Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Бузлук

2026-04-20T14:03:24Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Бузлук, -ка, '''''м. ''Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
[[Категорія:Бу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Бузувірів

2026-04-20T14:03:09Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Бузувірів, -рова, -ве = [[Безувірів]]. '''''Як то ми одно думали про бідних дівчаток та про бузувірових москалів. ''Кв. (О. 1861. VII. 6).
[[Категорія:Бу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Чічечка

2026-04-20T13:54:19Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Чічечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''чічка. '''
[[Категорія:Чі]]
ЧІ́ЧКА, и, жін., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 20); * У порівняннях. — Сей хлопчик був мій одинак... три роки мав... як чічка... (Іван Франко, VII, 1951, 294); Все зелене доокола.. А на тлі цього зеленого моря, мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 63).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Увал

2026-04-20T13:52:57Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Увал, -лу, '''''м. ''Склонъ? ''Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. ''Грин. III. 386.
[[Категорія:Ув]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Годиняр

2026-04-20T13:52:21Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Годиняр, -ра, '''''м. '''''= Годинарь. '''Вх. Лем. 404.
[[Категорія:Го]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Білина

2026-04-20T13:51:59Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Білина, -ни,''''' ж.'' Бѣлизна. ''Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця.'' Левиц. І. 272.

[[Категорія:Бі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Бабчар

2026-04-20T13:50:44Z

Tykozhemiakina.feu25: Перенаправлено на Назва цільової сторінки

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Назва цільової сторінки]]
'''Бабчар, -ра,''' ''м.'' Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. См. '''[[бабка]] 8'''. Желех. Шух. І. 169.

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Багня

2026-04-20T13:49:23Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Багня, -няти,''' ''с.'' '''= [[Багнітка]].''' Вх. Лем. 389.

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Бава

2026-04-20T13:48:14Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Бава, -ви''', ''ж.'' Встрѣчено только уменьш. отъ этого слова: '''[[бавойка]]'''. Употреблено въ значеніи: гостепріимная хозяйка, задерживающая гостей: ''Ой буде ж нам ся, буде: забавили нас люде, забавила нас бавойка — Ганнусина матінойка при п’яній горілойці, при любій розмовойці.'' Pauli. І. 84.

[[Категорія:Ба]]
Бава, -и, ж 1. Доглядальниця дітей у дитячому садку. 2. Вихователька дітей у дитячому садку. 3. Те саме , що бавиця, няня , нянька
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Меджи

2026-04-20T10:07:36Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Ме́джи, '''''пред. ''= '''Між. '''
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
'''Меджи''' - рідкісний народнопоетичний та діалектний варіант прийменника «між» (або «межи»). Воно вказує на розташування предмета посеред інших або виникнення дії в певному оточенні.

'''Етимологія:''' Походить від праслов’янського medji (місцевий відмінок іменника medja — «межа»). Споріднене з давньоіндійським mádhyah («середній») та латинським medius.

'''Морфологічні особливості:'''

Прийменник меджи (як і його сучасні форми) може керувати трьома відмінками залежно від запитання:

* Орудний (де?): меджи високими горами (найвживаніший варіант);
* Родовий (де?): меджи білих хаток;
* Знахідний (куди?): влізти меджи молот і ковадло.

==Приклади вживання==

У літературі та народній мові частіше зустрічаються форми «між» або «межи», проте «меджи» фіксується у словниках як рівнозначний архаїзм:

1. «Знаєте нас самих, знайте й меджи людьми» (у значенні «серед людей»).

2. «Меджи очі» — прямо в обличчя, відверто.

==Джерела та література==
https://www.goroh.pp.ua/Етимологія/меджи

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Мелькнути

2026-04-20T09:57:13Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Мелькнути. '''ну́, не́ш, док. ч. (недок. мелькати).'''
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
# Швидко з’явитися і зникнути в полі зору; промайнути.
# Пройти, проїхати або пролетіти повз когось/щось дуже швидко: поїзд рушив, і перон мелькнув за вікном востаннє;
# Виникнути на коротку мить (про думку, почуття, здогадку): у голові мелькнула думка, але він не встиг її вхопити;
# З’явитися де-небудь на короткий час; побути десь мить: він мелькнув на вечірці лише на хвилину.

<br />
'''Етимологія:'''
Слово походить від праслов’янського *mьlk- / *mьlknǫti, що первісно означало «мерехтіти», «ставати неясним» або «блискати». Споріднене з давньоіндійським marici- (промінь світла) та праслов'янським morkъ (морок). Розвиток значення відбувся від «спалаху світла» до «будь-якої короткочасної появи».

'''Фразеологізми:'''
* Тільки хвостом (хвостиком) мелькнути — дуже швидко втекти, зникнути;
* Мелькнути (мигнути) п’ятами — накивати п’ятами, стрімко побігти;
* Мелькнути тінню — пройти непомітно, тихо й дуже швидко;
* Мелькнула іскра (надії, радості) — про раптове й нетривале виникнення почуття.
'''Приклади з літератури:'''

«Тільки мелькнула перед ним чорна сукня, майнули чорні коси — і вона зникла за деревами» (І. Нечуй-Левицький).

«В його голові мелькнула думка, дика й безглузда, але вона вже не давала спокою» (М. Коцюбинський).

«Перед очима мелькнуло минуле життя, немов кадри зі старого кінофільму» (О. Гончар).

'''Синоніми:'''
* Майнути (найбільш уживаний стилістичний відповідник);
* Промайнути (рух повз щось);
* Мигнути (про світло або очі);
* Блиснути (про яскраву появу).

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/Тлумачення/мелькнути
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнути[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнути slovnyk.ua]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]

Мелькнути

2026-04-20T09:54:42Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Мелькнути. '''ну́, не́ш, док. ч. (недок. мелькати).'''
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
# Швидко з’явитися і зникнути в полі зору; промайнути.
# Пройти, проїхати або пролетіти повз когось/щось дуже швидко: поїзд рушив, і перон мелькнув за вікном востаннє;
# Виникнути на коротку мить (про думку, почуття, здогадку): у голові мелькнула думка, але він не встиг її вхопити;
# З’явитися де-небудь на короткий час; побути десь мить: він мелькнув на вечірці лише на хвилину.

<br />
'''Етимологія:'''
Слово походить від праслов’янського *mьlk- / *mьlknǫti, що первісно означало «мерехтіти», «ставати неясним» або «блискати». Споріднене з давньоіндійським marici- (промінь світла) та праслов'янським morkъ (морок). Розвиток значення відбувся від «спалаху світла» до «будь-якої короткочасної появи».

'''Фразеологізми:'''
* Тільки хвостом (хвостиком) мелькнути — дуже швидко втекти, зникнути;
* Мелькнути (мигнути) п’ятами — накивати п’ятами, стрімко побігти;
* Мелькнути тінню — пройти непомітно, тихо й дуже швидко;
* Мелькнула іскра (надії, радості) — про раптове й нетривале виникнення почуття.
'''Приклади з літератури:'''

«Тільки мелькнула перед ним чорна сукня, майнули чорні коси — і вона зникла за деревами» (І. Нечуй-Левицький).

«В його голові мелькнула думка, дика й безглузда, але вона вже не давала спокою» (М. Коцюбинський).

«Перед очима мелькнуло минуле життя, немов кадри зі старого кінофільму» (О. Гончар).

'''Синоніми:'''
* Майнути (найбільш уживаний стилістичний відповідник);
* Промайнути (рух повз щось);
* Мигнути (про світло або очі);
* Блиснути (про яскраву появу).

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/Тлумачення/мелькнути
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнути[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнути slovnyk.ua]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Мелькнути

2026-04-20T09:54:07Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''Мелькнути. '''ну́, не́ш, док. ч. (недок. мелькати).'''
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
# Швидко з’явитися і зникнути в полі зору; промайнути.
# Пройти, проїхати або пролетіти повз когось/щось дуже швидко: поїзд рушив, і перон мелькнув за вікном востаннє;
# Виникнути на коротку мить (про думку, почуття, здогадку): у голові мелькнула думка, але він не встиг її вхопити;
# З’явитися де-небудь на короткий час; побути десь мить: він мелькнув на вечірці лише на хвилину.

<br />
'''Етимологія:'''
Слово походить від праслов’янського *mьlk- / *mьlknǫti, що первісно означало «мерехтіти», «ставати неясним» або «блискати». Споріднене з давньоіндійським marici- (промінь світла) та праслов'янським morkъ (морок). Розвиток значення відбувся від «спалаху світла» до «будь-якої короткочасної появи».

'''Фразеологізми:'''
* Тільки хвостом (хвостиком) мелькнути — дуже швидко втекти, зникнути;
* Мелькнути (мигнути) п’ятами — накивати п’ятами, стрімко побігти;
* Мелькнути тінню — пройти непомітно, тихо й дуже швидко;
* Мелькнула іскра (надії, радості) — про раптове й нетривале виникнення почуття.
'''Приклади з літератури:'''

«Тільки мелькнула перед ним чорна сукня, майнули чорні коси — і вона зникла за деревами» (І. Нечуй-Левицький).

«В його голові мелькнула думка, дика й безглузда, але вона вже не давала спокою» (М. Коцюбинський).

«Перед очима мелькнуло минуле життя, немов кадри зі старого кінофільму» (О. Гончар).

'''Синоніми:'''
* Майнути (найбільш уживаний стилістичний відповідник);
* Промайнути (рух повз щось);
* Мигнути (про світло або очі);
* Блиснути (про яскраву появу).

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/Тлумачення/мелькнути
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнути[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнути slovnyk.ua]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Факультет економіки та управління]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Киршава

2026-04-20T09:11:41Z

Tykozhemiakina.feu25:

'''КИРША́ВА, -ви, жін. роду.

==Сучасні словники==

Волосся (переважно скуйовджене або довге). Вживається як діалектна назва шевелюри, за яку можна схопити.

Етимологія: регіональне слово (Катеринославщина). Зафіксоване у словнику Дмитра Яворницького.

==Приклади вживання==
«Ну, в нас і батько: тілько проти них що-небудь скажи, так зараз за киршаву й ловлять».
— (Записано в Катеринославській губернії).

==Додаткова інформація==

Джерело: [https://wiki.kubg.edu.ua/Головна_сторінка Словник української мови Бориса Грінченка.]

Регіон поширення: Катеринославщина (сучасна Дніпропетровська область та прилеглі території).

Контекст: Має дещо розмовний або експресивний відтінок, часто використовується в контексті фізичної перепалки або суворого виховання.

Примітка: У сучасній мові слово зустрічається рідко і належить до архаїчних діалектизмів.
[[Категорія:Ки]] [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]