Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Родитель

2018-10-23T14:45:23Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Родитель, -ля, '''''м. ''Родитель, отець. Чуб. III. 29. ''Шануй учителя паче родителя. ''Ном. № 6101. '''Роди́телі'''. а) Родители, отецъ и мать. ''Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. ''Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. ''Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. ''Мил. 189. ''На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. ''Черниг. г.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Батьки (англ. parents, пол. rodzice) — тато та мати нащадка. Батьки приводять дитину у світ та виховують її від самого народження, піклуються про її матеріальний та духовний добробут до досягнення нею повноліття, що згодом накладає ряд етичних і суспільних зобов'язань дорослого сина чи доньки щодо своїх батьків. Наприклад, це знаходить чітке вираження в четвертій заповіді християнського та караїмського віровчення — Шануй свого батька та матір.

Роль батьків щодо дитини має складний та глибокий характер і коливається залежно від культури, релігії та народу. Батьки, як вихованці, несуть теж відповідальність за поведінку своєї дитини у суспільстві. Таким чином етичні норми батьківської опіки та виховання дитини лежать в основі добробуту та поведінки кожної особи як і суспільства загалом. Дитина позбавлена батьків окреслюється як сирота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RM7qN93N9kc}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Виховання]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Батьківський_університет]

==Джерела та література==
3. В. Ромовська. Батьки // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. : іл. — ISBN 966-7492-00-X.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Родитель

2018-10-23T14:44:56Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Родитель, -ля, '''''м. ''Родитель, отець. Чуб. III. 29. ''Шануй учителя паче родителя. ''Ном. № 6101. '''Роди́телі'''. а) Родители, отецъ и мать. ''Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. ''Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. ''Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. ''Мил. 189. ''На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. ''Черниг. г.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Батьки (англ. parents, пол. rodzice) — тато та мати нащадка. Батьки приводять дитину у світ та виховують її від самого народження, піклуються про її матеріальний та духовний добробут до досягнення нею повноліття, що згодом накладає ряд етичних і суспільних зобов'язань дорослого сина чи доньки щодо своїх батьків. Наприклад, це знаходить чітке вираження в четвертій заповіді християнського та караїмського віровчення — Шануй свого батька та матір.

Роль батьків щодо дитини має складний та глибокий характер і коливається залежно від культури, релігії та народу. Батьки, як вихованці, несуть теж відповідальність за поведінку своєї дитини у суспільстві. Таким чином етичні норми батьківської опіки та виховання дитини лежать в основі добробуту та поведінки кожної особи як і суспільства загалом. Дитина позбавлена батьків окреслюється як сирота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RM7qN93N9kc}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Виховання]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Батьківський_університет]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Родитель

2018-10-23T14:43:32Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Родитель, -ля, '''''м. ''Родитель, отець. Чуб. III. 29. ''Шануй учителя паче родителя. ''Ном. № 6101. '''Роди́телі'''. а) Родители, отецъ и мать. ''Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. ''Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. ''Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. ''Мил. 189. ''На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. ''Черниг. г.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Батьки (англ. parents, пол. rodzice) — тато та мати нащадка. Батьки приводять дитину у світ та виховують її від самого народження, піклуються про її матеріальний та духовний добробут до досягнення нею повноліття, що згодом накладає ряд етичних і суспільних зобов'язань дорослого сина чи доньки щодо своїх батьків. Наприклад, це знаходить чітке вираження в четвертій заповіді християнського та караїмського віровчення — Шануй свого батька та матір.

Роль батьків щодо дитини має складний та глибокий характер і коливається залежно від культури, релігії та народу. Батьки, як вихованці, несуть теж відповідальність за поведінку своєї дитини у суспільстві. Таким чином етичні норми батьківської опіки та виховання дитини лежать в основі добробуту та поведінки кожної особи як і суспільства загалом. Дитина позбавлена батьків окреслюється як сирота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RM7qN93N9kc}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Родитель

2018-10-23T14:41:51Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Родитель, -ля, '''''м. ''Родитель, отець. Чуб. III. 29. ''Шануй учителя паче родителя. ''Ном. № 6101. '''Роди́телі'''. а) Родители, отецъ и мать. ''Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. ''Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. ''Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. ''Мил. 189. ''На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. ''Черниг. г.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Батьки (англ. parents, пол. rodzice) — тато та мати нащадка. Батьки приводять дитину у світ та виховують її від самого народження, піклуються про її матеріальний та духовний добробут до досягнення нею повноліття, що згодом накладає ряд етичних і суспільних зобов'язань дорослого сина чи доньки щодо своїх батьків. Наприклад, це знаходить чітке вираження в четвертій заповіді християнського та караїмського віровчення — Шануй свого батька та матір.

Роль батьків щодо дитини має складний та глибокий характер і коливається залежно від культури, релігії та народу. Батьки, як вихованці, несуть теж відповідальність за поведінку своєї дитини у суспільстві. Таким чином етичні норми батьківської опіки та виховання дитини лежать в основі добробуту та поведінки кожної особи як і суспільства загалом. Дитина позбавлена батьків окреслюється як сирота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parentibus3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Parentibus3.jpg

2018-10-23T14:41:35Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Файл:Parentibus2.jpg

2018-10-23T14:40:59Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Файл:Parentibus1.jpg

2018-10-23T14:39:54Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Родитель

2018-10-23T14:38:28Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Родитель, -ля, '''''м. ''Родитель, отець. Чуб. III. 29. ''Шануй учителя паче родителя. ''Ном. № 6101. '''Роди́телі'''. а) Родители, отецъ и мать. ''Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. ''Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. ''Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. ''Мил. 189. ''На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. ''Черниг. г.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Батьки (англ. parents, пол. rodzice) — тато та мати нащадка. Батьки приводять дитину у світ та виховують її від самого народження, піклуються про її матеріальний та духовний добробут до досягнення нею повноліття, що згодом накладає ряд етичних і суспільних зобов'язань дорослого сина чи доньки щодо своїх батьків. Наприклад, це знаходить чітке вираження в четвертій заповіді християнського та караїмського віровчення — Шануй свого батька та матір.

Роль батьків щодо дитини має складний та глибокий характер і коливається залежно від культури, релігії та народу. Батьки, як вихованці, несуть теж відповідальність за поведінку своєї дитини у суспільстві. Таким чином етичні норми батьківської опіки та виховання дитини лежать в основі добробуту та поведінки кожної особи як і суспільства загалом. Дитина позбавлена батьків окреслюється як сирота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Родитель

2018-10-23T14:36:37Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Зіма

2018-10-23T14:33:08Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QFFrkZOYojk}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Змерзання_гірських_порід]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Геокріологія]

==Джерела та література==
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Frozen Rock - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зіма

2018-10-23T14:31:35Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QFFrkZOYojk}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мерзлий_ґрунт]

==Джерела та література==
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Frozen Rock - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зіма

2018-10-23T14:31:05Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QFFrkZOYojk}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мерзлий_ґрунт]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зіма

2018-10-23T14:30:10Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|QFFrkZOYojk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зіма

2018-10-23T14:29:44Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|youtu.be/QFFrkZOYojk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зіма

2018-10-23T14:26:47Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hiems4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Hiems4.jpg

2018-10-23T14:26:32Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Файл:Hiems3.jpg

2018-10-23T14:25:58Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Файл:Hiems2.jpg

2018-10-23T14:25:19Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Файл:Hiems1.jpg

2018-10-23T14:23:57Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Зіма

2018-10-23T14:19:27Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Зіма и зима, -ми, '''''ж. ''1) Зима. ''Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. ''Чуб. V. 874. '''— впала'''. ''Аж гульк зіма впала. ''Шевч. 81. 2) Лихорадка. '''Зима б’є (кого́)'''. Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. '''Зімонька. '''
[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню і весною, кліматичний сезон з найнижчими для даної території температурами повітря.Тривалість зими як кліматичного і фенологічного сезону збільшується від низьких географічних широт до високих. В тропічних широтах зими в цьому розумінні не буває взагалі, в субтропіках її тривалість не перевищує 1—2 місяці, в помірних широтах 3—4 місяці, а в полярних досягає 6—7 місяців і більше.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С в бік зниження. Зима триває від 120—130 днів на північному сході і до 75—85 днів на південному. У листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зіма

2018-10-23T14:15:23Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Книгарь

2018-10-23T14:12:00Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Книгарь, -ря, '''''м. ''Книжный торговецъ, книгопродавець. ''За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. ''Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
[[Категорія:Кн]]

==Сучасні словники==

Книгарь[1] — критико-бібліографічний щомісячний часопис, що видавався в з вересня 1917 до березня 1920 в Києві видавництвом «Час». Відіграв значну роль у становленні нової української літературної критики та розвитку української бібліографії.

Основним завданням часопису була бібліографічна реєстрація поточної видавничої діяльності в Україні. Крім поточного бібліографічного обліку друкованої продукції часопис висвітлював теоретико-методологічні та методичні проблеми української бібліографії, друкував матеріали з історії українського книговидання та української книжки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibliophile1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
Животко А. Історія української преси. К., 1999;
Гринівський Т. С. Часопис «Книгарь» і журнальна бібліографія поч. ХХ ст.: порівняльний аналіз // Укр. преса поч. ХХ ст. як націотвор. чинник: Зб. наук. ст. П., 2006.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Книгарь

2018-10-23T14:11:35Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Книгарь, -ря, '''''м. ''Книжный торговецъ, книгопродавець. ''За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. ''Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
[[Категорія:Кн]]

==Сучасні словники==

Книгарь[1] — критико-бібліографічний щомісячний часопис, що видавався в з вересня 1917 до березня 1920 в Києві видавництвом «Час». Відіграв значну роль у становленні нової української літературної критики та розвитку української бібліографії.

Основним завданням часопису була бібліографічна реєстрація поточної видавничої діяльності в Україні. Крім поточного бібліографічного обліку друкованої продукції часопис висвітлював теоретико-методологічні та методичні проблеми української бібліографії, друкував матеріали з історії українського книговидання та української книжки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibliophile1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Книгарь

2018-10-23T14:09:57Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Книгарь, -ря, '''''м. ''Книжный торговецъ, книгопродавець. ''За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. ''Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
[[Категорія:Кн]]

==Сучасні словники==

Книгарь[1] — критико-бібліографічний щомісячний часопис, що видавався в з вересня 1917 до березня 1920 в Києві видавництвом «Час». Відіграв значну роль у становленні нової української літературної критики та розвитку української бібліографії.

Основним завданням часопису була бібліографічна реєстрація поточної видавничої діяльності в Україні. Крім поточного бібліографічного обліку друкованої продукції часопис висвітлював теоретико-методологічні та методичні проблеми української бібліографії, друкував матеріали з історії українського книговидання та української книжки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibliophile1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==
*[https://http://elib.nplu.org/object.html?id=6482]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Лобода_біла]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Лобода_шведська]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Книгарь

2018-10-23T14:04:24Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Книгарь, -ря, '''''м. ''Книжный торговецъ, книгопродавець. ''За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. ''Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
[[Категорія:Кн]]

==Сучасні словники==

Книгарь[1] — критико-бібліографічний щомісячний часопис, що видавався в з вересня 1917 до березня 1920 в Києві видавництвом «Час». Відіграв значну роль у становленні нової української літературної критики та розвитку української бібліографії.

Основним завданням часопису була бібліографічна реєстрація поточної видавничої діяльності в Україні. Крім поточного бібліографічного обліку друкованої продукції часопис висвітлював теоретико-методологічні та методичні проблеми української бібліографії, друкував матеріали з історії українського книговидання та української книжки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibliophile1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Bibliophile1.jpg

2018-10-23T14:03:54Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Книгарь

2018-10-23T14:01:38Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Книгарь, -ря, '''''м. ''Книжный торговецъ, книгопродавець. ''За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. ''Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
[[Категорія:Кн]]

==Сучасні словники==

Книгарь[1] — критико-бібліографічний щомісячний часопис, що видавався в з вересня 1917 до березня 1920 в Києві видавництвом «Час». Відіграв значну роль у становленні нової української літературної критики та розвитку української бібліографії.

Основним завданням часопису була бібліографічна реєстрація поточної видавничої діяльності в Україні. Крім поточного бібліографічного обліку друкованої продукції часопис висвітлював теоретико-методологічні та методичні проблеми української бібліографії, друкував матеріали з історії українського книговидання та української книжки.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Книгарь

2018-10-23T14:00:33Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Побагатіти

2018-10-23T13:45:59Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Зовнішні посилання */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|youtu.be/Jfto-Y4cmbg}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Фінансова_незалежність]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Національне_багатство]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Дослідження_про_природу_і_причини_багатства_народів]

==Джерела та література==
Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X.

==Зовнішні посилання==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Концентрація_капіталу]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:45:08Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|youtu.be/Jfto-Y4cmbg}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Фінансова_незалежність]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Національне_багатство]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Дослідження_про_природу_і_причини_багатства_народів]

==Джерела та література==
Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:44:18Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|youtu.be/Jfto-Y4cmbg}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Фінансова_незалежність]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Національне_багатство]
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Дослідження_про_природу_і_причини_багатства_народів]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:43:10Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|youtu.be/Jfto-Y4cmbg}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Фінансова_незалежність]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:42:11Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|youtu.be/Jfto-Y4cmbg}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:40:13Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Divitiae2.jpg

2018-10-23T13:39:49Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Побагатіти

2018-10-23T13:39:29Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae2.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:38:41Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:divitiae1|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Divitiae1.jpg

2018-10-23T13:36:53Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Побагатіти

2018-10-23T13:33:15Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Сучасні словники */

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Побагатіти

2018-10-23T13:28:32Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

'''Побагатіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Разбогатѣть (о многихъ). ''Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх! ''
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:23:35Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Зовнішні посилання */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dXMEDbKu22Y}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8]

==Джерела та література==

Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Х. : Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с.

==Зовнішні посилання==
*[http://girko.lviv.ua/info/family-law]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:22:28Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Джерела та література */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dXMEDbKu22Y}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8]

==Джерела та література==

Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Х. : Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:21:10Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Див. також */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dXMEDbKu22Y}}

==Див. також==
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE]

*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:13:22Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dXMEDbKu22Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:12:26Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtu.be/dXMEDbKu22Y}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:10:43Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Медіа */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

https://youtu.be/dXMEDbKu22Y

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:09:07Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Оженений

2018-10-23T13:07:55Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: /* Ілюстрації */

'''Оженений, -а, -е. '''Женатый. ''У мене один син нежонатий, а другий оженений. ''Лебед. у.
[[Категорія:Ож]]підрозділ}}

==Сучасні словники==

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання з любов'ю)[1] — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма людських взаємин, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей. У більшості країн світу шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Matrimonium1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Matrimonium3.jpg

2018-10-23T13:06:54Z

Mdnutrikhina.fzfvs18:

Файл:Matrimonium2.jpg

2018-10-23T13:06:36Z

Mdnutrikhina.fzfvs18: