Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Широчезний

2025-04-16T09:47:25Z

Spboiko.fzfvs24: /* Ілюстрації */

'''Широчезний, широченний, -а, -е. '''Очень широкій. К. ЧР. 320.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ШИРОЧЕЗНИЙ''', а, е, розм. Надзвичайно широкий (у 1-6 знач.). Ті канапи, крісла, котрими були заставлені світлиці, ..те широчезне старинне ліжко, де лягло б десять душ, та ще було б місце,- все те здавалось їй чудним, непотрібним (Н.-Лев., І, 1956, 162); Ми йдемо широчезним шляхом (Кол., На фронті.., 1959, 66); В просторому, на одне широчезне вікно, щойно побіленому та пофарбованому класі.. повнісінько набилося хлопчаків та дівчаток (Коз., Листи.., 1967, 6); Дивний був оцей велетень, Іван Переверза: могутня постать, неслухняна, розпатлана чуприна, широчезні брови (Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Простягнена на столі рука його, рука робітника - важка, з широчезною долонею і чорним пилом, ..ворушилась (Донч., V, 1957, 221); Голову вткнуто йому на широчезних могутніх плечах, а ввесь Тимоха держався на двох стовпах, обутих у велетенські чоботища (Гр., І, 1963, 283); Добувши перепустку, ми без перешкод прибули до селища, що лежало на широчезній галявині між двома лісами (Досв., Вибр., 1959- 43); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові, про тисячі Обухівок, глухих і темних, на далеких глухих гонах (Головко, II, 1957, 78); Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів (Вишня, І, 1956, 320); Широчезне поле діяльності наших профспілкових організацій, великі права й необмежені можливості мають вони (Літ. газ., 24.III 1959, 1).

'''ШИРОКИЙ''', а, е. 1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Вовчок, І, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Досв., Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Довж., І, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковсикий, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Н.-Лев., VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 11); - Геть! Геть! - кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Тют., Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (Стельмах, І, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огрядний. - Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! - каже було о. Хведор,- що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Н.-Лев., І, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Стельмах, І, 1962, 513).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Siroko.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Siroko2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Siroko3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Siroko4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|watch?v=XTLwe26QmQs}}
{{#ev:youtube|watch?v=wdFcmEIbNhU}}
{{#ev:youtube|watch?v=HkP0uFyfrSA}}

==Див. також==
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9 ШИРОКИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ]
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9 ШИРОКИЙ — СИНОНІМІЯ]

==Джерела та література==
1. Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Файл:Siroko4.jpg

2025-04-16T09:47:15Z

Spboiko.fzfvs24:

Файл:Siroko3.jpg

2025-04-16T09:46:58Z

Spboiko.fzfvs24:

2025-04-16T09:06:23Z

Spboiko.fzfvs24: /* Ілюстрації */

'''Величкий, -а, -е. '''Большой. Вх. Зн. 6.
[[Категорія:Ве]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ВЕЛИКИЙ''', а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл., Вибр., 1957, 109); Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (Бажан, Вибр., 1940, 172); // Значний кількістю; численний. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354); Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Л. Укр., III, 1952, 730); // Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Кв.-Осн., II, 1956, 287); Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Мирний, І, 1954, 246); // Більший, ніж потрібно по мірці. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864, № 11157); З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Л. Укр., ІІ, 1951, 19); // Значний за часом. Ану, заспіваєм! Проби ради... Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем співати (Шевч., І, 1951, 306).

Велика вода - про повноводну річку, повідь і т. ін. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Греб., I, 1957, 70); - О, яка вода велика! - воркотів дальше жандарм. - Коли б тілько стежки не залляла та кладки не забрала (Фр., II, 1950, 28); Велика дорога, заст. - далека дорога. Ой, не їдь, синку, у велику дорогу (Сл. Гр.); Велика Земля: а) у тих, хто перебував в далеких експедиціях, - назва материка або центральної частини країни; б) у партизанів - назва території Радянського Союзу, не окупованої в час Великої Вітчизняної війни. Партизани шукали всіх способів установити зв'язок з Великою Землею і тільки тепер трапилась можливість заявити про себе (Шер., В партиз. загонах, 1947, 58); Великий піст, церк. - піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем. І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Донч., III, 1956, 23); Великий шлях - упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти. Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Вовчок, І, 1955, 361).

^ Велика голінкова (гомілкова) кістка, анат. - більша з двох кісток голінки (гомілки); Велика калорія, фіз. - кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1° С; Велика літера, грам. - заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису. Власні назви звичайно означаються на письмі написанням з великої літери (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 300); Великий палець - двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах. Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (Н.-Лев., II, 1956, 178); Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців - великого і вказівного (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Великі півкулі, анат. - центральні, основні і значні величиною півкулі головного мозку. Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (Наука.., 1, 1961, 45); Велика рогата худоба - бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін. Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої худоби (Наука.., 3, 1960, 31); Велика хімія - промислова хімія. Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (Рад. Укр., 7.І 1965, 2).

2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий. Від малих дітей голова болить, а від великих - серце (Номис, 1864, № 9195); Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Л. Укр., III, 1952, 483); Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (Сос., III, 1958, 60).

Мале й велике - усі, незалежно від віку, діти й дорослі. Дивлюсь - з лози іде Різак, - Його мале й велике знає (Гл., Вибр., 1957, 297).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру. Малі тілом, та великі духом (Номис, 1864, № 7332); На мій погляд - у Вас дуже великий художницький талан (Мирний, V, 1955, 383); Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Панч, Синів.., 1959, 11).

@ На велику силу - із значними труднощами. - Приятель пише, що книжку ту ["Кобзар"] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Мирний, IV, 1955, 389); У великій пригоді - (бути, стати) - бути, стати дуже корисним, доречним. Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Шевч., І, 1951, 305).

4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії. Всі підняли великий крик (Котл., І, 1952, 167); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (Н.-Лев., II, 1956, 260); А вітер засипає слід... мороз великий (Л. Укр., І, 1951, 406); // Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання). Од великого гніву так вона і палала (Вовчок, VI, 1956, 233); Вернувся Іван з великою радістю (Мирний, II, 1954, 88); Люди гадали, що він загинув з великого жалю (Коцюб., II, 1955, 332).

5. Який має важливе значення. Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (Фр., XIII, 1954, 399); Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (Стельмах, Хліб.., 1959, 22); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (Воронько, Тепло.., 1959, 160); // у знач. ім. велике, кого, с. [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (Кроп., II, 1958, 268); Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, I, 1954, 201); // Який мав визначне політичне й історичне значення. Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу; // Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий змістом. Правду, велику правду сказав мені твій батько (Кв.-Осн., II, 1956, 64); Надія світить малиново Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна живі (Мал., III, 1957, 155); Яке велике слово те - свобода (Воронько, Тепло.., 1959, 166); // Визначний за суспільним становищем. Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Коцюб., III, 1956, 281); - Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців, учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори бува не прогавили ваших [ланкового] предків (Ю. Янов., II, 1954, 117); * Образно. [Роман:] Дві голови - два розума, п'ять голів - громада, а громада - великий чоловік (Кроп., II, 1958, 51).

Великі держави, політ. - держави з найзначнішим міжнародним впливом і матеріальними багатствами; Велике князівство, іст. - назва найголовніших і найвпливовіших князівств стародавньої Русі; Великий князь (велика княгиня, княжна), іст.: а) вищий князівський титул стародавньої Русі. Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти руку великої княгині (Скл., Святослав, 1959, 40); б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії. - В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Н.-Лев., IV, 1956, 47).

@ Великий пан, заст. - знатний, багатий поміщик; вельможа. Про його [маєток] балакали й полупанки, і панки, і службовці, і навіть великі пани (Мирний, III, 1954, 282); Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї - всю Софіївку - просто, на голому місці, на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Смолич, II, 1958, 11); Великий понеділок, церк. - понеділок останнього перед Великоднем тижня. В великий понеділок до Кайдашів зайшла бабка (Н.-Лев., II, 1956, 329); Велика субота, церк. - остання субота перед великоднем. Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг (Н.-Лев., III, 1956, 205); Велике цабе; Велика цяця, ірон. - поважна, впливова особа. [Панас:] Як ти поcмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!.. (Кроп., І, 1958, 129); Брат її якесь велике цабе в городі. Гроші їй посилає (Руд., Вітер.., 1958, 158); Він дума, як голова, то й велика цяця (Мирний, II, 1954, 185).

6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Коцюб., III, 1956, 48); Підняв його [червоний галстук] Ленін великий над світом і вище підносити - нам заповів (Бичко, Вогнище, 1959, 16); І проміж нас живе ясна і чиста слава.. великого Франка (Рильський, І, 1956, 141); // Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий. Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Вас., II, 1959, 521).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Velikii.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Velikii2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Velikii3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Velikii4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Великий (синоніми слова)]

==Джерела та література==
1. Колоїз Ж.В. Неузуальне словотворення : [монографія] / Ж.В. Колоїз. Кривий Ріг : НПП Астерікс, 2015. – 156 с.
2. Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Файл:Velikii4.jpg

2025-04-16T09:06:14Z

Spboiko.fzfvs24:

Файл:Velikii3.jpg

2025-04-16T09:05:58Z

Spboiko.fzfvs24:

Файл:Velikii2.jpg

2025-04-16T09:05:38Z

Spboiko.fzfvs24:

Величкий

2025-04-16T08:55:37Z

Spboiko.fzfvs24: /* Ілюстрації */

'''Величкий, -а, -е. '''Большой. Вх. Зн. 6.
[[Категорія:Ве]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ВЕЛИКИЙ''', а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл., Вибр., 1957, 109); Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (Бажан, Вибр., 1940, 172); // Значний кількістю; численний. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354); Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Л. Укр., III, 1952, 730); // Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Кв.-Осн., II, 1956, 287); Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Мирний, І, 1954, 246); // Більший, ніж потрібно по мірці. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864, № 11157); З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Л. Укр., ІІ, 1951, 19); // Значний за часом. Ану, заспіваєм! Проби ради... Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем співати (Шевч., І, 1951, 306).

Велика вода - про повноводну річку, повідь і т. ін. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Греб., I, 1957, 70); - О, яка вода велика! - воркотів дальше жандарм. - Коли б тілько стежки не залляла та кладки не забрала (Фр., II, 1950, 28); Велика дорога, заст. - далека дорога. Ой, не їдь, синку, у велику дорогу (Сл. Гр.); Велика Земля: а) у тих, хто перебував в далеких експедиціях, - назва материка або центральної частини країни; б) у партизанів - назва території Радянського Союзу, не окупованої в час Великої Вітчизняної війни. Партизани шукали всіх способів установити зв'язок з Великою Землею і тільки тепер трапилась можливість заявити про себе (Шер., В партиз. загонах, 1947, 58); Великий піст, церк. - піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем. І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Донч., III, 1956, 23); Великий шлях - упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти. Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Вовчок, І, 1955, 361).

^ Велика голінкова (гомілкова) кістка, анат. - більша з двох кісток голінки (гомілки); Велика калорія, фіз. - кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1° С; Велика літера, грам. - заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису. Власні назви звичайно означаються на письмі написанням з великої літери (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 300); Великий палець - двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах. Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (Н.-Лев., II, 1956, 178); Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців - великого і вказівного (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Великі півкулі, анат. - центральні, основні і значні величиною півкулі головного мозку. Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (Наука.., 1, 1961, 45); Велика рогата худоба - бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін. Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої худоби (Наука.., 3, 1960, 31); Велика хімія - промислова хімія. Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (Рад. Укр., 7.І 1965, 2).

2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий. Від малих дітей голова болить, а від великих - серце (Номис, 1864, № 9195); Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Л. Укр., III, 1952, 483); Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (Сос., III, 1958, 60).

Мале й велике - усі, незалежно від віку, діти й дорослі. Дивлюсь - з лози іде Різак, - Його мале й велике знає (Гл., Вибр., 1957, 297).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру. Малі тілом, та великі духом (Номис, 1864, № 7332); На мій погляд - у Вас дуже великий художницький талан (Мирний, V, 1955, 383); Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Панч, Синів.., 1959, 11).

@ На велику силу - із значними труднощами. - Приятель пише, що книжку ту ["Кобзар"] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Мирний, IV, 1955, 389); У великій пригоді - (бути, стати) - бути, стати дуже корисним, доречним. Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Шевч., І, 1951, 305).

4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії. Всі підняли великий крик (Котл., І, 1952, 167); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (Н.-Лев., II, 1956, 260); А вітер засипає слід... мороз великий (Л. Укр., І, 1951, 406); // Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання). Од великого гніву так вона і палала (Вовчок, VI, 1956, 233); Вернувся Іван з великою радістю (Мирний, II, 1954, 88); Люди гадали, що він загинув з великого жалю (Коцюб., II, 1955, 332).

5. Який має важливе значення. Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (Фр., XIII, 1954, 399); Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (Стельмах, Хліб.., 1959, 22); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (Воронько, Тепло.., 1959, 160); // у знач. ім. велике, кого, с. [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (Кроп., II, 1958, 268); Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, I, 1954, 201); // Який мав визначне політичне й історичне значення. Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу; // Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий змістом. Правду, велику правду сказав мені твій батько (Кв.-Осн., II, 1956, 64); Надія світить малиново Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна живі (Мал., III, 1957, 155); Яке велике слово те - свобода (Воронько, Тепло.., 1959, 166); // Визначний за суспільним становищем. Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Коцюб., III, 1956, 281); - Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців, учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори бува не прогавили ваших [ланкового] предків (Ю. Янов., II, 1954, 117); * Образно. [Роман:] Дві голови - два розума, п'ять голів - громада, а громада - великий чоловік (Кроп., II, 1958, 51).

Великі держави, політ. - держави з найзначнішим міжнародним впливом і матеріальними багатствами; Велике князівство, іст. - назва найголовніших і найвпливовіших князівств стародавньої Русі; Великий князь (велика княгиня, княжна), іст.: а) вищий князівський титул стародавньої Русі. Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти руку великої княгині (Скл., Святослав, 1959, 40); б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії. - В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Н.-Лев., IV, 1956, 47).

@ Великий пан, заст. - знатний, багатий поміщик; вельможа. Про його [маєток] балакали й полупанки, і панки, і службовці, і навіть великі пани (Мирний, III, 1954, 282); Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї - всю Софіївку - просто, на голому місці, на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Смолич, II, 1958, 11); Великий понеділок, церк. - понеділок останнього перед Великоднем тижня. В великий понеділок до Кайдашів зайшла бабка (Н.-Лев., II, 1956, 329); Велика субота, церк. - остання субота перед великоднем. Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг (Н.-Лев., III, 1956, 205); Велике цабе; Велика цяця, ірон. - поважна, впливова особа. [Панас:] Як ти поcмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!.. (Кроп., І, 1958, 129); Брат її якесь велике цабе в городі. Гроші їй посилає (Руд., Вітер.., 1958, 158); Він дума, як голова, то й велика цяця (Мирний, II, 1954, 185).

6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Коцюб., III, 1956, 48); Підняв його [червоний галстук] Ленін великий над світом і вище підносити - нам заповів (Бичко, Вогнище, 1959, 16); І проміж нас живе ясна і чиста слава.. великого Франка (Рильський, І, 1956, 141); // Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий. Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Вас., II, 1959, 521).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Velikii.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Великий (синоніми слова)]

==Джерела та література==
1. Колоїз Ж.В. Неузуальне словотворення : [монографія] / Ж.В. Колоїз. Кривий Ріг : НПП Астерікс, 2015. – 156 с.
2. Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Величкий

2025-04-16T08:55:18Z

Spboiko.fzfvs24: /* Ілюстрації */

'''Величкий, -а, -е. '''Большой. Вх. Зн. 6.
[[Категорія:Ве]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ВЕЛИКИЙ''', а, е. 1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл., Вибр., 1957, 109); Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (Бажан, Вибр., 1940, 172); // Значний кількістю; численний. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Шевч., І, 1951, 354); Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Л. Укр., III, 1952, 730); // Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Кв.-Осн., II, 1956, 287); Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Мирний, І, 1954, 246); // Більший, ніж потрібно по мірці. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864, № 11157); З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Л. Укр., ІІ, 1951, 19); // Значний за часом. Ану, заспіваєм! Проби ради... Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем співати (Шевч., І, 1951, 306).

Велика вода - про повноводну річку, повідь і т. ін. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Греб., I, 1957, 70); - О, яка вода велика! - воркотів дальше жандарм. - Коли б тілько стежки не залляла та кладки не забрала (Фр., II, 1950, 28); Велика дорога, заст. - далека дорога. Ой, не їдь, синку, у велику дорогу (Сл. Гр.); Велика Земля: а) у тих, хто перебував в далеких експедиціях, - назва материка або центральної частини країни; б) у партизанів - назва території Радянського Союзу, не окупованої в час Великої Вітчизняної війни. Партизани шукали всіх способів установити зв'язок з Великою Землею і тільки тепер трапилась можливість заявити про себе (Шер., В партиз. загонах, 1947, 58); Великий піст, церк. - піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем. І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Донч., III, 1956, 23); Великий шлях - упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти. Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Вовчок, І, 1955, 361).

^ Велика голінкова (гомілкова) кістка, анат. - більша з двох кісток голінки (гомілки); Велика калорія, фіз. - кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1° С; Велика літера, грам. - заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису. Власні назви звичайно означаються на письмі написанням з великої літери (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 300); Великий палець - двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах. Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (Н.-Лев., II, 1956, 178); Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців - великого і вказівного (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Великі півкулі, анат. - центральні, основні і значні величиною півкулі головного мозку. Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (Наука.., 1, 1961, 45); Велика рогата худоба - бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін. Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої худоби (Наука.., 3, 1960, 31); Велика хімія - промислова хімія. Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (Рад. Укр., 7.І 1965, 2).

2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий. Від малих дітей голова болить, а від великих - серце (Номис, 1864, № 9195); Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Л. Укр., III, 1952, 483); Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (Сос., III, 1958, 60).

Мале й велике - усі, незалежно від віку, діти й дорослі. Дивлюсь - з лози іде Різак, - Його мале й велике знає (Гл., Вибр., 1957, 297).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру. Малі тілом, та великі духом (Номис, 1864, № 7332); На мій погляд - у Вас дуже великий художницький талан (Мирний, V, 1955, 383); Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Панч, Синів.., 1959, 11).

@ На велику силу - із значними труднощами. - Приятель пише, що книжку ту ["Кобзар"] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Мирний, IV, 1955, 389); У великій пригоді - (бути, стати) - бути, стати дуже корисним, доречним. Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Шевч., І, 1951, 305).

4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії. Всі підняли великий крик (Котл., І, 1952, 167); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (Н.-Лев., II, 1956, 260); А вітер засипає слід... мороз великий (Л. Укр., І, 1951, 406); // Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання). Од великого гніву так вона і палала (Вовчок, VI, 1956, 233); Вернувся Іван з великою радістю (Мирний, II, 1954, 88); Люди гадали, що він загинув з великого жалю (Коцюб., II, 1955, 332).

5. Який має важливе значення. Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (Фр., XIII, 1954, 399); Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (Стельмах, Хліб.., 1959, 22); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (Воронько, Тепло.., 1959, 160); // у знач. ім. велике, кого, с. [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (Кроп., II, 1958, 268); Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, I, 1954, 201); // Який мав визначне політичне й історичне значення. Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу; // Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий змістом. Правду, велику правду сказав мені твій батько (Кв.-Осн., II, 1956, 64); Надія світить малиново Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна живі (Мал., III, 1957, 155); Яке велике слово те - свобода (Воронько, Тепло.., 1959, 166); // Визначний за суспільним становищем. Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Коцюб., III, 1956, 281); - Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців, учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори бува не прогавили ваших [ланкового] предків (Ю. Янов., II, 1954, 117); * Образно. [Роман:] Дві голови - два розума, п'ять голів - громада, а громада - великий чоловік (Кроп., II, 1958, 51).

Великі держави, політ. - держави з найзначнішим міжнародним впливом і матеріальними багатствами; Велике князівство, іст. - назва найголовніших і найвпливовіших князівств стародавньої Русі; Великий князь (велика княгиня, княжна), іст.: а) вищий князівський титул стародавньої Русі. Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти руку великої княгині (Скл., Святослав, 1959, 40); б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії. - В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Н.-Лев., IV, 1956, 47).

@ Великий пан, заст. - знатний, багатий поміщик; вельможа. Про його [маєток] балакали й полупанки, і панки, і службовці, і навіть великі пани (Мирний, III, 1954, 282); Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї - всю Софіївку - просто, на голому місці, на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Смолич, II, 1958, 11); Великий понеділок, церк. - понеділок останнього перед Великоднем тижня. В великий понеділок до Кайдашів зайшла бабка (Н.-Лев., II, 1956, 329); Велика субота, церк. - остання субота перед великоднем. Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг (Н.-Лев., III, 1956, 205); Велике цабе; Велика цяця, ірон. - поважна, впливова особа. [Панас:] Як ти поcмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!.. (Кроп., І, 1958, 129); Брат її якесь велике цабе в городі. Гроші їй посилає (Руд., Вітер.., 1958, 158); Він дума, як голова, то й велика цяця (Мирний, II, 1954, 185).

6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Коцюб., III, 1956, 48); Підняв його [червоний галстук] Ленін великий над світом і вище підносити - нам заповів (Бичко, Вогнище, 1959, 16); І проміж нас живе ясна і чиста слава.. великого Франка (Рильський, І, 1956, 141); // Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий. Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Вас., II, 1959, 521).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ЗображенняVelikii.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Великий (синоніми слова)]

==Джерела та література==
1. Колоїз Ж.В. Неузуальне словотворення : [монографія] / Ж.В. Колоїз. Кривий Ріг : НПП Астерікс, 2015. – 156 с.
2. Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

2025-04-16T08:35:04Z

Spboiko.fzfvs24:

Хутенький

2025-04-16T08:32:00Z

2025-04-16T08:24:32Z

Spboiko.fzfvs24: /* Джерела та література */

'''Хутенький, -а, -е, хутенько, '''''нар. ''Ум. отъ '''хуткий, хутко. '''
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ХУТЕНЬКО'''. Присл. до хутенький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); - Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (Сам., II, 1958, 12); Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Перв., Казка.., 1958, 55); Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Вовчок, І, 1955, 366); На береженьку стояла, стояла, Свого милого чекала: Ой прибудь, прибудь хутенько, Розвесели смутне серденько (Пісні та романси.., І, 1956, 104).

'''ХУТКИЙ''', а, е. 1. ''Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; швидкий, скорий.'' - Ні, таки піду..- І Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою до курзалу (Л. Укр., III, 1952, 533); Сон прилетів хуткий і здоровий (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 8); *Образно. Дрібна й середня промисловість іде вперед хутким кроком (Еллан, II, 1958, 278); // Який дуже швидко рухається. Ми швидко потрапили в хутку течію, що одразу винесла човен кудись на кілометр від острова в озеро (Полт., На.. меридіанах, 1933, 58); // Здатний до швидких дій; меткий, прудкий. Хоч сам він не раз менше робить, ніж другі, але під гомін його жартів, вигадок та пісень, на вид його палких очей, здорового, ясного лиця і хутких.. рухів робота всім іде спірніше, легше і краще (Фр., III, 1950, 126); Отак несподівано показала себе Махтеїха одним із найпрацездатніших членів колективу. Взагалі була вона доброю хазяйкою, хуткою в роботі - аж горіло все в неї в руках (Крот., Сини.., 1948, 201).

2. ''Те саме, що скорий'' 2. Адреса моя та сама, що й досі була,- в хуткім часі не збираюсь нікуди їхати, а як може й їхатиму, то Вам напишу (Л. Укр., V, 1956, 78); - Ти правильно чинив, що не повірив у мій хуткий приїзд до Чадака (Ле, Міжгір'я, 1953, 42).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Xutko.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Хуткий (синоніми слова)]

==Джерела та література==
1. Прикметник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 419.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Хутенький

2025-04-16T08:24:16Z

Spboiko.fzfvs24: /* Зовнішні посилання */

'''Хутенький, -а, -е, хутенько, '''''нар. ''Ум. отъ '''хуткий, хутко. '''
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ХУТЕНЬКО'''. Присл. до хутенький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); - Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (Сам., II, 1958, 12); Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Перв., Казка.., 1958, 55); Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Вовчок, І, 1955, 366); На береженьку стояла, стояла, Свого милого чекала: Ой прибудь, прибудь хутенько, Розвесели смутне серденько (Пісні та романси.., І, 1956, 104).

'''ХУТКИЙ''', а, е. 1. ''Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; швидкий, скорий.'' - Ні, таки піду..- І Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою до курзалу (Л. Укр., III, 1952, 533); Сон прилетів хуткий і здоровий (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 8); *Образно. Дрібна й середня промисловість іде вперед хутким кроком (Еллан, II, 1958, 278); // Який дуже швидко рухається. Ми швидко потрапили в хутку течію, що одразу винесла човен кудись на кілометр від острова в озеро (Полт., На.. меридіанах, 1933, 58); // Здатний до швидких дій; меткий, прудкий. Хоч сам він не раз менше робить, ніж другі, але під гомін його жартів, вигадок та пісень, на вид його палких очей, здорового, ясного лиця і хутких.. рухів робота всім іде спірніше, легше і краще (Фр., III, 1950, 126); Отак несподівано показала себе Махтеїха одним із найпрацездатніших членів колективу. Взагалі була вона доброю хазяйкою, хуткою в роботі - аж горіло все в неї в руках (Крот., Сини.., 1948, 201).

2. ''Те саме, що скорий'' 2. Адреса моя та сама, що й досі була,- в хуткім часі не збираюсь нікуди їхати, а як може й їхатиму, то Вам напишу (Л. Укр., V, 1956, 78); - Ти правильно чинив, що не повірив у мій хуткий приїзд до Чадака (Ле, Міжгір'я, 1953, 42).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Xutko.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Хуткий (синоніми слова)]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Хутенький

2025-04-16T08:23:15Z

Spboiko.fzfvs24: /* Ілюстрації */

'''Хутенький, -а, -е, хутенько, '''''нар. ''Ум. отъ '''хуткий, хутко. '''
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ХУТЕНЬКО'''. Присл. до хутенький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); - Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (Сам., II, 1958, 12); Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Перв., Казка.., 1958, 55); Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Вовчок, І, 1955, 366); На береженьку стояла, стояла, Свого милого чекала: Ой прибудь, прибудь хутенько, Розвесели смутне серденько (Пісні та романси.., І, 1956, 104).

'''ХУТКИЙ''', а, е. 1. ''Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; швидкий, скорий.'' - Ні, таки піду..- І Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою до курзалу (Л. Укр., III, 1952, 533); Сон прилетів хуткий і здоровий (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 8); *Образно. Дрібна й середня промисловість іде вперед хутким кроком (Еллан, II, 1958, 278); // Який дуже швидко рухається. Ми швидко потрапили в хутку течію, що одразу винесла човен кудись на кілометр від острова в озеро (Полт., На.. меридіанах, 1933, 58); // Здатний до швидких дій; меткий, прудкий. Хоч сам він не раз менше робить, ніж другі, але під гомін його жартів, вигадок та пісень, на вид його палких очей, здорового, ясного лиця і хутких.. рухів робота всім іде спірніше, легше і краще (Фр., III, 1950, 126); Отак несподівано показала себе Махтеїха одним із найпрацездатніших членів колективу. Взагалі була вона доброю хазяйкою, хуткою в роботі - аж горіло все в неї в руках (Крот., Сини.., 1948, 201).

2. ''Те саме, що скорий'' 2. Адреса моя та сама, що й досі була,- в хуткім часі не збираюсь нікуди їхати, а як може й їхатиму, то Вам напишу (Л. Укр., V, 1956, 78); - Ти правильно чинив, що не повірив у мій хуткий приїзд до Чадака (Ле, Міжгір'я, 1953, 42).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Xutko.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Хуткий (синоніми слова)]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Файл:Xutko.jpg

2025-04-16T08:22:40Z

Spboiko.fzfvs24:

Хутенький

2025-04-16T08:19:39Z

Spboiko.fzfvs24: /* Зовнішні посилання */

'''Хутенький, -а, -е, хутенько, '''''нар. ''Ум. отъ '''хуткий, хутко. '''
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ХУТЕНЬКО'''. Присл. до хутенький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); - Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (Сам., II, 1958, 12); Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Перв., Казка.., 1958, 55); Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Вовчок, І, 1955, 366); На береженьку стояла, стояла, Свого милого чекала: Ой прибудь, прибудь хутенько, Розвесели смутне серденько (Пісні та романси.., І, 1956, 104).

'''ХУТКИЙ''', а, е. 1. ''Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; швидкий, скорий.'' - Ні, таки піду..- І Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою до курзалу (Л. Укр., III, 1952, 533); Сон прилетів хуткий і здоровий (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 8); *Образно. Дрібна й середня промисловість іде вперед хутким кроком (Еллан, II, 1958, 278); // Який дуже швидко рухається. Ми швидко потрапили в хутку течію, що одразу винесла човен кудись на кілометр від острова в озеро (Полт., На.. меридіанах, 1933, 58); // Здатний до швидких дій; меткий, прудкий. Хоч сам він не раз менше робить, ніж другі, але під гомін його жартів, вигадок та пісень, на вид його палких очей, здорового, ясного лиця і хутких.. рухів робота всім іде спірніше, легше і краще (Фр., III, 1950, 126); Отак несподівано показала себе Махтеїха одним із найпрацездатніших членів колективу. Взагалі була вона доброю хазяйкою, хуткою в роботі - аж горіло все в неї в руках (Крот., Сини.., 1948, 201).

2. ''Те саме, що скорий'' 2. Адреса моя та сама, що й досі була,- в хуткім часі не збираюсь нікуди їхати, а як може й їхатиму, то Вам напишу (Л. Укр., V, 1956, 78); - Ти правильно чинив, що не повірив у мій хуткий приїзд до Чадака (Ле, Міжгір'я, 1953, 42).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Хуткий (синоніми слова)]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Хутенький

2025-04-16T08:18:10Z

Spboiko.fzfvs24: /* Див. також */

'''Хутенький, -а, -е, хутенько, '''''нар. ''Ум. отъ '''хуткий, хутко. '''
[[Категорія:Ху]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ХУТЕНЬКО'''. Присл. до хутенький. Потім в човни метнувсь [Еней] хутенько, Поплив по Тибру вниз гарненько (Котл., І, 1952, 201); Семен хутенько глянув убік (Март., Тв., 1954, 124); - Боже! гарно як. Дивлюсь, І серце так хутенько б'ється в грудях, А в голові складаються пісні... (Сам., II, 1958, 12); Друга ніч. Коли сестриці Вже поснули у світлиці, Враз Марися підвелась І хутенько одяглась (Перв., Казка.., 1958, 55); Хутенько потім Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою (Вовчок, І, 1955, 366); На береженьку стояла, стояла, Свого милого чекала: Ой прибудь, прибудь хутенько, Розвесели смутне серденько (Пісні та романси.., І, 1956, 104).

'''ХУТКИЙ''', а, е. 1. ''Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; швидкий, скорий.'' - Ні, таки піду..- І Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою до курзалу (Л. Укр., III, 1952, 533); Сон прилетів хуткий і здоровий (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 8); *Образно. Дрібна й середня промисловість іде вперед хутким кроком (Еллан, II, 1958, 278); // Який дуже швидко рухається. Ми швидко потрапили в хутку течію, що одразу винесла човен кудись на кілометр від острова в озеро (Полт., На.. меридіанах, 1933, 58); // Здатний до швидких дій; меткий, прудкий. Хоч сам він не раз менше робить, ніж другі, але під гомін його жартів, вигадок та пісень, на вид його палких очей, здорового, ясного лиця і хутких.. рухів робота всім іде спірніше, легше і краще (Фр., III, 1950, 126); Отак несподівано показала себе Махтеїха одним із найпрацездатніших членів колективу. Взагалі була вона доброю хазяйкою, хуткою в роботі - аж горіло все в неї в руках (Крот., Сини.., 1948, 201).

2. ''Те саме, що скорий'' 2. Адреса моя та сама, що й досі була,- в хуткім часі не збираюсь нікуди їхати, а як може й їхатиму, то Вам напишу (Л. Укр., V, 1956, 78); - Ти правильно чинив, що не повірив у мій хуткий приїзд до Чадака (Ле, Міжгір'я, 1953, 42).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://synonimy.info/%D1%85/%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Хуткий (синоніми слова)]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]