Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Зручність

2018-10-06T12:30:14Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sr.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|5yf9GYbMi4o}}

==Див. також==
*[http://prolisok.it-we.net/psixologichnij-komfort-yak-zaporuka-rozvitku-ditini-2]

==Джерела та література==

1.Новий тлумачний словник української мови» (т. 1-4), укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ,

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зручність

2018-10-06T12:29:30Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sr.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|5yf9GYbMi4o}}

==Див. також==
*[http://prolisok.it-we.net/psixologichnij-komfort-yak-zaporuka-rozvitku-ditini-2]

==Джерела та література==

1.Новий тлумачний словник української мови» (т. 1-4), укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ,

Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зручність

2018-10-06T12:28:49Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sr.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|5yf9GYbMi4o}}

==Див. також==
*[http://prolisok.it-we.net/psixologichnij-komfort-yak-zaporuka-rozvitku-ditini-2]

==Джерела та література==

1.Новий тлумачний словник української мови» (т. 1-4), укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зручність

2018-10-06T12:28:07Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Див. також */

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sr.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|5yf9GYbMi4o}}

==Див. також==
*[http://prolisok.it-we.net/psixologichnij-komfort-yak-zaporuka-rozvitku-ditini-2]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зручність

2018-10-06T12:26:32Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Медіа */

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sr.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|5yf9GYbMi4o}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зручність

2018-10-06T12:24:39Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sr.jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Sr.jpg

2018-10-06T12:24:03Z

Ttlistus.fzfvs18:

Зручність

2018-10-06T12:22:03Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 718.==
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір'їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).

2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).

3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зручність

2018-10-06T12:20:52Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Зручність, -ности, '''''ж. ''Ловкость. Левиц. Пов. 237.
[[Категорія:Зр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Хекнути

2018-10-06T12:17:09Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GaAV1W1jjWA}}

==Див. також==
*[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D0%B5%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8]

==Джерела та література==
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 50.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Хекнути

2018-10-06T12:16:41Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GaAV1W1jjWA}}

==Див. також==
*[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D0%B5%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8]

==Джерела та література==
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 50.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Хекнути

2018-10-06T12:15:11Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Див. також */

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GaAV1W1jjWA}}

==Див. також==
*[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D0%B5%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Хекнути

2018-10-06T12:14:11Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Медіа */

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GaAV1W1jjWA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Хекнути

2018-10-06T12:07:49Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Kr2.jpg

2018-10-06T12:06:50Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:Kr1.jpg

2018-10-06T12:06:40Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:Kr.jpg

2018-10-06T12:06:29Z

Ttlistus.fzfvs18:

Хекнути

2018-10-06T12:02:23Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Хекнути

2018-10-06T12:01:28Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у.
[[Категорія:Хе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дивуватися

2018-10-06T11:53:06Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Дивуватися, -вуюся, -єшся, '''''гл. ''Удивляться. Кв. II. 324. ''Довго, довго дивувались на її уроду. ''Шевч. 30. ''Хто великого не бачив, той і малому дивується. ''Ном. № 4908. ''Від дурня чую, то ся не дивую. ''Ном. № 6280. ''Багатий дивується, як убогий годується. ''Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
[[Категорія:Ди]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.==
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pod.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pod1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pod2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5lcjBO-o-nc}}

==Див. також==
*[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1877]
*[https://klepkainfo.com/vidpochinok/koli-i-chomu-nam-podobaetsya-divuvatis.html]

==Джерела та література==
1.Журнал «Наука и жизнь», Москва, видавництво «Правда», № 12 за 1977 рік. стор. 120 (рос.)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Pod2.jpg

2018-10-06T11:52:17Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:Pod1.jpg

2018-10-06T11:52:05Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:Pod.jpg

2018-10-06T11:51:54Z

Ttlistus.fzfvs18:

Жучок

2018-10-06T11:49:16Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Жучок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жук.'''
[[Категорія:Жу]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖУК, а́, ч.

1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв’яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп., Як вони.., 1961, 32); * У порівн. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Л. Укр., III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Сос., II, 1958, 381).

