Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Доглядач

2026-04-29T11:48:17Z

S.horbatiuk:

'''Доглядач, -ча, '''''м. ''1)Надзиратель, надсмотрщикъ. 2) Людина, яка знаходиться поруч, допомагаючи та піклуючись.

[[Категорія:До]]
==Сучасні словники==
Доглядач — це особа, яка здійснює нагляд, опіку або догляд за кимось (людиною, твариною) чи чимось (майном, будівлею, станцією). Це може бути професійна діяльність (доглядальник, наглядач) або роль з підтримки, наприклад, у сфері послуг, робота з тваринами або догляд за літніми людьми.

ДОГЛЯДАЧ, доглядача, ч. 1. Особа, що доглядає за ким-, чим-небудь. Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами (Н.-Лев., III, 1956, 299); Доглядачі худоби розгорнули в радгоспі соціалістичне змагання за дострокове виконання взятих на себе зобов'язань (Рад. Укр., 26.III 1950, 1).

2. дорев. Службовець, який наглядав за чим-небудь, завідував чимсь. - Ану, живо один з другим! Рушайтеся! Рушайтеся! - покрикали панські доглядачі (Фр., III, 1950, 271); З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 332).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доглядач1204.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доглядач21204.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доглядач12041.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|C1HCPiL2nvU}}
{{#ev:youtube|USVMH_I6ulg}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%87 Словник]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Професія доглядача охоплює широкий спектр — від романтичних наглядачів маяків до важливих доглядальників тварин. Історично це робота, що вимагала повної самоізоляції (як на маяках), зараз же це частіше догляд за пам'яттю (кладовища) або турбота про життя (тварини). Цікаво, що доглядачем Монетного двору був сам Ісаак Ньютон.

Цікаві факти про доглядачів:

Доглядачі маяків: Часто працювали в повній самоізоляції місяцями, що призводило до психологічних проблем, іноді навіть до божевілля через шум моря та вітру. Сьогодні ця професія майже зникла через автоматизацію.

Доглядачі тварин (Zoo Keepers): Це не просто годівля, а психологічна робота, що вимагає любові до природи та вміння розуміти поведінку звірів.

Доглядачі кладовищ: У сучасних реаліях це не лише охорона, а й контроль за порядком, догляд за зеленими насадженнями, а іноді — допомога у пошуку історичних поховань.

Історичний факт: У 1696 році Ісаак Ньютон став доглядачем (а пізніше — майстром) Монетного двору Англії, де активно боровся з фальшивомонетниками.

Специфіка професії: Доглядальники (зокрема, доглядальниці для літніх людей) часто виконують роль психологічної підтримки, стаючи єдиним зв'язком самотньої людини із зовнішнім світом.

Ця професія вимагає високої відповідальності, витримки та любові до того, за чим доглядаєш.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Цундрій

2026-04-29T11:48:07Z

S.horbatiuk:

'''Цундрій, -рія, '''''м. ''Оборвышъ, крайній бѣднякъ. Желех.
[[Категорія:Цу]]

==Сучасні словники==
Цундрій — це діалектне, зневажливе слово, що означає крайнього бідняка, обірванця або людину, яка живе у великих нестатках. Воно походить з західноукраїнських говірок (закарпатський, галицький діалекти) і є синонімом до слів «злидар», «голодранець».

Основні характеристики:

Значення: Обірванець, крайній бідняк.

Синоніми: Цундря, злидень, голодранець, обірванець, харпак.

Походження: Діалектне слово, часто вживане у Фр. (Франковщина/Желехівський словник).

'''цу́ндра «лахміття, дрантя»'''

запозичення з румунської мови;
рум. [ţundră] «довгий і широкий селянський одяг» походить від етимологічно нез’ясованого угорського condra «тс.» (можливо, пов’язаного з cudar «негідник; обшарпаний; нікчемний»);

Фонетичні та словотвірні варіанти:

цу́ндра́вий «пошарпаний»

цу́ндравка «подерта або полатана сорочка»

цундра́к «старий одяг»

цундри́на «лахміття, дрантя»

цундрі́й «обідранець»

цу́ндровка «обдерта жінка»

цу́ндря «тс.»

Етимологічні відповідники

ţundră «довгий і широкий селянський одяг» румунська
condra «тс.» (можливо, пов’язаного з cudar «негідник; обшарпаний; нікчемний»)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бідняк1204.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обірванець1204.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бідняк2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|nvLdXETiSMk}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9 Словник Горох]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Як бідняк свою Біду жадібному купцеві продав (українська народна казка)

Жив собі на світі бідняк Гриць. Що не посіє – градом поб'є, що не заробить – крізь пальці водою стече. А все тому, що оселилася в його хаті Біда. Сидить вона на печі, ногами теліпає, з Грицевої миски останню кашу виїдає. Працює чоловік з ранку до ночі, а злидні тільки множаться.

Зрозумів Гриць: якщо Біду не здихатися, то й віку не доживеш. Змайстрував він міцну дубову скриню, оббив її товстими залізними обручами та й каже голосно, щоб на печі чути було:

– Ох і гарну я схованку для золота зробив! От тільки чи простора вона всередині, чи поміститься туди мій скарб?

Біда почула про золото, вуха нашорошила:

– Ану, пусти мене, я перевірю!

Стрибнула Біда в скриню, а Гриць тільки того й чекав – хрясь важкою кришкою! Навісив пудового замка, поклав скриню на воза та й повіз на великий ярмарок.

Ходить Гриць між рядами, скриню на самісінькій видноті тримає. Підходить до нього місцевий багатій, купець Каленик, що за зайву копійку ладен був і рідну матір продати.

– Що продаєш, чоловіче? – питає купець, підозріло зиркаючи на залізні замки.

– Продаю, пане, небачений скарб, – хитро примружився бідняк. – Чарівна річ! Хто її в хаті тримає, у того багатство само по собі росте і множиться. Тільки от я бідний, не маю чим цей скарб годувати, тож мушу віддати в добрі руки, щоб з голоду не пропав.

У купця аж очі загорілися від жадоби. Відсипав він Грицеві повен гаман червінців, схопив скриню і чимдуж помчав до свого розкішного маєтку.

