Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Правець

2013-12-08T23:57:33Z

Pavlova GI:

==Словник Грінченка==
'''Праве́ць, -вця́, '''''м. ''Направленіе. ''Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба’ куди. ''Волч. у. ''Найде собі правець вода і сама. ''Волч. у.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/pravecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

ПРАВЕЦЬ, вця, чол.

1. Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін. Дружина його на тому тижні якось необережно порізалась ножем. Піти б до лікарні, а вона рукою махнула — пройде! Не пройшло — підкинувся правець (Радянська Україна, 27.IX 1962, 3).
♦ Правець ударив кого — хтось помер. — Чудесний прейскурант смертей! Почив на лаврах дід Василь Худяк. Гукає в небо Шабанов. Проповідника правець ударив (Олександр Довженко, I, 1958, 125); Правцем (у правець) поставити кого: а) померти. Був би він рядовим — давно б лежав на операційному столі. А велике начальство само командує. Козириться, поки його правцем поставить (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 405); б) остовпіти від несподіванки. Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний, III, 1954, 369); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) правцем виправило! — уживається як проклін, лайка. Щоб вас правцем виправило! Отак перекрутили факти (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 98).

2. перен. Стан нерухомості, викликаний сильним душевним потрясінням. Тільки погрозливий рух Кампир-Равашу, грім і блискавки зрештою пробудили цих людей від жахного правця (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 181).

===[http://www.thefreedictionary.com/catalepsy the Free Online Dictionary]===
cat·a·lep·sy (ktl-ps)
n. pl. cat·a·lep·sies
A condition characterized by lack of response to external stimuli and by muscular rigidity, so that the limbs remain in whatever position they are placed. It is known to occur in a variety of physical and psychological disorders, such as epilepsy and schizophrenia, and can be induced by hypnosis.
[Middle English catalempsi, from Late Latin catalmpsia, from Greek katalpsis, from katalambanein, to seize upon : kata-, intensive pref.; see cata- + lambanein, lp-, to seize.]
cata·leptic (ktl-ptk) adj.
cata·lepti·cal·ly adv.
The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated in 2009. Published by Houghton Mifflin Company. All rights reserved.

catalepsy [ˈkætəˌlɛpsɪ]
n
(Psychiatry) a state of prolonged rigid posture, occurring for example in schizophrenia or in hypnotic trances
[from Medieval Latin catalēpsia, variant of Late Latin catalēpsis, from Greek katalēpsis, literally: a seizing, from katalambanein to hold down, from kata- down + lambanein to grasp]
cataleptic adj
Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003

cat•a•lep•sy (ˈkæt lˌɛp si) also cat`a•lep′sis,

n.
a seizure or abnormal condition characterized by postural rigidity and mental stupor, associated with certain brain disorders.
[1350–1400; Middle English cathalempsia < Medieval Latin catalēpsia, variant of Late Latin catalēpsis < Greek katálēpsis seizure < katalēb-, variant s. of katalambánein to seize]
cat`a•lep′tic, adj., n.
Random House Kernerman Webster's College Dictionary, © 2010 K Dictionaries Ltd. Copyright 2005, 1997, 1991 by Random House, Inc. All rights reserved.

Празник

2013-12-08T23:49:43Z

Pavlova GI:

==Словник Грінченка==
'''Празник, -ка, '''''м. ''Праздникъ. ''У Бога щодня празник. ''Ном. № 185. Ум. '''Празничок. '''
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/praznyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПРАЗНИК, а, чол.

1. розм. Те саме, що свято 1. [Семен:] Заробив ще більше, як торік: таки ні одного буденного дня не прогуляв, а іноді то й у празник робив, хай господь милосердний простить... (Марко Кропивницький, I, 1958, 62); Раз був празник у громаді, з'їхалися гості раді, їли, пили, що було, і співали, аж гуло (Осип Маковей, Вибр., 1954, 405); У Петра жупанина, як він казав, хоч і давня, але носив її тільки в празник (Григорій Косинка, Новели, 1962, 67); Аж тут враз! враз! похід робітничий. Чий же червоніший празник, як цей май? (Павло Тичина, I, 1957, 137); * У порівняннях. Як великого празника, було жде вона звістки од свого сина (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106);
// перен. Подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій. Сама собі [Солоха] якось спідницю вибійчану пошила. Боже! Який то для неї празник був (Панас Мирний, I, 1954, 60); — Невже ти забулась, яким колись празником був для тебе Іван? — А тепер гірше будня став, — спалахнула Марійка (Михайло Стельмах, II, 1962, 24).
♦ Буде [колись] і на нашій вулиці (улиці) празник; Прийде [колись] і (й) на нашу вулицю празник — те саме, що Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято (див. свято). Старий батько під голос їх [дочок] пісень, немов дитина, снував рожеві плани. — Не бійтеся, діти! — говорив він. — Якось-то бог дасть, буде колись і на нашій улиці празник (Іван Франко, III, 1950, 60); — Просимо ж до нас на вечерю. Не погордуй уступити до нашої простацької господи.. Прийде й на нашу юлицю [улицю] празник (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 128).

2. заст. День чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою. А сьогодні, у такий великий празник, він ще більш молився, і на серці так йому було весело, як і усякому богобоязному (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); Після провід через тиждень треба було справляти празник мироносиць (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 367); — Донедавна вона і в церковному хорі співала, — похвалився Цимбал. — На храмові празники навіть в інші села запрошували: голос, як дзвіночок! (Олесь Гончар, II, 1959, 169).

===[http://www.thefreedictionary.com/holiday the Free Online Dictionary]===
hol·i·day (hl-d)
n.
1. A day free from work that one may spend at leisure, especially a day on which custom or the law dictates a halting of general business activity to commemorate or celebrate a particular event.
2. A religious feast day; a holy day.
3. Chiefly British A vacation. Often used in the phrase on holiday.
intr.v. holi·dayed, holi·day·ing, holi·days Chiefly British
To pass a holiday or vacation.
[Middle English holidai, holy day, from Old English hlig dæg : hlig, holy; see holy + dæg, day; see day.]
holi·dayer n.
The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated in 2009. Published by Houghton Mifflin Company. All rights reserved.

holiday [ˈhɒlɪˌdeɪ -dɪ]
n
1. (often plural) Chiefly Brit
a. a period in which a break is taken from work or studies for rest, travel, or recreation US and Canadian word vacation
b. (as modifier) a holiday mood
2. a day on which work is suspended by law or custom, such as a religious festival, bank holiday, etc. Related adj ferial
vb
(intr) Chiefly Brit to spend a holiday
[Old English hāligdæg, literally: holy day]
Holiday [ˈhɒlɪˌdeɪ]
n
(Biographies / Holiday, Billie (1915-1959) F, US, MUSIC: jazz singer) Billie. real name Eleanora Fagan; known as Lady Day. 1915-59, US jazz singer
Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003

hol•i•day (ˈhɒl ɪˌdeɪ) n.
1. a day fixed by law or custom on which ordinary business is suspended in commemoration of some event or in honor of some person.
2. any day of exemption from work.
3. a period of exemption from burden: a holiday from worry.
4. a religious festival; holy day.
5. Sometimes, holidays.Chiefly Brit. vacation.
adj.
6. festive; joyous: a holiday mood.
7. suitable for a holiday: holiday attire.
v.i.
8. to vacation.
[before 950; Middle English; Old English hāligdæg. See holy, day]
hol′i•day`er, n.
Hol•i•day (ˈhɒl ɪˌdeɪ)

n.
Billie ( “Lady Day” ), 1915–59, U.S. jazz singer.
Random House Kernerman Webster's College Dictionary, © 2010 K Dictionaries Ltd. Copyright 2005, 1997, 1991 by Random House, Inc. All rights reserved.
In naval mine warfare, a gap left unintentionally during sweeping or minehunting arising from errors in navigation, station-keeping, dan laying, breakdowns or other causes.
Dictionary of Military and Associated Terms. US Department of Defense 2005.
Thesaurus Legend: Synonyms Related Words Antonyms
Noun 1. Holiday - leisure time away from work devoted to rest or pleasureholiday - leisure time away from work devoted to rest or pleasure; "we get two weeks of vacation every summer"; "we took a short holiday in Puerto Rico"
vacation
leisure, leisure time - time available for ease and relaxation; "his job left him little leisure"
half-term - a short vacation about halfway through a school term; "he came to visit at half-term"
vac - informal term for vacation
picnic, outing, field day - a day devoted to an outdoor social gathering
honeymoon - a holiday taken by a newly married couple
paid vacation - a vacation from work by an employee with pay granted
2. holiday - a day on which work is suspended by law or custom; "no mail is delivered on federal holidays"; "it's a good thing that New Year's was a holiday because everyone had a hangover"
half-holiday - a day on which half is free from work or duty
day - a day assigned to a particular purpose or observance; "Mother's Day"
feast day, fete day - a day designated for feasting
holy day, religious holiday - a day specified for religious observance
Christmas Eve, Dec 24 - the day before Christmas
legal holiday, national holiday, public holiday - authorized by law and limiting work or official business
Poppy Day, Remembrance Day, Remembrance Sunday - the Sunday nearest to November 11 when those who died in World War I and World War II are commemorated
Ramanavami - Hindu lunar holiday (on the 9th day of Caitra) to celebrate the birth of Rama
Mesasamkranti - Hindu solar holiday at the beginning of the new astrological year when the sun enters the constellation Aries
Verb 1. Holiday - spend or take a vacationholiday - spend or take a vacation
vacation
spend, pass - pass time in a specific way; "how are you spending your summer vacation?"
honeymoon - spend a holiday after one's marriage; "they p

Пріч

2013-12-08T23:34:37Z

Pavlova GI:

==Словник Грінченка==
'''Пріч, '''''нар. ''= '''Геть. '''''Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. ''Грин. III. 362.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/prich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПРІЧ 1, діал.

1. присл., від кого, чого, звідки і без додатка. Невідомо куди; геть. [Микола (співає):] їди, сину, іди, сину, пріч од мене, Нехай тебе турчин возьме [візьме] (Іван Котляревський, II, 1953, 25); Вітер мчить шалено із півночі, мов тікає від погоні пріч (Леся Українка, I, 1951, 305); Люди тікали пріч з хати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 256); Тоді напала на мене туга ревная,., вона мене пхала кудись пріч, далі, далеко... (Марко Вовчок, VI, 1956, 252); День, прожитий недаремно, в солодкій втомі відлітає пріч (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 28).
♦ Не пріч, у знач. присудк. сл. — про бажання зробити що-небудь, схильність до чогось. Кулики сусідам заздрять, не пріч поєднатися із заможним Буймиром, щоб позбутися клопоту — самим ферму заводить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 159).

2. виг. Геть. — Пріч мені зараз з-перед очей, а то я скличу зараз цілу свою родину! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 271); — Пріч! — загорлав обозний. І звелів гайдукам: — Порозганяйте звідси всіх дівок! (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 4958, 277); Ми кинули гидливо — пріч! — Міжнацьйональним пересудам, Ми мостимо дороги людям Грядущих золотих сторіч! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 110.

ПРІЧ 2, прийм., з род. в., діал. За винятком, крім. [Маруся:] А я тебе люблю; нікого в світі Я не люблю, пріч тебе одного (Володимир Самійленко, II, 1958, 21); — У такім разі я нагадаю вам, що пріч тих ганчірок [картин], якими ви завішали усі стіни, маєте чоловіка, дочку, за спокій та щастя яких ви даєте відповідь перед своєю совістю (Любов Яновська, I, 1959, 373); — Даю наказ: сьогодні ж уранці всіма потугами вдарить на Бушу,.. жадної душі не випустити живою.. пріч вродливиць з жоноти [жіноти] (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 28).

Правота

2013-12-08T23:30:55Z

Pavlova GI:

==Словник Грінченка==
'''Правота, -ти, '''''ж. ''Правота, справедливость. ''Суд чинитиме нехибний людям правотою. ''К. Псал. 17.
[[Категорія:Пр]]

===[http://sum.in.ua/s/pravota Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПРАВОТА, и, жін. Правильність думок, суджень, учинків, дій. Отже, товариші, наша правота у справі укладення Брестського миру доведена була всім ходом подій (Ленін, 36, 1973, 467); Пропагандист — активний ідейний боєць партії. Він має роз'яснювати людям наукові основи, правоті; генеральної лінії нашої партії (Комуніст України, 12, 1964, 27).

===[http://www.thefreedictionary.com/rightness the Free Online Dictionary]===
right·ness (rtns)
n.
The state or quality of being right.
The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated in 2009. Published by Houghton Mifflin Company. All rights reserved.

rightness [ˈraɪtnɪs]
n
the state or quality of being right
Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003

Thesaurus Legend: Synonyms Related Words Antonyms
Noun 1. rightness - according with conscience or morality
morality - concern with the distinction between good and evil or right and wrong; right or good conduct
wrongness - contrary to conscience or morality
2. rightness - appropriate conductrightness - appropriate conduct; doing the right thing
appropriateness
correctitude, properness, propriety - correct or appropriate behavior
3. rightness - conformity to fact or truth
correctness
quality - an essential and distinguishing attribute of something or someone; "the quality of mercy is not strained"--Shakespeare
incorrectness, wrongness - the quality of not conforming to fact or truth
4. rightness - conformity with some esthetic standard of correctness or propriety; "it was performed with justness and beauty"
justness, nicety
conformance, conformity - correspondence in form or appearance

Прах

2013-12-08T23:25:13Z

Pavlova GI:

==Словник Грінченка==
'''Прах, -ху, '''''м. ''Прахъ. Ном. № 10844. ''Обох земля присипле своїм прахом. ''К. Іов. 47. ''Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. ''АД. І. 129.
[[Категорія:Пр]]
<gallery>
Файл:прах 09.12.01.20.jpg|

</gallery>
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prakh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПРАХ, у, чол.

1. заст., книжн. Дрібні тверді частинки, які зависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь; порох, пил. І пити дасть [мати синові], і отрясе, Одує прах з його хітона (Тарас Шевченко, II, 1963, 371); Замети, як вовки, стояли, І сніговий курився прах (Максим Рильський, III, 1961, 32); Ніч у дворі Арсеналу. Падають, падають батьки й сини, падають у сніг і прах (Олександр Довженко, I, 1958, 61);
// Рештки, руїни чого-небудь (перев. споруд, будівель і т. ін.). Де прахом залізо і камінь стає, Там серце радянських солдатів несхитне (Микола Бажан, І, 1946, 140); Гуркотіли гармати. Горів хутір. В пусте небо звився дим і прах пожежі (Олександр Довженко, I, 1958, 209); Сяє [зірка] в сонці червоним птахом, Легким сонячним, як пірце, Над заліза потлілим прахом, Правду кажучи всім в лице (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 201);
// перен. Залишки давніх часів і звичаїв. І не прахом минулого віє Із твоїх берегів-крутогір (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 7);
// перен. Про людське тіло. Так, чистий суфіє! я п'ю, Не дорікай мені: Мій прах создатель [творець] замісив На чистому вині (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 295).
♦ На (у) прах обертати (обернути, розбивати, розбити, розвіювати, розвіяти, валити, звалити і т. ін.) — руйнувати, нищити дощепту що-небудь. Життя і кров, а не сюжет і тему Він [М. Коцюбинський] залишив на білих сторінках — І слів його не обернуть на прах (Максим Рильський, II, 1960, 89); Пан Трацький сумно похилив голову. Йому здавалось, що удари важкого обуха на прах розбивають ті олтарі, перед котрими він довгі літа молився (Іван Франко, III, 1950, 382); Буржуазні теорії про «безкризисний» і «планований» капіталізм розвіяні в прах усім ходом розвитку сучасної капіталістичної економіки (Програма КПРС, 1961, 23); Та гей, бики! Ломіть бадилля, Ломіть його, валіть на прах (Степан Руданський, Тв., 1956, 59); Прахом іти (піти, розлітатися, розлетітися і т. ін.): а) зникати, щезати, гинути (про статки, матеріальні цінності). Нема добра. Прахом пішло. Стоять одні кам'яні черева (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); б) руйпуватися, розвіюватися (про надії, мрії, сподівання). Прахом пішли сподівання Борулі стати дворянином (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 126); — Як побралися ми з своєю старою — хороше було. Ех, скільки ми тоді перемріяли. І ось воно все пішло прахом (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 190); Прахом (на прах, у прах) розпадатися (розпастися, падати, впасти, розкидатися, розкинутися і т. ін.) — руйнуватися, зникати без останку або занепадати, втрачати сенс. Всепотужний трон Єгови розпався прахом (Іван Франко, XIII, 1954, 128); Так минали віки, й ці городи то падали в прах, то знову виростали, руйнувались і знову поставали (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 130); Пропади воно прахом, лайл. — побажання кому-, чому-небудь пропасти, згинути. Хліба схотів? А горба не заробиш? Гляди! Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 35); Струсити (струснути, отрусити, отряхнути) давній прах — порвати із забобонами минулого. Мої ровесники цього не знали слова. Над узголів'ям їх, як пісня колискова, Стояла темрява. Струснувши давній прах, Родився Комсомол у битвах, у трудах (Максим Рильський, III, 1961, 28); У (в) пух і прах розбивати (розбити) — добиватися переконливої перемоги в бою. Ми ворога-ворона на кожній території знищимо — розіб'ємо в пух і прах (Кость Герасименко, Поезії, 1950, 115); У (в) пух і прах розносити (рознести) — гостро картати, критикувати кого-небудь. Розчервонівшись, немилосердно кублячи вже не дуже й пишну кучму, «головний» когось розносив у пух і прах по телефону (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 221); — Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції, — шкріб гостре підборіддя Шухновський. — Рознесуть в пух і прах (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 236); Хай іде прахом що — уживаються для вираження байдужого ставлення до чого-небудь. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки. Хай все йде прахом! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26).

2. перен., зневажл. Про кого-небудь мерзенного, нікчемного, жалюгідного або про що-небудь не варте уваги, нецінне, минуще. Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно, Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно, Мудрує о твоїх ділах?.. (Іван Котляревський, I, 1952, 245); Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов (Максим Рильський, III, 1961, 304); Для Сковороди царі — це прах, пил, грязь, екскременти (Павло Тичина, III, 1957, 105).

3. уроч. Тіло померлої людини; останки, труп. Коли Чуприна почав виголошувати над прахом Василя прощальну промову.., — зашуміли верби над його головою (Олександр Довженко, I, 1958, 95); Стоїмо при священній могилі, де героїв покоїться прах (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 30); Схиляю голову свою. Кладу букет веселих квітів Над прахом тих, хто у бою Завоював нам право жити (Іван Нехода, Ростіть.., 1947, 64);
// Попіл від спаленого трупа людини. Трупоспалення з складанням праху в посудини та біля них.. мало широке розповсюдження на території лісостепової України.. від початку епохи бронзи (Археологія, VIII, 1953; 136). Уклонитися праху — віддати шану померлому. І, уклонившись праху [Т. Г. Шевченка], ми сходили з гори (Павло Тичина, I, 1957, 61).

===[http://www.thefreedictionary.com/ashes the Free Online Dictionary]
ash 1 (sh)
n.
1. The grayish-white to black powdery residue left when something is burned.
2. Geology Pulverized particulate matter ejected by volcanic eruption.
3. The mineral residue of incinerated organic matter, used as an additive in pet foods.
4. ashes Ruins: the ashes of a lost culture.
5. ashes Bodily remains, especially after cremation or decay.
tr.v. ashed, ash·ing, ash·es
To reduce or convert to ash: ash a tissue sample for analysis.
[Middle English asshe, from Old English æsce; see as- in Indo-European roots.]
ash 2 (sh)
n.
1. Any of various chiefly deciduous ornamental or timber trees of the genus Fraxinus, having opposite, pinnately compound leaves, clusters of small flowers, and one-seeded winged fruits.
2. The strong, elastic wood of this tree, used for furniture, tool handles, and sporting goods such as baseball bats.
3. Linguistics The letter æ in Old English and some modern phonetic alphabets, representing the vowel sound of Modern English ash.
[Middle English asshe, from Old English æsc.]
The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated in 2009. Published by Houghton Mifflin Company. All rights reserved.

ashes [ˈæʃɪz]
pl n
1. ruins or remains, as after destruction or burning the city was left in ashes
2. the remains of a human body after cremation
Ashes [ˈæʃɪz]
pl n
(Team Sports / Cricket) the. a cremated cricket stump in a pottery urn now preserved at Lord's. Victory or defeat in test matches between England and Australia is referred to as winning, losing, or retaining the Ashes
[from the mock obituary of English cricket in The Times in 1882 after a great Australian victory at the Oval, in which it was said that the body would be cremated and the ashes taken to Australia]

Файл:Прах 09.12.01.20.jpg

2013-12-08T23:21:31Z

Pavlova GI:

Правдиво

2013-12-08T21:20:04Z

Pavlova GI:

==Словник Грінченка==
Правдиво, '''''нар. ''1) Правдиво, справедливо. ''Правдиво ви свідкуєте. ''Єв. Л. XI. 48. ''Перед Богом стою і кажу правдиво. ''Чуб. V. 376. 2) Истинно.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/prychal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ПРАВДИВО. Присл. до правдивий. Ти зрадила; і розкажеш Дитині правдиво Про панича лукавого (Шевч., II, 19(ІЗ, 219); Нудьга нам байку утворила, Непевні, фарби канув час, І ми повірили правдиво В диво… (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 210); А ми… сприйняли це, як належне, і корилися юнакові, як малі діти, чи, прав дивіше, як хворі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 18).

===[http://www.thefreedictionary.com/truly the Free Online Dictionary]===
tru·ly (trl)
adv.
1. Sincerely; genuinely: We are truly sorry for the inconvenience.
2. Truthfully; accurately: reported the matter truly.
3. Indeed: truly ugly.
4. Properly: not truly civilized.

Провід

2013-12-08T21:06:05Z

Pavlova GI:

<gallery>
Файл:провід.08.12.22.40.jpg|Опис1

</gallery>
Провід, -воду, '''''м. ''1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. '''Давати провід'''. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. ''З музиками, з проводом провожали гостей. ''Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. ''Бучно з проводом ховали попівну. ''НВолын. у.
[[Категорія:Пр]]
1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Іван Франко, IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 168);
// рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Володимир Самійленко, II, 1958, 307);
// За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — .. сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Михайло Стельмах, I, 1962, 415).

2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Павло Тичина, I, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 95);
// Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Яків Качура, Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 183);
// Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Василь Стефаник, II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447).

3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сільського будівельника, 1956, 215);
// Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Олесь Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Василь Кучер, Голод, 1961, 116).
♦ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 132.

1wire noun, often attributive \ˈwī(-ə)r\
: a thin, flexible thread of metal

: a thread of metal that is covered with plastic, rubber, etc., and used to send or receive electricity or electrical signals

: a small microphone that is worn under clothing in order to secretly record a conversation

Full Definition of WIRE

1
a : metal in the form of a usually very flexible thread or slender rod
b : a thread or rod of such material
2
a : wirework
b : the meshwork of parallel or woven wire on which the wet web of paper forms
3
: something (as a thin plant stem) that is wirelike
4
plural
a : a system of wires used to operate the puppets in a puppet show
b : hidden influences controlling the action of a person or organization
5
a : a line of wire for conducting electric current — compare cord 3b
b : a telephone or telegraph wire or system; especially : wire service
c : telegram, cablegram
6
: fencing or a fence of usually barbed wire
7
a : the finish line of a race
b : the final decisive moment (as of a contest) <the negotiations came down to the wire>
8
: wirehair
— wire·like adjective
— under the wire
1
: at the finish line
2
: at the last moment
— wire to wire or from wire to wire
: from start to finish <led the race wire to wire>
See wire defined for English-language learners »
See wire defined for kids »
Examples of WIRE

The flowers were bound together with thin wire.
There was a wire sticking out of the chair.
A telephone wire had fallen on the road during the storm.
A short black wire connects the computer's monitor to its keyboard.
The undercover officer wore a wire to her meeting with the drug dealer.
Origin of WIRE

Middle English, from Old English wīr; akin to Old High German wiara fine gold work, Latin viēre to plait, and probably to Greek iris rainbow
First Known Use: before 12th century
Related to WIRE

Synonyms
cable, lace, lacing, line, rope, string, cord
Related Words
guy, halyard, lanyard, stay; bungee cord, whipcord
more
2wire verb
: to provide (a building, room, etc.) with wires for a particular service or for electricity

: to connect (a device) to another device by using wires

: to use wire to close or hold (something)
wiredwir·ing
Full Definition of WIRE

transitive verb
1
: to provide with wire : use wire on for a specific purpose
2
: to send or send word to by telegraph
3
: to connect by or as if by a wire
4
: to predispose, determine, or establish genetically or innately <controversy over the extent to which human violence is wired biologically>
intransitive verb
: to send a telegraphic message
— wir·er noun
See wire defined for English-language learners »
Examples of WIRE

The house will be wired next week.
My room is wired for cable.
The microphone is wired to the speaker.
You can wire the generator to a car battery.
Her jaw was wired shut after the accident.
She wired the money home to Canada.
Can you wire me $300?
When you get in to town, wire me.
First Known Use of WIRE

15th century
Rhymes with WIRE

briar, choir, fire, gyre, hire, ire, mire, prior, sire, spire, squire, tier, tire
wire noun \ˈwī(ə)r\ (Medical Dictionary)
Medical Definition of WIRE

: metal thread or a rod used in surgery to suture soft tissue or transfix fractured bone and in orthodontic dentistry to position teeth
—wire transitive verb, wired wir·ing

http://www.merriam-webster.com/dictionary/wire

Файл:Провід.08.12.22.40.jpg

2013-12-08T20:40:14Z

Pavlova GI:

Пришта

2013-12-08T20:34:06Z

Pavlova GI:

'''При́шта, -ти, '''''ж. ''= '''Причта. '''Драг. 237. ''Була й нам пришта. ''Грин. І. 89.
[[Категорія:Пр]]
ПРИЧТА, и, жін., розм. Незвичайна пригода, дивний випадок. В однім селі сталася така причта: прийшло на народ нещастя. У Драгові був пан на прізвище Німець, і що він собі забагнув? Що його треба колисати.. вдень і ввечері (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 180); [Харитон:] Ну, скажіть, на милость божу, що воно за причта, що вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє, ось-ось ушкваре [ушкварить]!.. Отже, тільки погриміло та поблискало... (Марко Кропивницький, II, 1958, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 101.

cler·gy noun \ˈklər-jē\
: people (such as priests) who are the leaders of a religion and who perform religious services
plural clergies

Full Definition of CLERGY

1
: a group ordained to perform pastoral or sacerdotal functions in a Christian church
2
: the official or sacerdotal class of a non-Christian religion
See clergy defined for English-language learners »
See clergy defined for kids »
Examples of CLERGY

Local clergy have been invited to participate in an interfaith service.
a member of the clergy
http://www.merriam-webster.com/dictionary/clergy

Провід

2013-12-08T20:22:18Z

Pavlova GI:

Провід, -воду, '''''м. ''1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. '''Давати провід'''. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. ''З музиками, з проводом провожали гостей. ''Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. ''Бучно з проводом ховали попівну. ''НВолын. у.
[[Категорія:Пр]]
1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Іван Франко, IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 168);
// рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Володимир Самійленко, II, 1958, 307);
// За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — .. сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Михайло Стельмах, I, 1962, 415).

2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Павло Тичина, I, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 95);
// Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Яків Качура, Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 183);
// Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Василь Стефаник, II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447).

3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сільського будівельника, 1956, 215);
// Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Олесь Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Василь Кучер, Голод, 1961, 116).
♦ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 132.

1wire noun, often attributive \ˈwī(-ə)r\
: a thin, flexible thread of metal

: a thread of metal that is covered with plastic, rubber, etc., and used to send or receive electricity or electrical signals

: a small microphone that is worn under clothing in order to secretly record a conversation

Full Definition of WIRE

1
a : metal in the form of a usually very flexible thread or slender rod
b : a thread or rod of such material
2
a : wirework
b : the meshwork of parallel or woven wire on which the wet web of paper forms
3
: something (as a thin plant stem) that is wirelike
4
plural
a : a system of wires used to operate the puppets in a puppet show
b : hidden influences controlling the action of a person or organization
5
a : a line of wire for conducting electric current — compare cord 3b
b : a telephone or telegraph wire or system; especially : wire service
c : telegram, cablegram
6
: fencing or a fence of usually barbed wire
7
a : the finish line of a race
b : the final decisive moment (as of a contest) <the negotiations came down to the wire>
8
: wirehair
— wire·like adjective
— under the wire
1
: at the finish line
2
: at the last moment
— wire to wire or from wire to wire
: from start to finish <led the race wire to wire>
See wire defined for English-language learners »
See wire defined for kids »
Examples of WIRE

The flowers were bound together with thin wire.
There was a wire sticking out of the chair.
A telephone wire had fallen on the road during the storm.
A short black wire connects the computer's monitor to its keyboard.
The undercover officer wore a wire to her meeting with the drug dealer.
Origin of WIRE

Middle English, from Old English wīr; akin to Old High German wiara fine gold work, Latin viēre to plait, and probably to Greek iris rainbow
First Known Use: before 12th century
Related to WIRE

Synonyms
cable, lace, lacing, line, rope, string, cord
Related Words
guy, halyard, lanyard, stay; bungee cord, whipcord
more
2wire verb
: to provide (a building, room, etc.) with wires for a particular service or for electricity

: to connect (a device) to another device by using wires

: to use wire to close or hold (something)
wiredwir·ing
Full Definition of WIRE

transitive verb
1
: to provide with wire : use wire on for a specific purpose
2
: to send or send word to by telegraph
3
: to connect by or as if by a wire
4
: to predispose, determine, or establish genetically or innately <controversy over the extent to which human violence is wired biologically>
intransitive verb
: to send a telegraphic message
— wir·er noun
See wire defined for English-language learners »
Examples of WIRE

The house will be wired next week.
My room is wired for cable.
The microphone is wired to the speaker.
You can wire the generator to a car battery.
Her jaw was wired shut after the accident.
She wired the money home to Canada.
Can you wire me $300?
When you get in to town, wire me.
First Known Use of WIRE

15th century
Rhymes with WIRE

briar, choir, fire, gyre, hire, ire, mire, prior, sire, spire, squire, tier, tire
wire noun \ˈwī(ə)r\ (Medical Dictionary)
Medical Definition of WIRE

: metal thread or a rod used in surgery to suture soft tissue or transfix fractured bone and in orthodontic dentistry to position teeth
—wire transitive verb, wired wir·ing

http://www.merriam-webster.com/dictionary/wire

Провід

2013-12-08T19:51:51Z

Pavlova GI:

'''Провід, -воду, '''''м. ''1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. '''Давати провід'''. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. ''З музиками, з проводом провожали гостей. ''Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. ''Бучно з проводом ховали попівну. ''НВолын. у.
[[Категорія:Пр]]
1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Іван Франко, IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 168);
// рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Володимир Самійленко, II, 1958, 307);
// За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — .. сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Михайло Стельмах, I, 1962, 415).

2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Павло Тичина, I, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 95);
// Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Яків Качура, Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 183);
// Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Василь Стефаник, II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447).

3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сільського будівельника, 1956, 215);
// Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Олесь Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Василь Кучер, Голод, 1961, 116).
♦ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 132.