Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Фрика

2018-10-17T19:52:37Z

Mmklimova.fzfvs18:

'''Фри́ка, -ки, '''''ж. ''Насиліе, принужденіе. ''Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. ''Федьк.
[[Категорія:Фр]]
== Тлумачний словник ==
https://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0&from=xx&to=ru&did=ukrainian_explanatory&stype=

Фрика — и, ж., зах. Присилування …

ПРИСИЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Те саме, що примусити. [Ілько:] Бачите... я хотів у вас попитати, чи може мене батько або мати присилувати женитися з ким я не хочу? (Борис Грінченко, II, 1963, 519); — Ну й сидіть.. над кандьором, а я не хочу звикати до такого життя, і не присилуєте, не приневолите ви мене довіку, — мовила Пріська (Любов Яновська, I, 1959, 156); Анатоль присилував себе розкрити очі (Яків Качура, II, 1958, 320).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/prysyluvaty

=== Тлумачний словник "Примушувати" ===

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/prymushuvaty

ПРИМУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМУСИТИ, у ту, усиш, док., перех.
1. Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. [Йоганна (благаючи):] Хузане, не примушуй мене покрас у матері просити! (Леся Українка, III, 1952, 168); [Борис:] Мене-таки батько й мати здорово примушували: «Який ти, кажуть, мужчина, що не хочеш пить?» (Марко Кропивницький, I, 1958, 423); Наташа принесла йому в передпокій валянки і ватяну стьобанку під шинель і примусила його при ній одягтися (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 188); * Образно. Кляла я в душі усякого хазяїна і свою безталанну долю, що примусила мене наймичкувати (Панас Мирний, I, 1954, 82);
// у сполуч. із сл. себе. Спрямовувати свої зусилля на виконання чого-небудь незалежно від бажання. Він міцним зусиллям волі примушує себе до роботи і похиляється над пергаментами (Леся Українка, III, 1952, 303); Їсти йому не хотілось, але він примусив себе випити склянку молока та згризти якийсь сухар (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 473);
// Добиватися чого-небудь, застосовуючи силу. Він зривається, хоче втекти від неї, але вона вчепилася обіруч за нього і примушує сісти поруч себе (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 83); Кинули й наші війська під командою Паскевича на допомогу австрійському імператорові, оточили угорців і примусили капітулювати (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 409).

2. Своєю дією, вчинками викликати певні дії, вчинки, стан, ставлення до чого-небудь і т. ін. у когось іншого. Могла [Стапша] тужити, прагнути бути біля нього, казитися від того, що примушує довго чекати на себе, як посолена, бігати під його вікнами: чи дома, чи не дома (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 377); Ти ж [артистка] володієш віщим слухом людей угадувать путі. Одним душевним тільки рухом примусиш їх піднестись духом, змістовним стати у житті (Павло Тичина, II, 1957, 34);
// Викликати у кого-небудь якусь дію, вчинок і т. ін. (про що-небудь). Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; ..забитими дверима та чорними дірками замість шибок примушувала його повертати назад (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Коли .. вітер дув у спину — важко було встояти на місці або йти помірним кроком, бо гнав він людину, підстьобував, примушував бігти (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 186); Незвичайно глибокий сніг примусив звірів спуститися в низини, щоб знайти корм (Вечірній Київ, 7.III 1969, 4).

3. Своїми зусиллями викликати, зумовлювати вияв чого-небудь. Вивчаючи вплив сили тяжіння на ріст пагонів і бруньок у яблуні, голландські садоводи примусили саджанці рости горизонтально (Хлібороб України, 11, 1969, 47); Він тільки знав, що це Шевченко — той дивовижний чарівник слова, який вперше примусив рідну українську мову звучати з такою ж силою і красою, якою зазвучала російська мова під чарівним пером великого Пушкіна... (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 32); — Як це їх розпалювати — такі дерев'яні колодки? Мука мені була, доки я примусив їх горіти... (Юрій Яновський, II, 1958, 61); Жменякам покажи голу скелю і скажи «ваша», так вони в кошиках почнуть носити туди землю, одягнуть її і примусять родити (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 291);
// Викликати, зумовлювати вияв чого-небудь (про щось). То був справжній голод, голодне лихо, що примушувало про все на світі забувати, про себе одного дбати... (Панас Мирний, IV, 1955, 255); Туга не примушує їх [моряків] опускати руки, а мобілізує кожного, збирає їх усіх у залізний, страшний для ворога кулак (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 331).

==== Ілюстрації ====

На зображеннях можно побачити як дітей примушують навчатися або правильно харчуваться
[[Зображення:Фрика1.jpg]] [[Зображення:Фрика3.jpg]] [[Зображення:Фрика2.jpg]]

===== Відео =====
Як правильно привчити дитину до навчаеня?

https://www.youtube.com/watch?v=b2nxmtah0s4

Фрика

2018-10-17T19:42:32Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:Фрика2.jpg

2018-10-17T19:41:51Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:Фрика3.jpg

2018-10-17T19:39:00Z

Mmklimova.fzfvs18: Mmklimova.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Фрика3.jpg»

Файл:Фрика3.jpg

2018-10-17T19:37:35Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:Фрика1.jpg

2018-10-17T19:35:24Z

Mmklimova.fzfvs18:

Кадук

2018-10-17T19:34:58Z

Mmklimova.fzfvs18:

'''Кадук, -ка, '''''м. ''1) Родъ болѣзни. ''За твоє добро кадук тобі в ребро''. Посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: ''кадук, дідько, болотяник»... ''Чуб. І. 191.
[[Категорія:Ка]]
== Сучасний словник ==
http://sum.in.ua/s/kaduk
Тлумачення, значення слова «кадук»:

КАДУ́К, а, чол., діал.

1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 311).

2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Павло Чубинський, V, 1874, 391).

=== Кадук - чорт ===
https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%BA

Кадук - в білоруському міфології один з головних злих духів, персоніфікація хвороби епілепсії .
Своє ім'я отримав від латинського назви хвороби caducus - «Падуя».
Живе в самому темному лісі , до того ж в самому болотистому болоті . Тут у нього на службі знаходяться менші біси. Тут Кадук править меншими бісами і звідси ж він посилає їх шкодити людям. Біда, коли людина раптом потрапляє в це болото - людина неминуче гине. На людину находить чарівний дурман: і їй здається, ніби вона ходить, а насправді стоїть на одному і тому ж місці.

Кадук рідко покидає своє болото. Він завжди зайнятий різними розпорядженнями і вигадуванням зла для людей. Він виходить з болота і направляється до людей тільки, якщо якийсь підлеглий йому біс не зміг виконати наказ. Білоруси вірять, що Кадук їсть маленьких дітей, яких йому носять підлеглі духи.

Кадук представлявся білорусам в досить неозначеному вигляді. За одними даними, він схожий на капнути сіна або купи моху , яка може налякати хіба що незвичним рухам. За іншими відомостями Кадук - звір з величезною кудлатою головою і широкою шиєю аж до самих вух. У його пащі блищать білі зуби і червоніє, як вогонь, язик, і здається, що він готовий проковтнути людину цілком, з кістками і потрохами.

Іноді сердиті люди говорили: «Щоб його взяв Кадук!», «Візьми його Кадук!». Але Кадук бере рідко, так як може з'являтися на землі лише при сході сонця, в полудень або серед ночі. Якби не ці обмеження, то Кадук, вважали білоруси, давно схопив б усіх людей. І, якщо хтось саме в такий злий момент забажає, щоб іншу людину взяв Кадук, то прокляття здійсниця. Пізніше страшне прокляття «А щоб тебе Кадук ...» втратило зміст і набуло характеру докору.

Також Білоруси вірили, що, якщо скотина з ночі в хліві стоїть мокра, то на ній їздив Кадук. Можливо, він, невидимий. Щоб прогнати Кадука
, треба гальнік (віник) обробити в найгірший брют і бити їм по хребту тварини, примовляючи: «Який гість, така і честь».

[[Зображення:Kaduk-small.250x250.jpg]] [[Зображення:D-R-j4lAyOk1.jpg]]

Пуджівно

2018-10-17T19:09:43Z

Mmklimova.fzfvs18:

'''Пуджівно, -на, '''''с. ''= '''Пужално. '''Вх. Зн. 57.
[[Категорія:Пу]]

== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
http://sum.in.ua/s/puzhalno

1) Тлумачення, значення слова «пужално»:
ПУ́ЖАЛНО, а, сер. Рукоятка батога, пуги. Пропав батіг — пропадай і пужално! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 107); Кайдаш.. побіг за волами, спиняв їх, бив пужалном по мордах, але важкі воли не могли здержати воза (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); Марко тпрукнув на воли, показав вишневим пужалном на дорогу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 385.

=== Батіг ===
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B3

Баті́г, пу́га — прикріплений до держака (пуджівно) мотузок або ремінець, яким поганяють тварин.

Будова: батіг - складається з дерев'яного руків'я (відомого як батожи́льно, батожи́сько чи пу́жално, діал. пужа́к), до якого кріпиться джгут з переплетених ременів

=== Покарання батагом ===
Покарання батагом
Російський батіг для тілесних покарань міг існувати в кількох варіантах. Один з них складався з дерев'яного руків'я близько 35 см довжиною, до якого кріпилася шкіряний стовпець, довжиною близько 70 см (1 аршин), з мідним кільцем на кінці; до кільця прив'язувався ремінцем хвіст, теж близько аршина завдовжки, зроблений з широкого ременя сиром'ятної шкіри, жолобчастого, виробленого на кінці у вигляді кігтя. Цим кігтем і завдавалися удари. Застосовувався і як засіб покарання, і як засіб допиту на тортурах: допитуваного із зав'язаними за спиною руками підіймали на дибі, і в цьому положенні він отримував удари батогом[3].

Інший варіант складався з переплетених шкіряних смуг і дротів, на кінці батога вони розходилися. Ще один варіант, відомий як «великий батіг», складався з держака приблизно 60 см довжиною, до якого кріпився плоский ремінь, удвічі довше руків'я, що закінчувався мідним кільцем, до якого кріпився ще один ремінь шириною 5 см, довжиною 60 см, дедалі тонший до кінця. Ремені виварювали в молоці й висушували на сонці для надання цупкості.

За твердженнями європейських джерел, від абревіатури ВРНК (рос. «вор, разбойник, наказан кнутом» — «злодій, розбійник, покараний батогом»), випеченої на лобі засудженого, походить і слово «варнак»[4]. Втім, більш ймовірним уявляється тюркське походження цього слова[5].

У 1832 р. син французького маршала Даву, перебуваючи в Москві, таємно купив у ката два батоги. З цього приводу 22 вересня 1832 року вийшло секретне Височайше повеління: «надалі ні батогів, ні ката нікому не показувати»[3].

Покарання батогом у Російській імперії скасоване «Уложенням про покарання кримінальні і виправні» 1845 року і замінене покаранням канчуками[3].

==== Ілюстрації ====

[[Зображення:Завантаження.jpg]] [[Зображення:Батіг.jpg]]

Файл:Батіг.jpg

2018-10-17T19:09:12Z

Mmklimova.fzfvs18: Mmklimova.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Батіг.jpg»

Файл:Завантаження.jpg

2018-10-17T19:07:09Z

Mmklimova.fzfvs18: Mmklimova.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Завантаження.jpg»

Зяб

2018-10-17T15:30:12Z

Mmklimova.fzfvs18:

'''Зя́б, -би. '''Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. ''На зяб орати. ''Вас. 196. ''Скільки ви запорали поля торік? Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. ''Г.Барв. 306.
[[Категорія:Зя]]

== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
http://sum.in.ua/s/zjab

ЗЯБ, у, чол., с. г. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні. — На першому лану, де ви бачите кукурудзяний пишнозелений ліс, був зяб, а на другому — весняна оранка (Остап Вишня, I, 1956, 433); Наукою і практикою доведено, що не всяка зяблева оранка в однаковій мірі впливає на урожай. Найкращі результати дає ранній зяб (Радянська Україна, 6.IX 1957, 1);
// Ділянка поля, зорана з осені й підготовлена для весняної сівби ярих культур. Край дороги зяб лисніє, як вороняче крило (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 346); Рання весна. Тракторна колона на оранці.. По зябу і по свіжій ріллі на сотнях гектарів сіють бригади (Андрій Головко, I, 1957, 332). Орати (виорати, зорати і т. ін.) на зяб — орати восени, готуючи ґрунт для весняної сівби ярих культур. Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 95); Марійка з жіночою легкістю зараз у всіх злигоднях винуватила Івана.., бо ж чоловік до цього часу і на зяб не виорав (Михайло Стельмах, II, 1962, 236); Оранка на зяб — орання восени з метою підготовки ґрунту для весняної сівби ярих культур. Осіння пора, збігається робота з роботою, — сівба, оранка на зяб, люди картоплю копають, коноплі беруть... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 177).
== Український тлумачний словник ==
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/62882/%D0%B7%D1%8F%D0%B1

О́ранка на зяб — орання восени з метою підготовки ґрунту для весняної сівби ярих культур.

=== Зяблева оранка ===
https://ng.pl.ua/2012/11/20/oranka-na-zyab-pidvyschuje-vrozhaj-na-chvert-sche-mozhna-vstyhnuty/

1) А зяблева оранка існує щоб не висушувати навесні ґрунт плугами, а навпаки, зберігати вологу. Навесні достатньо тільки заборонувати ділянку чи зробити неглибоку культивацію. Кожен агроном скаже вам, що так краще. Існує ж приповідка, що ліпше погана пізня оранка (восени), ніж гарна веснооранка.

http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83-39065u

2) Зябльовая обробка грунту
Зябльовая обробка грунту, зяб, зябльовая оранка, літньо-осіння обробка грунту під посів ярових культур навесні наступного року. У Східній Європі застосовувалася ще в Київській Русі. У дрібному селянському господарстві дореволюційної Росії, а також в перші роки Радянської влади панувала весновспашка . В Західній Європі набула поширення з початку 19 ст Широке вживання З. о. п. в СРСР почалося в крупному соціалістичному сільському господарстві — радгоспах і колгоспах. Зораний на зиму грунт добре вбирає осінні осідання, краще поглинає талі води; у ній накопичуються доступні для рослин живильні речовини, що утворюються в результаті життєдіяльності аеробних бактерій. З. о. п. дозволяє успішно боротися з багатьма бур'янами і засміченістю грунту, шкідниками, зимуючими в рослинних залишках і верхніх шарах грунту, і хворобами з.-х.(сільськогосподарський) культур; сприяє ранньому проведенню весняних польових робіт, зменшуючи їх напруженість. З. о. п. проводять після прибирання попередньої культури; після зернових і ін. культур суцільного посіву грунт спочатку лущать, потім через 15—20 діб, коли з'явиться схід бур'янів, орють. Під оранку вносять органічні і мінеральні добрива, а на кислих грунтах і вапно. Основний прийом З. о. п. — оранка плугом з переплужником, при якій грунт кращий кришиться і створюється більш вирівняна поверхня. На підзолистих грунтах орють на глибині не менше 22—23 см, застосовуючи різні способи поглиблення орного шару. На родючих (чорноземних, каштанових, зрошуваних сероземних і ін.) грунтах глибина оранки незрідка досягає 35 див. Значно підвищує урожай з.-х.(сільськогосподарський) культур, особливо в посушливих районах і в нечорноземній смузі, ранній зяб, що піднімається в серпні.

==== Ілюстрацій ====

[[Зображення:Images (зяб).jpg]] [[Зображення:Паеклд.jpg]] [[Зображення:Pz,rt.jpg]]
=== Відео ===
https://www.youtube.com/watch?v=OF68fIs-LrE

Файл:Pz,rt.jpg

2018-10-17T15:27:36Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:Паеклд.jpg

2018-10-17T15:25:58Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:Images (зяб).jpg

2018-10-17T15:24:30Z

Mmklimova.fzfvs18:

Млиця

2018-10-17T14:53:31Z

Mmklimova.fzfvs18:

'''Мли́ця, -ці, '''''ж. ''Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи. Вх. Пч. II. 6.
[[Категорія:Мл]]
==Сучасний словник==
[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/86669/%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F] ==
-і, ж., зах.
Лоша,маля коня, що народилося під час цвітіння ранньої гречки.Цвітінні ранньої гречки починається з початком червня й до кінця жовтня.

[[Зображення:Losha.jpg]] [[Зображення:Images (3).jpg]] [[Зображення:Images (2).jpg]]

Файл:Images (2).jpg

2018-10-17T14:53:01Z

Mmklimova.fzfvs18: Mmklimova.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Images (2).jpg»

Файл:Images (3).jpg

2018-10-17T14:52:12Z

Mmklimova.fzfvs18: Mmklimova.fzfvs18 завантажив нову версію «Файл:Images (3).jpg»

Файл:Losha.jpg

2018-10-17T14:51:22Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:D-R-j4lAyOk1.jpg

2018-10-17T14:47:27Z

Mmklimova.fzfvs18:

Кадук

2018-10-17T14:37:20Z

Mmklimova.fzfvs18:

'''Кадук, -ка, '''''м. ''1) Родъ болѣзни. ''За твоє добро кадук тобі в ребро''. Посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: ''кадук, дідько, болотяник»... ''Чуб. І. 191.
[[Категорія:Ка]]
== Сучасний словник ==
http://sum.in.ua/s/kaduk
Тлумачення, значення слова «кадук»:
КАДУ́К, а, чол., діал.

1. Падуча хвороба. За твоє добро кадук тобі в ребро! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 311).

2. Чорт, диявол. Ти, вражий сину, кадуком підвіяний (Павло Чубинський, V, 1874, 391).

=== Кадук - чорт ===
https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%BA

Кадук - в білоруському міфології один з головних злих духів, персоніфікація хвороби епілепсії .
Своє ім'я отримав від латинського назви хвороби caducus - «Падуя».
Живе в самому темному лісі , до того ж в самому болотистому болоті . Тут у нього на службі знаходяться менші біси. Тут Кадук править меншими бісами і звідси ж він посилає їх шкодити людям. Біда, коли людина раптом потрапляє в це болото - людина неминуче гине. На людину находить чарівний дурман: і їй здається, ніби вона ходить, а насправді стоїть на одному і тому ж місці.

Кадук рідко покидає своє болото. Він завжди зайнятий різними розпорядженнями і вигадуванням зла для людей. Він виходить з болота і направляється до людей тільки, якщо якийсь підлеглий йому біс не зміг виконати наказ. Білоруси вірять, що Кадук їсть маленьких дітей, яких йому носять підлеглі духи.

Кадук представлявся білорусам в досить неозначеному вигляді. За одними даними, він схожий на капнути сіна або купи моху , яка може налякати хіба що незвичним рухам. За іншими відомостями Кадук - звір з величезною кудлатою головою і широкою шиєю аж до самих вух. У його пащі блищать білі зуби і червоніє, як вогонь, язик, і здається, що він готовий проковтнути людину цілком, з кістками і потрохами.

Іноді сердиті люди говорили: «Щоб його взяв Кадук!», «Візьми його Кадук!». Але Кадук бере рідко, так як може з'являтися на землі лише при сході сонця, в полудень або серед ночі. Якби не ці обмеження, то Кадук, вважали білоруси, давно схопив б усіх людей. І, якщо хтось саме в такий злий момент забажає, щоб іншу людину взяв Кадук, то прокляття здійсниця. Пізніше страшне прокляття «А щоб тебе Кадук ...» втратило зміст і набуло характеру докору.

Також Білоруси вірили, що, якщо скотина з ночі в хліві стоїть мокра, то на ній їздив Кадук. Можливо, він, невидимий. Щоб прогнати Кадука
, треба гальнік (віник) обробити в найгірший брют і бити їм по хребту тварини, примовляючи: «Який гість, така і честь».

Файл:Kaduk-small.250x250.jpg

2018-10-17T14:33:55Z

Mmklimova.fzfvs18:

Млиця

2018-10-17T13:27:04Z

Mmklimova.fzfvs18:

Файл:Кілок 1.jpeg

2018-09-30T12:56:09Z

Mmklimova.fzfvs18:

Кілки

2018-09-30T12:55:16Z

Mmklimova.fzfvs18:

==Словник Грінченка==
'''Кілки, кілко, '''''мѣст. ''= '''Кільки, кілько. '''
[[Категорія:Кі]]

==Сучасні словники==
===[<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53402/358189.html">КІЛОК</a>]===

[[Файл:Кілок 1|міні]]
Файл:кілок.jpg|Опис1
</gallery>

Кілки

2018-09-30T12:52:32Z

Mmklimova.fzfvs18:

Кілки

2018-09-30T12:43:44Z

Mmklimova.fzfvs18: