Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Щедрувати

2020-12-08T09:58:29Z

T.marchenko:

'''Щедрува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''Пѣть '''щедрівки'''. ''Збіраюсь колядувать, як вже й щедрувать пора. ''Ном. № 510.
[[Категорія:Ще]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/shhedruvaty '''Щедрувати''']
ЩЕДРУВАТИ, ую, уєш, недок. Співати щедрівки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. [Катря:] Про віщо ви все думаєте, баришне? [Таня:] Так,., ні про що,.. Слухаю, як десь щедрують дівчата (Степан Васильченко, III, 1960, 119); Пригадала [Ганна], як була маленькою і бігала з ровесницями щедрувати .. на панську воловню (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 334); Найчастіше щедрувати ходять до знайомих: учні та студенти вітають щедрівками своїх педагогів, робітники — героїв праці, інші щедрують у родичів, друзів (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 84).

[http://ridna.ua/2013/01/vchymosya-kolyaduvaty-schedruvaty-ta-posivaty/ '''Щедрувати. Щедрівки''']
*Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл тощо. Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
*Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

[http://znajko.ru/uk/kategoria3/583-st87k3.html '''Щедрувати''']
*Щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів будинків, під час яких щедрувальники піснями бажають щастя, здоров'я членам сім'ї і процвітання господарству, за що одержують винагороду. Щедрувати починають ввечері 13 січня, як тільки сутеніє. Обхід супроводжується музикою, танцями, обрядовими іграми з використанням масок. 14 січня починається з обряду посівання.
*Щедрівки - це обрядові пісні, які поздоровляють і прославляють сім'ю - господаря і господиню, їх дітей, хлопця або дівчину з побажанням їм щастя, здоров'я і благополуччя в Новому році.
*Незмінним атрибутом Старого Нового роки є щедрування та посівання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щедрувати 1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щедрувати 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щедрувати 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щедрувати 4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XWsgqwk0EGo}} Хор ім. Верьовки - Щедрик

===[https://ukrainian.voanews.com/a/desiat-versiy-schedryka/4196968.html 10 неймовірно красивих та популярних версій "Щедрика"]===

Найпопулярніша різдвяна українська мелодія у виконанні популярної акапелла команди пентатоникс

==Див. також==
[http://doshkolenok.kiev.ua/koljadki-i-shedrivki/246 Щедрувати]

[http://pprraavvddaa.com/hobbi/cshedrivki.php Щедрівки. Тексти українських щедрівок].

[http://briz.if.ua/413.htm Традиція щедрувати – це суто українське надбання].

Українські традиції, фольклор, культурне надбання. Скільки ми чуємо слів, а як мало їх застосування на практиці. Така особливість нашої культури, як коляда і вертеп, на щастя, ще існує. Подекуди маланкують, хоча і це вже стало рідкістю, а ось традиція щедрувати якось занепала. Але Студентське Братство згуртувало в собі патріотично вишколену та національно-свідому молодь, яка не цурається рідних традицій.

Традиція щедрувати – це суто українське надбання, а забувати своє якось не годиться.

[http://www.youtube.com/watch?v=wEZQ_kwTCsQ Українська народна щедрівка].

[http://www.youtube.com/watch?v=sVCNsNk308Q Щедрівочка щедрувала].

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Щедрування], матеріал з Вікіпедії

[http://verhovyna-forum.at.ua/publ/narodni_tradiciji_shhedruvannja_v_ukrajini_svjato_melanki/1-1-0-16 Народні традиції щедрування в Україні.],
==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Українка

2020-12-08T09:53:04Z

T.marchenko:

'''Українка, -ки, '''''ж. ''Украинка. ''Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. ''К. Досв. 44. Ум. '''Україночка. '''''Везуть ''(татари) ''волиночку, молодую Вкраїночку. ''АД. І. 84.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
УКРАЇ́НКА див. українці.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423.
УКРАЇ́НЦІ, ів, мн. (одн. українець, нця, чол.; українка, и, жін.). Один із трьох східнослов'янських народів, що нині становить основне населення Української РСР. — Ви самі українець і, здається, херсонський, земляк моєї мами? — спитала Маруся (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 14); Вона про братство й дружбу говорила,.. Про день новий Шевченкових дітей І про поета, що в гіркому віці, У тьмі гнітючій царської неволі Єднав серця грузинів, росіян І українців (Максим Рильський, III, 1961, 107); Біла шия в разках намиста, Наче шовк, шелестять слова. Де ти, зірко моя промениста, Українко моя степова? (Олесь Гончар, IV, 1960, 9); — На мене величезне враження справив наказ Червоної Армії, підписаний Леніним, де писалось, щоб Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Михайло Стельмах, II, 1962, 161).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423.
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
УКРАЇНКА
украї́нка
іменник жіночого роду, істота
УКРАЇНКА
1) украинка
2) (сорт пшеницы) украинка
УКРАЇНКА

Украї́нка
іменник жіночого роду, істота
псевдонім

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
УКРАЇ́НКА див. украї́нці.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423.
Українка, ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. Україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 330.

УКРАЇ́НЦІ, ів, мн. (одн. украї́нець, нця, ч.; украї́нка, и, ж.). Один із трьох східнослов’янських народів, що нині становить основне населення Української РСР. — Ви самі українець і, здається, херсонський, земляк моєї мами? — спитала Маруся (Н.-Лев., VI, 1966, 14); Вона про братство й дружбу говорила,.. Про день новий Шевченкових дітей І про поета, що в гіркому віці, У тьмі гнітючій царської неволі Єднав серця грузинів, росіян І українців (Рильський, III, 1961, 107); Біла шия в разках намиста, Наче шовк, шелестять слова. Де ти, зірко моя промениста, Українко моя степова? (Гончар, IV, 1960, 9); —На мене величезне враження справив наказ Червоної Армії, підписаний Леніним, де писалось, щоб Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Стельмах, II, 1962, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/pl/uk/Ukrainka Ukrainka українська]===
переклад та визначення "Ukrainka", польська-українська Словник онлайн
вимова: IPA: ˌukraˈjĩŋka
Переклад на українська:
• українка
(Noun f)
obywatelka Ukrainy
kobieta lub dziewczyna narodowości ukraińskiej, obywatelka Ukrainy, mieszkanka Ukrainy
українець
(Noun )
українки
(Noun )
українці
(Noun )
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Український тлумачний словник
українка
ТолкованиеПеревод
українка
див. українці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
• україністка
• українознавець
См. также в других словарях:
• Українка — іменник жіночого роду, істота псевдонім … Орфографічний словник української мови
• українка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
• українка — [украйі/нка] нкие, д. і м. н ц і, р. мн. нок … Орфоепічний словник української мови
• українці — ів, мн. (одн. украї/нець, нця, ч.; украї/нка, и, ж.). Нація, основне населення України; представники цієї нації, країни; громадяни республіки Україна … Український тлумачний словник
• україночка — и, ж. Зменш. пестл. до українка … Український тлумачний словник
• Українська мова — Украинский язык Самоназвание: Українська мова Страны: Украина, Россия, Польша, Канада, Белоруссия, Словакия, США Регионы: Восточная Европа Официальный статус … Википедия
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНКА3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:УКРАЇНКА4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: УКРАЇНКА5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Українка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Українка2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| c-lwLwePjD8}} [https://www.youtube.com/watch?v=c-lwLwePjD8 Я - українка]

{{#ev:youtube| CDRU4Nydrms}} Леся Українка

{{#ev:youtube| s3JNYYLU12E}} Украинка подолянка-Ukrainka Podolyanka

==Цікаві факти==
===[http://ukrainka.org.ua/ Жінка-УКРАЇНКА]===
==== Леся Українка ====
Леся [Леся Українка; справж. прізвище, ім'я та по батькові — Косач-Квітка Лариса Петрівна;…Більше читайте тут: [http://leksika.com.ua/13190428/ure/ukrayinka]
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine3-13.pdf ПРО НАГОЛОС У СЛОВАХ УКРАЇ́НА, УКРАЇ́НСЬКИЙ]===

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE) Матеріал з Вікіпедії]===
Леся Українка
Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я: Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; *13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинськ[3] — †19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі,Грузія) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE) Матеріал з Вікіпедії]===
Українка — місто районного значення в Обухівському районі Київської області в Україні.
===[http://ukrainka.org/ Вітаємо на сайті міста Українки - перлини Дніпра]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ук]]

Крило

2020-12-08T09:50:59Z

T.marchenko:

'''Крило́, -ла, '''''с. ''1) Крыло (птицы). ''Летів орел по над морем, опустивши крила. ''Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. ''З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. ''Стор. МПр. 65. ''Пішла отара; чабани спереду на крилах. ''О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. ''Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. ''Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в '''я́тірі'''. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. См. '''Криси. '''8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. — '''орлине'''. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. '''Крилечко, кри́лонько, крильце. '''''Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. ''Мет. 113. ''Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. ''Ном. ''Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. ''Мет. 23. ''Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. ''О. 1861. XI. 9.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/krylo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''КРИЛО, а, сер.''' 
'''1.''' Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Над плесом озера я юність пригадав, Вечірні небеса і посвист крил качиних (Максим Рильський, III, 1961, 186); * Образно. [Річард:] Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій — тепер упав на землю... (Леся Українка, III, 1952, 36); Червона заграва швидко розгортала над хутором крила (Степан Васильченко, II, 1959, 337); * У порівняннях. — Дивися, як я полечу, Бо я сова... — Та й замахала [Марина], Неначе крилами, руками (Тарас Шевченко, II, 1953, 101). 
'''♦ Брати (взяти) під [своє] крило''' — брати когось під свою опіку, захист; Виросли (ростуть, є і т. ін.) крила в кого — хтось відчув силу, енергію до великих звершень, подвигу тощо. Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить (Тарас Шевченко, I, 1951, 84); Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 79); Мов (немов, наче і т. ін.) на крилах — дуже швидко. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Леся Українка, І, 1951, 374); Не чуючи сходів під ногами, він, наче на крилах, спустився на тротуар (Андрій Головко, II, 1957, 490); Опускати (опустити) крила — втрачати впевненість у собі, впадати у відчай, журитися через невдачі в чомусь. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 30); Під крилом чиїм — під чиєюсь опікою, захистом. Путя взагалі чималий страхополох, певне, через те, що виросла.. під крилом гувернанток (Леся Українка, V, 1956, 403); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 404); Підрізати (підтяти, підбити, зламати і т. ін.) крила кому — підірвати міць, знесилити кого-небудь або обмежити поле його діяльності. Висмоктала її [Ганнині] соки тяжка робота, підрізала крила зневіра... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 205); Як сталось те... Що не могли йому [Шевченковому генію] підбити крила Неволя й гніт? (Володимир Самійленко, I, 1958, 139); Розправляти (розправити) крила — починати діяти на повну силу, виявляти всі свої здібності. Ремо почав переконуватися, що схований до того в панцир мозок Гюлле.. розправляє свої крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 103); Юний поет [Т. Шевченко] ще тільки розправляв свої дужі крила для великого польоту (Слово про Кобзаря, 1961, 30); Тут [у партизанському загоні] він розправив крила (Натан Рибак, Час, 1960, 361); Чути (відчувати) крила за плечима — відчувати натхнення, силу, спроможність до дії. Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка, І, 1951, 113). 
'''2.''' діал. Плавець (у риб). Лежачи .. на м'якім намулі, вона [щука] легесенько грає в воді червонуватими крилами і хвостом (Іван Франко, III, 1950, 331). 
'''3.''' Нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака (планера тощо), що підтримує його в повітрі під час польоту. Літаки гордо понесли на своїх крилах червоні зорі кудись на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Авіаційні конструктори застосовують найрізноманітніші форми крил (Радянська Україна, 14.VI 1967, 3). 
'''4'''. техн. Обертальна лопать вітряка. Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Тарас Шевченко, II, 1953, 205); Он уже й вигін передо мною зеленіє, і млини стоять з поламаними крилами, сумують... (Панас Мирний, I, 1954, 83); 
// Обертальна лопать турбіни, колеса пароплава тощо. Вода ринула з лотків, загула в крилах турбіни (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 41). 
'''5.''' Підводна частина корпусу швидкоплавного судна, що утримує його в максимальному надводному положенні під час руху. Щоб судно стійко і на далекі відстані йшло на підводних крилах, потрібно було вирішити проблему регулювання його підйомної сили (Наука і життя, 11, 1962, 37). 
'''6.''' Бляшаний дашок над колесом автомашини, екіпажа тощо для захисту від пилу, болота. Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Юрій Яновський, IV, 1959, 169); Ганна задумливо постукала ручкою нагайки по крилу чорної, зальопаної грязюкою тачанки (Олесь Гончар, II, 1959, 256). 
'''7.''' Робоча частина мотовила жниварки, хедера комбайна тощо, яка нагинає скошувану масу до різального апарата та відкидає її набік. Через дорогу жала жито «комунія».. — Кіньми жнуть, аж бринить косогін, а крила — мах-мах-мах... (Андрій Головко, I, 1957, 243). 
'''8'''. Бокова частина будівлі, споруди, якоїсь площини тощо. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати.. На однім крилі і на другім розмова ішла тихше (Панас Мирний, I, 1949, 388); Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку (Іван Франко, IV, 1950, 178); В північному крилі [шахти] обвал, ..людей лавою привалило (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 114); Через півгодини майдан став наповнятися людьми.. На лівому крилі молодиці та жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 177). 
'''9.''' Бокова частина бойового порядку; фланг. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 401); Залягло все праве крило роти, бо якраз на нього навалився вогнем німець (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 291). 
'''10.''' Крайнє угруповання якої-небудь політичної організації, напрямку тощо. Лівонародництво.. є лише невелике крило селянської (тобто буржуазної) демократії в Росії (Ленін, 20, 1950, 99); Тут [у Києві] було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив.. Тарас Шевченко (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 129). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53402/14039.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''КРИЛО''' 
гол. частина літака або планера, яка під час польоту створює підйомну силу, що врівноважує вагу літака та сили інерції; крила завжди парні; бувають прямокутної, скошеної та трикутної форми (дельтоподібні); існують літаки зі змінною геометрією к. (складаються і розкладаються під час польоту); к. має рухомі елементи (елерони, закрилки). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105563.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови ]===
'''КРИЛО''' 
'''крило́ 1''' 
іменник середнього роду 
літальний орган птахів, комах і деяких ссавців 
* Але: два, три, чотири крила́ 

'''крило́ 2''' 
іменник середнього роду 
плавець у риб; плоска поверхня літака, нерухома щодо корпусу; лопать вітряка; підводна частина корпусу швидкохідного судна; робоча частина мотовила жниварки; деталь кузова; бокова частина будівлі; фланг; крайнє угруповання в партії, парламенті 
* Але: два, три, чотири крила́ 

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358366.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''КРИЛО''' 
'''і му́ха крило́м уб’є́ кого, ірон'''. Когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. Його й муха крилом вб’є (Укр.. присл..); Там такий, що й муха крилом уб’є, як мовиться, зовсім слабий (З газети). 

'''облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка.''' Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. нак 

'''обпали́ти / обпа́лювати (собі́ (свої́)) кри́ла'''. Зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного. В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах і обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський); // Загинути. Скільки ж їх по селах-містах наших, цих праведниць-великомучениць… У полум’ї війни обпалили крила їхні суджені, залишивши самих вік вікувати (З газети). 

'''опусти́ти / опуска́ти кри́ла.''' Втратити впевненість у собі, засумніватися, примиритися з чимсь або стати пасивним, бездіяльним, зневірившись у своїх силах. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Ю. Збанацький); Синіє день, як пізні капусти. Приходив дощ, а потім було зимно. Біднесенький мій ліс! — він крила опустив. Нема грибів, хоч би який мізинок (Л. Костенко). 

'''перелеті́ти на кри́лах.''' Дуже швидко перейти що-небудь або подолати якусь відстаеь. Штурмом захопили радгосп, поле перелетіли на крилах. — “Оце,— гукає .. Ярославцев, глянувши на карту,— уже Україна!” (О. Гончар). 

'''під крило́м чиїм, кого.''' Під опікою, під захистом кого-небудь. Путя .. виросла під крилом гувернанток (Леся Українка); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (І. Цюпа). під кри́льцями. Він боявся, що буденність, невлаштованість сільського життя пригнічуватимуть Наталку, яка всі роки прожила під материними крильцями (М. Зарудний). 

'''підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому'''. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Усіх нас єднала свята любов до революції і люта ненависть до контрреволюції. Кожен з нас мріяв учитися, а Денікін підрізав крила (В. Минко); (Овлур:) Ось бояр приборкав він (князь), се правда! Всім воєводам, дукам крил (крила) притяв (І. Франко); — Навіщо ж Валентинові Модестовичу підрізувати вам крила зараз, коли ви самі чимдуж мчите до своєї загибелі? (Ю. Шовкопляс); І знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа: керувати б йому щонайменше округою, але нечуй-вітри щоразу підрізають крила (М. Стельмах). підріза́ти кри́льця. Залишати його (паровий млин) й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє. Пора вже йому підріз 

'''під своє́ крило́, зі сл. бра́ти, збира́ти і под.''' 1. Під командування, керівництво. Тоді він зібрав під своє крило розпорошену піхоту, зайняв кругову оборону біля гармат і вів цілу ніч і цілий день нерівний бій з німцями (В. Кучер). 2. Для захисту, опікування. — Не повинні б союзники їх (фашистів) під своє крило приймати. Як-не-як союзники (О. Гончар). 

'''прибо́ркати / прибо́ркувати кри́ла, перев. кому, чиї, які'''. 1. Вплинути на кого-небудь своєю силою, авторитетом тощо; угамувати когось. (Чоловік 3-й:) Он Бурлака іде і люди з ним. (Петро:) Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (І. Карпенко-Карий). 2. Позбавити когось віри в себе, у свої сили, можливості. Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі..? Що приборкало крила козацькі? (П. Грабовський); І синів ти (Україна) відважних ростила не для горя, тортур і ярма. Од крові і од сліз ошаліла, твоїх крил не приборкає тьма (В. Сосюра); // Позбавити кого-небудь волі, свободи. Воля в житті найдорожча, Але мені ти миліш: Сам я приборкав би крила, Тінню твоєю б я став (Олександр Олесь). 

'''пусти́тися / пуска́тися на свої́ кри́ла.''' Почати самостійно жити, турбуватися про себе. Сів на могилу (син) й думає, що тепер робити? Чи йти до школи й далі, чи пуститися уже на свої крила? (Три золоті сл..). 

'''розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла.''' 1. Повною мірою виявляти свої сили, здібності, можливості і т. ін. Після себе залишили (Дарина і Андрій Гайворони) добро. Добро і дітей… Старший з них розправляє крила… (М. Зарудний); Якби тому хлопцеві дати можливість розправити крила! Якими талантами, якою глибиною мислі, яким дотепом, яким генієм у винахідництві, якою красою мови й пісні блиснув би він перед світом (Ірина Вільде); І якщо розгорнути крила Вам поможе цей кволий такт, Знать не дурно ти, серце, билось. І згоріло не просто так! (С. Караванський); // Діяти рішуче, сміливо, енергійно. Тут (у партизанському загоні) він розправив крила, і командир загону словак Ян Смрек сказав: — Ти став орлом, друже (Н. Рибак). 2. Набирати сили, могутності, всебічно розвиватися. Спи спокійно, поет! Україна твоя вже розправила крила орлині так, як мріяв колись ти в жагучих піснях, на засланні, в тяжкій самотині (В. Сосюра); 

'''росту́ть / ви́росли кри́ла в кого'''. Хто-небудь перебуває у стані піднесення, відчуває прилив сили, енергії, натхнення і т. ін. Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній); Вдруге ти на світ народилась, на широкий, ясний світ. Не ті в йому смутки, не ті й радощі, що знала ти змалку. Виростають у тебе щодня крила, більшають, ширшають, дужчають (П. Куліш); (Куниця:) Яка схвильованість, щирість,— ти, мабуть, і сам не знаєш, що в тебе крила виросли (І. Кочерга). ні́би кри́ла ви́росли. Він почував себе заговореним від смерті.. Тоді командири могли посилати його на які завгодно завдання. В нього ніби крила виростали (О. Довженко). 

'''чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма.''' Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т. ін. Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка). 

'''(як (мов, немо́в і т. ін.)) на кри́лах.''' 1. зі сл. леті́ти, спуска́тися і под. Дуже швидко. Час летів немов на крилах (Леся Українка); Не чуючи сходів під ногами він наче на крилах спустився на тротуар (А. Головко). 2. У доброму настрої, у стані піднесення. З міськкому Максим вертався на крилах. Слова Гречаного: “Підемо тобі назустріч” лунали у вухах (Н. Рибак); Під шал оплесків сходила Вутанька — сяюча, розпашіла — з трибуни .. Легко мов на крилах ішла поміж рядами (О. Гончар). 

'''як (мов, немо́в і т. ін.) на кри́лах леті́ти'''. Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження). Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний). на кри́лах леті́ти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш). ні́би на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко); // до кого, куди. З радістю поспішати. — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак); І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети). 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. уда́рити, сту́кнути і т. ін., жарт'''. Ледве відчутно, злегенька. Ударив, як муха крилом зачепила (Укр.. присл..). 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос'''. Хто-небудь дуже швидко пішов, побіг і т. ін.; поспішив кудись. (Коваль:) Молода вже у фаті, а молодий баняки носить. Іди, Семене, бо дружки в хату не пустять. (Хима Стратонівна:) Ото ж бо. (Семен вийшов). Як на крилах понесло. Сказано, любов (М. Зарудний). 

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| kkHMxXsnE5k}}

==Див. також==
'''''ЛІНА КОСТЕНКО 
КРИЛА'''''

''А й правда, крилатим ґрунту не треба. 
''Землі немає, то буде небо. ''

''Немає поля, то буде воля. ''
''Немає пари, то будуть хмари. ''

''В цьому, напевно, правда пташина... ''
''А як же людина? А що ж людина? ''

''Живе на землі. Сама не літає. ''
''А крила має. А крила має! ''

''Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, ''
''А з правди, чесноти і довір"я. ''

''У кого - з вірності у коханні. ''
''У кого - з вічного поривання. ''

''У кого - з щирості до роботи. ''
''У кого - з щедрості на турботи. ''

''У кого - з пісні, або з надії, ''
''Або з поезії, або з мрії. ''

''Людина нібито не літає... ''
''А крила має. А крила має! ''

==Джерела та література==
===[http://www.ukrlit.vn.ua/lib/kostenko/y4tyv.html Матеріал з УкрЛіт]===

[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Кр]]

Малинник

2017-12-02T22:19:12Z

T.marchenko:

'''Малинник, -ка, '''''м. ''Малиновый медъ, квасъ.
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 607.]===
МАЛИ́ННИК, а, ч. Ділянка, де посаджена малина, а також зарості, кущі малини. Не вилазячи з малинника, він пішов корчами по краю ліса [лісу] (Фр., VIII, 1952, 370); Руднєв обходив, за своїм звичаєм, роти, продираючись крізь гущавину гірських малинників (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 61).
===[http://goroh.in.ua Тлумачення | Горох]===
МАЛИ́ННИК
Ділянка, де посаджена малина, а також зарості, кущі малини.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| szJat80A4Ds}}
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Малинка]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Малина]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Малиновий]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Малинонька]====
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Треш!

2017-12-02T22:18:12Z

T.marchenko: /* Ілюстрації */

'''Треш! '''''меж. ''Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
[[Категорія:Тр]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 607.]===
Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
===[https://uk.wikipedia.org Треш (значення) — Вікіпедія]===
• Треш (від англ. Thrash — бити, молотити) — напрямок у рок-музиці.
• Треш (от англ. Trash — сміття) — напрямок в кіно.

===[http://myhelper.com.ua Що таке треш? - MyHelper]===
Задамо питання «Що таке треш?». Треш ( Trash ) - Сміття. Спочатку так почали називати кінофільми поганої якості і огидною грою артистів. Але потім ця назва перекинулося на все те, що відрізняється крикливим, химерним стилем, на противагу всьому скромно-красивому і по справжньому стильному.
Треш-кіно - це малобюджетні фільми. У такому кіно знімаються не завжди професіонали, або знімається все на любительську - «домашню» камеру. Ще особливістю трешу стали чудові візуальні ефекти, під час тільки під них і пишеться сценарій. У цю ж категорію можна зарахувати фільми, в яких сценарист, а слідом і режисер, знущаються над всім, що навколо. В таких фільмах присутні елементи гротеску, актори переграють, а спецефекти в рази перевищують дійсність. Відірвані кінцівки з фонтанами крові - ось що таке треш.
Треш в житті - це люди, для яких головне правило - ніяких правил. У всьому. Якщо в одязі, то змішання всіляких стилів, але обов'язково протилежний модному в даному сезоні, і років, починаючи з 20-х минулого століття. Обов'язкова присутність безлічі аксесуарів, від шпильки до діадеми, на одязі безліч принтів , Особливо з героями мультиків. В зачісці - Яскраві кольорові волосся, накладні пасма, «єноти». Татуювання і пірсинг, але не обов'язково. Накладні вії і яскравий макіяж. На ноги кеди.
Треш - Культура зародилася у вісімдесяті роки двадцятого століття, як протест проти одноманітності та буденності. На хвилі важкого панк - року. Яскравий приклад - група «KISS».
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|}
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Матовий

2017-11-26T20:40:28Z

T.marchenko: /* Ілюстрації */

'''Матовий, -а, -е. '''Матовый. ''Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. ''Левиц.
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МАТОВИЙ 1, а, е.
1. Позбавлений блиску, глянцю: протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Нечуй-Левицький, I, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Леся Українка, I, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..котрих листки ані не улискуються [вилискуються], ані не колють, а так собі — звичайні, матові (Ольга Кобилянська, III, 1956, 9); Хукав [Т. Шевченко] на вкрите лаком місце. Лак від дихання ставав на короткий час матовим (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 134);
// Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). Хмари вганяють по небі. Світло місячне стає раз ясне, то знов матове (Василь Стефаник, II, 1953, 45);
// Блідий, без рум'янця (про обличчя). Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 89); Чорне волосся [судді Дубровського] .. посивіло на висках, а чорні, довгі вилискуваті вуси спускаються вниз.., відтіняючи матову блідість рівно виголеного обличчя (Іван Кочерга, I, 1956, 117);
// перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Стримуючи ридання, на матовому грудному тембрі закінчила [М. Заньковецька] фінальну сцену невеличким монологом (Минуле українського театру, 1953, 110); Матовий голос.

2. Непрозорий, укритий матом (див. мат 2 2) (про скло та скляні вироби). Колись у тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Іван Франко, VII, 1951, 20); Чисті білі стіни. Під стелею — красива люстра з матовими плафонами (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 29).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 651.
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Всесвітній словник української мови]===
Матовий (не блискучий) - прикметник
==== Словник синонімів ====
МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність.. нагадувала слабо проявлений позитив на матовому склі (О. Чорногуз); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (П. Козланюк); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л. Первомайський); Той померхлий метал ховав у собі багато історій (М. Коцюбинський).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МА́ТОВИЙ1, а, е.
1. Позбавлений блиску, глянцю; протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Н.-Лев., І, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Л. Укр., І, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..котрих листки ані не улискуються [вилискуються], ані не колють, а так собі — звичайні, матові (Коб., III, 1956, 9); Хукав [Т. Шевченко] на вкрите лаком місце. Лак від дихання ставав на короткий час матовим (Ільч., Серце жде, 1939, 134); // Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). Хмари вганяють по небі. Світло місячне стає раз ясне, то знов матове (Стеф., II, 1953, 45); // Блідий, без рум’янця (про обличчя). Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89); Чорне волосся [судді Дубровського].. посивіло на висках, а чорні, довгі вилискуваті вуси спускаються вниз.., відтіняючи матову блідість рівно виголеного обличчя (Коч., І, 1956, 117); // перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Стримуючи ридання, на матовому грудному тембрі закінчила [М. Заньковецька ] фінальну сцену невеличким монологом (Минуле укр. театру, 1953, 110); Матовий голос.

2. Непрозорий, укритий матом (див. мат22) (про скло та скляні вироби). Колись у тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Фр., VII, 1951, 20); Чисті білі стіни. Під стелею — красива люстра з матовими плафонами (Ткач, Арена, 1960, 29).

МА́ТОВИЙ2, а, е. Стос. до мата (див. мат1). Король і слон або король і кінь не можуть створити матової позиції (Перша книга шахіста, 1952, 54); Матова ситуація.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 651.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Матовий
I -а, -е.
1) Позбавлений блиску, глянцю; прот. блискучий 1). || Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). || Блідий, без рум'янця (про обличчя). || перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Матовий голос.
2) Непрозорий, укритий матом (див. мат II 2)) (про скло та скляні вироби).

II -а, -е.
Стос. до мата (див. мат I). Матова ситуація.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
==Див. також==
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ціпкор

2017-11-26T20:34:56Z

T.marchenko: /* Медіа */

'''Ціпкор, ціпкур, -ра, '''''м. ''Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
[[Категорія:Ці]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЗЕМЛЕРИ́ЙКА, и, жін. Комахоїдний ссавець, схожий на мишу. З розвитком деревної та чагарникової рослинності створяться найсприятливіші умови життя й розселення в степових районах не тільки травоїдних, а й комахоїдних ссавців, таких, як землерийка, їжак і кріт (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 46).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 557.
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63889-cipkor.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Ціпкор, ціпкур, ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 433.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Ціпкор, ці́пкур, -а, ч., зоол., зах. - Землерийка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ціпкор.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ціпкор1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ціпкор2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ціпкор4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 98lNS5ee0dE}}

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Секретарь

2017-11-26T20:20:03Z

T.marchenko:

'''Секретарь, -ря, '''''м. ''Секретарь. ''Пани мої секретарі учинили волю. ''Грин. III. 352.

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СЕКРЕТАР 1, я, чол.
1. Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. Повернувся [Шавкун] за порадою до свого давнього приятеля Чижика, секретаря в суді (Панас Мирний, I, 1949, 384);
// Особа, що веде ділове листування окремої людини. «Пишу я — Майк. Тебе, тату, не застав дома. Ти вийшов кудись розхвильований, як сказав мені твій старий секретар» (Юрій Яновський, II, 1958, 61); * Образно. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь, і гру світла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420).

Губернський секретар — у дореволюційній Росії — цивільний чин дванадцятого класу; Державний секретар — назва міністра закордонних справ у США; Колезький секретар — у дореволюційній Росії — цивільний чин десятого класу.
2. Особа, що веде протокол зборів, засідання і т. ін. Майор Воронцов зібрав комуністів і комсомольців.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів, не складали резолюцій. Часу для цього не було, групи мали ось-ось виступати (Олесь Гончар, III, 1959, 96).
3. Виборний керівник якої-небудь організації, якогось органу. Секретарі військових партійних організацій і керівники політорганів беруть участь в роботі місцевих партійних комітетів (Статут КПРС, 1961, 23); Він був секретарем комсомольської організації (Микола Зарудний, Світло, 1961, 4); У райкомі його прийняв перший секретар Корнієнко. — А, Дорош. Сідай. Я зараз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 196); Відповідальний секретар Спілки письменників України.. поділився своїми думками про критику і сучасну літературу (Літературна Україна, 27.XI 1970, 2);
// Виборна службова особа у складі найвищих та місцевих органів державної влади СРСР. Секретар Президії Верховної Ради УРСР; Секретар сільради;
// Один із членів якого-небудь виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу. Секретар місцевкому;
// Особа, що очолює організаційно-адміністративний або виконавчий орган міжнародної організації. Генеральний секретар ООН; Генеральний секретар Всесвітної федерації профспілок.
4. Керівник поточної роботи установи, органу або якого-небудь відділу. Вже через тиждень після свого листа я мав дуже милі одповіді од секретаря видавництва (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 457); Секретар редакції перегорнув сторінки її твору, записав адресу (Олесь Донченко, V, 1957, 510); Перебрався [О. Довженко] навесні 1922 року в Берлін, на меншу посаду секретаря генерального консульства УРСР в Німеччині (Олександр Довженко, I, 1958, 18).

Учений секретар — службова особа, що відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі [Вася:] А це — наш майбутній учений секретар. [Убийбатько:] Який там секретар! Роман Убийбатько (Іван Микитенко, I, 1957, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 112.Коментарі (0)

СЕКРЕТАР 2, я, чол. Хижий птах з довгими ногами та з чубчиком на голові у вигляді гусячого пера. Поїдають отруйних змій і багато птахів: ..каня, ворони, секретар та деякі інші (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 79).

===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%86%D0%A2%D0%98 Орфографічний словник]===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Секретарь.png ]]|}
|}
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СЕКРЕТА́Р1, я́, ч.

1. Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. Повернувся [Шавкун] за порадою до свого давнього приятеля Чижика, секретаря в суді (Мирний, І, 1949, 384); // Особа, що веде ділове листування окремої людини. «Пишу я — Майк. Тебе, тату, не застав дома. Ти вийшов кудись розхвильований, як сказав мені твій старий секретар» (Ю. Янов., II, 1958, 61); * Образно. Моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь, і гру світла (Коцюб., І, 1955, 420).

Губе́рнський секрета́р — у дореволюційній Росії — цивільний чин дванадцятого класу; Держа́вний секрета́р — назва міністра закордонних справ у США; Коле́зький секрета́р — у дореволюційній Росії — цивільний чин десятого класу.

2. Особа, що веде протокол зборів, засідання і т. ін. Майор Воронцов зібрав комуністів і комсомольців.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів, не складали резолюцій. Часу для цього не було, групи мали ось-ось виступати (Гончар, III, 1959, 96).

3. Виборний керівник якої-небудь організації, якогось органу. Секретарі військових партійних організацій і керівники політорганів беруть участь в роботі місцевих партійних комітетів (Статут КПРС, 1961, 28); Він був секретарем комсомольської організації (Зар., Світло, 1961, 4); У райкомі його прийняв перший секретар Корнієнко. — А, Дорош. Сідай. Я зараз (Тют., Вир, 1964, 196); Відповідальний секретар Спілки письменників України.. поділився своїми думками про критику і сучасну літературу (Літ. Укр., 27.ХІ 1970, 2); // Виборна службова особа у складі найвищих та місцевих органів державної влади СРСР. Секретар Президії Верховної Ради УРСР; Секретар сільради; // Один із членів якого-небудь виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу. Секретар місцевкому; // Особа, що очолює організаційно-адміністративний або виконавчий орган міжнародної організації. Генеральний секретар ООН; Генеральний секретар Всесвітної федерації профспілок.

4. Керівник поточної роботи установи, органу або якого-небудь відділу. Вже через тиждень після свого листа я мав дуже малі одповіді од секретаря видавництва (Коцюб., III, 1956, 457); Секретар редакції перегорнув сторінки її твору, записав адресу (Донч., V, 1957, 510); Перебрався [О. Довженко] навесні 1922 року в Берлін, на меншу посаду секретаря генерального консульства УРСР в Німеччині (Довж., І, 1958, 18).

Уче́ний секрета́р — службова особа, що відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі. [Вася:] А це — наш майбутній учений секретар. [Убийбатько:] Який там секретар! Роман Убийбатько (Мик., І, 1957, 355).

СЕКРЕТА́Р2, я́, ч. Хижий птах з довгими ногами та з чубчиком на голові у вигляді гусячого пера. Поїдають отруйних змій і багато птахів: ..каня, ворони, секретар та деякі інші (Визначник земноводних.., 1955, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 112 - 113.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Секретар 1.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Секретар 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Секретар 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Секретар 4.png|x140px]]
|}
==Цікаві факти==

====[http://aboutginka.ru/rizne-10/suspilstvo/103365-ptah-sekretar-opis-i-cikavi-fakti.html Птах-секретар]====

Яке незвичайне назва - птах-секретар! Чому так назвали таку цікаву птицю, ареалом проживання якої є африканські савани? Своє цікаву назву вона отримала за притаманну їй вальяжную ходу і стирчать на потилиці чорне пір`я, що асоціюються з секретарями та судовими приставами давніх часів, любили прикрашати свої перуки чорними гусячими перами. В цілому оперення птиці має непомітну сіру окраску- на голові від дзьоба до очей виділяються помаранчеві ділянки шкіри.птах - секретар

Висота дорослої особини становить трохи більше метра при наявному невеликій вазі (близько 4 кг), причому самці трохи крупніше самок. Розмах крил коливається від 1,2 до 1,35 метра. Невелика голова на довгій шиї, біло-сірий дзьоб, орліноподобное тіло і надзвичайно довгі ноги з короткими пальцями і тупими кігтями на них - це основні зовнішні ознаки пернатої африканської мешканки, при погляді на яку з боку може скластися враження, що вона стоїть на ходулях.

Де живе птах-секретар
Описана вперше в 1783 році зоологом Іоганном Германом, настільки цікава птиця воліє жити на відкритих луках і в саванах спекотної, спекотної Африки. Найбільш їй до вподоби території з невисоким трав`яним покровом, що забезпечує оптимальний огляд місцевості-в густих лісах і справжній пустелі птах-секретар не жила.

Дорослі особини часто живуть парами, дуже рідко групами і поодинці. Зрідка можуть збиратися у великі групи, які швидко розпадаються, біля водопоїв або при великому скупченні їжі.

птах - секретар цікаві факти

Кардиолог Украины: Не губите сердце таблетками от давления! На ночь выпивайте чашку простого...
Читать дальше »

В г.Киев аптеки скрывали средство улучшающее зрение в 85 раз! Им оказался советский...
Читать дальше »

Врач из г.Киев: Не выстригайте грибковые ногти! Капните прямо на ноготь раствором уксуса и
Читать дальше »
Передбачається, що птахи-секретарі постійні в своєму виборі і формують пари на все життя. Розмноження може відбуватися протягом всього року, але здебільшого це часовий відрізок з серпня по березень. Протягом шлюбного періоду, що припадає на сезон дощів (серпень-вересень) протікає досить активно, тому як самець опікується самку всюди: і на землі, і в повітрі, намагаючись домогтися її розташування. Чужинців в період спарювання, що відбувається на землі (трохи рідше на деревах), пара на свою територію не допускає.

Спосіб життя сімейної пари
У будівництві гнізда беруть участь обидві особини. Розташовують птиці своє житло, зроблене з гілок з товстим шаром трави (гною, вовни та іншого) на дні і що нагадує за формою платформу діаметром до 2,5 метра, зазвичай на плоскій вершині колючих дерев, найчастіше на акаціях. Щороку пара, яка ніколи не розлучається і намагається завжди перебувати в полі зору один одного, повертається для розмноження до старого гнезду- відмовляються від свого лігва лише у випадках, якщо маса останнього стає загрозливо важкої і з`являється ризик падіння гнізда на землю.

Поява молодняка птиці-секретаря
У кладці, що відбувається з періодичністю в 2-3 дня, зазвичай від 1 до 3 біло-блакитних яєць, що мають грушоподібної форми. Інкубація починається з моменту відкладення першого яйця. Здебільшого насиживание проводиться самочкой- сильна половина в цей час знаходиться в пошуках здобичі для своєї дами. Через 8 тижнів відбувається поява першого пташеняти, далі другого. Третьому (за умови, що в кладці було 3 яйця) везе менше, і він помирає від голоду, бо не може з причини слабкості конкурувати з опередившими його в зростанні побратимами по гнізду.де живе птах секретар

Молодняк птиці-секретаря, зростання якого відбувається дуже повільно, часто характеризується непропорційно великий по відношенню до тулуба головою. Самостійно на ноги пташенята стають лише через 6 тижнів, підніматися над гніздом намагаються в 2-місячному у віці, під батьківською опікою залишаються ще протягом приблизно 3 місяців. Харчуються спочатку напівперевареним м`ясом, яке для них добувають дорослі особини.

Птах-секретар: цікаві факти
за день птах-секретар, що стає активною через пару годин після сходу сонця, проходить до 30 км, пересуваючись при цьому досить швидко (особливо при затриманні видобутку) - у міру необхідності літає, і досить непогано, правда, для цього їй потрібно хороший розгін. У перші хвилини підйому в повітря політ секретарів здається досить важким, але це відчуття змінюється легкістю і витонченістю у міру набору висоти. Парити в небі птах-секретар може тривалий час. Сон і відпочинок вона вважає за краще проводити на деревах або високих чагарниках. В цілому спосіб життя птиці-секретаря оседлий- кочує вона лише при нестачі їжі.

птах секретар чому так назвали

Птах-секретар відноситься до хижаків з досить великим раціоном харчування, велика частина якого складається з членистоногих (павуків, коників, жуків і скорпіонів), дрібних ссавців (мишей, щурів, їжаків, іноді зайців і мангустів). До улюбленим ласощів цих пернатих можна віднести яйця, пташенят, невеликих черепах і земноводних. Отруйних змій секретарі їдять не дуже часто, але саме за це якість африканські народи шанують і поважають цю птицю, яку вважають благородною і зображену на гербах Судану і ПАР.

Полювання як основний спосіб їжі
Полювання для птиці-секретаря є одним з улюблених і необхідних для існування занять, при якому вона проявляє широкий спектр хитрощів. Так, вона з метою введення змії в оману робить пробіжки, постійно змінюючи напрямок, усипляючи таким способом пильність останньої.

У пошуках здобичі птах-секретар прочісує відкриті місцевості-за наявності високої і густої трави розправляє крила, плескає по ній, змушуючи потенційну здобич виявити себе. Далі відбувається невелика гонитва і заковтування жертви за умови її невеликого розміру або боротьба під час зустрічі з більшим екземпляром. В такому випадку птах-секретар пускає в хід дзьоб, ноги, намагаючись оглушити видобуток і умертвити її за допомогою сильних ударів.

Дорослі особини не мають природних ворогів, що не можна сказати про їх пташенят. Відкриті великі гнізда часто розоряють африканські пугачі і ворони.
==Медіа==
{{#ev:youtube| kKarySMs6vc}}
{{#ev:youtube| n6WQj5MOOXI}}
{{#ev:youtube| p_rztNTZkvc}}

===Cпільнокореневі слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%82 Сект]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Секундувати]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0 Секунда]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8 Секстерень]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8C Секретарь]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82 Секрет]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Секерний]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%82 Сект]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

[[Категорія:Се]]

Секта

2017-11-26T20:15:02Z

T.marchenko:

'''Секта, -ти, '''''ж. ''Секта. ''Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. ''К. Кр. 19.

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. [Кай Летіцій:] Друже, мине знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка, II, 1951, 369); Значну кількість послідовників мала у свій час релігійна секта старообрядців (офіціальне духовенство називало їх розкольниками) (Наука і життя, 1, 1958, 44); Стара баба, мати Григорієвого батька Романа, фанатичка із секти євангелістів, вклала всю душу, щоб зробити таким же свого сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 140).
2. перен. Відокремлена група осіб, що замкнулася в своїх вузьких групових інтересах. ..борючись з теоріями всіх.. сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін, 26, 1972, 43).
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%86%D0%A2%D0%98 Орфографічний словник]===

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Секта.png ]]|}
|}
==Словник української мови==
Секта, -ти, ж. Секта. Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СЕ́КТА, и, ж.

1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Л. Укр., II, 1951, 369); Значну кількість послідовників мала у свій час релігійна секта старообрядців (офіціальне духовенство називало їх розкольниками) (Наука.., 1, 1958, 44); Стара баба, мати Григорієвого батька Романа, фанатичка із секти євангелістів, вклала всю душу, щоб зробити таким же свого сина (Ле, В снопі.., 1960, 140).

2. перен. Відокремлена група осіб, що замкнулася в своїх вузьких групових інтересах. ..борючись з теоріями всіх.. сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін, 26, 1972, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 114.
Секта, ти, ж. Секта. Зєзуїчені прелати…. взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. К. Кр. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 112.
===[http://www.hohlopedia.org.ua/slovnyk_inshomovnyk_sliv/search/?word=%F1%E5%EA%F2%E0&select=slovnyk_inshomovnyk_sliv Cловник іншомовних слів]===
СЕКТА секта; ж. (лат., вчення, напрям, від наслідую) 1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. 2. перен. Відокремлена група осіб, що …
СЕКТАНТСТВО сектантство; с. 1. Загальна назва різних сект віруючих, які відособилися від пануючої церкви, по-своєму тлумачать традиційні релігійні догми, …
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62ce8729e6e92040453092025c896586.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sekta.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:LJKU2eSqURw.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Post-28761-0-66635700-1371406919.jpg|x140px]]
|}

==Відео==
{{#ev:youtube|b6RJyNLoE5c}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%82 Сект]====

===Cпільнокореневі слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%82 Сект]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Секундувати]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B0 Секунда]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8 Секстерень]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8C Секретарь]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82 Секрет]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Секерний]====

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Се]]

Летіти

2017-11-26T20:11:10Z

T.marchenko:

'''Леті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. ''Летить орел по над морем. ''Мет. 64. ''Летить літо, як крилами. ''Ном. № 550. ''Чого летиш як скажений? ''Волын. г. ''Летить миска до порога. ''Нп. ''Куля летить. ''Дещо, 31. Ум. '''Летітоньки. '''''Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. ''Лукаш. 168.

[[Категорія:Ле]]

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. ''Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. ''Летить орел по над морем. ''Мет. 64. ''Летить літо, як крилами. ''Ном. № 550. ''Чого летиш як скажений? ''Волын. г. ''Летить миска до порога. ''Нп. ''Куля летить. ''Дещо, 31. Ум. '''Летітоньки. '''''Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. ''Лукаш. 168.

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛЕТІТИ, лечу, летиш, недок.
1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 65); В небі летіли гуси з далекого краю (Олександр Довженко, I, 1958, 173);
// Пересуватися в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). Летить стріла каленая, Бряжчить шабля о шеломи (Тарас Шевченко, II, 1953, 339); Шматки кулів летіли вгору й горіли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 197); Над морем летіла хмара, і крапля упала в море... (Юрій Яновський, V, 1959, 24); * Образно. Гроші, як полова — летіли. Швидко їх й не стало (Панас Мирний, IV, 1955, 55);
// Пересуватися, переміщатися в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). Не дають ніяк спокою Літаки — одно летять! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 33);
// Пересуватися в певному напрямі на літальних апаратах (про пасажира або пілота). Я летів над країною — міста виникали з-під крила (Леонід Первомайський, II, 1948, 25); [Тарасов:] Дещо вона приховала од вас. Треба перевірити, чи може вона зараз летіти (Іван Микитенко, I, 1957, 501);
// перен. Линути, розноситися в просторі (про слова, звуки тощо). Заспівали сади, Зашуміли ліси, Тиха пісне, лети, Мою думу неси (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 13); Є хвилини, є години: Повний смілого завзяття, Я кепкую — ні сльозини, 3 уст летять гіркі прокляття (Павло Грабовський, I, 1959, 265);
// перен. Ширитися, передаватися, пересилатися певним способом (поштою, радіо тощо). Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 6); Про кожний крок Шевченка летіло в Петербург вірнопідданське донесення (Слово про Кобзаря, 1961, 138).
2. Те саме, що падати 1, 2. Раптом клубок летить їй з колін і котиться просто мені під ноги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); Вони йдуть до пана на роботу тепер, коли у самих ще нічого й не тикано, а ту [тут] гріє, з колоса летить (Іван Франко, II, 1950, 45); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Андрій Головко, II, 1957, 28); Раптом він посунувся униз і зрозумів, що летить в улоговину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 498).
♦ Летіти до чорта див. чорт; Летіти під укіс див. укіс.
3. перен. Дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.). Рипить сніжок, співає, полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка, I, 1951, 312); Катер летів проти вітру, розсікаючи білі баранці на гострій хвилі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 5); [Командир застави (до зв'язківця):] Лети у штаб, є вість про комісара (Платон Воронько, Казка.., 1957, 59).
4. перен. Швидко, непомітно проходити (про час). І в'янеш ти, а дні летять, Несуть все добре за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 259); [Бочкарьова:] Працюєш до пізнього вечора, на все реагуєш, і час летить... і літа летять... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 109); Ніч летіла швидко. Професор напружено працював над планом задуманої операції (Яків Баш, Проф. Вуйко, 1946, 63).
5. перен. Линути думками, почуттями, помислами, душею до кого-, чого-небудь. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летючи до Уляни (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 146); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 109); * Образно. Куди серце летить, туди й око глядить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 109).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, недок.

1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Гл., Вибр., 1951, 65); В небі летіли гуси з далекого краю (Довж., І, 1958, 173); // Пересуватися в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). Летить стріла коленая, Бряжчить шабля о шеломи (Шевч., II, 1953, 339); Шматки кулів летіли вгору й горіли (Н.-Лев., II, 1956, 197); Над морем летіла хмара, і крапля упала в море… (Ю. Янов., V, 1959, 24); * Образно. Гроші, як полова — летіли. Швидко їх й не стало (Мирний, IV, 1955, 55); // Пересуватися, переміщатися в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). Не дають ніяк спокою Літаки — одно летять! (Вирг., В розп. літа, 1959, 33); // Пересуватися в певному напрямі на літальних апаратах (про пасажира або пілота). Я летів над країною — міста виникали з-під крила (Перв., II, 1948, 25); [Тарасов:] Дещо вона приховала од вас. Треба перевірити, чи може вона зараз летіти (Мик., І, 1957, 501); // перен. Линути, розноситися в просторі (про слова, звуки тощо). Заспівали сади, Зашуміли ліси, Тиха пісне, лети, Мою думу неси (Павл., Бистрина, 1959, 13); Є хвилини, є години: Повний смілого завзяття, Я кепкую — ні сльозини, З уст летять гіркі прокляття (Граб., І, 1959, 265); // перен. Ширитися, передаватися, пересилатися певним способом (поштою, радіо тощо). Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті (Забіла, Одна сім’я, 1950, 6); Про кожний крок Шевченка летіло в Петербург вірнопідданське донесення (Слово про Кобзаря, 1961, 138).

2. Те саме, що па́дати 1, 2. Раптом клубок летить їй з колін і котиться просто мені під ноги (Коцюб., II, 1955, 249); Вони йдуть до пана на роботу тепер, коли у самих ще нічого й не тикано, а ту [тут] гріє, з колоса летить (Фр., II, 1950, 45); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Головко, II, 1957, 28); Раптом він посунувся униз і зрозумів, що летить в улоговину (Тют., Вир, 1964, 498);

◊ Леті́ти до чо́рта див. чорт; Леті́ти під укі́с див. укі́с.

3. перен. Дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.). Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л. Укр., І, 1951, 312); Катер летів проти вітру, розсікаючи білі баранці на гострій хвилі (Кучер, Прощай.., 1957, 5); [Командир застави (до зв’язківця):] Лети у штаб, є вість про комісара (Воронько, Казка.., 1957, 59).

4. перен. Швидко, непомітно проходити (про час). І в’янеш ти, а дні летять, Несуть все добре за собою (Шевч., II, 1963, 259); [Бочкарьова:] Працюєш до пізнього вечора, на все реагуєш, і час летить… і літа летять… (Корн., І, 1955, 109); Ніч летіла швидко. Професор напружено працював над планом задуманої операції (Ваш, Проф. Вуйко, 1946, 63).

5. перен. Линути думками, почуттями, помислами, душею до кого-, чого-небудь. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летючи до Уляни (Стельмах, Хліб.., 1959, 146); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Збан., Між.. людьми, 1955, 109); * Образно. Куди серце летить, туди й око глядить (Укр.. присл.., 1955, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 479.

Леті́ти, чу́, ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажений? Волын. г. Летить миска до порога. Н. п. Куля летить. Дещо, 31. Ум. Летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає. Лукаш. 168.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 356.
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%86%D0%A2%D0%98 Орфографічний словник]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 123.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1234.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: I 422.jpg|x140px]]
|}
==Цікаві факти==
====[http://ukrainemiroff.com/showNews/60 Українці одні з перших здійснили мрію про польоти ]====

Однією з найбільших мрій людини завжди було навчитись літати наче птах. Спеціальний апарат для цього розробляли мудреці різних часів, в тому числі і Леонардо Да Вінчі. Однак в цій справі першими досягли успіху саме українці.
У 1784 році у Кам’янець-Подільському у небо здійнявся перший аеростат. Саму кулю тоді сконструювали з паперу і наповнювали її гарячим повітрям. Скільки часу тривав політ сказати важко, але відомо, що українська повітряна куля піднялась на висоту в 240 метрів. На жаль, сталось непередбачуване – політ припинився через те, що куля на такій висоті не витримала тиску і вибухнула.

Після експерименту у Кам’янець-Подільському, наступним українським містом, над яким піднялась повітряна куля став Львів. Це сталось того ж року. У місті лева аеростат зібрали професор фізики Ігнацій Мартинович і доктор медицини Непомук Герман. Їх куля літала на рідкому пальному. Під час першого запуску вона набрала висоту в 100 метрів за одну хвилину. Після – повільно спустилась на землю неушкодженою. Політ визнали успішним.

Варто зазначити, що за рік до цього у Франції брати Жозеф-Мішель і Жак-Етьєнн Монгольф'є розробили і відправили у повітря першу кулю. Але вона була сконструйована в інакший спосіб – для кулі використали грубе льняне полотно, палили солому і на диму від неї аеростат здіймався у небо. Це відбулось 1783 року.

====[https://24tv.ua/istoriyi_uspihu1_tag1175?utm_source=seocopy Вона була однією з найвідоміших жінок Америки, проте слава про неї ширилася не лише через її видатні досягнення, а і через незвичні обставини смерті.]====

Легенда авіації, Амелія Ергарт встановила безліч рекордів. Вона стала першою жінкою в історії, яка перелетіла через Атлантичний океан у 1932 році та Тихий океан у 1935-му.

Ергарт стала уособленням мрій американців про польоти. Її популярність зростала дуже швидко. Всього за 10 років Амелія Ергарт не лише зуміла популяризувати авіацію, але і змінити ставлення до жінок як до слабкої статі. Книги, в яких вона описала свої пригоди, стали бестселерами.

У 1937 разом зі своїм штурманом Фредом Нунаном Амелія вирушила у навколосвітню подорож. Жінка ніби щось передчувала. Пресі вона розповіла, що це буде її останній політ, а потім - нарешті відпочине. Її літак пролетів дві третіх маршруту, і раптово зник з екранів радарів над Тихим Океаном. Тривалі та ретельні пошуки не дали жодного результату.

”Амелія Ергарт зникла у 1937 році, до цього часу її ніхто не може знайти, а чутки довкола її зникнення точаться і досі”, - сказала історик Національного музею авіації США Дороті Кокрейн.

Амелія Ергарт залишила по собі яскравий слід у історії повітроплавання. Хоча й минулого багато років, досі ще чимало відчайдухів намагаються знайти її останки. Хтозна, може комусь і пощастить розкрити таємницю її зникнення?

==Медіа==
{{#ev:youtube| G7KiwYugAfg}}
{{#ev:youtube| b6WxW5xeND4}}

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82 Лет]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9 Летячий]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D1%8E%D1%87%D0%B8%D0%B9 Летючий]====
===Cпільнокореневі слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B3 Летарг]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Летаргичний]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0 Летяга]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Летяжний]====

==Джерела та література==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%95%D0%A2%D0%86%D0%A2%D0%98 Орфографічний словник]===
====[http://ukrainemiroff.com/showNews/60 Українці одні з перших здійснили мрію про польоти ]====
====[https://24tv.ua/istoriyi_uspihu1_tag1175?utm_source=seocopy Вона була однією з найвідоміших жінок Америки, проте слава про неї ширилася не лише через її видатні досягнення, а і через незвичні обставини смерті.]====

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Антипко

2017-11-26T19:59:50Z

T.marchenko:

'''Анти́пко, -ка,''' ''м.'' Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. ''Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска.'' ЕЗ. V. 210. ''Якого антипка кричиш?'' Фр. Пр. 7.

[[Категорія:Ан]]

==Сучасні словники==
АНТИ́ПКО, а, ч., діал. Чорт. — Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! (Фр., IX, 1952, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 50.

АНТИ́ПКО, ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 8.

АНТИ́ПКО — у народній уяві — чорт, якому дверима відбито п’ят¬ки, через що він шкутильгає; ужи¬вається також як лайливе слово; у народі вважають, що антйпко ви¬кльовується з курячого зноска. — Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! (І. Франко); Якого антипка кричиш? (І. Франко); Ходили пере¬кази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 16.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%BE]===

АНТИ́ПКО, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/249-antypko.html]===

АНТИ́ПКО, а, чол., діал. Чорт. — Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! (Іван Франко, IX, 1952, 419).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 50.
===[http://sum.in.ua/s/antypko]===
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт домовий.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
===Уявлення про Антипка у Карпатах===
В окремих гуцульських говірках поняття "домашній чорт" репрезентує слово антипко, яке з таким самим значенням побутує і в інших говорах південно-західного наріччя.

Антипка можна купити або виростити, виховати, вивівши зі зноска – "кажут, шо у сиготї йи, ци де там, шьо продают антипки у фльишках, али то нїхто ни може си зважити куповаті, бо то траба зрікати си суса христа і матери божої".

Також антипко — "той що вілїзе з зноска каут, шо як курка знесе зносок, то аби на нїм сиділа квочка сім день, то воно шос вілїзе, але таке шо не знати, шо то йи, тай воно дec щезне. А курка як го вісидит, то ти курьита не щезнут ніґде, так їх антипко пантрує. Нені нибошка росказували ше у луці, шо вівело сі якес, ні чоловік, ні пес, і куріта бігают, а воно собі сьйде на межи тай сидит. А куріта підросли тай воно щезло", "у нас у семеніуці парубок оден буу собі вівіу антипка тай як єго вівіу, ни знау, шо з ним робити".

У бойківських говірках слово має значення "чорт" – "антипко в нім сидит".

У сучасних записах гуцульських говірок демінутив антипок має значення – "людина дуже низького зросту".

У "знадобах до словаря южноруского" і. Верхратського зі значенням "чорт" зафіксовано слово антипко та демінутив антипцьо, у словнику за редакцією є. Желехівського та с. Недільського — антипко безп'ятий. Викладаючи значення реєстрових слів антипко та антипцьо, укладачі словника за редакцією б. Грінченка уточнювали, що цей чорт не має п'яток "чорт, якому дверима вибито п'ятки, а тому він хромає". Цей же словник окремими вокабулами подає також безп'ятко "чорт", безп'ятий – "який не має п'яток, безп'ятий". "панич маленький в курточці, безп'ятий (чубинський)" - уживається як іменник чорт.
===[http://carpathians.eu/karpatskii-narod/guculshchina/guculska-mifologija/antipko.html]===

===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
АНТИ́ПКОВИЙ, -а, -е. Сдѣланный изъ антипки, принадлежащій ей. Желех.
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9]====

АНТИ́ПЦЬО, -ця, м. = Антипко. Вх. Зн. 1.
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%8C%D0%BE]====

==Зовнішні посилання==
===Стаття Вікіпедії===
Чорт, аспид, гаспид, диявол, біс, дідько — персонаж слов'янської міфології.
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Добичник

2017-11-26T19:57:06Z

T.marchenko:

'''Добичник, -ка, '''''м. ''Разбойникъ. ''А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. ''Чуб. V. 1052.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''ДОБИ́ЧНИК''', а, ч., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 319.

'''ДОБИ́ЧНИК''', ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 396.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA]===

'''ДОБИ́ЧНИК''', -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12579-dobychnyk.html#show_point]===

'''ДОБИ́ЧНИК''', а, чол., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 319.
===[http://sum.in.ua/s/dobychnyk]===
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Добичники.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грабіжники.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| LfWZDJ6KaGs }}
{{#ev:youtube| NF1nwGEf7aY}}

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
'''ДОБИЧ''', -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Добиченька. Макс. (1849) 30.
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87]====

'''ДОБИЧЧАНИЙ''', -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап’єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр’я трави. МУЕ. III. 51.
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
===[https://www.youtube.com/watch?v=LfWZDJ6KaGs]===
===[https://www.youtube.com/watch?v=NF1nwGEf7aY]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ходка

2017-11-26T19:50:57Z

T.marchenko: /* Див. також */

'''Хо́дка, -ки, '''''ж. ''1) Путь. ''Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться і у ходку. ''Морд. Пл. 25. 2) Переходъ. ''Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. ''Зміев. у. 3) Партія, группа, обозъ. ''А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магайбі! ''МВ. І. 4) '''Хо́дкою'''. Шагомъ. ''Ми скрізь ходкою їхали. ''Борз. у.
[[Категорія:Хо]]
==Сучасні словники==

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ходка, -ки, ж. 1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25. 2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у. 3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. І. 4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ХО́ДКА, и, ж.
1. розм. Поїздка з поверненням на вихідне місце з метою доставки вантажів, пасажирів і т. ін. Оце сповіщаємо, що ми зробили ходку на німецькій штабній машині по місцевості, яка знаходиться під ворогом (Ю. Янов., І, 1954, 63); Погоничі йшли біля возів, і це порадувало Зарубу. Жаліють скотину, під гору всі з возів позлазили. Молодець Колода. Мабуть, уже п’яту ходку роблять (Кучер, Трудна любов, 1960, 225).
2. діал. Дорога (у 3 знач.). Вийшли ми так якось уранці, по зорі.. да так і повіялись битим шляхом у далеку дорогу, у старечу ходку (Морд., І, 1958, 44).
3. діал. Валка. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: «магайбі!» або дороги розпитаться (Вовчок, І, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 110.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ходка.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ходка1.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ходка3.jpeg |x140px]]
|}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%82%D1%8C путь]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0 дорога]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 ходовий]====
==Медіа==

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Новітній

2017-11-26T19:49:43Z

T.marchenko: /* Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка */

'''Новітній, -я, -є. '''Недавно появившійся, новый. ''Це новітня пісня. Це новітній пан. ''Уман. у.
[[Категорія:Но]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НОВІ́ТНІЙ, я, є.
1. Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. О, дайте Чумакових ритмів, Заліза дзвін, бетону тон! Щоб оспівать часи новітні (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 5); Багато великих змін відчули люди в собі і в новітньому світі (Олександр Довженко, I, 1958, 84); Новітні архітектори й художники вивчають старі архітектурні форми і живописні принципи (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3).
2. Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. Замість архітектурних балконів з амурчиками та іншими прикрасами, новітні будинки мали стандартні, неестетичні залізні балкончики (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 109); Чекають нас новітнії машини. Ставай, юначе, справжнім трударем! (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 15); В соціалістичних країнах є великі можливості впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки (Комуніст України, 9, 1962, 21);
// рідко. Новий, інший; не той, що був раніше. І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 115).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 434.
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Новітній, -я, -є. Недавно появившійся, новый. Це новітня пісня. Це новітній пан. Уман. у.

===[http://slovopedia.org.ua/41/53405/269173.html Словопедія ]===
НОВІТНІЙ
сучасний, новочасний, теперішній, нинішній, сьогоднішній, сьогоденний; (- ідеї) модерний, найновіший, модний; Р. новий, інший, не той, що був.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Новітні.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Новітній.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Новіт.jpeg |x140px]]
|}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 новий]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9 теперешній]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9 сучасний]====
==Медіа==

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Вузенько

2017-11-26T19:33:27Z

T.marchenko:

'''Вузенько, вузесенько, '''''нар. ''Ум. отъ '''вузько. '''
[[Категорія:Ву]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузький. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Стрічка вузенька, випрасувана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 289).
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C3%C8%CB%C0 СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.]===

вузе́нько
прислівник
незмінювана словникова одиниця

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
1вузенько — прислівник незмінювана словникова одиниця …
Орфографічний словник української мови
2Большой Фонтан (Одесса) — Пляж на Большом Фонтане …
Википедия

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: img14.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===

==Джерела та література==
===[https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3132&page=39 Василь Стефанник]===
поза сiтею стежок, як пустка. Федiр зимував, як ведмiдь. Рано вставав на годину, аби затопити i зварити собi ïсти...

==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Вузький_провулок Матеріал з Вікіпедії ]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковтати

2017-11-26T19:26:41Z

T.marchenko: /* Словари и энциклопедии на Академике */

'''Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в. ковтнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Глотать, глотнуть. ''Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. ''Кв. І. 57. ''Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. ''К. ЧР. 156. '''Слинку ковтати'''. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. ''Нашому теляті лиш слинку ковтати. ''Ном. № 1038. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КО́ВТАТИ, аю, аєш, недок., діал. Бити, стукати; битися, стукатися. Легесенько ковтала [баба] головою в стіну, якби з радості, що сина доброго має (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 205.

КОВТА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Рухом мускулатури горла проштовхувати що-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок. Ні жувати, ні ковтати не можна, не йде у горло (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 477); — За жменю цих цяцькованих Перлинок Не дав би я [Півень] і зернятка пшона. Нехай дурний індик ковтає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 102); Жодному хворому ні в якому разі не можна вливати в рот їжу насильно, якщо він її не ковтає (Загальний догляд за хворими, 1957, 62);
// розм. Пити або їсти що-небудь жадібно, квапливо; глитати. Батько.. десь під посадкою похапцем ковтає торішні консерви з бляшанки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 85); * Образно. Ненажерлива молотарка ковтала.. сніп за снопом, копу за копою (Василь Минко, Вибр., 1952, 113).
♦ Ковтати злість (лють і т. ін.) — тамувати злість, лють і т. ін. Розгубивсь [Василь], ковтає злість: — Де ж Петро той! Де той гість? (Степан Олійник, Вибр., 1959, 77); Ковтати книжкіт (журнали, сторінки і т. ін.) — швидко, жадібно, з захопленням читати книжки, журнали тощо. Серед тих авторів, яких я ковтав десятками, найбільше вражіння зробив на мене Марко Вовчок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Тарас запалив свічку і, вмостившись на своєму сіннику, жадібно ковтав сторінку за сторінкою надзвичайні міфи (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 104); Ковтати пілюлі — мовчки терпіти образу, вислухувати щось неприємне. — Дай такому волю, то він назавтра тобі колгосп організує, — думав Воронцов про подоляка. — А ти маєш в дивізії за нього пілюлі ковтати... (Олесь Гончар, III, 1959, 322); Ковтати повітря — глибоко вдихати, втягувати в себе повітря. Ходжу на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 466); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 145); Ковтати слинку (слину) — з жадобою дивитися на що-небудь, прагнути з'їсти щось смачне, але недосяжне. Дівчата з лиха горювали, Нудило тяжко молодиць; Лиш слинку з голоду ковтали, Як хочеться кому кислиць (Іван Котляревський, I, 1952, 102); Хоч як ковтав слину, .. хоч як поглядав жадібно на стіл — ані батько, ані син ніби й не помічали моєї присутності (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 65); Ковтати слова — нерозбірливо, нечітко вимовляти слова. — А ти хто така? — трохи згодом питає він, ковтаючи слова (Панас Мирний, I, 1949, 127); Ковтати сльози — стримувати сльози, плач. — Будьмо здорові, мамо, — тихо прощався він, ковтаючи сльози (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 20).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 205.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Кв. І. 57. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. К. ЧР. 156.сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038.Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ковтати

ко́втати
дієслово недоконаного виду
бити, стукати; битися, стукатися
діал.

ковта́ти
дієслово недоконаного виду
рухом мускулатури горла проштовхувати що-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок

Орфографічний словник української мови. 2005.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ковтати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ковтати2.jpg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| RtqCqujClqM }}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BA%D0%B8 ковтки]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 ковтонути]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BA ковток]====
==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=RtqCqujClqM]===
==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Таганок

2017-11-26T19:21:46Z

T.marchenko: /* Джерела та література */

'''Тагано́к, -нка, '''''м. ''Ум. отъ '''таган.'''
[[Категорія:Та]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТАГАНО́К, нка, чол. Зменш.-пестл. до таган. І опівдні, і ввечері, бувало, На таганку кипить маленький казанок(Леонід Глібов, Вибр., 1957, 247).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 13.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ТАГАНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до тага́н. І опівдні, і ввечері, бувало, На таганку кипить маленький казанок (Гл., Вибр., 1957, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 13.
Таганок, нка, м. Ум. отъ таган.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 242.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ТАГАНОК, диал. – Вид котла, котелок. – На бережке потихоньку костерок дымит, на таганке кипяток урчит (2.117).
Ср. Даль 4. 385: таган «круглый или долгий железный обруч на ножках, под которым разводят огонь, ставяна него варево»; ССГ 297 «треножник из жердей, к которому подвешивался котел».

Историко-лингвистический словарь трилогии «Государева вотчина» / Сибирский федеральный университет. – Красноярск.А.М.Бондаренко . 2007.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Таганок.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| nlb4AdNHkbg}}
==Цікаві факти==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===
ТАГАНОК

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA Таганчик]===

===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Таганувати]===

==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=nlb4AdNHkbg Таганок из комплекта сухпайка ИРП для сухого горючего]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Таганок

2017-11-26T19:21:26Z

T.marchenko: /* Див. також */

'''Тагано́к, -нка, '''''м. ''Ум. отъ '''таган.'''
[[Категорія:Та]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТАГАНО́К, нка, чол. Зменш.-пестл. до таган. І опівдні, і ввечері, бувало, На таганку кипить маленький казанок(Леонід Глібов, Вибр., 1957, 247).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 13.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ТАГАНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до тага́н. І опівдні, і ввечері, бувало, На таганку кипить маленький казанок (Гл., Вибр., 1957, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 13.
Таганок, нка, м. Ум. отъ таган.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 242.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ТАГАНОК, диал. – Вид котла, котелок. – На бережке потихоньку костерок дымит, на таганке кипяток урчит (2.117).
Ср. Даль 4. 385: таган «круглый или долгий железный обруч на ножках, под которым разводят огонь, ставяна него варево»; ССГ 297 «треножник из жердей, к которому подвешивался котел».

Историко-лингвистический словарь трилогии «Государева вотчина» / Сибирский федеральный университет. – Красноярск.А.М.Бондаренко . 2007.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Таганок.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| nlb4AdNHkbg}}
==Цікаві факти==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===
ТАГАНОК

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA Таганчик]===

===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Таганувати]===

==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=nlb4AdNHkbg Таганок из комплекта сухпайка ИРП для сухого горючего
]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Покрова

2017-11-26T19:15:50Z

T.marchenko: /* Вікіпедія */

'''Покрова, -ви, '''''ж. ''1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. ХС. І. 79. ''Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові. ''Чуб. V. 1028. 2) Покровительница. Ум. '''Покрівонька, покровонька. '''''Моя матінко, моя й покрівонько! ''Мил. 194.
[[Категорія:По]]
==Сучасні словники==

Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське[1] і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.
З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва[2]. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою[3].
З 2014 року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України.
Легенда
За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись доБогородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.
Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.
За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
Варіант легенди з сарацинами (в переказі Димитрія Ростовського)
910 року, при імператорі Левові Мудрому та патріарху Макарієві, візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами (в ряді джерел — з племенами русів) й Константинополю загрожувала небезпека.
У недільний день, 14 жовтня, під час всеношної, коли Влахернский храм був переповнений тими, що моляться, святий «Андрій, Христа ради юродивий» (Андрій, що споглядав це диво, був слов'янином, у молодості потрапив до полону й був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогностові), о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив що йде по повітрю Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточенаангелами і сонмом святих (Богородицю супроводжували Іван Хреститель та Іван Богослов).
Димитрій Ростовський повідомляє такі подробиці про чудесне явлення:
Коли св. Андрій з Єпіфанієм споглядали це чудове бачення, Богоматір молилася довгий час, обливаючи сльозами Своє Боговиднеє й Пречистеє обличчя. Закінчивши тут молитву, підійшла до престолу, молилася й тут за стоявший нарід. Після закінчення молитви, зняла з Себе сяюче на зразок блискавки — велике й страшне покривало, яке носила на Пречистім чолі Своїм, й, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, розпростерла над усім стоявшим народом. Здивовані ці мужі досить довгий час дивилися на це розпростерте над народом покривало, та сяючу на зразок блискавки „славу Господню“. Й доки була там Пресвята Богородиця, видно було покривало; а коли відійшла Вона, зробилося й воно невидиме. Але взявши його з собою, Вона залишила благодать бувшим там.
Свято Покрови — давнє українське свято
Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.
Згідно з переказами та легендами саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали та інших козаків, що по різних причинах залишалися в своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.
До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.
До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.
А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»
Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.
У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.
Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядах.
21 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову 14 жовтня, державним святом
==Словник==
Покрова – свято весіль, матері, воїнів і прощення

За Володимира Великого визволення Богородицею християн Царгороду стало великим святом, а київські князі брали ікону "Покрови" у військові походи. Згодом Богородичні чудеса з'явилися і в нашій історії. Достатньо згадати, як Пречиста Діва врятувала Почаївський монастир від нападу турків. Молитовні звернення русичів до Богородиці стали особливо ревними за князя Ярослава Мудрого, який "віддав Україну під покров Пречистої Діви".
==Іноземні словники==

Праздник Покрова Богородицы обязан своим появлениям чудесному событию, которое произошло в 910 году в Константинополе, во время царствования императора Льва Vl Философа, который получил свое прозвание за любовь к книжной мудрости.
Столицу осаждали полчища врагов, в любой момент способных ворваться в город, разрушить, сжечь его. Единственным прибежищем жителей осажденного города стал храм, где люди в молитве просили у Бога спасения от варваров. В то время в храме был и святой юродивый Андрей со своим учеником Епифанием. И вот святой Андрей видит, как Сама Божья Матерь коленопреклоненно молится перед Господом о спасении народа. После чего подходит к Престолу и еще раз помолившись, снимает со Своей головы покрывало и простирает его над молящимися в храме людьми, защищая их от врагов видимых и невидимых. Покров в руках Пречистой Матери, окруженной ангелами и сонмом святых, сиял "паче лучей солнечных", а рядом стояли святой Креститель Господень Иоанн и святой апостол Иоанн Богослов. Тогда святой Андрей спрашивает у своего ученика Епифания: "Видишь ли, брате, Царицу и Госпожу всех, молящуюся о всем мире?". "Вижу, святой отче, и ужасаюся", – отвечал ему Епифаний. Так Богородица спасла Константинополь от разорения и гибели людей.
В чем особенность этого праздника в православной традиции?
Особенность, я бы даже сказал, парадоксальность праздника в его «непатриотичности». Сам факт существования этого праздника в русском православном календаре разрушает ложный стереотип о том, что православие это некая национальная вера, национальная традиция… дело в том, что праздник этот неверно связывается с нападением сарацинов на Константинополь. Но Византийские летописи того времени не содержат никакого упоминания о нападении сарацин. Летописи детально раскрывают жизнь Влахернского дворца , отношения императора и патриарха, придворные интриги, предательство некоторых царедворцев, перешедших на сторону арабов (одним из них был тот самый патриций Самон, что мучил св. Василия Нового), благочестие монахов... Нет только нападения врагов на Константинополь. Из крупных военных операций этих лет можно отметить только неудачную попытку византийской армии выбить арабов с Крита и из Сирии.
Но какое событие могло так сильно напугать жителей Константинополя? Ответ может быть следующим: около этого времени в Константинополь прибыло посольство из Киева от правителя Олега («Вещего»), незадолго перед тем совершившего дерзкий грабительский набег на Империю. Свирепые викинги Олега и ведомые ими славяне, опустошительные нашествия которых крепко отметились в памяти греков, были не менее страшны, чем арабы.
В 911 году мирный договор между Русью и Византией был подписан. Мы не знаем, какие события сопровождали переговоры и подписание, но не исключено, что именно общая тревога греков и послужила причиной явления Божией Матери, из которого следовало, что Она предстательствует перед Господом за греческое православное царство.
Несмотря на то, что событие это произошло на Византийской земле, в греческий календарь этот праздник не вошел, но зато был принят и утвержден на Руси, благодаря святому князю Андрею Боголюбскому, сыну Юрия Долгорукого.
Таким образом получается, что в праздник Покрова Русская Православная Церковь празднует среди прочего и поражение славянского (языческого) оружия, оружия наших предков силою Божьей и предстательством Пресвятой Богородицы. Поэтому этот праздник имеет такое большое миссионерское значение. Он говорит о том, что единство в вере стоит выше любых человеческих конфликтов, любых национальных стереотипов и антипатий. Именно понимание этой истины позволило русскому народу в последствии воспринять этот праздник и сделать его частью своей православной традиции.
Почему Православная Церковь так почитает Богородицу?
Потому что все основания для этого почитания изложены в Священном Писании:
«И сказала Мария: «…величит душа Моя Господа, и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моем, что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды; что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;» (Евангелие от Луки 1 гл.).
Из этого мы видим, что еще до рождения Спасителя было предопределено величие Девы Марии и Ее почитание (ублажение) всеми народами. В 11 главе от Луки мы читаем слова некоей женщины из народа, которая, слыша Божественную мудрость Христа, восклицает: «…блаженно чрево, носившее Тебя, и сосцы, Тебя питавшие!»
Кроме того, евангелист Иоанн Богослов свидетельствует о том, что первое Свое чудо, в результате которого ученики уверовали в Спасителя, Христос сотворил именно по просьбе, ходатайству Своей Матери. Поэтому почитание Богородицы как заступницы, ходатаицы за людей укоренено в самой глубине христианской традиции и опыта. Именно чудесам Божией Матери мы обязаны такому количеству Ее чудотворных икон, которые во все времена пользовались почитанием православных христиан, и не только православных. Мы знаем, как чтят католики Казанскую Икону Богородицы, мы знаем о том, что даже мусульмане принимали участие в крестных ходах с Моздокской иконой.
Почему же Богородица в Писании упоминается так редко? Как совместить церковное почитание Божией Матери и скупость евангельского повествования о Ней?
Спор о почитании Богородицы очень давний, и противники Ее почитания в первую очередь ссылаются именно на Евангелие, вернее, на то, что там крайне мало информации о Деве Марии. Но к Евангелию (как и к Церкви) неприменим статистический анализ. Смотреть нужно не на количество строк, а на то, что в них сказано. Безусловно, Священное Писание обладает огромным авторитетом, но ведь оно само порождено Церковью. А Церковь своей двухтысячелетней историей ответила на вопрос, почему христиане почитают Божию Матерь.
Но вернемся к самому евангельскому тексту. Там есть пророчества о почитании Богородицы. Это слова Архангела Гавриила, который приносит Деве Марии весть о том, что Она будет матерью Спасителя. Короткая фраза "Благословенна Ты между женами" (Лк.1:28). Благословенна – означает прославлена. И Архангел произносит это не от себя, он всего лишь посланник Божий. И Богородица, встречаясь со Своей родственницей Елисаветой, прямо говорит, что Бог сделал Ее великой и люди прославят Ее (Лк.1:48-49). Поэтому Церковь всегда отвечала тем, кто, ссылаясь на Евангелие, отказывался почитать Богородицу: тем самым вы отказываетесь исполнять то, к чему призывает христиан Евангелие: почитать Божию Матерь.
Одна из древнейших молитв к Пресвятой Богородице (на церковнославянском):
«Богородице Дево, радуйся, Благодатная Марие, Господь с Тобою; Благословена Ты в женах и благословен плод чрева Твоего, яко Спаса родила еси душ наших».
Как видим текст древнейшей молитвы по смыслу полностью тождественен тексту Евангелия.
Евангелие прямо говорит о том, что Господь был в повиновении у Иосифа и Марии (Лк.2:51) и даже спорил с религиозными учителями, пытавшимися обойти Божию заповедь: "Почитай отца твоего и мать". А в самый страшный момент Своего земного служения Спаситель, уже страдая на Кресте, позаботился о том, чтобы Его Мать не оказалась одинокой, поручив заботу о Ней апостолу Иоанну Богослову.
А самое главное заключается вот в чем. Человечество ждало Спасителя множество веков. В Ветхом Завете Бог через пророков говорил, что Он войдет в мир через женщину, родившись без участия мужского семени. Но от женщины, которая должна была стать земной Матерью воплотившегося Бога, требовался величайший подвиг. И Дева Мария добровольно и свободно пошла на это. Богородице хватило веры, чтобы не усомниться в Своем предназначении, у Нее было достаточно духовных сил, чтобы не возгордиться, и достаточно смирения, чтобы нести Свой крест. Ведь она с самого начала знала, что земное служение Ее Сына окончится трагически. И как верующий человек, и как Мать Она перенесла немыслимые страдания. А пошла Она на это, потому что хотела спасения всем нам, всему человеческому роду. Как же Церкви не почитать Ту, без подвига Которой стало бы невозможным Боговоплощение – а значит, и наше спасение?

Но ведь не все христиане почитают Богородицу…
Если мы начнем перечислять православные праздники: Рождество, Пасху, Вознесение, Преображение и т.п., мы заметим одну очень важную особенность: праздники эти посвящены не просто Христу, не просто событиям Его земной жизни, а человеческой плоти Христа. Благовещение – во чреве Богородицы созиждестя человеческое Тело Христа. Кто рождается в Вифлеемском хлеву? ВОПЛОТИВШИЙСЯ Бог!, Что преображается на Фаворе? Человеческое Тело Христа! Что воскресает в третий день в гробнице Иосифа Аримафейского? Человеческая плоть Бога! Что возносится через сорок дней на небо одесную Отца? Новое человеческое естество! По сути, мы празднуем то, что с пришествием Христа в мир нет больше непреодолимой границы между Богом и человеком в силу того, что человеческая природа во всей ее полноте воспринята, усвоена, исцелена и преображена Христом. Бог воплотился, чтобы человек обОжился. В этих словах вся внутренняя сущность христианства.
А воплотился Христос от Девы Марии, воплотился по собственному слову для того, чтобы исполнить закон.
А что гласит закон? «Почитай отца твоего и мать твою, чтобы продлились дни твои на земле, которую Господь, Бог твой, дает тебе». (Исх.20:12) Сам Христос чтил Свою Матерь, потому что так велел Божий закон. По Ее ходатайству творил чудеса, благодаря Ее заступлению спас православный Константинополь от варваров. Что в свете этого я могу сказать тем так называемым христианам, которые не чтят Богородицу? Только то, что они игнорируют Священное Писание, историю Церкви и, в конце концов, здравый смысл. А идя еще дальше, когда порочат Божью Матерь, называя ее самой обычной женщиной или утверждая что Христос не единственный Ее Сын, совершают нравственное преступление предусмотренное законом Ветхого Завета: «Кто будет злословить отца своего или мать свою, тот да будет предан смерти» (Лев.20:9).
И тем не менее всегда находились люди, воспринимавшие почитание Богородицы как идолопоклонство и при этом называвшие себя христианами. Они, к сожалению, не понимали внутренней сущности Церкви. Православная Церковь – это живые люди, ее можно сравнить с большой семьей. Глава семьи – Христос, а все члены семьи, где бы они ни находились, в каком бы веке они ни жили, через Христа духовно связаны и друг с другом.
В Церкви есть святые. Это люди, которые так сильно стремились к Богу при жизни, что после смерти оказались в особой близости к Нему. И если в обычной семье старшие дети помогают младшим, могут попросить отца за них, то почему это не может происходить в семье церковной? Почему те, кто уже достиг святости, не могут просить Бога за тех, кто находится еще в пути?! Если человек приходит в храм и пишет записку о здравии или упокоении, тем самым прося священника помолиться за него, так почему тот же человек не может обратиться к людям, которые уже находятся рядом с Богом? И чем ближе эти люди к Богу, тем больше надежд мы возлагаем на их заступничество, на их любовь к нам. А ближе всех к Богу – Его Мать. Ее подвиг отличается от подвига святых качественным образом. Любой христианский подвиг связан с самопожертвованием, но в то же время "нет человека, который не согрешил бы". Поэтому даже величайшие святые не были до конца свободны от человеческой "самости". Церковь знает только одного человека, который был свободен от себялюбия совершенно, который от начала до конца своей жизни всегда отдавал всего себя Богу, ничего не ожидая взамен. Это – Матерь Божия. Самый совершенный дар Божий человеку – быть матерью, утешенной удивительной связью со своим ребенком, для Богородицы был с самого начала подвигом, от которого, как Она знала, Ей не должно было достаться никакого обычного материнского утешения.
Церковь не обожествляет Богородицу. Она – человек. Но при том Христос назвал Ее матерью, а Она Его – Сыном. Что может быть ближе этого? И, будучи в Таинстве Крещения связанными со Христом, христиане тем самым теснейшим образом духовно связаны с Его Матерью. Это знает любой человек, искренне когда-либо Ей молившийся.
Именно поэтому за помощью к Богородице обращаются намного чаще, чем к другим святым, поэтому Ей посвящено так много храмов, поэтому написано столько Ее икон. Каждая икона – это случай реальной помощи, которую получили люди, обращаясь с молитвой к Божьей Матери. Каждый воздвигнутый в Ее честь храм – это свидетельство того, что люди всегда чувствуют силу Ее любви, которой с избытком хватает для каждого человека.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: покрова1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: покрова2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: покрова.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| iyFexHytQ94}}

==Джерела та література==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96 Вікіпедія ]===
Покрова Пресвятої Богородиці
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Тюрма

2017-11-26T19:04:46Z

T.marchenko: /* [ http://www.novate.ru/blogs/160116/34614/ 15 необычных фактов со всего мира о тюрьмах и заключенных] */

'''Тюрма, -ми, '''''ж. ''= '''Турма. '''
[[Категорія:Тю]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ТЮРМА́, и, жін.
1. Місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Настя.. подалась з дитиною в город, одвідати Гната, котрий сидів у тюрмі, чекаючи суду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують (Леся Українка, I, 1951, 386); Із вогких окопів, із тюрем сирих, Із шахт, із заводів, із лав трудових, У бурях, в пожарах прийшов він до нас, Той день, що збратав нас, що світ весь потряс (Максим Рильський, III, 1961, 237); Це був молодий дезертир, жорстокий і безвольний, бандит і грабіжник, що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи.. покарання за свої злочини (Олександр Довженко, I, 1958, 297); * У порівняннях.Рідко можно [можна] спіткати таку непривітну, смутну, темну, як тюрма, хату (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 31);
// збірн. Арештанти. — Вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма,.. — страждання стають невиносимими [нестерпними] (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175); І його повісили сірим світанком під жахливі крики цілої тюрми (Юрій Яновський, II, 1958, 223).
♦ Гнити в тюрмі (по тюрмах) — перебуваючи в тюрмі, тюрмах, втрачати сили, здоров'я. Я бачила, як гинуло найкраще, Як родичі мої гнили по тюрмах Ігяк високе, низько упадало (Леся Українка, I, 1951, 119); Гноїти (згноїти) в тюрмі (по тюрмах) — довгий час тримати кого-небудь у тюрмі (тюрмах). Він [Т. Шевченко] пригадав би вам ті дні, коли в тюрмі його гноїли!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 403); Піти в тюрму див. піти; Поволочити по тюрмах див. поволочити.
2. перен. Місце, проживаючи в якому, хтось зазнав утисків, гноблення. Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? (Тарас Шевченко, II, 1963, 130); Нема вже старої Росії, нема тюрми народів — ожили степи, озера, — новії сходи нова земля дала (Павло Тичина, III, 1957, 19).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 335.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Тюрма, -ми, ж. = турма.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ТЮРМА́, и́, ж.
1. Місце ув’язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (Н.-Лев., III, 1956, 278); Настя.. подалась з дитиною в город, одвідати Гната, котрий сидів у тюрмі, чекаючи суду (Коцюб., І, 1955, 75); І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують (Л. Укр., І, 1951, 386); Із вогких окопів, із тюрем сирих, Із шахт, із заводів, із лав трудових, У бурях, в пожарах прийшов він до нас, Той день, що збратав нас, що світ весь потряс (Рильський, III, 1961, 237); Це був молодий дезертир, жорстокий і безвольний, бандит і грабіжник, що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи покарання за свої злочини (Довж., І, 1958, 297); * У порівн. Рідко можно [можна] спіткати таку непривітну, смутну, темну, як тюрма, хату (Барв., Опов.., 1902, 31); // збірн. Арештанти. — Вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма,.. — страждання стають невиносимими [нестерпними] (Хотк., І, 1966, 175); І його повісили сірим світанком, під жахливі крики цілої тюрми (Ю. Янов., II, 1958, 223).
◊ Гни́ти в тюрмі́ (по тю́рмах) — перебуваючи в тюрмі, тюрмах, втрачати сили, здоров’я. Я бачила, як гинуло найкраще, Як родичі мої гнили по тюрмах І як високе низько упадало (Л. Укр., І, 1951, 119); Гної́ти (згної́ти) в тюрмі́ (по тю́рмах) — довгий час тримати кого-небудь у тюрмі (тюрмах). Він [Т. Шевченко] пригадав би вам ті дні, коли в тюрмі його гноїли!.. (Сос., І, 1957, 403); Піти́ в тюрму́ див.піти́; Поволочи́ти по тю́рмах див. поволочи́ти.
2. перен. Місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення. Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? (Шевч., II, 1963, 130); Нема вже старої Росії, нема тюрми народів — ожили степи, озера, — новії сходи нова земля дала (Тич., III, 1957, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 335.

Тюрма, ми, ж. = Турма.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 300.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
ТЮРМА — ТЮРМА, (тюрьма) жен. острог, темница, место заключенья преступников или подсудимых, узников. Временную полицейскую тюрму зовут: арестантскою, она же: мешок, блошница и пр. Тюрма для проходящих узников, острог.

Толковый словарь Даля

Тюрма — и/, ж. 1) Місце ув язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. || збірн. Арештанти. 2) перен. Місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення.

Український тлумачний словник

тюрма — същ. тъмница, зандан, затвор .
Български синонимен речник

тюрьма (устарелое тюрма), род. тюрьмы, вин. тюрьму (неправильно тюрьму); мн. тюрьмы, род. тюрем (нерекомендуется тюрьм), дат. тюрьмам, твор. тюрьмами, предл. о (в) тюрьмах и устарелое тюрьмы, тюрем, тюрьмам, тюрьмами, тюрьмах. В литературном языке XIX века устарелые варианты тюрьмы, тюрем, тюрьмами др. встречались (чаще при исторической стилизации). Например, у А. Пушкина: «[Пленник:] Что день, токазнь. Тюрьмы битком набиты» (Борис Годунов).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тюрма2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Тюрма3.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| 1Y1luo1-3kA }}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0 Каторга]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F Темниця]====

==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=1Y1luo1-3kA Тюрма. Стрийська в'язниця]===

==Зовнішні посилання==
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
===[http://www.novate.ru/blogs/160116/34614/ 15 необычных фактов со всего мира о тюрьмах и заключенных]===
1. Тюрьма без ограничений
Самых закоренелых преступников в Норвегии перевозят на остров-тюрьму, где их практически не ограничивают ни в чем. По международным стандартам эта тюрьма имеет минимальный уровень безопасности, но при этом также имеет один из самых низких показателей повторного правонарушения во всем мире.
2. Иск на $ 5 млн
В 1995 году Роберт Ли Брок подал иск сам на себя, заявив, что он напился и совершил кражу со взломом. Поскольку его посадили за решетку на 23 года и он не имел возможности получать доход, Роберт ожидал, что государство должно выполнить обязательства иска на $ 5 млн. Его дело даже не было рассмотрено.
3. Горячий душ

Алькатрас был одной из немногих американских тюрем, оснащенной душем с горячей водой. Единственная причина этого заключалась в том, чтобы предотвратить побеги заключенных (предполагалось, что заключенные после горячего душа попросту не полезут в холодную воду бухты).

4. Мой дом - тюрьма

Заключенный в Балтиморской тюрьме переспал с четырьмя женщинами-охранниками, после чего те забеременели, а также заработал почти $ 20 000 на контрабанде товаров.

5. Гуманизм по-тюремному

В Японии приговоренных к смертной казни уведомляют о грядущей смерти всего за несколько часов до казни. А их семьи уведомляют уже по факту казни, через некоторое время.

6. Прикованные к экрану

В некоторых частных тюрьмах руководство считает, что предоставить заключенным телевизоры обходится гораздо дешевле, чем нанимать больше охранников.

7. Надсмотрщики как дети

В 2010 году двое заключенных просто вышли из тюрьмы в штате Висконсин благодаря поддельным записям об освобождении. Их поймали несколько дней спустя.

8. Ключи от камеры

В Нууке, Гренландия, некоторые заключенные имеют ключи от собственных камер. Они также могут покидать территорию тюрьмы, чтобы ходить на учебу и на работу. Некоторым из них даже позволяют ездить на охоту.

9. Чужими руками

Охранники тюрьмы штата Нью-Мексико выставляют несговорчивых заключенных перед остальными как стукачей. Делается это для того, чтобы их избивали в камерах.

10. 46 лет в ожидании казни

Максимальное время в камере смертников провел (в соответствии с Книгой рекордов Гиннесса) японский боксер Ивао Хакамада. Он провел 46 лет в камере смертников за убийство четырех человек, прежде чем его выпустили после тестов ДНК в 2014 году.

11. Мы с тобой лишь час летали

Аферист по имени Рональд Макинтош сбежал из тюрьмы в Калифорнии, угнал вертолет, после чего вернулся, чтобы забрать свою подругу, которая также пребывала в тюрьме. Вскоре их поймали.
12. Последняя льгота

В Техасе больше не предлагают специальный последний ужин заключенным, которых вскоре казнят. Вместо этого, они получают ту же еду, что и все остальные.

13. 10 лет за разговоры

Проведя 10 лет в тюрьме за свою социалистическую речь, Юджин Дебс баллотировался на пост президента в 1920 году и получил более миллиона голосов.

14. IQ 46 баллов

Джо Арриди был одним из самых счастливых заключенных, которые когда-либо содержались в камере смертников. Заключенный, чей IQ составлял 46 баллов, в день оглашения приговора играл с игрушечным поездом, который принес ему начальник тюрьмы. Когда его привели в газовую камеру в 1939 году, он начал нервничать, но начальник тюрьмы успокоил его. Джо был посмертно помилован в 2011 году.

15. Бей чужих, свои простят

Тайским заключенным могут уменьшить срок заключения, если они будут принимать участие в боксерских матчах против иностранцев.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дихальце

2017-11-26T18:52:51Z

T.marchenko:

'''Дихальце, -ця, '''''с. ''Ум. отъ '''дихало. '''
[[Категорія:Ди]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, сер. Один з мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями (Бджоли, 1955, 34).
Посилання: http://sum.in.ua/s/Dykhaljce

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Нас спонсорують:
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Посилання: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12289-dykhalce.html#show_point

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, с. Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах.Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями(Бджоли, 1955, 34)
Посилання: http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B5

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
дихальце
-я, с.
Один із мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах.
Посилання: https://ukrainian_explanatory.academic.ru/40423
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Дихальце.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12287-dykhalo.html#show_point дихало]====
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Кнюх

2017-11-26T18:48:34Z

T.marchenko: /* Джерела та література */

'''Кнюх, -ха, '''''м. ''Увалень, неповоротливый человѣкъ.
==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Кнюх, див. кньох.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Кнюх, див. кньох.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кнюх1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кнюх2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кнюх3.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кнюх4.jpg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| a6tBVmcXsT8 }}
==Джерела та література==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23326-knjukh.html ]===
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BD%D1%8E%D1%85 ]===
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

[[Категорія:Кн]]

Суша

2017-11-26T18:38:29Z

T.marchenko: /* Сучасні словники */

'''Суша, -ші, '''''ж. ''1) Суша. ''Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. ''Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. ''І рогоза росте в безвідній суші. ''К. Іов. 18.
==Сучасні словники==
===[http://sСУША]===
1, і, жін. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім'я Вітчизни, 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фізична географія., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря!(Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107);
// Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873.
Коментарі (0)
СУША 2, і, жін., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу, — казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, — небо чисте, а блискавиця моргає (Панас Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно .. — як на сушу та спеку (Олесь Гончар, Новели, 1954, 109);Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 137); * У порівняннях. Той смуток.. в'ялить рум'янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 68).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 873.
um.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СУ́ША1, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім’я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фіз. геогр.., 6, 1957, 3); На суші, в повітрі — усюди бої — Від Чорного моря до Білого моря! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 16); Зрадів Одіссей, як дерева і землю побачив. Кинувсь пливти він, щоб швидше на сушу ногами ступити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 107); // Сухе місце. І рогоза росте в безводній суші (Сл. Гр.).
СУ́ША2, і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха. — Гляди лиш, чи це не на сушу, — казала, позіхнувши, його жінка Настя і глянула на небо, — небо чисте, а блискавиця моргає (Мирний, IV, 1955, 86); Сонце заходило безхмарно.. — як на сушу та спеку (Гончар, Новели, 1954, 109); Пшениця, пишна та весела, красувалася за садом. І суша не взяла хлібів (Горд., Дівчина.., 1954, 137); * У порівн. Той смуток.. в’ялить рум’янець і сушить тіло, як суша й спека землю (Н.-Лев. .VI, 1966, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 873.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===

СУША
СУША
СУ́ША, суши, мн. нет, жен.
1. Земля, материк, в противоп. морю, водному пространству.
2. Засушливое время, сушь (прост.). Нынче необычайная суша.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУША.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУША_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУША_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУША_3.jpg |x140px]]

|}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D1%88 СУШ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8 СУШИТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F СУШИТИСЯ]====
==Зовнішні посилання==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Суході́л, су́ша — частина земної поверхні, що не вкрита морями й океанами (материки й острови). До суходолу не належать внутрішні водойми: озера й водосховища.
Загальна площа суші на Землі — понад 149 млн км² (29,2% поверхні). Середня висота над рівнем моря — 875 метрів, максимальна — 8 848 м (Джомолунгма).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Су]]

Окуляри

2017-11-26T18:37:07Z

T.marchenko: /* Зовнішні посилання */

'''Окуля́ри, -рів, '''''м. ''мн. 1) Очки. Мнж. 4. ''На очі вставлю окуляри. ''Котл. Ен. II. 15. ''Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. ''Кв. І. 140. — '''втерти'''. Провести, надуть. 2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. ''Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри. ''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ОКУЛЯ́РИ, ів, мн.
1. Оптичний прилад з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень. Очі йому вже не служили, і навіть окуляри не помагали (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125); Берник газету витяг з кишені, і знов я позаздрив йому: без окулярів читає (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 209); Коли я сказав Самборському, що світло ріже очі, він відповів, що зараз ми дістанемо окуляри-світлофільтри (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 135).

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Окуляри, -рів, м. мн. 1) Очки. Мнж. 4. На очі вставлю окуляри. Котл.Ен. II. 15. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. Кв. І. 140. — втерти. Провести, надуть. 2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Окуляри, рів, м. мн.
1) Очки. Мнж. 4. На очі вставлю окуляри. Котл. Ен. II. 15. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. Кв. І. 140. — втерти. Провести, надуть.
2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 51.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
окуляри
-ів, мн.
1) Оптичний прилад із двох скелець на дужках, що його використовують за вад зору або для захисту очей відяскравого світла та механічних ушкоджень.
••
Слухові́ окуля́ри — слуховий апарат, вмонтований в оправу окулярів.
2) жарт. Синці під очима.
••
Симпто́м окуля́рів — наявність синців навколо очей; ознака перелому основи черепа.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОКУЛЯРИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОКУЛЯРИ_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОКУЛЯРИ_4.jpeg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 8Sx32WpAy08}}
==Зовнішні посилання==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
• Окуляри для корекції вад зору — оптичний прилад, який застосовують для виправлення вад зору (астигматизм, аномалії рефракції ока та акомодації ока).
• Окуляри захисні — окуляри для захисту очей від механічних ушкоджень і шкідливого впливу будь-якого випромінювання.
• Окуляри сонцезахисні — окуляри для захисту очей від негативного впливу сильної зовнішньої освітленності, зокрема сонячного світла.
• Окуляри поляризаційні — окуляри з поляризаційними фільтрами, які пропускають світло з певним напрямком поляризації, тобто поляризують світло. Використовуються для спостереження за об'єктами в умовах відблисків та заважаючого фонового освітлення.
• Окуляри анагліфічні — окуляри з різнокольоровими скельцями-фільтрами для розглядання стереоскопічного зображення.
• Окуляри тактичні
==Джерела та література==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Ок]]

Чистити

2017-11-26T18:35:48Z

T.marchenko: /* Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка */

'''Чистити, -щу, -стиш, '''''гл. ''1) Чистить. ''Зайду до тії кринички, що я чистила. ''Рудч. Ск. II. 57. ''Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. ''Ном. № 282. 2) Бить, колотить. ''Почала... гостей чистити. ''Мнж. 71.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЧИСТИТИ, чищу, чистиш, недок., перех.
1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 400); Біля ґанку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий, як весняна клумба, килим (Андрій Головко, II, 1957, 480); Під стелею чистив лапкою дзьоба великий зелений папуга (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 201);
// Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. Ватя нагнала наймичку і загадала чистити та шарувати самовар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 108); В дворі Настя пісочком чистить перстень (Степан Васильченко, III, 1960, 322); Завдання Сашкові було таке. Він має сидіти й чистити чоботи кожному, хто поставить ногу на приступку ящика (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 15);
// Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін. І на другий день Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї (Панас Мирний, IV, 1955, 181); Худий, астматичний пенсіонер.. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб'ятник (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 143); Колодязь ніхто не доглядав, і його уже багато років не чистили (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 97);
// перен. Робити благородним, світлим, очищати. Земле, моя всеплодющая мати,..Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров (Іван Франко, X, 1954, 12).

Чистити ліс (сад і т. ін.) — вирубувати сухостій, виносити бурелом і т. ін. з лісу, саду тощо. — У мене ж нема зараз підходящої роботи, — крутить в руках якогось папірця Шкаварлига. — Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Михайло Стельмах, II, 1962, 278).
2. Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь. Соломія мовчала і знов почала чистити картоплю, кидаючи обчищену картоплю в миску з водою (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 405); Батько сердиті, сердиті... стоять, часник чистять (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 23); Я чистив лозини і ставив я кілля, І батько радіє, що син — помічник (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 300); Мар ян бачив, як Антон невміло задубілими пальцями чистив яєчко (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 8);
// Здирати луску з риби. Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Олесь Донченко, V, 1957, 13); Сухомлин безболісно сприймає запитання. Спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336);
// Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін. Почала Оленка й справді привчатися жити дома... Зриває, чистить квасолю, зрізує, вибиває соняшники (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 117); Вона встала, не лягала цілий день, чистила з Дорою мигдалі та й наїлась їх, а вночі її й схопило знов (Леся Українка, V, 1956, 304).
3. перен., розм. Проводити чистку (у 2 знач.).
4. перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.
5. Те саме, що каструвати.
6. перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити. От і положили її [відьму]; по два парубка [парубки] сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 185); Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 257).
7. перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось. Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 328); Бувало й так, що сам голова запросить до себе [винного] .. і вже як почне ганьбити, як почне чистити на всі боки, аж піт з тебе ллється! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 42).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 334.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити.Мнж. 71.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., перех.
1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (Коцюб., II, 1955, 400); Біля ганку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий, як весняна клумба, килим (Головко, II, 1957, 480); Під стелею чистив лапкою дзьоба великий зелений папуга (Донч., Ю. Васюта, 1950, 201); // Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. Ватя нагнала наймичку і загадала чистити та шарувати самовар (Н.-Лев., IV, 1956, 108); В дворі Настя пісочком чистить перстень (Вас., III, 1960, 322); Завдання Сашкові було таке. Він має сидіти й чистити чоботи кожному, хто поставить ногу на приступку ящика (Смолич, Світанок.., 1953, 15); // Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін. І на другий день Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї (Мирний, IV, 1955, 181); Худий, астматичний пенсіонер.. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб’ятник (Мушк., День.., 1967, 143); Колодязь ніхто не доглядав, і його уже багато років не чистили (Коз., Блискавка, 1962, 97); // перен.Робити благородним, світлим, очищати. Земле, моя всеплодющая мати,..Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров (Фр., X, 1954, 12).
Чи́стити ліс (сад і т. ін.) — вирубувати сухостій, виносити бурелом і т. ін. з лісу, саду тощо. — У мене ж нема зараз підходящої роботи,— крутить в руках якогось папірця Шкаварлига.— Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Стельмах, II, 1962, 278).
2. Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь. Соломія мовчала і знов почала чистити картоплю, кидаючи обчищену картоплю в миску з водою (Н.-Лев., VI, 1966, 405); Батько сердиті, сердиті… стоять, часник чистять (Тесл., Вибр., 1950, 23); Я чистив лозини і ставив я кілля, І батько радіє, що син — помічник (Нагн., Вибр., 1957, 300); Мар’ян бачив, як Антон невміло задубілими пальцями чистив яєчко (Чорн., Потік.., 1956, 8); // Здирати луску з риби. Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Донч., V, 1957,13); Сухомлин безболісно сприймає запитання. Спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати (Гончар, Тронка, 1963, 336); // Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін. Почала Оленка й справді привчатися жити дома… Зриває, чистить квасолю, зрізує, вибиває соняшники(Тесл., Вибр., 1950, 117); Вона встала, не лягала цілий день, чистила з Дорою мигдалі та й наїлась їх, а вночі її й схопило знов (Л. Укр., V, 1956, 304).
3. перен., розм. Проводити чистку (у 2 знач.).
4. перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.
5. Те саме, що каструва́ти.
6. перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити. От і положили її [відьму]; по два парубка[парубки] сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити (Кв.-Осн., II, 1956, 185); Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити (Тют., Вир, 1964, 257).
7. перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось. Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Збан., Переджнив’я, 1955, 328); Бувало й так, що сам голова запросить до себе [винного] .. і вже як почне ганьбити, як почне чистити на всі боки, аж піт з тебе ллється! (Рудь, Гомін.., 1959, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 334.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
чистити
I
(зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), о(б)чищати, очищувати, о(б)чистити, облуплювати, облупити, теребити; об(б)ирати, обібрати (шкаралупу, лушпиння тощо)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ_4.jpg |x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| W3e70fCFgyM}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9 ЧИСТИЙ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F ЧИСТИТИСЯ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE ЧИСТО]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Чи]]

Чистити

2017-11-26T18:35:15Z

T.marchenko:

'''Чистити, -щу, -стиш, '''''гл. ''1) Чистить. ''Зайду до тії кринички, що я чистила. ''Рудч. Ск. II. 57. ''Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. ''Ном. № 282. 2) Бить, колотить. ''Почала... гостей чистити. ''Мнж. 71.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЧИСТИТИ, чищу, чистиш, недок., перех.
1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 400); Біля ґанку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий, як весняна клумба, килим (Андрій Головко, II, 1957, 480); Під стелею чистив лапкою дзьоба великий зелений папуга (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 201);
// Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. Ватя нагнала наймичку і загадала чистити та шарувати самовар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 108); В дворі Настя пісочком чистить перстень (Степан Васильченко, III, 1960, 322); Завдання Сашкові було таке. Він має сидіти й чистити чоботи кожному, хто поставить ногу на приступку ящика (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 15);
// Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін. І на другий день Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї (Панас Мирний, IV, 1955, 181); Худий, астматичний пенсіонер.. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб'ятник (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 143); Колодязь ніхто не доглядав, і його уже багато років не чистили (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 97);
// перен. Робити благородним, світлим, очищати. Земле, моя всеплодющая мати,..Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров (Іван Франко, X, 1954, 12).

