https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=O.protsyshyna.asp&* 2026-05-14T07:57:02Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-07-27T16:26:20Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS) */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> Protsyshyna O. Methods of Forming the Methodical Competence of Future Teachers of Art School in the Solo Sining Classes. ''Periodyk Naukowy Akademii Polonijnej.'' 2023. Vol.57 №2. 81-86.<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Protsyshyna O. Methods of Forming the Methodical Competence of Future Teachers of Art School in the Solo Sining Classes. ''Periodyk Naukowy Akademii Polonijnej.'' 2023. Vol.57 №2. 81-86. (Index Copernicus, DOAJ, JIFactor etc.)<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Скоромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> #IX Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11 травня 2023 року. Тема: «Використання методу зворотного навчання Teachback у процесі вокальної підготовки студентів ЗВО».<br /> #ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури», Київський університет імені Бориса Грінченка 25 травня 2023 р. Тема: «Метод евристичних запитань у процесі вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», м. Київ, 25.11.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Просто про доброчесність», Київський університет імені Бориса Грінченка, 22 листопада 2023 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Практичні кейси: перевірка на плагіат, аналіз звіту подібності», Київський університет імені Бориса Грінченка 01 грудня 2022 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Академічна мобільність як можливість професійного зростання», Київський університет імені Бориса Грінченка 05.04.2023 р.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-07-27T16:25:17Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Статті у закордонних виданнях */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> Protsyshyna O. Methods of Forming the Methodical Competence of Future Teachers of Art School in the Solo Sining Classes. ''Periodyk Naukowy Akademii Polonijnej.'' 2023. Vol.57 №2. 81-86.<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Скоромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> #IX Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11 травня 2023 року. Тема: «Використання методу зворотного навчання Teachback у процесі вокальної підготовки студентів ЗВО».<br /> #ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури», Київський університет імені Бориса Грінченка 25 травня 2023 р. Тема: «Метод евристичних запитань у процесі вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», м. Київ, 25.11.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Просто про доброчесність», Київський університет імені Бориса Грінченка, 22 листопада 2023 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Практичні кейси: перевірка на плагіат, аналіз звіту подібності», Київський університет імені Бориса Грінченка 01 грудня 2022 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Академічна мобільність як можливість професійного зростання», Київський університет імені Бориса Грінченка 05.04.2023 р.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-07-27T16:24:14Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Статті у закордонних виданнях */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> Protsyshyna O. Methods of Forming the Methodical Competence of Future Teachers of Art School in the Solo Sining Classes. ''Periodyk Naukowy Akademii Polonijnej.'' 2023. 57 №2. 81-86.<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Скоромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> #IX Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11 травня 2023 року. Тема: «Використання методу зворотного навчання Teachback у процесі вокальної підготовки студентів ЗВО».<br /> #ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури», Київський університет імені Бориса Грінченка 25 травня 2023 р. Тема: «Метод евристичних запитань у процесі вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», м. Київ, 25.11.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Просто про доброчесність», Київський університет імені Бориса Грінченка, 22 листопада 2023 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Практичні кейси: перевірка на плагіат, аналіз звіту подібності», Київський університет імені Бориса Грінченка 01 грудня 2022 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Академічна мобільність як можливість професійного зростання», Київський університет імені Бориса Грінченка 05.04.2023 р.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-07-13T10:35:40Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Скоромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> #IX Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11 травня 2023 року. Тема: «Використання методу зворотного навчання Teachback у процесі вокальної підготовки студентів ЗВО».<br /> #ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури», Київський університет імені Бориса Грінченка 25 травня 2023 р. Тема: «Метод евристичних запитань у процесі вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», м. Київ, 25.11.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Просто про доброчесність», Київський університет імені Бориса Грінченка, 22 листопада 2023 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Практичні кейси: перевірка на плагіат, аналіз звіту подібності», Київський університет імені Бориса Грінченка 01 грудня 2022 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Академічна мобільність як можливість професійного зростання», Київський університет імені Бориса Грінченка 05.04.2023 р.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-04-22T16:24:22Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Участь у конференціях, у т.ч. закордонних */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Соромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> #IX Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11 травня 2023 року. Тема: «Використання методу зворотного навчання Teachback у процесі вокальної підготовки студентів ЗВО».