Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Пивонія

2016-12-04T09:38:26Z

O.liti4enko:

'''Пиво́нія, -нії, '''''ж. ''Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. Анн. 238, б) Paeonia corallina. ЗЮЗО. І. 130. ''Як пивонія почервоніла. ''Г. Барв. 228.
[[Категорія:Пи]]
==Сучасні словники==
ПІВО́НІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385. [http://sum.in.ua/s/pivonija];
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pion1.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pion2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pion_krum.jpg ]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:https://www.youtube.com/watch?v=zCqJVTsmaGs]], [[Довідка:https://www.youtube.com/watch?v=VwsuGNrIVnA]])
</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Пивонія

2016-12-04T09:05:32Z

O.liti4enko: /* Ілюстрації */

'''Пиво́нія, -нії, '''''ж. ''Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. Анн. 238, б) Paeonia corallina. ЗЮЗО. І. 130. ''Як пивонія почервоніла. ''Г. Барв. 228.
[[Категорія:Пи]]
==Сучасні словники==
ПІВО́НІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385. [http://sum.in.ua/s/pivonija];
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pion1.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pion2.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pion_krum.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Файл:Pion krum.jpg

2016-12-04T09:04:56Z

O.liti4enko: Півонія кримська (P. daurica) — рідкісний ендемічний вид.

Півонія кримська (P. daurica) — рідкісний ендемічний вид.

Файл:Pion2.jpg

2016-12-04T09:03:35Z

O.liti4enko:

Файл:Pion1.jpg

2016-12-04T08:58:39Z

O.liti4enko: Півонія рожева

Півонія рожева

Пивонія

2016-12-04T08:52:27Z

O.liti4enko:

'''Пиво́нія, -нії, '''''ж. ''Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. Анн. 238, б) Paeonia corallina. ЗЮЗО. І. 130. ''Як пивонія почервоніла. ''Г. Барв. 228.
[[Категорія:Пи]]
==Сучасні словники==
ПІВО́НІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385. [http://sum.in.ua/s/pivonija];
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
<noinclude>
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
</noinclude>
==Див. також==
<noinclude>
(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Джерела та література==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Стиль]]
</noinclude>
==Зовнішні посилання==
<noinclude>
Див. [[Довідка:Посилання]]
</noinclude>
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Плазувати

2015-11-22T09:13:11Z

O.liti4enko:

'''Плазува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. ''На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. ''Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. ''Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. ''Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ '''плаз '''(см.). Ив. 18.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

== Словник української мови ==
ПЛАЗУВАТИ, ую. уєш, недок.
1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (Нечуй-Левицький, І, 1956, 416); Берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя, якому довго доводилось плазувати вниз, щоб добутися до води (Юрій Яновський, II, 1954, 155); * Образно. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Панас Мирний, IV, 1955, 310);
Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей). Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з цих мочарів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Позаду з важким сопінням плазували один за одним бійці, тягнучи ящики за собою (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
Плазувати на колінах (навколішках, рідше навколюшках) — переміщуватися, спираючись на коліна; Плазувати на руках — переміщуватися, спираючись на руки. По кінському щавлі, в порічкових кущах Він продирається, як очеретом птах, Плазує на руках, — і в лопусі широкім То скаче, то повзе, то чудно лізе боком (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 91).
2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь. Шевченко всією душею ненавидів тих, хто плазував перед мертвим ідеалістичним мистецтвом Заходу (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 107); Гнувсь глитаяка, викручувавсь, плазував, та однаково— зламали (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 10).
Плазувати в ногах чиїх, у кого — ставати на коліна, прохаючи, благаючи кого-небудь про щось. [Добридень:] Розкажете, сестрице, солдатам, що нечисті покидьки оті плазували у ногах громади, вимолюючи собі прощення... (Іван І. Волошин, Зол. артезіани, 1949, 59).
«Словник української мови» [http://sum.in.ua/s/plazuvaty];

== Російською мовою ==
1) ползать, ползти 2) (перед кем, перед чем) перен. неодобр. ползать, (сильнее) пресмыкаться; низкопоклонничать (рабски преклоняться); раболепствовать, холопствовать
URL: http://eslovo.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/plazuvaty.32170/

==Словник синонімів==
повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (- шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислужуватися, лизати чоботи, повзати в ногах, скакати на задніх лапах, кн. раболіпствувати, низькопоклонничати; п! ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.

«Словник синонімів»[http://slovopedia.org.ua/41/53407/270668.html">ПЛАЗУВАТИ</a>]
== Рекомендовані джерела ==
== Див. також ==
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD%D0%B8
== Ілюстрації ==
[[Файл:Плазувати 1.jpg||безрамки]] [[Файл:Плазувати 2.jpg||безрамки]]

Привіт

2015-11-22T09:11:58Z

O.liti4enko: /* Словник української мови */

'''Привіт, -ту, '''''м. ''Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Пр]]
== Словник української мови ==
1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. А от Євдокія Васильовна, спасибі їм, до мене завжди з добрим словом і привітом (Панас Мирний, V, 1955, 151); Батько з сином замість привіту після довгої розлуки почали молотити один одного (Олександр Довженко, I, 1958, 218); * Образно. Я до віконечка поліз.. Ще раз поглянути на світ Та горам кинути привіт (Павло Грабовський, I, 1959, 408);

// Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. [Хуса:] Невже тобі так тяжко привітати моїх гостей? Я ж не прошу багато. Ну, вийди їм назустріч, уклонися, промов до Марції якийсь привіт... (Леся Українка, III, 1952, 152); Вона почала одержувати силу листів з привітами і поздоровленнями (Василь Кучер, Чорноморді, 1956, 440); * Образно. Гудок скрикнув спросоння... Над хлібами стиглими покотився ранковий привіт... (Андрій Головко, I, 1957, 166);

// кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Привіт тобі, моє ластовенятко, що, з рідного полинувши гнізда, десь пурхаєш над голубим Дніпром (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 93); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. — Привіт молодшому лейтенанту! — гукнув він на ходу (Олесь Гончар, III, 1959, 71).
На знак привіту — виявляючи дружнє ставлення, доброзичливість. І нам назустріч юнаки й дівчата, Гостей радянських враз пізнаючи, Очима ясно-ситми блищали І усміхались на привіту знак (Максим Рильський, Мости, 1948, 8); Ні привіту, ні одвіту — немає реакції, відповіді на щось. Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі. Ждав я ранку, ждав я світу: Ні привіту, ні одвіту; Занудився я ждучи... (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Кілька місяців тому редакція надіслала до райвиконкому лист сількора.. — як камінь у воду! Ні одвіту, ні привіту (Радянська Україна, 15.III 1961, 1); Ні привіту, ні совіту — про байдуже, недоброзичливе ставлення з чийогось боку. Другого дня пішли [молоді] панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Переказувати (переказати, передавати, передати, слати, прислати і т. ін.) привіт — те саме, що Передавати (передати) вітання (привіт, поклін і т. ін.) (див. передавати 1). Коли Ви стрічаєтесь з ним, прошу переказати од мене привіт йому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 296); — Не забувайте, споминайте та й іншим папочкам привіт передавайте (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 131); Вдарив революціонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт (Павло Тичина, I, 1957, 57); Це Ви мені прислали свій привіт, Як сонце шле своє тепло і світ І кличе до життя, до праці, до розвою (Микола Вороний, Вибр., 1959, 117); Слово (слова) привіту — словесний вияв доброзичливого ставлення, дружніх почуттів. Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства (Панас Мирний, I, 1954, 338); Ви чуєте, товариші живі. Як гомонить весна по всьому світу? У Києві, у Харкові, в Москві Прийміть слова великого привіту! (Максим Рильський, II, 1960, 329); Вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, ..кустарну штуку в грубій коробці, що, однак, давала змогу господареві посилати слова привіту та музику в степ отій, недосяжній для інших дівчині Тоні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107).
2. розм. Прихильне ставлення до кого-небудь. Роман од Соломії якось ніби одхиляється: нема в його давнього привіту до неї (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 380); І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського, не знаючи, що то своє добре (Панас Мирний, I, 1954, 87); Як гарно нам жити — в добрі і в привіті — В країні відважних і дужих людей (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 11);
// заст. Зустріч, прийом. Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт. Хай мир живе у твоїй хаті (Іван Франко, XIII, 1954, 303); Явдоха плюнула й побігла з сіней. Солошка засмутилася тому привіту, та не надовго (Панас Мирний, I, 1954, 59).

«Словник української мови» [http:http://sum.in.ua/s/pryvit];

== Синонімія ==
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. (з певної нагоди); А́ДРЕС (письмове звичайно розширене з нагоди чийогось ювілею); ОВА́ЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮ́Т (урочисто - пострілами).

[http://https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/];

== Це цікаво знати! ==
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
== Рекомендовані джерела ==
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
== Див. також ==
https://www.youtube.com/watch?v=LDrBMpMdW0s
http://myplanet.com.ua/?p=9908
== Ілюстрації ==
[[Файл:Привіт1.jpg||безрамки]]

Привіт

2015-11-22T09:11:19Z

O.liti4enko: /* Словник української мови */

'''Привіт, -ту, '''''м. ''Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Пр]]
== Словник української мови ==
1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. А от Євдокія Васильовна, спасибі їм, до мене завжди з добрим словом і привітом (Панас Мирний, V, 1955, 151); Батько з сином замість привіту після довгої розлуки почали молотити один одного (Олександр Довженко, I, 1958, 218); * Образно. Я до віконечка поліз.. Ще раз поглянути на світ Та горам кинути привіт (Павло Грабовський, I, 1959, 408);
// Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. [Хуса:] Невже тобі так тяжко привітати моїх гостей? Я ж не прошу багато. Ну, вийди їм назустріч, уклонися, промов до Марції якийсь привіт... (Леся Українка, III, 1952, 152); Вона почала одержувати силу листів з привітами і поздоровленнями (Василь Кучер, Чорноморді, 1956, 440); * Образно. Гудок скрикнув спросоння... Над хлібами стиглими покотився ранковий привіт... (Андрій Головко, I, 1957, 166);
// кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Привіт тобі, моє ластовенятко, що, з рідного полинувши гнізда, десь пурхаєш над голубим Дніпром (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 93); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. — Привіт молодшому лейтенанту! — гукнув він на ходу (Олесь Гончар, III, 1959, 71).
На знак привіту — виявляючи дружнє ставлення, доброзичливість. І нам назустріч юнаки й дівчата, Гостей радянських враз пізнаючи, Очима ясно-ситми блищали І усміхались на привіту знак (Максим Рильський, Мости, 1948, 8); Ні привіту, ні одвіту — немає реакції, відповіді на щось. Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі. Ждав я ранку, ждав я світу: Ні привіту, ні одвіту; Занудився я ждучи... (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Кілька місяців тому редакція надіслала до райвиконкому лист сількора.. — як камінь у воду! Ні одвіту, ні привіту (Радянська Україна, 15.III 1961, 1); Ні привіту, ні совіту — про байдуже, недоброзичливе ставлення з чийогось боку. Другого дня пішли [молоді] панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Переказувати (переказати, передавати, передати, слати, прислати і т. ін.) привіт — те саме, що Передавати (передати) вітання (привіт, поклін і т. ін.) (див. передавати 1). Коли Ви стрічаєтесь з ним, прошу переказати од мене привіт йому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 296); — Не забувайте, споминайте та й іншим папочкам привіт передавайте (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 131); Вдарив революціонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт (Павло Тичина, I, 1957, 57); Це Ви мені прислали свій привіт, Як сонце шле своє тепло і світ І кличе до життя, до праці, до розвою (Микола Вороний, Вибр., 1959, 117); Слово (слова) привіту — словесний вияв доброзичливого ставлення, дружніх почуттів. Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства (Панас Мирний, I, 1954, 338); Ви чуєте, товариші живі. Як гомонить весна по всьому світу? У Києві, у Харкові, в Москві Прийміть слова великого привіту! (Максим Рильський, II, 1960, 329); Вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, ..кустарну штуку в грубій коробці, що, однак, давала змогу господареві посилати слова привіту та музику в степ отій, недосяжній для інших дівчині Тоні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107).
2. розм. Прихильне ставлення до кого-небудь. Роман од Соломії якось ніби одхиляється: нема в його давнього привіту до неї (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 380); І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського, не знаючи, що то своє добре (Панас Мирний, I, 1954, 87); Як гарно нам жити — в добрі і в привіті — В країні відважних і дужих людей (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 11);
// заст. Зустріч, прийом. Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт. Хай мир живе у твоїй хаті (Іван Франко, XIII, 1954, 303); Явдоха плюнула й побігла з сіней. Солошка засмутилася тому привіту, та не надовго (Панас Мирний, I, 1954, 59).

«Словник української мови» [http:http://sum.in.ua/s/pryvit];

== Синонімія ==
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. (з певної нагоди); А́ДРЕС (письмове звичайно розширене з нагоди чийогось ювілею); ОВА́ЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮ́Т (урочисто - пострілами).

[http://https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/];

== Це цікаво знати! ==
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
== Рекомендовані джерела ==
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
== Див. також ==
https://www.youtube.com/watch?v=LDrBMpMdW0s
http://myplanet.com.ua/?p=9908
== Ілюстрації ==
[[Файл:Привіт1.jpg||безрамки]]

Привіт

2015-11-22T09:10:44Z

O.liti4enko: /* Ілюстрації */

'''Привіт, -ту, '''''м. ''Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Пр]]
== Словник української мови ==
1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. А от Євдокія Васильовна, спасибі їм, до мене завжди з добрим словом і привітом (Панас Мирний, V, 1955, 151); Батько з сином замість привіту після довгої розлуки почали молотити один одного (Олександр Довженко, I, 1958, 218); * Образно. Я до віконечка поліз.. Ще раз поглянути на світ Та горам кинути привіт (Павло Грабовський, I, 1959, 408);
// Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. [Хуса:] Невже тобі так тяжко привітати моїх гостей? Я ж не прошу багато. Ну, вийди їм назустріч, уклонися, промов до Марції якийсь привіт... (Леся Українка, III, 1952, 152); Вона почала одержувати силу листів з привітами і поздоровленнями (Василь Кучер, Чорноморді, 1956, 440); * Образно. Гудок скрикнув спросоння... Над хлібами стиглими покотився ранковий привіт... (Андрій Головко, I, 1957, 166);
// кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Привіт тобі, моє ластовенятко, що, з рідного полинувши гнізда, десь пурхаєш над голубим Дніпром (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 93); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. — Привіт молодшому лейтенанту! — гукнув він на ходу (Олесь Гончар, III, 1959, 71).
На знак привіту — виявляючи дружнє ставлення, доброзичливість. І нам назустріч юнаки й дівчата, Гостей радянських враз пізнаючи, Очима ясно-ситми блищали І усміхались на привіту знак (Максим Рильський, Мости, 1948, 8); Ні привіту, ні одвіту — немає реакції, відповіді на щось. Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі. Ждав я ранку, ждав я світу: Ні привіту, ні одвіту; Занудився я ждучи... (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Кілька місяців тому редакція надіслала до райвиконкому лист сількора.. — як камінь у воду! Ні одвіту, ні привіту (Радянська Україна, 15.III 1961, 1); Ні привіту, ні совіту — про байдуже, недоброзичливе ставлення з чийогось боку. Другого дня пішли [молоді] панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Переказувати (переказати, передавати, передати, слати, прислати і т. ін.) привіт — те саме, що Передавати (передати) вітання (привіт, поклін і т. ін.) (див. передавати 1). Коли Ви стрічаєтесь з ним, прошу переказати од мене привіт йому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 296); — Не забувайте, споминайте та й іншим папочкам привіт передавайте (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 131); Вдарив революціонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт (Павло Тичина, I, 1957, 57); Це Ви мені прислали свій привіт, Як сонце шле своє тепло і світ І кличе до життя, до праці, до розвою (Микола Вороний, Вибр., 1959, 117); Слово (слова) привіту — словесний вияв доброзичливого ставлення, дружніх почуттів. Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства (Панас Мирний, I, 1954, 338); Ви чуєте, товариші живі. Як гомонить весна по всьому світу? У Києві, у Харкові, в Москві Прийміть слова великого привіту! (Максим Рильський, II, 1960, 329); Вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, ..кустарну штуку в грубій коробці, що, однак, давала змогу господареві посилати слова привіту та музику в степ отій, недосяжній для інших дівчині Тоні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107).
2. розм. Прихильне ставлення до кого-небудь. Роман од Соломії якось ніби одхиляється: нема в його давнього привіту до неї (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 380); І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського, не знаючи, що то своє добре (Панас Мирний, I, 1954, 87); Як гарно нам жити — в добрі і в привіті — В країні відважних і дужих людей (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 11);
// заст. Зустріч, прийом. Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт. Хай мир живе у твоїй хаті (Іван Франко, XIII, 1954, 303); Явдоха плюнула й побігла з сіней. Солошка засмутилася тому привіту, та не надовго (Панас Мирний, I, 1954, 59).

«Словник української мови» [http:http://sum.in.ua/s/pryvit];

== Синонімія ==
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. (з певної нагоди); А́ДРЕС (письмове звичайно розширене з нагоди чийогось ювілею); ОВА́ЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮ́Т (урочисто - пострілами).

[http://https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/];

== Це цікаво знати! ==
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
== Рекомендовані джерела ==
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
== Див. також ==
https://www.youtube.com/watch?v=LDrBMpMdW0s
http://myplanet.com.ua/?p=9908
== Ілюстрації ==
[[Файл:Привіт1.jpg||безрамки]]

Файл:Привіт1.jpg

2015-11-22T09:09:52Z

O.liti4enko: O.liti4enko завантажив нову версію «Файл:Привіт1.jpg»

Привіт

2015-11-22T09:09:07Z

O.liti4enko: /* Ілюстрації */

'''Привіт, -ту, '''''м. ''Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Пр]]
== Словник української мови ==
1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. А от Євдокія Васильовна, спасибі їм, до мене завжди з добрим словом і привітом (Панас Мирний, V, 1955, 151); Батько з сином замість привіту після довгої розлуки почали молотити один одного (Олександр Довженко, I, 1958, 218); * Образно. Я до віконечка поліз.. Ще раз поглянути на світ Та горам кинути привіт (Павло Грабовський, I, 1959, 408);
// Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. [Хуса:] Невже тобі так тяжко привітати моїх гостей? Я ж не прошу багато. Ну, вийди їм назустріч, уклонися, промов до Марції якийсь привіт... (Леся Українка, III, 1952, 152); Вона почала одержувати силу листів з привітами і поздоровленнями (Василь Кучер, Чорноморді, 1956, 440); * Образно. Гудок скрикнув спросоння... Над хлібами стиглими покотився ранковий привіт... (Андрій Головко, I, 1957, 166);
// кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Привіт тобі, моє ластовенятко, що, з рідного полинувши гнізда, десь пурхаєш над голубим Дніпром (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 93); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. — Привіт молодшому лейтенанту! — гукнув він на ходу (Олесь Гончар, III, 1959, 71).
На знак привіту — виявляючи дружнє ставлення, доброзичливість. І нам назустріч юнаки й дівчата, Гостей радянських враз пізнаючи, Очима ясно-ситми блищали І усміхались на привіту знак (Максим Рильський, Мости, 1948, 8); Ні привіту, ні одвіту — немає реакції, відповіді на щось. Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі. Ждав я ранку, ждав я світу: Ні привіту, ні одвіту; Занудився я ждучи... (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Кілька місяців тому редакція надіслала до райвиконкому лист сількора.. — як камінь у воду! Ні одвіту, ні привіту (Радянська Україна, 15.III 1961, 1); Ні привіту, ні совіту — про байдуже, недоброзичливе ставлення з чийогось боку. Другого дня пішли [молоді] панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Переказувати (переказати, передавати, передати, слати, прислати і т. ін.) привіт — те саме, що Передавати (передати) вітання (привіт, поклін і т. ін.) (див. передавати 1). Коли Ви стрічаєтесь з ним, прошу переказати од мене привіт йому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 296); — Не забувайте, споминайте та й іншим папочкам привіт передавайте (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 131); Вдарив революціонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт (Павло Тичина, I, 1957, 57); Це Ви мені прислали свій привіт, Як сонце шле своє тепло і світ І кличе до життя, до праці, до розвою (Микола Вороний, Вибр., 1959, 117); Слово (слова) привіту — словесний вияв доброзичливого ставлення, дружніх почуттів. Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства (Панас Мирний, I, 1954, 338); Ви чуєте, товариші живі. Як гомонить весна по всьому світу? У Києві, у Харкові, в Москві Прийміть слова великого привіту! (Максим Рильський, II, 1960, 329); Вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, ..кустарну штуку в грубій коробці, що, однак, давала змогу господареві посилати слова привіту та музику в степ отій, недосяжній для інших дівчині Тоні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107).
2. розм. Прихильне ставлення до кого-небудь. Роман од Соломії якось ніби одхиляється: нема в його давнього привіту до неї (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 380); І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського, не знаючи, що то своє добре (Панас Мирний, I, 1954, 87); Як гарно нам жити — в добрі і в привіті — В країні відважних і дужих людей (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 11);
// заст. Зустріч, прийом. Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт. Хай мир живе у твоїй хаті (Іван Франко, XIII, 1954, 303); Явдоха плюнула й побігла з сіней. Солошка засмутилася тому привіту, та не надовго (Панас Мирний, I, 1954, 59).

«Словник української мови» [http:http://sum.in.ua/s/pryvit];

== Синонімія ==
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. (з певної нагоди); А́ДРЕС (письмове звичайно розширене з нагоди чийогось ювілею); ОВА́ЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮ́Т (урочисто - пострілами).

[http://https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/];

== Це цікаво знати! ==
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
== Рекомендовані джерела ==
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
== Див. також ==
https://www.youtube.com/watch?v=LDrBMpMdW0s
http://myplanet.com.ua/?p=9908
== Ілюстрації ==
[[Файл:Привіт1.jpg.jpg||безрамки]]

Файл:Привіт1.jpg

2015-11-22T09:08:41Z

O.liti4enko:

Привіт

2015-11-22T09:08:13Z

O.liti4enko:

'''Привіт, -ту, '''''м. ''Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Пр]]
== Словник української мови ==
1. Вираження доброзичливого ставлення, дружніх почуттів до кого-небудь. [Грицько:] Ви ж знаєте, що наші старі й досі ворогують, — одно на одного дивитись не зможе. А от Євдокія Васильовна, спасибі їм, до мене завжди з добрим словом і привітом (Панас Мирний, V, 1955, 151); Батько з сином замість привіту після довгої розлуки почали молотити один одного (Олександр Довженко, I, 1958, 218); * Образно. Я до віконечка поліз.. Ще раз поглянути на світ Та горам кинути привіт (Павло Грабовський, I, 1959, 408);
// Слова, які виражають таке ставлення, такі почуття. [Хуса:] Невже тобі так тяжко привітати моїх гостей? Я ж не прошу багато. Ну, вийди їм назустріч, уклонися, промов до Марції якийсь привіт... (Леся Українка, III, 1952, 152); Вона почала одержувати силу листів з привітами і поздоровленнями (Василь Кучер, Чорноморді, 1956, 440); * Образно. Гудок скрикнув спросоння... Над хлібами стиглими покотився ранковий привіт... (Андрій Головко, I, 1957, 166);
// кому і без додатка. Вітання, адресоване кому-небудь при зустрічі, в листі і т. ін. Привіт тобі, моє ластовенятко, що, з рідного полинувши гнізда, десь пурхаєш над голубим Дніпром (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 93); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. — Привіт молодшому лейтенанту! — гукнув він на ходу (Олесь Гончар, III, 1959, 71).
На знак привіту — виявляючи дружнє ставлення, доброзичливість. І нам назустріч юнаки й дівчата, Гостей радянських враз пізнаючи, Очима ясно-ситми блищали І усміхались на привіту знак (Максим Рильський, Мости, 1948, 8); Ні привіту, ні одвіту — немає реакції, відповіді на щось. Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі. Ждав я ранку, ждав я світу: Ні привіту, ні одвіту; Занудився я ждучи... (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Кілька місяців тому редакція надіслала до райвиконкому лист сількора.. — як камінь у воду! Ні одвіту, ні привіту (Радянська Україна, 15.III 1961, 1); Ні привіту, ні совіту — про байдуже, недоброзичливе ставлення з чийогось боку. Другого дня пішли [молоді] панам поклонитись. Не почула Олеся ні привіту, ні совіту, ані любого та веселого погляду не побачила (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Переказувати (переказати, передавати, передати, слати, прислати і т. ін.) привіт — те саме, що Передавати (передати) вітання (привіт, поклін і т. ін.) (див. передавати 1). Коли Ви стрічаєтесь з ним, прошу переказати од мене привіт йому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 296); — Не забувайте, споминайте та й іншим папочкам привіт передавайте (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 131); Вдарив революціонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт (Павло Тичина, I, 1957, 57); Це Ви мені прислали свій привіт, Як сонце шле своє тепло і світ І кличе до життя, до праці, до розвою (Микола Вороний, Вибр., 1959, 117); Слово (слова) привіту — словесний вияв доброзичливого ставлення, дружніх почуттів. Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства (Панас Мирний, I, 1954, 338); Ви чуєте, товариші живі. Як гомонить весна по всьому світу? У Києві, у Харкові, в Москві Прийміть слова великого привіту! (Максим Рильський, II, 1960, 329); Вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, ..кустарну штуку в грубій коробці, що, однак, давала змогу господареві посилати слова привіту та музику в степ отій, недосяжній для інших дівчині Тоні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 107).
2. розм. Прихильне ставлення до кого-небудь. Роман од Соломії якось ніби одхиляється: нема в його давнього привіту до неї (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 380); І виросте воно [дитя], як те стебло край дороги, одно одним, не бачивши привіту людського, не знаючи, що то своє добре (Панас Мирний, I, 1954, 87); Як гарно нам жити — в добрі і в привіті — В країні відважних і дужих людей (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 11);
// заст. Зустріч, прийом. Спасибі же тобі, мій брате, За щирий, любий твій привіт. Хай мир живе у твоїй хаті (Іван Франко, XIII, 1954, 303); Явдоха плюнула й побігла з сіней. Солошка засмутилася тому привіту, та не надовго (Панас Мирний, I, 1954, 59).

«Словник української мови» [http:http://sum.in.ua/s/pryvit];

== Синонімія ==
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах. (з певної нагоди); А́ДРЕС (письмове звичайно розширене з нагоди чийогось ювілею); ОВА́ЦІЯ (бурхливі оплески із схвальними вигуками); САЛЮ́Т (урочисто - пострілами).

[http://https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/];

== Це цікаво знати! ==
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
== Рекомендовані джерела ==
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
http://www.ipedahohika.com/lirefs-687-3.html
== Див. також ==
https://www.youtube.com/watch?v=LDrBMpMdW0s
http://myplanet.com.ua/?p=9908
== Ілюстрації ==
[[Файл:.jpg||безрамки]]

Плазувати

2015-11-21T10:39:25Z

O.liti4enko: /* Ілюстрації */

'''Плазува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. ''На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. ''Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. ''Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. ''Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ '''плаз '''(см.). Ив. 18.
[[Категорія:Пл]]

== Словник української мови ==
ПЛАЗУВАТИ, ую. уєш, недок.
1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (Нечуй-Левицький, І, 1956, 416); Берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя, якому довго доводилось плазувати вниз, щоб добутися до води (Юрій Яновський, II, 1954, 155); * Образно. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Панас Мирний, IV, 1955, 310);
Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей). Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з цих мочарів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Позаду з важким сопінням плазували один за одним бійці, тягнучи ящики за собою (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
Плазувати на колінах (навколішках, рідше навколюшках) — переміщуватися, спираючись на коліна; Плазувати на руках — переміщуватися, спираючись на руки. По кінському щавлі, в порічкових кущах Він продирається, як очеретом птах, Плазує на руках, — і в лопусі широкім То скаче, то повзе, то чудно лізе боком (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 91).
2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь. Шевченко всією душею ненавидів тих, хто плазував перед мертвим ідеалістичним мистецтвом Заходу (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 107); Гнувсь глитаяка, викручувавсь, плазував, та однаково— зламали (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 10).
Плазувати в ногах чиїх, у кого — ставати на коліна, прохаючи, благаючи кого-небудь про щось. [Добридень:] Розкажете, сестрице, солдатам, що нечисті покидьки оті плазували у ногах громади, вимолюючи собі прощення... (Іван І. Волошин, Зол. артезіани, 1949, 59).
«Словник української мови» [http://sum.in.ua/s/plazuvaty];

== Російською мовою ==
1) ползать, ползти 2) (перед кем, перед чем) перен. неодобр. ползать, (сильнее) пресмыкаться; низкопоклонничать (рабски преклоняться); раболепствовать, холопствовать
URL: http://eslovo.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/plazuvaty.32170/

==Словник синонімів==
повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (- шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислужуватися, лизати чоботи, повзати в ногах, скакати на задніх лапах, кн. раболіпствувати, низькопоклонничати; п! ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.

«Словник синонімів»[http://slovopedia.org.ua/41/53407/270668.html">ПЛАЗУВАТИ</a>]
== Рекомендовані джерела ==
== Див. також ==
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD%D0%B8
== Ілюстрації ==
[[Файл:Плазувати 1.jpg||безрамки]] [[Файл:Плазувати 2.jpg||безрамки]]

Файл:Плазувати 2.jpg

2015-11-21T10:38:50Z

O.liti4enko:

Плазувати

2015-11-21T10:38:28Z

O.liti4enko: /* Ілюстрації */

'''Плазува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. ''На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. ''Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. ''Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. ''Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ '''плаз '''(см.). Ив. 18.
[[Категорія:Пл]]

== Словник української мови ==
ПЛАЗУВАТИ, ую. уєш, недок.
1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (Нечуй-Левицький, І, 1956, 416); Берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя, якому довго доводилось плазувати вниз, щоб добутися до води (Юрій Яновський, II, 1954, 155); * Образно. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Панас Мирний, IV, 1955, 310);
Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей). Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з цих мочарів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Позаду з важким сопінням плазували один за одним бійці, тягнучи ящики за собою (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
Плазувати на колінах (навколішках, рідше навколюшках) — переміщуватися, спираючись на коліна; Плазувати на руках — переміщуватися, спираючись на руки. По кінському щавлі, в порічкових кущах Він продирається, як очеретом птах, Плазує на руках, — і в лопусі широкім То скаче, то повзе, то чудно лізе боком (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 91).
2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь. Шевченко всією душею ненавидів тих, хто плазував перед мертвим ідеалістичним мистецтвом Заходу (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 107); Гнувсь глитаяка, викручувавсь, плазував, та однаково— зламали (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 10).
Плазувати в ногах чиїх, у кого — ставати на коліна, прохаючи, благаючи кого-небудь про щось. [Добридень:] Розкажете, сестрице, солдатам, що нечисті покидьки оті плазували у ногах громади, вимолюючи собі прощення... (Іван І. Волошин, Зол. артезіани, 1949, 59).
«Словник української мови» [http://sum.in.ua/s/plazuvaty];

== Російською мовою ==
1) ползать, ползти 2) (перед кем, перед чем) перен. неодобр. ползать, (сильнее) пресмыкаться; низкопоклонничать (рабски преклоняться); раболепствовать, холопствовать
URL: http://eslovo.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/plazuvaty.32170/

==Словник синонімів==
повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (- шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислужуватися, лизати чоботи, повзати в ногах, скакати на задніх лапах, кн. раболіпствувати, низькопоклонничати; п! ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.

«Словник синонімів»[http://slovopedia.org.ua/41/53407/270668.html">ПЛАЗУВАТИ</a>]
== Рекомендовані джерела ==
== Див. також ==
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD%D0%B8
== Ілюстрації ==
[[Файл:Плазувати 1.jpg||безрамки]] [[Файл:.jpg||безрамки]]

Файл:Плазувати 1.jpg

2015-11-21T10:34:30Z

O.liti4enko:

Плазувати

2015-11-21T10:34:09Z

O.liti4enko:

'''Плазува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. ''На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. ''Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. ''Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. ''Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ '''плаз '''(см.). Ив. 18.
[[Категорія:Пл]]

== Словник української мови ==
ПЛАЗУВАТИ, ую. уєш, недок.
1. Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках (про плазунів, комах і т. ін.). Риба тріпалась, підскакувала на траві; раки плазували й ляскали шийками (Нечуй-Левицький, І, 1956, 416); Берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя, якому довго доводилось плазувати вниз, щоб добутися до води (Юрій Яновський, II, 1954, 155); * Образно. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину (Панас Мирний, IV, 1955, 310);
Переміщуватися по поверхні, припадаючи до неї тілом і торкаючись її руками й ногами (про людей). Він буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з цих мочарів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Позаду з важким сопінням плазували один за одним бійці, тягнучи ящики за собою (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
Плазувати на колінах (навколішках, рідше навколюшках) — переміщуватися, спираючись на коліна; Плазувати на руках — переміщуватися, спираючись на руки. По кінському щавлі, в порічкових кущах Він продирається, як очеретом птах, Плазує на руках, — і в лопусі широкім То скаче, то повзе, то чудно лізе боком (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 91).
2. перен. По-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь. Шевченко всією душею ненавидів тих, хто плазував перед мертвим ідеалістичним мистецтвом Заходу (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 107); Гнувсь глитаяка, викручувавсь, плазував, та однаково— зламали (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 10).
Плазувати в ногах чиїх, у кого — ставати на коліна, прохаючи, благаючи кого-небудь про щось. [Добридень:] Розкажете, сестрице, солдатам, що нечисті покидьки оті плазували у ногах громади, вимолюючи собі прощення... (Іван І. Волошин, Зол. артезіани, 1949, 59).
«Словник української мови» [http://sum.in.ua/s/plazuvaty];

== Російською мовою ==
1) ползать, ползти 2) (перед кем, перед чем) перен. неодобр. ползать, (сильнее) пресмыкаться; низкопоклонничать (рабски преклоняться); раболепствовать, холопствовать
URL: http://eslovo.com.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/plazuvaty.32170/

==Словник синонімів==
повзати, лазити, повзти, лізти, (як пластун) пластувати, (- шлях) гадючитися; П. принижуватися, вислужуватися, лизати чоботи, повзати в ногах, скакати на задніх лапах, кн. раболіпствувати, низькопоклонничати; п! ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.

«Словник синонімів»[http://slovopedia.org.ua/41/53407/270668.html">ПЛАЗУВАТИ</a>]
== Рекомендовані джерела ==
== Див. також ==
URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD%D0%B8
== Ілюстрації ==

Файл:Litichenko.JPG

2014-11-20T08:14:15Z

O.liti4enko: