Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Моклиця

2024-04-01T16:17:11Z

Lotkach.fufkm22:

'''Мокли́ця, -ці, '''''ж. ''Раздавленное вшиное яичко.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

====Великий тлумачний словник сучасної української мови:====

Мокли́ця -і, ж.- розчавлена гнида.

====Словник синонімів української мови Вусика:====

Моклиця - див. низовина

====Словник української мови Грінченка====

Мокли́ця, -ці ж. Раздавленное вшиное яичко.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гниды.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия123.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sddet.jpg|x240px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ddT3RUzCdiM}}.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

Словник синонімів української мови Вусика

==Зовнішні посилання==

https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Моклиця

2024-04-01T16:16:39Z

Lotkach.fufkm22:

Моклиця

2024-04-01T16:12:58Z

Lotkach.fufkm22:

'''Мокли́ця, -ці, '''''ж. ''Раздавленное вшиное яичко.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

====Великий тлумачний словник сучасної української мови:====

Мокли́ця -і, ж.- розчавлена гнида.

====Словник синонімів української мови Вусика:====

Моклиця - див. низовина

====Словник української мови Грінченка====

Мокли́ця, -ці ж. Раздавленное вшиное яичко.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гниды.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия123.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sddet.jpg|x240px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2dMUzy5JNww}}.

==Іншими мовами==
Танцюристий-з англ. Dancers

Танцюристий-з франц. Danseur
==Див. також==
*[[Танцювати]]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/tancjurystyj

https://slovnyk.me/dict/newsum/танцюристий

https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-tancuristi-translation

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Моклиця

2024-04-01T16:12:42Z

Lotkach.fufkm22:

'''Мокли́ця, -ці, '''''ж. ''Раздавленное вшиное яичко.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

====Великий тлумачний словник сучасної української мови:====

Мокли́ця -і, ж.- розчавлена гнида.

====Словник синонімів української мови Вусика:====

Моклиця - див. низовина

====Словник української мови Грінченка====

Мокли́ця, -ці ж. Раздавленное вшиное яичко.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гниды.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия123.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sddet.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2dMUzy5JNww}}.

==Іншими мовами==
Танцюристий-з англ. Dancers

Танцюристий-з франц. Danseur
==Див. також==
*[[Танцювати]]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/tancjurystyj

https://slovnyk.me/dict/newsum/танцюристий

https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-tancuristi-translation

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Моклиця

2024-04-01T16:12:25Z

Lotkach.fufkm22:

'''Мокли́ця, -ці, '''''ж. ''Раздавленное вшиное яичко.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

====Великий тлумачний словник сучасної української мови:====

Мокли́ця -і, ж.- розчавлена гнида.

====Словник синонімів української мови Вусика:====

Моклиця - див. низовина

====Словник української мови Грінченка====

Мокли́ця, -ці ж. Раздавленное вшиное яичко.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гниды.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия123.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sddet.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2dMUzy5JNww}}.

==Іншими мовами==
Танцюристий-з англ. Dancers

Танцюристий-з франц. Danseur
==Див. також==
*[[Танцювати]]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/tancjurystyj

https://slovnyk.me/dict/newsum/танцюристий

https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-tancuristi-translation

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Sddet.jpg

2024-04-01T16:12:08Z

Lotkach.fufkm22:

Файл:Без названия123.jpg

2024-04-01T16:10:59Z

Lotkach.fufkm22:

Моклиця

2024-04-01T16:10:12Z

Lotkach.fufkm22:

'''Мокли́ця, -ці, '''''ж. ''Раздавленное вшиное яичко.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

====Великий тлумачний словник сучасної української мови:====

Мокли́ця -і, ж.- розчавлена гнида.

====Словник синонімів української мови Вусика:====

Моклиця - див. низовина

====Словник української мови Грінченка====

Мокли́ця, -ці ж. Раздавленное вшиное яичко.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гниды.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tantsuristiy2 111122.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2dMUzy5JNww}}.

==Іншими мовами==
Танцюристий-з англ. Dancers

Танцюристий-з франц. Danseur
==Див. також==
*[[Танцювати]]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/tancjurystyj

https://slovnyk.me/dict/newsum/танцюристий

https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-tancuristi-translation

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Без названия.jpg

2024-04-01T16:09:39Z

Lotkach.fufkm22: Lotkach.fufkm22 завантажив нову версію «Файл:Без названия.jpg»

Файл:Гниды.jpg

2024-04-01T16:08:34Z

Lotkach.fufkm22:

Джеря

2024-03-28T11:34:11Z

Lotkach.fufkm22:

'''Джеря, -рі, '''''ж. ''= '''Джер. '''
[[Категорія:Дж]]

==Сучасні словники==
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005'''

Джеря -пійло.

'''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах'''

1.Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін.

2.розм. Те саме, що питво́.

==Ілюстрації==
[[Файл:Rashod-korma-na-odnu-svinyu.jpeg|300px]] [[Файл:Sddefault.jpg|300px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|qLnefV-QPOk}}

==Джерела та література==
* Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 291'''.
* Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 374.

==Зовнішні посилання==
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Джеря

2024-03-28T11:33:33Z

Lotkach.fufkm22:

'''Джеря, -рі, '''''ж. ''= '''Джер. '''
[[Категорія:Дж]]

==Сучасні словники==
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005'''

Джеря -пійло.

'''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах'''

1.Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін.

2.розм. Те саме, що питво́.

==Ілюстрації==
[[Файл:Rashod-korma-na-odnu-svinyu.jpeg|300px]] [[Файл:Sddefault.jpg|500px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|qLnefV-QPOk}}

==Джерела та література==
* Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 291'''.
* Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 374.

==Зовнішні посилання==
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Джеря

2024-03-28T11:33:06Z

Lotkach.fufkm22:

'''Джеря, -рі, '''''ж. ''= '''Джер. '''
[[Категорія:Дж]]

==Сучасні словники==
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005'''

Джеря -пійло.

'''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах'''

1.Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін. Приклади
2.розм. Те саме, що питво́. Приклади

==Ілюстрації==
[[Файл:Rashod-korma-na-odnu-svinyu.jpeg|300px]] [[Файл:Sddefault.jpg|500px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|qLnefV-QPOk}}

==Джерела та література==
* Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 291'''.
* Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 374.

==Зовнішні посилання==
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Джеря

2024-03-28T11:32:33Z

Lotkach.fufkm22:

'''Джеря, -рі, '''''ж. ''= '''Джер. '''
[[Категорія:Дж]]

==Сучасні словники==
'''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005'''
'''Джеря''' -пійло.

'''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах'''
1.Рідка їжа для худоби з висівками, борошном і т. ін. Приклади
2.розм. Те саме, що питво́. Приклади

==Ілюстрації==
[[Файл:Rashod-korma-na-odnu-svinyu.jpeg|300px]] [[Файл:Sddefault.jpg|500px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|qLnefV-QPOk}}

==Джерела та література==
* Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с., '''стор. 291'''.
* Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 374.

==Зовнішні посилання==
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%8F

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Файл:Sddefault.jpg

2024-03-28T10:50:10Z

Lotkach.fufkm22: Lotkach.fufkm22 завантажив нову версію «Файл:Sddefault.jpg»

Файл:Rashod-korma-na-odnu-svinyu.jpeg

2024-03-28T10:49:26Z

Lotkach.fufkm22:

Самозрад

2024-03-21T12:06:36Z

Lotkach.fufkm22:

'''Самозрад, -ду, '''''м. ''? ''Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. ''Гол. II. 218.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==

===Словник мови Стуса===

САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада.
Отож – страшись
тих зустрічей нищівних, що одразу
навернуть на дорогу самозрад
і скажуть: згинь. (41:113).

