Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=O.khamedova&* Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk] 2026-04-03T18:43:48Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:34:36Z

<p>O.khamedova: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|l4y6z8WeTe4}}<br /> <br /> {{#ev:youtube|525MVjxid6M}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> <br /> <big>https://pereklad.online.ua/</big><br /> <br /> <br /> ''англ.'' saline land<br /> <br /> ''рос.'' солотвина, солончак<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:34:17Z

<p>O.khamedova: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|l4y6z8WeTe4}}<br /> <br /> {{#ev:youtube|525MVjxid6M}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> <br /> <big>https://pereklad.online.ua/</big><br /> <br /> <br /> ''англ.'' saline land<br /> <br /> ''рос.'' солотвина, солончак<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:34:01Z

<p>O.khamedova: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|l4y6z8WeTe4}}<br /> <br /> {{#ev:youtube|525MVjxid6M}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> <br /> <big>https://pereklad.online.ua/</big><br /> <br /> <br /> ''англ.'' saline land<br /> <br /> ''рос.'' солотвина, солончак<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:33:25Z

<p>O.khamedova: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|l4y6z8WeTe4}}<br /> <br /> {{#ev:youtube|525MVjxid6M}}<br /> <br /> <br /> <big>'''==Іншими мовами=='''</big><br /> <br /> <br /> <big>https://pereklad.online.ua/</big><br /> <br /> <br /> ''англ.'' saline land<br /> <br /> ''рос.'' солотвина, солончак<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:29:40Z

<p>O.khamedova: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|l4y6z8WeTe4}}<br /> <br /> {{#ev:youtube|525MVjxid6M}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:25:18Z

<p>O.khamedova: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Solonchaki221117.jpg Файл:Solonchaki221117.jpg 2017-11-21T23:24:59Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div></div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Solonchak221117.jpg Файл:Solonchak221117.jpg 2017-11-21T23:21:49Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div></div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:15:46Z

<p>O.khamedova: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big><br /> <br /> '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:14:18Z

<p>O.khamedova: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> <br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:13:59Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>[http://sum.in.ua/s/solonchak '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''']</big><br /> <br /> '''СОЛОНЧА́К''', у, чол.<br /> 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).<br /> 2. Озеро або джерело з солоною водою.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Солотвина 2017-11-21T23:03:44Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div>'''Солотвина, -ни, '''''ж. ''Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T23:01:16Z

<p>O.khamedova: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|IJOgcH94R-k}}<br /> {{#ev:youtube|6zwNlHmyoMY}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> '''[http://translate.meta.ua/ua/view/c82f9/ Перекладач МЕТА]'''<br /> <br /> ''англ.'' flowed<br /> ''рос.'' ток<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T23:00:52Z

<p>O.khamedova: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|IJOgcH94R-k}}<br /> {{#ev:youtube|6zwNlHmyoMY}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> '''[http://translate.meta.ua/ua/view/c82f9/ Перекладач МЕТА]'''<br /> <br /> ''англ.'' flowed<br /> ''рос.'' ток<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T22:59:20Z

<p>O.khamedova: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|IJOgcH94R-k}}<br /> {{#ev:youtube|6zwNlHmyoMY}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> '''[http://translate.meta.ua/ua/view/c82f9/ Перекладач МЕТА]'''<br /> <br /> ''англ.'' flowed<br /> ''рос.'' ток<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T22:58:24Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|IJOgcH94R-k}}<br /> {{#ev:youtube|6zwNlHmyoMY}}<br /> <br /> <br /> ==Іншими мовами==<br /> <br /> '''[http://translate.meta.ua/ua/view/c82f9/ Перекладач МЕТА]'''<br /> <br /> ''англ.'' flowed<br /> ''рос.'' ток<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T22:44:30Z

<p>O.khamedova: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|IJOgcH94R-k}}<br /> {{#ev:youtube|6zwNlHmyoMY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T22:37:37Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tik221117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TIK211117.jpg]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venecianov221117.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Venecianov221117.jpg Файл:Venecianov221117.jpg 2017-11-21T22:30:05Z

<p>O.khamedova: "Гумно", О.Г.Венеціанов</p> <hr /> <div>"Гумно", О.Г.Венеціанов</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:TIK211117.jpg Файл:TIK211117.jpg 2017-11-21T22:28:09Z

<p>O.khamedova: Піросманашвілі, «Тік»</p> <hr /> <div>Піросманашвілі, «Тік»</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tik221117.jpg Файл:Tik221117.jpg 2017-11-21T22:25:48Z

<p>O.khamedova: Сільське господарство у роки війни</p> <hr /> <div>Сільське господарство у роки війни</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T22:13:20Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> <big>'''[http://sum.in.ua/s/tik Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big><br /> <br /> '''ТІК''', току, чол.<br /> <br /> 1. Розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна. Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Ціпи влад токотіли по току: так-так-така!.. так-так-така! (Борис Грінченко, II, 1963, 426); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637); Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Андрій Головко, II, 1957, 19); Серед поля виднілась довга будова, крита важкою шапкою соломи. Низ її просвічувався. То критий тік (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 189).<br /> <br /> 2. Скирти, стіжки, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці. Козаки підпалили Єреміїн тік. Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали разом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 207).<br /> <br /> <big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA 'Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 597.]'''</big><br /> <br /> 1) '''Тік''' (зменшено-пестливі — точо́к, тічо́к) — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в господарському приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна; стіжки, скирти, ожереди і т. ін., що стоять на такому місці; окраса доброго господарства та ознака заможнрого господаря, тому кажуть: «Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки», «Коли буде критий тік, то не пустуватиме засік», «Добрий був би тік, якби не тік»; тік асоціюється з полем бою, тому «олов’яний горох на залізнім току молотити» означає воювати, а вирази ду́ти тік, підміта́ти тік, підда́ти (поду́ти) тічка́ означають підготовлятися до бою, пор. в «Енеїді» І. Котляревського: «Там Еленор з червоним Ликом… пробралися подуть тічок»; у «Слові о полку Ігоревім» «на тоці життя кладуть, віють душу од тіла»; за народним повір’ям, на місці току не можна будувати хату, — «бо буде добро так розвіватися, як пашня з лопати»; очевидно, ще з княжих часів тік служив місцем ігрищ, двобоїв, судилищ, а в дохристиянські часи — місцем тризнищ; у весільній обрядовості тік як місце молотьби набуває дещо еротичного характеру. Як гопак — він мастак, а як на тік — він утік (приказка); Добулась, мов сова на току (М. Номис); На чиєму току молотять, тому й хліб возять (прислів’я);<br /> <br /> 2) тільки '''Точо́к''' — застаріла назва базару, де торгують поношеними речами; товчок. Ой там на точку, на базарі, жінки чоловіків продавали (пісня);<br /> <br /> 3) тільки '''Точо́к''' — у дохристиянські часи — земляне підвищення, на яке клали стоси дров, а на них померлого (разом зі зброєю, їжею, різними речами, худобою), трохи далі — труп дружини і все це підпалювали, а після спалення присипали землею; так справлявся у східних слов’ян поховальний обряд.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BA Тік 2017-11-21T21:48:38Z

<p>O.khamedova: </p> <hr /> <div>'''І. Тік, то́ку, '''''м. ''Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. ''У нас кругом токи, спирти, засіки повні. ''К. Псал. 320. ''Добулась, мов сова на току. ''Ном. № 4008. <br /> <br /> '''ІІ. Тік, то́ку, '''''м. ''Растопленный жиръ. ''Пироги в тоці. ''Шейк. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br /> |- valign="top"<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]<br /> [[Категорія:Слова 2017 року]]</div>

O.khamedova