<br /> #ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури», Київський університет імені Бориса Грінченка 25 травня 2023 р. Тема: «Метод евристичних запитань у процесі вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», м. Київ, 25.11.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Просто про доброчесність», Київський університет імені Бориса Грінченка, 22 листопада 2023 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Практичні кейси: перевірка на плагіат, аналіз звіту подібності», Київський університет імені Бориса Грінченка 01 грудня 2022 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Академічна мобільність як можливість професійного зростання», Київський університет імені Бориса Грінченка 05.04.2023 р.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-04-22T16:17:44Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Соромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», м. Київ, 25.11.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Просто про доброчесність», Київський університет імені Бориса Грінченка, 22 листопада 2023 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Практичні кейси: перевірка на плагіат, аналіз звіту подібності», Київський університет імені Бориса Грінченка 01 грудня 2022 р.<br /> #Науково-практичний вебінар: «Академічна мобільність як можливість професійного зростання», Київський університет імені Бориса Грінченка 05.04.2023 р.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-04-22T15:59:34Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Соромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» (м. Київ, 25.11.2022 р.), отримання сертифікату.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-04-22T15:54:02Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Соромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #Навчальний курс «Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Research Smarted: як використовувати курси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, 28.04.2022 р.,1 год.), отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» (м. Київ, 25.11.2022 р.), отримання сертифікату.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-04-22T15:51:10Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Соромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> #підвищення кваліфікації за Дослідницьким модулем, навчальний курс ««Основи правового захисту об'єктів інтелектуальної власності» (16 лютого – 31 березня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка), отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс «Songwriting: Writing the Music» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 20 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Онлайн-курс«Songwriting: Writing the Lyric» Музичного коледжу Берклі на освітній платформі Coursera, 07 серпня 2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Курс «Англійська для викладачів» Центру програм з лідерства служіння Київського університету імені Бориса Грінченка, 2022-2023 рр., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Research Smarted: як використовувати курси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, 28.04.2022 р.,1 год.), отримання сертифікату.<br /> #Вебінар «Нове про ідентифікатори автора та спеціалізовані мережі для науковців», Київський університет імені Бориса Грінченка, 11.05.2022 р., 1 год., отримання сертифікату.<br /> #Вебінар в рамках VI Фестивалю освітнього лідерства «Clever», Київський університет імені Бориса Грінченка, тривалість 6 год., 24.09.2022 р., отримання сертифікату.<br /> #Всеукраїнська науково-практичній конференції «Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу, спрямована на підвищення якості освіти» Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» (м. Київ, 25.11.2022 р.), отримання сертифікату.<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 2023-04-22T15:47:18Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Участь у конференціях, у т.ч. закордонних */</p> <hr /> <div> [[Файл:Процишина.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> ==Персональні дані==<br /> ===Прізвище, ім’я, по батькові===<br /> Процишина Ольга Юріївна<br /> <br /> ===Рік вступу===<br /> 2019<br /> ===Спеціальність===<br /> 011 Освітні, педагогічні науки<br /> ===Тема наукового дослідження===<br /> Формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу<br /> <br /> ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===<br /> Мережко Юлія Валеріївна, кандидат педагогічних наук<br /> ==Наукова-дослідницька діяльність==<br /> <br /> ===Статті у наукових виданнях===<br /> <br /> ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. <br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73.<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54.<br /> <br /> ===Статті у закордонних виданнях===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===<br /> <br /> === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===<br /> *Процишина О. Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя, 2020. -№ 73, Т.2. С. 152-156. (Index Copernicus International).<br /> <br /> *Процишина О. Структура методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2020. -№5. С. 66-73. (Google Scholar, Index Copernicus, Ulrich’s Periodicals Directory, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Бібліометрика української науки)<br /> <br /> *Процишина О. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи на заняттях сольного співу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ, 2022. -№ 84. Т.2. С. 50-54. (Index Copernicus International).<br /> <br /> ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===<br /> #V Всеукраїнська студентська наукова конференція &quot;Актуальні проблеми та перспективи розвитку сучасної освіти і науки України&quot; (Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 12 березня 2019 року). Тема: &quot;Особливості художньо-естетичного навчання молодших школярів на заняттях вокалу в закладах позашкільної мистецької освіти&quot; С. 51-61.<br /> #ІІ Міжнародна науково-практична конференція &quot;Традиції та нові стратегії у центральній та східній Європі&quot; (Інститут інноваційної освіти, м.Київ, 28-29 червня 2019 року). Тема: &quot;Значення вокального репертуару у морально-естетичному вихованні учнів закладів мистецької позашкільної освіти&quot; С.27-29.<br /> #VI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція &quot;Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття&quot; (Київський університет імені Бориса Грінченка, 15 травня 2020 року).<br /> #V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція &quot;Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути&quot; (Open Science Laboratory, м.Київ, 03 червня 2020 року). Тема: &quot;Методична компетентність як основа педагогічної діяльності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 231-233.<br /> #Науково-методичний семінар &quot;Мистецька освіта ХХІ століття&quot; (Фаховий коледж «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка, 02 грудня 2020 року). Тема доповіді: &quot;Формування методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи як науково-педагогічна проблема&quot;.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування&quot; (Львівська педагогічна спільнота, 25–26 грудня 2020 року). Тема: &quot;Сутність методичної компетентності майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 99-102.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція &quot;Сучасні досягнення вітчизняних вчених в галузі педагогічних та психологічних наук&quot; (Київська наукова організація педагогіки та психології, 5-6 березня 2021 року). Тема: &quot;Методичні основи вокальної підготовки майбутнього викладача мистецької школи&quot; С. 49-51.<br /> #VII Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Сценічний імідж як фактор творчої самореалізації артиста-вокаліста».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Психологія та педагогіка у ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрямки досліджень» (Київська наукова організація педагогіки та психології, 4-5 червня 2021 року). Тема: «Соромовка як засіб вдосконалення дикції в процесі навчання співу» С.23-26.<br /> #Науково-практична конференція «Фактори розвитку педагогіки і психології в XXI столітті» (Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень» м. Харків, 11–12 червня 2021 року). Тема: «Методи подолання недоліків голосоутворення у майбутніх викладачів мистецької школи у процесі вокальної підготовки» С. 17-20.<br /> #Міжнародна наукова конференція «Інноваційні проєкти та програми в психології, педагогіці та освіті» (Центр українсько-європейського наукового співробітництва, м. Рига, Латвійська Республіка, 10-11 грудня 2021 року). Тема: «Особливості розвитку вокального дихання у процесі підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С. 176-178.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ, 3–4 грудня 2021 року). Тема: «Реалізація міждисциплінарних зв’язків в процесі методичної підготовки майбутнього викладача мистецької школи» С.50-53.<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» (Класичний приватний університет, м.Запоріжжя, 11-12 лютого 2022 року). Тема: «Організація науково-креативного середовища як педагогічна умова формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С.133-135.<br /> #Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Освітологія - 2022. Якість університетської освіти: міждисциплінарний дискурс» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 20 квітня 2022 року). Тема: «Використання освітнього моніторингу як способу самоконтролю за динамікою формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #V Міжнародна науково-практична конференція online «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 28-29 квітня 2022 року). Тема: «Варіативність методів та прийомів навчання сольного співу в процесі фахової підготовки майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #VIІI Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 14 травня 2021 року). Тема: «Використання інноваційних технологій вокального навчання у процесі фахової підготовки майбутніх викладачів мистецької школи».<br /> #X Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київський університет імені Бориса Грінченка, 26 травня 2022 року). Тема: «Українська народна пісня у духовному розвитку майбутнього викладача мистецької школи».<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини, м. Умань, 23-24 листопада 2022). Тема: «Активізація творчого потенціалу майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу». С. 114-116.<br /> #Scientific discussions and solution development. Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference. Graz, Austria 2022. Проблема охорони співацького голосу у студентів закладів вищої освіти на заняттях сольного співу. P. 245-247. URL: https://eu-conf.com/ua/events/scientific-discussions-and-solution-development/<br /> #Міжнародна науково-практична конференція «Promising ways of solving scientific problems» (European Conference, м. Брюсель, Бельгія, 26-28 грудня 2022). Тема: «Дотримання професійного режиму співу студентами ЗВО як запорука ефективної вокальної підготовки». С. 153-154.<br /> # Міжнародна науково-практична конференція «Theoretical methods and improvement of science» (European Conference, м. Бордо, Франція, 12-14 грудня 2022). Тема: «Етапи роботи над навчальним репертуаром на заняттях сольного співу у вищій школі в умовах дистанційного навчання». С. 218-221<br /> <br /> === Участь у державних науково-дослідних проектах===<br /> <br /> ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===<br /> #Вебінар «Онлайн ресурси видавництва Wiley в допомогу дослідникам», вебінар видавництва John Wiley &amp; Sons, 19 березня 2020 р.<br /> #Онлайн-курсу «Академічна доброчесність в університеті» (ВУМ, курс розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження, 16 грудня 2020 р., 03 год. 00 хв., що становить 0,1 кредитів ЄКТС).<br /> #Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» (ВУМ, 18 грудня 2020 р., 01 год. 41 хв.); <br /> #V Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Нові підходи до навчання у закладах мистецької освіти» (27 січня 2020 р., онлайн); <br /> #Вебінар «Виклики відкритого доступу» (Clarivate, Web of Science, 09 червня 2021 р., 1 год.); <br /> #Вебінар «Основи наукометрії» (Clarivate, Web of Science, 10 червня 2021 р., 1 год.);<br /> #Онлайн-курс «Побудова кар'єри» (ВУМ, 15 вересня 2021 р., 19 год. 35 хв.);<br /> #IX Міжнародна конференція «Мистецький форум», тема: «Пошук шляхів розвитку та модернізації мистецької освіти» (м.Київ, 14 листопада 2021 р., онлайн, 8 год.);<br /> #Вебінар «Research Smarter:Як використовувати ресурси Clarivate для формування бібліотечних колекцій» (Clarivate, Web of Science, 28 квітня 2022 р., 1 год.).<br /> <br /> === Грантові заявки===<br /> <br /> === Міжнародне стажування===<br /> <br /> === Академічна мобільність===<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/011 Освітні, педагогічні науки]]<br /> [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2019]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%86%D0%B0%D0%BA 2023-04-01T12:36:20Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Гоцак, -ка, '''''м. ''Особаго рода танецъ съ прыжками. ''Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. ''Котл. Ен. I. 20. ''Москаль покинув глек да садить гоцака. ''Греб. 373. <br /> [[Категорія:Го]]<br /> <br /> '''Академічний тлумачний словник'''<br /> ТРОПА́К, а, чол. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 121);<br /> // Музика до цього танцю. Настя сіла за фортепян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та.. тропака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244).<br /> Вибивати (бити, садити, утинати і т. ін.) тропака — танцювати тропака завзято, з запалом. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Ударити (утнути і т. ін.) тропака почати танцювати тропака завзято, з запалом. Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 283. http://sum.in.ua/s/tropak<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%86%D0%B0%D0%BA 2023-04-01T12:35:52Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Гоцак, -ка, '''''м. ''Особаго рода танецъ съ прыжками. ''Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. ''Котл. Ен. I. 20. ''Москаль покинув глек да садить гоцака. ''Греб. 373. <br /> [[Категорія:Го]]<br /> <br /> '''Академічний тлумачний словник'''<br /> ТРОПА́К, а, чол. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 121);<br /> // Музика до цього танцю. Настя сіла за фортепян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та.. тропака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244).<br /> Вибивати (бити, садити, утинати і т. ін.) тропака — танцювати тропака завзято, з запалом. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Ударити (утнути і т. ін.) тропака почати танцювати тропака завзято, з запалом. Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 283. http://sum.in.ua/s/tropak</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%86%D0%B0%D0%BA 2023-04-01T12:35:33Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Гоцак, -ка, '''''м. ''Особаго рода танецъ съ прыжками. ''Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. ''Котл. Ен. I. 20. ''Москаль покинув глек да садить гоцака. ''Греб. 373. <br /> [[Категорія:Го]]<br /> <br /> '''Академічний тлумачний словник'''<br /> ТРОПА́К, а, чол. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 121);<br /> // Музика до цього танцю. Настя сіла за фортепян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та.. тропака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244).<br /> Вибивати (бити, садити, утинати і т. ін.) тропака — танцювати тропака завзято, з запалом. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Ударити (утнути і т. ін.) тропака — почати танцювати тропака завзято, з запалом. Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 283. http://sum.in.ua/s/tropak</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-04-01T12:29:47Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Обцілувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Расцѣловать. ''Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. ''Левиц. І. 61. <br /> [[Категорія:Об]]<br /> <br /> <br /> '''Академічний тлумачний словник української мови'''<br /> <br /> ОБЦІЛОВУВАТИ, ую, угли, недок., ОБЦІЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Покривати поцілунками. Леся знову заплакала, вдячно обціловуючи батькове лице (Микола Олійник, Леся, 1960, 37); Мелашка обцілувала маленьких братів і сестер, розв'язала хустку з гостинцями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327); Він.. кинувся на шию Ленькові й обцілував його не раз та й не десять (Іван Франко, VIII, 1952, 317); * Образно. Як свистить він [вітер] у вухах, як він обціловує тебе всю (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 46). http://sum.in.ua/s/obcilovuvaty<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE 2023-04-01T12:28:08Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Попенько, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''піп. '''О. 1862. IV. 29. <br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> ПОПЕ́НКО, а, чол., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше… (Панас Мирний, III, 1954, 158); Попенко з сусідньої волості родом, Він теж нареченим вважався колись, Та зник у компанії з іншими згодом (Леонід Первомайський, II, 1958, 376).<br /> [[http://sum.in.ua/s/popenko]]<br /> [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80 2023-04-01T12:27:27Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Попер, -пру, '''''м. ''Перець. Вх. Лем. 453.<br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> «Попер»- це рушити нестримно в якому-небудь напрямку.<br /> [[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80]]<br /> <br /> [[категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80 2023-04-01T12:27:15Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Попер, -пру, '''''м. ''Перець. Вх. Лем. 453.<br /> [[Категорія:По]]<br /> <br /> «Попер»- це Рушити нестримно в якому-небудь напрямку.<br /> [[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80]]<br /> <br /> [[категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80 2023-04-01T12:26:44Z

<p>O.protsyshyna.asp: Сторінка очищена</p> <hr /> <div></div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%85%D0%B0 2023-03-29T08:11:36Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Морю́ха, -хи, '''''ж. ''1) Дождевикъ, Bovista gigantea. См. '''Моруха. '''2) Гнилушка для подкуриванія пчелъ. <br /> [[Категорія:Мо]]<br /> <br /> === Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ===<br /> Дощови́к їстівний (Lycoperdon perlatum Pers., Lycoperdon gemmatum Batsch) — гриб роду дощовик родини печерицевих (Agaricaceae). Інші назви — порхавка, моруха, діалектні назви — курявка, морюха, бздюха. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_%D1%97%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9<br /> <br /> === Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===<br /> МОРУ́ХА, и, жін. Те саме, що порхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Петро Панч, Вибр., 1947, 194). http://sum.in.ua/s/morukha<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-03-29T08:09:36Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). ''Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. ''Щог. 47. <br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> <br /> ==== Великий тлумачний словник сучасної української мови ====<br /> ЗАЯЧАТИ -чу, -чиш, док. <br /> 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). <br /> 2. Почати кричати, галасувати (про людей). https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> <br /> ==== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====<br /> ЗАКРИЧАТИ, чу, чиш, док.<br /> <br /> 1. неперех. Почати кричати; загаласувати, залементувати. Пані страшно закричала.. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро (Марко Вовчок, I, 1955, 358); О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 127); [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути (Леся Українка, II, 1951, 48); Як тільки в могилу посипались перші грудки землі,.. у нестямі закричали жінки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);<br /> // Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах (Панас Мирний, I, 1954, 318).<br /> <br /> 2. перех. і без додатка. Голосно вигукнути. Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний, I, 1949, 189); Ми й собі як закричимо «ура», аж наче нас підіймає вгору від того крику (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); — Насмертний бій, — всі закричали, — Вітчизна нас благословля! (Володимир Сосюра, II, 1958, 488).<br /> ♦ Закричати [на] пробі див. пробі.<br /> <br /> 3. неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить... (Марко Кропивницький, II, 1958, 239).<br /> <br /> 4. перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. — Ех, сину, сину, — промовляє докірливо батько, — не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць — жить не хочеться! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39). http://sum.in.ua/s/zakrychaty<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%85%D0%B0 2023-03-28T10:30:29Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Морю́ха, -хи, '''''ж. ''1) Дождевикъ, Bovista gigantea. См. '''Моруха. '''2) Гнилушка для подкуриванія пчелъ. <br /> [[Категорія:Мо]]<br /> <br /> === Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ===<br /> Дощови́к їстівний (Lycoperdon perlatum Pers., Lycoperdon gemmatum Batsch) — гриб роду дощовик родини печерицевих (Agaricaceae). Інші назви — порхавка, моруха, діалектні назви — курявка, морюха, бздюха. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_%D1%97%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9<br /> <br /> === Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===<br /> МОРУ́ХА, и, жін. Те саме, що порхавка. Доки Харита, охаючи над виразками на Ількових ногах, затоптувала їх морухою і обв'язувала ганчірками, .. за вікном зовсім розвиднілось (Петро Панч, Вибр., 1947, 194). http://sum.in.ua/s/morukha</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:O.protsyshyna.asp 2023-03-28T08:29:28Z

<p>O.protsyshyna.asp: Сторінка очищена</p> <hr /> <div></div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:O.protsyshyna.asp 2023-03-28T08:28:53Z

<p>O.protsyshyna.asp: Створена сторінка: '' Заячати''</p> <hr /> <div>'' Заячати''</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-03-28T08:22:15Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). ''Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. ''Щог. 47. <br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> <br /> ==== Великий тлумачний словник сучасної української мови ====<br /> ЗАЯЧАТИ -чу, -чиш, док. <br /> 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). <br /> 2. Почати кричати, галасувати (про людей). https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> <br /> ==== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====<br /> ЗАКРИЧАТИ, чу, чиш, док.<br /> <br /> 1. неперех. Почати кричати; загаласувати, залементувати. Пані страшно закричала.. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро (Марко Вовчок, I, 1955, 358); О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 127); [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути (Леся Українка, II, 1951, 48); Як тільки в могилу посипались перші грудки землі,.. у нестямі закричали жінки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);<br /> // Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах (Панас Мирний, I, 1954, 318).<br /> <br /> 2. перех. і без додатка. Голосно вигукнути. Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний, I, 1949, 189); Ми й собі як закричимо «ура», аж наче нас підіймає вгору від того крику (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); — Насмертний бій, — всі закричали, — Вітчизна нас благословля! (Володимир Сосюра, II, 1958, 488).<br /> ♦ Закричати [на] пробі див. пробі.<br /> <br /> 3. неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить... (Марко Кропивницький, II, 1958, 239).<br /> <br /> 4. перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. — Ех, сину, сину, — промовляє докірливо батько, — не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць — жить не хочеться! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39). http://sum.in.ua/s/zakrychaty<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-03-28T08:20:32Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). ''Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. ''Щог. 47. <br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> <br /> ==== Великий тлумачний словник сучасної української мови ====<br /> ЗАЯЧАТИ -чу, -чиш, док. <br /> 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). <br /> 2. Почати кричати, галасувати (про людей). https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> <br /> ==== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====<br /> ЗАКРИЧАТИ, чу, чиш, док.<br /> <br /> 1. неперех. Почати кричати; загаласувати, залементувати. Пані страшно закричала.. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро (Марко Вовчок, I, 1955, 358); О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 127); [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути (Леся Українка, II, 1951, 48); Як тільки в могилу посипались перші грудки землі,.. у нестямі закричали жінки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);<br /> // Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах (Панас Мирний, I, 1954, 318).<br /> <br /> 2. перех. і без додатка. Голосно вигукнути. Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний, I, 1949, 189); Ми й собі як закричимо «ура», аж наче нас підіймає вгору від того крику (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); — Насмертний бій, — всі закричали, — Вітчизна нас благословля! (Володимир Сосюра, II, 1958, 488).<br /> ♦ Закричати [на] пробі див. пробі.<br /> <br /> 3. неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить... (Марко Кропивницький, II, 1958, 239).<br /> <br /> 4. перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. — Ех, сину, сину, — промовляє докірливо батько, — не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць — жить не хочеться! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39). http://sum.in.ua/s/zakrychaty</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-03-28T08:08:20Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). ''Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. ''Щог. 47. <br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> <br /> ==== Великий тлумачний словник сучасної української мови ====<br /> ЗАЯЧАТИ -чу, -чиш, док. <br /> 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). <br /> 2. Почати кричати, галасувати (про людей). https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> <br /> ==== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====<br /> ЗАКРИЧАТИ, чу, чиш, док.<br /> <br /> 1. неперех. Почати кричати; загаласувати, залементувати. Пані страшно закричала.. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро (Марко Вовчок, I, 1955, 358); О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 127); [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути (Леся Українка, II, 1951, 48); Як тільки в могилу посипались перші грудки землі,.. у нестямі закричали жінки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);<br /> // Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах (Панас Мирний, I, 1954, 318).<br /> <br /> 2. перех. і без додатка. Голосно вигукнути. Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний, I, 1949, 189); Ми й собі як закричимо «ура», аж наче нас підіймає вгору від того крику (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); — Насмертний бій, — всі закричали, — Вітчизна нас благословля! (Володимир Сосюра, II, 1958, 488).<br /> ♦ Закричати [на] пробі див. пробі.<br /> <br /> 3. неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить... (Марко Кропивницький, II, 1958, 239).<br /> <br /> 4. перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. — Ех, сину, сину, — промовляє докірливо батько, — не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць — жить не хочеться! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39). http://sum.in.ua/s/zakrychaty<br /> <br /> [[Файл:кричати.jpg|thumb|Пояснювальний текст]]</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-03-28T08:01:29Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Великий тлумачний словник сучасної української мови */</p> <hr /> <div>'''Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). ''Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. ''Щог. 47. <br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> <br /> ==== Великий тлумачний словник сучасної української мови ====<br /> ЗАЯЧАТИ -чу, -чиш, док. <br /> 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). <br /> 2. Почати кричати, галасувати (про людей). https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> <br /> ==== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====<br /> ЗАКРИЧАТИ, чу, чиш, док.<br /> <br /> 1. неперех. Почати кричати; загаласувати, залементувати. Пані страшно закричала.. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро (Марко Вовчок, I, 1955, 358); О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 127); [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути (Леся Українка, II, 1951, 48); Як тільки в могилу посипались перші грудки землі,.. у нестямі закричали жінки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);<br /> // Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах (Панас Мирний, I, 1954, 318).<br /> <br /> 2. перех. і без додатка. Голосно вигукнути. Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний, I, 1949, 189); Ми й собі як закричимо «ура», аж наче нас підіймає вгору від того крику (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); — Насмертний бій, — всі закричали, — Вітчизна нас благословля! (Володимир Сосюра, II, 1958, 488).<br /> ♦ Закричати [на] пробі див. пробі.<br /> <br /> 3. неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить... (Марко Кропивницький, II, 1958, 239).<br /> <br /> 4. перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. — Ех, сину, сину, — промовляє докірливо батько, — не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць — жить не хочеться! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39). http://sum.in.ua/s/zakrychaty</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 2023-03-28T08:00:42Z

<p>O.protsyshyna.asp: </p> <hr /> <div>'''Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, '''''гл. ''Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). ''Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. ''Щог. 47. <br /> [[Категорія:За]]<br /> <br /> <br /> ==== Великий тлумачний словник сучасної української мови ====<br /> ЗАЯЧАТИ<br /> <br /> -чу, -чиш, док. <br /> 1》 Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). <br /> 2》 Почати кричати, галасувати (про людей). https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8<br /> <br /> ==== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ====<br /> ЗАКРИЧАТИ, чу, чиш, док.<br /> <br /> 1. неперех. Почати кричати; загаласувати, залементувати. Пані страшно закричала.. і учепилась руками, немов залізними кігтями, у своє добро (Марко Вовчок, I, 1955, 358); О. Хведор зареготавсь, аж одна дитина закричала спросоння (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 127); [Любов:] Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом і всіх вжахнути (Леся Українка, II, 1951, 48); Як тільки в могилу посипались перші грудки землі,.. у нестямі закричали жінки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 23);<br /> // Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах (Панас Мирний, I, 1954, 318).<br /> <br /> 2. перех. і без додатка. Голосно вигукнути. Трохи-потроху піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний, I, 1949, 189); Ми й собі як закричимо «ура», аж наче нас підіймає вгору від того крику (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); — Насмертний бій, — всі закричали, — Вітчизна нас благословля! (Володимир Сосюра, II, 1958, 488).<br /> ♦ Закричати [на] пробі див. пробі.<br /> <br /> 3. неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. [Павло:] Як закричить на мене пан, як затупотить... (Марко Кропивницький, II, 1958, 239).<br /> <br /> 4. перех., рідко. Змучити криком, лайкою і т. ін. — Ех, сину, сину, — промовляє докірливо батько, — не кричи хоч ти вже на старого, бо так закричали мене за цей місяць — жить не хочеться! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39). http://sum.in.ua/s/zakrychaty</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:33:42Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:33:00Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Волиняни.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:32:17Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Волиняни:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:31:28Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> [[Файл:Волиняни|міні]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8.jpeg 2023-03-08T21:28:35Z

<p>O.protsyshyna.asp: Атмосферу волинського села початку ХХ століття передав на своїх світлинах Володимир Сахаров.</p> <hr /> <div>Атмосферу волинського села початку ХХ століття передав на своїх світлинах Володимир Сахаров.</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:21:02Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:15:03Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> https://www.youtube.com/watch?v=tIXPBHKKMS0<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:09:42Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Гімн Волині - Волинь моя, краса моя */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot;''''' [https://pesni.guru]<br /> <br /> '''''Слова: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> '''''Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,''<br /> <br /> ''Мені ти був колискою.''<br /> <br /> ''Озер блакить і синь лісів''<br /> <br /> ''Для мене стали піснею.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів:''<br /> <br /> ''Волинь моя,''<br /> <br /> ''Краса моя,''<br /> <br /> ''Земля моя сонячна.''<br /> <br /> <br /> ''Шумлять, колишуться хліба,''<br /> <br /> ''Як хвиля в морі грається.''<br /> <br /> ''Моя заквітчана земля''<br /> <br /> ''До сонця усміхається.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> <br /> ''Де ще знайти таку красу,''<br /> <br /> ''Як в казці намальовану,''<br /> <br /> ''Як нерозплетену косу,''<br /> <br /> ''До серця причаровану.''<br /> <br /> <br /> ''Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:08:33Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Гімн Волині - Волинь моя, краса моя */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> '''''&quot;Волинь моя&quot; [https://pesni.guru]<br /> <br /> Слова: Степан Кривенький<br /> <br /> Музика: Степан Кривенький'''''<br /> <br /> <br /> ''Поліський краю дорогий,<br /> <br /> Мені ти був колискою.<br /> <br /> Озер блакить і синь лісів<br /> <br /> Для мене стали піснею.<br /> <br /> <br /> Приспів:<br /> <br /> Волинь моя,<br /> <br /> Краса моя,<br /> <br /> Земля моя сонячна.<br /> <br /> <br /> Шумлять, колишуться хліба,<br /> <br /> Як хвиля в морі грається.<br /> <br /> Моя заквітчана земля<br /> <br /> До сонця усміхається.<br /> <br /> <br /> Приспів.<br /> <br /> <br /> Де ще знайти таку красу,<br /> <br /> Як в казці намальовану,<br /> <br /> Як нерозплетену косу,<br /> <br /> До серця причаровану.<br /> <br /> <br /> Приспів.''<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:07:28Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Гімн Волині - Волинь моя, краса моя */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> &quot;Волинь моя&quot; [https://pesni.guru]<br /> <br /> Слова: Степан Кривенький<br /> <br /> Музика: Степан Кривенький<br /> <br /> <br /> Поліський краю дорогий,<br /> <br /> Мені ти був колискою.<br /> <br /> Озер блакить і синь лісів<br /> <br /> Для мене стали піснею.<br /> <br /> <br /> Приспів:<br /> <br /> Волинь моя,<br /> <br /> Краса моя,<br /> <br /> Земля моя сонячна.<br /> <br /> <br /> Шумлять, колишуться хліба,<br /> <br /> Як хвиля в морі грається.<br /> <br /> Моя заквітчана земля<br /> <br /> До сонця усміхається.<br /> <br /> <br /> <br /> Приспів.<br /> <br /> <br /> <br /> Де ще знайти таку красу,<br /> <br /> Як в казці намальовану,<br /> <br /> Як нерозплетену косу,<br /> <br /> До серця причаровану.<br /> <br /> <br /> Приспів.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:06:31Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Гімн Волині - Волинь моя, краса моя */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> &quot;Волинь моя&quot; [https://pesni.guru]<br /> <br /> Слова: Степан Кривенький<br /> <br /> Музика: Степан Кривенький<br /> <br /> Поліський краю дорогий,<br /> Мені ти був колискою.<br /> Озер блакить і синь лісів<br /> Для мене стали піснею.<br /> <br /> Приспів:<br /> Волинь моя,<br /> Краса моя,<br /> Земля моя сонячна.<br /> <br /> Шумлять, колишуться хліба,<br /> Як хвиля в морі грається.<br /> Моя заквітчана земля<br /> До сонця усміхається.<br /> <br /> Приспів.<br /> <br /> Де ще знайти таку красу,<br /> Як в казці намальовану,<br /> Як нерозплетену косу,<br /> До серця причаровану.<br /> <br /> Приспів.<br /> <br /> https://pesni.guru<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:06:08Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Гімн Волині - Волинь моя, краса моя */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> &quot;Волинь моя&quot; [https://pesni.guru]<br /> Слова: Степан Кривенький<br /> <br /> Музика: Степан Кривенький<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:05:40Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Гімн Волині - Волинь моя, краса моя */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> &quot;Волинь моя&quot; [https://pesni.guru]<br /> Слова: Степан Кривенький<br /> Музика: Степан Кривенький<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:04:58Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== <br /> Волинь моя [https://pesni.guru]<br /> Слова: Степан Кривенький<br /> Музика: Степан Кривенький<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:04:38Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==== Як виглядали волиняни 400 років тому ====<br /> ''Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо підбірку зображень із реконструкцією зовнішнього вигляду (одяг, взуття, зброя etc.) мешканців Волині ХVI століття. Автор реконструкцій – художник Сергій Шаменков, на основі відчитаних актових документів, способився до відтворення типажів селян й шляхтичів із волинських теренів у часі чотириста літ тому.''<br /> [https://www.hroniky.com/news/view/7960-iak-vyhliadaly-volyniany-400-rokiv-tomu]<br /> <br /> ==== Гімн Волині - Волинь моя, краса моя ==== [https://pesni.guru]<br /> Волинь моя<br /> Слова: Степан Кривенький<br /> Музика: Степан Кривенький<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T21:01:11Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T20:58:28Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T20:58:08Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Словник української мови: в 11 томах. */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''Волиняни''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T20:57:51Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Словник української мови: в 11 томах. */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> '''''ВОЛИНЯ́НИ''''', ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T20:57:33Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* educalingouk */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> ВОЛИНЯ́НИ, ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> '''''Воли́нь''''' — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T20:57:20Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Волиняни */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> ВОЛИНЯ́НИ, ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> Воли́нь — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ===== Вікіпедія =====<br /> '''''Волиняни''''' (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BA 2023-03-08T20:56:06Z

<p>O.protsyshyna.asp: /* Волинь */</p> <hr /> <div>'''Волиняк, -ка, волинянин, -на, '''''м. ''Житель Волыни. <br /> [[Категорія:Во]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ===== Словник української мови: в 11 томах.=====<br /> ВОЛИНЯ́НИ, ян, мн. (одн. волинянин, а, чол.; волинянка, и, жін.).<br /> 1. Давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу й правих приток верхньої Прип'яті: У верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої течії Прип'яті [до утворення давньоруської держави] жили дуліби, або волиняни (вони ж бужани) (Історія УРСР, I, 1953, 41).<br /> 2. Жителі Волині або ті, що родом із Волині. Як дорогих гостей зустріли волиняни тих, які першими прийняли бій з лютим ворогом (Радянська Україна, 21.V 1959, 4). [http://sum.in.ua/s/volynjany]<br /> <br /> ===== educalingouk =====<br /> Воли́нь — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу, у північно-західній частині сучасної України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Площа — близько 70 000 км². У ширшому розумінні до Волині можна зарахувати південну частину Берестейської області Білорусі і східну частину Люблінського воєводства Польщі.[https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak]<br /> <br /> ===== Волиняни =====<br /> Волиняни (дав.-рус. Волынѧне — середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугу. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: Повісті минулих літ (XII ст.), хроніці Баварського аноніма X ст., та у творах арабського географа Аль-Масуді. Згідно Повісті минулих літ раніше називались дулібами та бужанами. У X ст. були приєднані до Київської Русі великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група українського народу. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> ==== Сучасні волиняки»: погляд з Берліна 1944-го ====<br /> ''&quot;Волиняки мають майже усі ті звичаї, що й інші українці (Поділля, Київщини, Галичини і т. д.) Якихось дуже відмінних звичаїв і обичаїв нема. Та й ті, що зберіглися вже забувають й виходять з життя. Характерніші такі: різдвяна й хрещенська кутя; Йордан і освячування будинків свяченою водою й крейдою, якою пишуть хрести; колядування, Ірод і щедрування. На Великдень – писанки (волинські писанки вироджуються) й палення вогню біля церкви в великодню ніч. На Зелені свята – «маєння» хат зеленню. На Спаса – свячення овочів, а на Успення – зілля. З родинно-обрядових звичаїв зберігається ще коровай і «поминки» – частування рідні й приятелів після похорону.&quot;''<br /> [https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/]<br /> <br /> ==== Два брати-«волиняки» на Сумщині захищають Україну ====<br /> ''&quot;У підрозділі їх називають «волиняки»: два брати з колишнього Рожищенського району нині на Сумщині захищають Україну.&quot;''<br /> [https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu]<br /> <br /> ==== Луцьке князівство ====<br /> ''Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку. За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок. Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу. Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]<br /> [[Категорія:Слова 2022 року]]<br /> # https://educalingo.com/uk/dic-uk/volynyak<br /> # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu<br /> # https://kovel.media/suchasni-volynyaky-poglyad-z-berlina-1944-go/<br /> # https://www.youtube.com/watch?v=MScO49IAuxM<br /> # https://uagit.tv/2022/11/28/25535-dva-braty-volynyaky-na-sumschyni-zahyschayut-ukrayinu</div>

O.protsyshyna.asp