==Медіа==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
{{#ev:youtube|zu4uY8aNvRQ}}
|}

==Джерела та література==
http://slovopedia.org.ua/27/53409/663.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Самозрад

2024-03-21T12:06:15Z

Lotkach.fufkm22:

Самозрад

2024-03-21T12:06:00Z

Lotkach.fufkm22:

'''Самозрад, -ду, '''''м. ''? ''Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. ''Гол. II. 218.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==

=Словник мови Стуса=

САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада.
Отож – страшись
тих зустрічей нищівних, що одразу
навернуть на дорогу самозрад
і скажуть: згинь. (41:113).

==Медіа==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
{{#ev:youtube|zu4uY8aNvRQ}}
|}

==Джерела та література==
http://slovopedia.org.ua/27/53409/663.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Самозрад

2024-03-21T12:05:25Z

Lotkach.fufkm22:

'''Самозрад, -ду, '''''м. ''? ''Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. ''Гол. II. 218.
[[Категорія:Са]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник мови Стуса

САМОЗРАДА-и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і зрада.
Отож – страшись
тих зустрічей нищівних, що одразу
навернуть на дорогу самозрад
і скажуть: згинь. (41:113).

==Медіа==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
{{#ev:youtube|zu4uY8aNvRQ}}
|}

==Джерела та література==
http://slovopedia.org.ua/27/53409/663.html

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Бедзвін

2024-03-20T21:45:43Z

Lotkach.fufkm22:

===Словник Грінченка===

'''Бедзвін и бедзмін, -на,''' ''м.'' Безмѣнъ. Кременчуг. у. Канев. у.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

===Wikipedia===
Бе́змін, рідше бе́змен (заст. бедзвін, бедзмін) — найпростіші важільні (іноді пружинні) терези, для зважування без допомоги гир.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Balance romaine, Br 3256 (7463431504).jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 119563079.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 119563073.jpg]]
|}

==Цікаві факти==
Місце і час походження безміна невідомі, але засновані на цьому ж принципі прилади були здавна поширені в східних народів. Згідно з Томасом Г. Хондросом з Патрського університету, найпростіший важільний безмін уперше з'явився на Близькому Сході понад 5 000 років тому/

==Зовнішні посилання==

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Файл:119563073.jpg

2024-03-20T21:44:32Z

Lotkach.fufkm22:

Файл:119563079.jpg

2024-03-20T21:43:52Z

Lotkach.fufkm22:

Файл:Balance romaine, Br 3256 (7463431504).jpg

2024-03-20T21:43:19Z

Lotkach.fufkm22:

Сльоси

2024-03-20T21:22:26Z

Lotkach.fufkm22:

===Словник Грінченка===

'''Сльоси, '''''мн. ''Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
[[Категорія:Сл]]

==Сучасні словники==

===Словник термінів української народної кераміки===
Слеси, сльоси, шльоси – горизонтальна цегляна стінка в горні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Images (1).jpg]]
|}

==Цікаві факти==
В давнину горн мав напівсферичний купол з топковим отвором в основі горна і завантажувальним у склепінні. Таку конструкцію мають пізніші одноярусні горни.

==Зовнішні посилання==

https://glechiki.ucoz.ru/publ/slovnik_terminiv_ukrajinskoji_narodnoji_keramiki/1-1-0-2

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Сльоси

2024-03-20T21:20:12Z

Lotkach.fufkm22:

===Словник Грінченка===

'''Сльоси, '''''мн. ''Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
[[Категорія:Сл]]

==Сучасні словники==

===Словник термінів української народної кераміки===
Слеси, сльоси, шльоси – горизонтальна цегляна стінка в горні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Images (1).jpg]]
|}

==Цікаві факти==
В давнину горн мав напівсферичний купол з топковим отвором в основі горна і завантажувальним у склепінні. Таку конструкцію мають пізніші одноярусні горни.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Сльоси

2024-03-20T21:18:05Z

Lotkach.fufkm22:

===Словник Грінченка===

'''Сльоси, '''''мн. ''Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
[[Категорія:Сл]]

==Сучасні словники==

===[https://glechiki.ucoz.ru/publ/slovnik_terminiv_ukrajinskoji_narodnoji_keramiki/1-1-0-2]===
Слеси, сльоси, шльоси – горизонтальна цегляна стінка в горні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Images (1).jpg]]
|}

==Цікаві факти==
В давнину горн мав напівсферичний купол з топковим отвором в основі горна і завантажувальним у склепінні. Таку конструкцію мають пізніші одноярусні горни.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Сльоси

2024-03-20T21:15:43Z

Lotkach.fufkm22:

===Словник Грінченка===

'''Сльоси, '''''мн. ''Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
[[Категорія:Сл]]

==Сучасні словники==

===https://glechiki.ucoz.ru/publ/slovnik_terminiv_ukrajinskoji_narodnoji_keramiki/1-1-0-2===
Слеси, сльоси, шльоси – горизонтальна цегляна стінка в горні.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg ]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Images (1).jpg]]
|}

==Цікаві факти==
В давнину горн мав напівсферичний купол з топковим отвором в основі горна і завантажувальним у склепінні. Таку конструкцію мають пізніші одноярусні горни.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Файл:Images (1).jpg

2024-03-20T21:10:07Z

Lotkach.fufkm22: Lotkach.fufkm22 завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»

Файл:Images.jpg

2024-03-20T21:09:07Z

Lotkach.fufkm22: Lotkach.fufkm22 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Зільник

2023-03-25T18:00:14Z

Lotkach.fufkm22:

'''І. Зільни́к, -ка, '''''м. ''= '''Золільник. '''Вх. Зн. 22.

'''ІІ. Зільник, -ка, '''''м. ''Огородъ, содержащій зелень. Ум. '''Зільничок. '''''Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. ''Гол. IV. 313.

[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

1. Квітник. Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти для незчисленних китиць та віночків (Леся Українка, III, 1952, 649); Збираю з ..осінньої флори дещо до зільників для себе і для школи (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 317).

2. Горщик для квітів; вазон. Здається, підвіконня густо заставлене зільниками, що прозора стума од їх стоїть в опочивальні (Степан Васильченко, I, 1959, 239).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zilnik25032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zilnikk25032023.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oBk3N6qDyxU}}.
{{#ev:youtube|BcGVxP8uqsA}}

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 573.

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/ziljnyk

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Зільник

2023-03-25T17:57:47Z

Lotkach.fufkm22:

'''І. Зільни́к, -ка, '''''м. ''= '''Золільник. '''Вх. Зн. 22.

'''ІІ. Зільник, -ка, '''''м. ''Огородъ, содержащій зелень. Ум. '''Зільничок. '''''Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. ''Гол. IV. 313.

[[Категорія:Зі]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

1. Квітник. Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти для незчисленних китиць та віночків (Леся Українка, III, 1952, 649); Збираю з ..осінньої флори дещо до зільників для себе і для школи (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 317).

2. Горщик для квітів; вазон. Здається, підвіконня густо заставлене зільниками, що прозора стума од їх стоїть в опочивальні (Степан Васильченко, I, 1959, 239).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zilnik25032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zilnikk25032023.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oBk3N6qDyxU}}.

==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 573.

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/ziljnyk

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Zilnikk25032023.jpg

2023-03-25T17:54:47Z

Lotkach.fufkm22:

Файл:Zilnik25032023.jpg

2023-03-25T17:54:21Z

Lotkach.fufkm22:

Жельман

2023-03-25T16:56:43Z

Lotkach.fufkm22:

'''Жельман, -на, '''''м. ''Родъ игры, родъ весенняго хоровода. ''А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали. ''Левиц. Пов. 106.
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

Же́льман = зе́льман — старовинна народна гра, різновид весняного хороводу; «їде, їде Жельман!» — радісно вигукувала молодь, виводячи веснянкові танки навколо церкви; назва, можливо, пов’язана з якоюсь історичною особою, яка із ключаря-орендаря, що відмикає церкву, перетворилася на міфічного ключаря, що відмикає весною небо і сонце; у нього вірили наші предки, як у силу пробудження весняної природи, пop. вірш Б. І. Антонича «Зельман»:
Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі.
Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь.
День зелений, день хрещатий, герці радісних лошат.
В пісні важко передати те, чим крилиться душа.
Їде Зельман білим возом, тропарями дзвонить ранок.
О, скажи, весільна лозо,
чому в серці хмільно й п’яної

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zelman25032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zelmann25032023.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dbN_BWOuO18}}.

==Джерела та література==
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 217.

==Зовнішні посилання==

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жельман

2023-03-25T16:54:29Z

Lotkach.fufkm22:

'''Жельман, -на, '''''м. ''Родъ игры, родъ весенняго хоровода. ''А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали. ''Левиц. Пов. 106.
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

Же́льман = зе́льман — старовинна народна гра, різновид весняного хороводу; «їде, їде Жельман!» — радісно вигукувала молодь, виводячи веснянкові танки навколо церкви; назва, можливо, пов’язана з якоюсь історичною особою, яка із ключаря-орендаря, що відмикає церкву, перетворилася на міфічного ключаря, що відмикає весною небо і сонце; у нього вірили наші предки, як у силу пробудження весняної природи, пop. вірш Б. І. Антонича «Зельман»:
Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі.
Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь.
День зелений, день хрещатий, герці радісних лошат.
В пісні важко передати те, чим крилиться душа.
Їде Зельман білим возом, тропарями дзвонить ранок.
О, скажи, весільна лозо,
чому в серці хмільно й п’яної

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zelman25032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zelmann25032023.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dbN_BWOuO18}}.

==Іншими мовами==
Танцюристий-з англ. Dancers

Танцюристий-з франц. Danseur
==Див. також==
*[[Танцювати]]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/tancjurystyj

https://slovnyk.me/dict/newsum/танцюристий

https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-tancuristi-translation

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Жельман

2023-03-25T16:51:48Z

Lotkach.fufkm22:

'''Жельман, -на, '''''м. ''Родъ игры, родъ весенняго хоровода. ''А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали. ''Левиц. Пов. 106.
[[Категорія:Же]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===

Же́льман = зе́льман — старовинна народна гра, різновид весняного хороводу; «їде, їде Жельман!» — радісно вигукувала молодь, виводячи веснянкові танки навколо церкви; назва, можливо, пов’язана з якоюсь історичною особою, яка із ключаря-орендаря, що відмикає церкву, перетворилася на міфічного ключаря, що відмикає весною небо і сонце; у нього вірили наші предки, як у силу пробудження весняної природи, пop. вірш Б. І. Антонича «Зельман»:
Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі.
Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь.
День зелений, день хрещатий, герці радісних лошат.
В пісні важко передати те, чим крилиться душа.
Їде Зельман білим возом, тропарями дзвонить ранок.
О, скажи, весільна лозо,
чому в серці хмільно й п’яної

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zelman25032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zelmann25032023.jpg|x340px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2dMUzy5JNww}}.

==Іншими мовами==
Танцюристий-з англ. Dancers

Танцюристий-з франц. Danseur
==Див. також==
*[[Танцювати]]
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 36.

Великий тлумачний словник сучасної мови

==Зовнішні посилання==

http://sum.in.ua/s/tancjurystyj

https://slovnyk.me/dict/newsum/танцюристий

https://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-tancuristi-translation

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Файл:Zelmann25032023.jpg

2023-03-25T16:51:19Z

Lotkach.fufkm22:

Файл:Zelman25032023.jpg

2023-03-25T16:50:42Z

Lotkach.fufkm22:

Сікатися

2023-03-01T14:02:45Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatuss01032023.jpg|x240px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|s5LtZ3OKAgA}}.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/sikatysja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Сікатися

2023-03-01T14:01:26Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatuss01032023.jpg|x240px]]|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|s5LtZ3OKAgA}}.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/sikatysja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Сікатися

2023-03-01T14:00:49Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatuss01032023.jpg|x340px]]|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|s5LtZ3OKAgA}}.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/sikatysja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Сікатися

2023-03-01T13:56:29Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatuss01032023.jpg|x340px]]|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|s5LtZ3OKAgA}}.

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/sikatysja

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Сікатися

2023-03-01T13:51:18Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatuss01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Sikatuss01032023.jpg

2023-03-01T13:50:23Z

Lotkach.fufkm22:

Сікатися

2023-03-01T13:48:28Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Sikatus01032023.jpg

2023-03-01T13:47:58Z

Lotkach.fufkm22: Lotkach.fufkm22 завантажив нову версію «Файл:Sikatus01032023.jpg»

Сікатися

2023-03-01T13:44:26Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sikatus01032023.jpg|x340px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Sikatus01032023.jpg

2023-03-01T13:42:43Z

Lotkach.fufkm22:

Сікатися

2023-03-01T13:39:57Z

Lotkach.fufkm22:

'''Сікатися, -каюся, -єшся, одн. в. сікнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. ''Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. ''Котл. Ен. VI, 14. ''Сікався, сікався, щоб просунутись. ''Кв. І. 247. ''Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. ''Рудч. Ск. II. 29.
[[Категорія:Сі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 258); В залі все більше зростав крик, вже нічого не можна було розібрати. Шляхтичі вже сікались один на одного, вже брязкали шаблями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 390); Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився і навіть сікався до Уляни з кулаками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 88);
// Рватися до кого-небудь, намагаючись укусити (про собак). Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Вихопився з двору невп'ятий [неприв'язаний] собака,.. сікався (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 23).

2. Починати сварку. [Чопорій:] Я диктую..! [Тетяна:] Іди додому! Нічого вже нам тут сікатись! Налихотворив [нашкодив] добре, що тепер і не знаєш, як обернутись1 (Марко Кропивницький, V, 1959, 153); Піймавши підозрілу посмішку на обличчі котрогось із хлопців, він уже сікається: — Ти не либся [посміхайся],.. слухай, коли старші говорять... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 147);
// Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. [Віталій (до Хоми):] А скілько в цім році прийняв від людей грошей? [Настя:] Хіба він зна.. [Хома:] Ой Насте, ой Насте! Кажу тобі: мовчи, не сікайся! (Карпенко-Карий, II, 1960, 172); [Христя:] А ти б, Мелашко, не сікалася з розмовою, коли не твоя річ попереду... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 13);
// Настирливо, вимогливо або погрозливо звертатися до кого-небудь; приставати, чіплятися. — Де це ти, Саню, була? — спитала в неї Навроцька. — В Мурашкової, — обізвалася Саня. — 3 ким же ти там бачилась? — сікалась до неї Навроцька (Нечуй-Левицький, V, 1966, 231); — Длячого ви існуєте чи то, пак, живете? — Це така вже в нього звичка сікатися з цим запитанням до кожного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118); — Я — підкуркульник? — вигукував сміливо Левко Триту з, сікаючись до Мельника. — Куркуль, — сказав рішуче Степан (Григорій Епік, Тв., 1958, 287).

3. перев. з інфін., з чим. Намагатися щось зробити; збиратися, намірятися. Минув день і не один, як згадала стара: — Десь-то наші тепер обертаються? — Дочки зітхнули, та й тільки. Ніхто з них в Кам'янці не був, то й не сікались вгадувати, де б саме вони були (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 144); — А за що ж він мене в'язати сікається? (Панас Мирний, I, 1949, 293); [Кіндрат Антонович:] Чого не тямиш, про те не сікайся міркувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 299);
// З'являтися до кого-небудь з якимись неприйнятними пропозиціями, всупереч чиємусь бажанню нав'язувати що-небудь; потикатися. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі,.. так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Любов Яновська, I, 1959, 309).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]