Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Скакання

2024-03-28T09:14:42Z

Nvpidhaina.fpsrso23:

'''Скака́ння, -ня, '''''с. ''1) Скаканіе, прыганіе. 2) Танцы. 3) — '''в гречку'''. Любовная связь (внѣ брака). К. ЧР. 274.
[[Категорія:Ск]]
==Сучасні словники==
скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки. (Зінька (сама):) Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький); Розумиха побожно перехрестилась — Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає .. Не сушіть голови задурно.— Дуже вже старий для мене.— Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський); Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко); Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр.. присл..); — Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку.— А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик); І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса (присуджений до страти). За те, що трапилось, може, раз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш); — Чого це т... смотреть
Та́нець, танок — вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів людського тіла. В танці відображається емоційно-образний зміст музичних творів. Танець існував та існує в культурних традиціях всього людства й людських спільнот. За довгу історію людства танець змінювався, відображаючи культурний розвиток.
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid;
border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ТАНЦІІІІІІ 2005.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРЕЧКА 28.03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|SyLxhZE6V_s}}
==Див. також==
==Джерела та література==
[[Словник української мови у 20 томах|https://1677.slovaronline.com/]]
==Цікаві факти або додаткова інформація==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Файл:ТАНЦІІІІІІ 2005.jpg

2024-03-28T08:52:50Z

Nvpidhaina.fpsrso23:

Файл:ГРЕЧКА 28.03.jpg

2024-03-28T08:50:50Z

Nvpidhaina.fpsrso23:

Файл:Гречка.jpg

2024-03-28T08:47:00Z

Nvpidhaina.fpsrso23: Nvpidhaina.fpsrso23 завантажив нову версію «Файл:Гречка.jpg»

'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.

'''гре́чка''' — однорічна трав’яна медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї рослини як утілення добробуту, достатку; разом з тим асоціюється й з бідністю; дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями; здавна в народі рослина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти); гаряча гречка на печі, її запахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переосмислився на означення «порушувати подружню вірність»); символізує суперечку, а також побиття («Коли сниться гречка, буде суперечка»); іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Нехай буде з гречки мак!»; однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця; також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи; магічне значення рослини вимагало певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в суботу) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка); Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим виразом «нехай буде гречка» на означення «хай буде по-твоєму»); фразеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.