Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Категорія:Портфоліо студента/ММЦкМ-1-23-1.4Д

2024-06-13T07:40:30Z

P.kyriienko: Створена сторінка: Категорія: Журналістика (міжнародна журналістика)

[[Категорія: Журналістика (міжнародна журналістика) ]]

Категорія:Портфоліо студента МКм-1-23-1.4з

2024-06-13T07:23:17Z

P.kyriienko: Створена сторінка: Категорія: Журналістика (міжнародна журналістика)

[[Категорія: Журналістика (міжнародна журналістика) ]]

П’януватий

2024-04-24T07:52:19Z

P.kyriienko:

'''П’януватий, -а, -е. '''Трохи п'яний (На його обличчі вираз безтурботного вдоволення. П'янувата посмішка ніби говорить: “Тепло на світі, мир на землі, а на столі горілка. Чого ж іще треба?” (С. Журахович).)
[[Категорія:Пя]]

==Етимологія==
Від слова п'яний, використовується дл позначення людини, яка знаходиться в стані алкогольного сп'яніння

==Медіа==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Прашовиння

2024-04-24T07:51:38Z

P.kyriienko:

'''Прашови́ння, -ня, '''''с. ''Полотье, мотыженье.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Прасунок

2024-04-24T07:51:26Z

P.kyriienko:

'''Прасу́нок, -нку, '''''м. ''1) Скорбь, огорченіе, безпокойство. ''Ой не услишай, Господи, клятьби моєї, що я своїх синів клялапроклинала: у своїй голові великий прасунок мала. ''ЗОЮР. І. 24. 2) Хай йому прасунок! Чортъ съ нимъ. Ном. № 5123. ''Нехай йому лихий прасунок, як голодом нам помірать. ''Котл. Ен. III. 24.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Прасунок- Заст. біда, лихо, неприємність; нещасливий випадок.
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Практичність

2024-04-24T07:51:14Z

P.kyriienko:

'''Практичність, -ности, '''''ж. ''Практичность. Желех.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
ПРАКТИЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. практичний 6. Напевне, цей одяг здобув собі популярності серед адміністративного та партійного апарату периферії за свою практичність (Руд., Вітер.., 1958, 68).
2. Діловитість, практичне ставлення до життя. Головний нерв життя [для пані Бажаєвої] - практичність, жіноча, дрібна, недалекосягла (Л. Укр., III, 1952, 718); [Ройс:] Треба вчитись Практичності у Бруннера. Ваш друг Наївні міркування геть відкинув (Мур., Ост. хмарина, 1959, 175).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Прагнути

2024-04-24T07:51:03Z

P.kyriienko:

'''Прагнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Жаждать, желать сильно. ''Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. ''Ном. № 1447. ''Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху. ''МВ. (О. 1862. III. 47).
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
ПРАГНУТИ, ну, неш, недок., перех. 1. чого. Дуже хотіти чого-небудь. І кожний цех, і кожний лан нових здобутків прагне (Забіла, Одна сім'я, 1950, 27); Поети! Вчіть планету доброті - Вона давно вже миру й ласки прагне (Кор., Поезії, 1967, 20); // чого, до чого і з інфін. Пристрасно бажати здійснення, утвердження чого-небудь, опанування чимось. Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя, як зараз (Довж., І, 1958, 321); [Ярослав:] Які алмази, перли чи смарагди Дорожчі нам від вірності і правди, Які я прагнув ствердити в житті! (Коч., Я. Мудрий, 1946, 68); Всім єством вона прагне осягнути ще одну науку, може, найглибшу, науку про те, як жити людині (Гончар, Тронка, 1963, 146); Коли людина запитує, вона хоче знати, прагне до знань (Ком. Укр., 12, 1964, 42); // кого. Дуже хотіти завоювати чиюсь любов, здобути чиюсь прихильність. Здавалося йому, що саме такої жінки, як вона, прагло віддавна його серце (Вільде, Наші батьки.., 1946, 27); // чого. Дуже потребувати чого-небудь. Він прагнув допомоги (Ю. Янов., IV, 1959, 146); // до чого. Пориватися до чого-небудь. Сам Франко на протязі всієї своєї літературної діяльності очищав свою мову від діалектних слів і зворотів, прагнучи до загальнолітературної української мови (Рильський, IX, 1962, 38); // до чого, куди. Мати сильне бажання потрапити кудись, опинитися десь. Печеніг чи Батий До синього прагнуть Дунаю (Мас., Як пахне земля, 1958, 21); - О, дотримай, Кіркеє, того, що мені обіцяла, І відпусти нас додому. І я туди прагну душею, Й товариші мої всі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 185); * Образно. Уклін садам, що в чистому цвітінні Поривно прагнуть ген до верховин! (Нагн., Вибр., 1957, 32).

2. до чого, з інфін., також із сполуч. щоб. Намагатися зробити що-небудь, дбати про здійснення чогось. Я прагну в слові відтворити Усю республіку мою (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 47); І росіяни стали прагнути до створення власних докладних карт (Видатні вітч. географи.., 1954, 15); [Кассандра:] Ох, Андромахо, як я палко прагну, щоб не були мої слова правдиві! (Л. Укр., II, 1951, 264).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Правосудець

2024-04-24T07:50:49Z

P.kyriienko:

'''Правосудець, -дця, '''''м. ''Правый судья. ''Це наші правосудці так розсудили їх. ''Лебед. у.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПРАВОСУ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Справедливий суддя. Це наші правосудці так розсудили їх (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 509.

Правосудець, дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 400.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Праворушниця

2024-04-24T07:50:19Z

P.kyriienko:

'''Праворушниця, -ці, '''''ж''.( = '''Праворучниця). '''Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? ''Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. ''Мил. М. 42.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
спокійно, зрівноважено (Кач., II, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508.

особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (39).jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (38).jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (20).jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (40).jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Побріхувати

2024-04-24T07:48:35Z

P.kyriienko:

'''Побріхувати, -хую, -єш, '''''гл. ''Лгать, врать; привирать. ''Не побріхуй, нічого сього не було. ''Константиногр. у. ''Він бреше, а ти побріхуєш. ''Ном. № 6941.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОБРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис, 1864, № 13060); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує... Мачуха така й сяка, вино п'є, в корчмі гуляє (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264).

2. Гавкати не дуже голосно або час від часу. Тут і там сонно собаки побріхували (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 627.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побріхувати 3 4 24 1549.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побріхувати 3 4 24 1550.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Схожі слова
https://wiki.kubg.edu.ua/Брехати

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/pobrikhuvaty
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=побріхувати

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Поблукати

2024-04-24T07:48:22Z

P.kyriienko:

'''Поблука́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''Поблуждать, побродить, поскитаться. ''Поблукавши мій Петрусь, до мене вп’ять вернувсь. ''Котл. НП.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
[https://sum.in.ua/s/poblukaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ПОБЛУКАТИ, аю, аєш, доконаний вид. Ходити, їздити і т. ін. якийсь час без певної мети і напрямку. Гордій одного дня взяв рушницю та й подався з дому. Власне, він не полювати йшов, а так, поблукати (Борис Грінченко, II, 1963, 119); — Корівка хай собі пасеться, а я поблукаю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 436);
// Ходити, їздити і т. ін. якийсь час, не знаючи шляху, напрямку. Поблукавши по селищу й дошукавшись, нарешті, інженерчиної квартири, він несміливо постукав у двері (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 94);
// Їздити по світу якийсь час, часто змінюючи місцеперебування. Мало жив я, та чимало Поблукав по світу (Павло Грабовський, I, 1959, 583); Поблукали ми по світу У своїй мандрівці дальній, І відкрився наостаннє Нам Індійський океан (Микола Шеремет, У день.., 1962, 55).
* Поблукати очима (поглядом) — те саме, що Блукати очима (поглядом) якийсь час (див. блукати). Джмелик присів на лаву, поблукав поглядом по стінах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 539).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 621.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:By5k7718-resize-7a.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gr 20.06.16 zablykav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e11a09825674963a884428e00aa301e-768x384.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Поближче

2024-04-24T07:48:05Z

P.kyriienko:

'''Побли́жче, '''''нар. ''Ближе. ''От тоді ж то він поближче їх сідав. ''Мет.
''(прислівник;''
незмінювана словникова одиниця)
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''поближче''' — присл., розм. Трохи ближче. (Великий тлумачний словник сучасної мови)
'''ПОБЛИ́ЖЧЕ''', присл., розм. Трохи ближче. Воза поставив [Семен] поближче до глини (Хотк., І, 1966, 127); Боєць дав коротку чергу і підповз поближче до Рудя (Голов., Тополя.., 1965, 329); Мені захотілося поближче на нього роздивитися (Ю. Янов.) (Словник української мови в 11 томах)
'''Побли́жче''' нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет. (Словник української мови Грінченка)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Поближче 12 04 2024 1351.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uzWxWWpM_6o}}
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=uzWxWWpM_6o

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Поблаголовити

2024-04-24T07:47:49Z

P.kyriienko:

'''Поблаголови́ти, -влю́, -ви́ш, '''''гл. ''Поблагословить. ''От їх поблагословили і одружили. ''Рудч. Ск. II. 48.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1) Получить благословеніе. Я підійшов поблагословитись. Св. Л. 10. 2) Перекреститься передъ началомъ дѣла. Г. Барв. 391. Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась в печеню. ЗОЮР. I. 3.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Побитися

2024-04-24T07:47:35Z

P.kyriienko:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); - Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, - жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.., 1958, 133); // Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. Кричить [Еней] - Чи ви осатаніли! Адже ми розмир утвердили. Ми з Турном поб'ємось одні (Котл., І, 1952, 284).

2. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. - Ну, прощавай же, серденько Оксано! Десь на степах з татарвою поб'юся, А до тебе таки, мила, вернуся! (Щог., Поезії, 1958, 343); - В штрафну роту! - сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. - Хоч три дні поб'юсь! (Довж., І, 1958, 284).

3. перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі. На всі сторони кидається [Хведір], то шевцем би він зробився, то столяром би став. Накупе [накупить] струменту, поб'ється тиждень-другий та й кине (Мирний, III, 1954, 411); // Намагатися подолати, перебороти щось, не піддаватися чому-небудь якийсь час. Вилізай, поки мога ще, з твані, Поки волос не влитий сріблом... В інваліди ти трапив зарані, Не побившись і разу зі злом (Граб., І, 1959, 441).

4. Розбитися, розколотися на шматки. Посуд побився, хліб викотивсь на брук (Довж., І, 1958, 55).

5. Зазнати пошкоджень від ударів, поштовхів і т. ін. Ті груші побились, потовклись та напустили .. соку (Коцюб., III, 1956, 137); // Упавши або вдарившись об що-небудь, забитися. Дуже мені прикро, що ти знов впала та побилась (Коцюб., III, 1956, 408); // Стоптатися, зноситися (про взуття). Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб'ються черевики, Надіну чоботи (Укр.. лір. пісні, 1958, 628); // Зіпсуватися, стати несправним від ударів, поштовхів і т. ін. - Ще мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286).

6. Битися (у 1 знач.) якийсь час.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побитися 1.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побитися 2.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побитися 3.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Словник синонімів
БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯрозм., СКУ́БА́ТИСЯрозм.;ТОВКТИ́СЯрозм., ТУ́ЗАТИСЯрозм., ТУЗИ́ТИСЯрідко (битися, штовхаючись чим-небудь - звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯрозм., ЧУБА́РИТИСЯрідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). - Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. - Ану годі, вояки! - суворо прикрикнула Любов Іванівна. - Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). - Пор. 1. боро́тися.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Побесідувати

2024-04-24T07:46:31Z

P.kyriienko:

'''Побесідувати, -дую, -єш, '''''гл. ''Попировать, побыть на '''бесіді'''. См. '''Беседа 2, бесіда. '''''Гості мої ви любовненькії, сядьте в мене побесідуйте: хліба соли ви покушайте, пивамеду не соромайтесь. ''Чуб. V. 575.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==

'''ПОБЕСІДУВАТИ''', ую, уєш, док. 1. Бесідувати якийсь час. Не менш бажав би я.. побесідувати про спільні й дорогі нам справи (Коцюб., III, 1956, 222); Побесідував батько і з Левком Івановичем, відчувши, що бригадир користується тут загальною повагою колективу (Гончар, Тронка, 1963, 264).

2. заст. Бути на бесіді (у 3 знач.), бенкетувати якийсь час. - Гості мої ви любовненькії [дорогі], Сядьте в мене, побесідуйте (Чуб., V, 1874, 575).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бесіда1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бесіда x.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бесіда№.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Побесідувати. СловникUA URL https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8(дата звернення:12.04.2024)

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Побіля

2024-04-24T07:46:13Z

P.kyriienko:

'''Побіля́, '''''нар. ''Возлѣ, около. ''А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. ''Кв. ''Тече річка з винограду та й побіля груші. ''Грин. III. 393.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОБІ́ЛЯ.

1. прийм., з. род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха.. тільки засопла, проходячи побіля Мар'ї (Панас Мирний, III, 1954, 73); — Охота гірш неволі, як-то кажуть. Неволі немає, та охота велика побіля вас бути (Любов Яновська, I, 1959, 230); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 267); Побіля американського шлагбаума вартового не було (Юрій Яновський, II, 1954, 59); Зібравшися побіля столу, Вони листа свого писали у Запоріжжя, на завод (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 96).

2. присл., рідко. Те саме, що поряд1 1; поблизу. Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 617.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побіля 3 4 24 0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побіля 3 4 24 1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
Схожі слова
https://wiki.kubg.edu.ua/Близько
https://wiki.kubg.edu.ua/Поблизу

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/pobilja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Побільшити

2024-04-24T07:45:59Z

P.kyriienko:

'''Побільши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''Увеличить.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПОБІЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОБІЛЬШИТИ, шу, шиш, док., перех.

1. Робити більшим за кількістю, величиною, об'ємом і т. ін. Він ще не стільки знав господарство, щоб помітити, де і скільки Галушківський зменшує прибуток та побільшує трати (Борис Грінченко, II, 1963, 92); Кілька літ проживали бузьки, виводилися на комині, кілька літ побільшували кожної весни своє гніздо, і ніхто й пальцем їх не рушив (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 118); Грекова лавочка була зовсім недалеко — за один квартал. Альоша біг туди, дивився на об'єкт своєї творчості і, прибігши назад, виправляв ніс [статуетки], побільшував голову, обробляв підборіддя (Іван Микитенко, II, 1957, 249); Треба сказати, що голод в Росії [1891 року] ще побільшив наплив переселенців до Сибіру (Леся Українка, V, 1956, 70).

2. Робити більшим за ступенем, силою, інтенсивністю вияву; посилювати. Червоне намисто ще побільшувало рум'янець на її щоках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 230); Великі дзеркала, порозвішувані по стінах, ще побільшували яркість [яскравість] освітлення (Іван Франко, I, 1955, 318).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 618.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побільшувати 3 4 24 1529.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побільшувати 3 4 24 1530.jpg|x140px]]
|
|}

==Медіа==

==Див. також==
Схожі слова
https://wiki.kubg.edu.ua/Побільшати

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/pobiljshuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Питомий

2024-04-24T07:45:35Z

P.kyriienko:

'''Питомий, -а, -е '''= '''Питимий. '''Левиц. Поп. 256.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ПИТО́МИЙ1, а, е. Стос. до вимірювання тіл, явищ відносно чого-небудь. Металеві сплави мають значно більший питомий опір, ніж чисті метали, з яких складаються ці сплави (Курс фізики, III, 1956, 74); За рахунок високої питомої потужності «Фіат-124» розвиває швидкість близько 144 кілометрів на годину (Наука.., 3, 1967, 27).

◊ Пито́ма вага́ кого, чого — кількість, роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. У розвинутих капіталістичних країнах питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили зростає і становить третину робочих місць (Ком. Укр., 6, 1970, 33); Кипуча м’язів радість, Ти вже вдома. Обмив утому в ключовій воді. В очах твоїх вогонь, краса в ході — Це трудового дня вага питома (Дор., Тобі, народе.., 1959, 75).

ПИТО́МИЙ2, а, е.

1. заст. Рідний. Кричать солдати на палубі корабля, Уздрівши зубчастий Тауер, уздрівши місця питомі (Бажан, Роки, 1957, 193).

2. рідко. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь. Однією з питомих рис перекладача, що є запорукою успішної роботи, Рильський вважав здатність перевтілюватись (Криж., М. Рильський, 1960, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 370.

[https://synonimy.info/%D0%BF/%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів]

Синоніми до слова Питомий:

- Властивий

- Органічний

- Питоменний

- Притаманний

- Рідний

- Характерний (рису)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9

==Зовнішні посилання==
[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Пивище

2024-04-24T07:45:22Z

P.kyriienko:

'''Пи́вище, -ща, '''''с. ''Ув. отъ '''пиво. '''К. ЦН. 218.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Пивище - розг., жартівливий збільшення до пива (про велику кількість пива)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пивище_12_24_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пивище_12_24_2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пивище_12_24_3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Замовити штукенцію з другої ілюстраціі можна за посиланням : https://rozetka.com.ua/ua/355610169/p355610169/ ☺️☺️☺️

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Переважити

2024-04-24T07:45:02Z

P.kyriienko:

'''Переважити, -ся. '''См. '''Переважати, -ся. '''

[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

=== Словник української мови (СУМ) ===

ПЕРЕВАЖАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. і без додатка. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь. [Xуса:] Моя жона не простого коліна, та все ж вона сама те добре тямить, яке належить місце їй при тій, хто всіх матрон переважає родом (Л. Укр., III, 1952, 173); Розпочався впертий бій, але ворог, вочевидь, переважав силою (Дмит., Наречена, 1959, 75); Старії люди правду кажуть: Два хитрих мудрого не переважуть (Гл., Вибр., 1951, 118); [Лісова:] Ви ж знаєте, йому понад 50, ну, він і хвилюється, як би новий тенор його не переважив (Коч., II, 1956, 489); На обличчі Пігловського знизу вверх забігали лихі темні тіні, але, розуміючи, що гнівом йому не переважити Матвія, він замовкає (Стельмах, І, 1962, 89).

2. тільки недок., неперех. Мати кількісну перевагу. Тротуари були повні люду. Переважала молодь (Панч, На калин. мості, 1965, 116); У більшості колгоспів та й у значної частини радгоспів республіки в насадженнях переважають літні і особливо осінні сорти яблук (Хлібороб Укр., 12, 1968, 33); Наш бюджет активний - доходи переважають над витратами. Зміцнюється далі радянський карбованець - найсталіша валюта світу (Літ. газ., 17.ІІ 1955, 1).

=== Публічний електроний словник української мови ===

1. Важити, зважувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Біля колгоспної комори на піддашші переважують хліб. Нагнибіда біля вагів (Головко, І, 1957, 326); Я повернувся до лабораторії і переважив відміряні Марією Іванівною речовини (Смолич, День.., 1950, 484).

2. також без додатка. Важити, кладучи на вагу більше, ніж треба. — Дивись, не переваж, — жартували хлопці. — Не вчи вченого їсти хліба печеного! — заявив авторитетно комірник (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 458); // Робити що-небудь важчим за щось протилежне. Він важко оступився і переважив свій край [плоту] настільки, що мало не зірвався у воду (Голов., Тополя.., 1965, 387); // Маючи більшу вагу, перетягати. Велика головка хлопчика переважувала тільце, як здорове яблуко на гілляці, та він все ж таки держався в діда на руках (Григ., Вибр., 1959, 54); Коли Ксеня йшла вулицею, обличчя її трохи гордовито дивилося вгору: здавалось, що коса переважує і тягне її гарну голову (Голов., Тополя.., 1965, 81); // перен. Діставати перевагу над ким-, чим-небудь; виявлятися вагомішим, значнішим. А вже як серед гурту заведеться в їх [багачів] сварка, тоді голота переважувати почне. Вони поти дужі, поки вкупі (Гр., II, 1963, 317); — А може, мамо, разом упремося на своєму і якось переважимо тата? — Ох, як важко переважувати його (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 22); Цікавість переважила всі міркування молодого хлопця (Н.-Лев., IV, 1956, 333); Добре пам’ятав він [підмайстер] Кузьменкові стусани і дрижав від самої думки про них, як у пропасниці. Але товариське чуття переважило (Тулуб, Людолови, І, 1957, 229).

◊ Перева́жувати (перева́жити) на свій бік — робити своїм прихильником, спільником у чому-небудь. У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (Кучер, Трудна любов, 1960, 601); Перева́жувати (перева́жити) терези́ (ча́шу терезі́в) — віддавати чому-небудь перевагу, схилятися до чогось. — Я вже підводу договорила: за ворітьми жде! — Це, видно, остаточно переважило чашу комісарових терезів: віддав матері документи, віддав і хлопця (Гончар, II, 1959, 135).

=== Всесвітній словник української мови ===

ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ[ПЕРЕВА́ЖУВАТИ], ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИрозм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИрозм., ПЕРЕВЕРША́ТИдіал., ПОВЕРША́ТИ[ПОВЕ́РШУВАТИ] діал., ПЕРЕВИЩА́ТИдіал.; ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПОБИВА́ТИрозм. (перев. у роботі, якійсь справі тощо); ПЕРЕСИ́ЛЮВАТИ (силоювияву). - Док.: переве́ршити, перева́жити, переви́щити, перейти́, переско́чити, перескака́ти, переплю́нути, поверши́ти, перекри́ти, покри́ти, поби́ти, переси́лити. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура); [Командор:] Вам треба пишнотою всіх дам переважати (Леся Українка); Він безмірно перевищив Пету своєю відвагою (І. Франко); Багато чула Маруся про сю Гаджіну, про її буйну цілющу ростинність.., але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич); У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (А. Хижняк); - Ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив був науки, а ти хочеш навіть саму основу життя - любов! (А. Головко); Надимався [пастух] в пісенній тузі, сильним голосом повершав усіх співців (К. Гордієнко); Сахар губ твоїх перевищає і єгиптську сахарну тростину (А. Кримський); [Іван:] Що я чую! Панько перекриває Журавля в дотепах (І. Микитенко); Отець Кралевич, забравши голос, покривав усіх своєю вимовністю, дивував ерудицією (Г. Хоткевич); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив (Панас Мирний); Одне бажаннє пересилювало всі інші: коли б швидше дохопитись спокійного, безпечного, теплого кутика! (І. Франко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C7a4146-----1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:108023500x317518500x317.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jm2002au773-Custom.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Heavyweight.jpeg.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Пекельний

2024-04-24T07:44:39Z

P.kyriienko:

'''Пеке́льний, -а, -е. '''1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. ''Огонь пекельний. ''Єв. Мт. V. 22. ''Гориш тим пекельним вогнем. ''Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. ''Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. ''Грин. І. 288.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, а, е, міф.

1. Прикм. до пекло 1. Кажуть, весь поміст у пеклі З добрих замірів зложився! Для пекельного помосту 1 Бертольдо потрудився (Леся Українка, I, 1951, 379);
// Який уявно спостерігається в пеклі. Тема пекла була дуже популярною і в старовинному образотворчому мистецтві. Картина страшного суду і пекельних мук знаходилася в кожній церкві (Радянське літературознавство, 3, 1962, 74).

2. перен. Важкий, жахливий, нестерпний; такий, як у пеклі. З того часу розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха, занедбавши їх до крайності, обернула їх у послугачів (Ольга Кобилянська, II, 1956, 320); — Прямо не всиджу тут: душно, пече... Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці, — мовила Пріська (Любов Яновська, I, 1959, 154);
// Надзвичайний за ступенем прояву; дуже великий. На степу пекельна спека; З неба жаре [сонце], як огнем... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 252).

3. перен. Злий, підступний. [Овлур:] Нам треба конче Спасти князя, пекельний замір їх Перевернуть (Іван Франко, IX, 1959, 288); — Чия ж це пекельна душа позаздрила на мій скарб єдиний? (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 70);
// розм. Уживається як лайливе слово. Це [гоління] був гарний іспит для нервів: наче з тебе живого луплять шкуру!.. З очей лилися сльози, кров струмила по щоках, Анрі-Жак чортихався й погукував: — Що ти робиш, пекельний майстре? Опам'ятайся, цирульнику! (Юрій Яновський, II, 1954, 49).
▲ Пекельна машина, заст. — снаряд з автоматичним підривником, який регулюється годинниковим механізмом.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 110.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пекельний33849.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пекельний2849.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Паруха

2024-04-24T07:43:05Z

P.kyriienko:

'''Пару́ха, -хи, '''''ж. ''1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Лохв. у. См. '''Колотуха. '''2) Водка. ''Ой піду я до корчми, нап’юся парухи. ''Грин. III. 661.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
'''Тлумачний словник [https://goroh.pp.ua/ ГОРОХ]<br />

'''ПАРУ́ХА''' Горілка високої міцності; самогон.

'''Словник української мови у 20 томах'''

'''ПАРУ́ХА''', и, ж., розм. Горілка високої міцності; самогон. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паруха.jpeg|x440px]]
'''Паруха (Сметана, змішана з топленим молоком) '''
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pexels-maria-orlova-4946707.jpg|x440px]]
'''Паруха (Горілка)'''

==Див. також==
[https://cookpad.com/ua/recipes/16927092-kolotukha-traditsiina-ukrayinska-molochna-strava-smachno-ta-duzhie-korisnoukrayinska-kukhnia Колотуха]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8F%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Ряжанка]

[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8F Топля]

==Джерела та література==
[https://cookpad.com/ua/recipes/16927092-kolotukha-traditsiina-ukrayinska-molochna-strava-smachno-ta-duzhie-korisnoukrayinska-kukhnia Світлина 1]

https://goroh.pp.ua/

https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%85%D0%B0

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Підкроювати

2024-04-24T07:42:35Z

P.kyriienko:

'''Підкро́ювати, -кро́юю, -єш, '''сов. в. '''підкроїти, -крою́, -кроїш, '''''гл. ''Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). ''Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. ''Чуб. V. 1119.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==

Тлумачення із "Словника української мови"
ПІДКРОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКРОЇТИ, ою, оїш, док., перех. 1. Кроїти, припасовуючи за розміром до чого-небудь вже скроєного. Підкроювати комір.

2. діал. Підтинати, підрізувати. [Галя (приспівує): ] Ой ти козаче чорноусий! Чого в тебе жупан куций? - Мене дівки підпоїли Й жупан мені підкроїли (Сам., II, 1958, 16).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Підкроїти 1.png]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Підкроїти 2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Наші-переваги.jpg]]|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Підбілювати

2024-04-24T07:42:07Z

P.kyriienko:

'''Підбілювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''підбілити, -лю, -лиш, '''''гл. ''Подбѣливать, подбѣлить.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПІДБІЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБІЛИТИ, білю, білиш, док., перех. 1. Білити крейдою, вапном і т. ін. додатково частину якої-небудь поверхні. При кінці минулого літа мав мене відвідати в Русові мій приятель.. У хаті підбілювали.., чекалося на гостя (Стеф., II, 1953, 28); Новосельці сіяли квіти, підбілювали дерева, впорядковували балкони (Веч. Київ, 24.ІV 1961, 3).

2. Покриваючи обличчя пудрою, білилами, робити його білим, білішим. - Як візьмеш ще й білила, Та свій вид коли підбілиш, - О, тоді вже безпремінно Парубків побожевілиш! (Щог., Поезії, 1958, 326).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підбілювати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підбілювання.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Підіслати

2024-04-24T07:41:52Z

P.kyriienko:

'''І. Підіслати. '''См. '''Підсилати. '''

'''ІІ. Підіслати, -ся. '''См. '''Підстилати, -ся. '''

[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Підіслати — відрядити когось із певним завданням (здебільшого з прихованою справжньою метою): підіслати вивідувача.
Підіслати — постелити щось під кимось або чимось: підіслати під диван килим.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://omonimy.info/%D0%BF/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Підігрівати

2024-04-24T07:41:35Z

P.kyriienko:

'''Підігріва́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''підігріти, -грію, -єш, '''''гл. ''Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) ''мусили підогрівать. ''Котл. Ен.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПІДІГРІВАТИ і рідко ПІДОГРІВАТИ, аю, аєш, недок., ПІДІГРІТИ і рідко ПІДОГРІТИ, ію, ієш, док., перех. 1. Гріти, нагрівати трохи або додатково, ще раз, до певної температури. - Педоре! - гукнула попадя . - Куди ти самовар береш? - Хіба не треба підігрівати? (Мирний, III, 1954, 209); Батарейки кишенькового ліхтарика працюють довше, якщо їх час від часу підігрівати (Знання.., 1, 1966, 32); Христина пізно прийшла додому, мати підігріла вечерю, й вони обоє сіли за стіл (Стельмах, І, 1962, 604).

2. перен., розм. Збуджувати когось, підсилювати що-небудь. Вість про смерть Шевченка, який усе своє життя боровся проти ненависного самодержавно-кріпосницького ладу, тільки підігрівала загальне обурення (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 70); Це зухвале дівча прийшло сюди дуже недоречно. Наговорить чорт знає чого, підігріє Ступакову, заварить кашу та й піде собі, а йому, Сиволапові, доведеться розсьорбувати (Ткач, Плем'я.., 1961, 30).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Оцілок

2024-04-24T07:41:06Z

P.kyriienko:

'''Оцілок, -лку, '''''м. ''= '''Кресало. '''Вх. Уг. 256.
[[Категорія:Оц]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Firesteels assorted.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Отеса

2024-04-24T07:40:52Z

P.kyriienko:

'''Отеса, -си, '''''ж. ''Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. ''І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. ''Ном. № 12172.
[[Категорія:От]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках ОТЕСА, и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або вірьовки, яким прикріплюють край голоблі до вісі для вирівнювання ходу. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала (Номис, 1864, № 12172); Савочка поправив пужалном віжку, що зачепилася за отесу, посунувся ближче в передок (Мушк., Серце.., 1962, 7).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:38.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:388.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3888.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:378.JPG ]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Орловий

2024-04-24T07:40:33Z

P.kyriienko:

'''Орло́вий, -а, -е. '''Орлиный. ''Орлове чути здалеку клектання. ''К. МБ. II. 134. ''Ой коли б мені та орлові крила. ''Чуб. V. 74.
[[Категорія:Ор]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОРЛО́ВИЙ, а, е, рідко. Орлиний. У которий то вже раз бідна певільничка питалася і побивалася, і жадала собі орловії крила — полинути (Марко Вовчок, I, 1955, 330).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
--

==Джерела та література==
https://sum.in.ua/s/orlovyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Оплакувати

2024-04-24T07:40:16Z

P.kyriienko:

'''Оплакувати, -кую, -єш, '''сов. в. '''оплакати, -чу, -чеш, '''''гл. ''Оплакивать, оплакать. ''Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? ''Чуб. V. 876.
[[Категорія:Оп]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОПЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., перех. Плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя і т. ін.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Оплакувати.JPG |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Оплакувати1.JPG |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Оплакувати2.JPG |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Оплакувати1.3.JPG |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://youtu.be/OHm-RRxqZYM?si=xkDqjDn2eJaH34xI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Опішний

2024-04-24T07:40:03Z

P.kyriienko:

'''Опішний, -а, -е. '''= '''Опішілий. '''''Опішний кінь. ''Вх. Зн. 44.
[[Категорія:Оп]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОПІШНИЙ, а, е, діал. Лінивий, повільний. Опішний кінь (Сл. Гр.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Омшити

2024-04-24T07:39:50Z

P.kyriienko:

'''Омши́ти, -шу, -ши́ш, '''''гл. ''Заткнуть мхомъ щели между бревнами въ стѣнахъ. Вх. Лем. 443.

== Значення інших словників ==
=== Словник лемківської говірки ===
'''омшити, замшити''' mit Moos verstopfen (мохом затикають шпари межи бальками в хижи).

== Ілюстрації ==
<gallery>
Файл:Омшити108042024.jpg|
Файл:Омшити208042024.jpg|
Файл:Омшити08042024.jpg|
</gallery>
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Омоскалювати

2024-04-24T07:39:37Z

P.kyriienko:

'''Омоскалювати, -люю, -єш, '''сов. в. '''омоскалити, -лю, -лиш, '''''гл. ''= '''Обмоскалювати, обмоскалити. '''''Омоскалений писарь. ''Левиц. І. 300.
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Дієслово "обмоскалювати" означає покрити чимсь мокрим або брудним, забруднити.

Воно можна використовувати для опису ситуації, коли хтось або щось стало брудним від бруду, води, їжі тощо.
Ось декілька прикладів використання цього слова:

Дитина обмоскалювалася в калюжі.
Після ремонту довелося обмоскалювати всю квартиру.
Собака обмоскалив мені штани.
Зауважте, що "обмоскалювати" є менш поширеним дієсловом, ніж "забруднити" або "заплямувати"зі значенням "зробити щось брудним".
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омоскалювати.100424.154.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омоскалювати.100424.156.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Омачка

2024-04-24T07:39:25Z

P.kyriienko:

'''Омачка, -ки, '''''ж. ''= '''Мачка 2. '''Вх. Уг. 252.

[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
''Тлумачення слова у сучасних словниках''

'''ОМАЧКА,''' -и, ж., діал., кул. Розтертий сир з молоком або сметаною; гомачка, тицянка, торкавка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омачка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омачка 10.04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омачка 10 04 24.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омачка 10 04.jpg|x140px]]

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=nvwkzC3ATTM

https://www.youtube.com/watch?v=saxevAkZ9hk

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Окостуватий

2024-04-24T07:39:00Z

P.kyriienko:

'''Око́стуватий, -а, -е. '''1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. ''Цей віл худий, але окостуватий. ''2) Твердый какъ кость. ''Окостувате дерево сокира відскакує. ''Вас. 146.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКОСТУВАТИЙ, а, е, розм. 1. З широкими кістками; костистий. Цей віл худий, але окостуватий.

2. Твердий, як кістка. Окостувате дерево - сокира відскакує (Сл. Гр.).
Тлумачення слова у сучасних словниках
Значення в інших словниках окостуватий — око́стуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови окостуватий — -а, -е, розм.
1》 З широкими кістками; костистий. 2》 Твердий, як кістка. Великий тлумачний словник сучасної мови окостуватий — КОСТИ́СТИЙ (який має широкі, великі, випнуті кістки), ШИРОКОКО́СТИЙ, ОКО́СТУВАТИЙ розм. Він був високий на зріст, широкий в плечах, костистий (І. Нечуй-Левицький);
Просто проти дверей лежав здоровий, широкоплечий і ширококостий ґевал (Ю. Смолич); Цей віл худий, але окостуватий (М. Номис). Словник синонімів української мови окостуватий — Око́стуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окостуватий13.04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окостуваний13.04 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окостуваний13.04 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9
==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Окинути

2024-04-24T07:38:45Z

P.kyriienko:

'''Окинути. '''См. '''Окидати. '''
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОКИНУТИ

куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком. Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський); — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний); І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра); Веселяться гори, аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками (хустками) жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич).

окида́ти / оки́нути ду́мкою. Роздумувати над чимсь, обдумувати, обмірковувати щось. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (С. Васильченко).

окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо (староста) окидає очима Гната (М. Стельмах); Він (Тимофій) окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Синявін) назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона (земля) тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допо

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Однорілля

2024-04-24T07:38:22Z

P.kyriienko:

'''Одно́рілля, -ля, '''''с. ''Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки. Вас. 196.
[[Категорія:Од]]

==Сучасні словники==
Однорядкова сівба; поле, яке оброблялося лише один раз.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Однорілля.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Однокінка

2024-04-24T07:38:07Z

P.kyriienko:

'''Однокінка, -ки, '''''ж. ''Одноконка. Левиц.
[[Категорія:Од]]

==Сучасні Словники==
===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd= Словник української мови]===

'''ОДНОКІНКА, и, ж.
Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331); Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Однак

2024-04-24T07:37:53Z

P.kyriienko:

'''Однак, '''''нар. ''Однако. ''Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. ''Левиц. І. 209.
[[Категорія:Од]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. спол. протиставний Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе.
Приклад. – Ну, Павлусю, куди ж ми полетимо? – спитала Лелія. – Куди хочеш, – відповів Павлусь, бо він, хоч і зробився квіткою, однак міг словами говорити. (Леся Українка)

2. присл., у знач. вставн. сл. Все ж, все ж таки, все-таки.
Приклад. Всесвіт, однак, нерухомим здається, якщо не числити Різних істот, що наділені здатністю власного руху. (М. Зеров)

3. присл. Все одно, так чи інакше.
Приклад. – Куди ти, синку? – спитала мати. – От так, пройдуся, поки снідання, однак без діла, – мовив Корній. (Леся Українка)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Однак21.11.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Огняник

2024-04-24T07:37:15Z

P.kyriienko:

'''Огняни́к, -ка, '''''м. ''Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Оглав

2024-04-24T07:37:01Z

P.kyriienko:

'''Оглав, -ву, '''''м. ''Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
[[Категорія:Ог]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
О́ГЛАВ, у, ч., заст.

1. Зміст.

2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Кач., II, 1958, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 614.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оглав Кобзаря Тараса Шевченка 1889 року.(1 стор).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Овсі

2024-04-24T07:20:24Z

P.kyriienko:

'''Овсі, '''''нар. ''= '''Зовсім. '''Харьк.
[[Категорія:Ов]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
О́ВСІ, О́ВСІМ, присл., розм.

Зовсім.

Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Прийміть, козаки, до гурту, бо занудився овсі! (П. Панч);

– Молодий чоловіче..! Не знаєте ви світу овсім... (А. Кримський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
https://1677.slovaronline.com/73092-%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%96

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Овсі

2024-04-24T07:19:56Z

P.kyriienko:

Обвозити

2024-04-24T07:19:20Z

P.kyriienko:

'''Обвозити, -жу, -виш, '''сов. в. '''обвезти, -зу, -зе́ш, '''''гл. ''Обвозить, обвезти.
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
'''ОБВОЗИТИ''', ожу, озиш, недок., ОБВЕЗТИ, зу, зеш, док., перех. Возити, обминаючи що-небудь або навколо чогось

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Обаторитися

2024-04-24T07:19:07Z

P.kyriienko:

'''Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''Опомниться, прійти въ себя. Вх. Лем. 440.
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''

'''Обато́ритися обатуритися''', -рюся, -ришся, док., зах. - Оговтатися, прийти до тями.
(Великий тлумачний словник сучасної української мови)

'''ОБАТО́РИТИСЯ''', рюся, ришся, док., діал. Отямитися, опритомніти.(Словник української мови у 20 томах)

'''Англомовні відповідники:'''
pull oneself together — опанувати себе, отямитися;

wake up,

overcome

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оприитомністи.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія: Слова 2024 року]]

Обаторитися

2024-04-24T07:17:22Z

P.kyriienko:

Обідець

2024-04-24T07:17:04Z

P.kyriienko:

'''Обідець, -дця, '''''м. ''1) Ум. отъ '''Обід. '''Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. ''Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. ''Чуб. III. 127.

'''Обідець, -дця, '''''м. ''Ум. отъ '''обід. '''
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ОБІДЕ́ЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до обі́д 1, 2. — Знаєш, братчику, маю тобі щось важне повісти, — сказала раз Зоня до Тараса, коли скінчили свій смирненький обідець (Ков., Світ.., 1960, 65); Прийде кумець на обідець, а ложки не буде (Номис, 1864, № 11899); — Сьогодні й обідцю за тебе ніхто не зробить (Стеф., Вибр., 1945, 86).

ОБІ́ДЕЦЬ, дця́, ч. Зменш. до обі́д 2. Батькові очі круглі, з червоними обідцями від безсоння (Донч., Вибр., 1948, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 503.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідецьь.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Obid-sytnyi- обідець.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0468925(01)-576x576 обідецьь.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
https://krasnopillia.info/2014/09/21/poet-hudozhnyk-z-slavhoroda/

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]

Обідець

2024-04-24T07:16:26Z

P.kyriienko:

Нуздечка

2024-04-24T07:15:27Z

P.kyriienko:

'''Нузде́чка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''нузда. '''
[[Категорія:Ну]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

В українській мові слово "нуздечка" має два основних значення:

Вуздечка (з наголосом на перший склад): Це предмет кінської збруї, який одягають на голову тварини для керування нею. Вуздечка складається з ременів, які кріпляться до вудил та наголовника. За допомогою вуздечки вершник дає команди коню.

Анатомічний термін (з наголосом на другий склад): Це складка слизової оболонки, яка з'єднує нижню поверхню язика з дном ротової порожнини. Вона обмежує рух язика, якщо вона занадто коротка.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| https://wiki.kubg.edu.ua/images/8/89/%D0%A0%D0%BA.jpg
|style="width:20%; padding-top:1em;"| https://wiki.kubg.edu.ua/images/2/2a/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%8C.jpg
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Ножака

2024-04-24T07:15:15Z

P.kyriienko:

'''Ножака, -ки, '''''м. ''-великий гострий ніж ''Ріжуть мене ножакою і б’ють мене ломакою. ''Ном. № 505.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:
ножака
-и, ч.
Збільш. до ніж.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ножака.100424.0036.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]