Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Побит

2014-05-20T10:01:44Z

Liliya15:

[[Файл:Українська-хата.jpg|міні]]
'''По́бит, -ту, '''''м. ''1) Бытъ. ''Чорноморський побит. ''2) Образъ, способъ. ''Яким би побитом спастися? ''Котл. Ен. VI. 83. ''А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. ''Рудч. Ск. II. 148. '''З якого побиту'''. Съ какой стати? ''З якого ж побиту мені вас обманювати? ''Котл. НП. 372.
ПОБИТ, у, чол., розм.
1. Умови життя; побут. Діти на селі — поміч. Аби зіп'ялось на ноги — зараз у поле: хай змалку привикає до свого побиту! У такому побиті бажали Іван з Мотрею своїх діток зростити-вигодувати (Панас Мирний, I, 1949, 210).
2. Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. Думка.. малювала йому інший побит життя (Панас Мирний, I, 1949, 397);
// у знач. присл., у сполуч. з прикм. або займ., побитом. Як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Хто бачив її [Масло] на різдво та на великдень, якби подививсь тепер, то жодним побитом не пізнав би (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 72); З Йоською Джон познайомився.. оригінальним побитом: він підійшов до нього, смикнув за бороду і сказав: — У, тварина (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 103).
♦ З якого побиту? — чому?; з якої причини? [Ганна:] Та що з тобою сталося, Трохиме? З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (Марко Кропивницький, V, 1959, 124); Яким побитом? — як потрапив (потрапила) сюди, як опинився (опинилася) тут? — Олександра, Сашка! — здивовано мовив Василь, розставляючи руки. — Яким побитом? (Панас Мирний, IV, 1958, 126); — Се ви? — Я. — Чорне трясло бородою та великим брилем, трясло Кирилові руку. — Яким побитом? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 217).
[[Категорія:По]]

Файл:Українська-хата.jpg

2014-05-20T10:01:00Z

Liliya15:

Побит

2014-05-20T09:59:29Z

Liliya15:

'''По́бит, -ту, '''''м. ''1) Бытъ. ''Чорноморський побит. ''2) Образъ, способъ. ''Яким би побитом спастися? ''Котл. Ен. VI. 83. ''А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. ''Рудч. Ск. II. 148. '''З якого побиту'''. Съ какой стати? ''З якого ж побиту мені вас обманювати? ''Котл. НП. 372.
ПОБИТ, у, чол., розм.
1. Умови життя; побут. Діти на селі — поміч. Аби зіп'ялось на ноги — зараз у поле: хай змалку привикає до свого побиту! У такому побиті бажали Іван з Мотрею своїх діток зростити-вигодувати (Панас Мирний, I, 1949, 210).
2. Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. Думка.. малювала йому інший побит життя (Панас Мирний, I, 1949, 397);
// у знач. присл., у сполуч. з прикм. або займ., побитом. Як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Хто бачив її [Масло] на різдво та на великдень, якби подививсь тепер, то жодним побитом не пізнав би (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 72); З Йоською Джон познайомився.. оригінальним побитом: він підійшов до нього, смикнув за бороду і сказав: — У, тварина (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 103).
♦ З якого побиту? — чому?; з якої причини? [Ганна:] Та що з тобою сталося, Трохиме? З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (Марко Кропивницький, V, 1959, 124); Яким побитом? — як потрапив (потрапила) сюди, як опинився (опинилася) тут? — Олександра, Сашка! — здивовано мовив Василь, розставляючи руки. — Яким побитом? (Панас Мирний, IV, 1958, 126); — Се ви? — Я. — Чорне трясло бородою та великим брилем, трясло Кирилові руку. — Яким побитом? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 217).
[[Категорія:По]]

Ямочка

2014-05-20T09:57:13Z

Liliya15:

[[Файл:Big hole 3.jpg|міні]]
ЯМОЧКА, и, жін. Пестл. до ямка. Коли після молебня стали розходитись люди, то по всьому Пслу зосталися самі ямочки.., вигріті в кризі людськими коліньми (Олесь Гончар, II, 1959, 178); Постіль на нижній полиці була неприбрана, на подушці ще кругліла ямочка від дівочої щоки (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 111); Сама вона низенька, кругленька, з ямочками на щічках (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 209); Це був невисокий світловолосий юнак з сірими насмішкуватими очима і дуже симпатичною ямочкою на ніжному.. підборідді (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 89).
[[Категорія:Ям]]

Файл:Big hole 3.jpg

2014-05-20T09:56:20Z

Liliya15:

Ямочка

2014-05-20T09:55:25Z

Liliya15:

ЯМОЧКА, и, жін. Пестл. до ямка. Коли після молебня стали розходитись люди, то по всьому Пслу зосталися самі ямочки.., вигріті в кризі людськими коліньми (Олесь Гончар, II, 1959, 178); Постіль на нижній полиці була неприбрана, на подушці ще кругліла ямочка від дівочої щоки (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 111); Сама вона низенька, кругленька, з ямочками на щічках (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 209); Це був невисокий світловолосий юнак з сірими насмішкуватими очима і дуже симпатичною ямочкою на ніжному.. підборідді (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 89).
[[Категорія:Ям]]

Фасолька

2014-05-20T09:51:52Z

Liliya15:

[[Файл:Foto-fasol.jpg|міні]]
[[Файл:Phaseolus-vulgaris.jpg|міні]]
ФАСОЛЬКА, и, жін., діал. Зменш.-пестл. до фасоля. Ой ходила коло плуга, фасольку садила (Павло Чубинський, V, 1874, 93); Журавель наварив м'яса, бурячків, фасольки (Іван Франко, IV, 1950, 57).
[[Категорія:Фа]]

Файл:Phaseolus-vulgaris.jpg

2014-05-20T09:50:44Z

Liliya15:

Фасолька

2014-05-20T09:50:24Z

Liliya15:

[[Файл:Phaseolus-vulgaris.jpg|міні]]
ФАСОЛЬКА, и, жін., діал. Зменш.-пестл. до фасоля. Ой ходила коло плуга, фасольку садила (Павло Чубинський, V, 1874, 93); Журавель наварив м'яса, бурячків, фасольки (Іван Франко, IV, 1950, 57).
[[Категорія:Фа]]

Фасолька

2014-05-20T09:47:40Z

Liliya15:

ФАСОЛЬКА, и, жін., діал. Зменш.-пестл. до фасоля. Ой ходила коло плуга, фасольку садила (Павло Чубинський, V, 1874, 93); Журавель наварив м'яса, бурячків, фасольки (Іван Франко, IV, 1950, 57).
[[Категорія:Фа]]

Обговорення:Кульчик

2014-05-20T09:45:45Z

Liliya15: Створена сторінка: міні

[[Файл:А 78893|міні]]

Файл:A 78893.jpg

2014-05-20T09:45:03Z

Liliya15:

Кульчик

2014-05-20T09:43:42Z

Liliya15:

Ку́льчики — прикраси, що носилися у проколених вухах. Поширені як серед жінок (як правило, — парні), так і серед чоловіків (як правило, — непарні). В «Історії» Льва Діакона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сережку, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

КУЛЬЧИК, а, чол., діал. Сережка. Вони обмили її від ніг до голови запашною водою, старанно підрізали їй нігті на руках і ногах і пофарбували їх рудою хною, підмазали очі, простромили в уші розкішні перлові кульчики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 223).

Кульчик

2014-05-20T09:42:51Z

Liliya15:

Ку́льчики — прикраси, що носилися у проколених вухах. Поширені як серед жінок (як правило, — парні), так і серед чоловіків (як правило, — непарні). В «Історії» Льва Діакона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сережку, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.
КУЛЬЧИК, а, чол., діал. Сережка. Вони обмили її від ніг до голови запашною водою, старанно підрізали їй нігті на руках і ногах і пофарбували їх рудою хною, підмазали очі, простромили в уші розкішні перлові кульчики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 223).

Лаз

2014-05-20T09:38:17Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:37:44Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:36:09Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:35:07Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:34:44Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:34:00Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:32:42Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:30:13Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:22:48Z

Liliya15:

Лаз

2014-05-20T09:22:27Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

1. Вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь; лазівка (у 1 знач.). В куполі був лаз, щільно прикритий лядою (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 69); Для виходу курчат на вигул у кожній секції під вікнами в стіні влаштовують лази з подвійними дверцятами (Птахівництво, 1955, 180); Білий [собака] залишив кроля, сунув голову в лаз, що утворився в частоколі, і вискочив на вулицю (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 334);
// спец. Отвір у стінці агрегату, машини, котла і т. ін. для різних цілей (завантаження, чистки, ремонту).

2. Стежка в густих зарослях, якою звичайно ходять звірі. І нині, життєву кінчаючи дорогу, Благословляю я з подякою щораз.. Поранку сизого розумну тишу строгу, Між віттям сплетеним звіриний древній лаз (Максим Рильський, Поеми, 1957, 222).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:Зображення:images.jpg

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:images.jpg

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Файл:Images.jpg

2014-05-20T09:18:42Z

Liliya15: Liliya15 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Лаз

2014-05-20T09:17:33Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

1. Вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь; лазівка (у 1 знач.). В куполі був лаз, щільно прикритий лядою (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 69); Для виходу курчат на вигул у кожній секції під вікнами в стіні влаштовують лази з подвійними дверцятами (Птахівництво, 1955, 180); Білий [собака] залишив кроля, сунув голову в лаз, що утворився в частоколі, і вискочив на вулицю (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 334);
// спец. Отвір у стінці агрегату, машини, котла і т. ін. для різних цілей (завантаження, чистки, ремонту).

2. Стежка в густих зарослях, якою звичайно ходять звірі. І нині, життєву кінчаючи дорогу, Благословляю я з подякою щораз.. Поранку сизого розумну тишу строгу, Між віттям сплетеним звіриний древній лаз (Максим Рильський, Поеми, 1957, 222).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:images.jpg

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

Лаз

2014-05-20T09:14:21Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:14:03Z

Liliya15: /* Ілюстрації */

Лаз

2014-05-20T09:12:51Z

Liliya15:

Файл:Images.jpg

2014-05-20T09:10:19Z

Liliya15: Liliya15 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Файл:Images (1).jpg

2014-04-29T13:22:00Z

Liliya15: Liliya15 завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»

Кульчик

2014-04-29T13:20:01Z

Liliya15:

Кульчик

2014-04-29T13:17:05Z

Liliya15:

Кульчик

2014-04-29T13:16:06Z

Liliya15:

Кубах

2014-04-29T13:06:41Z

Liliya15:

Товар

2014-04-29T12:57:57Z

Liliya15:

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:

1. тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. вартість 3). Капіталізм є товарне виробництво на найвищому ступені його розвитку, коли і робоча сила стає товаром (Ленін, 27, 1972, 337); Що ж являють собою гроші з точки зору політекономії? Це особливий товар, у якому всі інші товари виражають свою вартість (Наука і життя, 3, 1961, 8).
2. Все те, що становить предмет торгівлі. Хороший товар сам себе хвалить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 284); Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 404); По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав.. Вивісив на щоглу прапор, запрошуючи себе оглянути перед тим, як причалити з закордонними товарами до берега (Юрій Яновський, II, 1958, 49); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, І, 1959, 37);
// тільки одн., заст., жарт. У народних обрядах сватання — про дівчину. Тепер дівчат, хоть гать гати; Тепер на сей товар не скудно (Іван Котляревський, I, 1952, 281); [Храпко:] Та й то ще: все це чужий товар [дочки]. Його гляди, кохай, вигодуй, викохай, а все за люди оддай (Панас Мирний, V, 1955, 122).
Товари першої необхідності див. необхідність.
♦ Живий (людський) товар — про людей, якими торгували й торгують в експлуататорському суспільстві (рабів, невільників-полонених, кріпаків та ін.). — У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід. — Ще й якії Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Олесь Гончар, I, 1959, 31); Панський товар — про кріпаків. Коли б вони [Остап і Соломія] не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339); Показати товар лицем див. лице; Чи варт товар роботи? — про невигідну справу, яка не виправдує затрачених на неї часу, зусиль.
3. тільки одн. У шевській, чоботарській справі — готова шкіра для виготовлення взуття. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); [Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, а особливо товар на чоботи дістати важко (Олександр Корнійчук, I, 1955, 318); Учинив їх [чоботи] Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад: полотно, ранти, обцаси й інший дріб'язок (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 43);
// Взагалі шкіра для виготовлення чогось. Віктор.. просив попереду зшити йому кобуру на совість, не шкодуючи товару (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 264);
// Хутро, з якого шиють верхній одяг. І тепер вони на пару Із найкращого товару Шиють шуби (Михайло Стельмах, V, 1963, 357).

Товар

2014-04-29T12:52:42Z

Liliya15:

1. тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. вартість 3). Капіталізм є товарне виробництво на найвищому ступені його розвитку, коли і робоча сила стає товаром (Ленін, 27, 1972, 337); Що ж являють собою гроші з точки зору політекономії? Це особливий товар, у якому всі інші товари виражають свою вартість (Наука і життя, 3, 1961, 8).
2. Все те, що становить предмет торгівлі. Хороший товар сам себе хвалить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 284); Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 404); По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав.. Вивісив на щоглу прапор, запрошуючи себе оглянути перед тим, як причалити з закордонними товарами до берега (Юрій Яновський, II, 1958, 49); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Олесь Гончар, І, 1959, 37);
// тільки одн., заст., жарт. У народних обрядах сватання — про дівчину. Тепер дівчат, хоть гать гати; Тепер на сей товар не скудно (Іван Котляревський, I, 1952, 281); [Храпко:] Та й то ще: все це чужий товар [дочки]. Його гляди, кохай, вигодуй, викохай, а все за люди оддай (Панас Мирний, V, 1955, 122).
Товари першої необхідності див. необхідність.
♦ Живий (людський) товар — про людей, якими торгували й торгують в експлуататорському суспільстві (рабів, невільників-полонених, кріпаків та ін.). — У них там [в Америці] теж ярмарки є? — поцікавився дід. — Ще й якії Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (Олесь Гончар, I, 1959, 31); Панський товар — про кріпаків. Коли б вони [Остап і Соломія] не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339); Показати товар лицем див. лице; Чи варт товар роботи? — про невигідну справу, яка не виправдує затрачених на неї часу, зусиль.
3. тільки одн. У шевській, чоботарській справі — готова шкіра для виготовлення взуття. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); [Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, а особливо товар на чоботи дістати важко (Олександр Корнійчук, I, 1955, 318); Учинив їх [чоботи] Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад: полотно, ранти, обцаси й інший дріб'язок (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 43);
// Взагалі шкіра для виготовлення чогось. Віктор.. просив попереду зшити йому кобуру на совість, не шкодуючи товару (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 264);
// Хутро, з якого шиють верхній одяг. І тепер вони на пару Із найкращого товару Шиють шуби (Михайло Стельмах, V, 1963, 357).

Ліверник

2014-04-29T12:49:07Z

Liliya15:

ЛІВЕР 1, а, чол-Прилад для набирання рідини. Щоб розважити п'яний гурт, він одягнув чийсь трикутний капелюх, у правій руці тримає лівер на зразок рапіри (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 397).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 506.Коментарі (0)
ЛІВЕР 2, у, чол-Нутрощі забитої худоби, що вживаються як їжа. На підприємства громадського харчування кролі надходять без шкіри і потрошені, але іноді з лівером (легені, печінка і серце) (Технологія приготування їжі, 1957, 49).

Гагакання

2014-04-29T12:44:28Z

Liliya15:

ГАГАКАННЯ- дія за значенням гагакати і звуки, утворювані цією дією. — Сумно, справді, стояти так і слухати гагакання дяків (Панас Мирний, IV, 1955, 140).

Сага

2014-04-14T11:02:38Z

Liliya15:

'''Сага, -ги, '''''ж. ''Заливъ рѣчной. ''Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. ''Мет. 441.
[[Категорія:Са]]
САГА́, и, жін.

1. Річкова затока. Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей, — там стали б (Леся Українка, I, 1951, 193).

2. Протока; рукав ріки; стариця. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, ..а між зелом блищать проти сонця узенькі течії, як маленькі річки, узенькі саги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); Перепинили [рибалки] Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Борис Грінченко, I, 1963, 28); Був тихий ранок. Перший пароплав Пройшов униз сагою — на Черкаси (Леонід Первомайський, II, 1958, 187).

3. Улоговина серед піщаних відкладів річки;
// Озеро в такій улоговині чи в заплаві річки. Обидва чоловіки розповіли панові сотникові, що в лузі є озера, округ них куга й очерет, ті озера-саги вони можуть по пальцях перерахувати (Юрій Яновський, I, 1954, 278);
// Болото в заплаві річки. Там, на гнилому дні саги, Верткі вужі, лякливі жаби (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121);
// Рослинність у заплаві річки. Очерет та сага вкрили річку в лугах, Самі луки пожовкли, зчорніли (Панас Мирний, V, 1955, 367); Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 431).

Даль

2014-04-14T10:59:10Z

Liliya15:

'''Даль, -лі, '''''ж. ''= '''Далечиня. '''Кв. (Желех.).
[[Категорія:Да]]
ДАЛЬ, і, жін.

1. Простір, що видніється вдалині. Січовик скинув очима у даль, шукаючи, на якій би йому могилі заночувать (Олекса Стороженко, I, 1957, 334); Леліє даль, волога і блакитна (Микола Бажан, I, 1946, 283).

2. Що-небудь дуже віддалене; далекий край. Та поїхав милий в даль. Ой, на серці дівчини печаль (Українські народні ліричні пісні, 1958, 248); Вчені різних країн спільно розкривають таємниці природи.., вивчають незвідані космічні далі (Наука і життя, 3, 1958, 50);
// розм. Велика відстань, віддалення. — Та як і сам таку даль пройдеш? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); * Образно. Краса ж, сестра з мінливими очима, — Як давній Янус. Літ іржаву даль Вона вдягає у прозорі рими (Максим Рильський, II, 1946, 8).

Користувач:Liliya15

2014-04-14T10:53:00Z

Liliya15: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==