Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Дякування

2017-11-26T13:50:22Z

T.holovatenko:

'''Дякува́ння, -ня, '''''с. ''Пребываніе дьячкомъ.

'''Дякування, -ня, '''''с. ''Благодареніе, благодарность. ''Яке частування, таке ''дякування. Ном. № 7121.
[[Категорія:Дя]]
Словник української мови:
[[Файл:Vdyachnist.jpg|200px|thumb|left|Дякування]]

ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.Коментарі (0)
ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.

Дякування - це почуття визнання за виконане добро, наприклад, за надану увагу або послугу, а також різні способи вираження цього почуття, в тому числі й офіційні заходи заохочення (наприклад, "оголошення вдячності") . Дякування - складне відчуття, що виникає на базі емоційної та раціональної оцінки того, що відбувається, вираз якої сильно ритуалізовано. Адресатом дякування можуть бути не конкретні люди, а й групи людей (наприклад, предки) і неперсоніфіковані сутності: світ, Бог.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/djakuvannja Академічний тлумачний словник української мови ]===
ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69).
ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG» ]===
ДЯ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. дя́кувати. Яке частування, таке й дякування (Укр.. присл.., 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Фр., VIII, 1952, 69).

ДЯКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. дякува́ти. Іван Маркевич.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Збан., Малин, дзвін, 1958, 189).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
http://kerch.fm/images/stories/fm_news/07.11/26.07/1286221816_baby-name.jpg

http://romashka165.ucoz.ru/_si/0/52744273.jpg

https://go2.imgsmail.ru/imgpreview?key=16231ae155f956c1&mb=imgdb_preview_1555

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дражнити

2017-11-26T13:34:00Z

T.holovatenko: Скасування редагування № 180243 користувача D.buchynska (обговорення)

* ДРАЖНИ́ТИ, дражню, дражниш, недок., перех., розм.
1. Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. Він махав позад себе палицею і ще гірше дражнив нею собак (Нечуй-Левицький, II, 1956, 35); Скільки я не намагавсь, як не дражнив їх [бджіл], так ні одна чомусь мене й не вкусила (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 464); Максимові подобалося дражнити її [дівчинку], перекривляючи обличчя, показуючи язика (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 63).
2. ким, чим. Насміхатися з кого-небудь, придумуючи образливі прізвиська. Кайдашиха, котру тепер на селі дражнили безокою економшею, сердилась на Мотрю (Нечуй-Левицький); Серед усієї челяді його й за чоловіка не вважали, дражнили його куркою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, ).
3. Викликати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; дратувати. Мене починала дражнити і ся розмова, і спека (Леся Українка, III, 1952, ); З-під гарби долітав один і той же звук, який дражнив усіх (Григорій Тютюнник, Вир, 1960).
4. Збуджувати, посилювати, загострювати яке-небудь бажання, почуття; дратувати. Дівочі хори неначе граються, жартують, дражнять хлопців чудовими голосами (Нечуй-Левицький, III, 1956,); Гості не квапляться їсти, хоч тепер більше, як будь-коли, дражнять кожного ці смачні страви перед очима (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951);
// Діяти на людський організм у цілому або на окремий орган. Стікаючи вниз по камінцях, дражнила [вода] його слух своїм солодким дзюрчанням (Іван Франко, VIII, 1952, 366); Зелена цибуля дражнила наркотично нерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 106).
* ДРАТУВА́ТИ когось (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ,ДРАТУВА́ТИСЯ,ДРАЖНИ́ТИСЯ,ДРАЗНИ́ТИ,РОЗДРА́ЗНЮВАТИ,ДРАЗНИ́ТИ,ДРОЧИ́ТИСЯ,РОЗДРО́ЧУВА,ГРА́ТИ НА НЕ́РВАХУ кого,ШКИЛЮВА́ТИ діал.;ГВАЛТУВА́ТИ. - .: подратува́ти, роздратува́ти, роздражни́ти, подражни́ти, роздразни́ти, подразни́ти, роздрочи́ти. - Який там чорт собак дратує? (Панас Мирний); Сердитого спиняти - гірш роздратувати (прислів’я); - Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Ю. Шовкопляс); Бився [Сергій] з дітворою, дражнив собак, - одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Л. Смілянський); З-за огорожі пухкий панич.. висолопив язика й дражнився... (А. Головко); Сердита, писана сойка на самітній смереці дразнить: "Сам собі винен! Еге! еге..." (І. Франко); Муха та й та гнівається, як роздразнити її (З. Мороз); Більше як півночі минуло, а під кущами все ще чуються тихі речі, переривані поцілунком та сміхом, що то дразниться, то лащиться (Г. Хоткевич); Баба Явдоха з Парасчиної тварі добре бачила, що кортить дівці, і навмисне дрочила її (О. Кониський); Вона буцім подавала йому палицю, але зараз же хапала її назад та й ховалася за круглий стіл. Дрочилася(Лесь Мартович); - Все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах); Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (М. Коцюбинський); Кишлаки якнайдалі оббігала [Чинар-бібі], щоб і собак не ґвалтувати (І. Ле). - Пор. насміха́тися.
* Дражнити собак — ходити від хати до хати жебраючи. Не дійде До зросту дитина, Піде собі сліпця водить, А тебе покине Калікою на розпутті, Щоб собак дражнила (Тарас Шевченко, II, 1953, 196); Чим вони, зрештою, завинили.., що, кинувши близьких і рідних, мусять іти десь з торбами на плечах, дражнити чужих собак? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 17).

