Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Poli Khalaim

2013-11-30T11:40:45Z

Poli Khalaim: /* Слова, що додав(ла) */

[[Файл:RZEY4977mkAуаа.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
===ПІП===
Халаім Поліна Костянтинівна
===Спеціальність===
Дизайн
===Група===
Дзб-1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Лисиця]]
[[Лошатко]]
[[Милосердя]]
[[Халява]]
[[Митець]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Poli Khalaim

2013-11-30T11:38:21Z

Poli Khalaim: /* Слова, що додав(ла) */

[[Файл:RZEY4977mkAуаа.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
===ПІП===
Халаім Поліна Костянтинівна
===Спеціальність===
Дизайн
===Група===
Дзб-1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Лисиця]]
[[Лошатко]]
[[Милосердя]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Лошатко

2013-11-30T11:36:26Z

Poli Khalaim:

'''Лошатко, лоша́точко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''лоша. '''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ло́шади (лат. Equus) — единственный современный род семейства лошадиных (Equidae) отряда непарнокопытных.
Самок лошадей называют кобылами, самцов — жеребцами или конями.

Домашняя лошадь (лат. Equus ferus caballus) — животное из семейства лошадиных отряда непарнокопытных, одомашненный и единственный сохранившийся подвид дикой лошади (Equus ferus), вымершей в дикой природе, за исключением небольшой популяции лошади Пржевальского. Широко используется человеком вплоть до настоящего времени.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Loshad.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2_loshadi.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Paren_i_loshad.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Prosto_krasivaya_loshad.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aloshada1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Jv6wUMI0B64}}
{{#ev:youtube|XWEa0Dd_Vxs}}

==Общие сведения==

Лошади (Equus) в широком смысле слова — единственный ныне живущий род семейства лошадиных, или непарнокопытных (Equidae s. Solidungula), отряда непарнокопытных (Perissodactyla). Как показывает второе название семейства, наиболее характерную особенность его составляют ноги, имеющие только один вполне развитый и одетый копытом палец. Череп вытянут и отличается относительно длинной лицевой частью. Долгое время лошади были в числе экономически наиболее важных для человека домашних животных, однако их важность упала в связи с развитием механизации. Самец лошади называется жеребцом, или (в просторечии) конём. Самка — кобылой. Кастрированный жеребец называется мерином. Детёныш лошади — жеребёнком.

Лошадь — житель больших, открытых пространств степей или прерий, спасающаяся в случае опасности при помощи бегства.

Наука, изучающая лошадей, называется иппологией.

Жильё одомашненной лошади называется конюшня.

==Распространение==

Насколько известно, в отдельных регионах лошадь встречается в диком состоянии. Домашние распространены по всем странам во множестве пород, сильно различающихся по величине, сложению, форме головы, цвету и т. д. и местами одичали. В Европе дикие или одичавшие лошади — тарпаны — водились ещё в первой половине прошлого столетия. Одичавших лошадей встречал также Пржевальский в провинции Гань-су.

Лошадь в Воронежской области
Замечательна лёгкость, с которой лошади, предоставленные самим себе, при сколько-нибудь благоприятных условиях возвращаются в дикое состояние и начинают вести образ жизни, ничем не отличающийся от образа жизни диких представителей семейства. Одичавших лошадей пампасов Южной Америки называют цимарронами. В Парагвае одичавшие лошади не живут, как полагают, из-за одной мухи, кладущей яйца в незаживший пупок новорожденных жеребят, от чего последние гибнут; домашние же живут в полудиком состоянии (мустанги), большими табунами, состоящими из маленьких групп (1 жеребец и 12—18 кобыл). Одичалые лошади населяют далее на север Льяносы. То же в меньших размерах наблюдалось в Мексике и на Фолклендских островах (здесь лошади под влиянием более сурового климата измельчали).

==Джерела та література==
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%B4%D0%B8
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8F%D1%8F_%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%B4%D1%8C?veaction=edit

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Лошатко

Лошатко

2013-11-30T11:04:27Z

Poli Khalaim:

'''Лошатко, лоша́точко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''лоша. '''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Лоша

2013-11-30T11:03:49Z

Poli Khalaim: /* Зовнішні посилання */

'''Лоша, -шати, '''''с. ''Жеребенокъ, ''Гойда, гойда, гойдаша! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. ''(Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ном. № 9256. Ум. '''Лошатко, лошаточко. '''
[[Категорія:Ло]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

Лоша

2013-11-30T10:53:44Z

Poli Khalaim:

Милуватися

2013-11-29T21:45:00Z

Poli Khalaim: /* Сучасні словники */

'''Милуватися, -луюся, -єшся, '''''гл. ''1) Ласкать другъ друга. ''Вони собі цілувались, цілувались, милувались. ''Мет. 25. 2) Любоваться. ''Знайшла очима свого сина і милувалась ним. ''Левиц. І. 269. ''Милувався такою вродливою красою. ''Мир. ХРВ. 61.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
МИЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (Павло Чубинський, V, 1874, 247); Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 344); * Образно. Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 120).

2. ким, чим, з кого — чого, на кого — що, без додатка і з спол. я к. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.). Ось в холодочку зібралися сиві діди, і милуються дітьми своїми, і тиху розмову ведуть проміж себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 153); Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 323); Все таке хороше, красне! Дивитися б та милуватися (Панас Мирний, IV, 1955, 321); Хлопці сиділи на згірку край шляху, милуючись селом, що біліло внизу по долині (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 88); Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце — та й біле ж (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 171);
// Захоплюватися чим-небудь. Куліш говорив, наче милувався своїми словами, впевнений у тому, що відкриває незнані святі істини (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 216); Друзі глузували з нього й запевняли, що він і в танк поліз, щоб під гуркіт моторів милуватися зі свого голосу (Юрій Яновський, II, 1954, 97).

3. у чому. Мати задоволення від певного заняття. Він милується у музиці.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 707.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Митець

2013-11-29T21:34:52Z

2013-11-29T21:28:35Z

Poli Khalaim: /* Див. також */

'''Ми́те́ць, -тця́, '''''м. ''= '''Метець. '''''Рибалонька, митець усе в воді ловити. ''Греб. 369. ''Хлопець ручий і на всі вигадки митець. ''Св. Л. 159.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Митець (заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [1].
Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), котрий талановито використовує у своїй творчості художні засоби. аідомарст .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==МИТЕЦЬ, тця, чол.ж==

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).

2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 720.

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C
http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C
http://sum.in.ua/s/mytecj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

2013-11-29T21:19:50Z

Poli Khalaim:

Файл:Твори добро.png

2013-11-29T21:18:17Z

Poli Khalaim:

2013-11-29T21:06:07Z

Poli Khalaim: /* Сучасні словники */

Лисиця

2013-11-29T20:57:44Z

Poli Khalaim: /* Див. також */

'''Лисиця, -ці, '''''ж. ''1) Лисица (звѣрь). ''Зна, де вовк, а де лисиця. ''Ном. № 5716. ''Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! ''Ном. № 13568. '''Накривсь, мов лисиця хвостом'''. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Въ обрядѣ сватовства, въ обрядовыхъ рѣчахъ сватовъ дѣвушка называется иногда вмѣсто '''куниці '''— '''лисицею'''. ''У вас лисиця є, нам снилось, котру Тетяною зовуть... ''(Изъ рѣчи сватовъ). Алв. 13. 2) Лисій мѣхъ. ''Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. ''Мет. 185. 3) Только во мн. ч. Намерзшіе узоры на оконномъ стеклѣ. 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида, употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ (Мирг. у.); б) для выжиманія воска; в) для сжиманія разламывающагося въ мѣстѣ развѣтвленія дерева. Приборъ состоитъ изъ двухъ досокъ или кусковъ дерева, которые помѣщаются по обѣ стороны развѣтвленія въ деревѣ, послѣ чего концы ихъ сжимаются насквозь проходящими планками. ''Треба грушу в лисиці взяти, а то розчахнеться. ''Левч. 161. г) для укрѣпленія стѣны: два столба одинъ противъ другого по обѣ стороны стѣны, концы которыхъ скрѣплены, отчего стѣна стискивается. ''Хата наша похилилась... Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом, обпала. ''Г. Барв. 249. д) для поддержанія '''жердки '''при работѣ гребенщиковъ. Вас. 164. ''Жердка висить на лисиці. ''См. '''Лещата. '''5) Названіе вола съ малой бѣлой отмѣтиной на лбу. КС. 1898. VII. 42. 6) Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124. Ум. '''Лисичка. '''Въ сказкахъ обыкновенно съ прибавленіемъ слова '''сестричка'''. ''Лисичкасестричка і вовк панібрат. ''Рудч. Ск.
[[Категорія:Ли]]

==Сучасні словники==

Лиси́ця (Vulpes) — рід ссавців родини псових (Canidae), ряду хижих. Найпоширеніший представник — лисиця звичайна
Лисиця звичайна або руда (Vulpes vulpes, syn. Vulpes fulva) — найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду лисиць (Vulpes) родини Псові (Canidae). Вона також є найбільшим видом роду: довжина тіла 60-90 см, хвоста — 40-60 см, маса 6-11 кг. У більшості випадків забарвлення спини яскраво-руде, часто з неясним темним візерунком, черево біле, іноді чорне. Забарвлення у тварин з південних районів ареалу тьмяніше. Поряд з типово забарвленими «вогнівками» зустрічаються особини з темнішим хутром: сиводушки, хрестовки, чорно-бурі. Зрідка в природі зустрічаються альбіноси.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4624.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1266237879_fox32_1600x1200.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Www_animaljpg_ru-42.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0Lr2VblkDfg.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|3szl88zPcW8}}
{{#ev:youtube|TyjqzrRCBSg}}

==Підвиди==
Vulpes vulpes abietorum Merriam, 1900
Vulpes vulpes alascensis Merriam, 1900
Vulpes vulpes alpherakyi Satunin, 1906
Vulpes vulpes anatolica Thomas, 1920
Vulpes vulpes arabica Thomas, 1902
Vulpes vulpes atlantica (Wagner, 1841)
Vulpes vulpes bangsi Merriam, 1900
Vulpes vulpes barbara (Shaw, 1800)
Vulpes vulpes beringiana (Middendorff, 1875)
Vulpes vulpes cascadensis Merriam, 1900
Vulpes vulpes caucasica Dinnik, 1914
Vulpes vulpes crucigera (Bechstein, 1789)
Vulpes vulpes daurica Ognev, 1931
Vulpes vulpes deletrix Bangs, 1898
Vulpes vulpes dolichocrania Ognev, 1926
Vulpes vulpes dorsalis (J. E. Gray, 1838)
Vulpes vulpes flavescens J. E. Gray, 1843
Vulpes vulpes fulvus (Desmarest, 1820)
Vulpes vulpes griffithi Blyth, 1854
Vulpes vulpes harrimani Merriam, 1900
Vulpes vulpes hoole Swinhoe, 1870
Vulpes vulpes ichnusae Miller, 1907
Vulpes vulpes indutus Miller, 1907
Лсиця якутська — Vulpes vulpes jakutensis Ognev, 1923
Лисиця японська — Vulpes vulpes japonica J. E. Gray, 1868
Vulpes vulpes karagan (Erxleben, 1777)
Vulpes vulpes kenaiensis Merriam, 1900
Vulpes vulpes kurdistanica Satunin, 1906
Vulpes vulpes macroura Baird, 1852
Vulpes vulpes montana (Pearson, 1836)
Vulpes vulpes necator Merriam, 1900
Vulpes vulpes niloticus (É. Geoffroy Saint-Hilaire, 1803)
Vulpes vulpes ochroxantha Ognev, 1926
Vulpes vulpes palaestina Thomas, 1920
Vulpes vulpes peculiosa Kishida, 1924
Vulpes vulpes pusilla Blyth, 1854
Vulpes vulpes regalis Merriam, 1900
Vulpes vulpes rubricosa Bangs, 1898
Лисиця хоккайдоська — Vulpes vulpes schrenckii Kishida, 1924
Vulpes vulpes silacea Miller, 1907
Vulpes vulpes splendidissima Kishida, 1924
Vulpes vulpes stepensis Brauner, 1914
Vulpes vulpes tobolica Ognev, 1926
Vulpes vulpes tschiliensis Matschie, 1907
Vulpes vulpes vulpes (Linnaeus, 1758)

Вимерлі види
Vulpes alopecoides — (Major, 1873, пізній пліоцен, Європа)
Vulpes angustidens — (Thenius, 1954, ранній плейстоцен, Європа)
Vulpes chikushanensis — (Young, 1930, пізній пліоцен, Європа)
Vulpes galaticus — (Ginsburg, 1998, пліоцен, Європа)
Vulpes praecorsac — (Kormos, 1932, середній плейстоцен, Європа)
Vulpes praeglacialis — (Kormos, 1932, ранній-середній плейстоцен, Європа)
Vulpes riffautae — (Bonis et al., 2007, пізній міоцен, Африка)
Vulpes stenognathus — (Savage, 1942, пізній міоцен, Північна Америка)

==Джерела та література==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8F
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

Лисиця

2013-11-29T20:47:14Z

Poli Khalaim: /* Медіа */

Лисиця

2013-11-29T20:46:30Z

Poli Khalaim: /* Медіа */

Лисиця

2013-11-29T20:43:47Z

Poli Khalaim: /* Медіа */