Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Нововірець

2026-03-27T10:26:02Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

''Приклади:''

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко)
Прихильник нововірства.

''Приклади:''

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031152.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031159.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GJyOxkT3APA}}
{{#ev:youtube|nYmy8Q4eTm8}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Нововірний]

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Нововірство]
==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник Горох]

[https://dovidka.biz.ua/zaprovadzhennya-hristiyanstva-na-rusi-korotko/ Dovidka.biz.ua.Запровадження християнства на Русі коротко]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
'''Хрещення Русі: коротко'''

До середини Х століття Русь була язичницькою державою. Ментальність слов’ян базувалася на ідеях вічності і рівнозначності протилежних начал – добра і зла. Світ сприймався людьми на основі парних понять. Особливо слов’яни-язичники шанували коло, як символ захисту від злих сил. Також на Русі був власний пантеон богів, серед яких виділяли Перуна, Семаргла, Стрибога, Велеса, Даждьбога і Мокоша.
Князь зрозумів, щоб вивести державу на міжнародний рівень і зміцнити її, необхідно прийняти єдину віру. Про те, як князь Володимир прийшов до вибору християнства, детально описано в «Повісті минулих літ». Літопис говорить, що правителя підкорили візантійські храми своїми обрядами і красою. До того ж, до хрещення Русі, велика частина населення Києва була християнами за візантійським зразком. Серйозна причина, яка вплинула на вибір Володимира – політичні амбіції Римської церкви. Для князів Русі було абсолютно неприйнятним піднесення церковної влади над світською. Тому вибір припав на східне християнство, в якому релігійна і світська влада взаємодіють.

'''Хто хрестив Русь?'''

Хрещення Русі князем Володимиром відбулося в 988 році, коли в Корсуні він прийняв нову віру. Після повернення до Києва почався масовий процес християнізації країни. Спочатку наближених дружинників, купців і бояр, а згодом всього населення. Підкреслимо, що масове хрещення Русі було далеко не добровільним. Цей процес розтягнувся на тривалий час. У деяких літописах є відомості про насильницьке хрещення городян. Адже язичницькі обряди і вірування їм були набагато ближче, ніж нова, чужа віра. І в народі вони ще довго зберігали своє існування.

'''Історичне значення хрещення Русі'''

Історичне значення хрещення Русі велике. Після 988 року Київська Русь заявила про себе як про християнську державу. Вона стала претендувати на більш високий статус в Європі і зміцнила міжнародні зв’язки. Один із наслідків хрещення – поступове згуртування населення,озвиток культури в новому руслі.
Таким чином, проголошення нової державної релігії християнства за візантійським зразком є важливою віхою в історії нашої країни. У зв’язку з цим щорічно 28 липня відзначається свято День хрещення Русі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T10:19:33Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

''Приклади:''

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко)
Прихильник нововірства.

''Приклади:''

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031152.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031159.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GJyOxkT3APA}}
{{#ev:youtube|nYmy8Q4eTm8}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Нововірний]

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Нововірство]
==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник Горох]

[https://dovidka.biz.ua/zaprovadzhennya-hristiyanstva-na-rusi-korotko/ Dovidka.biz.ua.Запровадження християнства на Русі коротко]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
'''Хрещення Русі: коротко'''
До середини Х століття Русь була язичницькою державою. Ментальність слов’ян базувалася на ідеях вічності і рівнозначності протилежних начал – добра і зла. Світ сприймався людьми на основі парних понять. Особливо слов’яни-язичники шанували коло, як символ захисту від злих сил. Також на Русі був власний пантеон богів, серед яких виділяли Перуна, Семаргла, Стрибога, Велеса, Даждьбога і Мокоша.
Князь зрозумів, щоб вивести державу на міжнародний рівень і зміцнити її, необхідно прийняти єдину віру. Про те, як князь Володимир прийшов до вибору християнства, детально описано в «Повісті минулих літ». Літопис говорить, що правителя підкорили візантійські храми своїми обрядами і красою. До того ж, до хрещення Русі, велика частина населення Києва була християнами за візантійським зразком. Серйозна причина, яка вплинула на вибір Володимира – політичні амбіції Римської церкви. Для князів Русі було абсолютно неприйнятним піднесення церковної влади над світською. Тому вибір припав на східне християнство, в якому релігійна і світська влада взаємодіють.

'''Хто хрестив Русь?'''
Хрещення Русі князем Володимиром відбулося в 988 році, коли в Корсуні він прийняв нову віру. Після повернення до Києва почався масовий процес християнізації країни. Спочатку наближених дружинників, купців і бояр, а згодом всього населення. Підкреслимо, що масове хрещення Русі було далеко не добровільним. Цей процес розтягнувся на тривалий час. У деяких літописах є відомості про насильницьке хрещення городян. Адже язичницькі обряди і вірування їм були набагато ближче, ніж нова, чужа віра. І в народі вони ще довго зберігали своє існування.

'''Історичне значення хрещення Русі'''
Історичне значення хрещення Русі велике. Після 988 року Київська Русь заявила про себе як про християнську державу. Вона стала претендувати на більш високий статус в Європі і зміцнила міжнародні зв’язки. Один із наслідків хрещення – поступове згуртування населення,озвиток культури в новому руслі.
Таким чином, проголошення нової державної релігії християнства за візантійським зразком є важливою віхою в історії нашої країни. У зв’язку з цим щорічно 28 липня відзначається свято День хрещення Русі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T10:19:02Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

''Приклади:''

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко)
Прихильник нововірства.

''Приклади:''

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031152.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нововірець27031159.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|GJyOxkT3APA}}
{{#ev:youtube|nYmy8Q4eTm8}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Нововірний]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Нововірство]
==Джерела та література==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Словник Горох]
[https://dovidka.biz.ua/zaprovadzhennya-hristiyanstva-na-rusi-korotko/ Dovidka.biz.ua.Запровадження християнства на Русі коротко]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
'''Хрещення Русі: коротко'''
До середини Х століття Русь була язичницькою державою. Ментальність слов’ян базувалася на ідеях вічності і рівнозначності протилежних начал – добра і зла. Світ сприймався людьми на основі парних понять. Особливо слов’яни-язичники шанували коло, як символ захисту від злих сил. Також на Русі був власний пантеон богів, серед яких виділяли Перуна, Семаргла, Стрибога, Велеса, Даждьбога і Мокоша.
Князь зрозумів, щоб вивести державу на міжнародний рівень і зміцнити її, необхідно прийняти єдину віру. Про те, як князь Володимир прийшов до вибору християнства, детально описано в «Повісті минулих літ». Літопис говорить, що правителя підкорили візантійські храми своїми обрядами і красою. До того ж, до хрещення Русі, велика частина населення Києва була християнами за візантійським зразком. Серйозна причина, яка вплинула на вибір Володимира – політичні амбіції Римської церкви. Для князів Русі було абсолютно неприйнятним піднесення церковної влади над світською. Тому вибір припав на східне християнство, в якому релігійна і світська влада взаємодіють.

'''Хто хрестив Русь?'''
Хрещення Русі князем Володимиром відбулося в 988 році, коли в Корсуні він прийняв нову віру. Після повернення до Києва почався масовий процес християнізації країни. Спочатку наближених дружинників, купців і бояр, а згодом всього населення. Підкреслимо, що масове хрещення Русі було далеко не добровільним. Цей процес розтягнувся на тривалий час. У деяких літописах є відомості про насильницьке хрещення городян. Адже язичницькі обряди і вірування їм були набагато ближче, ніж нова, чужа віра. І в народі вони ще довго зберігали своє існування.

'''Історичне значення хрещення Русі'''
Історичне значення хрещення Русі велике. Після 988 року Київська Русь заявила про себе як про християнську державу. Вона стала претендувати на більш високий статус в Європі і зміцнила міжнародні зв’язки. Один із наслідків хрещення – поступове згуртування населення,озвиток культури в новому руслі.
Таким чином, проголошення нової державної релігії християнства за візантійським зразком є важливою віхою в історії нашої країни. У зв’язку з цим щорічно 28 липня відзначається свято День хрещення Русі.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T10:11:24Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:09:05Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:08:28Z

S.horbatiuk:

Нововірець

2026-03-27T10:02:13Z

S.horbatiuk:

Файл:Нововірець27031159.jpg

2026-03-27T10:01:50Z

S.horbatiuk:

Файл:Нововірець27031152.jpg

2026-03-27T09:57:25Z

S.horbatiuk:

Файл:Нововірець2703.jpg

2026-03-27T09:54:52Z

S.horbatiuk:

Чванитися

2026-03-27T09:38:55Z

S.horbatiuk:

'''Чванитися, -нюся, -нишся, '''''гл. ''Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться. ''Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. ''Котл. Ен. II. 15.
[[Категорія:Чв]]

==Сучасні словники==
Чванитися, нюся, нишся, недок. Виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.

Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}
==Див. також==
==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Чванитися

2026-03-27T09:38:13Z

S.horbatiuk:

'''Чванитися, -нюся, -нишся, '''''гл. ''Чваниться, важничать. Ном. № 14184. ''Було шляхта знай чваниться. ''Шевч. 130. ''Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. ''Котл. Ен. II. 15.
[[Категорія:Чв]]

==Сучасні словники==
Чванитися, нюся, нишся, недок. Виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.

Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}
==Див. також==
==Джерела та література==
[Словник української мови|https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T09:21:04Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Нововірець

2026-03-27T09:14:49Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

Нововірець

2026-03-27T09:14:07Z

S.horbatiuk:

'''Нововірець, -рця, '''''м. ''Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Фатєєва Марина Сергіївна/Портфоліо аспіранта

2026-02-23T13:16:45Z

S.horbatiuk:

[[Файл:Фатєєва.jpg|250px|thumb|Фото]]

 
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Фатєєва Марина Сергіївна
===Рік вступу===
2016
===Спеціальність===
053 психологія

===Тема наукового дослідження===
Психологічні особливості самоусвідомлення осіб з орторексією

===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===
Лозова Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, професор.

==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у наукових виданнях===
* THE VARIABILITY OF PERCEPTION OF THE CONCEPT OF «FOOD» BY PERSONS WITH DISORDERED EATING (ORTHOREXIA NERVOSA). Maryna Fatieieva. EATING DISORDERS: MODERN EXPERIENCE 1, 12-21, 2019 https://www.researchgate.net/publication/340478788_THE_VARIABILITY_OF_PERCEPTION_OF_THE_CONCEPT_OF_FOOD_BY_PERSONS_WITH_DISORDERED_EATING_ORTHOREXIA_NERVOSA
* Фатєєва, М. С. Асоціативне сприйняття поняття "їжа" особами з наявною та відсутньою орторексією. Раціогуманістичні студії. Збірник наукових статей, Київ, 2019. - С. 233.

===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
* Інтуїтивне харчування у світлі наукових вітчизняних та зарубіжних розшукувань. МС Фатєєва. Теорія і практика сучасної психології 1 (3), 153-157, 2019.
* Проблеми висвітлення явища орторексії у працях сучасних зарубіжних психологів. М.С.Фатєєва. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ: Збірник наукових праць Інституту Психології імені Г.С. Костюка 9 (7), 336-341, 2016.

===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
Lozova, O. N., Drobot, O. V., & Fatieieva, M. S. (2017). [http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22203/ The paradox of the need-motivational sphere of people suffering from orthorexia nervosa]. Likarsʹka sprava, (7), 104-110.

=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
[http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/3_2019/part_1/30.pdf Інтуїтивне харчування у світлі наукових вітчизняних та зарубіжних розшукувань.] МС Фатєєва. Теорія і практика сучасної психології 1 (3), 153-157, 2019.

===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
* XVI Психологічна конференція Київського Гештальт Університету (30.09 – 1.10.2016). Участь у круглому столі «Розлади харчової поведінки. Актуальність та перспективи». Доповідь: «Нервова орторексія. Постановка проблеми».
* Еволюція поняття самоусвідомлення в психологічній науці. Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень» (21.03.2017). Переяслав-Хмельницький, 2017. с. 196-199.
* Конференція Європейської Ради з питань розладів харчової поведінки ECED «Розлади харчової поведінки у мультикультурному оточенні» (7-9.09.2017), Вільнюс, Литва, учасник.
* XVIІ Психологічна конференція Київського Гештальт Університету (6-8.10.2017). Воркшоп "Стосунки ... з їжею".
* Парадокси потребово-мотиваційної сфери осіб з нервовою орторексією. Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Психічне здоров’я: Глобальні виклики XXI століття» (26-27.10.2017), Міжнародна Академія Управління Персоналом, Київ, 2017. с.104-110.
* I Міжнародна конференція EEEDN 2018 «Важкі та стійкі розлади харчової поведінки та супутні захворювання» (29.06-1.07.2018). Каунас, Литва. Доповідь: "Шкала інтуїтивного харчування (Intuitive eating scale-2 by T.Tylka): Результати адаптації опитувальника в Україні".
* Дослідження порушень харчової поведінки (орторексія) у форматі вивчення сучасних субкультур. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Педагогіка і психологія: Актуальні проблеми досліджень на сучасному етапі" (5-6.04.2019). Київ, Україна.
* Конференція Європейської Ради з питань розладів харчової поведінки ECED "Розлади харчової поведінки: Трансдисциплінарний підхід до діагностики та піклування" (12-14.09.2019), Париж, Франція. Постерна доповідь "Associative perception of the concept of "food" by persons of 18 to 68 years old (with and without orthorexia)".
* «Перспективи дослідження особливостей самоусвідомлення осіб з орторексією». Матеріали IІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень» (21.11.2019). Київ, 2019. с. 198-202.
* Міжнародний Круглий стіл Асоціації лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки: терапія та превенція» (7.12.2019) Київ, Україна. Доповідь «Орторексія у світлі сучасних наукових розшукувань».

=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
Отримано грант від міжнародного фонду «Глобальна ініціатива в психіатрії» для участі та виступу на Міжнародній конференції EEEDN 2018 «Важкі та стійкі розлади харчової поведінки та супутні захворювання», Каунас, Литва (29.06-1.07.2018)

=== Міжнародне стажування===
відсутнє

=== Академічна мобільність===
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/053 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2016]]
відсутнє

Файл:Фатєєва.jpg

2026-02-23T13:16:31Z

S.horbatiuk:

Користувач:V.larkin.asp

2026-02-12T21:02:34Z

S.horbatiuk:

[[Файл:IMG_1861.jpg|250px|thumb|Фото]]

 
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Ларкін Віталій Олександрович
===Рік вступу===
2025
===Спеціальність===
С4 Психологія
===Тема наукового дослідження===
Соціально-психологічні чинники суїцидального ризику у галузі IT
===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===
I.В. Музиченко, кандидат психологічних наук
==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у наукових виданнях===
===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
=== Міжнародне стажування===
=== Академічна мобільність===
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/C4 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/053 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2025]]

Користувач:O.ivaskevych.asp

2026-02-12T09:57:02Z

S.horbatiuk:

[[Файл:photo_ivaskevych.jpg|250px|thumb|Фото]]

 
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Іваскевич Олександр Володимирович

===Рік вступу===
2022

===Спеціальність===
053 Психологія

===Тема наукового дослідження===
Психологічна модель адаптивності особистості в травмівних подіях

===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===
Сергєєнкова Оксана Павлівна – доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології Інституту людини. Київського університету імені Бориса Грінченка (до 2025).

Когут Олександра Олександрівна - доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології особистості та соціальних практик (з 2025).

==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
2024

Іваскевич, О. В. (2024).
Комплексна модель особистісної адаптивності у взаємозв’язку фізіологічних, когнітивних і соціально-поведінкових факторів.
Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Загальна психологія. Історія психології, 35(74), 6.
https://psych.vernadskyjournals.in.ua/35−74−6−ua

Іваскевич, О. (2024).
Метааналіз відмінностей між адаптацією як процесом та адаптивністю як характеристикою успішної адаптації особистості.
Перспективи та інновації науки, 12(46), 1107–1119.
https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-12(46)-1107-1119

2025

Іваскевич, О. (2025).
Відмінності проявів адаптації до кризових подій серед військовослужбовців та цивільного населення.
Перспективи та інновації науки, 10(56), 1545–1558.
https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-10(56)-1545-1558

Іваскевич, О. (2025).
Ефективність використання настільно-рольових ігор для розвитку складових адаптивності особистості.
Наукові перспективи, 10(64), 1447–1461.
https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-10(64)-1447-1461

Рева, О. М., Сергєєнкова, О. П., & Іваскевич, О. В. (2025).
Соціально-психологічна адаптивність українських родин у кризових умовах: порівняльне дослідження.
Наукові інновації та передові технології, 7(47), 1336–1344.

Іваскевич, О. В. (2025).
Модифікація моделі адаптивності Роя з урахуванням життєстійкості, когнітивної гнучкості та психологічної відновлюваності в умовах кризових подій.
Наукові інновації та передові технології, 11(51), 1551–1563.
https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-11(51)-1551-1563

=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
2019

Ivaskevych, D., Tukaiev, S., Ivaskevych, O., & Palamar, B. (2019).
Parietal EEG theta/beta ratio as an electrophysiological marker for extraversion-related differences.
Psychology and Behavioral Science International Journal, 11(3), Article 555814.

Ivaskevych, D., Borysova, O., Fedorchuk, S., Tukaiev, S., Kohut, I., & Marynych, V. (2019).
Gender differences in competitive anxiety and coping strategies within junior handball national team.
Journal of Physical Education and Sport, 38.

2020

Ivaskevych, D., Fedorchuk, S., Borysova, O., Kohut, I., Marynych, V., et al. (2020).
Association between competitive anxiety, hardiness, and coping strategies: a study of the national handball team.
Journal of Physical Education and Sport, 43.

Ivaskevych, D., Sergii, T., & Ivaskevych, O. (2020).
MUSE headband design and its impact on the quality of EEG recording.
Psychophysiology, 57(S1), S68–S68.

===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
Ivaskevych, O. V. (2023). Психолого−педагогічні засади використання настільно−рольових ігор задля підвищення адаптивності студентів до умов дистанційного навчання. У Аксіопсихологічні вектори розвитку сучасної освіти (Матеріали Міжнародної науково−практичної конференції, 19–20 жовтня 2023 р.), 165. https://www.dkpp.com.ua/wp−content/uploads/2024/01/zbirnyk_materialiv_konferentsii−budu−zvituvati−2024.pdf

=== Міжнародне стажування===

[[Категорія:Портфоліо аспірантів/C4 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/053 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2022]]

Яковенко Віктор Сергійович/Портфоліо аспіранта

2026-02-12T09:45:04Z

S.horbatiuk:

[[Файл:Yakovenko_photo.jpg|250px|thumb|Фото]]

 
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Яковенко Віктор Сергійович
===Рік вступу===
2025
===Спеціальність===
С4 Психологія
===Тема наукового дослідження===
Психосемантичні особливості усвідомлення власної кар’єрної траєкторії керівниками вищої ланки комерційних організацій
===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===
Лозова Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, професор.
==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у наукових виданнях===
===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
=== Міжнародне стажування===
=== Академічна мобільність===
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/C4 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/053 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2025]]

Андрієвська Марина Ігорівна/Портфоліо аспіранта

2026-02-12T09:44:21Z

S.horbatiuk:

[[Файл:5420407628913310558.jpg|250px|thumb|Фото]]

 
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Андрієвська Марина Ігорівна
===Рік вступу===
2025
===Спеціальність===
С4 Психологія
===Тема наукового дослідження===
Психологічні детермінанти особистісної безпеки студентської молоді в онлайн-просторі
===Науковий керівник===
Цюман Тетяна Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології особистості та соціальних практик

==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у наукових виданнях===
===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
=== Міжнародне стажування===
=== Академічна мобільність===
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/C4 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/053 Психологія]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2025]]

Знизу

2025-04-27T08:17:34Z

S.horbatiuk:

'''Зни́зу, '''''нар. ''Снизу. Ном., стр. 284. № 1545. ''Подай нам. Господи, з неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер. ''Чуб. V. 933.
[[Категорія:Зн]]

==Сучасні словники==
[https://sum.in.ua/s/znyzu Академічний тлумачний словник]

ЗНИЗУ, рідше ІЗНИЗУ, присл. 1. З місця, яке розташоване внизу, нижче від кого-, чого-небудь. А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман, піднімається вгору, чіпляючись за дерева, за траву (Мирний, IV, 1955, 168); Незважаючи на лютий холод, Шовкуна все більше хилило на сон. Тепло, що йшло знизу від коня, приємно гріло й заколисувало (Гончар, III, 1959, 77); Ізнизу з левад дим сивий стелився (Головко, І, 1957, 247); // У напрямку від низу вгору. На обличчі Пігловського знизу вверх забігали лихі темні тіні (Стельмах, І, 1962, 89); Госька моргнув Тосьці. Той знизу вгору вдарив Марка по руках (Тют., Вир, 1964, 361); Відійшли від села так верстов зо дві - коли щось ізнизу підвіває. Далі то більше.. Де не взявся вітер, б'є снігом під ноги (Хотк., І, 1966, 165).

2. З нижньої течії ріки; з пониззя. Отак і порішили - не їхати, а додому [повертатися]. А тут світом і пароплав знизу прийшов (Головко, II, 1957, 219).

3. З непривілейованих верств; з низів. Я прийшов із мас, із поля, знизу, де од злиднів очі, як огонь (Володимир Сосюра, I, 1957, 339);

4. З нижнього боку, зісподу. Над ставком носилися густі пари, мов хто підогрів знизу воду і вона несамовито парувала (Мирний, III, 1954, 305); Замфір присідає під кущем, обережно, з любістю розгортає листя - то делікатне, ясно-зелене, покрите знизу білим, пушком, то темне, блискуче (Коцюб., І, 1955, 190); За греблею дорога круто спускається вниз, і її часто, навіть взимку, підмивають знизу води болота (Стельмах, І, 1962, 76); // З під того, що надіте або покладене поверх чогось. Знову від нього [замполіта] війнуло на Черниша чимось невловимо цивільним.. Ватяна коротка фуфайка, з-під якої знизу виглядає гімнастьорка... (Гончар, III, 1959, 97).

5. У нижній частині, внизу чого-небудь; протилежне зверху.

@ Знизу догори (доверху): а) від самого низу до верху; суцільно, повністю. Права стіна (книгарні] була заставлена полицями з книжками, а ліва - знизу догори гончарними виробами (Головко, II, 1957, 451); б) від найнижчих до найвищих інстанцій.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знизу.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кітик.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|a3lvLQuCtjs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]
[https://goroh.pp.ua/ Знизу -- синонімія]

зни́зу у нижній частині, нижче чогось

вдоли́ні (діал.)

внизу́

до́лом

до́лі

надоли́ні (діал.)

нанизу́ (розм.)

наспо́ді під чимсь.

спо́дом (розм.)

удоли́ні (діал.)

унизу́ у нижній частині, нижче чогось.

Цифрові лексикографічні системи української мови

зни́зу з місця, яке розташоване внизу, нижче від кого-, чого-небудь
відни́зу

здо́лу (рідко.)

зіспо́ду

спідни́зу

спідспо́ду

Лепетень

2025-04-27T08:17:10Z

S.horbatiuk:

'''Ле́петень, -тня, '''''м. ''Болтунъ. ''Лепетень лепече, а дурень слухає. ''Чуб. І. 262.
[[Категорія:Ле]]
==Сучасні словники==
ле́петень -тня, ч., розм. Базіка, балакун, талалай.

https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C

Лепета́ти, -чу́, -чеш; Не тямить голова, що язик лепече. Лепече, як той пустий млин.

https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лепетень.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blabla.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Діалооог.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Govoroty1.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oV16Oq3LFcA}}

==Див. також==
[http:////wiki.kubg.edu.ua/Базіка ///wiki.kubg.edu.ua/Базіка]

[http:////wiki.kubg.edu.ua/Балакун //wiki.kubg.edu.ua/Балакун]

[http:////wiki.kubg.edu.ua/Талалай //wiki.kubg.edu.ua/Талалай]
==Джерела та література==
https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C

[http:////www.youtube.com/@mova8000 //www.youtube.com/@mova8000]

[http:////slovnyk.me/dict/hrinchenko/лепетати //slovnyk.me/dict/hrinchenko/лепетати]

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C?utm_source=

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C?utm_source= Етимологія слова]

лепета́ти
псл. lepetáti, *lepetjǫ «лепетати», інтенсив до *lepati «тс.», пов’язаного з lopati «хлопати; лопати»;
споріднене з дінд. lápati «базікає, шепоче, говорить», гр. λαπίζω«хвастаюся, чванюся», кімр. llēf ( ‹*lepmo-) «голос», алб. lapërdhí «непристойна мова»;
іє. *lep-;
р. лепета́ть «лепетати», бр. лепята́ць, п. [lepietać] «тс.», ч. lepetati «шелестіти», болг. лепе́тя́ «лепечу», м. лепети се «лопоче», схв. лепèтати «лопотати, тріпотіти», слн. lepetáti «лопотіти, белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́пет
лепета́йло «балакун, базіка»
ле́петень
лепети́ця «балакуха, базіка»
лепеті́ти «лепетати»
лепетли́вий «говіркий»
лепету́н «тс.»
лепету́ха «тс.; [буркотлива жінка; горілка]»
лепе́тя «балакун, балакуха, базіка»
ле́піт «лепет; плач»
лепоті́й «балакун, базіка»
лепотя́ч «тс.»
Етимологічні відповідники
Слово Мова
lapërdhí «непристойна мова» албанська
лепята́ць білоруська
лепе́тя́ «лепечу» болгарська
λαπίζω «хвастаюся, чванюся» грецька
lápati «базікає, шепоче, говорить» давньоіндійська
*lep- індоєвропейська
llēf «голос» ( ‹*lepmo-) кімрська
*lepmo- кімрська
лепети се «лопоче» македонська
lepietać «тс.» польська
lepetáti праслов’янська
*lepetjǫ «лепетати» праслов’янська
*lepati «тс.» праслов’янська
lopati «хлопати; лопати» праслов’янська
лепета́ть «лепетати» російська
лепèтати «лопотати, тріпотіти» сербохорватська
lepetáti «лопотіти, белькотати» словенська
lepetati «шелестіти» чеська

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Зернатий

2025-04-27T08:16:48Z

S.horbatiuk:

'''Зернатий, -а, -е. '''= '''Зернистий. '''Аф. 453.
Описує об'єкт, що має структуру або поверхню, подібну до зерен.

[[Категорія:Зе]]

==Сучасні словники==
ЗЕРНИСТИЙ, а, е. Який має в собі багато зерен. Росте.. пшениця висока, густа-прегуста та зерниста, аж колос повгинався (Н.-Лев., І, 1956, 113); Колос нахилився до колоса, обважнілий і рясний, зернистий (Чендей, Вітер.., 1958, 143); // Який складається з зерен або дрібних часточок якої-небудь речовини. - На підвечірок купить Мариня пачку ячмінної кави «Луна», а ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Швидко миготіли узлісся й галявини, більше вкриті золотавим зернистим піском, ніж скупою рослинністю (Дмит., Наречена, 1959, 132); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194).
Зерниста ікра - сорт чорної ікри, яка добувається з осетрових риб. Зернисту або кетову ікру кладуть гіркою на розетку ікорниці, а в ікорницю укладають дрібно колотий лід (Технол. пригот. їжі, 1957, 130).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Україна20250328_.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зернатий_20250328.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зернистий20250328.jpeg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|T4V1fBFb7qA}}

==Див. також==

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=зернистий
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Шолопати

2025-04-27T08:16:21Z

S.horbatiuk:

'''Шолопати, -паю, -єш, '''''гл. ''1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. ''Миш шолопає. ''Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. ''Воробці.... шолопають на собі пірє. ''ЕЗ. V. 248.
[[Категорія:Шо]]
==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

ШОЛОПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Човгати по чомусь, утворюючи шелесткі звуки. Холодна, суха рука шолопає у мене по лиці, потім по шиї й по грудях (Фр., IV, 1950, 181); // перен. Кидатися, тікаючи. Я теж втикався, наче шомпол, У свіжу неба акварель І несподівано шолопає. Як той Пилип із конопель (Бичко, Простота, 1963, 31).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка30.03.25.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка12345567.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка56789045.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка098764478.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|RLyplD__I40}}

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Слово "шелест" має цікаве походження, адже воно звуконаслідувальне – імітує тихий, м'який шум, який створює листя на вітрі, папір чи тканина. Це слово глибоко вкорінене в українській мові й зустрічається у поезії, додаючи текстам мелодійності та відчуття руху. Наприклад, Тарас Шевченко використовував його, щоб передати атмосферу природи.

Цікаво, що "шелест" зустрічається не лише в українській мові, а й у багатьох інших слов’янських мовах, таких як польська (szelest), чеська (šelest) та російська (шелест), що свідчить про його давнє походження. Окрім поетичного та природного значення, це слово також використовується в медицині – "серцевий шелест" означає характерні звуки, які можуть вказувати на проблеми з серцевими клапанами.

Шелест – це не просто звук, а цілий світ відчуттів: він може бути заспокійливим, тривожним або загадковим. Він асоціюється з природою, таємницею й легким, майже невловимим рухом.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Харчівник

2025-04-27T08:15:55Z

S.horbatiuk:

'''Харчівни́к, -ка, '''''м. ''Кормящійся. ''У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п’ятеро дітей, а хліб дорогий. ''Волч. у.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==

[https://slovnyk.me/dict/newsum/харчівник Словник української мови у 20 томах]

ХАРЧІВНИ́К - той, хто харчується, кого годують; їдець, утриманець.

У мене є сім душ харчівників: я, жінка, п'ятеро дітей, а хліб дорогий (Сл. Б. Грінченка).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідній стіл300326.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідній стіл300325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідній стіл300327.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|umLKAiV8g6g}}

==Див. також==
[https://civilvoicesmuseum.org/stories/ya-ne-znala-yak-meni-progoduvaty-shistoh-ditey «Мати не знала, як їй тепер прогодувати шістьох дітей»]

[https://4mama.ua/kids/raising/8998-5-fraz-yaki-ne-mozhna-govoriti-dityam-za-obidnim-stolom Як навчити дитину все їсти: фрази, які не варто говорити за столом.]

[http://freya.kiev.ua/dity-za-stolom-koly-i-chomu-vchyty.html Діти за столом: коли і чому вчити.]

==Джерела та література==
https://slovnyk.me/dict/newsum/харчівник

https://civilvoicesmuseum.org/stories/ya-ne-znala-yak-meni-progoduvaty-shistoh-ditey

http://freya.kiev.ua/dity-za-stolom-koly-i-chomu-vchyty.html

https://4mama.ua/kids/raising/8998-5-fraz-yaki-ne-mozhna-govoriti-dityam-za-obidnim-stolom

https://uk.wikipedia.org/wiki/Грінченко_Борис_Дмитрович

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Борис Грінченко був одружений з Марією (1863—1928), до шлюбу Гладиліною. Вони повінчалися 10 лютого 1884 року в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Грінченко з дружиною були дуже близькі, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. Напередодні весілля Марія писала нареченому: «Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся».

У подружжя була лише одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Шипот

2025-04-27T08:15:29Z

S.horbatiuk:

'''Ши́пот, -та, '''''м. ''1) Шепотъ. ''Чую: шипот, аж то він шепочеться з дівчиною. ''Новомоск. у. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у. 3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D1%82_(%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4) Словник]

Шипот (водоспад) — водоспад на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава при підніжжі гори Ґемба в Українських Карпатах; на потоці Пилипець, притоки Рипинки (басейн Тиси). Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Місце привабливе для туризму.
ШЕПІТ, поту, ч. 1. Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв'язок. Щось десь тріщить, ламається, гупають чоботи, чується шепіт, дихання (Коцюб., II, 1955, 238); Голос Антона перейшов у шепіт, дівчина ледве чула його (Трубл., Шхуна.., 1940, 308); Мовою шепоту користуються лише найменші люди світу - пігмеї в тропічних лісах Центральної Африки та веди в джунглях Цейлону (Наука.., 8, 1969, 19); // перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. Вона [пісня] не пестощі любови [любові], Не вітру шум, не шепіт хвиль (Фр., XIII, 1954, 91); Данило лежав під дубом і під шепіт листя дрімав (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 426); Знову місток і внизу дзюркотливий шепіт чистої, аж до дна прозорої води (Томч., Жменяки, 1964, 63); // заст. Чаклування, яке здійснює баба-шептуха. Ото слухають, слухають дівчата, та: "Бабо-бабо! От ми од вас хліб одіб'ємо - нащо все порозказували?".."Дурні-дурні! Я ж вам хіба які мудрі шепоти розказую?.." (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25); - Чи ви мене коло того знахарства заставали? Та я.. всі шепоти-наговори перезабула (Вол., Місячне срібло, 1961, 317).

2. перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні).

3. у знач. присл. шепотом. Тихо, без участі голосу; пошепки. Кола говорив шепотом, щоб не будити дітей (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 28).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водоспад01.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водоспад02.jpeg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водоспад03.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Водоспад04.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|VKL8WRlKxIU}}

==Цікаві факти або додаткова інформація==

Цікавий факт:

Найвищий водоспад у світі розташований у Венесуелі, на території Національного парку Канайма. Потоки води обрушуються з одного гірського плато на інше з висоти 1034 метри. Називається цей водоспад Анхель (перекладається як «Янгол»), своє ім'я він отримав на честь авіатора Джеймса Ейнджела – 1933 року він пролетів над водоспадом, намагаючись з повітря розгледіти поклади алмазів, про які говорили аборигени. Цікаво, що падає цей водоспад з гори під назвою Ауянтепуї, що перекладається як «Гора Диявола».

[https://ufreida.com.ua/shepit_emotsiy._psikhologichniy_instrumentariy._irina_matiykiv/?srsltid=AfmBOorKFZO3Cp3Z6X_4HC2JX1N0DlCG7PaO63S35ZfjWWtYO1Ust6NV Психологічний інструментарій «Шепіт емоцій». Ірина Матійків]
Цінність інструментарію «Шепіт емоцій» від Ірини Матійків полягає в тому, що людина починає краще розуміти й свій емоційний світ, і інших людей; здобуває навичку усвідомлено й екологічно проживати емоції; налагоджує контакти не тільки зі своїми емоціями, а й із глибинними потребами.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]

[[Категорія:Слова 2025 року]]

Вакарка

2025-04-27T08:15:10Z

S.horbatiuk:

'''Вакарка, -ки, '''''ж. '''''= Загорода (для скота). '''Шух. І. 186.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0 Тлумачний словник української мови]

Вакарка або загорода, и, ж. Огороджена ділянка в господарстві, на випасі, у полі для літнього утримування або ночівлі свійських тварин і птахів. В чужій загороді овець не наплодити (Номис, 1864, № 9659); Микита.. схаменувся: згадав, що товар досі в загороді, вернувся додому й погнав пасти (Л. Янов., І, 1959, 306); Мирно спочивають у загороді корівки, палить сонце (М. Ол., Чуєш.., 1959, 44).

ЗАГОРОДА, и, ж. 1. Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що-небудь; огорожа. Коли глядить - На загороді Кіт сидить, На сонечку мурликає-дрімає (Гл., Вибр., 4951, 5); Служебка пхає його [лицаря] в закуту, він падає туди через низьку загороду (Л. Укр., II, 1951, 199); Дітвора, що стежила за Ахметом, коли той прийшов до себе у двір, лавою посунула до саманової загороди (Досв., Гюлле, 1961, 24).

2. Те саме, що загородження. З усіх боків робили вітробалчани загороду. Щоб звідки не поткнулися [вороги], та й напоролися щоб (Головко, II, 1957, 348); До бою встала Україна.. Лежать під бурею негоди, щоб ката стримати удар, аеростатів загороди готові знятися до хмар (Сос., II, 1958, 442); * Образно. Вони [прожектори] схрестилися в зеніті, оточивши Севастополь суцільною загородою (Кучер, Чорноморці, 1956, 30).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загорода.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zagon5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загородка.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|FImhwnwcihI}}

==Див. також==

[https://xn--80acq4ak.xn--j1amh/uk/statti/sitki-dlya-parkaniv-ta-ogorozh.html Сітки для парканів та огорож]

==Джерела та література==

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0 Тлумачний словник української мови]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[https://bernstone.com.ua/ua/articles/tri-cikavi-fakti-pro-ogorozhi/|Три цікаві факти про огорожі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Паморочити

2025-04-27T08:14:50Z

S.horbatiuk:

'''Паморочити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Омрачать, помрачать.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
[https://sum11.com.ua/pamorochyty/ '''Академічний тлумачний словник української мови''']

ПАМОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. Притупляти свідомість, п'янити. Повітря паморочило солодким духом розквітлих троянд (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 350): // Позбавляти здатності розумно мислити, тверезо ставитися до навколишнього. Що більше розповідав Марченко, Романові ставало ясніше: батька почала паморочити слава (Минко, Ясні зорі, 1951, 67).

Паморочити голову (розум, свідомість і т. ін. ): а) позбавляти кого-небудь здатності ясно й чітко мислити. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108); Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (Воскр., Весна.., 1939, 71); б) п'янити (про пахощі, аромати). Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Смолич, Мир.., 1958, 77).

[https://synonimy.info/п/паморочити '''Словник синонімів''']

Синоніми до слова паморочити: дурманити, забивати клепку, заморочувати, запаморочувати, затуманювати, морочити голову, напускати дурману, одурманювати, п’янити (пахощами).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паморочити300325.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паморочення300325.jpeg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|z7cHcqv0E5E}}

==Див. також==

[[Паморока]]

[[Замакітритися]]

[[Заморочитися]]

[[Запаморочити]]

[[Запаморочитися]]

==Джерела та література==
[https://sum11.com.ua/pamorochyty/ '''Академічний тлумачний словник української мови''']

[https://synonimy.info/п/паморочити '''Словник синонімів''']

==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Відбрехатися

2025-04-27T08:14:19Z

S.horbatiuk:

'''Відбрехатися. '''См. '''Відбріхуватися. '''
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==

ВІДБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док., розм. Виправдовуватися за допомогою брехні. Не буду вже нічим одбріхуватись, а тільки скажу, що я сама не знаю, як я могла так довго не писати до Вас (Л. Укр., V, 1956, 80); Дорогою разів зо три мене спиняли, а я все відбріхувалась та йшла (Шиян, Партиз. край, 1946, 106); Брехнею не відбрешешся (Номис, 1864, № 6796); Хівря не вміла ні одказати, ні одбрехатись (Григ., Вибр., 1959, 102). [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 558.]

Відбріхуватися, хуюся, єшся, сов. в. відбрехатися, шуся, шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір’ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Кв. І. 45. Брехнею не відбрешешся. Ном. № 6796.
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F#google_vignette Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 205.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lie.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104330512_2670602439712058_7825788904948271667_n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-1334677935-612x612.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:398417_1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|sNfEENJDz14}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Брехати]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%8F Брехати]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Брехака]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B0%D1%87 Брехач]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Брехливий]
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Брехенька]
==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Сіверний

2025-04-27T08:10:16Z

S.horbatiuk:

'''Сіверний, -а, -е. '''
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==

Сіверний — прикметник, що походить від слова Сіверщина, історичної області України. Використовується для позначення приналежності до Сіверщини, її культури, діалекту чи мешканців.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіверний0303.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіверщина36.jpeg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сіверщина456.jpeg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| Cybb5ZpdrsY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України]
==Цікаві факти або додаткова інформація==

[https://travoznai.com.ua/sivershhina-z-kieva-do-koliski-kiivskoi-rusi/ travoznai.com.ua]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Туманитися

2025-04-27T08:09:45Z

S.horbatiuk:

'''Туманитися, -ниться, '''''гл. ''Показываться туману, дѣлаться туманно. ''Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. ''Нп. Харьк.
[[Категорія:Ту]]

==Сучасні словники==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник.ua]

Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним.

[https://goroh.pp.ua/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Горох]

Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т.ін.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mountains2054.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stock-photo-snow-rocks-mountains2101.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гори2103.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ліс2105.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8bosA1OiNtQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник.ua]
[https://goroh.pp.ua/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Горох]
https://www.youtube.com/watch?v=8bosA1OiNtQ
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-tuman/ Цікаві факти]

1. Туман – це хмара, яка перебуває біля рівня землі або стосується її.

Це природне явище, його бачили багато.

2. Туман утворюється, коли різниця між температурою повітря і точкою роси становить менше 2,5 градуси.

3. Товщина туману змінюється в залежності від атмосфери, температури, погоди і місця розташування.

4. Туман складається з крихітних крапельок води. Сотні маленьких крапель води рухаються по повітрю. В дуже холодних умовах туман складається з крижаних кристалів.

5. Туман найчастіше виникає вночі або на світанку, коли денна температура зазвичай найнижча.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Бужина

2025-04-27T08:09:23Z

S.horbatiuk:

'''Бужина, -ни, '''''ж. '''''= [[Бужанина]]. '''
[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Тлумачний словник української мови]

БУЖИНА, -и, ж., зах. Див. бужениця.

[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Горох]

БУЖИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

Буди́ти — «коптити»

• виникло, очевидно, з *ob-vǫditi (пор. п. obwędzić «обкоптити»), префіксального утворення від псл. *vǫditi «коптити» (пор. укр. [вуди́ти] «тс.»), в результаті перерозподілу на o-будити (‹*o-bǫditi) з дальшим відпадінням о- як префіксального;

• припущення про спорідненість із лит. budýti «коптити» (Потебня РФВ 4, 199) безпідставне, бо саме литовське слово походить від східнослов’янського *обудити ‹ *обвлѫдити;

• р. бужени́на, бр. бужані́на, ч. (při-)boudlý «пригорілий», [bouzené maso] «копчене м’ясо, окорок»;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бужина280325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бужина2803.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бужина28.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бужина283.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|tEZDbjhTr0I}}

==Див. також==

'''''= [[Бужанина]]. '''

==Джерела та література==

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Тлумачний словник української мови]

[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Горох]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Вікіпедія]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

Бужени́на — м'ясна страва, відома ще за давньослов'янської доби. Являє собою запечений цільний великий шматок м'яса. Подається як гарячим, так і холодним.

В Україні вимоги до цієї страви описані в ДСТУ 4668:2006 «Продукти зі свинини варені, копчено-варені, копчено-запечені, запечені, смажені, сирокопчені.

В Україні зазвичай готують з ошийка чи окосту яловичини або свинини. Іноді м'ясо попередньо маринують. Цільний шматок натирається олією, поливається різноманітними соусами, також використовуються різні спеції. Запікається зазвичай загорнутим у фольгу. Процес приготування триває годину-півтори.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Синь

2025-04-27T08:08:02Z

S.horbatiuk:

'''Синь, -ні, '''''ж. ''Синева. ''За пташкою у сині вітати. ''Ном. № 13205.
[[Категорія:Си]]

==Сучасні словники==

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C Горох]

Синь синій колір чого-небудь; синій простір, синя поверхня.

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C Тлумачний словник української мови]

СИНЬ, і, ж. 1. Те саме, що синява.

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці (Коцюб., II, 1955, 312); Люблю тебе за всі твої пориви, за душу, чулу до страждань чужих, за те, що ти і добра, і вродлива, за синь очей, за голос твій і сміх... (Сос., Солов. далі, 1957, 126); Я так люблю тебе, село, повите синню і снігами! (Сос., І, 1957, 410); Ой високо журавлі піднялися в синь (Шпак, Вибр., 1952, 24); Черкає чайка синь морську безкраю (Нагн., Вибр., 1950, 147); Прокинувся Данило і посміхнувся їй зі сну, а потім одразу похмурнішав: побачив під очима дружини дві стрілки загустілої сині (Стельмах, II, 1962, 251); На лобі у Ніни швидко наливались синню дві великі гулі (В ім'я Вітч., 1954, 16).

2. Синя фарба.
Молібденова синь легко адсорбується рослинними і тваринними волокнами і застосовується для фарбування пір'я, волосся, хутра, шовку і т. ін. (Заг. хімія, 1955, 592).

3. Назва деяких руд, шо мають синій колір.
Мідна синь; Залізна синь.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Синь280325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Синь2803.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Синь неба 280325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Синь283.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|1uDR5nKA44E}}

{{#ev:youtube|mfO8byT9yOs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C Горох]

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C Тлумачний словник української мови]

[https://60schoollviv.blogspot.com/2023/10/blog-post_88.html Цікаві факти про синій колір].

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Цікаві факти про синій колір.

▶Вчені встановили, що синій колір є найулюбленішим у світі: його обирає 40% населення.

▶Синій колір сприяє активації мозку та стимулює творче мислення.

▶Він позитивно впливає на організм людини та її наміри. В одному з японських міст змінили жовті ліхтарі на сині, і злочинність невдовзі зменшилася на 9%.

▶Місто Шефшауен в Марокко найбільше приваблює туристів завдяки забарвленню будинків у синій колір.

▶Синій колір сприяє зниженню частоти пульсу та дихання, нормалізує артеріальний тиск. Тому при будь-яких захворюваннях потреба у синьому кольорі зростає.

▶Якщо щодня дивитися на ці кольори, можна вилікувати запалення очей. Недарма небо і море синього кольору.

▶Синій - колір гідності, лояльності, стабільності та довіри. Тому, обираючи одяг у цих тонах, ви підкреслюєте стабільну позицію та дружелюбність.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Чавунний

2025-04-27T08:06:42Z

S.horbatiuk:

'''Чавунний, -а, -е. '''Чугунный. ''Чавунні східці. ''Левиц. Пов. 132.
[[Категорія:Ча]]

==Сучасні словники==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd Тлумачний словник української мови]

ЧАВУННИЙ, а, е. 1. Прикм. до чавун
1. Нижня циліндрична частина доменної печі називається горном. Біля дна горна є отвір для випуску готового чавуну - чавунна льотка (Слюс. справа, 1957, 4); Чавунний брухт; // Зробл., вилитий з чавуну. Ззаду на могилу провадять дерев'яні східці, а на могилі в чавунній посрібленій огорожі здіймається хороший чавунний хрест (Коцюб., III, 1956, 44); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати. Димом затягло все поле (Довж., І, 1958, 259); // перен. Міцний, дужий. Він обіперся на чавунне плече Піддубного і твердо пішов до дверей (Собко, Справа.., 1959, 82); // перен. Важкий, як чавун. Кожний її рух наллятий чавунною вагою, страшна втома повисла на її руках (Донч.,V, 1957, 124); *Образно. Він глянув на Марину, і в очах його відбилося таке важке чавунне страждання, таке горе, що дівчина не витримала і, вимовляючи якісь незрозумілі, уривчасті слова, кинулася йому на шию (Собко, Звич. життя, 1957, 290); Чавунним кроком бою напружились віки (Сос., І, 1957, 278).

2. Кольору чавуну (у 1 знач.); темно-сірий, чорний. Темним хмелем стукнула в голову лють. Він потьмарився, став з мідного чавунним (Тулуб, Людолови, І, 1957, 52); Очі в нього були якогось дивного, чавунного кольору, хитрі, розумні, глибокі очі, повні твердості й сили, розіскрені радісним чоловічим посміхом (Загреб., День.., 1964, 98); *У порівн. Пішов [Гриша] топтати таврійські степи своїми чорними, мовби чавунними ногами (Гончар, Таврія, 1952, 115).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чавун280325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чавунний280325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чавунний посуд280325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чавунні сходи280325.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|iPiQaUM_BLc}}

{{#ev:youtube|UoxYHVi2DqY}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd Тлумачний словник української мови]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4 Вікіпедія]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Чаву́нний по́суд — посуд, що його виготовляють з чавуну. Використовується головним чином для смажіння і тушіння. Випускається з чистого чавуну без покриття і з покриттям склоемаллю.[1]

З чавуну виготовляють чавунці, сковорідки, казани, баняки, качатниці, кокотниці, тецубіни тощо.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Предозвілля

2025-04-27T08:02:48Z

S.horbatiuk:

'''Предозвілля, -ля, '''''с. ''Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. ''У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи... ''Волч. у.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
[https://slovnyk.me/amp/dict/vts/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8F slovnyk.me]

Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов'язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F УКРЛІТ.ORG]

1. Широке, просторе місце, безмежний простір. [Василь:] Птицею помчиш нас через гори, яри та байраки на просторі степи, на широке привілля… А там, коню, — уберу я тебе у золоту збрую (Мирний).

2. перен. Повна воля, відсутність будь-яких обмежень, вільне життя. — Чи вони [розбійники] перевелися, чи пішли далі де, на краще привілля… (Вовчок, І, 1955, 308); Монастир в її уяві перестав бути добровільною тюрмою, як дехто називав цей заклад, а навпаки — вирисовувався перед очима Нелі як символ привілля для людського духу (Вільде, Сестри.., 1958, 425); Яскравими барвами, широким привіллям, ..цікавими й небезпечними пригодами.. приваблює історичний роман [Є. Гребінки] «Чайковський» (Рад. літ-во, 9, 1968, 96); // у знач. присудк. сл. Генеральша — привітна хазяйка-хлібосолка. Кожному скаже ласкаве слово.. Гостям — привілля! (Мирний, II, 1954, 99); Дома немає нікого, Борис вилежується, і хлопцям привілля (Коп., Подарунок, 1956, 53).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Роздолля2903.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Роздолля2000.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FVlTmnKdo1k}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://slovnyk.me/amp/dict/vts/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8F slovnyk.me]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F УКРЛІТ.ORG]
==Цікаві факти або додаткова інформація==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Кішниця

2025-04-27T08:02:32Z

S.horbatiuk:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Кішни́ця, кошни́ця'''''ж. :
-- плетений хлівець
-- кошель, корзина

діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах
Кошниці характерні для Української Буковини, Покуття, Західного Поділля, Закарпаття, а також Молдови, Румунії, Угорщини. Слово «кошниця» пов'язане з «кіш», у польській слово kosznica означає «плетена стіна», у сербській кошница/košnica — «вулик», відоме також застаріле російське кошница — «кошик»

''Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ. Шух. І. 168, 189.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішниця.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кішниця1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зновукішниця.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6RGYPzUGnlE}}

==Див. також==

https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodatsya-koshnitsya-IDOJZWJ.html

==Джерела та література==

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Цікаві факти або додаткова інформація==

'''Кішниця (або кошниця)''' – це традиційна українська господарська будівля для зберігання качанів кукурудзи. Ось кілька цікавих фактів про неї:

''Особлива конструкція''

Кішниця мала круглу або овальну форму та стіни, сплетені з лози чи лощини (гнучких гілок ліщини). Завдяки цьому між прутами залишалися щілини для вентиляції, що запобігало гниттю кукурудзи.

''Природна вентиляція''

Вільний доступ повітря допомагав зберігати кукурудзяні качани сухими та захищав їх від плісняви. Це особливо важливо, оскільки кукурудза має зберігатися при низькій вологості.

''Захист від гризунів''

Дерев'яні стояки, на які спиралася будівля, часто обмазували глиною або закривали спеціальними металевими пластинами, щоб миші та щури не могли дістатися до запасів.

''Символ достатку''

У селянському господарстві наявність великої кішниці свідчила про заможність родини, оскільки кукурудза була важливою кормовою та продовольчою культурою.

''Дах із широким виносом''

Кішниці накривали солом'яним або ґонтовим дахом із великим виносом стріхи. Це захищало кукурудзу від дощу та снігу, а також створювало додаткову тінь.

''Регіональні особливості''

Такі будівлі були поширені в Центральній та Західній Україні, особливо в регіонах із розвиненим вирощуванням кукурудзи, наприклад, на Поділлі та Галичині.

''Схожі споруди в інших країнах''

Аналогічні конструкції для зберігання кукурудзи існували й у інших країнах, наприклад, в Іспанії та Португалії їх називають "hórreo", а в Північній Америці використовували дерев’яні коші (corn cribs).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Єретенний

2025-04-27T08:02:16Z

S.horbatiuk:

'''Єретенний, -а, -е '''= '''Еретичий. '''''Єретенний сину! ''КС. 1883. I. 46.
[[Категорія:Єр]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:

Єретик, фаресей, богохульник, святотатство.
Єрети́к, жін. єрети́чка[1] (від грец. αἵρεσις) — особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення, віровідступник. Слово єретик переважно пов'язане з релігією, хоча сьогодні слово вживається також в інших значеннях.

[https://uk.wikipedia.org/wiki/Єретик ВІКІПЕДІЯ]

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=єретенний ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКРЇ МОВИ]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єретики-єретинний.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відьомський ритуал.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єретики-orb.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Єретикк-інквізиція.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FAzB4nK_PFI}}
{{#ev:youtube|BKo214_jFHc}}
{{#ev:youtube|s3WVkgv3pFM}}

==Див. також==

[https://wiki.kubg.edu.ua/Єретик ЄРЕТИК]

==Джерела та література==

[https://uk.wikipedia.org/wiki/Єретик ВІКІ]

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=єретик ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

Єретики в різних культурах: Поняття єретика існує не тільки в християнстві, а й у інших релігіях. Наприклад, в ісламі єретики можуть бути оголошені мусульманами, які відкидають основи віри або вводять нові інтерпретації.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Кисирь

2025-04-27T08:01:48Z

S.horbatiuk:

'''Киси́рь, -ря́, '''''м. ''Овцы съ новонарожденными ягнятами. О 1862. V. Кух. 38.
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==

[https://slovnyk.ua/index.php СЛОВНИК.UA]

Кисирь, -ря - це діалектне слово, що позначає вівцю з новонародженими ягнятами.

ВІВЦЯ, і, ж. 1. Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м'ясо, молоко; самка барана.

Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита! (Укр.. присл.., 1955)

ЯГНЯ, яти, с. 1. Маля вівці (у 1 знач.).

Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., Вибр., 1951, 39)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівця з новонародженими ягнятами (4) 28.03.2025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівця з новонародженими ягнятами (3) 28.03.2025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівця з новонародженими ягнятами (2) 28.03.2025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівця з новонародженими ягнятами (1) 28.03.2025.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|nu3aSme6VTk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[https://slovnyk.ua/index.php СЛОВНИК.UA]

[https://faktypro.com.ua/ Факти про]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[https://faktypro.com.ua/page/17-czikavikh-faktiv-pro-ovecz 17 цікавих фактів про овець]

Вівці – одні з дуже небагатьох живих істот, у яких прямокутні зіниці.

Як не дивно, але експерименти підтвердили, що вівці мають відмінну пам'ять.

В українській мові, говорячи про різкі відмінності від оточуючих, кажуть «біла ворона», а в багатьох країнах Європи в ходу аналогічний за змістом вираз – «чорна вівця».

У овець дуже гострий слух, тому ці створіння бояться різких звуків.

У цих створінь нерідко народжуються близнюки. До речі, новонароджені ягнята впізнають свою матір за голосом.

Вівці не можуть довго існувати на самоті. Без стада вони впадають у стан тривоги, який з плином часу тільки посилюється.

Коли і де вперше було одомашнено овець, сказати за давністю років дуже складно. Більшість учених сходиться на думці, що сталося це на території сучасної Туреччини 6-7 тисяч років тому.

Загалом у світі налічується близько шестисот різних порід овець.

Досі вченим не вдається створити синтетичний аналог овечої вовни, що не поступається їй за якістю та збереженням тепла.

Опинившись на відкритій місцевості, овече стадо лякається і збивається в купу. А ось наявність огорожі або паркану навколо їх заспокоює.

Одна стрижка дорослої вівці здатна дати до 10 кг вовни.

Найдовгоживучіші вівці – снігові барани, які можуть прожити до 22-24 років.

Гірські барани – один із небагатьох великих ссавців, здатних жити на висоті понад 5 км над рівнем моря.

Одна вівця найдорожчої породи може коштувати понад мільйон доларів.

Вівці можуть схрещуватися з козами.

Першим клонованим вченими ссавцем стала знаменита овечка Доллі.

Вираз «втупитися, як баран на нові ворота» пов'язаний з тим, що колись воїни Стародавнього Риму розбивали ворота обложених міст тараном, виконаним у вигляді колоди, ударним набалдашником якої слугувала бронзова голова барана.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Жаханка

2025-04-27T08:01:10Z

S.horbatiuk:

'''Жаханка, -ки, '''''ж. ''= '''Жахання? '''Харьк. г.
[[Категорія:Жа]]

==Сучасні словники==
[https://slovnyk.ua/index.php СЛОВНИК.UA]

"Жаханка" - це розмовне слово, яке означає щось страшне, жахливе, таке, що викликає страх або жах.

ЖАХАННЯ, я, с. Дія за знач. жахатися.

Приклад використання:

Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232);

Цілу ніч не давав Хведір покою своїми вигуками, викриками, жаханням (Мирний, III, 1954, 58).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахати 27 03 2025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жах 27 03 25.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахати когось 27 03 25.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жахатися 27 03 25.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|k0lZK6ZNURc}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php СЛОВНИК.UA]

[https://www.neformat.com.ua/articles/top20-filmiv-zhahiv.html NEFORMAT БЛОГ ЖАХІТТЯ ПРОТИ СТРЕСУ]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[https://www.neformat.com.ua/articles/top20-filmiv-zhahiv.html ЖАХІТТЯ ПРОТИ СТРЕСУ]

Підбірка хороших фільмів жаху, щоб добряче нажахатися:

1. Сіністер (Sinister) — 2012

2. 30 Днів ночі (30 Days Of Night) — 2007

3. Пустота (The Void) — 2016

4. Потяг до Пусану (Busanhaeng / Train to Busan) — 2016

5. Реінкарнація (Hereditary) — 2018

6. Будинок 32 (Malasana 32) — 2020

7. Страхітливий (Terrifier) — 2016

8. Життя (Life) — 2017

9. Оленячі роги (Antlers) — 2021

10. Deathwatch (На варті смерті) — 2002

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Переборщити

2025-04-27T08:00:33Z

S.horbatiuk:

'''Переборщити. '''См. '''Переборщувати. '''
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
(перевищити міру в чому-небудь) перебрати міру (мірку); взяти (перехопити) через край; перегнути палку; передати куті меду, жарт.

Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Вільде, Сестри Річинські, 1955, с. 172); Базьо і сам побачив, що трохи перебрав мірку (Стефаник, Твори, 1964, с. 122); Вія тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (Самійленко, 2, 1958, с. 231); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (Тулуб, Людолови, 1, 1957, с. 54); – Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (Цюпа, Через терни до зірок, 1986, с. 265); Дядько Іван, очевидно, догадався. що передав куті меду (Стельмах, 4, 1983, с. 641).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Надмірнеприміщення.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:багатосолі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:багатошаровість.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UV9fs6R2zwM}}

==Див. також==

ПЕРЕБОРЩИТИ — СИНОНІМІЯ
🔹 Переборщити
🔹 Перебільшити
🔹 Згустити фарби
🔹 Зробити з мухи бика
🔹 Зробити з мухи слона
🔹 Передавати куті меду
🔹 Пересолити

==Джерела та література==
https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37142-pereborshhuvaty.html

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Використання в розмовній мові – Часто це слово вживають у контексті помилок:
"Я трохи переборщив із жартами, вибач."
"Ти переборщила з макіяжем, він занадто яскравий."
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Зжитися

2025-04-27T08:00:08Z

S.horbatiuk:

'''Зжитися, зживуся, -вешся, '''''гл. ''Сжиться. ''Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. ''К. Досв.
[[Категорія:Зж]]

==Сучасні словники==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Тлумачення із "Словника української мови"]

ЗЖИТИСЯ див.ЗЖИВАТИСЯ і рідко ІЗЖИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗЖИТИСЯ, зживуся, зживешся і рідко ІЗЖИТИСЯ, ізживуся, ізживешся, док.
1. Перебуваючи, живучи, працюючи певний час де-небудь з кимось, звикати один до одного, здружуватися. Батько та мати раяли їй [Мотрі] іти до їх, у село,- вона сама не схотіла, так уже вони зжилися, здружилися з Оришкою (Мирний, IV, 1955, 208); Це була тиха розмова про те інтимне, домашнє, що може цікавити тільки двох людей, які міцно зжились одно з одним (Шовк., Інженери, 1956, 13).

2. перен. Постійно маючи справу з чим-небудь, думаючи про щось, перебуваючи де-небудь, звикати. Минали дні за днями... Петро все глибше та глибше заривався у свою працю, зживався з своєю роботою (Мирний, І, 1954, 353); Такі страшні ті ліси, що великий Матвій налякався. Але це тільки першого дня, потім зжився (Ірчан, II, 1958, 254); Старий боявся втратити свою погану нору; він тут ізжився (У. Кравч., Вибр., 1958, 391); // Поступово перевтілюватися в образ кого-небудь (про актора). Щоб краще зжитися з роллю і увійти в її шкіру, говорили ми, потрібна звичка, повсякчасні вправи (Моє життя в мист., 1955, 55).

3. тільки недок. Пас. до зживати 1.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зживатися2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зживатися3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зживатися4.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зживатися5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|tftekPjcH44}}

==Див. також==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Тлумачення із "Словника української мови"]

==Джерела та література==
[[ablinatz.com/post/як-ужитися-всім-в-одній-квартирі|Як ужитися всім в одній квартирі?]]

[https://happymonday.ua/toksychni-ljudy-na-roboti-3-typy-skladnyh-koleg Токсичні люди на роботі: поширені типажі і як з ними ужитися...]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

1. Обговоріть побутові питання та правила: хто колись готує, прибирає, миє посуд, купує продукти тощо. Вдома ви це робили органічно, зараз же у всіх свої очікування та правила, вони можуть взагалі не співпадати. Подумайте над тим, щоб створити статут на час спільного проживання. Не робіть із цього щось суперсерйозне, обговоріть у розслабленій дружній манері.

2. Обговоріть бюджет на продукти та загальні витрати: загальний чи кожен за себе? Хто скільки інвестує, якщо загальний? Як загалом у вас із фінансами, чи потрібно шукати роботу? Питання грошей викликає багато напруги, краще все обговорювати та проясняти, навіть якщо це неприємно. У довгостроковій перспективі збирати невдоволення та дискомфорт — програшна стратегія.

3. Слідкуйте за своїм станом і дбайте про себе. Регулярно знімайте емоційну та фізичну напругу + шукайте способи, як поповнювати ресурс. Чим більше у вас ресурсу, тим легше знаходити здорові рішення у конфліктах, дбати один про одного і взагалі переживати цей період.

4. Активно дякуйте за все добре, що говорять/роблять люди, з якими ви живете. Це корисно і для них, і для вас: подяка впливає на рівень щастя.

5. Вибачтеся, якщо ви були неправі, висловили свою думку занадто різко.Усі іноді помиляються.

6. Звертайте увагу на себе, свої вчинки, свої цінності. Що залежить від вас? Якою людиною ви хочете бути у цих відносинах? Що потрібно для цього робити?

7. Організовуйте собі особистий простір: якщо не в квартирі, то на прогулянці, на балконі виходьте зі своїх обставин. Регулюйте дистанцію та зближення.

8. Говоріть про свої потреби та запрошуйте інших ділитися своїми, щоб домовлятися. У стресі все більш уразливі + посилюється очікування, що хтось має вгадувати наші бажання. Але так не працює, поряд такі ж люди, що стресують. Розпізнавати свої потреби та шукати шляхи їхнього задоволення — наша відповідальність.

9. Застосовуйте принцип «я-висловлювання», коли прояснюєте щось неприємне. Приклад такого висловлювання: Мені неприємно, коли ти береш мої речі без попиту. Я потім не можу їх знайти. Я не проти ділитися з тобою чимось, але, будь ласка, заздалегідь питай мене про це. Добре?" замість "Як мене дістало, що ти береш мої речі!"

10. По можливості та за бажання організовуйте мікротрадиції в новому будинку. Наприклад, наприкінці дня можна обговорювати, що хорошого сталося за день, а у вихідні готувати млинці. Робіть щось, що може додати теплоти до вашого контакту.

11. Ваш варіант. Можливо, поки ви читали цей текст, у вас з'явилися свої думки, що краще спрацює у вашій ситуації. Добре, запишіть, поки не забули, і спробуйте впровадити.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Пивота

2025-04-27T07:59:52Z

S.horbatiuk:

'''Пивота, -ти, '''''ж. ''Напитокъ. ''Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота. ''Драг. 379.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B9 Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

Спеціально приготовлена рідина, признач. для пиття. На столах понаставляли багато тарілок, багато стаканів та чарок, а наїдків та напоїв було трохи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 61); Раптом він спиняється під зеленими деревами, де багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (Олесь Гончар, III, 1959, 157);
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пепсі2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Алкоголь2703.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оранжевийграфін2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апельсиновийстакан2703.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5bXFCGE8n5o}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B9 Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B9 Напитокь]

[https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-napoyi/ Цікаві факти]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
1. Більше людей мають алергію на коров’яче молоко, ніж на будь-яку іншу їжу.

2. Вино продається в тонованих пляшках, тому що воно псується при впливі світла.

3. Чайний пакетик був винайдений в 1908 році.

4. Пластикові пляшки були вперше використані для безалкогольних напоїв у 1970 році.

5. Кава другий найпопулярніший товар в світі (після бензину).

6. Питна соломинка була винайдена в 1886 році.

7. Середньостатистична людина буде споживати 100 тонн продовольства і 45, 424 літрів води на протязі свого життя.

8. Більшість корів виробляють більше молока, коли вони слухають музику .

9. Верблюди можуть випити 94 літрів води менше, ніж за 3 хвилини.

10. Зелений чай має на 50 % більше вітаміну С, ніж чорний чай.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Умити

2025-04-27T07:59:14Z

S.horbatiuk:

'''Умити, -ся. '''См. '''Умивати, -ся. '''
[[Категорія:Ум]]

==Сучасні словники==
УМИТИ (ВМИТИ), мити кому-небудь обличчя, руки і т. ін.
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник]
УМИВАТИСЯ (ВМИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УМИТИСЯ (ВМИТИСЯ), июся, иєшся, док . 1. Мити собі обличчя, руки і т. ін. Івась почухав голову, узяв нехотя кухоль і почав умиватись (Мирний, І, 1954, 240); - Може, умиєтесь з дороги? Саранчук подякував і став умиватись (Головко, II, 1957, 442); - Вмивайся, вмивайся, хлопче, - квапить мене дід. - Час вести коняку (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141).

2. перен. Змочуватися, освіжатися вологою (дощем, росою і т. ін.). І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою (Шевч., І, 1963, 239); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (Олесь, Вибр., 1958, 15).

@ Кривавим потом умиватися (умитися) див. кривавий; Пасокою умитися див. пасока; Умиватися (умитися) потом - густо вкриватися потом. Голі до пояса тіла, як чавун, виблискували проти пекучого світла, вмиваючись потом (Ле, Міжгір'я, 1953, 246); - Гей, налягай [на весла]! Ох, давай, браточки! - важко видихав із себе Фрол Каблуков, умиваючись гарячим потом (Кучер, Голод, 1961, 224); Умиватися (умитися) слізьми (сльозами, слізками, слізоньками і т. ін. ) - гірко, невтішно плакати. - Будьте ласкаві, будьте милосердні! - благала Горпина, умиваючись сльозами (Л. Янов., І, 1959, 49); Не журиться Катерина - Вмиється сльозою, Возьме відра, опівночі Піде за водою (Шевч., І, 1903, 22); [Дружки, рід і поїзд:] Приступи, Марусе, близенько.. Отцю-неньці низенько уклонися, Дрібненькими слізоньками умийся (Н.-Лев., II, 1956, 432); Проводжали Лукію баба Федора та пес Ісідор. За селом баба Федора попрощалась, вмилася слізьми і, похитуючись, повернулась додому (Донч., III, 1956, 161); Умитися кров'ю (мазкою, юшкою і т. ін. ) - залитися кров'ю, будучи побитим, пораненим. Підійшов [Василь] до неї, а вона з усього маху як дасть йому по носі - так мазкою і вмився (Мирний, ІV, 1955, 72); Наркис тільки повів рукою, - і.., вмившися кров'ю, Данило покотився долі (Смолич, Мир.., І958, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Умитися2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Умитися1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:270325.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|3inDsZb2Ve4}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Умиватися]

==Джерела та література==
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник]

==Цікаві факти або додаткова інформація==
[https://ameli.ua/vchimosya-pravil-no-vmivatisya/ Вчимося правильно вмиватися]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Тополенька

2025-04-27T07:58:11Z

S.horbatiuk:

'''Топо́ленька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''тополя. '''
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок.

[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F Словник]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2703.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1343.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тополя2703.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2_7JgA8-LD0}}

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-topolyu Стаття]
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F Словник]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

Колись деревину тополі використовувалися як шпали при спорудженні залізниць.
З листя тополі отримують – жовту фарбу, а з бруньок – фіолетову.
Листя і пагони тополі служать кормом для худоби.
У світі налічується понад 95 видів тополі. Тополя буває жіночого і чоловічого виду, ось пух виділяють тільки жіночі види. Чоловічі види від жіночих відрізняються наступним чином: у чоловічих дерев оцвітини, заповнені жовтуватими пильовиками, а у жіночих вони просто відсутні.
Бруньки тополі містять ефірні масла, які застосовуються в парфумерії.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Змерзлюх

2025-04-27T07:57:09Z

S.horbatiuk:

'''Змерзлю́х, -ха, '''''м. ''Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
[[Категорія:Зм]]
==Сучасні словники==
[https://1531.slovaronline.com/search?s=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BB%D1%8F%D0%BA Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

МЕРЗЛЯК
-а, ч. , розм. Той, хто дуже чутливий до холоду, морозу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Мерзляк2703.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Мерзляк27035.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=klnOwTFIzx8}}

==Джерела та література==
[https://1531.slovaronline.com/search?s=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BB%D1%8F%D0%BA Словник]

==Цікаві факти або додаткова інформація==

[https://dobradija.com/blog/8-cikavih-faktiv-pro-temperaturu-tila 8 цікавих фактів про температуру тіла]

[https://www.rbc.ua/rus/styler/os-chomu-vi-zavzhdi-merznete-likari-nazvali-1700484459.html Ось чому ви завжди мерзнете: лікарі назвали 10 несподіваних причин]

[https://metrolab.com.ua/news/holodnokrovni-chomu-deyaki-lyudy-postijno-merznut-2 Холоднокровні: чому деякі люди постійно мерзнуть?]

Якщо вам здається, що завжди холодно, навіть у спекотні дні літа, це може свідчити про ваш вік. Дослідження показують, що з віком середня температура тіла дещо зменшується.

Доведено, що температура тіла стає нижчою за середню у віці від 65 до 74 років. Ще більше знижується у людей від 75 до 84 і є найнижчою серед тих, хто старше 85 років.

У деяких літніх людей спостерігали температуру тіла 34 °С за нормальних умов. Це важливо знати, оскільки людей похилого віку може лихоманити за нижчої температури, ніж молодих людей.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Оборіг

2025-04-27T07:56:50Z

S.horbatiuk:

'''Оборіг, -рога, '''''м. ''Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. ''Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. ''Гол. II. 418. ''Як жито в оборозі, то надія в Бозі. ''Ном. № 10130. '''Ходити оборога'''. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же см. '''Вежа, Дзвіниця'''. МУЕ. III. 44. Ум. '''Оборожок. '''
[[Категорія:Об]]
==Сучасні словники==
[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B3 Горох.]

Оборі́г - «повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, необмолоченого збіжжя»

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B3 Вікіпедія]

Оборі́г (від прасл. *borgъ, *oborgъ, пов'язаного з дієсловом *(o)bergti — «берегти»)[1] — сільськогосподарська споруда для зберігання сіна або збіжжя. Має вигляд стріхи на чотирьох палях («огнивах», «оборожнях», «оборожинах»)[2][3][4]. Відомий у Європі від часів залізної доби. Первісно використовувався германцями, через яких набув поширення у інших народів. Також — кількість сіна, що вміщується під такою спорудою[5][6].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оборіг270325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оборігсіна270325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ужгородськийоборіг270325.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оборіг27032025.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BFzUq_NbDqM}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Цікаві факти або додаткова інформація==
Звичаї

В Україні існувала народна гра «ходити оборога», яку грали на Великдень — усередині церковної огорожі четверо осіб ходили, взявшись одне за одного руками, з двома іншими, що стояли у них на плечах.

[https://www.instagram.com/blacklist_of_lviv/reel/C6nsO02Nomx/ Відео з грою]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Уплав

2025-04-27T07:56:32Z

S.horbatiuk:

'''Уплав, '''''нар. ''= '''Уплинь. '''''Уплав за водою. ''Чуб. V. 569.
[[Категорія:Уп]]
==Сучасні словники==

[https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61143-uplyn-za-vodoju.html Словник]

[https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2 Тлумачення]

уплав — ВПЛАВ (УПЛА́В) (пливучи), ПЛА́ВОМ, ВПЛИН (УПЛИ́Н) рідше, ВПЛИНЬ (УПЛИ́НЬ) рідше. Худоба вплав переправлялася на той берег річки (А. Шиян); Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину

Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2

Уплинь за водою. По теченію. У путь, у дорогу, ой уплинь за водою. Н. п. Пішла моя розмовонька уплинь за водою. Н. п.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вода197328.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плавець197329.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Черепаха197328.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|M_sayhNE88g}}

==Див. також==
https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2

==Джерела та література==
https://www.youtube.com/watch?v=M_sayhNE88g

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2

==Цікаві факти або додаткова інформація==
[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2 СИНОНІМІЯ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Підгірля

2025-04-27T07:56:18Z

S.horbatiuk:

'''Підгірля, -ля, '''''с. ''= '''Підгорля. '''Рудч. Чп. 250.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==

[http://slovopedia.org.ua/93/53407/942521.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ярмо вікіпедія]

[https://slovnyk.me/dict/vts/підгорля великий тлумачний словник української мови 2]

підгірля - частина ярма

підгорля підго́рля -я, с. 1》 Те саме, що підгруддя. 2》 рідко.Ожиріле підборіддя (людини), воло (у 2 знач.). 3》 Нижня горизонтальна частина ярма.

-я, с. , діал. Підгруддя, підгорля.
Підгі́рля (також підгорля, підгірлиця, підшийок) — нижня частина ярма, яка знаходиться під шиєю. У гуцулів звалася «підгорницею».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підгірля в ярмі.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ярмо-підгірля.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підгірля-підгорля.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ярмо00000.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uM2v1YQGdnU}}

==Див. також==
[https://wiki.kubg.edu.ua/Ярмо ярмо]
==Джерела та література==
ВТС української мови
==Цікаві факти або додаткова інформація==
це слово досі є вживаним гуцулами
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Макорти

2025-04-27T07:55:42Z

S.horbatiuk:

'''Ма́корти, -тів, '''''мн. ''Котловина. Лохв. у, діал. Улоговина, населений пункт в Україні.
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
село в Україні, у Девладівській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Макорти127032025.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Макорти 27032025.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|Ct1UTzhFEGk}}
==Цікаві факти або додаткова інформація==
Село Макорти знаходиться на правому березі річки Саксагань, вище за течією починається Макортівське водосховище, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Мар'є-Костянтинівка, на протилежному березі — село Мар'є-Костянтинівка.
Тут розташована Софіївська виправна колонія (№ 45).
В селі розташований на території колонії Храм Святого великомученика Феодота (Богдана) ПЦУ (вул. Центральна, 3).
==Джерела та література==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8 Вікіпедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2025 року]]