Жук-водолю́б — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Донч., IV, 1957, 262); Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. * У порівн. Та ось Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 227); Жук-рога́ч — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду, Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Забашта, Нові береги, 1950, 142); * У порівн. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Збан., Між .. людьми, 1955, 18); Колора́дський (картопля́ний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об’їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).

◊ Жуки́ в голові́ у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові… (Гл., Вибр., 1957, 62); Пусти́ти жука́ — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить… (Кач., II, 1958, 48).

2. перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук, а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Збан., Перед-жнив’я, 1960, 322).
==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.==
1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.

2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучо́к, жуче́чок. Ув. Жучи́ще.
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.==
жук (зменшені — жу́чок, жуче́чок; збільшене — жучи́ще; самиця жука — жучи́ха; маля жука — жученя́) — твердокрила комаха, що налічує близько 80000 порід; уживається також як традиційна кличка чорного собаки; жук (або жуки) у голові — дурість; називають так пронозливу, шахраювату, хитру людину; у весняній грі вербо́ва до́щечка (див.) співають: «Ходить жучок по жучині, А дівчина по ручині; Грай, жучку, небоже, Най ті Господь допоможе» і приспівують: «А ти, жучку, грай».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жук0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жук1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uGBYDWi14PI}}
{{#ev:youtube|bTM5MgJ-egw}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/]

==Джерела та література==
1.Гурьева Е. Л., Крыжановский О. Л. (ред.). 1965 Определитель насекомых европейской части СССР. Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. М.-Л., Наука. 668 с.

2.Андрій М. Заморока Курс лекцій із зоології — Івано-Франківськ, 2006.

3.Пономаренко А. Г. Историческое развитие жесткокрылых насекомых. Автореф. дисс. докт. биол. наук — М. — 1983 — 47 сс.

4.Crowson R.A. 1981 The Biology of the Coleoptera. London, Academic Press. 802 p.

5.Kirejtshuk A.G. Evolution of mode of life as the basis for division of the beetles into groups of high taxonomic rank // In: Zunino M., Belles X. &
Blas M. (eds.) Advances in Coleopterology. — Barcelona: Assoc. Europ. Coleopt. — 1992/1991 — P. 249—261.

6.Lawrence J.F., Newton A.F. 1995 Families and subfamilies of Coleoptera (with selected genera, notes, references and data on family-group names) // In: Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Eds. J. Pakaluk and S.A. Slipinski. Warszawa, 1995: 779—1006.

7.Ponomarenko A.G. The geological history of beetles // in: J. Pakaluk & S.A. S'lipin'ski (eds.). Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Papers celebrating the 80th Birthday of Roy A. Crowson. — Warszawa: Muz. Inst. Zool. PAN — 1995 — Vol. 1 — P. 155—172.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жучок

2018-10-06T11:49:05Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Жучок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жук.'''
[[Категорія:Жу]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖУК, а́, ч.

1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв’яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп., Як вони.., 1961, 32); * У порівн. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Л. Укр., III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Сос., II, 1958, 381).

Жук-водолю́б — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Донч., IV, 1957, 262); Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. * У порівн. Та ось Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 227); Жук-рога́ч — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду, Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Забашта, Нові береги, 1950, 142); * У порівн. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Збан., Між .. людьми, 1955, 18); Колора́дський (картопля́ний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об’їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).

◊ Жуки́ в голові́ у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові… (Гл., Вибр., 1957, 62); Пусти́ти жука́ — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить… (Кач., II, 1958, 48).

2. перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук, а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Збан., Перед-жнив’я, 1960, 322).
==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.==
1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.

2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучо́к, жуче́чок. Ув. Жучи́ще.
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.==
жук (зменшені — жу́чок, жуче́чок; збільшене — жучи́ще; самиця жука — жучи́ха; маля жука — жученя́) — твердокрила комаха, що налічує близько 80000 порід; уживається також як традиційна кличка чорного собаки; жук (або жуки) у голові — дурість; називають так пронозливу, шахраювату, хитру людину; у весняній грі вербо́ва до́щечка (див.) співають: «Ходить жучок по жучині, А дівчина по ручині; Грай, жучку, небоже, Най ті Господь допоможе» і приспівують: «А ти, жучку, грай».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жук0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жук1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uGBYDWi14PI}}
{{#ev:youtube|bTM5MgJ-egw}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/]

==Джерела та література==
1.Гурьева Е. Л., Крыжановский О. Л. (ред.). 1965 Определитель насекомых европейской части СССР. Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. М.-Л., Наука. 668 с.

2.Андрій М. Заморока Курс лекцій із зоології — Івано-Франківськ, 2006.

3.Пономаренко А. Г. Историческое развитие жесткокрылых насекомых. Автореф. дисс. докт. биол. наук — М. — 1983 — 47 сс.

4.Crowson R.A. 1981 The Biology of the Coleoptera. London, Academic Press. 802 p.

5.Kirejtshuk A.G. Evolution of mode of life as the basis for division of the beetles into groups of high taxonomic rank // In: Zunino M., Belles X. &
Blas M. (eds.) Advances in Coleopterology. — Barcelona: Assoc. Europ. Coleopt. — 1992/1991 — P. 249—261.

6.Lawrence J.F., Newton A.F. 1995 Families and subfamilies of Coleoptera (with selected genera, notes, references and data on family-group names) // In: Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Eds. J. Pakaluk and S.A. Slipinski. Warszawa, 1995: 779—1006.

7.Ponomarenko A.G. The geological history of beetles // in: J. Pakaluk & S.A. S'lipin'ski (eds.). Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Papers celebrating the 80th Birthday of Roy A. Crowson. — Warszawa: Muz. Inst. Zool. PAN — 1995 — Vol. 1 — P. 155—172.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Жук1.jpg

2018-10-06T11:48:21Z

Ttlistus.fzfvs18: Ttlistus.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Жук1.jpg»

Файл:Жук0.jpg

2018-10-06T11:48:08Z

Ttlistus.fzfvs18:

Дзвоник

2018-10-06T11:44:49Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Дзвоник, -ка, '''''м. ''1) = '''Дзвінок въ 1 знач. '''''Коні помчали, дзвоники задзвеніли. ''Кв. 2) ''мн. '''''Дзвоники'''. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. См. '''Дзвінок, дзвіночок. '''Ум. '''Дзвоничок'''. Ком. II. 81.
[[Категорія:Дз]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ДЗВО́НИКИ, ів, мн. (одн. дзво́ник, а, ч.). Трав’яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони. В парку, за словами старожилів, було багато фіалок, конвалій,.. дзвоників та інших квітів (Парк Олександрія, 1949, 99).
==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.==
ДЗВОНИК 1, а, чол. Те саме, що дзвінок. Чути кроки і срібний дзвін ручного дзвоника (Іван Кочерга, III, 1956, 16); * Образно. Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзвоники над самою головою (Юрій Яновський, II, 1954, 141).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D20.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D30.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=-yW4Hp-l7K4}}

==Див. також==
*[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12035-dzvonyk.html]
*[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/122965/34-Vynnytsky.pdf?sequence=1]

==Джерела та література==

1. Словнику української мови у 11 томах

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дзвоник

2018-10-06T11:43:51Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Дзвоник, -ка, '''''м. ''1) = '''Дзвінок въ 1 знач. '''''Коні помчали, дзвоники задзвеніли. ''Кв. 2) ''мн. '''''Дзвоники'''. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. См. '''Дзвінок, дзвіночок. '''Ум. '''Дзвоничок'''. Ком. II. 81.
[[Категорія:Дз]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ДЗВО́НИКИ, ів, мн. (одн. дзво́ник, а, ч.). Трав’яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони. В парку, за словами старожилів, було багато фіалок, конвалій,.. дзвоників та інших квітів (Парк Олександрія, 1949, 99).
==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.==
ДЗВОНИК 1, а, чол. Те саме, що дзвінок. Чути кроки і срібний дзвін ручного дзвоника (Іван Кочерга, III, 1956, 16); * Образно. Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзвоники над самою головою (Юрій Яновський, II, 1954, 141).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D20.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D40.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=-yW4Hp-l7K4}}

==Див. також==
*[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12035-dzvonyk.html]
*[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/122965/34-Vynnytsky.pdf?sequence=1]

==Джерела та література==

1. Словнику української мови у 11 томах

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дзвоник

2018-10-06T11:43:41Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Дзвоник, -ка, '''''м. ''1) = '''Дзвінок въ 1 знач. '''''Коні помчали, дзвоники задзвеніли. ''Кв. 2) ''мн. '''''Дзвоники'''. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. См. '''Дзвінок, дзвіночок. '''Ум. '''Дзвоничок'''. Ком. II. 81.
[[Категорія:Дз]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ДЗВО́НИКИ, ів, мн. (одн. дзво́ник, а, ч.). Трав’яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони. В парку, за словами старожилів, було багато фіалок, конвалій,.. дзвоників та інших квітів (Парк Олександрія, 1949, 99).
==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 265.==
ДЗВОНИК 1, а, чол. Те саме, що дзвінок. Чути кроки і срібний дзвін ручного дзвоника (Іван Кочерга, III, 1956, 16); * Образно. Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзвоники над самою головою (Юрій Яновський, II, 1954, 141).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D20.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D40.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=-yW4Hp-l7K4}}

==Див. також==
*[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12035-dzvonyk.html]
*[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/122965/34-Vynnytsky.pdf?sequence=1]

==Джерела та література==

1. Словнику української мови у 11 томах

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:D30.jpg

2018-10-06T11:42:35Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:D20.jpg

2018-10-06T11:42:22Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:D10.jpg

2018-10-06T11:42:08Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:D0.jpg

2018-10-06T11:41:37Z

Ttlistus.fzfvs18:

Рагляк

2018-10-06T11:36:56Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Рагляк, -ка, '''''м. ''= '''Олень. '''Вх. Пч. II. 6.
[[Категорія:Ра]]

==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 1.==
Рагляк, ка, м. = Олень. Вх. Пч. II. 6.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:O.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:O1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:O2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Ww5lRHU82u8}}
{{#ev:youtube|6alWQMUi1UE}}

==Див. також==
*[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BA]
*[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BA]

==Джерела та література==

1.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 1.

2.Українсько-російський словник

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:O.jpg

2018-10-06T11:35:25Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:O2.jpg

2018-10-06T11:35:13Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:O1.jpg

2018-10-06T11:35:02Z

Ttlistus.fzfvs18:

Щасливо

2018-10-06T11:32:57Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Щасливо, '''''нар. ''Счастливо. ''Вони зачали жить добре, щасливо. ''Рудч. Ск. І. 92. ''Прощавай! Щасливо! ''— такъ прощаются.
[[Категорія:Ща]]

==Вхід · Реєстрація
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
ЩАСЛИВО.

1. Присл. до щасливий. — А я, хвалишь бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у бога за дверми, — сказала Марта Кирилівна (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 39); Дайте-бо, дайте зітхнути Вільно, щасливо — хоть раз, Серцем від мук оддихнути, Збутись щоденних образ! (Павло Грабовський, I, 1959, 53); Уляна, побачивши сина, витерла руки об фартух, припала до рипучих ременів на його грудях і тихо, щасливо заплакала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 211); Юнацтво моє проходило щасливо (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Сходили ми в Крим щасливо. Вертаючись, як того треба, стали в Кумицях (Марко Вовчок, I, 1955, 38); Але що було, то минуло і минуло щасливо, то й нічого писати про нього (Леся Українка, V, 1956, 137); Він був задоволений, що так щасливо скінчилася історія з Моторою (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 323).
♦ Щасливо зітхнути див. зітхнути; Щасливо зітхнулося (зітхнеться) див. зітхнутися.

2. Прощальне побажання кому-небудь щастя, успіху. — Прощавайте, дядино! — сказав горобчик. — Щасливо! (Леся Українка, III, 1952, 481); — Прощавайте ж. мамо... — Щасливо, сину... (Панас Мирний, I, 1949, 242); Козирнувши прикордонникам, вони зійшли на переправу, вичовгану вже за кілька днів тисячами ніг. — Щасливо, товариші! — гукали прикордонники навздогін (Олесь Гончар, III, 1959, 9); — Христинко, гайда додому! — Ще маю копичку вивершити! — ..Ну вивершуй! — Щасливо тобі (Михайло Стельмах, I, 1962, 555).
♦ Щасливо залишатися кому — побажання щастя під час прощання з ким-небудь. По одному, по двоє кінчали свої частки роботи лаборанти і бажали нам щасливо залишатися (Юрій Яновський, II, 1958, 118); — Ну... бувай здоровий, щасливо тобі залишатися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Happy.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Happy1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jOJby_sPKew}}

{{#ev:youtube|IMu1bvb0WVs}}

==Див. також==
*[https://fakty.com.ua/ua/lifestyle/20170802-yak-staty-shhaslyvym-9-krokiv/]
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/]

==Джерела та література==

1.https://uk.wiktionary.org/wiki/

2.https://www.youtube.com/results?search_query

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Happy1.jpg

2018-10-06T11:30:43Z

Ttlistus.fzfvs18:

Файл:Happy.jpg

2018-10-06T11:30:26Z

Ttlistus.fzfvs18:

Дивуватися

2018-10-06T11:27:14Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Дивуватися, -вуюся, -єшся, '''''гл. ''Удивляться. Кв. II. 324. ''Довго, довго дивувались на її уроду. ''Шевч. 30. ''Хто великого не бачив, той і малому дивується. ''Ном. № 4908. ''Від дурня чую, то ся не дивую. ''Ном. № 6280. ''Багатий дивується, як убогий годується. ''Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
[[Категорія:Ди]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.==
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5lcjBO-o-nc}}

==Див. також==
*[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1877]
*[https://klepkainfo.com/vidpochinok/koli-i-chomu-nam-podobaetsya-divuvatis.html]

==Джерела та література==
1.Журнал «Наука и жизнь», Москва, видавництво «Правда», № 12 за 1977 рік. стор. 120 (рос.)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дивуватися

2018-10-06T11:26:36Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Дивуватися, -вуюся, -єшся, '''''гл. ''Удивляться. Кв. II. 324. ''Довго, довго дивувались на її уроду. ''Шевч. 30. ''Хто великого не бачив, той і малому дивується. ''Ном. № 4908. ''Від дурня чую, то ся не дивую. ''Ном. № 6280. ''Багатий дивується, як убогий годується. ''Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
[[Категорія:Ди]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.==
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5lcjBO-o-nc}}

==Див. також==
*[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1877]
*[https://klepkainfo.com/vidpochinok/koli-i-chomu-nam-podobaetsya-divuvatis.html]

==Джерела та література==
1.Журнал «Наука и жизнь», Москва, видавництво «Правда», № 12 за 1977 рік. стор. 120 (рос.)

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дивуватися

2018-10-06T11:24:41Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Див. також */

'''Дивуватися, -вуюся, -єшся, '''''гл. ''Удивляться. Кв. II. 324. ''Довго, довго дивувались на її уроду. ''Шевч. 30. ''Хто великого не бачив, той і малому дивується. ''Ном. № 4908. ''Від дурня чую, то ся не дивую. ''Ном. № 6280. ''Багатий дивується, як убогий годується. ''Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
[[Категорія:Ди]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.==
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5lcjBO-o-nc}}

==Див. також==
*[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1877]
*[https://klepkainfo.com/vidpochinok/koli-i-chomu-nam-podobaetsya-divuvatis.html]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дивуватися

2018-10-06T11:22:39Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Медіа */

'''Дивуватися, -вуюся, -єшся, '''''гл. ''Удивляться. Кв. II. 324. ''Довго, довго дивувались на її уроду. ''Шевч. 30. ''Хто великого не бачив, той і малому дивується. ''Ном. № 4908. ''Від дурня чую, то ся не дивую. ''Ном. № 6280. ''Багатий дивується, як убогий годується. ''Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
[[Категорія:Ди]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.==
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5lcjBO-o-nc}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дивуватися

2018-10-06T11:15:21Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Дивуватися, -вуюся, -єшся, '''''гл. ''Удивляться. Кв. II. 324. ''Довго, довго дивувались на її уроду. ''Шевч. 30. ''Хто великого не бачив, той і малому дивується. ''Ном. № 4908. ''Від дурня чую, то ся не дивую. ''Ном. № 6280. ''Багатий дивується, як убогий годується. ''Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
[[Категорія:Ди]]

==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.==
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Дивуватися

2018-10-06T11:07:01Z

Ttlistus.fzfvs18:

Жучок

2018-10-06T11:03:08Z

Ttlistus.fzfvs18:

'''Жучок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жук.'''
[[Категорія:Жу]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖУК, а́, ч.

1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв’яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп., Як вони.., 1961, 32); * У порівн. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Л. Укр., III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Сос., II, 1958, 381).

Жук-водолю́б — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Донч., IV, 1957, 262); Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. * У порівн. Та ось Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 227); Жук-рога́ч — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду, Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Забашта, Нові береги, 1950, 142); * У порівн. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Збан., Між .. людьми, 1955, 18); Колора́дський (картопля́ний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об’їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).

◊ Жуки́ в голові́ у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові… (Гл., Вибр., 1957, 62); Пусти́ти жука́ — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить… (Кач., II, 1958, 48).

2. перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук, а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Збан., Перед-жнив’я, 1960, 322).
==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.==
1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.

2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучо́к, жуче́чок. Ув. Жучи́ще.
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.==
жук (зменшені — жу́чок, жуче́чок; збільшене — жучи́ще; самиця жука — жучи́ха; маля жука — жученя́) — твердокрила комаха, що налічує близько 80000 порід; уживається також як традиційна кличка чорного собаки; жук (або жуки) у голові — дурість; називають так пронозливу, шахраювату, хитру людину; у весняній грі вербо́ва до́щечка (див.) співають: «Ходить жучок по жучині, А дівчина по ручині; Грай, жучку, небоже, Най ті Господь допоможе» і приспівують: «А ти, жучку, грай».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uGBYDWi14PI}}
{{#ev:youtube|bTM5MgJ-egw}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/]

==Джерела та література==
1.Гурьева Е. Л., Крыжановский О. Л. (ред.). 1965 Определитель насекомых европейской части СССР. Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. М.-Л., Наука. 668 с.

2.Андрій М. Заморока Курс лекцій із зоології — Івано-Франківськ, 2006.

3.Пономаренко А. Г. Историческое развитие жесткокрылых насекомых. Автореф. дисс. докт. биол. наук — М. — 1983 — 47 сс.

4.Crowson R.A. 1981 The Biology of the Coleoptera. London, Academic Press. 802 p.

5.Kirejtshuk A.G. Evolution of mode of life as the basis for division of the beetles into groups of high taxonomic rank // In: Zunino M., Belles X. &
Blas M. (eds.) Advances in Coleopterology. — Barcelona: Assoc. Europ. Coleopt. — 1992/1991 — P. 249—261.

6.Lawrence J.F., Newton A.F. 1995 Families and subfamilies of Coleoptera (with selected genera, notes, references and data on family-group names) // In: Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Eds. J. Pakaluk and S.A. Slipinski. Warszawa, 1995: 779—1006.

7.Ponomarenko A.G. The geological history of beetles // in: J. Pakaluk & S.A. S'lipin'ski (eds.). Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Papers celebrating the 80th Birthday of Roy A. Crowson. — Warszawa: Muz. Inst. Zool. PAN — 1995 — Vol. 1 — P. 155—172.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жучок

2018-10-06T11:02:15Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Жучок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жук.'''
[[Категорія:Жу]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖУК, а́, ч.

1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв’яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп., Як вони.., 1961, 32); * У порівн. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Л. Укр., III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Сос., II, 1958, 381).

Жук-водолю́б — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Донч., IV, 1957, 262); Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. * У порівн. Та ось Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 227); Жук-рога́ч — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду, Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Забашта, Нові береги, 1950, 142); * У порівн. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Збан., Між .. людьми, 1955, 18); Колора́дський (картопля́ний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об’їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).

◊ Жуки́ в голові́ у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові… (Гл., Вибр., 1957, 62); Пусти́ти жука́ — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить… (Кач., II, 1958, 48).

2. перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук, а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Збан., Перед-жнив’я, 1960, 322).
==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.==
1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.

2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучо́к, жуче́чок. Ув. Жучи́ще.
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.==
жук (зменшені — жу́чок, жуче́чок; збільшене — жучи́ще; самиця жука — жучи́ха; маля жука — жученя́) — твердокрила комаха, що налічує близько 80000 порід; уживається також як традиційна кличка чорного собаки; жук (або жуки) у голові — дурість; називають так пронозливу, шахраювату, хитру людину; у весняній грі вербо́ва до́щечка (див.) співають: «Ходить жучок по жучині, А дівчина по ручині; Грай, жучку, небоже, Най ті Господь допоможе» і приспівують: «А ти, жучку, грай».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uGBYDWi14PI}}
{{#ev:youtube|bTM5MgJ-egw}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/]

==Джерела та література==
1.Гурьева Е. Л., Крыжановский О. Л. (ред.). 1965 Определитель насекомых европейской части СССР. Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. М.-Л., Наука. 668 с.

2.Андрій М. Заморока Курс лекцій із зоології — Івано-Франківськ, 2006.

3.Пономаренко А. Г. Историческое развитие жесткокрылых насекомых. Автореф. дисс. докт. биол. наук — М. — 1983 — 47 сс.

4.Crowson R.A. 1981 The Biology of the Coleoptera. London, Academic Press. 802 p.

5.Kirejtshuk A.G. Evolution of mode of life as the basis for division of the beetles into groups of high taxonomic rank // In: Zunino M., Belles X. &
Blas M. (eds.) Advances in Coleopterology. — Barcelona: Assoc. Europ. Coleopt. — 1992/1991 — P. 249—261.

6.Lawrence J.F., Newton A.F. 1995 Families and subfamilies of Coleoptera (with selected genera, notes, references and data on family-group names) // In: Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Eds. J. Pakaluk and S.A. Slipinski. Warszawa, 1995: 779—1006.

7.Ponomarenko A.G. The geological history of beetles // in: J. Pakaluk & S.A. S'lipin'ski (eds.). Biology, Phylogeny, and Classification of Coleoptera. Papers celebrating the 80th Birthday of Roy A. Crowson. — Warszawa: Muz. Inst. Zool. PAN — 1995 — Vol. 1 — P. 155—172.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жучок

2018-10-06T11:00:13Z

Ttlistus.fzfvs18: /* Див. також */

'''Жучок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''жук.'''
[[Категорія:Жу]]

==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖУК, а́, ч.

1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв’яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп., Як вони.., 1961, 32); * У порівн. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Л. Укр., III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Сос., II, 1958, 381).

Жук-водолю́б — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Донч., IV, 1957, 262); Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками. * У порівн. Та ось Білогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 227); Жук-рога́ч — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду, Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Забашта, Нові береги, 1950, 142); * У порівн. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Збан., Між .. людьми, 1955, 18); Колора́дський (картопля́ний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об’їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).

◊ Жуки́ в голові́ у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові… (Гл., Вибр., 1957, 62); Пусти́ти жука́ — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить… (Кач., II, 1958, 48).

2. перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук, а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Збан., Перед-жнив’я, 1960, 322).
==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.==
1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.

2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучо́к, жуче́чок. Ув. Жучи́ще.
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.==
жук (зменшені — жу́чок, жуче́чок; збільшене — жучи́ще; самиця жука — жучи́ха; маля жука — жученя́) — твердокрила комаха, що налічує близько 80000 порід; уживається також як традиційна кличка чорного собаки; жук (або жуки) у голові — дурість; називають так пронозливу, шахраювату, хитру людину; у весняній грі вербо́ва до́щечка (див.) співають: «Ходить жучок по жучині, А дівчина по ручині; Грай, жучку, небоже, Най ті Господь допоможе» і приспівують: «А ти, жучку, грай».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uGBYDWi14PI}}
{{#ev:youtube|bTM5MgJ-egw}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]