Чистити ліс (сад і т. ін.) — вирубувати сухостій, виносити бурелом і т. ін. з лісу, саду тощо. — У мене ж нема зараз підходящої роботи, — крутить в руках якогось папірця Шкаварлига. — Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Михайло Стельмах, II, 1962, 278).
2. Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь. Соломія мовчала і знов почала чистити картоплю, кидаючи обчищену картоплю в миску з водою (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 405); Батько сердиті, сердиті... стоять, часник чистять (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 23); Я чистив лозини і ставив я кілля, І батько радіє, що син — помічник (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 300); Мар ян бачив, як Антон невміло задубілими пальцями чистив яєчко (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 8);
// Здирати луску з риби. Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Олесь Донченко, V, 1957, 13); Сухомлин безболісно сприймає запитання. Спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336);
// Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін. Почала Оленка й справді привчатися жити дома... Зриває, чистить квасолю, зрізує, вибиває соняшники (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 117); Вона встала, не лягала цілий день, чистила з Дорою мигдалі та й наїлась їх, а вночі її й схопило знов (Леся Українка, V, 1956, 304).
3. перен., розм. Проводити чистку (у 2 знач.).
4. перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.
5. Те саме, що каструвати.
6. перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити. От і положили її [відьму]; по два парубка [парубки] сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 185); Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 257).
7. перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось. Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 328); Бувало й так, що сам голова запросить до себе [винного] .. і вже як почне ганьбити, як почне чистити на всі боки, аж піт з тебе ллється! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 42).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 334.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити.Мнж. 71.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., перех.
1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (Коцюб., II, 1955, 400); Біля ганку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий, як весняна клумба, килим (Головко, II, 1957, 480); Під стелею чистив лапкою дзьоба великий зелений папуга (Донч., Ю. Васюта, 1950, 201); // Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. Ватя нагнала наймичку і загадала чистити та шарувати самовар (Н.-Лев., IV, 1956, 108); В дворі Настя пісочком чистить перстень (Вас., III, 1960, 322); Завдання Сашкові було таке. Він має сидіти й чистити чоботи кожному, хто поставить ногу на приступку ящика (Смолич, Світанок.., 1953, 15); // Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін. І на другий день Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї (Мирний, IV, 1955, 181); Худий, астматичний пенсіонер.. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб’ятник (Мушк., День.., 1967, 143); Колодязь ніхто не доглядав, і його уже багато років не чистили (Коз., Блискавка, 1962, 97); // перен.Робити благородним, світлим, очищати. Земле, моя всеплодющая мати,..Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров (Фр., X, 1954, 12).
Чи́стити ліс (сад і т. ін.) — вирубувати сухостій, виносити бурелом і т. ін. з лісу, саду тощо. — У мене ж нема зараз підходящої роботи,— крутить в руках якогось папірця Шкаварлига.— Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Стельмах, II, 1962, 278).
2. Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь. Соломія мовчала і знов почала чистити картоплю, кидаючи обчищену картоплю в миску з водою (Н.-Лев., VI, 1966, 405); Батько сердиті, сердиті… стоять, часник чистять (Тесл., Вибр., 1950, 23); Я чистив лозини і ставив я кілля, І батько радіє, що син — помічник (Нагн., Вибр., 1957, 300); Мар’ян бачив, як Антон невміло задубілими пальцями чистив яєчко (Чорн., Потік.., 1956, 8); // Здирати луску з риби. Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Донч., V, 1957,13); Сухомлин безболісно сприймає запитання. Спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати (Гончар, Тронка, 1963, 336); // Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін. Почала Оленка й справді привчатися жити дома… Зриває, чистить квасолю, зрізує, вибиває соняшники(Тесл., Вибр., 1950, 117); Вона встала, не лягала цілий день, чистила з Дорою мигдалі та й наїлась їх, а вночі її й схопило знов (Л. Укр., V, 1956, 304).
3. перен., розм. Проводити чистку (у 2 знач.).
4. перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.
5. Те саме, що каструва́ти.
6. перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити. От і положили її [відьму]; по два парубка[парубки] сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити (Кв.-Осн., II, 1956, 185); Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити (Тют., Вир, 1964, 257).
7. перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось. Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Збан., Переджнив’я, 1955, 328); Бувало й так, що сам голова запросить до себе [винного] .. і вже як почне ганьбити, як почне чистити на всі боки, аж піт з тебе ллється! (Рудь, Гомін.., 1959, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 334.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
чистити
I
(зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), о(б)чищати, очищувати, о(б)чистити, облуплювати, облупити, теребити; об(б)ирати, обібрати (шкаралупу, лушпиння тощо)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЧИСТИТИ_4.jpg |x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| W3e70fCFgyM}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9 ЧИСТИЙ]====
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F ЧИСТИТИСЯ]====
====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE ЧИСТО]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Чи]]

Подружка

2017-11-26T18:33:19Z

T.marchenko: /* Див. також */

'''По́дружка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''подруга. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПОДРУЖКА, и, жін. Пестл. до подруга. Бачила Олеся своїх подружок: які ж то молодиці стали! (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Таня з подружками почала пісню (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 253); На світанку Інокентій.. побачив молоду пару.. Тимко лежав горілиць, .. пригортаючи до плеча свою подружку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 222).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
подружка
-и, ж.
Пестл. до подруга.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУЖКА.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУЖКА_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУЖКА_2.jpg |x140px]]

|}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0 ПОДРУГА]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 ПОДРУГУВАТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 подруженька]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:По]]

Подруга

2017-11-26T18:32:23Z

T.marchenko: /* Див. також */

'''По́друга, -ги, '''''ж. ''Подруга. ''Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. ''Рудч. Ск. І. 165. Ум. '''По́дружка, подруженька, подружечка.'''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПОДРУГА, и, жін. Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить з ким-небудь. Зневажають подруженьки Подругу свою (Тарас Шевченко, II, 1963, 12); Мар'яна і Ганна були найкращими Катрусиними подругами (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 22); * Образно. Як сестра, схилилась над тобою Невтомна подруга, сувора творчість (Максим Рильський, I, 1956, 90);
// Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (Іван Манжура, Тв., 1955, 139); Він, добра й лагідна людина, раз у раз жалував свою подругу (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 41); * Образно. Кличе подругу перепел в житі (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 113); * У порівняннях. Як вірну подругу, любить білу акацію степовик (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 564).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 758.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Подруга, -ги, ж. Подруга. Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. Рудч. Ск. І. 165. Ум. по́дружка, подруженька, подружечка.
==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
подруга
-и, ж.
Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить із ким-небудь. || Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУГА.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУГА_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУГА_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОДРУГА_3.jpg |x140px]]

|}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 ПОДРУГУВАТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 ПОДРУЖЕНЬКА]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%B0 ПОДРУЖКА]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:По]]

Зшивати

2017-11-26T18:31:58Z

T.marchenko: /* Див. також */

'''Зшива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''зши́ти, зши́ю, зшиєш, '''''гл. ''Сшивать, сшить. ''Зшивали лантухи на сухарі. ''Стор. МПр. 126.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех.
1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Андрій Головко, I, 1957, 295);
// З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.
2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити. [Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 135); — Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фоміп, Вибр., 1958, 270).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 740.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Зшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. зши́ти, зши́ю, зшиєш, гл. Сшивать, сшить. Зшивали лантухи на сухарі. Стор. МПр. 126.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗШИ́ТИ, зши́ю, зши́єш, док., перех.
1. Шиючи, з’єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Головко, I, 1957, 295); // З’єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.
2. тільки док. Виготовити шиттям; пошити. [Гапка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Кроп., II, 1958, 135); — Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фомін, Вибр., 1958, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 740.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===

зшивати
-а́ю, -а́єш, недок., зши́ти, зши́ю, зши́єш, док., перех.
1) Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Зшити краї рани.
2) тільки док. Виготовити шиттям; пошити.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЗШИВАТИ.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЗШИВАТИ_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ЗШИВАТИ_2.jpg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| fgjI8iO2rq4}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8 ЗШИТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA ЗШИТОК]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Зш]]

Поливати

2017-11-26T18:31:23Z

T.marchenko: /* Див. також */

'''Полива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''полити, -ллю, -ллєш, '''''гл. ''1) Поливать, полить, орошать, оросить. ''А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. ''Чуб. V. 210. ''Поливала та ромензілля дрібними сльозами. ''Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПОЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ПОЛИТИ, поллю, поллєш і рідко ПОЛЛЯТИ, полляю, полляєш і поллю, поллєш, док.
1. перех. і без додатка. Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. Двоє-троє ще перегортали уважно та поливали порозтягану пригорілу солому та дерево, боячися, щоб не заховалася де іскра (Борис Грінченко, I, 1963, 391); Дерев'яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою, щоб було не так жарко (Олесь Гончар, III, 1959, 18); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали.. Одні пили її відразу по чверть відра, інші поливали голову або похапцем обливалися до пояса (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 17); Замету тобі стежки І поллю з відра, Як ітимеш від ріки До мого двора (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 80); * Образно. Південне сонце, червоне та палюче,.. гарячими бризками поливало греблю (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 289);
// Зволожувати або орошати ґрунт для поліпшення росту рослин. Як сіяла руту, Грядки поливала; Ще й воду носити Миленького звала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 256); Василь.. ходив між рядочками і з відра поливав молоді стебла махорки (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 220); Марина полила деревце з обох цеберок (Андрій Головко, Літа.., 1956, 142); * Образно. З давніх-давен цю землю рясно поливали війни людською кров'ю (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 115);
// Змочувати болюче місце рідиною, що сприяє видужанню, зціленню від хвороби. Шатнулись, різних трав нарвали, Зцілющої води примчали,.. І все те вкупі сколотивши, Якісь слова наговоривши, Енею рану полили (Іван Котляревський, I, 1952, 285); Василина почувала, що в неї ноги неначе хто полив цілющою водою: ноги вже не боліли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 34);
// Оббризкувати, кропити чимсь кого-, що-небудь. Від згарищ повітря було отруєне, дарма що імператор наказав полити парфумами меблі і підлогу в залі (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 347);
// Додавати до страви якусь приправу для поліпшення її смаку. Учистив Хома якраз [макітру вареників], масличком [маслечком] поливаючи та у сметану обмокуючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 478); * Образно. — Тобі [Старцю] добре в світі буде, Біля тебе будуть люди На кишеню поглядати, Медом речі поливати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 119).
♦ Поливати (полити) вогнем (металом, свинцем і т. ін.); Поливати (полити) з автомата (кулемета і т. ін.) — обстрілювати суцільними чергами. Втягнутий у завулок кулемет тепер поливав вогнем темний майдан (Петро Панч, I, 1956, 528); Кинулись [карателі].. до лісу, та й ну стріляти по своїх, по дорозі. А з дерев, із засідок наші їх свинцем поливали (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 185); Я з першого пострілу поклав вартового, а потім почав поливати з автомата гітлерівців, що метушились помосту (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 131); Поливати (полити) потом землю (поле і т. ін.) — важко працювати, трудитися, обробляючи землю, поло і т. ін. — Коли одібрали пиву, то хай же я краще у воді бовтатимусь, ніж своїм потом чужу землю поливатиму... (Любов Яновська, I, 1959, 307); Поливати (полити) сльозами (слізьми, сльозою і т. ін.) кого, що — дуже плакати над ким-, чим-небудь. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає, І сльозами поливає, І господа просить (Тарас Шевченко, II, 1963, 11); Він .. читав його [«Кобзар»], коли на душі було важко, читав і поливав сльозою читане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 74).
2. тільки док., перех. і неперех., чим, на що і без додатка. Почати лити, литися. Знялася буря, дощ полив (Павло Грабовський, I, 1959, 482); Полив ще сильніший дощ, увесь обрій затягло густою завісою (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 190); * Образно. Двері одхилилися, світ місячний полив, як у яму, своє сяйво у темні сіни (Панас Мирний, I, 1954, 63);
// безос. [Харитон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє (Марко Кропивницький, II, 1958, 11).
3. тільки док., неперех. Лити (у 2 знач.) якийсь час. За вікном січе і січе дощ.. А коли отак поллє до ночі,.. то й зовсім обвалиться [стеля] (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 69).
4. перех., спец. Покривати поливою (у 1 знач.); глазурувати.
5. перех., розм. Відзначати покупку чого-небудь випивкою. А поїхати на базар чи на ярмарок? Чоботи треба? Треба!.. А полити їх треба? (Остап Вишня, I, 1956, 103).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 66.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Поливати, -ва́ю, -єш, сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Поливати, ва́ю, єш, сов. в. полити, ллю, ллєш, гл.
1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336.
2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 282

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
поливати
-а́ю, -а́єш, недок., поли́ти, поллю́, поллє́ш і рідко полля́ти, полля́ю, полля́єш і поллю́, поллє́ш, док.
1) перех. і без додатка. Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. || Зволожувати абозрошувати ґрунт для поліпшення росту рослин. || Змочувати болюче місце рідиною, що сприяє видужанню, зціленню від хвороби. || Оббризкувати, кропити чимсь кого-, що-небудь. || Додавати до страви якусь приправудля поліпшення її смаку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОЛИВАТИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОЛИВАТИ_1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОЛИВАТИ_2.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| UDHAO6DpovI}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0 ПОЛИВА]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0 ПОЛИВАЙКА]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:По]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Нарізувати

2017-11-26T18:30:12Z

T.marchenko: /* Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка */

'''Нарізувати, -вую, -єш, '''сов. в. '''нарізати, -ріжу, -жеш, '''''гл. ''1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. ''В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. ''О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. ''Нарізує на скрипці. ''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
НАРІ́ЗАТИ див. нарізувати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 171.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Нарі́зати Cм. нарізувати.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
НАРІЗА́ТИ див. нарі́зувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 171.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
нарізати
I нар`ізати
див. нарізувати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАРІЗАТИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАРІЗАТИ_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАРІЗАТИ_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАРІЗАТИ_3.jpg |x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| eI2SKUFy6EQ}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 НАРІЗУВАТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 НАРІЗНУТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F НАРІЗУВАТИСЯ]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:На]]

Відрізувати

2017-11-26T18:29:04Z

T.marchenko:

'''Відрізувати, -зую, -єш, '''сов. в. '''відрізати, -жу, -жеш, '''''гл. ''1) Отрѣзывать, отрѣзать. ''Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. ''Г. Барв. 98. ''Поли одрізуй та плечі латай. ''Ном. № 1545. ''Як різцем одрізало. ''Ном. № 1838. '''Як одрізано'''. Нѣтъ какъ нѣтъ. ''То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. ''2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. ''Возному так одрізала, що мусить одчепиться. ''Котл. НП. 367.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВІДРІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРІЗАТИ, їжу, іжеш, док.
1. перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Пани все їм снились. Із рогами і хвостами Одрізують косу (Тарас Шевченко, I, 1951, 539); Поли одрізуй, та плечі латай (Номис, 1864, № 1545); Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 28); Під загальний регіт знаменитий вегетаріанець відрізав малесенький шматочок м'яса (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 150); * У порівняннях. — Спасибі, мамо! Я не п'ю, — сказала Онися швидко й голосно, як одрізала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18);
// перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суші. Прут з кожною новою повінню підмивав і підмивав береги півострівця, доки однієї особливо водянистої весни зовсім не відрізав прибережну частину від материка (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 221).
♦ Сім раз одмір (примір), а раз відріж — тільки обдумавши добре, починай діяти. [Огнєв:] Раніше зважувати, а потім дерзати.., що відповідає — сім раз примір, а раз відріж (Олександр Корнійчук, II, 1955, 21); Як (мов, наче і т. ін.) [ножем] відрізав (відрізало) — про раптове припинення чогось. — Я візьми, дурний, та й покажи [листа] на сході.. З того часу — як одрізало. Ні одного не получав (Андрій Головко, II, 1957, 20).
2. перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею кого-небудь. — А що, Лавріне, — сказав Карпо, — розділим тепер ґрунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, неначе вкрав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354);
// Забирати в когось частину земельної ділянки, привласнюючи її. — Так вісімдесят десятин відрізав [пан]? — дивується і обурюється отець Вікентій (Михайло Стельмах, I, 1962, 272).
3. перех. Перетинати кому-небудь дорогу. Із-посеред кукурудзи вихилилася кремезна, плечиста постава господаря і відрізала братам відворот (Іван Франко, VI, 1951, 144); Вже одрізали танкісти Шлях на захід ворогам (Терень Масенко, Побратими, 1950, 82);
// Позбавляти зв'язку з ким-, чим-небудь. Сипав сніг і врешті засипав яму. Засипав дороги, засипав ліси, долини і Алму... Від всього світа відрізав... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 116); Важкі двері м'яко зачинились, відрізавши Гурія Степановича від командного пункту з його хвилюваннями й тривогами (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 126).
4. тільки док., неперех., перен. Різко й коротко відповісти. [Наталка:] Возному так одрізала, що мусить одчепитися (Іван Котляревський, II, 1953, 19); — Чого ти людей бунтуєш? — То ви їх бунтуєте, а не я! — одрізав Чіпка [становому] (Панас Мирний, II, 1954, 283); — Прошу вас запам'ятати, — відрізала дівчина, — що зустріч з вами анітрохи не радує мене (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 258).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 630.

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться. Котл. Н. П. 367.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ВІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док. 1. перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Пани все їм снились. Із рогами і хвостами Одрізують косу (Шевч., І, 1951, 539); Поли одрізуй, та плечі латай (Номис, 1864, № 1545); Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її(Коцюб., І, 1955, 28); Під загальний регіт знаменитий вегетаріанець відрізав малесенький шматочок м’яса (Моє життя в мист., 1955. 150); * У порівн. — Спасибі, мамо! Я не п’ю, — сказала Онися швидко й голосно, як одрізала (Н.-Лев., III, 1956, 18); // перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суші. Прут з кожною новою повінню підмивав і підмивав береги півострівця, доки однієї особливо водянистої весни зовсім не відрізав прибережну частину від материка (Вільде, Сестри… 1958, 221).
◊ Сім раз одмі́р (примі́р), а раз відрі́ж — тільки обдумавши добре, починай діяти. [Огнєв:] Раніше зважувати, а потім дерзати.., що відповідає — сім раз примір, а раз відріж (Корн., II, 1955, 21); Як(мов, на́че і т. ін.) [ноже́м] відрі́зав (відрі́зало) — про раптове припинення чогось. — Я візьми, дурний, та й покажи [листа] на сході.. З того часу — як одрізало. Ні одного не получав (Головко, II, 1957, 20).
2. перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею кого-небудь. — А що, Лавріне, — сказав Карпо, — розділим тепер грунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, неначе вкрав (Н.-Лев., II, 1956, 354); // Забирати в когось частину земельної ділянки, привласнюючи її. — Так вісімдесят десятин відрізав [пан]? — дивується і обурюється отець Вікентій(Стельмах, І, 1962, 272).
3. перех. Перетинати кому-небудь дорогу. Із-посеред кукурудзи вихилилася кремезна, плечиста постава господаря і відрізала братам відворот (Фр., VI, 1951, 144); Вже одрізали танкісти Шлях на захід ворогам. (Мас., Побратими, 1950, 82); // Позбавляти зв’язку з ким-, чим-небудь. Сипав сніг і врешті засипав яму. Засипав дороги, засипав ліси, долини і Алму… Від всього світа відрізав…(Коцюб., ІІ, 1955, 116); Важкі двері м’яко зачинились, відрізавши Гурія Степановича від командного пункту з його хвилюваннями й тривогами (Собко, Срібний корабель, 1961, 126).
4. тільки док., неперех., перен. Різко й коротко відповісти. [Наталка:] Возному так одрізала, що мусить одчепитися (Котл., II, 1953, 19); — Чого ти людей бунтуєш? — То ви їх бунтуєте, а не я! — одрізав Чіпка [становому) (Мирний, II, 1954, 283); — Прошу вас запам’ятати, — відрізала дівчина, — що зустріч з вами анітрохи не радує мене (Собко, Стадіон, 1954, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 630.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ВІДРІЗУВАТИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ВІДРІЗУВАТИ_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ВІДРІЗУВАТИ_2.jpeg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 8738VcE2qlw}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B7 ВІДРІЗ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8 ВІДРІЗАТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F ВІДРІЗУВАТИСЯ]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Ві]]

Побіліти

2017-11-26T18:28:07Z

T.marchenko: /* Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка */

'''Побіліти, -лію, -єш, '''''гл. ''1) Побѣлить. ''Побілила около. ''2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. ''Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. ''Ном. №№ 4381 — 4385. '''Побілів як вільхо́ва довбня'''. Покраснѣлъ. Мнж. 167.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПОБІЛІШАТИ, аю, аєш. Док. до білішати. Загорілі колись руки знов побілішали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166);Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 51);
// Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови(Іван Микитенко, II, 1957, 104).
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

ПОБІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до білі́шати. Загорілі колись руки знов побілішали (Н.-Лев., І, 1956, 166); Побілішав, заколивався від вітру ковиль (Тулуб, Людолови, І, 1957, 51); // Стати сивішим; посивішати. Голова йому побілішала, а шорстку, неголену щоку затягли свіжі, глибокі рови (Мик., II, 1957, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 617.
Побілішати, шаю, єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
побілішати
-аю, -аєш.
Док. до білішати. || Стати сивішим; посивішати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОБІЛІТИ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОБІЛІТИ_3.png |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ПОБІЛІТИ_2.jpg |x140px]]
|}
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 ПОСИВІТИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9 ПОБІЛІЛИЙ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 ПОБІЛІТИ]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:По]]

Обручатися

2017-11-26T18:27:36Z

T.marchenko: /* Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка */

'''Обручатися, -ча́юся, -єшся, '''сов. в. '''обручи́тися, -чу́ся, -чишся, '''''гл. ''Обручаться, обручиться. ''Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. ''Чуб. V. 25.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ОБРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБРУЧИТИСЯ, ручуся, ручишся, док., з ким, Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодилі обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 333).
===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл.Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився.Чуб. V. 25.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ОБРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док., з ким. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Гончар, Тронка, 1963, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 573.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
обручатися
-а́юся, -а́єшся, недок., обручи́тися, -ручу́ся, -ру́чишся, док., з ким.
Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОБРУЧАТИСЯ.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОБРУЧАТИСЯ1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОБРУЧАТИСЯ2.jpg |x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| 5IftVt1t9wk}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0 ОБРУЧКА]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 ОБРУЧАТИ]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Об]]

Кайданник

2017-11-26T18:26:57Z

T.marchenko:

'''Кайданник, -ка, '''''м. ''Закованный въ кандалы.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
КАЙДА́ННИК, а, чол. Той, хто закований у кайдани; в'язень. Кайданник... Вічна каторга, вічна неволя... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 618); * У порівняннях. Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (Павло Грабовський, I, 1959, 585).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 73

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
КАЙДА́ННИК, а, ч. Той, хто закований у кайдани; в’язень. Кайданник… Вічна каторга, вічна неволя…(Гончар, Таврія.., 1957, 618); * У порівн. Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (Граб., І, 1959, 585).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 73.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
кайданник
-а, ч.
Той, хто закований у кайдани; в'язень.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: КАЙДАННИК.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: КАЙДАННИК_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: КАЙДАННИК_2.png |x140px]]
|}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8 КАЙДАНИ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96 КАЙДАНИЦІ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8 КАЙДАНКИ]====
==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:Ка]]

Спілка

2017-11-26T18:16:37Z

T.marchenko:

'''Спілка, -ки, '''''ж. ''Компанія, товарищество. ''Чоловік та жінка, то одна спілка. ''Ном. '''Тримати спі́лку'''. Вести компанію. ''Не тримай з панами спілки. ''
[[Категорія:Сп]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СПІ́ЛКА, и, жін.
1. Тісне єднання, зв'язок. Вийшли ми, браття, з народу, Діти робочих родин. Спілка братерська й свобода — Шлях перед нами один (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 278); Статуї, і садові куртини, І шафи книжкові — все свідчить тут мені, Що спілка з музами твої скрашає дні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 395); Якось батько виявив подвійну Юркову бухгалтерію і припинив з ним торговельну спілку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 92); — Що ви хотіли! Яка ж їх сила, робітників отих, у місті — тисячі. Ну, та й спілка не та, що в нас: дружний народ! (Андрій Головко, II, 1957, 334).

Йти (піти) до спілки — об'єднуватися. Йдуть до спілки тільки рівний з рівним (Леся Українка, I, 1951, 170);Тримати спілку з ким — товаришувати; водити компанію. Не тримай з панами спілки (Номис, 1864, № 1206); У спілці з ким: а) разом, спільно з ким-небудь. Михайло, сам неписьменний, держав у спілці з Іваном газету. Їм вичитувала Іваниха (Лесь Мартович, Тв., 1954, 71); б) у компанії з ким-небудь. — Хочеш ти бути в спілці з нами, то будь по своїй волі, і ніхто тебе до цього присилувати не має права (Панас Мирний, IV, 1955, 331).
2. Об'єднання людей, пов'язаних спільними умовами життя, спільною метою; товариство. Коло Гуші скоро скупчилась молодь.. Од нього вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 66); Європейський соціалізм із самого свого початку не думав тільки виступати проти старого порядку, а зараз же поставив проби й нового впорядкування громадського, зараз же наліг на таку річ, як спілка, толока, праця громадою (Михайло Драгоманов, II, 1970, 72);
// Невелике об'єднання людей з спільними інтересами в торгівлі, виробництві тощо. — Що ж, чи помиритесь ви в тому млині? Там же вас п'ять чоловік в спілці? — спитав батюшка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 95); [Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Леся Українка, III, 1952, 94);
// Компанія. * Образно. Найкраща спілка і товариство при писанні оригінальних белетристичних речей — се робоча лампа.. і чотири стіни (Леся Українка, V, 1956, 289).
3. Громадське об'єднання, організація (часто в назвах товариств, партій). Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС, 1971, 27); Спілка радянських письменників містилася в затишному особняку на тихій вулиці (Олесь Донченко, V, 1957, 355).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Спілка, -ки, ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.
===[http://slovopedia.org.ua Словник синонімів Караванського]===
СПІЛКА
єднання, зв'язок; (гурт) товариство, співтовариство, співдружність, ОБ'ЄДНАННЯ, ліґа; (двох) п. тандем; (виробнича) корпорація; (політична) органзація; п! СОЮЗ.
===[http://www.rozum.org.ua Орфографічний словник української мови]===
спілка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири спілки
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Спілка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Спілка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Спілка_3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| o2oNq9DrdzM}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Спілкування]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Спілкувати]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA Спільник]====
==Джерела та література==
===[https://books.google.com/books?id=ps4GcTMtSQQC&pg=PA217&lpg=PA217&dq=%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0+%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0&source=bl&ots=ITGyw_Egfi&sig=7QclL_CnMznN7wTqq2shkbOI5WU&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjG0t7Xo9rXAhXFJVAKHXblDYUQ6AEIXTAH#v=onepage&q=%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0&f=false Українська література 8 клас]===
У 20-х роках літературне життя в Україні набуває нових форм. У Харкові (тодішній столиці) утворюються численні літературні об’єднання. Наприклад, «Плуг», в який увійшли письменники, що цікавилися проблемами села, «Гарт» - спілка пролетарських письменників, «Молодняк», що згуртував літературну молодь.
==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Громадська спілка — вид організаційно-правової форми в Україні, громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Це одна з організаційно-правових форм громадських об'єднань.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Лоскотарка

2017-11-26T18:13:12Z

T.marchenko:

'''Лоскотарка, -ки, '''''ж. ''Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. '''Лоскота́рочка. '''Щог. Сл. 105.
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РУСА́ЛКА, и, жін. За народними повір'ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. — І русалки, й мавки — все з нехрещених дітей… По полях, по лісах, по водах живуть… І скрізь таке, що його й не бачиш, а воно живе… От диво! (Борис Грінченко, II, 1963, 333);Здається, не здивувалася б Ганна, якби раптом збурунилась вода і з-поміж латаття стали вихоплюватись на берег одна за одною голі русалки і, гріючись при місяці, стали б розчісувати свої довгі розпущені коси(Олесь Гончар, II, 1959, 266); * У порівняннях. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308).

Лісова русалка — те саме, що мавка 1. Далекий чарівний сміх зовсім завмер, наче вони своїм криком сполошили.. пестливу лісову русалку (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 46).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка. Чуб. І. 206.
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
лоскітни́ця = лоскоту́ха див. ма́вка 2, руса́лка 3.

===[http://www.dictionary.com/browse/mermaid?s=t Dictionary.com]===
mermaid
noun
1.
(in folklore) a female marine creature, having the head, torso, andarms of a woman and the tail of a fish.
2.
a highly skilled female swimmer.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
лоскотарка
-и, ж., міф.
Русалка, яка лоскотанням замучує людей до смерті.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Русалка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Русалка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Русалка3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| vdMUqszklRM}}
{{#ev:youtube| c0HCBpe0SEE}}

==Інформація==
Русалки — водяні богині, які живуть на дні водоймищ. Душі вони не мають, а тільки серце. Мавки — то їхні подруги.
Коли золотоликий Сонце—Дажбог іде на спочинок, заступає його Хоре, який останній промінь сонця віддзеркалює в місяці, і тоді на землю приходить ніч.
Для русалок місяць — то сонце їхнє, і коли він світить та з’являються перші зорі, виходять вони тихої ясної ночі з своїх кришталевих теремів, у яких живуть на дні річок та озер, на шовкові береги і співають чарівні пісні. Русалки — напрочуд ніжні й сумні дівчата, одягнені в довгі аж до п’ят білі сорочки або зовсім голі, у зелених віночках із осоки чи галузок, з довгим розпущеним волоссям до самих колін. Найбільш багато їх ясної місячної ночі на Святій неділі в так званий «Сухий четвер» — тоді русалки трохи просихають, а то їм усе мокро. У Зелений четвер, щоб не розсердити русалок, жінки не працюють ні в полі, ні в городі. Якщо треба принести води, то до криниці вкидають полин.
На перший погляд русалки такі радісні, безтурботні, що й не сказати, а насправді доля їх дуже сумна. Саме на Русальний Великдень, коли цвіте жито, наші прародителі поминали своїх предків, а щоб із цвітом не стало чогось лихого, то прохали русалок захисту, приносячи їм жертви. Вони особливо люблять, коли дівчина таємно від усіх сплете віночок і кине його русалці, яка тоді виконає будь—яке її бажання. Вони невгамовні та баламутні, сміливо виходять з води і — гайда гуляти по полях і лісах, луках і долинах. Тоді лише нічне Боже Око та зірки бачать, як вони вигойдуються на гілках верболозів, бігають, неначе вітер, у шовковій траві та зеленім житі, регочуть та кричать.
Русалки — це богині земної води, неназвані маленькі дівчатка, мертвонароджені чи приспані матерями. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає. русалкою. Після семи років померлі дітки стають чарівницями, як і їхні сестри польові русалки, яких називають Мавками. Такі дівчатка дуже гарні з лиця, тіло в них блакитне і синє, з зеленими або чорними очима. Побачивши перехожого, зразу перемінюються у дорослих дівчат. Часом показуються людям не лише голими, а і в дівочому одязі, у вишиваній сорочці та червоному намисті. Коли трапиться комусь зустрітися з русалкою, то не слід тікати, — все одно дожене. Та зустріти красуню може лише щаслива людина, і не варто комусь розповідати про зустріч, бо тоді може статися лихо. Особливо полюють русалки на гарних парубків. Заманюють їх чудовими піснями, а спіймавши — лоскочуть попід руки; залоскотавши де смерті, тягнуть до себе у воду. Там при місячному сяйві бешкетують знову, як малі дівчатка, плещуть у долоні, розчісують свої довгі коси, плавають, бризкаються, сідають на млинові колеса, пірнають в осяйне кружево води з криком — «ку-ку»; запутують сітки рибалкам, псують греблі, — і вибігають на берег, скачуть одна проти другої, приспівуючи:
Не мий ноги об ногу,
Не сій муки на діжу.
Ух, ух, солом’яний дух, дух!
Мене мати уродила,
Нехрещене положила.
Земна русалка — це дівчина—красуня, котру дівчата обирають з—поміж себе. її голе молоде тіло прикрашають духмяними квітами з пахучим зіллям. Потім, узявшись за руки, водять кругом неї хороводи. Молодиці й чоловіки теж у цю пору збираються гуртом по хатах, обідають, п’ють міцні напої, справляють проводи русалок.
Русалії — свято веселе, супроводжується музикою та танцями, іграми та перерядженнями. Коли до хати вносять зілля, то це означає запросити русалок, бо вони живуть у травах і квітах. У перший день запросин дівчата «виводили із села» русалок у поле, де готували обід—тризну, заквітчували себе вінками і, взявшись за руки, йшли, співаючи:
Ой проведу я русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньї й, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівоньки у віночку.
Після русалій дівчата кидали віночки на город — на врожай та добробут.
Русалки — то душі померлих предків, які виходять з води на землю, щоб цвітом бралися посіви, щоб жита родили, бо де русалки танцюють, там врожай кращий. Вони про це добре знають, а тому від людей вимагають шанобливого ставлення до себе, бо можуть бути добрими і злими. Під час Зелених свят поминають утоплених дівчат. Утоплениці — це русалки з довгими зеленими косами, з яких безперестанку струменить вода.
До тих матерів, які не пом’янули своє дитя в річницю смерті, русалка буває мстива, бо так їй на тім світі темно, так плаче—нарікає вона на свою неньку, що та її не вберегла.
Вшановуючи русалок, приносили жертви їм як берегиням річок та озер. Так і нині люди поважають воду, ставляться до неї як до святої, бо вода, як і вогонь, — то ніби два ангели, що повинні бути завжди в хаті. Тому люди і приходять до води молитися, світять свічки над криницями, вшановуючи водяних духів. Велику силу має вода на землі!
На Русальному, або як ще кажуть Клечальному тижні, русалки люблять залазити на дерева і просять у дівчат полотна, рушників, хусток, сорочок, а потім уночі забирають їх з дерев. Нитки — то для них найкращий дарунок, бо їхнє улюблене заняття у кришталевих палатах — шити і прясти. Часом вони навіть крадуть прядиво по селах.
Русалки дуже гарні, веселі та співучі, але і небезпечні. Щоб вберегтися від водяних красунь, дівчата та жінки носять при собі любисток, полин, м’яту і часник. Коли раптом русалка кинеться на дівчину і запитає в неї: «Що твоя мати варила?», то треба сміливо відповідати: «Борщ із полином!» Бо коли чує від неї «Борщ та кашу», то їй тільки цього й треба: засміється — «Ступай у нашу!» — скаже — й залоскоче бідну дівчину, затягне до свого ставка. Щоб русалка не залізла вночі у вікно до хати або навіть якщо вже лізе — скоріш треба покласти на підвіконня полин з часником. Як почує їх запах, вона залається і втече прожогом від хати.
Десятий день Зелених свят русалки виходять з води, щоб стежити, чи ніхто не працює. Цього дня господарі на межах своїх нив кладуть для них і для польових русалок жертовний хліб, а самі варять просто неба різні страви і пригощають одне одного, а господині збризкують молоком той шлях, по якому корови йдуть на пасовисько.
Купальської ночі іменні русалки розкладають вогонь біля річок і скачуть через нього, а безіменні русалки посипають собі голови попелом, щоб росло волосся, а тоді скачуть знову у воду. Хто знайде в цю чарівну ніч іскру, яку загубила русалка, або ненароком наступить на неї і вона вчепиться, то матиме великий клопіт. Русалка аж до весняного грому буде з’являтися до того чоловіка і стрибатиме під вікном вигукуючи:
— Віддай моє!

==Аудіо==
====[https://www.youtube.com/watch?v=ahm9Bb0kIYc]====
====[https://www.youtube.com/watch?v=pjjIkFhpdQA]====

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%82 Лоскіт]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Лоскирька ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE Лоскотно]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 Русавка]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0]===
===[http://skywoker88.livejournal.com/953968.html]===
===[http://proridne.net/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B8.html]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Лоскотарка

2017-11-26T18:12:58Z

T.marchenko:

'''Лоскотарка, -ки, '''''ж. ''Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. '''Лоскота́рочка. '''Щог. Сл. 105.
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
РУСА́ЛКА, и, жін. За народними повір'ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. — І русалки, й мавки — все з нехрещених дітей… По полях, по лісах, по водах живуть… І скрізь таке, що його й не бачиш, а воно живе… От диво! (Борис Грінченко, II, 1963, 333);Здається, не здивувалася б Ганна, якби раптом збурунилась вода і з-поміж латаття стали вихоплюватись на берег одна за одною голі русалки і, гріючись при місяці, стали б розчісувати свої довгі розпущені коси(Олесь Гончар, II, 1959, 266); * У порівняннях. Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308).
Лісова русалка — те саме, що мавка 1. Далекий чарівний сміх зовсім завмер, наче вони своїм криком сполошили.. пестливу лісову русалку (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 46).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка. Чуб. І. 206.
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка. Чуб. III. 187.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
лоскітни́ця = лоскоту́ха див. ма́вка 2, руса́лка 3.

===[http://www.dictionary.com/browse/mermaid?s=t Dictionary.com]===
mermaid
noun
1.
(in folklore) a female marine creature, having the head, torso, andarms of a woman and the tail of a fish.
2.
a highly skilled female swimmer.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
лоскотарка
-и, ж., міф.
Русалка, яка лоскотанням замучує людей до смерті.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Русалка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Русалка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Русалка3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| vdMUqszklRM}}
{{#ev:youtube| c0HCBpe0SEE}}

==Інформація==
Русалки — водяні богині, які живуть на дні водоймищ. Душі вони не мають, а тільки серце. Мавки — то їхні подруги.
Коли золотоликий Сонце—Дажбог іде на спочинок, заступає його Хоре, який останній промінь сонця віддзеркалює в місяці, і тоді на землю приходить ніч.
Для русалок місяць — то сонце їхнє, і коли він світить та з’являються перші зорі, виходять вони тихої ясної ночі з своїх кришталевих теремів, у яких живуть на дні річок та озер, на шовкові береги і співають чарівні пісні. Русалки — напрочуд ніжні й сумні дівчата, одягнені в довгі аж до п’ят білі сорочки або зовсім голі, у зелених віночках із осоки чи галузок, з довгим розпущеним волоссям до самих колін. Найбільш багато їх ясної місячної ночі на Святій неділі в так званий «Сухий четвер» — тоді русалки трохи просихають, а то їм усе мокро. У Зелений четвер, щоб не розсердити русалок, жінки не працюють ні в полі, ні в городі. Якщо треба принести води, то до криниці вкидають полин.
На перший погляд русалки такі радісні, безтурботні, що й не сказати, а насправді доля їх дуже сумна. Саме на Русальний Великдень, коли цвіте жито, наші прародителі поминали своїх предків, а щоб із цвітом не стало чогось лихого, то прохали русалок захисту, приносячи їм жертви. Вони особливо люблять, коли дівчина таємно від усіх сплете віночок і кине його русалці, яка тоді виконає будь—яке її бажання. Вони невгамовні та баламутні, сміливо виходять з води і — гайда гуляти по полях і лісах, луках і долинах. Тоді лише нічне Боже Око та зірки бачать, як вони вигойдуються на гілках верболозів, бігають, неначе вітер, у шовковій траві та зеленім житі, регочуть та кричать.
Русалки — це богині земної води, неназвані маленькі дівчатка, мертвонароджені чи приспані матерями. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає. русалкою. Після семи років померлі дітки стають чарівницями, як і їхні сестри польові русалки, яких називають Мавками. Такі дівчатка дуже гарні з лиця, тіло в них блакитне і синє, з зеленими або чорними очима. Побачивши перехожого, зразу перемінюються у дорослих дівчат. Часом показуються людям не лише голими, а і в дівочому одязі, у вишиваній сорочці та червоному намисті. Коли трапиться комусь зустрітися з русалкою, то не слід тікати, — все одно дожене. Та зустріти красуню може лише щаслива людина, і не варто комусь розповідати про зустріч, бо тоді може статися лихо. Особливо полюють русалки на гарних парубків. Заманюють їх чудовими піснями, а спіймавши — лоскочуть попід руки; залоскотавши де смерті, тягнуть до себе у воду. Там при місячному сяйві бешкетують знову, як малі дівчатка, плещуть у долоні, розчісують свої довгі коси, плавають, бризкаються, сідають на млинові колеса, пірнають в осяйне кружево води з криком — «ку-ку»; запутують сітки рибалкам, псують греблі, — і вибігають на берег, скачуть одна проти другої, приспівуючи:
Не мий ноги об ногу,
Не сій муки на діжу.
Ух, ух, солом’яний дух, дух!
Мене мати уродила,
Нехрещене положила.
Земна русалка — це дівчина—красуня, котру дівчата обирають з—поміж себе. її голе молоде тіло прикрашають духмяними квітами з пахучим зіллям. Потім, узявшись за руки, водять кругом неї хороводи. Молодиці й чоловіки теж у цю пору збираються гуртом по хатах, обідають, п’ють міцні напої, справляють проводи русалок.
Русалії — свято веселе, супроводжується музикою та танцями, іграми та перерядженнями. Коли до хати вносять зілля, то це означає запросити русалок, бо вони живуть у травах і квітах. У перший день запросин дівчата «виводили із села» русалок у поле, де готували обід—тризну, заквітчували себе вінками і, взявшись за руки, йшли, співаючи:
Ой проведу я русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньї й, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівоньки у віночку.
Після русалій дівчата кидали віночки на город — на врожай та добробут.
Русалки — то душі померлих предків, які виходять з води на землю, щоб цвітом бралися посіви, щоб жита родили, бо де русалки танцюють, там врожай кращий. Вони про це добре знають, а тому від людей вимагають шанобливого ставлення до себе, бо можуть бути добрими і злими. Під час Зелених свят поминають утоплених дівчат. Утоплениці — це русалки з довгими зеленими косами, з яких безперестанку струменить вода.
До тих матерів, які не пом’янули своє дитя в річницю смерті, русалка буває мстива, бо так їй на тім світі темно, так плаче—нарікає вона на свою неньку, що та її не вберегла.
Вшановуючи русалок, приносили жертви їм як берегиням річок та озер. Так і нині люди поважають воду, ставляться до неї як до святої, бо вода, як і вогонь, — то ніби два ангели, що повинні бути завжди в хаті. Тому люди і приходять до води молитися, світять свічки над криницями, вшановуючи водяних духів. Велику силу має вода на землі!
На Русальному, або як ще кажуть Клечальному тижні, русалки люблять залазити на дерева і просять у дівчат полотна, рушників, хусток, сорочок, а потім уночі забирають їх з дерев. Нитки — то для них найкращий дарунок, бо їхнє улюблене заняття у кришталевих палатах — шити і прясти. Часом вони навіть крадуть прядиво по селах.
Русалки дуже гарні, веселі та співучі, але і небезпечні. Щоб вберегтися від водяних красунь, дівчата та жінки носять при собі любисток, полин, м’яту і часник. Коли раптом русалка кинеться на дівчину і запитає в неї: «Що твоя мати варила?», то треба сміливо відповідати: «Борщ із полином!» Бо коли чує від неї «Борщ та кашу», то їй тільки цього й треба: засміється — «Ступай у нашу!» — скаже — й залоскоче бідну дівчину, затягне до свого ставка. Щоб русалка не залізла вночі у вікно до хати або навіть якщо вже лізе — скоріш треба покласти на підвіконня полин з часником. Як почує їх запах, вона залається і втече прожогом від хати.
Десятий день Зелених свят русалки виходять з води, щоб стежити, чи ніхто не працює. Цього дня господарі на межах своїх нив кладуть для них і для польових русалок жертовний хліб, а самі варять просто неба різні страви і пригощають одне одного, а господині збризкують молоком той шлях, по якому корови йдуть на пасовисько.
Купальської ночі іменні русалки розкладають вогонь біля річок і скачуть через нього, а безіменні русалки посипають собі голови попелом, щоб росло волосся, а тоді скачуть знову у воду. Хто знайде в цю чарівну ніч іскру, яку загубила русалка, або ненароком наступить на неї і вона вчепиться, то матиме великий клопіт. Русалка аж до весняного грому буде з’являтися до того чоловіка і стрибатиме під вікном вигукуючи:
— Віддай моє!

==Аудіо==
====[https://www.youtube.com/watch?v=ahm9Bb0kIYc]====
====[https://www.youtube.com/watch?v=pjjIkFhpdQA]====

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%82 Лоскіт]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Лоскирька ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE Лоскотно]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 Русавка]====

==Джерела та література==
==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0]===
===[http://skywoker88.livejournal.com/953968.html]===
===[http://proridne.net/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B8.html]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Памолодь

2017-11-26T18:08:02Z

T.marchenko:

'''Памолодь, -ді, '''''ж. ''1) Молодые побѣги. НВолын. у. 2) Молодое поколѣніе. ''Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. ''К. Іов. 13.
[[Категорія:Па]]
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПА́МОЛОДЬ, і, жін., збірн. Молоді пагони. Ігор побачив сірий пеньок, від якого на всі боки пнулася кучерява памолодь (Олесь Донченко, V, 1957, 68); * У порівняннях. Як памолодь буйна, з старого коріння, зросло галасливе нове покоління (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 16);
// Поросль молодих дерев. Згарище почало заростати травою і памолоддю (Михайло Стельмах, I, 1962, 255);
// перен. Молодь, молодо покоління. Мир — палаци, гомінкі вокзали, Заводи, школи, памолодь (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 93).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36535-pamolod.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ПА́МОЛОДЬ, і, ж., збірн. Молоді пагони. Ігор побачив сірий пеньок, від якого на всі боки пнулася кучерява памолодь (Донч., V, 1957, 68); * У порівн. Як памолодь буйна з старого коріння, зросло галасливе нове покоління (Забіла, Малим.., 1958, 16); // Поросль молодих дерев. Згарище почало заростати травою і памолоддю (Стельмах, І, 1962, 255); // перен. Молодь, молоде покоління. Мир — палаци, гомінкі вокзали, Заводи, школи, памолодь (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 93).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення: Памолодь.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення: Памолдь3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Памолодь1.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| i8c5qqXdLqQ }}
==Зовнішні посилання==
===[http://dovidka.biz.ua/shho-take-pagin/ Довідник цікавих фактів та корисних знань]===

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Вабець

2017-11-26T18:07:02Z

T.marchenko:

'''Вабець, -бця, '''''м. ''Приманщикъ. ''Голуб вабець усіх чужих голубів переманює. ''
[[Категорія:Ва]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВАБЕ́ЦЬ, бця, чол.http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C
1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Словник Грінченка).
2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їх голоси.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ВАБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Сл. Гр.). 2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, насліудючи їх голоси.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення: Вабець.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення: Вабець2.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| hzAhXWh_JoY}}
{{#ev:youtube| 1vGxzm9Qi80 }}
{{#ev:youtube| lCi1uJ7bBSQ }}

==Зовнішні посилання==
===[https://xn----7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh/tag/%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8 Всеукраїнська Електронна Енциклопедія]===

==Цікаві факти==
'''Все про птахів:'''
1. Людям на даний момент відомі 9800 видів пернатих, які живуть на Землі.
2. Найбільша кількість жовтків, коли-небудь знайдених в одному яйці, — дев’ять.

4. Єдиний в світі птах, у якого взагалі немає крил, це Ківі, який живе в Новій Зеландії.

5. Температура тіла птахів на 7-8 градусів вище ніж у людини. Так як птахи не можуть потіти, три чверті вдихуваного повітря птах використовує для охолодження.

6. Яйце колібрі найменше в світі. Цей птах також є найменшим птахом на всій планеті. Він більше схож на стрекозу, ніж на представника пернатих. Колібрі
харчується тільки пилком квітів.

7. Пір’я птаха важать більше ніж його скелет.

8. Серце птиці б’ється 400 разів на хвилину під час відпочинку і 1000 разів під час польоту....

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ласиця

2017-11-26T18:05:11Z

T.marchenko:

'''Ласиця, -ці, '''''ж. ''= '''Ласка 4. '''
[[Категорія:Ла]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЛА́СИЦЯ, і, жін. Те саме, що ласка 2. Ласиця дуже хижий звірок і часто вбиває гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); * У порівняннях. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Ольга Кобилянська, II, 1956, 81).
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25842-lasycja.html#show_point Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЛА́СИЦЯ, і, ж. Те саме, що ла́ска2. Ласиця дуже хижий звірок і часто вбивав гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); * У порівн. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Коб., II, 1956, 81).

===[http://slovopedia.org.ua Словопедія]===
ЛАСИЦЯ
хижий ссавець із родини куницевих; трапляються в околицях лісів та в хащах Європи й Сх. Азії; довж. тіла бл. 28 см, хвоста бл. 9 см; тіло тонке, гнучке; забарвлення влітку рудувато-буре, взимку біле; рідкісна, охороняється.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ласка1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ласка_2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| eBmCLqtY_5k}}

===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua ласич]====

==Зовнішні посилання==
===[http://www.zoolog.com.ua У світі тварин]===

==Цікаві факти==
'''Все про Ласку:'''

Ласка — це найменша тварина з загону хижих. Відома своїм цінним хутром, ласка мешкає на всіх континентах, але виключно в Північній півкулі. Це маленька тварина відрізняється великою агресивністю і сміливістю, тому вважається дуже вмілим і моторним мисливцем. Цікаві факти про пестощі розкажуть більше про це хижака з родини куницевих.

Ласку дуже легко сплутати з ще одним хижаком з цінним хутром — горностаєм. Однак ласка дрібніша і відрізняється одноколірним хвостом.
У теплу пору року хутро ласки має буро-коричневий відтінок на голові, спині, хвості і зовнішніх сторонах лап. Взимку хутро ласки стає білосніжним, крім особин, які мешкають в більш південних районах.
Ласка — надзвичайно моторний звірок. Вона не тільки швидко бігає і лазить, а й плаває.
При полюванні ласка може з легкістю відбитися від інших порівняно великих хижаків, наприклад, від шулік. За цей ласку називають дуже сміливим тваринам.
Раціон ласки складають миші, щури, кролики, хом’яки, птахи, ящірки і навіть жаби. У місцях, заселених людьми, ласка незамінна при винищуванні мишей, проте завдає шкоди курник.
Ласок можна вважати довгожителями. Найчастіше тварини таких розмірів живуть не довше 8 років, а ласки, за різними даними, можуть прожити від 17 до 60 років.
Стародавні римляни тримали ласок в якості домашніх тварин, проте з плином часу ласок витіснили з місця мишоловів тхори і кішки.
Багато народів почитали ласку. Так, слов’яни вважали ласку берегинею дому, в Іспанії вірили, що ласки — зачаровані красуні, в Сербії вважалося, що якщо мисливець вистрілить в ласку, то куля вразить його самого, а французи вірили, що ласки приносять у дім щастя.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чорногуз

2017-11-26T17:57:20Z

T.marchenko:

'''Чорногуз, -за, '''''м. ''Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. См. '''Бузько. '''''А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, чорногуз звалився. ''Чуб. V. 1124.
[[Зображення:Бузько.jpeg|thumb|''Чорногуз'' ]]
'''Леле́ка бі́лий''' (Ciconia ciconia) — птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.
Окрім науково прийнятої назви, у цього птаха безліч народних назв: ''чорногуз'', ''бусол'', ''бусел'', ''бусько'', ''бузько'', ''бусьок'', ''бузьок'', ''боцюн'', ''боцян'', ''гайстер''.

==Сучасні словники==
'''Академічний тлумачний словник української мови:''''' ЧОРНОГУ́З, а, чол. Те саме, що лелека. — А он чорногуз який ходить! .. От якби рушниця оце! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 112); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 154); Біля крайньої хати, на старій вербі, чорніло величезне, мов решето, гніздо чорногузів (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 76); * У порівняннях. Він наче бачить — громадять сіно. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув в покіс носом. — Добре сінце, прошу пана? — Як золото чисте... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 63).

== Зовнішній вигляд та загальна характеристика ==
Чорногуз — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200—220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0 махових пір'їн] на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. [[Дзьоб]] та ноги чорногуза червонясті й довгі.

[[Файл:Лелека білий.jpg|thumb|''Лелека білий, Ciconia ciconia'' ]]
[[Файл:Лелека в польоті.jpeg|thumb|Лелека в польоті]]
Голос слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці чорногуза властивий і шлюбний ритуал, який супроводжується спільним клацанням дзьобами.

== Харчування ==
Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%27%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 дощовими черв'яками], [[Комаха|комахами]], [[Миша|мишами]],[[Жаба|жабами]], [[Риба|рибами]] та іноді [[Падло|падлом]]. Отже, чорногуз не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а харчується найдоступнішою здобиччю, тому його відносять до харчових опортуністів.