Замкнувся Каленик у найглибшому льоху, де зберігав усе своє золото та срібло. Тремтячими руками збив замок, відкинув кришку... А звідти як вискочить щось кошлате, сіре, зубасте!

– Ого! – зраділа Біда, озираючись довкола. – Оце так роздолу! Тут мені на сто років їсти вистачить!

І кинулася Біда на купцеве добро. Золото іржею береться, срібло чорніє, дорогі заморські шовки на порох розсипаються. За одну ніч від незліченного багатства Каленика залишилися самі лише збитки та голі стіни.

А хитрий Гриць на ті ярмаркові червінці купив собі пару волів, нову хату поставив і зажив у добрі та злагоді. А коли сусіди дивувалися, куди ж його злидні поділися, він лише посміхався в сиві вуса:

– Біда, добрі люди, ніколи в повітрі не розчиняється. Вона завжди йде туди, де жадібність їй двері навстіж відчиняє!

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Нововірець

2026-04-29T11:47:58Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

''Приклади:''

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко)
Прихильник нововірства.

''Приклади:''

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031152.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031159.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GJyOxkT3APA}}
{{#ev:youtube|nYmy8Q4eTm8}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Нововірний]

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Нововірство]
==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник Горох]

[https://dovidka.biz.ua/zaprovadzhennya-hristiyanstva-na-rusi-korotko/ Dovidka.biz.ua.Запровадження християнства на Русі коротко]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
'''Хрещення Русі: коротко'''

До середини Х століття Русь була язичницькою державою. Ментальність слов’ян базувалася на ідеях вічності і рівнозначності протилежних начал – добра і зла. Світ сприймався людьми на основі парних понять. Особливо слов’яни-язичники шанували коло, як символ захисту від злих сил. Також на Русі був власний пантеон богів, серед яких виділяли Перуна, Семаргла, Стрибога, Велеса, Даждьбога і Мокоша.
Князь зрозумів, щоб вивести державу на міжнародний рівень і зміцнити її, необхідно прийняти єдину віру. Про те, як князь Володимир прийшов до вибору християнства, детально описано в «Повісті минулих літ». Літопис говорить, що правителя підкорили візантійські храми своїми обрядами і красою. До того ж, до хрещення Русі, велика частина населення Києва була християнами за візантійським зразком. Серйозна причина, яка вплинула на вибір Володимира – політичні амбіції Римської церкви. Для князів Русі було абсолютно неприйнятним піднесення церковної влади над світською. Тому вибір припав на східне християнство, в якому релігійна і світська влада взаємодіють.

'''Хто хрестив Русь?'''

Хрещення Русі князем Володимиром відбулося в 988 році, коли в Корсуні він прийняв нову віру. Після повернення до Києва почався масовий процес християнізації країни. Спочатку наближених дружинників, купців і бояр, а згодом всього населення. Підкреслимо, що масове хрещення Русі було далеко не добровільним. Цей процес розтягнувся на тривалий час. У деяких літописах є відомості про насильницьке хрещення городян. Адже язичницькі обряди і вірування їм були набагато ближче, ніж нова, чужа віра. І в народі вони ще довго зберігали своє існування.

'''Історичне значення хрещення Русі'''

Історичне значення хрещення Русі велике. Після 988 року Київська Русь заявила про себе як про християнську державу. Вона стала претендувати на більш високий статус в Європі і зміцнила міжнародні зв’язки. Один із наслідків хрещення – поступове згуртування населення,озвиток культури в новому руслі.
Таким чином, проголошення нової державної релігії християнства за візантійським зразком є важливою віхою в історії нашої країни. У зв’язку з цим щорічно 28 липня відзначається свято День хрещення Русі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Луччати

2026-04-29T11:47:49Z

S.horbatiuk:

'''Луччати, -чаю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться лучше, улучшаться. Желех.
[[Категорія:Лу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покращувати внутрішні якості 27.03.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покращення_усього_27.03.png]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|LV5Fl3M7GLI}}

==т Див. також==

[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Покращувати]

==Джерела та література==
[[Словник Грінченка|https://hrinchenko.com/dictionary/word/27026-luccati]]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

Покращити означає зробити щось кращим, якіснішим, ефективнішим або досконалішим, ніж воно було до цього. Це процес підвищення рівня, позитивних змін, вдосконалення навичок, результатів або стану справ, наприклад, покращити навички письма чи роботу механізму.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Шурнути

2026-04-29T11:47:34Z

S.horbatiuk:

'''Шурнути, -рну, -неш, '''''гл. ''1) Толкнуть, пырнуть. ''Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила. ''Нп. 2) Броситься, повалить. ''Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. ''Св. Л. 196.
[[Категорія:Шу]]

==Сучасні словники==
Шурну́ти видати різкий звук, скребнувши чимсь по чому-небудь

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шнурок.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЩНУРНУТИ4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BMr9LrQ3_i0}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%88%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Словник української мови]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
шуркати — терти або шаркати по поверхні з характерним тихим звуком (наприклад, ногами по підлозі)
шурхати — видавати легкий шум, шелестіти (як листя, папір або одяг при русі)
шурхнути — разово зробити швидкий рух із шумом, різко шелеснути або проскочити
1.Звуконаслідувальне походження
Слово походить від звуку «шур» — тобто передає шум руху (як «шурхіт»)
2. Діалектне слово
Використовується не всюди, частіше в розмовній або регіональній мові.
3. Має багато значень
Може означати:
рух (шурнути в кімнату)
втечу (шурнути геть)
навіть удар або крадіжку (в жаргоні)
4. Багато синонімів
Наприклад:
шмигнути
метнутися
дременути
чкурнути

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Отримувати

2026-04-29T11:47:21Z

S.horbatiuk:

'''Отри́мувати, -мую, -єш, '''сов. в. '''отрима́ти, -ма́ю, -єш, '''''гл. ''1) Держать, удержать. Шух. І. 88. 2) Получать, получить.
[[Категорія:От]]

==Сучасні словники==
= Тлумачення слова у сучасних словниках=
ОТРИМУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТРИМАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що одержувати. В цьому році відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників (Стельмах, II, 1962, 150); Любі мої! Питала я скрізь листів, і в Генуї, і в Неаполі, і в Палермо, але ніде нічого не отримала (Л. Укр., V, 1956, 412); Подяка, яку ми отримали з Олександром Васильовичем від особового складу корабля, статутом не передбачена, і її нікуди не впишуть (Логв., Давні рани, 1961, 64).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top: 1em;"| [[Зображення:Завантаження_27031145.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top: 1em;"| [[Зображення:Zobrazhennya_do_slovnika_grinchenko_1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top: 1em;"| [[Зображення: 27031144.png |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|xj5PN9RkxrY}}

== Див. також==
[https://ukr-mova.in.ua/blog/oderzhuvatu,-otrumuvatu,-zdobuvatu,-distavatu,-nabuvatu Одержувати, діставати, здобувати, набувати, заробляти, брати.]
== Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник портал української мови та культури]

[https://24tv.ua/education/oderzhati-otrimati-yak-koli-pravilno-vzhivati-tsi-slova-24-kanal_n2350457 24 освіта]
==Цікаві факти або додаткова інформація ==
[https://24tv.ua/education/oderzhati-otrimati-yak-koli-pravilno-vzhivati-tsi-slova-24-kanal_n2350457 Отримувати можна лише конкретну річ. Наприклад, олівець, подарунок, диплом, гроші. Тобто те, що можна взяти в руку. А також те, що можна порахувати. Наприклад: отримати бали.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Молодятник

2026-04-29T11:47:04Z

S.horbatiuk:

'''Молодя́тник, -ка, '''''м. ''Волокита, дѣвушникъ. Харьк. у.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
МОЛОДЯТНИК, -а, у., діал. Залицяльник, джигун.

Приклади вживання:

1. Та в неї вже цілий гурт молодятників — кожен хоче з нею на вечорниці піти.

2. Іван був завзятий молодятник: щовечора під вікнами Марічки стояв.

3. Не довіряй йому, він знаний молодятник — до кожної дівчини залицяється.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Молодятник27031154.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Молодятник27031155.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Молодятник27031156.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Молодятник27031200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jrVVrVhlD8I}}
{{#ev:youtube|hTFEMlTm6YI}}

==Див. також==

==Джерела та література==
WordBook https://vtssum.wdbk.org/%D0%BC/%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA
==Цікаві факти або додаткова інформація==
ΛΌГOΣ. ONLINE КОЛИШНІ ТА СУЧАСНІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ-ІСТОРИЗМІВ https://www.ukrlogos.in.ua/10.11232-2663-4139.09.07.html

OpenTran Залицяльник - синоніми, вимова, визначення, приклади https://opentran.net/ua/dictionary/%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Квасило

2026-04-29T11:46:38Z

S.horbatiuk:

'''Квасило, -ла, '''''с. ''Плохой, спитой квасъ. ''Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. ''Ном. № 4579.
[[Категорія:Кв]]

==Сучасні словники==
Квасило — це речовина або засіб, який використовують для заквашування продуктів (наприклад, тіста, овочів, напоїв); також може означати рідину або суміш, що викликає процес бродіння

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квасило23.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квасило24.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квасило25.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|kGzjZBCR7l0}}

==Див. також==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%81 Квас] (напій, що утворюється внаслідок бродіння)

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0 Закваска] (речовина для запуску процесу бродіння)

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F Бродіння] (процес, що лежить в основі квашення)

==Джерела та література==
[https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(1927)/%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%BE словник української мови]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Квасило використовували ще в давнину для приготування хліба та напоїв.

Натуральні квасила містять корисні мікроорганізми, які позитивно впливають на травлення.

У різних культурах існують свої види заквасок: для хліба, квасу, кисломолочних продуктів.

Процес бродіння без квасила часто займає більше часу або може не відбутися взагалі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Цегельня

2026-04-29T11:46:00Z

S.horbatiuk:

'''Цегельня, -ні, '''''ж. ''Кирпичный заводъ. ''Пішов туди, на той дим аж то цегельня. ''Рудч. Ск. II. 160.
[[Категорія:Це]]

==Сучасні словники==
ЦЕГЕЛЬНЯ, і, ж. Завод, який виробляє цеглу.
Приклади
Ось стара цегельня в лісі, – сумна руїна, що дихає легендами. (С. Васильченко)
Пануючи над цілим районом казарм та робітничих халуп, густим чорним димом валувала в небо цегельня. (О. Гончар)
В селі закінчується спорудження цегельні, яка стане базою для дальшого розвитку господарського і житлового будівництва. (з наукової літератури)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цегельня34.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цегельня35.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цегельня36.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XbMYuavnUog}}

==Див. також==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0 Цегла] (виріб, який виготовляється на цегельні)

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Глина] (основна сировина)

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%96%D1%87 Піч] (використовується для випалювання)

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
Перші цегельні з’явилися ще в давнину, понад 5 тисяч років тому.

Раніше цеглу часто виготовляли вручну, а зараз це здебільшого автоматизований процес.

Якість цегли залежить від складу глини та температури випалу.

У деяких країнах досі існують традиційні цегельні, де працюють без сучасної техніки.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Мулько

2026-04-29T11:44:58Z

S.horbatiuk:

'''Мулько, '''''нар. ''1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. ''Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, так їм і мулько. ''Черниг. г. ''І в того ''(сина) ''старому хутко стало мулько. ''Драг. 178.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''му́лько на се́рці'''. Неспокійно, бентежно, невесело і т. ін. Надвечір Дмитрик помічає, що йому чогось мулько на серці (М. Коцюбинський).

'''НЕСПОКІЙ''', кою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Гр., І, 1963, 415); Екзамен з російської мови прийшов тримати [Улас] з якимось душевним неспокоєм (Тют., Вир, 1964, 55); Так у неспокої, в тривозі й сіла [мати] коло вікна за прядку (Гончар, II, 1959, 154).

'''НЕЗРУЧНО'''. 1. Присл. до незручний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Тют., Вир, 1964, 307); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (Хижняк, Тамара, 1959, 71); Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього, задзвеніла привітно: - Роздягайтесь, будь ласка! (Гончар, II, 1959, 158); Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (Н.-Лев., II, 1956, 49).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сумна_жінка_27.03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дуже неспокійно 27.03.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|TvDJKPuLZSE}}

==Див. також==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Бентежність]

[https://suspilne.media/10511-19-sposobiv-aki-dopomozut-vporatisa-z-bolucim-vidcuttam-trivogi/ 19 способів, які допоможуть впоратися з болючим відчуттям тривоги]

[https://mozok.ua/anxietydisorder/article/3168-trivozhnst-yak-faktor-riziku-rozvitku-sertcevosudinnih-zahvoryuvan Тривожність як фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань]
==Джерела та література==
[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358852.html Словник]

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%BE slovnyk.ua]
==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Забабіти

2026-04-29T11:44:33Z

S.horbatiuk:

'''Забабіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Обабиться.
[[Категорія:За]]
==Сучасні словники==
'''ЗАБАБІТИ''', ію, ієш, док., фам. Те саме, що збабіти.
'''ЗБАБІТИ''', ію, ієш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу (див. баба). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448).

2. зневажл. Те саме, шо збабитися. - Віднині я не розбійник флавіан, а сторож отсього монастиря. І вам раджу: покиньте своє ремесло і вдайтеся на покуту! Та розбійники не слухали його довше. - Одурів чоловік!- бурчали вони.- Попався між баб і сам збабів відразу! (Фр., IV, 1950, 156).

'''БАБА''', и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Свидн., Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітч., 10, 1947, 40).

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом. Удвох собі на хуторі жили (Шевч., І, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Мирний, I, 1954, 265).

3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Н.-Лев., II, 1956, 191); - Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він "баба" (Коцюб., III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Мам., Тв., 1962, 145).

5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. - Та, - махнув рукою Мирон, - звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Стельмах, II, 1962, 21).

6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Вас., II, 1959, 347).

7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Шевч., І, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (номис, 1864, № 5616).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збабітися120426.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збабітися120420261.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|IHG7HHOiy6E}}

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8

==Цікаві факти або додаткова інформація==
[https://ua.korrespondent.net/articles/4850859-yaki-zvychky-pryskoruiuit-starinnia-vid-choho-slid-vidmovytysia Які звички прискорюють старіння - від чого слід відмовитися]
[https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c3rx34349veo Чотири типи старіння. Як визначити свій тип і зберегти молодість і здоров'я]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Ум’яти

2026-04-29T11:44:02Z

S.horbatiuk:

'''Ум’яти. '''См. '''Уминати. ''' З’їсти швидко та з апетитом.

Втиснути або утрамбувати: Натискаючи на що-небудь, робити його щільнішим, зменшувати в об’ємі.

Зробити заглибину: Натисканням створювати вм’ятину на м’якій поверхні.
[[Категорія:Ум]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Умняти, умну, неш, гл. = Ум’яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:УМЯТИ_1146.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:УМИНАТИ_1144.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уминати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Уминати 1158.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=U3UnTwCabA8}}

==Див. також==

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 Уминати]

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%B8 Словник української мови]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8 Публічний електронний словник української мови]

[https://litgazeta.com.ua/chytaty-onlayn/dimarov-anatolij-andrijovich-proziti-j-rozpovisti/#:~:text=%D0%AF%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B3%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%20%D1%83%D0%BC'%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D1%85%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%83,%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%97 Дімаров Анатолій Андрійович. Прожити й розповісти]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Таланливий

2026-04-29T11:42:19Z

S.horbatiuk:

'''Таланливий, -а, -е. '''Счастливый. Шейк.
[[Категорія:Та]]

==Сучасні словники==
ТАЛАНЛИВИЙ, а, е, розм. Щасливий, удачливий.

Приклади: А та[циганка] йому і почала: «І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш»

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_20260327_114325_435.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_20260327_114329_772.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|yyNo0fmIsrQ}}
==Див. також==

==Джерела та література==
[http://www.ukr.net https://www.ukr.net/news/details/lifestyle/103925812.html]
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Словник української мови]
Ukr.net
https://www.ukr.net/news/details/lifestyle/103925812.html

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Успіх приходить до тих, хто діє», – Барбара Шер.
Звичка діяти, випереджаючи події. Мається на увазі, що такі люди не сидять без діла. Вони пробують щось нове і шукають нові можливості, які приведуть їх до мети. Зрештою, кар’єра, про яку ви завжди мріяли, не дістанеться вам просто так! Така реальність. Для того, щоб привернути удачу, вам необхідно діяти! Почніть відвідувати курси або навчання іншим способом, якщо це допоможе вам поліпшити необхідні навички. Налагоджуйте контакти з людьми. Прийміть активну участь у формуванні вашого власного майбутнього. Якщо ви будете це робити, удача сама вас знайде.
Звичка спілкуватися з людьми. Багатьом з нас може не завжди легко спілкуватися з оточуючими. Але налагоджувати контакти необхідно. Ви могли помітити, що найбільш успішні в цьому житті люди чудово вміють спілкуватися і налагоджувати контакти. У них широке коло знайомств.
Може здатися, що вони знайомі буквально з усіма людьми в тій чи іншій сфері діяльності і не тільки. У цьому і полягає секрет їх успішності!

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Чванитися

2026-04-29T11:41:50Z

S.horbatiuk:

'''Чванитися, -нюся, -нишся, '''''гл. ''Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться. ''Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. ''Котл. Ен. II. 15.
[[Категорія:Чв]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

==Сучасні словники==
Чванитися – виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.

Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Чванитися1.png]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Чванитися2.png]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0J40-BH3Yr8}}

==Див. також==
==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови]
[https://porokhivnytsya.com.ua/2016/11/09/prykazky_hvalko/ Прислівʼя]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Прислів’я та приказки:

✔ Багато галасу даремно.

✔ Багато диму — мало тепла.

✔ Бачили — невидальце з фуркальцем!

✔ В мене так: хоч рак, та на тарілці.

✔ Велика ґуля на рівному місці.

✔ Великий пан, та тільки драний жупан.

✔ Великої кошари свиня.

✔ Гора мишу вродила.

✔ Гречана каша сама себе хвалить

✔ Дай боже нашому теляті вовка з’їсти.

✔ Добрий товар хвалити не треба.

✔ Дряпав стелю короною, аж за комір понасипалось.

✔ Заяць — хвалько, а хвіст тремтить.

✔ З великої хмари малий дощ.

✔ З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

✔ Забули воли, як телятами були.

✔ Задер носа — й кочергою не дістанеш.

✔ Задер носа — аж корона стелю дряпа.

✔ Задер носа й світу білого не бачить.

✔ Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла.

✔ Заліз черв’як у хрін, та й хвалиться, що йому добре.

✔ Знайте нас: ми кислиці, з нас-то квас!

✔ І півень на своєму смітті гордий.

✔ Калина хвалилась, що з медом солодка.

✔ Кожна жаба своє болото хвалить.

✔ Кожна лисиця свій хвостик хвалить.

✔ Король на весь повіт, та під ґендлем спить.

✔ Кричала ворона, як вгору летіла, а як вниз, то й опустила крила.

✔ Кулик невелик, а все-таки птиця.

✔ Любується сам собою, як чорт писанкою.

✔ Ми думали, що то сито, а то — обичайка. Ми думали, що то хлопець, а то — величайка.

✔ На гривеник покупки, а на карбованець крику.

✔ На гріш амуніції, на десять, амбіції.

✔ Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний.

✔ Не все те золото, що блищить.

✔ Не дивись високо — запорошиш око!

✔ Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка.

✔ Не задирай носа — короною небо подряпаєш.

✔ Не один пес Гривко.

✔ Нема краще понад мене та понад попову свиню.

✔ Ні пава, ні ґава.

✔ Ото велике "цабе".

✔ Ото, мама, хвалять нас: чи ви мене, чи я вас.

✔ Півень вихвалявся як до пави залицявся.

✔ Підіймайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести.

✔ Пішли наші вгору — по два на шибеницю!

✔ Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.

✔ Полову їсть, а фасону не губить.

✔ Раз на віку трапилося черв’яку залізти на моркву та й каже: "Я вище всіх!"

✔ Роздайся, море, — жаба лізе!

✔ Роздайся, море, — тріска пливе!

✔ Свиня в болоті — цар!

✔ Синиця море запалила.

✔ Сказано: велика птиця — горобець!

✔ Стукотить, гуркотить — комар з дуба летить!

✔ Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!

✔ Хвалений борщ надвір виливають.

✔ Хвали мене, губонько, бо тя роздеру.

✔ Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця, та ніхто тому не вірив.

✔ Хвалилася сова своїми дітьми.

✔ Хвальба сорочки не дасть.

✔ Хвальби повні торби, а вони порожні.

✔ Хвастала кобила, що з возом горшки побила.

✔ Хоч копійка у кафтані, та на сто рублів чвані.

✔ Хоч куліш, та виделками.

✔ Хоч на воді, аби на сковороді.

✔ Хоч срака гола, зате — цабе!

✔ Хоч поганий, та в жупані.

✔ Хто хвалиться, той кається.

✔ Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає.

✔ Чужого не гудь, свого не хвали.

✔ Що комар, то й сила.

✔ Що ти за велика цяця?

✔ Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав.

Невважливий

2026-04-29T11:41:14Z

S.horbatiuk:

'''Невважливий, -а, -е '''= '''Невважний. '''
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
НЕУВАЖЛИВИЙ, НЕВВАЖЛИВИЙ, а, е. Те саме, що неуважний.

"Приклади"

Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий (Сенч., На Бат. горі, 1960, 245);

Штефан нишком плюнув і вийшов з хати. Микола проводжає його неуважливим поглядом (Галан, І, 1960, 472).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Невважливий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Невважливий_1202.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|WG2mtLc6Qlg}}

==Див. також==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9

==Цікаві факти або додаткова інформація==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти‎]]

Доглядач

2026-04-12T09:05:13Z

S.horbatiuk:

Файл:Доглядач12041.jpg

2026-04-12T09:02:04Z

S.horbatiuk:

Файл:Доглядач21204.jpg

2026-04-12T09:01:43Z

S.horbatiuk:

Файл:Доглядач1204.png

2026-04-12T09:01:18Z

S.horbatiuk:

Цундрій

2026-04-12T08:52:53Z

S.horbatiuk:

Файл:Бідняк2.jpg

2026-04-12T08:50:21Z

S.horbatiuk:

Файл:Обірванець1204.jpg

2026-04-12T08:49:48Z

S.horbatiuk:

Файл:Бідняк1204.jpg

2026-04-12T08:48:08Z

S.horbatiuk:

Луччати

2026-04-12T08:25:08Z

S.horbatiuk:

Луччати

2026-04-12T08:23:38Z

S.horbatiuk:

'''Луччати, -чаю, -єш, '''''гл. ''Дѣлаться лучше, улучшаться. Желех.
[[Категорія:Лу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покращувати внутрішні якості 27.03.jpeg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Покращення_усього_27.03.png]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|A4FagM4wrcXczHw2}}

==т Див. також==

[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Покращувати]

==Джерела та література==
[[Словник Грінченка|https://hrinchenko.com/dictionary/word/27026-luccati]]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

Покращити означає зробити щось кращим, якіснішим, ефективнішим або досконалішим, ніж воно було до цього. Це процес підвищення рівня, позитивних змін, вдосконалення навичок, результатів або стану справ, наприклад, покращити навички письма чи роботу механізму.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Шурнути

2026-04-12T08:18:53Z

S.horbatiuk:

Забабіти

2026-04-12T08:16:36Z

S.horbatiuk:

Забабіти

2026-04-12T08:14:45Z

S.horbatiuk:

'''Забабіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Обабиться.
[[Категорія:За]]
==Сучасні словники==
'''ЗАБАБІТИ''', ію, ієш, док., фам. Те саме, що збабіти.
'''ЗБАБІТИ''', ію, ієш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу (див. баба). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448).

2. зневажл. Те саме, шо збабитися. - Віднині я не розбійник флавіан, а сторож отсього монастиря. І вам раджу: покиньте своє ремесло і вдайтеся на покуту! Та розбійники не слухали його довше. - Одурів чоловік!- бурчали вони.- Попався між баб і сам збабів відразу! (Фр., IV, 1950, 156).

'''БАБА''', и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Свидн., Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітч., 10, 1947, 40).

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом. Удвох собі на хуторі жили (Шевч., І, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Мирний, I, 1954, 265).

3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Н.-Лев., II, 1956, 191); - Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він "баба" (Коцюб., III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Мам., Тв., 1962, 145).

5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. - Та, - махнув рукою Мирон, - звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Стельмах, II, 1962, 21).

6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Вас., II, 1959, 347).

7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Шевч., І, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (номис, 1864, № 5616).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збабітися120426.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збабітися120420261.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|IHG7HHOiy6E}}

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Забабіти

2026-04-12T08:12:53Z

S.horbatiuk:

'''Забабіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Обабиться.
[[Категорія:За]]
==Сучасні словники==
'''ЗАБАБІТИ''', ію, ієш, док., фам. Те саме, що збабіти.
'''ЗБАБІТИ''', ію, ієш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу (див. баба). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448).

2. зневажл. Те саме, шо збабитися. - Віднині я не розбійник флавіан, а сторож отсього монастиря. І вам раджу: покиньте своє ремесло і вдайтеся на покуту! Та розбійники не слухали його довше. - Одурів чоловік!- бурчали вони.- Попався між баб і сам збабів відразу! (Фр., IV, 1950, 156).

'''БАБА''', и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Свидн., Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітч., 10, 1947, 40).

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом. Удвох собі на хуторі жили (Шевч., І, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Мирний, I, 1954, 265).

3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Н.-Лев., II, 1956, 191); - Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він "баба" (Коцюб., III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Мам., Тв., 1962, 145).

5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. - Та, - махнув рукою Мирон, - звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Стельмах, II, 1962, 21).

6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Вас., II, 1959, 347).

7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Шевч., І, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (номис, 1864, № 5616).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збабітися120426.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Збабітися120420261.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Файл:Збабітися120420261.jpg

2026-04-12T08:11:42Z

S.horbatiuk:

Файл:Збабітися120426.jpg

2026-04-12T08:10:54Z

S.horbatiuk:

Забабіти

2026-04-12T08:04:15Z

S.horbatiuk:

'''Забабіти, -бію, -єш, '''''гл. ''Обабиться.
[[Категорія:За]]
==Сучасні словники==
'''ЗАБАБІТИ''', ію, ієш, док., фам. Те саме, що збабіти.
'''ЗБАБІТИ''', ію, ієш, док. 1. фам. Стати схожим на бабу (див. баба). Справді, він якось збабів, зморшкуваті, обвислі голені щоки робили його подібним коли не до жінки, то принаймні до євнуха (Полт., Повість.., 1960, 448).

2. зневажл. Те саме, шо збабитися. - Віднині я не розбійник флавіан, а сторож отсього монастиря. І вам раджу: покиньте своє ремесло і вдайтеся на покуту! Та розбійники не слухали його довше. - Одурів чоловік!- бурчали вони.- Попався між баб і сам збабів відразу! (Фр., IV, 1950, 156).

'''БАБА''', и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Свидн., Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітч., 10, 1947, 40).

2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом. Удвох собі на хуторі жили (Шевч., І, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Мирний, I, 1954, 265).

3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Н.-Лев., II, 1956, 191); - Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він "баба" (Коцюб., III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Мам., Тв., 1962, 145).

5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. - Та, - махнув рукою Мирон, - звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Стельмах, II, 1962, 21).

6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Вас., II, 1959, 347).

7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Шевч., І, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (номис, 1864, № 5616).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Див. також==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8
==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B8

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Таланливий

2026-04-12T07:58:50Z

S.horbatiuk:

Чванитися

2026-04-12T07:57:15Z

S.horbatiuk:

'''Чванитися, -нюся, -нишся, '''''гл. ''Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться. ''Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. ''Котл. Ен. II. 15.
[[Категорія:Чв]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

==Сучасні словники==
Чванитися – виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.

Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Чванитися1.png]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Чванитися2.png]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0J40-BH3Yr8}}

==Див. також==
==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови]
[https://porokhivnytsya.com.ua/2016/11/09/prykazky_hvalko/ Прислівʼя]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Прислів’я та приказки:

✔ Багато галасу даремно.

✔ Багато диму — мало тепла.

✔ Бачили — невидальце з фуркальцем!

✔ В мене так: хоч рак, та на тарілці.

✔ Велика ґуля на рівному місці.

✔ Великий пан, та тільки драний жупан.

✔ Великої кошари свиня.

✔ Гора мишу вродила.

✔ Гречана каша сама себе хвалить

✔ Дай боже нашому теляті вовка з’їсти.

✔ Добрий товар хвалити не треба.

✔ Дряпав стелю короною, аж за комір понасипалось.

✔ Заяць — хвалько, а хвіст тремтить.

✔ З великої хмари малий дощ.

✔ З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

✔ Забули воли, як телятами були.

✔ Задер носа — й кочергою не дістанеш.

✔ Задер носа — аж корона стелю дряпа.

✔ Задер носа й світу білого не бачить.

✔ Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла.

✔ Заліз черв’як у хрін, та й хвалиться, що йому добре.

✔ Знайте нас: ми кислиці, з нас-то квас!

✔ І півень на своєму смітті гордий.

✔ Калина хвалилась, що з медом солодка.

✔ Кожна жаба своє болото хвалить.

✔ Кожна лисиця свій хвостик хвалить.

✔ Король на весь повіт, та під ґендлем спить.

✔ Кричала ворона, як вгору летіла, а як вниз, то й опустила крила.

✔ Кулик невелик, а все-таки птиця.

✔ Любується сам собою, як чорт писанкою.

✔ Ми думали, що то сито, а то — обичайка. Ми думали, що то хлопець, а то — величайка.

✔ На гривеник покупки, а на карбованець крику.

✔ На гріш амуніції, на десять, амбіції.

✔ Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний.

✔ Не все те золото, що блищить.

✔ Не дивись високо — запорошиш око!

✔ Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка.

✔ Не задирай носа — короною небо подряпаєш.

✔ Не один пес Гривко.

✔ Нема краще понад мене та понад попову свиню.

✔ Ні пава, ні ґава.

✔ Ото велике "цабе".

✔ Ото, мама, хвалять нас: чи ви мене, чи я вас.

✔ Півень вихвалявся як до пави залицявся.

✔ Підіймайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести.

✔ Пішли наші вгору — по два на шибеницю!

✔ Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.

✔ Полову їсть, а фасону не губить.

✔ Раз на віку трапилося черв’яку залізти на моркву та й каже: "Я вище всіх!"

✔ Роздайся, море, — жаба лізе!

✔ Роздайся, море, — тріска пливе!

✔ Свиня в болоті — цар!

✔ Синиця море запалила.

✔ Сказано: велика птиця — горобець!

✔ Стукотить, гуркотить — комар з дуба летить!

✔ Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!

✔ Хвалений борщ надвір виливають.

✔ Хвали мене, губонько, бо тя роздеру.

✔ Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця, та ніхто тому не вірив.

✔ Хвалилася сова своїми дітьми.

✔ Хвальба сорочки не дасть.

✔ Хвальби повні торби, а вони порожні.

✔ Хвастала кобила, що з возом горшки побила.

✔ Хоч копійка у кафтані, та на сто рублів чвані.

✔ Хоч куліш, та виделками.

✔ Хоч на воді, аби на сковороді.

✔ Хоч срака гола, зате — цабе!

✔ Хоч поганий, та в жупані.

✔ Хто хвалиться, той кається.

✔ Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає.

✔ Чужого не гудь, свого не хвали.

✔ Що комар, то й сила.

✔ Що ти за велика цяця?

✔ Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав.

Нововірець

2026-03-27T10:26:02Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:19:33Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

''Приклади:''

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко)
Прихильник нововірства.

''Приклади:''

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031152.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031159.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GJyOxkT3APA}}
{{#ev:youtube|nYmy8Q4eTm8}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Нововірний]

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Нововірство]
==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник Горох]

[https://dovidka.biz.ua/zaprovadzhennya-hristiyanstva-na-rusi-korotko/ Dovidka.biz.ua.Запровадження християнства на Русі коротко]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
'''Хрещення Русі: коротко'''
До середини Х століття Русь була язичницькою державою. Ментальність слов’ян базувалася на ідеях вічності і рівнозначності протилежних начал – добра і зла. Світ сприймався людьми на основі парних понять. Особливо слов’яни-язичники шанували коло, як символ захисту від злих сил. Також на Русі був власний пантеон богів, серед яких виділяли Перуна, Семаргла, Стрибога, Велеса, Даждьбога і Мокоша.
Князь зрозумів, щоб вивести державу на міжнародний рівень і зміцнити її, необхідно прийняти єдину віру. Про те, як князь Володимир прийшов до вибору християнства, детально описано в «Повісті минулих літ». Літопис говорить, що правителя підкорили візантійські храми своїми обрядами і красою. До того ж, до хрещення Русі, велика частина населення Києва була християнами за візантійським зразком. Серйозна причина, яка вплинула на вибір Володимира – політичні амбіції Римської церкви. Для князів Русі було абсолютно неприйнятним піднесення церковної влади над світською. Тому вибір припав на східне християнство, в якому релігійна і світська влада взаємодіють.

'''Хто хрестив Русь?'''
Хрещення Русі князем Володимиром відбулося в 988 році, коли в Корсуні він прийняв нову віру. Після повернення до Києва почався масовий процес християнізації країни. Спочатку наближених дружинників, купців і бояр, а згодом всього населення. Підкреслимо, що масове хрещення Русі було далеко не добровільним. Цей процес розтягнувся на тривалий час. У деяких літописах є відомості про насильницьке хрещення городян. Адже язичницькі обряди і вірування їм були набагато ближче, ніж нова, чужа віра. І в народі вони ще довго зберігали своє існування.

'''Історичне значення хрещення Русі'''
Історичне значення хрещення Русі велике. Після 988 року Київська Русь заявила про себе як про християнську державу. Вона стала претендувати на більш високий статус в Європі і зміцнила міжнародні зв’язки. Один із наслідків хрещення – поступове згуртування населення,озвиток культури в новому руслі.
Таким чином, проголошення нової державної релігії християнства за візантійським зразком є важливою віхою в історії нашої країни. У зв’язку з цим щорічно 28 липня відзначається свято День хрещення Русі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T10:19:02Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

''Приклади:''

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко)
Прихильник нововірства.

''Приклади:''

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031152.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031159.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GJyOxkT3APA}}
{{#ev:youtube|nYmy8Q4eTm8}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Нововірний]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Нововірство]
==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник Горох]
[https://dovidka.biz.ua/zaprovadzhennya-hristiyanstva-na-rusi-korotko/ Dovidka.biz.ua.Запровадження християнства на Русі коротко]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
'''Хрещення Русі: коротко'''
До середини Х століття Русь була язичницькою державою. Ментальність слов’ян базувалася на ідеях вічності і рівнозначності протилежних начал – добра і зла. Світ сприймався людьми на основі парних понять. Особливо слов’яни-язичники шанували коло, як символ захисту від злих сил. Також на Русі був власний пантеон богів, серед яких виділяли Перуна, Семаргла, Стрибога, Велеса, Даждьбога і Мокоша.
Князь зрозумів, щоб вивести державу на міжнародний рівень і зміцнити її, необхідно прийняти єдину віру. Про те, як князь Володимир прийшов до вибору християнства, детально описано в «Повісті минулих літ». Літопис говорить, що правителя підкорили візантійські храми своїми обрядами і красою. До того ж, до хрещення Русі, велика частина населення Києва була християнами за візантійським зразком. Серйозна причина, яка вплинула на вибір Володимира – політичні амбіції Римської церкви. Для князів Русі було абсолютно неприйнятним піднесення церковної влади над світською. Тому вибір припав на східне християнство, в якому релігійна і світська влада взаємодіють.

'''Хто хрестив Русь?'''
Хрещення Русі князем Володимиром відбулося в 988 році, коли в Корсуні він прийняв нову віру. Після повернення до Києва почався масовий процес християнізації країни. Спочатку наближених дружинників, купців і бояр, а згодом всього населення. Підкреслимо, що масове хрещення Русі було далеко не добровільним. Цей процес розтягнувся на тривалий час. У деяких літописах є відомості про насильницьке хрещення городян. Адже язичницькі обряди і вірування їм були набагато ближче, ніж нова, чужа віра. І в народі вони ще довго зберігали своє існування.

'''Історичне значення хрещення Русі'''
Історичне значення хрещення Русі велике. Після 988 року Київська Русь заявила про себе як про християнську державу. Вона стала претендувати на більш високий статус в Європі і зміцнила міжнародні зв’язки. Один із наслідків хрещення – поступове згуртування населення,озвиток культури в новому руслі.
Таким чином, проголошення нової державної релігії християнства за візантійським зразком є важливою віхою в історії нашої країни. У зв’язку з цим щорічно 28 липня відзначається свято День хрещення Русі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T10:11:24Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:09:05Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:08:28Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:02:13Z

S.horbatiuk:

Файл:Нововірець27031159.jpg

2026-03-27T10:01:50Z

S.horbatiuk:

Файл:Нововірець27031152.jpg

2026-03-27T09:57:25Z

S.horbatiuk:

Файл:Нововірець2703.jpg

2026-03-27T09:54:52Z

S.horbatiuk:

Чванитися

2026-03-27T09:38:55Z

S.horbatiuk:

'''Чванитися, -нюся, -нишся, '''''гл. ''Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться. ''Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. ''Котл. Ен. II. 15.
[[Категорія:Чв]]

==Сучасні словники==
Чванитися, нюся, нишся, недок. Виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.

Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}
==Див. також==
==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чванитися

2026-03-27T09:38:13Z

S.horbatiuk:

'''Чванитися, -нюся, -нишся, '''''гл. ''Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться. ''Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. ''Котл. Ен. II. 15.
[[Категорія:Чв]]

==Сучасні словники==
Чванитися, нюся, нишся, недок. Виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.

Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}
==Див. також==
==Джерела та література==
[Словник української мови|https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T09:21:04Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T09:14:49Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

Нововірець

2026-03-27T09:14:07Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Фатєєва Марина Сергіївна/Портфоліо аспіранта

2026-02-23T13:16:45Z

S.horbatiuk:

[[Файл:Фатєєва.jpg|250px|thumb|Фото]]

<br>
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Фатєєва Марина Сергіївна
===Рік вступу===
2016
===Спеціальність===
053 психологія

===Тема наукового дослідження===
Психологічні особливості самоусвідомлення осіб з орторексією

===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===
Лозова Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, професор.

==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у наукових виданнях===
* THE VARIABILITY OF PERCEPTION OF THE CONCEPT OF «FOOD» BY PERSONS WITH DISORDERED EATING (ORTHOREXIA NERVOSA). Maryna Fatieieva. EATING DISORDERS: MODERN EXPERIENCE 1, 12-21, 2019 https://www.researchgate.net/publication/340478788_THE_VARIABILITY_OF_PERCEPTION_OF_THE_CONCEPT_OF_FOOD_BY_PERSONS_WITH_DISORDERED_EATING_ORTHOREXIA_NERVOSA
* Фатєєва, М. С. Асоціативне сприйняття поняття "їжа" особами з наявною та відсутньою орторексією. Раціогуманістичні студії. Збірник наукових статей, Київ, 2019. - С. 233.

===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
* Інтуїтивне харчування у світлі наукових вітчизняних та зарубіжних розшукувань. МС Фатєєва. Теорія і практика сучасної психології 1 (3), 153-157, 2019.
* Проблеми висвітлення явища орторексії у працях сучасних зарубіжних психологів. М.С.Фатєєва. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ: Збірник наукових праць Інституту Психології імені Г.С. Костюка 9 (7), 336-341, 2016.

===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
Lozova, O. N., Drobot, O. V., & Fatieieva, M. S. (2017). [http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22203/ The paradox of the need-motivational sphere of people suffering from orthorexia nervosa]. Likarsʹka sprava, (7), 104-110.

=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
[http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/3_2019/part_1/30.pdf Інтуїтивне харчування у світлі наукових вітчизняних та зарубіжних розшукувань.] МС Фатєєва. Теорія і практика сучасної психології 1 (3), 153-157, 2019.

===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
* XVI Психологічна конференція Київського Гештальт Університету (30.09 – 1.10.2016). Участь у круглому столі «Розлади харчової поведінки. Актуальність та перспективи». Доповідь: «Нервова орторексія. Постановка проблеми».
* Еволюція поняття самоусвідомлення в психологічній науці. Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень» (21.03.2017). Переяслав-Хмельницький, 2017. с. 196-199.
* Конференція Європейської Ради з питань розладів харчової поведінки ECED «Розлади харчової поведінки у мультикультурному оточенні» (7-9.09.2017), Вільнюс, Литва, учасник.
* XVIІ Психологічна конференція Київського Гештальт Університету (6-8.10.2017). Воркшоп "Стосунки ... з їжею".
* Парадокси потребово-мотиваційної сфери осіб з нервовою орторексією. Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Психічне здоров’я: Глобальні виклики XXI століття» (26-27.10.2017), Міжнародна Академія Управління Персоналом, Київ, 2017. с.104-110.
* I Міжнародна конференція EEEDN 2018 «Важкі та стійкі розлади харчової поведінки та супутні захворювання» (29.06-1.07.2018). Каунас, Литва. Доповідь: "Шкала інтуїтивного харчування (Intuitive eating scale-2 by T.Tylka): Результати адаптації опитувальника в Україні".
* Дослідження порушень харчової поведінки (орторексія) у форматі вивчення сучасних субкультур. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Педагогіка і психологія: Актуальні проблеми досліджень на сучасному етапі" (5-6.04.2019). Київ, Україна.
* Конференція Європейської Ради з питань розладів харчової поведінки ECED "Розлади харчової поведінки: Трансдисциплінарний підхід до діагностики та піклування" (12-14.09.2019), Париж, Франція. Постерна доповідь "Associative perception of the concept of "food" by persons of 18 to 68 years old (with and without orthorexia)".
* «Перспективи дослідження особливостей самоусвідомлення осіб з орторексією». Матеріали IІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень» (21.11.2019). Київ, 2019. с. 198-202.
* Міжнародний Круглий стіл Асоціації лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки: терапія та превенція» (7.12.2019) Київ, Україна. Доповідь «Орторексія у світлі сучасних наукових розшукувань».

=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
Отримано грант від міжнародного фонду «Глобальна ініціатива в психіатрії» для участі та виступу на Міжнародній конференції EEEDN 2018 «Важкі та стійкі розлади харчової поведінки та супутні захворювання», Каунас, Литва (29.06-1.07.2018)

=== Міжнародне стажування===
відсутнє

=== Академічна мобільність===
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/053 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2016]]
відсутнє