Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Лягти

2014-12-04T21:41:42Z

Tany-naumenko:

==Словник Грінченка==
'''Лягти́. '''См. '''Лягати. '''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/ljaghaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЛЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЛЯГТИ, ляжу, ляжеш; мин. ч. ліг, лягла, лягло; наказ. сп. ляж, док.

1. Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. Упоравшись, лягав спузар біля Івана.. й блищав молодими зубами при вогні ватри (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); — Не кидай мене, Степане,.. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (Олександр Довженко, I, 1958, 290); — Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 406);
// у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка, III, 1952, 641); Яшко тоді лягав на купу соломи біля припічка й думав (Андрій Головко, I, 1957, 177); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 24);
// У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. Роздягнутий Юра лягає на спину (Юрій Смолич, II, 1958, 13); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); О, як захотілося в рідну оселю, У білу постелю лягти горілиць (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 142); — Лягти можна, — сказав з презирством старий Опанас і повільно ліг ниць на землю (Олександр Довженко, I, 1958, 133);
// з інфін., на що, до чого, у що, де і без додатка. Лаштуватися до сну, вкладатися спати. Хто пізно лягає, той щастя не має (Номис, 1864, № 11294); Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Тарас Шевченко, I, 1951, 387); — Не хочу я у хаті спати, — кажу господині, — душно мені: буду у комірчині лягати (Панас Мирний, I, 1954, 82); Як нагодує дітей та покладе спати, сама не лягає ще (Андрій Головко, II, 1957, 190); Доїхав я додому щасливо, зараз ліг до ліжка і спав три дні і три ночі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 458); Давид сказав, що підночував у хуторі, але лягли пізно, то голова каламутна трохи (Андрій Головко, II, 1957, 182); * Образно. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (Володимир Самійленко, I, 1958, 132);
// військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискуючись до землі з метою уникнути кулі, осколка тощо. — Лягай, лягай! — кричав Щорс групі богунців, що вискочили на порожню вулицю. Кулеметники впали (Олександр Довженко, I, 1958, 152); Вся галявина ще й досі прострілювалася противником з кулеметів, і Черниш, скомандувавши бійцям лягти, ліг і сам (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghjiiohkj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yiyjiy.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-lyagti-v-likarnyu.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Див. також==

♦ І лягти і встати — весь час бути, перебувати де-небудь, робити щось. Взяв [Остап Шкандибенко] жінку з другого села, ..що і встала і лягла у молодого дяка (Панас Мирний, I, 1954, 76); Лягати від (од, зо) сміху (з реготу) — сильно сміятися, реготати. Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318); Спекулянтка заплуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (Іван Микитенко, II, 1957, 333); Лягати (лягти) в (під) ноги (до ніг) — скорятися, підкорятися кому-, чому-небудь. * Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (Максим Рильський, 300 літ, 1954, 23); Складні ворожі укріплення лягали до ніг [радянським бійцям] (Олесь Гончар, III, 1959, 418); Лягати (лягти) в основу чого — бути джерелом, началом чого-небудь. Знання матеріалу, який лягає в основу твоєї книги, завжди повинно бути максимальне (Юрій Смолич, Перша книга, 1951, 39); Матеріалів, що могли б лягти в основу [фільму].., було недостатньо (Олександр Довженко, III, 1960, 300); Лягати (лягти) в землю (труну, домовину, яму, могилу і т. ін.) — умирати. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 87); — Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 107); Лисий я, волосся спало, Решта білая, як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (Степан Руданський, Тв., 1956, 58); В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті ворота (Павло Тичина, II, 1957, 163); — Уб'ють тебе, вона в гріб ляже; Живи для неї, я прошу (Іван Котляревський, I, 1952, 222); Лягати (лягти) під ніж (на стіл) — іти на медичну операцію. — Коли лягаєте під ніж, то не можна бути певним за завтра (Юрій Смолич, I, 1958, 82); Лягти і не встати — докласти максимум зусиль, щоб довести щось до кінця. Хтось не міг утриматись, щоб того не написати, і ліг і не встав, поки не написав (Леся Українка, V, 1956, 406); Лягати лоском див. лоск 2; Хоч лягай та вмирай (помирай); Хоч у яму (домовину, могилу і т. ін.) лягай — про тяжкий стан; надзвичайно важке, скрутне, безвихідне становище. Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 224); — Ріже мене і пече попід боками, — обізвався із хати жіночий старечий голос. — Так мене мучить, голубчику, що хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 66); — На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай бог заведуть, хоч тоді у яму лягай (Андрій Головко, II, 1957, 135); Нема мені де сховатись од неї, як од мух у спасівку, хоч лягай в домовину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); Думала.., що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 442).

2. Поступати на лікування в медичний заклад. У Львові мені було дуже погано, але я старався підбадьоритися, ..бо не хотілось лягати у львівському шпиталі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 439); Інші, коли хворіли, лягали в медсанбат. Воронцов мусив хворіти в полку (Олесь Гончар, III, 1959, 19); [Батура:] Я мушу негайно лягти в лікарню. У мене відкрилась рана (Олександр Корнійчук, II, 1955, 263);
// тільки док. Тяжко захворіти; злягти. Через тиждень Нимидора лягла і більше вже не вставала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 248).

