Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Цяцька

2013-11-27T13:09:24Z

Pi212:

'''Цяцька, -ки, '''''ж. ''Игрушка. ''Дурному і лубок цяцька. ''Ном. № 6496.

==Сучасні словники==

1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Леся Українка, III, 1952, 490); А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький (Наталя Забіла, Промені, 1951, 95); * У порівняннях. Перед ганком стала легенька повозочка, блискуча та гарненька, як цяцька (Нечуй-Левицький, III, 1956, 217); Серпи, коси, вози, збруя — все трупом лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти (Степан Васильченко, I, 1959, 130);

2. перен., розм. Те саме, що зброя 1. — Принесеш цяцьку, — він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок, — а я тобі чоботи, за десять років не зносиш (Михайло Стельмах, II, 1962, 156); Підбігає [Смолюк] до діда та як схопить за карабін: — Здавай, вдавай свою цяцьку (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 218);

3. перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. Потім треба буде зібрати з молодіжі комісію для написання енциклопедії для народу по строго позитивній системі, вигнавши усякі цяцьки, попівство і ідилію (Михайло Драгоманов, II, 1970, 461); [Храпко (сам.. Вибира гроші на стіл):] Ось вони, бач. Ось ті цяцьки, за котрі чоловік гадюкою в'ється, робиться нижче трави, тихше води... (Панас Мирний, V, 1955, 139). ♦ Як (наче, неначе і т. ін.) цяцька — про кого-небудь гарно вбраного, гарного; щось витончене, чепурне, подібне до іграшки. І теє, й теє замишляв [я], що б ще зробити, Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити щоб як цяцьку! (Українські поети-романтики.., 1968, 264); На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., неначе цяцька (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); Ухопитися за що, як дитина за цяцьку — надзвичайно захопитися чим-небудь. — Ну, тоді палац спалимо, там не будуть жити вдови й сироти, — не кидав свого чоловік. — Дурний тебе, Левку, піп хрестив, — обурювався Лесь Якубенко. — Вхопився за ті сірники, як дитина за цяцьку, і носиться з ними, наче з писаною торбою (Михайло Стельмах, I, 1962, 613).

4. розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення приміщення. І в кімнатах у нас було гарно.. Було пані кам'яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Марко Вовчок, I, 1955, 258); Коли зрідка заходила хвиля весела чи сердита, вона [Лукія] ліпила 8 глини.. кумедні та химерні постаті.. На всі ті череп'яні цяцьки й витріщався Михайлик (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 181); Деякі майстри, пориваючи з високими традиціями народної художньої культури, почали створювати дешевенькі цяцьки, розраховані на міщанські смаки (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 64);

5. Жіноча прикраса. — Постривай, — каже [сотниківна], — чоловіче, це руш мого убрання, нехай отак побачить мене мій коханий; а як вернусь від його, то сама тобі віддам отсі цяцьки! (Олекса Стороженко, I, 1957, 41); — Мені, Федоро, бабські сережки потрібні, — крутнув пальцем [Супрун] навколо вуха, — Тобі ж всяку всячину приносять люди. То, може, й така цяцька знайдеться (Михайло Стельмах, II, 1962, 122); [Михайло:] Обвішалася [Поліна], як та ялинка, усякими цяцьками, і тут, і тут (Вадим Собко, П'єси, 1958, 336);
// Блискучі прикраси на одягу. Так зате ж кожух я вволю Крейдою наб'ю, Мережками і цяцьками Береги прош'ю [прошию] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 156); * У порівняннях. Капітан сидів поважно й міцно, а ордени його вилискували на світлі, як цяцьки золотом гаптованого мундира (Юрій Яновський, II, 1958, 115).

6. перен., розм., ірон. Те саме, що цяця [Олекса:] Чого ти пнешся? Думаєш — злякаюсь? Знаєм.. що ти за цяцька! Тобі давно місив на шлібениці..! (Степан Васильченко, III, 1960, 17).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 257.)''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цяцька ||цяцьки
|-
| Родовий || цяцьки ||цяцькам
|-
| Давальний || цяцьці ||цю́цям
|-
| Знахідний || цяцьку ||цяцьки
|-
| Орудний || цяцькою ||цяцьками
|-
| Місцевий || на/у цяцьці ||на/у цяцьках
|-
| Кличний || цяцько ||цяцьки

|}
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цяцька.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цяцька1.jpg|x200px]]
|}

==Це цікаво знати!==

Виникло внаслідок звуконаслідувальння, з дитячої мови (судячи з поширення, скоріше за все, первісно у західних слов’ян). Цяця «іграшка, прикраса», рос. цаца, пол. cacko і тощо . І похідні: цяцька, цяцянка, цяцькатися. Див. Віноградов.

==Рекомендовані джерела==

Виноградов В. В., История слов. Часть 1 http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=halatnij_halatnost&vol=1

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ця]]

Цюця

2013-11-27T13:09:13Z

Pi212:

'''Цюця, -ці, '''''ж. ''Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. ''Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. ''Ном. № 12285. Ум. '''Цюцька, цюцінька, цюцічка. '''

Див. також: '''[[Цюнечка]]'''

Див. також: '''[[Цюцінька]]'''

Див. також: '''[[Цюцько]]'''

Див. також: '''[[Цюцюня]]'''

==Сучасні словники==

'''Цюця''' - і, ж., дит. Собака, собачка.

''Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки" (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 442).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цю́ця ||цю́ці
|-
| Родовий || цю́ці ||цюць
|-
| Давальний || цю́ці ||цю́цям
|-
| Знахідний || цю́цю ||цю́ці, цюць
|-
| Орудний || цю́цею ||цю́цями
|-
| Місцевий || на/у цю́ці ||на / у цю́цях
|-
| Кличний || цю́цю ||цю́ці

|}
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dog1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dog2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dog3.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==

Вікісловник uk.wiktionary.org

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.

Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org

==Споріднені слова==

'''цюцінька''' — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

'''цюцічка''' — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

'''цюцюня''' — і, ж. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

'''цюцька''' — и, ж., дит. Зменш. до цюця … Український тлумачний словник

'''амка''' — детс. цюця … Русско-украинский словарь

==Див. також==

'''[http://zooclub.ru/voice/canis_familiaris.shtml Звуки - гавкання]'''

==Інтернет ресурси==

'''[http://www.zooclub.com.ua/16 Енциклопедія порід собак]'''

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюцюня

2013-11-27T13:08:58Z

Pi212:

'''Цюцюня, -ні, '''''ж. ''Ласкат. отъ '''цюця. '''

Див. також: '''[[Цюця]]'''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цюцю́ня ||цюцю́ні
|-
| Родовий || цюцю́ні ||цюцю́нь
|-
| Давальний || цюцю́ні ||цюцю́ням
|-
| Знахідний || цюцю́ню ||цюцю́ні, цюцю́нь
|-
| Орудний || цюцю́нею ||цюцю́нями
|-
| Місцевий || на/у цюцю́ні ||на/у цюцю́нях
|-
| Кличний || цюцю́ню ||цюцю́ні

|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюцько

2013-11-27T13:08:45Z

Pi212:

'''Цюцько, -ка, '''''м. ''Щенокъ. ''Не всякому цюцькові про те знати. ''Полт. у.

Див. також: '''[[Цюця]]'''

==Сучасні словники==

'''Цюцько''' -а́, ч., діал. Цуценя.

'''Цюцько''', а, чол., розм. Те саме, що собака. Не всякому цюцькові про те знати (Словник Грінченка); Дорогою мене стріває здоровенний рябий цюцько (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 37).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цюцько́ ||цюцьки́
|-
| Родовий || цюцька́ ||цюцькі́в
|-
| Давальний || цюцьку́, цюцько́ві ||цюцька́м
|-
| Знахідний || цюцька́ ||цюцьки́, цюцькі́в
|-
| Орудний || цюцько́м ||цюцька́ми
|-
| Місцевий || на/у цюцьку́, цюцько́ві ||на/у цюцька́х
|-
| Кличний || цюцьку́ ||цюцьки́

|}
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sm dog.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sm dog2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sm dog3.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюцінька

2013-11-27T13:08:09Z

Pi212:

'''Цюцінька, цю́цічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''цюця. '''

Див. також: '''[[Цюця]]'''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цю́цінька ||цю́ціньки
|-
| Родовий || цю́ціньки ||цю́ціньок
|-
| Давальний || цю́ціньці ||цю́цінькам
|-
| Знахідний || цю́ціньку ||цю́ціньки, цю́ціньок
|-
| Орудний || цю́цінькою ||цю́ціньками
|-
| Місцевий || на/у цю́ціньці ||на/у цю́ціньках
|-
| Кличний || цю́цінько ||цю́ціньки

|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюпа

2013-11-27T13:07:55Z

Pi212:

'''Цюпа, -пи, '''''ж. ''Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. '''Цюпка. '''

==Сучасні словники==

#Хижа. В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (Іван Франко, IV, 1950, 247).
#В'язниця. Що це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до цюпи з ласки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 129).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Prison.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hut2.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==

Вікісловник uk.wiktionary.org

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.

Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюнечка

2013-11-27T13:07:43Z

Pi212:

'''Цюнечка, -ки, '''''ж. ''Собачка.

Див. також: '''[[Цюця]]'''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цю́нечка ||цюнечки́
|-
| Родовий || цю́нечки ||цюнечо́к
|-
| Давальний || цю́нечці ||цюнечка́м
|-
| Знахідний || цю́нечку ||цюнечки́
|-
| Орудний || цю́нечкою ||цюнечка́ми
|-
| Місцевий || на/у цю́нечці ||на/у цюнечка́х
|-
| Кличний || цю́нечко* ||цюнечки́*

|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цокотуха

2013-11-27T13:07:34Z

Pi212:

'''Цокотуха, -хи, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. ''І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. ''Котл. Ен. І. 20. ''Курочка цокотуха. ''Чуб. V. 1127.

==Сучасні словники==

'''ЦОКОТУХА, и''', жін., розм. Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха. — Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, Отець Андрій, 1955, 85); Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Тарас Шевченко, I, 1963, 23); Вони посідали поруч з Анжелою і почали цокотіти про всяку всячину.. Анжела встала і пішла геть. Її нудило від цокотух, від їхніх слів (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 205)

''(Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/cokotukha)''

'''Цокоту́ха, -и''', ж., розм.
Тлумачення: Цокотуха, -хи, ж.

1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у.

2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.

Цокоту́ха − цокотлива жінка, дівчина; щебетуха.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005)''

'''Фонетичний запис:''' [цокоту́ха], д. і м. [цокоту́с´і]

'''Морфологічний запис:''' цокот-ух-а

'''Синоніми:''' щебетуха, лепетуха, говоруха, балакуха, торохтійка, талалайка; фамільярно: базіка, ляскуха, (сварлива) пащекуха, пліткарка; діалектизм: колотниця, вітрогонка. Російською мовою: цокотуха, -хи, ж..

==Словозміна==

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цокотуха ||цокотухи
|-
| Родовий || цокотухи ||цокотух
|-
| Давальний || цокотусі ||цокотухам
|-
| Знахідний || цокотуху ||цокотух
|-
| Орудний || цокотухою ||цокотухами
|-
| Місцевий || на/у цокотусі ||на / у цокотухах
|-
| Кличний || цокотухо ||цокотухи

|}

==Значення слова в іноземних словниках==

Цокоту́ха
ж. разг.
Тараторка, болтушка.

''(Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000)''

цокотуха
тараторка, болтушка, щебетунья, чечетка, балалайка бесструнная, говорунья, язык без костей, трындычиха, сорока, болтунья, таранта, стрекоза, длинный язык, трещетка, стрекотунья, трещотка

''(Словарь русских синонимов)''

цокотуха
сущ.

• тараторка

• трещотка

• сорока

• чечетка

• таранта

''(Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f

''(Большой испано-русский и русско-испанский словарь. 2003)''

цокотуха

цокоту́ха,

цокоту́хи,

цокоту́хи,

цокоту́х,

цокоту́хе,

цокоту́хам,

цокоту́ху,

цокоту́х,

цокоту́хой,

цокоту́хою,

цокоту́хами,

цокоту́хе,

цокоту́хах

''Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f
simpl. cotorra, parlanchina

''(Diccionario universal ruso-español. 2013)''

цокотуха
ж. clatterer
''(Большой русско-английский словар)''

цокотуха
P f Schnattergans
''(Русско-немецкий словар)''

цокотуха
-и, ж. Прост.
Тараторка, трещотка.

Николаю Петровичу она рассказывала все свои горести и выдумки. Он никогда не сердился, как отец, не говорил, что она цокотуха и балаболка. Паустовский, Героический юго-восток.

''(Малый академический словарь русского язика)''

цокотуха
ж. прост.
chiacchierona, ciarlona
''(Большой русско-итальянский словар)''

chiacchierone (kjak:je'rone)
aggettivo maschile

1. scherzoso ciarlieroloquace che parla molto e volentieri una ragazza simpatica e chiacchierona

2. spreg. che non sa tenere un segreto una vecchia pettegola e chiacchierona

''(http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокот.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокотуха.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Muxa-cokotuxa-1.gif|x200px]]
|}

==Цікаво знати==

Вживання слова в літературі

Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Марії кольнуло в серці: щось тривожне вно¬сить у їхній двір ця плетуха-цокотуха, щось таке, що обов 'язково має зв язок з пожильцями цього дому (Вал. Шевчук); "Українські жінки завжди цокотухи, люблять говорити без кінця та ще й з уживанням рухів рук" (Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. – К.: АТ "Обереги", 1992. – 424 с., С. 362); "Цокотали дві молодиці; розходились і знов сходились та все махали руками, наче горох молотили" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 72); "Гуляють та цокочуть, як ті сороки" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 58); Радуйся мати, йде невістка до хати, добра робуха, а не цокотуха (Українське прислів’я); Що ви там, цокотухи! – вже трошки сердито каже Олена Пилипівна (О. Іваненко).

Бо не довідались сороки-цокотухи;

Вони б усюди брехні рознесли,

Зробили б бугая із мухи:

«І так, і перетак, ми бачили, були»

(Байка Леоніда Глібова "Білочка").

Муха, Муха-Цокотуха,

Золотава чепуруха!

Муха стежкою пішла,

Муха грошики знайшла.

Корній Чуковський

Муха-Цокотуха

Перекладач: М.Пригара

==Особливості слововживання==

ЦОКОТІТИ (підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком

==Рекомендовані джерела==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 245.

==Інтернет джерела==

http://www.youtube.com/watch?v=nnP5Hs-XizQ відео на YouTube «Балаболка»

http://slovopedia.org.ua/41/53414/275613.html Словник синонімів «Словопедія»

http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цо]]

Цнота

2013-11-27T13:07:20Z

Pi212:

'''Цнота, -ти, '''''ж. ''1) Добродѣтель. ''Цнота й покора не має місця у панського двора. ''Ном. № 1313. ''Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. ''Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. ''Довідався о ладності і о її цноті. ''Чуб. V. 426. ''Хоть я сирота, є у мене цнота. ''Гол. ІІІ. 321. Ум. '''Цно́тонька. '''Гол. IV. 321.

==Сучасні словники==

'''ЦНОТА''', цноти, іменник жін. роду.

1. Доброчесність, чеснота. Цнота й покора не має місця у панського двора (Номис, 1864, № 1313); [Калеб:] Ся душа в гріхах ще, може, не зовсім погрузла, ще, може, є в ній хоч єдина цнота (Леся Українка, III, 1952, 80); Ми вирішили берегти чистоту нашого життя і не блазнитися. Ми гадали, що цнота і моральна чистота — необхідні супутники справжнього служіння мистецтву (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 115).

2. Невинність, непорочність. Немає хижацтва в моїм почутті, Немає в йому і болота, Його не цурались би навіть святі, Сама не цуралась би цнота (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 302); Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 456).

==СловОпис==
{{#ev:youtube|0wiz2zg3wjk}}

==Рекомендовані джерела==

(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38). Загубити цноту — втратити невинність. — Нецілованою прикидаєшся? — Тимко тихо, але злорадно засміявся. — А цноту, мабуть, ще пастушкою загубила?

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 242.

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цн]]

Цмин

2013-11-27T13:07:05Z

Pi212:

'''Цмин, -ну, '''''м. ''Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б) — '''розовий'''. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. І. 111.

==Сучасні словники==

'''Цмин''' - (безсмертник ) , рід рослин сім’ї складноцвітих. Включає біля 500 видів багаторічних трав і напівчагарників , поширених в помірних і тропічних областях Євразії , Африки та Австралії. У Росії 4 види , що зустрічаються в європейській частині та в Сибіру. Ростуть на сухих піщаних грунтах , крейдяних відслоненнях , в лісах. Цмин піщаний - багаторічник вис. до 45 см. Стебла і листя сиві від густого опушення . Листя довгасті або ланцетні , здебільшого прикореневі . Стебла нечисленні , неветвістие , несуть на кінцях суцвіття -кошики з лимонно -жовтих дрібних трубчастих квіток. Рослини добре зберігаються в сухих букетах. Суцвіття використовують як жовчогінний і шлунковий засіб .
''(Джерело: «Біологія. Сучасна ілюстрована енциклопедія.» Гл. Ред. А. П. Горкіна; М.: Росмен, 2006.)''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цмин.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цмин2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цмин3.jpg|x200px]]
|}

==Це цікаво знати==

Народна медицина застосовує безсмертник (цмин) піщаний як жовчогінний, дезінфікуючий, кровоспинний і глистогінний засіб. Застосовується при гастритах, колітах, цирозах печінки, при хворобах жовчного міхура та жовчних шляхів, початкових стадіях жовчнокам'яної хвороби, для спринцювання при білях у жінок, для позбавлення від аскарид.
Відвар безсмертника (цмину) піщаного приймають по половинці склянки тричі на день. Для його приготування необхідно столову ложку висушених суцвіть залити 2 склянками води, прокип'ятити 10 хвилин.

'''Сировина:'''

З лікувальною метою використовують кошички квіток, коли вони добре розвинулися, а самі квітки ще не зовсім розкрилися. Зривають або зрізують їх із стеблом завдовжки до 1—2 см. Сушать на вільному повітрі у затінку, в приміщеннях, що добре провітрюються, або на горищі. Висушені кошички повинні зберігати свій колір. Не слід сушити їх у жаркому приміщенні і безпосередньо під залізним дахом, оскільки за цих умов вони дуже розпускаються, обсипаються і псуються. Зберігають сировину в сухому, нежаркому, затемненому приміщенні у паперових мішках.
Рослина заготовляється і відпускається аптеками.

'''Хімічний склад'''

Квітки цмину містять флавонові глікозиди, стероїдні сполуки, барвні речовини* жирні кислоти, спирт інозит та ефірну олію. З флавонових глікозидів виділено саліпурпозид, що при гідролізі розкладається на аглікон арингенін і глюкозу; ізосалі- пурпозид, а також глікозид апігенін, диглікозиди карингенін та кемпферол. До складу ефірної олії входять крезол, вільні кислоти, в тому числі капронова. Стебла і листки цмину мають ефірну олію, дубильні речовини та вітаміни С і К.

'''Дія:'''

жовчогінна

сечогінна

кровоспинна

дезинфікуюча

'''Фармакологічні властивості і застосування в медицині: '''

Вивчення фармакологічних властивостей флавонових сполук та екстрактів квіток цмину свідчить про їх антиспастичну дію на гладку мускулатуру кишок, жовчний міхур та кровоносні судини (навіть у малих дозах). Препарати цмину виявляють жовчогінний і гіпотензивний вплив. Слід зауважити, що найбільш активно діють на організм спиртовий екстракт та настойка цмину. Настої і відвари рослини мають значно меншу активність. Це пов’язано з тим, що флавонові сполуки слаборозчинні у воді і пероральне вживання їх не забезпечує достатнього всмоктування діючих речовин. Крім жовчогінної властивості препарати цмину мають властивість посилювати жовчо- творну функцію печінки, але меншою мірою (у 3 рази), ніж дехолін.
Рослина містить значну кількість гіркот, які активізують виділення шлункового соку. Крім того, виявлено слабку протизапальну та протигістамінну дію цмину. При внутрішньовенному введенні тваринам настою рослини проявляється її виражена сечогінна здатність.
Експериментальне вивчення цмину піскового проводилось у лабораторії І. Павлова. Було встановлено, що настій та відвар його квіток активізують секрецію жовчі, шлункового і панкреатичного соку. Згодом з'ясувалося, що препарати цмину піднімають тонус жовчного міхура, змінюють хімічний склад жовчі, підвищуючи холато-холестериновий коефіцієнт (Ю. А. Петровський, С. М. Свід- лер, 1934). Лікувальну дію цмину пов'язують з наявністю в ньому флавонів, що посилюють жовчотворення та збільшують вміст білірубіну в жовчі. Препарати цмину малотоксичні. Цмин має антибактеріальні властивості, що пояснюється вмістом смолистих кислот.
М. П. Скакун (1955) описав стимулюючу дію препаратів цмину піскового на процес утворення жовчі, секреторну функцію підшлункової залози і шлунка; збільшення під його дією вмісту у жовчі холатів та холато-холестеринового коефіцієнта. При цьому М. ГІ. Скакун зауважує, що цмин, підвищуючи тонус жовчного міхура, не впливає на вихід жовчі у дванадцятипалу кишку.
Відвар і настій квіткових кошиків цмину є чудовими жовчогінними засобами. Подібно до магнію сульфату вони викликають міхуровий рефлюкс, діють протизапально, сприяють нормалізації діяльності травного каналу, дещо посилюють діурез і поліпшують сечовипускання. В осіб з хронічними хворобами гепатобіліарної системи внаслідок їх вживання зменшується, а потім зникає біль у ділянці печінки, минають диспепсичні явища, метеоризм, запор, відчуття важкості у надчеревній ділянці тощо. Збільшена печінка поступово зменшується, поліпшується склад жовчі.
Однак, незважаючи на широкий діапазон лікувальних властивостей препаратів цмину, під час приступів печінкової коліки вони не зменшують болю і не знімають приступу. Лише при тривалому вживанні цих препаратів частота приступів та їх інтенсивність зменшуються. Це відбувається, напевно, за рахунок дії речовин рослини на жовчовивідні шляхи та їх сфінктери (М. М. Пайченков, В. В. Оржешковський, 1946). Препарати цмину застосовують не тільки при запальних процесах у жовчних шляхах, а й при хронічному гепатиті та цирозі печінки.
Хворі добре переносять препарати цмину, які не дають побічних реакцій навіть при тривалому застосуванні.
У народній медицині відвар і настій квіткових кошичків цмину піскового призначають при жовтяниці, різних захворюваннях печінки, сечового міхура та сечовивідних шляхів, хворобах травного каналу, особливо при коліті у дітей. Його застосовують для вигнання круглих глистів.
Відвар цмину вживають при розладах діяльності шлунка та надмірному схудненні. Цмин використовують у суміші з іншими рослинами при захворюваннях нирок, задишці та головному, болю. Цмин рекомендують як ефективний засіб для лікування нирковокам’яної хвороби, хвороб нирок і сечового міхура, набряків та для полегшення стану при утрудненому і болісному сечовипусканні. Відвар цмину вживають також при запаленні сідничного нерва та невралгії.

1. Фламін (Flaminum) — сухий концентрат цмину: аморфний порошок жовтого кольору, гіркий на смак. Застосовують при хронічних запальних захворюваннях печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів — холециститі, холангіті, гепатохолециститі. Вживають всередину по 0,05 г тричі на день за півгодини до їди, запивають половиною склянки води. Дітям після 7 років призначають таку ж дозу, як і дорослим. У разі необхідності дозу препарату збільшують до 0,1 г і рекомендують приймати двічі-тричі на день. Курс лікування триває 2—3 тиж, його можна повторити через 5 днів. Фламін випускається в таблетках по 0,05 г.

2. Концентрат цмину піскового сухий — гранульований порошок квіток рослини. Вживають по 1 г тричі на день протягом 2—3 тиж. Курс лікування при необхідності повторюють через 5 днів.

3. Жовчогінний чай. На 2 склянки води беруть 1 чайну ложку суміші квіток цмину (3 г), листків бобівника трилистого (3 г), листків м'яти перцевої (3 г), насіння коріандру посівного (2 г). Заливають2 склянками окропу, накривають, настоюють 30—40 хв, охолоджують, проціджують. Вживають настій теплим по півсклянки тричі на день за півгодини до їжі.

4. Відвар цмину піскового. 10 г подрібнених квіток заливають 1 склянкою води кімнатної температури, накривають кришкою, нагрівають на киплячій водяній бані при частому помішуванні протягом півгодини, знімають, охолоджують 10 хв, проціджують,відтискають і додають води до об’єму І склян ки. Вживають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 10—15 хв до їди. На думку деяких дослідників, відвар цмину діє сильніше, ніж екстракт.

==Інтернет ресурси==

Список дикорослих рослин України http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цм]]

Цитрина

2013-11-27T13:06:38Z

Pi212:

'''Цитрина, -ни, '''''ж. ''Лимонъ. ''Видусив го, як цитрину. ''Фр. Пр. 169. ''Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. ''Рудч. Ск. II. 204. Ум. '''Цитри́нка. '''

==Сучасні словники==

'''Цитрина''', и, жін. Те саме, що лимон. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 25); Другий полковник потиснув руку третьому. Його обличчя скривилося, як від цитрини (Юрій Яновський, I, 1958, 203); * У порівняннях. Від місяця, жовтого і зморщеного, як цитрина, тягнувся на схід ледве помітний багряний хвіст (Натан Рибак, Новин день, 1937, 186); Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 125).
''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 2221)''
http://sum.in.ua/s/cytryna

Лимо́н, цитрина або лимонне дерево (Citrus × limon) — штучний гібрид фруктових дерев роду цитрус (Citrus), також термін «лимон» може посилатися на плід цього дерева. Плоди використовуються для кулінарних цілей, в першу чергу його сік та цедра використовуються, в основному в кулінарії та приготуванні кондитерських виробів. Лимонний сік містить від 5% до 6% лимонної кислоти, яка дає лимону кислий смак, і рН 2-3. Існує багато напоїв та цукерок з лимонним ароматом, в тому числі лимонад. Характерний кислий смак лимонного соку робить його ключовим інгредієнтом багатьох страв по всьому світу.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD

Цитрина и, ж. Те саме, що лимон. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Коцюб., II, 1955, 418); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Рибак, Перепел. Рада, 1948, 25); Другий полковник потиснув руку третьому. Його обличчя скривилося, як від цитрини (10. Янов., І, 1958, 203); *У порівн. Від місяця, жовтого і зморщеного, як цитрина, тягнувся на схід ледве помітний багряний хвіст (Рибак, Повий день, 1937, 186); Сухорляве, паче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю. Бедзик, Пол¬ки.., 1959, 125).
Словник української мови онлайн: Цитрина
http://language.br.com.ua/%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0/

Пізній сорт чеської селекції. Рослина потужна, індетермінантна. Плоди яскраво-жовті, які за формою нагадують лимони. В одній кисті утворюється близько 30 плодів. Маса плоду 75-85 гр, вага пензля до 2,5 кг, тому рекомендується видаляти нижні гілки, щоб плоди не торкалися землі, і залишати на рослині 3-4 кисті. Плоди добре зберігаються. Рекомендується для вирощування в плівкових теплицях.
http://oz.by/garden/more10177447.html

цитрина - іменник жіночого роду
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=379055

ЦИТРИН, ЦИТРИНА

цитрин – цитрина
Розрізняються значенням.
Цитрин – прозорий різновид кварцу жовтого кольору.
Цитрина – цитрусове дерево і його плоди; лимон.
http://slovopedia.org.ua/30/53414/26455.html

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина2.jpg|x200px]]
|}

==Історичні згадки==

Перші історичні згадки про цитрину (російською лимон) ведуть у Китай у 8 сторіччя.
В 11 сторіччі араби привезли цю культуру в Іспанію, де рослина прижилась і, як вважають вчені, набула сучасного вигляду.
У Росії цитрина з’явилась у 19 сторіччі, і селяни села Павлово під Нижнім Новгородом вирощували її у кадушках.
Ці цитрини так і називали: павловські кімнатні лимони (українською – цитрини).
Думаю, що й в Україні цитрина з’явилася саме тоді, як і в Росії, і то була кімнатна цитрина.
http://blog.i.ua/community/3333/710455/

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ци]]

Циндра

2013-11-27T13:06:22Z

Pi212:

'''Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі, '''''ж. ''1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.

==Сучасні словники==

ЦИНДРА, и, ЦИНДРЯ, і, жін., діал.

1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).

2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.)''
http://sum.in.ua/s/cyndra

Циндра
техн.; физ. окалина
Украинско-русский политехнический словарь (онлайн версия).
http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-russian-polytechnical-term-83935.htm

Циндра
Може бути від діалектичного апелятива циндра, що має кілька значень:

1) іскра;

2) легковажна людина (Грінченко)

Або утворене від дієслівної основи циндрити: безрозсудно витрачати гроші чи майно
http://forum.vgd.ru/post/29/28201/p705861.htm?IB2XPnewforum_=ba286407709ead65824926666c4a6c84

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Циндра 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Циндра.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ци]]

Церемонія

2013-11-27T13:06:12Z

Pi212:

'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23.

==Сучасні словники==

1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);
// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).

2. Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).

3. Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Це]]

Цапеня

2013-11-27T13:05:58Z

Pi212:

'''Цапеня, -няти, '''''с. ''Козленокъ. ''Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. ''Ном., заг. № 30. Ум. '''Цапенятко, цапеняточко. '''

Див. також: '''[[Цап]]'''

'''ЦАПЕНЯ''', яти, сер. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262).
[Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180].

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цапеня ||цапенята
|-
| Родовий || цапеняти ||цапенят
|-
| Давальний || цапеняті ||цапенятам
|-
| Знахідний || цапеня ||цапенят
|-
| Орудний || цапеням||цапенятами
|-
| Місцевий || на/у цапеняті ||на / у цапенятах
|-
| Кличний || цапеня ||цапенята

|}

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цапеня3.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цап

2013-11-27T13:05:35Z

Pi212:

'''Цап, -па, '''''м. ''1) Козелъ. Ном. № 13428. ''Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. ''Ном. № 959. 2) Родъ игры, чехарда. ''Грати в цапи. ''3) '''Ца́па стати'''. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. '''Цапок, цапо́чок''', ласк. '''цапусенька'''. Ув. '''Цап’юга. '''''А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. ''Грин. ІІІ. 553.

Див. також: '''[[Цапеня]]'''

==Сучасні словники==

1)

1. самець кози

2. самець дикої кози, сарни; козел

3. перен., ірон. про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка.

''(Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.)''

2) цап; самець свійської кози; здавна мав обрядове значення у святкових забавах (див. ще коза 4); у свідомості народу пов’язується з чортом, якого зображували схожим на козла; козла тримали в стайні, щоб домовик ним їздив і не заїжджував коней; впертість козла-цапа породила вислівставати цапки; маловартісність козла пере¬дає вислів пропав ні за цапову душу, тобто «марно пропав»; символізує також глупоту; разом з тим у на¬родній загадці цап — символ міся¬ця: «Цап, цап по полю басує, з ца¬пенятами гарцює, поки буде гарцювати, поки вовк буде спати» (місяць і зірки доти будуть на небі, доки не зійде сонце). З козла ні шерсті, ні молока (приказка); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ган¬на Барвінок);Витріщив очі, як козел на нові ворота (М. Номис);

3) різновид гри в доміно, карти;

4) водити козла — народна обрядо¬ва гра (на Масницю) з піснями про козла;

5) тільки козли — крокви у гуцульських хатах.

''(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 298.)''

==Цікаво знати==

Офі́рний цап, козе́л відпу́щення, цап відбувайло — у юдаїзміособлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхіввсього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур.Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваікра (Старому Заповіті (Левіт, 16)).
У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок.

Частина мовознавців вважає, що український варіант «козел відпущення» є калькою російського «козёл отпущения», тому рекомендує інші варіанти перекладу: офірний цап (від «офіра» — жертва), цап-відбувайло.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.)''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цап ||цапи
|-
| Родовий || цапа ||цапів
|-
| Давальний || цапові, цапу ||цапам
|-
| Знахідний || цапа ||цапів
|-
| Орудний || цапом ||цапами
|-
| Місцевий || на/у цапі, ціпові ||на / у цапах
|-
| Кличний || цапе ||цапи

|}

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап3.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цяцька

2013-11-27T12:30:12Z

Pi212:

'''Цяцька, -ки, '''''ж. ''Игрушка. ''Дурному і лубок цяцька. ''Ном. № 6496.

==Сучасні словники==

1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Леся Українка, III, 1952, 490); А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький (Наталя Забіла, Промені, 1951, 95); * У порівняннях. Перед ганком стала легенька повозочка, блискуча та гарненька, як цяцька (Нечуй-Левицький, III, 1956, 217); Серпи, коси, вози, збруя — все трупом лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти (Степан Васильченко, I, 1959, 130);

2. перен., розм. Те саме, що зброя 1. — Принесеш цяцьку, — він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок, — а я тобі чоботи, за десять років не зносиш (Михайло Стельмах, II, 1962, 156); Підбігає [Смолюк] до діда та як схопить за карабін: — Здавай, вдавай свою цяцьку (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 218);

3. перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. Потім треба буде зібрати з молодіжі комісію для написання енциклопедії для народу по строго позитивній системі, вигнавши усякі цяцьки, попівство і ідилію (Михайло Драгоманов, II, 1970, 461); [Храпко (сам.. Вибира гроші на стіл):] Ось вони, бач. Ось ті цяцьки, за котрі чоловік гадюкою в'ється, робиться нижче трави, тихше води... (Панас Мирний, V, 1955, 139). ♦ Як (наче, неначе і т. ін.) цяцька — про кого-небудь гарно вбраного, гарного; щось витончене, чепурне, подібне до іграшки. І теє, й теє замишляв [я], що б ще зробити, Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити щоб як цяцьку! (Українські поети-романтики.., 1968, 264); На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., неначе цяцька (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); Ухопитися за що, як дитина за цяцьку — надзвичайно захопитися чим-небудь. — Ну, тоді палац спалимо, там не будуть жити вдови й сироти, — не кидав свого чоловік. — Дурний тебе, Левку, піп хрестив, — обурювався Лесь Якубенко. — Вхопився за ті сірники, як дитина за цяцьку, і носиться з ними, наче з писаною торбою (Михайло Стельмах, I, 1962, 613).

4. розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення приміщення. І в кімнатах у нас було гарно.. Було пані кам'яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Марко Вовчок, I, 1955, 258); Коли зрідка заходила хвиля весела чи сердита, вона [Лукія] ліпила 8 глини.. кумедні та химерні постаті.. На всі ті череп'яні цяцьки й витріщався Михайлик (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 181); Деякі майстри, пориваючи з високими традиціями народної художньої культури, почали створювати дешевенькі цяцьки, розраховані на міщанські смаки (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 64);

5. Жіноча прикраса. — Постривай, — каже [сотниківна], — чоловіче, це руш мого убрання, нехай отак побачить мене мій коханий; а як вернусь від його, то сама тобі віддам отсі цяцьки! (Олекса Стороженко, I, 1957, 41); — Мені, Федоро, бабські сережки потрібні, — крутнув пальцем [Супрун] навколо вуха, — Тобі ж всяку всячину приносять люди. То, може, й така цяцька знайдеться (Михайло Стельмах, II, 1962, 122); [Михайло:] Обвішалася [Поліна], як та ялинка, усякими цяцьками, і тут, і тут (Вадим Собко, П'єси, 1958, 336);
// Блискучі прикраси на одягу. Так зате ж кожух я вволю Крейдою наб'ю, Мережками і цяцьками Береги прош'ю [прошию] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 156); * У порівняннях. Капітан сидів поважно й міцно, а ордени його вилискували на світлі, як цяцьки золотом гаптованого мундира (Юрій Яновський, II, 1958, 115).

6. перен., розм., ірон. Те саме, що цяця [Олекса:] Чого ти пнешся? Думаєш — злякаюсь? Знаєм.. що ти за цяцька! Тобі давно місив на шлібениці..! (Степан Васильченко, III, 1960, 17).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 257.)''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цяцька ||цяцьки
|-
| Родовий || цяцьки ||цяцькам
|-
| Давальний || цяцьці ||цю́цям
|-
| Знахідний || цяцьку ||цяцьки
|-
| Орудний || цяцькою ||цяцьками
|-
| Місцевий || на/у цяцьці ||на/у цяцьках
|-
| Кличний || цяцько ||цяцьки

|}
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цяцька.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цяцька1.jpg|x200px]]
|}

==Це цікаво знати!==

Виникло внаслідок звуконаслідувальння, з дитячої мови (судячи з поширення, скоріше за все, первісно у західних слов’ян). Цяця «іграшка, прикраса», рос. цаца, пол. cacko і тощо . І похідні: цяцька, цяцянка, цяцькатися. Див. Віноградов.

==Рекомендовані джерела==

Виноградов В. В., История слов. Часть 1 http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=halatnij_halatnost&vol=1

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ця]]

Цюця

2013-11-27T12:29:54Z

Pi212:

'''Цюця, -ці, '''''ж. ''Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. ''Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. ''Ном. № 12285. Ум. '''Цюцька, цюцінька, цюцічка. '''

Див. також: '''[[Цюнечка]]'''

Див. також: '''[[Цюцінька]]'''

Див. також: '''[[Цюцько]]'''

Див. також: '''[[Цюцюня]]'''

==Сучасні словники==

'''Цюця''' - і, ж., дит. Собака, собачка.

''Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки" (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 442).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цю́ця ||цю́ці
|-
| Родовий || цю́ці ||цюць
|-
| Давальний || цю́ці ||цю́цям
|-
| Знахідний || цю́цю ||цю́ці, цюць
|-
| Орудний || цю́цею ||цю́цями
|-
| Місцевий || на/у цю́ці ||на / у цю́цях
|-
| Кличний || цю́цю ||цю́ці

|}
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dog1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dog2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dog3.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==

Вікісловник uk.wiktionary.org

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.

Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org

==Споріднені слова==

'''цюцінька''' — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

'''цюцічка''' — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

'''цюцюня''' — і, ж. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник

'''цюцька''' — и, ж., дит. Зменш. до цюця … Український тлумачний словник

'''амка''' — детс. цюця … Русско-украинский словарь

==Див. також==

'''[http://zooclub.ru/voice/canis_familiaris.shtml Звуки - гавкання]'''

==Інтернет ресурси==

'''[http://www.zooclub.com.ua/16 Енциклопедія порід собак]'''

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюцюня

2013-11-27T12:29:40Z

Pi212:

'''Цюцюня, -ні, '''''ж. ''Ласкат. отъ '''цюця. '''

Див. також: '''[[Цюця]]'''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цюцю́ня ||цюцю́ні
|-
| Родовий || цюцю́ні ||цюцю́нь
|-
| Давальний || цюцю́ні ||цюцю́ням
|-
| Знахідний || цюцю́ню ||цюцю́ні, цюцю́нь
|-
| Орудний || цюцю́нею ||цюцю́нями
|-
| Місцевий || на/у цюцю́ні ||на/у цюцю́нях
|-
| Кличний || цюцю́ню ||цюцю́ні

|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюцько

2013-11-27T12:29:24Z

Pi212:

'''Цюцько, -ка, '''''м. ''Щенокъ. ''Не всякому цюцькові про те знати. ''Полт. у.

Див. також: '''[[Цюця]]'''

==Сучасні словники==

'''Цюцько''' -а́, ч., діал. Цуценя.

'''Цюцько''', а, чол., розм. Те саме, що собака. Не всякому цюцькові про те знати (Словник Грінченка); Дорогою мене стріває здоровенний рябий цюцько (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 37).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цюцько́ ||цюцьки́
|-
| Родовий || цюцька́ ||цюцькі́в
|-
| Давальний || цюцьку́, цюцько́ві ||цюцька́м
|-
| Знахідний || цюцька́ ||цюцьки́, цюцькі́в
|-
| Орудний || цюцько́м ||цюцька́ми
|-
| Місцевий || на/у цюцьку́, цюцько́ві ||на/у цюцька́х
|-
| Кличний || цюцьку́ ||цюцьки́

|}
==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sm dog.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sm dog2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sm dog3.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюцінька

2013-11-27T12:29:01Z

Pi212:

'''Цюцінька, цю́цічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''цюця. '''

Див. також: '''[[Цюця]]'''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цю́цінька ||цю́ціньки
|-
| Родовий || цю́ціньки ||цю́ціньок
|-
| Давальний || цю́ціньці ||цю́цінькам
|-
| Знахідний || цю́ціньку ||цю́ціньки, цю́ціньок
|-
| Орудний || цю́цінькою ||цю́ціньками
|-
| Місцевий || на/у цю́ціньці ||на/у цю́ціньках
|-
| Кличний || цю́цінько ||цю́ціньки

|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюпа

2013-11-27T12:28:13Z

Pi212:

'''Цюпа, -пи, '''''ж. ''Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. '''Цюпка. '''

==Сучасні словники==

#Хижа. В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (Іван Франко, IV, 1950, 247).
#В'язниця. Що це Ви мовчите? Чи не посадили Вас до цюпи з ласки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 129).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Prison.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hut2.jpg|x200px]]
|}

==Рекомендовані джерела==

Вікісловник uk.wiktionary.org

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.

Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цюнечка

2013-11-27T12:27:46Z

Pi212:

'''Цюнечка, -ки, '''''ж. ''Собачка.

Див. також: '''[[Цюця]]'''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цю́нечка ||цюнечки́
|-
| Родовий || цю́нечки ||цюнечо́к
|-
| Давальний || цю́нечці ||цюнечка́м
|-
| Знахідний || цю́нечку ||цюнечки́
|-
| Орудний || цю́нечкою ||цюнечка́ми
|-
| Місцевий || на/у цю́нечці ||на/у цюнечка́х
|-
| Кличний || цю́нечко* ||цюнечки́*

|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цю]]

Цокотуха

2013-11-27T12:27:23Z

Pi212:

'''Цокотуха, -хи, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. ''І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. ''Котл. Ен. І. 20. ''Курочка цокотуха. ''Чуб. V. 1127.

==Сучасні словники==

'''ЦОКОТУХА, и''', жін., розм. Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха. — Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, Отець Андрій, 1955, 85); Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Тарас Шевченко, I, 1963, 23); Вони посідали поруч з Анжелою і почали цокотіти про всяку всячину.. Анжела встала і пішла геть. Її нудило від цокотух, від їхніх слів (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 205)

''(Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/cokotukha)''

'''Цокоту́ха, -и''', ж., розм.
Тлумачення: Цокотуха, -хи, ж.

1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у.

2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.

Цокоту́ха − цокотлива жінка, дівчина; щебетуха.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005)''

'''Фонетичний запис:''' [цокоту́ха], д. і м. [цокоту́с´і]

'''Морфологічний запис:''' цокот-ух-а

'''Синоніми:''' щебетуха, лепетуха, говоруха, балакуха, торохтійка, талалайка; фамільярно: базіка, ляскуха, (сварлива) пащекуха, пліткарка; діалектизм: колотниця, вітрогонка. Російською мовою: цокотуха, -хи, ж..

==Словозміна==

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цокотуха ||цокотухи
|-
| Родовий || цокотухи ||цокотух
|-
| Давальний || цокотусі ||цокотухам
|-
| Знахідний || цокотуху ||цокотух
|-
| Орудний || цокотухою ||цокотухами
|-
| Місцевий || на/у цокотусі ||на / у цокотухах
|-
| Кличний || цокотухо ||цокотухи

|}

==Значення слова в іноземних словниках==

Цокоту́ха
ж. разг.
Тараторка, болтушка.

''(Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000)''

цокотуха
тараторка, болтушка, щебетунья, чечетка, балалайка бесструнная, говорунья, язык без костей, трындычиха, сорока, болтунья, таранта, стрекоза, длинный язык, трещетка, стрекотунья, трещотка

''(Словарь русских синонимов)''

цокотуха
сущ.

• тараторка

• трещотка

• сорока

• чечетка

• таранта

''(Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f

''(Большой испано-русский и русско-испанский словарь. 2003)''

цокотуха

цокоту́ха,

цокоту́хи,

цокоту́хи,

цокоту́х,

цокоту́хе,

цокоту́хам,

цокоту́ху,

цокоту́х,

цокоту́хой,

цокоту́хою,

цокоту́хами,

цокоту́хе,

цокоту́хах

''Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f
simpl. cotorra, parlanchina

''(Diccionario universal ruso-español. 2013)''

цокотуха
ж. clatterer
''(Большой русско-английский словар)''

цокотуха
P f Schnattergans
''(Русско-немецкий словар)''

цокотуха
-и, ж. Прост.
Тараторка, трещотка.

Николаю Петровичу она рассказывала все свои горести и выдумки. Он никогда не сердился, как отец, не говорил, что она цокотуха и балаболка. Паустовский, Героический юго-восток.

''(Малый академический словарь русского язика)''

цокотуха
ж. прост.
chiacchierona, ciarlona
''(Большой русско-итальянский словар)''

chiacchierone (kjak:je'rone)
aggettivo maschile

1. scherzoso ciarlieroloquace che parla molto e volentieri una ragazza simpatica e chiacchierona

2. spreg. che non sa tenere un segreto una vecchia pettegola e chiacchierona

''(http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокот.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокотуха.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Muxa-cokotuxa-1.gif|x200px]]
|}

==Цікаво знати==

Вживання слова в літературі

Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Марії кольнуло в серці: щось тривожне вно¬сить у їхній двір ця плетуха-цокотуха, щось таке, що обов 'язково має зв язок з пожильцями цього дому (Вал. Шевчук); "Українські жінки завжди цокотухи, люблять говорити без кінця та ще й з уживанням рухів рук" (Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. – К.: АТ "Обереги", 1992. – 424 с., С. 362); "Цокотали дві молодиці; розходились і знов сходились та все махали руками, наче горох молотили" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 72); "Гуляють та цокочуть, як ті сороки" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 58); Радуйся мати, йде невістка до хати, добра робуха, а не цокотуха (Українське прислів’я); Що ви там, цокотухи! – вже трошки сердито каже Олена Пилипівна (О. Іваненко).

Бо не довідались сороки-цокотухи;

Вони б усюди брехні рознесли,

Зробили б бугая із мухи:

«І так, і перетак, ми бачили, були»

(Байка Леоніда Глібова "Білочка").

Муха, Муха-Цокотуха,

Золотава чепуруха!

Муха стежкою пішла,

Муха грошики знайшла.

Корній Чуковський

Муха-Цокотуха

Перекладач: М.Пригара

==Особливості слововживання==

ЦОКОТІТИ (підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком

==Рекомендовані джерела==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 245.

==Інтернет джерела==

http://www.youtube.com/watch?v=nnP5Hs-XizQ відео на YouTube «Балаболка»

http://slovopedia.org.ua/41/53414/275613.html Словник синонімів «Словопедія»

http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цо]]

Цнота

2013-11-27T12:26:43Z

Pi212:

'''Цнота, -ти, '''''ж. ''1) Добродѣтель. ''Цнота й покора не має місця у панського двора. ''Ном. № 1313. ''Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. ''Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. ''Довідався о ладності і о її цноті. ''Чуб. V. 426. ''Хоть я сирота, є у мене цнота. ''Гол. ІІІ. 321. Ум. '''Цно́тонька. '''Гол. IV. 321.

==Сучасні словники==

'''ЦНОТА''', цноти, іменник жін. роду.

1. Доброчесність, чеснота. Цнота й покора не має місця у панського двора (Номис, 1864, № 1313); [Калеб:] Ся душа в гріхах ще, може, не зовсім погрузла, ще, може, є в ній хоч єдина цнота (Леся Українка, III, 1952, 80); Ми вирішили берегти чистоту нашого життя і не блазнитися. Ми гадали, що цнота і моральна чистота — необхідні супутники справжнього служіння мистецтву (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 115).

2. Невинність, непорочність. Немає хижацтва в моїм почутті, Немає в йому і болота, Його не цурались би навіть святі, Сама не цуралась би цнота (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 302); Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 456).

==СловОпис==
{{#ev:youtube|0wiz2zg3wjk}}

==Рекомендовані джерела==

(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38). Загубити цноту — втратити невинність. — Нецілованою прикидаєшся? — Тимко тихо, але злорадно засміявся. — А цноту, мабуть, ще пастушкою загубила?

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 242.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цн]]

Цмин

2013-11-27T12:26:25Z

Pi212:

'''Цмин, -ну, '''''м. ''Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б) — '''розовий'''. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. І. 111.

==Сучасні словники==

'''Цмин''' - (безсмертник ) , рід рослин сім’ї складноцвітих. Включає біля 500 видів багаторічних трав і напівчагарників , поширених в помірних і тропічних областях Євразії , Африки та Австралії. У Росії 4 види , що зустрічаються в європейській частині та в Сибіру. Ростуть на сухих піщаних грунтах , крейдяних відслоненнях , в лісах. Цмин піщаний - багаторічник вис. до 45 см. Стебла і листя сиві від густого опушення . Листя довгасті або ланцетні , здебільшого прикореневі . Стебла нечисленні , неветвістие , несуть на кінцях суцвіття -кошики з лимонно -жовтих дрібних трубчастих квіток. Рослини добре зберігаються в сухих букетах. Суцвіття використовують як жовчогінний і шлунковий засіб .
''(Джерело: «Біологія. Сучасна ілюстрована енциклопедія.» Гл. Ред. А. П. Горкіна; М.: Росмен, 2006.)''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цмин.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цмин2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цмин3.jpg|x200px]]
|}

==Це цікаво знати==

Народна медицина застосовує безсмертник (цмин) піщаний як жовчогінний, дезінфікуючий, кровоспинний і глистогінний засіб. Застосовується при гастритах, колітах, цирозах печінки, при хворобах жовчного міхура та жовчних шляхів, початкових стадіях жовчнокам'яної хвороби, для спринцювання при білях у жінок, для позбавлення від аскарид.
Відвар безсмертника (цмину) піщаного приймають по половинці склянки тричі на день. Для його приготування необхідно столову ложку висушених суцвіть залити 2 склянками води, прокип'ятити 10 хвилин.

'''Сировина:'''

З лікувальною метою використовують кошички квіток, коли вони добре розвинулися, а самі квітки ще не зовсім розкрилися. Зривають або зрізують їх із стеблом завдовжки до 1—2 см. Сушать на вільному повітрі у затінку, в приміщеннях, що добре провітрюються, або на горищі. Висушені кошички повинні зберігати свій колір. Не слід сушити їх у жаркому приміщенні і безпосередньо під залізним дахом, оскільки за цих умов вони дуже розпускаються, обсипаються і псуються. Зберігають сировину в сухому, нежаркому, затемненому приміщенні у паперових мішках.
Рослина заготовляється і відпускається аптеками.

'''Хімічний склад'''

Квітки цмину містять флавонові глікозиди, стероїдні сполуки, барвні речовини* жирні кислоти, спирт інозит та ефірну олію. З флавонових глікозидів виділено саліпурпозид, що при гідролізі розкладається на аглікон арингенін і глюкозу; ізосалі- пурпозид, а також глікозид апігенін, диглікозиди карингенін та кемпферол. До складу ефірної олії входять крезол, вільні кислоти, в тому числі капронова. Стебла і листки цмину мають ефірну олію, дубильні речовини та вітаміни С і К.

'''Дія:'''

жовчогінна

сечогінна

кровоспинна

дезинфікуюча

'''Фармакологічні властивості і застосування в медицині: '''

Вивчення фармакологічних властивостей флавонових сполук та екстрактів квіток цмину свідчить про їх антиспастичну дію на гладку мускулатуру кишок, жовчний міхур та кровоносні судини (навіть у малих дозах). Препарати цмину виявляють жовчогінний і гіпотензивний вплив. Слід зауважити, що найбільш активно діють на організм спиртовий екстракт та настойка цмину. Настої і відвари рослини мають значно меншу активність. Це пов’язано з тим, що флавонові сполуки слаборозчинні у воді і пероральне вживання їх не забезпечує достатнього всмоктування діючих речовин. Крім жовчогінної властивості препарати цмину мають властивість посилювати жовчо- творну функцію печінки, але меншою мірою (у 3 рази), ніж дехолін.
Рослина містить значну кількість гіркот, які активізують виділення шлункового соку. Крім того, виявлено слабку протизапальну та протигістамінну дію цмину. При внутрішньовенному введенні тваринам настою рослини проявляється її виражена сечогінна здатність.
Експериментальне вивчення цмину піскового проводилось у лабораторії І. Павлова. Було встановлено, що настій та відвар його квіток активізують секрецію жовчі, шлункового і панкреатичного соку. Згодом з'ясувалося, що препарати цмину піднімають тонус жовчного міхура, змінюють хімічний склад жовчі, підвищуючи холато-холестериновий коефіцієнт (Ю. А. Петровський, С. М. Свід- лер, 1934). Лікувальну дію цмину пов'язують з наявністю в ньому флавонів, що посилюють жовчотворення та збільшують вміст білірубіну в жовчі. Препарати цмину малотоксичні. Цмин має антибактеріальні властивості, що пояснюється вмістом смолистих кислот.
М. П. Скакун (1955) описав стимулюючу дію препаратів цмину піскового на процес утворення жовчі, секреторну функцію підшлункової залози і шлунка; збільшення під його дією вмісту у жовчі холатів та холато-холестеринового коефіцієнта. При цьому М. ГІ. Скакун зауважує, що цмин, підвищуючи тонус жовчного міхура, не впливає на вихід жовчі у дванадцятипалу кишку.
Відвар і настій квіткових кошиків цмину є чудовими жовчогінними засобами. Подібно до магнію сульфату вони викликають міхуровий рефлюкс, діють протизапально, сприяють нормалізації діяльності травного каналу, дещо посилюють діурез і поліпшують сечовипускання. В осіб з хронічними хворобами гепатобіліарної системи внаслідок їх вживання зменшується, а потім зникає біль у ділянці печінки, минають диспепсичні явища, метеоризм, запор, відчуття важкості у надчеревній ділянці тощо. Збільшена печінка поступово зменшується, поліпшується склад жовчі.
Однак, незважаючи на широкий діапазон лікувальних властивостей препаратів цмину, під час приступів печінкової коліки вони не зменшують болю і не знімають приступу. Лише при тривалому вживанні цих препаратів частота приступів та їх інтенсивність зменшуються. Це відбувається, напевно, за рахунок дії речовин рослини на жовчовивідні шляхи та їх сфінктери (М. М. Пайченков, В. В. Оржешковський, 1946). Препарати цмину застосовують не тільки при запальних процесах у жовчних шляхах, а й при хронічному гепатиті та цирозі печінки.
Хворі добре переносять препарати цмину, які не дають побічних реакцій навіть при тривалому застосуванні.
У народній медицині відвар і настій квіткових кошичків цмину піскового призначають при жовтяниці, різних захворюваннях печінки, сечового міхура та сечовивідних шляхів, хворобах травного каналу, особливо при коліті у дітей. Його застосовують для вигнання круглих глистів.
Відвар цмину вживають при розладах діяльності шлунка та надмірному схудненні. Цмин використовують у суміші з іншими рослинами при захворюваннях нирок, задишці та головному, болю. Цмин рекомендують як ефективний засіб для лікування нирковокам’яної хвороби, хвороб нирок і сечового міхура, набряків та для полегшення стану при утрудненому і болісному сечовипусканні. Відвар цмину вживають також при запаленні сідничного нерва та невралгії.

1. Фламін (Flaminum) — сухий концентрат цмину: аморфний порошок жовтого кольору, гіркий на смак. Застосовують при хронічних запальних захворюваннях печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів — холециститі, холангіті, гепатохолециститі. Вживають всередину по 0,05 г тричі на день за півгодини до їди, запивають половиною склянки води. Дітям після 7 років призначають таку ж дозу, як і дорослим. У разі необхідності дозу препарату збільшують до 0,1 г і рекомендують приймати двічі-тричі на день. Курс лікування триває 2—3 тиж, його можна повторити через 5 днів. Фламін випускається в таблетках по 0,05 г.

2. Концентрат цмину піскового сухий — гранульований порошок квіток рослини. Вживають по 1 г тричі на день протягом 2—3 тиж. Курс лікування при необхідності повторюють через 5 днів.

3. Жовчогінний чай. На 2 склянки води беруть 1 чайну ложку суміші квіток цмину (3 г), листків бобівника трилистого (3 г), листків м'яти перцевої (3 г), насіння коріандру посівного (2 г). Заливають2 склянками окропу, накривають, настоюють 30—40 хв, охолоджують, проціджують. Вживають настій теплим по півсклянки тричі на день за півгодини до їжі.

4. Відвар цмину піскового. 10 г подрібнених квіток заливають 1 склянкою води кімнатної температури, накривають кришкою, нагрівають на киплячій водяній бані при частому помішуванні протягом півгодини, знімають, охолоджують 10 хв, проціджують,відтискають і додають води до об’єму І склян ки. Вживають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 10—15 хв до їди. На думку деяких дослідників, відвар цмину діє сильніше, ніж екстракт.

==Інтернет ресурси==

Список дикорослих рослин України http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Цм]]

Цитрина

2013-11-27T12:26:02Z

Pi212:

'''Цитрина, -ни, '''''ж. ''Лимонъ. ''Видусив го, як цитрину. ''Фр. Пр. 169. ''Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. ''Рудч. Ск. II. 204. Ум. '''Цитри́нка. '''

==Сучасні словники==

'''Цитрина''', и, жін. Те саме, що лимон. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 25); Другий полковник потиснув руку третьому. Його обличчя скривилося, як від цитрини (Юрій Яновський, I, 1958, 203); * У порівняннях. Від місяця, жовтого і зморщеного, як цитрина, тягнувся на схід ледве помітний багряний хвіст (Натан Рибак, Новин день, 1937, 186); Сухорляве, наче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 125).
''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 2221)''
http://sum.in.ua/s/cytryna

Лимо́н, цитрина або лимонне дерево (Citrus × limon) — штучний гібрид фруктових дерев роду цитрус (Citrus), також термін «лимон» може посилатися на плід цього дерева. Плоди використовуються для кулінарних цілей, в першу чергу його сік та цедра використовуються, в основному в кулінарії та приготуванні кондитерських виробів. Лимонний сік містить від 5% до 6% лимонної кислоти, яка дає лимону кислий смак, і рН 2-3. Існує багато напоїв та цукерок з лимонним ароматом, в тому числі лимонад. Характерний кислий смак лимонного соку робить його ключовим інгредієнтом багатьох страв по всьому світу.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD

Цитрина и, ж. Те саме, що лимон. Під нами бігли до моря цвітучі цитрини, а помаранчі наче зірками обліпили чорні корони (Коцюб., II, 1955, 418); За вікнами сніг, а тут у бочках зеленіє цитрина (Рибак, Перепел. Рада, 1948, 25); Другий полковник потиснув руку третьому. Його обличчя скривилося, як від цитрини (10. Янов., І, 1958, 203); *У порівн. Від місяця, жовтого і зморщеного, як цитрина, тягнувся на схід ледве помітний багряний хвіст (Рибак, Повий день, 1937, 186); Сухорляве, паче видавлена цитрина, обличчя офіцерика розпливлося в її очах червоною плямою (Ю. Бедзик, Пол¬ки.., 1959, 125).
Словник української мови онлайн: Цитрина
http://language.br.com.ua/%D1%86%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0/

Пізній сорт чеської селекції. Рослина потужна, індетермінантна. Плоди яскраво-жовті, які за формою нагадують лимони. В одній кисті утворюється близько 30 плодів. Маса плоду 75-85 гр, вага пензля до 2,5 кг, тому рекомендується видаляти нижні гілки, щоб плоди не торкалися землі, і залишати на рослині 3-4 кисті. Плоди добре зберігаються. Рекомендується для вирощування в плівкових теплицях.
http://oz.by/garden/more10177447.html

цитрина - іменник жіночого роду
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=379055

ЦИТРИН, ЦИТРИНА

цитрин – цитрина
Розрізняються значенням.
Цитрин – прозорий різновид кварцу жовтого кольору.
Цитрина – цитрусове дерево і його плоди; лимон.
http://slovopedia.org.ua/30/53414/26455.html

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цитрина2.jpg|x200px]]
|}

==Історичні згадки==

Перші історичні згадки про цитрину (російською лимон) ведуть у Китай у 8 сторіччя.
В 11 сторіччі араби привезли цю культуру в Іспанію, де рослина прижилась і, як вважають вчені, набула сучасного вигляду.
У Росії цитрина з’явилась у 19 сторіччі, і селяни села Павлово під Нижнім Новгородом вирощували її у кадушках.
Ці цитрини так і називали: павловські кімнатні лимони (українською – цитрини).
Думаю, що й в Україні цитрина з’явилася саме тоді, як і в Росії, і то була кімнатна цитрина.
http://blog.i.ua/community/3333/710455/

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ци]]

Циндра

2013-11-27T12:23:30Z

Pi212:

'''Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі, '''''ж. ''1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г.

==Сучасні словники==

ЦИНДРА, и, ЦИНДРЯ, і, жін., діал.

1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).

2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 215.)''
http://sum.in.ua/s/cyndra

Циндра
техн.; физ. окалина
Украинско-русский политехнический словарь (онлайн версия).
http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-russian-polytechnical-term-83935.htm

Циндра
Може бути від діалектичного апелятива циндра, що має кілька значень:

1) іскра;

2) легковажна людина (Грінченко)

Або утворене від дієслівної основи циндрити: безрозсудно витрачати гроші чи майно
http://forum.vgd.ru/post/29/28201/p705861.htm?IB2XPnewforum_=ba286407709ead65824926666c4a6c84

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Циндра 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Циндра.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ци]]

Церемонія

2013-11-27T12:23:04Z

Pi212:

'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23.

==Сучасні словники==

1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);
// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).

2. Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).

3. Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Це]]

Цапеня

2013-11-27T12:22:41Z

Pi212:

'''Цапеня, -няти, '''''с. ''Козленокъ. ''Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. ''Ном., заг. № 30. Ум. '''Цапенятко, цапеняточко. '''

Див. також: '''[[Цап]]'''

'''ЦАПЕНЯ''', яти, сер. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262).
[Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180].

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цапеня ||цапенята
|-
| Родовий || цапеняти ||цапенят
|-
| Давальний || цапеняті ||цапенятам
|-
| Знахідний || цапеня ||цапенят
|-
| Орудний || цапеням||цапенятами
|-
| Місцевий || на/у цапеняті ||на / у цапенятах
|-
| Кличний || цапеня ||цапенята

|}

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цапеня3.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цап

2013-11-27T12:21:09Z

Pi212:

'''Цап, -па, '''''м. ''1) Козелъ. Ном. № 13428. ''Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. ''Ном. № 959. 2) Родъ игры, чехарда. ''Грати в цапи. ''3) '''Ца́па стати'''. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. '''Цапок, цапо́чок''', ласк. '''цапусенька'''. Ув. '''Цап’юга. '''''А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. ''Грин. ІІІ. 553.

Див. також: '''[[Цапеня]]'''

==Сучасні словники==

1)

1. самець кози

2. самець дикої кози, сарни; козел

3. перен., ірон. про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка.

''(Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.)''

2) цап; самець свійської кози; здавна мав обрядове значення у святкових забавах (див. ще коза 4); у свідомості народу пов’язується з чортом, якого зображували схожим на козла; козла тримали в стайні, щоб домовик ним їздив і не заїжджував коней; впертість козла-цапа породила вислівставати цапки; маловартісність козла пере¬дає вислів пропав ні за цапову душу, тобто «марно пропав»; символізує також глупоту; разом з тим у на¬родній загадці цап — символ міся¬ця: «Цап, цап по полю басує, з ца¬пенятами гарцює, поки буде гарцювати, поки вовк буде спати» (місяць і зірки доти будуть на небі, доки не зійде сонце). З козла ні шерсті, ні молока (приказка); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ган¬на Барвінок);Витріщив очі, як козел на нові ворота (М. Номис);

3) різновид гри в доміно, карти;

4) водити козла — народна обрядо¬ва гра (на Масницю) з піснями про козла;

5) тільки козли — крокви у гуцульських хатах.

''(Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 298.)''

==Цікаво знати==

Офі́рний цап, козе́л відпу́щення, цап відбувайло — у юдаїзміособлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхіввсього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур.Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваікра (Старому Заповіті (Левіт, 16)).
У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок.

Частина мовознавців вважає, що український варіант «козел відпущення» є калькою російського «козёл отпущения», тому рекомендує інші варіанти перекладу: офірний цап (від «офіра» — жертва), цап-відбувайло.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.)''

'''Словозміна:'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цап ||цапи
|-
| Родовий || цапа ||цапів
|-
| Давальний || цапові, цапу ||цапам
|-
| Знахідний || цапа ||цапів
|-
| Орудний || цапом ||цапами
|-
| Місцевий || на/у цапі, ціпові ||на / у цапах
|-
| Кличний || цапе ||цапи

|}

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цап3.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ца]]

Цокотуха

2013-11-27T11:35:17Z

Pi212:

Церемонія

2013-11-27T09:19:58Z

Pi212:

Файл:Ceremony.jpg

2013-11-27T09:19:29Z

Pi212:

Цокотуха

2013-11-27T08:58:01Z

Pi212:

'''Цокотуха, -хи, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. ''І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. ''Котл. Ен. І. 20. ''Курочка цокотуха. ''Чуб. V. 1127.

==Сучасні словники==

'''ЦОКОТУХА, и''', жін., розм. Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха. — Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, Отець Андрій, 1955, 85); Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Тарас Шевченко, I, 1963, 23); Вони посідали поруч з Анжелою і почали цокотіти про всяку всячину.. Анжела встала і пішла геть. Її нудило від цокотух, від їхніх слів (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 205)

Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/cokotukha

'''Цокоту́ха, -и''', ж., розм.
Тлумачення: Цокотуха, -хи, ж.

1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у.

2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.

Цокоту́ха − цокотлива жінка, дівчина; щебетуха.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005)''

'''Фонетичний запис:''' [цокоту́ха], д. і м. [цокоту́с´і]

'''Морфологічний запис:''' цокот-ух-а

'''Синоніми:''' щебетуха, лепетуха, говоруха, балакуха, торохтійка, талалайка; фамільярно: базіка, ляскуха, (сварлива) пащекуха, пліткарка; діалектизм: колотниця, вітрогонка. Російською мовою: цокотуха, -хи, ж..

==Словозміна==

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цокотуха ||цокотухи
|-
| Родовий || цокотухи ||цокотух
|-
| Давальний || цокотусі ||цокотухам
|-
| Знахідний || цокотуху ||цокотух
|-
| Орудний || цокотухою ||цокотухами
|-
| Місцевий || на/у цокотусі ||на / у цокотухах
|-
| Кличний || цокотухо ||цокотухи

|}

==Значення слова в іноземних словниках==

Цокоту́ха
ж. разг.
Тараторка, болтушка.

''(Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000)''

цокотуха
тараторка, болтушка, щебетунья, чечетка, балалайка бесструнная, говорунья, язык без костей, трындычиха, сорока, болтунья, таранта, стрекоза, длинный язык, трещетка, стрекотунья, трещотка

''(Словарь русских синонимов)''

цокотуха
сущ.

