Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Чагарник

2017-11-12T15:56:00Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Див. також */

'''Чагарник, -ку, '''''м. ''= '''Чагарь. '''''Кругом його ''(каміння) ''ріс густий чагарник. ''Стор. М. Пр. 42.
[[Категорія:Ча]]
==Сучасні словники==
ЧАГАРНИ́К, а, чол., ЧАГАРНИКИ́, ів, мн. Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин. Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 87).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 262.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar5.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7xGzSysn_yI}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Чагарник

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ча]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Чагарник

2017-11-12T15:54:21Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

'''Чагарник, -ку, '''''м. ''= '''Чагарь. '''''Кругом його ''(каміння) ''ріс густий чагарник. ''Стор. М. Пр. 42.
[[Категорія:Ча]]
==Сучасні словники==
ЧАГАРНИ́К, а, чол., ЧАГАРНИКИ́, ів, мн. Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин. Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 87).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 262.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar5.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7xGzSysn_yI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ча]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Файл:Chagar5.jpg

2017-11-12T15:52:22Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Chagar4.jpg

2017-11-12T15:52:05Z

Rvrepka.fzfvs17:

Чагарник

2017-11-12T15:51:55Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Чагарник, -ку, '''''м. ''= '''Чагарь. '''''Кругом його ''(каміння) ''ріс густий чагарник. ''Стор. М. Пр. 42.
[[Категорія:Ча]]
==Сучасні словники==
ЧАГАРНИ́К, а, чол., ЧАГАРНИКИ́, ів, мн. Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин. Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 87).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 262.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar5.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ча]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Чагарник

2017-11-12T15:48:58Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Чагарник, -ку, '''''м. ''= '''Чагарь. '''''Кругом його ''(каміння) ''ріс густий чагарник. ''Стор. М. Пр. 42.
[[Категорія:Ча]]
==Сучасні словники==
ЧАГАРНИ́К, а, чол., ЧАГАРНИКИ́, ів, мн. Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин. Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 87).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 262.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ча]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Чагарник

2017-11-12T15:45:02Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Чагарник, -ку, '''''м. ''= '''Чагарь. '''''Кругом його ''(каміння) ''ріс густий чагарник. ''Стор. М. Пр. 42.
==Сучасні словники==

ЧАГАРНИ́К, а, чол., ЧАГАРНИКИ́, ів, мн. Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин. Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 87).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ча]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Чагарник

2017-11-12T15:44:09Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Чагарник, -ку, '''''м. ''= '''Чагарь. '''''Кругом його ''(каміння) ''ріс густий чагарник. ''Стор. М. Пр. 42.
==Сучасні словники==
ЧАГАРНИ́К, а, чол., ЧАГАРНИКИ́, ів, мн. Зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин. Гнат не постеріг, коли дійшов до лісу. Починався чагарник з кущами ліщини, а за ним, мов стіна, стояв густий грабовий ліс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); По дну міжгір'я, між тисячотонними камінними надовбнями, крізь колючий чагарник продиралися бійці (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Через березняк та ялиновий чагарник тихою ступою чвалала руда конячка (Олександр Довженко, I, 1958, 463); Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 87).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chagar3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ча]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Файл:Chagar3.jpg

2017-11-12T15:43:56Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Chagar2.jpeg

2017-11-12T15:43:41Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Сhagar1.jpg

2017-11-12T15:43:26Z

Rvrepka.fzfvs17:

Таліг

2017-11-12T15:21:14Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Див. також */

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7gWHuYK3Ozc}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Візок

==Джерела та література==

[[Категорія:Та]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Таліг

2017-11-12T15:20:12Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7gWHuYK3Ozc}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Та]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Таліг

2017-11-12T15:18:52Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7gWHuYK3Ozc}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Та]]

Таліг

2017-11-12T15:16:49Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Та]]

Таліг

2017-11-12T15:16:13Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Та]]

Файл:Viz4.jpg

2017-11-12T15:15:28Z

Rvrepka.fzfvs17:

Таліг

2017-11-12T15:12:38Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz4.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz5.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Та]]

Файл:Viz1.jpeg

2017-11-12T15:06:26Z

Rvrepka.fzfvs17: Rvrepka.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Viz1.jpeg»

Таліг

2017-11-12T15:05:32Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Таліг, -га?, '''''м. ''Телѣга? Гол. III. 247.
==Сучасні словники==
ВІЗО́К, зка, чол.
1. Зменш. до віз 1. І все кобилок поганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Іван Котляревський, I, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить.. благенький візок з горою снопів (Степан Васильченко, II, 1959, 160).
2. заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ґанку легкий ресорний візок (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 143).
3. Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник.. прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір... (Олесь Гончар, I, 1954, 209).
4. спец. Механічний пристрій для перевезення вантажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (Наука і життя, 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зернові комбайни, 1957, 81);
// Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 66).
5. Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Іван Котляревський, I, 1952, 77).
♦ Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:viz3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Та]]

Файл:Viz3.jpg

2017-11-12T15:05:14Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Viz2.jpeg

2017-11-12T15:04:59Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Viz1.jpeg

2017-11-12T15:04:42Z

Rvrepka.fzfvs17:

Вава

2017-11-12T14:48:37Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

'''Вава, -ви, '''''ж. ''Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. Ум. '''Вавка, вавонька, вавочка'''.
==Сучасні словники==
ВА́ВА и, ж
1. дит. Зменш. до вава.
2. розм. Виразка, ранка. Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 491); Вавки, які з'явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vava1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vava2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vava3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|6mNGamJ7fjg}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ва]]

Вава

2017-11-12T14:44:01Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Вава, -ви, '''''ж. ''Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. Ум. '''Вавка, вавонька, вавочка'''.
==Сучасні словники==
ВА́ВА и, ж
1. дит. Зменш. до вава.
2. розм. Виразка, ранка. Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 491); Вавки, які з'явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vava1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vava2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vava3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ва]]

Файл:Vava3.jpg

2017-11-12T14:43:52Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Vava2.jpg

2017-11-12T14:43:35Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Vava1.jpg

2017-11-12T14:43:04Z

Rvrepka.fzfvs17:

Самура

2017-11-12T14:20:47Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.

==Сучасні словники==
Свиня, ні, ж.

1) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.

2) — морська. Дельфинъ.

3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 106.

свиня́ = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —

1) парнокопитний ссавець, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; символ родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою твариною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́ти (підставля́ти) свиню́, тобто «діяти підступно щодо когось»; спочатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней споконвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою традицією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною твариною; об’єкт традиційних порівнянь, звичайно негативних, передусім іронічних, що стало основою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите незнання якої-небудь справи; приста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставленням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині роги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, такого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та такої влади йому не дано); «Загордилася свиня, що об попів пліт чухалась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти становище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Свиню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і добридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведінку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просунути, а там і сама пролізе»; «Унадилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про неповнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязюку лізе (прислів’я); Раніше одну свиню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка);Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|Weyf21M6eXY}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Свиня_свійська

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Са]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Самура

2017-11-12T14:19:58Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

Самура

2017-11-12T14:19:14Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Див. також */

'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.

==Сучасні словники==
Свиня, ні, ж.

1) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.

2) — морська. Дельфинъ.

3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 106.

свиня́ = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —

1) парнокопитний ссавець, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; символ родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою твариною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́ти (підставля́ти) свиню́, тобто «діяти підступно щодо когось»; спочатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней споконвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою традицією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною твариною; об’єкт традиційних порівнянь, звичайно негативних, передусім іронічних, що стало основою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите незнання якої-небудь справи; приста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставленням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині роги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, такого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та такої влади йому не дано); «Загордилася свиня, що об попів пліт чухалась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти становище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Свиню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і добридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведінку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просунути, а там і сама пролізе»; «Унадилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про неповнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязюку лізе (прислів’я); Раніше одну свиню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка);Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Свиня_свійська

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Са]]

Файл:SVUN3.jpg

2017-11-12T14:13:54Z

Rvrepka.fzfvs17:

Самура

2017-11-12T14:13:35Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.

==Сучасні словники==
Свиня, ні, ж.

1) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.

2) — морська. Дельфинъ.

3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 106.

свиня́ = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —

1) парнокопитний ссавець, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; символ родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою твариною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́ти (підставля́ти) свиню́, тобто «діяти підступно щодо когось»; спочатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней споконвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою традицією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною твариною; об’єкт традиційних порівнянь, звичайно негативних, передусім іронічних, що стало основою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите незнання якої-небудь справи; приста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставленням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині роги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, такого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та такої влади йому не дано); «Загордилася свиня, що об попів пліт чухалась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти становище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Свиню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і добридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведінку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просунути, а там і сама пролізе»; «Унадилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про неповнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязюку лізе (прислів’я); Раніше одну свиню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка);Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Са]]

Самура

2017-11-12T14:12:55Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Самура, -ри, '''''ж. ''Свинья. Вх. Лем. 464.

Свиня, ні, ж.

1) Свинья. Вас. 198. Свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк.

2) — морська. Дельфинъ.

3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. Свинка, свиночка. Ув. Свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 106.

свиня́ = свиня́ка (зменшено-пестливі — сви́нка, сви́ночка, свиня́чка) —

1) парнокопитний ссавець, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура; символ родючості й достатку; здавна поважалася в народі (див. вепр); згодом свиня стала нечистою твариною, оскільки асоціюється з брудом, болотом, всякою нечистю (можливо, звідси вислів підклада́ти (підставля́ти) свиню́, тобто «діяти підступно щодо когось»; спочатку — «насилати її на когось як нечисту силу»); на ній їздять або перевертаються в неї (про це пише і Початковий літопис 1074 p.); у народній уяві тварина символізує нерозбірливість, а то й нерозум (звідси — «знав добре Біг, що не дав свині ріг»); колії свиней споконвіку вміти гадати на нутрощях тварини; це стало давньою традицією, що свідчить про те, що свиня колись була жертовною твариною; об’єкт традиційних порівнянь, звичайно негативних, передусім іронічних, що стало основою для сталих висловів на зразок: велича́ється, як свиня́ в дощ —поводиться зверхньо, зарозуміло, хвалькувато, не маючи для цього жодних підстав; зна́ється, як свиня́ на пе́рці — виявляє цілковите незнання якої-небудь справи; приста́ло, як свині́ в дощ (як свині́ нари́тник) — про щось таке, що не пасує, не личить кому-небудь; схо́жий, як свиня́ на коня́ — зовсім не схожий; як свиня́ в дощ— брудний, неохайний; зневажливим ставленням до тварини пронизані й народні афоризми: «Дай свині роги — людей поколе», «Коли б свині роги, то б усіх поколола» (іронічно — про напасливого, захланного, такого, що міг би вжити свою владу, становище на шкоду іншим, та такої влади йому не дано); «Загордилася свиня, що об попів пліт чухалась»; «З свинячим писком та в пшеничне тісто» (про влізливого, безсоромного, що пхається між чесних людей); «Не дано свині на небо глянути» (про того, хто пнеться вгору, прагне посісти становище, якого не заслуговує); «Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл», «Пусти свиню під стіл, а вона лізе за стіл» (про нахабу); про нечемну людину ще — «Свиню чеши і мий, а вона все в болото лізе», «Свиня рилом волікла і добридень не рекла»; про зарозумілу людину — «Якби не я та не попова свиня, то не було б світу»; поведінку свині переносять на поведінку людей: «Свині тільки рило просунути, а там і сама пролізе»; «Унадилась свиня в город»; «Свиня не з’їсть, не покачавшись»; «Свиня і в піску грязюку знайде»; про неповнолітнього, малодосвідченого кажуть: «Треба йому ще сім літ свиней пасти»; на фамільярність відповідають: «Я з тобою свиней не пас»; у народі помічено — «якщо свиня несе в хлів солому, дощ буде». Свиню святи, а вона в грязюку лізе (прислів’я); Раніше одну свиню годували, а тепер з поросятами (прислів’я); Людям свято — свині смерть (приказка);Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 526-257.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SVUN3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Са]]

Файл:SVUN2.jpg

2017-11-12T14:12:30Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:SVUN1.jpg

2017-11-12T14:12:10Z

Rvrepka.fzfvs17:

Бедрак

2017-11-12T13:49:52Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Бедрак, -ка,''' ''м.'' Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.

==Сучасні словники==
ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч., II, 1963, 15); А було тихо та тихо, тільки хрущі гули літаючи (Вовчок, І, 1955, 146); Горобці верещали по вербах, збираючи сплячі хрущі (Март., Тв., 1954, 113); *У порівн. Гуде, мов хрущ, аеродром на березі ріки (Уп., Вірші.., 1957, 45); // перен., розм. Мала дитина, людина. -Подумайте: виняв [вийняв] ніж і почав боронитися, коли його хотіли арештувати. А само таке мале.— хрущ! (Фр., IV, 1950, 44); Милий Миша!.. Наші «хрущі», як ти їх звеш, усі здорові, окрім Коха, про котрого тобі пише мама (Л. Укр., V, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 160.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|9MhYd5du7Rg}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущі

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Бе]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Бедрак

2017-11-12T13:49:01Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Див. також */

Бедрак

2017-11-12T13:47:01Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

'''Бедрак, -ка,''' ''м.'' Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.

==Сучасні словники==
ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч., II, 1963, 15); А було тихо та тихо, тільки хрущі гули літаючи (Вовчок, І, 1955, 146); Горобці верещали по вербах, збираючи сплячі хрущі (Март., Тв., 1954, 113); *У порівн. Гуде, мов хрущ, аеродром на березі ріки (Уп., Вірші.., 1957, 45); // перен., розм. Мала дитина, людина. -Подумайте: виняв [вийняв] ніж і почав боронитися, коли його хотіли арештувати. А само таке мале.— хрущ! (Фр., IV, 1950, 44); Милий Миша!.. Наші «хрущі», як ти їх звеш, усі здорові, окрім Коха, про котрого тобі пише мама (Л. Укр., V, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 160.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|9MhYd5du7Rg}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Бе]]

Бедрак

2017-11-12T13:43:15Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Бедрак, -ка,''' ''м.'' Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.

==Сучасні словники==
ХРУЩ, а́, ч., ент. Жук родини пластинчастовусих, який має червоно-буре забарвлення; шкідник лісу й саду. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Шевч., II, 1963, 15); А було тихо та тихо, тільки хрущі гули літаючи (Вовчок, І, 1955, 146); Горобці верещали по вербах, збираючи сплячі хрущі (Март., Тв., 1954, 113); *У порівн. Гуде, мов хрущ, аеродром на березі ріки (Уп., Вірші.., 1957, 45); // перен., розм. Мала дитина, людина. -Подумайте: виняв [вийняв] ніж і почав боронитися, коли його хотіли арештувати. А само таке мале.— хрущ! (Фр., IV, 1950, 44); Милий Миша!.. Наші «хрущі», як ти їх звеш, усі здорові, окрім Коха, про котрого тобі пише мама (Л. Укр., V, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 160.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:xry3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Бе]]

Файл:Xry3.jpg

2017-11-12T13:43:05Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Xry2.jpg

2017-11-12T13:42:51Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Xry1.jpg

2017-11-12T13:42:36Z

Rvrepka.fzfvs17:

Гагара

2017-11-12T13:26:08Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Див. також */

'''Гагара, -ри, '''''ж. ''Родъ дикой утки, гагара. ''По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. ''Стор. II. 75.

==Сучасні словники==

ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 9.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|c5poOkCG0As}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Гагара

==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk/гагара

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Га]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Гагара

2017-11-12T13:24:59Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Гагара, -ри, '''''ж. ''Родъ дикой утки, гагара. ''По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. ''Стор. II. 75.

==Сучасні словники==

ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 9.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|c5poOkCG0As}}

==Див. також==

==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk/гагара

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Га]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Гагара

2017-11-12T13:23:44Z

Rvrepka.fzfvs17: /* Медіа */

'''Гагара, -ри, '''''ж. ''Родъ дикой утки, гагара. ''По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. ''Стор. II. 75.

==Сучасні словники==

ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 9.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|c5poOkCG0As}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Га]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Гагара

2017-11-12T13:21:26Z

Rvrepka.fzfvs17:

'''Гагара, -ри, '''''ж. ''Родъ дикой утки, гагара. ''По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. ''Стор. II. 75.

==Сучасні словники==

ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 9.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara2.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gagara3.jpg|x190px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Га]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]]

Файл:Gagara3.jpg

2017-11-12T13:21:20Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Gagara2.jpg

2017-11-12T13:19:38Z

Rvrepka.fzfvs17:

Файл:Gagara1.jpg

2017-11-12T13:19:22Z

Rvrepka.fzfvs17: