Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Минь3.jpg

2017-11-11T16:29:28Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Минь1.jpg

2017-11-11T16:28:57Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Ментуз

2017-11-11T16:28:38Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

'''Ментуз, -за, '''''м. ''Рыба налимъ, Gadus lota.
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
Минь річковий (Lota lota) — прісновода риба, вид роду минь (Lota) з родини миневих (Lotidae).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:минь1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:минь2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:минь3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|NxhtlV70fps}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Минь2.jpg

2017-11-11T16:28:32Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Миш3.jpg

2017-11-11T15:57:36Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Миш2.jpg

2017-11-11T15:57:08Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Миш1.jpg

2017-11-11T15:53:36Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Нічниця

2017-11-11T15:53:16Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

'''Нічни́ця, -ці, '''''ж. ''1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) ''мн. ''Безсонница. ''Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде. ''
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Нічниця (Myotis) — рід ссавців з родини лиликових (Vespertilionidae) ряду лиликоподібних (Vespertilioniformes), одна з найбагатших за видовим складом рід світової фауни і найбагатший за видовим складом рід ссавців України.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миш1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миш2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миш3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|q6o4rAEAVdQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Пастух3.jpg

2017-11-11T15:33:35Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Пастух2.jpg

2017-11-11T15:32:52Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Стадник

2017-11-11T15:32:30Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

'''Стадник, -ка, '''''м. ''1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: ''Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. ''Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
Стадник — особа або тватина, яка випасає стадо, череду чи отару домашніх тварин. Іноді уточнюється, про який саме тип пастуха йде мова: кожен з них має свою назву.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пастух1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пастух2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пастух3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SZVHkUW3RVM}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Пастух1.jpg

2017-11-11T15:32:19Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Оцет3.jpg

2017-11-11T15:17:31Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Оцет2.jpg

2017-11-11T15:16:46Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Оцет

2017-11-11T15:16:04Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

'''О́цет, о́цту, '''''м. ''Уксусъ. (Канев. у.). ''Несе щукурибу з оцтом. ''КС. 1882. V. 362. ''Насміхались воїни, подаючи йому оцет. ''Єв. Л. XXIII. 36. ''Піднести з оцтом фиги. ''Котл. Ен. III. 17.
[[Категорія:Оц]]
==Сучасні словники==

О́цет (від праслов. *ocьtъ < лат. acetum) — 4 — 12 % розчин оцтової кислоти у воді. Оцтова кислота виробляється шляхом бродіння з етанолу за допомогою оцтовокислих бактерій. Відповідно, оцет можна отримувати шляхом бродіння із вина (бактерії Bacterium xylinoides), пива (бактерії Bacterium rancens і Bacterium acetoum), горілки, злаків, цукрового буряка, плодових соків тощо. До розвитку синтетичної хімії у 20-му сторіччі оцет виготовляли ферментацією вина. Для харчових потреб вживається понад 5000 років.
В Україні поширений дешевий оцет, який виробляють з синтетичної оцтової кислоти. В країнах Західної Європи в кулінарії надають перевагу натуральному винному — виготовленому з червоного чи білого винограду.
У разі отруєння оцтом необхідно провести промивання шлунка 2 % розчином питної соди.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оцет1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оцет2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оцет3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hkLU_V0rZp0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Оцет1.jpg

2017-11-11T15:15:24Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Вів2.jpg

2017-11-11T15:03:44Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Вів1.jpg

2017-11-11T15:02:57Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Вів.jpg

2017-11-11T14:56:22Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Овсюг

2017-11-11T14:55:56Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

'''Овсю́г, -гу, '''''м. ''= '''Вівсюг. '''
[[Категорія:Ов]]

==Сучасні словники==
Вівсю́г звича́йний (Avena fatua)[1] — однорічна рослина родини Тонконогових. Злісний бур'ян, що може мати обмежене кормове значенн==я.

==Опис==
Злак заввишки 30-120 (рідко — до 150) см, що утворює нещільні дернини. Коріння завдовжки до 1 м. Стебла — прямостоячі, голі, зелені, порожнисті соломини, що налічують від 3 до 5 вузлів. Листки завдовжки 10-50 см, завширшки 3-15 мм, темно-зелені, молоді — скручені, зі слабоопушеними піхвами, старі — шорсткі від коротких негустих волосків, як правило, з голими піхвами. Язичок нерівномірно зубчастий, завдовжки 3-6 мм.
Суцвіття — розлога волоть завдовжки 10-40 см, завширшки до 20 см, яка складається з 2-3-квіткових колосків. Квітки завдовжки 16-30 мм з'єднані з віссю колоска зчленуванням, завдяки чому плоди після достигання легко випадають. Пиляки завдовжки до 3 мм. Плід — густоопушена зернівка завдовжки 7-8 мм.
Число хромосом 2n = 42.
==Екологія та поширення==
Розмножується насінням. Квітне у червні-серпні, запилюється вітром. До ґрунтів невибагливий, а завдяки довгому корінню здатен всмоктувати воду зі значної глибини, тому вважається посухостійким. У посівах культурних рослин успішно конкурує за воду і пригнічує паростки інших трав. Може давати гібриди з овсом посівним, тому значно погіршує селекційну продуктивність останнього.
Поширений в Європі, Азії, Північній Африці, як занесена рослина — в Америці та Південній півкулі, ростуть у степах.
==Значення==
Молода зелень вівсюга звичайного може слугувати кормом худобі, втім, як кормову культуру цей вид не вирощують. Навпаки, у сільському господарстві ця рослина вважається злісним бур'яном, що засмічує посіви зернових, особливо пшениці та вівса. Завдяки своїй невибагливості вид легко адаптується до нових умов, тому швидко натуралізується у регіонах поза межами основного ареалу. В таких місцевостях як інвазивний вид вівсюг звичайний підлягає винищенню.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вів.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вів2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вів1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Fa3Dj7EoJas}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Вівсюг звичайний (Avena fatua L.) // Аграрна енциклопедія[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вугілля2.jpg

2017-11-11T14:49:25Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Файл:Вугілля1.jpg

2017-11-11T14:48:57Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

Угілля

2017-11-11T14:48:26Z

Smnetesiuk.fzfvs17:

'''У́гілля, -ля, '''''с. ''= '''Вугілля. '''
[[Категорія:Уг]]
==Сучасні словники==
Вугілля - тверда осадова порода, горюча копалина, утворена шляхом вуглефікації рослинних залишків.
==Інші значення==

ВУ́ГІЛЬ, гля, чол.
збірн. Те саме, що вугілля 1. Я пам'ятаю, у забої рубали вугіль шахтарі (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 59); Тевтоніє! Мене ти пожирала, як вішала моїх дочок, синів і як залізо, хліб та вугіль крала... (Павло Тичина, II, 1957, 161); * У порівняннях. Стало поночі, як в пізній темний вечір. Гори стали чорні, як вугіль (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вугілля.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вугілля1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вугілля2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|xF1NHrG5SVo}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 640. ISBN 978-966-317-024-4
Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.
Сучасні технології "чистого" вугілля : монографія / С. В. Пиш'єв, М. М. Братичак ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. – 180 с. : іл. – Бібліогр. в кінці розділів. – ISBN 978-617-607-721-3
Мішель Нейхейс. Чи може вугілля бути екологічно чистим? // National Geographic. — 2014. — Т. 144, № № 4 (13). — С. 31—43.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вугілля.jpg

2017-11-11T14:48:18Z

Smnetesiuk.fzfvs17: