Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Новосілля

2013-11-22T03:24:16Z

Lera:

'''Новосілля, -ля, '''
1) Місце чи будинок, куди недавно хто-небудь переселився або збирається переселитися; нове житло. || Переселення в нове житло.
2) Святкування з нагоди переселення в нове житло.
[[Категорія:Но]]

==«Словарь української мови»==
'''Новосілля'''Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.

==Сучасні словники==

'''Новосілля''', я, сер. Том 5, 1974. — Стор. 436.
1. Місце чи будинок, куди недавно хто-небудь переселився або збирається переселитися; нове житло. Якщо він надумає саме в ці дні переїздити на новосілля, то ви з великою охотою пособите йому (Любов Яновська, I, 1959, 432); Бригадир сім'ю везе на новосілля, У рублений, новий, у свій колгоспний дім (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 99);
// Переселення в нове житло. Новосілля — радість не тільки для тих, хто одержує нову квартиру, а й для товаришів, друзів (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 41); Пішли всі разом, товариші поздоровили її з новосіллям, і Олена почала влаштовуватись (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 60).
2. Святкування з нагоди переселення в нове житло. Він запрошував дорогих гостей на новосілля (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 227); Порадились ми з Марією: треба новосілля справляти (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38).

'''Новосілля''',нова оселя; (дія) переїзд; (святкування) входини, вхідчини.

'''Новосілля'''Новосе́лье — свято, на честь відновлення (ремонту) або покупки нового житлового приміщення (квартира, дача, будинок).
У Росії не найпоширеніша вечірка, особливо серед молоді. Звичайне новосілля припускає застілля з домашнім частуванням. Запрошені дарують хазяям предмети домашнього побуту (кухонне начиння, техніку, свічі й т.д). Часто невід'ємним атрибутом будь-якого новосілля є живаючи кішка (кіт, кошеня). Уважається, що найпершої в будинок (квартиру, дачу) повинне зайти саме ця тварина.

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33158-nichnyk.html#show_point Словарь української мови]
# Тлумачний словник української мови Івченко А. О.– Харків: Фоліо, 2000. – 540 с.[http://language.br.com.ua Тлумачний словник української мови Івченко А. О]
# СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО [http://www.hohlopedia.org.ua/ СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО]
# АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980) [http://sum.in.ua/ АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980)]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novosillya 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novosillya 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novosillya 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novosillya 4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Ні]]

Файл:Novosillya 4.jpg

2013-11-22T03:19:01Z

Lera:

Файл:Novosillya 3.jpg

2013-11-22T03:18:21Z

Lera:

Файл:Novosillya 2.jpg

2013-11-22T03:17:34Z

Lera:

Файл:Novosillya 1.jpg

2013-11-22T03:16:47Z

Lera:

Нічник

2013-11-22T03:11:30Z

Lera:

'''Нічник, -ка, '''''м. ''Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. См. '''Ночник 3. '''
[[Категорія:Ні]]

==«Словарь української мови»==
'''НІЧНИК''' -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. Cм. ночник 3.

==Сучасні словники==

'''Нічник''',-а́, ч.
1) Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч.
2) розм. Той, хто діє вночі.
3) Тварина, яка веде нічний спосіб життя (рись, дикий кіт тощо).

'''Нічник ''', а, чол. Том 5, 1974. — Стор. 430.
1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 92); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 277).
2. розм. Той, хто діє вночі. Не було [на майдані] ще тільки нічника, що вартує на полонині вночі, носить воду та підтримує вічний вогонь (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 16); Була глупа ніч і фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника (Юрій Яновський, II, 1954, 7)

'''Нічник''' 1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується нa ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Рибак, Помилка.., 1956, 92); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку. Не було ще тільки нічника, що вартує на полонині вночі, носить воду та підтримує вічний вогонь (Гжицький, Опришки, 1962, 16); Була глупа ніч і фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника (ІО. Яиов., II, 1954, 7)

