<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Serg211097</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Serg211097"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Serg211097"/>
		<updated>2026-05-16T11:31:22Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Судити</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-17T18:33:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Су́дити, -джу, -диш, '''''гл. ''= '''Судомити. '''''Судорга судить руку. ''Борз. у. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Суди́ти, -джу́, -диш, '''''гл. ''1) Судить. ''Люде горді, неправедні, своїм судом судять. ''Шевч. ''Бог судить не так, як люде. ''Ном. № 34. 2) Осуждать, пересуживать. ЗОЮР. І. 52. ''Судять же нас люде. ''Мет. 78. ''Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють. ''Нп. 3) Опредѣлять, назначать. Грин. III. 204. ''Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. ''Чуб. III. 246. ''Не судив мені Бог, кого я любила. ''Уман. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Су]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:40:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.&lt;br /&gt;
1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).&lt;br /&gt;
2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|RY7auZm7qCY}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикарпаття жнивує. За інформацією департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, цього року до збирання в області підлягає 162,7 тис. га збіжжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://firtka.if.ua/index.php?action=show&amp;amp;id=55543&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:35:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.&lt;br /&gt;
1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).&lt;br /&gt;
2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|RY7auZm7qCY}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прикарпаття жнивує. За інформацією департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, цього року до збирання в області підлягає 162,7 тис. га збіжжя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:28:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.&lt;br /&gt;
1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).&lt;br /&gt;
2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|RY7auZm7qCY}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:27:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.&lt;br /&gt;
1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).&lt;br /&gt;
2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|cbQOzaXoRG0}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:21:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.&lt;br /&gt;
1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).&lt;br /&gt;
2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Збі_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_4.jpg</id>
		<title>Файл:Збі 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_4.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:21:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_3.jpg</id>
		<title>Файл:Збі 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_3.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:21:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_2.jpg</id>
		<title>Файл:Збі 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_2.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:20:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_1.jpg</id>
		<title>Файл:Збі 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B1%D1%96_1.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:19:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:13:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zbizhzhja&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗБІ́ЖЖЯ, я, сер.&lt;br /&gt;
1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Навкруги ґанку стояли мішки із збіжжям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145); У колгоспі він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (Максим Рильський, III, 1961, 164); Тут — тільки чисте поле, саме чисте, бо осінь поприбирала з нього все збіжжя, хазяйновито поскладала його у копи, в стіжки, в ожереди (Іван Сенченко, Опов., 1959, 249).&lt;br /&gt;
2. розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Середина хати удови Морозихи. Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя (Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Вранці-рано, чуть світова зоря тільки займалася, піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний, I, 1949, 204).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F</id>
		<title>Збіжжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B6%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:13:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Збіжжя, -жя, '''''с. ''1) Зерновой хлѣбъ. ''Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. ''Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). ''Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. ''Мил. 6. ''Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. ''Котл. Ен. IV. 60. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Зб]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Ризниця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:10:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ри]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У православних храмах ризниці бувають двох видів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.&lt;br /&gt;
Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|HkytpMgNBqk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://decerkva.org.ua/litynia.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдавніші згадки про літинську церкву зустрічаються в документах 1515 р. У 1670 р. парафії надав привілеї польський король Михайло Корибут Вишневецький. Існуюча дерев`яна церква збудована у 1821 (1825) р., по другій світовій війні весь час діюча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Церква стоїть у південно західній частині села, при дорозі, між житловою забудовою. Цікаво, що церковне подвір`я від дороги обмежує накрита металевим дашком дерев`яна огорожа - майже ексклюзив сьогодні. Будівля тризрубна, безверха, на бетонному фундаменті, опоясана внизу вузьким дашком. Бабинець і нава знаходяться в одному об`ємі, під спільним двосхилим дахом, гребінь якого вінчає сигнатурка, де висить невеликий дзвін. Посередині стін цього об`єму виділяється вертикальний брус для жорсткості конструкції будівлі. За моїми спостереженнями, при такій довжині стіни, зазвичай влаштовують мінімум два бруси. До великого вівтаря, накритого трисхилим дахом, з півночі та півдня прибудовані ризниці. З вікна північної ризниці вивели димову трубу від опалення. Бабинець від заходу має маленький присінок. Практично усі стіни вертикально шальовані дошками з лиштвами. Шалювання внизу стіни вівтаря (біля ризниці) зігнило від постійного замокання. Ще одна цікава деталь: у даного типу сакральних дерев`яних будівель стіни завершує широкий карниз. У літинській церкві замість нього зробили маленькі виступи прямокутної форми на однаковій відстані один від одного. Також зауважив, що при великій площі дахів відсутні водостічні труби. Праворуч входу на церковне подвір`я розташована дерев`яна одноярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом. Внизу захищена &amp;quot;фартухом&amp;quot;, стіни, як церкви, вертикально шальовані дошками з лиштвами. На подвір`ї кидаються у вічі три цікаві деталі: напроти входу до церкви стоїть скульптурна композиція - у нижній частині зображено сцену освячення Ісуса св. Іваном Хрестителем, у верхній - сцена смерті Ісуса на Хресті. Техніка виконання - у стилі &amp;quot;народного примітивізму&amp;quot;. В іншій частині подвір`я на постаменті показана Пр.Богородиця з малим Ісусом на руках, в ніші постаменту - очевидно, священник або один зі святих. Зблизька ці обличчя викликають неймовірне захоплення! Також біля церкви збереглися декілька символічних пам`ятних знаків, які традиційно забілили вапном. На найбільшому видно багато букв, зрозуміти можна деякі слова і дату &amp;quot;1855&amp;quot;. На іншому (за вівтарем) чітко видно напис &amp;quot;МИХАІЛ МАЗУР&amp;quot;, на сусідньому - &amp;quot;ТЕОДОР ПУШІЙ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://decerkva.org.ua/litynia.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Ризниця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:09:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ри]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У православних храмах ризниці бувають двох видів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.&lt;br /&gt;
Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|HkytpMgNBqk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://decerkva.org.ua/litynia.html&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдавніші згадки про літинську церкву зустрічаються в документах 1515 р. У 1670 р. парафії надав привілеї польський король Михайло Корибут Вишневецький. Існуюча дерев`яна церква збудована у 1821 (1825) р., по другій світовій війні весь час діюча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Церква стоїть у південно західній частині села, при дорозі, між житловою забудовою. Цікаво, що церковне подвір`я від дороги обмежує накрита металевим дашком дерев`яна огорожа - майже ексклюзив сьогодні. Будівля тризрубна, безверха, на бетонному фундаменті, опоясана внизу вузьким дашком. Бабинець і нава знаходяться в одному об`ємі, під спільним двосхилим дахом, гребінь якого вінчає сигнатурка, де висить невеликий дзвін. Посередині стін цього об`єму виділяється вертикальний брус для жорсткості конструкції будівлі. За моїми спостереженнями, при такій довжині стіни, зазвичай влаштовують мінімум два бруси. До великого вівтаря, накритого трисхилим дахом, з півночі та півдня прибудовані ризниці. З вікна північної ризниці вивели димову трубу від опалення. Бабинець від заходу має маленький присінок. Практично усі стіни вертикально шальовані дошками з лиштвами. Шалювання внизу стіни вівтаря (біля ризниці) зігнило від постійного замокання. Ще одна цікава деталь: у даного типу сакральних дерев`яних будівель стіни завершує широкий карниз. У літинській церкві замість нього зробили маленькі виступи прямокутної форми на однаковій відстані один від одного. Також зауважив, що при великій площі дахів відсутні водостічні труби. Праворуч входу на церковне подвір`я розташована дерев`яна одноярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом. Внизу захищена &amp;quot;фартухом&amp;quot;, стіни, як церкви, вертикально шальовані дошками з лиштвами. На подвір`ї кидаються у вічі три цікаві деталі: напроти входу до церкви стоїть скульптурна композиція - у нижній частині зображено сцену освячення Ісуса св. Іваном Хрестителем, у верхній - сцена смерті Ісуса на Хресті. Техніка виконання - у стилі &amp;quot;народного примітивізму&amp;quot;. В іншій частині подвір`я на постаменті показана Пр.Богородиця з малим Ісусом на руках, в ніші постаменту - очевидно, священник або один зі святих. Зблизька ці обличчя викликають неймовірне захоплення! Також біля церкви збереглися декілька символічних пам`ятних знаків, які традиційно забілили вапном. На найбільшому видно багато букв, зрозуміти можна деякі слова і дату &amp;quot;1855&amp;quot;. На іншому (за вівтарем) чітко видно напис &amp;quot;МИХАІЛ МАЗУР&amp;quot;, на сусідньому - &amp;quot;ТЕОДОР ПУШІЙ&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Ризниця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:07:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ри]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У православних храмах ризниці бувають двох видів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.&lt;br /&gt;
Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|HkytpMgNBqk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Ризниця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T20:03:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ри]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У православних храмах ризниці бувають двох видів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.&lt;br /&gt;
Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Риз_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_4.jpg</id>
		<title>Файл:Риз 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_4.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:03:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_3.jpg</id>
		<title>Файл:Риз 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_3.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:02:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_2.jpg</id>
		<title>Файл:Риз 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_2.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:02:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_1.jpg</id>
		<title>Файл:Риз 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B7_1.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T20:02:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Ризниця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T19:57:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ри]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У православних храмах ризниці бувають двох видів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.&lt;br /&gt;
Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Ризниця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T19:56:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ри]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Рукав</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2"/>
				<updated>2014-12-07T19:47:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рукав, -ва, '''''м. ''1) Рукавъ. ''Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. ''Шевч. 461. ''Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. ''Ном. № 7562. ''Сніг мов з рукава ''— сильный снѣгъ. Ном. № 625. ''Він би робив, та в його рукава болять ''— насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть '''начиння'''. Константиногр. у. Ум. '''Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. '''Чуб. V. 606, 208. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ру]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rukav&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РУКА́В, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254);  * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135);  * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). &lt;br /&gt;
♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133).&lt;br /&gt;
2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40);  * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637);  * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); &lt;br /&gt;
//  Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40).&lt;br /&gt;
3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|TQbBJVsIwGk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://fix-life.com.ua/як-закочувати-рукава-на-сорочці/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як закачувати рукави на сорочці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ось кілька неважких кроків, які вам належить зробити:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Вихідне положення — опущений довгий рукав з розстебнутою манжетою.&lt;br /&gt;
2. Розстебніть другий (додатковий) гудзик, для того щоб рукав легко можна було підвернути.&lt;br /&gt;
3. Підверніть рукав і підніміть вгору приблизно на дві ширини манжети.&lt;br /&gt;
4. Підверніть ще раз так, щоб залишився стирчати невеликий (або великий, що виглядає більш хвацько) край манжети.&lt;br /&gt;
От і все. Головне, результат не повинен бути надто чітким і правильним. «Самое вульгарне — педанична ретельність» — сказав би Джордж Браммел.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rukav&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://fix-life.com.ua/як-закочувати-рукава-на-сорочці/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Рукав</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2"/>
				<updated>2014-12-07T19:45:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рукав, -ва, '''''м. ''1) Рукавъ. ''Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. ''Шевч. 461. ''Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. ''Ном. № 7562. ''Сніг мов з рукава ''— сильный снѣгъ. Ном. № 625. ''Він би робив, та в його рукава болять ''— насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть '''начиння'''. Константиногр. у. Ум. '''Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. '''Чуб. V. 606, 208. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ру]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rukav&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РУКА́В, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254);  * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135);  * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). &lt;br /&gt;
♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133).&lt;br /&gt;
2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40);  * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637);  * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); &lt;br /&gt;
//  Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40).&lt;br /&gt;
3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|TQbBJVsIwGk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://fix-life.com.ua/як-закочувати-рукава-на-сорочці/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як закачувати рукави на сорочці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, ось кілька неважких кроків, які вам належить зробити:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Вихідне положення — опущений довгий рукав з розстебнутою манжетою.&lt;br /&gt;
2. Розстебніть другий (додатковий) гудзик, для того щоб рукав легко можна було підвернути.&lt;br /&gt;
3. Підверніть рукав і підніміть вгору приблизно на дві ширини манжети.&lt;br /&gt;
4. Підверніть ще раз так, щоб залишився стирчати невеликий (або великий, що виглядає більш хвацько) край манжети.&lt;br /&gt;
От і все. Головне, результат не повинен бути надто чітким і правильним. «Самое вульгарне — педанична ретельність» — сказав би Джордж Браммел.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Рукав</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2"/>
				<updated>2014-12-07T19:43:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рукав, -ва, '''''м. ''1) Рукавъ. ''Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. ''Шевч. 461. ''Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. ''Ном. № 7562. ''Сніг мов з рукава ''— сильный снѣгъ. Ном. № 625. ''Він би робив, та в його рукава болять ''— насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть '''начиння'''. Константиногр. у. Ум. '''Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. '''Чуб. V. 606, 208. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ру]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rukav&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РУКА́В, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254);  * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135);  * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). &lt;br /&gt;
♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133).&lt;br /&gt;
2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40);  * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637);  * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); &lt;br /&gt;
//  Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40).&lt;br /&gt;
3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|TQbBJVsIwGk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Рукав</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2"/>
				<updated>2014-12-07T19:38:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рукав, -ва, '''''м. ''1) Рукавъ. ''Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. ''Шевч. 461. ''Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. ''Ном. № 7562. ''Сніг мов з рукава ''— сильный снѣгъ. Ном. № 625. ''Він би робив, та в його рукава болять ''— насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть '''начиння'''. Константиногр. у. Ум. '''Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. '''Чуб. V. 606, 208. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ру]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rukav&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РУКА́В, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254);  * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135);  * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). &lt;br /&gt;
♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133).&lt;br /&gt;
2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40);  * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637);  * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); &lt;br /&gt;
//  Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40).&lt;br /&gt;
3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Рук_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_4.jpg</id>
		<title>Файл:Рук 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_4.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:38:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_3.jpg</id>
		<title>Файл:Рук 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_3.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:38:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_2.jpg</id>
		<title>Файл:Рук 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_2.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:37:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_1.jpg</id>
		<title>Файл:Рук 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%83%D0%BA_1.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:37:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Рукав</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2"/>
				<updated>2014-12-07T19:33:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рукав, -ва, '''''м. ''1) Рукавъ. ''Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. ''Шевч. 461. ''Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. ''Ном. № 7562. ''Сніг мов з рукава ''— сильный снѣгъ. Ном. № 625. ''Він би робив, та в його рукава болять ''— насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть '''начиння'''. Константиногр. у. Ум. '''Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. '''Чуб. V. 606, 208. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ру]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/rukav&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
РУКА́В, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254);  * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135);  * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). &lt;br /&gt;
♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133).&lt;br /&gt;
2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40);  * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637);  * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); &lt;br /&gt;
//  Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40).&lt;br /&gt;
3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2</id>
		<title>Рукав</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2"/>
				<updated>2014-12-07T19:31:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рукав, -ва, '''''м. ''1) Рукавъ. ''Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. ''Шевч. 461. ''Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. ''Ном. № 7562. ''Сніг мов з рукава ''— сильный снѣгъ. Ном. № 625. ''Він би робив, та в його рукава болять ''— насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть '''начиння'''. Константиногр. у. Ум. '''Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. '''Чуб. V. 606, 208. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ру]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:28:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|p6egGK61wqM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://verano.rv.ua/navchannya/shho-bude-yakshho-zasunuti-mobilnij-telefon-v-mikroxvilovku/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво, що буде, якщо засунути телефон в мікрохвильовку? Явно нічого хорошого. Ну … фраза попахує песимізмом, але, погодьтеся, навряд чи мобілка перетвориться на огранений (або навіть неограненний) діамант або хоча б в вульгарний золотий злиток. Але питання цікаве, треба його прояснити. Ні, я звичайно, не збираюся проводити цей експеримент особисто, полазити в Інтернеті і позапитую у друзів …. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ну, ось, полазити і порозпитувала. Друзі заперечують свою причетність до тефоно-мікрохвильовим експериментів, але в Інтернеті є купа роликів на цю тему. І всі вони схожі як сіамські близнюки: молодий чоловік кладе свій стільниковий в мікрохвильову піч і включає її на повну потужність. Проходить пара хвилин, телефон починає дрібно тремтіти, підстрибує і виходить пластмасовими бульбашками. З нього валить дим, я присувається ближче до екрану, і тут … в клубах диму з’являється смеющаяся пика демона, він видає страшний крик, а грубка вибухає. Світло гасне, і десь на задньому фоні лунає собачий гавкіт. Хм … шикарний відеоролик в кращих традиціях фільмів жахів, але реалізмом тут і не пахне. &lt;br /&gt;
Другий ролик набагато правдоподібною – телефон повільно обвуглюється, часом по ньому проскакують іскри і йде дим. Потім мікрохвильовку вимикають, хоробрий експериментатор дістає шматок оплавився пластмаси шумовочкой для пельменів (між іншим, дуже передбачливо) і ефектно розламує його двома пальцями, демонструючи підгорілі нутрощі. М-да, те, що гордо іменувалося мобільним телефоном, вже не зможе виконувати свої функції …&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://verano.rv.ua/navchannya/shho-bude-yakshho-zasunuti-mobilnij-telefon-v-mikroxvilovku/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:26:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|p6egGK61wqM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
http://verano.rv.ua/navchannya/shho-bude-yakshho-zasunuti-mobilnij-telefon-v-mikroxvilovku/&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво, що буде, якщо засунути телефон в мікрохвильовку? Явно нічого хорошого. Ну … фраза попахує песимізмом, але, погодьтеся, навряд чи мобілка перетвориться на огранений (або навіть неограненний) діамант або хоча б в вульгарний золотий злиток. Але питання цікаве, треба його прояснити. Ні, я звичайно, не збираюся проводити цей експеримент особисто, полазити в Інтернеті і позапитую у друзів …. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ну, ось, полазити і порозпитувала. Друзі заперечують свою причетність до тефоно-мікрохвильовим експериментів, але в Інтернеті є купа роликів на цю тему. І всі вони схожі як сіамські близнюки: молодий чоловік кладе свій стільниковий в мікрохвильову піч і включає її на повну потужність. Проходить пара хвилин, телефон починає дрібно тремтіти, підстрибує і виходить пластмасовими бульбашками. З нього валить дим, я присувається ближче до екрану, і тут … в клубах диму з’являється смеющаяся пика демона, він видає страшний крик, а грубка вибухає. Світло гасне, і десь на задньому фоні лунає собачий гавкіт. Хм … шикарний відеоролик в кращих традиціях фільмів жахів, але реалізмом тут і не пахне. &lt;br /&gt;
Другий ролик набагато правдоподібною – телефон повільно обвуглюється, часом по ньому проскакують іскри і йде дим. Потім мікрохвильовку вимикають, хоробрий експериментатор дістає шматок оплавився пластмаси шумовочкой для пельменів (між іншим, дуже передбачливо) і ефектно розламує його двома пальцями, демонструючи підгорілі нутрощі. М-да, те, що гордо іменувалося мобільним телефоном, вже не зможе виконувати свої функції …&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:24:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|p6egGK61wqM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:22:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:22:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:22:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас__4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Зас_3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%81_3.jpg</id>
		<title>Файл:Зас 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%81_3.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:22:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%81_2.jpg</id>
		<title>Файл:Зас 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%81_2.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:21:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%81_1.jpg</id>
		<title>Файл:Зас 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%81_1.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T19:20:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:08:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:08:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/забгати&lt;br /&gt;
ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати. Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Забгати</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-12-07T19:07:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Забга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''1) Загнуть. ''Забгавши загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. ''Шух. І. 280. 2) Запрятать. ''Куди ти забгав сокиру? ''Волч. у. &lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F</id>
		<title>Митися</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T18:59:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Митися, -миюся, -єшся, '''''гл. ''1) Мыться. ''Марусю, дусю, мийся, чешися. ''Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. ''Що мені робити: більш году, як не миюсь. ''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ми]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/митися&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Пас. до ми́ти 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|0vP_i9EFdws}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uwm.com.ua/node/2692&lt;br /&gt;
'''Як правильно митися'''&lt;br /&gt;
Дослідження вчених у цій галузі показали, що тривалий контакт шкіри з водою шкідливий. Але гігієну при цьому слід дотримуватися всім. Так як правильно митися, щоб не зашкодити власному здоров'ю? Нехитрі правила допоможуть вам скорегувати режим водних процедур.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миття - це в першу чергу захист від хвороботворних мікроорганізмів, які осідають на шкірі. Перший нагальне питання: як часто митися. Рекомендовано двічі на день приймати душ або один раз душ, один раз обтирання. 1-2 рази на тиждень ванна, але по можливості краще митися в лазні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо контакт шкіри з водою тривати більше 15 хвилин, то клітини шкіри перенасичуються і руйнуються. Тривалість водних процедур слід регулювати залежно від вашого типу шкіри: людям з жирною шкірою можна затриматися під душем трохи довше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоденні водні процедури проводяться без миючих засобів, за винятком особливо забруднених ділянок тіла (область пахв, пах, шия, руки і стопи). Тут слід застосовувати нейтральні пінки і гелі для душу. Ванна або лазня припускає використання миючих гелів для всього тіла. Особа краще мити зі спеціальними засобами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незважаючи на нейтральність сучасних гелів для душу, вони тим не менш залишають на шкірі тонку плівку, яка закупорює пори і заважає природному процесу очищення залоз. Усунути цей ефект допоможе поєднане використання гелю зі скрабами для тіла. Скраби бажано вибирати дрібно абразивні: вони дбайливо очищають шкіру, не ушкоджуючи епідерміс. Їх можна робити самостійно. Наприклад, відмінний і корисний гель-скраб виходить при додаванні у флакон з гелем натуральної кави дрібного помелу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Користь лазні полягає в глибокій і природного очищення пір шкіри, поліпшення кровообігу. Є і протипоказання: наприклад, гіпертонікам лазня протипоказана. Хоча протипоказання швидше поширюються не на сам похід у лазню, а на температуру повітря в ній. Починати слід з комфортною теплої температури і поступово, у міру звикання, ходити у все більш протоплену баню.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особиста гігієна при водних процедурах - обов'язкова умова. Мочалки, віники та інші атрибути, з якими стикається ваше тіло під час миття, повинні використовуватися тільки особисто вами, перед кожним використанням їх необхідно промивати з миючим засобом і обполіскувати окропом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/митися&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uwm.com.ua/node/2692&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F</id>
		<title>Митися</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T18:57:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Митися, -миюся, -єшся, '''''гл. ''1) Мыться. ''Марусю, дусю, мийся, чешися. ''Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. ''Що мені робити: більш году, як не миюсь. ''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ми]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/митися&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Пас. до ми́ти 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|0vP_i9EFdws}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://uwm.com.ua/node/2692&lt;br /&gt;
'''Як правильно митися'''&lt;br /&gt;
Дослідження вчених у цій галузі показали, що тривалий контакт шкіри з водою шкідливий. Але гігієну при цьому слід дотримуватися всім. Так як правильно митися, щоб не зашкодити власному здоров'ю? Нехитрі правила допоможуть вам скорегувати режим водних процедур.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Миття - це в першу чергу захист від хвороботворних мікроорганізмів, які осідають на шкірі. Перший нагальне питання: як часто митися. Рекомендовано двічі на день приймати душ або один раз душ, один раз обтирання. 1-2 рази на тиждень ванна, але по можливості краще митися в лазні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо контакт шкіри з водою тривати більше 15 хвилин, то клітини шкіри перенасичуються і руйнуються. Тривалість водних процедур слід регулювати залежно від вашого типу шкіри: людям з жирною шкірою можна затриматися під душем трохи довше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоденні водні процедури проводяться без миючих засобів, за винятком особливо забруднених ділянок тіла (область пахв, пах, шия, руки і стопи). Тут слід застосовувати нейтральні пінки і гелі для душу. Ванна або лазня припускає використання миючих гелів для всього тіла. Особа краще мити зі спеціальними засобами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незважаючи на нейтральність сучасних гелів для душу, вони тим не менш залишають на шкірі тонку плівку, яка закупорює пори і заважає природному процесу очищення залоз. Усунути цей ефект допоможе поєднане використання гелю зі скрабами для тіла. Скраби бажано вибирати дрібно абразивні: вони дбайливо очищають шкіру, не ушкоджуючи епідерміс. Їх можна робити самостійно. Наприклад, відмінний і корисний гель-скраб виходить при додаванні у флакон з гелем натуральної кави дрібного помелу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Користь лазні полягає в глибокій і природного очищення пір шкіри, поліпшення кровообігу. Є і протипоказання: наприклад, гіпертонікам лазня протипоказана. Хоча протипоказання швидше поширюються не на сам похід у лазню, а на температуру повітря в ній. Починати слід з комфортною теплої температури і поступово, у міру звикання, ходити у все більш протоплену баню.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особиста гігієна при водних процедурах - обов'язкова умова. Мочалки, віники та інші атрибути, з якими стикається ваше тіло під час миття, повинні використовуватися тільки особисто вами, перед кожним використанням їх необхідно промивати з миючим засобом і обполіскувати окропом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F</id>
		<title>Митися</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T18:55:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Митися, -миюся, -єшся, '''''гл. ''1) Мыться. ''Марусю, дусю, мийся, чешися. ''Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. ''Що мені робити: більш году, як не миюсь. ''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ми]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/митися&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Пас. до ми́ти 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|0vP_i9EFdws}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F</id>
		<title>Митися</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-07T18:46:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Митися, -миюся, -єшся, '''''гл. ''1) Мыться. ''Марусю, дусю, мийся, чешися. ''Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. ''Що мені робити: більш году, як не миюсь. ''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ми]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://ukrlit.org/slovnyk/митися&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54); У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46); Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114); * Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Пас. до ми́ти 1. Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Мит_4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%82_4.jpg</id>
		<title>Файл:Мит 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%82_4.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T18:46:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%82_3.jpg</id>
		<title>Файл:Мит 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B8%D1%82_3.jpg"/>
				<updated>2014-12-07T18:45:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Serg211097: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Serg211097</name></author>	</entry>

	</feed>