https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=V.marynin&* 2026-04-05T21:06:49Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9 2024-04-11T12:12:37Z

<p>V.marynin: </p> <hr /> <div>'''СМІШНИЙ, а, е. 1. Який містить у собі щось смішне, забавне, утішне. ''' <br /> ==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==<br /> 1. Який містить у собі щось смішне, забавне, утішне. Прийшлися цікавому хлопцеві до вподоби дідові перекази, страшні, а іноді й смішні (Мирний, І, 1948, 186); Дорошенко вже чув про те, що донька Яцубина.. влаштувалася працювати на канал, чув про це у веселих викладах з різними смішними подробицями (Гончар, Тронка, 1963, 204); // у знач. ім. смішне́, но́го, с. Те, що викликає сміх. <br /> ==Етимологія==<br /> СМІШНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ<br /> СМІЯ́ТИСЯ<br /> псл. *smijati (*smьjati) sę, *smějǫ sę, *směхъ (‹ іє. *smei-so-s/ smoi-so-s);<br /> споріднене з лтс. smiêt (1 ос. одн. теп. ч. smêju) «сміятися, жартувати, брати на сміх», smaĩda «усмішка», дінд. smáyatē (smáyati) «посміхається», smḗraḥ «усміхнений», smitaḥ «тс.», гр. μειδ(ι)άω «посміхаюся», сангл. smīlin (smilen) «посміхатися», англ. smile «сміятися», дат. норв. smile «посміхатися», свн. smielen, smieren «тс.» (((двн. *smīalōn, *smīarōn), тох. А smimāќ «усміхнений», B smimans «тс.», лат. mīrus «чудовий», дірл. miad «слава», mōit «хвалиться»;<br /> ==Синоніми==<br /> Анекдотичний<br /> Забавний<br /> Карикатурний<br /> Комічний<br /> Кумедний<br /> Потішний<br /> Сміховинний<br /> ==Приклади вживання==<br /> Хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним (Стельмах, II, 1962, 48); Для творення і сприймання гумору і взагалі смішного потрібен високий рівень духовної культури (Літ. Укр., 15.VIII 1967, 3); // Який своєю зовнішністю, недоладністю і т. ін. викликає сміх. - Ой лишечко, який ти смішний! - крикнула Настя на всю хату і зареготалась (Н.-Лев., VI, 1966, 395); - А повернись-но, сину! Який-бо ти смішний, - каже Бульба до синів, намагаючись повернути Остапа (Довж., І, 1958, 217); Вона усміхалась йому, маленька, смішна в своїй великій жовнірській куртці (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 48); // Який виражає сміх. Тимко чмихнув у рукав, але не від розповіді Гаврила, а з того смішного виразу обличчя Юлі (Тют., Вир, 1964, 216).<br /> <br /> 2. Який сприймається із сміхом, насмішкою. А тоді ще гірше... Допити, суд, поліція - він опинився б у смішному становищі (Коцюб., І, 1955, 408); [Микола:] Мене не злякали його смішні погрози (Мик., І, 1957, 478); // Дивний, незвичайний якими-небудь якостями, ознаками і т. ін. Смішний сей світ! (Фр., X, 1954, 143); Любов моя смішна - я добре й сам це знаю, Але - не гасне все вона, Як іскра огняна, вона в душі палає (Рильський, І, 1960, 97).<br /> <br /> @ До смішного - найвищою мірою, надзвичайно. Ольга була до того заскочена несподіваним поворотом справи, що до смішного розгубилась (Вільде, Сестри.., 1958, 372).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Смішний.jpg]]<br /> <br /> [[Категорія:см]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

V.marynin https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg 2024-04-11T12:12:03Z

<p>V.marynin: </p> <hr /> <div></div>

V.marynin https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2024-04-11T11:52:27Z

<p>V.marynin: </p> <hr /> <div>'''Вандрува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. '''''= Мандрувати. '''Желех. Фр. Пр. 136. <br /> <br /> ==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==<br /> ВАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Мандрувати.<br /> ==Тлумачний словник української мови==<br /> ВАНДРУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Мандрувати. Ой зійшли, зійшли два місяці ясних - Та й вандрували два товариші красних (Чуб.,V, 1874, 96); - Наші офіцерики до Румунії крешуть, нам [жовнірам] вандрувати з ними неохота. Шукаємо добрих людей, щоб до полону стати (Ю. Янов., І, 1958, 253).<br /> ==Етимологія==<br /> Від вандри, далі від нім. wandern «бродити, блукати, мандрувати», як і нім. wandeln «блукати, прогулюватися», споріднене з нідерл. wanderen, дфриз. wondria, дав.-англ. wandrian, англ. wander, данськ. vandre, шв. vandra «тс.», дав.-англ. wendan «обертатися, обходити», windan «вертіти, крутити», н.-нім. winden «вити»; українські форми з початковим м виникли, очевидно, внаслідок регресивної дисиміляції у дієслівній основі вандрува-; рос. мандри́ха «волоцюга», мандрова́ть «мандрувати, тинятися, швендяти», білор. вандрава́нне, пол. wędrowanie, чеськ. vandr, словац. vandry, в.-луж. wandrak «блукач», н.-луж. wandrowanje<br /> ==Синоніми==<br /> ва́ндри<br /> вандрі́ве́ць<br /> вандрі́вка<br /> вандрі́вни́й<br /> вандрівни́к<br /> вандровкаш<br /> вандрува́ти<br /> ваньгровати<br /> ведрова́ти<br /> мандрі́ве́ць<br /> мандрі́вка<br /> мандрі́вни́й<br /> мандрі́вни́к<br /> мандрівни́цтво<br /> мандрівни́цький<br /> мандрівни́чий<br /> мандрівський<br /> мандро́ваний<br /> мандро́вний<br /> мандроха «подорожній»<br /> мандрува́ння<br /> мандрува́ти<br /> мандрьо́ха<br /> ==Приклади вживання==<br /> Ой зійшли, зійшли два місяці ясних – Та й вандрували два товариші красних. (П. Чубинський); – Чи не важко тобі буде вандрувати на коні в далеку дорогу ...<br /> Опрiч свого ремесла, Петро Гельє кохався в механiцi. Раз якось навiдався до нього один iталiянець [італієць], з котрим Гельє, вандруючи, запiзнався в Флоренцiї. (М. Коцюбинський)<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Вандрувати.jpeg]]<br /> <br /> [[Категорія:ва]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]<br /> [[Категорія:Слова 2024 року]]</div>

V.marynin https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8.jpeg 2024-04-11T11:50:59Z

<p>V.marynin: </p> <hr /> <div></div>

V.marynin