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33158-nichnyk.html#show_point Словарь української мови]
# Тлумачний словник української мови Івченко А. О.– Харків: Фоліо, 2000. – 540 с.[http://language.br.com.ua Тлумачний словник української мови Івченко А. О]
# СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО [http://www.hohlopedia.org.ua/ СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО]
# АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980) [http://sum.in.ua/ АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980)]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nichnik 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nichnik 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nichnik 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nichnik 4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Ні]]

Файл:Nichnik 4.jpg

2013-11-22T03:08:31Z

Lera:

Файл:Nichnik 3.jpg

2013-11-22T03:07:37Z

Lera:

Файл:Nichnik 2.jpg

2013-11-22T03:06:52Z

Lera:

Файл:Nichnik 1.jpg

2013-11-22T03:06:14Z

Lera:

Нація

2013-11-22T02:53:05Z

Lera:

'''Нація, -ції, '''''ж. ''Нація. ''Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. ''Левиц. Пов. 6. ''Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. ''К. ХП. 9.
[[Категорія:На]]

==«Словарь української мови»==
'''Нація'''- нація,ції,ж. Нація Зібрані з усяких націй ,студенти не могли ніяк погодитись між собою .Левиц.Пов.6
Знятись вгору до великого задуму воздвинути різну націю з духовною занепаду .К.ХП.9.ст.532

==Сучасні словники==

'''Нація''' НАЦІЯ, ї, жін.
1. Конкретно-історична форма спільності людей, об'єднанихєдиноюмовою і територією, глибокимивнутрішнімиекономічнимизв'язками, певними рисами культури і характеру. Соціалізмпротинасильства над націями (Ленін, 28, 1956, 256); Українськанація.. будує свою культуру, національну формою, соціалістичнузмістом (Максим Рильський, III, 1956, 81).
2. Держава, країна. НайважливішезавданняОрганізаціїОб'єднанихНацій — забезпечити мир і безпеку для народів (РадянськаУкраїна, 10.XII 1946, 3).ГенеральнаАсамблеяОрганізаціїОб'єднанихНацій див.асамблея; Об'єднаніНації див. об'єднаний.
3. перен., ірон. Про яку-небудь групу людей. Він [міліціонер] повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся задьористо й вигадливо (Юрій Яновський, V, 1959, 140); Попів і тих, хто вірить в вас, Візьміть собі в небесну націю (Василь Еллан, I, 1958, 144).
Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — С. 232.

'''НАЦiЯ,i',ж.''' 1.Конкретно-iсторична форма спiльностiлюдей, об'эднанихэдиною мовою iтериторiэю,глибокими внутрiшнiми економiчними зв'язками,певними рисами культури iхарактеру;нарiд плем'я,народнiсть.2.Держава,краi'на.3.перен.,iрон.Про яку-небудь групу людей;клан,Жiночанацiя.с.320

'''Нація,ї,'''людська спільнота,яка проживає на певній території (найчастіше держави),розмовляє однією мовою,має спільну історію ,культуру,й національну свідомість ,а також спільну економіку та політику [ з лат.natio «народ»].ст.274

'''Нація,ї,ж.;'''у зверт.націє.
1.Історична спільність людей,об єднаних між собою спільною мовою,походженням,територією,психологією,культурою,побутом тощо.-народ.
2.Країна,держава.національний.с.556

'''Нація,ї,ж.'''1.Конкретно –історична форма спільності людей,об єднаних єдиною мовою і територією,глибокими внутрішніми економічними звязками,певними рисами культури і характеру.
2.Держава,країна.3.перен.,ірон.
Про яку-небудь групу людей .с.588

'''Нація,ї,ж.'''1.Конкретно –історична форма спільності людей,об єднаних єдиною мовою і територією,глибокими внутрішніми економічними звязками,певними рисами культури і характеру.
2.Держава,країна.3.перен.,ірон.
Про яку-небудь групу людей .с.744