Метод полювання чорногуза дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її дзьобом.

== Поширення та місця існування ==
Ареал білого лелеки — [[Європа]] (від Іспанії до Росії), [[Африка|Північна Африка]] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F Азія] (від [[Туреччина|Туреччини]] до Кавказу). В Україні гніздовий, перелітний вид, наявні окремі випадки зимівлі. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8 Карпат], крайніх південно-східних районів і [[Крим|Криму]]; у періоди [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2 міграцій] може траплятися скрізь.

Поселяється білий лелека на відкритому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82 ландшафті] з придатними кормовими угіддями — луками, болотами, пасовищами. Полюбляє зволожені ділянки з невисокою трав'яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Розорювання заплави значно погіршує кормові угіддя, білий лелека уникає високої рослинності.

== Гніздування ==
Білі лелеки — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF синантропічні] птахи. Вони охоче селяться в населених пунктах. Трапляються навіть у великих містах. Але знаходять гнізда лелек і далеко від людського житла — в заплавах рік, на узліссях, уздовж доріг. Серед болота можна іноді побачити гніздо навіть на невисокому пеньку.

Чорногузи гніздяться на скелястих підвищеннях, деревах, будівлях та електричних опорних стовпах. Вони заселяють відкриті та напіввідкриті ландшафти, поряд з людським житлом. З дерев лелеки віддають перевагу тим, що ростуть поблизу людського житла або в заплавах рік і мають велику розлогу крону. За підрахунками, зробленими в Україні у 1987 році, більш ніж половина гнізд на деревах були збудовані на [[тополя|тополях]], [[ясен]]ах, [[верба]]х i [[дуб]]ах. Білі лелеки надають перевагу вологій місцевості, долинам річок та низинним [[Болото|болотам]]. Пара чорногузів часто роками гніздиться на одному і тому ж місці, таким чином самиця і самець щороку зустрічаються, хоча пару утворюють на сезон. Гніздо лелеки будують із гілок дерев. Міцні і довгі лягають до основи, менші накладаються згори. Усередині птахи вистилають оселю сіном, травою, мохом. Нерідко трапляються також папір, ганчірки, коров'ячий і кінський гній, картоплиння, шматки целофанової плівки тощо. Спочатку гніздо порівняно невелике — близько метра в поперечнику і всього кілька десятків сантиметрів заввишки. З роками гніздо надбудовується і збільшується за розмірами. Іноді такі споруди використовуються десятки років поспіль і сягають 2 метрів у діаметрі, 3–4 метри заввишки та 1–2 тонни ваги.

Розміщення гнізд білого лелеки за останні десятиліття зазнало значних змін. Якщо у 1931 році на тодішній території УРСР 68 % їх були на будівлях, то до 1987—1988 роках частка скоротилася до 20 %, у 1994—1995 роках становила вже всього 13 %, а в 2004—2005 роках — узагалі лишень 9 %. [[Файл:Гніздування.JPG|thumb|200|left|В Україні лелеки найчастіше гніздяться на стовпах електропередач]]Невпинно збільшується відсоток гнізд на стовпах і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0 водонапірних вежах]. Кількість гнізд на деревах спочатку збільшилася майже в півтора раза, потім почала також зменшуватися, за вказаний період вона коливалась у межах 30–45 %. Ця тенденція є загальною, вона спостерігається у різних країнах. Чорногузи стали гніздитися навіть на залізничних станціях, влаштовуючись на опорах контактної мережі. На шум поїздів під самими ногами вони не звертають уваги.

У віці близько чотирьох років чорногуз стає [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C статевозрілим] і готовим до спарювання. Навесні, після прильоту та шлюбного ритуалу, молода пара будує гніздо і самиця відкладає 3–6 [[Яйце|яєць]], які [[Висиджувати|висиджують]] по черзі самиця і самець 30-32 дні. Яйце чисто біле, близько 100 грамів вагою. З'являються яйця в гніздах у другій половині квітня — на початку травня. Терміни їх відкладання досить розтягнуті. Одночасно можна побачити і чорногузів, які насиджують і таких, що тільки займають гнізда.

Новонароджені чорногузи вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки — жовто-рожеві. Важать вони всього 60–80 грамів. Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в горлі (вола у лелек немає) і відригують її всередину гнізда. У перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу — черв'яків, личинок комах тощо. Поступово їхній раціон розширюється.

Пташенята перебувають у гнізді майже два місяці. Виліт молодняка відбувається у другій половині липня — на початку серпня. Найчастіше до вильоту доживає 2–4 молодих птахів. За даними моніторингових спостережень в Україні у 1992–2005 роках (5490 гнізд із пташенятами), 42 % лелечих виводків перед вильотом мали 3 пташенят, 29 % — 2, 20 % — 4, 5 % — 1, 4 % — 5, 0,3 % — 6, 0,02 % — 7 (єдиний випадок за 14 років спостережень). У сприятливі роки зростає відсоток більших виводків, частка гнізд з 3 і 4 пташенятами майже вирівнюється, а в окремих місцевостях останні можуть навіть переважати. У несприятливі ж роки, навпаки, максимум зміщується на виводки з 2 пташенят.

==Медіа==
{{#ev:youtube|rJTW7qX6qzA}}

Білий лелека — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2 перелітний птах]. У серпні зграї, керуючись [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%82 інстинктом], починають тягнутися на південь. В Україні зграї зазвичай нараховують від 2–3 до сотні лелек. Але іноді можна побачити й великі багатосотенні скупчення. Зграї поступово збільшуються на шляхах перельоту і на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 Балканах] складаються вже з тисяч птахів.

На зимівлю чорногузи з різних частин Європи летять різними шляхами. Існують дві [[популяція|популяції]] — східна і західна, лінія розділу між якими — своєрідний вододіл — проходить Голландією, Гарцем, Баварією, Альпами. У німецькій науковій літературі вона називається пролітною межею. Але це не чітко окреслена лінія, навколо неї існує широка смуга змішування напрямків — птахи тут можуть мігрувати як в один, так і в інший бік. Найцікавіше те, що різні напрямки перельоту можуть мати молоді лелеки, що вивелися в одному й тому ж гнізді. Якось у 1974 році знайшли двох закільцьованих птахів з одного виводку: першого — у Франції, другого — в Угорщині. Висліди кільцювання на північному заході Німеччини (ця територія розташована дещо східніше від «пролітної межі» у зоні змішування) показали, що під час першого свого відльоту 3/4 лелек прямують на південний схід Босфором і чверть — на південний захід у напрямку Гібралтару. Але вже в наступні роки життя кількість мігрувальних птахів на південний захід різко зменшується.

Птахи, що гніздяться на захід від неї, мігрують восени на південний захід Францією, Західною Іспанією, Гібралтаром. Восени прямо над вулицями Гібралтару можна побачити багатотисячні зграї. Далі перелітають країни Марокко, Мавританію, західну частину Сахари. Місця зимівлі «західних» лелек лежать у саванах південніше Сахари від Сенегалу на заході до Камеруну на сході. Переважно вони скупчуються в долинах і дельтах річок [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Сенегал] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Нігер] та біля [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B4_(%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE) озера Чад]. Тут же зимують і лелеки, що гніздяться на північному заході Африки. Молоді статево незрілі птахи іноді залишаються в Африці й на літо. Відстань міграції становить близько 10000 км.

Європейські лелеки, що гніздяться на схід від «пролітної межі», летять восени у південно-східному, а з України, Білорусі й [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Балтії] — у південному напрямку. В Україні існує кілька головних пролітних шляхів — ділянок, де чисельність мігрувальних птахів найвища. Західними областями летять лелеки з [[Польща|Польщі]], Житомирською та Вінницькою — з Білорусі та Балтії. Великий пролітний шлях проходить на південний захід від Полтавської до Миколаївської областей. Усі три шляхи зливаються в могутній міграційний потік, який проходить «воротами» між Карпатами та Чорним морем. Досить слабкий проліт спостерігається також східним узбережжям Чорного моря. Далі лелеки летять Балканами та Туреччиною. Малу Азію вони перетинають «за діагоналлю», звертаючи після Босфору на південний схід. Біля затоки Іскандера виходять до Середземноморського узбережжя. Потім знову звертають на південь і Близьким Сходом, Синайським півостровом потрапляють у долину Нілу, уздовж якої летять на основні місця зимівлі у Східній та Південній Африці, долаючи загалом понад 10 тисяч кілометрів. Стомившись після тривалого перельоту, птахи роблять зупинку на 4–6 тижнів у Східному Судані, щоб відпочити й погодуватися перед подальшою дорогою.

Місця зимівлі «західних» лелек лежать у саванах південніше Сахари від Сенегалу на заході до Камеруну на сході. Переважно вони скупчуються в долинах та дельтах рік Сенегал та Нігер та біля озера Чад. Тут же зимують і лелеки, що гніздяться на північному заході Африки.

В Україні теж існує «пролітна межа», яка проходить десь на Лівобережжі Дніпра. Точніше про її розміщення говорити важко через обмаль даних. Якщо лелеки із західних, центральних та північних областей летять уздовж західного узбережжя Чорного моря та перелітають Босфор, то птахи зі східних областей мігрують у південно-східному напрямку до східного чорноморського узбережжя. Сюди ж летять і птахи зі східної частини ареалу в Росії. Тут також існує досить широка смуга змішування напрямків міграції. Частина лелек із Придніпров'я може летіти на південний схід. Чорногуз, закільцьований пташеням у Глобинському районі на Полтавщині у 1998 році, був знайдений наприкінці серпня того ж року біля м. Новоросійська.

Переліт на зимівлю чорногузи здійснюють удень. Вони летять на великій висоті, при цьому вибираючи найзручніші в аеродинамічному плані місцевості, тому намагаються уникати польотів над морем.

Часто трапляється, що деякі чорногузи залишаються на зиму в місцях літнього гніздування. У більшості випадків мова йде про птахів, які були поранені, звикли до людей, або є з вадами міграційної інстинктивної поведінки. Такі птахи потребують додаткового піклування від людей протягом зими.

Приліт на місця гніздування відбувається, здебільшого, у другій половині березня — першій половині квітня, хоча ранньої весни їх можна місцями побачити й на початку березня. Окремі птахи можуть затримуватися аж до травня. Зазвичай, першим з'являється самець, рідше — самка, іноді ж обидва птахи одразу. Самиця найчастіше прилітає кілька днів після самця. Старі лелеки повертаються раніше за молодих.

== Чисельність та охорона ==
[[Файл:Чорний лелека.jpg|thumb]]
З 1984 року на території Європи спостерігається активний приріст чисельності птахів навіть у високоіндустріалізованих країнах.
Згідно з результатами 6-го інтернаціонального перепису білих лелек 2004 року, найбільша популяція в [[Польща|Польщі]] й становить 52500 пар, в Україні 12000–18000 пар, у Білорусі 10500–13000 пар, 10000 пар у Литві з найщільнішим ареалом у світі, 8500 в Латвії, 4000 в Естонії та Португалії 10000 пар. Відокремилася неперелітна популяція в Південній Африці.

Білий лелека не відноситься до видів птахів, яким загрожує вимирання. На відміну від [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 лелеки чорного], який занесений до [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Червоної книги України].

== Чорногуз в культурі ==

[[Файл:Лелеки(Малюнок).jpeg|thumb|Сім'я лелек]]

Давній зв'язок лелеки з людиною показаний у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища ''Чорногуз'' і ''Лелеченко''; річки та струмки '' Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка''; села '' Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи''. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які мають «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.

В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8 Меровінгів]. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.

У західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому вони є символом народження.

Лелека є улюбленим, але неофіційним символом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%B0%D1%81 Ельзасу], зокрема [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3 Страсбургу].

Поважають птаха й у Польщі. Його обрали національним символом на Expo 2000 у Ганновері.

У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним із гроном винограду в дзьобі.

=== Символіка ===
Лелека, а також інші схожі птахи — [[журавель]], [[Чапля|чапля]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%81 ібіс], символізує пильність у боротьбі з ворогами. На гербах журавля, а іноді й лелеку або чаплю, часто зображують із каменем у лапі. Походить цей образ від відомої ще з античних часів легенди, що у зграї, яка відпочиває під час перельоту один із птахів вартує спокій інших, тримаючи у піднятій лапі камінь. Коли стомлений сторож починає куняти, камінь випадає й будить його.

Білий лелека зображений на гербах Тирасполя, Гааги, Шторкова, Касселя і низки інших міст. Потрапив цей птах на герби і в тих країнах, де він не водиться (Австралія), — символіка була занесена з Європи.

Деякі орнітологічні організації взяли його собі за емблему. Лелека в польоті зображений на емблемі Німецького природоохоронного союзу [http://www.nabu.de/ NABU] (раніше — Німецький союз з охорони птахів, DBV).

=== Українська геральдика ===
Білий лелека зустрічається на гербах чотирьох українських міст. На гербі Біловодська 1781 року у горішній частині щита зображений герб Воронізької губернії, у нижній, на зеленому фоні — лелека. На гербі Ананьєва 1847 року в нижній частині щита — на блакитному тлі стоять на гніздах три лелеки. На середньовічному та сучасному гербах міста Буська зображено оберненого ліворуч лелеку на блакитному тлі, що стоїть на одній нозі. На гербі містечка Щуровичі на Львівщині на червоному тлі був зображений срібний лелека, що тримає у дзьобі змію. У середньовічній західній геральдиці лелека був також символом пильності в боротьбі з ворогами. Лелека (за іншими даними — [[журавель]]) з каменем у лапі був зображений на печатці XVII століття міста Дунаївців.

=== Народні легенди й перекази ===
В Україні лелека вважається вісником весни. Приліт птахів весною відзначався людьми здавна. Зникнення птахів восени і повернення навесні здавалося дивним. Древні [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8 слов'яни] вважали, що птахи на зиму летять у вирій. В українській мові збереглось це слово «[[вирій]]» — рай древніх слов'ян. Повертання птахів навесні пов'язувалось зі звісткою богів, пізніше було прив'язане до християнських весняних свят.

В Україні багато прикмет про погоду, пов'язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад до вирію.
* Рано прилетів — буде тепле літо.
* Лелека починає непокоїтися — на погану погоду.
* Активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день.
* Стоїть на одній нозі — значить треба чекати похолодання.
* Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду.
* Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний буде сонячним.
* Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.

Є й землеробські прикмети, пов'язані з бузьками. Наприклад: заклекотали лелеки в гнізді — час садити цибулю.

== Джерела ==
1.[https://www.worldcat.org/title/anotovanyi-spysok-ukrainskykh-naukovykh-nazv-ptakhiv-fauny-ukrainy-z-kharakterystykoiu-statusu-vydiv/oclc/225096329 Бокотей, Андрій (2007). Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів). (uk). Київ—Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 30. ISBN 9668734084. OCLC 225096329.]
2.[https://otokar.com.ua/595.html Повертайте, лелеченьки – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.]
3.[https://bergenhusen.nabu.de/zensus/zensus2006/worldpopulation.pdf Попередні результати VI Міжнародного перепису Білих лелек 2004/05.]
4.[http://www.belarus.by/en/about-belarus/natural-history Belarus natural history and wildlife (англійською). Республіка Білорусь. Процитовано 12 лютого 2017.]
5.[http://biomon.org/upl/indoeur.pdf В. Н. Грищенко. Белый аист в мифологии европейских народов]
6.[http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/viruvannya/ Вірування пов'язані з білим лелекою]
7.[https://ru.scribd.com/word/removal/89116747 Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.]
== Посилання ==
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=4737 Технічні заходи щодо гніздівлі Лелек на ЛЕП]
* [http://biomon.org/?page_id=68 Моніторинг білого лелеки в Україні]
* [http://biomon.org/?page_id=236 Інтерактивна мапа поширення білого лелеки в Україні]
* [http://otokar.com.ua/595.html Про лелек] 
* [https://www.youtube.com/watch?v=rJTW7qX6qzA]
[[Категорія:Чо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Чорногуз

2017-11-26T17:55:52Z

T.marchenko:

'''Чорногуз, -за, '''''м. ''Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. См. '''Бузько. '''''А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, чорногуз звалився. ''Чуб. V. 1124.
[[Зображення:Бузько.jpeg|thumb|''Чорногуз'' ]]
'''Леле́ка бі́лий''' (Ciconia ciconia) — птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.
Окрім науково прийнятої назви, у цього птаха безліч народних назв: ''чорногуз'', ''бусол'', ''бусел'', ''бусько'', ''бузько'', ''бусьок'', ''бузьок'', ''боцюн'', ''боцян'', ''гайстер''.

==Сучасні словники==
'''Академічний тлумачний словник української мови:''''' ЧОРНОГУ́З, а, чол. Те саме, що лелека. — А он чорногуз який ходить! .. От якби рушниця оце! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 112); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 154); Біля крайньої хати, на старій вербі, чорніло величезне, мов решето, гніздо чорногузів (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 76); * У порівняннях. Він наче бачить — громадять сіно. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув в покіс носом. — Добре сінце, прошу пана? — Як золото чисте... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 63).

== Зовнішній вигляд та загальна характеристика ==
Чорногуз — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200—220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0 махових пір'їн] на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. [[Дзьоб]] та ноги чорногуза червонясті й довгі.

[[Файл:Лелека білий.jpg|thumb|''Лелека білий, Ciconia ciconia'' ]]
[[Файл:Лелека в польоті.jpeg|thumb|Лелека в польоті]]
Голос слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці чорногуза властивий і шлюбний ритуал, який супроводжується спільним клацанням дзьобами.

== Харчування ==
Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%27%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 дощовими черв'яками], [[Комаха|комахами]], [[Миша|мишами]],[[Жаба|жабами]], [[Риба|рибами]] та іноді [[Падло|падлом]]. Отже, чорногуз не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а харчується найдоступнішою здобиччю, тому його відносять до харчових опортуністів.

Метод полювання чорногуза дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її дзьобом.

== Поширення та місця існування ==
Ареал білого лелеки — [[Європа]] (від Іспанії до Росії), [[Африка|Північна Африка]] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F Азія] (від [[Туреччина|Туреччини]] до Кавказу). В Україні гніздовий, перелітний вид, наявні окремі випадки зимівлі. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8 Карпат], крайніх південно-східних районів і [[Крим|Криму]]; у періоди [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2 міграцій] може траплятися скрізь.

Поселяється білий лелека на відкритому [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82 ландшафті] з придатними кормовими угіддями — луками, болотами, пасовищами. Полюбляє зволожені ділянки з невисокою трав'яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Розорювання заплави значно погіршує кормові угіддя, білий лелека уникає високої рослинності.

== Гніздування ==
Білі лелеки — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF синантропічні] птахи. Вони охоче селяться в населених пунктах. Трапляються навіть у великих містах. Але знаходять гнізда лелек і далеко від людського житла — в заплавах рік, на узліссях, уздовж доріг. Серед болота можна іноді побачити гніздо навіть на невисокому пеньку.

Чорногузи гніздяться на скелястих підвищеннях, деревах, будівлях та електричних опорних стовпах. Вони заселяють відкриті та напіввідкриті ландшафти, поряд з людським житлом. З дерев лелеки віддають перевагу тим, що ростуть поблизу людського житла або в заплавах рік і мають велику розлогу крону. За підрахунками, зробленими в Україні у 1987 році, більш ніж половина гнізд на деревах були збудовані на [[тополя|тополях]], [[ясен]]ах, [[верба]]х i [[дуб]]ах. Білі лелеки надають перевагу вологій місцевості, долинам річок та низинним [[Болото|болотам]]. Пара чорногузів часто роками гніздиться на одному і тому ж місці, таким чином самиця і самець щороку зустрічаються, хоча пару утворюють на сезон. Гніздо лелеки будують із гілок дерев. Міцні і довгі лягають до основи, менші накладаються згори. Усередині птахи вистилають оселю сіном, травою, мохом. Нерідко трапляються також папір, ганчірки, коров'ячий і кінський гній, картоплиння, шматки целофанової плівки тощо. Спочатку гніздо порівняно невелике — близько метра в поперечнику і всього кілька десятків сантиметрів заввишки. З роками гніздо надбудовується і збільшується за розмірами. Іноді такі споруди використовуються десятки років поспіль і сягають 2 метрів у діаметрі, 3–4 метри заввишки та 1–2 тонни ваги.

Розміщення гнізд білого лелеки за останні десятиліття зазнало значних змін. Якщо у 1931 році на тодішній території УРСР 68 % їх були на будівлях, то до 1987—1988 роках частка скоротилася до 20 %, у 1994—1995 роках становила вже всього 13 %, а в 2004—2005 роках — узагалі лишень 9 %. [[Файл:Гніздування.JPG|thumb|200|left|В Україні лелеки найчастіше гніздяться на стовпах електропередач]]Невпинно збільшується відсоток гнізд на стовпах і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0 водонапірних вежах]. Кількість гнізд на деревах спочатку збільшилася майже в півтора раза, потім почала також зменшуватися, за вказаний період вона коливалась у межах 30–45 %. Ця тенденція є загальною, вона спостерігається у різних країнах. Чорногузи стали гніздитися навіть на залізничних станціях, влаштовуючись на опорах контактної мережі. На шум поїздів під самими ногами вони не звертають уваги.

У віці близько чотирьох років чорногуз стає [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C статевозрілим] і готовим до спарювання. Навесні, після прильоту та шлюбного ритуалу, молода пара будує гніздо і самиця відкладає 3–6 [[Яйце|яєць]], які [[Висиджувати|висиджують]] по черзі самиця і самець 30-32 дні. Яйце чисто біле, близько 100 грамів вагою. З'являються яйця в гніздах у другій половині квітня — на початку травня. Терміни їх відкладання досить розтягнуті. Одночасно можна побачити і чорногузів, які насиджують і таких, що тільки займають гнізда.

Новонароджені чорногузи вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки — жовто-рожеві. Важать вони всього 60–80 грамів. Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в горлі (вола у лелек немає) і відригують її всередину гнізда. У перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу — черв'яків, личинок комах тощо. Поступово їхній раціон розширюється.

Пташенята перебувають у гнізді майже два місяці. Виліт молодняка відбувається у другій половині липня — на початку серпня. Найчастіше до вильоту доживає 2–4 молодих птахів. За даними моніторингових спостережень в Україні у 1992–2005 роках (5490 гнізд із пташенятами), 42 % лелечих виводків перед вильотом мали 3 пташенят, 29 % — 2, 20 % — 4, 5 % — 1, 4 % — 5, 0,3 % — 6, 0,02 % — 7 (єдиний випадок за 14 років спостережень). У сприятливі роки зростає відсоток більших виводків, частка гнізд з 3 і 4 пташенятами майже вирівнюється, а в окремих місцевостях останні можуть навіть переважати. У несприятливі ж роки, навпаки, максимум зміщується на виводки з 2 пташенят.

==Медіа==
{{#ev:youtube|rJTW7qX6qzA}}

Білий лелека — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2 перелітний птах]. У серпні зграї, керуючись [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%82 інстинктом], починають тягнутися на південь. В Україні зграї зазвичай нараховують від 2–3 до сотні лелек. Але іноді можна побачити й великі багатосотенні скупчення. Зграї поступово збільшуються на шляхах перельоту і на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2 Балканах] складаються вже з тисяч птахів.

На зимівлю чорногузи з різних частин Європи летять різними шляхами. Існують дві [[популяція|популяції]] — східна і західна, лінія розділу між якими — своєрідний вододіл — проходить Голландією, Гарцем, Баварією, Альпами. У німецькій науковій літературі вона називається пролітною межею. Але це не чітко окреслена лінія, навколо неї існує широка смуга змішування напрямків — птахи тут можуть мігрувати як в один, так і в інший бік. Найцікавіше те, що різні напрямки перельоту можуть мати молоді лелеки, що вивелися в одному й тому ж гнізді. Якось у 1974 році знайшли двох закільцьованих птахів з одного виводку: першого — у Франції, другого — в Угорщині. Висліди кільцювання на північному заході Німеччини (ця територія розташована дещо східніше від «пролітної межі» у зоні змішування) показали, що під час першого свого відльоту 3/4 лелек прямують на південний схід Босфором і чверть — на південний захід у напрямку Гібралтару. Але вже в наступні роки життя кількість мігрувальних птахів на південний захід різко зменшується.

Птахи, що гніздяться на захід від неї, мігрують восени на південний захід Францією, Західною Іспанією, Гібралтаром. Восени прямо над вулицями Гібралтару можна побачити багатотисячні зграї. Далі перелітають країни Марокко, Мавританію, західну частину Сахари. Місця зимівлі «західних» лелек лежать у саванах південніше Сахари від Сенегалу на заході до Камеруну на сході. Переважно вони скупчуються в долинах і дельтах річок [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Сенегал] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Нігер] та біля [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B4_(%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE) озера Чад]. Тут же зимують і лелеки, що гніздяться на північному заході Африки. Молоді статево незрілі птахи іноді залишаються в Африці й на літо. Відстань міграції становить близько 10000 км.

Європейські лелеки, що гніздяться на схід від «пролітної межі», летять восени у південно-східному, а з України, Білорусі й [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Балтії] — у південному напрямку. В Україні існує кілька головних пролітних шляхів — ділянок, де чисельність мігрувальних птахів найвища. Західними областями летять лелеки з [[Польща|Польщі]], Житомирською та Вінницькою — з Білорусі та Балтії. Великий пролітний шлях проходить на південний захід від Полтавської до Миколаївської областей. Усі три шляхи зливаються в могутній міграційний потік, який проходить «воротами» між Карпатами та Чорним морем. Досить слабкий проліт спостерігається також східним узбережжям Чорного моря. Далі лелеки летять Балканами та Туреччиною. Малу Азію вони перетинають «за діагоналлю», звертаючи після Босфору на південний схід. Біля затоки Іскандера виходять до Середземноморського узбережжя. Потім знову звертають на південь і Близьким Сходом, Синайським півостровом потрапляють у долину Нілу, уздовж якої летять на основні місця зимівлі у Східній та Південній Африці, долаючи загалом понад 10 тисяч кілометрів. Стомившись після тривалого перельоту, птахи роблять зупинку на 4–6 тижнів у Східному Судані, щоб відпочити й погодуватися перед подальшою дорогою.

Місця зимівлі «західних» лелек лежать у саванах південніше Сахари від Сенегалу на заході до Камеруну на сході. Переважно вони скупчуються в долинах та дельтах рік Сенегал та Нігер та біля озера Чад. Тут же зимують і лелеки, що гніздяться на північному заході Африки.

В Україні теж існує «пролітна межа», яка проходить десь на Лівобережжі Дніпра. Точніше про її розміщення говорити важко через обмаль даних. Якщо лелеки із західних, центральних та північних областей летять уздовж західного узбережжя Чорного моря та перелітають Босфор, то птахи зі східних областей мігрують у південно-східному напрямку до східного чорноморського узбережжя. Сюди ж летять і птахи зі східної частини ареалу в Росії. Тут також існує досить широка смуга змішування напрямків міграції. Частина лелек із Придніпров'я може летіти на південний схід. Чорногуз, закільцьований пташеням у Глобинському районі на Полтавщині у 1998 році, був знайдений наприкінці серпня того ж року біля м. Новоросійська.

Переліт на зимівлю чорногузи здійснюють удень. Вони летять на великій висоті, при цьому вибираючи найзручніші в аеродинамічному плані місцевості, тому намагаються уникати польотів над морем.

Часто трапляється, що деякі чорногузи залишаються на зиму в місцях літнього гніздування. У більшості випадків мова йде про птахів, які були поранені, звикли до людей, або є з вадами міграційної інстинктивної поведінки. Такі птахи потребують додаткового піклування від людей протягом зими.

Приліт на місця гніздування відбувається, здебільшого, у другій половині березня — першій половині квітня, хоча ранньої весни їх можна місцями побачити й на початку березня. Окремі птахи можуть затримуватися аж до травня. Зазвичай, першим з'являється самець, рідше — самка, іноді ж обидва птахи одразу. Самиця найчастіше прилітає кілька днів після самця. Старі лелеки повертаються раніше за молодих.

== Чисельність та охорона ==
[[Файл:Чорний лелека.jpg|thumb]]
З 1984 року на території Європи спостерігається активний приріст чисельності птахів навіть у високоіндустріалізованих країнах.
Згідно з результатами 6-го інтернаціонального перепису білих лелек 2004 року, найбільша популяція в [[Польща|Польщі]] й становить 52500 пар, в Україні 12000–18000 пар, у Білорусі 10500–13000 пар, 10000 пар у Литві з найщільнішим ареалом у світі, 8500 в Латвії, 4000 в Естонії та Португалії 10000 пар. Відокремилася неперелітна популяція в Південній Африці.

Білий лелека не відноситься до видів птахів, яким загрожує вимирання. На відміну від [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 лелеки чорного], який занесений до [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Червоної книги України].

== Чорногуз в культурі ==

[[Файл:Лелеки(Малюнок).jpeg|thumb|Сім'я лелек]]

Давній зв'язок лелеки з людиною показаний у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища ''Чорногуз'' і ''Лелеченко''; річки та струмки '' Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка''; села '' Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи''. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які мають «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.

В Європі лелека на емблемах використовувався ще в епоху [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8 Меровінгів]. У християнстві він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.

У західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому вони є символом народження.

Лелека є улюбленим, але неофіційним символом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%B0%D1%81 Ельзасу], зокрема [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3 Страсбургу].

Поважають птаха й у Польщі. Його обрали національним символом на Expo 2000 у Ганновері.

У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним із гроном винограду в дзьобі.

=== Символіка ===
Лелека, а також інші схожі птахи — [[журавель]], [[Чапля|чапля]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%B1%D1%96%D1%81 ібіс], символізує пильність у боротьбі з ворогами. На гербах журавля, а іноді й лелеку або чаплю, часто зображують із каменем у лапі. Походить цей образ від відомої ще з античних часів легенди, що у зграї, яка відпочиває під час перельоту один із птахів вартує спокій інших, тримаючи у піднятій лапі камінь. Коли стомлений сторож починає куняти, камінь випадає й будить його.

Білий лелека зображений на гербах Тирасполя, Гааги, Шторкова, Касселя і низки інших міст. Потрапив цей птах на герби і в тих країнах, де він не водиться (Австралія), — символіка була занесена з Європи.

Деякі орнітологічні організації взяли його собі за емблему. Лелека в польоті зображений на емблемі Німецького природоохоронного союзу [http://www.nabu.de/ NABU] (раніше — Німецький союз з охорони птахів, DBV).

=== Українська геральдика ===
Білий лелека зустрічається на гербах чотирьох українських міст. На гербі Біловодська 1781 року у горішній частині щита зображений герб Воронізької губернії, у нижній, на зеленому фоні — лелека. На гербі Ананьєва 1847 року в нижній частині щита — на блакитному тлі стоять на гніздах три лелеки. На середньовічному та сучасному гербах міста Буська зображено оберненого ліворуч лелеку на блакитному тлі, що стоїть на одній нозі. На гербі містечка Щуровичі на Львівщині на червоному тлі був зображений срібний лелека, що тримає у дзьобі змію. У середньовічній західній геральдиці лелека був також символом пильності в боротьбі з ворогами. Лелека (за іншими даними — [[журавель]]) з каменем у лапі був зображений на печатці XVII століття міста Дунаївців.

=== Народні легенди й перекази ===
В Україні лелека вважається вісником весни. Приліт птахів весною відзначався людьми здавна. Зникнення птахів восени і повернення навесні здавалося дивним. Древні [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8 слов'яни] вважали, що птахи на зиму летять у вирій. В українській мові збереглось це слово «[[вирій]]» — рай древніх слов'ян. Повертання птахів навесні пов'язувалось зі звісткою богів, пізніше було прив'язане до християнських весняних свят.

В Україні багато прикмет про погоду, пов'язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад до вирію.
* Рано прилетів — буде тепле літо.
* Лелека починає непокоїтися — на погану погоду.
* Активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день.
* Стоїть на одній нозі — значить треба чекати похолодання.
* Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду.
* Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний буде сонячним.
* Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.

Є й землеробські прикмети, пов'язані з бузьками. Наприклад: заклекотали лелеки в гнізді — час садити цибулю.

== Джерела ==
1.[https://www.worldcat.org/title/anotovanyi-spysok-ukrainskykh-naukovykh-nazv-ptakhiv-fauny-ukrainy-z-kharakterystykoiu-statusu-vydiv/oclc/225096329 Бокотей, Андрій (2007). Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів). (uk). Київ—Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 30. ISBN 9668734084. OCLC 225096329.]
2.[https://otokar.com.ua/595.html Повертайте, лелеченьки – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.]
3.[https://bergenhusen.nabu.de/zensus/zensus2006/worldpopulation.pdf Попередні результати VI Міжнародного перепису Білих лелек 2004/05.]
4.[http://www.belarus.by/en/about-belarus/natural-history Belarus natural history and wildlife (англійською). Республіка Білорусь. Процитовано 12 лютого 2017.]
5.[http://biomon.org/upl/indoeur.pdf В. Н. Грищенко. Белый аист в мифологии европейских народов]
6.[http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/viruvannya/ Вірування пов'язані з білим лелекою]
7.[https://ru.scribd.com/word/removal/89116747 Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.]
== Посилання ==
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=4737 Технічні заходи щодо гніздівлі Лелек на ЛЕП]
* [http://biomon.org/?page_id=68 Моніторинг білого лелеки в Україні]
* [http://biomon.org/?page_id=236 Інтерактивна мапа поширення білого лелеки в Україні]
* [http://otokar.com.ua/595.html Про лелек] — [[Токар Олександр Семенович|Олександр Токар]]
* [https://www.youtube.com/watch?v=rJTW7qX6qzA]
[[Категорія:Чо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дибати

2017-11-26T17:44:04Z

T.marchenko:

'''Дибати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), '''''гл. ''1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). ''Близько видати, далеко дибати. ''Ном. № 11423. ''Диба, мов муха по сметані. ''Ном. ''Диба, мов журавель. ''Ном. ''Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. ''Лавр. ''На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами. ''Стор. II. 44.
[[Категорія:Ди]]
==Сучаснісловники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ДИБАТИ, аю, аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. Дибає [пасічник] старечою ступою попід гаєм з тиквою поводу до копанки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); Вона ледве-ледве вміла спинатися на ноги і дибала навколо своєї мами (Юрій Яновський, II, 1954, 43); Тонкими тремтячими ніжками дибало [лоша]до них і довірливо йшло в руки бійців (Олесь Гончар, I, 1954, 123);
// Ходити на дибах, милицях і т. ін. Плавно дибає каліка на прудких милицях (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 5); Настав кінець фашизму. А ти, Марку, вже не будеш добивати його в самому лігві: дибай на костурах.. до своєї хати (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 18).
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2)Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Ном. № 11423. Диба, мов муха по сметані. Ном. Диба, мов журавель. Ном. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. Лавр. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами. Стор. II. 44.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ДИ́БАТИ, аю, аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. Дибає [пасічник] старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки (Н.-Лев., І, 1956, 154); Вона ледве-ледве вміла спинатися на ноги і дибала навколо своєї мами (Ю. Янов., II, 1954, 43); Тонкими тремтячими ніжками дибало [лоша] до них і довірливо йшло в руки бійців (Гончар, І, 1954, 123); // Ходити на дибах, милицях і т. ін. Плавно дибає каліка на прудких милицях (Довж., Зач. Десна, 1957, 5); Настав кінець фашизму. А ти, Марку, вже не будеш добивати його в самому лігві: дибай на костурах.. до своєї хати (Стельмах, Правда.., 1961, 18).
==Іноземнісловники==
===[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263949.html словопедія]===
ДИБАТИ
бук. ходити на дибах; П. (іти незграбно) шкандибати, дибуляти, плентатися, (іти з дефектом)кривуляти, КУЛЬГАТИ, шкутильгати; пор. ЧВАЛАТИ.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #cccsolid; border-bottom:5px #cccsolid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Дибати.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Дибати_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Дибати_2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|AKcxzRS4d-o }}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 ходити]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 кульгати ]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8 повзати]====
==Джерела та література==
===[https://xn--h1aaldafs6o.xn--j1amh/%D0%94/%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B8 ]===
1. дибуляти
2. плентатися
3. (іти з дефектом) кривуляти
4. кульгати

==Зовнішніпосилання==
===[https://www.youtube.com/watch?v=AKcxzRS4d-o ]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Покірно

2017-11-26T16:48:03Z

T.marchenko:

'''Покірно, '''''нар. ''Покорно, кротко. Ум. '''Покірне́нько. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПОКІРНО. Присл. до покірний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Панас Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); [Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Леся Українка, II, 1951, 233); Покірно, як дитина, зліз Андрій з коня і став ні живий ні мертвий перед Тарасом (Олександр Довженко, I, 1958, 264); Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно нахилені плечі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 197); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в'яжуть їх у снопи (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 58).

Покірно прошу, заст.: а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням. — Сідайте, о[тець] Артемій, — обізвався тихо господар, — от я наллю вам чаю. Прошу покірно! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 51); б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння. — Треба було покликати до хати.. — Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314).

===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ПОКІ́РНО. Присл. до покі́рний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Коцюб., І, 1955, 329); [Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Л. Укр., II, 1951, 233); Покірно, як дитина, зліз Андрій з коня і став ні живий ні мертвий перед Тарасом (Довж., І, 1958, 264); Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно нахилені плечі… (Сос., І, 1957, 197); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в’яжуть їх у снопи (Минко, Повна чаша, 1950, 58).
Покі́рно про́шу, заст.: а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням. — Сідайте, о[тець] Артемій,-обізвався тихо господар, — от я наллю вам чаю. Прошу покірно! (Н.-Лев., IV, 1956, 51); б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння. — Треба було покликати до хати.. — Образиться? Покірно прошу… Не треба мені з ним ніяких зносин… (Коцюб., І, 1955, 314).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 26.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. Покірне́нько.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 272.

==Іноземні словники==
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
Покірно
Присл. до покірний.
••
Покі́рно про́шу заст. — а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням; б) (ірон.)вираз здивування, нерозуміння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покорно.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покорно1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покорно2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| j5RPwsLlQO0}}
==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0 Покора]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Покоритися]====
==Зовнішні посилання==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
Слово покірно походить від слова покора.
Поко́ра — соціальна категорія, котра є матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги, котра проявляє себе в соціальній чи етологічній поведінці суб'єкта, що когось або щось поважає. Соціальний абстрактний термін покора не слід плутати з теологічним (релігійним) терміном змирення. Їхні значення (семантичні ніші) перикриваються лише частково).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
[[Категорія:По]]

Псалтирь

2017-11-26T16:35:39Z

T.marchenko:

'''Псалтирь, -ря, '''''м. ''Псалтырь. ''На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. ''Ном. № 162. ''Щоб за тобою псалтирь прочитали! ''Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.
[[Категорія:Пс]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ПСАЛТИ́Р, я, чол.
1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301);
// Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335).

Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254).
2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289).

===[http://eslovnyk.com/%D0%BF%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D1%80Найповніший тлумачний словник української мови онлайн]===
псалтир

-я́, ч.
1) Одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається із 150 псалмів; Книга псалмів. || Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти.
2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент.

===[http://slovopedia.org.ua/29/53407/19036.html Універсальний словник-енциклопедія]===
ПСАЛТИР
одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін.
==Іноземні словники==
===[https://azbyka.ru/psaltir Псалтырь]===
Псалти́рь (от греч. псалтирион, ψαλτήριον – название струнного музыкального инструмента, цсл. Ѱалти́рь) – книга, входящая в составБиблии, которая состоит из 150 хвалебных, молитвенных, покаянных песней или псалмов (151-й, посвященный псалмопевцу Давиду, не входит в состав еврейской Псалтири, вставлен в греческой и славянской Библии для описания его жизни). Приемлемы оба варианта наименования Псалтирь (женск. род) и Псалтырь (мужск. род), но второй вариант древнее и точнее отражает фонетические особенности славянской (и русской) речи.
Наименование Псалтири взято от музыкального струнного инструмента, с игрою на котором соединялось пение псалмов при ветхозаветном богослужении. Писателями псалмов, судя по надписаниям, были Моисей, Давид, Соломон, и многие другие; но так как 73 псалма надписываются именем Давида и многие из ненадписанных псалмов, вероятно, написаны им же, то и вся книга называется Псалтирью царя Давида.
Содержание псалмов весьма разнообразно при одинаковой молитвенной (в смысле обращения человека к Богу) форме большинства из них: есть псалмы покаянные (например: Пс. 6, 24, 37, 50, 129, 136), благодарственные (Пс. 17, 29), хвалебные (Пс. 103, 145), просительные; есть кроме того псалмы и в собственном смысле учительные, например Пс.90. Наряду с этим учительно-молитвенным содержанием псалмов во многих из них находятся и пророчества о будущих событиях, особенно об Иисусе Христе и Его Церкви, – таких псалмов насчитывается более двадцати (Пс. 2, 8, 15, 18, 21, 23, 39, 40, 44, 50, 67, 68, 71, 88, 96, 101, 109, 117, 118, 129, 131, 142).
В Православной Церкви, по примеру ветхозаветной, Псалтирь более всех других священных книг употребляется при богослужении, причем для каждого богослужения применены особые псалмы, которые поются или читаются либо в целом виде (например, на шестопсалмии и часах), либо по частям в так называемых прокимнах. Кроме того, за богослужением православной Церкви постоянно совершается рядовое чтение Псалтири.
По Уставу церковному вся Псалтирь должна быть прочитана по порядку в течение седмицы, а во время Великого Поста – дважды за седмицу.
В церковном употреблении Псалтирь разделяется на 20 частей – кафизм, или седальнов, т.е. таких отделений, после которых в древней церкви позволялось сидеть (во время полагавшихся вслед за чтением псалмов объяснений их).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Псалтирь2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Псалтырь3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| BIQcSx57USw}}

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/Псалтирка Псалтирка]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/Псалтирний Псалтирний]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/Псалтирочка Псалтирочний]====

==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=BIQcSx57USw]===
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Псалмів Книга псалмів]===
==Зовнішні посилання==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[https://www.molitvoslov.com/sites/default/files/pdfc/433.pdf Псалтир церковнослов'янською]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Спільник

2017-11-26T16:32:10Z

T.marchenko:

'''Спільник, -ка, '''''м. ''1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. ''Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. ''Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. ''Спільники садили капусту з половини. ''Екат. у.
[[Категорія:Сп]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/spiljnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
СПІ́ЛЬНИК, а, чол.
1. Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь. — Не знаю, чи однодумці ми з вами, але спільника в мені ви, здається, матимете (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 72); В кукурудзі сидів Сабуров з своїми спільниками і стежив за всім (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 20); * Образно. В сріблистім верболозі, Таємні спільники мої, Не підкоривши серця прозі, Співають пізні солов'ї (Максим Рильський, III, 1961, 84);
// Той, хто поділяє чиї-небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець. Перекажи їй від мене найсердечніше привітання... Вона здається мені спільником в кампанії... не проти тебе, а за тебе (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 140); В особі Свирида молодь мала ніби сильного спільника (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 107); — Я розумію таке почуття, — сказав капітан Чумаченко, радіючи, як кожний, хто несподівано знаходить собі душевного спільника (Олесь Гончар, III, 1959, 280); Ідейним спільником В. Стефаника і Л. Мартовича, їх близьким товаришем був талановитий письменник-демократ Марко Черемшина (Історія української літератури, I, 1954, 689);
// перен. Те, що сприяє, допомагає кому-, чому-небудь. — Вода, що так недавно була спільником і другому з допомогою якої гідромеханізатори вирили оці котловани, перемістили мільйони кубометрів ґрунту, ця вода тепер стала лютим ворогом будівників (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 135); В нашій країні театральне мистецтво стало могутнім спільником педагогів у вихованні майбутніх будівників комуністичного суспільства (Мистецтво, 2, 1968, 9).
2. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; поплічник. Тепер нема вже більше ні одної у світі людини, яка б вірила хоч трішки в нього. Навіть однодумці, навіть спільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому (Михайло Стельмах, II, 1962, 357); Феофано починала непокоїтись, що .. Василь був її спільником у вбивстві двох імператорів.. Такий спільник був небезпечний, він надто багато знав (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 381).
3. Те саме, що союзник 2. Жодного слова не сказав Бела Данилові, тільки хитав головою і тайком поглядав на послів, хай переконаються, які могутні спільники у нього (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 568); Усе своє життя цей кесар присвятив боротьбі з римськими імператорами.. У цій боротьбі каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоря (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 205); Десь от-от мав підійти козацький спільник Тугай-Бей (Яків Качура, II, 1958, 419); Погиба вже по-справжньому й не знав: хто ж заслуговує кари. Вчорашні вороги робилися спільниками, вчорашні спільники ставали лютими ворогами (Михайло Стельмах, II, 1962, 50).
4. іст. Селянин, що орендував землю споловини. Спільники садили капусту споловини (Словник Грінченка); — Візьмеш усе моє поле наспіл: собі забереш половину хліба, а половину звезеш з мій тік, щоб було нам старим на харч, ..а як ми, спільники, помремо, тоді все моє поле буде твоє (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193);
// Член товариства, артілі і т. ін. Коли Ви маєте думку пристати до нашої видавницької спілки, то я побалакаю з нашими спільниками (Панас Мирний, V, 1955, 394); Ви, запевне, маєте право на свої 50 примірників, .. скільки примірників належиться Вашому спільникові..? (Леся Українка, V 1956, 250).
===[https://uk.worldwidedictionary.org/спільник Словник відмінків та синонімів]===
відмінок однина множина
називний спі́льник спі́льники
родовий спі́льника спі́льників
давальний спі́льникові, спі́льнику спі́льникам
знахідний спі́льника спі́льників
орудний спі́льником спі́льниками
місцевий на/у спі́льникові, спі́льнику на/у спі́льниках
кличний спі́льнику спі́льники
Словник синонімів
СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв’язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИКкнижн., СПОБО́РНИКкнижн.Бойові соратники; [Руфін:] Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); - А тепер, побратими мої милі, - сказав Андрусь, - розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького - Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). - Пор. 1. сою́зник, спі́льник.

СОЮ́ЗНИК (той, хто об’єднався з ким-небудь для якихось дій, досягнення певної мети), СПІ́ЛЬНИК. - Ми ваші союзники. Ми поважаємо вас. Наш уряд поважає вас (О. Довженко); У цій боротьбі [з ромеями] каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоря (С. Скляренко). - Пор. сора́тник.

СПІ́ЛЬНИК (той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь), ПРИБІ́ЧНИК, ПОПЛІ́ЧНИК, СПІВУЧА́СНИК (той, хто спільно з ким-небудь бере участь у чомусь); ПОСО́БНИКрозм., ПОЛИ́ГАЧрозм., СПІВУМИ́СНИКкнижн.,ПОСІПА́КАзневажл., ПІДПОМАГА́Чрозм., ПІДСОБНИКрозм., ПІДРУ́ЧНИКзневажл. рідше (той, хто спільно з кимсь бере участь у ганебних або ворожих діях). Інстинктом контррозвідниці Ольга відчула в цій людині свого спільника (І. Микитенко); В громаді .. подужували завсігди багатирі з своїми прибічниками та полигачами (Б. Грінченко); [Леся:] Як мало вже зосталося вірних друзів, поплічників! (Л. Смілянський); Бандитський поплічник; Ця Сопля, як прозивали Свєнціцького козаки, насмілилася збити шапку з реєстрового козака, співучасника багатьох славних походів (З. Тулуб); - Співучасник терору, і таким він для мене і вмре! (О. Гончар); Царські посіпаки. - Пор. сора́тник.

ТОВА́РИШ (людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), СПІ́ЛЬНИК, ОДНОДУ́МЕЦЬ, БРА́ТЧИКрозм.; КОЛЕ́ГА (за фахом, місцем праці чи навчання); ОДНОКА́ШНИКрозм. (спільник у навчанні, військовій службі тощо). - Кілька машин під’їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко); Він ніжно глянув на дружину: ось вона, його надійний і вірний спільник (В. Собко); Боїшся слово сказати. Був тобі приятель і однодумець, а тепер, може, продає тебе нишком (М. Коцюбинський); А Чіпка знов засів, п’є та гуляє з братчиками (Панас Мирний); - Ну, зі мною вчителював мій молодий колега Петренко (О. Донченко); Колись були друзі, однокашники, товариші. Постаріли, порозбрідалися, порозсіювалися крізь сито службових рангів і чинів (П. Загребельний). - Пор. друг.
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
СПІ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь. — Не знаю, чи однодумці ми з вами, але спільника в мені ви, здається, матимете (Шовк., Інженери, 1956, 72); В кукурудзі сидів Сабуров з своїми спільниками і стежив за всім (Шиян, Партиз. край, 1946, 20); * Образно. В сріблистім верболозі, Таємні спільники мої, Не підкоривши серця прозі, Співають пізні солов’ї (Рильський, III, 1961, 84); // Той, хто поділяє чиї-небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець. Перекажи їй від мене найсердечніше привітання… Вона здається мені спільником в кампанії… не проти тебе, а за тебе (Коцюб., III, 1956, 140); В особі Свирида молодь мала ніби сильного спільника (Коп., Вибр., 1948, 107); — Я розумію таке почуття,— сказав капітан Чумаченко, радіючи, як кожний, хто несподівано знаходить собі душевного спільника (Гончар, III, 1959, 280); Ідейним спільником В. Стефаника і Л. Мартовича, їх близьким товаришем був талановитий письменник-демократ Марко Черемшина (Іст. укр. літ., І, 1954, 689); // перен. Те, що сприяє, допомагає кому-, чому-небудь. — Вода, що так недавно була спільником і другом, з допомогою якої гідромеханізатори вирили оці котловани, перемістили мільйони кубометрів грунту, ця вода тепер стала лютим ворогом будівників (Жур., Вечір.., 1958, 135); В нашій країні театральне мистецтво стало могутнім спільником педагогів у вихованні майбутніх будівників комуністичного суспільства (Мист., 2, 1968, 9).
2. Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; поплічник. Тепер нема вже більше ні одної у світі людини, яка б вірила хоч трішки в нього. Навіть однодумці, навіть спільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому (Стельмах, II, 1962, 357); Феофано починала непокоїтись, що .. Василь був її спільником у вбивстві двох імператорів.. Такий спільник був небезпечний, він надто багато знав (Скл., Святослав, 1959, 381).
3. Те саме, що сою́зник 2. Жодного слова не сказав Бела Данилові, тільки хитав головою і тайком поглядав на послів, хай переконаються, які могутні спільники у нього (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 568); Усе своє життя цей кесар присвятив боротьбі з римськими імператорами.. У цій боротьбі каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоряi> (Скл., Святослав, 1959, 205); Десь от-от мав підійти козацький спільник Тугай-Бей (Кач., II, 1958, 419); Погиба вже по-справжньому й не знав: хто ж заслуговує кари. Вчорашні вороги робилися спільниками, вчорашні спільники ставали лютими ворогами (Стельмах, II, 1962, 50).
4. іст. Селянин, що орендував землю споловини. Спільники садили капусту споловини (Сл. Гр.); — Візьмеш усе моє поле наспіл: собі забереш половину хліба, а половину звезеш у мій тік, щоб було нам старим на харч, ..а як ми, спільники, помремо, тоді все моє поле буде твоє (Н.-Лев., IV, 1956, 193); // Член товариства, артілі і т. ін. Коли Ви маєте думку пристати до нашої видавницької спілки, то я побалакаю з нашими спільниками (Мирний, V, 1955, 394); Ви, запевне, маєте право на свої 50 примірників, .. скільки примірників належиться Вашому спільникові..? (Л. Укр., V, 1956, 250).

==Іноземні словники==
===[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1037578/СОЮЗНИК Толковый словарь Ушакова]===
СОЮ́ЗНИК, союзника, муж.
1. Тот, кто вступил в союз с кем-нибудь, находится с кем-нибудь в союзе. Крестьянство - надежный союзникрабочего класса в борьбе с самодержавием.
2. Член реакционно-монархической черносотенной организации "Союз русского народа" (дорев.).
3. только мн. Державы антигерманской коалиции во время империалистической войны 1913-18 гг. (ист.)

===[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/229310/СОЮЗНИКТолковый словарь Ожегова]===
СОЮ́ЗНИК, -а, муж.
1. Тот, кто находится в союзе 1 (в 1 и 2 знач.), в тесном единении с кем-н.. Верный, надёжный с.
2. Государство, заключившее военный союз с кем-н. Армии союзников.
| жен. союзница, -ы (к 1 знач.).
| прил. союзнический, -ая, -ое.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Спільник2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Спільник.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Спільник11.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|btTAxV4AZyY}}

==Див. також==
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
====[http://wiki.kubg.edu.ua/Спільний Спільний]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/Спільність Спільність]====
====[http://wiki.kubg.edu.ua/Спільник спільник]====
==Джерела та література==
===[http://sum.in.ua/s/spiljnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
===[https://www.youtube.com/watch?v=btTAxV4AZyY ]===
==Зовнішні посилання==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
===[http://sum.in.ua/s/spiljnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Спільник11.jpg

2017-11-26T16:30:14Z

T.marchenko:

Файл:Спільник.jpg

2017-11-26T16:27:30Z

T.marchenko:

Файл:Спільник2.jpg

2017-11-26T16:26:35Z

T.marchenko: