Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Хміль

2014-12-18T17:26:49Z

Melanie:

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]
[[Файл:1323447798 hmil.jpg|міні|праворуч]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==
# [http://ecopravo.lviv.ua/health/folk-recipes/zastosuvannya-shishok-hmelyu/ Застосування шишок хмелю]
# [http://lifetips.org.ua/680-yak-viroschuvati-hml.html Як вирощувати хміль]

==Джерела та література==

# [http://agroua.net/plant/catalog/cg-7/c-25/info/cag-45/ Загальні відомості про хміль]
# [http://pivoman.su/?p=2302 Більше цікавих фактів]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:1323447798 hmil.jpg

2014-12-18T17:26:28Z

Melanie:

Хміль

2014-12-18T17:24:58Z

Melanie: /* Див. також */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==
# [http://ecopravo.lviv.ua/health/folk-recipes/zastosuvannya-shishok-hmelyu/ Застосування шишок хмелю]
# [http://lifetips.org.ua/680-yak-viroschuvati-hml.html Як вирощувати хміль]

==Джерела та література==

# [http://agroua.net/plant/catalog/cg-7/c-25/info/cag-45/ Загальні відомості про хміль]
# [http://pivoman.su/?p=2302 Більше цікавих фактів]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:23:22Z

Melanie: /* Джерела та література */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

# [http://agroua.net/plant/catalog/cg-7/c-25/info/cag-45/ Загальні відомості про хміль]
# [http://pivoman.su/?p=2302 Більше цікавих фактів]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:22:26Z

Melanie: /* Джерела та література */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C У вікіпедії]
[http://pivoman.su/?p=2302 Більше цікавих фактів]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:21:48Z

Melanie: /* Джерела та література */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C У вікіпедії]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:21:09Z

Melanie: /* Джерела та література */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:15:38Z

Melanie: /* Цікаві факти */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак їсти або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:15:04Z

Melanie: /* Використання */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

== Цікаві факти ==
# Хміль є невід'ємним компонентом сучасного пива. Будь-то чеський лежак, німецький Вайцен або бельгійський ель. Звичайно, є пиво в якому вплив хмелю мінімально (наприклад, ламбік) або він взагалі не використовується (Грюто). Але саме завдяки хмелю в нашому звичному пиві, є Біттерн (гіркота) смаку і аромат запаху.
# Для пивоваріння використовується тільки хміль жіночого роду, чоловічого роду не придатний.
# Хміль на латині називається Humulus Lupulus.
# Хміль - найближчий родич марихуани, володіє при цьому певним заспокійливим ефектом. Однак є або курити хміль не рекомендується навіть в лікувальних цілях.
# Хміль вирощують не тільки в Європі і Великобританії, але і по всьому світу, наприклад в Японії, Новій Зеландії, Китаї, США.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:09:33Z

Melanie: /* Медіа */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6_jVgxbWH3w}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:06:09Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus female.jpg|міні]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Humulus lupulus female.jpg

2014-12-18T17:05:50Z

Melanie:

Хміль

2014-12-18T17:04:57Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.png|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Hmill.png

2014-12-18T17:04:33Z

Melanie:

Хміль

2014-12-18T17:04:12Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Hmill.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T17:03:08Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Humulus lupulus.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Humulus lupulus.jpg

2014-12-18T17:02:41Z

Melanie:

Хміль

2014-12-18T17:01:27Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Optimized-hmil 2014.jpg

2014-12-18T17:00:33Z

Melanie:

Хміль

2014-12-18T16:59:30Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
[[Файл:Optimized-hmil 2014.jpg|міні]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:57:24Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:57:04Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
[[Файл:Hmil 2014.jpg|міні]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:54:44Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
[[Файл:Хміль|міні]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:53:57Z

Melanie: /* Ілюстрації */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:52:04Z

Melanie: /* Поширення */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

== Використання ==
Вирощують хміль для пивоварної промисловості. Крім того, його використовують у медицині, фармацевтичній, парфюмерно-косметичній, консервній і хлібопекарській промисловості.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:50:55Z

Melanie: /* Поширення */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

== Поширення ==
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:50:03Z

Melanie: /* Сучасні словники */

'''Хміль, хмелю, '''''гл. ''1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. ''Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? ''Макс. (1834), 96. '''Хме́лем зарости'''. Быть заброшеннымъ. ''Було ремесло, та хмелем заросло. ''Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. ''Хміль не вода: чоловікові біда. ''Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: '''хмі́ль головатий'''. Чуб. VII. 427. 4) — '''боло́тяний'''. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) ''род. п. '''''хме́ля'''. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. ''Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. ''Грин. II. 278. Ум. '''Хме́лик. '''
[[Категорія:Хм]]

==Сучасні словники==
Хміль - рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих, найвища трав'яниста рослина в Україні, важлива сільськогосподарська культура.
Інші назви рослини: «винниця», «гімей», «хмелена», «хмелина», «хмелячник», «хмельник», «хмилина».
Рід хмелю поділяють на три види: звичайний, серцеподібний і японський. Найбільше виробниче значення має хміль звичайний.
== Опис рослини ==
==== Кореневище ====
Рослини хмелю мають вегетативні органи — корінь, стебло, листки і генеративні — квітки, плоди, насіння. Органи рослин залежно від умов вирощування здатні видозмінюватися. Зокрема, підземні пагони утворюють кореневище, від якого відростає 10—12 сильно розгалужених скелетних коренів, які галузяться на тонші, з густою сіткою дрібних корінців. Дрібні корінці та кореневище утворюють добре розвинену кореневу систему, яка проникає у ґрунт на глибину близько 4 м і розгалужується до 3 м. Основна маса коренів розміщується у верхньому (близько 1 м) шарі ґрунту.
Підземна частина багаторічна, стебло — однорічне, яке відмирає пізно восени. Всі види хмелю в'ються за годинниковою стрілкою і швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки.
Головне кореневище хмелю — багаторічний підземний пагін із бруньками. Найбільший приріст його спостерігається на З—4-й рік і саме в цей період на ньому утворюється найбільше бруньок, які пізніше проростають і формують велику кількість пагонів. При вирощуванні культурного хмелю кількість пагонів зменшують щорічно, обрізуючи головне кореневище, видаляючи зайві пагони під час рамування.

=== Стебла ===
Стебла виткі, зелені або червоні, довгі (близько 10 м і більше), завтовшки до 13 мм, трав'янисті, вкриті волосками. Уздовж граней стебла розмішуються шорсткі гачкоподібні шипи, за допомогою яких хміль міцно утримується на опорах. Такі шили є і на бічних пагонах, черешках та на кожному боці жилок листків. Стебла потребують підпор, тому хмільники обладнують спеціальною системою дротів, які навішують на підпори.

=== Листя ===
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, зісподу блідіші, з невеликими прилистками біля основи. Форма їх серцеподібна, три- п'ятилопатева. Найбільші листки у середній частині рослини, у нижній і верхній — менші. Верхній бік листка темно-зелений, нижній — світліший, і на ньому є залози, які містять смоли та ефірну олію. Кількість листків перед цвітінням — близько 400, а в період збирання врожаю — 600.

=== Квіти ===
Квітки одностатеві, дводомні, в дихазіях, зібраних у чоловічих особин волотюватими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, жіночих — малопомітна, дзвоникувата. Цвіте у червні — серпні.
Жіночі суцвіття — шишки, в яких знаходиться 20—60 малих квіток. Шишки зібрані у волоте-подібні грона по 40—50. Квітки складаються з п'яти пелюсток і п'яти тичинок. Квітки жіночих рослин складаються з однопелюсткової приквіткової лусочки і маточки. Вони зібрані попарно в колосочки, а останні — в суцвітті — шишки. У пазухах приквіткових і покривних лусок шишок у період технічної стиглості із зовнішнього боку є лупулінові залозки, в яких утворюється жовтий смолистий порошок — лупулін. Розмір шишок коливається від 1 до 10 см завдовжки та від 1 до 4 см завтовшки.
Чоловічі суцвіття — це дуже розгалужена волоть, на якій поодиноко на коротких квітконіжках розміщуються квітки, Чоловічі рослини шишок не утворюють.

=== Плід ===
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий або коричневий горішок, дозріває у вересні. Насіння дрібне. Маса 1000 насінин — 2—4 г.

=== Поширення ===
Зустрічається лише в північній півкулі. У дикому вигляді росте на вологих місцях, краях болот, узліссях, серед чагарників, потребує зміну тепла і дощу, не терпить довгої засухи. Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощуваня хмелю називається хмелярством.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Хм]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Хміль

2014-12-18T16:46:44Z

Melanie: /* Сучасні словники */

Хміль

2014-12-18T16:45:03Z

Melanie:

Користувач:Melanie

2014-12-18T16:15:44Z

Melanie: /* Група */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Горонескуль Ольга Ігорівна

===Спеціальність===
Початкова освіта

===Група===
ПОмс-1-12-4.Од

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Melanie

2014-12-18T16:15:37Z

Melanie: /* Спеціальність */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Горонескуль Ольга Ігорівна

===Спеціальність===
Початкова освіта

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Melanie

2014-12-18T16:15:21Z

Melanie: /* Спеціальність */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Горонескуль Ольга Ігорівна

===Спеціальність===
ПОмс-1-12-4.Од

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Melanie

2014-12-18T16:15:06Z

Melanie: /* ПІБ */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Горонескуль Ольга Ігорівна

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Melanie

2014-12-18T16:14:42Z

Melanie: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==