Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Кавун

2013-05-15T12:50:31Z

Pavlin1-11:

[[Файл:62441769 4912778.jpg|thumb|Фото]]
== Словник Б. Д. Грінченка ==

'''Кавун, -на, '''''м. ''1) Арбузъ. Cucumis citrullus. ''Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. ''Нп. ''Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. ''МВ. І. 104. Отличаютъ '''кавун '''отъ '''кавуни́ці '''и '''кавунки''': у '''кавуна '''сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у '''кавунки'''; послѣдняя вкуснѣе '''кавуна'''. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) ''мн. ''Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. '''Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок. '''


==Інші словники==

'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD КАВУН]'''
1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).

2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Українські страви, 1957, 208); * У порівняннях. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.''

'''КАВУН''' одно- і багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, харчова і кормова культура; походить з Африки, вирощують переважно на пд. Європи. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

'''КАВУН''' бот. арбуз
'''КАВУНОВИЙ''' арбузный ''Українсько-російський словник''

'''КАВУН''' water-melon ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''

'''КАВУН''' pasteque; melon ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''

== Цікаво знати ==

'''Чим корисний кавун'''

1. Підтримує здоров`я плоду і імунітет
Вітамінів в кавуні порівняно небагато, за винятком одного — фолієвої кислоти (вітамін В9). Вона бере участь в кровотворенні, перешкоджає жировій інфільтрації печінки, підтримує імунну систему, сприяючи нормальному утворенню і функціонуванню білих кров`яних тілець — лейкоцитів, а також грає важливу роль у вагітності — регулює формування нервових клітин ембріона, що украй важливе для його нормального розвитку. Тому кавун буде корисний всім із загальнозміцнюючою метою і просто незамінний вагітним і тим, хто планує незабаром народжувати дітей.
2. Гонить пісок
Як відомо, мало хто зупиняється на одній кавуновій часточці. У результаті сечогінний ефект кавуна відомий всім. Більше інших цю властивість слід узяти на замітку тим, хто хоче очиститися. Так званий метод кавуново-водних поштовхів, коли людина щодня впродовж 4—5 днів з`їдає близько 2 кг кавуна натщесерце, можна в 2 прийоми — вранці і вдень — відомий спосіб поганяти пісок з нирок.
3. Покращує стілець і колір обличчя
Кавун ганяє не тільки пісок з нирок, але сприяє звільненню застійної жовчі. Таким чином, хороший стілець і колір оличчя наступного дня після «кавунотерапії» вам забезпечені.
4. Виводить зайвий холестерин
Кавун багатий клітковиною, яка сприяє виведенню зайвого холестерину, одного з головних винуватців т.з. хвороби старості атеросклерозу.
5. Сприяє схудненню
Кавун — одна з тих страв, яка підходить для розвантажувальних днів, які зазвичай практикують для поліпшення самопочуття і схуднення (способів декілька, вони об`єднуються під назвою «кавунова дієта»). Їх можна практикувати від 2-х разів в тиждень до 1 разу на 10 днів. У розвантажувальний день потрібно з`їдати тільки 1,5—2 кг кавуна, розділивши цю дозу на 5 прийомів. Варіант для тих, хто насилу переносить голод, — їсти кавун уприкуску з чорним хлібом (він до того ж хороший абсорбент).
6. Допомагає при коліті
У народній медицині відомий спосіб лікування коліту — запалення товстого кишечника — за допомогою настою з кавунових кірок. Для його приготування візьміть 80—100 г сухих кавунових кірок, залийте 500 мл окропу і дайте настоятися до охолоджування. Приймайте по 0,5 склянки 4—5 разів на день.

== НА ЗАМІТКУ ==

Ознаки стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею і жовта пляма на боці.
Не купуйте тріснутий кавун — швидко зіпсується.
Бережіть кавун в холодильнику. Якщо він не розрізаний, то може пролежати там до двох тижнів. А ось розрізаний краще з`їсти протягом доби.

== Див. також ==

[http://verano.rv.ua/roslini/chomu-kavun-yagoda/ Чому кавун ягода]

[http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_kavun/349747 Про кавун]

Павлова Настя, Оксана Матвійчук

[[Категорія:Ка]]

Танець

2013-05-15T12:38:45Z

Pavlin1-11:

[[Файл:Gopak12_b_6.jpg|thumb|Гопак-український народний танець]]
== Словник Б. Д. Грінченка ==
'''Танець, -нцю, '''''м. ''1) Танецъ. ''В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб’єшся. ''Шейк. 2) '''Кривий '''— Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. '''Танчик. '''Гол. IV. 93.


==Інші словники==

'''ТАНЕЦЬ'''
1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю.

2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158).
Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90).
♦ Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю; Повести в танець.

4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — абе слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49).

5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411).

6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3).

7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162).
▲ Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979''

'''ТАНЕЦЬ'''
Порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

'''ТАНЕЦЬ'''
та́ не́ ць
іменник чоловічого роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ТАНЕЦЬ'''
(груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава <з танцями>, п! МУЗИКИ, зн. танцюльки.''Словник синонімів''

'''ТАНЕЦЬ'''
Вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст музичних творів. Народний Т. - яскраве вираження менталітету і творчості, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою кожного народу. Класичний Т. є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI ст. і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний Т. має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака. ''Музичні терміни''

'''ТАНЕЦЬ''' dance; піти на танці-go dancing ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''

'''ТАНЕЦЬ''' danse; народні танці danses popularies, danses folkloriques ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''

== Цікаво знати ==

У своєму місці і в свій час кожен танець можна назвати сучасним. А в цей час, коли розвиваються танці, що виконуються під електронну музику і відроджуються латиноамериканські танці, і зовсім складно виділити один сучасний танцювальний стиль.

Точно тільки одне - скажений ритм сучасного життя вносить свої корективи в музику, і ось вже ді-джеї міксують вальс з хаусом і получється новий ритм, що поєднує в собі класичне і нове спрямування.

Дуже важливе значення розвитку сучасних танців грає всесвітня павутина Інтернет, такі сайти, як Youtube.com, а також безліч соціальних мереж.

Сучасний танець відрізняється швидким ритмом, різкістю рухів, яскравістю емоцій - від яскраво-експресивних до тьмяно-депресивних - в залежності від настрою окремо взятого танцюриста і стану справ у світі (швидкість поширення інформації завдяки засобам масової інформації дуже впливає на це).

Танцюють сучасні танці на вулицях, в клубах і на естраді, сольно (в цьому випадку набагато ширше поле для імпровізації), в парі і в групі. В основному до сучасних танців відносять танці хіп-хоп напряму, що танцюють під електронну музику і з'явилися не більше двадцяти років тому.

== Див. також ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Про танець]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Український танець]

[http://ovatio.com.ua/filosofiya_tancyu Вислови про танець]

Павлова Настя, Оксана Матвійчук

[[Категорія:Та]]

Гопак

2013-05-15T12:15:01Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

'''Гопак, -ка, '''''м. ''Родъ танца. ''Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні. ''К. ЧР. 259.

== Сучасні словники ==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BA Гопак] - укр. народний танець, виконується в колі або парами з розмахом і раптовими оборотами; у чоловічих кроках багато підскоків і присідань: випади, плазунець, човганець; г. як чоловічий груповий або танець-соло виконується в балетах Тарас Бульба, Лускунчик та ін.; у наші часи - спроби відновити г. як забуте бойове мистецтво українців.'''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''' 

Гопак - це бойове мистецтво, яке об'єднує ударну і кидкову техніку з пластикою танцю гопак. '''(Стаття з танцювального журанлу ім. П.П.Вірського)''' 

Гопа́к — традиційний український народний танець запорозького походження. Розмір — 2/4. Виконується соло або групами в швидкому темпі з використанням віртуозних карколомних стрибків. Гопак виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками; сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія залишається провідною. У виконання гопака включаються елементи хореографічної імпровізації: стрибки, присядки, обертання й інших віртуозних танцювальних рухів. Існують різні варіанти гопака — сольний, парний, груповий. Гопак нерідко має величний, героїчний характер. Пісенні й інструментальні мелодії гопака виконуються в народі й як самостійні музичні п'єси. У них панує вільно варійована стопа анапеста.'''(Музична енциклопедія, М., 1973—82)''' 

== Стародавнє значення слова "гопак" ==

Джерело слова гопак - вченого, тобто термін існував ще до так званого становлення земель росіян. Перша частина слова "Го" - підтверджує віру наших предків у божественне походження людства. Слово "Го" означає прагнення вгору, прагнення до досконалості, прагнення до божественного, так само вказує на покровителя - бог Гог (Співзвучно з санскритським ім'ям бога Говинда - покровитель і захисник). Друга частина "впав", тобто його змінена форма "пак", підтверджує його бойову суть. Пал - складова частина назв зброї - палиця, палаш. Так само це слово є складовою частиною слів, які символізують захист - палац, палата. Так само військові козацькі поселення називалися паланками, бойові підрозділи - полицями. Таким чином, складене слово "гопак" символізує горіння, полыхание, пристрасне бажання до вдосконалення, процес забезпечення захисту тим, хто її потребує. 

== Бойовий гопак ==

Буде помилково думати, що [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BA бойовий гопак] - це тільки вміння воювати. Це, насамперед, система формування гармонійної особистості. Варто лише зауважити, що удар рукою під час бою відбувається за 0,65 секунди. Для такого удару потрібно мати не тільки треноване тіло, але і швидкість реакції, а також здатність протягом короткого часу приймати рішення.

Досвідчені козаки, які вміють битися в техніці бойового гопака, мають залізний характер і досконало володіють своїм тілом. Величезна увага при цьому приділяється розвитку духовних і розумових якостей особистості, умінню перемагати і бути успішним у житті, роботі над собою і цілісністю свого характеру. Гармонійний розвиток особистості передбачає також заняття співом і віршуванням, гру на музичних інструментах і ораторську майстерність, а також вивчення кількох мов.

Зараз на Україну бойовий гопак вважається екзотичним видом бойових мистецтв. Наряд танцюючого гопак козака викликає цікавість і непідробний інтерес. Це особливо помітно під час театралізованих виступів, які проводять нечисленні школи бойового гопака. Найбільш великі центри бойового гопака знаходяться в Тернополі, Києві, Дніпропетровську, Чернівцях та Львові. З 2000 року в м. Дніпродзержинськ в коледжі фізичного виховання введена спеціалізація "Бойовий Гопак".

Наше покоління має бути вдячно предкам, які зберегли танець гопак, який вносить у наше життя козацький дух і лицарську культуру тих часів. 

== Зображення ==

[[Image:Гопак.jpeg]]  [[Image:Гопака.jpeg]]  [[Image:Гопаки.jpeg]] 

== Див. також ==

[http://kampot.org.ua/ukraine/history_ukraine/kozactvo/209-gopak.html Про гопак]

[http://enc-dic.com/enc_music/ Музична енциклопедія]

[http://www.youtube.com/watch?v=ALzZ69HLXuY Відеоролик]

(Матвійчук Оксана та Павлова Анастасія)

[[Category:Го]]

Солома

2013-05-15T11:55:51Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

'''Соло́ма, -ми, '''''ж. ''Солома. Ум. '''Солімка, солімочка, соломка, соло́мочка. '''''Аби оснівка, потканнячко солімка. ''Ном. № 7547.

== Сучасні словники ==

1. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0 Солома]- сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і які використовують як корм скотині, паливо, а також для підстилки, покриття будівель і т. ін. ('''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980''') 

2. Солома - стебла злакових рослин на корені. ('''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''')

== Цікаво знати''' ''' ==

'''Етимологія''' Походить від дав-рос. солома, церк.-слов. Слама. Суч: укр. солома, білор. солома, болг. Слама, сербохорв. сла̏ма, словенська. sláma, чешск. sláma, словацькою. slama, польськ. słоmа, ст.-калюж., н.-калюж. słоmа. Праслав. * solma, родинно латвійська. salms «соломинка», ін-пруської. salme «солома», ін-в.-ньому. hаl (а) m «стебло», грец. κάλαμος м., καλάμη ж. «Очерет; стебло, соломина, солома», лат. culmus «соломина, стебло». Далі пов'язано з ін-інд. c̨alākas «стебло, колос», c̨ilas «колос, залишений у полі». 

'''Солома використовується як паливо!'''

Лідером у використанні соломи в якості палива є Данія, в якій побудовано 8000 фермерських установок потужністю 0,1-1,0 МВт, 62 теплові станції потужністю 1-10 МВт і 9 комбінованих теплоелектростанцій. Крім Данії, солому використовують Австрія, Швеція, Фінляндія і Франція. В Україні потенціал використання соломи становить 4,3 млн. т у.п. на рік (близько 2% витрат палива), однак її застосування вимагає значних капіталовкладень.

Також солому можна використовувати в якості вихідної сировини для виробництва біогазу. 

 

== Зображення ==

[[Image:Strohräder.jpg|300px]] 

(Матвійчук Оксана, Павлова Анастасія)

== Див. також ==
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=17&t=9133 Російсько-український словник сталих виразів]

[http://about-ukraine.com/index.php?text=28 Солома у міфології]

 

 

[[Category:Со]]

Файл:Сад.jpg

2013-04-25T08:14:18Z

Pavlin1-11:

Солома

2013-04-25T08:00:07Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

== '''Соло́ма, -ми, '''''ж. ''Солома. Ум. '''Солімка, солімочка, соломка, соло́мочка. '''''Аби оснівка, потканнячко солімка. ''Ном. № 7547. ==

== Сучасні словники ==

1. Солома - сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і які використовують як корм скотині, паливо, а також для підстилки, покриття будівель і т. ін. ('''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980''') 

2. Солома - стебла злакових рослин на корені. ('''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''')

== Цікаво знати''' ''' ==

'''Етимологія''' Походить від дав-рос. солома, церк.-слов. Слама. Суч: укр. солома, білор. солома, болг. Слама, сербохорв. сла̏ма, словенська. sláma, чешск. sláma, словацькою. slama, польськ. słоmа, ст.-калюж., н.-калюж. słоmа. Праслав. * solma, родинно латвійська. salms «соломинка», ін-пруської. salme «солома», ін-в.-ньому. hаl (а) m «стебло», грец. κάλαμος м., καλάμη ж. «Очерет; стебло, соломина, солома», лат. culmus «соломина, стебло». Далі пов'язано з ін-інд. c̨alākas «стебло, колос», c̨ilas «колос, залишений у полі». 

'''Солома використовується як паливо!'''

Лідером у використанні соломи в якості палива є Данія, в якій побудовано 8000 фермерських установок потужністю 0,1-1,0 МВт, 62 теплові станції потужністю 1-10 МВт і 9 комбінованих теплоелектростанцій. Крім Данії, солому використовують Австрія, Швеція, Фінляндія і Франція. В Україні потенціал використання соломи становить 4,3 млн. т у.п. на рік (близько 2% витрат палива), однак її застосування вимагає значних капіталовкладень.

Також солому можна використовувати в якості вихідної сировини для виробництва біогазу. 

 

== Зображення ==

[[Image:Strohräder.jpg]] 

(Матвійчук Оксана, Павлова Анастасія)

 

 

[[Category:Со]]

Каблук

2013-04-25T07:58:44Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

'''Каблук, -ка, '''''м. ''1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. '''каблук''', доска съ зубьями — '''гребінь'''. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. См. '''Облук. '''Шух. І. 252.

 

== Сучасні словники ==

'''Каблук''' - м. подпяток під чоботом або башмаком, підбор , набійка '''(http://invivio.net)''' '''Каблук''' - Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття '''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 400.)''' '''Каблук''' - деталь взуття у вигляді вертикальної підставки, що підводить п'яту вище рівня носка '''(http://uk.wikipedia.org)'''

 

== Доповнення ==

Каблук на взутті з'явився в пізньому середньовіччі. Слово «каблук» ймовірно запозичене з тюркської kabluk, яке походить від араб.Kab-«п'ята, п'ята». Вважається, що каблук вперше з'явився на чоботях для верхової їзди, щоб нога не провалювалася в стремено. Високі підбори подовжують ноги, збільшують зріст, роблять жіночу фігуру стрункішою і сексуальніше, зорово зменшують розмір стопи. Важливо, щоб жінка вміла ходити на підборах, володіла граціозною ходою.

Як специфічно жіночий предмет одягу, туфлі на підборах стали поширеним об'єктом сексуального фетишизму.

 

== Зображення ==

[[Image:8265_f.jpg]]

[[Category:Ка]]

(Паламаренко Катерина, Самбір Олег)

Файл:8265 f.jpg

2013-04-25T07:57:35Z

Pavlin1-11:

Солома

2013-04-25T07:57:14Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

== '''Соло́ма, -ми, '''''ж. ''Солома. Ум. '''Солімка, солімочка, соломка, соло́мочка. '''''Аби оснівка, потканнячко солімка. ''Ном. № 7547. ==

== Сучасні словники ==

1. Солома - сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і які використовують як корм скотині, паливо, а також для підстилки, покриття будівель і т. ін. ('''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980''') 

== 2. Солома - стебла злакових рослин на корені. ('''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''') ==

== Цікаво знати''' ''' ==

'''Етимологія'''
Походить від дав-рос. солома, церк.-слов. Слама. Суч: укр. солома, білор. солома, болг. Слама, сербохорв. сла̏ма, словенська. sláma, чешск. sláma, словацькою. slama, польськ. słоmа, ст.-калюж., н.-калюж. słоmа. Праслав. * solma, родинно латвійська. salms «соломинка», ін-пруської. salme «солома», ін-в.-ньому. hаl (а) m «стебло», грец. κάλαμος м., καλάμη ж. «Очерет; стебло, соломина, солома», лат. culmus «соломина, стебло». Далі пов'язано з ін-інд. c̨alākas «стебло, колос», c̨ilas «колос, залишений у полі». 

'''Солома використовується як паливо!'''

Лідером у використанні соломи в якості палива є Данія, в якій побудовано 8000 фермерських установок потужністю 0,1-1,0 МВт, 62 теплові станції потужністю 1-10 МВт і 9 комбінованих теплоелектростанцій. Крім Данії, солому використовують Австрія, Швеція, Фінляндія і Франція. В Україні потенціал використання соломи становить 4,3 млн. т у.п. на рік (близько 2% витрат палива), однак її застосування вимагає значних капіталовкладень.

Також солому можна використовувати в якості вихідної сировини для виробництва біогазу. 

 

== Зображення ==

[[/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Strohr%C3%A4der.jpg|[[Image:|RTENOTITLE]]]]

(Матвійчук Оксана, Павлова Анастасія)

 

 

[[Category:Со]]

Каблук

2013-04-25T07:53:26Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

'''Каблук, -ка, '''''м. ''1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. '''каблук''', доска съ зубьями — '''гребінь'''. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. См. '''Облук. '''Шух. І. 252.

== Сучасні словники ==

'''Каблук''' - м. подпяток під чоботом або башмаком, підбор , набійка '''(http://invivio.net)'''
'''Каблук''' - Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття '''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 400.)'''
'''Каблук''' - деталь взуття у вигляді вертикальної підставки, що підводить п'яту вище рівня носка '''(http://uk.wikipedia.org)'''

== Доповнення ==

Каблук на взутті з'явився в пізньому середньовіччі. Слово «каблук» ймовірно запозичене з тюркської kabluk, яке походить від араб.Kab-«п'ята, п'ята». Вважається, що каблук вперше з'явився на чоботях для верхової їзди, щоб нога не провалювалася в стремено. Високі підбори подовжують ноги, збільшують зріст, роблять жіночу фігуру стрункішою і сексуальніше, зорово зменшують розмір стопи. Важливо, щоб жінка вміла ходити на підборах, володіла граціозною ходою.

Як специфічно жіночий предмет одягу, туфлі на підборах стали поширеним об'єктом сексуального фетишизму.ґ

[[Категорія:Ка]]

Солома

2013-04-25T07:46:00Z

Pavlin1-11:

Файл:Strohräder.jpg

2013-04-25T07:42:13Z

Pavlin1-11:

Кагат

2013-04-25T07:32:51Z

Pavlin1-11:

== Словник Грінченка ==

'''Кагат, -ту, '''''м. ''Куча. ''Кагат кавунів, кагат соли. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).

== Сучасні словники ==

Кагат- -у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання. '''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.)'''

 

== Приклади ==

Дівчата копали, обрізували гичку і складали чистий буряк в кагати (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 107); Картоплю-біляну 3 воза несем у кагати, — Аж до відлиг до весняних Буде вона зимувати (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 42).

 

== Зображення ==

[[Image:Zuckerrübenberg.jpg]]

(Паламаренко Катерина)

[[Category:Ка|Ка]]

Кагат

2013-04-25T07:31:21Z

Pavlin1-11:

Файл:Zuckerrübenberg.jpg

2013-04-25T07:30:13Z

Pavlin1-11:

Кавун

2013-04-24T16:14:20Z

Pavlin1-11:

Танець

2013-04-24T16:13:28Z

Pavlin1-11:

[[Файл:Gopak12_b_6.jpg|thumb|Гопак-український народний танець]]
== Словник Б. Д. Грінченка ==
'''Танець, -нцю, '''''м. ''1) Танецъ. ''В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб’єшся. ''Шейк. 2) '''Кривий '''— Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. '''Танчик. '''Гол. IV. 93.

== Інакші словники ==

'''ТАНЕЦЬ'''
1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю.

2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158).
Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90).
♦ Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю; Повести в танець.

4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — абе слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49).

5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411).

6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3).

7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162).
▲ Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979''

'''ТАНЕЦЬ'''
Порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

'''ТАНЕЦЬ'''
та́ не́ ць
іменник чоловічого роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ТАНЕЦЬ'''
(груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава <з танцями>, п! МУЗИКИ, зн. танцюльки.''Словник синонімів''

'''ТАНЕЦЬ'''
Вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст музичних творів. Народний Т. - яскраве вираження менталітету і творчості, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою кожного народу. Класичний Т. є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI ст. і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний Т. має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака. ''Музичні терміни''

'''ТАНЕЦЬ''' dance; піти на танці-go dancing ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''

'''ТАНЕЦЬ''' danse; народні танці danses popularies, danses folkloriques ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''

Павлова Настя, Оксана Матвійчук

[[Категорія:Та]]

Танець

2013-04-24T16:12:15Z

Pavlin1-11:

[[Файл:Gopak12_b_6.jpg|thumb|Гопак-український народний танець]]
== Словник Б. Д. Грінченка ==
'''Танець, -нцю, '''''м. ''1) Танецъ. ''В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, а все наб’єшся. ''Шейк. 2) '''Кривий '''— Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. '''Танчик. '''Гол. IV. 93.

== Інакші словники ==

'''ТАНЕЦЬ'''
1. тільки одн. Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла. Збірників етнографічних записів музики і хореографії, в яких знайшло б відображення все багатство народного танцю, ще немає (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 137); Теорія танцю; Історія танцю.

2. Сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх виконують у такт певній музиці. — А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка, і гопака, і лезгинку (Остап Вишня, II, 1956, 291); Бальні танці; Гуцульський танець; * Образно. Вони танцювали смертельний танець, оті червоні маски, з яких парувала гаряча кров (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. Виконання таких рухів. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець (Марко Вовчок, I, 1955, 190); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними, ноги ледве торкались землі, руки гнулись, ял гумові, вся фігура його нагадувала тонку й гнучку лозину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Вона встає з-за столу і.. підходить до капітана: — Чи можна вас запросити до танцю? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158).
Грати (співати, приспівувати і т. ін.) до танцю (до танців) — виконувати танцювальну мелодію на музичному інструменті або наспівувати її. Музики грають до танців. Бояри й дружки танцюють. Свашки приспівують до танців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); [Герасим:] Та ну її [пісню] к бісу, це нудна! Співай до танців (Панас Мирний, V, 1955, 90).
♦ Іти (піти, пускатися, пуститися і т. ін.) в танець (до танцю) — починати танцювати, виконувати танець. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Сотничиха.. встає, стука корками і теж пускається у танець (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); З усіх дівчат за столом зосталася сидіти тільки Ліна, вона чомусь не пішла до танцю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Повести в танець див. поводити 1.

4. Музичний твір у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів. У неділю на селі.. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Він любив музику веселу і знав напам'ять богато [багато] танців і народних пісень (Іван Франко, VII, 1951, 243); Кинеш копійку на шинквас — і Лукаш прокрутить на грамофоні одну пісню чи танець. А ти роби, що хочеш, — абе слухай, або танцюй (Михайло Стельмах, I, 1964, 194); Оркестр грає морський танець (Олександр Корнійчук, I, 1955, 49).

5. тільки мн. Розваги, учасники яких танцюють. На хуторі Танці та музики — Аж де півночі (Тарас Шевченко, II, 1963, 212); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний, а потім забави, танці та урочиста вечеря (Леся Українка, III, 1952, 666); Неподалік, біля сільбуду, заграла музика; вулицями поспішала молодь на танці — поодинці й невеличкими гуртками (Михайло Стельмах, II, 1962, 411).

6. рідко. Те саме, що танок 1. [Танок] «Веснянка» дуже поширений на Україні. Цей здебільшого плавний, ліричний танець виконується дівчатами (Збірник українських народних танців, 1957, 3).

7. спец. Однотипні ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини напрям польоту за взятком. Напрямок польоту — тепер це доведено — бджоли-вербувальниці передають також у фігурах свого танцю (Бджоли, 1955, 163); І ритм, і кількість поворотів, і швидкість бігу бджоли під час танцю мають, як стало ясно, певне значення (Бджоли, 1955, 162).
▲ Танець святого Вітта — те саме, що Вітова хвороба. Книжка була маленького формату,.. на обложці [обкладинці] в червоному тоні якісь фігури.. у викручених позах, з дикими виразами, так, немев вони кудись женуться несамовито, чи корчаться в танці св. Вітта (Леся Українка, III, 1952, 617).''Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979''

'''ТАНЕЦЬ'''
Порядок рухів та жестів людини, упорядкованих у часі (ритм) та просторі (композиція), які переважно виконуються під акомпанемент музики. ''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''

'''ТАНЕЦЬ'''
та́ не́ ць
іменник чоловічого роду ''Орфографічний словник української мови''

'''ТАНЕЦЬ'''
(груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава <з танцями>, п! МУЗИКИ, зн. танцюльки.''Словник синонімів''

'''ТАНЕЦЬ'''
Вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів, які виконуються в чіткому ритмі та виразних поз людського тіла. В танці відображається емоційно - образний зміст музичних творів. Народний Т. - яскраве вираження менталітету і творчості, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою кожного народу. Класичний Т. є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI ст. і вимагає спеціальної підготовки. Естрадний Т. має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака. ''Музичні терміни''

'''ТАНЕЦЬ''' dance; піти на танці-go dancing ''Новий англо-український, українсько-англійський словник, 2002''

'''ТАНЕЦЬ''' danse; народні танці danses popularies, danses folkloriques ''Новий французько-український, українсько-французький словник,2007''

Павлова Настя, Оксана Матвійчук

[[Категорія:Та]]

Кавун

2013-04-24T16:11:46Z

Pavlin1-11:

Кавун

2013-04-24T15:40:25Z

Pavlin1-11:

Файл:Gopak12 b 6.jpg

2013-04-24T15:37:45Z

Pavlin1-11:

Файл:522833.jpg

2013-04-24T15:37:31Z

Pavlin1-11:

Кавун

2013-04-24T15:30:54Z

Pavlin1-11:

Файл:62441769 4912778.jpg

2013-04-24T15:25:32Z

Pavlin1-11:

Файл:Images.jpg

2013-02-28T01:52:50Z

Pavlin1-11: завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Файл:Images.jpg

2013-02-28T01:52:17Z

Pavlin1-11: завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Файл:Images.jpg

2013-02-28T01:51:54Z

Pavlin1-11: завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Міф

2013-01-15T21:04:56Z

Pavlin1-11: Створена сторінка: '''І''' МІФ, а, чол. 1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або...

'''І'''
МІФ, а, чол.

1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. Саме проти дверей над столом, обставленим лавами-ліжками, приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру (Леся Українка, II, 1951, 385); Грали трагедію «Страждання Христові».., променистий міф про померлого й воскреслого бога (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 150).

2. перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне. Надворі, там, за парканом тюремним, 6 конституція, якісь закони; Для нас [арештантів] вони є тільки міфом темним (Іван Франко, X, 1954, 154); Буржуазний міф про «повну зайнятість» є справжнісіньким знущанням — робітничий клас завжди бідує через масове безробіття, через невпевненість у завтрашньому дні (Програма КПРС, 1961, 26).("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

'''ІІ'''
-у, ч.
1) Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.
2) перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне. ("Тлумачний словник української мови")

'''ІІІ'''

МІФ

міф
іменник чоловічого роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")

'''ІV'''
МІФ
міф; ч.
(гр., слово, сказання)
1. Легенда, сказання про вірування давніх народів щодо походження Землі, Всесвіту, явищ природи, про богів, міфолегендарннх героїв (Одіссей та ін.).
2. перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне; казка, вигадка, фантазія.("Словопедія. Словник іншомовник слів")

'''V'''
МІФ
(від грецьк. mytos - перекази, легенда)
характерне для первісної свідомості синкретичне відображення дійсності у вигляді чуттєво-конкретних персоніфікацій і одухотворених істот, які уявляються цілком реальними. ("Словопедія. Словник іншомовних соціокультурних термінів")

'''VI'''
МІФ
(від грец. μύθος – слово, сказання)
1. Легенда, сказання про вірування давніх народів щодо походження Землі, Всесвіту, явищ природи, про богів, міфолегендарних героїв (Одіссей та ін.).
2. Переносно – вигадка. ("Словопедія. Словник іншомовних слів Мельничука")

'''VII'''
МІФ
миф ("Словопедія. Українсько-російський словник")

== Ілюстрації ==
[[Файл:images (10).jpg]]
[[Файл:images (9).jpg]]
[[Файл:загруженное (2).jpg]]

(виконала: Сас Анастасія)

Файл:Загруженное (2).jpg

2013-01-15T21:03:26Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (9).jpg

2013-01-15T21:02:51Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (10).jpg

2013-01-15T21:02:23Z

Pavlin1-11:

Імператор

2013-01-15T20:18:58Z

Pavlin1-11: Створена сторінка: '''І''' ІМПЕРАТОР, а, чол. Найвищий титул монарха, а також особа, що має цей титул. А сльоз, а к...

'''І'''
ІМПЕРАТОР, а, чол. Найвищий титул монарха, а також особа, що має цей титул. А сльоз, а крові? напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов'їх (Тарас Шевченко, I, 1951, 326); Пам'ятники імператорів та їх коней з бронзи., впадуть потрощені під ноги (Олександр Довженко, I, 1958, 322). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

'''ІІ'''
-а, ч.
Найвищий титул монарха, а також особа, що має цей титул. ("Тлумачний словник української мови")

'''ІІІ'''
ІМПЕРАТОР

імпера́тор
іменник чоловічого роду, істота ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")

'''ІV'''
ІМПЕРАТОР
екс-імператор; ч.
(лат., володар)
титул глави держави в деяких монархічних країнах. Вищий ранг порівняно з королем, царем. У Стародавньому Римі - почесний титул полководця.("Словопедія. Словник іншомовник слів")

'''V'''
ІМПЕРАТОР
рос. император
(від латин. imperator — володар) — титул глави держави у деяких монархічних країнах. Вищий ранг порівняно з королем, царем. ("Словопедія.Eкономічна енциклопедія")

'''VI'''
ІМПЕРАТОР
император ("Словопедія. Українсько-російський словник")

== Ілюстрації ==
[[Файл:images (4).jpg]]
[[Файл:images (5).jpg]]
[[Файл:images (6).jpg]]
[[Файл:images (8).jpg]]

(виконала: Сас Анастасія)

Файл:Бабин клубок.jpg

2013-01-15T20:14:22Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (6).jpg

2013-01-15T20:13:39Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (5).jpg

2013-01-15T20:13:23Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (4).jpg

2013-01-15T20:13:03Z

Pavlin1-11:

Фортепіано

2013-01-15T19:47:56Z

Pavlin1-11: Створена сторінка: '''І''' ФОРТЕПІАНО, невідм., сер. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними р...

'''І'''
ФОРТЕПІАНО, невідм., сер. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. За стіною, тут же, в другій кімнаті, розлягаються тихі-тихі звуки фортепіано (Гнат Хоткевич, І, 1966, 43); Л. Ревуцькому належить цікава спроба створити сучасну думу в супроводі фортепіано на текст сучасного поета (Максим Рильський, IX, 1962, 217); Пафосом дружби братніх слов'янських народів пройнятий слов'янський концерт для фортепіано з оркестром Б. Лятошинського, присвячений 300-річчю возз'єднання України з Росією (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 144).("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

'''ІІ'''
(фортеп'я́но), невідм., с.
Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. ("Тлумачний словник української мови")

'''ІІІ'''
ФОРТЕПІАНО

фортепіа́но
іменник середнього роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")

'''ІV'''
ФОРТЕПІАНО
фортепіано; с.
(іт., від гучний і тихий)
струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. ("Словопедія. Словник іншомовник слів")

'''V'''
ФОРТЕПІАНО
нескл. сущ.; с.
фортепьяно ("Словопедія. Українсько-російський словник")

[[Файл:images (3).jpg]]
[[Файл:загруженное (1).jpg]]

(виконала: Сас Анастасія)

Файл:Загруженное (1).jpg

2013-01-15T19:45:26Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (3).jpg

2013-01-15T19:44:20Z

Pavlin1-11:

Енциклопедія

2013-01-15T19:11:21Z

Pavlin1-11: Створена сторінка: '''І''' ЕНЦИКЛОПЕДІЯ, ї, жін. Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх га...

'''І'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ, ї, жін. Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку. Вона хутко побігла до бібліотеки й відшукала в енциклопедії коментарії про проказу (Юрій Смолич, I, 1958, 88); Завершення УРЕ — знаменна подія в культурному житті Радянської України. Це перше в історії видання багатотомної універсальної енциклопедії України (Літературна Україна, 11.I 1966, 2); * Образно. Творіння поета [Т. Шевченка], зібрані в «Кобзарі», — це енциклопедія людських пристрастей, думи і заповіти великого сина великому народу (Літературна газета, 10.III 1961, 1).
♦ Ходяча енциклопедія, жарт. — про людину, що має різнобічні знання і може завжди дати довідку з різних питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 33). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

'''ІІ'''
-ї, ж.
Науковий довідник, що об'єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку (зазвичай багатотомне видання). ("Тлумачний словник української мови")

'''ІІІ'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

енциклопе́дія
іменник жіночого роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")

'''ІV'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
енциклопедія; ж.
(гр., коло загальноосвітніх знань)
науково-довідкове видання, що об'єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.). ("Словопедія. Словник іншомовник слів")

'''V'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
рос. энциклопедия
(грец. — коло загальноосвітніх знань, все-освіченість) — науково-довідкове видання з широкого кола найрізноманітніших узагальнених і систематизованих знань, найістотніших відомостей з життєдіяльності людини і людства. Е. бувають універсальні, спеціальні, галузеві.("Словопедія.Eкономічна енциклопедія")

'''VI'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
енциклопе́дія
(від грец. έγκυκλοπαιδεία – коло загальноосвітніх знань)
науково-довідкове видання, що об’єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань (універсальна Е.) чи будь-якої однієї (галузева Е.).("Словопедія.Словник іншомовних слів Мельничука")

'''VII'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
энциклопедия
- ходяча енциклопедія ("Словопедія.Українсько-російський словник")

'''VIII'''
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

ходя́ча енциклопе́дія, жарт. Людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з багатьох питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Думки про театр). ("Словопедія.Фразеологічний словник української мови")

[[Файл:загруженное.jpg]]

(виконала: Сас Анастасія)

Файл:Загруженное.jpg

2013-01-15T19:08:19Z

Pavlin1-11:

Легенда

2013-01-15T18:09:08Z

Pavlin1-11:

'''I''' -и, ж.
ЛЕГЕНДА 1, и, жін.
1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Здавалось малому чи снилось малому, не знаю, Чи, може, легендою стало у нашому краю, Як Ленін проходив між люди, заходив до хати (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 51); Це була легенда про лебедів, у яких нібито існує великий закон: самець і самка паруються раз, на все життя (Олесь Гончар, III, 1959, 179); * У порівняннях. Слова батьківські рівні, оповідь спокійна, плине, наче давня легенда, а насправді то живе його життя (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 13);
// Вигадана, прикрашена розповідь про що-небудь. Може, то тільки легенда край той, осяяний сонцем, край той, куди я збиралась болі свої віднести? (Леся Українка, I, 1951, 309).
2. Що-небудь вигадане, неправдиве. Велика Жовтнева соціалістична революція вщент розбила реакційну легенду, ніби народні маси не здатні управляти державою (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 6); — Ага, так то звідси легенда, що комуністи вбивають священиків? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 373). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

'''ІІ'''-и, ж.
1) Напис на монеті.
2) Сукупність умовних знаків і пояснень до карти, плану, малюнка і т. ін.
3) муз. Інструментальна п'єса, зазвичай спокійно-оповідного, драматичного характеру.("Тлумачний словник української мови")

'''ІІІ'''
АРХАЇКА
ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА. ("Словник синонімів української мови")

'''ІV'''
Леге́нда –
1) леге́нда, пере́каз (-зу); срв. Преда́ние, Пове́рие. [Згада́вся пере́каз про бі́лу бра́нку, що втопи́лася з нудьги́ за Украї́ною (Загірня)];
2) (выдумка) ви́гадка, небили́ця; срвн. Вы́мысел;
3) на́пис (-су), леге́нда;
4) поя́снення. ("Російсько-український академічний словник 1924–33рр." (А. Кримський, С. Єфремов))

'''V'''
Іменник жіночого роду

[[Файл:images (1).jpg]]
[[Файл:images (2).jpg]]
[[Файл:Images.jpg‎]]

(виконала: Сас Анастасія)

Файл:Images.jpg

2013-01-15T18:06:06Z

Pavlin1-11: завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Файл:Images.jpg

2013-01-15T18:05:44Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (2).jpg

2013-01-15T18:01:55Z

Pavlin1-11:

Файл:Images (1).jpg

2013-01-15T18:01:12Z

Pavlin1-11: завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»

Файл:Images (1).jpg

2013-01-15T17:59:31Z

Pavlin1-11:

Легенда

2013-01-15T17:55:49Z

Pavlin1-11: Створена сторінка: '''I''' -и, ж. ЛЕГЕНДА 1, и, жін. 1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя люде...

'''I''' -и, ж.
ЛЕГЕНДА 1, и, жін.
1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Здавалось малому чи снилось малому, не знаю, Чи, може, легендою стало у нашому краю, Як Ленін проходив між люди, заходив до хати (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 51); Це була легенда про лебедів, у яких нібито існує великий закон: самець і самка паруються раз, на все життя (Олесь Гончар, III, 1959, 179); * У порівняннях. Слова батьківські рівні, оповідь спокійна, плине, наче давня легенда, а насправді то живе його життя (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 13);
// Вигадана, прикрашена розповідь про що-небудь. Може, то тільки легенда край той, осяяний сонцем, край той, куди я збиралась болі свої віднести? (Леся Українка, I, 1951, 309).
2. Що-небудь вигадане, неправдиве. Велика Жовтнева соціалістична революція вщент розбила реакційну легенду, ніби народні маси не здатні управляти державою (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 6); — Ага, так то звідси легенда, що комуністи вбивають священиків? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 373). ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

'''ІІ'''-и, ж.
1) Напис на монеті.
2) Сукупність умовних знаків і пояснень до карти, плану, малюнка і т. ін.
3) муз. Інструментальна п'єса, зазвичай спокійно-оповідного, драматичного характеру.("Тлумачний словник української мови")

'''ІІІ'''
АРХАЇКА
ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА. ("Словник синонімів української мови")

'''ІV'''
Леге́нда –
1) леге́нда, пере́каз (-зу); срв. Преда́ние, Пове́рие. [Згада́вся пере́каз про бі́лу бра́нку, що втопи́лася з нудьги́ за Украї́ною (Загірня)];
2) (выдумка) ви́гадка, небили́ця; срвн. Вы́мысел;
3) на́пис (-су), леге́нда;
4) поя́снення. ("Російсько-український академічний словник 1924–33рр." (А. Кримський, С. Єфремов))

'''V'''
Іменник жіночого роду

file:///C:/Users/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F/Downloads/images%20(2).jpg
file:///C:/Users/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F/Downloads/images%20(1).jpg
file:///C:/Users/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F/Downloads/images.jpg

Бездольний

2013-01-14T09:21:34Z

Pavlin1-11:

'''Бездольний, -а, -е. = [[Бездільний]].''' Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696.

'''Бездольна година.''' Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс.

[[Категорія:Бе]]

'''БЕЗДОЛЬНИЙ''', діал. '''БЕЗДІЛЬНИЙ''', а, е. Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний. Найгірше тим, що марно світом нудять у полоні, як отой бездольний лицар (Леся Українка, I, 1951, 395); Царював він, воював, Люд бездольний грабував (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 108); * Образно. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі (Павло Грабовський, I, 1959, 595). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 126.

'''Бездольний''' [''бездол'ний]'', ''м.'' (на) -ному/н'ім, ''мн.''-н'і.
Орфоепічний словник української мови: в 2 томах. — Том.1, 2001 — Стор.80.

'''БЕЗДОЛЬНИЙ'''бездо́льний, прикметник,діал. [http://slovopedia.org.ua/35/53393/40796.html]

(Павлова А.)

Аминь

2013-01-14T09:21:06Z

Pavlin1-11:

'''Ами́нь и амі́нь''', ''нар''. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. ''Амінь тобі буде.'' Ном. № 3650. ''Мовчи, а то тут тобі й амінь!'' Шевч. 300.

[[Категорія:Ам]]

1. Амінь

- стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).

- у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.

2.
амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, др, аминь, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл.-через старослов'янську мову запозичено з грецької.- Шанський ЭСРЯ I 1, 92; Фасмер I 76, Gesenius 55.

'''АМІНЬ'''
перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний. [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5103.html]

(Самбір О.)