Дрібниця

2017-11-25T17:10:02Z

T.holovatenko:

'''ДРІБНИЦЯ,жін.'''

1) ''Мелочь, пустякъ.''

2)''Плахта, мелкоузорчатая плахта.''

'Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. ''Чуб. V. 675. ''Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. Лавр. 162.

3) мн. ''Дрібниці''. Мелко заплетенныя косы. Св. Л. 2.

''Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. ''Гайсин. у.

4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Браун. 12. Ум. ''Дрібничка, дрібниченька. ''Ном. № 14029.

''Ой плахоткадрібниченька по тросточці червцю. ''ЗОЮР. II. 241.
== Сучасні словники ==
'''1.''' Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.

Волію я, щоб мене саму зруйнувала любов, ніж щоб її зруйнували дрібниці (Леся Українка, III, 1952, 685);

Дуже побитий за якусь дрібницю мачухою, втік [Гордійко] із хати (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 22);

Така прекрасна справа, а ляснула через дрібницю (Остап Вишня, I, 1956, 236);

// перев. мн. Деталі, подробиці. Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці».., Галя почала роздавати ролі (Степан Васильченко, I, 1959, 119);

Щепкін, який до дрібниць знав провінціальне життя, зрозумів і розкрив Гоголя, як ніхто (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 330);

// у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. У Вас ще є краща мета в житті! Вам треба бути здоровим і працювати, а решта дрібниці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 444);

— А чому ж лоб перев'язаний і -на пов'язці кров... — Це дрібниця. Трошки шаблею зачепив гайдамака (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 341).

Розмінюватися (розмінятися) на дрібниці — займатися чим-небудь несерйозним, незначним, не вартим уваги.

'''2.''' Предмет невеликого розміру і другорядного значення.

Мушу признатися, що це був перший і останній раз, коли Сев користався трюмо для таких дрібниць, як комірець і краватка (Юрій Яновський, II, 1958, 41);

Ще четверо хлоп'ят в танку поралися коло своїх механізмів, не шкодуючи казенного мастила і інших дрібниць (Юрій Яновський, I, 1958, 275).

'''3.''' тільки мн., діал. Дрібушки (див. дрібушки 1!).

Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).

== Парадигма відмінювання ==

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || дрібни́ця|| дрібни́ці
|-
| родовий|| дрібни́ці || дрібни́ць
|-
| давальний || дрібни́ці || дрібни́цям
|-
| знахідний || дрібни́цю|| дрібни́ці
|-
| орудний || дрібни́цею ||дрібни́цями
|-
| місцевий || на/у дрібни́ці || на/у дрібни́цях
|-
| кличний || дрібни́це* || дрібни́ці*
|}
== Словник синонімів ==
'''ДРІБНИ́ЦЯ''' (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), '''ДРІ́Б’ЯЗОК''', '''ДРІБНО́ТА'''розм.,'''ПУСТЕ́'''розм.,'''ДЕ́ЩИЦЯ'''розм.,'''АБИ́ЩИЦЯ'''розм.,'''АБИ́ЩО'''розм.,'''ДУРНИ́ЦЯ'''розм.,'''ДУРНИ́ЧКА'''розм.,'''НІКЧЕ́МНИЦЯ'''розм.,'''ДУ́РОЩІ'''розм.,'''МАЛИ́ЗНА'''розм.,'''ПО́РОХ'''розм.,'''ПОЛО́ВА'''розм.,'''БЕЗДІ́ЛЛЯ'''розм.,'''МІЗЕ́РІЯ'''розм.,'''МІЗЕРНЯ́'''зневажл., '''ПШИК'''зневажл.,'''МАРНИ́ЦЯ'''діал.,'''ФРА́ШКА'''діал.,'''ШАЛЬ'''діал.;'''ДРІБНИ́ЧКА''', '''ВИТРЕБЕ́НЬКИ'''розм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси).
== Словник фразеологізмів ==
* '''до дрібни́ць.''' Повністю.

Усе химерне до дрібниць: .. І дрантя вбожества страшне, Терпким пропахле потом, І красномовство мовчазне При каві за табльдотом (М. Рильський).

* '''до дрібни́ці.'''

Зайчики, ведмедики, лисиці, перші ляльки, перші книжечки… Згадую тепер я до дрібниці все дитинство сонячне дочки (Д. Луценко).
* '''розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту).''' Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги.

Іван лежав і думав. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (П. Колесник);

І скаже суд: “Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту?” (М. Рильський).

== Ілюстрації ==
<gallery>
<gallery>
Файл:Плахта.jpg
Файл:Ч.jpg
<gallery>
Файл:Viber image.jpg
</gallery>

Дрібниця

2017-11-25T17:06:24Z

T.holovatenko:

'''ДРІБНИЦЯ,жін.'''

1) Мелочь, пустякъ.

2)'''плахта'''. Мелкоузорчатая плахта.

''Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. ''Чуб. V. 675. ''Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. ''Лавр. 162.

3) ''мн. '''''Дрібниці'''. Мелко заплетенныя косы. Св. Л. 2.

''Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. ''Гайсин. у.

4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Браун. 12. Ум. '''Дрібничка, дрібниченька. '''Ном. № 14029.

''Ой плахоткадрібниченька по тросточці червцю. ''ЗОЮР. II. 241.
== Сучасні словники ==
'''1.''' Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.

Волію я, щоб мене саму зруйнувала любов, ніж щоб її зруйнували дрібниці (Леся Українка, III, 1952, 685);

Дуже побитий за якусь дрібницю мачухою, втік [Гордійко] із хати (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 22);

Така прекрасна справа, а ляснула через дрібницю (Остап Вишня, I, 1956, 236);

// перев. мн. Деталі, подробиці. Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці».., Галя почала роздавати ролі (Степан Васильченко, I, 1959, 119);

Щепкін, який до дрібниць знав провінціальне життя, зрозумів і розкрив Гоголя, як ніхто (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 330);

// у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. У Вас ще є краща мета в житті! Вам треба бути здоровим і працювати, а решта дрібниці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 444);

— А чому ж лоб перев'язаний і -на пов'язці кров... — Це дрібниця. Трошки шаблею зачепив гайдамака (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 341).

♦ Розмінюватися (розмінятися) на дрібниці — займатися чим-небудь несерйозним, незначним, не вартим уваги.

'''2.''' Предмет невеликого розміру і другорядного значення.

Мушу признатися, що це був перший і останній раз, коли Сев користався трюмо для таких дрібниць, як комірець і краватка (Юрій Яновський, II, 1958, 41);

Ще четверо хлоп'ят в танку поралися коло своїх механізмів, не шкодуючи казенного мастила і інших дрібниць (Юрій Яновський, I, 1958, 275).

'''3.''' тільки мн., діал. Дрібушки (див. дрібушки 1!).

Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).

== Парадигма відмінювання ==

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || дрібни́ця|| дрібни́ці
|-
| родовий|| дрібни́ці || дрібни́ць
|-
| давальний || дрібни́ці || дрібни́цям
|-
| знахідний || дрібни́цю|| дрібни́ці
|-
| орудний || дрібни́цею ||дрібни́цями
|-
| місцевий || на/у дрібни́ці || на/у дрібни́цях
|-
| кличний || дрібни́це* || дрібни́ці*
|}
== Словник синонімів ==
'''ДРІБНИ́ЦЯ''' (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), '''ДРІ́Б’ЯЗОК''', '''ДРІБНО́ТА'''розм.,'''ПУСТЕ́'''розм.,'''ДЕ́ЩИЦЯ'''розм.,'''АБИ́ЩИЦЯ'''розм.,'''АБИ́ЩО'''розм.,'''ДУРНИ́ЦЯ'''розм.,'''ДУРНИ́ЧКА'''розм.,'''НІКЧЕ́МНИЦЯ'''розм.,'''ДУ́РОЩІ'''розм.,'''МАЛИ́ЗНА'''розм.,'''ПО́РОХ'''розм.,'''ПОЛО́ВА'''розм.,'''БЕЗДІ́ЛЛЯ'''розм.,'''МІЗЕ́РІЯ'''розм.,'''МІЗЕРНЯ́'''зневажл., '''ПШИК'''зневажл.,'''МАРНИ́ЦЯ'''діал.,'''ФРА́ШКА'''діал.,'''ШАЛЬ'''діал.;'''ДРІБНИ́ЧКА''', '''ВИТРЕБЕ́НЬКИ'''розм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси).
== Словник фразеологізмів ==
* '''до дрібни́ць.''' Повністю.

Усе химерне до дрібниць: .. І дрантя вбожества страшне, Терпким пропахле потом, І красномовство мовчазне При каві за табльдотом (М. Рильський).

* '''до дрібни́ці.'''

Зайчики, ведмедики, лисиці, перші ляльки, перші книжечки… Згадую тепер я до дрібниці все дитинство сонячне дочки (Д. Луценко).
* '''розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту).''' Витрачати свої сили, життя, енергію на щось малозначиме, другорядне, не варте уваги.

Іван лежав і думав. Треба братися за велике, а не розмінюватися на дрібниці (П. Колесник);

І скаже суд: “Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту?” (М. Рильський).

== Ілюстрації ==
<gallery>
<gallery>
Файл:Плахта.jpg
Файл:Ч.jpg
<gallery>
Файл:Viber image.jpg
</gallery>

Драглі

2017-11-25T17:02:19Z

T.holovatenko:

ДРАГЛІ́, і́в, мн. Їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв., 1956, 114); У полумисках тремтять драглі (Пера., II, 1958, 274); * У порівн. Білі повні щоки та круглі плечі аж трусилися, мов драглі (Н.-Лев., IV, 1956, 11).

[[Категорія:Др]]
== Словник синонімів ==
Синоніми
1. желе
2. холодець

== Словник фразеологізмів ==
Драглями взятися - перетворюватися на напіврідку, драглювату речовину

== Споріднені слова ==
іменники: драглина
прикметники: драглий, драглинастий
дієслова: драгліти, дрижати

==Сучасні словники==
ДРАГЛІ — хім. колоїдний розчин-гель, що скидається на холодець, кисіль чи мармелад. Трагаканто-гліцеринові драглі містять 3 % трагаканту і 40 % гліцерину. Здатність утворювати драглі в агароїду удвоє вища, ніж у желатину

ДРАГЛІ — старовинна українська страва із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними шматочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (С. Руданський).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:2em;"|
https://електронна-енциклопедія.укр/uploads/illustrations/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%96.jpg
http://trybraty.com.ua/images/cms/thumbs/1_500_auto.jpg
http://ukraine-in.ua/content/images//kylinariya/untitled%20folder1/moljele2.jpg

|}

==Іншими мовами==
jelly(англ.)
----студень(рос.)
----žele(хорв.)

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970—1980)
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/draghli
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Драглі

2017-11-25T16:59:44Z

T.holovatenko:

ДРАГЛІ́, і́в, мн. Їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв., 1956, 114); У полумисках тремтять драглі (Пера., II, 1958, 274); * У порівн. Білі повні щоки та круглі плечі аж трусилися, мов драглі (Н.-Лев., IV, 1956, 11).

[[Категорія:Др]]
== Словник синонімів ==
Синоніми
1. желе
2. холодець, желе

== Словник фразеологізмів ==
Драглями взятися

Споріднені слова
• іменники: драглина
• прикметники: драглий, драглинастий
• дієслова: драгліти, дрижати

==Сучасні словники==
ДРАГЛІ — хім. колоїдний розчин-гель, що скидається на холодець, кисіль чи мармелад. Трагаканто-гліцеринові драглі містять 3 % трагаканту і 40 % гліцерину. Здатність утворювати драглі в агароїду удвоє вища, ніж у желатину

ДРАГЛІ — старовинна українська страва із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними шматочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (С. Руданський).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:2em;"|
https://електронна-енциклопедія.укр/uploads/illustrations/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%96.jpg
http://trybraty.com.ua/images/cms/thumbs/1_500_auto.jpg
http://ukraine-in.ua/content/images//kylinariya/untitled%20folder1/moljele2.jpg

|}

==Іншими мовами==
jelly(англ.)
----студень(рос.)
----žele(хорв.)

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970—1980)
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/draghli
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Драглі

2017-11-25T16:57:35Z

T.holovatenko:

ДРАГЛІ́, і́в, мн. Їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв., 1956, 114); У полумисках тремтять драглі (Пера., II, 1958, 274); * У порівн. Білі повні щоки та круглі плечі аж трусилися, мов драглі (Н.-Лев., IV, 1956, 11).

[[Категорія:Др]]
Синоніми
1. желе
2. холодець, желе

Усталені словосполучення, фразеологізми
Драглями взятися

Споріднені слова
• іменники: драглина
• прикметники: драглий, драглинастий
• дієслова: драгліти, дрижати

==Сучасні словники==
ДРАГЛІ — хім. колоїдний розчин-гель, що скидається на холодець, кисіль чи мармелад. Трагаканто-гліцеринові драглі містять 3 % трагаканту і 40 % гліцерину. Здатність утворювати драглі в агароїду удвоє вища, ніж у желатину

ДРАГЛІ — старовинна українська страва із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними шматочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (С. Руданський).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:2em;"|
https://електронна-енциклопедія.укр/uploads/illustrations/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%96.jpg
http://trybraty.com.ua/images/cms/thumbs/1_500_auto.jpg
http://ukraine-in.ua/content/images//kylinariya/untitled%20folder1/moljele2.jpg

|}

==Іншими мовами==
jelly(англ.)
----студень(рос.)
----žele(хорв.)

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970—1980)
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/draghli
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]