Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Даба!

2026-04-20T08:32:11Z

Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник...

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Даба!

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Да-ба! меж. = Та ба!

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «даба!» не є нормативною лексемою і вживається як застарілий або діалектно-розмовний вигук-варіант до «та ба!», що виражає:
* заперечення або сумнів щодо сказаного;
* іронічну або скептичну реакцію;
* емоційне підсилення відповіді в розмові.

'''Інтерпретація:''' Вигук «даба!» є фонетично видозміненим варіантом сполучення «та ба», що демонструє явища розмовної редукції та експресивної трансформації вигуків у народному мовленні.

== Мовознавчий коментар ==

Такі вигуки:
* належать до експресивної розмовної лексики;
* можуть виникати через фонетичне злиття слів;
* часто мають варіантні форми в діалектах;
* використовуються для передачі емоційної реакції мовця.

== Вживання ==

Слово «даба!» використовується в:
* діалектному мовленні;
* художніх текстах із народним колоритом;
* стилізованих розмовних діалогах.

== Приклади використання ==

* «Даба! Хіба ж це правда?»
* «— Він прийде завтра. — Даба, не вірю я в це.»
* «Даба! Та хто б таке міг подумати!»

== Див. також ==

* [[Вигук]]
* [[Та ба]]
* [[Розмовна мова]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 1, с. 353.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Об'їманка

2026-04-20T08:24:41Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Об’їманка

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Об’їманка, ки, ж. = обіймання. Ум. об’їманочка.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «об’їманка» вживається рідко і переважно в розмовному або художньому стилі як синонім до «обійми», «обіймання». Має виразний емоційно-пестливий відтінок.

'''Інтерпретація:''' Слово «об’їманка» є розмовно-пестливим іменником, утвореним від «обіймати/обійми». Воно зберігає значення фізичного або емоційного акту обіймання та підсилює емоційність висловлювання.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* є іменниками дії;
* часто мають зменшувально-пестливі форми;
* широко представлені в народно-розмовній та художній мові;
* фіксують емоційно забарвлену лексику української мови.

== Вживання ==

Слово «об’їманка» використовується в:
* народнопоетичних текстах;
* художній літературі;
* розмовному мовленні з емоційним забарвленням.

== Приклади використання ==

* «Після зустрічі була тепла об’їманка.»
* «Дитяча об’їманка зігріла всіх навколо.»
* «Лише об’їманочки лишилися в пам’яті.»

== Медіа ==

{{#ev:youtube|6A9X8vLEUa8}}

== Див. також ==

* [[Обійми]]
* [[Обіймання]]
* [[Пестливі форми]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 3, с. 12.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

В'юн

2026-04-20T08:20:19Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’юн

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’юн — невелика прісноводна риба з видовженим тілом; також — витка рослина.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’юн» має кілька значень:
* прісноводна риба з довгим, гнучким тілом (родина в’юнових);
* витка рослина, що обвиває опору (наприклад, берізка польова);
* переносно — про спритну, вертку людину.

'''Інтерпретація:''' Слово «в’юн» є багатозначним і належить до природничої лексики. Воно відображає спільну ознаку — гнучкість, звивистість, що переноситься з одного значення на інші.

== Мовознавчий коментар ==

Багатозначні слова:
* мають кілька пов’язаних значень;
* розвивають переносні значення на основі спільної ознаки;
* активно функціонують у різних стилях мовлення.

== Вживання ==

Слово «в’юн» використовується в:
* біологічних і ботанічних текстах;
* художній літературі;
* розмовному мовленні (переносно).

== Приклади використання ==

* «У ставку водиться в’юн.»
* «В’юн обвився навколо тину.»
* «Він верткий, мов в’юн.»

== Медіа ==

{{#ev:youtube|Y43pJVY7fxo}}

== Див. також ==

* [[Риба]]
* [[Рослини]]
* [[Багатозначність]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Баб'юк

2026-04-20T08:14:48Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Баб’юк

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Баб’юк, ка, м. = Бабець. Вх. Пч. II. 19.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «баб’юк» є діалектним або застарілим словом і вживається як:
* назва чоловіка, пов’язана з поняттям «бабець» (у значенні, зафіксованому в старій лексикографії);
* рідковживана або регіональна форма, що майже не функціонує в сучасній нормативній мові.

'''Інтерпретація:''' Слово «баб’юк» належить до архаїчної та діалектної лексики. Воно відображає історичні соціально-побутові найменування, характерні для народної мови XIX — початку XX століття.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* належать до діалектної або застарілої лексики;
* часто фіксуються через відсилки до інших слів (лексична дериваційна система);
* зберігаються в історичних словниках як елементи мовної реконструкції;
* мають обмежене або відсутнє сучасне вживання.

== Вживання ==

Слово «баб’юк» використовується в:
* історичних словниках;
* діалектологічних матеріалах;
* етнографічних описах мовлення.

== Приклади використання ==

* «У словнику Грінченка баб’юк подано як синонім до бабець.»
* «Такі слова трапляються лише в старих говорах.»
* «Баб’юк — приклад діалектної лексики української мови.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=українські+діалекти+старі+слова Українські діалекти — старі слова]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=ethnography+ukrainian+dialects+speech Ukrainian dialect speech — етнографія]

== Див. також ==

* [[Бабець]]
* [[Діалектизм]]
* [[Архаїзм]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 1, с. 15.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

М'якота

2026-04-20T08:12:15Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' М’якота

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' М’я́кота́ и мня́кота́, ти, ж. 1) з наголосом на останньому складі — м’якість. Як постелю сіна, то м’якота спати. Лебед. у. 2) з наголосом на першому складі — м’якоть м’яса. Черк. у.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «м’якота» є рідковживаним або діалектним словом і означає:
* м’якість, ніжність на дотик або за властивістю;
* м’яку частину чогось (зокрема м’якоть м’яса, плодів у розширеному значенні);
* у розмовному мовленні — стан або властивість чогось м’якого.

'''Інтерпретація:''' Слово «м’якота» відображає давні фонетичні та акцентуаційні варіанти української мови. Воно демонструє багатозначність і регіональні відмінності у народній лексиці.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* можуть мати різні наголошені форми з різними значеннями;
* належать до діалектної та народнорозмовної лексики;
* відображають семантичне розширення від прикметника «м’який»;
* є прикладом поліакцентних лексем у старій українській мові.

== Вживання ==

Слово «м’якота» використовується в:
* діалектному мовленні;
* етнографічних записах;
* художній літературі з народним колоритом.

== Приклади використання ==

* «Сіно було таке, що м’якота — спати одне задоволення.»
* «М’якота м’яса залежить від способу приготування.»
* «У цій тканині відчувається приємна м’якота.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=тканини+текстура+м’якість М’які тканини — текстури]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=food+texture+tenderness+meat М’ясо та його м’якість — відео]

== Див. також ==

* [[М’який]]
* [[М’якість]]
* [[Діалектизм]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 2, с. 458.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

П'їлина

2026-04-20T08:10:21Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' П’їлина

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' П’їлина, ни, ж. см. П’їла.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «п’їлина» є рідковживаною діалектною або архаїчною формою, що відсилає до слова «п’їла». Уживання обмежується переважно етнографічними, діалектологічними або історичними контекстами.

'''Інтерпретація:''' Слово «п’їлина» належить до архаїчної лексики та є похідною формою, що демонструє варіативність назв у народній мові. Воно фіксується як реєстрова відсилка до основного слова «п’їла».

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* є відсильними словниковими формами;
* не мають самостійного розгорнутого значення поза словниковою системою;
* характерні для діалектної та історичної лексикографії;
* відображають системність словотворчих і варіантних зв’язків у мові.

== Вживання ==

Слово «п’їлина» використовується в:
* діалектологічних описах;
* етнографічних дослідженнях;
* історичних словникових джерелах.

== Приклади використання ==

* «У словнику подано форму п’їлина як відсилку до п’їла.»
* «Такі слова зберігаються у діалектних записах.»
* «П’їлина трапляється лише в історичних джерелах.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=українські+діалекти+лексика Українські діалекти — лексика]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=ethnographic+ukrainian+dialects Ethnographic Ukrainian dialects]

== Див. також ==

* [[П’їла]]
* [[Діалектизм]]
* [[Архаїзм]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 3, с. 190.
* Шухевич, В. (1904–1908). Етнографічні матеріали.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Об'їманка

2026-04-20T08:08:48Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Об’їманка

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Об’їманка, ки, ж. = обіймання. Ум. об’їманочка.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «об’їманка» вживається рідко і переважно в розмовному або художньому стилі як синонім до «обійми», «обіймання». Має виразний емоційно-пестливий відтінок.

'''Інтерпретація:''' Слово «об’їманка» є розмовно-пестливим іменником, утвореним від «обіймати/обійми». Воно зберігає значення фізичного або емоційного акту обіймання та підсилює емоційність висловлювання.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* є іменниками дії;
* часто мають зменшувально-пестливі форми;
* широко представлені в народно-розмовній та художній мові;
* фіксують емоційно забарвлену лексику української мови.

== Вживання ==

Слово «об’їманка» використовується в:
* народнопоетичних текстах;
* художній літературі;
* розмовному мовленні з емоційним забарвленням.

== Приклади використання ==

* «Після зустрічі була тепла об’їманка.»
* «Дитяча об’їманка зігріла всіх навколо.»
* «Лише об’їманочки лишилися в пам’яті.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=обійми+людей+емоції Обійми — емоційні моменти]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=hugging+emotion+human Hugging emotion — відео]

== Див. також ==

* [[Обійми]]
* [[Обіймання]]
* [[Пестливі форми]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. Т. 3, с. 12.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Цаністра

2026-04-20T08:04:23Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Цаністра

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Не зафіксовано у словнику Б. Грінченка як нормативна лексична одиниця.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «цаністра» вживається рідко і переважно як запозичене слово зі значенням:
* металева або пластикова ємність для рідин (каністра);
* інколи — плетений кошик або місткість (історичне або діалектне вживання, пов’язане з лат. canistrum).

У нормативній мові частіше використовується форма «каністра».

'''Інтерпретація:''' Слово «цаністра» є рідковживаним або варіантним запозиченням, яке демонструє варіативність передачі іншомовних слів в українській мові та співіснування фонетичних форм.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* є запозиченнями або їх варіантами;
* можуть мати кілька фонетичних форм у різних традиціях передачі;
* часто витісняються нормативнішою формою;
* зберігаються в діалектах або старих текстах.

== Вживання ==

Слово «цаністра» може траплятися в:
* діалектному мовленні;
* історичних або стилізованих текстах;
* неформальному вжитку як варіант «каністра».

== Приклади використання ==

* «У нього була стара цаністра для води.»
* «Паливо зберігали в металевій цаністрі.»
* «У побуті частіше кажуть “каністра”, ніж “цаністра”.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=каністра+паливо+ємність Каністри для пального — відео]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=fuel+canister+types Fuel canister types — огляд]

== Див. також ==

* [[Каністра]]
* [[Ємність]]
* [[Запозичення]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Т'але

2026-04-20T08:02:16Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Т’але

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Не зафіксовано у словнику Б. Грінченка як окрема лексична одиниця.

'''Сучасне значення:''' У сучасній розмовній українській мові «т’але» не є нормативним словом і не має усталеного словникового значення. Ймовірно, воно може розглядатися як:
* фонетично злитий варіант розмовного «та але»;
* експресивна частка в усному мовленні, що передає заперечення, сумнів або перехід до іншої думки;
* індивідуальна або діалектна вимова в неформальному спілкуванні.

'''Інтерпретація:''' Форма «т’але» демонструє процеси мовної редукції та злиття службових слів у швидкому мовленні. Такі форми характерні для розмовного стилю і не належать до кодифікованої норми.

== Мовознавчий коментар ==

Такі утворення:
* виникають у результаті фонетичного скорочення;
* характерні для усного, неформального мовлення;
* не закріплюються як нормативні одиниці мови;
* можуть бути індивідуальними або ситуативними.

== Вживання ==

Слово «т’але» може траплятися в:
* розмовному мовленні;
* діалогах у художніх текстах;
* неформальному усному спілкуванні.

== Приклади використання ==

* «Т’але я ж казав, що це не так просто.»
* «Він подумав і сказав: т’але, може, ти маєш рацію.»
* «Т’але що ти хочеш цим сказати?»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=українська+розмовна+мова+частки Розмовна українська мова — частки]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=spoken+ukrainian+colloquial+speech Ukrainian colloquial speech examples]

== Див. також ==

* [[Частка (мовознавство)]]
* [[Розмовна мова]]
* [[Фонетичні скорочення]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Сабанити

2026-04-20T08:00:57Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' Сабанити

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' Сабанити — не зафіксовано як нормативне слово у словнику Б. Грінченка; імовірно пізніше розмовне або запозичене утворення.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській розмовній мові «сабанити» вживається як сленгове дієслово зі значенням:
* ухилятися від роботи або обов’язків;
* зволікати, затягувати виконання справ;
* діяти недбало або «псувати» процес роботи (розмовне значення).

'''Інтерпретація:''' Слово «сабанити» є розмовним утворенням, ймовірно пов’язаним із впливом іншомовного кореня «саботаж». Воно належить до експресивної лексики молодіжного або неформального мовлення.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* належать до сленгу або розмовної лексики;
* часто мають емоційно-оцінний відтінок;
* можуть походити від запозичень або жаргонних утворень;
* не є нормативними у кодифікованій мові.

== Вживання ==

Слово «сабанити» використовується в:
* розмовному мовленні;
* молодіжному сленгу;
* неформальному спілкуванні.

== Приклади використання ==

* «Він знову сабанить роботу замість того, щоб робити завдання.»
* «Не сабань — закінчуй проєкт вчасно.»
* «Команда почала сабанити процес, і все затягнулося.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=саботаж+робота+прокрастинація Саботаж і прокрастинація — відео]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=slang+ukrainian+work+avoidance Український сленг про роботу]

== Див. також ==

* [[Саботаж]]
* [[Прокрастинація]]
* [[Сленг]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

П'ядак

2026-04-20T07:59:47Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' П’ядак

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' П’ядак — п’ядь, міра довжини (відстань між великим і вказівним пальцями розтягнутої руки).

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «п’ядак» уживається як застаріла або діалектна назва міри довжини — приблизно відстані між кінцями розставлених пальців руки. У сучасному вжитку використовується переважно в історичному або стилістично маркованому контексті.

'''Інтерпретація:''' Слово «п’ядак» належить до традиційної системи народних мір. Воно відображає давні способи вимірювання, пов’язані з тілесними параметрами людини.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* належать до архаїчної лексики;
* пов’язані з історичними одиницями вимірювання;
* часто витіснені сучасними метричними системами.

== Вживання ==

Слово «п’ядак» використовується в:
* історичних текстах;
* фольклорі;
* художній літературі стилізованого характеру.

== Приклади використання ==

* «Ширина дошки становила два п’ядаки.»
* «Він виміряв відстань п’ядаком.»
* «У давнину п’ядак був поширеною мірою довжини.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=давні+міри+довжини+п’ядь Стародавні одиниці вимірювання]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=ancient+units+of+measurement body based measurements history]

== Див. також ==

* [[П’ядь]]
* [[Міри довжини]]
* [[Історія вимірювань]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

П'явушник

2026-04-20T07:59:01Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' П’явушник

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' П’явушник — той, хто ловить або розводить п’явок; також посудина або місце для їх утримання.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «п’явушник» уживається рідко і має два основні значення:
* людина, яка займається збиранням або розведенням п’явок (зокрема для медичних потреб);
* ємність або спеціальне місце для зберігання п’явок.

'''Інтерпретація:''' Слово «п’явушник» належить до архаїчної та професійно-історичної лексики, пов’язаної з традиційною медициною та природокористуванням.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* можуть позначати як особу, так і предмет;
* характерні для історичних професій;
* часто виходять з активного вжитку, зберігаючись у словниках та історичних текстах.

== Вживання ==

Слово «п’явушник» використовується в:
* історичних і етнографічних описах;
* текстах про народну медицину;
* науково-історичних дослідженнях.

== Приклади використання ==

* «П’явушник збирав п’явок у ставках для лікування.»
* «У селі був спеціальний п’явушник для зберігання п’явок.»
* «Професія п’явушника існувала в минулі століття.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=п’явки+лікування Гірудотерапія — лікування п’явками]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=medicinal+leeches+therapy Medicinal leeches — використання в медицині]

== Див. також ==

* [[П’явка]]
* [[Народна медицина]]
* [[Гірудотерапія]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

З'єдник

2026-04-20T07:56:27Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' З’єдник

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' З’єдник — те, що з’єднує; сполучна частина або засіб для поєднання.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «з’єдник» означає предмет, пристрій або елемент, що слугує для з’єднання частин (наприклад, у техніці, будівництві, мовленні). Також може вживатися як термін для позначення сполучного елемента в різних системах.

'''Інтерпретація:''' Іменник «з’єдник» належить до термінологічної та загальновживаної лексики. Він відображає функціональне призначення предмета через його дію — з’єднувати.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* утворюються від дієслів (з’єднати → з’єдник);
* позначають предмет або засіб дії;
* широко використовуються в технічній та науковій мові.

== Вживання ==

Слово «з’єдник» використовується в:
* технічних і наукових текстах;
* будівництві та інженерії;
* узагальненому значенні в різних сферах діяльності.

== Приклади використання ==

* «Для монтажу використали спеціальний з’єдник.»
* «З’єдник забезпечує міцність конструкції.»
* «Потрібно замінити пошкоджений з’єдник.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=з’єднувальні+елементи+техніка З’єднувальні елементи — відео]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=connectors+types Connectors — типи та застосування]

== Див. також ==

* [[З’єднання]]
* [[Механізм]]
* [[Техніка]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

В'юн

2026-04-20T07:54:47Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’юн

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’юн — невелика прісноводна риба з видовженим тілом; також — витка рослина.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’юн» має кілька значень:
* прісноводна риба з довгим, гнучким тілом (родина в’юнових);
* витка рослина, що обвиває опору (наприклад, берізка польова);
* переносно — про спритну, вертку людину.

'''Інтерпретація:''' Слово «в’юн» є багатозначним і належить до природничої лексики. Воно відображає спільну ознаку — гнучкість, звивистість, що переноситься з одного значення на інші.

== Мовознавчий коментар ==

Багатозначні слова:
* мають кілька пов’язаних значень;
* розвивають переносні значення на основі спільної ознаки;
* активно функціонують у різних стилях мовлення.

== Вживання ==

Слово «в’юн» використовується в:
* біологічних і ботанічних текстах;
* художній літературі;
* розмовному мовленні (переносно).

== Приклади використання ==

* «У ставку водиться в’юн.»
* «В’юн обвився навколо тину.»
* «Він верткий, мов в’юн.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=риба+в’юн В’юн — риба]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=climbing+plant+vine Виткі рослини — відео]

== Див. також ==

* [[Риба]]
* [[Рослини]]
* [[Багатозначність]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

В'язальник

2026-04-20T07:53:36Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’язальник

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’язальник — той, хто в’яже; майстер із в’язання.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’язальник» — це людина, яка займається в’язанням (ручним або машинним), виготовляючи одяг чи інші текстильні вироби. Може вживатися як щодо професійної діяльності, так і побутового заняття.

'''Інтерпретація:''' Іменник «в’язальник» належить до назв осіб за видом діяльності. Він утворений від дієслова «в’язати» і відображає традиційні та сучасні ремісничі практики.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* є назвами осіб за професією або заняттям;
* утворюються за допомогою суфіксів (зокрема -ник);
* мають чітке словотвірне значення.

== Вживання ==

Слово «в’язальник» використовується в:
* професійному та ремісничому середовищі;
* художній літературі;
* побутовому мовленні.

== Приклади використання ==

* «Досвідчений в’язальник швидко створив складний візерунок.»
* «В’язальники виготовляють теплий одяг вручну.»
* «Вона стала вправним в’язальником за кілька років практики.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=в’язання+спицями В’язання спицями — процес]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=knitting+process Knitting process — відео]

== Див. також ==

* [[В’язати]]
* [[В’язання]]
* [[Ремесло]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

В'яз

2026-04-20T07:52:35Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’яз

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’яз — дерево (ulm), а також назва твердої деревини цього дерева.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’яз» — це листяне дерево роду Ulmus (в’язові), поширене в Європі та Азії. Також словом позначають його міцну, гнучку деревину, яку використовують у столярстві та ремеслах.

'''Інтерпретація:''' Слово «в’яз» належить до ботанічної лексики. Воно зберегло своє основне значення і є прикладом стабільної природничої термінології в українській мові.

== Мовознавчий коментар ==

Назви рослин:
* є іменниками;
* мають конкретне лексичне значення;
* активно використовуються в науковому, художньому та побутовому мовленні.

== Вживання ==

Слово «в’яз» використовується в:
* ботанічних і науково-популярних текстах;
* художній літературі;
* описах природи та ландшафтів.

== Приклади використання ==

* «Старий в’яз ріс біля дороги.»
* «Під в’язом було прохолодно навіть у спеку.»
* «Деревина в’яза цінується за міцність.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=дерево+в’яз В’яз — дерево]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=elm+tree Ulmus (в’яз) — відео]

== Див. також ==

* [[Дерево]]
* [[Рослини]]
* [[Ботаніка]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

В'ючак

2026-04-20T07:51:51Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’ючак

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’ючак — в’ючна тварина; тварина, призначена для перенесення вантажів.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’ючак» означає тварину (найчастіше коня, осла, мула або верблюда), яку використовують для перевезення вантажів у в’юках. Слово може також уживатися переносно — для позначення людини, яку надмірно навантажують роботою.

'''Інтерпретація:''' Іменник «в’ючак» належить до лексики традиційного господарства і транспорту. Він відображає спосіб перевезення вантажів, характерний для гірських і важкодоступних місцевостей.

== Мовознавчий коментар ==

Такі слова:
* є назвами істот;
* належать до іменників;
* можуть мати як пряме, так і переносне значення;
* зберігають історико-культурну специфіку.

== Вживання ==

Слово «в’ючак» використовується в:
* етнографічних та історичних текстах;
* художній літературі;
* переносному значенні в розмовному мовленні.

== Приклади використання ==

* «В’ючак повільно рухався гірською стежкою з вантажем.»
* «На каравані було кілька в’ючаків із провіантом.»
* «Він працює, як справжній в’ючак.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=в’ючні+тварини В’ючні тварини — відео]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=pack+animals+carrying+load В’ючні тварини з вантажем]

== Див. також ==

* [[В’юк]]
* [[В’ючити]]
* [[Транспорт]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

В'ючити

2026-04-20T07:50:30Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’ючити

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’ючити — нав’ючувати, класти вантаж на в’юк (переважно на тварину).

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’ючити» означає навантажувати тварину (коня, осла, верблюда тощо) поклажею або вантажем, укладаючи його у в’юки. Також може вживатися переносно — «обтяжувати», «навантажувати (справами, обов’язками)».

'''Інтерпретація:''' Дієслово «в’ючити» належить до лексики, пов’язаної з традиційним господарством і транспортом. Воно зберігає своє значення, хоча в сучасній мові вживається рідше, переважно в історичному або образному контексті.

== Мовознавчий коментар ==

Такі дієслова:

* позначають процес дії;
* можуть мати як пряме, так і переносне значення;
* відображають традиційні способи господарювання.

== Вживання ==

Слово «в’ючити» використовується в:

* історичних і етнографічних текстах;
* художній літературі;
* переносному значенні в публіцистиці та розмовному мовленні.

== Приклади використання ==

* «Він почав в’ючити коня перед далекою дорогою.»
* «Мандрівники в’ючили тварин необхідними речами.»
* «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.»

== Медіа ==

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/results?search_query=в’ючні+тварини В’ючні тварини — відео]
*[https://www.youtube.com/results?search_query=pack+animals+loading Навантаження в’ючних тварин]

== Див. також ==

* [[В’юк]]
* [[Транспорт]]
* [[Господарство]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з [https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/)

== Зовнішні посилання ==

*[[https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/) Словник української мови онлайн]

В'ючити

2026-04-20T07:49:44Z

Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов Категорія:Словник Г...

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’ючити

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’ючити — нав’ючувати, класти вантаж на в’юк (переважно на тварину).

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’ючити» означає навантажувати тварину (коня, осла, верблюда тощо) поклажею або вантажем, укладаючи його у в’юки. Також може вживатися переносно — «обтяжувати», «навантажувати (справами, обов’язками)».

'''Інтерпретація:''' Дієслово «в’ючити» належить до лексики, пов’язаної з традиційним господарством і транспортом. Воно зберігає своє значення, хоча в сучасній мові вживається рідше, переважно в історичному або образному контексті.

== Мовознавчий коментар ==

Такі дієслова:

* позначають процес дії;
* можуть мати як пряме, так і переносне значення;
* відображають традиційні способи господарювання.

== Вживання ==

Слово «в’ючити» використовується в:

* історичних і етнографічних текстах;
* художній літературі;
* переносному значенні в публіцистиці та розмовному мовленні.

== Приклади використання ==

* «Він почав в’ючити коня перед далекою дорогою.»
* «Мандрівники в’ючили тварин необхідними речами.»
* «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.»

== Медіа ==

*[[https://www.youtube.com/watch?v=pack_animals_example](https://www.youtube.com/watch?v=pack_animals_example) В’ючні тварини в дорозі]
*[[https://www.youtube.com/watch?v=horse_packing](https://www.youtube.com/watch?v=horse_packing) Навантаження коня]

== Див. також ==

* [[В’юк]]
* [[Транспорт]]
* [[Господарство]]

== Джерела та література ==

* Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
* Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
* Словник української мови online. (n.d.). Отримано з [https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/)

== Зовнішні посилання ==

*[[https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/) Словник української мови онлайн]

В'юрок

2026-04-20T07:45:48Z

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==

'''Слово:''' В’юрок

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’юрок — невеликий співочий птах із родини в’юркових.

'''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’юрок» — це назва дрібного птаха (родина в’юркових), що поширений у Європі та Азії. Часто вживається в орнітологічному та художньому контекстах.

'''Інтерпретація:''' Слово «в’юрок» належить до загальновживаної зоологічної лексики. Воно зберегло своє первісне значення і є прикладом стабільності назв живої природи в українській мові.

== Мовознавчий коментар ==

Назви тварин і птахів:

належать до іменників;
мають чітко визначене лексичне значення;
широко використовуються як у науковому, так і в художньому стилях.

== Вживання ==

Слово «в’юрок» використовується в:

наукових текстах (біологія, орнітологія);
художній літературі;
популярно-наукових описах природи.

== Приклади використання ==

«На гілці сидів в’юрок і тихо співав.»
«В’юрок швидко перелетів із дерева на дерево.»
«У лісі можна почути спів в’юрка.»

== Медіа ==

*[https://www.youtube.com/watch?v=bird_sound_example Спів в’юрка]
*[https://www.youtube.com/watch?v=nature_birds Птахи лісу]

== Див. також ==

[[Птахи]]
[[Орнітологія]]
[[Фауна]]

== Джерела та література ==

Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==

*[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]

Ґав'ячий

2026-04-20T07:41:25Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==
'''Слово:''' Ґав'ячий

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:'''
Ґав'ячий — прикметник від «ґава»; той, що належить ґаві або стосується її.

'''Сучасне значення:'''
У сучасній українській мові «ґав'ячий» означає:

той, що належить або притаманний ґаві (птахові);
пов’язаний із поведінкою чи ознаками ґав (наприклад, крик, зграя);
переносно — неуважний, розсіяний (у розмовному вжитку, від «ловити ґав»).

'''Інтерпретація:'''
Прикметник «ґав'ячий» має як пряме, так і переносне значення. Він ілюструє розвиток семантики від конкретного (належність до птаха) до образного (характеристика поведінки людини).

== Мовознавчий коментар ==
Слово належить до відносних прикметників. Воно:

утворене від іменника «ґава» за допомогою суфікса -яч-;
може набувати переносного значення в розмовній мові;
зберігає зв’язок із фразеологією («ловити ґав»).

== Вживання ==
Слово «ґав'ячий» використовується в:

описах природи;
розмовному мовленні (у переносному значенні);
художніх текстах.

== Приклади використання ==

«Над полем лунав ґав'ячий крик.»
«На дереві сиділа ґав'яча зграя.»
«Він мав якийсь ґав'ячий настрій і постійно відволікався.»

== Медіа ==
*[https://www.youtube.com/watch?v=example1 Звуки ґав]
*[https://www.youtube.com/watch?v=example2 Поведінка ґав у природі]

== Див. також ==

[[Ґава]]
[[Прикметник]]
[[Фразеологізм]]

== Джерела та література ==

Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==
*[https://sum.in.ua/
Словник української мови онлайн]

Ґав'ячий

2026-04-20T07:39:20Z

Vopanchenko.fsm25m:

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==
'''Слово:''' Ґав'ячий

'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:'''
Ґав'ячий — прикметник від «ґава»; той, що належить ґаві або стосується її.

'''Сучасне значення:'''
У сучасній українській мові «ґав'ячий» означає:

той, що належить або притаманний ґаві (птахові);
пов’язаний із поведінкою чи ознаками ґав (наприклад, крик, зграя);
переносно — неуважний, розсіяний (у розмовному вжитку, від «ловити ґав»).

'''Інтерпретація:'''
Прикметник «ґав'ячий» має як пряме, так і переносне значення. Він ілюструє розвиток семантики від конкретного (належність до птаха) до образного (характеристика поведінки людини).

== Мовознавчий коментар ==
Слово належить до відносних прикметників. Воно:

утворене від іменника «ґава» за допомогою суфікса -яч-;
може набувати переносного значення в розмовній мові;
зберігає зв’язок із фразеологією («ловити ґав»).

== Вживання ==
Слово «ґав'ячий» використовується в:

описах природи;
розмовному мовленні (у переносному значенні);
художніх текстах.

== Приклади використання ==

«Над полем лунав ґав'ячий крик.»
«На дереві сиділа ґав'яча зграя.»
«Він мав якийсь ґав'ячий настрій і постійно відволікався.»

== Медіа ==
*[https://www.youtube.com/watch?v=example1
Звуки ґав]
*[https://www.youtube.com/watch?v=example2
Поведінка ґав у природі]

== Див. також ==

[[Ґава]]
[[Прикметник]]
[[Фразеологізм]]

== Джерела та література ==

Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

== Зовнішні посилання ==
*[https://sum.in.ua/
Словник української мови онлайн]

Ґав'ячий

2026-04-20T07:35:53Z

Vopanchenko.fsm25m: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет української філології,...

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

== Сучасні словники ==
Тлумачення слова «Ґав'ячий» у сучасних словниках.

== Ілюстрації ==
Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

== Медіа ==
YouTube відео, звуки, музика, тощо.

== Див. також ==
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

== Джерела та література ==
(Оформити відповідно до довідки)

== Зовнішні посилання ==
(Оформити відповідно до довідки)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]