Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Догнати

2017-11-12T11:32:06Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Догнати. '''См. '''Доганяти. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''ДОГНАТИ''', дожену, доженеш, док., перех. і без додатка.

1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду. Подибала стара мати Доню в полі доганяти... (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Колона все прискорювала крок, і все важче і важче було її доганяти (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 159); Лаврін догнав її й порівнявся з нею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 308); — Дожену, — блискає думка Яреськові. — Хоч до Перекопу гнатимусь, а кулемет буде мій! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 316);

// перен. Порівнюватися з ким-небудь зростом. Явдоха була уже дівка; Горпина — її доганяла (Панас Мирний, I, 1954, 56); Синок уже на зріст матір доганяє (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 117); Сад міцнів щодня — і скоро Нас догнав і вище ріс (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 32).

♦ Доганяти вітра в полі — те саме, що Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі (див. вітер).

2. перен. Домагатися таких же успіхів, досягнень і т. ін., які мають передові люди. Хоч хвалять, що ми роботящі, Та мусим ще вище ми брать, Бо в області в за нас кращі! Тож є кого нам доганять! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 119); Герой Соціалістичної Праці Гіталов теж починав з малого, а тепер дожени його, спробуй (Юрій Яновський, II, 1954, 129).

3. Примушувати рухатися до певного місця. Догнали отару до становища (Панас Мирний, II, 1954, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 338.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/doghanjaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Догнати

2017-11-12T11:31:53Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Догнати. '''См. '''Доганяти. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''ДОГНАТИ''', дожену, доженеш, док., перех. і без додатка.

1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду. Подибала стара мати Доню в полі доганяти... (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Колона все прискорювала крок, і все важче і важче було її доганяти (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 159); Лаврін догнав її й порівнявся з нею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 308); — Дожену, — блискає думка Яреськові. — Хоч до Перекопу гнатимусь, а кулемет буде мій! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 316);

// перен. Порівнюватися з ким-небудь зростом. Явдоха була уже дівка; Горпина — її доганяла (Панас Мирний, I, 1954, 56); Синок уже на зріст матір доганяє (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 117); Сад міцнів щодня — і скоро Нас догнав і вище ріс (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 32).

♦ Доганяти вітра в полі — те саме, що Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі (див. вітер).

2. перен. Домагатися таких же успіхів, досягнень і т. ін., які мають передові люди. Хоч хвалять, що ми роботящі, Та мусим ще вище ми брать, Бо в області в за нас кращі! Тож є кого нам доганять! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 119); Герой Соціалістичної Праці Гіталов теж починав з малого, а тепер дожени його, спробуй (Юрій Яновський, II, 1954, 129).

3. Примушувати рухатися до певного місця. Догнали отару до становища (Панас Мирний, II, 1954, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 338.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/doghanjaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Догнати

2017-11-12T11:26:24Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Догнати. '''См. '''Доганяти. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''ДОГНАТИ''', дожену, доженеш, док., перех. і без додатка.

1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду. Подибала стара мати Доню в полі доганяти... (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Колона все прискорювала крок, і все важче і важче було її доганяти (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 159); Лаврін догнав її й порівнявся з нею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 308); — Дожену, — блискає думка Яреськові. — Хоч до Перекопу гнатимусь, а кулемет буде мій! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 316);

// перен. Порівнюватися з ким-небудь зростом. Явдоха була уже дівка; Горпина — її доганяла (Панас Мирний, I, 1954, 56); Синок уже на зріст матір доганяє (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 117); Сад міцнів щодня — і скоро Нас догнав і вище ріс (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 32).

♦ Доганяти вітра в полі — те саме, що Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі (див. вітер).

2. перен. Домагатися таких же успіхів, досягнень і т. ін., які мають передові люди. Хоч хвалять, що ми роботящі, Та мусим ще вище ми брать, Бо в області в за нас кращі! Тож є кого нам доганять! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 119); Герой Соціалістичної Праці Гіталов теж починав з малого, а тепер дожени його, спробуй (Юрій Яновський, II, 1954, 129).

3. Примушувати рухатися до певного місця. Догнали отару до становища (Панас Мирний, II, 1954, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 338.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Догнати

2017-11-12T11:25:51Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Догнати. '''См. '''Доганяти. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Жебрачий

2017-11-12T11:24:20Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Жебрачий, -а, -е '''= '''Жебрацький. '''
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
'''ЖЕБРАЧИЙ''', а, е.

1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 206);

// Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.

2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка, III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Радянське літературознавство, 4, 1957, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/zhebracjkyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Жебрачий

2017-11-12T11:23:56Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Жебрачий, -а, -е '''= '''Жебрацький. '''
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
'''ЖЕБРА́ЦЬКИЙ''', а, е.

1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 206);

// Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.

2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка, III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Радянське літературознавство, 4, 1957, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/zhebracjkyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Жебрачий

2017-11-12T11:23:21Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Жебрачий, -а, -е '''= '''Жебрацький. '''
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
'''ЖЕБРА́ЦЬКИЙ''', а, е.

1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 206);

// Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.

2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка, III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Радянське літературознавство, 4, 1957, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Жебрачий

2017-11-12T11:23:10Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Жебрачий, -а, -е '''= '''Жебрацький. '''
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
'''ЖЕБРА́ЦЬКИЙ''', а, е.

1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 206);

// Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.

2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка, III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Радянське літературознавство, 4, 1957, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Жебрачий

2017-11-12T11:22:48Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Жебрачий, -а, -е '''= '''Жебрацький. '''
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Приглядати

2017-11-12T11:21:56Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Пригляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''Присматривать, присмотрѣть. ''Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою. ''МВ. І. 77.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
'''ПРИГЛЯДАТИ''', аю, аєш, недок., ПРИГЛЯНУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯДІТИ і ПРИГЛЕДІТИ, джу, диш, док.

1. неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що наглядати 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Іван Котляревський, I, 1952, 135); — Ти служив мені так, що дай боже, щоб і товариш так приглядав добра, як ти вбивався за хазяйським (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 351); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 311); — Ожениться [хлопець] і старість нашу пригляне (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 267); [Гапка:] А ти, дівко, замість того, щоб принаджувати парубка, краще б пішла до обори та пригляділа за коровою (Марко Кропивницький, II, 1958, 131); «Помираю, браття, За рідну Вкраїну, — Ой пригледьте вдову мою і малу дитину» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 339); «Бігати за ним, вислідковувати [висліджувати] його я не буду». І вона справді жодного разу не насмілювалася приглядати за ним, а просто мовчала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 109).

2. перех., розм. Те саме, що наглядати 3. Купили корову... Мати вже давно приглянула її в Явтухів (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 15); В своїх настирливих листах мати описувала дочці женихів, що пригледіла для неї в Хімках та в самій Москві (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 14).

3. неперех., діал. Придивлятися (у 1 знач.). — Там усього приглядають, усе примічають... (Марко Вовчок, I, 1955, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 590.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Pryghljadaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Приглядати

2017-11-12T11:21:41Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Пригляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''Присматривать, присмотрѣть. ''Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою. ''МВ. І. 77.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
'''ПРИГЛЯДАТИ''', аю, аєш, недок., ПРИГЛЯНУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯДІТИ і ПРИГЛЕДІТИ, джу, диш, док.

1. неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що наглядати 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Іван Котляревський, I, 1952, 135); — Ти служив мені так, що дай боже, щоб і товариш так приглядав добра, як ти вбивався за хазяйським (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 351); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 311); — Ожениться [хлопець] і старість нашу пригляне (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 267); [Гапка:] А ти, дівко, замість того, щоб принаджувати парубка, краще б пішла до обори та пригляділа за коровою (Марко Кропивницький, II, 1958, 131); «Помираю, браття, За рідну Вкраїну, — Ой пригледьте вдову мою і малу дитину» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 339); «Бігати за ним, вислідковувати [висліджувати] його я не буду». І вона справді жодного разу не насмілювалася приглядати за ним, а просто мовчала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 109).

2. перех., розм. Те саме, що наглядати 3. Купили корову... Мати вже давно приглянула її в Явтухів (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 15); В своїх настирливих листах мати описувала дочці женихів, що пригледіла для неї в Хімках та в самій Москві (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 14).

3. неперех., діал. Придивлятися (у 1 знач.). — Там усього приглядають, усе примічають... (Марко Вовчок, I, 1955, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 590.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Pryghljadaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Приглядати

2017-11-12T11:20:55Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Пригляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''Присматривать, присмотрѣть. ''Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою. ''МВ. І. 77.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
'''ПРИГЛЯДАТИ''', аю, аєш, недок., ПРИГЛЯНУТИ, ну, неш, ПРИГЛЯДІТИ і ПРИГЛЕДІТИ, джу, диш, док.

1. неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що наглядати 1. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Іван Котляревський, I, 1952, 135); — Ти служив мені так, що дай боже, щоб і товариш так приглядав добра, як ти вбивався за хазяйським (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 351); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 311); — Ожениться [хлопець] і старість нашу пригляне (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 267); [Гапка:] А ти, дівко, замість того, щоб принаджувати парубка, краще б пішла до обори та пригляділа за коровою (Марко Кропивницький, II, 1958, 131); «Помираю, браття, За рідну Вкраїну, — Ой пригледьте вдову мою і малу дитину» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 339); «Бігати за ним, вислідковувати [висліджувати] його я не буду». І вона справді жодного разу не насмілювалася приглядати за ним, а просто мовчала (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 109).

2. перех., розм. Те саме, що наглядати 3. Купили корову... Мати вже давно приглянула її в Явтухів (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 15); В своїх настирливих листах мати описувала дочці женихів, що пригледіла для неї в Хімках та в самій Москві (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 14).

3. неперех., діал. Придивлятися (у 1 знач.). — Там усього приглядають, усе примічають... (Марко Вовчок, I, 1955, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 590.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Приглядати

2017-11-12T11:20:33Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Пригляда́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, '''''гл. ''Присматривать, присмотрѣть. ''Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою. ''МВ. І. 77.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пооблуплюватися

2017-11-12T11:19:42Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, '''''гл. ''Облупиться (во множествѣ). ''Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. ''Стор. МПр. 105.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
'''ПООБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ''', юється, док. Облупитися (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 172

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Pooblupljuvatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пооблуплюватися

2017-11-12T11:19:08Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, '''''гл. ''Облупиться (во множествѣ). ''Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. ''Стор. МПр. 105.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
'''ПООБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ''', юється, док. Облупитися (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 172

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пооблуплюватися

2017-11-12T11:18:56Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, '''''гл. ''Облупиться (во множествѣ). ''Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. ''Стор. МПр. 105.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
'''ПООБЛУ́ПЛЮВАТИСЯ''', юється, док. Облупитися (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 172

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Пооблуплюватися

2017-11-12T11:18:41Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, '''''гл. ''Облупиться (во множествѣ). ''Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. ''Стор. МПр. 105.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Головництво

2017-11-12T11:18:10Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Головництво, -ва, '''''с. ''Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. ''Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. ''Федьк.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
'''ГОЛО́ВНИЦТВО''', а, сер., діал. Кримінальний злочин; кримінальщина. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 93); — Люди, опам'ятайте мене, божевільну, бо ще головництво нароблю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 112.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Gholovnyctvo

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Головництво

2017-11-12T11:17:58Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Головництво, -ва, '''''с. ''Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. ''Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. ''Федьк.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
'''ГОЛО́ВНИЦТВО''', а, сер., діал. Кримінальний злочин; кримінальщина. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 93); — Люди, опам'ятайте мене, божевільну, бо ще головництво нароблю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 112.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Gholovnyctvo

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Головництво

2017-11-12T11:17:23Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Головництво, -ва, '''''с. ''Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. ''Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. ''Федьк.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
'''ГОЛО́ВНИЦТВО''', а, сер., діал. Кримінальний злочин; кримінальщина. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 93); — Люди, опам'ятайте мене, божевільну, бо ще головництво нароблю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 112.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Головництво

2017-11-12T11:17:08Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Головництво, -ва, '''''с. ''Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. ''Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. ''Федьк.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Омертвіти

2017-11-12T11:16:29Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Омертвіти, -вію, -єш, '''''гл. ''Омертвѣть, обмереть. ''Омертвіють люде від страху''Єв. Л. XXI. 36. ''Як вистрелили, дак він і омертвів. ''
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
'''ОМЕРТВІТИ''', ію, ієш, док.

1. Утратити ознаки життя; обмертвіти. Сухе, змарніле обличчя [Оксани] посіріло і ніби омертвіло (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 92).

2. перен. Утратити здатність рухатися; заклякнути, заціпеніти. — Хутко, дівчино! Не йде, мов омертвіла (Марко Вовчок, I, 1955, 42).

3. перен. Стати пустим, безлюдним, ніби вимерлим (про житло, населений пункт і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 693.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Omertvity

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Омертвіти

2017-11-12T11:16:13Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Омертвіти, -вію, -єш, '''''гл. ''Омертвѣть, обмереть. ''Омертвіють люде від страху''Єв. Л. XXI. 36. ''Як вистрелили, дак він і омертвів. ''
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
'''ОМЕРТВІТИ''', ію, ієш, док.

1. Утратити ознаки життя; обмертвіти. Сухе, змарніле обличчя [Оксани] посіріло і ніби омертвіло (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 92).

2. перен. Утратити здатність рухатися; заклякнути, заціпеніти. — Хутко, дівчино! Не йде, мов омертвіла (Марко Вовчок, I, 1955, 42).

3. перен. Стати пустим, безлюдним, ніби вимерлим (про житло, населений пункт і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 693.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Omertvity

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Омертвіти

2017-11-12T11:15:31Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Омертвіти, -вію, -єш, '''''гл. ''Омертвѣть, обмереть. ''Омертвіють люде від страху''Єв. Л. XXI. 36. ''Як вистрелили, дак він і омертвів. ''
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
'''ОМЕРТВІТИ''', ію, ієш, док.

1. Утратити ознаки життя; обмертвіти. Сухе, змарніле обличчя [Оксани] посіріло і ніби омертвіло (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 92).

2. перен. Утратити здатність рухатися; заклякнути, заціпеніти. — Хутко, дівчино! Не йде, мов омертвіла (Марко Вовчок, I, 1955, 42).

3. перен. Стати пустим, безлюдним, ніби вимерлим (про житло, населений пункт і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 693.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Омертвіти

2017-11-12T11:15:13Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Омертвіти, -вію, -єш, '''''гл. ''Омертвѣть, обмереть. ''Омертвіють люде від страху''Єв. Л. XXI. 36. ''Як вистрелили, дак він і омертвів. ''
[[Категорія:Ом]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Хвижа

2017-11-12T11:13:01Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Хвижа, -жі, '''''ж. ''Вьюга, мятель. ''На дворі хвижа. ''Ном. № 6851. ''Під таку хвижу не одно одубіє. ''О. 1861. V. 72. ''Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. ''О. 1861. V. 72.
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
'''ХВИ́ЖА''', і, жін., діал. Завірюха, метелиця. На подвір'ї гуляє хвижа І, бурхаючи навкруги, Перемерзлі садки колише (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 62); Як заломить взимку крижі, — так і жди сліпої хвижі, так і знай: почнуть сніги (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 36.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Хвижа

2017-11-12T11:12:37Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Хвижа, -жі, '''''ж. ''Вьюга, мятель. ''На дворі хвижа. ''Ном. № 6851. ''Під таку хвижу не одно одубіє. ''О. 1861. V. 72. ''Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. ''О. 1861. V. 72.
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
'''ХВИ́ЖА''', і, жін., діал. Завірюха, метелиця. На подвір'ї гуляє хвижа І, бурхаючи навкруги, Перемерзлі садки колише (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 62); Як заломить взимку крижі, — так і жди сліпої хвижі, так і знай: почнуть сніги (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 36.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvuja3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Hvuja3.jpg

2017-11-12T11:11:56Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Файл:Hvuja2.jpg

2017-11-12T11:11:48Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Файл:Hvuja1.jpg

2017-11-12T11:11:39Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Файл:Hvuja.jpg

2017-11-12T11:11:29Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Хвижа

2017-11-12T11:05:23Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Хвижа, -жі, '''''ж. ''Вьюга, мятель. ''На дворі хвижа. ''Ном. № 6851. ''Під таку хвижу не одно одубіє. ''О. 1861. V. 72. ''Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. ''О. 1861. V. 72.
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
'''ХВИ́ЖА''', і, жін., діал. Завірюха, метелиця. На подвір'ї гуляє хвижа І, бурхаючи навкруги, Перемерзлі садки колише (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 62); Як заломить взимку крижі, — так і жди сліпої хвижі, так і знай: почнуть сніги (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 36.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Хвижа

2017-11-12T11:04:46Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Хвижа, -жі, '''''ж. ''Вьюга, мятель. ''На дворі хвижа. ''Ном. № 6851. ''Під таку хвижу не одно одубіє. ''О. 1861. V. 72. ''Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. ''О. 1861. V. 72.
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Задосить

2017-11-12T11:04:23Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Задо́сить, '''''нар. ''Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. ''Торік було садовини задосить. ''НВолын. у.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
'''ЗАДО́СИТЬ''', присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. [Матрона:] Та чи нам же його [поля] треба? Маємо, богу дякувати, й свого задосить (Іван Франко, IX, 1952, 401); Увагу його вабили не річка і не веселі забави товаришів, а книжки, яких було задосить у тісних низеньких кімнатах його дому (Натан Рибак, Час, 1960, 206);

// у знач. присудк. сл. Цілком вистачає. У личинок метеликів — гусениць — складних очей зовсім немає. Їм задосить кількох пар простих очей, які розміщуються поблизу рота (Наука і життя, 2, 1966, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 114.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Zadosytj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Задосить

2017-11-12T11:04:09Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Задо́сить, '''''нар. ''Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. ''Торік було садовини задосить. ''НВолын. у.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
'''ЗАДО́СИТЬ''', присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. [Матрона:] Та чи нам же його [поля] треба? Маємо, богу дякувати, й свого задосить (Іван Франко, IX, 1952, 401); Увагу його вабили не річка і не веселі забави товаришів, а книжки, яких було задосить у тісних низеньких кімнатах його дому (Натан Рибак, Час, 1960, 206);

// у знач. присудк. сл. Цілком вистачає. У личинок метеликів — гусениць — складних очей зовсім немає. Їм задосить кількох пар простих очей, які розміщуються поблизу рота (Наука і життя, 2, 1966, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 114.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Zadosytj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Задосить

2017-11-12T11:03:23Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Задо́сить, '''''нар. ''Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. ''Торік було садовини задосить. ''НВолын. у.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
'''ЗАДО́СИТЬ''', присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. [Матрона:] Та чи нам же його [поля] треба? Маємо, богу дякувати, й свого задосить (Іван Франко, IX, 1952, 401); Увагу його вабили не річка і не веселі забави товаришів, а книжки, яких було задосить у тісних низеньких кімнатах його дому (Натан Рибак, Час, 1960, 206);

// у знач. присудк. сл. Цілком вистачає. У личинок метеликів — гусениць — складних очей зовсім немає. Їм задосить кількох пар простих очей, які розміщуються поблизу рота (Наука і життя, 2, 1966, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 114.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Задосить

2017-11-12T11:02:33Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Задо́сить, '''''нар. ''Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. ''Торік було садовини задосить. ''НВолын. у.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Відгрібатися

2017-11-12T11:01:36Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Відгріба́тися, -ба́юся, -єшся, '''сов. в. '''відгребтися, -буся, -бешся, '''''гл. ''1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. ''Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. ''Александров. у. (Залюбовск.). ''Ніяк я від його ''(лиха) ''ні одіб’юся, ні одгребуся. ''Мир. ХРВ. 393. ''Та Бог з вами! одгрібався Чіпка, не рад, що й зачепив таку причепу. ''Мир. ХРВ. 177.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
'''ВІДГРІБА́ТИСЯ''', аюся, аєшся, недок., ВІДГРЕБТИ́СЯ, буся, бешся; мин. ч. відгрібся, греблася, лося; мн. відгреблися; док.

1. Відкидати що-небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, граблями, руками й т. ін.; звільнятися від землі, снігу тещо. Землею в окопі його привалило... Одгрібся. Отямився (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 19); * Образно. — Якесь лихо з самого малку мене [Чіпку] окривало, — з самого малку воно вчепилося за мене, ніяк я від нього ні одіб'юся, ні одгребуся! (Панас Мирний, II, 1954, 286).

2. від чого, розм. Гребучи гвинтами, веслами тощо, відпливати, віддалятися. Та даремне силкувалися вони [мореплавці] од острова одгребтися: супутній вітер не давав їм вийти з затоки в море (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 573.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidgribatysa1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidgribatysa2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidgribatysa3.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vidghribatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Vidgribatysa1.jpg

2017-11-12T10:59:50Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Файл:Vidgribatysa2.jpg

2017-11-12T10:59:37Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Файл:Vidgribatysa3.jpg

2017-11-12T10:59:22Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Відгрібатися

2017-11-12T10:48:14Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Відгріба́тися, -ба́юся, -єшся, '''сов. в. '''відгребтися, -буся, -бешся, '''''гл. ''1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. ''Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. ''Александров. у. (Залюбовск.). ''Ніяк я від його ''(лиха) ''ні одіб’юся, ні одгребуся. ''Мир. ХРВ. 393. ''Та Бог з вами! одгрібався Чіпка, не рад, що й зачепив таку причепу. ''Мир. ХРВ. 177.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
'''ВІДГРІБА́ТИСЯ''', аюся, аєшся, недок., ВІДГРЕБТИ́СЯ, буся, бешся; мин. ч. відгрібся, греблася, лося; мн. відгреблися; док.

1. Відкидати що-небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, граблями, руками й т. ін.; звільнятися від землі, снігу тещо. Землею в окопі його привалило... Одгрібся. Отямився (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 19); * Образно. — Якесь лихо з самого малку мене [Чіпку] окривало, — з самого малку воно вчепилося за мене, ніяк я від нього ні одіб'юся, ні одгребуся! (Панас Мирний, II, 1954, 286).

2. від чого, розм. Гребучи гвинтами, веслами тощо, відпливати, віддалятися. Та даремне силкувалися вони [мореплавці] од острова одгребтися: супутній вітер не давав їм вийти з затоки в море (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 573.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vidghribatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Відгрібатися

2017-11-12T10:47:56Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Відгріба́тися, -ба́юся, -єшся, '''сов. в. '''відгребтися, -буся, -бешся, '''''гл. ''1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. ''Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. ''Александров. у. (Залюбовск.). ''Ніяк я від його ''(лиха) ''ні одіб’юся, ні одгребуся. ''Мир. ХРВ. 393. ''Та Бог з вами! одгрібався Чіпка, не рад, що й зачепив таку причепу. ''Мир. ХРВ. 177.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
'''ВІДГРІБА́ТИСЯ''', аюся, аєшся, недок., ВІДГРЕБТИ́СЯ, буся, бешся; мин. ч. відгрібся, греблася, лося; мн. відгреблися; док.

1. Відкидати що-небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, граблями, руками й т. ін.; звільнятися від землі, снігу тещо. Землею в окопі його привалило... Одгрібся. Отямився (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 19); * Образно. — Якесь лихо з самого малку мене [Чіпку] окривало, — з самого малку воно вчепилося за мене, ніяк я від нього ні одіб'юся, ні одгребуся! (Панас Мирний, II, 1954, 286).

2. від чого, розм. Гребучи гвинтами, веслами тощо, відпливати, віддалятися. Та даремне силкувалися вони [мореплавці] од острова одгребтися: супутній вітер не давав їм вийти з затоки в море (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 573.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Vidghribatysja

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Відгрібатися

2017-11-12T10:46:15Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Відгріба́тися, -ба́юся, -єшся, '''сов. в. '''відгребтися, -буся, -бешся, '''''гл. ''1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. ''Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. ''Александров. у. (Залюбовск.). ''Ніяк я від його ''(лиха) ''ні одіб’юся, ні одгребуся. ''Мир. ХРВ. 393. ''Та Бог з вами! одгрібався Чіпка, не рад, що й зачепив таку причепу. ''Мир. ХРВ. 177.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
'''ВІДГРІБА́ТИСЯ''', аюся, аєшся, недок., ВІДГРЕБТИ́СЯ, буся, бешся; мин. ч. відгрібся, греблася, лося; мн. відгреблися; док.

1. Відкидати що-небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, граблями, руками й т. ін.; звільнятися від землі, снігу тещо. Землею в окопі його привалило... Одгрібся. Отямився (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 19); * Образно. — Якесь лихо з самого малку мене [Чіпку] окривало, — з самого малку воно вчепилося за мене, ніяк я від нього ні одіб'юся, ні одгребуся! (Панас Мирний, II, 1954, 286).

2. від чого, розм. Гребучи гвинтами, веслами тощо, відпливати, віддалятися. Та даремне силкувалися вони [мореплавці] од острова одгребтися: супутній вітер не давав їм вийти з затоки в море (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 573.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Відгрібатися

2017-11-12T10:45:55Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

Блеяти

2017-11-12T10:44:46Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Блеяти, блею, -їш,''' ''гл.'' 1) Блеять. ''Реве маржина, блеють вівці.'' Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать.'' Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде.'' Ном. № 13026.'' А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.'' Черниг. г.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
'''БЛЕ́ЯТИ''', блею, блеєш, недок., діал. Бекати. Мечуться пси, блеють овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Трава стелиться буйною зеленню, а там вівці блеють з голоду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/blejaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Блеяти

2017-11-12T10:44:28Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Блеяти, блею, -їш,''' ''гл.'' 1) Блеять. ''Реве маржина, блеють вівці.'' Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать.'' Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде.'' Ном. № 13026.'' А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.'' Черниг. г.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
'''БЛЕ́ЯТИ''', блею, блеєш, недок., діал. Бекати. Мечуться пси, блеють овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Трава стелиться буйною зеленню, а там вівці блеють з голоду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/blejaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Блеяти

2017-11-12T10:43:18Z

Oiyaroshovets.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Блеяти, блею, -їш,''' ''гл.'' 1) Блеять. ''Реве маржина, блеють вівці.'' Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать.'' Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде.'' Ном. № 13026.'' А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.'' Черниг. г.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
'''БЛЕ́ЯТИ''', блею, блеєш, недок., діал. Бекати. Мечуться пси, блеють овечки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Трава стелиться буйною зеленню, а там вівці блеють з голоду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Блеяти

2017-11-12T10:43:00Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''Блеяти, блею, -їш,''' ''гл.'' 1) Блеять. ''Реве маржина, блеють вівці.'' Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать.'' Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде.'' Ном. № 13026.'' А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.'' Черниг. г.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Великородний

2017-11-07T20:26:51Z

Oiyaroshovets.fzfvs17:

'''ВЕЛИКОРО́ДНИЙ''', а, е, заст. Належний до високого роду, до знаті. А панночка й голову задерла, і виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок, I, 1955, 107); Та й чого його журитися панночці — молодій, непоганій, з великородної сім'ї..? (Панас Мирний, II, 1954, 100).