https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Vayarova.fzfvs17&* 2026-05-04T09:32:39Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE 2017-11-13T13:11:57Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Житечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''жито. '''<br /> [[Категорія:Жи]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ЖИТЕЧКО''' (Secale cereale) — рослина родини тонконогових, близько пов'язана з ячменем та пшеницею, що широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.<br /> <br /> Посівне жито є одним з близько 5 видів роду жито (Secale). Воно може мати диплоїдний або тетраплоїдний набір хромосом (2n=14, 2n=28). Вид об'єднує понад 40 різновидностей. Також вирощується гібрид посівного жита, отриманий при схрещуванні його з пшеницею — тритикале.<br /> Однорічна трав'яниста рослина. Як кормове вирощують також культурне багаторічне жито, одержане А. І. Державіним при схрещуванні дикого багаторічного жита з однорічним культурним посівним житом.<br /> <br /> Посівне жито в природі є диплоїдною формою (2n=14). В останні десятиріччя селекціонерами шляхом подвоєння кількості хромосом було створене тетраплоїдне жито (4x=28), сорти якого формують велике зерно (маса 1000 зерен досягає 50–55 г) та міцну, стійку до вилягання соломину.<br /> <br /> Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину до 1,5–2 м і завдяки високій фізіологічній активності легко засвоює з ґрунту поживні речовини з важкорозчинних сполук.<br /> <br /> Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні ґрунту (1,7–2 см), ніж у пшениці (2–3 см). Коли насіння загортається глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший — глибоко, а пізніше другий — близько до поверхні ґрунту, який стає головним. Інтенсивність кущіння у жита досить висока — кожна рослина утворює 4–8 пагонів, а за сприятливих умов — до 50–90.<br /> <br /> Стебло — порожниста соломина, гнучке, вкрите восковим нальотом, утворює 5–7 міжвузлів. Верхівка останнього міжвузля опушена. Висота стебла залежно від умов вирощування та сорту коливається від 70 до 180—200 см (у середньому 80–100 см).<br /> <br /> Листки шорсткі, покриті восковим нальотом. Довжина листкової пластинки — 15–30, ширина — 1,5–2,5 см. В основі пластинки міститься короткий язичок і короткі голі або слабоопушені вушка.<br /> <br /> Колос у жита остистий, незакінченого типу — на верхівці стрижня немає кінцевого верхівкового колоска. Стрижень колоса сплюснутий, опушений, членики опушені. Колоски в основному двоквіткові, рідко три-, чотириквіткові. У колосі міститься 30–40 колосків. Колоскові луски вузькі, шилоподібні; зовнішня квіткова луска має війчастий кіль, який закінчується остюком завдовжки 3–4 см. Остюки притиснуті до колоса або розходяться в боки. Середня довжина колоса 7–14 см. За формою він залежно від сорту буває призматичним, веретеноподібним, видовженоеліптичним. У призматичного колоса лицьова і бічна сторони однакової ширини по всій довжині; веретеноподібного — бічна у нижній третині колоса ширша за лицьову; видовженоеліптичного — лицьова вужча від бічної, колос від середини звужується до основи і верхівки. Колос у посівного жита залежно від сорту різної щільності. За кількістю колосків на 10 см довжини колосового стрижня розрізняють жито з дуже щільним колосом — при наявності понад 40 колосків на 10 см, з колосом вище середньої щільності — 36–39 колосків, середньої — 32–35 та нещільним колосом — менш як 32 колосків.<br /> <br /> Зерно жита різне за розміром, формою, забарвленням. Довжина його — 5–10 мм, ширина — 1,5–3,5, товщина — 1,5–3 мм. Маса 1000 зерен у диплоїдного жита — 20–35, тетраплоїдного — 35–50 г. Форма зерен видовжена (з відношенням довжини до ширини більш як 3,3) або овальна (з відношенням довжини до ширини 3,3 і менше) з помітною поперечною зморшкуватістю на поверхні. За забарвленням розрізняють зерно біле, зеленувате, сіре, жовте, темно-коричневе.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Jytechko.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Jytechko1.JPG|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Jytechko2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Jytechko3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jytechko3.jpg 2017-11-13T13:11:51Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div></div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jytechko2.jpeg 2017-11-13T13:11:33Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div></div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jytechko1.JPG 2017-11-13T13:11:22Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div></div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jytechko.JPG 2017-11-13T13:10:48Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div></div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE 2017-11-13T13:09:16Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Житечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''жито. '''<br /> [[Категорія:Жи]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ЖИТЕЧКО''' (Secale cereale) — рослина родини тонконогових, близько пов'язана з ячменем та пшеницею, що широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.<br /> <br /> Посівне жито є одним з близько 5 видів роду жито (Secale). Воно може мати диплоїдний або тетраплоїдний набір хромосом (2n=14, 2n=28). Вид об'єднує понад 40 різновидностей. Також вирощується гібрид посівного жита, отриманий при схрещуванні його з пшеницею — тритикале.<br /> Однорічна трав'яниста рослина. Як кормове вирощують також культурне багаторічне жито, одержане А. І. Державіним при схрещуванні дикого багаторічного жита з однорічним культурним посівним житом.<br /> <br /> Посівне жито в природі є диплоїдною формою (2n=14). В останні десятиріччя селекціонерами шляхом подвоєння кількості хромосом було створене тетраплоїдне жито (4x=28), сорти якого формують велике зерно (маса 1000 зерен досягає 50–55 г) та міцну, стійку до вилягання соломину.<br /> <br /> Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину до 1,5–2 м і завдяки високій фізіологічній активності легко засвоює з ґрунту поживні речовини з важкорозчинних сполук.<br /> <br /> Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні ґрунту (1,7–2 см), ніж у пшениці (2–3 см). Коли насіння загортається глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший — глибоко, а пізніше другий — близько до поверхні ґрунту, який стає головним. Інтенсивність кущіння у жита досить висока — кожна рослина утворює 4–8 пагонів, а за сприятливих умов — до 50–90.<br /> <br /> Стебло — порожниста соломина, гнучке, вкрите восковим нальотом, утворює 5–7 міжвузлів. Верхівка останнього міжвузля опушена. Висота стебла залежно від умов вирощування та сорту коливається від 70 до 180—200 см (у середньому 80–100 см).<br /> <br /> Листки шорсткі, покриті восковим нальотом. Довжина листкової пластинки — 15–30, ширина — 1,5–2,5 см. В основі пластинки міститься короткий язичок і короткі голі або слабоопушені вушка.<br /> <br /> Колос у жита остистий, незакінченого типу — на верхівці стрижня немає кінцевого верхівкового колоска. Стрижень колоса сплюснутий, опушений, членики опушені. Колоски в основному двоквіткові, рідко три-, чотириквіткові. У колосі міститься 30–40 колосків. Колоскові луски вузькі, шилоподібні; зовнішня квіткова луска має війчастий кіль, який закінчується остюком завдовжки 3–4 см. Остюки притиснуті до колоса або розходяться в боки. Середня довжина колоса 7–14 см. За формою він залежно від сорту буває призматичним, веретеноподібним, видовженоеліптичним. У призматичного колоса лицьова і бічна сторони однакової ширини по всій довжині; веретеноподібного — бічна у нижній третині колоса ширша за лицьову; видовженоеліптичного — лицьова вужча від бічної, колос від середини звужується до основи і верхівки. Колос у посівного жита залежно від сорту різної щільності. За кількістю колосків на 10 см довжини колосового стрижня розрізняють жито з дуже щільним колосом — при наявності понад 40 колосків на 10 см, з колосом вище середньої щільності — 36–39 колосків, середньої — 32–35 та нещільним колосом — менш як 32 колосків.<br /> <br /> Зерно жита різне за розміром, формою, забарвленням. Довжина його — 5–10 мм, ширина — 1,5–3,5, товщина — 1,5–3 мм. Маса 1000 зерен у диплоїдного жита — 20–35, тетраплоїдного — 35–50 г. Форма зерен видовжена (з відношенням довжини до ширини більш як 3,3) або овальна (з відношенням довжини до ширини 3,3 і менше) з помітною поперечною зморшкуватістю на поверхні. За забарвленням розрізняють зерно біле, зеленувате, сіре, жовте, темно-коричневе.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE 2017-11-13T13:08:35Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Житечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''жито. '''<br /> [[Категорія:Жи]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ЖИТЕЧКО''' (Secale cereale) — рослина родини тонконогових, близько пов'язана з ячменем та пшеницею, що широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.<br /> <br /> Посівне жито є одним з близько 5 видів роду жито (Secale). Воно може мати диплоїдний або тетраплоїдний набір хромосом (2n=14, 2n=28). Вид об'єднує понад 40 різновидностей. Також вирощується гібрид посівного жита, отриманий при схрещуванні його з пшеницею — тритикале.<br /> Однорічна трав'яниста рослина. Як кормове вирощують також культурне багаторічне жито, одержане А. І. Державіним при схрещуванні дикого багаторічного жита з однорічним культурним посівним житом.<br /> <br /> Посівне жито в природі є диплоїдною формою (2n=14). В останні десятиріччя селекціонерами шляхом подвоєння кількості хромосом було створене тетраплоїдне жито (4x=28), сорти якого формують велике зерно (маса 1000 зерен досягає 50–55 г) та міцну, стійку до вилягання соломину.<br /> <br /> Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину до 1,5–2 м і завдяки високій фізіологічній активності легко засвоює з ґрунту поживні речовини з важкорозчинних сполук.<br /> <br /> Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні ґрунту (1,7–2 см), ніж у пшениці (2–3 см). Коли насіння загортається глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший — глибоко, а пізніше другий — близько до поверхні ґрунту, який стає головним. Інтенсивність кущіння у жита досить висока — кожна рослина утворює 4–8 пагонів, а за сприятливих умов — до 50–90.<br /> <br /> Стебло — порожниста соломина, гнучке, вкрите восковим нальотом, утворює 5–7 міжвузлів. Верхівка останнього міжвузля опушена. Висота стебла залежно від умов вирощування та сорту коливається від 70 до 180—200 см (у середньому 80–100 см).<br /> <br /> Листки шорсткі, покриті восковим нальотом. Довжина листкової пластинки — 15–30, ширина — 1,5–2,5 см. В основі пластинки міститься короткий язичок і короткі голі або слабоопушені вушка.<br /> <br /> Колос у жита остистий, незакінченого типу — на верхівці стрижня немає кінцевого верхівкового колоска. Стрижень колоса сплюснутий, опушений, членики опушені. Колоски в основному двоквіткові, рідко три-, чотириквіткові. У колосі міститься 30–40 колосків. Колоскові луски вузькі, шилоподібні; зовнішня квіткова луска має війчастий кіль, який закінчується остюком завдовжки 3–4 см. Остюки притиснуті до колоса або розходяться в боки. Середня довжина колоса 7–14 см. За формою він залежно від сорту буває призматичним, веретеноподібним, видовженоеліптичним. У призматичного колоса лицьова і бічна сторони однакової ширини по всій довжині; веретеноподібного — бічна у нижній третині колоса ширша за лицьову; видовженоеліптичного — лицьова вужча від бічної, колос від середини звужується до основи і верхівки. Колос у посівного жита залежно від сорту різної щільності. За кількістю колосків на 10 см довжини колосового стрижня розрізняють жито з дуже щільним колосом — при наявності понад 40 колосків на 10 см, з колосом вище середньої щільності — 36–39 колосків, середньої — 32–35 та нещільним колосом — менш як 32 колосків.<br /> <br /> Зерно жита різне за розміром, формою, забарвленням. Довжина його — 5–10 мм, ширина — 1,5–3,5, товщина — 1,5–3 мм. Маса 1000 зерен у диплоїдного жита — 20–35, тетраплоїдного — 35–50 г. Форма зерен видовжена (з відношенням довжини до ширини більш як 3,3) або овальна (з відношенням довжини до ширини 3,3 і менше) з помітною поперечною зморшкуватістю на поверхні. За забарвленням розрізняють зерно біле, зеленувате, сіре, жовте, темно-коричневе.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE 2017-11-13T13:06:29Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Житечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''жито. '''<br /> [[Категорія:Жи]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE 2017-11-13T13:06:17Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Житечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''жито. '''<br /> [[Категорія:Жи]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:05:00Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Заме́рзти. '''См. '''Замерзати. '''<br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ЗАМЕРЗТИ''', зну, знеш; мин. ч. замерз, ла, ло; док.<br /> <br /> 1. Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід. Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзав вода, і так сумно в холодному полі телефонні гудуть провода (Володимир Сосюра, I, 1957, 205); Нам нелегко було. Може, іншим не знать поколінням, Як у школі в мороз замерзав чорнило на лід (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 44); Замерзло поле скрізь (Євген Гребінка, I, 1957, 73); На Гергеликовій щоці вже встигла замерзнути мильна піна (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 34); * Образно. [Ліда:] У мене кров замерзає від ваших слів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 98); <br /> <br /> // Покриватися шаром льоду, кригою. Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза (Марко Вовчок, I, 1955, 295); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14).<br /> <br /> 2. Дуже мерзнути. [Дід Вакула:] Я заплакав — що й казати, Бо почав вже замерзати (Іван Франко, IX, 1952, 423); Холодно в кімнаті. Яків Петрович аж замерз (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 92); Певне, він не був звичний до наших морозів і, щоб не замерзнути, працював до сьомого поту (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 74).<br /> <br /> 3. Гинути, вмирати від холоду. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10); Чутливе материне серце обіллялось жалем на одну думку, що дитина мерзла б або й зовсім замерзла в далекій холодній дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); * Образно. Фраза твоя книжна, важка, педантична, в ній замерзає кожне почуття (Леся Українка, III, 1952, 689).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 205.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/zamerzaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:04:28Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Заме́рзти. '''См. '''Замерзати. '''<br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ЗАМЕРЗТИ''', зну, знеш; мин. ч. замерз, ла, ло; док.<br /> <br /> 1. Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід. Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзав вода, і так сумно в холодному полі телефонні гудуть провода (Володимир Сосюра, I, 1957, 205); Нам нелегко було. Може, іншим не знать поколінням, Як у школі в мороз замерзав чорнило на лід (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 44); Замерзло поле скрізь (Євген Гребінка, I, 1957, 73); На Гергеликовій щоці вже встигла замерзнути мильна піна (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 34); * Образно. [Ліда:] У мене кров замерзає від ваших слів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 98); <br /> <br /> // Покриватися шаром льоду, кригою. Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза (Марко Вовчок, I, 1955, 295); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14).<br /> <br /> 2. Дуже мерзнути. [Дід Вакула:] Я заплакав — що й казати, Бо почав вже замерзати (Іван Франко, IX, 1952, 423); Холодно в кімнаті. Яків Петрович аж замерз (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 92); Певне, він не був звичний до наших морозів і, щоб не замерзнути, працював до сьомого поту (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 74).<br /> <br /> 3. Гинути, вмирати від холоду. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10); Чутливе материне серце обіллялось жалем на одну думку, що дитина мерзла б або й зовсім замерзла в далекій холодній дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); * Образно. Фраза твоя книжна, важка, педантична, в ній замерзає кожне почуття (Леся Українка, III, 1952, 689).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 205.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:04:15Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Заме́рзти. '''См. '''Замерзати. '''<br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ЗАМЕРЗТИ''', зну, знеш; мин. ч. замерз, ла, ло; док.<br /> <br /> 1. Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід. Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзав вода, і так сумно в холодному полі телефонні гудуть провода (Володимир Сосюра, I, 1957, 205); Нам нелегко було. Може, іншим не знать поколінням, Як у школі в мороз замерзав чорнило на лід (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 44); Замерзло поле скрізь (Євген Гребінка, I, 1957, 73); На Гергеликовій щоці вже встигла замерзнути мильна піна (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 34); * Образно. [Ліда:] У мене кров замерзає від ваших слів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 98); <br /> <br /> // Покриватися шаром льоду, кригою. Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза (Марко Вовчок, I, 1955, 295); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14).<br /> <br /> 2. Дуже мерзнути. [Дід Вакула:] Я заплакав — що й казати, Бо почав вже замерзати (Іван Франко, IX, 1952, 423); Холодно в кімнаті. Яків Петрович аж замерз (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 92); Певне, він не був звичний до наших морозів і, щоб не замерзнути, працював до сьомого поту (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 74).<br /> <br /> 3. Гинути, вмирати від холоду. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10); Чутливе материне серце обіллялось жалем на одну думку, що дитина мерзла б або й зовсім замерзла в далекій холодній дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); * Образно. Фраза твоя книжна, важка, педантична, в ній замерзає кожне почуття (Леся Українка, III, 1952, 689).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 205.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:03:55Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Заме́рзти. '''См. '''Замерзати. '''<br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2017-11-13T13:03:28Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Похитуватися, -туюся, -єшся, '''''гл. ''Пошатываться, покачиваться. <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПОХИ́ТУВАТИСЯ''', уюся, уєшся, недок. Хитатися злегка або час від часу, раз у раз. Старшина, високий, гладкий чоловік, виходить з гурту, тихо, навспинячки,.. він похитується, спинаючись на пальці (Леся Українка, III, 1952, 557); Поплавки тихо похитувалися на поверхні води (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 111); З повсякденної нашої практики можна було б навести безліч прикладів коливальних рухів. Похитуються, розгойдуються, гнуться то в один, то в другий бік дерева, виведені із стану рівноваги поривами вітру (Наука і життя, 7, 1971, 16); Тут перепрошую прибічників моралі: Я й сам, хоч іноді похитувався в ній, На пуританський лад схиляюся дедалі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 449.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Pokhytuvatysja<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2017-11-13T13:02:59Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Похитуватися, -туюся, -єшся, '''''гл. ''Пошатываться, покачиваться. <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПОХИ́ТУВАТИСЯ''', уюся, уєшся, недок. Хитатися злегка або час від часу, раз у раз. Старшина, високий, гладкий чоловік, виходить з гурту, тихо, навспинячки,.. він похитується, спинаючись на пальці (Леся Українка, III, 1952, 557); Поплавки тихо похитувалися на поверхні води (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 111); З повсякденної нашої практики можна було б навести безліч прикладів коливальних рухів. Похитуються, розгойдуються, гнуться то в один, то в другий бік дерева, виведені із стану рівноваги поривами вітру (Наука і життя, 7, 1971, 16); Тут перепрошую прибічників моралі: Я й сам, хоч іноді похитувався в ній, На пуританський лад схиляюся дедалі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 449.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2017-11-13T13:02:49Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Похитуватися, -туюся, -єшся, '''''гл. ''Пошатываться, покачиваться. <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПОХИ́ТУВАТИСЯ''', уюся, уєшся, недок. Хитатися злегка або час від часу, раз у раз. Старшина, високий, гладкий чоловік, виходить з гурту, тихо, навспинячки,.. він похитується, спинаючись на пальці (Леся Українка, III, 1952, 557); Поплавки тихо похитувалися на поверхні води (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 111); З повсякденної нашої практики можна було б навести безліч прикладів коливальних рухів. Похитуються, розгойдуються, гнуться то в один, то в другий бік дерева, виведені із стану рівноваги поривами вітру (Наука і життя, 7, 1971, 16); Тут перепрошую прибічників моралі: Я й сам, хоч іноді похитувався в ній, На пуританський лад схиляюся дедалі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 449.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2017-11-13T13:02:35Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Похитуватися, -туюся, -єшся, '''''гл. ''Пошатываться, покачиваться. <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:02:01Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Виправля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''виправити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. ''Горбатого хиба могила виправить. ''Ном. №3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. ''Я не даром його з дому виправляю од себе. ''Рудч. Ск. І. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. ''От півник узяв та й пішов виправлять жорен. ''Рудч. Ск. І. 37. 5) '''— дочку. '''При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) '''— шкуру. '''Выдѣлывать, выдѣлать кожу. Шух. I. 254. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ВИПРАВЛЯТИ''', яю, яєш, недок., ВИПРАВИТИ, влю, виш; мн. виправлять; док., перех.<br /> <br /> 1. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний, I, 1954, 310); Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Любов Яновська, I, 1959, 31); Нур таки присусідився: то колесо потримає, то мазницю подасть, то цвях виправить (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 53).<br /> <br /> 2. Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій таблиці. Потім почали виправляти помилки (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 14); <br /> <br /> // Уточнювати, поправляти чий-небудь вислів, щось ким-небудь сказане. — Та де це чувано, щоб свій брат козак із людей три шкури дер, як Потоцький! — Не свій брат, а старшина, — напівголосно виправив джура (Зінаїда Тулуб Людолови, I, 1957, 85); — А це.. той самий Орлюк, який прийняв на війні дванадцять поранень. — Шість, — виправив Орлюк (Олександр Довженко, I, 1958, 372); <br /> <br /> // Змінювати на краще, робити кращим. — Доведеться вам, товаришу трактористе, швидше їхати виправляти становище!. (Юрій Яновський, II, 1954, 133); Завод тепер у прориві. Скільки грошей доводиться виплачувати залізниці за перестій цистерн! ..Два місяці тому з'явилась була надія, що цей стан можна виправити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 22); <br /> <br /> // Робити що-небудь, щоб зменшити вину, провину. Можливо, що я трохи винна... і я б радніша тепер виправити свою провину, радніша б усім серцем порятувати його, але як? (Любов Яновська, I, 1959, 437).<br /> <br /> 3. Позбавляючи вад, перевиховуючи, робити кращим. — Мав [Ельясберг] сувору догану з попередженням. — Що ж — і досить. А працювати мусить. Будемо виправляти людину (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 430); — Саме наше життя виправить характер молодої дівчини (Олесь Донченко, V, 1957, 482)<br /> <br /> 4. рідко. Те саме, що виправдовувати 1. Коноводам, як вони потрапляли до тюрми, треба було таких свідків, щоб виправляли їх (Борис Грінченко, II, 1963, 278).<br /> <br /> 5. розм. Вимагати що-небудь у когось. Люди рознесли по селі, що приїхав становий.. і буде виправляти недоплат податі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 151); І тоді Лісовський рішуче тиче папірець в руки жінці: — Візьми, а я твої гроші виправлю в Никанора! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 15).<br /> <br /> 6. діал. Виряджати кого-небудь кудись. Сонце щойно пішло з полудня, як Савчиха виправляла свого сина до Львова (Осип Маковей, Вибр., 1954, 94); — В наших був? — Був. Молодці! Сьогодні виправили кільканадцятьох з літературою на села (Мирослав Ірчан, II, 1958, 14).<br /> <br /> 7. спец., розм. Обробляти шкіру, робити її м'якою, придатною для пошиття взуття і т. ін.<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 459.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Vypravljaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:01:28Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Виправля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''виправити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. ''Горбатого хиба могила виправить. ''Ном. №3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. ''Я не даром його з дому виправляю од себе. ''Рудч. Ск. І. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. ''От півник узяв та й пішов виправлять жорен. ''Рудч. Ск. І. 37. 5) '''— дочку. '''При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) '''— шкуру. '''Выдѣлывать, выдѣлать кожу. Шух. I. 254. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ВИПРАВЛЯТИ''', яю, яєш, недок., ВИПРАВИТИ, влю, виш; мн. виправлять; док., перех.<br /> <br /> 1. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний, I, 1954, 310); Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Любов Яновська, I, 1959, 31); Нур таки присусідився: то колесо потримає, то мазницю подасть, то цвях виправить (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 53).<br /> <br /> 2. Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій таблиці. Потім почали виправляти помилки (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 14); <br /> <br /> // Уточнювати, поправляти чий-небудь вислів, щось ким-небудь сказане. — Та де це чувано, щоб свій брат козак із людей три шкури дер, як Потоцький! — Не свій брат, а старшина, — напівголосно виправив джура (Зінаїда Тулуб Людолови, I, 1957, 85); — А це.. той самий Орлюк, який прийняв на війні дванадцять поранень. — Шість, — виправив Орлюк (Олександр Довженко, I, 1958, 372); <br /> <br /> // Змінювати на краще, робити кращим. — Доведеться вам, товаришу трактористе, швидше їхати виправляти становище!. (Юрій Яновський, II, 1954, 133); Завод тепер у прориві. Скільки грошей доводиться виплачувати залізниці за перестій цистерн! ..Два місяці тому з'явилась була надія, що цей стан можна виправити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 22); <br /> <br /> // Робити що-небудь, щоб зменшити вину, провину. Можливо, що я трохи винна... і я б радніша тепер виправити свою провину, радніша б усім серцем порятувати його, але як? (Любов Яновська, I, 1959, 437).<br /> <br /> 3. Позбавляючи вад, перевиховуючи, робити кращим. — Мав [Ельясберг] сувору догану з попередженням. — Що ж — і досить. А працювати мусить. Будемо виправляти людину (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 430); — Саме наше життя виправить характер молодої дівчини (Олесь Донченко, V, 1957, 482)<br /> <br /> 4. рідко. Те саме, що виправдовувати 1. Коноводам, як вони потрапляли до тюрми, треба було таких свідків, щоб виправляли їх (Борис Грінченко, II, 1963, 278).<br /> <br /> 5. розм. Вимагати що-небудь у когось. Люди рознесли по селі, що приїхав становий.. і буде виправляти недоплат податі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 151); І тоді Лісовський рішуче тиче папірець в руки жінці: — Візьми, а я твої гроші виправлю в Никанора! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 15).<br /> <br /> 6. діал. Виряджати кого-небудь кудись. Сонце щойно пішло з полудня, як Савчиха виправляла свого сина до Львова (Осип Маковей, Вибр., 1954, 94); — В наших був? — Був. Молодці! Сьогодні виправили кільканадцятьох з літературою на села (Мирослав Ірчан, II, 1958, 14).<br /> <br /> 7. спец., розм. Обробляти шкіру, робити її м'якою, придатною для пошиття взуття і т. ін.<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 459.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:01:17Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Виправля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''виправити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. ''Горбатого хиба могила виправить. ''Ном. №3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. ''Я не даром його з дому виправляю од себе. ''Рудч. Ск. І. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. ''От півник узяв та й пішов виправлять жорен. ''Рудч. Ск. І. 37. 5) '''— дочку. '''При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) '''— шкуру. '''Выдѣлывать, выдѣлать кожу. Шух. I. 254. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ВИПРАВЛЯТИ''', яю, яєш, недок., ВИПРАВИТИ, влю, виш; мн. виправлять; док., перех.<br /> <br /> 1. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний, I, 1954, 310); Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Любов Яновська, I, 1959, 31); Нур таки присусідився: то колесо потримає, то мазницю подасть, то цвях виправить (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 53).<br /> <br /> 2. Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій таблиці. Потім почали виправляти помилки (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 14); <br /> <br /> // Уточнювати, поправляти чий-небудь вислів, щось ким-небудь сказане. — Та де це чувано, щоб свій брат козак із людей три шкури дер, як Потоцький! — Не свій брат, а старшина, — напівголосно виправив джура (Зінаїда Тулуб Людолови, I, 1957, 85); — А це.. той самий Орлюк, який прийняв на війні дванадцять поранень. — Шість, — виправив Орлюк (Олександр Довженко, I, 1958, 372); <br /> <br /> // Змінювати на краще, робити кращим. — Доведеться вам, товаришу трактористе, швидше їхати виправляти становище!. (Юрій Яновський, II, 1954, 133); Завод тепер у прориві. Скільки грошей доводиться виплачувати залізниці за перестій цистерн! ..Два місяці тому з'явилась була надія, що цей стан можна виправити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 22); <br /> <br /> // Робити що-небудь, щоб зменшити вину, провину. Можливо, що я трохи винна... і я б радніша тепер виправити свою провину, радніша б усім серцем порятувати його, але як? (Любов Яновська, I, 1959, 437).<br /> <br /> 3. Позбавляючи вад, перевиховуючи, робити кращим. — Мав [Ельясберг] сувору догану з попередженням. — Що ж — і досить. А працювати мусить. Будемо виправляти людину (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 430); — Саме наше життя виправить характер молодої дівчини (Олесь Донченко, V, 1957, 482)<br /> <br /> 4. рідко. Те саме, що виправдовувати 1. Коноводам, як вони потрапляли до тюрми, треба було таких свідків, щоб виправляли їх (Борис Грінченко, II, 1963, 278).<br /> <br /> 5. розм. Вимагати що-небудь у когось. Люди рознесли по селі, що приїхав становий.. і буде виправляти недоплат податі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 151); І тоді Лісовський рішуче тиче папірець в руки жінці: — Візьми, а я твої гроші виправлю в Никанора! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 15).<br /> <br /> 6. діал. Виряджати кого-небудь кудись. Сонце щойно пішло з полудня, як Савчиха виправляла свого сина до Львова (Осип Маковей, Вибр., 1954, 94); — В наших був? — Був. Молодці! Сьогодні виправили кільканадцятьох з літературою на села (Мирослав Ірчан, II, 1958, 14).<br /> <br /> 7. спец., розм. Обробляти шкіру, робити її м'якою, придатною для пошиття взуття і т. ін.<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 459.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T13:00:35Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Виправля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''виправити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. ''Горбатого хиба могила виправить. ''Ном. №3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. ''Я не даром його з дому виправляю од себе. ''Рудч. Ск. І. 133. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. ''От півник узяв та й пішов виправлять жорен. ''Рудч. Ск. І. 37. 5) '''— дочку. '''При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) '''— шкуру. '''Выдѣлывать, выдѣлать кожу. Шух. I. 254. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8 2017-11-13T12:59:18Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Спекти, -чу, -чеш, '''''гл. ''1) Испечь. ''Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! ''Нп. Не ''зітхай, не остатнє ще спекли. ''Ном. 2) Изжарить. ''Спік чорне порося. ''МВ. (О. 1862. III. 64). ''Курочку спекла. ''О. 1862. II. 30. ''Ту рибку скажіть, щоб спекли. ''Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). ''Гетьмана, що на огні ляхи спекли. ''Шевч. 234. 4) — '''рака'''. Покраснѣть, сконфузясь. ''Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. ''К. ДС. 19. <br /> [[Категорія:Сп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''СПЕКТИ''', спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, ло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка.<br /> <br /> 1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Борис Грінченко, I, 1963, 251); — Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин — В жару, як колись пастухом пік у полі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 289); <br /> <br /> // розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний, IV, 1955, 144); — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі.. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); — Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Любов Яновська, I, 1959, 144); Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (Микола Трублаїні, I, 1955, 275). <br /> <br /> ♦ Спекти раків (рака) див. рак 1; Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — уживається у відповідь на чиїсь безпідставні, набридливі домагання. Отаманша винесла на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби... — Чи вже ж, пане отамане, в тебе не знайшлося кращої риби нам на вечерю? — спитав сердитий Микола.. — Оце! Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Як (мов, немов і т. ін.) останнє спік (спекла, спекли) — сумно кому-небудь, зажурився хтось. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ок, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Михайло Стельмах, I, 1962, 155).<br /> <br /> 2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний, V, 1955, 421).<br /> <br /> 3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти. Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька.. Все личенько спік огонь і очі виїв (Борис Грінченко, I, 1963, 449); <br /> <br /> // Перегріти, дуже засмалити на сонці;<br /> <br /> // безос. [Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 86); <br /> <br /> // Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.); <br /> <br /> // у сполуч. із сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук. Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 266).<br /> <br /> 4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти). [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім.. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка, II, 1951, 537).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 496.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Spekty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8 2017-11-13T12:59:07Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Спекти, -чу, -чеш, '''''гл. ''1) Испечь. ''Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! ''Нп. Не ''зітхай, не остатнє ще спекли. ''Ном. 2) Изжарить. ''Спік чорне порося. ''МВ. (О. 1862. III. 64). ''Курочку спекла. ''О. 1862. II. 30. ''Ту рибку скажіть, щоб спекли. ''Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). ''Гетьмана, що на огні ляхи спекли. ''Шевч. 234. 4) — '''рака'''. Покраснѣть, сконфузясь. ''Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. ''К. ДС. 19. <br /> [[Категорія:Сп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''СПЕКТИ''', спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, ло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка.<br /> <br /> 1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Борис Грінченко, I, 1963, 251); — Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин — В жару, як колись пастухом пік у полі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 289); <br /> <br /> // розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний, IV, 1955, 144); — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі.. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); — Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Любов Яновська, I, 1959, 144); Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (Микола Трублаїні, I, 1955, 275). <br /> <br /> ♦ Спекти раків (рака) див. рак 1; Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — уживається у відповідь на чиїсь безпідставні, набридливі домагання. Отаманша винесла на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби... — Чи вже ж, пане отамане, в тебе не знайшлося кращої риби нам на вечерю? — спитав сердитий Микола.. — Оце! Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Як (мов, немов і т. ін.) останнє спік (спекла, спекли) — сумно кому-небудь, зажурився хтось. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ок, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Михайло Стельмах, I, 1962, 155).<br /> <br /> 2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний, V, 1955, 421).<br /> <br /> 3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти. Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька.. Все личенько спік огонь і очі виїв (Борис Грінченко, I, 1963, 449); <br /> <br /> // Перегріти, дуже засмалити на сонці;<br /> <br /> // безос. [Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 86); <br /> <br /> // Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.); <br /> <br /> // у сполуч. із сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук. Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 266).<br /> <br /> 4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти). [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім.. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка, II, 1951, 537).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 496.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Spekty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8 2017-11-13T12:58:22Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Спекти, -чу, -чеш, '''''гл. ''1) Испечь. ''Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! ''Нп. Не ''зітхай, не остатнє ще спекли. ''Ном. 2) Изжарить. ''Спік чорне порося. ''МВ. (О. 1862. III. 64). ''Курочку спекла. ''О. 1862. II. 30. ''Ту рибку скажіть, щоб спекли. ''Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). ''Гетьмана, що на огні ляхи спекли. ''Шевч. 234. 4) — '''рака'''. Покраснѣть, сконфузясь. ''Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. ''К. ДС. 19. <br /> [[Категорія:Сп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''СПЕКТИ''', спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, ло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка.<br /> <br /> 1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Борис Грінченко, I, 1963, 251); — Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин — В жару, як колись пастухом пік у полі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 289); <br /> <br /> // розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний, IV, 1955, 144); — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі.. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); — Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Любов Яновська, I, 1959, 144); Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (Микола Трублаїні, I, 1955, 275). <br /> <br /> ♦ Спекти раків (рака) див. рак 1; Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — уживається у відповідь на чиїсь безпідставні, набридливі домагання. Отаманша винесла на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби... — Чи вже ж, пане отамане, в тебе не знайшлося кращої риби нам на вечерю? — спитав сердитий Микола.. — Оце! Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Як (мов, немов і т. ін.) останнє спік (спекла, спекли) — сумно кому-небудь, зажурився хтось. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ок, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Михайло Стельмах, I, 1962, 155).<br /> <br /> 2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний, V, 1955, 421).<br /> <br /> 3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти. Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька.. Все личенько спік огонь і очі виїв (Борис Грінченко, I, 1963, 449); <br /> <br /> // Перегріти, дуже засмалити на сонці;<br /> <br /> // безос. [Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 86); <br /> <br /> // Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.); <br /> <br /> // у сполуч. із сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук. Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 266).<br /> <br /> 4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти). [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім.. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка, II, 1951, 537).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 496.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8 2017-11-13T12:57:43Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Спекти, -чу, -чеш, '''''гл. ''1) Испечь. ''Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! ''Нп. Не ''зітхай, не остатнє ще спекли. ''Ном. 2) Изжарить. ''Спік чорне порося. ''МВ. (О. 1862. III. 64). ''Курочку спекла. ''О. 1862. II. 30. ''Ту рибку скажіть, щоб спекли. ''Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). ''Гетьмана, що на огні ляхи спекли. ''Шевч. 234. 4) — '''рака'''. Покраснѣть, сконфузясь. ''Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. ''К. ДС. 19. <br /> [[Категорія:Сп]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2017-11-13T12:56:47Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. ''МВ. (КС. 1902. X. 141).<br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПО́СЛАВКА''', и, жін., розм.<br /> <br /> 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22).<br /> <br /> 2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/poslavka/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2017-11-13T12:56:30Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. ''МВ. (КС. 1902. X. 141).<br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПО́СЛАВКА''', и, жін., розм.<br /> <br /> 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22).<br /> <br /> 2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/poslavka/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2017-11-13T12:55:50Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. ''МВ. (КС. 1902. X. 141).<br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПО́СЛАВКА''', и, жін., розм.<br /> <br /> 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22).<br /> <br /> 2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2017-11-13T12:55:28Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. ''МВ. (КС. 1902. X. 141).<br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:14:32Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Купля́ти, -ля́ю, -єш, '''''гл. ''Покупать. ''Що ти, мій Степане, там будеш куплять? ''Чуб. V. 635. ''От вони пішли в містечко і почали все куплять. ''Рудч. Ск. І. 200.<br /> [[Категорія:Ку]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''КУПЛЯТИ''', куплю, купиш; мн. куплять; док., перех.<br /> <br /> 1. Придбавати за гроші. Ще в школі, Таки в учителя-дяка Гарненько вкради п'ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12). <br /> <br /> ♦ Витрішки купувати див. витрішки; Кота в мішку купувати див. кіт.<br /> <br /> 2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати. Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 225); Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв — І зумів твоє серце купити (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 34); <br /> <br /> // Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. [Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (Іван Кочерга, II, 1956, 408).<br /> <br /> 3. перен., фам. Обдурювати. — Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші.. Ходімо. — Купуєш?.. — Та як же інакше? — запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (Іван Микитенко, II, 1957, 69); Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: — Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 271). <br /> <br /> ♦ За що купив, за те й продав, фам. — розповідаю те, що почув. І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. — Брехня усе це, — відрубав різко. — За що купив, за те й продав, — зауважив Дригожила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 162); Такий, що купить і продасть — про підлу, підступну людину. — Ти думаєш, Чіпко, що справді у всіх такі думки? Їй-богу, ні! Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний, II, 1954, 253).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 405.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Kupljaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:14:23Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Купля́ти, -ля́ю, -єш, '''''гл. ''Покупать. ''Що ти, мій Степане, там будеш куплять? ''Чуб. V. 635. ''От вони пішли в містечко і почали все куплять. ''Рудч. Ск. І. 200.<br /> [[Категорія:Ку]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''КУПЛЯТИ''', куплю, купиш; мн. куплять; док., перех.<br /> <br /> 1. Придбавати за гроші. Ще в школі, Таки в учителя-дяка Гарненько вкради п'ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12). <br /> <br /> ♦ Витрішки купувати див. витрішки; Кота в мішку купувати див. кіт.<br /> <br /> 2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати. Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 225); Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв — І зумів твоє серце купити (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 34); <br /> <br /> // Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. [Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (Іван Кочерга, II, 1956, 408).<br /> <br /> 3. перен., фам. Обдурювати. — Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші.. Ходімо. — Купуєш?.. — Та як же інакше? — запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (Іван Микитенко, II, 1957, 69); Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: — Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 271). <br /> <br /> ♦ За що купив, за те й продав, фам. — розповідаю те, що почув. І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. — Брехня усе це, — відрубав різко. — За що купив, за те й продав, — зауважив Дригожила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 162); Такий, що купить і продасть — про підлу, підступну людину. — Ти думаєш, Чіпко, що справді у всіх такі думки? Їй-богу, ні! Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний, II, 1954, 253).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 405.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Kupljaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:13:55Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Купля́ти, -ля́ю, -єш, '''''гл. ''Покупать. ''Що ти, мій Степане, там будеш куплять? ''Чуб. V. 635. ''От вони пішли в містечко і почали все куплять. ''Рудч. Ск. І. 200.<br /> [[Категорія:Ку]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''КУПЛЯТИ''', куплю, купиш; мн. куплять; док., перех.<br /> <br /> 1. Придбавати за гроші. Ще в школі, Таки в учителя-дяка Гарненько вкради п'ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12). <br /> <br /> ♦ Витрішки купувати див. витрішки; Кота в мішку купувати див. кіт.<br /> <br /> 2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати. Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 225); Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв — І зумів твоє серце купити (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 34); <br /> <br /> // Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. [Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (Іван Кочерга, II, 1956, 408).<br /> <br /> 3. перен., фам. Обдурювати. — Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші.. Ходімо. — Купуєш?.. — Та як же інакше? — запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (Іван Микитенко, II, 1957, 69); Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: — Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 271). <br /> <br /> ♦ За що купив, за те й продав, фам. — розповідаю те, що почув. І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. — Брехня усе це, — відрубав різко. — За що купив, за те й продав, — зауважив Дригожила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 162); Такий, що купить і продасть — про підлу, підступну людину. — Ти думаєш, Чіпко, що справді у всіх такі думки? Їй-богу, ні! Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний, II, 1954, 253).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 405.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:13:15Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Купля́ти, -ля́ю, -єш, '''''гл. ''Покупать. ''Що ти, мій Степане, там будеш куплять? ''Чуб. V. 635. ''От вони пішли в містечко і почали все куплять. ''Рудч. Ск. І. 200.<br /> [[Категорія:Ку]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2017-11-13T05:12:12Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Довба́ння, -ня, '''''с. ''Долбленіе. <br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ДОВБА́ННЯ, аю, аєш, недок., перех.<br /> <br /> 1. Ударяючи по чому-небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. Славко мав звичку сідати на.. ослоні та й довбати перед собою патиком у землі ямку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 229); Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Леся Українка, I, 1951, 390); Гупав лом на ставу, певно, рибалки довбали нову ополонку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 402); <br /> <br /> // Відколупувати, відламувати шматки чого-небудь від основної маси. Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: «стук» та «стук» (Павло Грабовський, I, 1959, 168); Вугіль вчились ви довбати В темній шахті, в глибині (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 58); <br /> <br /> // Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати що-небудь або дзьобати щось (про птахів). Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий довбе ребра Й серце розбивав (Тарас Шевченко, I, 1951, 325); Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб гави не довбали огірків (Юрій Яновський, I, 1954, 66); Чути, як дятли довбають сухі дерева (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 72); <br /> <br /> // Робити, виготовляти що-небудь, виколупуючи, вибираючи долотом, сокирою і т. ін. середину чогось. Біля куреня, на обрубкові, сидить Кирило, довбає коритце для води (Панас Мирний, V, 1955, 141); Хома Хаєцький, висунувшись з ячейки, яку він цілу ніч довбав собі кайлом, терпляче вдивлявся в кущуваті зарості (Олесь Гончар, I, 1954, 104).<br /> <br /> 2. перен., розм. Довго й невпинно бити по якій-небудь цілі. Артилерія та мінометники люто довбали снарядами і мінами доти, в яких засіли оборонці застави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 60); Довбав кулемет, Видовбував душі, і дубом присохлим Тіла задубілі лягали в замет (Леонід Первомайський, II, 1958, 406).<br /> <br /> 3. перен., розм. Безперервно і надокучливо повторюючи те саме, нагадувати про що-небудь. Ув'язалася І [мати] з Соломією, прилипли, як шевська смола. Довбають і довбають їй у голову одно (Василь Кучер, Прощай... 1957, 346); На дятла схожий, суддя довбає й довбає своє (Леонід Первомайський, II, 1958, 59); <br /> <br /> // Різко критикувати кого-небудь. [Катерина:] Це нашого брата можна довбати і за план, і за якість, і за раціоналізацію, і за собівартість... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 63); Почалися дебати, І мене — хто у лоб, хто в обхід, Стала молодь довбати (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 302).<br /> <br /> 4. перен., розм. Неодноразово повторюючи, вивчати що-небудь; зубрити. Коли б воля — побіг би він тепер на улицю до хлопців, у м'яча грати..! Ніт же, сиди над сією осоружною книжкою, довби її... (Панас Мирний, IV, 1955, 28).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 329.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Dovbannja<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2017-11-13T05:11:42Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Довба́ння, -ня, '''''с. ''Долбленіе. <br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ДОВБА́ННЯ, аю, аєш, недок., перех.<br /> <br /> 1. Ударяючи по чому-небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. Славко мав звичку сідати на.. ослоні та й довбати перед собою патиком у землі ямку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 229); Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Леся Українка, I, 1951, 390); Гупав лом на ставу, певно, рибалки довбали нову ополонку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 402); <br /> <br /> // Відколупувати, відламувати шматки чого-небудь від основної маси. Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: «стук» та «стук» (Павло Грабовський, I, 1959, 168); Вугіль вчились ви довбати В темній шахті, в глибині (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 58); <br /> <br /> // Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати що-небудь або дзьобати щось (про птахів). Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий довбе ребра Й серце розбивав (Тарас Шевченко, I, 1951, 325); Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб гави не довбали огірків (Юрій Яновський, I, 1954, 66); Чути, як дятли довбають сухі дерева (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 72); <br /> <br /> // Робити, виготовляти що-небудь, виколупуючи, вибираючи долотом, сокирою і т. ін. середину чогось. Біля куреня, на обрубкові, сидить Кирило, довбає коритце для води (Панас Мирний, V, 1955, 141); Хома Хаєцький, висунувшись з ячейки, яку він цілу ніч довбав собі кайлом, терпляче вдивлявся в кущуваті зарості (Олесь Гончар, I, 1954, 104).<br /> <br /> 2. перен., розм. Довго й невпинно бити по якій-небудь цілі. Артилерія та мінометники люто довбали снарядами і мінами доти, в яких засіли оборонці застави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 60); Довбав кулемет, Видовбував душі, і дубом присохлим Тіла задубілі лягали в замет (Леонід Первомайський, II, 1958, 406).<br /> <br /> 3. перен., розм. Безперервно і надокучливо повторюючи те саме, нагадувати про що-небудь. Ув'язалася І [мати] з Соломією, прилипли, як шевська смола. Довбають і довбають їй у голову одно (Василь Кучер, Прощай... 1957, 346); На дятла схожий, суддя довбає й довбає своє (Леонід Первомайський, II, 1958, 59); <br /> <br /> // Різко критикувати кого-небудь. [Катерина:] Це нашого брата можна довбати і за план, і за якість, і за раціоналізацію, і за собівартість... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 63); Почалися дебати, І мене — хто у лоб, хто в обхід, Стала молодь довбати (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 302).<br /> <br /> 4. перен., розм. Неодноразово повторюючи, вивчати що-небудь; зубрити. Коли б воля — побіг би він тепер на улицю до хлопців, у м'яча грати..! Ніт же, сиди над сією осоружною книжкою, довби її... (Панас Мирний, IV, 1955, 28).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 329.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2017-11-13T05:11:30Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Довба́ння, -ня, '''''с. ''Долбленіе. <br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ДОВБА́ННЯ, аю, аєш, недок., перех.<br /> <br /> 1. Ударяючи по чому-небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. Славко мав звичку сідати на.. ослоні та й довбати перед собою патиком у землі ямку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 229); Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос (Леся Українка, I, 1951, 390); Гупав лом на ставу, певно, рибалки довбали нову ополонку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 402); <br /> <br /> // Відколупувати, відламувати шматки чого-небудь від основної маси. Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: «стук» та «стук» (Павло Грабовський, I, 1959, 168); Вугіль вчились ви довбати В темній шахті, в глибині (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 58); <br /> <br /> // Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати що-небудь або дзьобати щось (про птахів). Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий довбе ребра Й серце розбивав (Тарас Шевченко, I, 1951, 325); Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб гави не довбали огірків (Юрій Яновський, I, 1954, 66); Чути, як дятли довбають сухі дерева (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 72); <br /> <br /> // Робити, виготовляти що-небудь, виколупуючи, вибираючи долотом, сокирою і т. ін. середину чогось. Біля куреня, на обрубкові, сидить Кирило, довбає коритце для води (Панас Мирний, V, 1955, 141); Хома Хаєцький, висунувшись з ячейки, яку він цілу ніч довбав собі кайлом, терпляче вдивлявся в кущуваті зарості (Олесь Гончар, I, 1954, 104).<br /> <br /> 2. перен., розм. Довго й невпинно бити по якій-небудь цілі. Артилерія та мінометники люто довбали снарядами і мінами доти, в яких засіли оборонці застави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 60); Довбав кулемет, Видовбував душі, і дубом присохлим Тіла задубілі лягали в замет (Леонід Первомайський, II, 1958, 406).<br /> <br /> 3. перен., розм. Безперервно і надокучливо повторюючи те саме, нагадувати про що-небудь. Ув'язалася І [мати] з Соломією, прилипли, як шевська смола. Довбають і довбають їй у голову одно (Василь Кучер, Прощай... 1957, 346); На дятла схожий, суддя довбає й довбає своє (Леонід Первомайський, II, 1958, 59); <br /> <br /> // Різко критикувати кого-небудь. [Катерина:] Це нашого брата можна довбати і за план, і за якість, і за раціоналізацію, і за собівартість... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 63); Почалися дебати, І мене — хто у лоб, хто в обхід, Стала молодь довбати (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 302).<br /> <br /> 4. перен., розм. Неодноразово повторюючи, вивчати що-небудь; зубрити. Коли б воля — побіг би він тепер на улицю до хлопців, у м'яча грати..! Ніт же, сиди над сією осоружною книжкою, довби її... (Панас Мирний, IV, 1955, 28).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 329.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2017-11-13T05:10:35Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Довба́ння, -ня, '''''с. ''Долбленіе. <br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:09:50Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Пообв’язувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Обвязать (во множествѣ). <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПООБВ'Я́ЗУВАТИ''', ую, уєш, док., перех. Обв'язати чим-небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема); <br /> <br /> // Обв'язати кількома предметами кого-, що-небудь.<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 169.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/poobv.jazuvaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:09:11Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Пообв’язувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Обвязать (во множествѣ). <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПООБВ'Я́ЗУВАТИ''', ую, уєш, док., перех. Обв'язати чим-небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема); <br /> <br /> // Обв'язати кількома предметами кого-, що-небудь.<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 169.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:09:01Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Пообв’язувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Обвязать (во множествѣ). <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПООБВ'Я́ЗУВАТИ''', ую, уєш, док., перех. Обв'язати чим-небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема); <br /> <br /> // Обв'язати кількома предметами кого-, що-небудь.<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 169.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-13T05:08:43Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Пообв’язувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Обвязать (во множествѣ). <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:10:46Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Дорікнути, дорікти. '''См. '''Дорікати. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ДОРІКНУТИ''', епу, ечеш; мин. ч. дорік, дорекла, ло; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка.<br /> <br /> 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь. Дорікає горщик чавунові, що чорний; аж гульк — і сам у сажі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 217); — Чого се ти усе думаєш?.. — дорікав його Варка (Марко Вовчок, I, 1955, 170); Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 83); Тепер Тася нервово ходила по кімнаті з папірцем у руках і цілком слушно дорікала матері (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 112).<br /> <br /> 2. чим. Ставити що-небудь у докір комусь. — Ет, реп'яхами дорікаєш! — Сказав Бровко (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 152); Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 342).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 377.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Doriknuty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:10:36Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Дорікнути, дорікти. '''См. '''Дорікати. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ДОРІКНУТИ''', епу, ечеш; мин. ч. дорік, дорекла, ло; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка.<br /> <br /> 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь. Дорікає горщик чавунові, що чорний; аж гульк — і сам у сажі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 217); — Чого се ти усе думаєш?.. — дорікав його Варка (Марко Вовчок, I, 1955, 170); Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 83); Тепер Тася нервово ходила по кімнаті з папірцем у руках і цілком слушно дорікала матері (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 112).<br /> <br /> 2. чим. Ставити що-небудь у докір комусь. — Ет, реп'яхами дорікаєш! — Сказав Бровко (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 152); Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 342).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 377.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Doriknuty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:10:08Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Дорікнути, дорікти. '''См. '''Дорікати. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ДОРІКНУТИ''', епу, ечеш; мин. ч. дорік, дорекла, ло; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка.<br /> <br /> 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь. Дорікає горщик чавунові, що чорний; аж гульк — і сам у сажі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 217); — Чого се ти усе думаєш?.. — дорікав його Варка (Марко Вовчок, I, 1955, 170); Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 83); Тепер Тася нервово ходила по кімнаті з папірцем у руках і цілком слушно дорікала матері (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 112).<br /> <br /> 2. чим. Ставити що-небудь у докір комусь. — Ет, реп'яхами дорікаєш! — Сказав Бровко (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 152); Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 342).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 377.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:09:36Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Дорікнути, дорікти. '''См. '''Дорікати. '''<br /> [[Категорія:До]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:08:32Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Викінчувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''викінчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Оканчивать, окончить, закончить. ''Викінчити роботу. ''Вх. Уг. 230. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ВИКІ́НЧУВАТИ''', ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Ольга Кобилянська, III, 1956, 134); Дві частини [«Повії»] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Панас Мирний, V, 1955, 410).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 406.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Vykinchuvaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:08:23Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Викінчувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''викінчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Оканчивать, окончить, закончить. ''Викінчити роботу. ''Вх. Уг. 230. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ВИКІ́НЧУВАТИ''', ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Ольга Кобилянська, III, 1956, 134); Дві частини [«Повії»] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Панас Мирний, V, 1955, 410).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 406.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/Vykinchuvaty<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:07:48Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Викінчувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''викінчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Оканчивать, окончить, закончить. ''Викінчити роботу. ''Вх. Уг. 230. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ВИКІ́НЧУВАТИ''', ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Ольга Кобилянська, III, 1956, 134); Дві частини [«Повії»] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Панас Мирний, V, 1955, 410).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 406.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2017-11-12T23:07:33Z

<p>Vayarova.fzfvs17: </p> <hr /> <div>'''Викінчувати, -чую, -єш, '''сов. в. '''викінчити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Оканчивать, окончить, закончить. ''Викінчити роботу. ''Вх. Уг. 230. <br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8C 2017-11-12T23:05:55Z

<p>Vayarova.fzfvs17: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Плугарь, -ря́, '''''м. ''= '''Плугатарь. '''<br /> [[Категорія:Пл]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> '''ПЛУГАРь''', атаря, чол. Той, хто оре землю плугом; орач. Плугатарі з плугами йдуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Погукували плугатарі, поганяючи воли в плузі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111);<br /> <br /> // Той, хто працює біля плуга на копальних роботах тощо. Продуктивність [копального] плуга за 8 годин при обслуговуванні агрегату одним трактористом, одним плугатарем і десятьма робітниками, які підбирають саджанці, становить 1,5 га (Садівництво і ягідництво, 1957, 156).<br /> <br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 595.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Plugar.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Plugar1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Plugar2.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Plugar3.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://sum.in.ua/s/plughatar<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

Vayarova.fzfvs17