Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Петрова Наталя Вікторівна/портфоліо аспіранта

2026-03-24T14:15:46Z

O.komotska: O.komotska перейменував сторінку з Користувач:Петрова Наталя Вікторівна/портфоліо аспіранта на [[Петрова Наталя Вікторівна/Портфоліо аспі...

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Петрова Наталя Вікторівна/Портфоліо аспіранта]]

Петрова Наталя Вікторівна/Портфоліо аспіранта

2026-03-24T14:15:45Z

[[Файл:Photoicon.png|250px|thumb|Фото]]

<br>
==Персональні дані==
Петрова Наталя Вікторівна

2024 рік

017 Фізична культура і спорт (ОНП «Фізична культура і спорт»)

Оптимізація рухової активності здобувачів вищої освіти у процесі фізичного виховання з використанням цифрових технологій

Науковий керівник (Латишев Микола Вікторович, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент)

==Наукова-дослідницька діяльність==

Статті у наукових виданнях

Популярність єдиноборств в Україні
Петрова, Наталя Вікторівна та Ляшенко, О.Р. та Квасниця, О.М. та Корольов, Б.А. та Вербицький, С.О. (2023) Популярність єдиноборств в Україні Єдиноборства Edinoborstva Martial arts (3(29)). с. 28-38. ISSN 2523-4196

Педагогічні технології впровадження олімпійської освіти в освітній процес студентів
Іваненко, Галина Олександрівна та Петрова, Наталя Вікторівна та Гудим, Ганна та Цикоза, Євгенія Валеріївна та Літвінова, Ксенія Юр'ївна (2022) Педагогічні технології впровадження олімпійської освіти в освітній процес студентів Спортивна наука та здоров'я людини (2(8)). с. 79-91. ISSN 2664-2069

Методологічні засади діяльності закладів вищої освіти України, щодо впровадження Олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді
Іваненко, Галина Олександрівна та Білецька, Вікторія Вікторівна та Літвінова, Ксенія Юр'ївна та Петрова, Наталія Вікторівна (2022) Методологічні засади діяльності закладів вищої освіти України, щодо впровадження Олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді Науковий часопис Національного університету імені М.П.Драгоманова (7(152)). с. 62-65. ISSN 2311-2220

===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===

Особливості використання сучасних фітнес-технологій з жінками у другому триместрі під час вагітності
Кожанова, Ольга Сергіївна та Петрова, Наталя Вікторівна та Цикоза, Євгенія Валеріївна та Пітенко, Сергій Леонідович та Гаврилова, Наталія Григорівна (2024) Особливості використання сучасних фітнес-технологій з жінками у другому триместрі під час вагітності Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (5(178)). с. 84-89.

Моніторинг психофізичного стану студентів, які навчаються за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт
Головач, Інна Іванівна та Білецька, Вікторія Вікторівна та Цикоза, Євгенія Валеріївна та Петрова, Наталя Вікторівна (2024) Моніторинг психофізичного стану студентів, які навчаються за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт Scientific journal “Physical culture and sport: scientific perspective “, 2 (1). с. 166-173. ISSN 2786-6645

Вплив сучасних технологій на фітнес індустрію
Петрова, Наталя Вікторівна та Латишев, Микола Вікторович та Гаврилова, Наталія Григорівна та Лень, Юрій Олександрович та Квасниця, І. (2023) Вплив сучасних технологій на фітнес індустрію Scientific journal “Physical culture and sport: scientific perspective“ (4). с. 31-36. ISSN 2786-6645; 2786-6653

Популярність єдиноборств в Україні
Петрова, Наталя Вікторівна та Ляшенко, О.Р. та Квасниця, О.М. та Корольов, Б.А. та Вербицький, С.О. (2023) Популярність єдиноборств в Україні Єдиноборства Edinoborstva Martial arts (3(29)). с. 28-38. ISSN 2523-4196

Форми організації оздоровчої фізичної культури
Петрова, Наталя Вікторівна та Гудим, Ганна та Корж, Євген Миколайович (2023) Форми організації оздоровчої фізичної культури Перспективи та інновації науки. ISSN 2786-4952

Педагогічні технології впровадження олімпійської освіти в освітній процес студентів
Іваненко, Галина Олександрівна та Петрова, Наталя Вікторівна та Гудим, Ганна та Цикоза, Євгенія Валеріївна та Літвінова, Ксенія Юр'ївна (2022) Педагогічні технології впровадження олімпійської освіти в освітній процес студентів Спортивна наука та здоров'я людини (2(8)). с. 79-91. ISSN 2664-2069

Методологічні засади діяльності закладів вищої освіти України, щодо впровадження Олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді
Іваненко, Галина Олександрівна та Білецька, Вікторія Вікторівна та Літвінова, Ксенія Юр'ївна та Петрова, Наталія Вікторівна (2022) Методологічні засади діяльності закладів вищої освіти України, щодо впровадження Олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді Науковий часопис Національного університету імені М.П.Драгоманова (7(152)). с. 62-65. ISSN 2311-2220

Порівняльна характеристика розвитку координаційних здібностей школярів 7-9 років та їхніх однолітків, які систематично займаються тхеквондо
Ляшенко, Валентина Миколаївна та Корж, Євген Миколайович та Омельченко, Тетяна Григорівна та Петрова, Наталя Вікторівна (2020) Порівняльна характеристика розвитку координаційних здібностей школярів 7-9 років та їхніх однолітків, які систематично займаються тхеквондо Спортивна наука та здоров'я людини (2(4)). с. 64-73. ISSN 2664-2069

Засоби підвищення фізичної та технічної підготовленості аматорів-волейболістів 18–21 років в учбово-тренувальному процесі
Ляшенко, Валентина Миколаївна та Гнутова, Наталія Павлівна та Гацко, Олена Володимирівна та Петрова, Наталя Вікторівна (2020) Засоби підвищення фізичної та технічної підготовленості аматорів-волейболістів 18–21 років в учбово-тренувальному процесі Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини / [редкол.: Єдинак Г. А. (відп. ред.) та ін] (16). с. 37-41. ISSN 2309-8082

===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
Популярність єдиноборств в Україні
Петрова, Наталя Вікторівна та Ляшенко, О.Р. та Квасниця, О.М. та Корольов, Б.А. та Вербицький, С.О. (2023) Популярність єдиноборств в Україні Єдиноборства Edinoborstva Martial arts (3(29)). с. 28-38. ISSN 2523-4196

Педагогічні технології впровадження олімпійської освіти в освітній процес студентів
Іваненко, Галина Олександрівна та Петрова, Наталя Вікторівна та Гудим, Ганна та Цикоза, Євгенія Валеріївна та Літвінова, Ксенія Юр'ївна (2022) Педагогічні технології впровадження олімпійської освіти в освітній процес студентів Спортивна наука та здоров'я людини (2(8)). с. 79-91. ISSN 2664-2069

Методологічні засади діяльності закладів вищої освіти України, щодо впровадження Олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді Іваненко, Галина Олександрівна та Білецька, Вікторія Вікторівна та Літвінова, Ксенія Юр'ївна та Петрова, Наталія Вікторівна (2022) Методологічні засади діяльності закладів вищої освіти України, щодо впровадження Олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді Науковий часопис Національного університету імені М.П.Драгоманова (7(152)). с. 62-65. ISSN 2311-2220

===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
10344 Проведення групових занять з фітнесу Проведення групових занять з фітнесу Киів 2024-04-28
10265 Групові програми.Навички інструктора. Аеробіка та степ-аеробіка Аеробіка та степ-аеробіка Киів 2024-04-14
9658 Proceedings of IX International Scientific and Practical Conference Сучасний стан рухової активності студентів Kyiv, Ukraine 2023-11-06
9268 ІV Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Здоров’я, фізичне виховання і спорт: перспективи та кращі практики» ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ У ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ 15 - 30 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ТРЕНІНГОМ В ОЗДОРОВЧОМУ ФІТНЕСІ Киів 2023-05-16
8880 Формування уявлень про місце і роль науки Дистанційна форма проведення занять з фіз вих зі студентами СМГ Італія, Неаполь 2023-02-13
7776 «Олімпійський рух: історія і сучасність. Сучасна система спортивного тренування Сучасна система спортивного тренування Онлайн 2021-12-15
8985 ІХ Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференціїФізичне виховання, спорт та здоров'я людини: досвід, проблеми, перспективи" спорт та здоров'я людини: досвід, проблеми, перспективи Киів 2021-12-11

=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
302 Теоретико-практичні засади використання фітнес-технологій у фізичному вихованні та спорті Повноцінне дослідження 04.2023

===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
637 Активні громадяни Британська рада в Україні Коллективний - 2021

=== Міжнародне стажування===
=== Академічна мобільність===

[[Категорія:Портфоліо аспірантів/017 Фізична культура і спорт]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2024]]

Петрова Наталя Вікторівна/Портфоліо аспіранта

2026-03-24T14:13:41Z

O.komotska:

Шемтіти

2023-10-19T08:03:19Z

O.komotska:

'''Шемтіти, -мчу, -тиш, '''''гл. ''Шуршать, производить шорохъ. Вх. Лем. 484.
[[Категорія:Ше]]

==Сучасні словники==
===Словник синонімів===
произносить, возиться, хлопотать, хрустеть, говорить, шелестеть, колотиться, шуровать, вертеться как белка в колесе, вертеться колесом, был притчей во языцех, вариться как в котле, кипеть как в котле, вертеться волчком, производить легкий шум, шуметь, активничавший, шебаршить, пошебуршивший, шушукающий, шеберстивший, шумотивший, шурхавший, шурстевший, шебуршившийся, шебуршивший, колготиться, шебуршавший,
Больше: https://sinonim.org/s/%D1%88%D1%83%D1%80%D1%88%D0%B0%D1%82%D1%8C

Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Шемтіти

2023-10-19T07:59:21Z

O.komotska:

'''Шемтіти, -мчу, -тиш, '''''гл. ''Шуршать, производить шорохъ. Вх. Лем. 484.
[[Категорія:Ше]]

==Сучасні словники==
Словник синонімів
произносить, возиться, хлопотать, хрустеть, говорить, шелестеть, колотиться, шуровать, вертеться как белка в колесе, вертеться колесом, был притчей во языцех, вариться как в котле, кипеть как в котле, вертеться волчком, производить легкий шум, шуметь, активничавший, шебаршить, пошебуршивший, шушукающий, шеберстивший, шумотивший, шурхавший, шурстевший, шебуршившийся, шебуршивший, колготиться, шебуршавший,
Больше: https://sinonim.org/s/%D1%88%D1%83%D1%80%D1%88%D0%B0%D1%82%D1%8C

Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Шемтіти

2023-10-19T07:44:42Z

O.komotska:

'''Шемтіти, -мчу, -тиш, '''''гл. ''Шуршать, производить шорохъ. Вх. Лем. 484.
[[Категорія:Ше]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Тимошенко Олександр Олександрович/Портфоліо аспіранта

2023-03-16T11:44:39Z

O.komotska:

[[Файл:Photoicon.png|250px|thumb|Фото]]

<br>
==Персональні дані==
===Прізвище, ім’я, по батькові===
Тимошенко Олександр Олександрович
===Рік вступу===
2022
===Спеціальність===
017 Фізична культура і спорт
===Тема наукового дослідження===
«Оптимізація процесу фізичної підготовки спортсменів в академічному веслуванні на етапі базової підготовки»
===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)===
Лисенко Олена Миколаївна, Доктор біологічних наук, професор
==Наукова-дослідницька діяльність==

===Статті у наукових виданнях===
===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН===
===Статті у закордонних виданнях===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS===
=== Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)===
===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних===
=== Участь у державних науково-дослідних проектах===
===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти===
=== Грантові заявки===
=== Міжнародне стажування===
=== Академічна мобільність===
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/017 Фізична культура і спорт]]
[[Категорія:Портфоліо аспірантів/2022]]

Сердюк Максим Олександрович

2022-11-09T10:41:58Z

O.komotska:

==Персональні дані==

===Сердюк Максим Олександрович===
===ФВб 1-22.4Од===
===moserdiuk.fzfvs22@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
[[Файл:SerdiukMaxim.jpg|thumb]]

====https://instagram.com/branco_cdo?igshid=YmMyMTA2M2Y====
====https://instagram.com/hdmemax?igshid=YmMyMTA2M2Y====

Навчальна діяльність
==Київський університет імені Бориса Грінченка ==
Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту
Бакалавр 1 курс
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
Бакалавр
===Нагороди та подяки навчального характеру===

==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===
Брав участь в спортивних фестивалях та конкурсах в різні роки.

==Професійний розвиток==
Займався 4 роки настільним та великим теннісом, 8 років капоєйрою.
Був учасником World Championship Capoeira BAKU 2018(вагова категорія -65кг)
Також займався акробатикою, паркуром, трикингом.

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Сердюк Максим Олександрович

2022-11-09T10:39:48Z

O.komotska: /* ==https://instagram.com/branco_cdo?igshid=YmMyMTA2M2Y */

==Персональні дані==

===Сердюк Максим Олександрович===
===ФВб 1-22.4Од===
===moserdiuk.fzfvs22@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
[[Файл:SerdiukMaxim.jpg|thumb]]

===https://instagram.com/branco_cdo?igshid=YmMyMTA2M2Y===
====https://instagram.com/hdmemax?igshid=YmMyMTA2M2Y====

Навчальна діяльність
==Київський університет імені Бориса Грінченка ==
Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту
Бакалавр 1 курс
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
Бакалавр
===Нагороди та подяки навчального характеру===

==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===
Брав участь в спортивних фестивалях та конкурсах в різні роки.

==Професійний розвиток==
Займався 4 роки настільним та великим теннісом, 8 років капоєйрою.
Був учасником World Championship Capoeira BAKU 2018(вагова категорія -65кг)
Також займався акробатикою, паркуром, трикингом.

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Філіпченкова Аліна Михайлівна

2022-11-02T11:53:57Z

O.komotska: /* Нагороди */

==Персональні дані==
[[Файл:Filipchenkova.jpg|thumb|Фото]]
===ПІБ===
Філіпченкова Аліна Михайлівна

===Група===
ФВб 1-22.4Од

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net amfilipchenkova.fzfvs22@kubg.edu.ua]

===Соціальні мережі, блоги===
* https://www.instagram.com/alina.flip/

* https://www.facebook.com/AlinaFilipchenkova

==Навчальна діяльність==

===Заклад загальної середньої освіти===
Навчально-виховний комплекс «Знам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 — ліцей»‎

===Вищий навчальний заклад===
Київський університет імені Бориса Грінченка

===Спеціальність===
017 Фізична культура і спорт

===Факультет===
Здоров'я, фізичного виховання і спорту

===Освітня програма===
Фізичне виховання

===Освітній рівень===
Бакалавр

==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Таеквон-До==
===Спортивне звання===

===Нагороди===
{| class=&quot"wikitable&quot"
|-
|24-26.09.2021 р., м. Львів, золота медаль на Всеукраїнських змаганнях з Таеквон-До у розділі «Туль» (формальні вправи)
[[Файл:Filipchenkova.jpg|thumb|Фото]]
|-
|24-26.09.2021 р., м. Львів, срібна медаль на Всеукраїнських змаганнях з Таеквон-До у розділі «Спаринг»
[[Файл:Filipchenkova.jpg|thumb|Фото]]
|}
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Алимов Руслан Олександрович

2022-11-02T11:48:54Z

O.komotska: /* Професійний розвиток */

==Персональні дані==
[[Файл:Kont1234.png|thumb|Фото]]
===ПІБ===
===Група===
===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
[[Файл:Kont1234.png|thumb|Фото]]
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Алимов Руслан Олександрович

2022-11-02T11:47:16Z

O.komotska: /* Персональні дані */

==Персональні дані==
[[Файл:Kont1234.png|thumb|Фото]]
===ПІБ===
===Група===
===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Файл:Kont1234.png

2022-11-02T11:45:29Z

O.komotska:

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:32:01Z

O.komotska: /* ФВб-1-22-4.0д */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
====ФВб-1-22-4.0д====

===sahodun.fzfvs22@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

==inst:sofiiagodun2345==

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:31:41Z

O.komotska: /* ФВб-1-22-4.0д */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
====ФВб-1-22-4.0д====

==ФВб-1-22-4.0д==

===sahodun.fzfvs22@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

==inst:sofiiagodun2345==

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:30:56Z

O.komotska: /* Група */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
====ФВб-1-22-4.0д====

===ФВб-1-22-4.0д===

===sahodun.fzfvs22@kubg.edu.ua===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]

===Соціальні мережі, блоги===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:29:41Z

O.komotska: /* ФВб-1-22-4.0д */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
===ФВб-1-22-4.0д===

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:29:15Z

O.komotska: /* ФВб-1-22-4.0д */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
=ФВб-1-22-4.0д=

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:28:50Z

O.komotska: /* Група */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
==ФВб-1-22-4.0д==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Годун Софія Анатоліївна

2022-11-02T10:27:38Z

O.komotska: /* ПІБ */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===Годун Софія Анатоліївна===

===Група===
===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-22-4.0д]]

Категорія:017 Фізична культура і спорт

2021-09-20T08:20:38Z

O.komotska:

[[Категорія:Портфоліо студента/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Портфоліо студента/{{{Група}}}]]

Категорія:Портфоліо студента/ФВб-2-16-4.0д

2021-09-20T08:05:50Z

O.komotska:

[[Категорія: 017 Фізична культура і спорт]]

Категорія:Портфоліо студента/ФВб-2-16-4.0д

2021-09-20T08:05:00Z

O.komotska: Замінено вміст на «Категорія: 017 Фізична культура і спорт Категорія:Портфоліо студента/Група=ФВб-1-21-4....»

[[Категорія: 017 Фізична культура і спорт]]

[[Категорія:Портфоліо студента/Група=ФВб-1-21-4.0д]]

Категорія:Портфоліо студента/ФВб-2-16-4.0д

2021-09-20T08:03:29Z

O.komotska:

[[Категорія: 017 Фізична культура і спорт]]

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===ПІБ===
===Група===
===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Соціальні мережі, блоги===
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]

Морозовський Богдан Сергійович

2020-10-09T06:00:00Z

O.komotska:

==Персональні дані==
[[Файл:Kill.jpg|thumb|Фото]]
===ПІБ===

==Морозовський Богдан Сергійович==

===Група===
ФВб-1-20

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net bsmorozovskyi.fzfvs20@kubg.edu.ua]

===Соціальні мережі, блоги===
https://www.instagram.com/llbodyall/?hl=uk

==Навчальна діяльність==
==Димерська ЗОШ I-III ступенів №1==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===

==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Вид спорту==
===Спортивне амплуа===

===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-20-4.0д]]

Морозовський Богдан Сергійович

2020-10-09T05:59:37Z

O.komotska:

==Персональні дані==
[[Файл:Kill.jpg|thumb|Фото]]
===ПІБ===

==Морозовський Богдан Сергійович==

===Група===
ФВб-1-20

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net bsmorozovskyi.fzfvs20@kubg.edu.ua]

===Соціальні мережі, блоги===
https://www.instagram.com/llbodyall/?hl=uk

==Навчальна діяльність==
==Димерська ЗОШ I-III ступенів №1==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===

==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Вид спорту==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-20-4.0д]]

Морозовський Богдан Сергійович

2020-10-09T05:44:48Z

O.komotska: /* ПІБ */

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===ПІБ===
==Морозовський Богдан Сергійович==

===Група===
ФВб-1-20

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net bsmorozovskyi.fzfvs20@kubg.edu.ua]

===Соціальні мережі, блоги===
https://www.instagram.com/llbodyall/?hl=uk

==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===
===Стажування===
===Професійний досвід===
==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==

[[Категорія:Портфоліо студента/ФВб-1-20-4.0д]]

Вельбучний

2018-09-27T07:39:15Z

O.komotska:

'''Вельбучний, -а, -е. '''Важный, знатный. ''Я не вельбучний чоловік, їм і рибу просту, і хліб. ''Черниг. у.
[[Категорія:Ве]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/PovazhnyjАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний.
Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48)

1. Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. І стали вони між людьми поважними хазяїнами (Панас Мирний, I, 1949, 177); Раніше [до війни], бувало, виносили на поріжок школи стіл, накривали червоною матерією, вибирали президію, своїх сільських поважних людей, і сідали вони, ..вирішували свою долю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 405); — Держава наша велика, — сказав він, — мова наша мудра і поважна (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 44);
// Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. Коло Брюховецького сидить за столом князь Гагін із думними дяками — люде поважні, що не з гайдамаками б їм бенкетовати [бенкетувати] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 178); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремено, супроводив їх до юрти і сам підіймав перед ними запону (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 352); Якщо з великого шляху чути дзвінок — значить тремти, бо їде поважна персона, для якої треба заздалегідь приготувати і печене, і варене (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112);
// Немолодий. [Микита:] Молодість має свої мрії й поривання, а в поважних людей свої (Володимир Самійленко, II, 1958, 174); За столиками вечеряють колгоспники та колгоспниці поважного віку (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 478);
// Уживається при звертанні. — Поважний Дубе наш! Великий ти удався, Нащо ж маленьких зневажать? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 149).

2. Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). Ішов Максим у москалі розбишакою,.. повернувся поважним чоловіком (Панас Мирний, I, 1949, 237); З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 10);
// Сповнений поваги (у 1 знач.), серйозності; який виражає повагу, серйозність, вдумливість (про вигляд, тон і т. ін.). На все те гляділа Шарлотта й заховувала дуже поважну міну (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); Не витримавши більше свого підкреслено поважного, удаваного тону, Василь Васильович весело засміявся (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 14); Клим бере чарку, пильно дивиться на неї, обличчя його поважне (Михайло Стельмах, II, 1962, 122).

3. Сповнений гідності; величний. Його гарне.. лице стало поважним і серйозним (Іван Франко, I, 1955, 321); Пані Турковська, вглядівши дочок, підійшла зараз до Софії й почала її оглядати з поважним видом і критичним, дуже пильним поглядом (Леся Українка, III, 1952, 499); Поважні второгрупники з оберемками книжок у торбах гордовито походжали перед ними [новаками] (Степан Васильченко, I, 1959, 149);
// Урочистий. Поважна година, смутний голос музик зігнали звичайну веселість з лиця о. Хведора і наддали його голосові жалібний тон (Нечуй-Левицький, I, 1956, 144); Старовинне місто староруських князів [Перемишль], яке кілька років тому відсвяткувало своє тисячоліття, настроює кожного на якийсь поважний.. лад (Літературна Україна, 2.VI 1967, 4).

4. Авторитетний, значний. Краса Ядзі робила на лікаря сильне враження ще тоді, коли з свіжим дипломом в кишені не займав.. поважного становища у повіті (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 93).

5. Серйозний за своїм змістом, характером, темою і т. ін. Пожартувавши так, діди помалу переходять до поважної розмови (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 84); — Чому ви хочете вступити до монастиря? Що спонукало вас до цього поважного наміру? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 428); Відомо, що основне призначення інтермедій — розважити глядача, який стомлювався, коли дивився довгу п'єсу поважного змісту (Радянське літературознавство, 1, 1963, 108).

6. Який має неабияке значення; важливий, значний. Кожну роботу, до якої тебе приставлено, дарма що вона, може, здається дріб'язковою, вважай за поважну і відповідальну (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 46);
// Який заслуговує особливої уваги внаслідок своєї важливості, значимості і т. ін. [Невідомий:] Маю говорити з вами в поважній справі: скажіть, ви давно арештували жінку Кармелюкову? (Степан Васильченко, III, 1960, 234); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (Володимир Самійленко, I, 1958, 169);
// Який може бути прийнятий до уваги; достатній для виправдання чого-небудь. Великий жаль, що ти мені не пишеш,.. певне ж єсть поважні причини (Леся Українка, V, 1956, 209); Робили спроби пристосувати мене спеціально для бігу, та я виявився бездарою: мені ліньки було бігати без поважного приводу (Юрій Яновський, II, 1954, 18); Поважні докази.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Вельбучний

2018-09-27T07:35:36Z

O.komotska:

'''Вельбучний, -а, -е. '''Важный, знатный. ''Я не вельбучний чоловік, їм і рибу просту, і хліб. ''Черниг. у.
[[Категорія:Ве]]

==Сучасні словники==
=Академічний тлумачний словник (1970—1980)=
ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Вельбучний

2018-09-27T07:01:23Z

O.komotska:

'''Вельбучний, -а, -е. '''Важный, знатный. ''Я не вельбучний чоловік, їм і рибу просту, і хліб. ''Черниг. у.
[[Категорія:Ве]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Афиняк

2017-12-04T09:17:28Z

O.komotska:

'''Афиня́к, -ка,''' ''м.'' Наливка на черникѣ. Гуцул.

[[Категорія:Аф]]

==Сучасні словники==
'''Нали́вка (наливки)''' — алкогольні напої первісно домашнього приготування. Офіційне визначення — лікеро-горілчаний напій міцністю від 15,0 % до 35,0 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 15,0 до 50,0 г/100 см3, виготовлений на основі свіжої плодової сировини або напівфабрикатів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:afiniak1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:afiniak2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:afiniak3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
Наливка*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Наливка/Наливка]

==Джерела та література==
1. Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977

2. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян - Маркевич Н. А. — Киев — 1860

3. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. Київ — Либідь — 1994

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ворожиля

2017-11-26T16:32:26Z

O.komotska: /* Ілюстрації */

'''Ворожиля, -лі, '''''ж. ''1) '''= Ворожбитка. '''Вх. Лем. 400. 2) '''= Сонечко, '''Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
Ворожка, ворожбитка, ворожиля (чоловік — ворожбит, ворожиль, ворож, ворожбитко, також — відун) — той, хто вгадує майбутнє чи минуле за якимись прикметами, предметами або ворожачи на картах.

Здавна людей, що знаються на ворожінні, називали ще кудесниками, потворниками, обавниками, наузниками, зілійниками, а пізніше — знахарями та чарівниками.

'''Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.'''

Ворожиля (ворожбитка), и, ж., заст. Жін. до ворожби́т. Моя мати ворожбитка мені ворожила: — Не йди, доню, за нелюба, бо будеш тужила (Чуб., V, 1874, 249); Зілля.. лежало на столі поруч з хлібом, немов нагадуючи, що воно і є хлібом ворожбитки (Стельмах, Хліб.., 1959, 145)

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ворожба.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вр.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вр11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:врж.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вржб.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QnUEKyLFz40}}

==Міфи про ворожіння==
'''Міф 1. Гадати можуть лише бабці в селах або потомствені провидиці, що мають дар.'''

Ясновидіння – це передбачення майбутнього без використання інструменту (колоди карт). Дар ясновидця можна розвинути в будь-якому віці, не обов’язково отримувати його у спадок. В його основі лежить інтуїція.

Ворожіння на будь-яких картах можна навчитися, і щоб гадати, ніякого ясновидіння не потрібно. Інструмент «ясновидит» за майстра, а завдання майстра ворожіння – чітко і чесно трактувати випали карти, використовуючи навички роботи з колодою, знання законів світу і відносин між людьми, асоціативне мислення і ту ж інтуїцію. Підключення до потоку інформації відбувається за рахунок інструменту для ворожіння.

До речі, ворожіння не має відношення до магії. Магія – це трансформація реальності, ворожіння ж – отримання потрібної інформації про неї.

'''Міф 2. Гадати можна в певні дні.'''

Це чисте марновірство, яке працює тільки тоді, коли в нього віриш. У вищих сил немає вихідних і свят, у колоди карт немає поганого або хорошого настрою (як немає його, наприклад, у радіо – найпростішої метафори будь-якого гадательного інструменту). Тут кожна людина – і клієнт, і майстер – сам вирішує, в які забобони йому вірити. Однак при цьому все одно всі гадання будуть працювати.

'''Міф 3. Ворожіння – це програмування долі.'''

Програмування – це певна установка, яка дається людині і якій він неухильно дотримується. Ця установка може прийти з телевізора, газети, від батьків, школи, друзів, знайомих і т.д. І людина дотримується у своєму житті багатьма програмами, найчастіше неусвідомлено. При цьому, як вже було сказано, він має свободу вибору.

Можна зробити висновок, що програмуванням є всі, або не є нічого. Правда в тому, що людина як спокійно слід установок, так і має можливість вийти з них і не слідувати. При ворожінні людина отримує певну інформацію, рада, підказку – він може слідувати їм чи ні, або слідувати частково. У нього в руках з’являється інструмент для прийняття нових рішень у життя і долю.

Просте ж передбачення подій – «буде»,» як правило, неефективно і проводиться або шарлатанами, або початківцями майстрами. Передбачення майбутнього не рекомендується без аналізу сьогодення і, можливо, минулого.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.

Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ворожиля

2017-11-26T16:31:04Z

O.komotska: /* Медіа */

'''Ворожиля, -лі, '''''ж. ''1) '''= Ворожбитка. '''Вх. Лем. 400. 2) '''= Сонечко, '''Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
Ворожка, ворожбитка, ворожиля (чоловік — ворожбит, ворожиль, ворож, ворожбитко, також — відун) — той, хто вгадує майбутнє чи минуле за якимись прикметами, предметами або ворожачи на картах.

Здавна людей, що знаються на ворожінні, називали ще кудесниками, потворниками, обавниками, наузниками, зілійниками, а пізніше — знахарями та чарівниками.

'''Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.'''

Ворожиля (ворожбитка), и, ж., заст. Жін. до ворожби́т. Моя мати ворожбитка мені ворожила: — Не йди, доню, за нелюба, бо будеш тужила (Чуб., V, 1874, 249); Зілля.. лежало на столі поруч з хлібом, немов нагадуючи, що воно і є хлібом ворожбитки (Стельмах, Хліб.., 1959, 145)

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
<gallery>
Файл:ворожба.jpg|Опис1
Файл:вр.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:вр11.jpg|Опис1
Файл:врж.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:вржб.jpg|Опис1
</gallery>

==Медіа==
{{#ev:youtube|QnUEKyLFz40}}

==Міфи про ворожіння==
'''Міф 1. Гадати можуть лише бабці в селах або потомствені провидиці, що мають дар.'''

Ясновидіння – це передбачення майбутнього без використання інструменту (колоди карт). Дар ясновидця можна розвинути в будь-якому віці, не обов’язково отримувати його у спадок. В його основі лежить інтуїція.

Ворожіння на будь-яких картах можна навчитися, і щоб гадати, ніякого ясновидіння не потрібно. Інструмент «ясновидит» за майстра, а завдання майстра ворожіння – чітко і чесно трактувати випали карти, використовуючи навички роботи з колодою, знання законів світу і відносин між людьми, асоціативне мислення і ту ж інтуїцію. Підключення до потоку інформації відбувається за рахунок інструменту для ворожіння.

До речі, ворожіння не має відношення до магії. Магія – це трансформація реальності, ворожіння ж – отримання потрібної інформації про неї.

'''Міф 2. Гадати можна в певні дні.'''

Це чисте марновірство, яке працює тільки тоді, коли в нього віриш. У вищих сил немає вихідних і свят, у колоди карт немає поганого або хорошого настрою (як немає його, наприклад, у радіо – найпростішої метафори будь-якого гадательного інструменту). Тут кожна людина – і клієнт, і майстер – сам вирішує, в які забобони йому вірити. Однак при цьому все одно всі гадання будуть працювати.

'''Міф 3. Ворожіння – це програмування долі.'''

Програмування – це певна установка, яка дається людині і якій він неухильно дотримується. Ця установка може прийти з телевізора, газети, від батьків, школи, друзів, знайомих і т.д. І людина дотримується у своєму житті багатьма програмами, найчастіше неусвідомлено. При цьому, як вже було сказано, він має свободу вибору.

Можна зробити висновок, що програмуванням є всі, або не є нічого. Правда в тому, що людина як спокійно слід установок, так і має можливість вийти з них і не слідувати. При ворожінні людина отримує певну інформацію, рада, підказку – він може слідувати їм чи ні, або слідувати частково. У нього в руках з’являється інструмент для прийняття нових рішень у життя і долю.

Просте ж передбачення подій – «буде»,» як правило, неефективно і проводиться або шарлатанами, або початківцями майстрами. Передбачення майбутнього не рекомендується без аналізу сьогодення і, можливо, минулого.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.

Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Патріотичний

2017-11-26T16:21:17Z

O.komotska: /* Ілюстрації */

'''Патріотичний, -а, -е. '''Патріотическій. К. Кр. 29.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
ПАТРІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до патріо́т; власт. патріотові. Наша Конституція виховує у радянських людей патріотичну гордість, гарячу любов до соціалістичної Батьківщини (Рад. Укр., 5.XII 1956, 1); — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (Гончар, Людина.., 1960, 27); Патріотичний рух; // Який складається з патріотів. Нитки секретних зв’язків потяглися в табір військовополонених. Там діяла патріотична група, яка готувала масову втечу (Рад. Укр., 20.XII 1962, 3).

2. Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму. Замість обіцяного "Волинського образка" оце посилаю Вам дві патріотичні штуки (Л. Укр., V, 1956, 173); Незалежно від того, як визначати жанр "Слова о полку Ігоревім", воно являє собою поетичний твір, що має характер патріотичної публіцистики (Рад. літ-во, 1, 1962, 72).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 97.'''

Патріотичний, а, е. Патріотическій. К. Кр. 29.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 102.'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пат.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гордіст.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:патр.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:птр.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:птрт.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|87G52SfJjuU}}
==Афоризми==
“Важливо, щоб ти був готовий умерти за свою країну; але ще важливіше, щоб ти був готовий прожити життя заради неї '''(Т. Рузвельт)''';

“Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, – запитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини” '''(Дж. Кеннеді)''';

“Патріот – це людина, яка всім серцем любить свою країну, готова пожертвувати своїми інтересами і життям заради свого народу і разом з тим з повагою ставиться до інших народів.” '''(М. Тофтул)'''.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 97.
Сучасний словник з етики (Тофтул М. Г.)

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Патріотичний

2017-11-26T16:19:24Z

O.komotska:

'''Патріотичний, -а, -е. '''Патріотическій. К. Кр. 29.
[[Категорія:Па]]

==Сучасні словники==
ПАТРІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до патріо́т; власт. патріотові. Наша Конституція виховує у радянських людей патріотичну гордість, гарячу любов до соціалістичної Батьківщини (Рад. Укр., 5.XII 1956, 1); — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (Гончар, Людина.., 1960, 27); Патріотичний рух; // Який складається з патріотів. Нитки секретних зв’язків потяглися в табір військовополонених. Там діяла патріотична група, яка готувала масову втечу (Рад. Укр., 20.XII 1962, 3).

2. Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму. Замість обіцяного "Волинського образка" оце посилаю Вам дві патріотичні штуки (Л. Укр., V, 1956, 173); Незалежно від того, як визначати жанр "Слова о полку Ігоревім", воно являє собою поетичний твір, що має характер патріотичної публіцистики (Рад. літ-во, 1, 1962, 72).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 97.'''

Патріотичний, а, е. Патріотическій. К. Кр. 29.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 102.'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
<gallery>
Файл:пат.jpg|Опис1
Файл:гордіст.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:патр.jpg|Опис1
Файл:птр.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:птрт.jpg|Опис1
</gallery>

==Медіа==
{{#ev:youtube|87G52SfJjuU}}
==Афоризми==
“Важливо, щоб ти був готовий умерти за свою країну; але ще важливіше, щоб ти був готовий прожити життя заради неї '''(Т. Рузвельт)''';

“Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, – запитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини” '''(Дж. Кеннеді)''';

“Патріот – це людина, яка всім серцем любить свою країну, готова пожертвувати своїми інтересами і життям заради свого народу і разом з тим з повагою ставиться до інших народів.” '''(М. Тофтул)'''.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 97.
Сучасний словник з етики (Тофтул М. Г.)

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Глухота

2017-11-26T16:15:48Z

O.komotska: /* Ілюстрації */

'''Глухота, -ти, '''''ж. ''Глухота.
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛУХОТА́, и́, ж. Стан за знач. глухи́й 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв’язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.'''

Глухота, ти, ж. Глухота.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 291.'''

Вади слуху — повна або часткова нездатність чути.
Полягає у неправильній передачі або сприйнятті органом слуху звуків. Часткова глухота полягає у втраті здатності чути деякі частоти або розрізняти звуки з низькою амплітудою. Повна глухота — цілковита втрата слуху або таке його пониження, при якому неможливе розбірливе сприйняття мови.

'''Вікіпедія'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:глухота.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:глухота2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:гл5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:глухота 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:глухота 4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2_3LczTtp1s}}

==Міфи про глухих людей==
'''Міф 1. Глухий – він же ще й німий'''

Частково правда. Дійсно, якщо слух людиною був втрачений ще в дитинстві, то висока ймовірність того, що усна мова практично не буде сформована, адже в жестовій мові не чуючі люди майже ніколи не використовують буквені визначення слів. Навіть прочитати і зрозуміти оголошення про переїзд для такої людини дуже важко.

'''Міф 2. Мова глухих, а саме жестова мова, дуже обмежена, їм важко правильно передати будь-яку інформацію без втрати її сенсу.'''

Ні. Існує два види жестової мови: літературна й побутова. Останньою володіють абсолютно всі ті, у кого є недолік слуху, а літературної навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Також, як і в середовищі чуючих, просте повідомлення достатньо передати побутовою мовою, а складне – літературною.

'''Міф 3. Якщо людина глуха, то й діти у неї будуть глухі'''

Ні. Дійсно, вченими не так давно вже був знайдений так званий «ген глухоти», який може передаватися у спадок. Але якщо глухота набута (наприклад, у випадку ураження мозку, сильного удару або не вчасно вилікуваного отиту), то вона не може бути успадкована. Але все ж у житті трапляються ситуації, коли не чують і батьки, і дитина, але сама глухота була придбана за різних причин уже при житті. У цьому випадку можна говорити про спадкову схильність до вушних хвороб.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Глухота

2017-11-26T16:12:52Z

O.komotska: /* Медіа */

'''Глухота, -ти, '''''ж. ''Глухота.
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛУХОТА́, и́, ж. Стан за знач. глухи́й 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв’язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.'''

Глухота, ти, ж. Глухота.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 291.'''

Вади слуху — повна або часткова нездатність чути.
Полягає у неправильній передачі або сприйнятті органом слуху звуків. Часткова глухота полягає у втраті здатності чути деякі частоти або розрізняти звуки з низькою амплітудою. Повна глухота — цілковита втрата слуху або таке його пониження, при якому неможливе розбірливе сприйняття мови.

'''Вікіпедія'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
<gallery>
Файл:глухота.jpg|Опис1
Файл:глухота2.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:гл5.jpg|Опис1
</gallery>

<gallery>
Файл:глухота 3.jpg|Опис1
Файл:глухота 4.jpg|Опис2
</gallery>

==Медіа==
{{#ev:youtube|2_3LczTtp1s}}

==Міфи про глухих людей==
'''Міф 1. Глухий – він же ще й німий'''

Частково правда. Дійсно, якщо слух людиною був втрачений ще в дитинстві, то висока ймовірність того, що усна мова практично не буде сформована, адже в жестовій мові не чуючі люди майже ніколи не використовують буквені визначення слів. Навіть прочитати і зрозуміти оголошення про переїзд для такої людини дуже важко.

'''Міф 2. Мова глухих, а саме жестова мова, дуже обмежена, їм важко правильно передати будь-яку інформацію без втрати її сенсу.'''

Ні. Існує два види жестової мови: літературна й побутова. Останньою володіють абсолютно всі ті, у кого є недолік слуху, а літературної навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Також, як і в середовищі чуючих, просте повідомлення достатньо передати побутовою мовою, а складне – літературною.

'''Міф 3. Якщо людина глуха, то й діти у неї будуть глухі'''

Ні. Дійсно, вченими не так давно вже був знайдений так званий «ген глухоти», який може передаватися у спадок. Але якщо глухота набута (наприклад, у випадку ураження мозку, сильного удару або не вчасно вилікуваного отиту), то вона не може бути успадкована. Але все ж у житті трапляються ситуації, коли не чують і батьки, і дитина, але сама глухота була придбана за різних причин уже при житті. У цьому випадку можна говорити про спадкову схильність до вушних хвороб.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Глухота

2017-11-26T16:12:31Z

O.komotska: /* Медіа */

'''Глухота, -ти, '''''ж. ''Глухота.
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛУХОТА́, и́, ж. Стан за знач. глухи́й 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв’язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.'''

Глухота, ти, ж. Глухота.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 291.'''

Вади слуху — повна або часткова нездатність чути.
Полягає у неправильній передачі або сприйнятті органом слуху звуків. Часткова глухота полягає у втраті здатності чути деякі частоти або розрізняти звуки з низькою амплітудою. Повна глухота — цілковита втрата слуху або таке його пониження, при якому неможливе розбірливе сприйняття мови.

'''Вікіпедія'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
<gallery>
Файл:глухота.jpg|Опис1
Файл:глухота2.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:гл5.jpg|Опис1
</gallery>

<gallery>
Файл:глухота 3.jpg|Опис1
Файл:глухота 4.jpg|Опис2
</gallery>

==Медіа==
{{#ev:youtube|2_3LczTtp1s}}
[[Медіа:<Океан Ельзи жестовою мовою - Віддай мені (свою любов).mp4>]]
<flashmp4>Океан Ельзи жестовою мовою - Віддай мені (свою любов)</flashmp4>

==Міфи про глухих людей==
'''Міф 1. Глухий – він же ще й німий'''

Частково правда. Дійсно, якщо слух людиною був втрачений ще в дитинстві, то висока ймовірність того, що усна мова практично не буде сформована, адже в жестовій мові не чуючі люди майже ніколи не використовують буквені визначення слів. Навіть прочитати і зрозуміти оголошення про переїзд для такої людини дуже важко.

'''Міф 2. Мова глухих, а саме жестова мова, дуже обмежена, їм важко правильно передати будь-яку інформацію без втрати її сенсу.'''

Ні. Існує два види жестової мови: літературна й побутова. Останньою володіють абсолютно всі ті, у кого є недолік слуху, а літературної навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Також, як і в середовищі чуючих, просте повідомлення достатньо передати побутовою мовою, а складне – літературною.

'''Міф 3. Якщо людина глуха, то й діти у неї будуть глухі'''

Ні. Дійсно, вченими не так давно вже був знайдений так званий «ген глухоти», який може передаватися у спадок. Але якщо глухота набута (наприклад, у випадку ураження мозку, сильного удару або не вчасно вилікуваного отиту), то вона не може бути успадкована. Але все ж у житті трапляються ситуації, коли не чують і батьки, і дитина, але сама глухота була придбана за різних причин уже при житті. У цьому випадку можна говорити про спадкову схильність до вушних хвороб.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Глухота

2017-11-26T16:08:31Z

O.komotska:

'''Глухота, -ти, '''''ж. ''Глухота.
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛУХОТА́, и́, ж. Стан за знач. глухи́й 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв’язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.'''

Глухота, ти, ж. Глухота.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 291.'''

Вади слуху — повна або часткова нездатність чути.
Полягає у неправильній передачі або сприйнятті органом слуху звуків. Часткова глухота полягає у втраті здатності чути деякі частоти або розрізняти звуки з низькою амплітудою. Повна глухота — цілковита втрата слуху або таке його пониження, при якому неможливе розбірливе сприйняття мови.

'''Вікіпедія'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
<gallery>
Файл:глухота.jpg|Опис1
Файл:глухота2.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:гл5.jpg|Опис1
</gallery>

<gallery>
Файл:глухота 3.jpg|Опис1
Файл:глухота 4.jpg|Опис2
</gallery>

==Медіа==

[[Медіа:<Океан Ельзи жестовою мовою - Віддай мені (свою любов).mp4>]]
<flashmp4>Океан Ельзи жестовою мовою - Віддай мені (свою любов)</flashmp4>
==Міфи про глухих людей==
'''Міф 1. Глухий – він же ще й німий'''

Частково правда. Дійсно, якщо слух людиною був втрачений ще в дитинстві, то висока ймовірність того, що усна мова практично не буде сформована, адже в жестовій мові не чуючі люди майже ніколи не використовують буквені визначення слів. Навіть прочитати і зрозуміти оголошення про переїзд для такої людини дуже важко.

'''Міф 2. Мова глухих, а саме жестова мова, дуже обмежена, їм важко правильно передати будь-яку інформацію без втрати її сенсу.'''

Ні. Існує два види жестової мови: літературна й побутова. Останньою володіють абсолютно всі ті, у кого є недолік слуху, а літературної навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Також, як і в середовищі чуючих, просте повідомлення достатньо передати побутовою мовою, а складне – літературною.

'''Міф 3. Якщо людина глуха, то й діти у неї будуть глухі'''

Ні. Дійсно, вченими не так давно вже був знайдений так званий «ген глухоти», який може передаватися у спадок. Але якщо глухота набута (наприклад, у випадку ураження мозку, сильного удару або не вчасно вилікуваного отиту), то вона не може бути успадкована. Але все ж у житті трапляються ситуації, коли не чують і батьки, і дитина, але сама глухота була придбана за різних причин уже при житті. У цьому випадку можна говорити про спадкову схильність до вушних хвороб.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Глухота

2017-11-26T16:05:57Z

O.komotska:

'''Глухота, -ти, '''''ж. ''Глухота.
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛУХОТА́, и́, ж. Стан за знач. глухи́й 1, 4. У новонароджених в перші дні життя буває відносна глухота, зв’язана з особливостями будови у них вуха (Шк. гігієна, 1954, 64); Його педантична акуратність і автоматична точність при всіх вадах — глухоті, сліпоті й німоті.. — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958,85); Довкола мене глухота і нудьга, а самій власні думки безнастанно пережовувати — це і томить і не доводить ні до чого (Коб., І, 1956,123).

'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.'''

Глухота, ти, ж. Глухота.

'''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 291.'''

Вади слуху — повна або часткова нездатність чути.
Полягає у неправильній передачі або сприйнятті органом слуху звуків. Часткова глухота полягає у втраті здатності чути деякі частоти або розрізняти звуки з низькою амплітудою. Повна глухота — цілковита втрата слуху або таке його пониження, при якому неможливе розбірливе сприйняття мови.

'''Вікіпедія'''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
<gallery>
Файл:глухота.jpg|Опис1
Файл:глухота2.jpg|Опис2
</gallery>

<gallery>
Файл:гл5.jpg|Опис1
</gallery>

<gallery>
Файл:глухота 3.jpg|Опис1
Файл:глухота 4.jpg|Опис2
</gallery>

==Медіа==

[[Медіа:<Океан Ельзи жестовою мовою - Віддай мені (свою любов).mp4>]]

==Міфи про глухих людей==
'''Міф 1. Глухий – він же ще й німий'''

Частково правда. Дійсно, якщо слух людиною був втрачений ще в дитинстві, то висока ймовірність того, що усна мова практично не буде сформована, адже в жестовій мові не чуючі люди майже ніколи не використовують буквені визначення слів. Навіть прочитати і зрозуміти оголошення про переїзд для такої людини дуже важко.

'''Міф 2. Мова глухих, а саме жестова мова, дуже обмежена, їм важко правильно передати будь-яку інформацію без втрати її сенсу.'''

Ні. Існує два види жестової мови: літературна й побутова. Останньою володіють абсолютно всі ті, у кого є недолік слуху, а літературної навчаються в спеціальних школах-інтернатах. Також, як і в середовищі чуючих, просте повідомлення достатньо передати побутовою мовою, а складне – літературною.

'''Міф 3. Якщо людина глуха, то й діти у неї будуть глухі'''

Ні. Дійсно, вченими не так давно вже був знайдений так званий «ген глухоти», який може передаватися у спадок. Але якщо глухота набута (наприклад, у випадку ураження мозку, сильного удару або не вчасно вилікуваного отиту), то вона не може бути успадкована. Але все ж у житті трапляються ситуації, коли не чують і батьки, і дитина, але сама глухота була придбана за різних причин уже при житті. У цьому випадку можна говорити про спадкову схильність до вушних хвороб.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 89.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ягничник

2017-10-27T14:24:30Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
=Академічний тлумачний словник=

ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.

ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 91.

Пастух, ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 101.

пасту́х (зменшено-пестливе — пастушо́к; ж. пасту́шка) — той, хто пасе стадо, че́реду (див.), отару; питома українська словоформа, оскільки позначає реалію, пов’язану з найдавнішим заняттям наших предків — скотарством (пор. пасти і споріднені па́стир, па́ства); об’єкт жарту: «Добрий у тебе пастух, дає корові виспатися», «Корова з поля, пастухові воля», «Пастух за ворота, шматок коло рота»; уживається метафорично «вожак, поводир»: «Без пастуха і стадо розбредеться», «Який пастух, таке й стадо», «Добрий пастух не покине своє стадо», «Злий (лихий) пастух вовка годує». Без пастуха вівці не стадо (І. Франко); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434-435.

=СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК=
пастух - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

=Cловник іншомовних слів=
Альборада - 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада. Аркадія - 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна". Буколіка - жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів Вакар - коров'яр, корівник, пастух худоби.Ватаг - 1. Полководець, начальних загону. 2. Старший пастух на полонинах. Гаучо - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу - калан, у Колумбії і Венесуелі - ланеро, на Кубі - гуахіро, в Мексиці - вакеро.Гермес - 1. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. Одна з малих планет Сонячної системи.Гігесів перстень - перстень щастя, від імені легендарного мідійського пастуха Гігеса, що мав чародійний перстень, за допомогою якого можна було стати невидимим. Гігес убив лідійського царя і зайняв його місце.Дафніс - 1. У старогрецькій міфології сицилійський пастух надзвичайної краси, складач пісень. Син Гермеса й однієї з німф. 2. перен. Дуже вродливий юнак. Ґоліаф - 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. перен. Гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Ковбой - у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.Пан - у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше - покровигель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази - паніка, панічний жах).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух 3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8Tg9O_R5WHs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Пастух 3.jpg

2017-10-27T14:23:50Z

O.komotska:

Ягничник

2017-10-27T14:23:11Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
=Академічний тлумачний словник=

ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.

ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 91.

Пастух, ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 101.

пасту́х (зменшено-пестливе — пастушо́к; ж. пасту́шка) — той, хто пасе стадо, че́реду (див.), отару; питома українська словоформа, оскільки позначає реалію, пов’язану з найдавнішим заняттям наших предків — скотарством (пор. пасти і споріднені па́стир, па́ства); об’єкт жарту: «Добрий у тебе пастух, дає корові виспатися», «Корова з поля, пастухові воля», «Пастух за ворота, шматок коло рота»; уживається метафорично «вожак, поводир»: «Без пастуха і стадо розбредеться», «Який пастух, таке й стадо», «Добрий пастух не покине своє стадо», «Злий (лихий) пастух вовка годує». Без пастуха вівці не стадо (І. Франко); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434-435.

=СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК=
пастух - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

=Cловник іншомовних слів=
Альборада - 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада. Аркадія - 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна". Буколіка - жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів Вакар - коров'яр, корівник, пастух худоби.Ватаг - 1. Полководець, начальних загону. 2. Старший пастух на полонинах. Гаучо - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу - калан, у Колумбії і Венесуелі - ланеро, на Кубі - гуахіро, в Мексиці - вакеро.Гермес - 1. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. Одна з малих планет Сонячної системи.Гігесів перстень - перстень щастя, від імені легендарного мідійського пастуха Гігеса, що мав чародійний перстень, за допомогою якого можна було стати невидимим. Гігес убив лідійського царя і зайняв його місце.Дафніс - 1. У старогрецькій міфології сицилійський пастух надзвичайної краси, складач пісень. Син Гермеса й однієї з німф. 2. перен. Дуже вродливий юнак. Ґоліаф - 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. перен. Гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Ковбой - у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.Пан - у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше - покровигель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази - паніка, панічний жах).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8Tg9O_R5WHs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Пастух 2.jpg

2017-10-27T14:22:45Z

O.komotska:

Ягничник

2017-10-27T14:22:18Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
=Академічний тлумачний словник=

ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.

ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 91.

Пастух, ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 101.

пасту́х (зменшено-пестливе — пастушо́к; ж. пасту́шка) — той, хто пасе стадо, че́реду (див.), отару; питома українська словоформа, оскільки позначає реалію, пов’язану з найдавнішим заняттям наших предків — скотарством (пор. пасти і споріднені па́стир, па́ства); об’єкт жарту: «Добрий у тебе пастух, дає корові виспатися», «Корова з поля, пастухові воля», «Пастух за ворота, шматок коло рота»; уживається метафорично «вожак, поводир»: «Без пастуха і стадо розбредеться», «Який пастух, таке й стадо», «Добрий пастух не покине своє стадо», «Злий (лихий) пастух вовка годує». Без пастуха вівці не стадо (І. Франко); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434-435.

=СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК=
пастух - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

=Cловник іншомовних слів=
Альборада - 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада. Аркадія - 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна". Буколіка - жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів Вакар - коров'яр, корівник, пастух худоби.Ватаг - 1. Полководець, начальних загону. 2. Старший пастух на полонинах. Гаучо - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу - калан, у Колумбії і Венесуелі - ланеро, на Кубі - гуахіро, в Мексиці - вакеро.Гермес - 1. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. Одна з малих планет Сонячної системи.Гігесів перстень - перстень щастя, від імені легендарного мідійського пастуха Гігеса, що мав чародійний перстень, за допомогою якого можна було стати невидимим. Гігес убив лідійського царя і зайняв його місце.Дафніс - 1. У старогрецькій міфології сицилійський пастух надзвичайної краси, складач пісень. Син Гермеса й однієї з німф. 2. перен. Дуже вродливий юнак. Ґоліаф - 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. перен. Гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Ковбой - у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.Пан - у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше - покровигель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази - паніка, панічний жах).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8Tg9O_R5WHs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Пастух 1.jpg

2017-10-27T14:20:47Z

O.komotska:

Ягничник

2017-10-27T13:59:35Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
=Академічний тлумачний словник=

ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.

ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 91.

Пастух, ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 101.

пасту́х (зменшено-пестливе — пастушо́к; ж. пасту́шка) — той, хто пасе стадо, че́реду (див.), отару; питома українська словоформа, оскільки позначає реалію, пов’язану з найдавнішим заняттям наших предків — скотарством (пор. пасти і споріднені па́стир, па́ства); об’єкт жарту: «Добрий у тебе пастух, дає корові виспатися», «Корова з поля, пастухові воля», «Пастух за ворота, шматок коло рота»; уживається метафорично «вожак, поводир»: «Без пастуха і стадо розбредеться», «Який пастух, таке й стадо», «Добрий пастух не покине своє стадо», «Злий (лихий) пастух вовка годує». Без пастуха вівці не стадо (І. Франко); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434-435.

=СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК=
пастух - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

=Cловник іншомовних слів=
Альборада - 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада. Аркадія - 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна". Буколіка - жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів Вакар - коров'яр, корівник, пастух худоби.Ватаг - 1. Полководець, начальних загону. 2. Старший пастух на полонинах. Гаучо - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу - калан, у Колумбії і Венесуелі - ланеро, на Кубі - гуахіро, в Мексиці - вакеро.Гермес - 1. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. Одна з малих планет Сонячної системи.Гігесів перстень - перстень щастя, від імені легендарного мідійського пастуха Гігеса, що мав чародійний перстень, за допомогою якого можна було стати невидимим. Гігес убив лідійського царя і зайняв його місце.Дафніс - 1. У старогрецькій міфології сицилійський пастух надзвичайної краси, складач пісень. Син Гермеса й однієї з німф. 2. перен. Дуже вродливий юнак. Ґоліаф - 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. перен. Гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Ковбой - у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.Пан - у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше - покровигель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази - паніка, панічний жах).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8Tg9O_R5WHs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ягничник

2017-10-27T13:55:09Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
=Академічний тлумачний словник=

ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.

ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 91.

Пастух, ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 101.

пасту́х (зменшено-пестливе — пастушо́к; ж. пасту́шка) — той, хто пасе стадо, че́реду (див.), отару; питома українська словоформа, оскільки позначає реалію, пов’язану з найдавнішим заняттям наших предків — скотарством (пор. пасти і споріднені па́стир, па́ства); об’єкт жарту: «Добрий у тебе пастух, дає корові виспатися», «Корова з поля, пастухові воля», «Пастух за ворота, шматок коло рота»; уживається метафорично «вожак, поводир»: «Без пастуха і стадо розбредеться», «Який пастух, таке й стадо», «Добрий пастух не покине своє стадо», «Злий (лихий) пастух вовка годує». Без пастуха вівці не стадо (І. Франко); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434-435.

=СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК=
пастух - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

=Cловник іншомовних слів=
Альборада - 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада. Аркадія - 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна". Буколіка - жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів Вакар - коров'яр, корівник, пастух худоби.Ватаг - 1. Полководець, начальних загону. 2. Старший пастух на полонинах. Гаучо - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу - калан, у Колумбії і Венесуелі - ланеро, на Кубі - гуахіро, в Мексиці - вакеро.Гермес - 1. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. Одна з малих планет Сонячної системи.Гігесів перстень - перстень щастя, від імені легендарного мідійського пастуха Гігеса, що мав чародійний перстень, за допомогою якого можна було стати невидимим. Гігес убив лідійського царя і зайняв його місце.Дафніс - 1. У старогрецькій міфології сицилійський пастух надзвичайної краси, складач пісень. Син Гермеса й однієї з німф. 2. перен. Дуже вродливий юнак. Ґоліаф - 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. перен. Гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Ковбой - у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.Пан - у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше - покровигель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази - паніка, панічний жах).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ягничник

2017-10-27T13:33:40Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ягничник

2017-10-27T13:32:31Z

O.komotska:

'''Ягни́чник, -ка, '''''м. ''(Выговаривается: '''єгни́чник'''). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
[[Категорія:Яг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]