Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Добавка

2024-03-24T17:04:09Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Добавка, -ки, '''''ж. ''Прибавка. ''Без добавки і борщ не смашний. ''Ном. № 10589.
[[Категорія:До]]

== <big>Тлумачення у сучасних словниках</big> ==
=== Словник української мови: в 11 томах ===
[http://Одинадцятитомний%20«Словник%20української%20мови»%20(або%20СУМ-11) http://sum.in.ua/]

ДОБА́ВКА, и, жін., розм.

1. Те саме, що добавляння. Мітка [атома] найпростіше досягається добавкою незначної кількості радіоактивного ізотопу (Наука і життя, 5, 1959, 21); Використання.. борошна [з сіна] з незначною добавкою концентрованих кормів дало змогу зберегти поголів'я свиней (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 10);
// Те, що є доповненням до чого-небудь. Без добавки і борщ не смачний (Номис, 1864, № 10589); Відомо, що вже стародавні будівельники для поліпшення водостійкості вапняних розчинів добавляли до них деякі речовини, які надавали вапну здатності затвердівати у воді. Такі добавки називали гідравлічними (Таємниці вапна, 1957, 57).

2. Додаткова порція їжі. — Нехай мене гусениця передушить, коли я не заробив у вас доброї вечері з добавкою... (Юрій Яновський, II, 1954, 140); Вона таким смачним борщем пригостила дорогого гостя, що він і добавки попросив... (Василь Минко, Ясні зорі, 1951

=== Всесвітній словник української мови ===
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0

відмінок однина множина

називний доба́вка доба́вки

родовий доба́вки доба́вок

давальний доба́вці доба́вкам

знахідний доба́вку доба́вки

орудний доба́вкою доба́вками

місцевий на/у доба́вці на/у доба́вках

кличний доба́вко* доба́вки*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Добавка1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Добавка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Добавка3.jpeg|x140px]]
|}

Файл:Example.jpg|Опис2
</gallery>

Файл:Добавка3.jpeg

2024-03-24T17:02:09Z

Obleontiuk.fufkm23:

Файл:Добавка2.jpg

2024-03-24T17:01:46Z

Obleontiuk.fufkm23:

Файл:Добавка1.jpg

2024-03-24T17:01:33Z

Obleontiuk.fufkm23:

Набрехати

2024-03-24T16:51:06Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Набрехати. '''См. '''Набріхувати. '''
[[Категорія:На]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
на-бре-ха́-ти,
набрехати
дієслово доконаного виду
розм.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Значення
розм. говорити неправду
◆ Брешеш, дівчино, неправда твоя Чубинський
гавкати
◆ Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили Нечуй-Левицький
Синоніми
обманювати, заливати
гавкати, гавкотіти, дзявкати, дзявкотіти, рявкати, гвалтувати, валувати, заливатися, в'їдати

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Набрехати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Набрехати3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Набрехати1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Yl3ykLy_zhY}}
{{#ev:youtube|a5L4fJhdsCM}}

==Див.також==
Найповніший тлумачний словник http://eslovnik.com/search/search/?search=набрехати

Тлумачний словник http://uktdic.appspot.com/?q=набріхувати

==Джерела та література==
http://eslovnik.com

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

Тлумачний словник http://uktdic.appspot.com/?q=набріхувати
http://www.youtube.com/watch?v=Yl3ykLy_zhY
http://www.youtube.com/watch?v=a5L4fJhdsCM

Файл:Набрехати1.jpg

2024-03-24T16:50:18Z

Obleontiuk.fufkm23:

Файл:Набрехати2.jpg

2024-03-24T16:47:56Z

Obleontiuk.fufkm23:

Файл:Набрехати3.jpg

2024-03-24T16:47:44Z

Obleontiuk.fufkm23:

Сердючка

2024-03-24T16:41:41Z

Obleontiuk.fufkm23:

''Сердючка, -и, '''''ж. ''''' діал .''Сердита, дратівлива жінка.
[[Категорія:Се]]

==Ілюстрації==
[[Файл:Сердючка1.jpg]]
[[Файл:Сердючка2.jpg]]

Файл:Сердючка2.jpg

2024-03-24T16:41:20Z

Obleontiuk.fufkm23:

Сердючка

2024-03-24T16:35:07Z

Obleontiuk.fufkm23:

[['''Сердючка, -и, '''''ж. ''''' діал .''Сердита, дратівлива жінка.
[[Категорія:Се]]

Файл:Сердючка1.jpg

2024-03-24T16:31:31Z

Obleontiuk.fufkm23:

Май

2024-03-24T16:23:24Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''І. Май, маю, '''''м. ''1) Зелень. ''Славне Підгір’є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. ''Федьк. Поез. І. 17. 2) = '''Клечання. '''''Колись на сі, свята в жене було веселовесело та зеленозелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. ''Св. Л. 271, 272. ''А тут где віз повен маю так на Поділлю звуть клечання. ''Св. Л. 272. 3) Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. ''Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. ''Ном. № 449.

'''ІІ. Май, '''''нар. ''1) Почти. ''Стали ми оба май у посліді. ''Федьк. 2) Больше. ''Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. ''Шух. І. 196. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. ''Май більший, май ліпший. ''Шух. І. 28. ''Голова май менша у пструга. ''Вх. Зн. 34. 3) '''Май-май'''. Частью — частью. ''Риба май велика, май мала. ''Вх. Зн. 34.

'''ІІІ. Май-май-май, '''''меж. ''О быстрыхъ движеніяхъ, когда машутъ или что-либо развѣвается. ''Крутиться, вертиться, тільки рукава маймаймай! ''МВ. (О. 1862. III. 35).

[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МАЙ 1, я, чол., розм., рідко. Те саме, що травень. Була веселенька [Галочка], як день у маї місяці (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Недаром старі люди кажуть: теплий квітень, мокрий май — буде жито, як гай!(Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 155).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 597.
Коментарі (0)
МАЙ 2, маю, чол., діал. Клечання, зелень. А тут їде віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 185); І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 135).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 597.
Коментарі (0)
МАЙ 3, присл., діал.
1. Мабуть. Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Леся Українка, III, 1952, 738).
2. Більше. Всі, що май боязливі, повтікали, ..лишилися три багачі та п'ять бідних (Василь Стефаник, I, 1949, 183).

===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
МАЙ1, я, ч., розм., рідко. Те саме, що тра́вень. Була веселенька [Галочка], як день у маї місяці (Кв.-Осн., II, 1956, 314); Недаром старі люди кажуть: теплий квітень, мокрий май — буде жито, як гай!(Дмит., Наречена, 1959, 155).
МАЙ2, ма́ю, ч., діал. Клечання, зелень. А тут їде віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання(Свидн., Люборацькі, 1955, 185); І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм (Перв., II, 1958, 135).
МАЙ3, присл., діал.
1. Мабуть. Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть… (Л. Укр., III, 1952, 738).
2. Більше. Всі, що май боязливі, повтікали, ..лишилися три багачі та п’ять бідних (Стеф., І, 1949, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 597.
I. Май, маю, м.
1) Зелень. Славне Підгір’є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. Федьк. І. 17.
2) = Клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. Св. Л. 271, 272. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. Св. Л. 272.
3) Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11.
4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. Ном. № 449.
II. Май, нар.
1) Почти. Стали ми оба май у посліді. Федьк.
2) Больше. Вівця… остра… штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. Шух. І. 196. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший.Шух. І. 28. Голова май менша у пструга. Вх. Зн. 34.
3) Май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала. Вх. Зн. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 397.
май —
1) = тра́вень (див.); з міся¬цем пов’язані обряди літнього ко¬ла старовинних свят, зокрема й так звані маївки, молодіжні гуляння в лісі або полі. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи (М. Номис);
2) стара назва зе¬лені. Славне Підгір’є, що ся маєм крило, В шовкові трави спати ся клонило (Ю. Федькович);
3) = кле́чання (див.). А тут їде віз повен маю — так на Поділлю звуть кле¬чання (А. Свидницький).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. Федьк. І. 17. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. Св. Л. 271, 272. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. Св. Л. 272. 3) Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. Ном. № 449.
Май II, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. Федьк. 2) Больше.Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. Шух. І. 196. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Шух. І. 28. Голова май менша у пструга. Вх. Зн. 34. 3) май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала. Вх. Зн. 34.
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
май 2 – іменник чоловічого роду

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
май
I ма́ю, ч., діал.
Клечання, зелень.

II присл., діал.
1) Мабуть.
2) Більше.
• май — май/ … Морфемно-орфографический словарь
• МАЙ — МАЙ, муж. названье весеннего, пятого в году месяца. Ай, ай, месяц май и тепел, да холоден! Май обманет. Тяжелый месяц: Май коню сена дай, да на печь полезай, и холодно, и корму нет. Апрель учись, учись да прей, май гуляй, июнь учись, учись да… … Толковый словарь Даля
• Май — я, муж. Нов.Отч.: Маевич, Маевна.Производные: Майка.Происхождение: (По названию месяца май.) Словарь личных имён. Май Старинное арабское имя. Женские мусульманские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
• май — бүлкіл. Майда, жұмсақ бүлкіл. Батырлар тегіс аттарына қонып, Надырқұлды ортаға алып, м а й б ү л к і л м е н қаңырдаңды қуалай жүріп кетті (Қаз. әдеб., 15.11.1974, 4). Май жеді. техн. Майды көп пайдаланды (жұмсады). – Тракторым м а й ж е п жүр,… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
• МАЙ — (лат. majus, как полагают, по им. богини Майи). Пятый месяц в году. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МАЙ лат. majus, по имени богини Май. Пятый месяц в году. Объяснение 25000 иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
• май — мая; м. [лат. Majus] 1. Пятый месяц календарного года; последний месяц весны. Полевые работы в мае. Тёплый м. Девятого мая День победы. 2. Трад. поэт. О поре, времени молодости человека. М. жизни. Ему было двадцать лет его май. ◊ Первое мая;… … Энциклопедический словарь
• МАЙ — МАЙ, майя, муж. (лат. maius). Пятый месяц календарного года. Май последний весенний месяц. ❖ Первое мая (П прописное) (первый май неправ.) праздник международной солидарности пролетариата, установленный в 1889 г. конгрессом 2 го Интернационала.… … Толковый словарь Ушакова
• Май — Карл (Karl May, 1842 1912) немецкий писатель. Родился в семье саксонского ткача, по профессии народный учитель. Май типичный выразитель настроений и идеологии той части немецкого бюргерства, которая, находясь под сильным влиянием католической… … Литературная энциклопедия
• Май — (лат. mensis Majus, греч. pemptoVmhn, нем. и франц. Mai, англ.May, итал. Maggio, польск. и чешск. Maj; коренные славянские названия: вдревней Руси травный, у малороссов травень, у чехов кветен и трапен, ав старину изок и сибан, у сербов травен,… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
• МАЙ — МАЙ, я, муж. 1. Пятый месяц календарного года. М. холодный год плодородный (посл.). 2. [М прописное]. То же, что Первомай (прост.). На М. вся семья собирается. • Первое мая день международной солидарности трудящихся. Девятое мая праздник Победы в … Толковый словарь Ожегова
• май — сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? мая, чему? маю, (вижу) что? май, чем? маем, о чём? о мае 1. Май пятый месяц календарного года, последний месяц весны. Конференция проходила в мае. | Был конец мая, стояла жара. 2. Первое мая или праздник…

==Медіа==

==Аудіа==

==Цікаві факти==
===Май ===
====Місяць ====
Май (лат. mensis Maius — «месяц богини Майи») — пятый месяц года в юлианском и григорианском календарях, третий месяцстароримского года, начинавшегося до реформы Цезаря с марта. Один из семи месяцев длиной в 31 день. В Северном полушарии Земли является третьим месяцем весны, в Южном — третьим месяцем осени.
В современную эпоху до 13 мая по григорианскому календарю солнце стоит в созвездии Овна, с 13 мая — в созвездии Тельца[1](по другим данным — 14 мая[2]).
Месяц май был назван в честь греческой богини Майи, которая отождествлялась с римской богиней плодородияBona Dea (Добрая Богиня)[источник не указан 1292 дня], чей праздник приходился на это время. Есть основания полагать что «благая богиня» это эпитет, а не имя собственное. Так же широко известно, что в Древнем Риме же богиня Майя была отождествлена с богиней земли Майестой, её праздники приходились на май (отсюда — название месяца)[6]. В древней Италии Майя-Майеста была богиней-покровительницей плодоносной земли.
Римский поэт Овидий утверждал, что месяц май получил имя в честь maiores или «старейшин»[источник не указан 1292 дня], и что следующий месяц (июнь) назван в честь iuniores, или «молодых людей» (Fasti VI.88).
Исторические европейские названия мая включают обозначение, используемое Карлом Великим — Wonnemond(от древнегерманского wunnimanot — «месяц пастбищ»). В древнерусском календаре месяц называлсятравный, в народных месяцесловах — травник, цветень. Название «май» (в церковных книгах — маий), как и названия прочих месяцев, было перенято от Византии предположительно вместе с юлианским календарём.
У крестьян было много работы, поэтому это время традиционно не считалось подходящим для свадеб и сватовства, что нашло отражение в русской поговорке: «рад бы жениться, да май не велит»[3], и в различных суевериях о неблагоприятных майских союзах. Сходные представления имелись и у древних римлян, так Овидием утверждается, что «в мае выходят замуж только зловредные и распутные». Плутарх также писал, что «римляне в мае не женятся, но ожидают июня». Древние франки в мае наказывали мужей, распустивших своих жён, давшим им чрезмерную свободу[7].
В древней Ирландии 1 мая проводился праздник Белтейн с ритуальным зажиганием костров, по традиции, с этого времени начиналось лето, а май считался первым летним месяцем[8].
В большинстве языков Европы название месяца май соответствует эллинско-греко-римской традиции, которую переняла впоследствии вся римская периферия.
В чешском языке май — květen, то есть «цветущий» («цветень»). На украинском языке и древнерусском языке —травень, «травяной». На хорватском май, svibanj, получил название от растения кизил (sviba, Cornus sanguinea), который покрывается в это время белыми цветами. В финском языке месяц называется toukokuu, предположительно от слов touko — «весенние полевые работы» и kuu — «месяц»[9]. На литовском языке месяц называется gegužė, от слова gegutė — «кукушка»[10].
В современных китайском и японском языках май обозначен как 五月 — «пятый лунный месяц»

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Май1.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Май2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл: Май3.jpg]]

|}

==Див. також==
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка ===
===[ Май // Энциклопедический словарь]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Файл:Май3.jpg

2024-03-24T16:19:53Z

Obleontiuk.fufkm23:

Файл:Май2.jpg

2024-03-24T16:19:33Z

Obleontiuk.fufkm23:

Файл:Май1.jpg

2024-03-24T16:18:53Z

Obleontiuk.fufkm23:

Півшоста

2024-03-24T16:11:33Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Півшо́ста, '''''числ. ''Пять съ половиною.
[[Категорія:Пі]]
[[Файл: Півшоста1.jpg]]
[[Файл: Півшоста2.jpg]]

Файл:Півшоста2.jpg

2024-03-24T16:11:05Z

Obleontiuk.fufkm23:

Півшоста

2024-03-24T16:10:44Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Півшо́ста, '''''числ. ''Пять съ половиною.
[[Категорія:Пі]]
[[Файл: Півшоста1.jpg]]

Файл:Півшоста1.jpg

2024-03-24T16:10:23Z

Obleontiuk.fufkm23:

Підісок

2024-03-24T15:59:41Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Підісок, -ска, '''''м. ''Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
[[Категорія:Пі]]

Тлумачення у сучасних словниках
Піді́сок (як частина воза) — металева накладка на нижніх боках кінців осей.

ПІДІ́СОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев’яної осі. А там — залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски.. й усе, чого треба (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Мій батько славний був коваль. На все село. На кілька сіл. В його руках співала сталь. На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші (Воронько, Три покоління, 1950, 69).

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA

Переклад англіською - helix (meaning - an object having a three-dimensional shape like that of a wire wound uniformly in a single layer around a cylinder or cone, as in a corkscrew or spiral staircase.)

https://translate.google.com/?hl=uk#uk/en/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA
https://translate.google.com/?hl=uk#en/uk/helix

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність / підрозділ=Інститут філології}}

Підісок

2024-03-24T15:58:43Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Підісок, -ска, '''''м. ''Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
[[Категорія:Пі]]
[[Файл:Підісок 1.jpg]]

Тлумачення у сучасних словниках
Піді́сок (як частина воза) — металева накладка на нижніх боках кінців осей.

ПІДІ́СОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев’яної осі. А там — залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски.. й усе, чого треба (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Мій батько славний був коваль. На все село. На кілька сіл. В його руках співала сталь. На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші (Воронько, Три покоління, 1950, 69).

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B7
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA

Переклад англіською - helix (meaning - an object having a three-dimensional shape like that of a wire wound uniformly in a single layer around a cylinder or cone, as in a corkscrew or spiral staircase.)

https://translate.google.com/?hl=uk#uk/en/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BA
https://translate.google.com/?hl=uk#en/uk/helix

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність / підрозділ=Інститут філології}}

Файл:Підпісок 1.jpg

2024-03-24T15:54:42Z

Obleontiuk.fufkm23:

Явнісінький

2024-03-21T20:37:27Z

Obleontiuk.fufkm23:

[[міні]]
'''Явнісінький, -а, -е. Цілком очевидний.
[[Категорія:Яв]]

відмінок - чол. р. - жін. р. - сер. р. - множина

називний - явні́сінький - явні́сінька - явні́сіньке - явні́сінькі

родовий - явні́сінького - явні́сінької - явні́сінького - явні́сіньких

давальний - явні́сінькому - явні́сінькій - явні́сінькому - явні́сіньким

знахідний - явні́сінький, явні́сінького - явні́сіньку - явні́сіньке - явні́сіньких, явні́сінькі

орудний - явні́сіньким - явні́сінькою - явні́сіньким - явні́сінькими

місцевий - явні́сінькому, явні́сінькім - явні́сінькій - явні́сінькому, явні́сінькім - явні́сіньких

Явнісінький

2024-03-21T20:35:36Z

Obleontiuk.fufkm23:

'''Явнісінький, -а, -е. Цілком очевидний.
[[Категорія:Яв]]

відмінок - чол. р. - жін. р. - сер. р. - множина

називний - явні́сінький - явні́сінька - явні́сіньке - явні́сінькі

родовий - явні́сінького - явні́сінької - явні́сінького - явні́сіньких

давальний - явні́сінькому - явні́сінькій - явні́сінькому - явні́сіньким

знахідний - явні́сінький, явні́сінького - явні́сіньку - явні́сіньке - явні́сіньких, явні́сінькі

орудний - явні́сіньким - явні́сінькою - явні́сіньким - явні́сінькими

місцевий - явні́сінькому, явні́сінькім - явні́сінькій - явні́сінькому, явні́сінькім - явні́сіньких