Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T08:15:02Z

Omkolesnyk.fzfvs18: /* Персональні дані */

==Персональні дані==
[[Файл:Kolesnykolehjpg.jpeg|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===

===omkolesnyk.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

===Instagram:k_o_m_2001===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Сертифікований тренер-партнер басейну фітнес клубу Sport Life===

===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Файл:Kolesnykolehjpg.jpeg

2020-02-13T08:13:52Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T08:11:11Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

==Персональні дані==
[[Файл:Unnamed.gif|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===

===omkolesnyk.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

===Instagram:k_o_m_2001===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Сертифікований тренер-партнер басейну фітнес клубу Sport Life===

===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T08:09:04Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

==Персональні дані==
[[Файл:Unnamed.gif|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===

===omkolesnyk.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

===Instagram:k_o_m_2001===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Файл:Unnamed.gif

2020-02-13T07:51:13Z

Omkolesnyk.fzfvs18: Omkolesnyk.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Unnamed.gif»

Файл:Unnamed.gif

2020-02-13T07:49:44Z

Omkolesnyk.fzfvs18: Omkolesnyk.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Unnamed.gif»

Файл:Unnamed.gif

2020-02-13T07:48:43Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T07:41:58Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===

===omkolesnyk.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

===Instagram:k_o_m_2001===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T07:41:03Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===

===omkolesnyk.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T07:40:11Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T07:39:41Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Колесник Олег Миколайович===

===Група===
===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Колесник Олег Миколайович

2020-02-13T07:39:09Z

Omkolesnyk.fzfvs18: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента|Група=Шифр групи}}

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===ПІБ===
===Група===
===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Категорія:Портфоліо студента/ФіРб-1-18-4.0д

2020-02-13T07:35:54Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

[[Категорія: 017 Фізична культура і спорт]]

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Кулініченко Анна Василівна===
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===
===ФіРб-1-18-4.0д===

===avkulinichenko.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
==Instagram : ==
@anna_kulinichenko

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Фірб-1-18-4.0д]]

Категорія:Портфоліо студента/ФіРб-1-18-4.0д

2020-02-13T07:35:21Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

[[Категорія: 017 Фізична культура і спорт]]

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Кулініченко Анна Василівна===
===Колесник Олег Миколайович===

===ФіРб-1-18-4.0д===
===avkulinichenko.fzfvs18@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
==Instagram : ==
@anna_kulinichenko

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Фірб-1-18-4.0д]]

Рольник

2018-10-09T12:10:58Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Рольни́к, -ка́, '''''м. ''= '''Рільник. '''''Вже був з його добрий погонич або й рільник. ''Чуб. І. 154.
[[Категорія:Ро]]
==Сучасні словники==
ЗЕМЛЕРО́Б, а, ч. Той, хто займається землеробством; рільник. Землеробство в умовах лісового ландшафту мало вирубний характер. Землероб розчищав від лісу ділянку землі, засівав її рік або два, а коли грунт виснажувався, переходив на нову ділянку
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|fbzGvvnNG7o}}

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Зем1.jpeg

2018-10-09T12:10:41Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Зем2.jpg

2018-10-09T12:10:27Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Зем3.jpg

2018-10-09T12:09:40Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Обливатися

2018-10-09T11:47:38Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Облива́тися, -ва́юся, -єшся, '''сов. в. '''облитися, обіллюся, -ллєшся, '''''гл. ''Обливаться, облиться. ''Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається. ''Мет. 118.
[[Категорія:Об]]
==Сучасний словник==
Обливати себе водою або якою-небудь іншою рідиною
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:об3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:об2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:об1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cLEHc1oq4EI}}

Обливатися

2018-10-09T11:46:25Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Облива́тися, -ва́юся, -єшся, '''сов. в. '''облитися, обіллюся, -ллєшся, '''''гл. ''Обливаться, облиться. ''Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається. ''Мет. 118.
[[Категорія:Об]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:об3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:об2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:об1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cLEHc1oq4EI}}

Файл:Об1.jpg

2018-10-09T11:45:12Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Об2.jpg

2018-10-09T11:44:52Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Об3.jpg

2018-10-09T11:43:43Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Картоха

2018-10-09T11:40:13Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Карто́ха, -хи, '''''ж. ''= '''Картопля. '''Ум. '''Карто́шка. '''''Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. ''Ном.
[[Категорія:Ка]]
==Сучасні словники==
Карто́пля (лат. Solanum tuberosum) — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом»;[1][2][3][4] одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур.

У просторіччі часто картоплею називають не вид, а лише бульбоплід картоплі.

==Назви-синоніми==
В Україні також «бу́льба», «бараболя», рідше «крумплі» (хорв. Krumpir), «ґрул'і», «барабу́рка», «бори́шка», «бу́рка», «гадабу́рка», «мандибу́рка», «рі́па». У наддністрянських говірках на позначення цієї рослини використовують значну кількість назв: барабóля, бандýрка, банц, барабíй, барабíль, барабíн, барабóлє, барбóлька, барабóна, барабýля, біб, бóбик, бóблюх, бóльба, бýльба, бульбáк, бульбáни, бульбáх, ґрýля, ґрýшка, карто́па, картóх, картóха, картóхлі, мадибýрка, мандибýрка.[5] У надсянських говірках, за «Слівником» засвідчено дві лексеми, що позначають картоплю — б׀ул'ва[6] і з'імн’׀акі,[7] а в «Зразках мови» ще й номен р׀іпа.[8]

В Росії (рос. Картофель від нім. Kartoffel), залежно від місця, картоплю називають: «гулена» (Кострома), «картопля», «картоши» (Новгород), «картовка» (Перм), «кіна», «парфети» (Кіров)[9].
==Етимологія==
Німецьке слово «Kartoffel» (картопля) походить від італійського «Tartufo» (трюфель) через зовнішню схожість[10], а в основу слова «трюфель», очевидно, ліг латинський термін «tuber» (бульба), що означає «пухлина» або «шматок», який став «tufer-» й породив різні європейські терміни: французький «truffe», іспанський «trufa», данський «Trøffel», німецький «Trüffel», шведський «tryffel», нідерландський «Trüffel», польський «trufel» і хорватський «tartuf». У португальській мові слова «trufa» і «túbera» означають в перекладі «горби» і є синонімами, останній термін є ближчим до латинського терміну.
==Історія культури картоплі==
Докладніше: Історія культури картоплі
Рослина походить з Південної Америки; там і нині вона росте у дикому стані.[2] За оцінками, вік старих відомих слідів дикої картоплі — до 13000 років. (Стародавні індіанці почали культивувати картоплю близько 14 тисяч років тому.[2]) Картопля вперше була одомашненена в регіоні сучасного південного Перу і крайнього північно-західного регіону Болівії[11] між 8000 і 5000 до нашої ери.[12] В другій половині XVI століття її завезли до Італії іспанці.

Історія завезення в Європу
Понад чотириста років тому тринадцятирічний хлопчик Педро де Сьєса де Леон (ісп. Pedro de Cieza de León) пробрався потайки на корабель іспанських конкістадорів, перших завойовників Південної Америки, і разом з ними опинився у Перу[9].

Іспанські солдати і офіцери шукали золото. Вони вбивали перуанців і спалювали їхні будинки. Маленький Педро дивився здивованими очима на дивні будівлі, на майстерно зроблені речі і намагався дізнатися, як живуть, що їдять, що роблять "бронзові" жителі перуанської країни. Він спостерігав і все записував[9].
У 1553 році в іспанському місті Севільї вийшла книга Педро де Сьєса де Леона — «Хроніка Перу». І в ній ми знаходимо перше згадування про картоплю[9]:

Перша сторінка «Хроніки Перу» Педро Сьєса де Леона.
«Паппа - це особливий рід земляних горіхів; будучи зварені, вони стають м'якими, як печений каштан; при цьому вони покриті шкіркою не товстішою шкірки трюфеля»[9]
«З місцевих продуктів, за винятком маїсу, є ще два, що вважаються індіанцями основними продовольчими продуктами. Один вони називають Папас [картопля], що нагадує трюфелі, які після варення стають такими ж м'якими зсередини, як зварені каштани; у нього немає ні шкарлупи, ні кісточки, а тільки те, що є і в трюфелів, бо він утворюється під землею, як і вони. Створює цей плід трава, така самісінька, як польовий мак»[13]
«…і вони його висушують на сонці та зберігають від одного збору врожаю до іншого. Після висушування вони називають ці папас — чуньо («chuño»)[14] та він дуже ними цінується, та багато коштує, бо у них немає зрошувальних каналів, як у багатьох інших місцях цього королівства, для зрошування своїх полів, їм навіть не вистачає природної води для посівів, вони звідують злигоднів та бідувань, якщо у них немає цієї сушеної картоплі"[15]
У книзі автор також повідомляє, що зустрічав картоплю в Кіто (Еквадор), Попаян та Пасто (Колумбія). Він же навів її перший опис, правильний спосіб приготування та зберігання.

Антуан Огюст Пермантьє (1737—1813)
Першими скуштували картоплю іспанські моряки, а потім картопля потрапила до Італії, де перуанську «паппу» назвали «тартуффолі»; згодом вона з'явилася і в інших країнах[9]. У (Іспанію) картоплю вперше, мабуть, було завезено Сьєса де Леоном у 1551 році, після його повернення з Перу.

Спочатку картопля не набула широкого розповсюдження як харчовий продукт і, навіть використовувалась з декоративною метою у садах аристократії. Вважалося, що вона не є здоровою для християн. Це не сприяло масовому вирощуванню картоплі. В цей період картопля також почала використовуватись у медицині. Зрештою, завдяки нестачі продуктів у часи воєн, картоплю стали ширше використовувати німецькі селяни, і вона поширилась далі по всій Європі.

У Франції ще наприкінці XVIII століття своєрідно використовували картоплю: квітками картоплі прикрашали волосся, робили з них букети. На картопляні квіти встановилася така мода, що довелося робити штучні, оскільки живих не стало вистачати[9]. У Німеччині обробляли картоплю на клумбах перед палацами[9].

Тільки на початку XIX століття завдяки гарячій пропаганді аптекаря Антуана Парментьє стали обробляти у Франції картоплю для їжі[9]. Антуану Парментьє поставлено пам'ятник на ринковій площі в місті Мондідьє[9].

Антуан Парментьє, 1771 рік:

Антуане Огюст Парментьє у місті Мондідьє
Серед незліченної кількості рослин, які покривають поверхню суші та водну поверхню земної кулі, немає, можливо, жодної, яка з великим правом заслуговувала б на увагу добрих громадян, ніж картопля.
Перший відомий факт про врожайність картоплі наведено у повідомленні іспанського чиновника Гарсі Дієса де Сан-Мігеля (1567), який у Перу та Болівії опитував місцевих мешканців (поселення Хулі). Так, згідно з повідомленням, врожайність картоплі становила приблизно 55,5-83,5 кг з одного тупу землі (~ 0,1643 га), що дорівнювало 340—506 кг/га[16], при цьому врожай часто з одної ділянки збирали не щорічно, а раз на 2-3 роки, оскільки насадження картоплі вимерзали.

У Російській імперії картоплю почали розводити понад сто років тому[9]. У першій половині XVIII століття Петро І завіз у Росію картоплю; він звелів розіслати її по всій країні і всіляко сприяти її розведенню.[2] Населення поставилося до цього вороже, бо спочатку вживало в їжу молоді недоспілі бульби, не знаючи що вони через вміст соланіну гіркуваті на присмак, часто викликали загальне отруєння організму.[2] Минуло майже сто років, поки картоплю почали культивувати в промислових масштабах.[2]

Король Ян III Собеський після переможної битви 1683 вперше спробував страву з картоплі, яка йому сподобалась. Він прислав з Відня до дружини Марисеньки мішок картоплі і наказав її посадити. Королівський садівник Вєнчарик виконав наказ короля у овочевому саді при палаці у Вільянові. Згодом її почали саджати при інших резиденціях, вірогідно наприкінці XVII ст. картопля могла з'явитись у садах при українських резиденціях Собеського у Жовкві, Золочеві, Олеську, Янові, Поморянах, які король відвідував. При дворах магнатів господарське вирощування картоплі на овочевих городах резиденцій розпочалось приблизно у середині XVIII ст.

За іншими даними в Україні картопля з'явилася вперше у 1780 році в маєтку графа Потоцького.

У 1765 році Імператорське вільне економічне товариство розіслало анкету, в якій, поряд з іншими запитаннями, питалося чи вирощують «земляні яблука, потетоси або тартофелі». Із українських земель відповіли: у 1768 році Слобідсько-Українська губернія — у чотирьох провінціях не чули про картоплю, у Сумській — у деяких місцях є, але дуже мало, і особливо нею не переймаються; у 1795 році Катеринославське намісництво — розводять у великій кількості поміщик Михайлівки Вейланд (який і завіз її) та німецькі колоністи.

==Біологія картоплі==
Картопля (лат. Solanum tuberosum L) — однорічна в культурі та багаторічна в дикому стані трав'яниста рослина родини родини пасльонових[17] (лат. Solanace L.) роду Паслін (лат. Solanum), яка об'єднує до 150 диких і культурних бульбоплідних видів. Хоча картопля — багаторічна рослина, проте її саджають щорічно навесні, оскільки бульби, залишені на зиму у ґрунті, загинуть від морозів. Основними вихідними формами європейської культурної картоплі є автотетраплоїдні бульбоносні (4x=48) підвиди ssp. tuberosum L. і ssp. andigena Hawkes, які походять з Анд Південної Америки.

Використання генних ресурсів диких форм, особливо генів стійких до різних стресових факторів, дозволило змінити генний її потенціал відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і цілей використання. В цьому тривалому процесі утворились існуючі культурні форми, які за врожайністю, розмірами і формою бульб, здатністю утворювати бульби при довгому світловому дні, довжиною столонів, стійкістю і якістю значно відрізняються від диких форм.[18]

Морфологія
У культурі картоплю вирощують як однорічну багатостеблову рослину — щороку висаджують бульби, з яких протягом одного вегетаційного періоду одержують урожай нових стиглих бульб. Свіжозібрані молоді бульби цього ж літа не можуть бути використані для отримання другого урожаю — вони перебувають у періоді спокою і, будучи висадженими, не проростають.[19] Проте, молоді бульби деяких сортів картоплі можуть бути пробудженими до росту хімічними стимуляторами. Розмножується рослина вегетативно — бульбами, а також насінням. Вирощування з насіння застосовується переважно у селекційній практиці при створенні нових генотипів. Розмноження гетерозиготних рослин картоплі насінням веде до розщеплення генетично зафіксованих сортотипних властивостей.

Види, що належать до роду Solatium tuberosum L., утворюють поліплоїдний ряд з основною кількістю хромосом — 2n-12, 2n-24, 3n-36, 4n-48, 5n-60, 6n-72.

Нижня частина рослини
Усі сорти картоплі тетраплоїдні (4n-48).

Коренева система
Коренева система у картоплі, яку вирощують з насіння, має спочатку стрижневу будову — у вигляді зародкового стрижневого кореня з бічними корінцями. Потім в основі стебельця, у його вузлах, які знаходяться у ґрунті, формується вторинна коренева система, яка разом із зародковою утворюють мичкувате коріння. При вирощуванні картоплі з бульб утворюється лише вторинна мичкувата коренева система.

Близько 70 % коріння картоплі розміщується на глибині до 30 см, а окремі корені досягають глибини 1,5 м.

Стебло

Саджанець з одним стеблом
Рослина має надземне трав'янисте стебло і підземні пагони-столони, які на кінцях потовщуються і утворюють бульби. Наземних стебел кілька, вони прямостоячі або висхідні, заввишки 30-150 см, у поперечному розрізі ребристі, 3-4-гранні, рідше округлі, опушені. У деяких сортів вздовж стеблових ребер є прямі або хвилясті, вузькі чи широкі крила. У пізньостиглих сортів стебла гілкуються в основному у нижній частині, скоростиглих — у середній. За забарвленням вони можуть бути зеленими, червоно-фіолетовими або червоно-коричневими. Причому антоціанова пігментація залежно від сорту може проявлятися тільки в основі стебла, вздовж більшої його частини або на всій довжині. Інколи спостерігається досить інтенсивна пігментація, при якій стебла стають майже чорними.

З однієї бульби виростає у середньому 4-8 стебел, з яких утворюється кущ. Кожне стебло картопляного куща виростає з вічка бульби. Збільшення кількості вічок у бульб картоплі може відбуватись лише при її рості у довжину.[19] За виглядом і будовою кущі бувають прямостоячі, розлогі та напіврозлогі, мало- і багатостеблі, з рівними або ярусними стеблами.

Листки

Листки картоплі
У листкових пазухах підземної частини стебел утворюються бічні пагони — столони завдовжки 5-20 см, іноді до 35-40 см. Ростуть вони у ґрунті більш-менш горизонтально, утворюють у вузлах корінці й здатні самостійно укорінюватися. На кінцях столонів з невеликих спочатку потовщень розвиваються бульби.

Листки складні — переривчасто-непарнопірчасторозсічені. Складаються з центрального черешка (стрижня), кількох пар листків або часток, верхівкової непарної частки, між якими розташовані невеликі за розміром частинки і зовсім маленькі часточки. Частки бувають сидячими або розміщеними на коротких черешках. За формою вони округлі, овальні, видовжені, яйцеподібні, ромбічні, гострокінцеві чи овально-гострокінцеві, опушені. Частки, частинки і часточки можуть бути симетричними (рівновеликими) і несиметричними.

У деяких сортів верхня пара часток і верхівкова непарна частка зростаються основами, утворюючи трилопатеву верхівку. Називають таке явище плющелистістю.

За кількістю частинок і часточок у листку розрізняють три ступеня його розсіченості: незначний — листок має лише одну пару частинок, а часточки відсутні; середній — листок має до двох пар частинок та одна-дві пари часточок; сильний — листок з двома-трьома парами частинок і багатьма часточками.

Залежно від щільності розміщення часток листки можуть бути густо-, середньо- та рідкочастковими. У густочасткових листків частки розміщені щільно, часто налягають своїми поверхнями одна на одну, у середньочасткових вони лише торкаються краями, у рідкочасткових між частками є проміжки. З нижнього боку часток помітна сітка жилок, які бувають пігментованими.

Листки розміщені на стеблах спірально. У своїй основі мають два серпоподібні або листкоподібні прилистки.

Квіти

Квіти картоплі
Квітки двостатеві, правильні, у верхівкових завійках; п'ятичленні: чашечка складається з п'яти гостро-зубчастих, зрослих в основі чашолистків, віночок — з п'яти зрослих пелюсток. У квітці розміщуються п'ять тичинок, пиляки яких на коротких ніжках щільно складені у циліндричну або конусоподібну колонку, та маточка з верхньою зав'яззю із стовпчиком з приймочкою, який пронизує центральну внутрішню частину колонки і видається над пиляками або рівний з ними, а іноді нижчий за них.

Віночок зрослопелюстковий, білий, синій, синьо-фіолетовий, рожевий, червоно-фіолетовий. Пиляки оранжеві, жовті, жовто-зелені. Якщо у квітках утворюються оранжеві або жовті пиляки, пилок яких здатний до нормального запліднення, то при рясному цвітінні на рослинах розвивається багато плодів; у сортів, які мають квітки зі стерильними жовто-зеленими пиляками, плоди не утворюються.

Токсичні плоди (ягоди) картоплі
Квітки на рослинах зібрані у суцвіття — завійки, яких на одному квітконосі буває від 2 до 4.

Плід
Плід — багатонасінна двогніздова ягода. Вона округла або округло-овальна, жовто-зелена. Насіння дрібне, яйцеподібно сплюснуте, блідо-жовте або кремове. Маса 1000 насінин — 0,5-0,6 г.

Бульби картоплі
Бульби одночасно вмістилище запасних поживних речовин і вегетативний орган.

Бульба — вегетативний орган, який утворюється на кінці підземного стеблового пагону — столона. Підтвердити це можна закривши нижню частину стебла картоплі, що виросло над землею на 15-20 сантиметрів, шматком темного текстилю чи щільного світлонепроникного паперу, обережно прив'язавши папір чи текстиль під листками, закривши нижню половину стебла. Частина ізолятора весь час має лежати на землі і по мірі росту стебла весь час закривати його від світла. До осені на затіненій частині стебла утворяться надземні бульби.[19]

Якщо верхівку молодого стебла картоплі помістити у чорний ящик — в темноті на ній розпочнеться утворення бульб, а у нижніх частинах рослини, які сховані у ґрунт, бульбоутворення затримається.[19]

Про вегетативне походження бульби свідчить і наявність на молодій бульбі недорозвинених листочків у вигляді лусочок. Після їхнього відмирання на поверхні бульби залишаються дугоподібні рубці — брівки, у пазухах яких розміщуються три бруньки. Брівки разом з бруньками називають «вічками». Вони бувають глибокими — при заляганні бруньок у заглибленнях бульби, неглибокими — з розміщенням бруньок майже на рівні з поверхнею бульби та поверхневими, коли бруньки виступають над поверхнею бульби, утворюючи горбик.

Вічка розміщуються на бульбах спірально. Кількість їх на бульбах середнього розміру — 6-12, на великих — до 15-20. Найменше вічок у нижній частині бульби, найбільше — у верхній. Життєздатність бруньок у вічку неоднакова, найвища — у середньої бруньки. При садінні бульб або, коли їх пророщують перед садінням, проростають не всі бруньки, а лише третина-чверть, переважно на верхівці бульби.

Насіннєва бульба з паростками
Паростки, які утворюються з бруньок бульб, бувають світловими, напіветіольованими та етіольованими. Світлові паростки з'являються на бульбах, які проростають на денному світлі. Залежно від сорту вони можуть бути зеленими, червоно-фіолетовими, синьо-фіолетовими або синіми. Етіольовані паростки утворюють бульби, які проростають у темряві. Забарвлення їхнє біле або жовто-біле. Напіветіольовані паростки бувають у бульб, які проростають при недостатньому денному освітленні. Вони бувають синьо-фіолетовими або червоно-фіолетовими.

На поверхні бульби є багато сочевичок — невеликих світлих отворів, через які здійснюються дихання і транспірація води.

Нижня частина бульби, яка ще називається пуповиною, основою, столонним заглибленням, або впадиною, та якою бульба з'єднується зі столоном; протилежна від неї — верхня частина, або верхівка бульби з верхівковою брунькою.

За формою бульби бувають округлими, овальними або видовженими. В округлих бульб в усіх напрямах розміри майже однакові, в овальних — один з напрямів перевищує інші у 1,5 рази, у видовжених — удвічі і більше. Є сорти з проміжною формою бульб — яйцеподібною, плоскоовальною, бочкоподібною та ін.

Вкриті бульби гладенькою, лускуватою або сітчастою шкіркою.

Забарвлення м'якуша бульб різне — біле, жовте, світло-рожеве, іноді червоне, синє. Поверхня бульб також має різне забарвлення — біле, рожеве, червоне, синьо-фіолетове тощо.

Доведено, що розмір бульб можна збільшити, продовжуючи фазу їхнього росту,[20][21] але і в цьому випадку спадковість сорту відіграє важливу роль.

Природа процесу бульбоутворення і їхнього росту ще недостатньо вивчена. Проте існують думки щодо впливу на нього генетичних особливостей рослин до бульбоутворення і внутрішніх фізіологічних умов, у межах яких відбувається реалізація спадкової природи сортів.[22]

Товарними бульбами вважають ті, середня маса яких перевищує 40 г.[23]

Анатомічна будова бульби

Бульба картоплі з вічками
На поздовжньому розрізі стиглої бульби під мікроскопом виразно видно такі елементи: шкірку (у молодої бульби епідерміс), кору, камбій, судинні пучки, серцевину.

Шкірка — зовнішній захисний шар бульби, складається з кількох рядів опробковілих клітин вторинної покривної тканини — перидерми. Під шкіркою розміщується кора, яка складається з паренхімних клітин, заповнених крохмальними зернами, та провідних елементів лубу — ситоподібних трубок флоеми. За корою розташований шар клітин камбію, з якого до центру бульби утворюються елементи ксилеми. Центральна частина бульби заповнена паренхімними клітинами серцевини, яка радіальними променями розходиться до вічок у місцях їхнього розміщення.

У паренхімних клітинах бульб містяться крохмальні зерна. Найбільша кількість їх знаходиться у внутрішніх клітинах кори і зовнішніх — серцевини, найменша — у складі водянистих клітин центральної серцевини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:картоха1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:картоха2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:картоха3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|cG8KKsxfz6M}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — ISBN 978-617-7085-03-3.
Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Картоха1.jpg

2018-10-09T11:39:54Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Картоха2.jpeg

2018-10-09T11:38:20Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Картоха3.jpg

2018-10-09T11:37:43Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Люля

2018-10-09T11:06:26Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Лю́ля, -лі, '''''ж. ''= '''Колиска. '''''Вже твоя дитиночка у люлі кричить. ''Грин. III. 302. Ум. '''Люлечка. '''

'''Лю́ля, і, '''''ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
[[Категорія:Лю]]
==Сучасні словники==
Коли́ска[1], рідше люлька,[2] діал. колиса́нка[3] — ліжко для малюка, як правило підвісне або опорне. Гойдання дитини в колисці називається «колисанням» («колиханням»), а співана при цьому пісня — колисковою чи колисанкою[3].

==Опис==

В Україні колиску виготовляють тільки з чистих порід дерева — клен, калина, ясен, горіх, ліщина тощо. Розрізняють колиску опорну і підвісну. Колиску підвішують до стелі або розташовують біля ліжка батьків. У родині — колиска завжди одна (змінюються тільки покоління новонароджених, для яких вона є першим домом). По суті колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.

Традиційна українська колиска мала вигляд коробки. Стінки (рама) називались бильцями[4][5]. По кутах підвісної колиски прив'язували чотири мотузки (верве́чки, рідко вірве́чки)[6][7], на яких вона підвішувалася до гака чи кільця, укріпленого на сволоку. До бильця прив'язували ще один мотузок — почіпку, петельку на вільному кінці якого мати надівала собі на ногу[8].

Колиски на очепах у російській хаті
Дещо інакше були влаштовані російські колиски. Для підвішування їх використовували довгу жердину, яка в російській мові називалася очеп (спор. з укр. очепа — «багор»). Колиска прив'язувалася мотузками до одного кінця жердини, яка проходила через кільце-вертлюг, закріплене на сволоку. Повертаючи очеп, мати переміщала колиску з немовлям у різні частини хати, залежно від того, де було місце її хатньої роботи — біля прядки, пічки та ін.

==Обрядовість==
З колискою пов'язані багато народно-обрядових дій: насамперед, туди кладуть нагрудний хрестик дитини, який вона отримала при хрещенні; обрядові речі — освячене зілля, лозу, часник тощо.

Забороняється колисати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину, а також не можна було гойдати її удвох, бо це могло спричинити сварку у сім'ї. Дорослим не можна в колиску сідати, повертатись до неї спиною чи залишати у дворі після заходу Сонця тощо — бо все це послаблювало оберегову силу колиски.

Колекція дитячих колисок і люльок ХІХ-ХХ ст. експонується в Історико-культурному комплексі «Замок Радомисль»[9].

У народів Середньої Азії

Казахський бешик
Традиційна колиска народів Середньої Азії (азерб. beşik, каз. бесік, узб. beshik, тадж. гаҳвора) має конструкцію, максимально пристосовану для кочового побуту. Це вузька тісна скринька, споряджена зверху поздовжньою ручкою. У дні пророблено отвір для стоку сечі і фекалій, у ньому розміщується горщик. Незважаючи на зручність бешика для догляду за немовлям, сучасні медики виступають проти його використовування, оскільки стісненість і брак руху негативно відзначаються на розвитку дитини[10].

==Інше==
На початку XX ст. «колискою» могли називати й гойдалку: «Хочете… гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться»[11]
У переносному значенні «колиска» — «місце зародження», «прабатьківщина».
Берсо — садово-паркова споруда, назва якої походить від фр. berceau, що буквально значить «колиска».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Yf_NbOsNep4}}

==Джерела та література==

Вервечка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Почіпка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013

Нужен ли бешик в современных условиях — плюсы и минусы кыргызской люльки. ru.sputnik.kg. Sputnik Кыргызстан. Процитовано 24 травня 2018.

Колиска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Кл2.jpeg

2018-10-09T11:04:51Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Кл3.jpg

2018-10-09T11:04:29Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Кл1.jpg

2018-10-09T11:04:05Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Лепорт

2018-10-09T10:54:05Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Лепорт, -ту, '''''м. ''Рапортъ. ''Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав. ''Котл. Ен. VI. 34.
[[Категорія:Ле]]
==Сучасні словники==
Ра́порт (фр. rapport, від rapporter — «доповідати») — усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. Письмовий рапорт являє собою доповідну записку, в якій стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи.

==Інші значення==

Рапорт притаманний діловому спілкуванню в деяких організаціях, наприклад у військових. Таке повідомленя може бути усним, або письмовим, із дотриманням встановленої форми. Як правило рапорт включає звернення, саме повідомлення та представлення того, хто повідомляє. Наприклад: «Товаришу генерал-майоре. Перший механізований полк — на заняттях (навчанні, обслуговуванні техніки, прийманні їжі, відпочиває). Командир полку полковник Лісогор». Письмовий рапорт, у звернені містить замість звання назву посади керівника у давальному відміннику якому адресується документ. Після чого указують назву документа — «Рапорт», що пишеться посередині аркуша. Нижче йде викладення доповіді. Підписуючи рапорт ставлять дату, указують посаду і звання, ставлять підпис та зазначають ініціали і прізвище доповідаючого.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рап.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рап2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:рап1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rDnjtkLe_XY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Рап1.jpg

2018-10-09T10:52:29Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Рап2.jpg

2018-10-09T10:51:27Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Рап.jpg

2018-10-09T10:50:50Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Паця

2018-10-08T21:41:23Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Паця́, -ця́ти, '''''с. ''1) = '''Пацюк 1'''. ''Під порогом паця квичит. ''Гол. II. 684. 2) — '''морське'''. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.

'''Паця, -ці, '''''ж. ''1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8. 2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. '''Грати в паці'''. Играть въ бабки. Маркев. 76. ''А доки в паці будеш грати? ''Котл. Ен. V. 22.
[[Категорія:Па]]
==Сучасні словники==
Свиня свійська (Sus domestica) — парнокопитна тварина роду Свиня (Sus) родини свиневих (Suidae), одомашнена форма виду Sus scrofa.

Походить від європейських і азійських диких свиней (див. Свиня дика). Свійська свиня дає м'ясо і сало, а також шкіру і щетину; вона виявляє високу плодючість і швидко росте. Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно незначній витраті кормів на одиницю продукції, свинина відіграє головну роль у загальному виробництві м'яса (в УРСР 1970 — 46 %). Вона майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Завдяки цим прикметам значення свинарства постійно зростає, з пол. XIX ст. — зі збільшенням попиту на м'ясні продукти серед дедалі більшого населення міст. Зростання кількості свиней у світі (у млн тонн): 1938–39 — 296, 1965–66 — 588, і вже зараз поголів'я свиней у світі становить близько 1 млрд (2015)[1], більш ніж половина його зосереджено в Азії. Китай посідає перше місце у світі за кількістю свиней (майже 50 % світового виробництва). За обсягом свинарства вирізняються також США (10,3 % світового виробництва), Бразилія, Німеччина, Данія, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Угорщина. Нині існує понад 600 порід свиней різних напрямків продуктивності (м'ясні, сальні, беконні, м'ясо-сальні).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пц.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пц2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пц3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|a0ojdntyQFE}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Пц3.jpeg

2018-10-08T21:41:08Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Пц2.jpg

2018-10-08T21:40:26Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Пц.jpg

2018-10-08T21:40:09Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Манта

2018-10-08T21:32:09Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Манта, -ти, '''''ж. ''Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. ''Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. ''Федьк. I. 42.
[[Категорія:Ма]]
==Сучасні словники==
Плащ — верхній одяг з рукавами з непромокального матеріалу.

Існує кілька різновидів плащів, так, наприклад, — плащ з проґумованої тканини називається макінтош.

Історично, плащ — це широкий розстібний одяг без рукавів. В такому значенні слово використовується і тепер. Одним з варіантів одягу є армійські плащ-накидки, які у похідному положенні, за нормальної погоди, змотуються по діагоналі торсу або у (чи поверх у складеному вигляді) речовий мішок.

В Візантії на плащі робилась спеціальна нашивка — табліон, яка відображала знатне походження особи, що його носила.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пл33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пл11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пл22.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|SFMiSK82-cs}}

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Пл33.jpg

2018-10-08T21:30:42Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Пл22.jpg

2018-10-08T21:30:25Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Пл11.jpeg

2018-10-08T21:29:39Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Сапун

2018-10-08T21:23:43Z

Omkolesnyk.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Сапун, -на, '''''м. ''Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==

Сапун (жовтого кольору) на картері повітряного компресора
Сапу́н — кондиціонер робочої рідини, призначений для сполучення повітряної порожнини гідробака з навколишнім середовищем та очищення повітря, що надходить в гідробак з навколишнього середовища[1].

При перевищенні тиску у порожнині гідробака або картера механізму, величини зовнішнього тиску з картера через неповну герметичності з'єднань може витискатись мастило чи олива, а при зниженні тиску — всередину може підсмоктуватись повітря з пилом.

Сапун призначений для зрівнювання внутрішнього тиску із зовнішнім при нагріванні-охолодженні механізму, а також при зміні атмосферного тиску. Для очищення повітря, що надходить через сапун у ньому встановлюється повітряний фільтр. Сапун встановлюється на спеціальному різьбовому патрубку, виконаному в накривці гідробака або у корпусі картера.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сап.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сап1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сап2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|yU-qb_HSiW8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

ОСТ2-Г45-2-86 Сапуны. Технические условия.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Сапун

2018-10-08T21:22:50Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Сапун, -на, '''''м. ''Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==

Сапун (жовтого кольору) на картері повітряного компресора
Сапу́н — кондиціонер робочої рідини, призначений для сполучення повітряної порожнини гідробака з навколишнім середовищем та очищення повітря, що надходить в гідробак з навколишнього середовища[1].

При перевищенні тиску у порожнині гідробака або картера механізму, величини зовнішнього тиску з картера через неповну герметичності з'єднань може витискатись мастило чи олива, а при зниженні тиску — всередину може підсмоктуватись повітря з пилом.

Сапун призначений для зрівнювання внутрішнього тиску із зовнішнім при нагріванні-охолодженні механізму, а також при зміні атмосферного тиску. Для очищення повітря, що надходить через сапун у ньому встановлюється повітряний фільтр. Сапун встановлюється на спеціальному різьбовому патрубку, виконаному в накривці гідробака або у корпусі картера.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сап.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сап1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сап2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|yU-qb_HSiW8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

ОСТ2-Г45-2-86 Сапуны. Технические условия.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Сап2.jpeg

2018-10-08T21:21:06Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Сап1.jpg

2018-10-08T21:20:52Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Файл:Сап.jpg

2018-10-08T21:20:32Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

Перегній

2018-10-08T21:10:05Z

Omkolesnyk.fzfvs18:

'''Перегній, -гно́ю, '''''м. ''Поле, удобренное навозомъ. ''На перегною згноєній землі і роблять сіно два рази до року. ''Шух. І. 170.
[[Категорія:Пе]]
==Сучасні словники==

Шари ґрунту — найтемніша частина — гумусовий горизонт А (за сучасною індексацією, прийнятою в Україні, — Н), горизонт О (або горизонт Д) (з самого верху) — дернина; під гумусовим горизонтом — перехідний В (або НР), материнська порода — горизонт С (або Р)
Гу́мус, перегній (лат. humus — «земля», «ґрунт») — органічна частина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних решток і продуктів життєдіяльності організмів — гуміфікації.

Гумус ґрунту — це складний комплекс органічних сполук, який містить дві групи речовин:

неспецифічні органічні сполуки індивідуальної природи, які трапляються не тільки в ґрунтах, але й у інших об'єктах (тканинах рослин, тварин);
специфічні комплекси органічних сполук складної будови — це власне гумусові речовини.
Власне гумусові речовини поділяють на дві основні групи: групу темнозабарвлених гумінових кислот, в якій розрізняють власне гумінові кислоти (сірі), ульмінові кислоти (бурі) і розчинні у спирті гіматомеланові кислоти, і групу жовтозабарвлених фульвокислот.

Незважаючи на більш як двохсотлітню історію дослідження гумусу, на сьогодні ще немає єдиного трактування цього терміна. Термін «гумус», окрім як для характеристики органічної частини ґрунту, інколи використовують і для інших скупчень органічних речовин, що утворилися в результаті часткової трансформації відмерлих рослинних рештків: торфу, компостів, підстилок. Однак на думку Л. А. Александрової, термін «гумус» треба вважати виключно ґрунтовим і називати ним ту частину органічних речовин ґрунту, яка втратила анатомічну будову вихідних рослинних решток, зазнала процесів гуміфікації, сформувала гумусові горизонти, рівномірно забарвлюючи мінеральну масу в темний колір (тобто власне гумусові речовиини).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гумус.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гумус1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гумус2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uUvHTCC2cQo}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Закон України «Про охорону земель» (ст. 1) м. Київ, 19 червня 2003 року N 962-IV
Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. У двох частинах. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 270 і 286 с.
Підвальна Г. С. Гумусовий стан автоморфних ґрунтів Пасмового Побужжя: Монографія // Г. С. Підвальна, С. П. Позняк. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. — 192 с.
(рос.) Александрова Л. Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансофрмации / Л. Н. Александрова. — Л. : Наука, 1980. — 288 с.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Гумус1.jpg

2018-10-08T21:04:50Z

Omkolesnyk.fzfvs18: