Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Набір

2014-11-30T15:55:48Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Набір, -бо́ру, '''''м. ''Наборъ. ''Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. ''Нп.

==Публічний електронний словник української мови==
НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 91); Крамарі.. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Любов Яновська, I, 1959, 235); Часто він віддавав свій немудрий товар в набір і тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (Михайло Стельмах, I, 1962, 126).

==Академічний тлумачний словник==
НАБІ́Р, бору, чол.
1. Дія за значенням набирати 5, 7. Уже першого дня мобілізації кілька десятків чоловік пішло з села. А через місяць-два — другий набір (Андрій Головко, II, 1957, 515); — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 20);
// Наймані, завербовані для чого-небудь люди. Гаркуша був вдоволений новим набором (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 217).
2. Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. Осторонь, так, щоб усім було видно, червоніла атласна коробка набору «Червона Москва» (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 85); За дорученням райкому вони мали вручити переможцеві місячника лісу першу премію — патефон з набором пластинок (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 106).
3. друк. Сукупність набраних літер, що відтворюють який-небудь текст.
4. діал. Кладь; вантаж, вага. Тяглися [вози] болотною дорогою з тяжким набором (Іван Франко, VIII, 1952, 379).

==Словник синонімів==
НАБІР
1) пр., наборг, у борг, у кредит, на віру, на слово.
2) (дія) набирання; (набрані люди) поповнення; (струментів) КОМПЛЕКТ.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 17.

'''2'''.Словник Бориса Грінченка

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/nabir

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29555-nabir.html

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268081.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Ничельниця

2014-11-30T15:55:17Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Ни́чельниця и ни́чениця, -ці, '''''ж. ''См. '''Начиння 3. '''

==Орфографічний словник української мови==
Ни́чельниця
іменник жіночого роду

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33050-nychelnycja.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/129928.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ни]]

Невгодний

2014-11-30T15:49:20Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Невгодний, -а, -е. '''Неугодный. ''Сердита хазяйка тікаю, невгодна кидаю. ''Ном. № 79.

==Словник синонімів==
НЕВГОДНИЙ
див. НЕБАЖАНИЙ.

==Публічний електронний словник української мови==
Невгодний, а, е. Неугодный. Сердита хазяйка — тікаю, невгодна — кидаю. Ном.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 252.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31998-nevghodnyj.html

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268707.html

http://ukrlit.org/slovnyk/невгодний

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Набрівник

2014-11-30T15:40:29Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Набрівник, -ка, '''''м. ''Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.

==Орфографічний словник української мови==
Набрі́вник
іменник чоловічого роду

==Публічний електронний словник української мови==
Набрі́вник, ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 465.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29602-nabrivnyk.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/118960.html

http://ukrlit.org/slovnyk/набрівник

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Неборак

2014-11-30T15:34:57Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Неборак, -ка, неборака, -ки, '''''м. ''Бѣдняга. ''Ти, козаченебораче, тяжко зажурився. ''Нп.

==Українсько-російський словник==
НЕБОРАК
= неборака
бедняга (м. и ж.), бедняжка (м. и ж.), горемыка (м. и ж.)

==Публічний електронний словник української мови==
НЕБОРА́К, а, ч., розм. Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття. Насилу сотника збудили Та розказали: так і так! Перехрестився неборак, Коня найкращого сідлає І скаче в Київ (Шевч., II, 1963, 200); Ось шляхом проходять два чоловіки, на заробітки, видно, сунуть, небораки, бо великі торби у їх за спиною, коси на плечах (Мирний, IV, 1955, 206); Проходили весни, літа, а ходак В село не вертався, Пропав неборак (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 8).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 250.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31971-neborak.html

http://slovopedia.org.ua/47/53405/326875.html

http://ukrlit.org/slovnyk/неборак

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Нащадок

2014-11-30T15:26:47Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нащадок, -дку, '''''м. ''1) Потомство. ''Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! ''Ном. № 3768. ''Песиголовець певно ціклопський нащадок. ''Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). ''Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. ''К. МБ. X. 6.

==Орфографічний словник української мови==
НАЩАДОК

наща́док 1
іменник чоловічого роду, істота
про людину

наща́док 2
іменник чоловічого роду
майно
розм.

==Публічний електронний словник української мови==
НАЩА́ДОК, дка, ч.

1. Людина стос. до своїх предків. Швиденько потім пан вибрав собі до двору двох хлопців, нащадків давніх козаків (Н.-Лев., І, 1956, 130); Не вінок поета, а корону українського королівства мріяв надіти на свою голову нащадок ерцгерцога (Стельмах, II, 1962, 47); * Образно. З величним спокоєм випливають із-за обрію, ніби з глибини віків, круторогі сірі воли — одомашнені нащадки могутніх степових турів (Гончар, Таврія, 1952, 34).

2. тільки мн. Люди майбутніх поколінь. По наших поемах і віршах через п’ятдесят, сто років нащадки будуть судити про людину нашої епохи (Мал., Думки.., 1959, 52); Далечінь стара У пам’яті нащадків не вмира, Новою розцвітаючи весною (Рильський, III, 1961, 214).

3. розм. Про сина, спадкоємця. Час од часу він [батько] вкривав то одного, то другого свого нащадка, що, притулившись один до одного, завмерли в солодких обіймах юнацького сну (Досв., Вибр., 1959, 92); Молодята з священним трепетом чекали нащадка (Дмитр., Наречена, 1959, 240).

4. розм. Майно, яке переходить після смерті його власника іншій особі; спадщина. [Демко:] Один змалку працює, у праці і помира, і дітям в нащадок зоставля одну тільки гірку працю… (Кроп., II, 1958, 191).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 242.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31922-nashhadok.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/125088.html

http://ukrlit.org/slovnyk/нащадок

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Нашивка

2014-11-30T15:15:47Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''На́шивка, -ки, '''''ж. ''Кусокъ холста, которымъ подшивается спина и плечи сорочки для прочности. Гол. Од. 65. Желех.

==Орфографічний словник української мови==
На́ши́вка
іменник жіночого роду

==Публічний електронний словник української мови==
НА́ШИ́ВКА, и, ж.

1. Смуга або шматок тканини, шкіри і т. ін., нашитий поверх чого-небудь. На покуті сиділа Килина в білому кожусі з червоними й зеленими нашивками (Тулуб, Людолови, II, 1957, 259); Блискучі ремінні нашивки на плечах і на ліктях чорної куртки робили його схожим на якогось королевича (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 16).

2. Один із знаків розрізнення військових звань. Він був дуже гарний у цьому військовому одязі, з усіма нашивками й шевронами (Собко, Стадіон, 1954, 158); Харкевич не розбирався в моряцьких нашивках і не знав, яке у нього [моряка] звання (Голов., Тополя.., 1965, 12).

3. Почесний знак, що видається військовим за поранення чи за надстрокову службу. Ордени Вітчизняної війни першого і другого ступеня та два ордени Червоної Зірки прикрашали праву сторону кітеля [Нерчина], й на лівій дві нашивки свідчили про два важких поранення (Рибак, Час.., 1960, 26).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 240.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31889-nashyvka.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/125005.html

http://ukrlit.org/slovnyk/нашивка

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Навилок

2014-11-30T15:04:50Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Навилок, -лка, '''''м. '''''навильник, -ка, '''''м. '''''нави́льня, -ні, '''''ж. ''Количество сѣна, поднятое на вилахъ.

==Орфографічний словник української мови==
Нави́лок
іменник чоловічого роду
кількість сіна, соломи і т. ін., підібрана на вила за один раз; копиця
діал.

==Публічний електронний словник української мови==
НАВИ́ЛОК, лка, ч., діал. Те саме, що нави́льник 2. Навилок отави; Навилок сіна.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 31.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29718-navylok.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/119233.html

http://ukrlit.org/slovnyk/навилок

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Набор

2014-11-30T14:56:57Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Набор, '''''нар. ''= '''Набір. '''

==Публічний електронний словник української мови==
НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (Коцюб., І, 1955, 91); Крамарі.. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Янов., І, 1959, 235); Часто він віддавав свій немудрий товар в набір і тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (Стельмах, І, 1962, 126).

НАБІ́Р, бо́ру, ч.

1. Дія за знач. набира́ти 5, 7. Уже першого дня мобілізації кілька десятків чоловік пішло з села. А через місяць-два — другий набір (Головко, II, 1957, 515); — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (Чорн., Визвол. земля, 1959, 20); // Наймані, завербовані для чого-небудь люди. Гаркуша був вдоволений новим набором (Гончар, Таврія, 1952, 217).

2. Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. Осторонь, так, щоб усім було видно, червоніла атласна коробка набору "Червона Москва" (Собко, Звич. життя, 1957, 85); За дорученням райкому вони мали вручити переможцеві місячника лісу першу премію — патефон з набором пластинок (Логв., Літа.., 1960, 106).

3. друк. Сукупність набраних літер, що відтворюють який-небудь текст.

4. діал. Кладь; вантаж, вага. Тяглися [вози] болотною дорогою з тяжким набором (Фр., VIII, 1952, 379).

==Українсько-російський словник==
НАБІР
I н`абір
нар.; = наборг
в долг
брати набір, набірг — брать в долг
II наб`ір
1) ист. набор
2) (совокупность предметов, образующих нечто целое) набор, подбор; (комплект предметов для устройства чего-н. - обычно) прибор
3) полигр. набор

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 17.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29555-nabir.html

http://ukrlit.org/slovnyk/набір

http://slovopedia.org.ua/47/53405/325373.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Неволя

2014-11-30T13:39:41Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. ''Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. ''Мет. 54. '''З неволі робити'''. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. ''У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. ''АД. І. 88. 3) Плѣнъ. ''Татарва побрала в неволю. ''Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. '''Неволенька, нево́лечка. '''''Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. ''Чуб. V. 699.

==Словник синонімів==
НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВОпідсил.;НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить - І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); - Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). - Пор. 1. гніт, 1. ра́бство.

==Публічний електронний словник української мови==
НЕВО́ЛЯ, і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252); Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); // Полон, поневолення, рабство. У хатці жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр., І, 1963, 344); По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Довж., І, 1958, 380); * У порівн. Сусіди не бачилися одно з другим цілими тижнями; жили, як у неволі (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. Затріпалось у неї серце, як пліточка в неволі… (Мирний, І, 1949, 334); На рамі, мов краплину крові, побачив [дід] сонечко, що.. попало в неволю (Стельмах, І, 1962, 451); Здорові дельфіни живуть у неволі 20 — 25 років (Наука.., 1, 1967, 50).

По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди (Шевч., II, 1963, 229); [Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько по неволі одружив (Рудан., Тв., 1959, 301); Яко́ї нево́лі? — уживається для вираження сильного незадоволення, роздратування. Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю. — То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Вас., II, 1959, 76); — Кого тут проти ночі колотить? — Це я, Никаноре. — Ах, це ви? Якої ще неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Стельмах, І, 1962, 295).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Всесвітній словник української мови

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 269.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32119-nevolja.html

http://uk.worldwidedictionary.org/неволя

http://ukrlit.org/slovnyk/неволя

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Непевність

2014-11-30T13:33:08Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Непе́вність, -ности, '''''ж. ''1) Невѣрность, ненадежность. 2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе. 3) Подозрительность, сомнительность. 4) Опасность, ненадежность.

==Українсько-російський словник==
НЕПЕВНІСТЬ
1) неуверенность

2) неуверенность, нетвёрдость

3) ненадёжность, сомнительность; недостоверность

4) подозрительность; сомнительность

5) опасность

6) неопределённость, смутность

==Публічний електронний словник української мови==
НЕПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непе́вний 1, 2, 4— 6. Він відчув у її голосі приховану тривогу й непевність (Руд., Вітер… 1958, 148); Подорож по німецьких просторах спротивилась мені через таку непевність шляхів (Л. Укр., IV, 1954, 132).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 352.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32622-nepevnist.html

http://slovopedia.org.ua/47/53405/327406.html

http://ukrlit.org/slovnyk/непевність

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Непевність

2014-11-30T13:32:50Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Непе́вність, -ности, '''''ж. ''1) Невѣрность, ненадежность. 2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе. 3) Подозрительность, сомнительность. 4) Опасность, ненадежность.

==Українсько-російський словник==
НЕПЕВНІСТЬ
1) неуверенность

2) неуверенность, нетвёрдость

3) ненадёжность, сомнительность; недостоверность

4) подозрительность; сомнительность

5) опасность

6) неопределённость, смутность

==Публічни1 електронний словник української мови==
НЕПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непе́вний 1, 2, 4— 6. Він відчув у її голосі приховану тривогу й непевність (Руд., Вітер… 1958, 148); Подорож по німецьких просторах спротивилась мені через таку непевність шляхів (Л. Укр., IV, 1954, 132).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 352.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32622-nepevnist.html

http://slovopedia.org.ua/47/53405/327406.html

http://ukrlit.org/slovnyk/непевність

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Набіл

2014-11-30T13:25:15Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Набіл, -лу, '''''м. ''Молочные продукты.

==Публічний електронний словник української мови==
НАБІ́Л, у, ч., діал. Молоко; молочні продукти. — Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на торгах, які нам носять набіл (Фр., VI, 1951, 272); Старший вівчар попрощався зі своїм депутатом [власником полонини], і той побажав йому щастя в дорозі та на полонині. Дав йому кілька порад, як пасти худобу, як збирати набіл (Гжицький, Опришки, 1962, 18).

==Словник синонімів==
НАБІЛ
з. г., молочні продукти, молоко.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 17.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29549-nabil.html

http://ukrlit.org/slovnyk/набіл

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268079.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Набір

2014-11-30T13:20:03Z

Predator:

Нісенітниця

2014-11-30T13:10:52Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нісенітниця, -ці, '''''ж. ''Чепуха, вздоръ. ''Вигадує нісенітниці. ''

==Публічний електронний словник української мови==
1.НІСЕНІ́ТНИЦЯ, і, ж. Щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. Не даючи слова промовити, він мені читав і читав всяку нісенітницю (Коцюб., III, 1956, 168); Казна-що! Приверзеться якась нісенітниця (Руд., Остання шабля, 1959, 463); // у знач. присудк. сл. Безглуздо, нерозумно. Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця — шукати без вісті пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Сміл., Зустрічі, 1936, 157); При умові існування національних відмінностей безнаціональна культура — цілковита нісенітниця (Ком. Укр., 12, 1959, 38).

2.Плести́ (наплести́, верзти́, наверзти́, городи́ти, нагороди́ти і т. ін.) нісені́тницю (нісені́тниці) — говорити нерозумні, беззмістовні речі. А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли (Шевч., II, 1963, 209); Геть сп’янілий Гутбродт, втративши нитку розповіді, плів всякі нісенітниці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 184).

==Словник синонімів==
НІСЕНІТНИЦЯ
див. АБСУРД.

==Орфографічний словник української мови==
Нісені́тниця
іменник жіночого роду

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 427.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33140-nisenitnycja.html

http://ukrlit.org/slovnyk/нісенітниця

http://slovopedia.org.ua/41/53405/269154.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/130178.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут‎]]
[[Категорія:Ні]]

Невід

2014-11-30T13:03:53Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Невід, -вода, '''''м. ''Неводъ. ''Наперед невода рибою не хвались. ''Ном. № 2603.

==Публічний електронний словник української мови==
НЕ́ВІД
вода, ч. Велика рибальська сітка. Хлопці кинулись до річки. Одні побігли за човнами, другі розправляли невід (Мирний, І, 1954, 312); На душогубці плавав рибалка, закидаючи невід (Шиян, Вибр., 1947, 154); Які рухливі зірки! Їхнє мерехтіння чомусь пов’язалося в його уяві з рибою в неводі (Вільде, Сестри.., 1958, 569).

==Універсальний словник-енциклопедія==
НЕВІД

рибальське знаряддя для промислового вилову риби; складається із сачка (мотні) та 2 бокових полотнищ (довж. до 220-360 м, вис. 16-22 м), які тягнули за мотузки (волоки); нижній край н. утримують у воді грузила, верхній край - поплавки.

==Фразеологічний словник української мови==
НЕВІД

би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко); // Переборювати нестатки. Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець). би́тися як риби́на в не́воді. Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б’ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 262.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32059-nevid.html

http://ukrlit.org/slovnyk/невід

http://slovopedia.org.ua/29/53405/16475.html

http://slovopedia.org.ua/49/53405/359101.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Носій

2014-11-30T12:55:36Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Носій, -сія, '''''м. ''Носильщикъ. Міус. окр.

==Публічний електронний словник української мови==
НОСІ́Й, я́, ч.
1 Те саме, що носи́льник. Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани.. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (Жур., Даша, 1961, 23); Крім пасажирів, тут були проводжаючі.. Між ними з’являлись і зникали носії в білих фартухах (Трубл., II, 1955, 22); // Той, хто взагалі несе що-небудь. Від залізних бочок, з котрих цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії. (Коцюб., І, 1955, 227); Тричі змінялися негри-носії, а Настя не рухалася, лежала, як мертва (Тулуб, Людолови, І, 1957, 253).

2. перен. Той, хто наділений, володіє чим-небудь, є його виразником. Література соціалістичного реалізму — носій благородних ідей миру і дружби народів (Рад. літ-во, 6, 1957, 10); В буржуазних країнах кіно часто виступає носієм неправди (Ком. Укр., 10, 1965, 59).

3. спец. Розповсюджувач інфекції і т. ін. Сірі пацюки і миші можуть бути носіями більш як двадцяти різних захворювань, небезпечних для життя людини (Наука.., 6, 1960, 31).

==Орфографічний словник української мови==
носі́й
іменник чоловічого роду, істота

==Словник синонімів==
НОСІЙ
носильник; (ідей) виразник; (зарази) МЕД. спричинник, розповсюджувач.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 446.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33251-nosij.html

http://ukrlit.org/slovnyk/носій

http://slovopedia.org.ua/35/53405/130947.html

http://slovopedia.org.ua/41/53405/269190.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Но]]

Наділ

2014-11-30T12:44:38Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Наділ, -лу, '''''м. ''Удѣлъ, награда. ''Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці. ''Полт. у.

==Публічний електронний словник української мови==
Наділ:
1. Дія за значенням наділити, наділяти. Між людьми із давніх-давен ідуть чутки про наділ землі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 32).
2. Ділянка землі, яку отримувала селянська сім'я для користування. Вийшовши з дворових на волю, не маючи наділу, він сяк-так справився на хату, приписався до Мар'янівської громади (Панас Мирний, III, 1954, 67); Гнат ще здалеку побачив свій наділ. Він чорнів, як і всі наділи, що були по цей бік шляху (Петро Панч, В дорозі, 1959, 46);

==Словник синонімів==
Наділ – 1.(землі) ділянка; 2. Нагорода; 3. Пай, пайка, частка.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 томах. — Т. 5, 1974. — С. 69.

'''3'''.Словник синонімів української мови: у 2-х томах. – Т. 2, 2001.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30190-nadil.html

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

http://studopedia.com.ua/1_23817_sinonimi-v-ukrainskiy-movi.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Наказ

2014-11-30T12:28:45Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Наказ, -зу, '''''м. ''1) Распоряженіе, приказъ. ''А тут і наказ: у поход лагодитись. ''МВ. (О. 1862. III. 76). ''Прозьба панська рівно з наказом ходить. ''Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.

==Публічний електронний словник української мови==
Наказ, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор

==Академічний тлумачний словник==
НАКАЗ:
1)Офіційний документ, в якому викладається розпорядження, постанова і т. ін. військового начальника, керівника установи, підприємства, організації і т. ін. Щорс швидко пробіг очима пункти наказу, які не стосувалися безпосередньо його полку (Олександр Довженко, I, 1958, 143); Вожата вивісила в школі наказ, в якому.. висловлювалась нам, кращим розвідникам, подяка (Олесь Донченко, V, 1957, 202); Повернувся він наляканий, сердитий і відразу ж написав наказ про звільнення Щербицької з роботи (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 45);
2) Розпорядження, настанова, вказівка і т. ін. Тілько що пан почав повертатися, як Остап уже стояв, вирівнявшись, наче верства, і, покірливо опустивши руки, дожидав панського наказу (Панас Мирний, IV, 1955, 30); Сергійко, як тільки зринав із дому, забував про материні накази і запотиличники, робив своє (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 549.

'''3'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 99.

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30518-nakaz.html

http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy

http://sum.in.ua/s/nakaz

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Ноша

2014-11-29T21:00:37Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Но́ша, -ші, '''''ж. ''Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.

==Публічний електронний словник української мови==
НО́ША, і, ж.

1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Бойч., Молодість, 1949, 233); Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Ткач, Крута хвиля, 1956, 109); // перен. Усе те, що хтось зобов’язаний здійснювати, виконувати і т. ін. Створивши нову пролетарську державу, робітничий клас взяв на себе нечувану ношу (Ленін, 30, 1951, 473); — Вступаю в партію.., значить, беру добровільно на себе додаткові обов’язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Гончар, III, 1959, 132).

2. діал. Одяг. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (Рильський, III, 1961, 162); Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 77).

==Орфографічний словник української мови==
но́ша
іменник жіночого роду

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 448.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33277-nosha.html

http://ukrlit.org/slovnyk/ноша

http://slovopedia.org.ua/35/53405/131026.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Но]]

Носак

2014-11-29T20:51:40Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Носа́к, -ка, '''''м. ''1) Носокъ сапога. ''Вдарив його носаком. ''2) Ударъ по носу 3) Носильщикъ. Рост.-на-Дону.

==Академічний тлумачний словник==
НОСА́К, а, чол., розм. Передня частина взуття; носок. Пігловський носаком ударив зв'язаного Романа під печінку (Михайло Стельмах, I, 1962, 465).

==Орфографічний словник української мови==
носа́к
іменник чоловічого роду
розм.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 444.

'''2'''.Словник Бориса Грінченка

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/nosak

http://ukrlit.org/slovnyk/носак

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33238-nosak.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/130917.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Но]]

Нікольство

2014-11-29T20:43:51Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нікольство, -ва, '''''с. ''Недосугъ, отсутствіе свободнаго времени. Сим. 198. ''За оцим нікольством і отченашу не прочитав. ''

==Публічний електронний словник української мови==
НІ́КОЛЬСТВО, а, с., розм. Брак вільного часу. Така краса довкола, а ти не помічаєш її, .. завжди заклопотаний своїм смішним нікольством (Кол., Терен.., 1959, 186); Богдан і не згадав, як то сталося, що він уже козакує. І ніхто йому про це не нагадав у такому нікольстві (Ле, Хмельницький, І, 1957, 326).

==Орфографічний словник української мови==
ні́кольство
іменник середнього роду
розм.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 423.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33104-nikolstvo.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/130090.html

http://ukrlit.org/slovnyk/нікольство

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ні]]

Невіра

2014-11-29T20:34:52Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Невіра, -ри, '''''об. ''1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. ''Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? ''Нп. ''Ця'', б''ачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, не то що ми, християне. ''МВ. III. 59. 4) Недовѣріе. ''До панів народ має давню историчну невіру. ''О. 1862. II. 52. Ум. '''Невіронька. '''КС. 1882. V. 361.

==Публічний електронний словник української мови==
НЕВІ́РА, и.
1. ж. Відсутність віри, упевненості, переконаності в чому-небудь. Вона замовкла, бувши непевна, чи треба знову говорити про свою невіру в успіх (Головко, II, 1957, 470); Представники антинародних течій прагнули використати поетичне слово для проповіді індивідуалізму, занепадництва, невіри в перемогу соціалізму (Іст. укр. літ., II, 1956, 77).
2. ч. і ж., розм. Недовірлива, маловірна людина. Голодностепське будівництво.. стало реальною річчю навіть для найзапекліших невір (Ле, Міжгір’я, 1953, 152); Скільки в той час було невір, скептиків і просто ворогів, які твердили, що нічого не вийде у більшовиків (Цюпа, Україна.., 1960, 207).
3. ч., розм. Нехристиянин або той, хто не вірує в бога; безбожник. "Ріж! і бий! Мордуй невіру бусурмана!" Кричать [козаки] за муром (Шевч., І, 1963, 199); — Іди мені геть! Іди, безбожнику, іди, невіро, з хати зовсім! — наказує йому [Семенові] мати (Вас., І, 1959, 327); // Уживається як лайливе слово. Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити веслом (Тют., Вир, 1964, 257).

==Великий тлумачний словник==
НЕВІРА 1) неверие 2) (ист.: не христианин) неверный 3) м. и ж. разг. недоверчивый, маловерный человек

==Словник синонімів==
НЕВІРА
(що) невірство, св. невір'я; (хто) неймовіра, Хома невірний; (безбожник) АТЕЇСТ, невірник, безвірник, недовірок, безвірок; (нехристиянин) невірний.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови

'''2'''.Словопедія

'''3'''.Словник Бориса Грінчеко

==Зовнішні посилання==
http://ukrlit.org/slovnyk

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268756.html

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32078-nevira.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Небилиця

2014-11-29T20:17:14Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Небилиця, -ці, '''''ж. ''Небылица; росказни; прибаутки. ''Кажи небилиці. ''Ном. № 14339.

==Публічний електронний словник української мови==
1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Фр., IX, 1952, 174); Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (Гур., Життя.., 1954, 351); // Нісенітниця, дурниця. — Ви біля гадюки сиділи? — нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (Стельмах, І, 1962, 486).
Городи́ти небили́ці див. городи́ти.

2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Оригінальним видом фольклору є небилиці — своєрідні каламбури, пройняті іронією (Веч. Київ, 23.VІІ 1957, 4).

==Словник синонімів==
НЕБИЛИЦЯ
див. НЕБУВАЛЬЩИНА.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 248.

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31952-nebylycja.html

http://ukrlit.org/slovnyk/небилиця

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268683.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Навік

2014-11-29T20:09:31Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==

'''Навік, навіки, '''''нар. ''1) Навѣки, навсегда. ''Навік замовкло. ''Шевч. ''Навіки покинув мене. ''Макс. ''Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. ''Мет. 259. У Шевченка еще: ''заснути навіквіки. ''225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. ''Серцем був палкий навіки. ''МВ. (О. 1862. І. 71).

==Тумачний словник==

НАВІК, присл. Те саме, що навіки. Минають місяці, — село Навік замовкло, Оніміло (Тарас Шевченко, II, 1953, 151); Хай буде той навік проклятий, Хто батька й край свій забува! (Володимир Сосюра, II, 1958, 390); [Голос:] Ой, де мій коханий юпак-оборонець? .. Навік зажурився і втратив надію до мене дістатись (Леся Українка, II, 1951, 185);
// Завжди, вічно. По землях отих наша слава ходила, Вона, не зів'яне навік по війні (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 33.

==Синонімічний словник==

НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ [НАВІ́К], НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В [НАВІ́К-ВІ́КИ] [НАВІ́К-ВІКІ́В] підсил., НАВІ́КИ [ВІ́ЧНІ] підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК [НА БЕ́ЗРІК] розм.; БЕЗПОВОРО́ТНО,БЕЗ ВОРОТТЯ́ розм., БЕЗ ЗВОРО́ТУ рідко (виключаючи можливість повернення в майбутньому чого-небудь, настаннячогось іншого). [Ліда:] Прошу не згадувати минуле. Його нема... Я викреслила назавжди (О. Корнійчук); І він оддав їй своєсерце навіки, без звороту (Б. Грінченко); За простим столом, нічим не покритим і залитим чорнилом, що вже давнозасохло і ввійшло навічно в деревину, сидів.. лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник); Поминай мене, не удавайся втугу... прощай на віки-вічні!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); - Добрий вечір, Сафроне Андрійовичу. І ви до нас приїхали?Назавше, може? (М. Стельмах); Сиві і мляві хмари немов назовсім спустилися на землю й назавжди простелилися пополях (Ю. Смолич); Батько.. спитав, чи надовго він додому. - А зовсім уже. Одслужив своє (А. Головко); Коли я кажу, щозосталась би тут [у Болгарії] на безрік, то ви ж знаєте, які тому причини (Леся Українка); Чого ти ждеш? Чи ще веснинової? Вона минула вже безповоротно (І. Франко); Ми думали про блиск, про сум його життя, Згадалось, що як він[Шопен] пішов без вороття, То звуки Моцарта, скорботні і величні, Його проводили у сутінки довічні (М. Рильський).

==Джерела та література==

http://ukrlit.org/slovnyk/навік

http://uk.worldwidedictionary.org/навік

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Нюня

2014-11-29T20:00:22Z

Predator:

==Академічний тлумачний словник==
'''Нюня, -ні, '''''ж. ''Плакса. Ум. '''Нюнька. '''Гол. IV. 480.
'''НЮНЯ''', і, чол. і жін., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: — Не козаки, а нюні ви! (Володимир Сосюра, I, 1957, 443); — Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе — цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що — кваша, нюня, солопій..! (Григір Тютюнник, Деревій, 1969, 46).

==Тлумачний словник Ушакова==
'''Нюня''', нюні, муж. і дружин. (розм. фам. пренебре.). Плаксивий, безхарактерний чоловік. «Все тому, що я занадто їх розпестив, що я рюмса, ганчірка, баба.» Чехов.

==Фразеологічний словник української мови==
'''НЮНЯ'''
розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси), зневажл. 1. Плакати. (Варка:) Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат! (І. Карпенко-Карий); (Василь:) Верни її, братіку! Покаюся, перед усім миром покаюся!.. (Митрохван:) Ач, розпустив слини! (М. Кропивницький); Він закрив долонями обличчя… — Знайшов де рюмсати. Ач, нюні розпустив! Виходь! (М. Понеділок); І знову розпустила (баба) патьоки і заголосила на всю хату (О. Стороженко); (Омелько:) Ти ще тут рюми розпустила… Геть! (М. Кропивницький); (Пані (до Ярини):) А ти чого тут рюмси розпустила? (С. Васильченко). 2. Переставати стримувати себе у вияві почуттів, настрою і т. ін. — ..Ти говориш: “слини розпустив”. Підожди, дай мені сказати! ..Другі мають щось десь, що і прийме їх, куди вони можуть прихилитися при лихій годині, де вони будуть почувати себе дома (В. Винниченко); Як Богданові хотілося обняти цю.

== Ілюстрації ==

[[Зображення:nyunya.jpg|x140px]]

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/49/53405/359209.html

http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/887954

http://sum.in.ua/s/njunja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ню]]

Нюня

2014-11-29T19:57:45Z

Predator:

== Інформація ==

'''Нюня, -ні, '''''ж. ''Плакса. Ум. '''Нюнька. '''Гол. IV. 480.

'''НЮНЯ''', і, чол. і жін., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: — Не козаки, а нюні ви! (Володимир Сосюра, I, 1957, 443); — Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе — цур! Бо як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що — кваша, нюня, солопій..! (Григір Тютюнник, Деревій, 1969, 46).

'''Нюня''', нюні, муж. і дружин. (розм. фам. пренебре.). Плаксивий, безхарактерний чоловік. «Все тому, що я занадто їх розпестив, що я рюмса, ганчірка, баба.» Чехов.

'''НЮНЯ'''
розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси), зневажл. 1. Плакати. (Варка:) Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат! (І. Карпенко-Карий); (Василь:) Верни її, братіку! Покаюся, перед усім миром покаюся!.. (Митрохван:) Ач, розпустив слини! (М. Кропивницький); Він закрив долонями обличчя… — Знайшов де рюмсати. Ач, нюні розпустив! Виходь! (М. Понеділок); І знову розпустила (баба) патьоки і заголосила на всю хату (О. Стороженко); (Омелько:) Ти ще тут рюми розпустила… Геть! (М. Кропивницький); (Пані (до Ярини):) А ти чого тут рюмси розпустила? (С. Васильченко). 2. Переставати стримувати себе у вияві почуттів, настрою і т. ін. — ..Ти говориш: “слини розпустив”. Підожди, дай мені сказати! ..Другі мають щось десь, що і прийме їх, куди вони можуть прихилитися при лихій годині, де вони будуть почувати себе дома (В. Винниченко); Як Богданові хотілося обняти цю.

== Ілюстрації ==

[[Зображення:nyunya.jpg|x140px]]

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/49/53405/359209.html

http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/887954

http://sum.in.ua/s/njunja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ню]]

Нива

2014-11-29T19:54:55Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Ни́ва, -ви, '''''ж. ''Вспаханное поле. ''Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. ''Шевч. 652. Ум. '''Нивка, нивонька. '''''Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм. ''Мет. 297.

==Словник Ушакова==
НИВА
ниви, ж. Поле, оброблені для посіву, рілля (поет. І обл.). Їх села і ниви за буйний набіг прирік він мечам і пожеж. Пушкін. Коли хвилюється жовтіюча нива. Лермнтв. ? перен. Терені, область діяльності (кніжн. Ритор. Устар.). Трудився на ниві народної освіти.

==Академічний тлумачний словник==
НИ́ВА, и, жін.
1. Ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка призначена для їх вирощування; поле. На ниву в жито уночі, На полі, на роздоллі, Зліталися поволі Сичі (Тарас Шевченко, II, 1953, 103); Ниво моя, ниво, Ниво золота! Стигнеш ти на сонці, Налила жита... (Павло Грабовський, I, 1959, 292); З острахом бідний орач позира на незорану ниву (Іван Франко, XIII, 1954, 305); Пригадав Оленчук.., як першу ниву свою обробляв із старшим сином (Олесь Гончар, II, 1959, 279);
// рідко. Хлібні рослини, що ростуть на такій ділянці. Легенький вітер колихав ниви проса (Літературна Україна, 22.V 1962, 3).
2. перен. Сфера, галузь людської діяльності. Майже тридцять п'ять років невтомно трудиться Олександр Степанович Левада на ниві української радянської літератури (Мистецтво, 1, 1961, 24); На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його [Багірона] таланти (Олесь Гончар, I, 1954, 109).

==Джерела та література==
'''1'''.Тлумачний словник Ушакова

'''2'''.Словник Бориса Грінченка

'''3'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 408.

==Зовнішні посилання==
http://enc-dic.com/ushakov/Niva-36091.html

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32982-nyva.html

http://sum.in.ua/s/nyva

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ни]]

Начальник

2014-11-29T19:46:34Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Начальник, -ка, '''''м. ''Начальникъ.

==Словник синонімів==
Начальник - начальство
шеф
патрон

==Словник Ушакова==
НАЧАЛЬНИК, начальника, м. Посадова особа, керівне, завідувач ніж-н. Начальник станції. Старші військові начальники. Вартовий начальник. (воєн.). Начальник губерній (губернатор; дореволюц.)

Бан, начальник - південно-слов'янське вимова слова пан, "пан", вживалося в значенні начальника області. Назва це зустрічається в останньому значенні вже у Костянтина Порфірородного, коли він говорить про Хорватію; в XII сторіччі банами називалися начальники наступних областей: Хорватії, Боснії, Славонії, Пожежского округу, узбережжя Рами, Срем та Албанії. Особливо бан хорватський мав великі права: його, правда, призначав король, але в державних актах його ім'я писалося зараз після імені короля, і він взагалі мав ті ж привілеї, що і палатин в Угорщині. Бан давав права містам, мав верховний нагляд над королівськими замками, призначав жупанів, єпископів і абатів; він отримував шосту частину всіх митних доходів, третю частину пенею і відому частина всіх інших державних доходів, мав право карбувати монету, був верховним суддею у своїй країні і головним полководцем; під час війни в межах своєї провінції він повинен був піклуватися про зміст військ, за що отримував окрему винагороду грошима і сіллю; в походах йшов першим, у відступі - останнім.

==Джерела та література==
'''1'''.Словопедія

'''2'''.Словник Бориса Грінченка

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/41/53405/268631.html

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31825-nachalnyk.html

http://5ballov.qip.ru/dictionary/tolkovyiy-slovar-ushakova/rus/n/na/nachalnik-2/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Начальник

2014-11-29T19:44:57Z

Predator:

Нута

2014-11-29T19:37:24Z

Predator: Створена сторінка: ==Публічний електронний словник української мови== НУ́ТА, и, ж., діал. Нота, мелодія. З кож...

==Публічний електронний словник української мови==
НУ́ТА, и, ж., діал. Нота, мелодія. З кождою строфою, з кождою нутою Слабшає відгомін твій… Пісне, напоєна горем-отрутою, Час тобі вже на спокій (Фр., XI, 1952, 48).

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 456.

==Зовнішні посилання==
http://ukrlit.org/slovnyk/нута

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Ну]]

Натиск

2014-11-29T19:22:23Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Натиск, -ку, '''''м. ''1) Надавливаніе, натискиваніе. 2) Давка, толпа. ''Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити. ''Канев. у.

==Академічний тлумачний словник ==
1.Дія за значенням натискати, натиснути (Молода Червона Армія героїчно відбивала натиск німецьких військ і 23 лютого 1918 року завдала рішучого удару німецьким окупантам під Псковом і Нарвою)

2.Тиснення набору або кліше на папір при друкуванні (Потовщення штриха при писанні пером. Юрко старанно виводив кожний рядок. Літери шикувались чіткі, рівні, з красивим натиском )

3.Тиснява. (Натиск такий, що й пройти не можна)

==Словник синонімів==
НАТИСК
напір, тиск; (військ) наступ, навала; (на слові) притиск, наголос; (наполягання) напосідання; Д. (тиск у юрбі) тиснява.

==Орфографічний словник==
на́тиск
іменник чоловічого роду

==Джерела та література==
'''1'''.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

'''2'''.Словник Бориса Грінченка

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/natysk

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31621-natysk.html

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268577.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/124250.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Набавка

2014-11-29T19:15:24Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Набавка, -ки, '''''ж. ''Прибавка (къ цѣнѣ).

==Публічний електронний словник української мови==
НАБА́ВКА, и, ж. Те, що набавляють, додають.

==Словник синонімів==
НАБАВКА
(платні) накидка, надвишка; (ціни) націнка; (додаток) наддаток

==Орфографічний словник української мови==
наба́вка
іменник жіночого роду

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 11.

'''2'''.Словник Бориса Грінченка

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://ukrlit.org/slovnyk/набавка

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29489-nabavka.html

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268069.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/118796.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Набавка

2014-11-29T19:15:07Z

Predator:

Нив’я

2014-11-29T19:02:56Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нив’я́, -в’я́, '''''с. ''Пахотное поле, пахоть. ''Переорювали панське нив’я. ''Мир. ХРВ. 106. ''Довго розглядав зелене нив’я. ''Мир. ХРВ. 5. ''Жайворонки... заливаються собі по над нив’ям. ''О. 1862. IV. 62. ''Тепер саме дикі качки по нив’ях пасуться. ''Черном. ''По нив’ю погана дорога. ''Міус. окр.

==Академічний тлумачний словник==
 НИ́В'Я, я, сер., рідко. Збірн. до нива 1. Оддам нив'я і сінокоси, І риболовні Тибрські коси, То буде нам Еней сусід(Іван Котляревський, I, 1952, 275); Чорніс нив'я поораною ріллею та жовтіють лапи збитою стернею... (Панас Мирний, III, 1954, 255); Над буйним нив'ям виспе знайомий перестук [мотоцикла] (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 65).

==Український тлумачний словник==
нив'я — іменник середнього роду збірн.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 409.

'''2'''.Словник Бориса Грінченка.

'''3'''.Український тлумачний словник

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32986-nyvja.html

http://sum.in.ua/s/nyv.ja

http://ukrainian_explanatory.academic.ru/100780/нив%27я

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ни]]

Нянька

2014-11-29T18:56:19Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нянька, -ки, '''''ж. ''Нянька. ''Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. ''Ном. № 1420.

==Академічний тлумачний словник==
НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Де багацько няньок, там дитя каліка (Укр.. присл.., 1955, 128); Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409); * Образно. [Пронашка:] Комсомольцеві няньки не потрібні!.. (Мик., І, 1957, 249); — Самі впораємось! Без няньки! — забурунило внизу між возами(Гончар, II, 1959, 111); * У порівн. Йому навіть жаль стало тих апаратів, він так довго ходив коло них, наче нянька біля дитини (Коцюб., II, 1955, 94).
 Бу́ти (ста́ти) за ня́ньку, заст. — служити нянькою у заможних людей. — Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, — сказала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55); — Я вже вам буду бавити маленького Андрійка, буду йому за няньку, лише звезіть наш хліб та складіть у стодолу!(Коцюб., І, 1955, 15); Годи́тися в няньки́ — мати відповідний вік для того, щоб бути нянькою при малій дитині. — Що ж, дівчині дев’ятий іде, — в няньки годиться (Крот., Сини.., 1948, 25); Менша[дочка Яресьчихи] — Вустя годилася кому-небудь у няньки (Гончар, Таврія, 1952, 11).

==Орфографічний словник української мови==
ня́нька
іменник жіночого роду, істота
* Але: дві, три, чотири ня́ньки

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 459.

'''2'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/njanjka

http://slovopedia.org.ua/35/53405/131236.html

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33343-njanka.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ня]]

Нявк

2014-11-29T18:50:25Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Нявк, -ку, '''''м. ''= '''Нявкання. '''Св. Л. 132.

==Академічний тлумачний словник==
 НЯ́ВКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням пискати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути жалісне котяче нявкання (Іван Кочерга, II, 1956, 34); Колюча гущавина низькорослої жовтої акації на схилах яру повнилася нявканням березневих котів (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 187); * Образно. — Нічого співати, Іно, бо не спів вийде, а так — котяче нявкання (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 258).

==Словник української мови==
НЯВ, виг. Звуконаслідування, що передає котяче нявкання. Коли що було надума [кіт], то зараз до своєї хазяйки і озветься: «Няв, няв!» (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 189); [Голоси звідусіль.. (Дехто вдає звірячий та пташиний крик):] Ку-ку! Кукуріку! Гав-гав! Няв-няв! А кшшш! (Леся Українка, II, 1951, 523).

==Джерела та література==

'''1'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 573.

'''2'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.

'''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 459.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/njavkannja

http://ukrlit.org/slovnyk/нявкання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33334-njavk.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ня]]

Недолік

2014-11-29T18:43:15Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Недолік, -ку, '''''м. ''Недочетъ.

==Академічний тлумачний словник==
НЕДО́ЛІК, у, чол.
1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки, замість того щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 27); Багато командирів відзначали, що вона [п'єса Корнійчука] допомогла їм усунути ряд недоліків у їхній роботі (Історія української літератури, II, 1956, 256).
2. Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 282); Одночасно подумалось, чи не переборщили вони вади Кульницького: чужі недоліки завжди більшими здаються (Михайло Стельмах, II, 1962, 214);
// Відхилення від норми; дефект. Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (Вечірній Київ, 14.I 1963, 4).
3. Відсутність належної кількості чого-небудь. На щоці [Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 212).

==Орфографічний словник==
Недолік
Іменник чоловічого роду.

==Словник синонімів==
НЕДОЛІК
(у праці) недогляд, хиба, помилка, прогріх, г. недотягнення, сов. промах, УПУЩЕННЯ; (дефект) вада, ґандж, щербина, мінус, порок; Р. недостача.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32247-nedolik.html

http://sum.in.ua/s/nedolik

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268822.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/126434.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Недолік

2014-11-29T18:42:31Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Недолік, -ку, '''''м. ''Недочетъ.

==Академічний тлумачний словник==
НЕДО́ЛІК, у, чол.
1. у чому і без додатка. Недогляд, упущення, помилка і т. ін. у якій-небудь роботі. Оксен знав, що, прийшовши до артільного двору, побачить ті ж самі недоліки, які були вчора, і що всі ті люди, яким він вказав на неполадки, замість того щоб виправити їх і не допускати надалі, будуть виправдовуватися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 27); Багато командирів відзначали, що вона [п'єса Корнійчука] допомогла їм усунути ряд недоліків у їхній роботі (Історія української літератури, II, 1956, 256).
2. Негативна риса, ознака і т. ін. кого-, чого-небудь. Недоліки крейсера при цьому першому польоті на великій височині і швидкості відразу ж впадали в очі (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 282); Одночасно подумалось, чи не переборщили вони вади Кульницького: чужі недоліки завжди більшими здаються (Михайло Стельмах, II, 1962, 214);
// Відхилення від норми; дефект. Для подання допомоги дітям з недоліками мови при дитячих поліклініках існують логопедичні кабінети (Вечірній Київ, 14.I 1963, 4).
3. Відсутність належної кількості чого-небудь. На щоці [Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 212).

==Орфографічний словник==
Недолік
Іменник чоловічого роду.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32247-nedolik.html

http://sum.in.ua/s/nedolik

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268822.html

http://slovopedia.org.ua/35/53405/126434.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Не]]

Намет

2014-11-29T18:33:40Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Намет, -ту, '''''м. ''Палатка, шатеръ, ставка. ''А в полі, полі біленький намет. ''Мет. 337. ''Ой нап’яли козаченьки голубий намет. ''Нп. '''Стати наметом'''. Разбить шатры. ''Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. ''Kolb. І. 109.

==Академічний тлумачний словник==
НАМЕ́Т, у, чол.
1. Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро. В сквері виднілися військові намети з червоними хрестами (Петро Панч, В дорозі, 1959, 161); За двадцять кроків од дівчачого намету стояв намет хлопців (Микола Трублаїні, II, 1955, 127); На мить Бальзак затримався перед наметом циган (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 151); Просторий гетьманський намет не вміщував усієї генеральної старшини (Яків Качура, Вибр., 1953, 88);
// Навіс із дерева або тканини. До маленького ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 66); — Їх [коней] би можна поставить на ніч під намет коло стайні, — обізвався Антоша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399);
// Навіс, що утворюється переплетінням гілля і листя дерев. Я блукаю під наметом Вербиць рясних (Павло Грабовський, I, 1959, 427); Коло одного двору.. під широким наметом із гілля сиділо пар зо дві молоді (Степан Васильченко, II, 1959, 47); * Образно. Над покрівлями будинків осінні.. хмари нап'яли сизий намет (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 12); * У порівняннях. Ідем лісом; нас ліс, Мов намет, осяга (Павло Грабовський, I, 1959, 205).
Намет неба; Небесний намет, поет. — небо, небозвід. Вітер стих, чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 83); Під небесним золотим наметом Із тобою побратались ми (Андрій Малишко, І, 1956, 364).
2. Наметена вітром купа снігу; замет. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Леся Українка, III, 1952, 518); Кінна розвідка неслася вздовж вулиці і топтала ворогів, що грузли під тинами в сніжних наметах (Олександр Довженко, І, 1958, 153);
// рідко. Купа чого-небудь. Між деревами, в наметах рудого листу, щось пахло непевне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 282).
3. Хода коня галопом. Жеребець поволі осідає на задні ноги, робить стрибок і стелеться в наметі, збиваючи копитами хмару куряви (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65).

==Орфографічний словник==
Намет
Іменник чоловічого роду

==Словник синонімів==
Намет
(приміщення з тканини) шатро, (парусиновий) тент.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30828-namet.html

http://sum.in.ua/s/namet

http://slovopedia.org.ua/35/53405/122260.html

http://slovopedia.org.ua/41/53405/268353.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Намет

2014-11-29T18:28:09Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Намет, -ту, '''''м. ''Палатка, шатеръ, ставка. ''А в полі, полі біленький намет. ''Мет. 337. ''Ой нап’яли козаченьки голубий намет. ''Нп. '''Стати наметом'''. Разбить шатры. ''Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. ''Kolb. І. 109.

==Академічний тлумачний словник==
НАМЕ́Т, у, чол.
1. Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро. В сквері виднілися військові намети з червоними хрестами (Петро Панч, В дорозі, 1959, 161); За двадцять кроків од дівчачого намету стояв намет хлопців (Микола Трублаїні, II, 1955, 127); На мить Бальзак затримався перед наметом циган (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 151); Просторий гетьманський намет не вміщував усієї генеральної старшини (Яків Качура, Вибр., 1953, 88);
// Навіс із дерева або тканини. До маленького ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 66); — Їх [коней] би можна поставить на ніч під намет коло стайні, — обізвався Антоша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399);
// Навіс, що утворюється переплетінням гілля і листя дерев. Я блукаю під наметом Вербиць рясних (Павло Грабовський, I, 1959, 427); Коло одного двору.. під широким наметом із гілля сиділо пар зо дві молоді (Степан Васильченко, II, 1959, 47); * Образно. Над покрівлями будинків осінні.. хмари нап'яли сизий намет (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 12); * У порівняннях. Ідем лісом; нас ліс, Мов намет, осяга (Павло Грабовський, I, 1959, 205).
Намет неба; Небесний намет, поет. — небо, небозвід. Вітер стих, чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 83); Під небесним золотим наметом Із тобою побратались ми (Андрій Малишко, І, 1956, 364).
2. Наметена вітром купа снігу; замет. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Леся Українка, III, 1952, 518); Кінна розвідка неслася вздовж вулиці і топтала ворогів, що грузли під тинами в сніжних наметах (Олександр Довженко, І, 1958, 153);
// рідко. Купа чого-небудь. Між деревами, в наметах рудого листу, щось пахло непевне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 282).
3. Хода коня галопом. Жеребець поволі осідає на задні ноги, робить стрибок і стелеться в наметі, збиваючи копитами хмару куряви (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65).

==Орфографічний словник==
Намет
Іменник чоловічого роду

==Словник синонімів==
Намет
(приміщення з тканини) шатро, (парусиновий) тент.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник Бориса Грінченка

'''2'''.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

'''3'''.Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30828-namet.html
http://sum.in.ua/s/namet
http://slovopedia.org.ua/35/53405/122260.html
http://slovopedia.org.ua/41/53405/268353.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Намір

2014-11-29T18:22:00Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Намір, -ру, '''''м. ''Намѣреніе. ''Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. ''Мир. Пов. І. 161. '''Без наміру'''. Ненамѣренно.

==Академічний тлумачний словник==
НАМІР, у, чол. Задум, бажання зробити що-небудь. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому (Панас Мирний, III, 1954, 55); Антон.. вперто здійснював свій намір добратися до міста (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 133).

==Словник синонімів==
Намір
(бажання зробити щось) думка, замір.

==Орфографічний словник==
Намір
Іменник чоловічого роду.

==Джерела та література==
'''1'''.Словопедія

'''2'''.Тлумачний словник Бориса грінченка

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/35/53405/122304.html

http://slovopedia.org.ua/31/53405/28524.html

http://sum.in.ua/s/namir

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30850-namir.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Надвір’я

2014-11-29T18:14:02Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Надвір’я, -р’я, '''''с. ''Надворье. ''Діти бігали по надвір’ю. ''ЗОЮР. II. 28. ''Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір’ю. ''Мет. 175.

==Академічний тлумачний словник==
НАДВІ́Р'Я, я, сер. Обгороджена ділянка землі біля будинку; подвір'я. А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Тарас Шевченко, II, 1953, 256); Вантажні машини та підводи одна по одній вирушають з надвір'я (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 371).

==Орфографічний словник==
Надвір'я
Іменник середнього роду.

==Джерела та література==
'''1'''.Словопедія

'''2'''.Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 64.

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/35/53405/119993.html

http://sum.in.ua/s/nadvir.ja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Надвір’я

2014-11-29T18:13:22Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Надвір’я, -р’я, '''''с. ''Надворье. ''Діти бігали по надвір’ю. ''ЗОЮР. II. 28. ''Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір’ю. ''Мет. 175.

==Академічний тлумачний словник==
НАДВІ́Р'Я, я, сер. Обгороджена ділянка землі біля будинку; подвір'я. А у будень, то він тобі Не посидить в хаті, Все нишпорить по надвір'ю (Тарас Шевченко, II, 1953, 256); Вантажні машини та підводи одна по одній вирушають з надвір'я (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 371).

==Орфографічний словник==
Надвір'я
Іменник середнього роду.

==Джерела та література==
Словопедія
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 64.

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/35/53405/119993.html
http://sum.in.ua/s/nadvir.ja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Ноші

2014-11-29T18:06:12Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Но́ші, нош, '''''ж. мн. ''Носилки.

==Академічний тлумачний словник==
НО́ША, і, жін.
1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 233); Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 109);
// перен. Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін. Створивши нову пролетарську державу, робітничий клас взяв на себе нечувану ношу (Ленін, 30, 1951, 473); — Вступаю в партію.., значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 132).

2. діал. Одяг. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (Максим Рильський, III, 1961, 162); Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 77).

==Орфографічний словник==
Ноші
,множинний іменник.
(пристрій для перенесення вантажів, людей тощо).

==Словник синонімів==
Ноша
ноша, ношанка; тягар , вага, пакунок, оберемок (Підхопив мішок з сіллю, кинув собі на плече і поніс на берег; але скинув на пісок свою ношу (Коцюбинський).

==Джерела та література==
'''1'''.Орфографічний словник української мови

'''2'''.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/35/53405/131029.html

http://sum.in.ua/s/nosha

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Но]]

Ноші

2014-11-29T18:04:22Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Но́ші, нош, '''''ж. мн. ''Носилки.

==Академічний тлумачний словник==
НО́ША, і, жін.
1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 233); Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 109);
// перен. Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін. Створивши нову пролетарську державу, робітничий клас взяв на себе нечувану ношу (Ленін, 30, 1951, 473); — Вступаю в партію.., значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 132).

2. діал. Одяг. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім, Хоч своєрідне, а подібне в чомусь І до гуцульської святної ноші (Максим Рильський, III, 1961, 162); Прекрасна, власного виробництва, самобутня народна ноша (одяг) лемків, описана І. Вагилевичем, на сьогодні є музейною рідкістю (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 77).

==Орфографічний словник==
Ноші
,множинний іменник.
(пристрій для перенесення вантажів, людей тощо).

==Словник синонімів==
Ноша
ноша, ношанка; тягар , вага, пакунок, оберемок (Підхопив мішок з сіллю, кинув собі на плече і поніс на берег; але скинув на пісок свою ношу (Коцюбинський).

==Джерела та література==
Орфографічний словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/35/53405/131029.html
http://sum.in.ua/s/nosha

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Но]]

Наймит

2014-11-29T17:35:26Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.

==Словник української мови==
1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Вовчок, І, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар’яна Поляруша (Стельмах, І, 1962, 26); * У порівн. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей… (Мирний, IV, 1955, 42).

2. перен., зневажл. Той, хто захищав чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Шевч., І, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка є втіленням всього коєного, агресивного і кровожерливого?! (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).

==Словопедія==
НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
Наймити й найманці
Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.

'''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/34/53405/33158.html

http://ukrlit.org/slovnyk/наймит

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Наймит

2014-11-29T17:34:59Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.

==Словник української мови==
1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Вовчок, І, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар’яна Поляруша (Стельмах, І, 1962, 26); * У порівн. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей… (Мирний, IV, 1955, 42).

2. перен., зневажл. Той, хто захищав чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Шевч., І, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка є втіленням всього коєного, агресивного і кровожерливого?! (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).

==Словопедія==
НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
Наймити й найманці
Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.

'''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/34/53405/33158.html
http://ukrlit.org/slovnyk/наймит

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Наймит

2014-11-29T17:34:36Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.

==Словник української мови==
1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Вовчок, І, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар’яна Поляруша (Стельмах, І, 1962, 26); * У порівн. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей… (Мирний, IV, 1955, 42).

2. перен., зневажл. Той, хто захищав чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Шевч., І, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка є втіленням всього коєного, агресивного і кровожерливого?! (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).

==Словопедія==
НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
Наймити й найманці
Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.

'''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/34/53405/33158.html
http://ukrlit.org/slovnyk/наймит

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]

Наймит

2014-11-29T17:34:15Z

Predator:

==Словник Б.Д Грінченка==
'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.

==Словник української мови==
1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Вовчок, І, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар’яна Поляруша (Стельмах, І, 1962, 26); * У порівн. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей… (Мирний, IV, 1955, 42).

2. перен., зневажл. Той, хто захищав чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Шевч., І, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка є втіленням всього коєного, агресивного і кровожерливого?! (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).

==Словопедія==
НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
Наймити й найманці
Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.

==Джерела та література==
'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.
'''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/34/53405/33158.html
http://ukrlit.org/slovnyk/наймит

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:На]]