Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Мерзено

2024-04-22T17:48:24Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Мерзе́но, '''''нар. ''Гадко, мерзко, омерзительно. ''Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. ''Котл. Ен. VI. 63.
[[Категорія:Ме]]

'''Мерзенно'''-те саме, що '''гидко'''

'''ГИДКО'''https://sum11.com.ua/ghydko/, розм.

1. Присл. до гидкий. Над урвищем стовпилося кілька чоловік. В променях місяця.. Сахно бачила, як гидко просвічували їхні тіла (Юрій Смолич, I, 1958, 99); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 51); Старий офіцер оді пхну в її, ще й налаяв дуже гидко (Нечуй-Левицький, 1. 1956, 102).

2. у знач. присудк. сл. [Денис:] Та й гірко ж і гидко на похмілля, всередині все аж труситься!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 431); — Думаєте, мені самій не гидко, що тут таке неподобство та грязюка? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 18).

Зжинатися

2024-04-22T17:46:38Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Зжина́тися, -на́юся, -єшся, '''сов. в. '''зжатися, зіжнуся, -нешся, '''''гл. ''Сжинаться, сжаться. ''Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. ''Мет. 28.
[[Категорія:Зж]]

'''ЗЖИНАТИ''', аю, аєш, недок., '''ЗЖАТИ''', зіжну, зіжнеш і рідко зожну, зожнеш, док., перех. Зрізувати біля самого кореня стебла хлібних та інших рослин. Люд на полі відбував свої господарські обов’язки. Треба зжинати богару [ярі посіви], поливати та обгортати пахту [бавовник] (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 71); Зжав менший брат свою пшеницю і перевіз, як йому велено. Став молотить (Олекса Стороженко, I, 1957, 33); — Нема життя нашому братові. Ти підеш орати, виореш, засієш і зожнеш, а панські козаки приїдуть та й заберуть усе (Панас Мирний, I, 1954, 183).
https://sum11.com.ua/zzhynaty/

Лементуватися

2024-04-22T17:44:42Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Лементува́тися, -туюся, -єшся, '''''гл. ''Хлопотать, суетиться. Полт. г.
[[Категорія:Ле]]

'''Лементуватися'''-те саме, що '''лементувати'''
'''ЛЕМЕНТУВАТИ'''https://sum11.com.ua/lementuvaty/, ую, уєш, недок.

1. Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). Стара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує… (Панас Мирний, IV, 1955, 46); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Олесь Гончар, II, 1959, 180); — У вікно! У вікно стрибнула! — лементував чапленосий, тримаючись рукою за вухо, — кішка навіжена! (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 25);
// Кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу. Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу, трясучись і кидаючись.. та лементуючи (Леся Українка, III, 1952, 635); Їх розбудив нестямний крик з двору: — О, рятуйте, рятуйте! — лементувало щось (Панас Мирний, IV, 1955, 189); Від творів Стефаника душа холоне.., коли бачиш, як гинуть знедолені люди, коли чуєш, як вони лементують, волають у розпачі, в безнадії (Літературна Україна, 1.III 1963, 2);
// Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар, IV, 1960, 31); Лементуючи, швидко зійшли [жінки] на місток, тримаючи на руках свою страшну ношу [пораненого] (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 123);
// Кричати (про тварин, птахів та ін.). Над головою в мене метушилися старі горобці й тривожно лементували (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 5); Таке було [собачатко] на вдачу зле… Так почало лементувати, Аж захлиналося, дурне (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 70).

2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості; галасувати (у 2 знач.).

Зобачення

2024-04-22T17:41:42Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Зобачення, -ня, '''''с. ''Свиданіе. Желех.
[[Категорія:Зо]]

'''Зобачення''' - те саме, що '''побачення'''

'''ПОБА́ЧЕННЯ''', я, сер.

1. Зустріч двох або кількох осіб (звичайно за домовленістю). Прийшли такі листи.., що хтось уже мусить бути.. вдома.. Розкажу в чім діло при побаченні (Леся Українка, V, 1956, 350); Разом із ним прибув на побачення з Сабуровим вусатий червонощокий чоловік (Анатолій Шиян, Паргиз. край, 1946, 167);
// Зустріч закоханих. Все розказав Марусі опришок там, на потоці, в солодкі хвилі побачення (Гнат Хоткевич, II, 1966, 118); В новенькім костюмі гуляє один [хлопчина] — Напевно, прийшов на побачення він (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 62).
♦ До (скорого, швидкого, приємного і т. ін.) побачення — усталена формула прощання. До швидкого і.. приємного для мене побачення! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 266); Ні, не прощай, моя Маріє, а до побачення, мій друг (Володимир Сосюра, II, 1958, 404).

2. Зустріч за спеціальним дозволом з особою, що перебуває в лікарні, закритому навчальному закладі, в’язниці і т. ін. Сиджу [в тюрмі], жду: ось-ось, може, й на побачення прийдуть до мене, принесуть мені цукру, чаю… (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 236); Фелікс ходив з Волиною мамою туди [в лікарню] на побачення, але їм сказали, що їхня хвора вмерла позаминулої ночі (Юрій Яновський, II, 1954, 32).
https://sum11.com.ua/pobachennja/

Далезний

2024-04-22T17:38:06Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Далезний, -а, -е. '''Очень далекій.
[[Категорія:Да]]
'''Далезний''' - те саме, що '''далекий'''

ДАЛЕ́КИЙ, а, е.

1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані. В якійсь далекій стороні… Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 90); Десь підвода далека в полях гуркотить (Максим Рильський, I, 1956, 41); Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі краї (Володимир Сосюра, I, 1947, 143);
// Який перебуває, живе десь далеко (про людину). Щось охолонув молодець.. Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Леся Українка, I, 1951, 306); Не сумнівайсь ні на хвилину, далекий друже бойовий, за синьооку Катерину будь завжди певен (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 357);
// Який доноситься, лине здалека. Він чув далеке дихання отари.. і ледве вловимий голос пісень (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Чути далекий грім (Іван Франко, VI, 1951, 377); Колись в своє убогеє село.. Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); * У порівняннях. Ти повторила, як луна: «правда», але якимсь упалим, немов далеким голосом (Леся Українка, III, 1952, 693);
// Який має велику протяжність. До любої небоги нема далекої дороги (Номис, 1864, № 8759);
// Який долає великі відстані. Змалку він мріяв стати капітаном далекого плавання (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); Які це враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 39).
♦ З далекого далека — з далекого краю; здалека. Тільки десь з далекого далека чути було мелодію і ритм вальса (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 243).

2. перен. Спрямований у далечінь; байдужий, холодний (про погляд, очі). Андрій підняв очі. І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись.. поза стіни, поза хату (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); Очі його були сумні й далекі (Юрій Яновський, I, 1958, 446).

3. Віддалений великим проміжком часу; дуже давній. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа .. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв’язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Народе мій! В далекім листопаді, За Леніним шикуючись в полки, .. Відчув ти грізну, титанічну силу (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 5);
// Який знаходиться у перспективі; прийдешній, майбутній. Людство 3 безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (Іван Франко, XIII, 1954, 410).

4. Віддалений у роді; малоспоріднений. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок, I, 1955, 85); — Чи чуєте ви, всі далекі і близькі браття мої! Скоро прийде вітер! Готовсь!! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 218).

5. від чого, перен. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось. Латин, і серцем, і душею Далекий бувши од війни, .. Зізвав к собі панів вельможних (Іван Котляревський, I, 1952, 184); Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Юрій Яновський, II, 1958, 143).

6. у знач. ім. далеке, кого, сер. Те, що знаходиться на великій відстані, віддалене в часі, в суті і т. ін. — Нема од нього [острова] дороги. Хіба місяць вночі збудує золотий міст, з’єднає острів з далеким і невідомим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); І за те, що я могутнім Був з тобою в дні весни, Жив далеким, жив майбутнім, Не помітив сивини (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 235); Вірші треба конечне перекладать з первотвору, бо інакше може вийти щось зовсім далеке і неподобне (Леся Українка, V, 1956, 21).https://sum11.com.ua/dalekyj/

Молодо

2024-04-22T17:32:44Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Мо́лодо, '''''нар. ''Въ молодости. ''Не кайся рано встати, а молодо учитись. ''Ном. № 6005.
[[Категорія:Мо]]

МОЛО́ДО, присл.

1. Як молодий. Старенька вже [пані], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок, I, 1955, 45); Василь без піджака, в самій тільки сорочці.., виглядав молодо, аж по-школярськи якось (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59);
// Як у молодого. Сива смушева шапка молодо сиділа на голові і теж збавляла дідові добрий десяток літ (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212).

2. З молодих років. Не кайся рано встати, а молодо вчитись (Номис, 1864, № 6005).
МОЛО́ДО, присл.

1. Як молодий. Старенька вже [пані], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок, I, 1955, 45); Василь без піджака, в самій тільки сорочці.., виглядав молодо, аж по-школярськи якось (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59);
// Як у молодого. Сива смушева шапка молодо сиділа на голові і теж збавляла дідові добрий десяток літ (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212).

2. З молодих років. Не кайся рано встати, а молодо вчитись (Номис, 1864, № 6005).
https://sum11.com.ua/molodo/
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Відволога

2024-04-22T17:28:31Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Відволога, -ги, '''''ж. ''Основное значеніе '''= Відволода = Відлига''', но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. ''Одна другої питається: Подружечкоодволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого? ''Лавр. 113.
[[Категорія:Ві]]

'''''Відволога''''' - те само, що '''''відлига'''''

'''Відволога''' \'''ВІДЛИ́ГА''', и, жін. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 129); Батько приїхав рано-вранці, коли після сердитих морозів почалася відлига (Олесь Донченко, IV, 1957, 468); Одлига пожувала дорогу (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 21).

Джерело: https://sum11.com.ua/vidlygha/

Файл:Від.jpg

2024-04-22T17:24:54Z

Tvposternak.fufkm23:

Відволога

2024-04-22T17:23:39Z

Tvposternak.fufkm23:

Півдарма

2024-04-22T17:16:26Z

Tvposternak.fufkm23:

''''''Півда́рма, '''''нар. ''Полударомъ. ''За півдарма продав. ''Ном. № 14060.
[[Категорія:Пі]]
За півдарма — дуже дешево; за безцінь.
Приклад: За півдарма продав (Номис, 1864, № 14060); За півдарма пани ґрунти У нас забирали (Українські народні думи.., 1955, 436).

https://sum11.com.ua/pivdarma/

Півдарма

2024-04-22T17:15:54Z

Tvposternak.fufkm23:

Звістити

2024-04-22T17:10:27Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Звістити. '''См. '''Звіщати. '''
[[Категорія:Зв]]
ЗВІСТИТИ, звіщу, звістиш, док., перех.

1. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. [О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. Він звіщатиме насамперед радість, а не печаль (Ярослав Галан, I, 1960, 464); Голосний дзвінок шкільний звістив восьму годину (Осип Маковей, Вибр., 1954, 50); І раптом гук сирен звістив Повітряну тривогу (Леонід Первомайський, II, 1958, 266);
// Указувати на що-небудь, означати щось. Страшний шум водопаду.. звіщав, що вода прибула велика (Іван Франко, VI, 1951, 129); На Вітоші світає, Палає хмарка біло-золота, Звіщаючи, що швидко день настане (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 152).

2. Провіщати, передрікати що-небудь. Ця хвилина звіщає йому щось незвичайно важливе (Іван Франко, VI, 1951, 227); Заточників, що в чужині скріпляє, Піддержує святу надію? Знай: Той ясний погляд зір, що їм звіщає Промінну путь в любимий, рідний край (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 224).

3. рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (Іван Франко, VI, 1951, 120); — Я піду дочку звістити, що гостя маємо (Марко Вовчок, VI, 1956, 238); Ось надбіг отрок і звістив, що на шляху за ними показуються поодинокі їздці (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 330).

https://sum11.com.ua/zvishhaty/

Двірня

2024-04-22T17:05:24Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Двірня, -ні, '''''ж. ''Дворня. Грин. І. 124. ''Деруть Рябка мов пір’я, на галас збіглась двірня. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
[[Категорія:Дв]]
ДВІРНЯ́, і, жін., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.. Піднявся крик людський, збіглася двірня… (Панас Мирний, I, 1949, 212); Пані .. одійшла до вікна, біля котрого поралася мало не вся двірня (Любов Яновська, I, 1959, 202).

https://sum11.com.ua/dvirnja/

Кервель

2024-03-23T20:09:01Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Ке́рвель, -лю, '''''м. ''Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
[[Категорія:Ке]]
кервель — КЕ́РВЕЛЬ, ю, ч., бот. Однорічна рослина родини зонтичних, листя якої використовують як прянощі. За зовнішнім виглядом кервель нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C
[[міні]]

Очужілий

2024-03-23T19:59:14Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Очужілий, -а, -е. '''Сдѣлавшійся чужимъ. ''Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. ''К. ХП. 26.
[[Категорія:Оч]]
ОЧУЖІ́ЛИЙ
Який став байдужим, холодним, чужим.

Тенькати

2024-03-23T19:57:27Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Тенькати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Теленькати. У його тенькає'''. Онъ боится. Шейк.
[[Категорія:Те]]
ТЕ́НЬКАТИ
Те саме, що теле́нькати 1. Приклади
Битися, здригатися, стискатися від хвилювання, радості, страху (про серце).

Рахманний

2024-03-23T19:54:07Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Рахманний, -а, -е. '''Смирный, тихій. ''Рахманний кінь. ''Черниг. у.
[[Категорія:Ра]]
РАХМАННИЙ, а, е. Смирний, тихий; спокійної вдачі. Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 90); Коню мій, рахманна тварино, З тобою в дитинстві я подружив! (Доб., Тобі, народе.., 1959, 39); * Образно. Ой ти, земле, люба земле, - всю ж тебе душа приємле [приймає]. Ти рахманна і пухка (Тич. II, 1957, 8).

Швидкома

2024-03-23T19:38:50Z

Tvposternak.fufkm23:

'''Швидкома, '''''нар. ''На скорую руку.
[[Категорія:Шв]]
ШВИДКОМА́, присл., розм. Квапливо, поспіхом. За кілька хвилин, утираючись на льоту, вернулася [дівчина] в хату, швидкома причепурила перед настінним поколотим дзеркалом пишні темно-русяві коси (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах