Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Фасочка

2017-11-12T13:28:20Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Фасочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''фаска. '''
[[Категорія:Фа]]

==Сучасні словники==
Фа́ска — конструктивний елемент у вигляді скошеної частини гострого ребра чи кромки на металевих, дерев'яних та інших виробах.

==Призначення фасок==

Фаски виконують з метою спрощення складання, правильного заходження мітчиків та плашок при нарізанні різі, запобігання пораненням гострою кромкою при складанні чи використанні деталі, надання вирубу естетичного вигляду тощо.
Так, наприклад в машинобудуванні, фаска кріпильного отвору зазвичай має форму конічної поверхні, що зрізує кромку, утворену торцевою поверхнею і власне циліндричною поверхнею отвору. Кут скосу фаски вибирається виходячи з конструктивних цілей, але найчастіше встановлюється рівним 45°. При посадці з натягом рекомендований кут скосу на валу і втулці становить 10°.
Фаска (оброблення кромок) у зварювальній справі служить для створення зварювальної ванни між двома товстими металевими листами, таким чином дозволяючи обійти обмеження максимальної товщини області проварювання, і зварити ці листи з утворенням якісного з'єднання. Кут і форма поверхні фаски вибирається з ряду технологічних і конструктивних параметрів, найчастіше застосовуються фаски з криволінійною поверхнею.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска2.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8BWKauuxA9Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Фаска2.jpg

2017-11-12T13:27:22Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Фаска.jpg

2017-11-12T13:26:36Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Фасочка

2017-11-12T13:26:28Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17: /* Медіа */

'''Фасочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''фаска. '''
[[Категорія:Фа]]

==Сучасні словники==
Фа́ска — конструктивний елемент у вигляді скошеної частини гострого ребра чи кромки на металевих, дерев'яних та інших виробах.

==Призначення фасок==

Фаски виконують з метою спрощення складання, правильного заходження мітчиків та плашок при нарізанні різі, запобігання пораненням гострою кромкою при складанні чи використанні деталі, надання вирубу естетичного вигляду тощо.
Так, наприклад в машинобудуванні, фаска кріпильного отвору зазвичай має форму конічної поверхні, що зрізує кромку, утворену торцевою поверхнею і власне циліндричною поверхнею отвору. Кут скосу фаски вибирається виходячи з конструктивних цілей, але найчастіше встановлюється рівним 45°. При посадці з натягом рекомендований кут скосу на валу і втулці становить 10°.
Фаска (оброблення кромок) у зварювальній справі служить для створення зварювальної ванни між двома товстими металевими листами, таким чином дозволяючи обійти обмеження максимальної товщини області проварювання, і зварити ці листи з утворенням якісного з'єднання. Кут і форма поверхні фаски вибирається з ряду технологічних і конструктивних параметрів, найчастіше застосовуються фаски з криволінійною поверхнею.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8BWKauuxA9Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Фасочка

2017-11-12T13:24:39Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

'''Фасочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''фаска. '''
[[Категорія:Фа]]

==Сучасні словники==
Фа́ска — конструктивний елемент у вигляді скошеної частини гострого ребра чи кромки на металевих, дерев'яних та інших виробах.

==Призначення фасок==

Фаски виконують з метою спрощення складання, правильного заходження мітчиків та плашок при нарізанні різі, запобігання пораненням гострою кромкою при складанні чи використанні деталі, надання вирубу естетичного вигляду тощо.
Так, наприклад в машинобудуванні, фаска кріпильного отвору зазвичай має форму конічної поверхні, що зрізує кромку, утворену торцевою поверхнею і власне циліндричною поверхнею отвору. Кут скосу фаски вибирається виходячи з конструктивних цілей, але найчастіше встановлюється рівним 45°. При посадці з натягом рекомендований кут скосу на валу і втулці становить 10°.
Фаска (оброблення кромок) у зварювальній справі служить для створення зварювальної ванни між двома товстими металевими листами, таким чином дозволяючи обійти обмеження максимальної товщини області проварювання, і зварити ці листи з утворенням якісного з'єднання. Кут і форма поверхні фаски вибирається з ряду технологічних і конструктивних параметрів, найчастіше застосовуються фаски з криволінійною поверхнею.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фаска.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Фаска1.png

2017-11-12T13:24:32Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Мизинчик

2017-11-12T13:15:41Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Мизи́нчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''мизи́нець. '''
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
МІЗИ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. П’ятий, найкоротший палець на руці або нозі. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Говорячи, Слинько витягував руку, а другою, широко розмахуючись, відкладав на першій пальці, починаючи з мізинця… (Шовк., Інженери, 1956, 62).
==Інше значення==
1. мізи́нець — дуже малий. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17); Мізи́нця [чийого] не ва́ртий — недостойний кого-небудь, нікчемний у порівнянні з іншим. — Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, III, 1959, 329); На мізи́нець — мала доля, частина чого-небудь. Та надивився і наслухався вже стільки, що інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (Логв., Давні рани, 1961, 78).

2. розм. Найменша дитина в сім’ї. Соломон, його мізинець, Був найрозумніший
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинец3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7n-Iw7EpGpE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Мизинец3.jpg

2017-11-12T13:15:09Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Мизинець2.jpg

2017-11-12T13:14:31Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Мизинець1.jpg

2017-11-12T13:13:28Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Мизинчик

2017-11-12T13:13:09Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

'''Мизи́нчик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''мизи́нець. '''
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
МІЗИ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. П’ятий, найкоротший палець на руці або нозі. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Говорячи, Слинько витягував руку, а другою, широко розмахуючись, відкладав на першій пальці, починаючи з мізинця… (Шовк., Інженери, 1956, 62).
==Інше значення==
1. мізи́нець — дуже малий. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17); Мізи́нця [чийого] не ва́ртий — недостойний кого-небудь, нікчемний у порівнянні з іншим. — Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, III, 1959, 329); На мізи́нець — мала доля, частина чого-небудь. Та надивився і наслухався вже стільки, що інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (Логв., Давні рани, 1961, 78).

2. розм. Найменша дитина в сім’ї. Соломон, його мізинець, Був найрозумніший
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мизинець3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7n-Iw7EpGpE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Делія3.jpg

2017-11-12T13:07:54Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Делія

2017-11-12T13:07:42Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

'''Делія, -лії, '''''ж. ''Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. '''Делієнька, делієчка. '''Гол. І. 339.
[[Категорія:Де]]
==Сучасні словники==
Делія - зимовий верхній неприталений вид одягу.
Заможні міщани носили зимою коротке футро (футерко) з лисячого хутра або овчини з відложистим коміром з більш цінного хутра. Коли виходили з дому в дорогу, то зверху на футро одягали делію. Тобто довгу шубу з хутра білого ведмедя або з вовчого. Така шуба покривалася зверху сукном і мала дуже довгі рукави, які не одівали. Делія носилася наопашки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:делія.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:делія2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:делія3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|}}

==Джерела та література==

Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів, 1978

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Делія2.jpg

2017-11-12T13:07:37Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Делія

2017-11-12T13:07:04Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

'''Делія, -лії, '''''ж. ''Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. '''Делієнька, делієчка. '''Гол. І. 339.
[[Категорія:Де]]
==Сучасні словники==
Делія - зимовий верхній неприталений вид одягу.
Заможні міщани носили зимою коротке футро (футерко) з лисячого хутра або овчини з відложистим коміром з більш цінного хутра. Коли виходили з дому в дорогу, то зверху на футро одягали делію. Тобто довгу шубу з хутра білого ведмедя або з вовчого. Така шуба покривалася зверху сукном і мала дуже довгі рукави, які не одівали. Делія носилася наопашки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:делія.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:делія2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:делія3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|}}

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Делія.jpg

2017-11-12T13:06:37Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Миз3.jpg

2017-11-12T12:53:49Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Миз2.jpg

2017-11-12T12:51:48Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Мезинець

2017-11-12T12:51:30Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

'''Мезинець, -нця, и пр. '''См. '''Мизинецъ и пр. '''
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==

Мізи́нець (мізинок[1],від стцерк.-слов. мизиньць — наймолодший; лат. digitus minumus) — п'ятий (зовнішній) палець руки чи ноги людини або тварини. Розміщений поруч з безіменним пальцем. Як правило, мізинець найменший палець руки і ноги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миз1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миз2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:миз3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7n-Iw7EpGpE}}

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Миз1.jpg

2017-11-12T12:51:21Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Марена3.jpg

2017-11-12T12:43:20Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Файл:Марена1.jpg

2017-11-12T12:42:20Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

Мерена

2017-11-12T12:42:04Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17:

'''Мерена, -ни, '''''ж. ''Рыба: многоусачка рѣчная (Угор.), чебакъ, Cyprinus barbus.
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
Марена звичайна (лат. Barbus barbus) — риба родини коропових. Довжина тіла до 85 см, маса 4-6 у виняткових випадках до 12 кг. Спинний плавець високий. Забарвлення тіла рівна срібляста, рідко з дрібними бурими цятками. Статевозрілими стають у віці 3 — 5 років при довжині тіла близько 30-35 см. Крайній вік цієї риби — 15 років. Відмінною рисою цієї риби є дві пари вусів по кутах рота і голови, які служать для пошуку їжі на дні річки. Спинний і хвостовий плавці сірі, часто червонуваті, всі інші рожеві, оранжеві або червоні, при вершині сіруваті. Райдужка очей срібляста або золотиста. Ікра риби отруйна. Занесена до списку МСОП, Європейського червоного списку та Червоної книги України. З 80-х рр. ХХ ст. став рідко траплятися в уловах. Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, забруднення води, надмірний вилов.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:марена1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:марена2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:марена3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|p1WhJdU3iQoм}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Марена2.jpg

2017-11-12T12:41:51Z

Rvkhyzhniak.fzfvs17: