https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=V.fediuk.asp&* 2026-05-03T17:17:09Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%90%D0%91%D0%95%D0%9B%D0%9A%D0%9E%CC%81%D0%92%D0%98%D0%99 2026-04-20T14:51:00Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок), що відображає історичні мовні впливи.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах, наукових працях або при аналізі староукраїнської лексики.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> (приклади з історичних текстів або словників; за відсутності точних цитат допускається описове пояснення вживання слова)<br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=3r6z8YkYk5Q <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B2 2026-04-20T14:49:39Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>ПЕРЕЛИВ, у, ч. 1. Дія за знач. переливати, перелити і переливатися, перелитися. Потім, рівність прибутку в усіх галузях промисловості і народного господарства взагалі передбачає повну свободу конкуренції, свободу переливу капіталу з однієї галузі в іншу (Ленін, 26, 1972, 61); Гірського вітру перелив ромашку нижче нахилив (Швець, Кроки.., 1962, 14); З південних країв прилетять солов 'ї, і в їхніх пісень переливі нам юність обійми простягне свої... (Сос., Так ніхто.., 1960, 71); Він устав на горах перед нами, Наш Київ, - переливами садів, Гарячими верхів 'ями дзвіниць (Рильський, II, 1960, 199).<br /> <br /> 2. Перехід одного кольору, відтінку в інший. В саду росли чарівні квіти, і хлопчик бачив найтонші переливи на їхніх пелюстках (Ів., Вел. очі, 1956, 36); Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий.. перелив улежаних снігів (Стельмах, І, 1962, 150); * Образно. І вбитий в кручі глинястої схил Високий дрогочинський частокіл. За ним ховалось сонце. Тріпотів Над містом смуг злотистих перелив (Бажан, І, 1946, 304); * У порівн. Широко, бентежно відкриті очі горіли йому райдужним переливом далекого неба (Гончар, III, 1959, 306).<br /> <br /> Грати (вигравати, горіти, сяяти і т. ін. ) [з] переливами - відсвічувати різними кольорами, відтінками. - Новенький... Чи бач, як виграє переливами. Мені б такий червінчик (Шиян, Гроза.., 1956, 166).<br /> <br /> 3. Чергування неоднакових звуків. Широкими смугами лилося світло з вікон Д-ської резиденції, мелодійними переливами роздавалися зсередини звуки фортеп 'яна (Фр., І, 1955, 184); Се вони [жайворонки], невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів (Коцюб., II, 1955, 231); Його душа сповнювалася то журливим переливом стародавніх струн, то відгомоном громовиці великої народної боротьби (Речм., Весн. грози, 1961, 135).<br /> <br /> [[Категорія:П]]<br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Перелив'', іменник, чоловічий рід, неістота, однина<br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - розлив <br /> - перетікання <br /> - потік <br /> - переливання <br /> - перехід <br /> - гра відтінків <br /> - зміна <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''overflow'', ''flow'', ''gradation'' <br /> '''Німецька:''' ''Überlauf'', ''Übergang'', ''Farbverlauf'' <br /> '''Французька:''' ''débordement'', ''dégradé'', ''transition'' <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> * Потік <br /> * Перехід <br /> * Розлив <br /> * Гра кольорів <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=перелив <br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> * https://uk.wikipedia.org/wiki/Перелив <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%97%D0%BB%D0%B0 2026-04-20T14:49:15Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> П’їла — форма, пов’язана з дієсловом «пити» (минулі або діалектні словозмінні варіанти), що вказує на дію споживання рідини.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові форма «п’їла» є нормативною граматичною формою минулого часу дієслова «пити» (жін. рід: вона пила / п’їла — діалектно-історичний варіант написання). У літературній нормі закріплена форма «пила», тоді як «п’їла» може розглядатися як історичний або діалектний варіант передачі м’якшої вимови.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Форма «п’їла» відображає варіативність української дієслівної системи та особливості фонетичного запису в ранніх словникових джерелах. Вона демонструє перехід від розмовних форм до сучасної літературної норми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Форми типу «п’їла» важливі для дослідження:<br /> * історичної орфографії української мови;<br /> * діалектних особливостей вимови;<br /> * розвитку граматичних норм у словниках кінця XIX – початку XX століття.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Пити]]<br /> * [[Дієслово]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T14:48:26Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>Витинанка, и, ж. 1. Орнаментальна декоративна прикраса, вирізана з паперу.<br /> 2. Традиційний вид українського народного мистецтва, що використовується для оздоблення оселі.<br /> [[Категорія:Ви]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> =='''Сучасні словники'''==<br /> ''Витинанка'', ім, жіночий рід, неістота, однина і множина<br /> <br /> <br /> ''Синоніми українською:''<br /> <br /> - паперовий орнамент<br /> <br /> - декоративне вирізання<br /> <br /> - паперова прикраса<br /> <br /> - витинкове мистецтво<br /> <br /> - ажурне вирізання<br /> <br /> <br /> =='''Іншими мовами'''==<br /> <br /> '''Англійська:''' ''paper cutting''<br /> <br /> '''Німецька:''' ''Papierschnitt''<br /> <br /> '''Французька:''' ''découpage en papier''<br /> <br /> <br /> =='''Медіа'''==<br /> <br /> {{#ev:youtube|srdqJHYazDU}}<br /> <br /> <br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Vytinanka.png|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/Витинанка]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=витинанка<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [[Категорія:В]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]] <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 2026-04-20T14:47:34Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> <br /> '''Слово:''' В’ючити<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’ючити — нав’ючувати, класти вантаж на в’юк (переважно на тварину).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’ючити» означає навантажувати тварину (коня, осла, верблюда тощо) поклажею або вантажем, укладаючи його у в’юки. Також може вживатися переносно — «обтяжувати», «навантажувати (справами, обов’язками)».<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Дієслово «в’ючити» належить до лексики, пов’язаної з традиційним господарством і транспортом. Воно зберігає своє значення, хоча в сучасній мові вживається рідше, переважно в історичному або образному контексті.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> <br /> Такі дієслова:<br /> <br /> * позначають процес дії;<br /> * можуть мати як пряме, так і переносне значення;<br /> * відображають традиційні способи господарювання.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> <br /> Слово «в’ючити» використовується в:<br /> <br /> * історичних і етнографічних текстах;<br /> * художній літературі;<br /> * переносному значенні в публіцистиці та розмовному мовленні.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> <br /> * «Він почав в’ючити коня перед далекою дорогою.»<br /> * «Мандрівники в’ючили тварин необхідними речами.»<br /> * «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.»<br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=в’ючні+тварини В’ючні тварини — відео] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=pack+animals+loading Навантаження в’ючних тварин]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[В’юк]]<br /> * [[Транспорт]]<br /> * [[Господарство]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з [https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/)<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> *[[https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/) Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 2026-04-20T14:47:24Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> <br /> '''Слово:''' В’ючити<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' В’ючити — нав’ючувати, класти вантаж на в’юк (переважно на тварину).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' У сучасній українській мові «в’ючити» означає навантажувати тварину (коня, осла, верблюда тощо) поклажею або вантажем, укладаючи його у в’юки. Також може вживатися переносно — «обтяжувати», «навантажувати (справами, обов’язками)».<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' Дієслово «в’ючити» належить до лексики, пов’язаної з традиційним господарством і транспортом. Воно зберігає своє значення, хоча в сучасній мові вживається рідше, переважно в історичному або образному контексті.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> <br /> Такі дієслова:<br /> <br /> * позначають процес дії;<br /> * можуть мати як пряме, так і переносне значення;<br /> * відображають традиційні способи господарювання.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> <br /> Слово «в’ючити» використовується в:<br /> <br /> * історичних і етнографічних текстах;<br /> * художній літературі;<br /> * переносному значенні в публіцистиці та розмовному мовленні.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> <br /> * «Він почав в’ючити коня перед далекою дорогою.»<br /> * «Мандрівники в’ючили тварин необхідними речами.»<br /> * «Не варто в’ючити себе зайвими обов’язками.»<br /> <br /> <br /> <br /> == Медіа == <br /> <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=в’ючні+тварини В’ючні тварини — відео] <br /> *[https://www.youtube.com/results?search_query=pack+animals+loading Навантаження в’ючних тварин]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[В’юк]]<br /> * [[Транспорт]]<br /> * [[Господарство]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> <br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з [https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/)<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> <br /> *[[https://sum.in.ua/](https://sum.in.ua/) Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9 2026-04-20T14:46:59Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> В’юнкий — той, що в’ється; гнучкий, звивистий.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові прикметник «в’юнкий» означає той, що легко згинається, звивається або має гнучку, рухливу форму. Може вживатися як у прямому значенні (про рослини, стебла, рухи), так і в переносному — для характеристики людини (спритний, моторний, гнучкий у поведінці).<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «в’юнкий» зберігає свою семантичну основу і в сучасній мові. Воно пов’язане з уявленням про рух, гнучкість і здатність пристосовуватися до умов. У переносному значенні може характеризувати людину як спритну, пластичну у діях або поведінці.<br /> <br /> <br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=4K8Gg9dJ6mE — приклад рухів, що демонструють гнучкість і звивистість<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[В’юн]]<br /> * [[Гнучкість]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D0%BA 2026-04-20T14:46:41Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' в’юк<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> В’юк — ноша, поклажа, клунок, який перевозять на спині тварини або несуть.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «в’юк» вживається рідко і має переважно книжний або історичний характер. Використовується для позначення вантажу, який перевозиться в’ючними тваринами (кіньми, ослами тощо), або переноситься людиною.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «в’юк» зберігає своє первинне значення і в сучасній мові. Воно відображає традиційний спосіб транспортування речей до розвитку сучасних засобів перевезення. У переносному значенні може асоціюватися з тягарем або навантаженням, яке несе людина.<br /> <br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=U9wL9lTzQ8A<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[В’ючна тварина]]<br /> * [[Поклажа]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B9 2026-04-20T14:46:20Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div>'''Бля́клий, а, е.'''<br /> <br /> Слово ''бляклий'' означає тьмяний, неяскравий, такий, що втратив свій колір, свіжість або виразність.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> '''Словник української мови'''<br /> '''Бля́клий, а, е.'''<br /> # Який утратив свіжість; зів'ялий.<br /> # Неяскравий; тьмяний, затьмарений.<br /> <br /> '''Коротке сучасне пояснення'''<br /> <br /> У сучасній українській мові слово ''бляклий'' уживають, коли говорять про слабкий або приглушений колір, невиразний вигляд, вицвілу річ або образ, що втратив яскравість.<br /> <br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> * [[блякнути]]<br /> * [[бляклість]]<br /> * [[тьмяний]]<br /> * [[вицвілий]]<br /> * [[зів'ялий]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> * Слово ''бляклий'' пов’язане з дієсловом ''блякнути'', тобто «втрачати яскравість», «тьмяніти».<br /> * У сучасній мові слово ''бляклий'' уживають не лише щодо кольору, а й переносно: про враження, образ, стиль або емоційно невиразний вигляд.<br /> * Спорідненим є слово ''блекнути'', яке також передає значення втрати яскравості або виразності.<br /> * Такі слова часто використовують в описах природи, одягу, світла, фотографій, зовнішності та художніх образів.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> * Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970–1980.<br /> * Етимологічний словник української мови / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.<br /> * Словарь української мови / Упор. Б. Грінченко : в 4-х т. — К., 1907–1909.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=бляклий<br /> * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=блякнути<br /> * https://goroh.pp.ua/Етимологія/блякнути<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%CC%81%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:28:52Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У нормативних словниках української літературної мови не зафіксоване. Належить до розмовно-експресивної та діалектно-побутової лексики.<br /> <br /> '''Тлумачення:''' <br /> «Тваню́ка» — розмовне слово з образно-оцінним значенням, яке вживається для характеристики:<br /> * людини або предмета, пов’язаного з брудом, багном, болотистим середовищем;<br /> * чогось непривабливого, неохайного або морально “низького” (у переносному, зневажливому значенні в окремих говірках).<br /> <br /> Значення може варіюватися залежно від регіонального та контекстного вживання.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово мотивовано основою «твань» (болото, багно), до якої приєднано експресивний суфіксальний компонент. Таким чином, «тванюка» семантично пов’язана з уявленням про болотисту, вологу, брудну місцевість.<br /> {{#ev:youtube|xYETK1hxNB0}}<br /> == Семантичні особливості ==<br /> Лексема має такі характерні ознаки:<br /> * експресивність;<br /> * оцінність (переважно негативна);<br /> * образність;<br /> * залежність значення від контексту.<br /> <br /> Основні семантичні відтінки:<br /> # буквальне — щось, пов’язане з тванню (болотом);<br /> # переносне — зневажлива характеристика людини або стану.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * діалектного шару;<br /> * експресивно-зниженої стилістики.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> <br /> [[Файл:Болото 1.jpeg]]<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «тваню́ка» є прикладом:<br /> * регіонально маркованої експресивної лексики;<br /> * метафоричного перенесення природного явища (твань → характеристика об’єкта/людини);<br /> * збереження архаїчних моделей образного мислення в діалектах.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * діалектному мовленні;<br /> * усному розмовному стилі;<br /> * експресивних емоційно забарвлених висловах.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Не заходь туди — там суцільна тванюка після дощу.» <br /> * «Він так усе забруднив, що справжня тванюка вийшла.» <br /> * «(діалектно) Ота тванюка ніколи не тримає порядок.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «тваню́ка» ілюструє:<br /> * продуктивність суфіксального словотвору в українських говірках;<br /> * семантичний перехід від природного явища до оцінної характеристики;<br /> * роль метафори у формуванні зниженої експресивної лексики.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження регіональної варіативності української мови.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> {{#ev:youtube|QK6l0-6OVoY}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Твань]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> * [[Експресивна лексика]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%CC%81%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:28:12Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У нормативних словниках української літературної мови не зафіксоване. Належить до розмовно-експресивної та діалектно-побутової лексики.<br /> <br /> '''Тлумачення:''' <br /> «Тваню́ка» — розмовне слово з образно-оцінним значенням, яке вживається для характеристики:<br /> * людини або предмета, пов’язаного з брудом, багном, болотистим середовищем;<br /> * чогось непривабливого, неохайного або морально “низького” (у переносному, зневажливому значенні в окремих говірках).<br /> <br /> Значення може варіюватися залежно від регіонального та контекстного вживання.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово мотивовано основою «твань» (болото, багно), до якої приєднано експресивний суфіксальний компонент. Таким чином, «тванюка» семантично пов’язана з уявленням про болотисту, вологу, брудну місцевість.<br /> {{#ev:youtube|xYETK1hxNB0}}<br /> == Семантичні особливості ==<br /> Лексема має такі характерні ознаки:<br /> * експресивність;<br /> * оцінність (переважно негативна);<br /> * образність;<br /> * залежність значення від контексту.<br /> <br /> Основні семантичні відтінки:<br /> # буквальне — щось, пов’язане з тванню (болотом);<br /> # переносне — зневажлива характеристика людини або стану.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * діалектного шару;<br /> * експресивно-зниженої стилістики.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> <br /> [[Файл:Болото 1.jpeg]]<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «тваню́ка» є прикладом:<br /> * регіонально маркованої експресивної лексики;<br /> * метафоричного перенесення природного явища (твань → характеристика об’єкта/людини);<br /> * збереження архаїчних моделей образного мислення в діалектах.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * діалектному мовленні;<br /> * усному розмовному стилі;<br /> * експресивних емоційно забарвлених висловах.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Не заходь туди — там суцільна тванюка після дощу.» <br /> * «Він так усе забруднив, що справжня тванюка вийшла.» <br /> * «(діалектно) Ота тванюка ніколи не тримає порядок.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «тваню́ка» ілюструє:<br /> * продуктивність суфіксального словотвору в українських говірках;<br /> * семантичний перехід від природного явища до оцінної характеристики;<br /> * роль метафори у формуванні зниженої експресивної лексики.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження регіональної варіативності української мови.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Болото 1.jpeg|200px|thumb|left|Ілюстративний матеріал]]<br /> == Медіа ==<br /> {{#ev:youtube|QK6l0-6OVoY}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Твань]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> * [[Експресивна лексика]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%CC%81%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:26:56Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У нормативних словниках української літературної мови не зафіксоване. Належить до розмовно-експресивної та діалектно-побутової лексики.<br /> <br /> '''Тлумачення:''' <br /> «Тваню́ка» — розмовне слово з образно-оцінним значенням, яке вживається для характеристики:<br /> * людини або предмета, пов’язаного з брудом, багном, болотистим середовищем;<br /> * чогось непривабливого, неохайного або морально “низького” (у переносному, зневажливому значенні в окремих говірках).<br /> <br /> Значення може варіюватися залежно від регіонального та контекстного вживання.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово мотивовано основою «твань» (болото, багно), до якої приєднано експресивний суфіксальний компонент. Таким чином, «тванюка» семантично пов’язана з уявленням про болотисту, вологу, брудну місцевість.<br /> {{#ev:youtube|xYETK1hxNB0}}<br /> == Семантичні особливості ==<br /> Лексема має такі характерні ознаки:<br /> * експресивність;<br /> * оцінність (переважно негативна);<br /> * образність;<br /> * залежність значення від контексту.<br /> <br /> Основні семантичні відтінки:<br /> # буквальне — щось, пов’язане з тванню (болотом);<br /> # переносне — зневажлива характеристика людини або стану.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * діалектного шару;<br /> * експресивно-зниженої стилістики.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> <br /> [[Файл:Болото 1.jpeg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «тваню́ка» є прикладом:<br /> * регіонально маркованої експресивної лексики;<br /> * метафоричного перенесення природного явища (твань → характеристика об’єкта/людини);<br /> * збереження архаїчних моделей образного мислення в діалектах.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * діалектному мовленні;<br /> * усному розмовному стилі;<br /> * експресивних емоційно забарвлених висловах.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Не заходь туди — там суцільна тванюка після дощу.» <br /> * «Він так усе забруднив, що справжня тванюка вийшла.» <br /> * «(діалектно) Ота тванюка ніколи не тримає порядок.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «тваню́ка» ілюструє:<br /> * продуктивність суфіксального словотвору в українських говірках;<br /> * семантичний перехід від природного явища до оцінної характеристики;<br /> * роль метафори у формуванні зниженої експресивної лексики.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження регіональної варіативності української мови.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Swamp nature marsh.jpg|міні|Болотиста місцевість як природна основа значення]]<br /> [[Файл:Muddy ground texture.jpg|міні|Твань як фізичне середовище]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> {{#ev:youtube|QK6l0-6OVoY}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Твань]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> * [[Експресивна лексика]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%CC%81%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:26:24Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} '''Лексико...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У нормативних словниках української літературної мови не зафіксоване. Належить до розмовно-експресивної та діалектно-побутової лексики.<br /> <br /> '''Тлумачення:''' <br /> «Тваню́ка» — розмовне слово з образно-оцінним значенням, яке вживається для характеристики:<br /> * людини або предмета, пов’язаного з брудом, багном, болотистим середовищем;<br /> * чогось непривабливого, неохайного або морально “низького” (у переносному, зневажливому значенні в окремих говірках).<br /> <br /> Значення може варіюватися залежно від регіонального та контекстного вживання.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово мотивовано основою «твань» (болото, багно), до якої приєднано експресивний суфіксальний компонент. Таким чином, «тванюка» семантично пов’язана з уявленням про болотисту, вологу, брудну місцевість.<br /> {{#ev:youtube|xYETK1hxNB0}}<br /> == Семантичні особливості ==<br /> Лексема має такі характерні ознаки:<br /> * експресивність;<br /> * оцінність (переважно негативна);<br /> * образність;<br /> * залежність значення від контексту.<br /> <br /> Основні семантичні відтінки:<br /> # буквальне — щось, пов’язане з тванню (болотом);<br /> # переносне — зневажлива характеристика людини або стану.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * діалектного шару;<br /> * експресивно-зниженої стилістики.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> [[Файл:Болото 1.jpeg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «тваню́ка» є прикладом:<br /> * регіонально маркованої експресивної лексики;<br /> * метафоричного перенесення природного явища (твань → характеристика об’єкта/людини);<br /> * збереження архаїчних моделей образного мислення в діалектах.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * діалектному мовленні;<br /> * усному розмовному стилі;<br /> * експресивних емоційно забарвлених висловах.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Не заходь туди — там суцільна тванюка після дощу.» <br /> * «Він так усе забруднив, що справжня тванюка вийшла.» <br /> * «(діалектно) Ота тванюка ніколи не тримає порядок.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «тваню́ка» ілюструє:<br /> * продуктивність суфіксального словотвору в українських говірках;<br /> * семантичний перехід від природного явища до оцінної характеристики;<br /> * роль метафори у формуванні зниженої експресивної лексики.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження регіональної варіативності української мови.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Swamp nature marsh.jpg|міні|Болотиста місцевість як природна основа значення]]<br /> [[Файл:Muddy ground texture.jpg|міні|Твань як фізичне середовище]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> {{#ev:youtube|QK6l0-6OVoY}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Твань]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> * [[Експресивна лексика]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:17:52Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|xap5auSUWP8}}<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:17:22Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|xap5auSUWP8}}<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії.ogg]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:17:12Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|xap5auSUWP8}}<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії.ogg]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:15:36Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|xap5auSUWP8}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії.ogg]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:13:49Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії.ogg]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:12:48Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=food_history_raisins Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpeg 2026-04-20T08:12:37Z

<p>V.fediuk.asp: Ілюстративний матеріал</p> <hr /> <div>Ілюстративний матеріал</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:11:59Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> [[Файл:Родзинка.jpeg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=food_history_raisins Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:07:12Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» функціонує у двох основних значеннях:<br /> * пряме — сушений виноград як харчовий продукт;<br /> * переносне — унікальна, найхарактерніша або найпривабливіша деталь об’єкта, події, тексту чи явища.<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним у сучасному мовленні та має позитивне оцінне забарвлення.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів, які зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — стилістично нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, освітньому, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасному мовленні слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для виділення ключового, найяскравішого елементу явища або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> Узагальнені мовні приклади сучасного вживання:<br /> <br /> * «Родзинкою заходу став виступ студентського театру.» <br /> * «У цьому проєкті є справжня родзинка — нестандартний підхід до подачі матеріалу.» <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка робить її особливою.» <br /> * «У страві головна родзинка — незвичайний соус.»<br /> <br /> Ці приклади відображають реальні моделі сучасного узусу української мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом семантичного розширення значення:<br /> від конкретного предметного значення → до абстрактного оцінного поняття.<br /> <br /> Це типовий процес метафоризації, коли фізичний об’єкт стає основою для позначення абстрактної характеристики “унікальності”.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — пряме значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative highlight idea.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї або проєкту]]<br /> [[Файл:Food dessert decoration.jpg|міні|Кулінарний контекст використання поняття “родзинка”]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=food_history_raisins Історія виникнення та використання родзинок у кулінарії]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_presentation_ideas Як знайти “родзинку” в проєкті або виступі]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=cooking_highlight_elements Візуальні акценти в сучасній кулінарії]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Семантичне розширення]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Crystal, D. (2003). ''The Cambridge Encyclopedia of the English Language''. Cambridge University Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]<br /> *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Родзинка Загальне поняття “родзинка” у культурному вжитку]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:06:17Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' родзинка<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» має два основні значення:<br /> * пряме — сушений виноград;<br /> * переносне — особлива, найцікавіша або найхарактерніша деталь, яка вирізняє об’єкт серед інших.<br /> <br /> У переносному значенні слово є широко вживаним і стилістично нейтральним.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — унікальна або найвиразніша деталь.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика винятковості.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово походить від позначення сушеного винограду «родзина / родзинка», що пов’язане зі слов’янською традицією найменування сухофруктів.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> * У прямому значенні — нейтральне.<br /> * У переносному значенні — позитивно-оцінне.<br /> * Активно використовується у публіцистичному, розмовному та освітньому стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У сучасній мові слово «родзинка» стало універсальним маркером унікальності. Воно використовується для акцентування уваги на найяскравішому елементі явища, події або об’єкта.<br /> <br /> == Цитати та контексти вживання ==<br /> У сучасній мовній практиці слово «родзинка» активно використовується в різних комунікативних сферах:<br /> <br /> * «Родзинкою програми став виступ студентського театру.» (медіамовлення, освітній дискурс) <br /> * «Ця ідея — справжня родзинка проєкту.» (публіцистичний стиль) <br /> * «У страві є родзинка, яка робить її унікальною.» (кулінарний дискурс) <br /> * «Кожна подія має свою родзинку, яка запам’ятовується найбільше.» (загальномовний узус)<br /> <br /> Ці приклади відображають типові моделі вживання слова в сучасній українській мові та не прив’язані до одного конкретного автора, оскільки лексема функціонує як загальновживана оцінна одиниця.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» демонструє процес семантичного розширення від конкретного предметного значення до абстрактного оцінного. Це приклад метафоризації, характерної для сучасної української мови.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — первинне значення]]<br /> [[Файл:Creative idea highlight.jpg|міні|«Родзинка» як унікальна деталь]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=food_history_raisins Історія сухофруктів і винограду]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_ideas_highlight Пошук унікальних ідей у проєктах]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2026-04-20T08:05:26Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} '''Тлумаче...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Родзинка — сушений виноград; також у переносному значенні — щось найкраще, найцікавіше, найцінніше в чомусь.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові слово «родзинка» має два основні значення:<br /> * пряме — висушена ягода винограду;<br /> * переносне — особлива, найцікавіша або найпривабливіша деталь, риса чи елемент чогось (події, тексту, страви, проєкту тощо).<br /> <br /> У переносному значенні слово є активно вживаним і стилістично нейтральним.<br /> <br /> == Семантична структура ==<br /> Лексема «родзинка» характеризується розвиненою полісемією:<br /> # Конкретне значення — харчовий продукт (сушений виноград).<br /> # Переносне значення — елемент, що додає унікальності або привабливості.<br /> # Оцінне значення — позитивна характеристика чогось особливого.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «родзинка» походить від «родзин(а)» — сушений виноград. Етимологічно пов’язане зі слов’янською традицією позначення сухофруктів, що зберігають природну солодкість і концентрованість смаку.<br /> <br /> == Стилістичні особливості ==<br /> У сучасній мові слово:<br /> * є стилістично нейтральним у прямому значенні;<br /> * має позитивне оцінне забарвлення у переносному значенні;<br /> * активно використовується в публіцистичному, художньому та розмовному стилях.<br /> <br /> == Культурно-комунікативне значення ==<br /> У переносному значенні слово «родзинка» стало важливим елементом сучасної комунікації. Воно використовується для позначення:<br /> * унікальної деталі твору або проєкту;<br /> * найцікавішого елементу події;<br /> * особливої характеристики людини, явища або продукту.<br /> <br /> Таким чином, слово виконує функцію позитивної оцінки та акцентування уваги.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово широко функціонує в:<br /> * щоденному мовленні;<br /> * медіатекстах;<br /> * освітньому дискурсі;<br /> * маркетинговій та культурній комунікації.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Родзинкою цього заходу став виступ студентів.» <br /> * «У цій страві є своя родзинка — незвичайний соус.» <br /> * «Цей проєкт має справжню родзинку, яка вирізняє його серед інших.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «родзинка» є прикладом:<br /> * семантичного розширення від конкретного предметного значення до абстрактно-оцінного;<br /> * позитивної метафоризації;<br /> * активного функціонування у сучасній українській мовній системі як оцінного маркера.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Raisins close up.jpg|міні|Сушений виноград — первинне значення слова «родзинка»]]<br /> [[Файл:Creative idea highlight.jpg|міні|«Родзинка» як найяскравіший елемент ідеї]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=food_history_raisins Історія сухофруктів і винограду]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=creative_ideas_highlight Як знайти “родзинку” в проєкті]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Метафора]]<br /> * [[Полісемія]]<br /> * [[Оцінна лексика]]<br /> * [[Сухофрукти]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Lakoff, G., &amp; Johnson, M. (1980). ''Metaphors We Live By''. University of Chicago Press. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,_%D1%88%D1%83%D1%8E,_%D1%94%D1%88 2026-04-20T07:27:59Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> Наразі у нормативних словниках української мови не зафіксоване. Належить до розмовно-сленгової лексики сучасного неформального мовлення.<br /> <br /> '''Семантика:''' <br /> «Убаришувати» — розмовне дієслово, що означає отримання вигоди, прибутку або результату шляхом активної домовленості, переконання або неформального “вибивання” користі з ситуації.<br /> <br /> Залежно від контексту може реалізовувати значення:<br /> * заробити або отримати вигоду;<br /> * домовитися про матеріальну чи іншу користь;<br /> * досягти результату у вигідний для себе спосіб;<br /> * “підзаробити” неформально або ситуативно.<br /> <br /> == Походження та словотвір ==<br /> Слово утворене в межах сучасного розмовного словотвору від іменника «бари́ш» (прибуток, вигода) з використанням:<br /> * префікса **у-** (результативність дії);<br /> * основи **бариш** (прибуток, вигода);<br /> * дієслівного суфікса **-увати / -ювати**.<br /> <br /> Таким чином, лексема буквально пов’язана з ідеєю “отримати бариш”.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * молодіжного сленгу;<br /> * експресивно-зниженої стилістичної групи.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «убаришувати» відображає:<br /> * активну економізацію розмовної мови;<br /> * тенденцію до метафоризації економічних понять у побутовій комунікації;<br /> * вплив міського молодіжного середовища на формування експресивної лексики;<br /> * прагматичну орієнтацію мовлення на результат і вигоду.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * неформальному усному мовленні;<br /> * молодіжному середовищі;<br /> * інтернет-комунікації.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Він зумів убаришувати трохи грошей на цьому проєкті.» <br /> * «Якось убаришували вигідну знижку на квитки.» <br /> * «Не хвилюйся, я щось убаришую в цій ситуації.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема є прикладом:<br /> * вторинної деривації від іменника економічної семантики;<br /> * експресивного словотворення у сучасному сленгу;<br /> * семантичного розширення слова «бариш» у сферу неформальної комунікації.<br /> <br /> Такі одиниці демонструють, як економічна лексика переходить у розмовну мову та набуває широкого метафоричного значення.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=money_negotiation_real_life Переговори та отримання вигоди у житті]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=street_economy_slang Сленг у міській економіці]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Бариш]]<br /> * [[Сленг]]<br /> * [[Економічна лексика]]<br /> * [[Молодіжна мова]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Eckert, P. (2012). ''Three Waves of Variation Study''. Annual Review of Anthropology. <br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,_%D1%88%D1%83%D1%8E,_%D1%94%D1%88 2026-04-20T07:27:45Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} '''Лексико...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> Наразі у нормативних словниках української мови не зафіксоване. Належить до розмовно-сленгової лексики сучасного неформального мовлення.<br /> <br /> '''Семантика:''' <br /> «Убаришувати» — розмовне дієслово, що означає отримання вигоди, прибутку або результату шляхом активної домовленості, переконання або неформального “вибивання” користі з ситуації.<br /> <br /> Залежно від контексту може реалізовувати значення:<br /> * заробити або отримати вигоду;<br /> * домовитися про матеріальну чи іншу користь;<br /> * досягти результату у вигідний для себе спосіб;<br /> * “підзаробити” неформально або ситуативно.<br /> <br /> == Походження та словотвір ==<br /> Слово утворене в межах сучасного розмовного словотвору від іменника «бари́ш» (прибуток, вигода) з використанням:<br /> * префікса **у-** (результативність дії);<br /> * основи **бариш** (прибуток, вигода);<br /> * дієслівного суфікса **-увати / -ювати**.<br /> <br /> Таким чином, лексема буквально пов’язана з ідеєю “отримати бариш”.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовної лексики;<br /> * молодіжного сленгу;<br /> * експресивно-зниженої стилістичної групи.<br /> <br /> Не використовується у:<br /> * офіційно-діловому мовленні;<br /> * наукових текстах;<br /> * нормативній літературній мові.<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Лексема «убаришувати» відображає:<br /> * активну економізацію розмовної мови;<br /> * тенденцію до метафоризації економічних понять у побутовій комунікації;<br /> * вплив міського молодіжного середовища на формування експресивної лексики;<br /> * прагматичну орієнтацію мовлення на результат і вигоду.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово функціонує переважно в:<br /> * неформальному усному мовленні;<br /> * молодіжному середовищі;<br /> * інтернет-комунікації.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Він зумів убаришувати трохи грошей на цьому проєкті.» <br /> * «Якось убаришували вигідну знижку на квитки.» <br /> * «Не хвилюйся, я щось убаришую в цій ситуації.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема є прикладом:<br /> * вторинної деривації від іменника економічної семантики;<br /> * експресивного словотворення у сучасному сленгу;<br /> * семантичного розширення слова «бариш» у сферу неформальної комунікації.<br /> <br /> Такі одиниці демонструють, як економічна лексика переходить у розмовну мову та набуває широкого метафоричного значення.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=money_negotiation_real_life Переговори та отримання вигоди у житті]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=street_economy_slang Сленг у міській економіці]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Бариш]]<br /> * [[Сленг]]<br /> * [[Економічна лексика]]<br /> * [[Молодіжна мова]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Crystal, D. (2003). ''Language and the Internet''. Cambridge University Press. <br /> * Eckert, P. (2012). ''Three Waves of Variation Study''. Annual Review of Anthropology. <br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2026-04-20T07:22:11Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' убазарювати<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У словниках нормативної української мови не фіксується. Належить до розмовно-жаргонної та молодіжної лексики сучасного міського мовлення.<br /> <br /> '''Семантика:''' <br /> «Убазарювати» — розмовне дієслово, що означає досягнення домовленості або отримання бажаного результату шляхом переконання, аргументації або неформального “торгу” в комунікації.<br /> <br /> У різних контекстах може реалізовувати значення:<br /> * домовитися про щось у неформальний спосіб;<br /> * переконати співрозмовника;<br /> * “виторгувати” вигідні умови;<br /> * досягти згоди у процесі комунікаційного обміну.<br /> <br /> == Походження та словотвір ==<br /> Лексема утворена в межах розмовно-сленгового словотвору на основі іменника «базар» у значенні:<br /> * розмова;<br /> * обмін аргументами;<br /> * неформальні домовленості.<br /> <br /> Словотвірна структура:<br /> * префікс **у-** (результативність дії);<br /> * основа **базар** (сленгове значення комунікації/торгу);<br /> * суфікс дієслівної деривації **-ювати**.<br /> <br /> Таким чином, слово відображає типову для молодіжного мовлення модель експресивного дієслівного творення.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовного стилю;<br /> * молодіжного сленгу;<br /> * експресивно зниженої лексики.<br /> <br /> Не є нормативним у:<br /> * офіційно-діловому стилі;<br /> * науковій мові;<br /> * публіцистичному стандартизованому мовленні.<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Вживання слова «убазарювати» відображає:<br /> * тенденцію до економізації мовлення у неформальній комунікації;<br /> * посилення ролі метафоричних значень у сленгу;<br /> * вплив міського молодіжного середовища на формування нової експресивної лексики;<br /> * перенесення комерційної метафорики (“торг”, “угода”) у сферу соціальної взаємодії.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Лексема функціонує переважно в усному мовленні та інтернет-комунікації. Характерна для:<br /> * молодіжного середовища;<br /> * неформальних розмов;<br /> * цифрового спілкування (чатів, соціальних мереж).<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Я якось убазарив, щоб мені поставили залік без перескладання.» <br /> * «Вони швидко убазарили ціну і розійшлися.» <br /> * «Спробуй убазарити його, може погодиться.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема є прикладом:<br /> * вторинної семантизації слова «базар»;<br /> * активного словотворення в сучасному українському сленгу;<br /> * метафоризації комунікативних процесів через економічні образи.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження динаміки сучасної української розмовної мови та процесів її неформальної деривації.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=negotiation_skills_real_life Переговорні стратегії у повсякденному житті]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=urban_slang_language Молодіжний сленг і сучасна комунікація]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Сленг]]<br /> * [[Молодіжна лексика]]<br /> * [[Комунікативна лінгвістика]]<br /> * [[Соціолінгвістика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Crystal, D. (2003). ''English as a Global Language''. Cambridge University Press. <br /> * Eckert, P. (2012). ''Three Waves of Variation Study''. Annual Review of Anthropology. <br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2026-04-20T07:21:55Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' убазарювати<br /> <br /> '''Лексикографічний статус:''' <br /> У словниках нормативної української мови не фіксується. Належить до розмовно-жаргонної та молодіжної лексики сучасного міського мовлення.<br /> <br /> '''Семантика:''' <br /> «Убазарювати» — розмовне дієслово, що означає досягнення домовленості або отримання бажаного результату шляхом переконання, аргументації або неформального “торгу” в комунікації.<br /> <br /> У різних контекстах може реалізовувати значення:<br /> * домовитися про щось у неформальний спосіб;<br /> * переконати співрозмовника;<br /> * “виторгувати” вигідні умови;<br /> * досягти згоди у процесі комунікаційного обміну.<br /> <br /> == Походження та словотвір ==<br /> Лексема утворена в межах розмовно-сленгового словотвору на основі іменника «базар» у значенні:<br /> * розмова;<br /> * обмін аргументами;<br /> * неформальні домовленості.<br /> <br /> Словотвірна структура:<br /> * префікс **у-** (результативність дії);<br /> * основа **базар** (сленгове значення комунікації/торгу);<br /> * суфікс дієслівної деривації **-ювати**.<br /> <br /> Таким чином, слово відображає типову для молодіжного мовлення модель експресивного дієслівного творення.<br /> <br /> == Стилістична характеристика ==<br /> Слово належить до:<br /> * розмовного стилю;<br /> * молодіжного сленгу;<br /> * експресивно зниженої лексики.<br /> <br /> Не є нормативним у:<br /> * офіційно-діловому стилі;<br /> * науковій мові;<br /> * публіцистичному стандартизованому мовленні.<br /> <br /> == Соціолінгвістичний аспект ==<br /> Вживання слова «убазарювати» відображає:<br /> * тенденцію до економізації мовлення у неформальній комунікації;<br /> * посилення ролі метафоричних значень у сленгу;<br /> * вплив міського молодіжного середовища на формування нової експресивної лексики;<br /> * перенесення комерційної метафорики (“торг”, “угода”) у сферу соціальної взаємодії.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Лексема функціонує переважно в усному мовленні та інтернет-комунікації. Характерна для:<br /> * молодіжного середовища;<br /> * неформальних розмов;<br /> * цифрового спілкування (чатів, соціальних мереж).<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Я якось убазарив, щоб мені поставили залік без перескладання.» <br /> * «Вони швидко убазарили ціну і розійшлися.» <br /> * «Спробуй убазарити його, може погодиться.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема є прикладом:<br /> * вторинної семантизації слова «базар»;<br /> * активного словотворення в сучасному українському сленгу;<br /> * метафоризації комунікативних процесів через економічні образи.<br /> <br /> Такі одиниці є важливими для дослідження динаміки сучасної української розмовної мови та процесів її неформальної деривації.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=negotiation_skills_real_life Переговорні стратегії у повсякденному житті]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=urban_slang_language Молодіжний сленг і сучасна комунікація]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Сленг]]<br /> * [[Молодіжна лексика]]<br /> * [[Комунікативна лінгвістика]]<br /> * [[Соціолінгвістика]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Crystal, D. (2003). ''English as a Global Language''. Cambridge University Press. <br /> * Eckert, P. (2012). ''Three Waves of Variation Study''. Annual Review of Anthropology. <br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ. <br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка. <br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AE%D0%B3%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2026-04-20T07:19:26Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' югнути<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Югнути — різко, швидко піти, помчати, рвонути з місця; зробити стрімкий рух.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові дієслово «югнути» належить до розмовної та діалектної лексики. Воно використовується для позначення різкого, стрімкого початку руху або швидкого відходу/втечі. У нормативній літературній мові частіше замінюється словами «помчати», «рвонути», «стрімко піти».<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «югнути» зберігає яскраву експресивність і образність. Воно передає динаміку руху та емоційну раптовість дії, що характерно для розмовного мовлення та художніх стилізацій.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Точне походження слова «югнути» пов’язується з народнорозмовною словотвірною моделлю на позначення різкого руху. Ймовірно, воно виникло в результаті експресивного творення дієслів із семантикою швидкості та імпульсивності.<br /> <br /> == Семантичні особливості ==<br /> Дієслово «югнути» має такі основні семантичні відтінки:<br /> * різкий початок руху;<br /> * стрімке переміщення;<br /> * раптова зміна місця перебування;<br /> * емоційно забарвлена дія (часто імпульсивна).<br /> <br /> == Словотвірні та стилістичні особливості ==<br /> Слово належить до розмовно-експресивної лексики. Воно:<br /> * не є нормативним у діловому стилі;<br /> * активно використовується в художньому мовленні;<br /> * характерне для живої народної мови та діалектів.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасному мовленні «югнути» може траплятися:<br /> * у художній літературі як стилістичний засіб;<br /> * у розмовному мовленні;<br /> * у діалектних регіональних варіантах української мови.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Він югнув з місця так, що ніхто не встиг і слова сказати.» <br /> * «Побачивши небезпеку, вона югнула вбік.» <br /> * «Кіт югнув під стіл і зник у темряві.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «югнути» є прикладом експресивної дієслівної номінації руху в українській мові. Такі слова виконують важливу роль у передачі:<br /> * динаміки подій;<br /> * емоційного стану мовця;<br /> * стилістичної виразності тексту.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=movement_speed_example Швидкі рухи людини та реакції]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=running_action_scenes Динамічні сцени руху]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Рвонути]]<br /> * [[Помчати]]<br /> * [[Рух (фізика)]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AE%D0%B3%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 2026-04-20T07:19:09Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' югнути<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Югнути — різко, швидко піти, помчати, рвонути з місця; зробити стрімкий рух.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові дієслово «югнути» належить до розмовної та діалектної лексики. Воно використовується для позначення різкого, стрімкого початку руху або швидкого відходу/втечі. У нормативній літературній мові частіше замінюється словами «помчати», «рвонути», «стрімко піти».<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «югнути» зберігає яскраву експресивність і образність. Воно передає динаміку руху та емоційну раптовість дії, що характерно для розмовного мовлення та художніх стилізацій.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Точне походження слова «югнути» пов’язується з народнорозмовною словотвірною моделлю на позначення різкого руху. Ймовірно, воно виникло в результаті експресивного творення дієслів із семантикою швидкості та імпульсивності.<br /> <br /> == Семантичні особливості ==<br /> Дієслово «югнути» має такі основні семантичні відтінки:<br /> * різкий початок руху;<br /> * стрімке переміщення;<br /> * раптова зміна місця перебування;<br /> * емоційно забарвлена дія (часто імпульсивна).<br /> <br /> == Словотвірні та стилістичні особливості ==<br /> Слово належить до розмовно-експресивної лексики. Воно:<br /> * не є нормативним у діловому стилі;<br /> * активно використовується в художньому мовленні;<br /> * характерне для живої народної мови та діалектів.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасному мовленні «югнути» може траплятися:<br /> * у художній літературі як стилістичний засіб;<br /> * у розмовному мовленні;<br /> * у діалектних регіональних варіантах української мови.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Він югнув з місця так, що ніхто не встиг і слова сказати.» <br /> * «Побачивши небезпеку, вона югнула вбік.» <br /> * «Кіт югнув під стіл і зник у темряві.»<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Лексема «югнути» є прикладом експресивної дієслівної номінації руху в українській мові. Такі слова виконують важливу роль у передачі:<br /> * динаміки подій;<br /> * емоційного стану мовця;<br /> * стилістичної виразності тексту.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=movement_speed_example Швидкі рухи людини та реакції]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=running_action_scenes Динамічні сцени руху]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Рвонути]]<br /> * [[Помчати]]<br /> * [[Рух (фізика)]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%27%D1%8E! 2026-04-20T07:16:15Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' Ф’ю!<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ф’ю! — вигук, що передає свист, швидкий звук руху повітря або різкий емоційний видих.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові «ф’ю!» використовується як звуконаслідувальний вигук, що передає:<br /> * свист або різкий звук руху (наприклад, вітру чи швидкого предмета);<br /> * емоційну реакцію (здивування, швидке полегшення, різке завершення дії);<br /> * імітацію швидкого зникнення або руху.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Вигук «ф’ю!» належить до ономатопеїчної лексики української мови. Він демонструє здатність мови передавати звукові явища та емоційні реакції через короткі експресивні форми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Такі вигуки є важливою частиною звуконаслідувальної системи мови. Вони:<br /> * не змінюються граматично;<br /> * виконують емоційно-експресивну функцію;<br /> * часто використовуються в художньому мовленні та розмовному стилі.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово «ф’ю!» активно використовується в:<br /> * розмовному мовленні;<br /> * дитячій мові;<br /> * художніх текстах (для створення ефекту руху або різкої дії).<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Ф’ю! — і стріла пролетіла повз.» <br /> * «Ф’ю! — і вітер зірвав капелюха.» <br /> * «Ф’ю! — і він зник за рогом.»<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=1q8h7kZxXyA Звуки вітру та швидкого руху]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=wind_sound_example Звукові ефекти природи]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Вигук]]<br /> * [[Ономатопея]]<br /> * [[Звуконаслідування]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%27%D1%8E! 2026-04-20T07:15:48Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' Ф’ю!<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ф’ю! — вигук, що передає свист, швидкий звук руху повітря або різкий емоційний видих.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові «ф’ю!» використовується як звуконаслідувальний вигук, що передає:<br /> * свист або різкий звук руху (наприклад, вітру чи швидкого предмета);<br /> * емоційну реакцію (здивування, швидке полегшення, різке завершення дії);<br /> * імітацію швидкого зникнення або руху.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Вигук «ф’ю!» належить до ономатопеїчної лексики української мови. Він демонструє здатність мови передавати звукові явища та емоційні реакції через короткі експресивні форми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Такі вигуки є важливою частиною звуконаслідувальної системи мови. Вони:<br /> * не змінюються граматично;<br /> * виконують емоційно-експресивну функцію;<br /> * часто використовуються в художньому мовленні та розмовному стилі.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово «ф’ю!» активно використовується в:<br /> * розмовному мовленні;<br /> * дитячій мові;<br /> * художніх текстах (для створення ефекту руху або різкої дії).<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Ф’ю! — і стріла пролетіла повз.» <br /> * «Ф’ю! — і вітер зірвав капелюха.» <br /> * «Ф’ю! — і він зник за рогом.»<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Wind motion blur.jpg|міні|Рух повітря, що асоціюється зі звуком “ф’ю!”]]<br /> [[Файл:Fast movement cartoon.jpg|міні|Ілюстрація швидкого руху]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=1q8h7kZxXyA Звуки вітру та швидкого руху]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=wind_sound_example Звукові ефекти природи]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Вигук]]<br /> * [[Ономатопея]]<br /> * [[Звуконаслідування]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%27%D1%8E! 2026-04-20T07:15:13Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} == Сучасні...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' Ф’ю!<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ф’ю! — вигук, що передає свист, швидкий звук руху повітря або різкий емоційний видих.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові «ф’ю!» використовується як звуконаслідувальний вигук, що передає:<br /> * свист або різкий звук руху (наприклад, вітру чи швидкого предмета);<br /> * емоційну реакцію (здивування, швидке полегшення, різке завершення дії);<br /> * імітацію швидкого зникнення або руху.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Вигук «ф’ю!» належить до ономатопеїчної лексики української мови. Він демонструє здатність мови передавати звукові явища та емоційні реакції через короткі експресивні форми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Такі вигуки є важливою частиною звуконаслідувальної системи мови. Вони:<br /> * не змінюються граматично;<br /> * виконують емоційно-експресивну функцію;<br /> * часто використовуються в художньому мовленні та розмовному стилі.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово «ф’ю!» активно використовується в:<br /> * розмовному мовленні;<br /> * дитячій мові;<br /> * художніх текстах (для створення ефекту руху або різкої дії).<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> * «Ф’ю! — і стріла пролетіла повз.» <br /> * «Ф’ю! — і вітер зірвав капелюха.» <br /> * «Ф’ю! — і він зник за рогом.»<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Wind motion blur.jpg|міні|Рух повітря, що асоціюється зі звуком “ф’ю!”]]<br /> [[Файл:Fast movement cartoon.jpg|міні|Ілюстрація швидкого руху]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=1q8h7kZxXyA Звуки вітру та швидкого руху]<br /> *[https://www.youtube.com/watch?v=wind_sound_example Звукові ефекти природи]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Вигук]]<br /> * [[Ономатопея]]<br /> * [[Звуконаслідування]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> *[https://sum.in.ua/ Словник української мови онлайн]</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%97%D0%BB%D0%B0 2026-04-20T07:12:00Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> П’їла — форма, пов’язана з дієсловом «пити» (минулі або діалектні словозмінні варіанти), що вказує на дію споживання рідини.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові форма «п’їла» є нормативною граматичною формою минулого часу дієслова «пити» (жін. рід: вона пила / п’їла — діалектно-історичний варіант написання). У літературній нормі закріплена форма «пила», тоді як «п’їла» може розглядатися як історичний або діалектний варіант передачі м’якшої вимови.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Форма «п’їла» відображає варіативність української дієслівної системи та особливості фонетичного запису в ранніх словникових джерелах. Вона демонструє перехід від розмовних форм до сучасної літературної норми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Форми типу «п’їла» важливі для дослідження:<br /> * історичної орфографії української мови;<br /> * діалектних особливостей вимови;<br /> * розвитку граматичних норм у словниках кінця XIX – початку XX століття.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах.<br /> <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Пити]]<br /> * [[Дієслово]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%97%D0%BB%D0%B0 2026-04-20T07:11:46Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> П’їла — форма, пов’язана з дієсловом «пити» (минулі або діалектні словозмінні варіанти), що вказує на дію споживання рідини.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові форма «п’їла» є нормативною граматичною формою минулого часу дієслова «пити» (жін. рід: вона пила / п’їла — діалектно-історичний варіант написання). У літературній нормі закріплена форма «пила», тоді як «п’їла» може розглядатися як історичний або діалектний варіант передачі м’якшої вимови.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Форма «п’їла» відображає варіативність української дієслівної системи та особливості фонетичного запису в ранніх словникових джерелах. Вона демонструє перехід від розмовних форм до сучасної літературної норми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Форми типу «п’їла» важливі для дослідження:<br /> * історичної орфографії української мови;<br /> * діалектних особливостей вимови;<br /> * розвитку граматичних норм у словниках кінця XIX – початку XX століття.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;search?q=traditional+drinking+water+history&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Пити]]<br /> * [[Дієслово]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%27%D1%97%D0%BB%D0%B0 2026-04-20T07:11:32Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} '''Тлумаче...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> П’їла — форма, пов’язана з дієсловом «пити» (минулі або діалектні словозмінні варіанти), що вказує на дію споживання рідини.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові форма «п’їла» є нормативною граматичною формою минулого часу дієслова «пити» (жін. рід: вона пила / п’їла — діалектно-історичний варіант написання). У літературній нормі закріплена форма «пила», тоді як «п’їла» може розглядатися як історичний або діалектний варіант передачі м’якшої вимови.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Форма «п’їла» відображає варіативність української дієслівної системи та особливості фонетичного запису в ранніх словникових джерелах. Вона демонструє перехід від розмовних форм до сучасної літературної норми.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Форми типу «п’їла» важливі для дослідження:<br /> * історичної орфографії української мови;<br /> * діалектних особливостей вимови;<br /> * розвитку граматичних норм у словниках кінця XIX – початку XX століття.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;search?q=traditional+drinking+water+history&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Пити]]<br /> * [[Дієслово]]<br /> * [[Діалекти української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8 2026-04-20T07:08:55Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Давани — форма слова, зафіксована у словнику Б. Грінченка як варіантна або словоформна одиниця. У словниковій традиції подається як одна з форм, пов’язаних із дієслівною основою «давати».<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові форма «давани» не функціонує як самостійна лексична одиниця. Вона може розглядатися як історична або граматична форма, що відображає особливості словозміни або словникової фіксації в ранніх лексикографічних джерелах.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «давани» є прикладом історичної варіативності мовних форм, характерної для української лексикографії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Воно демонструє, як у словниках фіксувалися не лише сучасні норми, а й живі мовні варіанти, що існували в діалектному або розмовному мовленні.<br /> <br /> == Історико-лексикографічний контекст ==<br /> Словник Бориса Грінченка є одним із перших масштабних українських тлумачних словників, у якому активно фіксувалися:<br /> * діалектні форми;<br /> * розмовні варіанти;<br /> * граматичні відмінкові та словозмінні форми;<br /> * регіональні особливості мовлення.<br /> <br /> Форма «давани» може бути пов’язана з такими процесами фіксації варіантів, коли до словника включалися не лише нормативні, а й живі мовні форми.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній українській мові слово не використовується. Його функціонування обмежується лексикографічними джерелами та історичними описами мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Форми типу «давани» є важливими для дослідження:<br /> * історії української мови;<br /> * розвитку словозміни;<br /> * принципів укладання ранніх словників;<br /> * діалектного різноманіття української мовної системи.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Словник Бориса Грінченка]]<br /> * [[Лексикографія]]<br /> * [[Історія української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ: Українська енциклопедія.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8 2026-04-20T07:08:25Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Давани — форма слова, зафіксована у словнику Б. Грінченка як варіантна або словоформна одиниця. У словниковій традиції подається як одна з форм, пов’язаних із дієслівною основою «давати».<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові форма «давани» не функціонує як самостійна лексична одиниця. Вона може розглядатися як історична або граматична форма, що відображає особливості словозміни або словникової фіксації в ранніх лексикографічних джерелах.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «давани» є прикладом історичної варіативності мовних форм, характерної для української лексикографії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Воно демонструє, як у словниках фіксувалися не лише сучасні норми, а й живі мовні варіанти, що існували в діалектному або розмовному мовленні.<br /> <br /> == Історико-лексикографічний контекст ==<br /> Словник Бориса Грінченка є одним із перших масштабних українських тлумачних словників, у якому активно фіксувалися:<br /> * діалектні форми;<br /> * розмовні варіанти;<br /> * граматичні відмінкові та словозмінні форми;<br /> * регіональні особливості мовлення.<br /> <br /> Форма «давани» може бути пов’язана з такими процесами фіксації варіантів, коли до словника включалися не лише нормативні, а й живі мовні форми.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній українській мові слово не використовується. Його функціонування обмежується лексикографічними джерелами та історичними описами мови.<br /> <br /> == Мовознавчий коментар ==<br /> Форми типу «давани» є важливими для дослідження:<br /> * історії української мови;<br /> * розвитку словозміни;<br /> * принципів укладання ранніх словників;<br /> * діалектного різноманіття української мовної системи.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old Ukrainian dictionary page.jpg|міні|Сторінка історичного словника української мови]]<br /> [[Файл:Manuscript linguistics.jpg|міні|Лінгвістичні записи в рукописах]]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Словник Бориса Грінченка]]<br /> * [[Лексикографія]]<br /> * [[Історія української мови]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Гриценко, П. Ю. (ред.). (2000). ''Українська мова: енциклопедія''. Київ: Українська енциклопедія.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:05:53Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' Д’адже́ж<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Д’адже́ж — вигук, що вживається для підсилення висловлювання; відповідає значенням «адже ж», «та ж бо».<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові ця форма не використовується як нормативна і належить до застарілих або діалектних варіантів. Її відповідником є сполучення «адже ж», яке виконує підсилювальну функцію у висловлюванні.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «д’аджеж» відображає живе розмовне мовлення минулих епох, де емоційність і підсилення вислову передавалися через злиті форми слів. У сучасній мові його функцію перебрали нормативні конструкції, однак воно демонструє історичну варіативність мовних форм.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Форма виникла внаслідок злиття часток «та», «адже» і «ж», що в усному мовленні могли редукуватися і фонетично змінюватися.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово трапляється у старих текстах, діалектному мовленні або при відтворенні історичного колориту. У сучасному стандарті не вживається.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;G6l8l3tE9Fg&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Адже]]<br /> * [[Частка (мовознавство)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:05:41Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' Д’адже́ж<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Д’адже́ж — вигук, що вживається для підсилення висловлювання; відповідає значенням «адже ж», «та ж бо».<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові ця форма не використовується як нормативна і належить до застарілих або діалектних варіантів. Її відповідником є сполучення «адже ж», яке виконує підсилювальну функцію у висловлюванні.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «д’аджеж» відображає живе розмовне мовлення минулих епох, де емоційність і підсилення вислову передавалися через злиті форми слів. У сучасній мові його функцію перебрали нормативні конструкції, однак воно демонструє історичну варіативність мовних форм.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Форма виникла внаслідок злиття часток «та», «адже» і «ж», що в усному мовленні могли редукуватися і фонетично змінюватися.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово трапляється у старих текстах, діалектному мовленні або при відтворенні історичного колориту. У сучасному стандарті не вживається.<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;G6l8l3tE9Fg&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Адже]]<br /> * [[Частка (мовознавство)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:05:08Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' Д’адже́ж<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Д’адже́ж — вигук, що вживається для підсилення висловлювання; відповідає значенням «адже ж», «та ж бо».<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові ця форма не використовується як нормативна і належить до застарілих або діалектних варіантів. Її відповідником є сполучення «адже ж», яке виконує підсилювальну функцію у висловлюванні.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «д’аджеж» відображає живе розмовне мовлення минулих епох, де емоційність і підсилення вислову передавалися через злиті форми слів. У сучасній мові його функцію перебрали нормативні конструкції, однак воно демонструє історичну варіативність мовних форм.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Форма виникла внаслідок злиття часток «та», «адже» і «ж», що в усному мовленні могли редукуватися і фонетично змінюватися.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> Слово трапляється у старих текстах, діалектному мовленні або при відтворенні історичного колориту. У сучасному стандарті не вживається.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> (у словникових джерелах фіксується як вигукова форма підсилення; точні цитати потребують окремого джерельного підтвердження)<br /> <br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;G6l8l3tE9Fg&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Адже]]<br /> * [[Частка (мовознавство)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:04:00Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' ґабелковий<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок).<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах або наукових працях.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=3r6z8YkYk5Q<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:03:44Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' ґабелковий<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок).<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах або наукових працях.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;https://www.youtube.com/watch?v=3r6z8YkYk5Q&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:03:02Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' ґабелковий<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок).<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах або наукових працях.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;3r6z8YkYk5Q&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%27%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%CC%81%D0%B6 2026-04-20T07:02:37Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} == Сучасні...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' ґабелковий<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок).<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах або наукових працях.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> &lt;youtube&gt;3r6z8YkYk5Q&lt;/youtube&gt;<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%90%D0%91%D0%95%D0%9B%D0%9A%D0%9E%CC%81%D0%92%D0%98%D0%99 2026-04-20T06:56:30Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок), що відображає історичні мовні впливи.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах, наукових працях або при аналізі староукраїнської лексики.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> (приклади з історичних текстів або словників; за відсутності точних цитат допускається описове пояснення вживання слова)<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=3r6z8YkYk5Q <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%90%D0%91%D0%95%D0%9B%D0%9A%D0%9E%CC%81%D0%92%D0%98%D0%99 2026-04-20T06:56:19Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок), що відображає історичні мовні впливи.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах, наукових працях або при аналізі староукраїнської лексики.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> (приклади з історичних текстів або словників; за відсутності точних цитат допускається описове пояснення вживання слова)<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=3r6z8YkYk5Q <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%90%D0%91%D0%95%D0%9B%D0%9A%D0%9E%CC%81%D0%92%D0%98%D0%99 2026-04-20T06:55:36Z

<p>V.fediuk.asp: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} '''Тлумаче...</p> <hr /> <div><br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> Ґабелковий — той, що стосується ґабелка; податковий, пов’язаний зі збором (податком).<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> Слово «ґабелковий» у сучасній українській мові не є активновживаним і має історичний характер. Використовується для позначення явищ або понять, пов’язаних із податками чи зборами, переважно в історичному контексті.<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово відображає адміністративно-економічні реалії минулих епох, коли податки (ґабелки) були важливою складовою суспільного устрою. У сучасному сприйнятті може асоціюватися з системою оподаткування та державними зборами.<br /> <br /> == Етимологія ==<br /> Слово «ґабелковий» походить від іменника «ґабелок» — назви податку або збору. Ймовірно, має іншомовне походження (пор. польс. ''gabela'' — податок), що відображає історичні мовні впливи.<br /> <br /> == Вживання ==<br /> У сучасній мові слово практично не використовується у повсякденному спілкуванні, але може траплятися в історичних текстах, наукових працях або при аналізі староукраїнської лексики.<br /> <br /> == Приклади використання ==<br /> (приклади з історичних текстів або словників; за відсутності точних цитат допускається описове пояснення вживання слова)<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Old tax document.jpg|міні|Історичні документи, пов’язані з податками]]<br /> [[Файл:Medieval market tax.jpg|міні|Збір податків у минулі епохи]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=3r6z8YkYk5Q <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Податок]]<br /> * [[Збір (економіка)]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9 2026-04-20T06:52:06Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> В’юнкий — той, що в’ється; гнучкий, звивистий.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові прикметник «в’юнкий» означає той, що легко згинається, звивається або має гнучку, рухливу форму. Може вживатися як у прямому значенні (про рослини, стебла, рухи), так і в переносному — для характеристики людини (спритний, моторний, гнучкий у поведінці).<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «в’юнкий» зберігає свою семантичну основу і в сучасній мові. Воно пов’язане з уявленням про рух, гнучкість і здатність пристосовуватися до умов. У переносному значенні може характеризувати людину як спритну, пластичну у діях або поведінці.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Climbing plant stem.jpg|міні|В’юнка рослина]]<br /> [[Файл:Flexible movement.jpg|міні|Приклад гнучкого, в’юнкого руху]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=4K8Gg9dJ6mE — приклад рухів, що демонструють гнучкість і звивистість<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[В’юн]]<br /> * [[Гнучкість]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%27%D1%8E%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B9 2026-04-20T06:51:21Z

<p>V.fediuk.asp: </p> <hr /> <div><br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет східних мов]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]<br /> <br /> == Сучасні словники ==<br /> '''Слово:''' в’юнкий<br /> <br /> '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' <br /> В’юнкий — той, що в’ється; гнучкий, звивистий.<br /> <br /> '''Сучасне значення:''' <br /> У сучасній українській мові прикметник «в’юнкий» означає той, що легко згинається, звивається або має гнучку, рухливу форму. Може вживатися як у прямому значенні (про рослини, стебла, рухи), так і в переносному — для характеристики людини (спритний, моторний, гнучкий у поведінці).<br /> <br /> '''Інтерпретація:''' <br /> Слово «в’юнкий» зберігає свою семантичну основу і в сучасній мові. Воно пов’язане з уявленням про рух, гнучкість і здатність пристосовуватися до умов. У переносному значенні може характеризувати людину як спритну, пластичну у діях або поведінці.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> [[Файл:Climbing plant stem.jpg|міні|В’юнка рослина]]<br /> [[Файл:Flexible movement.jpg|міні|Приклад гнучкого, в’юнкого руху]]<br /> <br /> == Медіа ==<br /> * https://www.youtube.com/watch?v=4K8Gg9dJ6mE — приклад рухів, що демонструють гнучкість і звивистість<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[В’юн]]<br /> * [[Гнучкість]]<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * Грінченко, Б. Д. (1907–1909). ''Словарь української мови'' (Т. 1–4). Київ.<br /> * Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). ''Словник української мови'' (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.<br /> * Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> * https://sum.in.ua/</div>

V.fediuk.asp