Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Клекотати

2018-10-17T18:39:32Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Клекота́ти, -кочу́, -чеш, '''''гл. ''Кричать (объ орлахъ). ''Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. ''Мет.

== У сучасному світі ==
1)Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). На могилі ворон кряче, І орли десь клекотять (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 296); Журавлі в небесах клекотали У чужій, наче в рідній землі (Терень Масенко, Степ, 1938, 61).
2)Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину).Вода клекоче, булькотить та все несе Лавріна далі на гостре каміння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 343); Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Максим Рильський, I, 1960, 298); Кипіти з шумом. Самовар радісно клекотів і випускав пару (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317)
[http://sum.in.ua/s/klekotaty]

[[Зображення:Клекотані як звук птахів.jpg]]

[[Зображення:Клекотати.jpg]]

[[Категорія:Кл]]

Файл:Клекотані як звук птахів.jpg

2018-10-17T18:38:30Z

Omklimova.fzfvs18:

Файл:Клекотати.jpg

2018-10-17T18:36:46Z

Omklimova.fzfvs18:

Чіпатися

2018-10-17T18:29:39Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Чіпатися, -паюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Чіплятися. '''''Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини.... ''ЕЗ. V. 218.
[[Категорія:Чі]]
== У сучасному світі ==
Чіпатися - похідне від "чіпати".
Чіпаються будь-чим за будь-що, за кого—що, кого, чого. Чіплятися у 1, 2 знач. Котрі були нижчого росту, чіпалися високих і валили їх із ніг, разом з ними ще в воді.. борикаючись (Іван Франко, VI, 1951, 130); Часом нараз починала недужа метатися на ліжку, мов птиця ранена. І чіпалася гострими схудлими пальцями Парасчиної руки і стогнала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 258).
Чіпатися до кого — чого, кого, чого, у переносному значенні. А якби до тебе чіпалися, то навіть не признавайся, що мене знаєш (Іван Франко, IX, 1952, 165); — Чого ви чіпаєтеся дівчини? — вмішалася в розмову подруга Марічки (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 231);

[http://sum.in.ua/s/chipaty]

[[Зображення:Ігрвшкова мавпа що зачепилася за людський палець.jpg]]

Файл:Ігрвшкова мавпа що зачепилася за людський палець.jpg

2018-10-17T18:28:14Z

Omklimova.fzfvs18:

Забілювати

2018-10-17T18:01:00Z

Omklimova.fzfvs18:

== Словник Грінченко ==
'''Забілювати, -люю, -єш, забіля́ти, -ля́ю, -єш, забілити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''1) Забѣливать, забѣлить. 2) Подбѣливать, подбѣлить, приправлять, приправить молокомъ или сметаной кушанье.

=== Сучасний словник ===
Робити що-небудь білим, покриваючи крейдою, білою фарбою і т. ін. Сніжинки заліплюють очі, забілюють коміри, вплітаються в Дарчине волосся (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 132); Найперше ухопила пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа (Леся Українка, III, 1952, 710).

[http://sum.in.ua/s/zabiljuvaty]

[https://www.youtube.com/watch?v=zElfiyARKHk]

[[Зображення:Біла стіна.jpg ]] [[Зображення:Забілювати.jpg ]]

[[Категорія:За]]

Файл:Забілювати.jpg

2018-10-17T17:59:22Z

Omklimova.fzfvs18:

Файл:Біла стіна.jpg

2018-10-17T17:57:16Z

Omklimova.fzfvs18:

Вуркота

2018-10-17T17:53:01Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Вуркота, -ти, '''''ж. '''''= Воркота. '''''Ой на кота вуркота. ''КС. 1893. VII. 82.
[[Категорія:Ву]]

== У сучасному світі ==

Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).

=== [https://ukrainian_explanatory.academic.ru/88640/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8] ===

[[Зображення:Кошеня-воркотеня.jpeg480360.jpg]] [[Зображення:Кошеня-воркотеня.jpg]]

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://youtu.be/mPXNlNH-Kcc]]

Вуркота

2018-10-17T17:52:15Z

Omklimova.fzfvs18:

Файл:Кошеня-воркотеня.jpg

2018-10-17T17:51:17Z

Omklimova.fzfvs18:

Файл:Кошеня-воркотеня.jpeg480360.jpg

2018-10-17T17:50:33Z

Omklimova.fzfvs18:

Югнути

2018-10-09T16:03:03Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Югнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Побѣжать, махнуть. ''Та знов югне з хати, і слід загув. ''МВ. II. 10. ''Югнем косити! ''

'''Академічний словник української мови.'''

Швидко піти, побігти куди-небудь, зникнути десь. Андрійко йому своє: — І так сидіть нудно! — Та знов югне з хати — і слід загув!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 275); Враз на хуторі затріщали постріли, кулі засвистіли довкола вітряка, і селянин, кинувши воза, югнув під вітряк (Петро Панч, I, 1956, 569).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 612.

[[Категорія:Юг]]

Велет

2018-10-09T15:55:19Z

Omklimova.fzfvs18:

== Словника Грінченко ==
'''Велет, -та, '''''м. '''''= Велетень. '''Уман. І. 68.

=== Сучасність ===

Те саме, що велетень. Чи велет предвічний заклятий Тут, ставши скалою, застряг? (Іван Франко, XIII, 1954, 102); Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук.. Стрічаються справжні велети (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 138); Велет з невичерпною енергією, богатир волі, мислі й духу, він [І. Франко], не зупиняючись, все далі йшов, вперед все далі (Павло Тичина, III, 1957, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.

[http://sum.in.ua/s/velet]

<gallery>
Файл:Example.jpg|jpeg 1600 х 1040

[[Категорія:Ве]]

Забілювати

2018-10-09T15:18:39Z

Omklimova.fzfvs18:

Вуркота

2018-10-09T14:55:05Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Вуркота, -ти, '''''ж. '''''= Воркота. '''''Ой на кота вуркота. ''КС. 1893. VII. 82.
[[Категорія:Ву]]

== У сучасному світі ==

Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).

=== [https://ukrainian_explanatory.academic.ru/88640/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8] ===

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://youtu.be/mPXNlNH-Kcc]]

Вуркота

2018-10-09T14:53:39Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Вуркота, -ти, '''''ж. '''''= Воркота. '''''Ой на кота вуркота. ''КС. 1893. VII. 82.
[[Категорія:Ву]]

== У сучасному світі ==

Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).
=== [/ukrainian_explanatory.academic.ru/88640/муркотати] ===
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://youtu.be/mPXNlNH-Kcc]]

Вуркота

2018-10-09T14:52:53Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Вуркота, -ти, '''''ж. '''''= Воркота. '''''Ой на кота вуркота. ''КС. 1893. VII. 82.
[[Категорія:Ву]]

== У сучасному світі ==

Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).
== /ukrainian_explanatory.academic.ru/88640/муркотати ==
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://youtu.be/mPXNlNH-Kcc]]

Вуркота

2018-10-09T14:50:27Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Вуркота, -ти, '''''ж. '''''= Воркота. '''''Ой на кота вуркота. ''КС. 1893. VII. 82.
[[Категорія:Ву]]

== У сучасному світі ==

Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://youtu.be/mPXNlNH-Kcc]]

Вуркота

2018-10-09T14:49:41Z

Omklimova.fzfvs18:

Вуркота

2018-10-09T14:47:27Z

Omklimova.fzfvs18:

'''Вуркота, -ти, '''''ж. '''''= Воркота. '''''Ой на кота вуркота. ''КС. 1893. VII. 82.
[[Категорія:Ву]]

== У сучасному світі ==

Те саме що й муркотіня котів. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).
<gallery>
Файл:Example.jpg|кошеня-воркотеня
Файл:Example.jpg|Опис2
</gallery>

Хай

2018-10-09T13:56:00Z

Omklimova.fzfvs18:

Хай

2018-10-09T13:49:25Z

Omklimova.fzfvs18:

== Словник Грінченка ==
'''Хай, '''''нар. ''Пускай, пусть. ''Хай їй лиха година! ''Рудч. Ск. ''Хай же її Бог благословить, мою дитину. ''МВ. II. 164.
[[Категорія:Ха]]

== Сучасні словники ==

==[http://sum.in.ua/s/khaj]==
Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання. — Христе, дай отому бродязі, — сказала вона, вказуючи головою на Івася, — шматок хліба та хай уже він іде, хай моєї душі не мучить (Панас Мирний, I, 1954, 242); Перебалакайте по телефону з друкарнею.., хай вона зараз вишле мені 5—6 прим, книжки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 330); [Прапорщик:] Коли махну рукою — хай оркестр грає марсельєзу (Олександр Корнійчук, I, 1955, 151); б) дозвіл, згоду. — Ну, що ж — хай буде поєдинок! — Це він говорить уголос, сідає на ліжко й витріщає в темряву очі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 408); — Хіба я не знаю, хіба я не чую, що про мене кажуть і думають?.. Знаю... добре знаю!.. Та хай кажуть, хай думають... (Панас Мирний, I, 1949, 275); в) побажання, заклик. Хай згине цар! (Леся Українка, I, 1951, 253); Хай мир живе, хай дружби коло єднає нас в ряди ліцні! (Володимир Сосюра, III, 1958, 222); — Добре підкували, від серця, — запевняв буковинець на прощання. — Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (Олесь Гончар, III, 1959, 94); — А хай воно пропаде! (Олександр Довженко, I, 1958, 220).

Хай йому (їй)! — уживається при відмові від якої-небудь думки, дії, вчинку і т. ін
част. Уживається в знач. так і бути, гаразд, добре. Не вдалось, то й хай: сім років мак не родив і голоду не було! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 194); [Парвус:] Я волів би, щоб се сказав хто інший, а не жінка Руфінова та ще й при чоловіку... Та хай і так (Леся Українка, II, 1951, 450); Вона хоче зустріти його несподівано, побачити його таким, як він є. Коли з бородою — хай! Вона ще ніколи не бачила його бородатим! (Олесь Гончар, III, 1959, 174); — Відступатимуть наші бійці — скажіть, — просив голова.., — щоб стаєнь, корівників, свинарників не палили. Ну, як бомба або снаряд попаде, то тоді вже хай... Що ж зробиш... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 329).

част., у сполуч. з дієсл. 1 ос. майб. чол. Уживається для вираження готовності або прагнення до чогось. — Паночку, — зітхнувши важко, вимовив він, — хай уже я один в одвіті буду... (Панас Мирний, IV, 1955, 224); — Хай з ворогами й я сконаю, Та дай помститись за недолю, За сором мій і мого люду! (Леся Українка, I, 1951, 339); — Хай краще я самотужки всі лямки тягтиму, аніж маю нарікання терпіти!.. — Еге-ге, — сказав Іван Антонович. — Бачу, ви, Хаєцький, погано зрозуміли свої командирські функції (Олесь Гончар, III, 1959, 310).

спол. допустовий. Уживається для вираження припущення при протиставленні. І хай він, може, впаде, як Юрій Брянський, в задунайських низинах чи в словацьких горах, він і в останню передсмертну хвилину дякуватиме долі за те, що вона не водила його манівцями, а поставила в ряди великої армії на пряму магістраль (Олесь Гончар, III, 1959, 292); Хай мокро на ниві, хай тяжко орати, Та я ж переверну ще гори ріллі! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 65);

спол. мети. Уживається для приєднання підрядного речення мети до головного. Стягли ми з Карпа свиту, поклали на постіль — хай проспиться, а самі на коней та й майнули на розвідки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 304); Єсть у мене ще просьба і друга; Сюю просьбу я шлю твоїй музі, Хай вона, як зозуленька в лузі, Звеселить твого смутного друга (Леся Українка, I, 1951, 56).