Муркіт

2017-11-27T08:19:10Z

S.semeniuk:

'''Муркіт, -коту, '''''м. ''Муркання. Шелех.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/murkit Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Це, як правило, неголосний ритмічний тривалий вібруючий звук, що видається деякими видами котячих в момент отримання позитивних емоцій (ласки, насичення і т. п.); рідше в інших випадках. Незважаючи на те, що звуки, дуже схожі на муркотіння, видають також лисиці, мангустові, цівети, генети, ведмеді, борсуки, гієни, традиційно, кажучи про муркотіння, мають на увазі тільки представників сімейства котячих. Також звуки, схожі на муркотіння, під час їжі іноді видають кролики, білки, тапіри, лемури, слони [3], морські свинки, єноти-полоскун і горили.

===[http://sum.in.ua/s/murkannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
МУ́РКАННЯ, я, сер. Дія за значенням муркати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.

===[http://sum.in.ua/s/murkaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
МУРКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех. Видавати звуки «мур-мур» (про котів і т. ін.). Дитині хотілось би побавитися з котом, що он під постіллю муркає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); А кішка була мудра. Як царівна лягла, вона скочила на постіль і муркає (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 34).

2. перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1. Посеред хати на оклунку ковдр сидів старенький єврей і щось лічив на пальцях, іноді муркаючи до свого сусіди, років сімнадцяти юнака (Олесь Досвітній, Вибр. 1959, 58); І так, і так мені пояснює, повторює [учитель]. А мені мовби язик приріс до зубів. Тільки дивлюся, витріщившись, на дошку та муркаю щось таке, чого і сам не тямлю (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 178).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
===[http://sum.in.ua/s/murmotaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
МУРМОТАТИ, очу, очеш і МУРМОТІТИ, очу, отиш, недок., розм.

1. перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно. Все військо сумно мурмотало, Сперва [спочатку] тихенько, послі [потім].. Гукнули разом: «Все пропало!» (Іван Котляревський, I, 1952, 283); Гнат провинливо щось мурмотів, топтався коло жінки, не знав, що порадити і як вгамувати її (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); Слинько голосно прокашлявся. — Про що ти там мурмотиш?.. І ніколи мені з тобою теревені правити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 264);
// Стиха співати. Чума, лежачи на нарах, мурмотів пісню (Юрій Яновський, IV, 1959, 119).

2. неперех., рідко. Те саме, що муркотати 1. Кіт Жук-Мурка міцніше згорнувся в куточку на нарах і мурмотів під супровід силантьєвського хропіння (Микола Трублаїні, I, 1955, 83); * Образно. Десь унизу ворушився, мурмочучи, потік, мов виривався, а його не пускали (Гнат Хоткевич, II, 1966, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мурчання.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мурчання2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мурчання3.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мурчання4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>

</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>

</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>

[[Категорія:Му]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Мурчання4.jpg

2017-11-27T08:18:59Z

S.semeniuk:

Файл:Мурчання3.gif

2017-11-27T08:18:40Z

S.semeniuk:

Файл:Мурчання2.jpg

2017-11-27T08:18:22Z

S.semeniuk:

2017-11-27T08:07:50Z

S.semeniuk:

Файл:Набазаруватися3.jpg

2017-11-27T08:07:30Z

S.semeniuk:

Файл:Набазаруватися2.jpg

2017-11-27T08:07:03Z

S.semeniuk:

2017-11-27T07:38:47Z

S.semeniuk:

Бакай

2017-11-26T20:07:12Z

S.semeniuk:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Бакай, -кая,''' ''м.'' 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екатериносл. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Константиногр. у. Мнж. 176. Кіев. у. ''Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї.'' Мнж. 9. См. '''Баюра, банджюр'''.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/bakaj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БАКА́Й, я, чол., діал.
1. Вибій з водою, калюжа на дорозі; баюра. Їдуть наші молодцями, Навмання, скрізь манівцями; Бакаї.. їм ніпочім (Іван Манжура, Тв., 1955, 168); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 60).
2. Глибока яма в річці, ставку. Вона [річечка] повиривала на своєму шляху глибокі темні бакаї, і в них, виставляючи круглі, як веретена, спини, плавала форель (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 91.

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=1032 Словник синонімів української мови]===
Бакай (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІГ (заглибина з гряззю); БАЮРА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБАНЯ, КАЛАБАНЯ розм., КАЛАБАТИНА діал., БАКАЙ діал., КОВТЬОБА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю). Один пастушок наглядів калюжу під вербами. Ми побігли до тієї калюжки, пообмазувались чорною гряззю (І. Нечуй-Левицький); Валяється, як свиня в барлозі (М. Номис); Тонка плівка криги затягувала баюри у лісових хащах (Н. Рибак); Раптом на дорозі Іван побачив старого бойка, що загруз своїм возом у баюрі (П. Колесник); На дорогу з чийогось двору, хрюкаючи, направилась свиня, лягла в ковбаню (А. Шиян); Виходив (Гриць) перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів (Лесь Мартович); Одинока жаба вилізла з калабатини (М. Коцюбинський); А деякі шофери то й самі норовили грюкнути машиною в бакай коло своєї хати чи біля воріт куми (В. Кучер);
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калюжа1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калюжа2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калюжа3.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калюжа4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>

</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>

</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Осока

2017-11-26T20:02:36Z

S.semeniuk:

== Словник Бориса Грінченка ==
'''Осока́, -ки, '''''ж.'' [http://goroh.in.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B0 <big>[осока́]</big>]

Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. Анн. 85. ЗЮЗО. І. 115, 116. — '''кочковата'''. Carex coespitosa. L. ЗЮЗО. І. 115. — '''кринична'''. C. praecox Jacy. ЗЮЗО. І. 115. — '''польова'''. С. Pseudocyperus. L. ЗЮЗО. І. 115.
* Очерет, осока, чорні брови в козака. ''Ном. № 12532''.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Багаторічна болотна трава родини осокових з довгими гострими листками.
* У долині — луки, трава по пояс. Посередині — рудочка, верби, очерет поріс, осока (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 9);
* Верболозом, осокою Молодою Плесо озера ясне Огорнулося і сяє (Микола Вороний, Вибр., 1959, 124);
* Десь за річкою гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу дика качка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).
=== [http://slovopedia.org.ua УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
поширена на всій земній кулі трав'яниста рослина родини осокових; утворює т.зв. кислі луки, непридатні для випасу худоби; в Україні понад 90 видів; деякі (напр., о. парвська) застосовують у медицині.
===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury Жайворонок. Знаки української етнокультури]===
Багаторічна болотна трава родини осокових із довгими гострими листками; у Т. Шевченка символ занепаду:
* «З того часу ставок чистий заріс осокою».

==Іншомовні словники==
<big>'''carex'''</big>, ''noun''

a sedge (grass-like plant) of a large genus found chiefly in temperate and cold regions.

'''''Example sentences'''''
* Bronze carex or blonde feather grass pairs beautifully with rusty iron;
* A number of appropriate natives - some of the carex riverside grasses, reeds and rushes - have been planted along the Okeover Stream banks;
* The intersections where three or more stones meet are a little more spacious and accommodating; these are good places to drop in carex, festuca, or other taller accent plants;
* Wire grass (botanical name carex stricto) grows wild and tall in the peat bogs of the Upper Midwest.
'''''Origin'''''

Modern Latin, from Latin, ‘sedge’.

'''''Pronunciation'''''

carex [ˈkɛːrɛks]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:8px #005D00 solid; border-bottom:8px #005D00 solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ostřice.jpeg|x140px|Осока волотиста]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carex_elongata2.jpeg|x140px|Осока пальмолиста]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carex_aquatilis.jpeg|x140px|Осока водяна]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:osoks-palm.jpeg|x140px|Осока охименська вічнозолота]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CjKPvGVQdkI}}

== Цікаві факти ==
[[Файл:arex_arenaria.jpeg|міні|ліворуч|''Осока біла'']]

[[Файл:arenaria.jpeg|міні|праворуч|''Осока піщана'']]
* Деякі види осок (такі, як Осока торфова, Осока біла) занесені до [http://redbook-ua.org Червоної книги України].

* Осока піщана найбільш поширена на узбережжі Балтійського моря. Її коріння має значну кількість ефірної олії, а також слизисті, смолисті та дубильні речовини. Це дозволяє застосовувати препарати з осоки у народній медицині для лікування циститу, ревматизму, пієліту, а також як ефективний засіб для покращення загального стану шкіри.

.

==Див. також==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B0 Осока. Її різновиди]

[http://zillya.in.ua Лікарські рослини]

==Джерела та література==
[https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf «Словарь української мови» Бориса Грінченка]

[http://slovopedia.org.ua Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)]

[https://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]

[http://slovnyk.ua]

[http://goroh.in.ua Збірка словників]

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Ос]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пальчик

2017-11-26T19:58:07Z

S.semeniuk:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Пальчик, -ка, '''''м. ''1) Ув. отъ '''палець. '''2) ''мн. ''Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) ''мн. ''Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/palecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПА́ЛЕЦЬ, льця, чол.
1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. — А це що? .. — враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 248); Катерина промокла да рубців і так замерзла, що на ногах і руках не чула пальців (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 33); * Образно. Синіми пальцями вітер стукає у шибки (Володимир Сосюра, I, 1957, 191).
'''Безіменний палець''' — те саме, що Підмізинний палець (див. підмізинний); Великий палець див. великий; Вказівний палець див. вказівний; Кивати (покивати, манити, поманити) пальцем — робити певні жести зігнутим пальцем (перев. вказівним), підзиваючи до себе кого-небудь. Раптом Прокопенко почав кивати Щорсу пальцем, підзиваючи його до себе (Олександр Довженко, I, 1958, 138); Панна в червоній шапочці пішла до хатки і все манила пальцем Уласа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Крутити (покрутити) пальцем коло чола; Торкати (торкнути, стукати, постукати) пальцем по лобі — певним жестом пальця коло лоба показувати чию-небудь психічну неповноцінність або нерозумну поведінку. — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. Га? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); [Любов:] ..Вони думають, що я ... (торкає себе пальцем по лобі). Я завжди була така, так веселіше (Леся Українка, II, 1951, 63); — Щось у тебе наче тут, під чуприною, поменшало, — постукав [батько] пальцем по лобі (Михайло Стельмах, I, 1962, 544); Мізинний палець див. мізинний; На (в) палець; На (в) два (три і т. ін.) пальці — мірою, що дорівнює товщині одного або кількох пальців. У самому кутку, на покуті, стояв невеличкий стіл з двох дощок, на палець одна од одної... (Панас Мирний, I, 1949, 245); Обсмикував [Сергій] гімнастьорку, поправляв пілотку, щоб сиділа точно на два пальці від брови (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 341); Він підходить до просторого подвір'я Омеляна Шмалія, огородженого дощаним, закладеним у цівки парканом. Дубові дошки в три пальці, дубові стовпи (Михайло Стельмах, I, 1962, 111); Покласти палець на уста; Прикласти до уст [вуст] палець — закликати кого-небудь до мовчання прикладеним до рота пальцем. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов; вона лукаво поклала палець на уста, а другою рукою киває комусь, щоб мовчав (Леся Українка, II, 1951, 7); — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю. У відповідь на це примара приклала палець до вуст і, здавалося, благала мовчати. — Чш... (Олександр Довженко, I, 1958, 242); Середній палець див. середній.
♦ Висисати (виссати) з пальця див. висисати; Висмоктувати (висмоктати) з пальця див. висмоктувати; Дивитися крізь пальці на кого — що: а) не звертати уваги на що-небудь недозволене. Вчителька вона хороша, лагідна, дивиться крізь пальці на всі наші вчинки (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 10); Якщо хтось вже на виноградниках зірвав гроно мускату, шасли, то вже на такого не дивилися крізь пальці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 37); б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. — Але ж ти Марка знаєш. Він на кадри дивиться крізь пальці (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 414); Знати, як свої (своїх) п'ять пальців див. знати; Крізь пальці (поміж пальцями) текти (розтікатися, упливати, упливти, піти і т. ін.) — втрачатися, витрачатися, губитися і т. ін. швидко або марно, даремно, по-пустому, без усякої користі. [Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка, III, 1952, 138); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (Іван Манжура, Тв., 1955, 233); Ламати пальці див. ламати; На пальцях ходити (піти, підходити, підійти, виходити, вийти і т. ін.): а) рухатися обережно, навшпиньках, щоб уникнути шуму. Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси (Юрій Яновський, II, 1958, 118); Вийшов [Микола] з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169); Іваниха тихенько на пальцях підійшла до пані (Леся Українка, III, 1952, 555); б) (перед ким) побоюючись кого-небудь, лестити комусь, запобігати перед кимось впливовим, авторитетним. Перед Граб'янкою всі на пальцях ходили, а Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка, III, 1952, 655); Не клади пальця (пальців) у рот (у зуби, на зуби) див. класти; Обвести (обкрутити, рідко обмотати і т. ін.) навколо (круг, кругом) пальця — спритно обдурити, обхитрувати. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар. — Думали нас круг пальця обвести! (Михайло Стельмах, II, 1962, 134); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Андрій Головко, II, 1957, 460); [Микита:] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (Марко Кропивницький, V, 1959, 529); Один як палець — одинока, самотня людина. Закортіло мені подивитися, хто ж у моїй хаті за хазяїна тепер править, бо одинцем я жив, один як палець (Остап Вишня, I, 1956, 253); Палець об палець не вдарити — зовсім нічого не робити або не зробити. — Один із друзів малих річок, — голосно сказала Ганна, — висловив і нашу думку, бо заявив: .. весь радянський народ трудиться над перетворенням природи, а ми — палець об палець не вдаримо, — тільки милуємося нею (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 76); — Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! — шугає думка (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 184); І пальцем не торкатися (не торкнутися, не приторкатися, не приторкнутися і т. ін.) до чого: а) нічого не робити. До кузні цієї бригади підтягнуто для ремонту кукурудзяну сівалку. Та до неї ніхто й пальцем не торкався (Радянська Україна, 15.III 1961, 2); Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками... адже ні Маріцца, ні він і пальцем не приторкнулися ні до чого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); б) нічого не брати. Коли б це був хлопчак, він би й патронами побавився, а от дівчинці нема чого подарувати — нічого не заробив за два роки війни. І це єдина його заслуга в петлюрівській армії, що він і пальцем не приторкнувся до людського добра (Михайло Стельмах, II, 1962, 72); Пальцем поворухнути (рушити і т. ін.) — те саме, що Пальцем кивнути (див. кивнути). Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Леся Українка, V, 1956, 380); Пальцем сваритися (посваритися, грозити, погрозити і т. ін.) — розмахуючи піднятим угору пальцем, виражати погрозу, незадоволення, гнів, заборону і т. ін. Святий Миколай все на мене дивиться, неначе живий повертає на мене очі, куди не ступлю хоч ступінь, ще й неначе пальцем свариться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284); Власов засовався на місці і уп'яв очі у Галю. Галя собі, лукаво зиркнувши, усміхнулася. — Цсс... — посварившись пальцем і моргнувши бровою, промовив Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 130); — Товаришу начдив, вогонь... — прошепотів кулеметник Павло Радецький, гарний юнак шістнадцяти років. Щорс погрозив йому пальцем (Олександр Довженко, I, 1958, 183); Пальцем (пальцями) тикати (штрикати, показувати і т. ін.) на кого — звертати увагу на когось, думаючи, висловлюючись і т. ін. про нього негативно. А хіба ж можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 107); — Усі на них пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: — Мати їх з мужичого роду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 343); — Не піду я, Юрчику, додому. Будуть пальцями на мене показувати, а то й не приймуть цілком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); І пальцем [не] торкати (торкнути, зачіпати, зачепити, займати, зайняти і т. ін.) кого, що — (не) завдавати кому-, чому-небудь найменшої шкоди. Тихін на лаві сидів і не зводив із неї очей. І розповів усе він їй. Винився й клявся, що падалі, коли хоч пальцем торкне її — руку собі одрубає (Андрій Головко, II, 1957, 152); Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Прийшов її чоловік та й почав просити та перепрошувати. — Я, каже, не дам її нікому і пальцем зайняти (Леся Українка, III, 1952, 471); Пальці знати див. знати; Пальці кусати — те саме, що Кусати [собі] лікті (див. кусати); — Дурна я! От дурна. Нащо було відмовлятися? Зараз би сама там стояла, коло Павла. А так пальці кусай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 323); Пальці облизувати див. облизувати; Пальця просунути нікуди (ніде, заст. нігде) — дуже тісно де-небудь. У церкву навалило стілько — пальця просунути нігде — і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний, IV, 1955, 185); По (на) пальцях [можна] перелічити (порахувати і т. ін.) кого, що — дуже мало кого-, чого-небудь. Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний, III, 1954, 185); Попасти пальцем у небо див. небо.
2. Кінцева частина лап тварин і птахів. Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 86); З'явилась діва; ..очі всіх, Копита, хоботи пістряві, ..Всі ікла й пальці костяні.. До неї! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 126).
3. техн. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється. Канавокопачі мають опірні лижі і пересувні пальці (Колгоспник України, 7, 1960, 38);
// Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини. Поршневий палець служить для шарнірного з'єднання поршня з шатуном [двигуна] (Підручник шофера.., 1960, 19); Екіпажі.. почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 647).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 25.

===[http://www.slovnyk.ua/?swrd=%EF%E0%EB%FC%F7%E8%EA&x=0&y=0 СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:150803velykyypalec-2.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Praying-hands-bible.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pochemu_bolyat_palci_ruk_pri_sgibanii_3.jpg|x140px]]
|}
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|style="width:20%; padding-top:1em;"|

==Медіа==
<noinclude>
{{#ev:youtube|E30tSqnTZjs}}
{{#ev:youtube|i-5wGeDAKvw}}
</noinclude>

==Див. також==
<noinclude>
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BA#.D0.86.D0.BB.D1.8E.D1.81.D1.82.D1.80.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.97

==Джерела та література==
<noinclude>

</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>

[[Категорія:Па]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Повага

2017-11-26T19:54:15Z

S.semeniuk:

==Словник Грінченка==
'''Повага, -ги, '''''ж. ''1) Уваженіе, честь. ''Ой були ми в пана, була нам повага: пили медгорілку за Ганнусю жінку. ''Нп. ''Старець старцем, а повагу любить. ''Ном. 2) Важность, значеніе. ''Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. ''МВ. Шевч. 3) Рѣшимость. ''Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі. ''Екатериносл. у. (Залюб.).

[[Категорія:По]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]
==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/повага Словник УКРЛІТ.ORG публічний електронний словник української мови]===
'''ПОВА́ГА''', и, ж.

1. Почуття шани, прихильне ставлення, що грунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось. З радості стара як оп’яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Мирний, І, 1949, 358); Як чоловік і ремісник, він мав велику повагу не тільки в своїм селі, але й широко в окрузі (Фр., І, 1955, 11); Мене захопило Кайтове геройство, я проймаюсь до нього ще більшою повагою (Кол., На фронті.., 1959, 60); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем, може, з поваги до його педагогічного минулого (Гончар, III, 1959, 198); // Вияв цього почуття. Кожне слово, що говорив я вам, я говорив з найбільшою повагою (Коб., III, 1956, 235); Кожен рух його був сповнений поваги (Рильський, II, 1960, 237); // діал. Авторитет. За той час він.. привик глядіти на сина, як на силу, як на якусь повагу, котрої суд мусить мати велику вагу в його ділах (Фр., III, 1950, 77).
==Вікіпедія==
Повага, пошана — абстрактна соціальна категорія, що відображає оцінку почуття гідності, вищості, більшої ідеальності того, на кого направлена дана оцінка. Вона базується на визнанні високих якостей кого-небудь, чи чого-небудь, відносно яких проводиться ця соціальна оцінка.

Категорія поваги так само, як і категорія довіри дуже сильно залежна від соціальної категорії влада. Тому в ієрархічній спільноті, що має пірамідальну структуру управління семантичне розумуння категорії поваги залежить від соціального статусу/рангу того, на кого розповсюджується повага. Наприклад, взаємовідношення поваги між суб'єктами одного рангу в основному відображають об'єктивну оцінку тих, хто оцінюється (вартий, чи не вартий поваги). Проте, при взаємовідношеннях суб'єктів різних соціальних рангів реальнішу оцінку може зробити лише той, хто належить до вищого рангу. На оцінку суб'єкта нижчого рангу впливає вищий статус об'єкта оцінки, не залежно від природних якостей останнього.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>