Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Камінь

2014-02-05T09:58:14Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|dAdULzO2ooE}}
==Див. також==
*[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в Біблії]
*[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C Штучний камінь] матеріал з Вікіпедії
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковдра

2014-01-27T17:35:17Z

Pishchalkovska:

'''Ковдра, -ри и ковдря, -рі, '''''ж. ''Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное '''рядно́''', служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovdra'''Ковдра'''], и, жін. Тепле вкривало, звичайно на ваті, яким люди накриваються в постелі. Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Вона стелить їм на канапі, вкладає спати і вкриває ковдрою, щоб не холодно було (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 17); * Образно. Спала природа під ковдрою білою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 222); * У порівняннях. Снігу навалило вище колін; він лежав важкою ковдрою на землі (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 9)

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358242.html'''Ковдра''']
тягти́ (тягну́ти) ко́вдру на се́бе. Діяти на догоду власним інтересам; думати лише про себе, бути корисливим. У боротьбі за владу кожна партія, зрозуміла річ, намагається тягнути ковдру на себе (З газети).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
*[http://vinnitsaok.com.ua/lyalkovi-kovdry-u-tehnitsi-pechvork-z-12-krajin-svitu-eksponuyutsya-u-vinnytsi-166786.html Лялькові ковдри]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Рятувальна_ковдра Рятівна ковдра] матеріал з Вікіпедії
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козел

2014-01-27T17:29:02Z

Pishchalkovska:

'''Козе́л, -зла, '''''м. ''1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. '''Козла водити'''. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для '''черіня '''гончарной печи. Вас. 180. 6) ''мн. '''''Ко́зла'''. Козлы. ''Стали вряд, а ратища в козла поставили. ''ЗОЮР. І. 254. 7) ''мн. '''''Кізли'''. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и '''крокви''', стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozel'''Козел''']
,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).
♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40);
// Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).
* Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297452.html '''Козел''']
Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:
~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 4.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|iDel5Ic13hI}}
{{#ev:youtube|q_QizbRJp-Y}}
==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci124.html Козел альпійський]
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci125.html Козел безоаровий, або бородатий]
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci126.html Козел водяний]
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci423.html Козел гвинторогий або мархур]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козел

2014-01-27T17:28:08Z

Pishchalkovska:

'''Козе́л, -зла, '''''м. ''1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. '''Козла водити'''. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для '''черіня '''гончарной печи. Вас. 180. 6) ''мн. '''''Ко́зла'''. Козлы. ''Стали вряд, а ратища в козла поставили. ''ЗОЮР. І. 254. 7) ''мн. '''''Кізли'''. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и '''крокви''', стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozel'''Козел''']
,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).
♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40);
// Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).
* Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297452.html '''Козел''']
Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:
~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 4.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|iDel5Ic13hI}}
{{#ev:youtube|q_QizbRJp-Y}}
==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci124.html Козел альпійський]
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci125.html Козел безоаровий, або бородатий]
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci126.html Козел водяний]
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci423.html Козел гвинторогий або мархур]
*[http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/329107.stm Вчені клонували козла]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Коляда

2014-01-27T17:27:02Z

Pishchalkovska:

'''Коляда, -ди, '''''ж. ''1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. ''Будьте здорові з колядою! ''Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. ''Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. ''Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. ''Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. ''Нп.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/koljada'''Коляда''']
и, жін. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші.. От який тут святий вечір і коляда (Леся Українка, V, 1956, 385); Василько чекав коляди, бо вона мала дати заробіток (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 158);
// Те саме, що колядка 1. Приходь коляду доколядувати! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 89); Все він знав.. Знав, що піп читає в церкві, Геть усі умів коляди (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 43);
// Винагорода за колядування. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса (Словник Грінченка); — От тобі й на! Поїли свині нашу коляду! — промовив сам до себе погонич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28)

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13468.html '''Коляда''']
свято, яке у церковно-календарному ритмі охоплює час від Свят-вечора до Водохрестя, включаючи різні обряди. К. також називають обрядову пісню, яку співають під час Різдвяних свят, і винагороду за величальну пісню.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UaACqhOBDM4}}
==Див. також==
*[http://doshkolenok.kiev.ua/koljadki-i-shedrivki/247-kolyadku.html Українські колядки]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0_(%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Коляда (божество)] матеріал з Вікіпедії
*[http://grunyk.ucoz.ua/publ/obrjadi_i_zvichaji/tradiciji_obrjadi_i_zvichaji/pro_shho_spivajut_koljadki/11-1-0-72 Про що співають колядки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Коляда

2014-01-27T17:23:09Z

Pishchalkovska:

'''Коляда, -ди, '''''ж. ''1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. ''Будьте здорові з колядою! ''Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. ''Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. ''Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. ''Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. ''Нп.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/koljada'''Коляда''']
и, жін. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші.. От який тут святий вечір і коляда (Леся Українка, V, 1956, 385); Василько чекав коляди, бо вона мала дати заробіток (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 158);
// Те саме, що колядка 1. Приходь коляду доколядувати! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 89); Все він знав.. Знав, що піп читає в церкві, Геть усі умів коляди (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 43);
// Винагорода за колядування. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса (Словник Грінченка); — От тобі й на! Поїли свині нашу коляду! — промовив сам до себе погонич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28)

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13468.html '''Коляда''']
свято, яке у церковно-календарному ритмі охоплює час від Свят-вечора до Водохрестя, включаючи різні обряди. К. також називають обрядову пісню, яку співають під час Різдвяних свят, і винагороду за величальну пісню.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UaACqhOBDM4}}
==Див. також==
[http://doshkolenok.kiev.ua/koljadki-i-shedrivki/247-kolyadku.html Українські колядки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колонія

2014-01-27T17:22:02Z

Pishchalkovska:

'''Коло́нія, -нії, '''''ж. ''Колонія. ''Він по німецьких колоніях у наймах жив. ''Херс. г. ''Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. ''О. 1862. V. 45.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolonija'''Колонія''']
ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297472.html'''Колонія''']
''(лат. — поселення) ''
Містобудівне утворення чіткого цільового призначення, наприклад, житлове селище робітників і службовців промислового підприємства.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 5.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ds0yWdFdNuQ}}
==Див. також==
*[http://vseslova.com.ua/word/Колонії_і_колоніальна_політика-49008u Колонії і колоніальна політика]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Колонія_(біологія) Колонія (біологія)] матеріал з Вікіпедії
*[http://i-medic.com.ua/index.php?newsid=13299 Ознаки колоній. Розміри колоній. Форма колоній. Форма країв колоній. Дисоціації колоній. Колір колоній] матеріал з сайту I-MEDIC

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колонія

2014-01-27T17:18:29Z

Pishchalkovska:

'''Коло́нія, -нії, '''''ж. ''Колонія. ''Він по німецьких колоніях у наймах жив. ''Херс. г. ''Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. ''О. 1862. V. 45.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolonija'''Колонія''']
ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297472.html'''Колонія''']
''(лат. — поселення) ''
Містобудівне утворення чіткого цільового призначення, наприклад, житлове селище робітників і службовців промислового підприємства.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 5.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ds0yWdFdNuQ}}
==Див. також==
[http://vseslova.com.ua/word/Колонії_і_колоніальна_політика-49008u Колонії і колоніальна політика]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Колонія_(біологія) Колонія (біологія)] матеріал з Вікіпедії

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T17:15:17Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|dAdULzO2ooE}}
==Див. також==
*[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]
*[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C Штучний камінь] матеріал з Вікіпедії
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Келех

2014-01-27T17:10:30Z

Pishchalkovska:

'''Ке́лех и келіх, -ха, '''''м. ''1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12896.htm'''Келих''']
посуд для пиття, що складається з чаші й підставки, виконаний з благородних металів і шляхетного каміння, скла, керамічних глин; зазвичай багато оздоблений.

[http://sum.in.ua/s/kelykh'''Келих''']
рідше Келех, а, чол. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Олекса Стороженко, І, 1957, 371); Семен уявив собі, як підніме перший келих на весіллі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 46); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином.., келехи міцного литовського меду (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); * Образно. Зорі.. В келих лілії великий Променисті хвилі ллють (Леся Українка, IV, 1954, 128).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|hx1T8Jxhd8U}}
==Див. також==
*[http://vigadgets.ru/page/jaki-povinni-buti-kelihi-dlja-vina Які повинні бути келихи для вина]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковчег

2014-01-27T17:05:51Z

Pishchalkovska:

'''Ковчег, -га, '''''м. ''Ковчегъ. ''Увійшов Ной у ковчег. ''Єв. Л. XVII. 27.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovchegh'''Ковчег''']
, а, чол.

1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами. Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Іван Франко, XI, 1952, 401); Великий, обліплений різними прибудовами, з чорними сліпаками мовчазних вікон, він [дім] нагадує Ноїв ковчег (Петро Колесник, Терен.., 1959, 137).

2. перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його.. в свій ковчег до корів і овечок (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 487); * Образно. Хвилі доньчиної легковажності заливали родинний корабель Кукуликів, перетворювали його з гордого лайнера на жалюгідний ковчег (Павло Загребельний, День.., 1964, 45).

3. У православній церкві — скринька для зберігання так званих святих дарів. При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу (Леся Українка, IV, 1954, 148).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|xQ2OKP6jHHY}}
==Див. також==
*[http://otrok-ua.ru/ua/sections/art/show/u_poshukakh_zniklogo_kovchega_zavitu_chastina_1.html У пошуках зниклого ковчега завіту] матеріал з сайту Otrok.ua
*[http://www.esc.lviv.ua/nojiv-kovcheh-pravda-i-vyhadky/ Ноїв ковчег: правда і вигадки] матеріал з сайту Секрети світу!
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%B3_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83 Ковчег заповіту] матеріал з Вікіпедії

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Коломийка

2014-01-27T17:00:38Z

Pishchalkovska:

'''Коломийка, -ки, '''''ж. ''1) Жительница Коломыйскаго округа. ''Ой славная коломийка по дворі ходила. ''Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. ''Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. ''Гол. См. Сумцовъ'''. '''Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = '''Клепаня. '''Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и '''дзьобенка'''. Kolb. I. 37.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolomyjka'''Коломийка''']
, и, жін.

1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Семен Журахович, Опов., 1956, 193).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці.. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мистецтво, 4, 1962, 20); * Образно. Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коломийка '''Коломийка''']
— традиційний жанр української фольк-музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ElpuVB95Rms}}
==Див. також==
*[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=967 Коломийки] матеріал з сайту Мистецька сторінка
*[http://ukraine.ui.ua/ua/music/kolomiyki Коломийки] матеріал з сайту Ukrain-in
*[http://www.uzhforum.com/archive/index.php/t-3722.html Закарпатські коломийки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Коломийка

2014-01-27T16:59:30Z

Pishchalkovska:

'''Коломийка, -ки, '''''ж. ''1) Жительница Коломыйскаго округа. ''Ой славная коломийка по дворі ходила. ''Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. ''Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. ''Гол. См. Сумцовъ'''. '''Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = '''Клепаня. '''Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и '''дзьобенка'''. Kolb. I. 37.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolomyjka'''Коломийка''']
, и, жін.

1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Семен Журахович, Опов., 1956, 193).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці.. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мистецтво, 4, 1962, 20); * Образно. Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коломийка '''Коломийка''']
— традиційний жанр української фольк-музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ElpuVB95Rms}}
==Див. також==
*[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=967 Коломийки] матеріал з сайту Мистецька сторінка
*[http://ukraine.ui.ua/ua/music/kolomiyki Коломийки] матеріал з сайту Ukrain-in

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Ковчег

2014-01-27T16:52:12Z

Pishchalkovska:

'''Ковчег, -га, '''''м. ''Ковчегъ. ''Увійшов Ной у ковчег. ''Єв. Л. XVII. 27.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovchegh'''Ковчег''']
, а, чол.

1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами. Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Іван Франко, XI, 1952, 401); Великий, обліплений різними прибудовами, з чорними сліпаками мовчазних вікон, він [дім] нагадує Ноїв ковчег (Петро Колесник, Терен.., 1959, 137).

2. перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його.. в свій ковчег до корів і овечок (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 487); * Образно. Хвилі доньчиної легковажності заливали родинний корабель Кукуликів, перетворювали його з гордого лайнера на жалюгідний ковчег (Павло Загребельний, День.., 1964, 45).

3. У православній церкві — скринька для зберігання так званих святих дарів. При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу (Леся Українка, IV, 1954, 148).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|xQ2OKP6jHHY}}
==Див. також==
*[http://otrok-ua.ru/ua/sections/art/show/u_poshukakh_zniklogo_kovchega_zavitu_chastina_1.html У пошуках зниклого ковчега завіту]
*[http://www.esc.lviv.ua/nojiv-kovcheh-pravda-i-vyhadky/ Ноїв ковчег: правда і вигадки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Келех

2014-01-27T16:46:26Z

Pishchalkovska:

'''Ке́лех и келіх, -ха, '''''м. ''1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12896.htm'''Келих''']
посуд для пиття, що складається з чаші й підставки, виконаний з благородних металів і шляхетного каміння, скла, керамічних глин; зазвичай багато оздоблений.

[http://sum.in.ua/s/kelykh'''Келих''']
рідше Келех, а, чол. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Олекса Стороженко, І, 1957, 371); Семен уявив собі, як підніме перший келих на весіллі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 46); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином.., келехи міцного литовського меду (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); * Образно. Зорі.. В келих лілії великий Променисті хвилі ллють (Леся Українка, IV, 1954, 128).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|hx1T8Jxhd8U}}
==Див. також==
[http://vigadgets.ru/page/jaki-povinni-buti-kelihi-dlja-vina Які повинні бути келихи для вина]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковбасник

2014-01-27T16:44:42Z

Pishchalkovska:

'''Ковбасник, -ка, '''''м. ''Колбасникъ.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovbasnyk'''Ковбасник''']

1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 24); [Катря:] Продали її [Надійкуі там [у Німеччині] якомусь ковбасникові (Захар Мороз, П'єси, 1959, 10).

2. Фахівець ковбасного виробництва.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 6.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|aprhkatOqzo}}
==Див. також==
*[http://ru.wiktionary.org/wiki/ковбасник Ковбасник] матеріал з Вікісловника
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T16:43:56Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|dAdULzO2ooE}}
==Див. також==
*[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]
*[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козуля

2014-01-27T16:42:46Z

Pishchalkovska:

'''Козуля, -лі, '''''ж. ''1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. '''Козулька. '''
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozulja'''Козуля''']
,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|IcpmtAbTYyQ}}
==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci127.html Козуля]
*[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=145 Козулі]
*[http://shnurok14.narod.ru/Animals/Zapiski_Ohotnika/Snednie/Kozula.htm Козуля] записки мисливця-натураліста
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T16:42:09Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|dAdULzO2ooE}}
==Див. також==

*[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

*[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козуля

2014-01-27T16:40:17Z

Pishchalkovska:

'''Козуля, -лі, '''''ж. ''1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. '''Козулька. '''
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozulja'''Козуля''']
,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|IcpmtAbTYyQ}}
==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci127.html Козуля]

*[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=145 Козулі]

*[http://shnurok14.narod.ru/Animals/Zapiski_Ohotnika/Snednie/Kozula.htm Козуля] записки мисливця-натураліста
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козуля

2014-01-27T16:38:22Z

Pishchalkovska:

'''Козуля, -лі, '''''ж. ''1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. '''Козулька. '''
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
['''Козуля''']
,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|IcpmtAbTYyQ}}
==Див. також==
*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci127.html Козуля]

*[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=145 Козулі]

*[http://shnurok14.narod.ru/Animals/Zapiski_Ohotnika/Snednie/Kozula.htm Козуля] записки мисливця-натураліста
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T16:35:27Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|dAdULzO2ooE}}
==Див. також==

*[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

*[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]

*[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T16:33:41Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|dAdULzO2ooE}}
==Див. також==

[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковдра

2014-01-27T14:42:29Z

Pishchalkovska:

'''Ковдра, -ри и ковдря, -рі, '''''ж. ''Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное '''рядно́''', служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovdra'''Ковдра'''], и, жін. Тепле вкривало, звичайно на ваті, яким люди накриваються в постелі. Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Вона стелить їм на канапі, вкладає спати і вкриває ковдрою, щоб не холодно було (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 17); * Образно. Спала природа під ковдрою білою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 222); * У порівняннях. Снігу навалило вище колін; він лежав важкою ковдрою на землі (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 9)

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358242.html'''Ковдра''']
тягти́ (тягну́ти) ко́вдру на се́бе. Діяти на догоду власним інтересам; думати лише про себе, бути корисливим. У боротьбі за владу кожна партія, зрозуміла річ, намагається тягнути ковдру на себе (З газети).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vinnitsaok.com.ua/lyalkovi-kovdry-u-tehnitsi-pechvork-z-12-krajin-svitu-eksponuyutsya-u-vinnytsi-166786.html Лялькові ковдри]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Рятувальна_ковдра Рятівна ковдра] матеріал з Вікіпедії
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козел

2014-01-27T14:37:44Z

Pishchalkovska:

'''Козе́л, -зла, '''''м. ''1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. '''Козла водити'''. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для '''черіня '''гончарной печи. Вас. 180. 6) ''мн. '''''Ко́зла'''. Козлы. ''Стали вряд, а ратища в козла поставили. ''ЗОЮР. І. 254. 7) ''мн. '''''Кізли'''. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и '''крокви''', стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozel'''Козел''']
,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).
♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40);
// Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).
* Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297452.html '''Козел''']
Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:
~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 4.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|iDel5Ic13hI}}
{{#ev:youtube|q_QizbRJp-Y}}
==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci124.html Козел альпійський]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci125.html Козел безоаровий, або бородатий]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci126.html Козел водяний]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci423.html Козел гвинторогий або мархур]

[http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/329107.stm Вчені клонували козла]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козел

2014-01-27T14:33:08Z

Pishchalkovska:

'''Козе́л, -зла, '''''м. ''1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. '''Козла водити'''. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для '''черіня '''гончарной печи. Вас. 180. 6) ''мн. '''''Ко́зла'''. Козлы. ''Стали вряд, а ратища в козла поставили. ''ЗОЮР. І. 254. 7) ''мн. '''''Кізли'''. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и '''крокви''', стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozel'''Козел''']
,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).
♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40);
// Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).
* Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297452.html '''Козел''']
Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:
~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 4.jpeg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci124.html Козел альпійський]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci125.html Козел безоаровий, або бородатий]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci126.html Козел водяний]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci423.html Козел гвинторогий або мархур]

[http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/329107.stm Вчені клонували козла]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колонія

2014-01-27T14:32:13Z

Pishchalkovska:

'''Коло́нія, -нії, '''''ж. ''Колонія. ''Він по німецьких колоніях у наймах жив. ''Херс. г. ''Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. ''О. 1862. V. 45.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolonija'''Колонія''']
ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297472.html'''Колонія''']
''(лат. — поселення) ''
Містобудівне утворення чіткого цільового призначення, наприклад, житлове селище робітників і службовців промислового підприємства.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 5.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vseslova.com.ua/word/Колонії_і_колоніальна_політика-49008u Колонії і колоніальна політика]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Колонія_(біологія) Колонія (біологія)] матеріал з Вікіпедії

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колонія

2014-01-27T14:30:27Z

Pishchalkovska:

'''Коло́нія, -нії, '''''ж. ''Колонія. ''Він по німецьких колоніях у наймах жив. ''Херс. г. ''Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. ''О. 1862. V. 45.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolonija'''Колонія''']
ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297472.html'''Колонія''']
''(лат. — поселення) ''
Містобудівне утворення чіткого цільового призначення, наприклад, житлове селище робітників і службовців промислового підприємства.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 5.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vseslova.com.ua/word/Колонії_і_колоніальна_політика-49008u Колонії і колоніальна політика]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Келех

2014-01-27T14:26:27Z

Pishchalkovska:

'''Ке́лех и келіх, -ха, '''''м. ''1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12896.htm'''Келих''']
посуд для пиття, що складається з чаші й підставки, виконаний з благородних металів і шляхетного каміння, скла, керамічних глин; зазвичай багато оздоблений.

[http://sum.in.ua/s/kelykh'''Келих''']
рідше Келех, а, чол. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Олекса Стороженко, І, 1957, 371); Семен уявив собі, як підніме перший келих на весіллі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 46); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином.., келехи міцного литовського меду (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); * Образно. Зорі.. В келих лілії великий Променисті хвилі ллють (Леся Українка, IV, 1954, 128).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vigadgets.ru/page/jaki-povinni-buti-kelihi-dlja-vina Які повинні бути келихи для вина]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Келех

2014-01-27T14:25:38Z

Pishchalkovska:

'''Ке́лех и келіх, -ха, '''''м. ''1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12896.html"""Келих"""]
посуд для пиття, що складається з чаші й підставки, виконаний з благородних металів і шляхетного каміння, скла, керамічних глин; зазвичай багато оздоблений.

[http://sum.in.ua/s/kelykh'''Келих''']
рідше Келех, а, чол. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Олекса Стороженко, І, 1957, 371); Семен уявив собі, як підніме перший келих на весіллі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 46); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином.., келехи міцного литовського меду (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); * Образно. Зорі.. В келих лілії великий Променисті хвилі ллють (Леся Українка, IV, 1954, 128).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vigadgets.ru/page/jaki-povinni-buti-kelihi-dlja-vina Які повинні бути келихи для вина]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козел

2014-01-27T14:22:07Z

Pishchalkovska:

'''Козе́л, -зла, '''''м. ''1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. '''Козла водити'''. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для '''черіня '''гончарной печи. Вас. 180. 6) ''мн. '''''Ко́зла'''. Козлы. ''Стали вряд, а ратища в козла поставили. ''ЗОЮР. І. 254. 7) ''мн. '''''Кізли'''. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и '''крокви''', стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozel'''Козел''']
,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).
♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40);
// Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).
* Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297452.html Козел]
Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:
~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 4.jpeg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci124.html Козел альпійський]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci125.html Козел безоаровий, або бородатий]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci126.html Козел водяний]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci423.html Козел гвинторогий або мархур]

[http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/329107.stm Вчені клонували козла]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козел

2014-01-27T14:21:52Z

Pishchalkovska:

'''Козе́л, -зла, '''''м. ''1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. '''Козла водити'''. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для '''черіня '''гончарной печи. Вас. 180. 6) ''мн. '''''Ко́зла'''. Козлы. ''Стали вряд, а ратища в козла поставили. ''ЗОЮР. І. 254. 7) ''мн. '''''Кізли'''. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и '''крокви''', стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kozel'''Козел''']
,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338).
♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40);
// Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).
* Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

[http://slovopedia.org.ua/44/53402/297452.html Козел]
Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти:
~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козел 4.jpeg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci124.html Козел альпійський]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci125.html Козел безоаровий, або бородатий]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci126.html Козел водяний]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci423.html Козел гвинторогий або мархур]
[http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/329107.stm Вчені клонували козла]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козуля

2014-01-27T14:18:58Z

Pishchalkovska:

'''Козуля, -лі, '''''ж. ''1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. '''Козулька. '''
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
['''Козуля''']
,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci127.html Козуля]

[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=145 Козулі]

[http://shnurok14.narod.ru/Animals/Zapiski_Ohotnika/Snednie/Kozula.htm Козуля] записки мисливця-натураліста
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Коляда

2014-01-27T14:12:28Z

Pishchalkovska:

'''Коляда, -ди, '''''ж. ''1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. ''Будьте здорові з колядою! ''Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. ''Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. ''Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. ''Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. ''Нп.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/koljada'''Коляда''']
и, жін. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші.. От який тут святий вечір і коляда (Леся Українка, V, 1956, 385); Василько чекав коляди, бо вона мала дати заробіток (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 158);
// Те саме, що колядка 1. Приходь коляду доколядувати! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 89); Все він знав.. Знав, що піп читає в церкві, Геть усі умів коляди (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 43);
// Винагорода за колядування. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса (Словник Грінченка); — От тобі й на! Поїли свині нашу коляду! — промовив сам до себе погонич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28)

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13468.html '''Коляда''']
свято, яке у церковно-календарному ритмі охоплює час від Свят-вечора до Водохрестя, включаючи різні обряди. К. також називають обрядову пісню, яку співають під час Різдвяних свят, і винагороду за величальну пісню.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|v=UaACqhOBDM4}}
==Див. також==
[http://doshkolenok.kiev.ua/koljadki-i-shedrivki/247-kolyadku.html Українські колядки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Коляда

2014-01-27T14:12:09Z

Pishchalkovska:

'''Коляда, -ди, '''''ж. ''1) Рождественскій праздникъ, когда поютъ колядки. ''Будьте здорові з колядою! ''Ном. № 343. 2) Пѣсни въ вечеръ 25 декабря. ''Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. ''Чуб. III. 425. 3) Вознагражденіе колядникамъ за пѣсни. ''Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. ''Нп.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/koljada'''Коляда''']
и, жін. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші.. От який тут святий вечір і коляда (Леся Українка, V, 1956, 385); Василько чекав коляди, бо вона мала дати заробіток (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 158);
// Те саме, що колядка 1. Приходь коляду доколядувати! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 89); Все він знав.. Знав, що піп читає в церкві, Геть усі умів коляди (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 43);
// Винагорода за колядування. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса (Словник Грінченка); — От тобі й на! Поїли свині нашу коляду! — промовив сам до себе погонич (Нечуй-Левицький, III, 1956, 28)

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13468.html Коляда]
свято, яке у церковно-календарному ритмі охоплює час від Свят-вечора до Водохрестя, включаючи різні обряди. К. також називають обрядову пісню, яку співають під час Різдвяних свят, і винагороду за величальну пісню.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коляда 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|v=UaACqhOBDM4}}
==Див. також==
[http://doshkolenok.kiev.ua/koljadki-i-shedrivki/247-kolyadku.html Українські колядки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T14:08:22Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*'''(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) '''кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T14:08:08Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*'''заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка'''. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*'''здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́)'''. Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*'''з ка́менем за па́зухою'''. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*'''з ка́менем на душі́ (в гру́дях)'''. У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*'''ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти'''. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*'''ка́менем лягти́ на дно (на дні)'''. Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*'''ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці)''' кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося''' і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*'''ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити''' і т. ін.) / '''не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти''' і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*'''ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) '''у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*'''ка́мінь на ши́ї (на ши́ю)''' кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*'''ка́мінь спотика́ння'''. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*'''ка́мінь у горо́д''' чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*'''ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) '''на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*'''ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти '''і т. ін.) / '''ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти''' і т. ін.) '''камінці́ (камінця́, гру́дкою '''і т. ін.) '''в горо́д '''кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*'''лежа́ти на душі́ (на се́рці)'''. 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*'''нарі́жний ка́мінь '''чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*'''про́бний ка́мінь '''чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*'''простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь '''кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*'''сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою''' і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*'''сіда́ти / сі́сти ка́менем'''. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*'''тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) '''кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*'''(як (мов, на́че '''і т. ін.)) '''ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав '''і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''з ка́меня ви́битий'''. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), '''перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.)''' ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце)''' кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''ка́мінь у во́ду''', перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T14:04:29Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*'''дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди))'''. Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*'''держа́ти''' ('''трима́ти''') '''ка́мінь за па́зухою'''. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́). Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*з ка́менем за па́зухою. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*з ка́менем на душі́ (в гру́дях). У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*ка́менем лягти́ на дно (на дні). Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*ка́мінь на ши́ї (на ши́ю) кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*ка́мінь спотика́ння. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*ка́мінь у горо́д чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти і т. ін.) / ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти і т. ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т. ін.) в горо́д кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*лежа́ти на душі́ (на се́рці). 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*нарі́жний ка́мінь чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*про́бний ка́мінь чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*сіда́ти / сі́сти ка́менем. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*(як (мов, на́че і т. ін.)) ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*як (мов, ні́би і т. ін.) з ка́меня ви́битий. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Камінь

2014-01-27T14:03:14Z

Pishchalkovska:

'''Камінь, -меню''''', м. ''1) Камень. ''Трудно вийти з біди, як каміню з води. ''Ном. № 2757. ''Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ''ЗОЮР. І. 26. '''Стояти як у камені'''. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: ''І засоромилась, і злякалась, стою як у камені, оніміла. ''МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: '''Як з каменю тесаний'''. ''Сижу, мов з каменю тесаний. ''Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. ''От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. ''Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. ''На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. ''Посл. ''Млин на два камені. ''Желех. Шух. І. 261. '''Млиновий камінь'''. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. ''Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. ''Закр. Гол. Од. 39. 6) '''Синій камінь. '''Мѣдный купоросъ. Ум. '''Камінець, каміньо́чок, -каміньчик. '''''Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. ''Рк. Макс. ''Пост ти при дорозі та на каміньочку. ''Нп. ''Бодай пани при дорозі каміньчики били. ''Нп.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358117.html '''Камінь''']
*(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

*дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди)). Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

*держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

*заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

*здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) (важки́й) ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́). Звільняти від того, що гнітить, мучить кого-небудь. Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський); Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно, і легко (Панас Мирний).

*з ка́менем за па́зухою. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Тих, хто живе з каменем за пазухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс).

*з ка́менем на душі́ (в гру́дях). У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює (Пріся) на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

*ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський).

*ка́менем лягти́ на дно (на дні). Потонути. Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу). ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да (та) й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш).

*ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка. Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось. Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч); За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький).

*ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося і т. ін.) від чого і без додатка. Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т. ін. Все місто в руїнах. Каменя на камені не лишилося (В. Вільний); Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу); Від неї (теорії) не лишилося каменя на камені (З газети); — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..).

*ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти, не оста́вити і т. ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти, не оставляти і т. ін.) від чого. 1. Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Фашистські орди буквально не залишили від міста (Варшави) каменя на камені (З журналу). 2. Гостро, нещадно критикувати що-небудь. — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм (інших партій) (Ю. Смолич); Він (оратор) каменя на камені не залишив від .. теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу).

*ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

*ка́мінь на ши́ї (на ши́ю) кому, для кого. Тягар, зайві, обтяжливі турботи, проблеми. — Вам (Семену Івановичу) і скучно.., явились би меж (між) людей: так бо я вам камінь на шиї... (Г. Квітка-Основ’яненко); Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар).

*ка́мінь спотика́ння. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. (Валент:) Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на трудному шляху (Леся Українка).

*ка́мінь у горо́д чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. глянула на стареньку і, нітрохи не змішавшися, голосно промовила: — Це вже в мій город камінець! (Г. Хоткевич); Всіх розсмішило це його “мілейший”, бо знають, в чий город камінець, одна Ліна, ображена за батька, глянула на Штереверю гостро, серйозно (О. Гончар). камі́нчик у горо́д. І Василина знає, в чий це город камінчик (Г. Хоткевич).

*ки́дати / ки́нути ка́мінь (ка́менем, ка́меня) на кого, в кого. Звинувачувати, ганити, ганьбити і т. ін. кого-небудь. — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (І. Франко); (Теофіл:) Ти, Люцію, даремно сам розпочинаєш ту розмову. Встрявати в неї не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло (Леся Українка).

*ки́дати (шпурля́ти, жбурля́ти і т. ін.) / ки́нути (шпурну́ти, жбурну́ти і т. ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т. ін.) в горо́д кого, чий. Зачіпати кого-небудь словами, розмовами, натякаючи на щось. — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш); Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Це він (Сохацький) жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко). ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький).

*лежа́ти на душі́ (на се́рці). 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

*нарі́жний ка́мінь чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Наріжним каменем дослідження сільськогосподарської науки є комплексна розробка шляхів підвищення родючості земель (З журналу); Постановка спектаклю .. стала наріжним каменем нової системи роботи в будинку культури. Вистава по-справжньому захопила глядача вдалою режисерською трактовкою (З журналу).

*про́бний ка́мінь чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети).

*простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ка́мінь кому. Бути нещадним, суворим у ставленні до кого-небудь; замість розуміння виявляти ворожість до когось. Не хліба, якого я просив у передмові, а камінь простягли мені, не пораду знайшов я у нього (М. С.), а суворий нещадний вирок (О. Довженко).

*сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

*сіда́ти / сі́сти ка́менем. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

*тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка. Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т. ін. Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський). звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський).

*(як (мов, на́че і т. ін.)) ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик).

*як (мов, ні́би і т. ін.) з ка́меня ви́битий. 1. Нерухомий. За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір’я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко). 2. Дуже гарний (про людину). В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу).

*як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́ли (зняли́), перев. чиєї. Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т. ін. становищі, врятував від чогось небажаного. (Солдат:) Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада).

*як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка. Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т. ін. Як виходила з хати (Христя), спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй на душу (П. Панч). на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає (Лукія) мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець).

*як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти, зни́кнути і т. ін. 1. Безслідно. Ніхто, ніхто не знатиме, як він (Василь) тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду... (П. Автомонов). 2. Нічого не відомо. — Ще як забрали, бідолашного (чоловіка), австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик).

[http://sum.in.ua/s/kaminj'''Камінь''']
чол.

1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Корчма була збудована з сірого піскуватого каменю і стояла необмазана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

2. род. меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Під лежачий камінь і вода не підтече (Номис, 1864, № 7206); Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Перед Хортицею.. випинається з води каміння. Ці велетенські камені-валуни з берега здаються невеличкими кам'яними острівцями... (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 68); * Образно. Холод у душі ліг каменем зневіри (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 71); * У порівняннях. — Важко, невимовно важко! наче камінь лежить на душі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 133); Стара як камінь стояла, слухала сина і нічого не змогла сказати (Панас Мирний, IV, 1955, 153).
* Держати (носити) камінь за пазухою — приховувати ворожнечу, ненависть до кого-небудь; готувати помсту. — І пам'ятайте одно: хто держить камінь за пазухою, тому погано буде жити в нашому селі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 471); Закладати (закласти, класти і т. ін.) перший камінь чого — починати будівництво чого-небудь. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 304); Іти як з каменя — відбуватися, здійснюватися важко, мляво, з перешкодами. — І живемо ми оба скромно, ні на які видатки собі не позволяємо, і господарства, здається, пильнуємо, а тим часом усе йде як з каменя (Іван Франко, III, 1950, 262); Каменем лягти на серце кому — хтось став важко переживати що-небудь. Перша образа каменем лягла мені на серце, і десять років після цього я не брався за перо (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 79); Каменя на камені не лишати (не лишити, не залишити, не зоставити і т. ін.): а) руйнувати, знищувати дощенту; скасувати. Жодна європейська столиця не зазнала такої руйнації, як Варшава. Фашистські орди буквально не залишили від міста каменя на камені (Знання та праця, 10, 1969, 18); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10); б) нещадно критикувати, викривати. — Звичайно, — Микола Ілліч хитро посміхнувся, — в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 199); Камінь спотикання — велика перепона, перешкода. [Валент:] Ми в тебе в домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменями спотикання на трудному шляху (Леся Українка, III, 1952, 287); Кидати (кинути) камінь (каменя, каменем) на кого, в кого — осуджувати, ганити кого-небудь. [Теофіл:] Встрявати в неї [розмову] не хотів я досі, бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю (Леся Українка, II, 1951, 437); — Чи осмілишся кинути каменем на мене за те, що я покинула тебе? (Іван Франко, IV, 1950, 354); Наріжний камінь див. наріжний; Наскочила (найшла, трапила і т. ін.) коса на камінь див. коса 2; Наче (ніби і т. ін.) камінь скотився (звалився) з душі в кого; Ніби (наче і т. ін.) камінь з душі звалив (звалила і т. ін.) — комусь стало легко, спокійно на душі. В Сергія наче камінь скотився з душі (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 62); Поділившись з Мотею своєю таємницею, вона ніби камінь з душі звалила (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 124); Серце не камінь у кого, чиє — можна вплинути на когось, домогтися доброзичливості, прихильності. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянеться (Номис, 1864, № 4468); [Лікар:] Дівоче серце не камінь (Леся Українка, II, 1951, 49).

3. у знач. присл. каменем. Із швидкістю та вагою каменя, що падає. Пах! — пролунав постріл.., і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасл. день.., 1959, 151); Беркут звився в небо й каменем кинувся.. на другого вовка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218).

4. у знач. присл. каменем. Непорушно. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка, I, 1951, 444); Просидівши майже день каменем на полу, очуняла [Мотря] тільки вночі, коли великі краплі дощу заторохтіли у віконце (Любов Яновська, I, 1959, 365).

5. род. меня, перен. Тяжке почуття; туга, смуток, горе. Похмуро світить лампа; стіною надворі осіння ніч; на серці — камінь (Степан Васильченко, II, 1959, 111); Вона нічого не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу, не давав говорити (Яків Баш, Надія, 1960, 85).

6. род. меню. Коштовний мінерал як прикраса. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 63); [Олекса:] Ось тобі всякі персні — золотії, з дорогими каменями: на усі пальці хватить (Степан Васильченко, III, 1960, 46); * У порівняннях. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (Олесь Гончар, III, 1959, 104).

7. род. меня, рідко. Намогильний пам'ятник. Коли мине останній з моїх днів, Не хочу я під каменем лежати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 24); * У порівняннях. Про се, про теє ми поговорили, Втім я немов могильний камінь захитав І про Маріна запитав (Іван Франко, XIII, 1954, 299).

8. род. меня. Жорно в млині. На добрий камінь що не скинь, то змеле (Номис, 1864, № 12017); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 196); Зерно задзвеніло, жалісно зітхнуло, і ненажерливі камені загуділи м'якше (Михайло Стельмах, I, 1962, 147).

9. род. меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, рекомендується їсти при каменях нирок (Лікарські рослини.., 1958, 125); Лікар.. встановив, що у хворого камінь сечового міхура (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 26).

10. род. меня, заст. Старовинна міра ваги. — Біскуп увесь час вимагає
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Камінь 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://klio.ngoua.org/2012/09/svyashhenne-kaminnya-v-bibliji/ Священне каміння в біблії]

[http://www.megos.org.ua/megagoroskop/kameni.html Значення каменів]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковчег

2014-01-27T13:57:44Z

Pishchalkovska:

'''Ковчег, -га, '''''м. ''Ковчегъ. ''Увійшов Ной у ковчег. ''Єв. Л. XVII. 27.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovchegh'''Ковчег''']
, а, чол.

1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами. Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Іван Франко, XI, 1952, 401); Великий, обліплений різними прибудовами, з чорними сліпаками мовчазних вікон, він [дім] нагадує Ноїв ковчег (Петро Колесник, Терен.., 1959, 137).

2. перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його.. в свій ковчег до корів і овечок (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 487); * Образно. Хвилі доньчиної легковажності заливали родинний корабель Кукуликів, перетворювали його з гордого лайнера на жалюгідний ковчег (Павло Загребельний, День.., 1964, 45).

3. У православній церкві — скринька для зберігання так званих святих дарів. При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу (Леся Українка, IV, 1954, 148).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковчег 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://otrok-ua.ru/ua/sections/art/show/u_poshukakh_zniklogo_kovchega_zavitu_chastina_1.html У пошуках зниклого ковчега завіту]

[http://www.esc.lviv.ua/nojiv-kovcheh-pravda-i-vyhadky/ Ноїв ковчег: правда і вигадки]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Келех

2014-01-27T13:56:09Z

Pishchalkovska:

'''Ке́лех и келіх, -ха, '''''м. ''1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
[[Категорія:Ке]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kelykh'''Келих''']
рідше Келех, а, чол. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Олекса Стороженко, І, 1957, 371); Семен уявив собі, як підніме перший келих на весіллі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 46); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином.., келехи міцного литовського меду (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); * Образно. Зорі.. В келих лілії великий Променисті хвилі ллють (Леся Українка, IV, 1954, 128).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келих 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vigadgets.ru/page/jaki-povinni-buti-kelihi-dlja-vina Які повинні бути келихи для вина]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Ковдра

2014-01-27T13:46:23Z

Pishchalkovska:

'''Ковдра, -ри и ковдря, -рі, '''''ж. ''Одѣяло. Котл. Ен. Слов. Г. Барв. 363. Въ крестъянскомъ быту очень плотное '''рядно́''', служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка. Вас. 168.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
['''Ковдра'''], и, жін. Тепле вкривало, звичайно на ваті, яким люди накриваються в постелі. Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Вона стелить їм на канапі, вкладає спати і вкриває ковдрою, щоб не холодно було (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 17); * Образно. Спала природа під ковдрою білою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 222); * У порівняннях. Снігу навалило вище колін; він лежав важкою ковдрою на землі (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 9)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковдра 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vinnitsaok.com.ua/lyalkovi-kovdry-u-tehnitsi-pechvork-z-12-krajin-svitu-eksponuyutsya-u-vinnytsi-166786.html Лялькові ковдри]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Рятувальна_ковдра Рятівна ковдра] матеріал з Вікіпедії
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колонія

2014-01-27T13:41:03Z

Pishchalkovska:

'''Коло́нія, -нії, '''''ж. ''Колонія. ''Він по німецьких колоніях у наймах жив. ''Херс. г. ''Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. ''О. 1862. V. 45.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolonija'''Колонія''']
ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 5.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://vseslova.com.ua/word/Колонії_і_колоніальна_політика-49008u Колонії і колоніальна політика]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колонія

2014-01-27T13:38:32Z

Pishchalkovska:

'''Коло́нія, -нії, '''''ж. ''Колонія. ''Він по німецьких колоніях у наймах жив. ''Херс. г. ''Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, ціла б то їх колонія завелось там. ''О. 1862. V. 45.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolonija'''Колонія''']
ї, жін.

1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Ленін, Коротка біографія, 1955, 193); Протягом кількох століть Індонезія була іноземною колонією (Наука і життя, 4, 1958, 52).

2. Поселення переселенців з іншої країни, області. Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка, V, 1956, 64); Вивчила [експедиція] стан російських колоній в Америці і провела всі необхідні роботи на кораблях (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54).

3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 159).

4. У стародавньому світі — поселення, засновані греками, римлянами, фінікійцями та ін. на чужих землях. Селища греків у чужих країнах прийнято називати колоніями (Історія стародавнього світу, 1957, 98).

5. Певні заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні тощо). Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, — медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, — всюди вони є людом потрібним (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 176); Далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

6. біол. Складна сукупність особин, які живуть в з'єднанні одна з одною. В першій половині квітня попелиці починають розмножуватись, утворюючи на бур'янах свої колонії (Технічні культури, 1956, 266); Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 160).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колонія 5.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козуля

2014-01-27T13:34:40Z

Pishchalkovska:

'''Козуля, -лі, '''''ж. ''1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. '''Козулька. '''
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
['''Козуля''']
,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=145 Козулі]

[http://shnurok14.narod.ru/Animals/Zapiski_Ohotnika/Snednie/Kozula.htm Козуля] записки мисливця-натураліста
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козуля

2014-01-27T13:34:27Z

Pishchalkovska:

'''Козуля, -лі, '''''ж. ''1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. '''Козулька. '''
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
['''Козуля''']
,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козуля 4.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
[http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&item=145 Козулі]
[http://shnurok14.narod.ru/Animals/Zapiski_Ohotnika/Snednie/Kozula.htm Козуля] записки мисливця-натураліста
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Коломийка

2014-01-27T13:30:41Z

Pishchalkovska:

'''Коломийка, -ки, '''''ж. ''1) Жительница Коломыйскаго округа. ''Ой славная коломийка по дворі ходила. ''Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. ''Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. ''Гол. См. Сумцовъ'''. '''Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = '''Клепаня. '''Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и '''дзьобенка'''. Kolb. I. 37.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolomyjka'''Коломийка''']
, и, жін.

1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Семен Журахович, Опов., 1956, 193).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці.. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мистецтво, 4, 1962, 20); * Образно. Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коломийка '''Коломийка''']
— традиційний жанр української фольк-музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ElpuVB95Rms}}

==Див. також==
[http://www.book.adamant.ua/akt/kolomiyka/1.htm На Прикарпатті встановили танцювальний рекорд з виконання «Коломийки»]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Коломийка

2014-01-27T13:30:04Z

Pishchalkovska:

'''Коломийка, -ки, '''''ж. ''1) Жительница Коломыйскаго округа. ''Ой славная коломийка по дворі ходила. ''Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. ''Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. ''Гол. См. Сумцовъ'''. '''Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = '''Клепаня. '''Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и '''дзьобенка'''. Kolb. I. 37.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolomyjka'''Коломийка''']
, и, жін.

1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Семен Журахович, Опов., 1956, 193).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці.. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мистецтво, 4, 1962, 20); * Образно. Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коломийка Коломийка]
— традиційний жанр української фольк-музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ElpuVB95Rms}}

==Див. також==
[http://www.book.adamant.ua/akt/kolomiyka/1.htm На Прикарпатті встановили танцювальний рекорд з виконання «Коломийки»]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Коломийка

2014-01-27T13:29:42Z

Pishchalkovska:

'''Коломийка, -ки, '''''ж. ''1) Жительница Коломыйскаго округа. ''Ой славная коломийка по дворі ходила. ''Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. ''Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. ''Гол. См. Сумцовъ'''. '''Коломийки. КС. 1886. IV. 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = '''Клепаня. '''Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и '''дзьобенка'''. Kolb. I. 37.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kolomyjka'''Коломийка''']
, и, жін.

1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314); На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Семен Журахович, Опов., 1956, 193).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці.. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мистецтво, 4, 1962, 20); * Образно. Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326).
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коломийка Коломийка]
— традиційний жанр української фольк-музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Коломийка 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ElpuVB95Rms}}

==Див. також==
[http://www.book.adamant.ua/akt/kolomiyka/1.htm На Прикарпатті встановили танцювальний рекорд з виконання «Коломийки»]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Ковбасник

2014-01-27T13:23:58Z

Pishchalkovska:

'''Ковбасник, -ка, '''''м. ''Колбасникъ.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kovbasnyk'''Ковбасник''']

1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 24); [Катря:] Продали її [Надійкуі там [у Німеччині] якомусь ковбасникові (Захар Мороз, П'єси, 1959, 10).

2. Фахівець ковбасного виробництва.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковбасник 6.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|aprhkatOqzo}}
==Див. також==
[http://ru.wiktionary.org/wiki/ковбасник Ковбасник] матеріал з Вікісловника
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]