• тараторка

• трещотка

• сорока

• чечетка

• таранта

''(Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f

''(Большой испано-русский и русско-испанский словарь. 2003)''

цокотуха

цокоту́ха,

цокоту́хи,

цокоту́хи,

цокоту́х,

цокоту́хе,

цокоту́хам,

цокоту́ху,

цокоту́х,

цокоту́хой,

цокоту́хою,

цокоту́хами,

цокоту́хе,

цокоту́хах

''Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f
simpl. cotorra, parlanchina

''(Diccionario universal ruso-español. 2013)''

цокотуха
ж. clatterer
''(Большой русско-английский словар)''

цокотуха
P f Schnattergans
''(Русско-немецкий словар)''

цокотуха
-и, ж. Прост.
Тараторка, трещотка.

Николаю Петровичу она рассказывала все свои горести и выдумки. Он никогда не сердился, как отец, не говорил, что она цокотуха и балаболка. Паустовский, Героический юго-восток.

''(Малый академический словарь русского язика)''

цокотуха
ж. прост.
chiacchierona, ciarlona
''(Большой русско-итальянский словар)''

chiacchierone (kjak:je'rone)
aggettivo maschile

1. scherzoso ciarlieroloquace che parla molto e volentieri una ragazza simpatica e chiacchierona

2. spreg. che non sa tenere un segreto una vecchia pettegola e chiacchierona

''(http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокот.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокотуха.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Muxa-cokotuxa-1.gif|x200px]]
|}

==Цікаво знати==

Вживання слова в літературі

Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Марії кольнуло в серці: щось тривожне вно¬сить у їхній двір ця плетуха-цокотуха, щось таке, що обов 'язково має зв язок з пожильцями цього дому (Вал. Шевчук); "Українські жінки завжди цокотухи, люблять говорити без кінця та ще й з уживанням рухів рук" (Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. – К.: АТ "Обереги", 1992. – 424 с., С. 362); "Цокотали дві молодиці; розходились і знов сходились та все махали руками, наче горох молотили" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 72); "Гуляють та цокочуть, як ті сороки" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 58); Радуйся мати, йде невістка до хати, добра робуха, а не цокотуха (Українське прислів’я); Що ви там, цокотухи! – вже трошки сердито каже Олена Пилипівна (О. Іваненко).

Бо не довідались сороки-цокотухи;

Вони б усюди брехні рознесли,

Зробили б бугая із мухи:

«І так, і перетак, ми бачили, були»

(Байка Леоніда Глібова "Білочка").

Муха, Муха-Цокотуха,

Золотава чепуруха!

Муха стежкою пішла,

Муха грошики знайшла.

Корній Чуковський

Муха-Цокотуха

Перекладач: М.Пригара

==Особливості слововживання==

ЦОКОТІТИ (підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком

==Рекомендовані джерела==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 245.

==Інтернет джерела==

http://www.youtube.com/watch?v=nnP5Hs-XizQ відео на YouTube «Балаболка»

http://slovopedia.org.ua/41/53414/275613.html Словник синонімів «Словопедія»

http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Цо]]

Цокотуха

2013-11-27T08:57:34Z

Pi212:

'''Цокотуха, -хи, '''''ж. ''1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. ''І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. ''Котл. Ен. І. 20. ''Курочка цокотуха. ''Чуб. V. 1127.

==Сучасні словники==

'''ЦОКОТУХА, и''', жін., розм. Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха. — Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, Отець Андрій, 1955, 85); Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Тарас Шевченко, I, 1963, 23); Вони посідали поруч з Анжелою і почали цокотіти про всяку всячину.. Анжела встала і пішла геть. Її нудило від цокотух, від їхніх слів (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 205)

Академічний тлумачний словник http://sum.in.ua/s/cokotukha

'''Цокоту́ха, -и''', ж., розм.
Тлумачення: Цокотуха, -хи, ж.

1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у.

2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.

Цокоту́ха − цокотлива жінка, дівчина; щебетуха.

''(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005)''

'''Фонетичний запис:''' [цокоту́ха], д. і м. [цокоту́с´і]

'''Морфологічний запис:''' цокот-ух-а

'''Синоніми:''' щебетуха, лепетуха, говоруха, балакуха, торохтійка, талалайка; фамільярно: базіка, ляскуха, (сварлива) пащекуха, пліткарка; діалектизм: колотниця, вітрогонка. Російською мовою: цокотуха, -хи, ж..

==Словозміна==

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || цокотуха ||цокотухи
|-
| Родовий || цокотухи ||цокотух
|-
| Давальний || цокотусі ||цокотухам
|-
| Знахідний || цокотуху ||цокотух
|-
| Орудний || цокотухою ||цокотухами
|-
| Місцевий || на/у цокотусі ||на / у цокотухах
|-
| Кличний || цокотухо ||цокотухи

|}

==Значення слова в іноземних словниках==

Цокоту́ха
ж. разг.
Тараторка, болтушка.

''(Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000)''

цокотуха
тараторка, болтушка, щебетунья, чечетка, балалайка бесструнная, говорунья, язык без костей, трындычиха, сорока, болтунья, таранта, стрекоза, длинный язык, трещетка, стрекотунья, трещотка

''(Словарь русских синонимов)''

цокотуха
сущ.

• тараторка

• трещотка

• сорока

• чечетка

• таранта

''(Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f

''(Большой испано-русский и русско-испанский словарь. 2003)''

цокотуха

цокоту́ха,

цокоту́хи,

цокоту́хи,

цокоту́х,

цокоту́хе,

цокоту́хам,

цокоту́ху,

цокоту́х,

цокоту́хой,

цокоту́хою,

цокоту́хами,

цокоту́хе,

цокоту́хах

''Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)''

цокотуха
ж. прост.
parlanchina f, cotorra f
simpl. cotorra, parlanchina

''(Diccionario universal ruso-español. 2013)''

цокотуха
ж. clatterer
''(Большой русско-английский словар)''

цокотуха
P f Schnattergans
''(Русско-немецкий словар)''

цокотуха
-и, ж. Прост.
Тараторка, трещотка.

Николаю Петровичу она рассказывала все свои горести и выдумки. Он никогда не сердился, как отец, не говорил, что она цокотуха и балаболка. Паустовский, Героический юго-восток.

''(Малый академический словарь русского язика)''

цокотуха
ж. прост.
chiacchierona, ciarlona
''(Большой русско-итальянский словар)''

chiacchierone (kjak:je'rone)
aggettivo maschile

1. scherzoso ciarlieroloquace che parla molto e volentieri una ragazza simpatica e chiacchierona

2. spreg. che non sa tenere un segreto una vecchia pettegola e chiacchierona

''(http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокот.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цокотуха.JPG|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Muxa-cokotuxa-1.gif|x200px]]
|}

==Цікаво знати==

Вживання слова в літературі

Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Марії кольнуло в серці: щось тривожне вно¬сить у їхній двір ця плетуха-цокотуха, щось таке, що обов 'язково має зв язок з пожильцями цього дому (Вал. Шевчук); "Українські жінки завжди цокотухи, люблять говорити без кінця та ще й з уживанням рухів рук" (Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. – К.: АТ "Обереги", 1992. – 424 с., С. 362); "Цокотали дві молодиці; розходились і знов сходились та все махали руками, наче горох молотили" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 72); "Гуляють та цокочуть, як ті сороки" (Вовчок М. Оповідання та повісті. – К.: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1959. – 284 с., С. 58); Радуйся мати, йде невістка до хати, добра робуха, а не цокотуха (Українське прислів’я); Що ви там, цокотухи! – вже трошки сердито каже Олена Пилипівна (О. Іваненко).

Бо не довідались сороки-цокотухи;

Вони б усюди брехні рознесли,

Зробили б бугая із мухи:

«І так, і перетак, ми бачили, були»

(Байка Леоніда Глібова "Білочка").

Муха, Муха-Цокотуха,

Золотава чепуруха!

Муха стежкою пішла,

Муха грошики знайшла.

Корній Чуковський

Муха-Цокотуха

Перекладач: М.Пригара

==Особливості слововживання==

ЦОКОТІТИ (підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком

==Рекомендовані джерела==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 245.

==Інтернет джерела==

http://www.youtube.com/watch?v=nnP5Hs-XizQ відео на YouTube «Балаболка»

http://slovopedia.org.ua/41/53414/275613.html Словник синонімів «Словопедія»

http://it.thefreedictionary.com/chiacchierona

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Цо]]

Файл:Muxa-cokotuxa-1.gif

2013-11-27T08:55:57Z

Pi212:

Файл:Цокотуха3.png

2013-11-27T08:35:09Z

Pi212:

Файл:Цокотуха 2.jpg

2013-11-27T08:34:11Z

Pi212:

Файл:Цокотуха.JPG

2013-11-27T08:33:32Z

Pi212:

Файл:Цокот.jpg

2013-11-27T08:33:01Z

Pi212:

Цьохля

2013-11-26T14:22:02Z

Pi212:

'''Цьохля, -лі, '''''ж. ''Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. ''Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. ''Котл. Ен. IV. 33.
[[Категорія:Ць]]

==Сучасні словники==

'''ЦЬОХЛЯ''', і, жін., діал. Балакуха, пліткарка. Ірися цьохля проклятуща, Завзятійша [завзятіша] од всіх брехух, ..Прийшла, Юноні розказала, Енея як Латинь приймала (Іван Котляревський, I, 1952, 175).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 259.)''

Цапеня

2013-11-26T13:27:41Z

Pi212:

Файл:Цапеня3.jpg

2013-11-26T13:27:04Z

Pi212:

Цап

2013-11-26T13:20:54Z

Pi212:

Файл:Цап3.jpg

2013-11-26T13:20:18Z

Pi212:

Файл:Цап2.jpg

2013-11-26T13:19:46Z

Pi212:

Файл:Цап1.jpg

2013-11-26T13:19:13Z

Pi212:

Файл:Цап.jpg

2013-11-26T13:18:38Z

Pi212:

Цнота

2013-11-26T12:57:50Z

Pi212:

Церемонія

2013-11-26T12:37:37Z

Pi212:

'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23.

==Сучасні словники==

1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);
// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).

2. Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).

3. Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).

''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202)''

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:6.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]
|}

[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Це]]