3. Вмирати, гинути в бою. Врубувався він у ворожу гущину, як у ліс темний, і лягали нападники покосами (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 388); Біля Курська і Орла фашистська армія лягла (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423); Спинися над пам'яттю смілих, Тут слави герої лягли (Павло Усенко, Вибр., 1948, 293);
// Падати зрубаним, зрізаним (про певні рослини). Поглянь ти на таткові руки — Які в них напружені жили!.. Дуби щонайбільші і липи, і буки Лягають від їхньої сили (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 229); Завтра вранці тут ляжуть покоси На безмежній квітучій землі (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 53).
♦ Лягти в (у) землю [живим, живою] див. земля; Лягати (лягти) прахом — гинути, пропадати. — Мені не шкода!.. Нехай горить! І нехай воно прахом ляже! (Олександр Довженко, I, 1958, 343); Лягати (лягти) трупом (кістьми, головами і т. ін.): а) вмирати, гинути (в бою). Лучче на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 77); [2-й запорожець:] Веди нас, Тарасе, куди хочеш, ми трупом ляжем! (Карпенко-Карий, I, 1960, 168); — У битві з печенігами лягла головами мало не вся дружина князя, але ворогів розбив князь впрах (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 10); б) робити все можливе, щоб відстояти щось своє. Йон став коло дверей, готовий краще трупом лягти, ніж випустити дочку з хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 282).

4. тільки 3 ос. Опускатися, падати на яку-небудь поверхню (про предмети). Часом легенько-м'яко лягало [бабине літо] Ярині на очі (Леся Українка, III, 1952, 738); Снаряди вже лягали на майдан, на городи, в бідняцькі двори (Олександр Довженко, I, 1958, 132); — Тут жодна міна не ляже марно (Олесь Гончар, III, 1959, 85);
// на чому, де, на що. Розміщуватися на якій-небудь поверхні. Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (Максим Рильський, II, 1960, 268); Пізнав Йон Гашіцу по чорних косах, що вибились з-під рядна і лягли на ньому, як дві грубі гадюки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 241); * Образно. На його запорошене обличчя лягає задума (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 155);
// Розташовуватися певним чином. Кленове брусся, яке роками беріг [дядько Іван] для нової хати, лягає вподовж гаті на дно Сиваша (Олесь Гончар, II, 1959, 429); Впоперек ріки Лягла дуга загати (Леонід Первомайський, II, 1958, 248); * Образно. Думки лягали на папір дрібними, майже мікроскопічними рядками (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 189);
// Займати, приймати певне положення. Моя машина раз у раз сповзала із слизької, роз'юшеної дороги й легко лягала набік у придорожній рівчак (Юрій Яновський, II, 1954, 7).

5. тільки 3 ос., по чому, на що. Поширюючись по поверхні, вкривати собою що-небудь. Туман хвилями лягає По степу німому (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 232); Відцокотіли панські коні, Лягає курява на шлях (Максим Рильський, II, 1960, 137); В садочку іній ліг На дерев'я голе... (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 67);
// Падати на щось (про сонячне проміння, тінь і т. ін.). На захід сонце вже схилилось, Лягають тіні на полях (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 63); Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Попереду, на автостраді, смугами лягали сяйва автомобільних фар (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 115); Від верби лягла довга тінь на воду (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 11);
// Вкривати обличчя людини, з'являтися місцями на його поверхні (про загар, рум'янець і т. ін.). Під очима аж синява підковами лягла (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 137);
// без додатка, перен. Наставати (про вечір, ніч і т. ін.). Над Волгою лягав молодий весняний вечір (Григорій Епік, Тв., 1958, 268); Внизу видко, як ніч лягає густіш і густіш (Юрій Яновський, II, 1958, 65); Лягла зима. Завіяло дороги. Тремтять хати від холоду (Максим Рильський, І, 1956, 68).

6. тільки 3 ос., перен. Поширюватися на кого-, що-небудь. — Хай всі почесті і всі відповідальності лягають на одного чоловіка (Михайло Стельмах, II, 1962, 18); В степовій смузі, де на 25 процентів дворів, що мають значні лишки, є 40 процентів безкінних і малопосівних, треба удосконалити нашу політику в тому напрямі, щоб головний тягар податків лягав на вищі групи (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 217);
// Бути тягарем, обтяжувати (про горе, відчай і т. ін.). Щось важке лягає на серце і душить його, як те каміння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 383).

7. тільки 3 ос., куди, до чого, на що, перен. Пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу). Від України до Росії Лягли путі (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 5); Весело лягають Дороги до гаю (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 5); Шлях оцей лягає на Коджорі (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 140);
// тільки док. Уміститися на певній площині. — А може, хоч звершечку ляже? — Дем'ян йому лукаво каже, Вареничка узяв І на тарілочку поклав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 156); Тут [у Бразілії], мабуть, дві чи три Європи 3 кінця в кінець могли б лягти (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 121);
// перен. Бути між ким-, чим-небудь, розділяючи, роз'єднуючи когось, щось. В серці один ти, коханий, Хоч поміж нас Ляжуть моря й океани (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 133).
♦ Дорога (путь) лягає (лягла) кому — про необхідність відправлятися в дорогу. Коли ж лягає путь далека Назад, до хати над Дніпром, Старий.. лелека Привітно стріпує крилом (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 43); Знов лягла йому дорога —..Сорок верст туди й назад (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 9).

8. спец. Обирати певний напрямок, положення (про судна, літаки).
Лягати (лягти) в дрейф — дрейфувати (про судна). Наше судно лягло в дрейф. Виявилося, голландці бажали привітати радянських моряків (Наука і життя, 6, 1963, 48); Лягати (лягти) курсом (на курс) — йти у певному напрямку (про судна, літаки). Повітряний лайнер вирулює на стартову доріжку, злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (Радянська Україна, 8.VIII 1962, 1); Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 277).

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Yak-lyagti-v-likarnyu.jpg

2014-12-04T21:40:49Z

Tany-naumenko:

Файл:Yiyjiy.jpeg

2014-12-04T21:40:22Z

Tany-naumenko:

Файл:Ghjiiohkj.jpg

2014-12-04T21:39:47Z

Tany-naumenko:

Титул

2014-12-04T21:30:56Z

Tany-naumenko:

==Словник Грінченка==
'''Титул, -лу, '''''м. ''Титулъ. ''Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. ''Шейк. ''Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. ''К. Бай. 18.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Tytul Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ТИ́ТУЛ, у, чол.

1. Спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, граф, барон, віконт і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар). — Не хочу я ні трону, ні корони, Ні титулів величних (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 206); Пан Зефірин був простий шляхтич і навіть свого рода [роду] доробкевич [вискочка], а такі високі титули, як князь і граф, робили на нього якийсь магічний вплив (Іван Франко, II, 1950, 381); Папа [римський] ще в 1246 р. встановив зв'язок з галицько-волинськими князями; він запропонував Данилу королівський титул і прислав королівську корону (Історія УРСР, I, 1953, 105);
// кого, чого або який. Найменування, звання, що дається комусь на знак визнання його заслуг, високого громадського становища тощо. Шевченко з убивчим сарказмом висміював тих, хто звисока називав його «мужицьким поетом», і носив цей титул гордо й достойно (Максим Рильський, III, 1956, 396); Напередодні першої світової війни, одержавши титул доктора прав, він [Л. Мартович] не мав уже змоги скористатися своїм дипломом і вести самостійно канцелярію (Письменники зблизька, 1958, 99); Спортсмени нашої Батьківщини завоювали титули чемпіонів світу й переможців олімпійських ігор з гімнастики, важкої атлетики, боротьби, волейболу (Радянська Україна, 12.VIII 1961, 1);
// розм. Назва якої-небудь посади, чину тощо. Перш усього, Зоня не звалася зненавидженим словом «гувернантка», вона отримала скромний титул «панни гардероб'яної» (Леся Українка, III, 1952, 647).

2. Назва, заголовок книжки. Ви, певно, дістали вже мою відкритку, в якій я згоджувався на порядок III томика новел і прохав би дати титул книжки до першого оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 229); Загальний титул «На крилах пісень» посилаю (Леся Українка, V, 1956, 79);
// Перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і місце видання тощо. Титули, як правило, в кінці XVII — на початку X VIII ст. дуже перевантажувались різноманітними, часто не зовсім пов'язаними між собою сюжетними й орнаментальними зображеннями (Матеріали з етнографії.., 1956, 46); Титул, шмуцтитули, заставки [збірки «Україна сміється»] вигравіювані на дереві в дусі українського рослинного орнаменту (Народна творчість та етнографія, 2, 1958, 25).

3. У буржуазній юриспруденції — підстава якого-небудь права. Комісар похилився над папером і, розмахнувшися, написав титул, ну мер [номер] і вступну формулу протоколу (Іван Франко, III, 1950, 305); Титул власності; Титул купівлі-продажу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wladimir-Klitschko-Ruslan-Chagaev2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:79.1 titulatura1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Titul_logo.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Файл:Titul logo.jpg

2014-12-04T21:28:05Z

Tany-naumenko:

Файл:79.1 titulatura1.jpg

2014-12-04T21:26:57Z

Tany-naumenko:

Файл:Wladimir-Klitschko-Ruslan-Chagaev2.jpg

2014-12-04T21:26:04Z

Tany-naumenko:

Сивий

2014-12-04T21:19:25Z

Tany-naumenko:

==Словник Грінченка==
'''Сивий, -а, -е. '''1) Сѣдой. ''Сивий дід. ''2) Сѣрый. ''Раз приїде сивим конем, у другий вороним. ''ЗОЮР. І. 97. ''Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. ''Посл. ''Сива шапка. ''Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. ''Брови чорні, очі сиві. ''Грин. III. 241. 3) Сизый. ''Ходить голуб сивийволохатий. ''Мет. 10. ''Вилинула б зпід калини, як сива зозуля. ''Чуб. V. 51. ''Туманець сивий. ''Грин. III. 398. Ум. '''Сивенький, сивесенький. '''''Дідусь сивесенький рида. ''Шевч. ''Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. ''Чуб. V. 257.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/syvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СИ́ВИЙ, а, е.

1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). Дідугани з довгими сивими бородами, заклавши руки на ціпки, сидять на призьбі.. і щось гомонять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113); Від вагонів прямує до перону сліпа жінка в темних окулярах, під хусткою в неї пишне сиве волосся (Захар Мороз, П'єси, 1959, 25); Вирве старий Тарас сиве пасмо з своєї чуприни і прокляне і день і годину, коли народив на ганьбу собі такого сина (Олександр Довженко, I, 1958, 247);
// Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); Його голова стала сива,.. тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 346); Варвара Іванівна була вже немолода, навіть трохи сива (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 13); * Образно. Заснув древній Київ над сивим Дніпром (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 46);
// у знач. ім. сивий, вого, чол.; сива, вої, жін. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення, стало білим, сріблистим. Сивому й на думку не спадало в молодому запорожцеві впізнати торішнього обшарпаного вантажника з амстердамського порту (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 90).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mfgh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I150_ArticleImage_87122.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hej-rozislavsja-syvyj-tuman_HOR_v7.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Див. також==
Дожити до сивого волосу див. волос; До сивої коси див. коса; Сива борода, жарт.; Сивий оселедець, заст. — стара, навчена життєвим досвідом людина. Сиві бороди з села переказали нам давню легенду (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 5); Діди стоять, понуривши голови.. Довгенько думали сиві оселедці, довгенько один на одного зглядували [поглядали] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 180); Сивий, як голуб (голубка) — зовсім, повністю сивий. Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим (Марко Вовчок, І, 1955, 40); Перед очима ненька. Некваплива, сумовита, вся сива, як голубка (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 157).

2. Який має сірувато-біле, темно-сіре і т. ін. забарвлення шерсті або пір я (про тварин). Я запріг волів своїх сивих Та й пішов орати по нивах (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 82); Прокинулось усе.. Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків, голосним кукуванням сивих зозуль (Панас Мирний, I, 1954, 318); Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап (Степан Олійник, Вибр., 1959, 159);
// у знач. ім. сиві, вих, мн. (одн. сивий, вого, чол.; сива, вої, жін.). Коні або воли сивої масті. — Отак, сину. Помолимось богу Та сивого осідлаєм — І гайда в дорогу! (Тарас Шевченко, I, 1951, 277); Гей! соб, сиві, соб, бодай ви скрутилися!.. Тпру! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); Сива, шкірячи зеленкуваті зуби, підходить до порога і починав шиєю тертися об мов плече (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 142);
// Сірий із синюватим або голубуватим відтінком. Дмитрик весело дививсь на світ божий здоровими сивими очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 130); У чорній шапці, в доброму, сивого сукна, піджаці і в чоботях — поважно йшов він, плечем торкаючися волового плеча (Андрій Головко, I, 1957, 125).

3. Сірувато-білий, білястий, білуватий. Блакитні гори хмар прикрилися ніби сивим туманом диму (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 164); Сивий, вкритий памороззю степ лежав перед очима Штепи (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 183); З сивого неба сіялася мжичка (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 528); Сивий ковил оповивав далечінь тонким, туманним серпанком (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 185); Над хатою сиві осики мліли на вітрі (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 20);
// Безбарвний, однотонний, невиразний. Там, за шеренгами придорожніх тополь, у сивій осінній далечі знову вставали Альпи (Олесь Гончар, III, 1959, 167); Хочеться розправити крила і полетіти-полетіти ген аж туди, де мріють сиві обрії понад лісами та лугами (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 3);
// Хмарний, похмурий (про ранок, день і т. ін.). У грудях поболює.., надто в сиві дні, як от сьогодні (Леся Українка, V, 1956, 382).

4. перен. Дуже давній. Кожен кілометр шляху навколо Аурангабада — історія: сива, ще до нашої ери, і новіша, часів панування тут Великих Моголів (Василь Минко, Намасте.., 1957, 23); Здавалося, сама сива минувшина промовляє тут глухим, незвичайним голосом (Олесь Донченко, II, 1956, 13).

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Файл:Hej-rozislavsja-syvyj-tuman HOR v7.png

2014-12-04T21:17:44Z

Tany-naumenko:

Файл:I150 ArticleImage 87122.jpg

2014-12-04T21:17:07Z

Tany-naumenko:

Файл:Mfgh.jpg

2014-12-04T21:16:26Z

Tany-naumenko:

Держати

2014-12-04T21:08:12Z

Tany-naumenko:

==Словник Грінченка==
'''Держати, -жу, -жиш, '''''гл. ''1) Держать. 2) Имѣть у себя, держать. ''Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли паші сусідоньки уміють брехати. ''Млр. л. сб. 68. 3) Содержать, держать въ извѣстномъ состояніи. ''Держи відерце щодень біленьке, да й водицею повненьке. ''Мет. 224. 4) Удерживать, держать. ''Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. ''Ном. № 3819. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. ''І рече Бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. ''К. Св. П. І. кн. Мус. XVII. 9. ''Князя Вишневецькі держали православну віру. ''Стор. М. Пр. 62. 6) Терпѣть, выносить. ''Великі гріхи Бог держав. ''7) Останавливать бѣгущаго. ''Держи злодія! ''8) Содержать въ арендѣ. ''Він держить цю землю вже п’ятий рік. ''9) Содержать, держать. ''Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. ''Мет. 333. 10) Быть женатымъ на. ''Іван держить Степанову сестру. ''Борзенск. у. 11) '''Держати гроші'''. Имѣть чьи деньги на процентѣ. ''Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. ''Лебед. у. 12) '''Держати одказ'''. Отвѣчать. ''Я сам буду одказ держати. ''МВ. І. 133. 13) '''Держати страж'''. Быть на часахъ. ''Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ''ЗОЮР. І. 77. 14) '''Держати у голові розум добрий'''. Быть благоразумнымъ, разсудительнымъ. ''Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці, держи сама розум добрий в своїй головонці. Держала б я розум добрий да впустила в воду, не вповала на худобу, а на його вроду. ''Мет. 83.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/derzhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ДЕРЖАТИ, держу, держиш, недок., перех.

1. Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати. Держала в руках кухоль з водою та й впустила додолу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); [Явдошка:] Хіба вони гроші в зубах держать? (Панас Мирний, V, 1955, 122); З вулиці входить дід Терешко.. В руках держить великий букет (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5);
// Підставляти руки, посуд, та-ру і т. ін. для одержання чого-небудь. — Держи свій оклунок... от насипав... от і йди собі; тут тобі на місяць (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 134); [Круста (підводить кухля):] Держіть фіали! [Люцій:] Я не п'ю, спасибі (Леся Українка, II, 1951, 400); — Ану? виверніть кишені: Що там є такого? А ви, хлопці, держіть жмені... (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 140);
// Схопивши за що-небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь. [Сестра Серахвима:] Ми вели її під руки і держали кріпко... (Панас Мирний, V, 1955, 116); І на весь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 50); Остап схопився з криком: — Держіть ляха! Ловіть коня, ловіть!! (Олександр Довженко, I, 1958, 243);
// перен. Зберігати за собою, докладаючи до цього зусилля.

2. Бути опорою чому-небудь; підтримувати. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Коли й умре котра з них [смерек], переживши п'ять століть, — не дають їй упасти,.. ослабити ряди. Підставляють плечі, обхоплюють руками і держать (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106).

3. Надавши чому-небудь певного положення, зберігати в ньому. — Ти тільки подивись, як вона ходить, як говорить, як держить стан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 77); Вони вправно й гарно загрібали веслами, а старий держав стерно (Юрій Смолич, I, 1958, 46).

4. Змушувати залишатися, перебувати де-небудь. Хан держить Богдана в своєму наметі й не пускає в битву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); То ж послухайте старого: Не держіть узаперті Цього щиглика малого, Бо загине в самоті! (Павло Грабовський, I, 1959, 141); Колись держали у полоні Тут [в Авіньйоні] пап французькі королі (Максим Рильський, III, 1961, 257);
// Затримувати якими-небудь діями, справами. — Чого ж ти. нас держиш надворі? Веди вже у хату (Панас Мирний, III, 1954, 299); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка, II, 1951, 63);
// Залишати у кого-небудь. Не держи їх [малюнки] тільки довго у фотографа (Тарас Шевченко, VI, 1957, 179); — Якщо недовго будете держати [список] у себе — то згодний, — одказав я. — Держатиму, скільки буде треба, — неласкаво мовив становий (Панас Мирний, IV, 1955, 381).

5. Змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні. Держати місто в облозі;
// Підтримувати, тримати в певному стані. Вони так добре держали дім, так уміли дбать, як їх покійна мати (Нечуй-Левицький, І, 1956, 351); Дружина лікаря.. держала всю господу, як розумні бджоли вулик (Максим Рильський, Мости. 1948, 101);
// розм. Поводитися з ким-небудь, ставитися до когось певним чином. [Мавка:] Який бо ти, дідусю, став суворий! Се ти мене отак держати будеш, як Водяник Русалку? (Леся Українка, III, 1952, 197); — Адже коваль держить єї [її] як рідну дитину. Схоче погуляти чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить (Іван Франко, VII, 1951, 86).

6. Зберігати, тримати де-небудь. — А поки-що, держіть свої грошенята при собі, та й не хваліться про їх нікому (Панас Мирний, V, 1955, 392); Дуже негарно з Лідиного боку — держати отруту на столі, не під замком (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 185).

7. розм. Тримати з метою використання. Вже Ганя купила гарненьку канапу, справила гарну одежу,.. держала корову, мала доволі молока (Нечуй-Левицький, I, 1956, 156); — Десятків зо два коней завжди держав [князь Куракін], пар тридцять волів (Андрій Головко, II, 1957, 498);
// Зберігати для чого-небудь. Стояв у неї на городі, В кострі на зиму очерет; .. Як порох був уже палкенький, Його й держали на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 86); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою.. Мати винесе з хати миску з насінням (про свято держить), поставить у коло (Андрій Головко, II, 1957, 401);
// заст. Мати який-небудь заклад, підприємство. У коршмаря [корчмаря], що недалеко скиту Держав шинок, була одна дочка (Іван Франко, XIII, 1954, 289); Стара інвалідка Юзефа держала тут притулок для бездомних моряків (Юрій Смолич, V, 1959, 472);
// Тримати як робочу силу. Держав батраків.., так тільки і знав, що год з году усе багатів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311); [Василь:] Може, і я розживусь і наймитів тоді держатиму, то й не буду сам за плугом ходить (Марко Кропивницький, II, 1958, 150); Цзаст. Мати за дружину. Сам Мотуз докопався, що Грицаїв дядько держав його рідну тітку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 224); Зять Семен.. живе у старого Проця в приймах, бо держить старшу Процеву доньку Марію (Юрій Яновський, I, 1958, 568).

8. без додатка, розм. Рухатися в певному напрямі. — Держи цабе, то якраз потрапимо в ворота до клуні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко.. Ззаду гукнули: — Соб держи, соб! (Андрій Головко, I, 1957, 127); — Держи за мною. Гаврило слухняно повів за ним биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89).

9. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником. Держали ми знов раду з Лукашем (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Ну, ті, певно, довго служили при війську, що й тепер іще, на старості, держать крок (Іван Франко, III, 1950, 213); — То, може, в наш, університет спробуєш держати екзамен? (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 153); — І обиду, товаришу, тут нічого держати (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 92)

10. перен., безос. Бути в певному стані (про погоду). Починалася весна; хоч ще звечора й держало заморозками, а проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний, III, 1954, 60).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Article3809.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jtyjk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Див. також==
♦ Держати банк див. банк; Держати в голові що — думати, пам'ятати про що-небудь; Держати віжки в руках див. віжки: Держи в обидві жмені — не розраховуй, не надійся (говориться глузливо тому, хто сподівається що-небудь отримати). Нарізку власть йому зробить! Якраз! — держи в обидві жмені! Треба самовільно брати і і, землю (Андрій Головко, II, 1957, 220); Держати в руках кого — тримати кого-небудь в залежності. подавати комусь волі. Мати.. радила, щоб він таки держав Онисю в руках і не попускав віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 60); В Гершковій коморі згоріли якісь папери, квитки та записи, которили буцімто Гершко держав пана є руках (Іван Франко, III, 1950, 44); Держати звичаїв, рідко — дотримуватися звичаїв. [Хуса:] Мати, як стара людина, не розбирає, що в часи новітні не можна звичаїв старих держати (Леся Українка, III, 1952, 181); Держати камінь за пазухою див. камінь; Держати курс (лінію) на кого, що — скеровувати свою увагу на кого-, щс-небудь, орієнтуватися на когось, щось. — Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та на підлітків (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 24); Держати курс (путь) куди — рухатися у певному напрямі. Скромно поцікавився [Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка (Юрій Смолич, I, 1958, 48); Аж дивлюся — то машини до криниці держать путь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 114); Держати на світі кого — підтримувати чиє-небудь життя. — Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 426); Вона [корона], так сказати, держала їх обоє [обох] на світі, і його [Петруся] і бабу Василиху (Іван Франко, IV, 1950, 29); Держати першість (перед) в чомусь — бути першим (в роботі, змаганні і т. ін.). Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках. Хлопці липнуть до неї (Нечуй-Левицький, I, 1956, 87); Не підкачали й на цій ми ділянці. Першість держали, як дружна сім'я (Степан Олійник, Вибр., 1959, 102); Держати під замком див. замок; Держати під сукном — залишати без уваги, не просувати далі. Написав я і третю п'єсу та вже держу її під сукном... (Збірник про Кропивницького, 1955, 369); Держати руку за ким, за кого — бути чиїм-небудь прихильником, підтримувати когось. — Так, сину, так! Держи руку за жінкою, а матері не можна буде далі в своїй хаті й слова промовити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); — За багатиря руку держить! (Андрій Головко, II, 1957, 247); Держати свої нерви в руках — те саме, що Держати себе в руках. Маю одвагу в характері — ..умію спокійно розважати в тривожні моменти, держати свої нерви в руках (Леся Українка, III, 1952, 693); Держати себе як — поводитися певним чином. — У нас хоч роботи і небагато, а держи себе гаразд (Панас Мирний, IV, 1955, 151); Паном себе держить [гість], гордо й гідно (Леонід Первомайський, II, 1958, 275); Держати себе в руках — стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним. Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); Держати умову, рідко — дотримуватися умови. [Мавка:] Се так держиш умову я дядьком Левом? (Леся Українка, III, 1952, 25); Держати у секреті див. секрет; Держати язик за зубами (на прив'язі) див. язик; Ноги не держать — про дуже сильну втому чи слабість. [Матушка гуменя:] Все тіло тремтить, не держать мене ноги... (Панас Мирний, V, 1955, 111).
==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Файл:Jtyjk.jpg

2014-12-04T21:06:32Z

Tany-naumenko:

Файл:Article3809.jpg

2014-12-04T21:05:43Z

Tany-naumenko:

Шаг

2014-12-04T20:55:58Z

Tany-naumenko: /* Сучасні словники */

==Словник Грінченка==
'''Шаг, -га, '''''м. ''Грошъ, 1/2 копейки. ''Ні шага грошей. ''Рудч. Ск. II. 27. ''Був шаг, та в кешені розтерся. ''Ном. Ум. '''Шажок. '''Грин. III. 244. ''Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! ''Ном. № 10595.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/shagh Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ШАГ, а, чол., іст. До революції на Україні — дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш. Хто шага не береже, той не варт і копійки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 207); Жив собі чоловік Омелько та ходив він до моря на заробітки й заробив за літо сорок шагів (Україна сміється, I, 1960, 158); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків [стручків] за шага (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 96);
// Найменша грошова сума. Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей (Панас Мирний, I, 1949, 372); — Віддала дочку заміж, оженила сина, батька поховала — та ніде й шага не позичала (Любов Яновська, I, 1959, 148).
♦ І (ні) [ламаного, щербатого, залізного і т. ін.] шага не мати (не взяти, не дати і т. ін.) — зовсім нічого не мати, не взяти, не дати тощо (про гроші). [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (Марко Кропивницький, V, 1959, 196); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділиться худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка, III, 1952, 138); На щербатий шаг див. щербатий; Не вартий [ламаного] шага див. вартий; Ні на шаг — те саме, що Ні на гріш (див. гріш). Скрізь блукають голі-босі, Крихти лану ждуть і досі у Мов його поглинув враг! Без роботи міцні руки Опускаються з розпуки... Праці, праці! Ні на шаг! (Павло Грабовський, I, 1959, 266); Щербатий шаг діде, щербатий.

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/197596/%D1%88%D0%B0%D0%B3 Український тлумачний словник]

шаг
-а́, ч., іст.
1) У 16-19 ст. – українська народна назва мідних монет Росії вартістю 3 гроші; на українських землях, що перебували у складі Росії, оцінювався у 2 копійки.
2) До революції в Україні – дрібна розмінна монета вартістю в півкопійки; гріш.
3) Розмінна монета Української Народної Республіки у 1918-1920 рр. 1 Ш. = 1/100 гривні = 1/2 копійки; 100 Ш. = 1 гривні; 200 Ш. = 1 карбованцю; це були паперові грошові знаки у вигляді поштових марок номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 Ш.
4) Найменша грошова сума.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:First_step_big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2495.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghdsgjih.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prison14734934_XS.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
У часи Центральної Ради починається й історія перших українських марок з номіналом у шагах. Вже 19 грудня 1917 був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Спочатку марки були задумані тільки як поштові мініатюри. Та згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше, стали вживати їх одночасно як марки і гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Емісія від 18 квітня містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Папір під марки використовували грубий, зручніший для тривалого вжитку. Але ці марки-шаги з'явились у обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Шаг

2014-12-04T20:54:37Z

Tany-naumenko:

==Словник Грінченка==
'''Шаг, -га, '''''м. ''Грошъ, 1/2 копейки. ''Ні шага грошей. ''Рудч. Ск. II. 27. ''Був шаг, та в кешені розтерся. ''Ном. Ум. '''Шажок. '''Грин. III. 244. ''Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! ''Ном. № 10595.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/shagh Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ШАГ, а, чол., іст. До революції на Україні — дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш. Хто шага не береже, той не варт і копійки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 207); Жив собі чоловік Омелько та ходив він до моря на заробітки й заробив за літо сорок шагів (Україна сміється, I, 1960, 158); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків [стручків] за шага (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 96);
// Найменша грошова сума. Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей (Панас Мирний, I, 1949, 372); — Віддала дочку заміж, оженила сина, батька поховала — та ніде й шага не позичала (Любов Яновська, I, 1959, 148).
♦ І (ні) [ламаного, щербатого, залізного і т. ін.] шага не мати (не взяти, не дати і т. ін.) — зовсім нічого не мати, не взяти, не дати тощо (про гроші). [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (Марко Кропивницький, V, 1959, 196); — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділиться худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (Олекса Стороженко, I, 1957, 39); [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка, III, 1952, 138); На щербатий шаг див. щербатий; Не вартий [ламаного] шага див. вартий; Ні на шаг — те саме, що Ні на гріш (див. гріш). Скрізь блукають голі-босі, Крихти лану ждуть і досі у Мов його поглинув враг! Без роботи міцні руки Опускаються з розпуки... Праці, праці! Ні на шаг! (Павло Грабовський, I, 1959, 266); Щербатий шаг діде, щербатий.

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/197596/%D1%88%D0%B0%D0%B3 Український тлумачний словник]

шаг
-а́, ч., іст.
1) У 16-19 ст. – українська народна назва мідних монет Росії вартістю 3 гроші; на українських землях, що перебували у складі Росії, оцінювався у 2 копійки.
2) До революції в Україні – дрібна розмінна монета вартістю в півкопійки; гріш.
3) Розмінна монета Української Народної Республіки у 1918-1920 рр. 1 Ш. = 1/100 гривні = 1/2 копійки; 100 Ш. = 1 гривні; 200 Ш. = 1 карбованцю; це були паперові грошові знаки у вигляді поштових марок номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 Ш.
4) Найменша грошова сума.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:First_step_big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2495.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghdsgjih.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prison14734934_XS.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
У часи Центральної Ради починається й історія перших українських марок з номіналом у шагах. Вже 19 грудня 1917 був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Спочатку марки були задумані тільки як поштові мініатюри. Та згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше, стали вживати їх одночасно як марки і гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Емісія від 18 квітня містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Папір під марки використовували грубий, зручніший для тривалого вжитку. Але ці марки-шаги з'явились у обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

==Зовнішні посилання==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Файл:Prison14734934 XS.jpg

2014-12-04T20:50:03Z

Tany-naumenko:

Файл:Ghdsgjih.jpg

2014-12-04T20:49:28Z

Tany-naumenko:

Файл:2495.jpg

2014-12-04T20:45:58Z

Tany-naumenko:

Файл:First step big.jpg

2014-12-04T20:45:25Z

Tany-naumenko:

Шаг

2014-12-04T20:34:32Z

Tany-naumenko:

'''Шаг, -га, '''''м. ''Грошъ, 1/2 копейки. ''Ні шага грошей. ''Рудч. Ск. II. 27. ''Був шаг, та в кешені розтерся. ''Ном. Ум. '''Шажок. '''Грин. III. 244. ''Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп! ''Ном. № 10595.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Держати

2014-12-04T20:34:14Z

Tany-naumenko:

'''Держати, -жу, -жиш, '''''гл. ''1) Держать. 2) Имѣть у себя, держать. ''Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли паші сусідоньки уміють брехати. ''Млр. л. сб. 68. 3) Содержать, держать въ извѣстномъ состояніи. ''Держи відерце щодень біленьке, да й водицею повненьке. ''Мет. 224. 4) Удерживать, держать. ''Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. ''Ном. № 3819. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. ''І рече Бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. ''К. Св. П. І. кн. Мус. XVII. 9. ''Князя Вишневецькі держали православну віру. ''Стор. М. Пр. 62. 6) Терпѣть, выносить. ''Великі гріхи Бог держав. ''7) Останавливать бѣгущаго. ''Держи злодія! ''8) Содержать въ арендѣ. ''Він держить цю землю вже п’ятий рік. ''9) Содержать, держать. ''Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. ''Мет. 333. 10) Быть женатымъ на. ''Іван держить Степанову сестру. ''Борзенск. у. 11) '''Держати гроші'''. Имѣть чьи деньги на процентѣ. ''Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. ''Лебед. у. 12) '''Держати одказ'''. Отвѣчать. ''Я сам буду одказ держати. ''МВ. І. 133. 13) '''Держати страж'''. Быть на часахъ. ''Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ''ЗОЮР. І. 77. 14) '''Держати у голові розум добрий'''. Быть благоразумнымъ, разсудительнымъ. ''Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці, держи сама розум добрий в своїй головонці. Держала б я розум добрий да впустила в воду, не вповала на худобу, а на його вроду. ''Мет. 83.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Сивий

2014-12-04T20:33:33Z

Tany-naumenko:

'''Сивий, -а, -е. '''1) Сѣдой. ''Сивий дід. ''2) Сѣрый. ''Раз приїде сивим конем, у другий вороним. ''ЗОЮР. І. 97. ''Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. ''Посл. ''Сива шапка. ''Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. ''Брови чорні, очі сиві. ''Грин. III. 241. 3) Сизый. ''Ходить голуб сивийволохатий. ''Мет. 10. ''Вилинула б зпід калини, як сива зозуля. ''Чуб. V. 51. ''Туманець сивий. ''Грин. III. 398. Ум. '''Сивенький, сивесенький. '''''Дідусь сивесенький рида. ''Шевч. ''Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. ''Чуб. V. 257.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]]]

Титул

2014-12-04T20:33:20Z

Tany-naumenko:

'''Титул, -лу, '''''м. ''Титулъ. ''Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. ''Шейк. ''Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. ''К. Бай. 18.
[[Категорія:
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Лягти

2014-12-04T20:32:28Z

Tany-naumenko:

'''Лягти́. '''См. '''Лягати. '''
[[Категорія:
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]] ]]

Користувач:Tany-naumenko

2014-12-04T20:19:58Z

Tany-naumenko:

[[Файл:I5Et-eXGkpc.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Науменко Тетяна
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-2-14-4.0д
==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Файл:I5Et-eXGkpc.jpg

2014-12-04T20:19:28Z

Tany-naumenko:

Користувач:Tany-naumenko

2014-12-04T12:55:54Z

Tany-naumenko:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Науменко Тетяна
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-2-14-4.0д
==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Tany-naumenko

2014-12-04T12:54:57Z

Tany-naumenko: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==