Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Пиха

2025-04-18T08:38:02Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==

'''Пиха, -хи, '''''ж. ''Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. ''Панська пиха. ''Стор. МПр. 76.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==

'''<big>[http://sum.in.ua/s/pykha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]</big>'''

'''ПИХА́''', ''и, жін.''

'''1.''' Надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство. — Е, — подумав дід, — яка пиха! Зневажає залицяння такого козака! (Олекса Стороженко, I, 1957, 82); [Таня:] Хто він такий— не знаю. Може, князь, може, граф. Помітно тільки родовиту ''пиху'', аристократичне виховання (Степан Васильченко, III, 1960, 130);

// Надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можливостях; самовпевненість. [Назар Петрович:] Сьогодні директор привселюдно сказав: покладаюся на тебе, Назаре, як на кам'яну скелю. Бери владу до рук і керуй. Що ж, і покеруємо. [Марія Романівна:] І звідки в тебе ці дурощі, ця ''пиха''? (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 62); — Нічого, Вовочко, — втішила Юля, — медаль розвинула б у тебе ''пиху'', а так ти, скромний живописець, намалюєш за літо хорошу картину (Олесь Донченко, V, 1957, 571);

// Вразливе відношення до думки про свою особу і ставлення до себе навколишніх; самолюбство. Такі почесні запросини приємно полоскотали його ''пиху'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167); Не дуже дерла йому очі вбога Чіпчина хата.. Не так на те Явдоха глянула: не так воно вразило її горду п''иху'' (Панас Мирний, I, 1949, 357);

// Зовнішній вияв зверхності, погорди, бундючності. Замість ситого задоволення і напускної пихи на обличчі осів новий вираз— поваги і зваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254); Директор обурився, де й ділася його пиха і ввічливість (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 363);

// Далеке від правди чванливе вихваляння. Говоримо ми це без ніякої ''пихи'', говоримо ми це із скромністю, властивістю, як ви знаєте, притаманною кожному справжньому мисливцеві (Остап Вишня, II, 1956, 180); Будинок просторий.. Крім того, без ''пихи'' кажучи, через те, що стільки років займали цей будинок Річинські, він набув популярності (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 503).

'''2.''' Надмірність у багатстві, оздобах, прикрасах, вигодах і т. ін.; розкіш. Пригадалися приязні речі, пуста розмова.., — розкіш, ''пиха'', вбожество (Марко Вовчок, I, 1955, 379); Середина багатої хати з закидом на пиху; багато образів олеографій і дешевих малюнків (Марко Кропивницький, IV, 1959, 189);

// Побудована на зовнішніх ефектах урочистість, помпезність. Послів ввели к царю з пихою, Як водилося у Латин; Несли подарки пред собою (Іван Котляревський, I, 1952, 172); За три копи звінчав [піп] у будень, Без ''пихи'', так, як довелось (Тарас Шевченко, II, 1963, 269).

'''3.''' ''заст.'' Те саме, що '''[http://sum.in.ua/s/ghordistj гордість]'''. Втішалася обрана богом мати, Сповнялась материнської ''пихи'', Святої гордості, що кожна мати має, Як на руках своє дитя тримає (Леся Українка, I, 1951, 419);

// Предмет гордості, те, чим можна пишатися. Навіщо їй ті розкішні довгі коси, ''пиха'' й гордість дівоча, миті, чесані й плекані з таємничими дівочими надіями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 267).

''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 370.''

<big>'''[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359798.html Фразеологічний словник української мови]'''</big>

'''ПИХА'''

'''збива́ти / зби́ти пиху́''' кому, з кого. Позбавляти кого-небудь зарозумілості, чванливості, погордливості і т. ін. Й самовпевненому ляху дісталося козацького перцю. Не один раз братчики '''збивали пиху''' шляхетному панству (З журналу); — Ще моя дочка не багато хліба переїла, сидячи дома, — одказав Лоза старостам. Це трохи '''збило пиху''' Грицькові (Панас Мирний); Він не від того, щоб Опанас не тільки '''збив пиху,''' а й витряс душу цьому гордовитому чубарику (Я. Гримайло). пиху́ зби́ти. Мо (може), хоч трохи '''пиху з нього зіб’є''', бо вже такий, трясця його мамі, гордовитий (Л. Письменна).

'''<big>Словник синонімів</big>'''

'''ПИХА''' пихатість, гонор, чванство, р. високодумство; (матері) гордість; ФР. зарозумілість, самовпевненість, самолюбство, погорда; (напускна) бундючність, б. з. принда; (шик) помпезність, урочистість, жм. помпа; (дія) пишання.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Puxa1.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Puxa2.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Puxa 3.jpg|x240px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Падина

2025-04-18T08:37:40Z

S.obushnyi:

[[Категорія:Па]]

[[Файл:Padina.jpg|400px|thumb|right]]

==Словник Бориса Грінченка==
'''Па́дина, -ни, '''''ж. ''Падь, небольшая круглая долина.
==Тлумачення слова у сучасних словниках==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 '''Словник української мови в 11 томах''']===

'''ПА́ДИНА''', и, ж. Невелика, звичайно кругла долина.

Ільківці — село чималеньке. Присіло в падині, неначе кліщ, уп’ялося в зарослі очеретом та осокою пологі береги Каялу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41);

Очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (Бажан, І, 1946, 172).

===[http://slovnyk.ua/?swrd=%EF%E0%E4%E8%ED%E0&x=0&y=0 '''Орфографічний словник''']===

'''Падина - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна'''
{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || Падина || Падини
|-
| Родовий || Падини || Падин
|-
| Давальний || Падині || Падинам
|-
| Знахідний || Падині || Падини
|-
| Орудний || Падиною || Падинами
|-
| Місцевий || На/у падині || На/у падинах
|-
| Кличний || Падино || Падини
|-
| Приклад || Приклад || Приклад
|}
===[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53407/167223.html '''Словопедія''']===

'''ПАДИНА'''
падь, геолог. западина, падина, падь (-ди), пад (-ду).

==Ілюстрації==
[[Файл:Падина.jpg|350px]]
[[Файл:Падина1.jpg|350px]]

==Джерела та література==
1. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0

2. http://slovnyk.ua/?swrd=%EF%E0%E4%E8%ED%E0&x=0&y=0

3. http://lang.slovopedia.org.ua/11/53407/167223.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Кельбух

2025-04-18T08:36:48Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Ке́льбух, -ха, '''''м. ''= '''Тельбух. '''''Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв''Мнж. 13.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Великий словник української мови]

ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. тельбух, а, чол.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Іван Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328);
// зневажл. Про внутрішні органи людини. [Василь:] Дай води напитись. [Лукія:] Хіба так дуже пашить у тельбухах? Напийся (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 64).

[http://sum.in.ua/s/teljbukh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]

ТЕ́ЛЬБУХ див. тельбухи.

==Ілюстрації==

[[Файл:reast.jpg]]

[[Файл:peace.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|SAWuyqXIRbg}}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Тельбух]

==Джерела та література==

[http://www.wikipedia.com Вікіпедія]

==Зовнішні посилання==

[http://www.wikipedia.com Wikipedia]

[http://www.youtube.com Youtube]

[http://sum.in.ua/ Словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Кельбух

2025-04-18T08:34:02Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Ке́льбух, -ха, '''''м. ''= '''Тельбух. '''''Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв''Мнж. 13.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Великий словник української мови]

ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. тельбух, а, чол.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Іван Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328);
// зневажл. Про внутрішні органи людини. [Василь:] Дай води напитись. [Лукія:] Хіба так дуже пашить у тельбухах? Напийся (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 64).

[http://sum.in.ua/s/teljbukh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]

ТЕ́ЛЬБУХ див. тельбухи.

==Ілюстрації==

[[Файл:reast.jpg]]

[[Файл:peace.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|DEtsiDvi0SY}}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Тельбух]

==Джерела та література==

[http://www.wikipedia.com Вікіпедія]

==Зовнішні посилання==

[http://www.wikipedia.com Wikipedia]

[http://www.youtube.com Youtube]

[http://sum.in.ua/ Словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Кельбух

2025-04-18T08:33:35Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Ке́льбух, -ха, '''''м. ''= '''Тельбух. '''''Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв''Мнж. 13.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Великий словник української мови]

ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. тельбух, а, чол.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Іван Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328);
// зневажл. Про внутрішні органи людини. [Василь:] Дай води напитись. [Лукія:] Хіба так дуже пашить у тельбухах? Напийся (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 64).

[http://sum.in.ua/s/teljbukh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]

ТЕ́ЛЬБУХ див. тельбухи.

==Ілюстрації==

[[Файл:reast.jpg]]

[[Файл:peace.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|DEtsiDvi0SY}}

[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Тельбух]

==Джерела та література==

[http://www.wikipedia.com Вікіпедія]

==Зовнішні посилання==

[http://www.wikipedia.com Wikipedia]

[http://www.youtube.com Youtube]

[http://sum.in.ua/ Словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Кельбух

2025-04-18T08:33:13Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Ке́льбух, -ха, '''''м. ''= '''Тельбух. '''''Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв''Мнж. 13.
[[Категорія:Ке]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Великий словник української мови]

ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. тельбух, а, чол.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Іван Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328);
// зневажл. Про внутрішні органи людини. [Василь:] Дай води напитись. [Лукія:] Хіба так дуже пашить у тельбухах? Напийся (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 64).

[http://sum.in.ua/s/teljbukh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]

ТЕ́ЛЬБУХ див. тельбухи.

==Ілюстрації==

[[Файл:reast.jpg]]

[[Файл:peace.jpg]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|DEtsiDvi0SY}}

[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/teljbukhy Тельбух]

==Джерела та література==

[http://www.wikipedia.com Вікіпедія]

==Зовнішні посилання==

[http://www.wikipedia.com Wikipedia]

[http://www.youtube.com Youtube]

[http://sum.in.ua/ Словник української мови]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Лушниця

2025-04-15T17:10:52Z

S.obushnyi:

'''Лушниця, -ці, '''''ж. ''= '''Лучниця. '''Вх. Зн. 34.
[[Категорія:Лу]]

==Сучасні словники==

ЛУШНИЦЯ
-і, ж., зах.

Смолисте соснове дерево.

==Опис==
Дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним, кільчастим гілкуванням (так звані «мутовки»). Оскільки це світлолюбиве дерево, нижні його гілки відмирають, очищаючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр — 1-1,5 м. Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі, майже циліндричні стовбури і невеличку, високопідняту крону з тонкими гілками. Кора червонувато-бура, лускувата. Молоді пагони зеленуваті, пізніше — жовтувато-сірі.

Коренева система
Коренева система сосни — стрижнева, але розміри та галуження кореня залежать від умов її зростання. На болотах коріння сосни знаходиться біля самої поверхні, кожне дерево ніби сидить на купині. Так дерево рятується від надмірної кількості вологи. На бідних і сухих ґрунтах дерево утворює величезну поверхневу кореневу систему, глибиною до 30-40 м, і радіусом до 15-20 м, і живиться за рахунок роси і конденсованої вологи. На багатих і пухких ґрунтах стрижневий корінь сосни проникає на глибину 60-ти та більше метрів.
Коріння сосни оповите чохлами з грибкових ниток, що утворюють мікоризу.

Листяний покрив
Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3-5 років.

Цикл відтворення
Рослина однодомна. Чоловічі шишечки колосоподібно зібрані при основі молодих видовжених пагонів, містять велику кількість лусок, які мають по два пиляки. У верхній частині молодих пагонів з'являються червонуваті поодинокі жіночі шишечки. Вони складаються з насінних лусок, які сидять у пазухах слаборозвинутих покривних лусок. Кожна насінна луска містить два насінних зачатки. Запліднення відбувається через рік після запилення.

Шишки

Шишки P. sylvestris (Туреччина)
Стиглі шишки яйцеподібно-видовжені (3-7 см завдовжки), сіруватобурі, матові. При достиганні насіння луски дерев'яніють, розсуваються і воно висипається. Насіння чорнувате, плямисте або білувате, з крилом, що у 2-3 рази більше за нього.

Поширення
Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Створює чисті і мішані ліси. Світлолюбна, морозостійка рослина. Запилюється у травні. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35 % державного лісового фонду України. Основні райони заготівлі — Житомирська, Волинська, Рівненська і Львівська, частково Київська, Чернігівська області.

Інші види сосен
В культурах трапляється: сосна веймутова — P. strobus L. — дерево з зеленувато-сірою корою, хвоя тоненька, м'яка, розміщена по п'ять на укорочених пагонах; сосна Банкса — P. banksiana Lamb., яка відзначається короткою (2-4 см) скрученою хвоєю і дуже зігнутими гачкуватими шишками, які іноді розміщуються прямо на стовбурах.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Luchnay.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derevo.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvoay.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|t3BjGmCUJqM}}

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA

==Джерела та література==

Будкевич, Е. В. Древесина сосновых. Анатомическое строение и ключи для определения родов и видов / АН СССР; Ботан. ин-т им. В. Л. Комарова; отв. ред. А. А. Яценко-Хмелевский. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1961. — 152 с.

Чавчавадзе, Е. С., Яценко-Хмелевский, А. А. Семейство сосновые (Pinaceae) // Жизнь растений : в 6 т. / гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М. : Просвещение, 1978. — Т. 4 : Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения / под ред. И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — С. 350—374. — 447 с. — 300 000 экз.

Farjon, A. Pinaceae: drawings and descriptions of the genera Abies, Cedrus, Pseudolarix, Keteleeria, Nothotsuga, Tsuga, Cathaya, Pseudotsuga, Larix and Picea. — Konigstein: Koeltz Scientific

==Зовнішні посилання==

https://www.youtube.com/

https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-80440.htm

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Шипіти

2025-04-15T17:08:16Z

S.obushnyi:

'''Шипіти, -плю, -пиш, '''''гл. ''Шипѣть. ''Хрипитьшипить, ніколи не замерзає. ''Ном. стр. 304, № 503.
[[Категорія:Ши]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shypity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ШИПІТИ, плю, пиш; мн. шиплять; недок.
1. Видавати глухі звуки, які нагадують протяжне «ш-ш». Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98); Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 198); Лижви шипіли, розрізаючи сипучий сніг (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 96); Через хату за дверима шипіло, шкварчало щось, і дух смаженого несло (Андрій Головко, II, 1957, 42); Іванка розвела прас на кухні, і коли він уже шипів від дотику пальця, принесла його і розклала на столі нову кофтину (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 89); Море шипіло піною на береговому піску (Микола Трублаїні, I, 1955, 155); Поруч з моїм «кабінетом», за переділкою, кухня — шиплять примуси (Яків Качура, II, 1958, 20); В довгій майстерні шипить ручний токарний станок (Михайло Стельмах, I, 1962, 113); Все мені було цікаво: і розглядати вивіски на ларках, і слухати, як десь грамофон шипить, виводячи мелодію вальсу «На сопках Маньчжурії» (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 26); Котик орудував однією лапою і шипів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 234); * Образно. На Андрія шипіли з Хоминих очей зелені гадючки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 35).
2. Говорити, співати нерозбірливо, часто вживаючи шиплячі звуки. [Горпина:] Годі вам, годі. От уже наспіваєте! Шипить, як старий гусак, а йому здається, що він співає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 479);
// Вимовляти «ш-ш», закликаючи до тиші, мовчання, заспокоюючи когось;
// розм. Говорити приглушеним від злості, роздратування голосом. — Посватав! узяв добро! — шипіла вона з кривим усміхом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); У малі двері з вівтаря визирав отець Василь, блідий, як глина, очі зеленяві, злісні. Дивився на Тетяну й шипів: — Це ж що за вигадки? (Степан Васильченко, II, 1959, 107); Стара графиня тикала дівчину ціпком і шипіла: — Не чуєш, тетеря! Поправ мені хустку на ногах! (Олесь Донченко, III, 1956, 60); Баба Смаранда сердито шипить на неї: — Сідай, так годиться... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 305);
// розм. Висловлювати незадоволення, злість. Уста, що солодко співали й вимовляли Солодкі речі або тихі жалі, Тепер шиплять від лютості (Леся Українка, I, 1951, 108); Ненавидів [Толя Дробот], люто ненавидів усе, що плазує й шипить.. Це заздрісне і підле міщанство всіх гатунків. Це хиже куркульство (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 16); І хай минуле виє вовком І по-гадючому шипить, — Ми радісним гаптуєм шовком Тканину років і століть (Максим Рильський, Поеми, 1957, 43).
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B8%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови (1970—1980)]===
ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИзаст.,ПОВІДА́ТИзаст.,ПРОРІКА́ТИпоет.,РЕКТИ́заст., поет., БА́ЯТИфольк., ДЕ́ЙКАТИдіал.;ВІЩА́ТИзаст., уроч. (щось значне, важливе); ГА́ВКАТИвульг. (стосовно людини, яку зневажають); ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ (повільно, протяжно); ЦІДИ́ТИрозм., ВИЦІ́ДЖУВАТИрозм. (неохоче, недбало);ПРОЦІ́ДЖУВАТИрозм. (перев. із сл. крізь зуби - повільно); КАРБУВА́ТИ, ЧЕКА́НИТИ (перев. із сл. слово, речення тощо - чітко, роздільно); РУБА́ТИрозм. (різко); ГРИМІ́ТИрозм. (голосно, басом); ГАРЧА́ТИзневажл. (сердито, невдоволено); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. із сл. із себе - через силу, переборюючи якесь почуття тощо); ХРИПІ́ТИ (хрипким голосом); СКРИПІ́ТИрозм. (різким, неприємним голосом); СТОГНА́ТИ (жалібно, зі стогоном); ХЛИ́ПАТИрозм. (із схлипуванням); СИЧА́ТИ (з присвистом, а також здавленим від люті голосом);ШИПІ́ТИрозм. (вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом). Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк (В. Сосюра); Або розумне казать, або зовсім мовчать (прислів’я); - Бачите, як в житті заведено: що кому дошкуля, той про те й промовля (Григорій Тютюнник); - Я теж москвич, - тихо проказує капітан (А. Хижняк); - Марусю, біжи додому, біжи хутенько, рибочко! - вимовляє Михайло потихесечку (Марко Вовчок); - Чи правда, що ото балакають? (А. Головко); А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг (В. Самійленко); До часу глек, - мовляв один розумний лях, - До часу, голубе, нам глечик носить воду (П. Гулак-Артемовський); - Як же я верну зі школи без кожуха? - повідає хлопець (І. Франко);І надійшовши, дід прорік: "Ти змій і гор-дий чоловік..." (М. Драй-Хмара); І плаче, плаче Ярославна в Путивлі городі й рече: - Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш..? (Т. Шевченко); Що говорять, то й виговорять. - Що бають, то й вибають (М. Номис); Дейкають, що через них і нам життя не стало (П. Панч); [Печериця:] Балакайте! Он Христос, коли про братолюбіє віщав, скільки з того часу віків пройшло, а ми й досі того братолюбія шукаємо (Панас Мирний); - Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала, - кричала Мотря до Мелашки (І. Нечуй-Левицький); - Я теж тут не гуляв, сину, - тяг він по-старечому (Ю. Збанацький); - Та я тут недавно. Приїхав трохипідробити, - цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба); Маєвський не говорив, а зневажливо виціджував слова (Ю. Шовкопляс); - Припізнились, припізнились, пора, хлопці, в ліс, - занепокоєно проціджує [Гнат] крізь загущені вуса й бороду неквапні слова (М. Стельмах); - Що таке війна, я знаю. Мабуть, не гірш, ніж ти, - карбуючи кожне коротке речення, заговорила Галина (О. Копиленко); - Демонстрацію ліквідовано, сер, - сухо чеканить він (В. Собко); Насупленими очима нікуди мовби не дивився й рубав: - Ми телеграфували в ЦК спілки (І. Ле); - Негарчи. Справлю і собі, і тобі [чоботи] (М. Стельмах); - Ти тепер найстарший у громаді, - гримів Степан. - Що ти скажеш, так має бути (Лесь Мартович); А Масло повчає і повчає... Він лукаво підхихикує і хриплим голосом скрипить і скрипить (А. Хижняк); - Ви... ви... - хрипить пан Микола, - ви не гнівайтесь на мене (М. Коцюбинський); Степура важко видавлював з себе товстими, ніби обвареними губами: - Бомбили вночі Київ, Севастополь і ще якісь міста... (О. Гончар); - Я не знаю, про що ви говорите, Ольго Матвіївно, - нарешті видушує з себе Федір (Д. Ткач); Парубок.. ледь витискує з себе "добривечір" (М. Стельмах); - Орли сини мої, орли! - стогнав старий Чиж (О. Довженко); І стала [Венера] хлипать перед ним: "Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату?.." (І. Котляревський); Мати.. сичить: - Я тебе питаю, де ти до цього часу сиділа? (Ірина Вільде); - Посватав! узяв добро! - шипіла вона з кривим усміхом (М. Коцюбинський). - Пор. 1. базі́кати, баси́ти, белькота́ти, 1. бо́вкнути, бурмота́ти, верзти́, 1. вимовля́ти, 1. повто́рювати, сказа́ти, 2. торохті́ти, шепеля́вити.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01676703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F4eda52fad99c86da28cd276daf4a993.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:072904 1478924944.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefault.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Шепт

2025-04-15T17:07:44Z

S.obushnyi:

'''Шепт, -ту, '''''м. ''1) Шепотъ. ''За вашим шептом нашого крику не чутно. ''Ном. № 12885. ''Шептом казати. ''НВолын. у. 2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. ''Баб’ячі шепти. ''Черк. у.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shept Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ШЕПТ, у, чол., розм. Те саме, що '''шепіт'''. Він поволі забувся і з шепту перейшов до голосної бесіди (Іван Франко, I, 1955, 340); Вона знизила голос аж до шепту (Леся Українка, III, 1952, 714); Тепер же він почувсь зовсім щасливий На тім візку, тонучи в тиху тьму у В той рай живий, в лугів тих озера бездонні, Під шемріт рік дзвінкий і ліса шепти сонні (Іван Франко, X, 1954, 202); А скільки було шептів та поговорів на її весіллі про те, як і чому вона «піймала» Порицького (Леся Українка, III, 1952, 748); І знов плакала Маруся, уявляючи собі всю ту картину: і здивовання о. Василя, змішане зі страхом за свою репутацію, і шепти та смішки цілого повіту (Гнат Хоткевич, II, 1966, 168); Тим часом Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила шептом (Марко Вовчок, VI, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 441.
===[http://sum.in.ua/s/shepit Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ШЕ́ПІТ, поту, чол.

1. Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв'язок. Щось десь тріщить, ламається, гупають чоботи, чується шепіт, дихання (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); Голос Антона перейшов у шепіт, дівчина ледве чула його (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 308); Мовою шепоту користуються лише найменші люди світу — пігмеї в тропічних лісах Центральної Африки та веди в джунглях Цейлону (Наука і життя, 8, 1969, 19);
// перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. Вона [пісня] не пестощі любови [любові], Не вітру шум, не шепіт хвиль (Іван Франко, XIII, 1954, 91); Данило лежав під дубом і під шепіт листя дрімав (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 426); Знову місток і внизу дзюркотливий шепіт чистої, аж до дна прозорої води (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 63);
// заст. Чаклування, яке здійснює баба-шептуха. Ото слухають, слухають дівчата, та: «Бабо-бабо! От ми од вас хліб одіб'ємо — нащо все порозказували?».. «Дурні-дурні! Я ж вам хіба які мудрі шепоти розказую?..» (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 25); — Чи ви мене коло того знахарства заставали? Тая.. всі шепоти-наговори перезабула (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 317).

2. перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні).

3. у знач. присл. шепотом. Тихо, без участі голосу; пошепки. Кола говорив шепотом, щоб не будити дітей (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 440.
===[http://slovopedia.org.ua/41/53416/275996.html Словопедія]===
ШЕПТ
пошепт, шепотіння, (хвиль) дзюрчання, (листя) шелест, мн. ШЕПТИ, нашепти, нашіптування, (баб'ячі) чутки, поголоски

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шепіт водопад.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шепіт лісу.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шепіт водопад2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
<noinclude>

{{#ev:youtube|vk2O-LtxAxM}}
</noinclude>

==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>

==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
===[https://www.youtube.com/watch?v=iOEgJQiylBM Водоспад Шипіт]===
</noinclude>
[[Категорія:Ше]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Шанець

2025-04-15T17:07:03Z

S.obushnyi:

'''Шанець, -нця, '''''м. ''Окопъ. ''По тім боці запорожці покопали шанці. ''Грин. III. 590. ''Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. ''Мет. 431. 2) '''Під чий шанець'''. Похожій на кого. ''На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я. ''Новомоск. у., Залюб.
[[Категорія:Ша]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

===Вікіпедія===

Ша́нець (нім. Schanze — «окоп», «укріплення», — невелика земляна польова фортифікаційна споруда, яка служила для захисту від артилерійного обстрілу.

У ширшому значенні, шанці — це загальна назва польових та військових укріплень у Північній Європі з пізнього середньовіччя до початку XIX століття. Зокрема, подібні укріплення набули поширення в часи громадянської війни в Англії в XVII столітті.

Складний шанець означав зімкнуте укріплення; штерншанець — укріплення, що має в плані зіркоподібну форму і т. д. У сучасній мові назва цих споруд повністю вийшла з активного вжитку.

===Академічний тлумачний словник (1970—1980)===

ША́НЦІ, ів, мн. (одн. шанець, нця, чол.).
1. військ. Земляні укріплення у вигляді ровів з насипом; окопи. Боплан відзначав, що 100 козаків з успіхом витримували бій проти 1000 татар під прикриттям зв'язаних возів.. і викопаних між ними шанців (окопів) (Історія УРСР, I, 1953, 165); По тім боці запорожці Покопали шанці (Українські народні думи.., 1955, 135); Ще не закінчилися роботи коло шанців і окопів, як почувся реє ворожих гармат (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 202); Партизанська піхота.. нарила землі й лежала вже в шанцях, готуючись до відсічі (Юрій Яновський, I, 1958, 152); Розпалений боєм лейтенант Макаренко перестрибнув через шанець (Петро Панч, В дорозі, 1959, 119).
2. спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі). Лежак кладуть на шанці — цеглини, поставлені через певні проміжки на ребро (Овочівництво, 1956, 169).

===Орфографічний словник===
шанець - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
{| class="wikitable"
|-
! ВІДМІНОК !! Однина !! Множина
|-
| називний|| шанець|| шанці
|-
| родовий || шанця|| шянців
|-
| давальний || шанцеві,шанцю||шанцям
|-
| знахідний || шанець || шанці
|-
| орудний||шанцем|| шанцями
|-
| місцевий || на/у шанці || на/у шанцях
|-
| кличний || шанцю || шанці
|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dlgfd.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fsddfsdfs.jpg|x140px]]
|}
==Джерела та література==
===[Вікіпедія]===
===Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
===Орфографічний словник===

==Зовнішні посилання==
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Вікіпедія ]===
===[http://sum.in.ua/s/shanci Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D8%C0%CD%C5%D6%DC Орфографічний словник]===

Скипець

2025-04-15T17:05:55Z

S.obushnyi:

'''Скипець, -нця, ''''', чол., діал. Ямка глибиною в одну лопату. — Назустріч їм [німцям] буде стріляти кожен кущ, кожен скіпець (Петро Панч, Іду, 1946, 7); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п'ять розміряють поле.. Тут же ломами б'ють скіпці (Андрій Головко, I, 1957, 329). 2, пця, чол., рідко. Те саме, що скіпка. На стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286); За хвилю де не взялась юрба хлопців з цебриками, нецьками, скіпцями, другі попри них з патиками, та й.. тарабанять щосили! (Іван Франко, II, 1950, 89).
[[Категорія:Ск]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoiауcon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Phofdsdtoiауcon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoi5куcon.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|zz6div7ubYM}}

==Джерела та література==
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 270.
*Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 134.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Цент

2025-04-15T17:05:31Z

S.obushnyi:

'''Цент, -та, '''''м. ''Центъ. ''Не мав ніц, хиба три центи коло себе. ''Гн. II. 42.
==Етимологія==
Слово «цент» походить від латинського centum («сто»). У низці випадків може мати локальні назви: сен, сеніті, сенте, сенті, сін, тощо. У Сомалі розмінна монета офіційно називається: англійською мовою — цент, італійською — чентезімо, арабською та сомалійською — сенті.

Скорочується як c (у більшості країн від англ. cent), ct (наприклад, у Литві від лит. centas) або s (наприклад, в Естонії від ест. sent). У багатьох країнах, що використовують цент, для його позначення також використовується символ¢, а на Тайвані і в Гонконзі — ієрогліфи (відповідно, 分 і 仙).

Розмінна грошова одиниця Єврозони має назву «євроцент». Єдина держава, де для загальноєвропейських монет збереглась традиційна назва — Греція. Тут, як і в часи обігу драхми, похідна грошова одиниця офіційно називається лептою (грец. Λεπτόν від дав.-гр. λεπτος, що дослівно означає «без шкірки», тобто «маленький», «тонкий»).

У Гонконгу та Макао одна сота базової валюти позначається ієрогліфом 仙, який читається як «сін» (англ. sin) — запозичення слова «цент» з англійської.

У Сполучених Штатах та Канаді одноцентову монету зазвичай називають пенні (за зразком англійського пенні).

Від латинського слова centum («сто») також походять назви розмінних грошових одиниць декількох десятків англо-, франко-, італо, іспано-і португаломовних країн[1]:

сантім (фр. centime);
сентаво (порт. і ісп. centavo — дослівно «одна сота»);
сентесімо та чентезімо (ісп. і італ. centesimo від лат. centesimus — також «одна сота»);
сентімо (порт. cêntimo, ісп. céntimo).
Запозиченням з латинської також є албанське слово qind, що означає «сто» і дало назву розмінній грошовій одиниці Албанії — Кіндарка.

Похідним від лат. centum словом є і давньорус. цѧта , яким називали вид дрібної монети. Нащадками цієї лексеми в сучасній українській мові є такі слова, як «цятка», «цяткувати», «цата». Реконструйоване прасл. *cęta походить прямо з латини чи через посередництво гот. kintus[2][3].

Згідно з декларацією 2 Постанови Ради Європейського союзу № 974/98 від 03.05.1998, офіційне найменування розмінної грошової одиниці євро — цент (зокрема, для використання у всіх офіційних текстах). Проте країнам — учасницям союзу не забороняється використовувати інші, локальні найменування. Назва євроцент часто вживається для того щоб відрізнити цю розмінну грошову одиницю від інших різновидів цента.
==Фото==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"|
[[Зображення:цент1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цент2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5.jpg|x140px]]
|}

== Символи валют (цента) ==
Символ цента — це латинська літера '''c''', перекреслена по вертикалі або по діагоналі ('''¢'''). Різновид знака — '''''c''''' без штриха або зі штрихом, який перетинає лише нижнє півколо літери. Символ використовується в багатьох країнах, де існуючі розмінні грошові одиниці|розмінною грошовою одиницею є ''цент'' або ''сентаво'' (наприклад, на Кубі та в Мексиці). І, зазвичай, на відміну від символу долара, розташований не до, а після грошової суми.

<gallery perrow=6>
File:1972 airmail stamp C85.jpg
File:Zeppelin stamp, 50c, 1933 issue.jpg
File:Mount Vernon 1956 Issue-1+half-cent.jpg
File:Kentucky Statehood 1942 Issue-3c.jpg
File:1971 airmail stamp C77.jpg
</gallery>

==Цікаві факти==
За оцінками, в США щорічно гублять дрібняків на суму 216 млрд доларів.
==Див.також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ізоглоса_кентум-сатем
https://uk.wikipedia.org/wiki/Етимологічний_словник_української_мови

==Посилання==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Цент_(гроші)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Ціпов’яз

2025-04-15T17:04:14Z

S.obushnyi:

'''Ціпов’яз, -за, м.
1) Дѣлающій цѣпы.
2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.

==Сучасні словники==
=== Ціпов'яз ===

1. Той, хто робить ціпи.

2. перен. Селянин. — Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен — той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано — ціпов'яз!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103).

==== Прислів'я, приказки ====
*Доки на току ціп, доти на столі хліб.
*Ціп та коса годують.
*Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.
*Ціпом силу міряй, а не гульнею.
*За ціп та на тік.
*Брехати — не ціпом махати.

==== Мовні звороти ====
*Ціпи в'язати — сваритися.
*Ціпом їхати — їхати двома кіньми, з яких один великий, другий маленький.
*Ґирлиґа і ціп — символи скотарства і рільництва в Стародавньому Єгипті.
[[Категорія:Ці]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kocjubinskijjcipovjaz.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сільськогосподарські знаряддя праці.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ob 14.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Ціп в експозиції музею Бойківщина.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|eO097U3lI3s}}

==Джерела та література==
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 240.
*Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Ціпов’яз

2025-04-15T17:03:42Z

S.obushnyi:

'''Ціпов’яз, -за, м.
1) Дѣлающій цѣпы.
2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.

==Сучасні словники==
=== Ціпов'яз ===

1. Той, хто робить ціпи.

2. перен. Селянин. — Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен — той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано — ціпов'яз!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103).

==== Прислів'я, приказки ====
*Доки на току ціп, доти на столі хліб.
*Ціп та коса годують.
*Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.
*Ціпом силу міряй, а не гульнею.
*За ціп та на тік.
*Брехати — не ціпом махати.

==== Мовні звороти ====
*Ціпи в'язати — сваритися.
*Ціпом їхати — їхати двома кіньми, з яких один великий, другий маленький.
*Ґирлиґа і ціп — символи скотарства і рільництва в Стародавньому Єгипті.
[[Категорія:Ці]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kocjubinskijjcipovjaz.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сільськогосподарські знаряддя праці.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ob 14.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Ціп в експозиції музею Бойківщина.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-eO097U3lI3s}}

==Джерела та література==
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 240.
*Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Ціпов’яз

2025-04-15T17:01:38Z

S.obushnyi:

'''Ціпов’яз, -за, м.
1) Дѣлающій цѣпы.
2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.

==Сучасні словники==
=== Ціпов'яз ===

1. Той, хто робить ціпи.

2. перен. Селянин. — Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен — той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано — ціпов'яз!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103).

==== Прислів'я, приказки ====
*Доки на току ціп, доти на столі хліб.
*Ціп та коса годують.
*Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.
*Ціпом силу міряй, а не гульнею.
*За ціп та на тік.
*Брехати — не ціпом махати.

==== Мовні звороти ====
*Ціпи в'язати — сваритися.
*Ціпом їхати — їхати двома кіньми, з яких один великий, другий маленький.
*Ґирлиґа і ціп — символи скотарства і рільництва в Стародавньому Єгипті.
[[Категорія:Ці]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kocjubinskijjcipovjaz.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сільськогосподарські знаряддя праці.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ob 14.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Ціп в експозиції музею Бойківщина.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-GURjUo8zvs}}

==Джерела та література==
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 240.
*Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Хупавий

2025-04-15T17:00:52Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Хупавий, -а, -е. '''Красивый, нарядный, опрятный. ''Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. ''Чуб. ІІІ. 235. ''Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. ''Черниг. у. Ум. '''Хупавенький. '''''Хупавенька дівчинка любо й подивитись. ''Черниг. у.

[[Категорія:Ху]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

==Сучасні словники==
===Академічний тлумачний словник===
1.[http://sum.in.ua/s/khupavyj ХУПА́ВИЙ], а, е, діал. Красивий. З-за мережаних заслон В розколисаній уяві Мріють образи ласкаві, Ніжні, лагідні, хупаві... (Микола Вороний, Вибр., 1959, 75); Не літає тут хупава птиця, що спішить за гори й океан (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 154);

2.Нарядний, ошатний. Натомість чекають Андрона.. дівчата в хупавих черевичках (Олесь Донченко, Зоряна фортеця, 1933, 19);

3.Тендітний, ніжний, гарний (про людину). Поля виглядала дійсно принцесою з казки. Вона була хупава, тонка і бліда (Юрій Яновський, II, 1958, 105); Іван Бриль ще раз ковзнув зневажливим поглядом по тендітному, хупавому дівчатку перед ним (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 7); Письменник довгим задумливим поглядом провів хупаву постать племінниці (Євген Кротевич, Сиші.., 1948, 251); — Поволі, мазухо, — мисочку виб'єш, — підіймає [Свирид Яковлевич] однією рукою хупаве тіло дитини (Михайло Стельмах, II, 1962, 104);

4.Чепурний, охайний. А мені б тільки зуміти отак своє відстояти Плідно і гордо, задумано і незворушно, Щоб ластівки могли гнізда хупаві Ліпити з землі і золотої соломи На моїх дикуватих плечах... (Іван Драч, Поезії, 1967, 175).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 172.

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=279 Синоніми]===
ХУПАВИЙ, ОХАЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИЙ, АКУРАТНИЙ, ЧЕПУРИСТИЙ, ЧИСТИЙ, ЧЕПУРКУВАТИЙ розм., ХАРНИЙ діал., ШПЕТНИЙ діал., ШТЕПНИЙ діал. З першого погляду видно було, що виростає при матері: чисте, охайне, вимите, вичесане... (О. Гончар); Стоїть її хата край села, весела й чепурна, мов дівчина в білій льолі (М. Стельмах); Обабіч дороги, рівної, акуратної і припорошеної чистим білим снігом, чорніли страшні й потворні згарища (Ю. Смолич); Завжди чепуристий, навіть франтуватий, професорський нащадок був зараз неголений і непричесаний (І. Головченко і О. Мусієнко); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник); (Маргарита:) Сама вбирай у хаті, Сама вари й печи, сама і ший і мий, А мати в мене ще такі чепуркуваті, Що Боже крий! (переклад М. Лукаша); Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ'яненко). - Пор. 1. чистий.
===Публічний електронний словник української мови===
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%85%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%BE ХУПА́ВО], діал. Присл. до хупа́вий. Не в одного тоді на обличчі, що його зсушила журба, скрушила нужда, грав усміх завзятий, блискали очі жваво та хупаво (Вовчок, I, 1955, 366).
===Українсько-російський словник===
[http://slovopedia.org.ua/47/53413/352546.html ХУПАВИЙ]
обл.; поэз.
красивый, изящный
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vrodnytsya.jpg|x180px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:picture.jpg|x180px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10639422.jpg|x180px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1a54dc91caff907df60d423f94cb6cb6--folk-style-ukraina.jpg|x180px]]|}
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|0U5xI1FnLgM}}

==Див. також==
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Охайний]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Гарний]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Ошатний]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9 Чистий]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник(1970-1980)]

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=index&d=22 Словник синонімів]

[http://ukrlit.org/slovnyk Тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/47/53392-0.html Українсько-російський словник]

==Зовнішні посилання==
Українська народна пісня [http://proridne.com/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D0%9D%D0%90%D0%A8%D0%90%20%D0%9F%D0%90%D0%9D%D0%86%20%D0%A5%D0%A3%D0%9F%D0%90%D0%92%D0%90.html "Наша пані хупава"]

Поезія Василя Кухти [http://www.maysterni.com/publication.php?id=48298 "Ковток віденської кави"]

Рівночасний

2025-04-15T17:00:10Z

S.obushnyi:

'''Рівночасний, -а, -е. ''' Присл. до рівночасний. Дві стріли вилетіли рівночасно з двох луків (Іван Франко, VI, 1951, 15); Рівночасно з листом цим посилаю Вам альманах «З потоку життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 290); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 46).

[[Категорія:Рі]]

==Сучасні словники==
РІВНОЧА́СНИЙ , а, е. Те саме, що одночасний.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Phoакпреткмыn.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P24588и76епрicon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Phoакпрergftfhbеткмыn.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rWh-u9CW028}}

==Джерела та література==
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 552.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Пузатий

2025-04-15T16:59:16Z

S.obushnyi:

'''Пузатий, -а, -е. '''Брюхатый. Шевч.
[[Категорія:Пу]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/puzatyj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ПУЗАТИЙ''', а, е, розм.
1. З великим животом, товстий. За богами - панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані - Пикаті, пузаті!.. (Шевч., І, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Сос., І, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Коп., Лейтенанти, 1947, 178).
2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Мирний, І, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Донч., VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:puzatyy1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:puzatyy2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:puzatyy3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|zYKe0a1su5A}}
==Див. також==
*[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82 Живіт]
==Зовнішні посилання==
*[http://ivona.bigmir.net/health/441448-Velikij-zhiv-t-p-jat-najposhiren-shih-prichin Великий живіт: п'ять найпоширеніших причин]
*[http://diagnoz.net.ua/krasa-i-zdorovya/36416-velikiy-zhivt-prichini-lkuvannya.html Великий живіт: причини, лікування]
*[http://poradnica.com/chomu-roste-zhivit-u-zhinok-kilka-prichin.html Чому росте живіт у жінок: кілька причин]
*[http://tvoymalysh.com.ua/uk/mom-territory/fitness-diet/3516-velikiy-zhivit-prihovani-prichini-zayvoi-vagi.html Великий живіт: приховані причини зайвої ваги]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Молодяк

2025-04-15T16:53:41Z

S.obushnyi:

'''Молодя́к, -ка́, '''''м. ''1) Молокососъ. Желех. 2) Холостякъ, неженатый. Желех. Вх. Зн. 37.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==

===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87197/%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BA Словник української мови]===

молодяк
-а́, ч.
1) діал. Молокосос.
2) зах. Неодружений, парубок.
3) холостяк
4) маленкі тварини. Новороджені
МОЛОДЯК, а, чол. Неодружений чоловік; парубок. [Убийбатько:] Ви холостяк? [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (Іван Микитенко, I, 1957, 370); За Семена вона була спокійна. Більше того, він навіть трохи турбував її — чого доброго, на все життя холостяком залишиться (Вадим Собко, Біле полум'я, 1958, 80).
Вічний молодяк — чоловік-одинак з утраченою схильністю до створення сім'ї. Вона дуже поважала цього високого, балакучого і трохи кумедного «вічного» холостяка, дядю Кирила (Кравч., Бувальщина, 1961, 111); У статистиці населення за вічних холостяків і дівчат беруть кількість їх у досить похилому віці (60—65 років), коли схильність людей до створення сім'ї.. загасає. (Михайло Птуха, Вибрані праці, 1971, 153); Старий холостяк — неодружений немолодий чоловік. Мій попутчик, старий холостяк-учитель, спинився коло верби, скинув з голови солом'яного бриля й став витирати хусткою піт на лисині (Степан Васильченко, I, 1959, 140); [Синявський:] Доброго ранку, Миколо Федоровичу. [Ватутін:] Здоров, старий холостяк. Давно не бачились (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 86).

===[https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/m/molod/35-1-0-9473 Словник синонімів]===

Синоніми до слова Молодяк: ХОЛОСТЯК, юнь, юнацтво, молоді люди , юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; жм. молодіж.
юний, не старий; (- літа) юнацький, молодечий; (- зорю) новонароджений; (фахівець) ж. новоспечений; (- сало) свіжий; ЯК ІМ. НАРЕЧЕНИЙ, етн. князь; молоденький, МОЛОДЯВИЙ; мн. МОЛОДІ, наречені, молодята, новоженці, молодожони.
000000

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robert-downey-jr-mem-shablon-1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1111111111112311111111111111111111000.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4435665-perepela-sutochnye-tehaskiefaraonymanchzhurskie.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GhwrfO7I0Yo}}

==Джерела та література==
<http://sum.in.ua/s/kholostjak>

<https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87197/%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BA>

<https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/m/molod/35-1-0-9473>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Молодяк

2025-04-15T16:50:42Z

S.obushnyi:

'''Молодя́к, -ка́, '''''м. ''1) Молокососъ. Желех. 2) Холостякъ, неженатый. Желех. Вх. Зн. 37.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==

===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87197/%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BA Словник української мови]===

молодяк
-а́, ч.
1) діал. Молокосос.
2) зах. Неодружений, парубок.
3) холостяк
4) маленкі тварини. Новороджені
МОЛОДЯК, а, чол. Неодружений чоловік; парубок. [Убийбатько:] Ви холостяк? [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (Іван Микитенко, I, 1957, 370); За Семена вона була спокійна. Більше того, він навіть трохи турбував її — чого доброго, на все життя холостяком залишиться (Вадим Собко, Біле полум'я, 1958, 80).
Вічний молодяк — чоловік-одинак з утраченою схильністю до створення сім'ї. Вона дуже поважала цього високого, балакучого і трохи кумедного «вічного» холостяка, дядю Кирила (Кравч., Бувальщина, 1961, 111); У статистиці населення за вічних холостяків і дівчат беруть кількість їх у досить похилому віці (60—65 років), коли схильність людей до створення сім'ї.. загасає. (Михайло Птуха, Вибрані праці, 1971, 153); Старий холостяк — неодружений немолодий чоловік. Мій попутчик, старий холостяк-учитель, спинився коло верби, скинув з голови солом'яного бриля й став витирати хусткою піт на лисині (Степан Васильченко, I, 1959, 140); [Синявський:] Доброго ранку, Миколо Федоровичу. [Ватутін:] Здоров, старий холостяк. Давно не бачились (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 86).

===[https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/m/molod/35-1-0-9473 Словник синонімів]===

Синоніми до слова Молодяк: ХОЛОСТЯК, юнь, юнацтво, молоді люди , юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; жм. молодіж.
юний, не старий; (- літа) юнацький, молодечий; (- зорю) новонароджений; (фахівець) ж. новоспечений; (- сало) свіжий; ЯК ІМ. НАРЕЧЕНИЙ, етн. князь; молоденький, МОЛОДЯВИЙ; мн. МОЛОДІ, наречені, молодята, новоженці, молодожони.
000000

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Robert-downey-jr-mem-shablon-1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1111111111112311111111111111111111000.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4435665-perepela-sutochnye-tehaskiefaraonymanchzhurskie.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|EMj41fz9K1U}}

==Джерела та література==
<http://sum.in.ua/s/kholostjak>

<https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87197/%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BA>

<https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/m/molod/35-1-0-9473>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Забий-круча

2025-04-15T16:48:42Z

S.obushnyi:

'''Заби́й-круча, -чі, '''''ж. ''Раст. Clematis integrifolia L. ЗЮЗО. І. 118.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках 

'''''Clematis integrifolia''''' L. Галай зилэ (Полт.) Забій круча(Малор. Рог.) Синій Ломиносъ (Кален.) Лопанецъ(Курск.) Порушная трава (Екатерин.) Стуліустъ, Стулистникъ (Укр.) Цыганка (Малор. Рог.) Корень въ Екатер. губ. варятъ и пьютъ отъ боли въ желудкѣ, порухи, откуда и названіе.
 
'''''Ломи́ніс цілоли́стий''''' (Clematis integrifolia) — отруйна багаторічна рослина родини жовтецевих, належить до третинних реліктів. Напівчагарник із великими синіми квітами, поширений у помірній зоні Євразії, регіонально рідкісний вид. Декоративна рослина, яку використовують у квітникарстві відкритого ґрунту. Ломиніс цілолистий також обмежено використовують у народній медицині як бактерицидний засіб.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01_59503233305231392d494e3139.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забийкруча1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забийкруча3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забийкруча2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|hEINd7KSVoo}}
{{#ev:youtube|IR7VHIIR3-o}}

==Походження назви==
1)'''Примѣчанія''' 
О происхожденіи названія Забій круча, т. е. перебитый, избитый, уничтоженный отрядъ, у Проф. Роговича есть легенда, что Татары уничтожили весь отрядъ Казаковъ и разбросали ихъ кости по землѣ и изъ тѣхъ костей выросла Забій круча. 
2) Рослина може вирости і з кісток. Українське переказ про походження ломоноса синього, клематиса (Clematis integrifolia L.) та його
назви забiй-круча пов'язано з мотивом появи цієї рослини з
козацьких кісточок, що опинилися на чужині після битви з татарами (Мандельштам +1882: 330, Булашев 1909: 297).
==Опис==
Багаторічний напівчагарник заввишки 20-80 см, культурні особини можуть сягати 1-1,5 м; гемікриптофіт. Підземні органи представлені коротким каудексом. Стебла прямостоячі, прості або слабкогалузисті, в нижній частині густо, а в верхній слабко опушені білими волосками, на відміну від багатьох інших ломиносів, невиткі. Пагони трав'янисті, у нижній частині дерев'яніючі, червоно-коричневі, повністю визрілі стають блідо-коричневими. Листки завдовжки 5-10 см (у культурних особин інколи до 12 см), завширшки 2-6 см, сидячі, супротивні, формою від відовжено-яйцеподібних до ланцетоподібних, шкірясті, цілокраї (інколи з війчастими краями), загострені, з обох боків зелені, зверху голі, знизу слабко опушені уздовж жилок. Жилки добре помітні.

У фазі бутонізації пуп'янки охоплені двома верхніми листками пагона так, що повністю заховані між ними. Квітки завширшки 4-8 см розташовані на верхівках пагонів на пониклих квітконіжках завдовжки до 4 см. Вони поодинокі, зірчасто-дзвоникуваті, сині або фіолетові, рідше — білі. Чашолистків 4, вони ланцетні або вузьколанцетні, гострі, зовні по краях густо опушені. Листочків оцвітини 4, вони широко розкриті, загнуті на кінцях, слабкохвилясті або скручені, вузькояйцеподібні чи ланцетні, із виїмчастими, зовні слабко опушеними краями, загострені, завдовжки до 6 см. Тичинки і маточки численні. Тичинкові нитки жовті, розширені, в півтора рази довші за чашолистки.

Плоди — коричнево-жовті чи бурі багатогорішки завдовжки близько 5 мм, завширшки близько 4 мм, розташовані на короткій ніжці, оберненояйцеподібні, шкірясті, сплюснуті з боків. Вони мають потовщений обідок та пірчасто-опушений носик завдовжки до 5 см, волоски носика білі або жовтуваті. В 1 г міститься 125 насінин.

Число хромосом 2n = 16.
Трава ломиноса цілолистого містить алкалоїди, дубильні речовини, карденоліди, стероїдні сапоніни, смоли, ɣ-лактон, вітамін C, ранункулін (остання речовина притаманна багатьом видам родини Жовтецевих). У насіння виявлено досить великий вміст жирної олії (17,4 %).
==Поширення==
Ломиніс цілолистий має широкий ареал. Його західна частина включає Центральну, Східну та Південну Європу. Західна межа зони розповсюдження пролягає через Австрію, Чехію, Польщу, Угорщину. У Східній Європі ломиніс цілолистий зростає в усіх країнах цього регіону, але в Білорусі лише на півдні. У Південній Європі він поширений по всьому Балканському півострову, а також трапляється в Італії. Азійська частина ареалу охоплює півострів Мала Азія, Кавказькі гори (переважно північ і схід цього регіону — Передкавказзя, Дагестан), окремі центральноазійські країни, такі як Казахстан, Киргизстан. Найсхідніші осередки зростання знайдені у китайському Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Північна межа ареалу в Азії сягає Алтаю.
==Використання==
Ломиніс цілолистий відомий у культурі із року свого наукового опису (1753). Квітникарі здавна любили його за універсальність: під час цвітіння цей вид вражає погляд своїми великими квітами насиченого кольору, а після цвітіння прикрашає сад густою зеленню. У культурі ця рослина помірно вимоглива: потребує добре підготовленого ґрунту (угноєного, дренованого), поливу спекотної пори, обрізки пагонів задля рясного цвітіння. Висаджують її групами або поодинці на газонах, у квітниках, по берегах водойм. Культурні особини легко перезапилюються близькими видами, що часто використовують у селекції. Від ломиніса цілолистого бере початок сортова група Інтегріфоліа, а також ряд гібридних видів.

Медичне використання ломиноса цілолистого менш знане і стосується лише галузі народної медицини. Травники застосовують відвари і настої трави цього виду для лікування ревматизму, шлункового болю, асциті, сифілісу, а примочки прикладають до ділянок шкіри, уражених гнійниковими чи грибковими хворобами. Разом з тим слід зауважити, що усі частини рослини отруйні і застосовувати їх слід з обережністю, а самолікування в таких випадках неприпустиме. У садівництві отруйні властивості ломиноса цілолистого інколи використовують для приготування інсектицидних розчинів для боротьби із шкідниками.
==Статус виду==
Оскільки розповсюдження цього виду вельми широке загалом він не становить рідкості і не занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Водночас, на теренах України та Росії популяції ломиноса цілолистого нечисленні, відокремлені і нечисельні. Вони сильно потерпають від рекреаційного навантаження, випасання худоби, ранніх сінокосів, весняних палів, а на степові — ще й від заліснення. Через це ломиніс цілолистий занесений до регіональних списків охоронюваних рослин 16-ох областей України та 14 адміністративних одиниць Росії
==Джерела та література==
Н. И. Анненковъ. Ботаническій словарь. — СПб.: Имп. Академія наукъ, 1878. — С. 103 
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. 
http://inslav.ru/sites/default/files/editions/2008_usacheva.pdf

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Жґринджатися

2025-04-15T16:48:24Z

S.obushnyi:

'''Жґринджа́тися, -джа́юся, -єшся, '''''гл. ''Ссориться. ''Жґринджаться отець і мати. ''Вх. Лем. 413.
[[Категорія:Жґ]]

==Сучасні словники==
=== Жґринджа́тися ===

1. Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним.

2. Висловлювати своє невдоволення, осуд (іноді образливо); лаяти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6cbab5e8c61a5f5589cc618988e5d3169c00df40.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ssora.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Simejnyj-konflikt.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Svar6865ka.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|X3agnZJgP4s}}
{{#ev:youtube|7gZ2wZ_4v_U}}

==Див. також==

==Джерела та література==
*Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 477.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дифамація

2025-04-15T16:47:08Z

S.obushnyi:

Дифама́ція (лат. diffamatio — обмова, ганьблення від лат. diffamare = поширювати плітки) — це поширення про особу недостовірної інформації, яка принижує її честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації. Дифамація є синонімом до терміну «приниження честі, гідності та ділової репутації». Загалом, українське законодавство не вживає термін дифамація, однак як лаконічне змістовне слово іншомовного походження він активно використовується на практиці та в законодавствах деяких інших країн.

==Значення слова==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''ДИФАМАЦІЯ'''
дифама́ція
(лат. diffamatio, від diffamo – позбавляю доброго імені)
оголошення (як правило, в пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.

==Ознаки та види дифамації==
Твердження про який-небудь факт є дифамацією лише за умови, якщо воно:
* недостовірне;
* принижує честь та гідність, або завдає збитків репутації конкретної особи;
* поширене — тобто донесене принаймні до однієї людини, окрім тієї, про яку поширюється інформація.
Дифамація стосується конкретних фактів, які слід відрізняти від оціночних суджень.
Дифамація може здійснюватися у письмовій (пасквіль, наклеп) або усній (лихослів'я, обмовляння) формах.

==Притягнення до відповідальності==
Для того щоб людину притягнули до відповідальності, потрібно встановити наявність таких елементів (відсутність принаймні одного з них звільняє від відповідальності):
* факт поширення інформації — інформація мала бути повідомлена принаймні одній людині за винятком тієї, про яку йдеться. Тобто у випадку, коли недостовірна інформація була повідомлена лише тій особі, якої вона безпосередньо стосується, не може бути підстав для позову, оскільки приниження честі і гідності має бути в очах інших осіб, які дізналися про цю інформацію.
* інформація має бути про особу, яка ініціює позов;
* інформація має бути недостовірною;
* інформація має принижувати честь і гідність.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:dee2aab203b065375d45f58e53e96c3c.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:obizhayut-rebenka-v-shkole.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:131762.jpg]]
|}
<gallery>
</gallery>

==Медіа==
{{#ev:youtube|nGl7NIcX9h4}}.

==Див. також==
Синоніми слова: доказка, клевета, наклеп, обмова, скарга, обмовлення, очернення, ганьблення.

==Джерела та література==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%84%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
http://slovopedia.org.ua/42/53396/281482.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Рамбутан

2025-04-15T16:43:25Z

S.obushnyi:

'''Рамбутан''', також '''нефеліум''' (''Nephelium lappaceum'') — вічнозелене тропічне дерево родини сапіндові та його їстівний плід. Зростає у вологому тропічному кліматі. Походить з Південно-Східної Азії, але культивується також у Південній Азії, екваторіальній Африці, в Центральній Америці, Австралії. Найбільший виробник рамбутанів у світі — Таїланд. Створено декілька сотень культурних сортів, які розрізняються формою, кольором та смаком плодів. Плоди соковиті, солодкі або кислі, вживаються в їжу сирими, консервованими, у складі страв малайської, індонезійської, тайської кухні. Плоди, листя, корені та кора використовуються в традиційній медицині, а деревина;— в будівництві.

==Загальні відомості==
[[Файл:1280px-RambutanKuning.jpg |міні|ліворуч|200пкс|Розрізаний плід рамбутану]]
Вічнозелене дерево, висотою 10—20 метрів. Втім, висоти 12-20 метрів досягають лише ті дерева, що виросли з насіння, а саджанці, отримані шляхом вегетативного розмноження, зазвичай не перевищують 12 метрів. Стовбур рамбутана прямий, від нього відходять товсті гілки, що формують крону. Кора злегка шорстка, сірого або червонуватого кольору. Листки парноперисті, 10—30 см у довжину, складаються з 3—11 листочків. На нижній поверхні листка знаходяться домації, невеличкі горбики тканини між центральною та вторинними жилками.

Квітки дрібні, 2,5—5 мм діаметром, актиноморфні, білуваті, жовтуваті або зеленуваті, оцвітина сформована лише 4-7 чашолистками, пелюстки відсутні, або наявні 4 редуковані. Квітки зібрані у термінальні суцвіття. Рослини можуть бути як дводомними, так і однодомними чоловічими. У чоловічих квіток розвиваються лише тичинки.

Плід овальний чи округлий, 3—7 см завдовжки та 3—5 см завширшки, масою 25-95 грамів кожен. Плоди достигають у китицях по 10—20 разом. Шкіряста оболонка червонувата (у низки сортів жовта, жовто-зелена або жовтогаряча), вкрита м'якими м'ясистими волосками. М'якуш плоду напівпрозорий, білий або злегка рожевий, солодкий із легким кислуватим присмаком, дещо нагадує виноград. М'якуш становить 45—50 % від маси плодів. З ботанічної точки зору м'якуш плоду є принасінником, тобто виростом сім'яніжки.

Насінина одна, світло-коричнева, 1—1,3 см завдовжки, за консистенцією схожа на горіх. Неїстівна у сирому вигляді, але вживається в їжу після кулінарної обробки.

=== Хімічний склад ===
На 100 грамів очищеного м'якуша рамбутану припадає:

{| class="wikitable"
|-
! Речовини !! Очищений свіжий м'якуш !! Консервований у власному соку м'якуш
|-
| Вода|| 82,9 г || 78,04 г
|-
| Целюлоза|Клітковина|| 1,1 г|| 0,9 г
|-
| Білки || 0,9 г|| 0,65 г
|-
| Жири|| 0,1 г|| 0,21 г
|-
| Вуглеводи|| 14,5 г|| 20,87 г
|-
| Мінерали || - || 0,23 г
|-
| Кальцій || - || 22 мг
|-
| Залізо || - || 0,35 мг
|-
| Магній || - || 7 мг
|-
| Фосфор || -|| 9 мг
|-
| Калій || - || 42 мг
|-
| Натрій || - || 11 мг
|-
| Цинк || - || 0,08 мг
|-
| Мідь || - || 0,066 мг
|-
| Марганець || - || 0,343 мг
|-
| Вітамін A || 4 МО|| 1 МО
|-
| Вітамін C ||31 мг|| 4,9 мг
|-
| Тіамін || - || 0,013 мг
|-
| Рибофлавін || - || 0,022 мг
|-
| Ніацин || - || 0,018 мг
|-
| Пантотенова кислота || - || 0,018 мг
|-
| Вітамін B6 || - || 0,02 мг
|-
| Фолати || - || 8 мкг
|-
| Калорійність їжі|Енергетична цінність || 264 Джоуль|кДж|| 343 кДж /82 ккал
|}
У шкірці плоду рамбутана міститься низка танінів, зокрема гераніїн, елагова кислота, корілагін. Гераніїн має низку біологічних активностей, серед яких пригнічення вірусу денге 2-го типу, вплив на метаболізм за умов ожиріння тощо.

У складі насіння рамбутану виявлено 12-14% білка, 37-39% жирів, 3-6% клітковини, 2-3% мінеральних залишків. Серед жирів переважає арахідоїл-діолеїлгліцерол (майже 50%). Серед жирних кислот насичені та ненасичені представлені майже 1:1, найбільше в насінні олеїнової (40%) та арахінової (36%) кислот. За складом жир з насінини нагадує какао-масло.

== Застосування ==
Вживається у їжу сирим або консервованим. Перероблюється у джеми, желе. Насінина багата на олію, зокрема на арахінову та олеїнову жирні кислоти. Використовується у харчовій промисловості та при виробленні мила. Корінь, кора та листя використовуються для вироблення фарб. Деревину також використовують у будівництві, хоча вона при швидкому висиханні схильна розтріскуватися.

Зібрані стиглі плоди погано зберігаються. Шкірка швидко стає бурою через висихання та розвиток патогенів. Через це транспортування та продаж рамбутанів у віддалених країнах ускладнені. Для подовження часу життя плодів їх зберігають при знижених температурах (5-15 °C) та високій вологості (90-95 %).

Гниття плодів рамбутану до й після збирання викликають різноманітні мікроорганізми, зокрема аскомікотовий гриб Calonectria hongkongensis, Gliocephalotrichum microchlamidosporum, Lasiodiplodia theobromae, Glomerella cingulata тощо.
=== '''У медицині''' ===
Рамбутан використовували в традиційній малайській медицині для лікування діабету та високого артеріального тиску. Плоди вважалися засобом від діареї та дизентерії, кашицю з листя використовували проти головного болю. Відвар коренів рамбутану давали пацієнтам з хворобами язика.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:731px-HNEP8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:533da0d61677851d57124cc67829e272.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Three_rambutan_colors.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Rambutan_Очищенні_плоди.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| OND9qktPar0}}

==Джерела та література==
1.Мир культурных растений. Справочник / Баранов В. Д., Устименко Г. В.. — М.: Мысль, 1994. — С. 303—304. — 381 с. — ISBN 5-244-00494-8.

2.http://ufc.ua/index.php?PublicationID=202&Language=rus

3.Новак Б., Шульц Б. Тропические плоды. Биология, применение, выращивание и сбор урожая / Пер. с нем. — М.: БММ АО, 2002. — С. 60—62. — 240 с. — ISBN 5-88353-133-4.

4.http://portal.cybertaxonomy.org/flora-malesiana/node/10764

5.http://www.worldagroforestry.org/treedb/AFTPDFS/Nephelium_lappaceum.PDF

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Шашель

2025-04-15T16:41:53Z

S.obushnyi:

'''Шашель, -ля, '''''м., '''''-лі, '''''ж. ''Червь-древоточецъ. ''Наче шашель поточила. ''Стор. М. Пр. 62.
[[Категорія:Ша]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/shashilj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ША́ШІЛЬ, шеля, чол. і розм. шелі, жін. Коричневий жук завдовжки 2—3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи борошні, точать їх. Так гниє деревина на корені: уже й віти її посохли, і середина випала, а вона все стоїть; вітер-негода обносе сухе гілля, а зсередини шашіль виточує гниле суччя (Панас Мирний, III, 1954, 23); Єдине, що прикрашало цей сточений шашелем будинок, була довга алея бузку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 134); З комірних шкідників найбільш поширені у Кримській області комірний і рисовий довгоносики.., маврітанська комашка, хлібний шашіль, огнівки, молі, кліщі тощо (Колгоспник України, 6, 1958, 20);
// перен. Те, що руйнує щось, мучить когось, викликає сумніви і т. ін. — Гляну на людей — ні, не наші люди — і знов тая шашіль у серці ворушиться... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141); Лист був від Аарона Мокрого. Той злякався братової могутності, шашіль заздрощів точив йому душу (Павло Загребельний, Диво, 1968, 266); Одарка не зважилася заводити суперечок, і Микита ще довгий час не знав, що шашіль уже точить підвалину його оселі (Любов Яновська, I, 1959, 308).
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%BB%D1%8C Всесвітній словник української мови (1970—1980)]===
ША́ШІЛЬ (жук, який точить деревину, борошно тощо), ЧЕРВОТО́КА, ТОЧИ́ЛЬНИК. В душі.. якесь неспокійне відчуття точило її, як точить деревину шашіль (А. Шиян); Мебльовий точильник.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1280px-Stegobium paniceum bl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image1-7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image2-7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shahel1.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Щит

2025-04-15T16:41:27Z

S.obushnyi:

==Словник Бориса Грінченка==
ЩИТ, а, чол.
1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Звичайною зброєю і в слов'ян, і в германців були списи, луки, стріли і щити (Історія середніх віків, 1955, 7); Скрізь на полі і в наметах валялись знамена, дорогі гнуздечки, щити, срібний посуд, шаблі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 254);
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/maljuvatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЩИТ, а, чол.
1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Звичайною зброєю і в слов'ян, і в германців були списи, луки, стріли і щити (Історія середніх віків, 1955, 7); Скрізь на полі і в наметах валялись знамена, дорогі гнуздечки, щити, срібний посуд, шаблі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 254); Тарасові здавалося, він чує зойк і брязкіт списів об залізні щити лівонських загарбників (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 158); Вершник рвучко розкрив свою ношу і подав Ходкевичу плетений з лози вояцький щит (Іван Ле, Наливайко, 1957, 267); * Образно. І комиші над берегом стояли. Неначе половецькі чорні стріли На тлі черленого щита небес (Леонід Первомайський, I, 1958, 220); Леся Українка була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму щиті слова «умру — не здамся» і проголосила серед стогонів і зойків різного роду нитиків: «Сопіга зрет зрего!» («Без надії сподіваюсь!») (Максим Рильський, IX, 1962, 39); * У порівняннях. Трепетно виходжу На Красну площу. Мов опуклий щит, Лежить вона, закована в граніт (Микола Бажан, Роки, 1957, 225);
// Предмет, опуклість на чому-небудь, що формою нагадують цю зброю. Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою зображення серпа і молота, розміщених на щиті у променях сонця і в обрамленні колосся.. (Конституція УРСР, 1978, 43);
// перен. Про те, що є опорою, оплотом, прикриттям, захистом від чогось (нападу ворога, неприємних дій, почуттів і т. ін.). Безсмертна ти в віках, о Арміє Червона, народів щит і меч, надія і любов! (Володимир Сосюра, II, 1958, 240); І я трудом за мир стою, Стою за цілий світ! Вітчизну славлю я свою, — Усіх народів щит! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 117); Під Ленінградом не було жодної дивізії, в якій не билися б моряки-балтійці. Могутня далекобійна артилерія флоту служила надійним вогневим щитом, основою оборони близьких підступів до міста-героя (Комуніст України, 5, 1970, 62); — Оленка обстоює думку, що кохання само вже є найкращим охоронним щитом проти зради і ... взагалі всякого роду спокус (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 11); — Так от що я вам скажу про ту теорію. Вона — величезна помилка або фальшивий щит, за яким так полюбляють ховатися непрямодушні, вбогі на хоробрість серця (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 83).
♦ Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) на щит [слави] див. піднімати; Підносити (піднести) на щит [слави] — те саме, що Піднімати (підняти) на щит [слави] (див. піднімати). Широкі колгоспні маси запалені на подвиги, соціалістична держава надає всі матеріально-технічні засоби, підносить на щит трударів соціалістичної праці (Юрій Яновський, II, 1954, 167); Важко стало працювати в газеті! І все ж він напише, обґрунтує свій задум — піднести на щит Цідибрагу (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 239); Повертатися (повернутися) з щитом — бути, повертатися переможцем; Повертатися (повернутися) на щиті — бути переможеним, убитим у бою.
2. Пристрій з металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгородження, затримки чогось. Коли розвіявся дим, Василько побачив, що від другої гармати зосталася тільки половина. Всю передню частину аж до щита розірвало й шматки розкидало не знати куди (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 103); Щоб запобігти знесенню вітром зрізаних стебел і викиданню їх за платформу планками мотовила [жатки], позаду платформи встановлено вітровий щит (Зернові комбайни, 1957, 34); Вона з своєю ланкою снігові щити розставляла в полі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 281); Обробляючи крихкі матеріали, які дають дрібну стружку, треба працювати в захисних окулярах або встановлювати на верстат прозорий захисний щит (Практикум з машинознавства, 1957, 158);
// Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалубки чогось. На дерев'яній підлозі для кнурів влаштовують м'яке ложе з соломи або ж з солом'яного щита-матраца (Свинарство, 1956, 177);
// буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд.
3. гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів.
▲ Прохідницький щит — гірнича машина для проходження шахт і тунелів.
4. спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трубопроводах і т. ін.). З диспетчерського пункту буде змога управляти механізмами гідроспоруд, регулювати положення щита, визначати напір води верхнього б'єфу (Наука і життя, 2, 1957, 6); Вся система споруд каналу матиме найновіше технологічне і електротехнічне устаткування, яке забезпечить повну автоматизацію і телеуправління всіма процесами, починаючи з підняття щитів на греблях і кінчаючи управлінням засувок (Наука і життя, 6, 1956, 4).
5. Дошка, стенд, закріплені перев. вертикально, на яких поміщається щось для показу, огляду тощо. У кожному приміщенні на видному місці повинен бути щит з протипожежним інвентарем (лопати, кирки, відра, ломи), ящик з піском, вогнегасники (Підручник шофера.., 1960, 329); Великий щит на обочині шосе попередив. «До міста Косопілля — 5 км» (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 256); Почалися забіги на шістдесят метрів. На великих щитах позначали кількість очок, здобутих кожним факультетом (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 309); Чоловіки отаборилися біля диктового щита, на якому висіла польова газета (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 90);
// військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі. А ген — пливуть щити мішеней, Як ті решета, всі в дірках, Хай знає ворог навіжений, Із ким він стрінеться в боях! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 36);
// спец. Дошка, панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками тощо. Кілька колгоспників монтували контрольний щит (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 145).
▲ Розподільний щит див. розподільний.
6. спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплений залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетбол. Техніці .. американських баскетболісток київські спортсменки протиставлять стрімкий темп, прориви під щит (Вечірній Київ, 4.V 1961, 3).
7. геол. Найдавніша частина суші, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід. Тепер уже твердо встановлено, що докембрійський кристалічний щит України має багатоярусну структуру (Геологічний журнал, 1, XVI, 1956, 4); Кольський півострів, як частина Балтійського кристалічного щита, являє собою район, де древні гірські породи гранітної оболонки Землі виходять на поверхню (Вечірній Київ, 7.I 1971, 4).
8. біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 587.
===[http://padaread.com/?book=50054 Великий тлумачний словник сучасної української мови]===
Поверта́тися на щиті́ — бути переможеним, убитим у бою.
2) Пристрій з металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгородження, затримки чогось. || Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалубки чогось. || буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд.
3) гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів.
••
Прохідни́цький щит — гірнича машина для проходження шахт і тунелів.
4) спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трубопроводах і т. ін.).
5) Дошка, стенд, закріплені перев. вертикально, на яких поміщається щось для показу, огляду тощо. || військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі. || спец. Дошка, панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками тощо. Розподільний щит.
6) спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплено залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетбол.
7) геол. Найдавніша частина суходолу, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід.
8) біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ауацупац.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_98595206-stock-illustration-empty-gold-shield-blank-metal.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recky_mec_kopis_falcata_10020.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ritcarskij+shit+shit+gerb+shit+starinnij+shit+kovanij+shit+93271894051.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ма]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Фіїн

2025-04-15T16:40:03Z

S.obushnyi:

'''Фіїн, -на, '''''м. ''= '''Хрещеник. '''Шух. І. 32.
[[Категорія:Фі]]

==Сучасні словники==

Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ФІЇН АБО ХРЕЩЕ́НИК, а, чол. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Панас Мирний, I, 1949, 366); — Щось мені приверзлося чудне — бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: — Тату, укрийте нас! (Степан Васильченко, I, 1959, 304); * Образно. Тепер Ніна Андрусь знову на роботі. Біжать роки, росте її Андрій — хрещеник бригади (Знання та праця, 3, 1971, 11).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Xrechen131018.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:XRECHENUK131018.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Xrechenyk131018.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RtfrsCUr5gg}}

==Див. також==
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D1%96%D1%97%D0%BD%D0%B0

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/khreshhenyk

https://www.youtube.com

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Муштра

2025-04-15T16:38:55Z

S.obushnyi:

'''Муштра, -ри, '''''ж. ''Военное ученіе. Шевч. 68. ''Москалі на мушрі. ''Левиц. І. 493. ''Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. ''Кв. І. 169.
[[Категорія:Му]]

Кристина:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

МУ́ШТРА, и, жін.

1. Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. Зайде сонце — Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: «Отут з муштри виглядала, Отут розмовляла» (Тарас Шевченко, I, 1951, 31); — Увійшов [обвинувачений] і став рівно, випроставшись, як солдат на муштрі (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Він [підполковник], опріч муштри, штабних карт.., не знав і знати не хотів іншого ремесла (Михайло Стельмах, II, 1962, 54);
// розм. Сукупність правил військового шикування. Мав [Спориш] особливий дар власне до виучування свіжонабраних рекрутів військової муштри (Іван Франко, II, 1950, 273); — Ет, що то трудне! — розпалювавсь Йон, — я і з рушницею всю муштру знаю. Хоч — покажу? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243).

2. перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній дисципліні та занадто суворих правилах і вимогах. На місце старої муштри, яка проводилася в буржуазному суспільстві всупереч волі більшості, ми ставимо свідому дисципліну робітників і селян.. (Ленін, 31, 1951, 252).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spiessrutenlauf.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1381485385_738934758.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:937f929d420ab20a5c9d96a1ab9e2021_XL.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|MD9CWVMbUPE}}

==Див. також==

http://sum.in.ua/s/mushtra

http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/06/18/152603/

https://keytothesource.wordpress.com/2015/12/30/drill/

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 835.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Убурюватися

2025-04-15T16:36:12Z

S.obushnyi:

'''Убурюватися, -рююся, -єшся, '''сов. в. '''убуритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''Испускать, испустить урину, замочиться. Ном. № 14298.
==Тлумачення за Словником Бориса Грінченка==
Убурюватися, дієслово недоконаного виду — виявляти обурення, сердитися, гніватися.

«Він почав убурюватися на несправедливість, що панувала навколо.»
==Сучасне тлумачення==
Убурюватися — дієслово недоконаного виду; виявляти сильне незадоволення, обурення, сердитися через щось несправедливе або неприйнятне.
==Приклади вживання==
1. «Громада убурювалася через підвищення тарифів.»

2. «Він убурювався на колегу за недотримання домовленостей.»

3. «Мати убурювалася через безлад у кімнаті сина.»
==Ілюстрації==
[[Файл:Protest.jpg|міні|праворуч|Протест проти несправедливості]]
<gallery>
Файл:Image-4.png|Обурена людина
Файл:Images (51).jpeg|Протест
</gallery>
==Медіа==
[https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8+%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Відео: Як люди виявляють обурення (YouTube)]
==Див. також==
[[Гніватися]]

[[Сердитися]]
==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 т. — К.: Наукова думка, 1970–1980.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К.: Перун, 2005.

Словник синонімів української мови. — К.: Наук. думка, 1999.

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=убурюватися

[[Категорія:Уб]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Зжовтіти

2025-04-15T16:35:44Z

S.obushnyi:

==Сучасні словники==
Зжовтіти — набути жовтого кольору під впливом зовнішніх факторів: сонячного світла, старіння, осіннього холоду тощо.
Уживається щодо:
- природних явищ (зміна кольору листя восени),
- предметів (старіння паперу, тканини),
- людини (погіршення стану здоров’я),
- переносно — зів’янути, втратити життєві сили.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]
📖 Тлумачення за Словником Бориса Грінченка
Зжовті́ти, дієсл. док. — стати жовтим, пожовкнути.
Приклад: «Такий був рум’яний, а тепер і зжовтів». «До осені все навколо зжовтіло».

'''Зжовтіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Пожелтѣть. ''Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. ''Мог. 175.

==Приклади вживання==
1. Соняшники зжовтіли під палючим серпневим сонцем.
2. Папір старого листа давно зжовтів.
3. Він так переживав, що аж зжовтів за кілька днів.
4. До жовтня усе довкілля зжовтіло, лише небо залишалося синім.

==Ілюстрації==
[[Файл:Зжовтіти(4).jpg]]
[[Файл:Зжовтіти 2.jpg]]
[[Файл:Зжовтіти3.jpg]]

==Медіа==
[https://www.youtube.com/watch?v=5rWAM7Bdfh0 Таймлапс: осіннє листя]

==Див. також==
* [[Пожовтіти]]
* [[Жовтіти]]
* [[В’янути]]
* [[Осінь]]

==Джерела та література==
* Грінченко Б. Словарь української мови. — К.: 1907–1909.
* Словник української мови в 11 т. — К.: Наукова думка, 1970–1980.
* Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К.: Перун, 2005.
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=зжовтіти
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Осінь

==Категорії==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Заступ

2025-04-15T16:35:33Z

S.obushnyi:

'''Заступ, -па, '''''м. ''Заступъ. ''Лихого справить заступ та лопата. ''Ном. № 3230. ''Візьми заступ та викопай отут ямку. ''Харьк. Ум. '''Заступе́ць, заступочок. '''Грин. III. 56.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/zastup Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЗАСТУП, а, чол. Звужена донизу залізна лопата для земляних робіт. Та взяв якось [Максим] Заступ і лопату, Та й пішов собі у поле Криницю копати (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Петро корчує пень. Уже чуприна мокра. То заступом, то сокирою. Тільки тріски летять (Андрій Головко, I, 1957, 448).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 336.
===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265287.html Словник синонімів Караванського)]===
ЗАСТУП
лопата, рискаль; заступець.
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF Всесвітній словник української мови)]===
ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬдіал., ШТИКзаст.Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся [батько] за роботу.. З розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, ..обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик); Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку (І. Цюпа); На піддослідну ділянку.. прийшли інститутські дівчата з копачками (І. Волошин); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (О. Донченко); Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота (з журналу); Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (І. Франко); Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз’яреного вогню (Н. Кобринська).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заступ_11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заступ_12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заступ_13.jpg|x140px]]
[[Файл:Заступ 14.jpg|x140px|Римська лопата - аналог заступа]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|fi8zlRkpxJg}}

</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>
==Джерела та література==
[http://vodoliy.com.ua/2011-03-21-08-10-33/17-2011-03-21-08-27-21 Як вибрати лопату]

</noinclude>
==Зовнішні посилання==
===[http://sum.in.ua/s/zastup Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265287.html Словник синонімів Караванського)]===
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF Всесвітній словник української мови)]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Живопліт

2025-04-15T16:35:13Z

S.obushnyi:

== Словник Бориса Грінченка ==
'''Живопліт, -плоту, '''''м.'' [http://goroh.in.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F/%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%96%D1%82 <big>[жиевоупл`і́т]</big>]

Живая изгородь. Желех.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу.
* За живоплотом, що ним був обведений парк, ішла широка стежка (Іван Франко, VII, 1951, 235);
* Для захисних живоплотів найкращими породами є жовта акація, лох вузьколистий,.. шипшина (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 183).
=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392-0.html Словник синонімів Караванського] ===
<big>''огорожа''</big>
===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury Жайворонок. Знаки української етнокультури]===
'''= живості́й''' — ряд густо посаджених дерев, кущів, що здавна утворювали живу загорожу в обійсті.
==Іншомовні словники==
<big>'''hedge'''</big>, ''noun''

1. A fence or boundary formed by closely growing bushes or shrubs. ‘a privet hedge’
* The best thing about my cave, however, is that it's hidden behind a hedge of red bushes, so the curious tourist or hiker is very unlikely to find it;
* Similar to grass shears, only longer, this tool is useful for trimming shrubs and hedges;
* For added protection from cats, locate the bath out in the open, at least 10 feet from escape cover such as a hedge or shrubs.
2. A way of protecting oneself against financial loss or other adverse circumstances. ‘index-linked gilts are a useful hedge against inflation’
* Also, putting these extras where they show to best advantage provided a good hedge against the financial risk of building a home from scratch;
* So, as beautiful as the yellow metal might be, gold is neither a hedge against inflation nor a protection against uncertainty;
* With recovery comes inflation, with gold a natural hedge against rising prices.
3. A word or phrase used to avoid overprecise commitment, for example etc., often, or sometimes.
* People believe that directness is rude and use a variety of euphemisms and hedges to avoid it;
* The presence of a hedge provides information regarding whether a student answer is right or wrong.
<big>'''hedge'''</big>, ''verb''

1. surround with a hedge. ''‘a garden hedged with yew’''
* But the further south I got in England, the more the land was fenced in and hedged off;
* At the junction of these roads was a fairly large field hedged all round.
1.1 '''(hedge something in)''' enclose something. ''‘the cathedral is closely hedged in by other buildings’''
* When I approached the town I discovered that gardens and orchards hedged it in;
* And anyway, it will be hedged in with get-out clauses about affordability.
2. limit or qualify (something) by conditions or exceptions. ''‘they hedged their story about with provisos’''
* A formal procedure hedged with safeguards would protect doctors from criminal prosecution;
* But they hedge their predictions that there will be a global economic upturn some time later next year.
2.1 avoid making a definite statement or commitment. ''‘he hedged at every new question’''
* Under a storm of protest, Sontag at first hedged and then eventually dodged the issue;
* No details were given, and Potter hedged his words carefully in a call with analysts.
3. protect oneself against loss on (a bet or investment) by making balancing or compensating transactions. ''‘the company hedged its investment position on the futures market’'' ''‘the depth of the Treasury futures market makes it a popular place to hedge against adverse market swings’''
* But how can investors hedge against rising commodity prices?
* Gold is being used as an investment to hedge against US dollar uncertainty.
'''''Phrases'''''

'''hedge one's bets'''

avoid committing oneself when faced with a difficult choice. ''‘they hedged their bets by saying they might apply’''
* Some are hedging their bets on the Times’ hyped self-examination;
* But I expect wealthy buyers will be hedging their bets before long.

'''''Origin'''''

Old English hegg, of Germanic origin; related to Dutch heg and German Hecke.

'''''Pronunciation'''''

hedge [hɛdʒ]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #5DAA1C solid; border-bottom:5px #5DAA1C solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5-5-6ft-tall-green-beech-plants-for-an-instant-hedge--475-each-1zRX.jpeg|x200px|Живопліт з буку]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:спірея.jpeg|x210px|Живопліт з спіреї]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:самшит.jpeg|x210px|Живопліт з самшиту]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живоплыт з верби.jpeg|x225px|Живопліт з верби]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бирючина.jpeg|x210px|Живопліт з бирючини]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:app-misc-forsythia-lynwood-gold-2-5-15.jpeg|x200px|Живопліт з форзиції]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ktIyXhDZaek}}

==Цікаві факти==
[[Файл:e1ec.jpg|міні|праворуч]]

* Кущі та живопліт здатні очищувати повітря у забруднених містах із високими будівлями краще, ніж дерева, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Atmospheric Environment. В роботі зазначається, що високі дерева добре очищують повітря на відкритих просторах, у той час як у містах із щільною забудовою цю роботу краще виконують невисокі щільні чагарники.

.

==Див. також==
[http://greensad.ua/ua/articles/dekorativnye-rastenija/kustarniki-dlja-zhivoj-izgorodi/ Чагарники для живоплоту]

[http://www.rivne1.tv/Info/?id=46444 Жива огорожа: вибір рослин, посадка і догляд]

[http://ogo.ua/articles/view/2017-04-05/85713.html ТОП-5 рослин для пишного живоплоту]

[http://dachadecor.com.ua/zhivie-izgorodi/index.htm Жива огорожа своїми руками]

==Джерела та література==
[https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf «Словарь української мови» Бориса Грінченка]

[http://slovopedia.org.ua Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)]

[https://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]

[http://slovnyk.ua]

[http://goroh.in.ua Збірка словників]

==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Жартівливий

2025-04-15T16:34:57Z

S.obushnyi:

'''Жартівливий, -а, -е. '''Шутливый. Н.-Волын. у. ''Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. ''О. 1862. IX. 71.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zhartivlyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). В Кліщука був лиш один син, Никифір звався, парубок хороший-прехороший, веселий, жартівливий (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 146); До нього однаково линуть і хлопці й дівчата, бо він і дотепний, і жартівливий (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 131);
// Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартувати (у 1 знач.). — Ви тут так урядили, ніби сподіваєтеся якихось послів заморських — вже жартівливим тоном промовив господар (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 251); Кидала [Наташа] на Колісника жартівливі погляди своїми чорними очима (Панас Мирний, III, 1954, 277).
2. Який містить у собі жарт, носить характер жарту. Вона часто співала своїх то веселих, то жартівливих, то мрійних пісень (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 161); Зал весело реагує на жартівливі слова академіка (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 199);
// у знач. ім., рідко жартівливе, вого, сер. Щось дотепне, смішне. Любі мої читачі! Ви, мабуть, помітили, що в цій книжці є багато жартівливого (Олесь Донченко, VI, 1957, 24).

===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів, антонімів]===
ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Коцюбинський); Переходячи на жартівливі пісні, кобзар буквально перевтілювався в іншу людину (І. Шаповал); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (М. Коцюбинський); Той [Дзвонар] безсовісно дурив їх своїми легкими й веселими словами (М. Стельмах); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (прислів’я).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6796882667ca85f6ff0e7efe769485ed.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:160610072949 man fish 640x360 thinkstock nocredit.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Den.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maximizing-In-Home-ABA-Therapy-to-Achieve-Successful-Outcomes.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Жартівливий

2025-04-15T16:34:35Z

S.obushnyi:

'''Жартівливий, -а, -е. '''Шутливый. Н.-Волын. у. ''Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. ''О. 1862. IX. 71.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zhartivlyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). В Кліщука був лиш один син, Никифір звався, парубок хороший-прехороший, веселий, жартівливий (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 146); До нього однаково линуть і хлопці й дівчата, бо він і дотепний, і жартівливий (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 131);
// Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартувати (у 1 знач.). — Ви тут так урядили, ніби сподіваєтеся якихось послів заморських — вже жартівливим тоном промовив господар (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 251); Кидала [Наташа] на Колісника жартівливі погляди своїми чорними очима (Панас Мирний, III, 1954, 277).
2. Який містить у собі жарт, носить характер жарту. Вона часто співала своїх то веселих, то жартівливих, то мрійних пісень (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 161); Зал весело реагує на жартівливі слова академіка (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 199);
// у знач. ім., рідко жартівливе, вого, сер. Щось дотепне, смішне. Любі мої читачі! Ви, мабуть, помітили, що в цій книжці є багато жартівливого (Олесь Донченко, VI, 1957, 24).

===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів, антонімів]===
ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Коцюбинський); Переходячи на жартівливі пісні, кобзар буквально перевтілювався в іншу людину (І. Шаповал); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (М. Коцюбинський); Той [Дзвонар] безсовісно дурив їх своїми легкими й веселими словами (М. Стельмах); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (прислів’я).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6796882667ca85f6ff0e7efe769485ed.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:160610072949 man fish 640x360 thinkstock nocredit.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Den.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maximizing-In-Home-ABA-Therapy-to-Achieve-Successful-Outcomes.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
{{#ev:youtube|LFUAYoRXtIA}}
</noinclude>

==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дрімки

2025-04-15T16:34:14Z

S.obushnyi:

'''Дрімки, -ків, '''''мн. ''Дремота. ''Сонькидрімки в головоньки. ''Мил. 36.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/drimky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДРІ́МКИ, ів, мн., розм. Те саме, що дрімота. Сієм соньки, сієм дрімки, Сієм забудьки... Щоб тут люди не ходили, Щоб цю гору не будили (Степан Васильченко, III, 1960, 270); Між зморщок вулиць, по тротуарах притаїлися дрімки (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 34).

===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%BA%D0%B8 Всесвітній словник української мови]===
ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ’Я́ВА, ДРІ́МКИрозм.,фольк.,ДРІМЛИ́ВИЦІфольк.,ДРЕ́МАзаст.;ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л. Первомайський); Зусиллям волі Калачов вирвав себе з стану напівсну (Ю. Збанацький); Соньки-дрімки з колисоньки, Добрий розум в головоньки (пісня); - Чи є у вас крикливиці?.. - Ні, нема крикливиців, а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний); Весь сон одігнали [соловейки], усю дрему й мару (Марко Вовчок); Лежав дуже довго на канапі в забутті, але не міг ні заснути, ні мислити (В. Підмогильний).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44.jpeg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Досада

2025-04-15T16:33:54Z

S.obushnyi:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Досада, -ди, '''''ж. ''Непріятность, досада. ''Чужа хата велика досада. ''Ном. № 9626. ''Досада скребе, як кішка лапою. ''Ном. № 3665. Ум. '''Досадонька. '''Чуб. V. 448.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Досада, -ди

1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57).
''♦ Зганяти (зігнати) досаду див. зганяти.''

2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52).

1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57).

♦ Зганяти (зігнати) досаду.

2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line]===

доса́да – іменник жіночого роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dd503432d2a3b0ee08a9bb963bb421bb.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1534.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5754.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1489726083183382130.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|c7sX4bRAZpI}}

==Див. також==
[http://slovopedia.org.ua/49/53396/357337.html Що таке досада]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line]

==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Доказ

2025-04-15T16:33:43Z

S.obushnyi:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Доказ, -зу, '''''м. ''Явная улика, обвиненіе. ''Доказ маю, хто вкрав. ''Каменец. у. ''На кого маєте пеню, скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, так сказав голова. ''Кв. ''По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. ''Харьк.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dokaz Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДО́КАЗ, у, чол.
1. Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого-небудь; підтвердження. Юзі треба було щодня, щогодини доказів приязні від Зоні (Леся Українка, III, 1952, 656); Демонстрація коло воріт — найкращий доказ того, що не всім подобається мій приїзд (Яків Качура, II, 1958, 47); [Томко:] Товариш Микитюк своєю втечею з тюрми дав нам доказ відваги та мужності (Мирослав Ірчан, I, 1958, 188);
// рідко. Донос на кого-небудь. — І ось на саму кутю, як грім з неба, — прийшли й забрали [поліцаї]. По доказу сільського старости... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 108).
2. Предмет або обставина, які свідчать про чию-небудь провину. [Віра:] Що, коли ці папери єдиний доказ його виновності [винності]... і я мушу сама рішати його долю... Жах... (Іван Кочерга, II, 1956, 223); Всі докази були проти Явдохи, і ніхто не мав сумніву, що тяжкий злочин — діло її рук (Олесь Донченко, III, 1956, 12).
▲ Речові докази, юр. — пов'язані із злочином предмети, що дають можливість розкрити його. Унтер заховав її [стрічку] в кишеню, як речовий доказ, який він сьогодні ж подасть приставу з рапортом (Юрій Смолич, II, 1958, 121).

===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7 Всесвітній словник української мови]===
Доказ (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось),ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше,АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Нрозм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий). Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму (І. Франко); Зовнішня краса світу в його [П. Тичини] поезії виступає як підтвердження душевної краси людини (А. Малишко); - В людській натурі є потяг до ідеальних гармоній - свідченням тому хоча б математика, логіка, музика(О. Гончар); Біографічні дані нічого не додають, а служать хіба документом, посвідченням правильності передачі автором ідеології свого класу (В. Еллан); З великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючі аргументи, удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич); Шкода мою вам гальмувати помсту. Холодні тут резони не поможуть (переклад П. Куліша); Баби раді, що зорудували з моєї притики своє діло [в адвоката], просять мене на могорич (Лесь Мартович); Крім Джмелика, було заарештовано чоловік вісім хуторян, яких через тиждень, за відсутністю доказів, випустили (Григорій Тютюнник). - Пор. I. 1. підста́ва.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доказ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доказ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доказ3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доказ4.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дикість

2025-04-15T16:33:32Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Дикість, -кости, '''''ж. ''Дикость.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/dykistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Стан за значенням дикий 2. Я пильно Прислухався повіркам людей Освічених, що, мов недобитки Замерклого поганства й дикості, Осталися до наших ще часів (Іван Франко, XIII, 1954, 192).

2. Властивість за значенням дикий 3—5. Сільська краса, чесність, навіть дикість, — все подобалось Ястшембському в Василині (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); [Кай Летіцій:] А в тих країнах варварських і східних уже й самі стихії мов призводять до безміру і дикості в злочинах (Леся Українка, II, 1951, 367).

===[https://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]===
БЕЗКУЛЬТУ́Р’Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬпідсил. розм., ДИКУ́НСТВОзневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб’ям і безкультур’ям (Ю. Мартич); - Яка дикість! Який брак культури! - хвилювався Савченко (М. Коцюбинський); - Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! Ой, Боже, Боже! (І. Нечуй-Левицький); - Що важить твоя діяльність проти роботи всіх тих сил, які держать маси в темряві, в некультурності? (Б. Грінченко). - Пор. ва́рварство, неві́гластво.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безымянный.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
<noinclude>

</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>

==Джерела та література==
<noinclude>
http://sum.in.ua/s/dykistj

https://uk.worldwidedictionary.org/дикість
==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Деспот

2025-04-15T16:33:21Z

S.obushnyi:

== Словник Бориса Грінченка ==
'''Деспот, -та, '''''м. ''Деспоть. ''Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. ''Шевч. 606.
ДЕ́СПОТ, а, чол.
==Сучасні словники==

===Словник української мови===

[http://sum.in.ua/s/despot Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

1. У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу — верховний правитель, наділений необмеженою владою. Костянтин зневажливо зауважив, що в Багратіона і характер східного деспота: розпалиться, ладний з кулаками кинутись на супротивника (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 328); * У порівняннях. [Руфін:] Наступить той бог єдиний нам усім на шию, мов східний деспот (Леся Українка, II, 1951, 351).
2. перен. Жорстока людина; тиран. І од палат та до тюрми Усе царі, а над собою Аж деспоти — такі царі, І на престолі і в неволі (Тарас Шевченко, II, 1953, 202); Здавалося, кошовий виріс на цілий аршин. Це вже був не той несміливий, стриманий виконавець нерозважних бажань вільного народу. Це був деспот, що вмів тільки наказувати (Олександр Довженко, I, 1958, 238).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 255.

===[http://slovopedia.org.ua/36/53396/238342.html Словник іншомовник слів]===
ДЕСПОТ
деспот; ч.
(гр., володар, самодержець)
1. Правитель з необмеженою владою у стародавніх монархічних державах Сходу.
2. перен. Жорстока, самовладна людина, тиран.
3. Титул візантійських імператорів і патріархів.
Див. також:
автократ,
диктатор,
монарх,
тиран
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #FFFF31 solid; border-bottom:5px #FFFF31 solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:45tiu.png|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:W45gg.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3q4y5.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4w5yt.jpg|x150px]]
|}
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дерій

2025-04-15T16:33:03Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Дерій, -рія, '''''м. ''1) = '''Дерун. '''''Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. ''Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
===[http://sum.in.ua/s/derij Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ДЕРІ́Й, я, чол., розм. Те саме, що здирник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Степан Васильченко, I, 1959, 96).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.
===[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263910.html Словник синонімів Караванського]===
ДЕРІЙ здирник, дерун, драч, жмикрут,дряпіка, дряпіжка, дерилюд, обр. п'явка, кровопивець, дряпіжник,той, хто стриже овець.
===[http://hohlopedia.org.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/h.2760/ Українська Енциклопедія ]===
ДЕРІЙ хапко, халтурник, хапун, хапуга, здирник, хабарник, дерун, здирця, хапайло.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii 3.jpg |x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Двигати

2025-04-15T16:32:33Z

S.obushnyi:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Двигати, -гаю, -гаєш, одн. в. двигнути, -гну, -гнеш, '''''гл. ''1) Двигать. ''Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. ''2) Носить. ''Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. ''Гол. І. 165.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dvyghaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДВИГАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. Зрушувати з місця, пересувати, носити. Зет, сильно дужий, кремезний — двигає важке каміння і складає його перед Орфеєм (Леся Українка, I, 1951, 445); Взяла Лисичка мішок, несе-несе, двигає-двигає, далі сіла спочивати (Іван Франко, IV, 1950, 56); [Мальванов:] Уявляю. Напевно, говорила, що я змінюю напрямок річок, двигаю гори і тому подібне (Іван Кочерга, II, 1956, 27).
2. неперех., чим. Робити рухи, ворушити. У мира і не вмира [відьма]; і руками, і ногами не двига (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 223).
3. перех. Надавати руху чому-небудь; рухати. Дніпрова синя глибина Покірні двигав турбіни, І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1956, 182).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:320_6.4.2.peredvinut-shkaf-s-gruzchikami.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:920515359.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:завантаження.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:perevozka-mebeli.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дбайливий

2025-04-15T16:32:21Z

S.obushnyi:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Дбайливий, -а, -е '''= '''Дбалий. '''Борз. у.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dbajlyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДБАЙЛИ́ВИЙ, а, е. Який дбає, піклується про кого-, що-небудь. А тим часом у дбайливої господині-паніматки вже й обід постиг (Нечуй-Левицький, I, 1956, 138); Бідно живе Василь, як і всі трудівники-смерди. Але руку господарів дбайливих видно скрізь (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523);
// Старанний, пильний. Після тяжкого поранення йому довгий час потрібний був дбайливий догляд (Радянська Україна, 27.III 1946, 3); Дбайливий догляд за плантаціями, боротьба з шкідниками і бур'янами — ось що вирішує долю врожаю (Радянська Україна, 17.III 1949, 3); * Образно. Все це вимагало господаря, вимагало щоденного дбайливого ока (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73).
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Всесвітній словник української мови (1970—1980)]===
ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙрозм., ДБА́ЙНИЙдіал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙдіал., КУКІ́БНИЙдіал., ПАЗОВИ́ТИЙдіал., ПОКЛА́ДНИЙдіал. (який уміє берегти, зберігати щось). Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку - і в квітник (М. Рильський); Видатний майстер російського театру [К. С. Станіславський] завжди був уважним і турботливим другом українського мистецтва (А. Бучма); Ні, це були не ті жінки, яких вона звикла бачити все своє життя, - клопітливих трудівниць, добросердечних господинь... Це були ув’язнені (Ю. Збанацький); Онися дуже любила своїх онуків і гляділа їх як найпильніша нянька (І. Нечуй-Левицький); Сувора [тітка] і, здається, сухувата. Але уважна, сердечна, мов рідна мати (А. Хижняк); Хто дбалий, той до всього здалий (І. Франко); [Руфін:] Вона пішла по лікаря для мене. [Круста:] Яке-то щастя мати жінку дбайну! (Леся Українка); Кукібна молодиця (Словник Б. Грінченка); Він був покладний і запопадний чоловік, але був крутий на вдачу (І. Нечуй-Левицький).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:PH26337_2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тато-і-діти.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Health-insurance.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:102718973-Bonding-with-baby.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>

</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Далекогляд

2025-04-15T16:32:10Z

S.obushnyi:

'''Далекогляд, -ду, '''''м. ''Телескопъ.
==Сучасні словники==

===[http://ukrlit.org/slovnyk/далекогляд Публічний електронний слоник української мови]===

Далекогля́д, ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд. Ком. І. 89.

===[http://dovidka.biz.ua/shho-take-teleskop/ Довідка цікавих фактів та корисних знань]===

Далекогляд— це такий оптичний прилад, який виконує функцію приближення на великі відстані від одного об‘єкта до іншого. Телескоп – це прилад для спостереження за віддаленими об‘єктами, вперше був побудований в 1608 році; це астрономічний прилад для спостереження електромагнітних хвиль, які не можна побачити неозброєним оком.

Засновники далекогляду – Ганс Ліпперсгей, Захарій Янсен та Джейкоб Метьюс в 1608 році. Наступного року прилад вдосконалив італійський вчений Галілео Галілей.

Види далекоглядів: оптичний телескоп, радіотелескоп, рентгенівський телескоп, гамма-телескоп, нейтрино телескоп тощо. Друга назва «телескопа» — детектор гравітаційних хвиль.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:861.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide_12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7074571-c8c45713a66ce7e22f8f904e48495b9d.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|HXKXOj9pj6Y}}
{{#ev:youtube|joZ62aje7WA}}

==Див. також==
==[http://faqukr.ru/osvita/38016-teleskop-ce-shans-zagljanuti-u-vsesvit.html Телескоп - це шанс заглянути у Всесвіт]==

===Трохи історії===

Прийнято вважати, що перший з'явився в 1609 році двохлінзовий телескоп винайшов Галілео Галілей. Однак це не так. Роком раніше голландець Йоганн Ліпперсгей хотів запатентувати своє пристрій, що складається з лінз, вставлених в трубку, якому він дав назву «підзорна труба», але отримав відмову через простоти конструкції. Ще раніше, наприкінці XVI століття, астроном Томас Діггес намагався спостерігати за зірками через увігнуті дзеркала і лінзи. Правда, ідея так і не була доведена до свого логічного завершення. Галілей же просто виявився «в потрібний час, у потрібному місці»: навівши трубу Ліпперсгейя на небо, він відкрив кратери і гори на поверхні Місяця і безліч інших цікавих речей. Ось чому він вважається першим астрономом, який застосував телескоп. Це дало початок ері рефракторних телескопів.

===Види оптичної апаратури===

Поділити оптичні телескопи на типи можна виходячи з основного типу елемента, що збирає світло на дзеркальні, лінзові і дзеркально-лінзові (комбіновані) устрою. Кожен з цих видів має своїми перевагами і недоліками, тому при виборі підходящої системи потрібно враховувати кілька факторів: умови і цілі спостережень, вимоги до габаритів, вазі і транспортабельності, ціну та інше. Спробуємо більш детально розібратися, що таке телескоп, і якими основними характеристиками володіють найбільш популярні його види. Отже, як виглядає телескоп?

===Лінзові телескопи-рефрактори===

У цих телескопах використовуються для наближення лінзи, які за рахунок своєї кривизни збирають світло. Так само як і в інших оптичних приладах (фотоапаратах, мікроскопах і т. Д.), Все лінзи зібрані в один пристрій - об'єктив. В даний час рефракторная телескопи використовуються в основному любителями, так як розраховані для спостережень тільки за близькими планетами і Місяцем.

Переваги: Щодо проста конструкція, надійність і простота у використанні. Не вимагає спеціального обслуговування. Відмінна передача кольору в апохроматичні виконанні і хороша в ахроматична. Чудово підходить для спостережень за подвійними зірками, планетами, Місяцем, особливо при великих апертурах. Швидка термостабилизация. Об'єктив не вимагає регулювань, так як юстуються виробником ще при виготовленні.

Недоліки: У порівнянні з катадіоптрікамі і рефлекторами, мають більш високу вартість одиниці діаметра об'єктива. Практичний найбільший діаметр апертури обмежується ціною і громіздкістю. Через обмеження на апертуру, як правило, Рефрактори менш підходять для спостережень за далекими, тьмяним об'єктами. Дзеркальні телескопи-рефлектори Рефлекторний телескоп - це оптичний пристрій, у якого функцію Світлозбиральні об'єктива виконує дзеркало. Основне дзеркало може бути малого діаметра (сферичним) або ж великого (параболічним).

Переваги: У порівнянні з катадіоптрікамі і рефракторами вартість одиниці діаметра апертури нижче. Компактні і зручні при транспортуванні. За рахунок відносно великої апертури, чудово працюють при спостереженнях далеких і тьмяних об'єктів: зоряних скупчень, туманностей, галактик. Немає хроматичної аберації. Зображення яскраві, з малим спотворенням

Недоліки: На термостабилизацию потрібен час, через масивного скляного дзеркала. Зображення злегка спотворюється через відкриту труби, незахищеною від теплих потоків повітря і пилу. Періодично потрібно юстирування дзеркал, яка при експлуатації або транспортуванні може втрачатися. Дзеркально-лінзові, або катадіоптричні Катадіоптричні телескоп - це оптичний пристрій, в якому максимально знижені різного роду спотворення зображення за рахунок використання в них дзеркал разом з коригуючими лінзами. За рахунок того що світло всередині труби відбивається кілька разів, фокус може бути довгим. Деякі моделі здатні фіксувати зображення. Якщо використовувати з цією метою катадіоптричні телескоп, фото вийдуть досить хорошої якості.

Переваги: Корекція аберацій високого рівня. Чудово підходить для спостережень як за близькими об'єктами, такими як Місяць, так і за об'єктами в далекому космосі. Закрита труба максимально захищає від пилу і теплих повітряних потоків. У порівнянні з рефлекторами і рефракторами при рівній апертурі зберігається найбільша компактність. У порівнянні з рефрактором вартість великих апертур значно нижче.

Недоліки: Щодо довга термостабилизация. Вартість рівній апертури більше, ніж у рефлекторів. Самостійна юстирування скрутна у зв'язку зі складністю конструкції. Сучасні космічні телескопи Проробивши довгий шлях (починаючи з підзорної труби XVII століття і закінчуючи автоматичними космічними гігантами), телескоп відкрив величезні можливості в дослідженні зоряного неба. Але є безліч факторів, що заважають кожному, навіть самому потужному наземному телескопу, проводити дослідження. До них можуть ставитися як засвітка і турбуленція, так і самі банальні хмари. Орбітальні космічні станції в цьому плані володіють величезною перевагою, оскільки здатні працювати цілодобово, в будь-яких погодних умовах передаючи зображення без найменших атмосферних спотворень. Одна з таких станцій - «Хаббл», космічний телескоп. Фото, зроблені його оптикою, безперечно відображають найбільш віддалені об'єкти Всесвіту, віддалені на мільярди кілометрів, дозволяючи астрономам відкривати нові зірки, планети і галактики
==Зовнішні посилання==

===[http://ukrlit.org/slovnyk/далекогляд Публічний електронний слоник української мови]===

===[http://faqukr.ru/osvita/38016-teleskop-ce-shans-zagljanuti-u-vsesvit.html Телескоп - це шанс заглянути у Всесвіт]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Дівувати

2025-04-15T16:31:56Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Дівувати, -вую, -єш, '''''гл. ''Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. ''Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. ''Рудч. Ск. II. 61.
[[Категорія:Ді]]

==Сучасні словники==
===[https://sum.in.ua/s/divuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДІВУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Бути дівчиною. Сиротою Отак і загину, Дівуючи в самотині, Де-небудь під тином (Тарас Шевченко, II, 1953, 124); — Сиділа я на селі, дівувала та світом нудила (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 297);
// Брати участь у дівочих розвагах. — Мені вже... двадцять третій! ..а я й... не дівувала ще... (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 28); В добру годину їй би вже теж дівувати, уже сімнадцять кінчалося, але в той час було не до вечорниць та погуленьок (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 342).
===[http://slovopedia.org.ua/93/53396/861421.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]===
дівувати
-ую, -уєш, недок. Бути дівчиною.
Брати участь у дівочих розвагах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F_7009298501357460995.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворожіння_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev: youtube|cSTiUfJn9oU}}
{{#ev: youtube|QnUEKyLFz40}}

==Див. також==
[[Вечорниці]]

[[День Андрія]]

[[Свято Купала]]

==Джерела та література==
[https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник дівувати]
[https://ocnt.com.ua/vesilni-tradycziyi-ukrayincziv-divuvannya/]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Горе

2025-04-15T16:31:37Z

S.obushnyi:

==Словник Бориса Грінченка==
'''Горе, -ря, '''''с. ''1) Горе, печаль, горесть. ''Іде дівчина до хати, несе своє горе. ''Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. ''З щастя та з горя скувалася доля. ''Ном. № 1725. '''На горе йдеться, пішло'''. Пошло на несчастіе. '''Живе, горя прикупивши. '''Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. '''Горенько, горечко. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Ghore Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ГОРЕ, я, сер.

1. Душевні переживання, печаль, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 433); В безмовному горі вийняла [Галя] з-під свитини сховану на грудях червону тканину — на прапор (Іван Микитенко, I, 1957, 323).

♦ Топити горе — тамувати, приглушувати важкі почуття, думки. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 119); Убитий горем — пригнічений, охоплений великим смутком, печаллю. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем, — ну, що його робити? Хоч би, сказати, винуватий був! (Андрій Головко, I, 1957, 323).

2. Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; протилежне щастя. — Коли б часом не сталося тобі якого горя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 276); Юнак розкривсь як квітка і почав розповідати — про своє велике горе, про гірку несправедливість (Павло Тичина, II, 1957, 19); * Образно. За синім морем ходить горе, І я із ним виходжу в бій! (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 40); * У порівняннях. І чорна, мов те горе, була її коса (Леся Українка, I, 1951, 410);

// у знач. присудк. сл. Погано, біда кому-, чому-небудь; з кимось, чимось. А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії (Тарас Шевченко, II, 1953, 230); Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (Максим Рильський, I, 1956, 336); — Чисте горе мені з баришнею.. Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй! (Леся Українка, III, 1952, 603); — Горе нам з тими заробітками, — сказала зітхнувши Паляничиха і пішла в хату спати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 37);

// у знач. виг. Уживається при вираженні душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін. [Міріам (падав навколішки):] О, горе! Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Леся Українка, II, 1951, 112); Похита [мати] тихо головою: Ой горе, горе! І знов упаде на заломлені руки (Андрій Головко, II, 1957, 168).

♦ Випити (ковтнути) горя — перенести багато труднощів, лиха, біди. Випив горя [Київ] доволі, не скорився хижаку: щоб звільнитись із неволі, став на боротьбу важку (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 48); Горе (біда і т. ін.) гне кого див. гнути; З горем пополам — з великими труднощами; ледве. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); І горя мало кому — про відсутність турботи з приводу чого-небудь, про байдужість, неувагу до чогось. [Мар'яна:] От і тепер — усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало (Степан Васильченко, III, 1960, 8).

===[http://eslovnyk.com/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5 E-slovnik]===

горе, -я, с.

1) Душевні переживання, печаль, смуток; прот. радість.
2) Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; прот. щастя. || у знач. виг. Уживається для вираження душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line]===

го́ре – іменник середнього роду

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bahareh_Bisheh_x_821174a.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:larg1e.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Горе.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3899992.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|JD1CRJ4GH2w}}

==Див. також==
[https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=7&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi2rtag5tzXAhWoF5oKHcNjAmQQFghTMAY&url=http%3A%2F%2Fibib.ltd.ua%2Fkriticheskie-periodyi-vremeni-simptomyi-34986.html&usg=AOvVaw0e3XwAhqHy9D3Ps__W_3f4 Критичні періоди часу. Симптоми горя]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://eslovnyk.com/ E-slovnik]

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line]

==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>

[[Категорія:Го]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Говір

2025-04-15T16:31:25Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Говір, -вору, '''''м. — одиниця територіальної диференціації діалектичної мови, що становить об'єднання говірок, близьких за фонетичними, акцентними, граматичними та лексичними ознаками. Структурно близькі говори входять до ширшого мовного утворення — наріччя, набором диференційних ознак на різних структурних рівнях вони протиставляються іншим говорам і літературній мові.

Центральний об'єкт при дослідженні говору — сукупність визначальних, інтегральних рис у структурі говірок, які входять до складу говору, географічний розподіл цих рис. На противагу говірці говір не є реально функціонуючою системою, тому представлення його лексики, фонетики чи граматики як цілісних підсистем має умовний характер. Описи говору переважно мають вигляд переліку основних рис його структури. Поняття говору має не лише мовний, а й історично-культурний зміст: часто співвідноситься з регіональними типами матеріальної і духовної культури, окремими етнографічними групами у межах цілісного етносу (як бойки, гуцули, лемки, долиняни). Для позначення говору також використовується термін «діалект».

===[http://sum.in.ua/s/ghovir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. тільки одн. Звучання розмови; гомін. В німецьких окопах чувся приглушений говір (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 169); * Образно. Ось близько мовою хвиль говорить з берегами океан. Говір то наростав, підносячись до могутнього ревіння, то стихав (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 86).

2. лінгв. Те саме, що говірка 1. Опріч знання різних діалектів, треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі відтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); Він.. знав характерні нюанси говору майже кождого села в околиці Дрогобича (Іван Франко, IV, 1950, 273);
// тільки одн., розм. Те саме, що говірка 3. Коли бійці входять у темний тунель, Хома Хаєцький вигукує своїм співучим подільським говором: — .. Так, наче в пекло! (Олесь Гончар, I, 1954, 40); * Образно. І скот, і травиця, і навіть каміння — все те мало свій говір, свою мову (Панас Мирний, II, 1954, 48).

3. розм. Різні розмови; поголос, чутки. Той тиждень тільки і було говору та гомону по городу, що за Колісника (Панас Мирний, III, 1954, 381).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>

</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>

</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>

</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>

</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Гиря

2025-04-15T16:31:12Z

S.obushnyi:

'''Гиря, -рі, '''''ж. ''1) Низко остриженный. ''Бач чого гирі забажалось: кісничків. ''Ном. № 5343. ''Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п’ятами з Трої накивав. ''Котл. Ен. І. 5. 2) Гиря. Ум. '''Гиронька. '''''Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила. ''Грин. ІІІ. 683.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/ghyrja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГИ́РЯ, і, жін.

1. Металевий предмет певної ваги, який править за міру при зважуванні. — На такий вантаж і гир у мене не вистачить, — весело занепокоївся Цимбал (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 441); Михась орудує з гирями біля вагів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 169);
// Предмет великої ваги для гімнастичних вправ у важкій атлетиці. Подивився дід, як вони [силачі] там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штангу штовхають, і аж затремтів (Остап Вишня, I, 1956, 400); — Дивись ти — і справді впарився. А раніше бувало двопудовими гирями грався (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 136); * Образно. А в перші дні [роботи] так страшно ломить спину І кров гуде в натомлених руках, І хтось до ніг вчепив пудові гирі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 40); * У порівняннях. В Оксани злипалися очі, тіло вимагало відпочинку. Важка, немов гиря, голова падала на груди (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).

♦ Бути гирею на нозі кому — обтяжувати когось. Була [Катерина] переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче — в коханої людини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 509).

2. Висячий важок, що приводить в рух механізм або врівноважує що-небудь. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 55); Вони ще попоралися біля стрілки, на кінцях якої висіли гирі, що й повинні регулювати супорт, який поведе різець по металу (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 60).

3. перен., діал., зневажл. Брита голова і голова взагалі. З усього мира та на мою гирю (Номис, 1864, № 285); Ніс — карлючка, рот свинячий, Гиря вся в щетині (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 70); Засмутились чуприндирі, Лап та й лап за бриті гирі... (Іван Манжура, Тв., 1955, 170); — Я в ясла, а ти мене за гирю та в шию, та буком (Василь Стефаник, I, 1949, 133);
// Вбога, нужденна людина. [Іван (довго дивиться, притопуючи ногою):] Трясітеся, рубці, дивітеся, хлопці!.. Розступітеся, миряне, нехай гиря погуляє! (Марко Кропивницький, I, 1958, 87).

==Фразеологізми==
Бути гирею на нозі кому — обтяжувати когось. Була [Катерина] переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче — в коханої людини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 509).

Висячий важок, що приводить в рух механізм або врівноважує що-небудь. Іван відчинив дверцята годинника й підтягнув гирі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 55);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9feb71cdc4e9620ba73f9c77ce62009c.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bbls12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pr_8739_1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img_1087.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|MAUdMxjXBeo}}

==Див. також==
[http://sum.in.ua/s/ghyrja Словник української мови]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/ghyrja Академічний тлумачний словник]

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/s/ghyrja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
<noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Гадючник

2025-04-15T16:30:57Z

S.obushnyi:

==Словник Грінченка==
'''Гадючник''', -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
==Сучасні словники==
'''гадючник'''
-а, ч.
1) Місце, де живуть гадюки; кубло гадюки.
2) перен. Скупчення ворожих сил.
••
В'язоли́стий гадю́чник — багаторічна трав'яниста рослина родини розоцвітих.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Download (1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Download (2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Download (3).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Download.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|drf1AMxBt5E}}
==Див. також==
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Землянка]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 11.

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/s/ghadjuchnyk Словник]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Властивий

2025-04-15T16:30:40Z

S.obushnyi:

'''Властивий, -а, -е. '''Свойственный.
[[Категорія:Вл]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ВЛАСТИ́ВИЙ, а, е.

1. кому, чому. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний. Побачивши мене, вона зараз вдалася до мене з фамільярністю, властивою старим слугам (Леся Українка, III, 1952, 603); Кристалічним тілам властива решітчаста структура (Наука і життя, 10, 1956, 10).

2. заст. Справжній, дійсний. Він і сам насилу догадувався, що пише властиву історію за себе й за свою Олесю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 153); Його називали Банатом, властиве ж ім'я його було Гриць (Лесь Мартович, Тв., 1954, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 703.

==Всесвітній словник української мови==
===[https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови]===
ВЛАСТИ́ВИЙкому, чому (який виражає постійну ознаку кого-, чого-небудь), ХАРАКТЕ́РНИЙдля кого-чого,ПРИТАМА́ННИЙ, ПИТО́МИЙрідше.Романтизм вивітрюється, його вигонять навіть з найбільш властивих йому меж кохання (С. Васильченко); Мішель йшов повільно, ліниво перевалюючись з ноги на ногу - такою характерною для моряків усіх флотів світу ходою (Ю. Смолич); Максимові Рильському завжди були притаманні любов до людини, природи,.. почуття краси життя (з журналу); Уміння перевтілюватися - питома риса актора.
СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙрозм., СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙрозм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙзаст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙрідше; ЩИ́РИЙ (про людину - для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:image.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Roger-Waters.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
===[Всесвітній словник української мови]===
===[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
==Зовнішні посилання==
===[https://uk.worldwidedictionary.org/властивий Всесвітній словник української мови]===
===[http://sum.in.ua/s/vlastyvyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Власний

2025-04-15T16:30:26Z

S.obushnyi:

'''Власний, -а, -е. '''
[[Категорія:Вл]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vlasnyj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
ВЛА́СНИЙ, а, е.
1. Належний кому-, чому-небудь за правом власності. — Велике діло, паничу, власна хата, — казав він, походжаючи по світлиці (Олекса Стороженко, II, 1957, 275); І мчить у «Москвичі», У власному, шахтар (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 17).
2. Свій, особистий. Зненацька кинулась їй в очі її власна постать, відбита в свічаді (Леся Українка, III, 1952, 540); Розкажу я вам, братця, про випадок з власної практики (Остап Вишня, I, 1956, 236).
Власною рукою (писати, підписатися і т. ін.) — власноручно писати, підписатися тощо. Побачив [суддя] той лист.. Та чирк! і підписав «рукою власною» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179); На власні вуха чути — чути самому, своїми вухами. [Теофіл:] Він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); На власні очі бачити (побачити) — бачити самому, своїми очима. Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-то: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня, I, 1956, 175); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Не вірити своїм (власним) очам див. вірити; У власні руки давати (дати, вручати і т. ін.) кому що — давати, вручати комусь що-небудь безпосередньо. Уклінно прохаю віддати його [вірш] у власні руки Марії Костянтинівні на спомин (Панас Мирний, V, 1955, 422).
♦ На [своїх] власних, ірон. — пішки. Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Юрій Смолич, II, 1958, 11).
3. Буквальний, справжній. Політична влада у власному розумінні слова — це організоване насильство одного класу для придушення іншого (Маніфест комуністичної партії, 1947, 35).
4. спец. Властивий тільки кому-, чому-небудь; узятий безвідносно до чогось іншого. Бачимо ми раз у раз, як, додолу спадаючи, речі, Маючи власну вагу, можуть рухатись тільки-но просто (Микола Зеров, Вибр., 1966, 165); Власні коливання тіла; Власна вартість.
▲ Власне ім'я — слово або словосполучення, що є окремою назвою кого-, чого-небудь, напр.: Микола ,Київ.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 702.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7781-vlasnyj.html Словарь української мови]===
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:logo_Vlasnyy-biznes.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:logo369.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59b92433ea69d.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6Qdotwm28BU}}

==Джерела та література==
===[Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
===[Словарь української мови]===

==Зовнішні посилання==
===[http://sum.in.ua/s/vlasnyj Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7781-vlasnyj.html Словарь української мови]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет інформаційних технологій та математики]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]