Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Шестерня

2017-11-12T23:22:01Z

Voostapenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Шестерня, -ні, '''''ж. ''1) Шестерикъ, шестерка. ''Їде шляхом до Києва берлин шестернею. ''Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. '''коро́бочка''', а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. '''штаґа'''; части шестерни: '''веретено''', '''обре́нці '''— круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія '''ці́ви'''. Черниг. у. 3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.

==Сучасні словники==
ШЕСТЕРНЯ 1, і, жін., заст. Те саме, що шестерик 1. [Кушнірук:] Хіба то розбійники, що є в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (Степан Васильченко, III, 1960, 427);
// у знач. присл. шестернею. Шістьма кіньми. Їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім'єю (Тарас Шевченко, I, 1951, 46).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.Коментарі (0)
ШЕСТЕРНЯ 2, і, жін., розм. Те саме, що шестірня. — Підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); Одначе Богдан дужий. Кожного ранку вправляється за хатою з пудовими танковими шестернями (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shesternia1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shesternia2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UALU-SjClYU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ше]]

Шестерня

2017-11-12T23:20:59Z

Voostapenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Шестерня, -ні, '''''ж. ''1) Шестерикъ, шестерка. ''Їде шляхом до Києва берлин шестернею. ''Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. '''коро́бочка''', а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. '''штаґа'''; части шестерни: '''веретено''', '''обре́нці '''— круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія '''ці́ви'''. Черниг. у. 3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.

==Сучасні словники==
ШЕСТЕРНЯ 1, і, жін., заст. Те саме, що шестерик 1. [Кушнірук:] Хіба то розбійники, що є в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (Степан Васильченко, III, 1960, 427);
// у знач. присл. шестернею. Шістьма кіньми. Їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім'єю (Тарас Шевченко, I, 1951, 46).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.Коментарі (0)
ШЕСТЕРНЯ 2, і, жін., розм. Те саме, що шестірня. — Підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); Одначе Богдан дужий. Кожного ранку вправляється за хатою з пудовими танковими шестернями (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shesternia1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shesternia2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|BdQZEwCkZHY}}Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ше]]

Шестерня

2017-11-12T23:19:43Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Шестерня, -ні, '''''ж. ''1) Шестерикъ, шестерка. ''Їде шляхом до Києва берлин шестернею. ''Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. '''коро́бочка''', а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. '''штаґа'''; части шестерни: '''веретено''', '''обре́нці '''— круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія '''ці́ви'''. Черниг. у. 3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр. Вх. Зн. 81.

==Сучасні словники==
ШЕСТЕРНЯ 1, і, жін., заст. Те саме, що шестерик 1. [Кушнірук:] Хіба то розбійники, що є в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (Степан Васильченко, III, 1960, 427);
// у знач. присл. шестернею. Шістьма кіньми. Їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім'єю (Тарас Шевченко, I, 1951, 46).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.Коментарі (0)
ШЕСТЕРНЯ 2, і, жін., розм. Те саме, що шестірня. — Підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); Одначе Богдан дужий. Кожного ранку вправляється за хатою з пудовими танковими шестернями (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shesternia1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shesternia2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ше]]

Файл:Shesternia2.jpg

2017-11-12T23:19:33Z

Voostapenko.fzfvs17:

Файл:Shesternia1.jpg

2017-11-12T23:19:11Z

Voostapenko.fzfvs17:

Драч

2017-11-12T23:05:14Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Драч, -ча, '''''м. ''1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. ''Уже драчі поприходили з лісу від драчки. ''Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. ''Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п’ять карбованців за п’ять душ подушного заплати. ''Лебед. у. 4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.

==Сучасні словники==
ДРАЧ, а, чол.
1. розм. Те саме, що драчка 1. Ми ті, що платимо податки, Собі ж лишаєм труд і плач, Котрім державні всі порядки 6 тільки кривда, тільки драч (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 187).
2. діал. Просорушка. Спритний Омелян хитромудро переплів ремінням крупорушку, драч, вальці, січкарню і керат [кират] (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 116).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 409.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:drach1.PNG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:drach2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Др]]

Файл:Drach2.jpg

2017-11-12T23:05:05Z

Voostapenko.fzfvs17:

Файл:Drach1.png

2017-11-12T23:03:56Z

Voostapenko.fzfvs17:

Мокруха

2017-11-12T22:57:20Z

Voostapenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Мокруха, -хи, '''''ж. ''Водка.

==Сучасні словники==
МОКРУ́ХА, и, жін. Горілка, настояна на ягодах, травах тощо. Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув І од сієї він мокрухи Скрививсь, наморщивсь і зівнув (Іван Котляревський, I, 1952, 94); На смак мокруха схожа на хороший лікер (Українські страви, 1957, 367).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 783.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mokrucha1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mokrucha2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|2ioYm8EdVPo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мо]]

Мокруха

2017-11-12T22:43:31Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Мокруха, -хи, '''''ж. ''Водка.

==Сучасні словники==
МОКРУ́ХА, и, жін. Горілка, настояна на ягодах, травах тощо. Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув І од сієї він мокрухи Скрививсь, наморщивсь і зівнув (Іван Котляревський, I, 1952, 94); На смак мокруха схожа на хороший лікер (Українські страви, 1957, 367).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 783.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mokrucha1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mokrucha2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Мо]]

Файл:Mokrucha2.jpg

2017-11-12T22:43:18Z

Voostapenko.fzfvs17:

Файл:Mokrucha1.jpg

2017-11-12T22:42:33Z

Voostapenko.fzfvs17:

Шльондра

2017-11-12T22:30:16Z

Voostapenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Шльондра, -ри, '''''ж. ''= '''Шлюндра. '''

==Сучасні словники==
1. зневажл. Неохайна жінка.
2. вульг., лайл. Повія, шлюха. — Я йому покажу... Жінка в полі на снігу, а він у чайній з якоюсь шльондрою... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 272); З її поведінки, з доброзичливого ставлення до земляків зрозуміли вони, що Тамара не схожа на тих шльондр, які пішли прислуговуватись гітлерівцям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 94).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shlondra1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shlondra2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|VI8rY0KfDT0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Шл]]

Шльондра

2017-11-12T22:24:55Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Шльондра, -ри, '''''ж. ''= '''Шлюндра. '''

==Сучасні словники==
1. зневажл. Неохайна жінка.
2. вульг., лайл. Повія, шлюха. — Я йому покажу... Жінка в полі на снігу, а він у чайній з якоюсь шльондрою... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 272); З її поведінки, з доброзичливого ставлення до земляків зрозуміли вони, що Тамара не схожа на тих шльондр, які пішли прислуговуватись гітлерівцям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 94).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shlondra1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shlondra2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Шл]]

Файл:Shlondra2.jpg

2017-11-12T22:22:36Z

Voostapenko.fzfvs17:

Файл:Shlondra1.jpg

2017-11-12T22:22:13Z

Voostapenko.fzfvs17:

Шльондра

2017-11-12T22:21:49Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Шльондра, -ри, '''''ж. ''= '''Шлюндра. '''

==Сучасні словники==
1. зневажл. Неохайна жінка.
2. вульг., лайл. Повія, шлюха. — Я йому покажу... Жінка в полі на снігу, а він у чайній з якоюсь шльондрою... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 272); З її поведінки, з доброзичливого ставлення до земляків зрозуміли вони, що Тамара не схожа на тих шльондр, які пішли прислуговуватись гітлерівцям (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 94).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Шл]]

Ограда

2017-11-08T20:26:16Z

Voostapenko.fzfvs17: /* Медіа */

'''Ограда, -ди, '''''ж. ''= '''Огорожа. '''''Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. ''Рудч. Ск. II. 94.

==Сучасні словники==
ОГРА́ДА, и, жін., рідко.
1. Те саме, що огорожа. Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Леся Українка, I, 1951, 163); Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 58).
2. перен., заст. Захист, оборона. Моя ти радість і од рада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (Іван Котляревський, I, 1952, 232).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 621.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ograda1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ograda3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|7qTTIeULyTU}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність
[[Категорія:Ог]]

Ограда

2017-11-08T20:21:20Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Ограда, -ди, '''''ж. ''= '''Огорожа. '''''Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. ''Рудч. Ск. II. 94.

==Сучасні словники==
ОГРА́ДА, и, жін., рідко.
1. Те саме, що огорожа. Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Леся Українка, I, 1951, 163); Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 58).
2. перен., заст. Захист, оборона. Моя ти радість і од рада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (Іван Котляревський, I, 1952, 232).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 621.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ograda1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ograda3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність
[[Категорія:Ог]]

Файл:Ograda3.jpg

2017-11-08T20:18:50Z

Voostapenko.fzfvs17:

Ограда

2017-11-08T20:16:55Z

Voostapenko.fzfvs17:

'''Ограда, -ди, '''''ж. ''= '''Огорожа. '''''Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. ''Рудч. Ск. II. 94.

==Сучасні словники==
ОГРА́ДА, и, жін., рідко.
1. Те саме, що огорожа. Раптом чогось я згадала велику, сувору будову, Брами з важкими замками, сторожу й високу ограду (Леся Українка, I, 1951, 163); Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 58).
2. перен., заст. Захист, оборона. Моя ти радість і од рада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (Іван Котляревський, I, 1952, 232).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 621.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ograda1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність
[[Категорія:Ог]]

Файл:Ograda1.jpg

2017-11-08T20:14:43Z

Voostapenko.fzfvs17: