Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Зотлілий

2026-04-02T11:08:30Z

V.kryvenko:

'''Зотлілий, -а, -е.''' Истлѣвшій.
[[Категорія:Зо]]

==Сучасні словники==
ЗОТЛІ́ЛИЙ, рідше ЗІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до зотлі́ти, зітлі́ти. Зітлілі дупла [верб] дихають хмільною прілістю (М. Стельмах); Чорноморець нахилився й провів рукою по хресту – долоня його зачепилась за зітлілий шматок рушника, колись зав'язаного навколо перехрестя (Д. Білий); В ярках, під ніздрюватим снігом – зажебоніло струмками, в садах і дібровах, під зотлілим листям, заворушилася голочками молода травичка (Я. Гримайло); Фотограф прикурив сам, викинув зотлілий сірник, а потім спокійно запалив третього, тримаючи його у витягнутій руці (М. Трублаїні); Земля розсипалася під пучками, як зотлілий жар (З. Тулуб); Раптом побачу спотворені мрії, мертві надії, зотлілу любов (Леся Українка).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoylity250325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlity250325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlilyi010425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlilyi2010425.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LwUOH5ulyTI}}

==Іншими мовами==

Smolder (Англійська) - to burn slowly with smoke but without flames.

Arder (Іспанська) - estar en combustión, quemarse.

==Див. також==
Синоніми:

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9 порохнявий]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9 порохнавий]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%B9 трухлий]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9 трухлявий]

==Джерела та література==

https://sum20ua.com/?wordid=0&page=0

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/smolder

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/spanish-english/arder

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Зотлілий

2026-04-02T11:07:45Z

V.kryvenko:

'''Зотлілий, -а, -е.''' Истлѣвшій.
[[Категорія:Зо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗОТЛІ́ЛИЙ, рідше ЗІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до зотлі́ти, зітлі́ти. Зітлілі дупла [верб] дихають хмільною прілістю (М. Стельмах); Чорноморець нахилився й провів рукою по хресту – долоня його зачепилась за зітлілий шматок рушника, колись зав'язаного навколо перехрестя (Д. Білий); В ярках, під ніздрюватим снігом – зажебоніло струмками, в садах і дібровах, під зотлілим листям, заворушилася голочками молода травичка (Я. Гримайло); Фотограф прикурив сам, викинув зотлілий сірник, а потім спокійно запалив третього, тримаючи його у витягнутій руці (М. Трублаїні); Земля розсипалася під пучками, як зотлілий жар (З. Тулуб); Раптом побачу спотворені мрії, мертві надії, зотлілу любов (Леся Українка).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoylity250325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlity250325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlilyi010425.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlilyi2010425.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LwUOH5ulyTI}}

==Іншими мовами==

Smolder (Англійська) - to burn slowly with smoke but without flames.

Arder (Іспанська) - estar en combustión, quemarse.

==Див. також==
Синоніми:

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9 порохнявий]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9 порохнавий]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%B9 трухлий]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9 трухлявий]

==Джерела та література==

https://sum20ua.com/?wordid=0&page=0

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/smolder

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/spanish-english/arder

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%B9

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Лямувати

2026-04-02T10:59:31Z

V.kryvenko:

'''Лямува́ти, -мую, -єш, '''''гл.
[[Категорія:Ля]]

==Сучасні словники==
ЛЯМУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Обшивати лямівкою. Лямувати спідницю.
Перен. Оточувати, обступати. Сині луки лямують річку, займища, оселі. (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)
''1) Окаймлять, каймить, обшивать края одежды. 2) Тянуть рыболовную сѣть при помощи лямки. ''Запрягають у лямки волів, лямують. А тоді й люде до того пристають, тож себе лямують, помагають витягати. ''Азовск. (Стрижевск.).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lyamuvaty250326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Edging0104.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Edging20104.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Edging30104.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0DHtkYd6ZIo}}

==Дивитись також==
Етимологія слова лямувати:

ля́ма «широкий ремінь для перетягування або переноски вантажів; пристрої, якими кріплять або відкривають що-небудь; довга важка служба; [дугоподібне дерев’яне знаряддя, яке охоплює груди і за допомогою якого тягнуть човен, рибальську сітку та ін.; сам процес перетягування Ж]»
неясне;
можливо, запозичене з російської мови, в якій не має певної етимології;
припускається можливість запозичення з фінно-угорських мов (пор. фін. lämsä «петля, аркан, повід», саам. lamca «вуздечка», комі letś «петля») з заміною -(ь)ца › -ка (Kalima 158);
виводиться також (Richhardt 74; КЭСРЯ 251; Bern. I 700) від п. lama «обшивка, кайма, край»;
зіставлялося з кімр. llуfan «шнур», лит. лтс. làmata «пастка», айсор. лама «вуздечка» (Горяев 199);

Синоніми:

[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Кантувати]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D0%B1%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Обшивати]

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Обводити]

==Іншими мовами==
Edging (англ.) to ornament the edge of the clothes, finishing raw fabric edges on garments to prevent fraying and enhance appearance

Puntilla (ісп.) es un encaje estrecho, generalmente con ondas o picos, utilizado como adorno en los bordes de prendas como vestidos, pañuelos, lencería y toallas

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://dle.rae.es/puntilla
https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Ощадити

2026-04-02T10:56:07Z

V.kryvenko:

'''Ощадити. '''См. '''Ощажати. '''
[[Категорія:Ощ]]
З обережністю витрачати що-небудь, економити.
Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п’ятку (Фр., І, 1955, 96); // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати його, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
==Сучасні словники==

ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ (ОЩАДЖА́ТИ), ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. — Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). — Пор. 2. берегти́.

ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. — Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони (фашисти) піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); — Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); (Шрам:) Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).

== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; border-top:5px solid #66CDAA; border-bottom:5px solid #66CDAA; text-align:center; border-collapse:collapse;"
|-
| style="width:50%; padding:15px; vertical-align:middle;" |
[[Зображення:Cropped-image-of-hand-putting-coins-in-jars-with-plants-755740897-5ab88ee1875db9003759d390.jpg|міні|центр|350пкс|Рука кладе монети в банки]]
| style="width:50%; padding:15px; vertical-align:middle;" |
[[Зображення:Gettyimages-1293745682.png|міні|центр|300пкс|Графічна ілюстрація]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==
to save(Англійська): 1.
economizeprevent time, money, or effort from being wasted or spent
Using a bike can save a lot of money on commuting.

==Див. також==

==Джерела та література==
https://1675.slovaronline.com/24043-%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8
https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Очко

2026-04-02T10:53:33Z

V.kryvenko:

'''Очко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''око. '''''Там то очка як терночок. ''Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. ''Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. ''Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть '''начиння'''. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. ''Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. ''Грин. III. 70. 8) — '''волове, риб’яче'''. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) ''мн. ''очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10). '''О́чка жабині'''. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. '''Вічко. '''11) '''Очко́ волове'''. Раст. Inula salicina. Лв. 99.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==

ОЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до око1. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); З очка її раптом викотилася велика сльоза (Ю. Янов., І, 1954, 101); * Образно. Під їх [будяків].. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток (Фр., IV, 1950, 325).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0199.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0201.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 0202.jpeg |x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|8to_tLkvnMzx8_s8}}

==Іншими мовами==

англійською: eye
іспанською: ojo

==Див. також==

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%BE

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Дяконча

2026-04-02T10:33:08Z

V.kryvenko:

'''Дяконча́, -ча́ти, '''''с. ''Ребенокъ діакона. Ум. '''Дякончатко, дяконаточко. ''' Диякон, а, ч., церк. Помічник священика у відправі церковної служби; нижчий духовний чин.
Дяконувати -ую, -уєш, недок. Бути дяконом.
[[Категорія:Дя]]
==Сучасні словники==
'''Дяконча́, -ча́ти, '''''с. ''Ребенокъ діакона. Ум. '''Дяразутько, дяточноточко. '''
'''Дяконча́, ча́ти,''' с. Ребенокъ діакона. Ум.''' Дяконча́тко, дяконча́точко.'''

== Ілюстрації ==
<div style="display: flex; justify-content: space-around; align-items: center; padding: 1em 0; border-top: 5px #66CDAA solid; border-bottom: 5px #66CDAA solid; margin-top: 2em;">
[[Зображення:dyiakoncha260326.jpg|x140px]]
[[Зображення:dyakoncha.jpeg|x140px]]
[[Зображення:dyakoncha020426.jpeg|x140px]]
[[Зображення:dyakoncha020426.jpg|x140px]]
</div>

==Медіа==
{{#ev:youtube|W-90OwdgHAI}}

==Іншими мовами==
Παπαδακια - παιδί του ιερέα

==Див. також==

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%B8%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD#:~:text=%D0%94%D0%98%D0%AF%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%2D%20%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD
https://1531.slovaronline.com/44082-%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0

https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://uk.wikisource.org/wiki/%25D0%25A1%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%2580%25D1%258C_%25D1%2583%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2597_%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8_(1924)/%25D0%25B4%25D1%258F%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BD%25D1%2587%25D0%25B0&ved=2ahUKEwiZxrvz0LqTAxXyzAIHHXe9A0gQFnoECFoQAQ&usg=AOvVaw2tR9S3aq0uJv2xnuO5ithe

https://educalingo.com/en/dic-uk/dyakoncha

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Уїдище

2026-04-01T09:21:46Z

V.kryvenko:

''Уїдище, -ща, ''' ''с.'' Пожираніє? Годівля? ''На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в’їдище війна.'' К. ПС. 25.
[[Категорія:Уї]]

== Тлумачення в сучасних словниках ==
Уї́дище, -ща, ''с.'' Пожирання, годівля (кормєжка).

На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. (П. Куліш, ПС. 25).

ГОДІВЛЯ, і, ж. Те саме, що годування. [Чоловік:] Чи бач, який? почув про хліб розмову та про годівлю, то й собі: дай хліба! (Л. Укр., II, 1951, 138); Збільшення надоїв - результат зразкового утримання і правильної годівлі худоби (Рад. Укр., 6. II, 1955, 2); Він досяг того, що на певні сигнали, як от махання прапорцем, голуби зліталися на годівлю (Донч., І, 1956, 54).

== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center; border-collapse:collapse;"
|- valign="top"
| style="width:25%; padding:10px;" | [[Файл:Корм 2.jpg|x200px]]<br><small></small>
| style="width:25%; padding:10px;" | [[Файл:Годування собак.jpeg|x200px]]<br><small></small>
| style="width:25%; padding:10px;" | [[Файл: Годівля тварин.png|x200px]]<br><small></small>
| style="width:25%; padding:10px;" | [[Файл: Годівля.jpeg|x200px]]<br><small></small>
|}

== Медіа ==
{{#ev:youtube|GUHDcmc9ZaA}}

== Іншими мовами ==

feeding (англ.) :a baby’s or animal’s meal

karmienie (пол.) : karmić, nazwa czynności bezpośredniego podawania żywności
== Список використаних джерел ==

https://uk.wikisource.org/wiki/Словарь_української_мови_(1924)/уїдище

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/feeding

https://context.reverso.net/перевод/русский-английский/кормежка

https://pl.wiktionary.org/wiki/karmienie

==Зовнішні посилання ==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія: Слова 2026 року]]

Уїдище

2026-04-01T09:14:48Z

V.kryvenko:

''Уїдище, -ща, ''' ''с.'' Пожираніє? Годівля? ''На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в’їдище війна.'' К. ПС. 25.
[[Категорія:Уї]]

== Тлумачення в сучасних словниках ==
Уї́дище, -ща, ''с.'' Пожирання, годівля (кормєжка).

На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. (П. Куліш, ПС. 25).

ГОДІВЛЯ, і, ж. Те саме, що годування. [Чоловік:] Чи бач, який? почув про хліб розмову та про годівлю, то й собі: дай хліба! (Л. Укр., II, 1951, 138); Збільшення надоїв - результат зразкового утримання і правильної годівлі худоби (Рад. Укр., 6. II, 1955, 2); Він досяг того, що на певні сигнали, як от махання прапорцем, голуби зліталися на годівлю (Донч., І, 1956, 54).

== Ілюстрації ==
[[Файл:Корм 2.jpg|thumb|center|945px|Опис зображення]]

[[Файл: Годівля тварин.png|1024 × 1024 (1,55 МБ)|Підпис під зображенням]]
[[Файл: Годівля.jpeg| 1024 × 1024 (201 КБ)| Підпис під зображенням]]
== Медіа ==
{{#ev:youtube|GUHDcmc9ZaA}}

== Іншими мовами ==

feeding (англ.) :a baby’s or animal’s meal

karmienie (пол.) : karmić, nazwa czynności bezpośredniego podawania żywności
== Список використаних джерел ==

https://uk.wikisource.org/wiki/Словарь_української_мови_(1924)/уїдище

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/feeding

https://context.reverso.net/перевод/русский-английский/кормежка

https://pl.wiktionary.org/wiki/karmienie

==Зовнішні посилання ==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія: Слова 2026 року]]

Лямувати

2026-04-01T09:08:16Z

V.kryvenko:

'''Лямува́ти, -мую, -єш, '''''гл.
[[Категорія:Ля]]

==Сучасні словники==
ЛЯМУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Обшивати лямівкою. Лямувати спідницю.
Перен. Оточувати, обступати. Сині луки лямують річку, займища, оселі. (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)
''1) Окаймлять, каймить, обшивать края одежды. 2) Тянуть рыболовную сѣть при помощи лямки. ''Запрягають у лямки волів, лямують. А тоді й люде до того пристають, тож себе лямують, помагають витягати. ''Азовск. (Стрижевск.).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lyamuvaty250326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Edging0104.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Edging20104.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Edging30104.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0DHtkYd6ZIo}}

==Дивитись також==
Частота використання слова лямувати та похідних:
лямувати 0;
лямують 2;
лямував 1;
лямували 1;
лямуй 0;
лямуватимуть 0;
лямуватиму 0;
лямуватимеш 0;
лямуватимете 0;
лямуватимемо 0;
лямуватимем 0;
лямуватиме 0;
лямувало 0;
лямувала 0;
лямуєш 0;
лямуєте 0;
лямуємо 0;
лямуєм 0;
лямує 0;
лямую 0;
лямуйте 0;
лямуймо 0;
лямовано 0;
лямуй-но дані відсутні;
лямувать дані відсутні;

==Іншими мовами==
Edging (англ.) to ornament the edge of the clothes, finishing raw fabric edges on garments to prevent fraying and enhance appearance

Puntilla (ісп.) es un encaje estrecho, generalmente con ondas o picos, utilizado como adorno en los bordes de prendas como vestidos, pañuelos, lencería y toallas

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://dle.rae.es/puntilla
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Невдячно

2026-04-01T09:04:15Z

V.kryvenko:

'''Невдя́чно, '''''нар. ''Неблагодарно.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Невдя́чно нар. Неблагодарно. Прислівник до невдя́чний.

1) Без вдячності (неблагодарно): Поводитися так, ніби добро, зроблене вам, не має цінності. Не цінувати допомогу, турботу або послуги.

2) Неприємно, образливо: Діяти або говорити так, що це викликає почуття образи у того, хто зробив добро.

3) Безрезультатно, неварто (у значенні «невдячна справа»): Ситуація, коли витрачені зусилля, час або кошти не приносять бажаного результату або визнання.
== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; margin-top:2em; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center; border-collapse:collapse;"
|- valign="top"
| style="width:25%; padding:1em;" | [[Зображення:ungratefully230326.png|x140px]]
| style="width:25%; padding:1em;" | [[Зображення:ingrato.png|x140px]]
| style="width:25%; padding:1em;" | [[Зображення:ungratefulness.png|x140px]]
| style="width:25%; padding:1em;" | [[Зображення:ungrate.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|f3FKJ-Jz25Q}}

==Іншими мовами==
eng. ''Ungratefully'' - 1) showing no gratitude; 2) offensive to the senses.

esp. ''Ingrato'' - 1) Desagradecido, que olvida o desconoce los beneficios recibidos; 2) Desapacible, áspero, desagradable.

==Джерела та література==
[https://hrinchenko.com/dictionary/word/32025-nevdiacno Словник української мови. Словник Грінченка]

https://dictionary.cambridge.org/

https://www.deepl.com/uk/translator/l/uk/es

https://www.rae.es/diccionario-lengua-espanola-rae-buscadores/google

https://www.merriam-webster.com/dictionary/ungrateful
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Ощадити

2026-04-01T09:03:03Z

V.kryvenko:

'''Ощадити. '''См. '''Ощажати. '''
[[Категорія:Ощ]]
З обережністю витрачати що-небудь, економити.
Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п’ятку (Фр., І, 1955, 96); // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати його, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
==Сучасні словники==

ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ (ОЩАДЖА́ТИ), ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. — Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). — Пор. 2. берегти́.

ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. — Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони (фашисти) піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); — Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); (Шрам:) Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).

== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; border-top:5px solid #66CDAA; border-bottom:5px solid #66CDAA; text-align:center; border-collapse:collapse;"
|-
| style="width:50%; padding:15px; vertical-align:middle;" |
[[Зображення:Cropped-image-of-hand-putting-coins-in-jars-with-plants-755740897-5ab88ee1875db9003759d390.jpg|міні|центр|350пкс|Рука кладе монети в банки]]
| style="width:50%; padding:15px; vertical-align:middle;" |
[[Зображення:Gettyimages-1293745682.png|міні|центр|300пкс|Графічна ілюстрація]]
|}

==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://1675.slovaronline.com/24043-%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8
https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8
==Зовнішні посилання==

Ощадити

2026-04-01T08:50:55Z

V.kryvenko:

'''Ощадити. '''См. '''Ощажати. '''
[[Категорія:Ощ]]
З обережністю витрачати що-небудь, економити.
Вікторія десь дістала півкухля води. Цією водою, ощаджуючи кожну крапельку, трохи помили руки Тамара й Божена (Хижняк, Тамара, 1959, 249); Хліб на Петрівку ощажай [ощаджай] (Номис, 1864, № 464); Він за тиждень ощадив п’ятку (Фр., І, 1955, 96); // Ставлячись до чого-небудь бережливо, оберігати його, не давати йому зникнути. Власники крамниць поспішали спустити залізні штори на вітринах, щоб — про всякий випадок.. — ощадити свої крамничні багатства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 13).
==Сучасні словники==

ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ (ОЩАДЖА́ТИ), ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. — Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). — Пор. 2. берегти́.

ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. — Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони (фашисти) піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); — Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); (Шрам:) Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).

==Ілюстрації==
[[Зображення:Cropped-image-of-hand-putting-coins-in-jars-with-plants-755740897-5ab88ee1875db9003759d390.jpg|x1500 × 1016 (97 КБ)]
[[Зображення:Gettyimages-1293745682.png|1200 × 1200 (692 КБ)]
==Медіа==

==Іншими мовами==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://1675.slovaronline.com/24043-%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8
https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8
==Зовнішні посилання==

Зотлілий

2026-04-01T08:37:21Z

V.kryvenko:

Решт

2026-04-01T07:51:46Z

V.kryvenko:

'''Решт, -ту, '''''м. ''= '''Решта. '''
[[Категорія:Ре]]

==Сучасні словники==
Назва **міста** в Ірані, адміністративного центру провінції Гілян.
РЕ́ШТА:
1.Те, що залишилося невикористаним, невитраченим, незайнятим ким-небудь і т. ін.
2Те, що додається до чого-небудь, доповнює щось.
3.Усі інші предмети або істоти, крім згаданого (згаданих).
4.Те, що збереглося, уціліло від чого-небудь при руйнуванні і т. ін.
5.Лишок грошей, що повертається при розрахункові; здача.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Resht260326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Reshtaaa260326.png|x140px]]
|}

==Іншими мовами==
شت - місто Решт (перською мовою)

Rəşt - місто Решт (мовою Ґілакі)

The rest, change (у значенні «здача»), remainder, remainder - решта (англійською мовою)

Reste- решта (німецькою мовою)
==Див. також==
{{#ev:youtube|pHVNMJQ87aI}}.
==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82
https://hrinchenko.com/dictionary/word/50753-rest
https://translate.google.com/?hl=uk&sl=auto&tl=en&op=translate

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Схованець

2026-04-01T07:37:16Z

V.kryvenko:

'''Схо́ванець, -нця, '''''м. ''Спрятавшійся, укрывшійся. ''Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця. ''О. 1861. X. 51.
[[Категорія:Сх]]

==Сучасні словники==
-нця, м. Спрятавшійся, укрывшійся. Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця. О. 1861. X. 5

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hristosshovanets26032026.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2hristosshovanets26032026.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3hristosshovavsya26032026.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|TPRQZojVjJ0}}
</div>

==Іншими мовами==
kryjówka
Definicja
miejsce, w którym jakaś osoba albo zwierzę się ukrywa lub w którym ukryte są jakieś rzeczy

nascondìglio s. m. [der. di nascondere]. – Luogo adatto a nascondere o, più spesso, a nascondersi (ha di solito l’idea dello stretto e dell’angusto): cercare, trovare un n. (per occultare qualcosa o sé stessi); acquattarsi, rifugiarsi, mettersi in un n.; uscire dai nascondigli.

==Див. також==
https://www.wordproject.org/bibles/uk/index.htm

==Джерела та література==
https://hrinchenko.com/dictionary/word/57627-sxovanec

https://www.treccani.it/vocabolario/nascondiglio/

https://wsjp.pl/haslo/podglad/19472/kryjowka

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Апостолування

2026-04-01T06:38:32Z

V.kryvenko:

<div style="text-align: left;">
'''Апостолува́ння, -ня,''' ''с.'' Апостольство, пребываніе апостоломъ. ''Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі.'' І Посл. св. ап. Павла до Коринѳ. IX. 2.

[[Категорія:Ап]]

==Сучасні словники==
''Апостолува́ння'', -ня, с. Апостольство, перебування апостолом.
''Коли іншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі.'' (І посл. св. ап. Павла до Коринф. IX. 2).

АПОСТОЛЬСТВО, -а, с. 1. Місія і діяння апостола. 2. У древній церкві – звання єпископів.

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center; width:100%;"
|-
| [[Зображення: Apostleship250325.jpg|300px]]
| [[Зображення: Apostol010425.jpg|300px]]
| [[Зображення: apostelship010425.jpg|300px]]
| [[Зображення: apostelship0104251.jpg|300px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|2g1Es3-bgDU}}
</div>

==Див. також==
Апостол Петро був звичайним рибалкою з Віфсаїди Галілейської (Йн 1,44). У Діяннях апостолів євангеліст Лука зауважує, що Петро був людиною «невченою та простою» (Діян 4,13). Але це аж ніяк не завадило Богові зробити рибалку з невеликого міста на північному сході Галілейського моря апостолом.

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: apostleship — the status, rank, or office of an apostle

'''Німецька мова:'''
: Apostel — als Jünger Jesu / als eifriger Verfechter einer Idee

==Джерела та література==
* [http://ukrlit.org/slovnyk/апостолування Словник української мови]
* [https://www.merriam-webster.com/dictionary/apostleship Merriam-Webster Dictionary]
* [https://udew.uni-leipzig.de/udew/uk/ukrainisch_deutsch_online.htm?input=апостол Leipzig University Portal]
*[https://catholicnews.org.ua/10-cikavih-faktiv-pro-apostoliv-petra-i-pavla/]
*[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]
* [https://kubg.edu.ua Словник Бориса Грінченка]
==Зовнішні посилання==

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Пращур

2026-04-01T06:35:19Z

V.kryvenko:

'''Пращур, -ра, '''''м. ''Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
[[Категорія:Пр]]
1. [[СЛОВНИК БОРИСА ГРІНЧЕНКА]]
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/47127-prashhur.html#show_point
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
2.Інші словники
2.1 [[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]]
http://sum.in.ua/s/PRA%CC%81ShhUR
ПРА́ЩУР, а, чол. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла» (Степан Васильченко, IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Василь Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів — дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука і життя, 3, 1967, 34);
// перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча — пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літературна Україна, 12.XI 1968, 3).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 524

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПРАЩУР, а, ч. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом - батьками, дідами, самими далекими пращурами - я перший іду до культури, до світла» (Вас., IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів - дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука.., 3, 1967, 34); // перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча - пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літ. Укр., 12.XI 1968, 3).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.010426.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.010426(2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.310326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praschur.010426(3).jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|unFTItWjSro}}.

==Іншими мовами==

Англійською: ancestor

a person related to you who lived a long time ago

Німецькою: Vorfahre

Person aus einer früheren Generation der Familie
==Див. також==

==Джерела та література==

https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/ancestor

https://www.verbformen.net/?w=Vorfahre

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%89%D1%83%D1%80

https://youtu.be/unFTItWjSro?si=U7Qpb6umXK4myn5z

https://pin.it/5lK7AYG4i

https://pin.it/5Nu6Rb0bH

https://pin.it/7ssXzFdn5

https://pin.it/1sWQCIrlp

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Уїдище

2026-03-26T12:50:21Z

V.kryvenko:

''Уїдище, -ща, ''' ''с.'' Пожираніе? кормежка? ''На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в’їдище війна.'' К. ПС. 25.
[[Категорія:Уї]]

== Тлумачення в сучасних словниках ==
Уї́дище, -ща, ''с.'' Пожирання, годівля (кормєжка).

На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. (П. Куліш, ПС. 25).

== Ілюстрації ==
[[Файл:Корм 2.jpg|thumb|center|945px|Опис зображення]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube|GUHDcmc9ZaA}}

== Іншими мовами ==

feeding (англ.) : Feeding is the act of providing nourishment to a person, animal, or living organism, or the process of consuming food.

grub (англ.) :"Grub" primarily refers to the thick, worm-like larva of an insect (especially beetles) or is informal slang for food.

karmienie (пол.) : Karmienie to polskie słowo tłumaczone jako „karmienie”, „odżywianie” lub „proces dostarczania pożywienia”.
== Список використаних джерел ==

https://uk.wikisource.org/wiki/Словарь_української_мови_(1924)/уїдище

https://context.reverso.net/перевод/английский-русский/grub

https://context.reverso.net/перевод/русский-английский/кормежка
https://pl.wiktionary.org/wiki/karmienie

Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології

Гасіння

2026-03-26T12:40:04Z

V.kryvenko:

'''Гасіння, -ня, ''' ''с.'' Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
[[Категорія:Га]]

== Сучасні словники ==
ГАСІННЯ, я, с. Дія за знач. гасити. Підпаливши тонку стружку електрону, показують його горіння і застерігають учнів, що електрон може самозайматися і вибухати при гасінні водою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43); При наявності грунтової води в основі греблі дренажний туфяк служить засобом гасіння напору цієї води (Довідник сіль. будівельника, 1956, 48).

== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoylity250325.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zotlity250325.jpg|x140px]]

|}
== Медіа ==
{{#ev:youtube|ERe04F3oGyA}}

== Іншими мовами ==

Extinguishing (англ.) - to stop a fire or a light burning.

Estinzione (італ.) - estinzione di un incendio.

== Джерела та література ==

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=гасіння

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/extinguishing

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/italian-english/estinzione

== Зовнішні посилання ==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Гасіння

2026-03-26T12:38:36Z

V.kryvenko:

'''Гасіння, -ня, '''''с. ''Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
ГАСІННЯ, я, с. Дія за знач. гасити. Підпаливши тонку стружку електрону, показують його горіння і застерігають учнів, що електрон може самозайматися і вибухати при гасінні водою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43); При наявності грунтової води в основі греблі дренажний туфяк служить засобом гасіння напору цієї води (Довідник сіль. будівельника, 1956, 48).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hasinnia250326.jpeg|x140px]] [[Зображення:hasinnia260326.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|ERe04F3oGyA}}.

==Іншими мовами==
Extinguishing (present participle of extinguish(англ.)) - to stop a fire or a light burning.
Estinzione (італ.) - estinzione di un incendio.

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/extinguishing
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/italian-english/estinzione
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]

[[Категорія:Слова 2026 року]]

Уїдище

2026-03-26T12:36:40Z

V.kryvenko:

''Уїдище, -ща, ''' ''с.'' Пожираніе? кормежка? ''На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в’їдище війна.'' К. ПС. 25.
[[Категорія:Уї]]

== Тлумачення в сучасних словниках ==
Уї́дище, -ща, ''с.'' Пожирання, годівля (кормєжка).

На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. (П. Куліш, ПС. 25).

== Ілюстрації ==
[[Файл:Корм 2.jpg|thumb|center|945px|Опис зображення]]

== Медіа ==
{{#ev:youtube|GUHDcmc9ZaA}}

== Іншими мовами ==

Англійська: feeding, grub

Польська: karmienie

== Список використаних джерел ==

https://uk.wikisource.org/wiki/Словарь_української_мови_(1924)/уїдище

https://context.reverso.net/перевод/английский-русский/grub

https://context.reverso.net/перевод/русский-английский/кормежка

Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології

Зотлілий

2026-03-26T12:25:51Z

V.kryvenko:

Єлом

2026-03-26T11:33:21Z

V.kryvenko:

'''Єлом, -му,''' ''м.'' Конической формы баранья шапка. Канев. у. Чуб. VII. 413.

Головний убір, переважно без полів, м'який, теплий, зроблений з баранячої шерсті.

== Сучасні словники ==
'''Єлом''' — бараняча шапка конічної форми.

== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|style="width:25%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|}

== Медіа ==

<div style="width:300px;">
{{#ev:youtube|xQ1QNXCIUcw}}
</div>

== Переклад іншими мовами ==
* '''Переклад англійською:''' Pakol
* '''Переклад німецькою:''' Pack

== Див. також ==
* [[Шапка]]
* [[Кучма]]

== Джерела та література ==
1. [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%94%D0%BB%D0%BE%D0%BC Тлумачення на порталі Горох.]
2. Словник української мови Бориса Грінченка.

== Зовнішні посилання ==
* [https://translate.google.com/ Google Перекладач]

[[Категорія:Єл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Єлом

2026-03-26T11:24:09Z

V.kryvenko:

'''Єлом, -му, ''' ''м.'' Конічної форми баранья шапка. Канів. у. Чуб. VII. 413.

[[Категорія:Словник Грінченка]]

Головний убір, переважно без полів, м'який, теплий, зроблений з баранячої шерсті.

== Сучасні словники ==
Тлумачення слова у сучасних словниках:
'''ЄЛОМ''' — старовинний головний убір; висока бараняча шапка конічної форми.

== Ілюстрації ==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Photoicon.png|140px]]
|}

== Медіа ==
<center>
{{#ev:youtube|PaVWNM2xnIU}}
</center>

== Переклад іншими мовами ==
* '''Англійською:''' conical sheepskin hat
* '''Німецькою:''' kegelförmige Schafmütze

== Див. також ==
* [[Шапка]]
* [[Кучма]]

== Джерела та література ==
# [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%94%D0%BB%D0%BE%D0%BC Словник української мови у 20 томах (Горох)]
# Чубинський П. П. «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».

== Зовнішні посилання ==
* [https://google.com Переклад слова у Google Translate]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Співочка

2026-03-26T07:34:54Z

V.kryvenko:

<div style="text-align: left;">
'''Співочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''співа''', но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. ''Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... ''О. 1862. IV. 72.
[[Категорія:Сп]]

==Сучасні словники==
Зменшувально-пестливе до спів; невеликий спів, пісенька. Воно може означати невелику пісню, короткий спів або лагідну назву жінки чи дівчини, яка співає. Це слово частіше вживається у розмовному або художньому мовленні для передачі ніжного, емоційного ставлення до співу чи виконавиці. Також може використовуватися для позначення легкого, тихого або приємного співу.

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:left;"

|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Файл:Співочка.jpg|міні|250px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|qh6N_3k1U9g}}
</div>

==Іншими мовами==
* '''Англійська мова (Songstress):''' жінка, яка співає або виконує пісні, співачка.
* '''Польська мова (Śpiewaczka):''' жінка або дівчина, що співає, виконавиця вокальних творів.

==Джерела та література==
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/55853-spivocka Словник Грінченка]
* [https://goroh.pp.ua Словник Горох]

==Зовнішні посилання==
* [https://kubg.edu.ua Вікі Грінченка]

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чичмаря

2026-03-26T07:29:48Z

V.kryvenko:

<div style="text-align: left;">
'''Чичмаря''' — це «дрібний дощ».

==Сучасні словники==
Слабкий, дрібний дощ, мряка.

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:left;"

|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Файл:Lightrain250225.jpeg|міні|250px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|VVFdpCdkKLc}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: drizzle, light rain, fine mist — дуже дрібний, слабкий дощ.

'''Іспанська мова:'''
: llovizna — легкий, тривалий дощ із дуже дрібними краплями.

'''Німецька мова:'''
: Nieselregen — слабкий дощ із надзвичайно дрібними краплями.

==Джерела та література==
* [https://goroh.pp.ua/ Горох — словники української мови]
* [https://hrinchenko.com/dictionary/word/64854-cicmaria Словарь Бориса Грінченка]
* [https://translate.google.com.ua/ Google Перекладач]

==Зовнішні посилання==

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Апостолування

2026-03-26T07:27:35Z

V.kryvenko:

<div style="text-align: left;">
'''Апостолува́ння, -ня,''' ''с.'' Апостольство, пребываніе апостоломъ. ''Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі.'' І Посл. св. ап. Павла до Коринѳ. IX. 2.

[[Категорія:Ап]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках: '''Апостолува́ння''', -ня, с. Апостольство, перебування апостолом. ''Коли іншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі.'' (І посл. св. ап. Павла до Коринф. IX. 2).

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:left;"

|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Зображення: Apostleship250325.jpg|300px]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|2g1Es3-bgDU}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова:'''
: apostleship — the status, rank, or office of an apostle

'''Німецька мова:'''
: Apostel — als Jünger Jesu / als eifriger Verfechter einer Idee

==Джерела та література==
* [http://ukrlit.org/slovnyk/апостолування Словник української мови]
* [https://www.merriam-webster.com/dictionary/apostleship Merriam-Webster Dictionary]
* [https://udew.uni-leipzig.de/udew/uk/ukrainisch_deutsch_online.htm?input=апостол Leipzig University Portal]

==Зовнішні посилання==
* [https://kubg.edu.ua Словник Бориса Грінченка]

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Николаєць

2026-03-26T07:25:42Z

V.kryvenko:

<div style="text-align: left;">
'''Никола́єць, -ла́йця, '''''м. ''Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
[[Категорія:Ни]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках — назва рослини (Eryngium planum)

==Ілюстрації==
{| style="margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:left;"

|- valign="top"
|style="padding: 1em 1em 1em 0;"| [[Зображення:Roslina.345.jpg]]
|}

==Медіа==
<div style="text-align: left; margin: 1em 0;">
{{#ev:youtube|NDmd6xU9F2E}}
</div>

==Іншими мовами==
'''Англійська мова'''
: Eryngium planum or plant

'''Німецька мова'''
: Anlage

'''Французька мова'''
: Usine

'''Іспанська мова'''
: Planta

==Джерела==
[https://hrinchenko.com/dictionary/word/33019-nikolajec hrinchenko.com]

</div>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо-германської філології]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]