Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Квартуга

2024-03-29T14:14:40Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Квартуга, -ги, '''''ж. ''Ув. отъ '''кварта. '''''Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. ''Ном. № 14091.
[[Категорія:Кв]]
1. Міра рідких і сипких тіл (звичайно трохи більша за літр). [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій.. та вишнівки з кварту укутали (Іван Котляревський, II, 1953, 10); Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника (Тарас Шевченко, II, 1953, 188); — То він, ще й не втершися, ..схопив глечик і видудлив із нього, мабуть, із кварту (Андрій Головко, II, 1957, 44); Рідкі речовини — воду, молоко, гас, горілку — міряли квартами (кварта дорівнювала двом пляшкам) (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 62).

2. розм. Те саме, що кухоль 1. Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Він.. зачепив кожухом мідну кварту на ослоні, й вона з брязкотом покотилася по підлозі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 276).

3. муз. Четвертий ступінь у діатонічній гамі. В розпізнаванні часу виникання тої [тієї] чи іншої обрядової мелодії на допомогу історії знову приходять ті самі типові ознаки..: кварти, квінти й октави (Історія української музики, 1922, 52); У розділі пальцевої техніки Л. Ревуцький з великою винахідливістю вживає свої улюблені комбінації подвійних нот: терції, кварти, квінти (Мистецтво, 1, 1969, 24).

https://sum.in.ua/s/Kvarta

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Кваплятися

2024-03-29T14:11:52Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Квапля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''гл. ''Спѣшить торопиться. ''Квапляєтьсяхапається, як попівна заміж. ''Гатц. 337. Ном. № 4833.
[[Категорія:Кв]]
1. Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; протилежне гаятися. Не квапся поперед батька в пекло (Словник Грінченка); — Не надто квапся, не надто й гайся (Іван Франко, III, 1950, 30); Прощалися поспіхом, де як доводилось, нашвидку й рушали, кваплячись, неначе навздогін за долею (Олександр Довженко, I, 1958, 356);
// з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. — А я собі думаю: дай трохи пожартую з паном, щоб не дуже квапився куматись з людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 124).

2. на кого—що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось. Уставши, не дуже на тую дулівку квапився [сотник], бо ще нове лихо зовсім його скрутило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 152); Хіба мало, та й яких женихів на неї квапилось? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 257).
https://sum.in.ua/s/Kvapytysja

Кваплятися

2024-03-29T14:10:49Z

Nsyanhol.fufkm23:

https://sum.in.ua/s/Kvapytysja'''Квапля́тися, -ля́юся, -єшся, '''''гл. ''Спѣшить торопиться. ''Квапляєтьсяхапається, як попівна заміж. ''Гатц. 337. Ном. № 4833.
[[Категорія:Кв]]

Міттю

2024-03-28T20:31:34Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Міттю, '''''нар. ''= '''Миттю. '''
[[Категорія:Мі]]
МИТТЮ, присл. В одну мить, дуже швидко. Школярі сипонули в школу. Миттю посідали, випростались і затихли (Борис Грінченко, I, 1963, 243); Хлопець миттю збагнув, яку необережну фразу сказав, та вже було пізно (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 212).
https://sum.in.ua/s/Myttju

Міть

2024-03-28T20:21:12Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Міть, -ті, '''''ж. ''= '''Мить. '''''В одну міть Бога згнівите. ''
[[Категорія:Мі]]
МИТЬ, і, жін. Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.). Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39);
// чого, яка. Певний відрізок часу. Важке зітхання з плачем вирвалось якраз у ту мить, коли зробилося тихо (Панас Мирний, III, 1954, 77); Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (Володимир Сосюра, II, 1958, 313).В одну (єдину) мить — дуже швидко. За димом палахнуло полум'я й обхопило клуню в одну мить (Нечуй-Левицький, II, 1956, 197); В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось. Нема зору (Олесь Гончар, III, 1959, 267); В ту (цю) ж мить; Ту (цю) ж мить; Тієї ж миті — одразу ж, зараз же. Як тільки вихилив Панько голову понад браму, в ту ж мить пустився руками й зіскочив на землю, як кіт (Лесь Мартович, Тв., 1954, 164); Враз музика увірвалась. Коло зробило ще по інерції рух, але ту ж мить розірвалось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233); Він раптом, весь здригнувшись, рвучко підвівся на коліна. З вогневої, з-поміж радісного різноголосся солдатських басів несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (Олесь Гончар, III, 1959, 394); За [якусь] мить: а) протягом дуже короткого відрізку часу. Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 166); б) невдовзі, одразу ж після чого-небудь. Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 211); Попрощався зі всіма, а їй значуще й добре посміхнувся, скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (Михайло Стельмах, I, 1962, 472); в) безпосередньо перед чим-небудь, незадовго до чогось. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне.. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (Володимир Сосюра, II, 1958, 158); На [якусь, недовгу і т. ін.] мить — на короткий час, ненадовго. Душно конать у знесиллі... Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі 3 ліжка мене підніміть! (Павло Грабовський, I, 1959, 53); [Жірондист:] Я часами тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка, II, 1951, 180); На якусь мить Глухов розгубився (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 28); Ні на мить — навіть на дуже короткий час. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка, I, 1951, 282); Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Любов Забашта, Вибр., 1958, 145).
https://sum.in.ua/s/Mytj

Міть

2024-03-28T20:20:45Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Міть, -ті, '''''ж. ''= '''Мить. '''''В одну міть Бога згнівите. ''
[[Категорія:Мі]]
МИТЬ, і, жін. Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.). Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39);
// чого, яка. Певний відрізок часу. Важке зітхання з плачем вирвалось якраз у ту мить, коли зробилося тихо (Панас Мирний, III, 1954, 77); Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (Володимир Сосюра, II, 1958, 313).
В одну (єдину) мить — дуже швидко. За димом палахнуло полум'я й обхопило клуню в одну мить (Нечуй-Левицький, II, 1956, 197); В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось. Нема зору (Олесь Гончар, III, 1959, 267); В ту (цю) ж мить; Ту (цю) ж мить; Тієї ж миті — одразу ж, зараз же. Як тільки вихилив Панько голову понад браму, в ту ж мить пустився руками й зіскочив на землю, як кіт (Лесь Мартович, Тв., 1954, 164); Враз музика увірвалась. Коло зробило ще по інерції рух, але ту ж мить розірвалось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233); Він раптом, весь здригнувшись, рвучко підвівся на коліна. З вогневої, з-поміж радісного різноголосся солдатських басів несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (Олесь Гончар, III, 1959, 394); За [якусь] мить: а) протягом дуже короткого відрізку часу. Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 166); б) невдовзі, одразу ж після чого-небудь. Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 211); Попрощався зі всіма, а їй значуще й добре посміхнувся, скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (Михайло Стельмах, I, 1962, 472); в) безпосередньо перед чим-небудь, незадовго до чогось. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне.. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (Володимир Сосюра, II, 1958, 158); На [якусь, недовгу і т. ін.] мить — на короткий час, ненадовго. Душно конать у знесиллі... Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі 3 ліжка мене підніміть! (Павло Грабовський, I, 1959, 53); [Жірондист:] Я часами тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка, II, 1951, 180); На якусь мить Глухов розгубився (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 28); Ні на мить — навіть на дуже короткий час. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка, I, 1951, 282); Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Любов Забашта, Вибр., 1958, 145).
https://sum.in.ua/s/Mytj

Даруватися

2024-03-28T20:17:33Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Даруватися, -руюся, -руєшся, '''''гл. ''Дарить кому. ''У нас така установка, що родина, як їде в гості, дарується. ''Федьк. Пов.
[[Категорія:Да]]
ДАРУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до дарувати. В добувній промисловості, напр. у гірництві і т. п., сировина не є складовою частиною авансованого капіталу. Тут предмет праці не є продуктом попередньої праці, але дарується безкоштовно природою (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 603); * Образно. Що вчора мірою було — Півміри стало нині, Немов щодня нове крило Дарується людині (Максим Рильський, I, 1956, 348).
https://sum.in.ua/s/Daruvatysja

Дадакати

2024-03-28T20:11:14Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Дадакати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Болтать. 2) Гоготать. ''Гуски дадакають. ''Вх. Лем. 408.
[[Категорія:Да]]
Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. Панич не слухав, що п'яний коваль базікав (Мирний, IV, 1955, 188); - І навіщо б ото я базікав отаке язиком?.. (Вас., І, 1959, 68); Та держи невід, бісів сину! Базікаєш, а риба низом тікає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230); Гомонять [заробітчани], базікають всячину, хто їде, хто повертається (Головко, II, 1957, 226); // фам. Взагалі говорити. Довго вони базікали, доказуючи один одному те, в чому вже й так всі вони були певні (Л. Укр., IV, 1954, 271); Може, ви робите винахід світової ваги і, не помічаючи цього, базікаєте далі про механічне оживлення органів (Донч., І, 1956, 370); "Так себто я брешу? - тут Вовк йому гукнув. - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало!.." (Гл., Вибр., 1957, 71); - Ідіть спокійно і не базікайте. Ми вартові, і нам заборонено встрявати в розмови з незнайомими (Козл., Мандрівники, 1946, 23); // Говорити те, чого не можна розголошувати. Лука додає пошепки: - Казала [пані], завтра прийде в Мозолівку, тільки не базікайте (Панч, II, 1956, 393).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8

Давніш

2024-03-28T20:07:33Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Давніш, '''''нар. ''1) Сравнит. ст. отъ '''давно'''. 2) Ранѣе. ''На біса щук пускаєш, панебрате? ''(у ставок). ''Усіх лящів позводиш їх щуки заїдять.... «Даремна річ», сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». ''Гліб. 42.
[[Категорія:Да]]
присл. 1. У далекому минулому, багато років тому. Давно те діялось (Шевч., II, 1953, 45); Колись давно, ще не за нашої пам'яті, приїхав.. пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (Н.-Лев., І, 1956, 130).

Як [і] давно - як раніше, як колись. І вже до нас так не горнеться [Катря], як давно (Вовчок, І, 1955, 194); [Грицько:] Як живу? Так, як і давно жив (Мирний, V, 1955, 150); Наче знов, як давно, чую мову твою (Гонч., Вибр., 1959, 72).

2. Протягом тривалого часу; здавна. Золотую тарілочку Всі знають давно (Гл., Вибр., 1957, 284); І Цупов, вийшовши з засідання ревкому, Давно знайомими провулками пішов (Бажан, 1,1946, 269); // Деякий час тому. Вже давно у всі дзвони передзвонили (Кв.-Осн., II, 1956, 214); Місяць давно вже зійшов і перескакував з хмари на хмару (Коцюб., І, 1955, 393); Давно скінчили роботу численні гуртки, учні розійшлися (Донч., V, 1957, 478); // Протягом якогось відрізка часу і дотепер; довгий час, довго. Стали мати прощатися, бо вже Катря давно коло дверей стояла (Вовчок, І, 1955, 216); Ах, я давно Вас ждала (Тич., І, 1946, 89).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE

Лагодливий

2024-03-28T19:59:54Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Лагодливий, -а, -е. '''Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
[[Категорія:Ла]]
ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко.
а, е. Який легко погоджується на пропозиції інших, з яким легко домовитися про що-небудь.
Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять... Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення... (О. Гончар); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс); — Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (З. Тулуб). — Пор. посту́пливий.
https://1675.slovaronline.com/12543-%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9

Маловірний

2024-03-28T19:51:34Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Маловірний, -а, -е. '''Маловѣрный. ''Бог зодягатиме вас, маловірні. ''Єв. Мт. VI. 30.
[[Категорія:Ма]]
-а, -е. 1》 З недостатньою вірою. 2》 Те саме, що маловірогідний
Прикм. до малові́р, малові́рка.

Коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
[Кобзар:] – Ти [Бог] показав мені, маловірному, що Дух Твій витає між нами(Панас Мирний)
https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Файл:7f73b19a1d8e5cd60aaea3768f7d8617.jpg

2024-03-28T19:39:18Z

Nsyanhol.fufkm23:

Шапище

2024-03-28T19:34:58Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Шапище, -ща, '''''с. ''Ув. отъ шапка. ''Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище. ''Чуб. III. 166.
[[Категорія:Ша]]
Головний убір (перев. без полів, м’який, теплий). Чіпка махнув рукою, найшов шапку, надів на голову й вийшов з хати (Мирний, І, 1949, 256); Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити. Але Василик не падав і біг прудко, притримуючи лівою рукою штаненята (Довж., І, 1958, 391); Тимко не грався у війну. Він був хан. Його обвішали намистом із водяних лілій, зробили з лопуха шапку, посадили на копичку сіна і дали в руку шаблю, щоб він міг неслухняним татарам голови рубати (Тют., Вир, 1964, 471); *У порівн. Над морем острів підіймається високо: він лежить на морі, як зелена шапка (Ю. Янов., IV, 1959, 43); // також з ім. бирка, будьонівка, вушанка, зюйдвестка, кабардинка, магерка, папаха, рогатка і т. ін., з прикм. моряцький та ін. Головний убір спеціального призначення, певної форми чи виготовлений з певного матеріалу. На козакові шапка-бирка — Зверху дірка (Укр.. думи.., 1955, 5); У теплому піджаці і в шапці-вушанці, він ішов по глибокому снігу не поспішаючи (Панч, Ерік.., 1950, 100); На чоловіках білі свитки та білі шапки-магерки світилися наскрізь (Н.-Лев., II, 1956, 102); Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки (Л. Укр., III, 1952, 193); В сутінках я побачив молоде змучене обличчя в шапці-будьонівці (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 31); Шапка-зюйдвестка з широкими крисами, які опускались на спину, захищала голову від води (Ткач, Крута хвиля, 1956, 160); Одежа у всіх запорожців була по ранжиру однакова і одного кольору: жупан, ..чоботи-сап’янці, пояс шалевий і шапка-кабардинка кругла, наоколо і зверху навхрест обложена золотим позументом (Стор., І, 1957, 264); Прокопчук носив міліцейську шинелю з синього сукна, шапку-кубанку, штани-галіфе (Тют., Вир, 1964, 352); Сам [Чапаєв].., як стали під’їжджати ближче до панських військ, вискочив наперед, вуси підкрутив, шапку-папаху заломив, вихопив шаблю (Укр.. казки, 1951, 398); Позад олешківців рівно одбиває ногу ще й матроський загін — у чорних бушлатах, формених штанах, черевиках, на потилицях в’ються стрічки з моряцьких шапок (Ю. Янов., II, 1958, 193); // сполуч. із сл. червона, розм., заст. Розсильний. Я написала листа до Марії Костянтинівни, якого відправила через розсильного, або, як тоді називали, "червону шапку". А другого дня він приніс запрошення прийти до Заньковецької (Вітч., 7, 1967, 182).

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B0

Ушестя

2024-03-23T13:45:01Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Уше́стя, -тя, '''''с. ''День Вознесенія. ''Не прийдеться в середу Вшестя. ''Ном. № 6444. ''Сонечко стало жарити перед Ушестям, як посеред літа. ''Кв. II. 8.
[[Категорія:Уш]]
Церковне свято Вознесіння Ісуса Христа.
Свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа в Небесні Оселі відзначається християнами всього світу на 40-й день після свята Воскресіння Господнього, тобто свята Пасхи Христової. Як правило це відбувається в четвер 6-го тижня, рахуючи з Дня Великодня. У всі дні, які проходять від Великодня до свята Вознесіння у всіх християнських Церквах першими вітальними словами є радісна звістка - Христос воскрес! Воістину воскрес!
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%83%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8F
https://m.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=117

Молодісінький

2024-03-23T13:38:19Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Молодісінький, -а, -е. '''Очень молодой.
[[Категорія:Мо]]
розм. Зовсім молодий. [Христина:] Один був [панич] молодісінький, а що за ніжне, що за миле було хлоп'я (Вас., III, 1960, 441); Поміж хмар пливе молодичок - Молодісінький (Бичко, Простота, 1963, 46).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Молодісінький

2024-03-23T13:37:57Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Молодісінький, -а, -е. '''Очень молодой.
[[Категорія:Мо]]
розм. Зовсім молодий. [Христина:] Один був [панич] молодісінький, а що за ніжне, що за миле було хлоп'я (Вас., III, 1960, 441); Поміж хмар пливе молодичок - Молодісінький (Бичко, Простота, 1963, 46).https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Файл:C3c02cbba01818771d4e7b939720c302.jpg

2024-03-23T13:12:05Z

Nsyanhol.fufkm23:

Чепельгати

2024-03-23T13:08:42Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Чепельга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Пилить (ножемъ). ''Годі тобі чепельгати! ''
[[Категорія:Че]]
Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. - Там - камінь обробляють - точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Мирний, IV, 1955, 330); Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Тулуб, В степу.., 1964, 191); Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 50); // Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності. - П'ятий розряд мені дали. Пробу пиляв на відмінно (Собко, Звич. життя, 1957, 219); // перен., розм. Безперервно дошкуляти кому-небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось. Якщо я кого пиляю, то хіба саму себе, та воно зате нікому не вадить (Л. Укр., V, 1956, 110); Вона пиляла сина весь час, починаючи з того дня, як тільки він зіп'явся на ноги і почав розуміти мову. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8

Чепелина

2024-03-23T13:01:55Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Чепели́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чепель. '''''Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. ''Гол. I. 168.
[[Категорія:Че]]

Ніж із відламаним кінчиком.
[[Чепелина|https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%87%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0]]

Чепелина

2024-03-23T13:01:31Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Чепели́на, -ни, '''''ж. ''= '''Чепель. '''''Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. ''Гол. I. 168.
[[Категорія:Че]]

Ніж із відламаним кінчиком.[[Чепелина|https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%87%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0]]

Ламанина

2024-03-23T12:14:49Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Ламани́на, -ни, '''''ж. ''Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
[[Категорія:Ла]]
Інфекційно-алергічне захворювання серцево-судинної системи, суглобів і м'язів людини. Ревматизм - одна з найбільш поширених хвороб, яка завдає багато страждань людям, часто призводить до їх передчасної непрацездатності (Наука.., 2, 1960, 44); Як звичайно проявляється ревматизм? Приблизно через 10-15 днів після ангіни виникає сильний біль у суглобі (найчастіше ноги ), припухання, почервоніння шкіри у цьому місці (Хлібороб Укр., 10, 1968, 37); У Шевченка й раніше восени завжди крутило ноги від ревматизму, тепер хвороба загострилася (Тулуб, В степу.., 1964, 159).
[[Ламанина|https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Ламанина

2024-03-23T12:14:34Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Ламани́на, -ни, '''''ж. ''Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
[[Категорія:Ла]]
Інфекційно-алергічне захворювання серцево-судинної системи, суглобів і м'язів людини. Ревматизм - одна з найбільш поширених хвороб, яка завдає багато страждань людям, часто призводить до їх передчасної непрацездатності (Наука.., 2, 1960, 44); Як звичайно проявляється ревматизм? Приблизно через 10-15 днів після ангіни виникає сильний біль у суглобі (найчастіше ноги ), припухання, почервоніння шкіри у цьому місці (Хлібороб Укр., 10, 1968, 37); У Шевченка й раніше восени завжди крутило ноги від ревматизму, тепер хвороба загострилася (Тулуб, В степу.., 1964, 159).[[Ламанина|https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Ламанина

2024-03-23T12:14:16Z

Nsyanhol.fufkm23:

Ламанина

2024-03-23T12:13:18Z

Nsyanhol.fufkm23:

'''Ламани́на, -ни, '''''ж. ''Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
[[Категорія:Ла]]
Інфекційно-алергічне захворювання серцево-судинної системи, суглобів і м'язів людини. Ревматизм - одна з найбільш поширених хвороб, яка завдає багато страждань людям, часто призводить до їх передчасної непрацездатності (Наука.., 2, 1960, 44); Як звичайно проявляється ревматизм? Приблизно через 10-15 днів після ангіни виникає сильний біль у суглобі (найчастіше ноги ), припухання, почервоніння шкіри у цьому місці (Хлібороб Укр., 10, 1968, 37); У Шевченка й раніше восени завжди крутило ноги від ревматизму, тепер хвороба загострилася (Тулуб, В степу.., 1964, 159).[[Ламанина|https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]