Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Оборона

2017-11-13T01:08:25Z

Nkharmash.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Оборона, -ни, '''''ж. ''Защита, оборона. ''Сорока в ворони просить оборони''Ном. № 1566.
[[Категорія:Об]]

==Сучасний словник==
Оборо́на — спосіб ведення бою.
Оборона має на меті відбити наступ більшої кількості (потужності) сил противника, нанести йому максимальні втрати, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.
Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.
У обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника і успішно вести боротьбу з його наступаючими танками і іншими броньованими машинами.
Взвод (відділення, танк) не має права залишати займаний опорний пункт (позицію) і відходити без наказу командира.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оборона1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оборона2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оборона3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Wmd4Ddikt-Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Радянська військова енциклопедія «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 660-663. — ISBN 00101-134.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Оборона3.jpg

2017-11-13T01:08:00Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Оборона2.jpg

2017-11-13T01:07:42Z

Nkharmash.fzfvs17:

Оборона

2017-11-13T01:07:29Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Оборона, -ни, '''''ж. ''Защита, оборона. ''Сорока в ворони просить оборони''Ном. № 1566.
[[Категорія:Об]]

==Сучасний словник==
Оборо́на — спосіб ведення бою.
Оборона має на меті відбити наступ більшої кількості (потужності) сил противника, нанести йому максимальні втрати, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.
Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.
У обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника і успішно вести боротьбу з його наступаючими танками і іншими броньованими машинами.
Взвод (відділення, танк) не має права залишати займаний опорний пункт (позицію) і відходити без наказу командира.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оборона1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:оборона2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jоборона3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Wmd4Ddikt-Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Радянська військова енциклопедія «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 660-663. — ISBN 00101-134.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Оборона1.jpg

2017-11-13T01:07:23Z

Nkharmash.fzfvs17:

Обіруч

2017-11-13T01:00:13Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Обіруч, '''''нар. ''Обѣими руками. ''Схопила за плечі обіруч невістку. ''Г. Барв. 369. ''Вона мене як схопить за шию обіруч. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
[[Категорія:Об]]

==Сучасний словник==
ОБІРУЧ
1. Обома руками. Я вхопив її [щуку] обіруч, щоб не продерла сіті (Іван Франко, III, 1950, 336); Донька обіруч вхопилась за молот, гупнула ним по залізу (Михайло Стельмах, II, 1962, 153).
2. рідко. По обидва боки; з усіх боків. Коридор на другому поверсі.. Обіруч кілька дверей в палати (Сава Голованівський, Драми, 1958, 149); Двоє осавулів випростались обіруч крісла, а біля входу завмерли козаки з оголеними шаблями (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 549); Дерева стояли обіруч голі, але вже відчувалося, що їм хочеться зазеленіти (Олесь Гончар, Новели, 1954, 15);
// Узявшись за руки; разом. Там парк і музика, і ... пари, що мрійно ходять обіруч, неначе сонні... (Володимир Сосюра, II, 1958, 343); * Образно. А молота удари Із кузні аж до туч Гули, і грали, грали 3 громами обіруч (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 22).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Сапа2.jpg

2017-11-13T00:54:49Z

Nkharmash.fzfvs17:

Носатизна

2017-11-13T00:54:33Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Носати́зна, -ни, '''''ж. ''Сапъ. Галиц.
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==

Сапа — сільськогосподарський інструмент у вигляді широкого металевого полотна, прикріпленого перпендикулярно держаку. Відома з глибокої давнини як ручне знаряддя для обробки ґрунту під посів. Уживається досі для підгортання картоплі, полоття бур'янів тощо.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сапа1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сапа2.jpg|x140px]]

|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Сапа1.jpg

2017-11-13T00:53:53Z

Nkharmash.fzfvs17:

Гадра

2017-11-13T00:26:46Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Гадра, -ри, '''''ж. ''Баба-яга, сварливая баба. Вх. Зн. 9.
[[Категорія:Га]]
==Сучасні словники==
Ба́ба-Яга́ — міфологічний образ, широко поширений в слов'янському фольклорі. Передусім Баба-Яга фігурує в казках, але також зустрічається в билинах, дитячих іграх.
Традиційним зображенням є стара страшна жінка, атрибутами якої є хатка на курячих ніжках і ступа.

==Інші значення==

«Баба-яга», «яга» — позначення злої, сварливої жінки[8][14]. «Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага» — читаємо ми в «Енеїді» І. П. Котляревського[

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|NFMu8mID_pg}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки./ В. Я. Пропп — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 364 c.

Історія української літератури. Михайло Грушевський

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Бабача

2017-11-13T00:26:33Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Бабача́, -ча́ти и бабаченя, -няти,''' ''ср.'' Дѣтенышъ сурка. Шейк.

[[Категорія:Ба]]
==Сучасні словники==

Бабача. -а́ти і бабаченя́, -я́ти, с. Маля бабака
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бабак11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:jaga22.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|182hkvSqBR0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Бабак11.jpg

2017-11-13T00:24:19Z

Nkharmash.fzfvs17:

Бабахати

2017-11-13T00:01:48Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Бабахати, -хаю, -єш и бабахкати, -каю, -єш, одн. бабахнути, -ну, -неш,''' ''гл.'' 1) Стрѣлять. ''Десь далеко хтось бабахає''. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. ''Так і бабахнув у воду''.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Утворювати сильні низькі уривчасті звуки;
Стріляти.
Одного разу з Ільком вони надумали, що не дуже їхній пістолет бабахкає, треба, щоб луна дужче пішла Остап Вишня
перех. Сильно бити, вдаряти, кидати.

==Медіа==
{{#ev:youtube|UzL9E6XaqOo}}
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Бабахати

2017-11-13T00:00:03Z

Nkharmash.fzfvs17:

Півчий

2017-11-12T22:11:15Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Півчий, -чого, '''''м. ''Пѣвчій. ''Ми святого Петра півчі. ''Грин. І. 3. ''Я вас добре знаю, бо ви півчі. ''Левиц. Пов. 29.
[[Категорія:Пі]]
==Сучасний словник==
ПІ́ВЧИЙ, чого, чол. Учасник церковного хору. — Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 71); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 27).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вр3.jpg

2017-11-12T22:09:09Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Вр2.jpg

2017-11-12T22:07:22Z

Nkharmash.fzfvs17:

Себель

2017-11-12T22:06:46Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Се́бель, -ля, '''''м. ''Рыба: Alburnus lucidus. себель. ''Себелів та пліточок ''(ловить). Морд. Оп. 31. Ум. '''Себе́лик. '''
[[Категорія:Се]]
==сучасні словники==
Верховодка звичайна[1] (Alburnus alburnus) — риба родини коропових.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вр1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вр3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|eSWSFx0amz4}}

==Джерела та література==

Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вр1.jpg

2017-11-12T22:06:38Z

Nkharmash.fzfvs17:

Сякання

2017-11-12T21:54:55Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Сяка́ння, -ня, '''''с. ''Сморканіе.
[[Категорія:Ся]]
==Сучасний словник==
СЯКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сякати і сякатися і звуки, утворювані цією дією. Спів стих, і почулось довге жалібне сякання носа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 176); Чути було тільки тихе схлипування та немічне й часте сякання носа (Григорій Епік, Тв., 1958, 390).

==Медіа==
{{#ev:youtube|A_ZW0reWEKM}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 912.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Хибний

2017-11-12T21:51:21Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Хибний, -а, -е. '''Ошибочный. Желех.
[[Категорія:Хи]]

==Сучасний словник==
Хибний крок — неправильний, необачний вчинок, дія, рішення. Воронцов знав і те, що кожен його непродуманий наказ, кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю тут, під чужою дамбою, обернеться сиротами і вдовами там, на Батьківщині

Дубняк

2017-11-12T21:49:54Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Дубняк, -ка, '''''м. ''Дубовый лѣсъ. ''Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, так із дубняка й сиплють. ''ЗОЮР. II. 37. Ум. '''Дубнячок. '''''Йшла баба дубнячком. ''Ном. № 12535.
[[Категорія:Ду]]

==Сучасний словник==
учеряві берести і граби, зеленокосі берези й густий дубняк не пускали сюди вітру (Кучер, Трудна любов, 1960, 575); Не кваплячись Конопельський з Масловим підійшли до густого дубняка, порилися там в коричневому опалому листі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 231); Він.. продирається між молодим дубняком (Хижняк, Д.

Кулачки

2017-11-12T21:47:33Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Кулачки, -чок, '''''ж., мн. ''уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
[[Категорія:Ку]]

{{#ev:youtube|wM_06tWHjA8}}
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Кулачки

2017-11-12T21:46:08Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Кулачки, -чок, '''''ж., мн. ''уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
[[Категорія:Ку]]

{{#ev:youtube|_EFl820Dho4}}

Кукібничок

2017-11-12T21:44:25Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Кукібничок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''кукібник. '''
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
КУКІ́БНИК, а, чол., діал. Дбайливий чоловік.

Файл:Вал33.jpg

2017-11-12T21:37:44Z

Nkharmash.fzfvs17:

Кендя

2017-11-12T21:37:19Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Ке́ндя, -ді, '''''ж. ''Чаще во мн. ч. '''Ке́нді, -дів. '''1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
[[Категорія:Ке]]
==Сучасні словники==

КЕ́НДІ, КИ́НДІ, ів, мн. (одн. ке́ндя, ки́ндя, і, ж.), діал. Валянки; повстяні калоші. Набув [Латин] на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові (Котл., І, 1952, 171); — Думаєш, що я в хутрі й кендях тут стою? (Фр., VI, 1951, 169); Якийсь обшарпаний парубчак у «кендях».. з цеберками пройшов у сарай і вилив воду в діжку (Головко, І, 1957, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вал11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вал22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вал33.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_EFl820Dho4}}

==Див. також==

==Джерела та література==
Обувь валяная // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. — М.: Государственное Научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1959.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вал22.jpg

2017-11-12T21:37:10Z

Nkharmash.fzfvs17:

Кендя

2017-11-12T21:36:00Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Ке́ндя, -ді, '''''ж. ''Чаще во мн. ч. '''Ке́нді, -дів. '''1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
[[Категорія:Ке]]
==Сучасні словники==

КЕ́НДІ, КИ́НДІ, ів, мн. (одн. ке́ндя, ки́ндя, і, ж.), діал. Валянки; повстяні калоші. Набув [Латин] на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові (Котл., І, 1952, 171); — Думаєш, що я в хутрі й кендях тут стою? (Фр., VI, 1951, 169); Якийсь обшарпаний парубчак у «кендях».. з цеберками пройшов у сарай і вилив воду в діжку (Головко, І, 1957, 177).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вал11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вал22.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:вал33.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_EFl820Dho4}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Вал11.jpg

2017-11-12T21:35:29Z

Nkharmash.fzfvs17:

Авдиторство

2017-11-12T21:25:55Z

Nkharmash.fzfvs17:

Авди́торство, ва, с. Пребывание [[Авдитор|авдитором]] (въ 1-мъ знач.).

[[Категорія:Ав]]

==Сучасні словники==
Ауди́тор (лат. auditor — слухач) — фізична особа, що має право перевіряти стан фінансово-господарської діяльності організацій, підприємств та установ на основі укладеного з ними контракту за визначену плату та в ході перевірки складати аудиторський висновок, який має юридичну силу в суді.

==Загальна характеристика==
Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо стану фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою вивчення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам
Висновки аудитора щодо фінансового стану структури, яку перевіряють, записують у річний звіт про діяльність, який є додатком до балансу. Аудитор повинен мати спеціальний дозвіл (ліцензію) на право аудиторської діяльності.

Єднорал

2017-11-12T19:21:37Z

Nkharmash.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Єднорал, -ла, '''''м. ''Генералъ. ''Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. ''Чуб. V. 999. ''Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. ''Федьк. ІІІ. 121.
[[Категорія:Єд]]

==Сучасні словники==
Генера́л (від лат. generalis — загальний, спільний) — загальна назва військового звання або чину вищого командного складу збройних сил, а також керівних осіб деяких цивільних відомств.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:генерал111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:генерал222.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|t3HkoRDXODk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Генерал222.jpg

2017-11-12T19:21:26Z

Nkharmash.fzfvs17:

Єднорал

2017-11-12T19:20:49Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Єднорал, -ла, '''''м. ''Генералъ. ''Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. ''Чуб. V. 999. ''Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. ''Федьк. ІІІ. 121.
[[Категорія:Єд]]

==Сучасні словники==
Генера́л (від лат. generalis — загальний, спільний) — загальна назва військового звання або чину вищого командного складу збройних сил, а також керівних осіб деяких цивільних відомств.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:генерал111.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:генерал222.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:генерал333.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|t3HkoRDXODk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Генерал111.jpg

2017-11-12T19:20:41Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Хр3.jpg

2017-11-12T19:12:54Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Хр2.jpg

2017-11-12T19:12:22Z

Nkharmash.fzfvs17:

Поборозняк

2017-11-12T19:12:04Z

Nkharmash.fzfvs17:

'''Поборозняк, -ка, '''''м. ''Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Поборозняк — група великих жуків роду хрущ родини пластинчастовусих, завдовжки 23—32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. До групи належать три види хрущів, які зовнішньо відрізняються мало:

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хр1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:хр3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|H8PBt8fqHP0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.
Савковский, П.П. (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5-е изд., доп. и перераб.). К.: Урожай. с. 96.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]

Файл:Хр1.jpg

2017-11-12T19:11:56Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Pidust2.jpg

2017-11-08T20:15:28Z

Nkharmash.fzfvs17:

Підуст

2017-11-08T20:14:55Z

Nkharmash.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Піду́ст, -та, '''''м. '''''піду́ства, -ви, '''''ж. ''Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.
[[Категорія:Пі]]

==Сучасні словники==
Підуст звичайний (лат. Chondrostoma nasus) — риба родини коропових.

==Розповсюдження==

Зустрічається у Європі, крім басейну Балтійського моря, басейнів Білого та Баренцевого морів, а також в річках Апенінського півострова та на півдні Іспанії. Типово річкова риба, у озерах зустрічається рідко. В Україні утворює самостійний підвид — підуст дніпровський (лат. Chondrostoma nasus nasus natio borysthenicum Berg). Головна відміна — рот знаходиться на кінці рила не у вигляді поперечної щилини, крім того є кілька інших анатомічних відмінностей від типової форми цього виду (Chondrostoma nasus s. str.)

==Будова==
Довжина до 40 см, вага до 1,6 кг. Тривалість життя — до 10 років. Тіло видовжене, вкрите дрібною лускою. Лусок у бічній лінії — 52-65. Голова невелика. Рот нижній, невеликий, знаходиться під хрящовим носом. Нижня щелепа загострена, вкрита роговим чохлом, губа щелепи розвинена слабко. Верхня губа теж розвинена слабко. Глоткові зуби однорядні, зазубрені, кількість зазвичай 6+6 (іноді 7+6 або 6+5). Кишечник у 2-3 рази довший за тіло. Черевна пліва темного кольору. Спина зеленувато-чорна, боки та черево сріблясті. Спинний плавець сірий, інші — більш-менш червоні, хвостовий має чорну окантовку.

==Спосіб життя==

Тримається у річках на порівняно швидкій течії. Але уникає порогів та перекатів, так само як і заток з повільною течією. Тримається на глибоких місцях з піщаним, кам'янистим або глинистим дном, уникає мулистих ділянок. Зграйна риба, кількість особин зграї — від кількох десятків до кількох сотень. Плаває біля дна під кутом до нього, збираючи детрит та водорості. Крім того може живитись ікрою інших риб та безхребетними. Зимує у глибоких ямах. Дуже чутливий до забруднення води.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pidust.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pidust1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pidust2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|H27TaunGzP8}}

==Джерела та література==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я фізичного виховання та спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Pidust1.jpg

2017-11-08T20:14:48Z

Nkharmash.fzfvs17:

Підуст

2017-11-08T20:14:25Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Pidust.jpg

2017-11-08T20:13:37Z

Nkharmash.fzfvs17:

Палетиця

2017-11-08T20:03:10Z

Nkharmash.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Палети́ця, -ці, '''''ж. ''Палица, палка. ''А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. ''Конотоп. у. ''Не витече в його розуму таку палетицю зробити. ''Конотоп. у.
[[Категорія:Па]]

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:паклка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Palka2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|PqJ2iua6Ick}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я фізичного виховання культури та спорту]]

Палетиця

2017-11-08T20:02:47Z

Nkharmash.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Палети́ця, -ці, '''''ж. ''Палица, палка. ''А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. ''Конотоп. у. ''Не витече в його розуму таку палетицю зробити. ''Конотоп. у.
[[Категорія:Па]]

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:паклка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Palka2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:палиця.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|PqJ2iua6Ick}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я фізичного виховання культури та спорту]]

Файл:Палиця.png

2017-11-08T20:02:38Z

Nkharmash.fzfvs17:

Палетиця

2017-11-08T19:59:49Z

Nkharmash.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Палети́ця, -ці, '''''ж. ''Палица, палка. ''А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. ''Конотоп. у. ''Не витече в його розуму таку палетицю зробити. ''Конотоп. у.
[[Категорія:Па]]

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:паклка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Palka2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:palka31.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|PqJ2iua6Ick}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ба]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я фізичного виховання культури та спорту]]

Файл:Паклка.jpg

2017-11-08T19:59:20Z

Nkharmash.fzfvs17:

Файл:Palka11.png

2017-11-08T19:58:01Z

Nkharmash.fzfvs17: Nkharmash.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Palka11.png»