Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Відсвіт

2024-04-23T14:26:33Z

O.pistrakevych:

'''Відсвіт, -ту, '''''м. ''Отраженіе. ''Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її ''(Зосиного) ''чарівничого одсвіту. ''Левиц. I. 265.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''ВІ́ДСВІТ''', у, чол.

1. Світло, що відбивається від чого-небудь; відблиск. Де-не-де блищали на стовпах ліхтарі.., кладучи слабі відсвіти на землю (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 38); Крізь шибки видно гірські шпилі, забарвлені відсвітами сонця (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 17); Відсвіти вибухів видно навіть удень (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 151).

2. рідко. Відбите зображення кого-, чого-небудь. Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її [дівчини] чарівного одсвіту (Нечуй-Левицький, I, 1956, 184); * Образно. Неволю Праги і Варшави Радянські воїни змели, І відсвіти гучної слави Усю планету обняли (Максим Рильський, Сад.., 1955, 7).
<br />
[http://sum.in.ua/s/vidsvit Словник української мови]

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || відсвіт || відсвіти
|-
| родовий || відсвіту || відсвітів
|-
| давальний || відсвітові,відсвіту || відсвітам
|-
| знахідний || відсвіт || відсвіти
|-
| орудний || відсвітом || відсвітами
|-
| місцевий || на/у відсвіті || на/у відсвітах
|-
| кличний || відсвіте* || відсвіти*

|}
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidsvit(3)081023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidsvit081023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidsvit(1)081023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vidsvitt081023.jpg|x140px]]
|}

==Синоніми==
<br />
* відблиск
* вилиск
* полиск
* спалах

==Джерела та література==
[http://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/v/vidblisk/24-1-0-2888 Офіційний сайт УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]
[http://sum.in.ua/s/vidsvit Словник української мови]

[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]]

Плигати

2021-11-25T10:27:44Z

O.pistrakevych:

'''Плига́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Прыгать. ''Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. ''Котл. Ен. II. 25.
[[Категорія:Пл]]

==Сучасні словники==
Робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками. З берега плигали цілими сотнями маленькі.. чортики (Нечуй-Левицький, II, 1956, 348);
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення 2021-11-11 203458.png|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Словник української мови. В 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=плигати

http://sum.in.ua/s/plyghaty

https://goroh.pp.ua/Тлумачення/плигає

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Телень

2021-11-25T10:27:21Z

O.pistrakevych:

'''Телень, '''''меж., ''выражающее звукъ колокольчика. '''Ані теле́нь'''. ''Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень. ''Шевч.
[[Категорія:Те]]

==Сучасні словники==
Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона, дзвінка тощо. Випливаючи з-за рожевого громаддя церкви,.. полинуло густе «Бом-м!» і до нього прилучився дзвін,.. «Телень» (Павло Загребельний, Диво, 1968, 105).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення 2021-11-11 200732.png|x140px]]
|}

==Джерела та література==
Словник української мови. В 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/telenj
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зціліти

2021-11-25T10:26:37Z

O.pistrakevych:

'''Зціліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
[[Категорія:Зц]]

==Сучасні словники==
Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. Він готовий був власним життям поділитися з другом в цю мить, щоб тільки зцілити Сашка від недуги (Гончар, Тронка, 1963, 123).

Загоювати (рани і т. ін.). * Образно. Бачура стояв, вдихав запахи вечірнього степу, бачив перед собою кущик горицвіту, вдивлявся у нього, ніби міг прочитати там щось таке, що може зцілити його душу, його рану (Чаб., Тече вода.., 1961, 31).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення 2021-11-11 193024.png|x140px]]

|}

==Джерела та література==
Словник української мови. В 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

==Зовнішні посилання==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=зціляти

http://sum.in.ua/s/zcilyty

https://goroh.pp.ua/Тлумачення/зцілювати
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тискання

2021-11-25T10:19:59Z

O.pistrakevych:

'''Тискання, -ня, '''''с. ''(від слова тиск) дія зи значенням тискати.
[[Категорія:Ти]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Тискання-надавлювання,натискання,проштовхування,також може вживатися у значенні обіймати та морально впливати на суспільство та людей в ньому.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|<img src="https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS9mB4hz5dKiEx9sKbWV6Pnvq1IP_AykQthAPMYHBsLlLkLUvvnkQ&s" width="140px" height="140px">
|<img src="https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT_ngZv7GJaQlxdU9sFai7c8lh1KsodHNsNgqJDir5c0s1iqUoe&s" width="140px" height="140px">
|<img src="https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSszu5hddjGNNx61KP7aOuiQ01Zul-pbkSjXHs-EY0MjEqV36RA&s" width="140px" height="140px">
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|UOvXnoFbYzs}}

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/s/abshytovanyj/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2019 року]]
[[Категорія:Ти]]

Тискання

2021-11-25T10:18:29Z

O.pistrakevych:

Угайка

2021-11-25T10:18:00Z

O.pistrakevych:

'''Угайка, -ки, '''''ж. ''Потеря времени. (Зміев. у.). ''Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились от і вгайка. ''
[[Категорія:Уг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

УГА́ЙКА (ВГА́ЙКА), и, жін., розм. Те саме, що затримка. Ноги починали дуже боліти, але вона не сміла спинитися. Кожна хвилина вгайки могла занапастити всю справу (Борис Грінченко, II, 1963, 293).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 17-47-45.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 17-47-12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Godyn.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KtczQZ9KIlY}}

==Див. також==
Сказка о потерянном времени (сказка, реж. Александр Птушко, 1964 г.)
https://youtu.be/rmyF-XTrHeU

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Киринник

2021-11-25T10:17:32Z

O.pistrakevych:

'''Кири́нник, -ка, '''''м. ''1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
[[Категорія:Ки]]

==Сучасні словники==
''Тлумачення слова у сучасних словниках''

'''Великий тлумачний словник сучасної мови'''

Кири́нник -а, ч., заст. - Забруднювач.

'''Лексикон львівський'''

Кири́нник - брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 18-15-32.jpg|x210px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 18-18-06.jpg|x185px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беспорядочный-человек-стол-письменный-векторный-клипарт csp47275101.jpg|x210px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 18-15-41.jpg|x210px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ksJ2CFSP5hA}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Угукати

2021-11-25T10:17:09Z

O.pistrakevych:

'''Угукати, -каю, -єш, '''''гл. ''Говорить: угу.
[[Категорія:Уг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

УГУКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, говорити часто «угу». Новий знайомий розповідає мені про Херсон, а я слухаю та угукаю собі, щоб не мовчати, а розмову сяк-так підтримувати (Остап Вишня, II, 1956, 401).

2. Видавати звуки, схожі на «угу» (про птахів). [Мотря:] А оту ніч так сова те й зна — літа коло хати та все угука. [Катерина:] Щось воно та є! Мотря, далебі, се недаром! (Микола Костомаров, I, 1967, 194).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ugu 55833388 orig .jpeg|x330px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 18-01-36.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1616745917 -ty-tochno-kot-ugu demotions.ru.jpg|x320px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|d9H4k2o24T0}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Забілка

2021-11-25T10:16:44Z

O.pistrakevych:

'''Забілка, -ки, '''''ж. ''= '''Забіл. '''Желех.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' та
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови'''

ЗА́БІ́ЛКА, и, жін. Сметана або молоко як приправа до рідкої страви.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B385447b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Borshh-1024x581.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1000 545 1588081977-7108.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Обвикати

2021-11-25T10:16:14Z

O.pistrakevych:

'''Обвика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''обвикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. ''Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. ''Лебед. ''у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. ''Драг. 62. ''Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. ''Г. Барв. 319.
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

1. до кого — чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (Іван Ле, Наливайко, 1957, 236); — А важко, дядьку, у москалях? — спитав Назар Булат. Карній зітхнув, похитав головою: — Попервах важкувато, а потім обвикнеш (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 40);
// Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Коли увели його у хату, то вона злякалася, як страховища якогось. Потім трохи обвикла; любувалася його мундиром, циновими ґудзиками (Панас Мирний, I, 1954, 62).

2. перев. з інфін. Набувати певних навичок, досвіду (у праці і т. ін.); призвичаюватися. Поки ще люди не обвикли переводити свою працю на гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 330).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-42-02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-47-44.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2021-11-08 16-52-44.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ZYz3RzykZVM}}

==Джерела та література==
Академічний тлумачний словник

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Зосібна

2021-11-25T10:15:12Z

O.pistrakevych:

'''Зосібна, '''''нар. ''Порознь, каждое отдѣльно. ''Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. ''Єв. І. XXI. 25.
Те саме, що зокрема.

==Сучасні словники==
ЗОСІ́БНА, присл., розм., рідко. Те саме, що зокрема. Тож він таки нарешті обізвався, ні до кого зосібна не звертаючись: — Так, так... запили ми.. нашу Яринку (Леся Українка, III, 1952, 668); Людина виняткової обізнаності з українською літературою і фольклором, він [В. М. Доманицький] став кваліфікованим рецензентом праць українських бібліографів і, зосібна, бібліографічних покажчиків М. Комарова про Шевченка й українську драматургію (Вітчизна, 2, 1965, 179).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зокрема.jpg|x140px]]

|}

==Див. також==
[http://sum.in.ua/s/okremo Окремо]

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 692.

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/s/zosibna Зосібна. Словник української мови]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]
[[Категорія:Зо]]

Удовш

2021-11-25T10:14:38Z

O.pistrakevych:

'''Удо́вш, удо́вшки, '''''нар. ''= '''Удовж, удовжки. '''Ум. '''Удо́вшечки. '''Харьк. у.

==Сучасні словники==
ВДОВЖ (УДОВЖ).

1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь. Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Панас Мирний, II, 1954, 275);
// у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна, попід тинами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 425).
♦ Вдовж і впоперек (вшир) — у довжину і в ширину або скрізь, по всіх напрямках. Пархім орав: У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці з чати. І вдовж і впоперек бурхати! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 169); Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир (Іван Франко, XIII, 1954, 181).

2. прийм. з род. в. Уживається при вказівці на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось. Ми пливли вдовж сірих скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 299); Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ogrodzenie-na-granicy.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1-5-e1605597103823.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312.

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/s/vdovzh Словник україньскої мови]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]
[[Категорія:Уд]]

Бастрюк

2021-11-25T10:14:02Z

O.pistrakevych:

'''Бастрюк, -ка,''' ''м.'' '''= [[Байстрюк]].''' Позашлюбний син. (Зневажл., лайливо)

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
БАЙСТРЮ́К, а, чол., дорев., зневажл., лайл. Позашлюбний син. За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич (Іван Котляревський, I, 1952, 194); — Бач, а хлопці казали, що в мене батька не було... байстрюк! — кажуть (Панас Мирний, II, 1954, 49); — Який лист? Я й не бачив ніякого листа. — Ах ти ж, байстрюк! Не бачив? — Матюха вп'явся поглядом в Ількові засльозені очі (Андрій Головко, II, 1957, 144).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЧІПКА.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7105112a1937a0e864a305fc697ee8b0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5-32.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE Батько]

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 91.

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/s/bajstrjuk Словник української мови]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Цапиний

2021-11-25T10:13:27Z

O.pistrakevych:

'''Цапиний, -а, -е. '''Той, що приналежлить цапові. Або такий, як у цапа. ''Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. ''Нп. ''Ріжки цапині. ''Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). ''Цапиний голосок. ''Кв.
[[Категорія:Ца]]

==Сучасні словники==

ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 245); Дослухуючись до звуків і шумів ночі, він пізнавав за дверима кроки домовика, що має цапині копита (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 17);
// Вигот. з шкури цапа. Та тепер вже молоденький [козак] Коня не сідлає, А цапині постоли він На ноги взуває (Іван Манжура, Тв.. 1955, 111);
// перен., розм. Такий, як у цапа. Остапові згадавсь котигорошок. — Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос. — Зроду-звіку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 366); Дід Прохор задоволено сміявся, по-молодецькому розправляв свої сиві кущуваті вуса, погладжував цапину борідку (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 18).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Steinbock-P1150171.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1625707191_33-funart-pro-p-kozel-otpushcheniya-zhivotnie-krasivo-foto-38.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кщыеровы.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[https://www.youtube.com/watch?v=YI4hzzepEcI&t=12s&ab_channel=EpicVirals Цапині падіння]

==Див. також==
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D0%BF Цап]

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.

==Зовнішні посилання==

[http://sum.in.ua/s/capynyj Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тупик

2021-11-25T10:12:36Z

O.pistrakevych:

'''Тупик, -ка, '''''м. ''Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
[[Категорія:Ту]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Тупик — застаріла назва затупленого уламка коси, яким чинбарі видаляли шерсть зі шкіри.

2.ТУ́ПИК, а, чол. Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом. Тупик харчується переважно рибою, але в його раціон входять й інші морські істоти, такі як кальмари та ракоподібні. Найбільш прикметною рисою птаха є дзьоб, який набуває яскравого забарвлення під час сезону розмноження. Тупик — це єдиний вид іпаток, який мешкає в Атлантичному океані.

3. Тупик, також відомий як глухий кут — вулиця, яка має тільки один вхід або вихід.
Тупики створюються в містобудуванні для обмеження скрізного проїзду в житлових районах. Хоча деякі тупики не передбачають жодного можливого проїзду, крім в'їзду на дорогу та виїзду з неї, інші дозволяють велосипедистам, пішоходам або іншому не автомобільному руху проходити через з'єднувальні сервітути або доріжки, приклад фільтрованої прохідності.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kosa z grabkamy.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tupik-2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P1160016 Paris V impasse Maubert rwk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnameмd.gif|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|PIooWUwc03E}}

{{#ev:youtube|jn0qCl2hp4o}}

==Див. також==
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BA_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 321.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Бубусі

2021-11-25T10:12:11Z

O.pistrakevych:

'''Бубусі, '''''гл. ''Дѣтск.: падать, упасть.
[[Категорія:Бу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БУБУ́СІ, невідм., дит.

Падати; упасти; упадеш.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20181117172217-7608.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:050111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:526a7f4e105342ca1e2d1bdbace60d8fcbc638b6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззвания.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|h-kwQ3gqexE}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 245.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Ляпанець

2021-11-25T10:11:46Z

O.pistrakevych:

'''Ляпанець, -нця, '''''м. ''1) Оплеуха, пощечина. ''По пиці ляпанця дасть. ''2) ''мн. '''''Ляпанці'''. Туфли, шлепанцы.
[[Категорія:Ля]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. ЛЯ́ПАНЕЦЬ, нця, чол., розм. Легкий удар рукою з метою покарання.
У сучасній європейській культурі нанесення ляпасу вважається серйозною особистою образою, виразом презирства і відсутності поваги до особистості того, кому вона наноситься. У такому значенні вона може застосовуватися як відповідь на словесну образу або негідні дії, як демонстрація того, що опонент своїми діями показав відсутність у нього честі і людської гідності. У аристократичному середовищі минулих століть ляпас практично неминуче приводив до дуелі.

2. Ляпанці -ів, мн. Пантофлі, капці. Вид легкого і м'якого домашнього взуття.
Ляпанці без закаблуків зазвичай називають шльопанці. . Взуття подібного крою відоме з давніх часів. Деякі види, особливо що призначені для відвідування ванни, басейну та інших вологих місць, робляться з гуми або пластмаси. Підошва у них зазвичай тонка і не надає серйозного захисту для ноги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dali-poshhechinu-dat-poshhechinu-v-otvet 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:134838.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2130377570 w640 h640 shlepok-zhenskij-asa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1761972851 w305 h473 zhinochi-shlopantsi-na.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|j28lNUp_K78}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Неврод

2021-11-25T10:11:18Z

O.pistrakevych:

'''Невро́д, -ду, '''''м. ''Неурожай. ''Вдарив неврод рік по року. ''Вх. Зп. 41.
[[Категорія:Не]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Неврод - Поганий, низький урожай; недорід, низький збір зерна, плодів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5f57be2f5eb52327093790.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pogoda-zasuha-zhara-939619-shgco5km-1024x683-1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:04 2 podsolnuh-640x420-27622.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|UF6wZmZGqR4}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 271.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Пихнути

2021-11-25T10:10:52Z

O.pistrakevych:

'''Пи́хнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''пихкати'''. ''Дай люльку, я разів зо три пихну. ''Лебед. у. ''Захотілось... птичі люлечки пихнути. ''Ном. № 9302.
[[Категорія:Пи]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Видавати своєрідні звуки, курячи люльку, цигарку, час від часу випускати з рота дим від розкуреної люльки, цигарки і т. ін.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imтages1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трубка.jpg. GF 300x.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00d282f2e6c9c2b6c1a19ce892ae3c10f1f2b24f.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[https://www.phc.org.ua/news/kinuti-kuriti-scho-dlya-cogo-potribno КИНУТИ КУРИТИ — ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНО?]

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 371.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Воластий

2021-11-25T10:09:40Z

O.pistrakevych:

'''Воластий, -а, -е. ''' Який має велике воло. Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (Коцюб., II, 1955, 323).

'''Во́ло''' (лат. ingluvies) — розширена частина стравоходу в деяких безхребетних (червів, молюсків, комах) і птахів (хижих, зерноїдних), де нагромаджується й частково перетравлюється їжа. Стінки вола здебільшого багаті на залози.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:

Який має велике воло. '''''Приклади:'''''

Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст. (М. Коцюбинський)

Різкими сильними помахами своєї воластої шиї скидав [ящір] із себе лискуче пружне тіло змії. (Ю. Логвин)

Воластий голуб.

==Воло у комах==
У бджіл у волі під впливом ферментів слинних залоз нектар перетворюється на мед.

==Воло у птахів==

У птахів воло зазвичай знаходиться під ключицею та має великі залози. За будовою воло істотно не відрізняється від інших частин стравоходу, а у деяких птахів (голуби, фазани) до нього прикріплюється поперечно-смугаста мускулатура. Перистальтичні рухи вола забезпечують надходження їжі до шлунку, її відригування під час годування пташенят або видалення неперетравлених решток.

У голубів з 8 дня насиджування клітини епітелію вола піддаються жировому переродженню, відторгаються та разом з секретом залоз вола утворюють білувату рідину (так зване «голубине молоко») для вигодовування пташенят.

У хижих птахів у волі збираються рештки неперетравленої їжі, які відригуються у вигляді погадок.

Рябки, які мешкають у пустелях, переносять у волі воду для пташенят.

Також воло розвинене у птахів з відносно повільним перетравленням (деякі види зерноїдних).

У деяких птахів воло практично або повністю відсутнє (страус, пінгвіни, гагар та багато інших птахів). У інших видів птахів прийнято відрізняти дві основні форми вола, пов'язані переходами:

стінка стравоходу випинається на незначному проміжку та утворює веретеноподібний мішок (у казуара, топорика, хижих птахів, колібрі тощо);

воло коротке й різко відмежоване від розташованих вище та нижче частин травного тракту (куроподібні, лелекоподібні, папуги, деякі горобцеподібні: снігур, шишкар, зяблик тощо).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown55.jpeg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vnutrishnya-budova-ptahiv.jpg|x250px]]
|}

==Джерела та література==

https://uk.wikipedia.org/wiki/Воло

http://sum.in.ua/s/volastyj

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]
[[Категорія:Во]]

Мідик

2021-11-25T10:09:14Z

O.pistrakevych:

'''Мідик, -ка, '''''-а, ч.
Те саме, що землерийка.

'''Землерийки, або землерийкові''' — узагальнена назва усіх дрібних ссавців, подібних (але не обов'язково родинних) до представників родини мідицевих (Soricidae).
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:
До «підряду» землерийок у різні часи відносили і нерідко дотепер відносять такі групи дрібних комахоїдних плацентарних ссавців, як:

«видрові землерийки» (Potamogale) з родини тенрекових (Tenrecidae),

«їжакові землерийки», або гімнури (Echinosorex) з родини їжакових (Erinaceidae),

«деревних землерийок», або тупай (Tupaia) з «власного» ряду «тупаєподібних» (Scandentia), близького до примітивних приматів,

«слонових землерийок», або стрибунців (Macroscelididae), яких дотепер «кидають» з тупаєподібних (Scandentia) до анагалід (Anagalida) та афротерій і навпаки (але не до «типових» землерийок, тобто мідицевих).

До землерийок відносять також всі роди з родини мідицевих (Soricidae):

«водяних землерийок», або рясоніжок (Neomys),

«бурозубих землерийок», або мідиць (Sorex)),

білозубих землерийок, або білозубок (Crocidura) та ін. (разом 26 родів, див. внизу).

==Таксономія мідицевих==

Останнім часом поняття «землерийок» найчастіше звужують до обсягу родини мідицеві (Soricidae), яка входить до ряду (надряду) комахоїдних (Insectivora). До мідицевих належать найдрібніші ссавці світової фауни і фауни Європи.

За останнім зведенням «Ссавці Світу» (Wilson, Reeder, 2005) до родини мідицеві входять такі 26 родів (за абеткою), представлені 376 видами:

Anourosorex, Blarina, Blarinella, Chimarrogale, Chodsigoa, Congosorex, Crocidura, Cryptotis, Diplomesodon, Episoriculus, Feroculus, Megasorex, Myosorex, Nectogale, Neomys, Nesiotites, Notiosorex, Paracrocidura, Ruwenzorisorex, Scutisorex, Solisorex, Sorex, Soriculus, Suncus, Surdisorex, Sylvisorex.

У фауні України родина Soricidae представлена трьома родами — мідиця, рясоніжка та білозубка. При цьому у кожній місцевості мешкає, як правило, не більше 1-2 видів кожного з цих трьох родів. Три види з числа відомих в складі сучасної фауни України — мідиця альпійська (Sorex alpinus), рясоніжка мала (Neomys anomalus) і білозубка білочерева (Crocidura suaveolens) — внесені до «Червоної книги України» (2009).

==Ареал проживання==

Це одні з найменших хижаків на планеті. Завдяки своєму агресивному характеру отримали прізвисько «маленькі дияволи». Сімейство землерійкові налічує близько 300 видів, які в свою чергу об'єднані в 2 підродини: білозубки (з білим кольором зубів) і бурозубки (з темним кольором зубів).

Основні види: крихітна бурозубка, сункус етруський, водяна кутора (мешкає переважно на берегах російських водойм), гігантська белозубка (докладніше про дивовижні видах бурозубок читайте тут). Поширені ці крихітні звірята практично по всій земній кулі, їх не лякає ні спека, ні холоднеча. Відповісти на питання: Де живе землерийка? дуже просто - скрізь.

Їх можна зустріти: в Південній Америці, Колумбії, США, Росії. Виняток становлять тільки полярні області (там представників цього сімейства можна зустріти вкрай рідко) і Австралія.

На території Росії мешкає близько 20 видів землерийок. Найчастіше зустрічається бурозубка (про те, хто така бурозубка і в чому її особливості, дізнайтеся тут). Землерийка дуже невеликий звірок, довжина тіла в залежності від виду становить від 3 до 18 см.
Хутро її шубки густий і короткий бурого кольору, зуби гострі, мордочка витягнута, на кінці рухливий хоботок, яким вона активно користується для пошуку їжі, щоб розм'якшити і перекопуючи землю, з боків тулуба розташовані особливі залози, що виділяють різкий мускусний запах, що відлякує ворогів.

У землерийок добре розвинений дотик і нюх, а ось зір досить слабке. Чи не впадають в сплячку, активні цілий рік, в теплу пору року копошаться в листі в пошуках їжі, взимку бігають під сніговим покривом. Розмножуються 1-2 рази на рік, в кожному виводку буває від 1 до 10 малюків. Найактивніший період розмноження весна - літо. Тривалість життя - 18 місяців.

==Де зустрічаються?==
Де живе землерийка? Ця тварина однозначно наземне (навіть водяні кутори селяться в норах на берегах водойм, вважаючи за краще сушу воді). Зазвичай для місця поселення вибирають лісу з густою рослинністю, сади, так як дуже люблять поспати на м'якій підстилці з торішнього листя.

Нори риють неглибокі, але рідко роблять це самі, вважаючи за краще зайняти чужий будинок, залишений господарем. Особливою любов'ю користуються у звірків трухляві дерева, де можна знайти затишну розколину або дупло. Побачити днем їх практично неможливо, вони з'являються зі своїх укриттів тільки ночами.

У кожної землерийки існують чіткі межі проживання (територія, на якій вона полює) .Граніци ділянок нерідко стикаються один з одним, але не перекриваються. Порушувати їх не можна. Харчування відіграє для цих звірків не останню роль, і ділитися мисливськими угіддями вона не має наміру.

Якщо все ж інша землерийка ризикне вторгнутися в чужі володіння, її чекає сутичка, в результаті якої один з звірків може загинути. Землерийки дуже відважні і готові боротися за свою здобич не тільки зі своїми родичами, але і з ящірками і мишами.

До своєї території ставляться дбайливо. Об'їдаючи комах на невеликому її ділянці, переходять до іншого, залишаючи попередній на кілька днів для поповнення на ньому запасів їжі.

==Живлення==

У землерийок активний травний процес. Саме тому вона знаходиться в пошуку їжі практично цілодобово з невеликими перервами на відпочинок. Доба їх діляться не на ніч і день, а на полювання і сон.
У різних видів особин свої добу: одні розділені на 10 інтервалів, інші на 78, тобто 78 разів звірятко лягає спати і встає, щоб добути їжу.

Землерийки неймовірно ненажерливі істоти. Щоб підтримати необхідну температуру тіла (вони теплокровні), а також заповнити необхідний запас енергії (землерийки дуже рухливі), процес травлення з постійним виділенням тепла повинен відбуватися постійно, тому з'їдають вони величезна кількість їжі. Часом з'їдений обсяг їжі за добу перевищує їх власну вагу.

УВАГА! Прожити без їжі звірята можуть трохи, в літній час всього 8-10 годин, в зимовий землерийка вмирає не поївши більше трьох годин.
Землерийка, чим харчується цей звір? Раціон залежить від пори року:

в теплу пору року основну їжу становлять різні комахи: капустянки, черви, слимаки, гусениці, мокриці. Якщо землерийка дуже голодна, в ній прокидається хижак, в цьому випадку вона може напасти на дрібних гризунів (миші). Водяні особини годуються дрібною рибою і жабами;взимку доводиться дуже нелегко. Тваринки з працею розривають під снігом грунт, щоб дістатися до комах, не гребують насінням рослин.

Зима - голодна пора, тому мало хто з них доживає до тепла.

==Користь і шкода==

Землерийки приносять чималу користь людині.
Завдяки своєму унікальному носі-хоботу вони розпушують ґрунт у садах і городах.

Насичують її киснем попутно знищуючи різних шкідливих комах і личинок.

І все ж норки звірків можуть не сподобатися любителям красивих газонів.

ДОВІДКА! Землерийки здатні знищувати велику кількість шкідливих комах навіть у важкодоступних місцях для інших комахоїдних і птахів: під камінням, під снігом, в глибині норок.
Хоч землерийки і приносять користь городу іноді доводиться з ними боротися. Про те, як знищити землерийок на городі чи дачі, читайте тут.

На вигляд землерийки милі і пухнасті створення, досить нешкідливі для людей, але укус їх може бути досить болючим, тому не варто намагатися ловити цих звірків і брати їх в руки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown-13.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown-20.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown5.jpeg|x140px]]

|}

==Джерела та література==
https://uk.wikipedia.org/wiki/Землерийки

https://jpbeergarden.com/de-zhive-i-chim-harchuyetsya-zemleriika

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]
[[Категорія:Мі]]

Яселечка

2021-11-25T10:08:41Z

O.pistrakevych:

'''Яселечка''', чок, мн. Пестл. до яселка.''

'''Яселка''', лок, мн. Зменш.-пестл. до ясла.

'''Ясла''', ясел, мн.
1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Василь Стефаник, I, 1949, 132); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 487).
2. також із сл. дитячі. Заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років. Галя схудла й зблідла, до ночі засиджуючись в майстерні над проектом міського мікрорайону, де має бути все — житлові будинки, школи, кіно, торговельний центр, сквери, дитсадки та ясла (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 4); Мала сестра дітей у артільних яслах пильнує (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48); Правління вирішило збудувати перш над усе пекарню, дитячі ясла (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 459).'''
[[Категорія:Яс]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:

''Я́сла'' — відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби, годівниця. Слово ясла (прасл. *jadsla/*jadsli, раніша форма *jědsla/*jědsli — від праіндоєвропейського кореня *ēd-), за походженням споріднене з «їсти», словотвірна модель із суфіксом -ла аналогічна словам «весла», «гусла», «перевесла», «прясла».

''Ясла'' — заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років.

''Ясла'' — розсіяне скупчення у сузір'ї Рака

''Ясла'' — заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років (згідно із «Положенням про дошкільний навчальний заклад»: «Ясла для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання»). Установа, в якій об'єднані дитячий садок і ясла, називається «ясла-садок».

Слово ясла є семантичною калькою з фр. crèche, що може значити і «годівниця для худоби», «ясла», і «заклад для утримання немовлят».
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Діти.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown-2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unknown.jpeg|x140px]]

|}

==Джерела та література==

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ясла_(значення)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ясла_(заклад)

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Аптекарський

2021-11-25T10:08:08Z

O.pistrakevych:

'''Апте́[и́]карський, -а, -е'''. ''Прикм. до аптекар і аптека
''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:

Аптекарський, це той, який стосується аптекаря, належний, властивий йому: аптекарський помічник.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ап.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Товар.jpeg|x200px]]

|}

==Аптекарський приказ==

Аптекарський приказ — галузевий орган центрального управління Московського царства XVI – XVIII сторіч, який відав питаннями охорони здоров'я та аптечної справи. Заснований (утворений) за часів царя Івана Грозного, тимчасово не діяв під час польської інтервенції в Московію (подій смутного часу); відновлений 1620 р. Від 1706 р. називався Головною аптекою. В 1714 р. реорганізований в Канцелярію Головної аптеки, пізніше в Аптекарську канцелярію. У 1721 р. увійшов до складу новоутвореної Медичної канцелярії, на його основі утворена Московська медична контора.

Аптекарський приказ очолювався суддею (аптекарським боярином) з числа наближених до царя бояр, мав адміністративні та судові повноваження; проте, в часи свого існування Аптекарський приказ не був суто адміністративним органом, він виконував і інші функції, зокрема виготовлення ліків, надання медичної допомоги, заготівлю та координацію заготівлі лікарських трав та інших видів лікарської сировини, підготовку фахівців у сфері медицини та фармації (фармакології) тощо.

[[Зображення:Unknown-3.jpeg|x200px]]
[[Зображення:Unknown-4.jpeg|x200px]]

==Джерела та література==

https://uk.wikipedia.org/wiki/Аптекарський_приказ

http://sum.in.ua/s/aptekarsjkyj

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]
[[Категорія:Ап]]

Медявник

2021-11-25T10:07:42Z

O.pistrakevych:

'''Медявни́к, -ка́, '''''1. Те саме, що медяник, [2-й чоловік:] Подивився б ти, як він було увійде у хату, то так дітвора і вкриє його: тому медівника дасть, тому бублика, іншому копійку... (Кроп., І, 1958, 479); [Бабуся:] Зрозумійте, маю свято, А роботи ще багато... Чи спеклись медівники, Чи готові пиріжки? (Олесь, Вибр., 1958, 486); * У порівн. Голубив [капітан] її словами, як медівниками (Черемш., Тв., 1960, 181).
2. бот., діал. Підмаренник.''
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках:

Медівник (медовий пряник, пряник, праник) — солодке печиво. Мед доводили до кипіння, гасили в ньому невелику кількість соди, додавали борошно (на одну частину меду приблизно дві частини білої муки) й місили у руках доти, доки тісто не білішало й не ставало м'яким. Потім клали на стіл, розкачували качалкою до товщини в палець і витискували спеціальними формами фігурки людей чи тварин або різали на ромби ножем. Випікали на підсипаних крохмалем сухих листах у гарячій печі.
Медівник роздавали дітям — посівальникам і щедрувальникам на Новий рік, колядникам на Різдво, ними повитуха пригощала своїх "онуків", ними ж обдаровували на свята своїх хрещеників хрещені батьки; їх брали з собою як гостинці до породіллі на одвідки. Зараз у домашньому господарстві медівник майже не печуть. Натомість громадське харчування освоїло їх виготовлення досить активно.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images-1.jpeg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x240px]]
|}

==Рецепт==
'''Інгрідієнти:'''

-Борошно пшеничне - 2 склянки.

-Мед - 1 ст.л.

-Яйце куряче - 2 штуки.

-Масло - 125 г.

-Цукор – 2 склянки.

-Сода (гашена оцтом або лимонним соком) - 0,5 ч.л.

-Сметана (для просочення) - 400 г.

-Склянка = 200 г.

'''Спосіб приготування:'''

Масло розминаємо з цукром (1 склянка), додаємо мед та яйця, добре перемішуємо до однорідної кремоподібної маси. В масляно-яєчну суміш поступово додаємо просіяне борошно. Соду гасимо кислотою (оцтом або лимонним соком), додаємо до тіста. Добре вимішуємо. Застеляємо форму пергаментом або добре змащуємо її маслом. Рівномірно розподіляємо тісто по формі і ставимо в розігріту духовку до 220 градусів на 20 хвилин. Через 10 хвилин від початку випікання накриваємо форму фольгою.

Поки печеться корж, робимо пропитку. Змішуємо сметану та решту цукру. Має вийти рідкий крем, інакше він не просочить коржі.

Дістаємо корж з духовки, виймаємо з форми. Обрізаємо краї, вони нам ще знадобляться для обсипання.

Тепер акуратно, довгим ножем розрізаємо коржі навпіл. Кладемо половинку коржа на піднос і починайте наносити рідкий крем.
Зверху кладемо другу половину коржа (запеченою стороною вниз, щоб крему було легше просочуватися) і повторіть процедуру.
Сметанна пропитка досить рідка, вона буде стікати з коржа.
Це нормально. Ножем або чайною ложкою повертаємо крем назад на корж. Хвилин чере 5 крем почне просочувати коржу і перестане витікати. Тоді його можна ставити в холодильник на ніч.

Тепер приготуємо обсипку. Обрізки коржів подрібнюємо до крихти. Наступного дня дістаємо торт з холодильника і широким довгим ножем рухами від низу до верху акуратно наносимо обсипку на верхню сторону торта, потім на бічні краї.

Медівник готовий.

==Відео-рецепт==
{{#ev:youtube|BAxE-jIZHTU}}.
{{#ev:youtube|olcyPBEPMX8}}

==Джерела та література==

https://smakotainfo.com/vipichka/medivnik-prostii-recept.html

https://traditions.in.ua/kukhnia/tradytsiini-stravy/1314-medivnyk

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Маляриха

2021-11-25T10:06:08Z

O.pistrakevych:

Маляриха-жінка,що займається фарбуванням будівель

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
МА́ЛЯ́Р, маляра, чол.

1. Той, хто займається малярством (у 1 знач.); художник. Ой там, на горі Малювали малярі; Малювали, рисували Чорні брови мої (Павло Чубинський, V, 1874, 15); Прийшла я на ярмарок, аж там маляр продає образи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284); Колись Шевченко, як маляр, мріяв був подати у своїх картинах «Живописну Україну» (Павло Тичина, III, 1957, 76); * Образно. Темніє небо, смутно тьмариться сад, що осінні малярі його золотили та малювали (Степан Васильченко, II, 1959, 114).

2. Робітник, що займається фарбуванням будов, стін приміщень і т. ін. Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше (Панас Мирний, V, 1955, 310); В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Іван Франко, IV, 1950, 92); В кутку [кімнати] малярські козли з відром і квачем, поряд на стільці робоча спецівка маляра (Іван Кочерга, II, 1956, 537);
// Ремісник, що малює вивіски. На базарному майдані горить самотній ліхтарик. Тьмяне світло його падає на бляшану вивіску, написану місцевим маляром (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маляриха.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маляриха 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маляриха 3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=NBjdOEkpUQw&ab_channel=%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80TV}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Циганський

2021-11-25T10:04:53Z

O.pistrakevych:

'''Циганський, -а, -е. '''1) Цыганскій. ''У тебе циганська урода. ''Мирг. у. 2) '''Циганська го́лка'''. Большая толстая игла. Чуб. І. 212. 3) '''Циганський піт'''. Дрожь. ''Усіх циганський піт пройма. ''Гліб. 4) '''Циганська риба'''. Головастикъ. Вх. Лом. 480.
[[Категорія:Ци]]

==Сучасні словники==
ЦИГА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до цигани. Весела кумпанія закликала Соломію, частувала вином, та Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась од запросин — врешті, їй було не до того (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час — циганське ворожіння (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 194); Терентій, закипаючи в душі, прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки, й повертає ліворуч, а циган, підвівшись, пильно стежить за вершником... (Михайло Стельмах, I, 1962, 499);
// Такий, як у циган. Не такі дочки в Василя Семеновича: якісь циганки повдавалися! З чорними очима, з циганським кучерявим волоссям, а чорні ж то чорні, як у сажу вимазані! (Панас Мирний, I, 1949, 206); Красик швидко повернув голову. До нього весело посміхався своїми жвавими циганськими очима Іван Бойцов (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 100);
// Власт. циганам (про характер, вдачу). Я дарма що біла, а маю циганську натуру, і вештатись по світі мені мило (Леся Українка, V, 1956, 294); — Ох ти ж і догадливий, ох і циганської ж ти вдачі хлопець! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 257);
// Узвичаєний у циган (про одяг, прикраси). З ванькира урочисто вийшла Федора, байдуже глянула на Клима і розтулила перед Супруном кулак. На її долоні лежало дві пари циганських сережок (Михайло Стельмах, II, 1962, 123);
// у знач. ім. циганська, кої, жін. Те саме, що циганочка1 2. І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: — Тра-та-та! (Остап Вишня, I, 1956, 59).
♦ Будеш скакати (танцювати) циганської халяндри; Поскачеш (потанцюєш) [у мене, у нас] циганської халяндри див. халяндра; Циганська голка — велика швацька голка. [Іван:] От пішли ми далі. Коли це чую, щось під коліном неначе мене циганською голкою штрикнуло (Марко Кропивницький, I, 1958, 111); Дідок завжди сидів у своєму кутку за піччю, розіклавши біля себе своє немудре майно: ножиці, циганську голку, нитки і різне шкураття, — майстрував онукам теплу одежину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 358); Циганське життя — життя без постійного домашнього притулку. — А я б радий вже будлі-де [будь-де] й осістись: мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 224); Діти люблять, люди поважають, колеги умовляють: — Годі вам жити циганським життям, залишайтесь назавжди у нас «директором». Ми тут вас оженимо й прикріпимо до місця (Степан Васильченко, IV, 1960, 37); Циганське сонце — те саме, що місяць 1. Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь із-за потилиці (Олесь Гончар, I, 1959, 213); Циганське тепло — те саме, що холод 1. — До неї [Прохорихи] коли взимку не прийдеш, то все в хаті циганське тепло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 334); Циганське шатро — легке переносне житло циган, споруджуване в формі конуса з тканини, шкур і т. ін. Вона [князівна Богаза] перекинулась голубкою.. Сіла вона на дереві в лісі, щоб одпочити, коли дивиться — під деревом стоїть циганське шатро (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Циганський піт пробирає (пробрав) див. пробирати; Циганський піт проймає (охоплює і т. ін.) див. піт; Циганський романс; Циганська пісня — жанр російського романсу, пісні, який склався під впливом особливої манери їх виконання циганами. — Вам от циганські романси не до вподоби, а коли б ви почули, як їх самі цигани співають (Леся Українка, III, 1952, 600); У прийомній за столом сидить Людмила Федорівна. Вона переглядає папери, пише, наспівуючи мотив «пристрасного» циганського романсу (Захар Мороз, П'єси, 1959, 280); Циганський табір: а) група родин циган, які кочують разом; місце їх розташування. — А ти що за один? — помітив турок Івана, — теж, видно, з циганського табору? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 381); В циганському таборі — тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Дорка йшла з Павлом Гейбом, старшиною.. Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Юрій Яновський, Мир, 1956, 110); б) безладне скупчення людей, тварин, возів і т. ін. Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь — і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі — життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір. Такий крик на вулицях, що себе не чуєш (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); Сонце сяяло, коні іржали, румуни, звільнившись від них, як від тягаря, розкинулись поблизу циганським табором і вже весело варили щось на бездимних вогнищах (Олесь Гончар, III, 1959, 73).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1 540d29170297e540d2917029dc.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fhsmpu-25cd089e3c2e49729e4faa797d262cd3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тоби-кинг-2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6ZqaXHSE7gY}}.

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/cyghansjkyj

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Чвиря

2021-11-25T10:04:25Z

O.pistrakevych:

'''Чви́ря, -рі, '''''ж. ''1. Рідкий бруд, що утворюється від дощу й мокрого снігу за сирої погоди. 2. Дощова погода, сніг з дощем; негода.

==Сучасні словники==
ЧВИРЯ, -і, ж. 1. Рідкий бруд, що утворюється від дощу й мокрого снігу за сирої погоди. 2. Дощова погода, сніг з дощем; негода.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:78 main.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2019-11-01-18-51osen-ukhodila-na-chut-chut-novgorodtsev-ochen-skoro-snova-ozhidaet-slyakot.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:357049779 default.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1547217032173129419.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|tgFsNAovlMc}}.

==Див. також==

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%8F

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Украшати

2021-11-25T10:04:01Z

O.pistrakevych:

'''Украшати, -шаю, -єш, '''сов. в. '''украси́ти, -шу, -сиш, '''''гл. ''Украшать, украсить. ''Червона калина луги украшає. ''Чуб. V. 486.
[[Категорія:Ук]]

==Сучасні словники==
Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю. Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар'янку (Десняк, Вибр., 1947, 115); - Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (Стельмах, II, 1962, 56); // Бути окрасою чого-небудь. Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (Донч., III, 1956, 42); В Черкасах споруджено величний пам'ятник вождю, який прикрасив центральну площу міста (Ком. Укр., 12, 1969, 54); // Красуватися на кому-, чому-небудь. Його груди прикрасив орден Леніна (Шиян, Партиз. край, 1946, 74); // ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве). - Оце так козак! - вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Тют., Вир, 1964, 36); // ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки; // Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями. Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (Мист., 1, 1955, 8); // Збагачувати склад, зміст чого-небудь. Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (Кучер, Трудна любов, 1960, 490); // Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.). Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (Вас., І, 1959, 281); І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст... коли вжиті доречно (Рильський, Веч. розмови, 1962, 101).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6849.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F9460c52def517f9cc640a58cbf2a10f.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7c8fc5a1a40a6f1016cdf353f3206f2d.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|N6QdvE2cWEM}}.

==Див. також==

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Пушечка

2021-11-25T10:03:12Z

O.pistrakevych:

'''Пушечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''пушка. '''
[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==

ПУШЕЧКА, ж. Пестл. до пушка. - Те саме, що гармата. Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав (Українські народні думи.., 1955, 120); Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 46); Скорботні дні пішли в віки, Але лишилися навіки Людської витвори руки: Цар-пушка і Іван Великий (Максим Рильський, III, 1961, 227);
// ірон. Про рушницю. Зарядив [Уралов], прилаштував свою катеринівку [рушницю] до велосипеда і покотив на озера в степ. Зустрічні хлопці-казахи сміялися: всіх гусей твоя пушка переб'є!.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4 t 650x433.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-French soldiers in the Franco-Prussian War 1870-71.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-GSh-6-30 Hu Szolnok 1.jpg|x140px]]

|}

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/pushka

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Рибно

2021-11-25T10:02:40Z

O.pistrakevych:

'''Рибно, '''''нар. ''Обильно рыбой, рыбно. ''Хоч не рибно, аби юшно. ''Ном. № 12177.
[[Категорія:Ри]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
РИ́БНО, присудк. сл., розм., рідко. Багато риби. Як стояли водяні млини, на Пслі рибно було, набігала принадна згадка про дивну рибу вирезуба, сильну рибу марину, що в заброді ловив пастух (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 190).Академічний тлумачний словник (1970—1980)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1573648332 Pochemu-snitsya-mnogo-ryby-zhenshine.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed (2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kakpoymatmnogoribinaset12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Академічний тлумачний словник (1970—1980) Електронний ресурс. Доступ:http://sum.in.ua/s/rybno

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Лакерда

2021-11-25T10:02:14Z

O.pistrakevych:

'''Лаке́рда, -ди, '''''ж. ''Порода морской рыбы. Левиц.
[[Категорія:Ла]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Жовтохвіст (Японська '''лакерда''', Жовтохвоста лакедра) (лат. Seriola quinqueradiata) - морська теплолюбна риба, що належить до сімейства Ставридові. Більшу частину життя проводить у товщі води (пелагічний вигляд). Мешкає у відкритому морі біля узбережжя Східної Азії (Японії та Кореї, переважно в Японському морі), але в літню пору іноді зустрічається біля узбережжя російського Далекого Сходу, в т.ч. Сахаліну.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lakedra.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:110161.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lakedra-ryba-opisanie-osobennosti-obraz-zhizni-i-sreda-obitaniya-lakedry-3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Ранкувати

2021-11-25T10:01:51Z

O.pistrakevych:

'''Ранкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Проводить утро. О. 1861. III. 18. ''На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. ''Чуб. V. 691. ''Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. ''Нп.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ранкувати, ку́ю, єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 5.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:48776bfd901f8e82a5f3992f9eb998a0.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:160528170837 morning walk 640x360 getty nocredit.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=0-8KAbFEJk4

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Хазяйливий

2021-11-25T10:01:02Z

O.pistrakevych:

'''Хазяйливий, -а, -е '''= '''Хазяїновитий. '''''Панисусіде нашу панію похваляютьвеличають: отто хазяйлива! ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). ''Хазяйлива була вдова. ''Г. Барв. 304. ''Хазяйлива натура. ''Мир. ХРВ. 225.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хазяйновитий. А пани-сусіди нашу панію похвалюють-величають: — Ото хазяйлива! Ото розумна! Дарма, що молоденька, — добре б нам усім у неї вчитись! (Марко Вовчок, I, 1955, 126); Хазяйливий, працьовитий і — коли треба — навдивовижу хоробрий, він виконував свої обов'язки бездоганно (Олесь Гончар, III, 1959, 384); Криві ворота, необмазана хата.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... (Панас Мирний, I, 1949, 278); * Образно. На крутій гряді стоїть верба зелена кучерява, уся обсипана неначе жовтим пухом, колишеться од вітру й кадить на всі боки солодким духом, хазяйливії бджоли поважно так гудуть, впадають коло неї (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 186). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Академічний тлумачний словник (1970—1980) Електронний ресурс. Доступ: http://sum.in.ua/s/khazjajlyvyj
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Одноголосно

2021-11-25T09:57:23Z

O.pistrakevych:

'''Одноголо́сно - Присл. до одноголосний. Китайська народна музика.. одноголосна. Одноголосно співає хор, одноголосно грає оркестр народних інструментів (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 110); Головою земельної комісії майже одноголосно обрали Тимофія Горицвіта (Михайло Стельмах, II, 1962, 20).
[[Категорія:Од]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:одног.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:одного.jpg|x300px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=qlnnfLtgOkM}}
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=iM5Ti8LGWk8}}

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/odnogholosno

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Підспівувати

2021-11-25T09:56:47Z

O.pistrakevych:

'''Підспівувати - 1. Співати, вторуючи, підтягуючи кому-, чому-небудь. Шевченко заспівав пісню. Солдати спочатку слухали, потім почали неголосно підспівувати: (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 214); Деякий час грав [Перехрестик] мовчки, потім почав підспівувати, спершу тихо, далі голосніше, завзятіше (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 38);
// Неголосно або час від часу співати. Спогадував [Павло] різні дотепи, підспівував різні пісні та раз у раз споминав Олесю (Леся Українка, III, 1952, 589); У Альонушки була лялька, вона гойдала її на руках і тихенько підспівувала (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 60); * Образно. Сухими бризками розлітається сніг з-під копит, монотонно підспівує, наганяючи дрімоту, зустрічний вітер (Микола Олійник, Леся, 1960, 46).

2. перен., розм. Підтримувати кого-небудь з певними намірами, схвалювати чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні. Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (Олесь Донченко, I, 1956, 145).
[[Категорія:Пі]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:imageйй.jpg|x300px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=9OALLfDfYfE}}
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=yn4gJfktAGw}}

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/pidspivuvaty

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Довгенний

2021-11-25T09:56:19Z

O.pistrakevych:

'''Довгенний - Дуже довгий, довжелезний.
[[Категорія:До]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:160708114108_indonesia_traffic_jam_afp_640x360_afp_nocredit.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:40710_1_1097.jpg|x300px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=lPyc3SILWMY}}

==Джерела та література==
https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Заслання

2021-11-25T09:55:46Z

O.pistrakevych:

'''Засла́ння - Покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості. Читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії (Олесь Гончар, II, 1959, 17).
2) Місце, де відбувають кару. Кайданами і Чернишевський дзвенів, І Ленін ішов у заслання (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 292); Через місяць, після прибуття на каторгу, втік коваль Єгор із заслання (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 12).
[[Категорія:За]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Exilio_1.jpg|x300px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img444.jpg|x300px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| https://www.youtube.com/watch?v=Cp4ntw6izvo}}
{{#ev:youtube| https://www.youtube.com/watch?v=QlblhAddAYE}}

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/zaslannja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Шпихлір

2021-11-25T09:55:19Z

O.pistrakevych:

'''Шпихлір - велика комора, амбар для збіжжя
[[Категорія:Шп]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шпихлір.jpg|x300px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=8AXHKwOvV-U}}

==Джерела та література==
https://explain_words_uk.academic.ru/7686/%D1%88%D0%BF%D0%B8%D1%85%D0%BB%D1%96%D1%80

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Виїсти

2021-11-25T09:54:44Z

O.pistrakevych:

'''Ви́їсти. '''См. '''Виїдати. '''
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИЇДАТИ, аю, аєш, недок., ВИЇСТИ, їм, їси, док., перех.

1. З'їдати вміст або внутрішню частину чого-небудь. Не в такому горщику наварювали, та.. виїдали (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); В Джериній хаті.. цілий день.. пили [гості] та закушували.. виїли цілу діжечку солоних огірків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); — Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере.. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); Йому належало виїсти третину казанка, а він сягнув за половину (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 58);

// З'їдати все, не залишаючи нічого. Було там усього і поїсти, і попити, так те все вже випили і виїли, а пити ще хочеться (Панас Мирний, V, 1955, 325); Так і Іван: виїв борщ та й віддихується (Лесь Мартович, Тв., 1954, 37).

2. З'їдаючи частину чого-небудь, робити отвір, лірку, заглибину. Він [жук] живиться листям, виїдаючи в листових пластинках маленькі дірочки (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 86).

3. Подразнювати (оболонку ока). Митриха топила в печі. Диму напхалося повна хата, і вона все втирала сльози. Дим очі виїдав (Василь Стефаник, I, 1949, 48);

// безос. Дим клубочився під стелею темною хмарою. Виїдало очі. Захоплювало дух (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 110).
♦ Виїдати очі — в'їдливо дорікати кому-небудь, лаяти когось. [Варка:] Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 187).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 401.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5db7e7b54ee55.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brain-food-544848-SX3qbJ0O-1024x717.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mangiare-frigo-donna-640x394.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yizha-shkidlyva-dlia-mozku.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| Lx2-WFKesvw }}

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vyjidaty

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 401

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Вибріхуватися

2021-11-25T09:54:18Z

O.pistrakevych:

'''Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, '''сов. в. '''вибрехатися, -шуся, -шешся, '''''гл. ''Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. ''Брехнею не вибрешешся. ''Ном. № 6797.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
ВИБРІХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. Удаючись до брехні, вигадок, виходити з скрутного становища.

1. перех. Здобувати, діставати брехнею. А все ж таки, хоч я й брехуха, а вибрехала небожеві дві сотні карбованців, три пари волів, дві корови, два десятки гусей, ще й Килину з бабою на придачу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 59).

2. неперех. Говорити неправду, брехати.

Забалакається [Хівря] з парубком - забудеться за діло, тоді вибріхується як-небудь, каже: - А я й забулась! (Григ., Вибр., 1959, 102); Як Чіпку випустили з чорної, Грицько перший приніс Христі звістку, що, мов, викрутився харцизяка, вибрехався! (Мирний, І, 1949, 297).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:483b9aed2b7d7fd6e31ce50760a2aaa6-400x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chi-vmiyesh-ti-brexati.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6ec4c95d2488f4bd6e24c45831.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| uamjYvAYOvM }}

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

http://sum.in.ua/s/vybrikhuvaty

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Новолітувати

2021-11-25T09:53:50Z

O.pistrakevych:

'''Новолітувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ. Чуб. III. 1 и 2.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==
Новолітувати ← нов(е) літ(о) +о+

Дія (процес), пов'язана з новим літмом (зустрічання нового року).

Новолітуємо, друзі!
новолітувати — новолі́тувати дієслово недоконаного виду

новолітувати — НОВОЛІ́ТУВАТИ, тую, туєш, недок., розм. Вітати з Новим роком (1 січня), здійснюючи при цьому обрядове засівання зерном в оселі того, кого вітають. (Словник української мови у 20 томах)

Новолітувати, -тую, -єш гл. Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ. Чуб. III. 1 и 2.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:400 0 1609152299-6807.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:240px-Juletræet.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різдво jpg 203x203 crop upscale q85.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1717929.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| VQtv6Cl2xj0 }}

==Див. також==
Твір Бориса Харчука "Новолітування"
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=659&page=2

==Джерела та література==
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=659&page=2
https://1677.slovaronline.com/68808-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Аркушевий

2021-11-25T09:53:25Z

O.pistrakevych:

'''Аркуше́вий и аркушо́вий, -а, -е.''' Листовой. Желех. '''Аркушо́ве вікно́'''. Окно со стеклами? ''Ой гляну я, гляну в аркушове вікно.'' Чуб. V. 616. ''Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї.'' Чуб. V. 1021.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
АРКУШ, а, ч. 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр., III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Шовк., Інженери, 1956, 150).

2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, шо порівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] "Тіні забутих предків", розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Коцюб., III, 1956, 402).

^ Авторський аркуш - друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Carton-cellulosen 0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%96

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Соняшний

2021-11-25T09:52:55Z

O.pistrakevych:

'''Соняшний, -а, -е. '''Солнечный. ''Дні були чудові, тихі, соняшні. ''Левиц. І. 426. ''Соняшний світ. ''
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
СОНЯШНИЙ
(день) ясний, погожий, безхмарний; (усміх) П. щасливий, радісний; (- мистецтво) світлий, оптимістичний; (колір) густожовтий, густозолотйй, яскравожовтий; р. сонцевий, сов. сонячний.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tmb 168927 5968.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sayberik hts.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l psh 21100200.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jwpPqdMa4_Q}}

==Джерела та література==
http://slovopedia.org.ua/41/53409/273338.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Очортіти

2021-11-25T09:51:37Z

O.pistrakevych:

'''Очортіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. І. 164. ''Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати. ''Рудч. Ск. І. 192.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже набриднути, остогидіти; осточортіти.
''1. Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри, якби могла, то й не зазирнула б сюди! 2. – Сидять там окаяннії [козаки] в Січі да тілько п'янствують, а очортіє горілку пить, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (П. Куліш); 3. Ця понура хата, цей похилий Грицько і четверо галасливих дітей очортіли вже їй без міри, якби могла, то й не зазирнула б сюди! (Б. Грінченко); 4. Уже мені очортіло красти, піду .. хазяйнувати (Сл. Б. Грінченка).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4 113.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D53157aa5e404ab90e33d1a4c77d94c7 w640.jpg|x180px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bee7ae847a98c25b8198e4f908cddac7 orig.jpg|x190px]]
|}

==Джерела та література==
Словник української мови у 20 томах - https://slovnyk.me/dict/newsum

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Тяма

2021-11-25T09:51:02Z

O.pistrakevych:

'''Тяма, -ми, '''''ж. ''Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. ''Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чортма тями. ''Лебед. у. ''Має тяму до римарства. ''Борз. у. '''Не при тямі'''. Не въ своемъ умѣ. ''Не повно ума, не при тямі. ''МВ. (О. 1862. І. 103).
[[Категорія:Тя]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ТЯ́МА, и, ж., розм. Здатність осмислювати що-небудь; кмітливість, тямущість; розум.
''1. – Сей Шелевило – брехунець, – дума Хапко, – а проте... Тями йому не бракує: зна, що личко, що ремінець... (Марко Вовчок); 2. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги. Як мати з того гріш? Людина не без тями, Надумавсь він горох посіять за житами (М. Зеров); 3. – Глядіть, люди! – погрожує Салоган. – Їдете [переселятися] в штанях набираних [з купованої матерії], а щоб не позбулись і вибійчаних! Одумайтесь, хто має тяму! (М. Стельмах); ''

рідко. Свідомість.
''Вона почувала, що якийсь туман налягає на її тяму (І. Нечуй-Левицький).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shutterstock 326869622-800x534-750x400.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Maxresdefaпult.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5caddce832ab1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пвкіп.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови у 20 томах - https://slovnyk.me/dict/newsum

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Чумище

2021-11-25T09:50:37Z

O.pistrakevych:

'''Чуми́ще, -щі, '''''ж. ''Ув. отъ '''чума. '''
[[Категорія:Чу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ЧУМИ́ЩЕ, а, с. і ж., розм. Збільш. до чума́.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чума1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Авпкпвв.jpg|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чума.jpeg|x540px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|p2sv3YtopAs&ab}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови у 20 томах - https://slovnyk.me/dict/newsum
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Жовтило

2021-11-25T09:50:10Z

O.pistrakevych:

'''Жовтило, -ла, '''''с. ''1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.
[[Категорія:Жо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖОВТИ́ЛО, а, с. (Anthemis tinctoria L.). Багаторічний пахучий бур’ян родини складноцвітих, що цвіте жовтими квітками.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21325638 mOptimized.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Anthemis tinctoria.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cont72.jpg|x140px|thumb|left|Жовта фарба (жовтило), що використовується при виготовленні писанок.]]
|}

==Див. також==
У народній традиції протягом століть для розпису яєць використовувалися барвники природного походження, отримані з рослинної сировини. Деякі з таких фарб мають власні назви. Наприклад, «яблінкою» і «жовтилом» називали жовту фарбу, отриману з відвару кори яблуні-дички.

==Джерела та література==
Словник української мови в 11 томах - https://slovnyk.me/dict/sum
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Фучати

2021-11-25T09:49:37Z

O.pistrakevych:

'''Фучати, фучу, -чиш, '''''гл. ''= '''Футіти. '''''Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. ''Драг. 331. ''Він надходиш десь так вночі, фучит. ''Драг. 331.
[[Категорія:Фу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ФУЧА́ТИ, фучу́, чи́ш, недок., діал. Сопіти, пихтіти, дути.

=="Фучати" в сучасній літературі==
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хропитьчувачок.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хропитьмікрочєлік.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7DjMUgaGyBs&ab}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Словник української мови у 20 томах - https://slovnyk.me/dict/newsum

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Вигадько

2021-11-25T09:32:41Z

O.pistrakevych:

'''Вигадько, -ка, '''''м. ''Выдумщикъ. Ном. № 12623.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==

Вигадько - штукар, вигадчик, фантазер, витівник, вигадливий, вигадувати.

Приклади використання слова Вигадько
1)Вигадько і поет, Він записався був одважно у приблуди І, золоті якісь шукавши береги, Чотири роки жив у темряві тайги.
2)Особливо смішив усіх О попрій Перегуда — парубок неймовірної сили, сміливої вдачі, чорнявий, з грайливими очима, жартун і вигадько.
3)— А ви й повірили. Микита такий вигадько, як ота баба Килина. Тільки й зна, що бреше.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дкм.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фантазер.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без назвалмампния.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|jSNZpmRpNWA}}

==Джерела та література==
https://synonimy.info/%D0%B2/%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2021 року]]