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30164-nadykhannja.html#show_point Словарь української мови]
# Словник українськоїмови: В 11 т. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка, 1970—1980 [http://sum.in.ua/s/nadykhaty Словник українськоїмови: В 11 т. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка, 1970—1980]
# Новий тлумачний словник української мови.Рекомендовано Мiнiстерством освiти України.Видання друге,виправлене.Укладачi:Василь Яременко,Оксана Слiпушко. [http://www.hohlopedia.org.ua/ Новий тлумачний словник української мови]
# Тлумачний словник української мови: Понад 12500статей(близько 40 000 слів)/За ред.д-ра філологічних наук,проф.В.С.Калашника:Прапор.2002.-992с.[http://uktdic.appspot.com/ Тлумачний словник української мови]
# Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад.іголов.ред.В.Т.Бусел.-К.;Ірпінь:ВТФ «Перун»,2001.-1440с.[http://biblioteka.cc/index.php Великий тлумачний словник сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Нация1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Нация2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Нация3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Нация4.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Нация5.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:На]]

Файл:Нация5.jpg

2013-11-22T02:52:08Z

Lera:

Файл:Нация4.jpg

2013-11-22T02:51:11Z

Lera:

Файл:Нация3.jpg

2013-11-22T02:50:28Z

Lera:

Файл:Нация2.jpg

2013-11-22T02:49:52Z

Lera:

Файл:Нация1.jpg

2013-11-22T02:49:12Z

Lera:

Надихати

2013-11-22T02:41:32Z

Lera:

'''І. Надиха́ти, -ха́ю, -єш, '''сов. в. '''надихнути и надхнути, -хну, -не́ш, '''''гл. ''1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть. 2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) ''надихали думкою лихою. ''К. Дз. 31.

'''ІІ. Нади́хати, -ся. '''См. '''Надихувати, -ся. '''

[[Категорія:На]]

==«Словарь української мови»==

'''Надихати''' - надихати,ся См Надихувати,ся
надихати ,хаю,єш,сов.в надихнути и надхнути,хну,неш,гл.
1)вдыхать,вдохнуть( вочто),вдувать,вдунуть,
2) вдохновлять,вдохновить,(Нас)надихати думкою лихою.К.Дз.31.ст.482

==Сучасні словники==

'''Надихати''' НАДИХА́ТИ, аю, аєш і НАДИХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТХНУТИ і НАДИХНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Збуджувати, викликати душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (Микола Олійник, Леся, 1960, 160); Раз над Києвом стояла чудова весняна ніч, що так надихувала духом поезії Гоголя і Пушкіна (Нечуй-Левицький, I, 1956, 343); Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Павло Грабовський, I, 1959, 397); Ідуть брати твої на бій — не тисячі, а міліони... Тинадихнутиїхзумій, створи пісеньзалізні тони! (ПавлоТичина, II, 1957, 106);
// Викликатищо-небудь у когось. Я знаю: нечестиве те кохання, ..його ж мені вона сама натхнула (АгатангелКримський, Вибр., 1965, 45); Тизагинув, але твоя кров Натхнула до брата любов (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 32).
2. на що. Спонукати до яких-небудьучинків, дій (перев.благородних, високих). Комунізмнадихаєрадянських людей на героїчнупрацю на благо Батьківщини (КомуністУкраїни, 11, 1964, 33); Чисте і невичерпнеджереломудрих і всеперемагаючихленінськихідейзавждинадихуватиме нас на вірне і відданеслужіннянауці, радянськомународові (Мовознавство, XVI, 1961, 11); Якщо в музиці у яскравійхудожнійформівтіленівисокіпрагнення і почуття людей — вона знайдегарячийвідгук в серцях наших сучасників, надихнеїх на нові подвиги (ЛітературнаУкраїна, 30.III 1962, 1).
Словник українськоїмови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 68.

'''Надихати''' - Надихати,аю, аэшiНАДИХУВАТИ,ую,уэш, НАТХНУТИ iНАДИХНУТИ,ну,неш.1 Збуджувати,викликати душевне пiднесння,натхнення;надавати душевноi' сили;наснажувати.Раз над Киэвом стояла чудова весняна нiч,що так надихувала духом поезii' Гоголя iПушкiна (Н.-Лев.);\\ Викликати що-небудь у когось.Я знаю:нечесьтве те кохання,..його ж менiвона сама натхнула (Крим.).2.Спонукати до яких-небудь учинкiв,дiй(перев.благородних,високих). С.265

'''Надихати''' надихати,аю,аєш,недок.,надихнути,ну,неш,док.1.кого,що.викликати в когось душевне піднесення,натхнення – поезія надихає мене .2.на що .спонукати до яких –небудь вчинків ,дій –надихати на продуктивну працю.ст.260.

'''Надихати'''- надИхати,аю,аєш,док. Дихаючи,нагріти повітря або зробити його душним.
- надихАти,аю,аєш,недок.,надихнути,ну,неш, док.1.Викликати натхнення,душевний піднесення,надавати внутрішніх сил. – одухотворяти,окрилювати,наснажувати,запалювати.2.Спонукати до якихось дій,переважно високих ,благородних.натхнення.с.541

'''Надихати'''-Надихати,аю,аєш і надихувати,ую,уєш,недок.,надхнути і надихнути,ну,неш,док;перех.1.Збуджувати,викликати душевне піднесення,надхнення;надавати душевної сили. //Викликати що-небудь у когось.2.На що. Спонукати до яких-небудь вчинків,дій(перев.благородних,високих).

'''Надихати'''-надихати,аю,аєш і надихувати,ую,уєш,недок.,надхнути і надихнути,ну,неш,док;перех.1.Збуджувати,викликати душевне піднесення,надхнення;надавати душевної сили. //Викликати що-небудь у когось.2.На що. Спонукати до яких-небудь вчинків,дій(перев.благородних,високих).с.711

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30164-nadykhannja.html#show_point Словарь української мови]
# Словник українськоїмови: В 11 т. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка, 1970—1980 [http://sum.in.ua/s/nadykhaty Словник українськоїмови: В 11 т. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка, 1970—1980]
# Новий тлумачний словник української мови.Рекомендовано Мiнiстерством освiти України.Видання друге,виправлене.Укладачi:Василь Яременко,Оксана Слiпушко. [http://www.hohlopedia.org.ua/ Новий тлумачний словник української мови]
# Тлумачний словник української мови: Понад 12500статей(близько 40 000 слів)/За ред.д-ра філологічних наук,проф.В.С.Калашника:Прапор.2002.-992с.[http://uktdic.appspot.com/ Тлумачний словник української мови]
# Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад.іголов.ред.В.Т.Бусел.-К.;Ірпінь:ВТФ «Перун»,2001.-1440с.[http://biblioteka.cc/index.php Великий тлумачний словник сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Надихати1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Надихати2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Надихати3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Надихати4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:На]]

Файл:Надихати4.jpg

2013-11-22T02:30:54Z

Lera:

Файл:Надихати3.jpg

2013-11-22T02:30:12Z

Lera:

Файл:Надихати2.jpg

2013-11-22T02:29:12Z

Lera:

Файл:Надихати1.jpg

2013-11-22T02:28:24Z

Lera:

Носок

2013-11-22T01:48:30Z

Lera:

'''Носо́к, -ска, '''''м. ''Ум. отъ '''ніс. '''1) Носикъ. ''У моєї мами носок довгий. ''Г. Барв. 504. 2) Клювъ птицы. ''Рання пташка носок чистить. ''Чуб. І. 261. 3) Носокъ (обуви). ''Перебуйся назад носками. ''Ном. 4) У яйца: острый конецъ. 5) Передняя часть, передній уголъ лезвея топора. Сим. 24. Шух. І. 175, 182. 6) ''мн. ''Игра: носки.
[[Категорія:Но]]

==«Словарь української мови»==

Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. Став [Оксен] танцювати гопак на манір лезгинки, пружно викидаючи перед собою носки чобіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 209); Вона вже дивилася під ноги, й носками туфель не збивала мерзлих- грудочок (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 49).На носках — спираючись на передню частину ступні. З класу виходили тихенько, на носках (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 33); На носки ставати (стати, спинатися, зіп'ястися і т. ін.) — ставати, спираючись на передню частину ступні. Він стояв під насипом, зіп'явшись на носки, сердитий, знервований (Олесь Гончар, III, 1959, 368).

==Сучасні словники==

'''Носок'''', Ум. Оть ніс. 1) Носикь У мої мами носок довгий. I Барв 504. 2) Клювь птицы. Рання пташка носок чистить. Чуб I 261. 3) Носокь (обуви). Перебуйся назад носками. Ном. 4) У яйца: острый конець. 5) Передняя часть, передній уголь лезвея топора. Сим. 24.Шух. I 175, 182. 6) мн. Игра: носки.

'''Носок ''' 1. Зменш. До ніс 1,2. 2. Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін.

'''Носок''' Передня частина багатьох предметів. Ложку треба тримати носком до губів (Українські страви, 1957, 401); Лапчастий носок сошника розгортає ґрунт до вологого (Хлібороб України, 9, 1965, 30).
4. перев. мн. носки, їв. Те саме, що шкарпетки.

'''Носок''' Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. Став [Оксен] танцювати гопак на манір лезгинки, пружно викидаючи перед собою носки чобіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 209); Вона вже дивилася під ноги, й носками туфель не збивала мерзлих- грудочок (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 49). На носках — спираючись на передню частину ступні. З класу виходили [діти] тихенько, на носках (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 33); На носки ставати (стати, спинатися, зіп'ястися і т. ін.) — ставати, спираючись на передню частину ступні. Він стояв під насипом, зіп'явшись на носки, сердитий, знервований (Олесь Гончар, III, 1959, 368).

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33225-nora.html#show_point Словарь української мови]
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 442. [http://sum.in.ua/s/nora Словник української мови]
# Великий тлумачний словник сучасної української мови [http://www.hohlopedia.org.ua/ Великий тлумачний словник сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nosok 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nosok 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nosok 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nosok 4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Но]]

Файл:Nosok 4.jpg

2013-11-22T01:46:04Z

Lera:

Файл:Nosok 3.jpg

2013-11-22T01:45:30Z

Lera:

Файл:Nosok 2.jpg

2013-11-22T01:44:47Z

Lera:

Файл:Nosok 1.jpg

2013-11-22T01:44:07Z

Lera:

Нора

2013-11-22T01:37:00Z

Lera:

'''Нора, -ри, '''''ж. ''1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. См. '''Нориця 2. '''Ум. '''Нірка. '''Ув. '''Нороха. '''Мнж. 69.
[[Категорія:Но]]

==«Словарь української мови»==

Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 215);

==Сучасні словники==

'''Нора'''', 2) Жив Нури doens glaredus Шух. 1. 22 См Нориця 2. Ум. Нірка Ув. Ннороха. Мнж. 69.

'''НОРА ''' перен., розм. Темне, тісне приміщення. Любов та дружба промінь свій Так само кинуть крізь затвори, Як дійде голос вільний мій До вас у каторжницькі нори (Павло Грабовський, I, 1959, 272);
Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 215); Там, де колись.. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Панас Мирний, I, 1949, 179); Три дні тому.. потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 181); * У порівняннях. Десяток убогих хаток визирали із заметів, мов нори степових звірів (Степан Васильченко, I, 1959, 299).

'''НОРА''' Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. 2. перен., розм. Темне, тісне приміщення. Любов та дружба промінь свій Так само кинуть крізь затвори, Як дійде голос вільний мій До вас у каторжницькі нори (Павло Грабовський, I, 1959, 272);
// зневажл. Взагалі житло. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 169).

'''Нора''' Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. У порівн. 2. перен., розм.. Темне, тісне приміщення. // зневажл. Взагалі житло. 3. діал.. Джерело.

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33225-nora.html#show_point Словарь української мови]
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 442. [http://sum.in.ua/s/nora Словник української мови]
# Великий тлумачний словник сучасної української мови [http://www.hohlopedia.org.ua/ Великий тлумачний словник сучасної української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nora 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nora 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nora 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nora 4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Но]]

Файл:Nora 4.jpg

2013-11-22T01:32:29Z

Lera:

Файл:Nora 3.jpg

2013-11-22T01:31:33Z

Lera:

Файл:Nora 2.jpg

2013-11-22T01:30:46Z

Lera:

Файл:Nora 1.jpg

2013-11-22T01:30:04Z

Lera:

Новак

2013-11-22T01:13:11Z

Lera:

'''Новак, -ка, '''''м. ''1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г.
[[Категорія:Но]]

==«Словарь української мови»==
'''НОВАК, а, чол.''' Людина, яка недавно вступила куди-небудь, поселилась десь і т. ін. Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою (Степан Васильченко, Талант, 1955, 16); Відомості, здобуті від балакучої панни Нонни, стверджували й новаки, які нерідко попадали в нашу камеру (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 211

==Сучасні словники==

'''Новак ,ка м.''' 1)Новичекь. К.ПС.106. 2)Луна вь новолуніе,молодой місяць. Подольск. г.

'''Новак '''// Той, хто недавно почав займатись чим-небудь, не має навиків, досвіду. Новаки, ставши уперше на бетон, важко поверталися в блоці, невміло, невлад місили тісто (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 285); Як і вона, ми були новаками в бою (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 396).

'''Новак , -а , ч.''' Людина,яка недавно вступила куди – небудь, поселилась десь і т. ін. //Той, хто недавно почав займатися чим – небудь, не має навиків , досвіду. сторінка 624

'''Новак,а,'''ч.нова людина в якомусь колективі,в якій справі..Сторінка 175

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33173-novak.html#show_point Словарь української мови]
# Великий тлумачний словник сучасної української мови 2005рік [http://uk.wikipedia.org/wiki/ Великий тлумачний словник сучасної української мови 2005рік ]
# Тлумачний словник української мови [http://www.hohlopedia.org.ua/ Тлумачний словник української мови]
# АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980) [http://sum.in.ua/ АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980)]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novak1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novak2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novak3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novak4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Но]]

Файл:Novak4.jpg

2013-11-22T01:12:11Z

Lera:

Файл:Novak3.jpg

2013-11-22T01:11:11Z

Lera:

Файл:Novak2.jpg

2013-11-22T01:10:31Z

Lera:

Файл:Novak1.jpg

2013-11-22T01:09:42Z

Lera:

Наука

2013-11-22T00:57:05Z

Lera:

'''Наука, -ки, '''''ж. ''1) Наука. ''Люде, освічені наукою. ''К. ХП. 134. ''Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти. ''Левиц. І. 259. 2) Ученіе. ''І в школу хлопця одвела до п’яного дяка в науку. ''Шевч. 3) Урокъ, поученіе, наставленіе. ''Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка. ''Ном. № 7094.
[[Категорія:На]]

==«Словарь української мови»==
'''Наука, -ки, ж'''. 1) Наука. Люде, освічені наукою. К. ХП. 134. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти. Левиц. І. 259. 2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку. Шевч. 3) Урокъ,поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в лісбездрюка.

==Сучасні словники==

'''Наука''',-и, ж . 1. тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості ,що дає обєктивне відображення світу; система знань про закономірність розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ.<br>2. Окрема галузь цих знань. // тільки одн. Напряму якій – небудь галузі знань ,названий імям його засновника.<br>3. тільки одн. Освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання життєвого досвіду.<br>4. тільки одн. Те, що повчає, даєжиттєвий досвід; порада, урок, напучення.

'''НАУКА''', и, жін.
1. тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об'єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на оточуючий світ. Тепер Франко, 50-літній сильний мужчина, всі сили свої оддає українській літературі й науці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Радянська наука і техніка займають передові позиції у світовому науково-технічному прогресі (Комуніст України, 5, 1966, 21).

'''Наука,и ж.;у зверт.науко.'''
1. Людська діяльність яка має призначення виробити й теоретично систематизувати обєктивні знання про дійсність.
2. Одна з галузей такої діяльності, що має справу з одним аспектом дійсності.
3. перен. Люди,які зайняті такою діяльністю. 4. Освіта , знання, набуті людиною в процесі навчання,з життєвим досвідом.5.перен.Досвід,знання ,які знадобляться в майюутньому;застереження від помилок у майбутньому.

Наука – и,ж. 1. тільки один. Одна з форм суспільної свідомості , що дає об’єктивне відображення світу;система знань про закономірність розвитку на навколишній світ. 2. Окрема галузь знань.//тільки один . Напрям у якій – небуть галузі знань,названий ім’ям його засновника. 3. тільки один. Освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання,життєвого досвіду. 4. тільки один . Те,що повчає, дає життєвий досвід; порада ,урок,напучення.**для науки;у(на) науку – для застереження від прикрих помилок . 5 тільки .,заст. Навчання. Відати у науку.

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31732-nauka.html#show_point Словарь української мови]
# Великий тлумачний словник сучасної української мови 2005рік [http://uk.wikipedia.org/wiki/ Великий тлумачний словник сучасної української мови 2005рік ]
# Тлумачний словник української мови [http://www.hohlopedia.org.ua/ Тлумачний словник української мови]
# АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980) [http://sum.in.ua/ АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980)]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nauka1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nauka2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nauka3.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:На]]

Файл:Nauka3.jpg

2013-11-22T00:55:54Z

Lera:

Файл:Nauka2.jpg

2013-11-22T00:55:10Z

Lera:

Файл:Nauka1.jpg

2013-11-22T00:54:06Z

Lera:

Новина

2013-11-22T00:26:45Z

Lera:

'''Новина, -ни, '''''ж. ''1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. ''Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ''ЗОЮР. І. 217. ''В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. ''Гол. І. 79. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). ''Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ''ЗОЮР. І. 144. ''Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. ''Мет. 165. 4) Новое платье. Ном. № 4912. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. ''Позичений? каже Павло, краючи хліб. Оддамо, серце, оддамо новиною. ''МВ. (О. 1862. І. 74). ''Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! Яка там новина? Кавун, диня. ''Св. Л. 21. ''Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. ''Константиногр. у. Ум. '''Новинка. '''
[[Категорія:Но]]

==Сучасні словники==

'''Новина, -ни, ж.''' 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79. 3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. Мет. 165. 4) Новое платье. Ном. № 4912. 5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. МВ. (О. 1862. І. 74). Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Св. Л. 21. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Конст. у. Ум. новинка.

'''НОВИНА́''' (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. - щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Франко); Пиши мені, розказуй, друже, які новини на селі (І. Гончаренко); Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (М. Коцюбинський); Я й раніш бував на зборах, Це мені не першина (С. Воскрекасенко); Бідаку не первина, що ні з чим до млина (прислів'я).

'''НОВИНА '''Щойно або недавно одержане повідомлення, звістка і т. ін. про кого-, що-небудь. Розказала Стара черниця новину. Що в монастир до їх зайшла Княжна якась із-за Дніпра (Тарас Шевченко, II, 1963, 36); Ниши мені, розказуй, друже, які новини на селі? (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 64); Вони, жінки, завжди раніше за чоловіків дізнавалися про всілякі цікаві новини (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 66); Нічний пригадую я Київ, Коли жадана новина Про день останній лиходіїв Серця сп'янила нам до дна (Максим Рильський, II, 1960, 310).

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33177-novyna.html Словарь української мови]
# Словник української мови [http://sum.in.ua/s/novyna Словник української мови]
# Тлумачний словник української мови [http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru Тлумачний словник української мови]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novina 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novina 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novina 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Novina 4.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>

==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Не]]

Файл:Novina 4.jpg

2013-11-21T19:20:42Z

Lera:

Файл:Novina 3.jpg

2013-11-21T19:19:01Z

Lera:

Файл:Novina 2.jpg

2013-11-21T19:17:59Z

Lera:

Файл:Novina 1.jpg

2013-11-21T19:16:01Z

Lera:

Нелюб

2013-11-21T15:06:22Z

Lera:

'''Нелюб, -ба, '''''м. ''Нелюбимый мужчина, немилый. ''Хоче мене мати за нелюба дати. ''Нп. Ум. '''Нелюбонько, нелюбочко. '''Грин. III. 329.
==«Словарь української мови»==
'''Нелюб, -ба''' - м. Нелюбимый мужчина, немилый. Хоче мене мати за нелюба дати. Н. п. Ум. нелюбонько, нелюбочко. Грин. III. 329
==Сучасні словники==

'''НЕЛЮБ''', а, чол. Чоловік, якого не кохає жінка. Молода, весела, жартлива, вона і не гадала об тім, як важко з нелюбом цілий вік жити (Нечуй-Левицький, I, 1950, 88); Побажавши молодим щастя та дрібних діточок, ще й приказавши притому Тосі — «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., — Боженко поспішив до гурту поважних людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 62).

'''Нелюб див. нелюбий '''
-а, -е.
1) Якого хто-небудь не кохає. || у знач. ім. нелю/бий, -бого, ч.; нелю/ба, -бої, ж. Людина, яку хто-небудь не кохає.<br>2) До якого хто-небудь відчуває нелюбов, неприязнь, неприхильність. || У якому виражається неприязнь, неприхильне ставлення до кого-, чого-небудь. || Який не відповідає чиїмсь уподобанням, смакам, нахилам і т. ін.
<br>3) Який викликає незадоволення; неприємний.

'''нелю́б'''
предик. разг.
О ком-либо, кто не нравится кому-либо.

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32479-neljub.html#show_point Словарь української мови]
# Современный толковый словарь русского языка Ефремовой [http://www.classes.ru/all-russian/ Современный толковый словарь русского языка Ефремовой]
# СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО [http://www.hohlopedia.org.ua/ СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО]
# АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980) [http://sum.in.ua/ АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980)]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nelyub 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nelyub 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nelyub 3.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Не]]

Нелюб

2013-11-21T14:58:29Z

Lera:

'''Нелюб, -ба, '''''м. ''Нелюбимый мужчина, немилый. ''Хоче мене мати за нелюба дати. ''Нп. Ум. '''Нелюбонько, нелюбочко. '''Грин. III. 329.
==«Словарь української мови»==
'''Нелюб, -ба''' - м. Нелюбимый мужчина, немилый. Хоче мене мати за нелюба дати. Н. п. Ум. нелюбонько, нелюбочко. Грин. III. 329
==Сучасні словники==

'''НЕЛЮБ''', а, чол. Чоловік, якого не кохає жінка. Молода, весела, жартлива, вона і не гадала об тім, як важко з нелюбом цілий вік жити (Нечуй-Левицький, I, 1950, 88); Побажавши молодим щастя та дрібних діточок, ще й приказавши притому Тосі — «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., — Боженко поспішив до гурту поважних людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 62).

'''Нелюб див. нелюбий '''
-а, -е.
1) Якого хто-небудь не кохає. || у знач. ім. нелю/бий, -бого, ч.; нелю/ба, -бої, ж. Людина, яку хто-небудь не кохає.
2) До якого хто-небудь відчуває нелюбов, неприязнь, неприхильність. || У якому виражається неприязнь, неприхильне ставлення до кого-, чого-небудь. || Який не відповідає чиїмсь уподобанням, смакам, нахилам і т. ін.
3) Який викликає незадоволення; неприємний.

'''нелю́б'''
предик. разг.
О ком-либо, кто не нравится кому-либо.

<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32479-neljub.html#show_point Словарь української мови]
# Современный толковый словарь русского языка Ефремовой [http://www.classes.ru/all-russian/ Современный толковый словарь русского языка Ефремовой]
# СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО [http://www.hohlopedia.org.ua/ СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО]
# АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980) [http://sum.in.ua/ АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК(1970-1980)]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nelyub 1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nelyub 2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nelyub 3.jpg|x200px]]
|}
<div align="right"></div>
==Інтернет-джерела==

*http://sum.in.ua/

*http://hohlopedia.org.ua
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
[[Категорія:Не]]

Файл:Nelyub 3.jpg

2013-11-21T14:56:24Z

Lera:

Файл:Nelyub 2.jpg

2013-11-21T14:55:22Z

Lera:

Файл:Nelyub 1.jpg

2013-11-21T14:54:13Z

Lera: