Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Віжки

2017-11-12T22:56:19Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Віжки, -жок, '''''ж. мн. ''Возжи. ''Тягну за віжки, тпрукаю, нічого не вдію. ''Стор. І. 147. Ум. '''Віжечки. '''
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
ВІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. віжка, и, жін.). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок тощо, яким правлять кіньми. Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки (Панас Мирний, IV, 1955, 314); Коні, видно, відчувши, що віжки попали в міцні руки, ожвавіли (Олесь Гончар, I, 1954, 62).
♦ Віжка під хвіст попала кому — про невиправдані вередування, пустощі; Держати (тримати, мати і т. ін.) віжки в руках — мати владу, керівництво в своїх руках. В Америці теж, куме, є порядні люди, та не в їхніх руках віжки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 52); [Не] випускати (випустити) віжок з рук — [не] поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 198); Попускати (попустити) віжки — послаблювати керівництво ким-, чим-небудь, контроль, догляд за ким-, чим-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки добре держав Олесю в руках і не попускав віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 60).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vizhky

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я,фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Віжки

2017-11-12T22:55:52Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Віжки, -жок, '''''ж. мн. ''Возжи. ''Тягну за віжки, тпрукаю, нічого не вдію. ''Стор. І. 147. Ум. '''Віжечки. '''
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
ВІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. віжка, и, жін.). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок тощо, яким правлять кіньми. Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки (Панас Мирний, IV, 1955, 314); Коні, видно, відчувши, що віжки попали в міцні руки, ожвавіли (Олесь Гончар, I, 1954, 62).
♦ Віжка під хвіст попала кому — про невиправдані вередування, пустощі; Держати (тримати, мати і т. ін.) віжки в руках — мати владу, керівництво в своїх руках. В Америці теж, куме, є порядні люди, та не в їхніх руках віжки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 52); [Не] випускати (випустити) віжок з рук — [не] поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 198); Попускати (попустити) віжки — послаблювати керівництво ким-, чим-небудь, контроль, догляд за ким-, чим-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки добре держав Олесю в руках і не попускав віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 60).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vizhky

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Віжки

2017-11-12T22:53:44Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Віжки, -жок, '''''ж. мн. ''Возжи. ''Тягну за віжки, тпрукаю, нічого не вдію. ''Стор. І. 147. Ум. '''Віжечки. '''
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
ВІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. віжка, и, жін.). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок тощо, яким правлять кіньми. Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки (Панас Мирний, IV, 1955, 314); Коні, видно, відчувши, що віжки попали в міцні руки, ожвавіли (Олесь Гончар, I, 1954, 62).
♦ Віжка під хвіст попала кому — про невиправдані вередування, пустощі; Держати (тримати, мати і т. ін.) віжки в руках — мати владу, керівництво в своїх руках. В Америці теж, куме, є порядні люди, та не в їхніх руках віжки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 52); [Не] випускати (випустити) віжок з рук — [не] поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 198); Попускати (попустити) віжки — послаблювати керівництво ким-, чим-небудь, контроль, догляд за ким-, чим-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки добре держав Олесю в руках і не попускав віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 60).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Віжки

2017-11-12T22:50:19Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Віжки, -жок, '''''ж. мн. ''Возжи. ''Тягну за віжки, тпрукаю, нічого не вдію. ''Стор. І. 147. Ум. '''Віжечки. '''
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Потішатися

2017-11-12T22:47:46Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Потішатися, -шаюся, -єшся, '''сов. в. '''потішитися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. ''Іду селом, ревне плачу, ви, вороги, потішайтеся. ''Чуб. V. 458.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОТІШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОТІШИТИСЯ, шуся, шишся, док.

1. Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися. Се та Оксана, що була їй радість і втіха і що єю [нею] мати потішалась і величалась!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 456); Коли та дурниця забавляє нас, тішить, то чом же й не потішитись нею? (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Вони [школярі] вже встигли дійти тієї премудрості, що, звичайно, учитись треба, але хто вигадав сідати за парту в той час, коли ще літечко гуляє, коли тільки б побігати та потішитись на волі (Юрій Збанацький, Курил. о-вп, 1963, 115).

2. Утішати себе в горі, тяжких обставинах; заспокоюватися, втішатися. Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186); [Черниця:] Сестро, не журись! Якби ти тільки вірила у те, В що вірим ми, потішилась би, певне. Ми віримо, що в іншім, кращім світі Побачимо усіх, кого любили (Леся Українка, I, 1951, 120).

3. з кого — чого, над ким — чим, рідко ким, чим. Підсміюватися, знущатися з кого-, чого-небудь; розважатися чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін. — Що ж воно означає — бе-ме-ме?.. Зроду не чув, — дивувався я. — Бе-ме-ме та й годі! — зареготалася вона, потішаючися із мене, що я нічого ніяк не второпаю (Любов Яновська, I, 1959, 324); Що там не вигадував той запорожець, як там не потішались гості із тих вигадок, він сидів за столом, наче в гаю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89); Юрко.. майстерно перекривив парубка. Христина пирснула і від вдоволення затарабанила обчасами по воротях. Левко збагнув, що над ним потішаються, і ще більше насупився (Михайло Стельмах, I, 1962, 281); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (Олесь Гончар, I, 1959, 10); [Дранко:] Ну, коли б я їх упіймав, взяв би Антона за чуба, а Оришку за коси та й привів би до сусіда, щоб потішився ними!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 204).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Potishatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я,фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Потішатися

2017-11-12T22:47:13Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Потішатися, -шаюся, -єшся, '''сов. в. '''потішитися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. ''Іду селом, ревне плачу, ви, вороги, потішайтеся. ''Чуб. V. 458.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОТІШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОТІШИТИСЯ, шуся, шишся, док.

1. Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися. Се та Оксана, що була їй радість і втіха і що єю [нею] мати потішалась і величалась!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 456); Коли та дурниця забавляє нас, тішить, то чом же й не потішитись нею? (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Вони [школярі] вже встигли дійти тієї премудрості, що, звичайно, учитись треба, але хто вигадав сідати за парту в той час, коли ще літечко гуляє, коли тільки б побігати та потішитись на волі (Юрій Збанацький, Курил. о-вп, 1963, 115).

2. Утішати себе в горі, тяжких обставинах; заспокоюватися, втішатися. Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186); [Черниця:] Сестро, не журись! Якби ти тільки вірила у те, В що вірим ми, потішилась би, певне. Ми віримо, що в іншім, кращім світі Побачимо усіх, кого любили (Леся Українка, I, 1951, 120).

3. з кого — чого, над ким — чим, рідко ким, чим. Підсміюватися, знущатися з кого-, чого-небудь; розважатися чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін. — Що ж воно означає — бе-ме-ме?.. Зроду не чув, — дивувався я. — Бе-ме-ме та й годі! — зареготалася вона, потішаючися із мене, що я нічого ніяк не второпаю (Любов Яновська, I, 1959, 324); Що там не вигадував той запорожець, як там не потішались гості із тих вигадок, він сидів за столом, наче в гаю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89); Юрко.. майстерно перекривив парубка. Христина пирснула і від вдоволення затарабанила обчасами по воротях. Левко збагнув, що над ним потішаються, і ще більше насупився (Михайло Стельмах, I, 1962, 281); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (Олесь Гончар, I, 1959, 10); [Дранко:] Ну, коли б я їх упіймав, взяв би Антона за чуба, а Оришку за коси та й привів би до сусіда, щоб потішився ними!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 204).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Potishatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Потішатися

2017-11-12T22:45:40Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Потішатися, -шаюся, -єшся, '''сов. в. '''потішитися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. ''Іду селом, ревне плачу, ви, вороги, потішайтеся. ''Чуб. V. 458.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОТІШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОТІШИТИСЯ, шуся, шишся, док.

1. Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися. Се та Оксана, що була їй радість і втіха і що єю [нею] мати потішалась і величалась!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 456); Коли та дурниця забавляє нас, тішить, то чом же й не потішитись нею? (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Вони [школярі] вже встигли дійти тієї премудрості, що, звичайно, учитись треба, але хто вигадав сідати за парту в той час, коли ще літечко гуляє, коли тільки б побігати та потішитись на волі (Юрій Збанацький, Курил. о-вп, 1963, 115).

2. Утішати себе в горі, тяжких обставинах; заспокоюватися, втішатися. Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186); [Черниця:] Сестро, не журись! Якби ти тільки вірила у те, В що вірим ми, потішилась би, певне. Ми віримо, що в іншім, кращім світі Побачимо усіх, кого любили (Леся Українка, I, 1951, 120).

3. з кого — чого, над ким — чим, рідко ким, чим. Підсміюватися, знущатися з кого-, чого-небудь; розважатися чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін. — Що ж воно означає — бе-ме-ме?.. Зроду не чув, — дивувався я. — Бе-ме-ме та й годі! — зареготалася вона, потішаючися із мене, що я нічого ніяк не второпаю (Любов Яновська, I, 1959, 324); Що там не вигадував той запорожець, як там не потішались гості із тих вигадок, він сидів за столом, наче в гаю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89); Юрко.. майстерно перекривив парубка. Христина пирснула і від вдоволення затарабанила обчасами по воротях. Левко збагнув, що над ним потішаються, і ще більше насупився (Михайло Стельмах, I, 1962, 281); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (Олесь Гончар, I, 1959, 10); [Дранко:] Ну, коли б я їх упіймав, взяв би Антона за чуба, а Оришку за коси та й привів би до сусіда, щоб потішився ними!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 204).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Потішатися

2017-11-12T22:45:15Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Потішатися, -шаюся, -єшся, '''сов. в. '''потішитися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. ''Іду селом, ревне плачу, ви, вороги, потішайтеся. ''Чуб. V. 458.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Помовкнути

2017-11-12T22:44:03Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Помовкнути, -немо, -нете, '''''гл. ''Умолкнуть (о многихъ). ''Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. ''Мир. Пов. II. 110. ''Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, вони всі і помовкли. ''Драг. 11.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОМОВКНУТИ, немо, нетс, док. Замовкнути (про всіх або багатьох). Всі, хто був почав підспівувати, один за одним помовкли і слухали, як вони гарно вдвох співають (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 292); В Ратієвщині помовкло птаство; одно поховалося по гніздах, друге полетіло за здобиччю (Панас Мирний, IV, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Pomovknuty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я,фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Помовкнути

2017-11-12T22:43:25Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Помовкнути, -немо, -нете, '''''гл. ''Умолкнуть (о многихъ). ''Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. ''Мир. Пов. II. 110. ''Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, вони всі і помовкли. ''Драг. 11.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОМОВКНУТИ, немо, нетс, док. Замовкнути (про всіх або багатьох). Всі, хто був почав підспівувати, один за одним помовкли і слухали, як вони гарно вдвох співають (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 292); В Ратієвщині помовкло птаство; одно поховалося по гніздах, друге полетіло за здобиччю (Панас Мирний, IV, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Pomovknuty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Помовкнути

2017-11-12T22:42:46Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Помовкнути, -немо, -нете, '''''гл. ''Умолкнуть (о многихъ). ''Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. ''Мир. Пов. II. 110. ''Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, вони всі і помовкли. ''Драг. 11.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
ПОМОВКНУТИ, немо, нетс, док. Замовкнути (про всіх або багатьох). Всі, хто був почав підспівувати, один за одним помовкли і слухали, як вони гарно вдвох співають (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 292); В Ратієвщині помовкло птаство; одно поховалося по гніздах, друге полетіло за здобиччю (Панас Мирний, IV, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Помовкнути

2017-11-12T22:42:06Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Помовкнути, -немо, -нете, '''''гл. ''Умолкнуть (о многихъ). ''Усі троє полягали і помовкли, мов би поснули. ''Мир. Пов. II. 110. ''Гадюки як засичать, а сама більша як засичить на них, вони всі і помовкли. ''Драг. 11.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Витися

2017-11-12T22:41:29Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Ви́тися, -в’юся, -в’єшся, '''''гл. ''1) Виться, обвиваться, увиваться. ''Як хмелині вгору виться? тичини немає. ''Мет. 79. ''Коло носа в’ється, а в руки не дається. ''Ном. № 1933. ''Коло серця козацького як гадина в’ється. ''Шевч. 31. ''Коло тебе будуть роями витись панни. ''Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. ''Де се гілечко вилося? ''Мил. 140. 3) Развѣваться. ''Над річкою над Дунаєм короговка в’ється. ''Нп.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИТИСЯ, в'юся, в'єшся, недок.

1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1953, 164); Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 358); Сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в'ється низом колюча ожина (Олесь Гончар, II, 1959, 253);
// Закручуватися кучерями або бути кучерявим (про волосся). Чорне кучеряве волосся.. чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний, II, 1954, 34); Кучері ясні та легкі вилися над чолом лагідним (Леся Українка, I, 1951, 22); Коло вух і на шиї [молодички] вилося, вибившися з-під очіпка, непокірне русяве волосся (Борис Грінченко, II, 1963, 330).

2. Робити звивисті рухи. Гадюки вилися клубками (Іван Котляревський, I, 1952, 147);
// Вигинатися, корчитися. — Ой! Ой! Ой! — стогнав Ґава, — держачися за литку правої ноги і в'ючися по землі. — Ой, болить! (Іван Франко, III, 1950, 23); Вітя стогне й в'ється од подвійного болю — морального й фізичного (Степан Васильченко, III, 1960, 332); Вона вилася на постелі, як навіжена з болю й колотьби (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 103);
// Рухатися навколо чого-небудь; крутитися, обертатися. Веретенце завжди в'ється тихо, Як жене стара овець до паші. Скільки ж ти напряла, Стоянихо, за свої літа тонкої пряжі? (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 64);
// Рухатися, закручуючись.

3. Протікати, пролягати, маючи звивисту форму (про річку, дорогу і т. ін.). Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (Українські народні ліричні пісні, 1958, 490); Білою змією в'ється дорога (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); Вузенькі, майже невидні стежки в'ються між золотистою пшеницею (Ольга Кобилянська, II, 1956, 7); Балка була продовженням долини, де тихо вилась річка Уга (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 117).

4. Літати, кружляючи в повітрі. Столітні липи ожили: на кожній гілці, коло кожної квітки вилася.. бджола (Панас Мирний, I, 1954, 174); В'ється вороння 3 ранку до півдня (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 53); * Образно. Не раз і не два молоді гості, всі хороше повбирані, вилися роєм по блискучих світлицях та дорогих килимах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 165);
// Звиваючись, підніматися в повітря. Стовп пороху під небо в'ється (Іван Котляревський, I, 1952, 194); І всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120);
// Колихатися, маяти в повітрі. Люди, обличчя, одежина,.. в'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Серед штормів і розлючених вітрів в'ються вимпели червоних кораблів (Юрій Яновський, V, 1959, 19).

5. Часто перебувати біля кого-небудь, всіляко виявляючи свою увагу; крутитися. [Наталка:] Коло мене хлопці в'ються І за мене часом б'ються (Іван Котляревський, II, 1953, 42); Біля мене всі товчуться — І веселі діти в'ються (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); — Зацвітає наша Марія, мов калина, в'ються біля неї парубки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 443).

6. перен. Бути відчутним, безперервно виявляючись. В його серці туга в'ється (Леся Українка, I, 1951, 328); — Хто ж вона? — злився [Яків] на гордовиту дівчину і чув, що, крім злоби і цікавості, щось інше вилося навколо серця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 336).

7. перен. Звучати переливчасто. І ось раптом.. почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Тужить та в'ється в яру дівочий спів (Степан Васильченко, I, 1959, 132); І нова пісня виплива, як цвіт, Колишеться і в'ється над степами І плаче, ніби жалібний мотив У казці про калину та братів (Максим Рильський, Поеми, 1957, 13).
♦ В'ється як (мов, наче і т. ін.) гадина коло серця — про дуже важкі думки, передчуття. Чомусь мені, брате, горілка не п'ється: коло мого серця мов гадина в'ється (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 312).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vytysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я,фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Витися

2017-11-12T22:40:54Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Ви́тися, -в’юся, -в’єшся, '''''гл. ''1) Виться, обвиваться, увиваться. ''Як хмелині вгору виться? тичини немає. ''Мет. 79. ''Коло носа в’ється, а в руки не дається. ''Ном. № 1933. ''Коло серця козацького як гадина в’ється. ''Шевч. 31. ''Коло тебе будуть роями витись панни. ''Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. ''Де се гілечко вилося? ''Мил. 140. 3) Развѣваться. ''Над річкою над Дунаєм короговка в’ється. ''Нп.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИТИСЯ, в'юся, в'єшся, недок.

1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1953, 164); Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 358); Сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в'ється низом колюча ожина (Олесь Гончар, II, 1959, 253);
// Закручуватися кучерями або бути кучерявим (про волосся). Чорне кучеряве волосся.. чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний, II, 1954, 34); Кучері ясні та легкі вилися над чолом лагідним (Леся Українка, I, 1951, 22); Коло вух і на шиї [молодички] вилося, вибившися з-під очіпка, непокірне русяве волосся (Борис Грінченко, II, 1963, 330).

2. Робити звивисті рухи. Гадюки вилися клубками (Іван Котляревський, I, 1952, 147);
// Вигинатися, корчитися. — Ой! Ой! Ой! — стогнав Ґава, — держачися за литку правої ноги і в'ючися по землі. — Ой, болить! (Іван Франко, III, 1950, 23); Вітя стогне й в'ється од подвійного болю — морального й фізичного (Степан Васильченко, III, 1960, 332); Вона вилася на постелі, як навіжена з болю й колотьби (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 103);
// Рухатися навколо чого-небудь; крутитися, обертатися. Веретенце завжди в'ється тихо, Як жене стара овець до паші. Скільки ж ти напряла, Стоянихо, за свої літа тонкої пряжі? (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 64);
// Рухатися, закручуючись.

3. Протікати, пролягати, маючи звивисту форму (про річку, дорогу і т. ін.). Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (Українські народні ліричні пісні, 1958, 490); Білою змією в'ється дорога (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); Вузенькі, майже невидні стежки в'ються між золотистою пшеницею (Ольга Кобилянська, II, 1956, 7); Балка була продовженням долини, де тихо вилась річка Уга (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 117).

4. Літати, кружляючи в повітрі. Столітні липи ожили: на кожній гілці, коло кожної квітки вилася.. бджола (Панас Мирний, I, 1954, 174); В'ється вороння 3 ранку до півдня (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 53); * Образно. Не раз і не два молоді гості, всі хороше повбирані, вилися роєм по блискучих світлицях та дорогих килимах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 165);
// Звиваючись, підніматися в повітря. Стовп пороху під небо в'ється (Іван Котляревський, I, 1952, 194); І всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120);
// Колихатися, маяти в повітрі. Люди, обличчя, одежина,.. в'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Серед штормів і розлючених вітрів в'ються вимпели червоних кораблів (Юрій Яновський, V, 1959, 19).

5. Часто перебувати біля кого-небудь, всіляко виявляючи свою увагу; крутитися. [Наталка:] Коло мене хлопці в'ються І за мене часом б'ються (Іван Котляревський, II, 1953, 42); Біля мене всі товчуться — І веселі діти в'ються (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); — Зацвітає наша Марія, мов калина, в'ються біля неї парубки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 443).

6. перен. Бути відчутним, безперервно виявляючись. В його серці туга в'ється (Леся Українка, I, 1951, 328); — Хто ж вона? — злився [Яків] на гордовиту дівчину і чув, що, крім злоби і цікавості, щось інше вилося навколо серця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 336).

7. перен. Звучати переливчасто. І ось раптом.. почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Тужить та в'ється в яру дівочий спів (Степан Васильченко, I, 1959, 132); І нова пісня виплива, як цвіт, Колишеться і в'ється над степами І плаче, ніби жалібний мотив У казці про калину та братів (Максим Рильський, Поеми, 1957, 13).
♦ В'ється як (мов, наче і т. ін.) гадина коло серця — про дуже важкі думки, передчуття. Чомусь мені, брате, горілка не п'ється: коло мого серця мов гадина в'ється (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 312).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vytysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Витися

2017-11-12T22:40:10Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Ви́тися, -в’юся, -в’єшся, '''''гл. ''1) Виться, обвиваться, увиваться. ''Як хмелині вгору виться? тичини немає. ''Мет. 79. ''Коло носа в’ється, а в руки не дається. ''Ном. № 1933. ''Коло серця козацького як гадина в’ється. ''Шевч. 31. ''Коло тебе будуть роями витись панни. ''Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. ''Де се гілечко вилося? ''Мил. 140. 3) Развѣваться. ''Над річкою над Дунаєм короговка в’ється. ''Нп.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИТИСЯ, в'юся, в'єшся, недок.

1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Тарас Шевченко, II, 1953, 164); Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 358); Сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в'ється низом колюча ожина (Олесь Гончар, II, 1959, 253);
// Закручуватися кучерями або бути кучерявим (про волосся). Чорне кучеряве волосся.. чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний, II, 1954, 34); Кучері ясні та легкі вилися над чолом лагідним (Леся Українка, I, 1951, 22); Коло вух і на шиї [молодички] вилося, вибившися з-під очіпка, непокірне русяве волосся (Борис Грінченко, II, 1963, 330).

2. Робити звивисті рухи. Гадюки вилися клубками (Іван Котляревський, I, 1952, 147);
// Вигинатися, корчитися. — Ой! Ой! Ой! — стогнав Ґава, — держачися за литку правої ноги і в'ючися по землі. — Ой, болить! (Іван Франко, III, 1950, 23); Вітя стогне й в'ється од подвійного болю — морального й фізичного (Степан Васильченко, III, 1960, 332); Вона вилася на постелі, як навіжена з болю й колотьби (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 103);
// Рухатися навколо чого-небудь; крутитися, обертатися. Веретенце завжди в'ється тихо, Як жене стара овець до паші. Скільки ж ти напряла, Стоянихо, за свої літа тонкої пряжі? (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 64);
// Рухатися, закручуючись.

3. Протікати, пролягати, маючи звивисту форму (про річку, дорогу і т. ін.). Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода — Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (Українські народні ліричні пісні, 1958, 490); Білою змією в'ється дорога (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); Вузенькі, майже невидні стежки в'ються між золотистою пшеницею (Ольга Кобилянська, II, 1956, 7); Балка була продовженням долини, де тихо вилась річка Уга (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 117).

4. Літати, кружляючи в повітрі. Столітні липи ожили: на кожній гілці, коло кожної квітки вилася.. бджола (Панас Мирний, I, 1954, 174); В'ється вороння 3 ранку до півдня (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 53); * Образно. Не раз і не два молоді гості, всі хороше повбирані, вилися роєм по блискучих світлицях та дорогих килимах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 165);
// Звиваючись, підніматися в повітря. Стовп пороху під небо в'ється (Іван Котляревський, I, 1952, 194); І всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120);
// Колихатися, маяти в повітрі. Люди, обличчя, одежина,.. в'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні (Марко Вовчок, I, 1955, 303); Серед штормів і розлючених вітрів в'ються вимпели червоних кораблів (Юрій Яновський, V, 1959, 19).

5. Часто перебувати біля кого-небудь, всіляко виявляючи свою увагу; крутитися. [Наталка:] Коло мене хлопці в'ються І за мене часом б'ються (Іван Котляревський, II, 1953, 42); Біля мене всі товчуться — І веселі діти в'ються (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); — Зацвітає наша Марія, мов калина, в'ються біля неї парубки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 443).

6. перен. Бути відчутним, безперервно виявляючись. В його серці туга в'ється (Леся Українка, I, 1951, 328); — Хто ж вона? — злився [Яків] на гордовиту дівчину і чув, що, крім злоби і цікавості, щось інше вилося навколо серця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 336).

7. перен. Звучати переливчасто. І ось раптом.. почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 309); Тужить та в'ється в яру дівочий спів (Степан Васильченко, I, 1959, 132); І нова пісня виплива, як цвіт, Колишеться і в'ється над степами І плаче, ніби жалібний мотив У казці про калину та братів (Максим Рильський, Поеми, 1957, 13).
♦ В'ється як (мов, наче і т. ін.) гадина коло серця — про дуже важкі думки, передчуття. Чомусь мені, брате, горілка не п'ється: коло мого серця мов гадина в'ється (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 312).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Витися

2017-11-12T22:39:48Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

Короста

2017-11-12T22:38:11Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Короста, -ти, '''''ж. ''Чесотка. ''Короста не велика й не мала як на дубові кора. ''Посл.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОРО́СТА, и, жін. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис, 1864, № 157); Короста — заразна хвороба. Її викликає дуже маленький, непомітний для ока кліщ (Хвороби дитячого віку, 1955, 203); Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра — поширилась така короста, що люди аж плакали від люті й безсилля (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 294).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Korosta

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я,фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Короста

2017-11-12T22:37:36Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Короста, -ти, '''''ж. ''Чесотка. ''Короста не велика й не мала як на дубові кора. ''Посл.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОРО́СТА, и, жін. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис, 1864, № 157); Короста — заразна хвороба. Її викликає дуже маленький, непомітний для ока кліщ (Хвороби дитячого віку, 1955, 203); Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра — поширилась така короста, що люди аж плакали від люті й безсилля (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 294).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Korosta

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Короста

2017-11-12T22:36:28Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Короста, -ти, '''''ж. ''Чесотка. ''Короста не велика й не мала як на дубові кора. ''Посл.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
КОРО́СТА, и, жін. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис, 1864, № 157); Короста — заразна хвороба. Її викликає дуже маленький, непомітний для ока кліщ (Хвороби дитячого віку, 1955, 203); Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра — поширилась така короста, що люди аж плакали від люті й безсилля (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 294).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Короста

2017-11-12T22:34:57Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Короста, -ти, '''''ж. ''Чесотка. ''Короста не велика й не мала як на дубові кора. ''Посл.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Статурний

2017-11-12T22:34:03Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Статурний, -а, -е. '''1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Любов Яновська, I, 1959, 135); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 136);
// Гарний, пропорційно складений. В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 139); На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Staturnyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту

]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Статурний

2017-11-12T22:31:32Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Статурний, -а, -е. '''1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Любов Яновська, I, 1959, 135); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 136);
// Гарний, пропорційно складений. В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 139); На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Staturnyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Статурний

2017-11-12T22:30:33Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Статурний, -а, -е. '''1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Любов Яновська, I, 1959, 135); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 136);
// Гарний, пропорційно складений. В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 139); На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Статурний

2017-11-12T22:29:55Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Статурний, -а, -е. '''1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Здолати

2017-11-12T22:28:37Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Здола́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. ''Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. ''МВ. Н. 206.
[[Категорія:Зд]]

==Сучасні словники==
ЗДОЛАТИ, аю, аєш і рідко ЗДОЛІТИ, ію, ієш, док.

1. перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. Під дев'яте травня в нічку Звістка пролунала: Наша Армія Радянська Фашистів здолала! (Українські народні думи.., 1955, 521); Коли, бач, Турна не здоліють, То картами уже подіють, Що між старці Турн попаде (Іван Котляревський, I, 1952, 251); О, греки хоробрі, о, воїни, браття, Фашистським запроданцям вас не здолати! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 38); Допомогти українцям-полтавчанам здолати панство ненависне підоспіли російські брати-тульчани (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 130);
// Перебороти, подолати що-небудь. Володимир Рязанцев, звівшись, дивиться у вікно, і на обличчі його ледве помітна посмішка людини, яка здолала смерть і знає певно, що буде жити (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 363); Перешкоди здолай, Все від серця віддай За радянську Вітчизну свою! (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 42); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками (Василь Кучер, Голод, 1961, 148);
// Пересилити, приборкати в собі яке-небудь почуття. Намагається [Буйко] здолати в собі хвилювання (Яків Баш, П'єси, 1958, 25).
Здолати себе — погасити в собі яке-небудь почуття, бажання і т. ін. — Але що ж робити, коли я не можу здолати себе, не маю снаги стримати навісних мрій (Любов Яновська, I, 1959, 373).

2. перех. Справитися з чимось, що вимагає фізичних зусиль, праці. Це була найважча робота, і тільки м'язисті козаки та литовські грабарі могли її здолати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 217); Старі бійці, здолавши довгу путь, У боротьбі здобувши перемогу, Не можемо ми звук отой забуть, Що сповіща повітряну тривогу (Леонід Первомайський, II, 1958, 212); Поспішали [коні] вперед добровільно, самі намагаючись швидше здолати крутизну і вибратись на рівне (Олесь Гончар, III, 1959, 428).

3. перев. з інфін., неперех. Спромогтися, змогти зробити що-небудь. [Едіта:] Носити цеглу та місити глину і я здолаю (Леся Українка, III, 1952, 35); — Як же йти, Катре, не здолію я по землі ступати! (Марко Вовчок, I, 1955, 111); Третьої ночі, коли мороз.. пролазив у хату, Терешко зовсім одубів, лежачи біля припічка, й ледве здолав злізти на піч (Григорій Епік, Тв., 1958, 389).

4. перен., перех. Цілком заволодіти ким-небудь (про фізичний стан). Іван перевертається горілиць, його здолав сон (Петро Колесник, Терен.., 1959, 22); — Тебе, Устино, ні горе не зігнуло, ні старість не здолала (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 50).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Zdolaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Здолати

2017-11-12T22:28:07Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Здола́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. ''Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. ''МВ. Н. 206.
[[Категорія:Зд]]

==Сучасні словники==
ЗДОЛАТИ, аю, аєш і рідко ЗДОЛІТИ, ію, ієш, док.

1. перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. Під дев'яте травня в нічку Звістка пролунала: Наша Армія Радянська Фашистів здолала! (Українські народні думи.., 1955, 521); Коли, бач, Турна не здоліють, То картами уже подіють, Що між старці Турн попаде (Іван Котляревський, I, 1952, 251); О, греки хоробрі, о, воїни, браття, Фашистським запроданцям вас не здолати! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 38); Допомогти українцям-полтавчанам здолати панство ненависне підоспіли російські брати-тульчани (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 130);
// Перебороти, подолати що-небудь. Володимир Рязанцев, звівшись, дивиться у вікно, і на обличчі його ледве помітна посмішка людини, яка здолала смерть і знає певно, що буде жити (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 363); Перешкоди здолай, Все від серця віддай За радянську Вітчизну свою! (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 42); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками (Василь Кучер, Голод, 1961, 148);
// Пересилити, приборкати в собі яке-небудь почуття. Намагається [Буйко] здолати в собі хвилювання (Яків Баш, П'єси, 1958, 25).
Здолати себе — погасити в собі яке-небудь почуття, бажання і т. ін. — Але що ж робити, коли я не можу здолати себе, не маю снаги стримати навісних мрій (Любов Яновська, I, 1959, 373).

2. перех. Справитися з чимось, що вимагає фізичних зусиль, праці. Це була найважча робота, і тільки м'язисті козаки та литовські грабарі могли її здолати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 217); Старі бійці, здолавши довгу путь, У боротьбі здобувши перемогу, Не можемо ми звук отой забуть, Що сповіща повітряну тривогу (Леонід Первомайський, II, 1958, 212); Поспішали [коні] вперед добровільно, самі намагаючись швидше здолати крутизну і вибратись на рівне (Олесь Гончар, III, 1959, 428).

3. перев. з інфін., неперех. Спромогтися, змогти зробити що-небудь. [Едіта:] Носити цеглу та місити глину і я здолаю (Леся Українка, III, 1952, 35); — Як же йти, Катре, не здолію я по землі ступати! (Марко Вовчок, I, 1955, 111); Третьої ночі, коли мороз.. пролазив у хату, Терешко зовсім одубів, лежачи біля припічка, й ледве здолав злізти на піч (Григорій Епік, Тв., 1958, 389).

4. перен., перех. Цілком заволодіти ким-небудь (про фізичний стан). Іван перевертається горілиць, його здолав сон (Петро Колесник, Терен.., 1959, 22); — Тебе, Устино, ні горе не зігнуло, ні старість не здолала (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 50).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Zdolaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Здолати

2017-11-12T22:27:18Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Здола́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. ''Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. ''МВ. Н. 206.
[[Категорія:Зд]]

==Сучасні словники==
ЗДОЛАТИ, аю, аєш і рідко ЗДОЛІТИ, ію, ієш, док.

1. перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. Під дев'яте травня в нічку Звістка пролунала: Наша Армія Радянська Фашистів здолала! (Українські народні думи.., 1955, 521); Коли, бач, Турна не здоліють, То картами уже подіють, Що між старці Турн попаде (Іван Котляревський, I, 1952, 251); О, греки хоробрі, о, воїни, браття, Фашистським запроданцям вас не здолати! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 38); Допомогти українцям-полтавчанам здолати панство ненависне підоспіли російські брати-тульчани (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 130);
// Перебороти, подолати що-небудь. Володимир Рязанцев, звівшись, дивиться у вікно, і на обличчі його ледве помітна посмішка людини, яка здолала смерть і знає певно, що буде жити (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 363); Перешкоди здолай, Все від серця віддай За радянську Вітчизну свою! (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 42); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками (Василь Кучер, Голод, 1961, 148);
// Пересилити, приборкати в собі яке-небудь почуття. Намагається [Буйко] здолати в собі хвилювання (Яків Баш, П'єси, 1958, 25).
Здолати себе — погасити в собі яке-небудь почуття, бажання і т. ін. — Але що ж робити, коли я не можу здолати себе, не маю снаги стримати навісних мрій (Любов Яновська, I, 1959, 373).

2. перех. Справитися з чимось, що вимагає фізичних зусиль, праці. Це була найважча робота, і тільки м'язисті козаки та литовські грабарі могли її здолати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 217); Старі бійці, здолавши довгу путь, У боротьбі здобувши перемогу, Не можемо ми звук отой забуть, Що сповіща повітряну тривогу (Леонід Первомайський, II, 1958, 212); Поспішали [коні] вперед добровільно, самі намагаючись швидше здолати крутизну і вибратись на рівне (Олесь Гончар, III, 1959, 428).

3. перев. з інфін., неперех. Спромогтися, змогти зробити що-небудь. [Едіта:] Носити цеглу та місити глину і я здолаю (Леся Українка, III, 1952, 35); — Як же йти, Катре, не здолію я по землі ступати! (Марко Вовчок, I, 1955, 111); Третьої ночі, коли мороз.. пролазив у хату, Терешко зовсім одубів, лежачи біля припічка, й ледве здолав злізти на піч (Григорій Епік, Тв., 1958, 389).

4. перен., перех. Цілком заволодіти ким-небудь (про фізичний стан). Іван перевертається горілиць, його здолав сон (Петро Колесник, Терен.., 1959, 22); — Тебе, Устино, ні горе не зігнуло, ні старість не здолала (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 50).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Здолати

2017-11-12T22:26:22Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Здола́ти, -ла́ю, -єш, '''''гл. ''1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. ''Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. ''МВ. Н. 206.
[[Категорія:Зд]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Малоземельний

2017-11-12T22:25:02Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Малоземельний, -а, -е. '''Малоземельный.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
МАЛОЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Який володіє малим земельним наділом. Він раяв.. прохати уряд заборонить козакам бути самостійними виборцями разом з малоземельними панками (Панас Мирний, III, 1954, 389); — Селянські ради — цілком легальні організації, і вони створюються по селах, щоб організувати безземельну і малоземельну бідноту на боротьбу за свої класові інтереси (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 364).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Malozemeljnyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Малоземельний

2017-11-12T22:24:38Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Малоземельний, -а, -е. '''Малоземельный.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
МАЛОЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Який володіє малим земельним наділом. Він раяв.. прохати уряд заборонить козакам бути самостійними виборцями разом з малоземельними панками (Панас Мирний, III, 1954, 389); — Селянські ради — цілком легальні організації, і вони створюються по селах, щоб організувати безземельну і малоземельну бідноту на боротьбу за свої класові інтереси (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 364).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Malozemeljnyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Малоземельний

2017-11-12T22:23:51Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Малоземельний, -а, -е. '''Малоземельный.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
МАЛОЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Який володіє малим земельним наділом. Він раяв.. прохати уряд заборонить козакам бути самостійними виборцями разом з малоземельними панками (Панас Мирний, III, 1954, 389); — Селянські ради — цілком легальні організації, і вони створюються по селах, щоб організувати безземельну і малоземельну бідноту на боротьбу за свої класові інтереси (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 364).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Малоземельний

2017-11-12T22:23:31Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Малоземельний, -а, -е. '''Малоземельный.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Товаришити

2017-11-12T22:22:23Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Товариши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''= '''Товаришувати. '''''Товаришить з безбожниками злими. ''К. Іов. 75.
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
ТОВАРИШИ́ТИ, шу, шиш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Олексій.. ішов трохи похитуючись між парубками. Ще ніколи він так не товаришив з ними (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 295); — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 46); Численні пари панночок, побравшися за руки, ходять по залі, розмовляючи то з собою, то з кавалерами, що їм товаришать (Іван Франко, VI, 1951, 225); Та знали певно всі тільки те, що Гутовський товаришить комісарові [приставу] на всіх бенкетах, гулянках (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 385).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/tovaryshyty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Товаришити

2017-11-12T22:21:58Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Товариши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''= '''Товаришувати. '''''Товаришить з безбожниками злими. ''К. Іов. 75.
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
ТОВАРИШИ́ТИ, шу, шиш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Олексій.. ішов трохи похитуючись між парубками. Ще ніколи він так не товаришив з ними (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 295); — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 46); Численні пари панночок, побравшися за руки, ходять по залі, розмовляючи то з собою, то з кавалерами, що їм товаришать (Іван Франко, VI, 1951, 225); Та знали певно всі тільки те, що Гутовський товаришить комісарові [приставу] на всіх бенкетах, гулянках (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 385).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/tovaryshyty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Товаришити

2017-11-12T22:20:42Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Товариши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''= '''Товаришувати. '''''Товаришить з безбожниками злими. ''К. Іов. 75.
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
ТОВАРИШИ́ТИ, шу, шиш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Олексій.. ішов трохи похитуючись між парубками. Ще ніколи він так не товаришив з ними (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 295); — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 46); Численні пари панночок, побравшися за руки, ходять по залі, розмовляючи то з собою, то з кавалерами, що їм товаришать (Іван Франко, VI, 1951, 225); Та знали певно всі тільки те, що Гутовський товаришить комісарові [приставу] на всіх бенкетах, гулянках (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 385).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Товаришити

2017-11-12T22:20:27Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Товариши́ти, -шу́, -ши́ш, '''''гл. ''= '''Товаришувати. '''''Товаришить з безбожниками злими. ''К. Іов. 75.
[[Категорія:То]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переколюватися

2017-11-12T22:19:27Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Переколюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''переколо́тися, -люся, -лешся, '''''гл. ''Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
ПЕРЕКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИСЯ, олюся, олешся, док.

1. Колотися у багатьох місцях, заподіювати собі багато ран чим-небудь гострим.

2. тільки недок. Пас. до переколювати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/perekoljuvatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переколюватися

2017-11-12T22:19:05Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Переколюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''переколо́тися, -люся, -лешся, '''''гл. ''Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
ПЕРЕКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИСЯ, олюся, олешся, док.

1. Колотися у багатьох місцях, заподіювати собі багато ран чим-небудь гострим.

2. тільки недок. Пас. до переколювати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/perekoljuvatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переколюватися

2017-11-12T22:18:01Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Переколюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''переколо́тися, -люся, -лешся, '''''гл. ''Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
ПЕРЕКО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕКОЛО́ТИСЯ, олюся, олешся, док.

1. Колотися у багатьох місцях, заподіювати собі багато ран чим-небудь гострим.

2. тільки недок. Пас. до переколювати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переколюватися

2017-11-12T22:17:20Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Переколюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''переколо́тися, -люся, -лешся, '''''гл. ''Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Описуватися

2017-11-12T22:11:38Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Описуватися, -суюся, -єшся, '''''гл. ''Описываться.
[[Категорія:Оп]]

==Сучасні словники==
ОПИСУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до описувати 1—5. О. Василь насамперед розгортав одділ хроніки. Там стояли все знайомі назвища, описувались всякі випадки й зміни в житті місцевого духовенства (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Ще 10—20 років тому всі [хімічні] елементи в монографіях.. описувалися в порядку.. алфавіту (Наука і життя, 12, 1957, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/opysuvatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Описуватися

2017-11-12T22:11:09Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Описуватися, -суюся, -єшся, '''''гл. ''Описываться.
[[Категорія:Оп]]

==Сучасні словники==
ОПИСУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до описувати 1—5. О. Василь насамперед розгортав одділ хроніки. Там стояли все знайомі назвища, описувались всякі випадки й зміни в житті місцевого духовенства (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Ще 10—20 років тому всі [хімічні] елементи в монографіях.. описувалися в порядку.. алфавіту (Наука і життя, 12, 1957, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/opysuvatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Описуватися

2017-11-12T22:09:50Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Описуватися, -суюся, -єшся, '''''гл. ''Описываться.
[[Категорія:Оп]]

==Сучасні словники==
ОПИСУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до описувати 1—5. О. Василь насамперед розгортав одділ хроніки. Там стояли все знайомі назвища, описувались всякі випадки й зміни в житті місцевого духовенства (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Ще 10—20 років тому всі [хімічні] елементи в монографіях.. описувалися в порядку.. алфавіту (Наука і життя, 12, 1957, 14).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Описуватися

2017-11-12T22:09:30Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Описуватися, -суюся, -єшся, '''''гл. ''Описываться.
[[Категорія:Оп]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Мерва

2017-11-12T22:05:52Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Мерва, -ви, '''''ж. ''1) Мятая, тертая негодная солома. ''На городі мерва. ''Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) ''мн. ''= '''Морва. '''діал. М'ята, терта або зопріла солома. ''Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); ''Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
МЕ́РВА, и, жін., діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/merva

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Мерва

2017-11-12T22:05:31Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Мерва, -ви, '''''ж. ''1) Мятая, тертая негодная солома. ''На городі мерва. ''Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) ''мн. ''= '''Морва. '''діал. М'ята, терта або зопріла солома. ''Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); ''Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
МЕ́РВА, и, жін., діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/merva

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Мерва

2017-11-12T22:04:43Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Мерва, -ви, '''''ж. ''1) Мятая, тертая негодная солома. ''На городі мерва. ''Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) ''мн. ''= '''Морва. '''діал. М'ята, терта або зопріла солома. ''Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); ''Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
МЕ́РВА, и, жін., діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Мерва

2017-11-12T22:04:20Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Мерва, -ви, '''''ж. ''1) Мятая, тертая негодная солома. ''На городі мерва. ''Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) ''мн. ''= '''Морва. '''діал. М'ята, терта або зопріла солома. ''Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); ''Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля'' (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Засцикати

2017-11-12T21:59:57Z

Oomishchanyn.fzfvs17:

'''Засцика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''засця́ти, -сцю, -циш, '''''гл. ''Замачивать, замочить (уриной). ''Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв. ''Чуб. І. 139.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Одягнутися

2017-11-12T21:59:09Z

Oomishchanyn.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Одягну́тися, -ну́ся, -нешся, '''''гл. ''= '''Одягтися. '''''Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. ''Рудч. Ск. І. 110.
[[Категорія:Од]]

==Сучасні словники==
ОДЯГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОДЯГТИСЯ і ОДЯГНУТИСЯ, одягнуся, одягнешся; мин. ч. одягся, лася, лося і одягнувся, нулася, лося; док.

1. у що і без додатка. Покривати себе яким-небудь одягом. Наум хутко достав нову свиту, новий пояс, одягається, підперізується (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); Погас місяць, горить сонце. Гайдамаки встали, Помолились, одяглися (Тарас Шевченко, I, 1963, 77); Липтак нашвидку одягнувся в старий, зношений костюм, в якому звик працювати після роботи в школі (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 39); * Образно. Щороку вона [груша] знову.. квітла, одягалася в зелені шати, обіцяючи холодок натрудженій людині, а сільській дітворі — груші (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 51);
// Добирати і носити одяг за певним смаком, модою і т. ін. Одягаються [папи] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений і завжди про щось, здавалось нам, думав (Олександр Довженко, I, 1958, 66); Струк мав іншу натуру [ніж Стручиха] і любив з'їсти і одягтися (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 215);
// ким, за кого. Добирати і носити одяг, наслідуючи кого-небудь; наряджатися кимсь. — Одягніться прохачкою, та й господи.. помагай вам! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 287); [Олена:] Наталя казала, що одягнеться за циганку, та ворожити всім буде (Степан Васильченко, III, 1960, 66); — Чом це ти одягнувся буржуєм? Одяг цей не приносить добра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).

2. розм. Забезпечувати себе одягом. [Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся.. (Леся Українка, IV, 1954, 218); Пішов Грицько очерети косити. — Все ж таки хоч на ті гроші проживу та одягнуся (Панас Мирний, II, 1954, 78).

3. у що, без додатка, перен. Покриватися чим-небудь по поверхні. Мопте-Мікеле одяглася в червоні базальта, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295);
// Покриватися листям. Німі дерева тихо, урочисто брунькували. О, як вони одягнуться через тиждень, як закрасуються буйно та весело!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 355).

4. перен. Огортатися, оповиватися чим-небудь (туманом, мороком, темрявою і т. ін.). Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглося синявою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 48).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/odjaghatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичнного фиховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]