Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Плеснути

2018-10-31T07:11:29Z

L.kuzemko:

'''Плесну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''плескати'''. 1) Плеснуть. ''Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. ''Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. ''Плеснула рученятами. ''
[[Категорія:Пл]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]

Пласток

2018-10-31T07:09:24Z

L.kuzemko:

'''Пласто́к, -тка, '''''м. ''У горшечниковъ: комъ размѣшанной глины овальной формы, приготовленный для работы изъ него. Вас. 178.
[[Категорія:Пл]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]

Дора

2017-11-26T12:00:22Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

Справжня арійська назва великоднього ритуального хліба – [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] – Дар землі і бога сонця Ра. Саме таку назву декілька тисячоліть мала нинішня паска. Посудина для свячення великодних дарів називалася дорінник. Дорінники виготовляли із соснових клепок боднарським способом, циліндричні за формою з незначним розширенням до верху. Ще на початку ХХ століття ці слова (дора, дорінник) зафіксував знаменитий дослідник Гуцульщини Володимир Шухевич.

'''Вікіпедія''' [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0 '''Па́ска''']— обрядовий здобний Великодній хліб поширений в Україні, ареалах розселення українців та у деяких інших народів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[https://www.youtube.com/watch?v=zzDBjjKa-08 '''Як приготувати паску'''], рецепт (відео)

==Див. також==
'''Цікаво знати:'''
Від інших ритуальних хлібів [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] відрізняється наявністю на ній солярного символу – свастики у вигляді прописної букви «г» зі спірально закрученими кінцями, який називається «великодник». При накладенні двох «великодників» твориться хрест-свастика (Юрій Боберський «Арійська сучасність Гуцулії» Микуличин 2009 (7517).

Сьогодні на Гуцульщині, на жаль, майже забуті слова «дора», «дорінник». Мешканець села Татарів з урочища Женець Стефурак Федір Петрович 1932 р.н., дорінник, що лишився йому у спадок від діда-прадіда називає «пасковец». Мешканка села Дора (передмістя Яремча) Петращук Анна Петрівна 1942 р.н. не чула що то є «дора», але паски випікає зі свастикою. Інші старожили села Дора розповіли, що назва їхнього села походить від імені якоїсь жидівки Дори Хайкіної, яка там колись самовіддано трудилася на «тяжкій» корчмарській ниві. При випадкових зустрічах зі священниками різних конфесій, на запитання що таке «дора» - останні співчутливо кивали головою по діагоналі.

Відповідь отримав від священника УАПЦ о. Ігоря Приймака: - частина просфори (проскура – хліб для причастя), що залишилась від «Агнця» називається «Антидор - Дор» - те що напроти «дори». (В даному випадку проведено заміну слова «дора» на слово «агнець» (ягня).

Приблизне тлумачення я отримав від мешканців села Яблуниця. Отинієць Володимир Ботюк, випускник духовної семінарії, журналіст, зазначив, що слово «дора» в якості причастя поширене на Гуцульщині і Буковині. Слово «Антидор» зафіксовано у церковній літературі: - (Юрій Федорів «Пояснення Церковних Богослужень і Святих Тайн» Торонто 1976). Ще одна назва Великоднього свячення – Артос – частинки хліба, який роздають у церкві мирянам на Провідну неділю під час миропомазання (о. Павло Белзюк УГКЦ с.Угорники). Артосом греки називали хліб, який завозили з Артанії. Арта-Артанія, Куявія і Славія – державне утворення українських земель докняжої доби, згадується арабськими і перськими істориками і географами у 8-9 ст. н.е.

Слово «дора» теж знаходимо у географічних назвах: Дорна-Ватра (тепер Ватра-Дор), Дорна-Кандрени – буковинські села, тепер у складі Румунії. м. Дора-Міттельбау (ФРН), м. Дору-Літораль (Португалія).., а також в іменах: Дора, Дорка, Ісидора, Дорко, Дорик (Теодор), які розповсюджені як у нас, так і по інших державах. А ще таку назву мало потужне арійське плем’я, що селилося в Карпатах – дори, доряни, дорійці. «Дори, що наїхали на Гелладу (Грецію в 12 ст. до н.е.) з-за Дунаю, були дуже войовничі. Вони мали кращу – не мідяну чи бронзову, а залізну зброю і були на конях. Дори зруйнували Мікени й інші міста та оволоділи цілим півостровом. Про цей їх наїзд написав історик Тукідит». (Володимир Паїк «Корінь безсмертної України», Львів 1995). Згодом у 9 ст. до н.е. у Лаконіці дорійці утворили державу-поліс під назвою Спарта. Після Пелопонеської війни 431-404 рр. до н.е. Спарта встановила гегемонію над усією Грецією. Таким чином дори стали одним із основних грецьких племен. На відміну від решти грецьких племен дорійці відрізнялися суворою військовою дисципліною, відвагою (згадаймо подвиг 300 спартанців), стійкими родовими традиціями, гордістю та простотою життя. (Сергій Наливайко «Етнічна історя давньої України» Київ 2007).

З часом дори адаптували вищу мікенську культуру: доричний ордер – один із трьох давньогрецьких ордерів, в його стилі у 6 ст. до н.е. збудовано храм Артеміди (одне із семи чудес світу); дорійський лад – один із семи різновидів діатонічних ладів народної музики – октавний звукоряд від ноти «Ре» до «Ре». Цікаво, що в бесіді з відомим музикознавцем, викладачем Коломийського педагогічного коледжу – п. Михайлом Тимофієвим зазначено, що улюблена тональність весільних музикантів Галичини - ре-мінор (паралельна – фа-мажор), у якій виконують коломийки та іншу народну музику. А весільні акапельні ладкання, дружки і свахи безпомилково розпочинають у тональності ре-мажор (ну, так, як би їм хтось до вуха причепив камертон). В тій же тональності дівчата на церковному подв’ї виконують обрядові великодні гагілки-гаївки. Історія – це та ж музика: її можна вивчити, розповісти, а потім – забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України (Євген Афанасьєв).

[http://home-recipes.com.ua/article/read/prostij-recept-paski.html'''Простий рецепт паски, яка вдається завжди''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дора

2017-11-26T11:57:57Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

Справжня арійська назва великоднього ритуального хліба – [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] – Дар землі і бога сонця Ра. Саме таку назву декілька тисячоліть мала нинішня паска. Посудина для свячення великодних дарів називалася дорінник. Дорінники виготовляли із соснових клепок боднарським способом, циліндричні за формою з незначним розширенням до верху. Ще на початку ХХ століття ці слова (дора, дорінник) зафіксував знаменитий дослідник Гуцульщини Володимир Шухевич.

'''Вікіпедія''' [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0 '''Па́ска''']— обрядовий здобний Великодній хліб поширений в Україні, ареалах розселення українців та у деяких інших народів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dora4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''Цікаво знати:'''
Від інших ритуальних хлібів [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] відрізняється наявністю на ній солярного символу – свастики у вигляді прописної букви «г» зі спірально закрученими кінцями, який називається «великодник». При накладенні двох «великодників» твориться хрест-свастика (Юрій Боберський «Арійська сучасність Гуцулії» Микуличин 2009 (7517).

Сьогодні на Гуцульщині, на жаль, майже забуті слова «дора», «дорінник». Мешканець села Татарів з урочища Женець Стефурак Федір Петрович 1932 р.н., дорінник, що лишився йому у спадок від діда-прадіда називає «пасковец». Мешканка села Дора (передмістя Яремча) Петращук Анна Петрівна 1942 р.н. не чула що то є «дора», але паски випікає зі свастикою. Інші старожили села Дора розповіли, що назва їхнього села походить від імені якоїсь жидівки Дори Хайкіної, яка там колись самовіддано трудилася на «тяжкій» корчмарській ниві. При випадкових зустрічах зі священниками різних конфесій, на запитання що таке «дора» - останні співчутливо кивали головою по діагоналі.

Відповідь отримав від священника УАПЦ о. Ігоря Приймака: - частина просфори (проскура – хліб для причастя), що залишилась від «Агнця» називається «Антидор - Дор» - те що напроти «дори». (В даному випадку проведено заміну слова «дора» на слово «агнець» (ягня).

Приблизне тлумачення я отримав від мешканців села Яблуниця. Отинієць Володимир Ботюк, випускник духовної семінарії, журналіст, зазначив, що слово «дора» в якості причастя поширене на Гуцульщині і Буковині. Слово «Антидор» зафіксовано у церковній літературі: - (Юрій Федорів «Пояснення Церковних Богослужень і Святих Тайн» Торонто 1976). Ще одна назва Великоднього свячення – Артос – частинки хліба, який роздають у церкві мирянам на Провідну неділю під час миропомазання (о. Павло Белзюк УГКЦ с.Угорники). Артосом греки називали хліб, який завозили з Артанії. Арта-Артанія, Куявія і Славія – державне утворення українських земель докняжої доби, згадується арабськими і перськими істориками і географами у 8-9 ст. н.е.

Слово «дора» теж знаходимо у географічних назвах: Дорна-Ватра (тепер Ватра-Дор), Дорна-Кандрени – буковинські села, тепер у складі Румунії. м. Дора-Міттельбау (ФРН), м. Дору-Літораль (Португалія).., а також в іменах: Дора, Дорка, Ісидора, Дорко, Дорик (Теодор), які розповсюджені як у нас, так і по інших державах. А ще таку назву мало потужне арійське плем’я, що селилося в Карпатах – дори, доряни, дорійці. «Дори, що наїхали на Гелладу (Грецію в 12 ст. до н.е.) з-за Дунаю, були дуже войовничі. Вони мали кращу – не мідяну чи бронзову, а залізну зброю і були на конях. Дори зруйнували Мікени й інші міста та оволоділи цілим півостровом. Про цей їх наїзд написав історик Тукідит». (Володимир Паїк «Корінь безсмертної України», Львів 1995). Згодом у 9 ст. до н.е. у Лаконіці дорійці утворили державу-поліс під назвою Спарта. Після Пелопонеської війни 431-404 рр. до н.е. Спарта встановила гегемонію над усією Грецією. Таким чином дори стали одним із основних грецьких племен. На відміну від решти грецьких племен дорійці відрізнялися суворою військовою дисципліною, відвагою (згадаймо подвиг 300 спартанців), стійкими родовими традиціями, гордістю та простотою життя. (Сергій Наливайко «Етнічна історя давньої України» Київ 2007).

З часом дори адаптували вищу мікенську культуру: доричний ордер – один із трьох давньогрецьких ордерів, в його стилі у 6 ст. до н.е. збудовано храм Артеміди (одне із семи чудес світу); дорійський лад – один із семи різновидів діатонічних ладів народної музики – октавний звукоряд від ноти «Ре» до «Ре». Цікаво, що в бесіді з відомим музикознавцем, викладачем Коломийського педагогічного коледжу – п. Михайлом Тимофієвим зазначено, що улюблена тональність весільних музикантів Галичини - ре-мінор (паралельна – фа-мажор), у якій виконують коломийки та іншу народну музику. А весільні акапельні ладкання, дружки і свахи безпомилково розпочинають у тональності ре-мажор (ну, так, як би їм хтось до вуха причепив камертон). В тій же тональності дівчата на церковному подв’ї виконують обрядові великодні гагілки-гаївки. Історія – це та ж музика: її можна вивчити, розповісти, а потім – забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України (Євген Афанасьєв).

[http://home-recipes.com.ua/article/read/prostij-recept-paski.html'''Простий рецепт паски, яка вдається завжди''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Dora4.jpg

2017-11-26T11:57:00Z

L.kuzemko:

Файл:Dora3.jpg

2017-11-26T11:56:48Z

L.kuzemko:

Файл:Dora2.jpg

2017-11-26T11:56:29Z

L.kuzemko:

Файл:Dora1.jpg

2017-11-26T11:56:16Z

L.kuzemko:

Дора

2017-11-26T11:50:33Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

Справжня арійська назва великоднього ритуального хліба – [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] – Дар землі і бога сонця Ра. Саме таку назву декілька тисячоліть мала нинішня паска. Посудина для свячення великодних дарів називалася дорінник. Дорінники виготовляли із соснових клепок боднарським способом, циліндричні за формою з незначним розширенням до верху. Ще на початку ХХ століття ці слова (дора, дорінник) зафіксував знаменитий дослідник Гуцульщини Володимир Шухевич.

'''Вікіпедія''' [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0 '''Па́ска''']— обрядовий здобний Великодній хліб поширений в Україні, ареалах розселення українців та у деяких інших народів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''Цікаво знати:'''
Від інших ритуальних хлібів [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] відрізняється наявністю на ній солярного символу – свастики у вигляді прописної букви «г» зі спірально закрученими кінцями, який називається «великодник». При накладенні двох «великодників» твориться хрест-свастика (Юрій Боберський «Арійська сучасність Гуцулії» Микуличин 2009 (7517).

Сьогодні на Гуцульщині, на жаль, майже забуті слова «дора», «дорінник». Мешканець села Татарів з урочища Женець Стефурак Федір Петрович 1932 р.н., дорінник, що лишився йому у спадок від діда-прадіда називає «пасковец». Мешканка села Дора (передмістя Яремча) Петращук Анна Петрівна 1942 р.н. не чула що то є «дора», але паски випікає зі свастикою. Інші старожили села Дора розповіли, що назва їхнього села походить від імені якоїсь жидівки Дори Хайкіної, яка там колись самовіддано трудилася на «тяжкій» корчмарській ниві. При випадкових зустрічах зі священниками різних конфесій, на запитання що таке «дора» - останні співчутливо кивали головою по діагоналі.

Відповідь отримав від священника УАПЦ о. Ігоря Приймака: - частина просфори (проскура – хліб для причастя), що залишилась від «Агнця» називається «Антидор - Дор» - те що напроти «дори». (В даному випадку проведено заміну слова «дора» на слово «агнець» (ягня).

Приблизне тлумачення я отримав від мешканців села Яблуниця. Отинієць Володимир Ботюк, випускник духовної семінарії, журналіст, зазначив, що слово «дора» в якості причастя поширене на Гуцульщині і Буковині. Слово «Антидор» зафіксовано у церковній літературі: - (Юрій Федорів «Пояснення Церковних Богослужень і Святих Тайн» Торонто 1976). Ще одна назва Великоднього свячення – Артос – частинки хліба, який роздають у церкві мирянам на Провідну неділю під час миропомазання (о. Павло Белзюк УГКЦ с.Угорники). Артосом греки називали хліб, який завозили з Артанії. Арта-Артанія, Куявія і Славія – державне утворення українських земель докняжої доби, згадується арабськими і перськими істориками і географами у 8-9 ст. н.е.

Слово «дора» теж знаходимо у географічних назвах: Дорна-Ватра (тепер Ватра-Дор), Дорна-Кандрени – буковинські села, тепер у складі Румунії. м. Дора-Міттельбау (ФРН), м. Дору-Літораль (Португалія).., а також в іменах: Дора, Дорка, Ісидора, Дорко, Дорик (Теодор), які розповсюджені як у нас, так і по інших державах. А ще таку назву мало потужне арійське плем’я, що селилося в Карпатах – дори, доряни, дорійці. «Дори, що наїхали на Гелладу (Грецію в 12 ст. до н.е.) з-за Дунаю, були дуже войовничі. Вони мали кращу – не мідяну чи бронзову, а залізну зброю і були на конях. Дори зруйнували Мікени й інші міста та оволоділи цілим півостровом. Про цей їх наїзд написав історик Тукідит». (Володимир Паїк «Корінь безсмертної України», Львів 1995). Згодом у 9 ст. до н.е. у Лаконіці дорійці утворили державу-поліс під назвою Спарта. Після Пелопонеської війни 431-404 рр. до н.е. Спарта встановила гегемонію над усією Грецією. Таким чином дори стали одним із основних грецьких племен. На відміну від решти грецьких племен дорійці відрізнялися суворою військовою дисципліною, відвагою (згадаймо подвиг 300 спартанців), стійкими родовими традиціями, гордістю та простотою життя. (Сергій Наливайко «Етнічна історя давньої України» Київ 2007).

З часом дори адаптували вищу мікенську культуру: доричний ордер – один із трьох давньогрецьких ордерів, в його стилі у 6 ст. до н.е. збудовано храм Артеміди (одне із семи чудес світу); дорійський лад – один із семи різновидів діатонічних ладів народної музики – октавний звукоряд від ноти «Ре» до «Ре». Цікаво, що в бесіді з відомим музикознавцем, викладачем Коломийського педагогічного коледжу – п. Михайлом Тимофієвим зазначено, що улюблена тональність весільних музикантів Галичини - ре-мінор (паралельна – фа-мажор), у якій виконують коломийки та іншу народну музику. А весільні акапельні ладкання, дружки і свахи безпомилково розпочинають у тональності ре-мажор (ну, так, як би їм хтось до вуха причепив камертон). В тій же тональності дівчата на церковному подв’ї виконують обрядові великодні гагілки-гаївки. Історія – це та ж музика: її можна вивчити, розповісти, а потім – забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України (Євген Афанасьєв).

[http://home-recipes.com.ua/article/read/prostij-recept-paski.html'''Простий рецепт паски, яка вдається завжди''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дора

2017-11-26T11:49:40Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

Справжня арійська назва великоднього ритуального хліба – [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] – Дар землі і бога сонця Ра. Саме таку назву декілька тисячоліть мала нинішня паска. Посудина для свячення великодних дарів називалася дорінник. Дорінники виготовляли із соснових клепок боднарським способом, циліндричні за формою з незначним розширенням до верху. Ще на початку ХХ століття ці слова (дора, дорінник) зафіксував знаменитий дослідник Гуцульщини Володимир Шухевич.

'''Вікіпедія''' [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0 '''Па́ска''']— обрядовий здобний Великодній хліб поширений в Україні, ареалах розселення українців та у деяких інших народів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''Цікаво знати:'''
Від інших ритуальних хлібів дора відрізняється наявністю на ній солярного символу – свастики у вигляді прописної букви «г» зі спірально закрученими кінцями, який називається «великодник». При накладенні двох «великодників» твориться хрест-свастика (Юрій Боберський «Арійська сучасність Гуцулії» Микуличин 2009 (7517).

Сьогодні на Гуцульщині, на жаль, майже забуті слова «дора», «дорінник». Мешканець села Татарів з урочища Женець Стефурак Федір Петрович 1932 р.н., дорінник, що лишився йому у спадок від діда-прадіда називає «пасковец». Мешканка села Дора (передмістя Яремча) Петращук Анна Петрівна 1942 р.н. не чула що то є «дора», але паски випікає зі свастикою. Інші старожили села Дора розповіли, що назва їхнього села походить від імені якоїсь жидівки Дори Хайкіної, яка там колись самовіддано трудилася на «тяжкій» корчмарській ниві. При випадкових зустрічах зі священниками різних конфесій, на запитання що таке «дора» - останні співчутливо кивали головою по діагоналі.

Відповідь отримав від священника УАПЦ о. Ігоря Приймака: - частина просфори (проскура – хліб для причастя), що залишилась від «Агнця» називається «Антидор - Дор» - те що напроти «дори». (В даному випадку проведено заміну слова «дора» на слово «агнець» (ягня).

Приблизне тлумачення я отримав від мешканців села Яблуниця. Отинієць Володимир Ботюк, випускник духовної семінарії, журналіст, зазначив, що слово «дора» в якості причастя поширене на Гуцульщині і Буковині. Слово «Антидор» зафіксовано у церковній літературі: - (Юрій Федорів «Пояснення Церковних Богослужень і Святих Тайн» Торонто 1976). Ще одна назва Великоднього свячення – Артос – частинки хліба, який роздають у церкві мирянам на Провідну неділю під час миропомазання (о. Павло Белзюк УГКЦ с.Угорники). Артосом греки називали хліб, який завозили з Артанії. Арта-Артанія, Куявія і Славія – державне утворення українських земель докняжої доби, згадується арабськими і перськими істориками і географами у 8-9 ст. н.е.

Слово «дора» теж знаходимо у географічних назвах: Дорна-Ватра (тепер Ватра-Дор), Дорна-Кандрени – буковинські села, тепер у складі Румунії. м. Дора-Міттельбау (ФРН), м. Дору-Літораль (Португалія).., а також в іменах: Дора, Дорка, Ісидора, Дорко, Дорик (Теодор), які розповсюджені як у нас, так і по інших державах. А ще таку назву мало потужне арійське плем’я, що селилося в Карпатах – дори, доряни, дорійці. «Дори, що наїхали на Гелладу (Грецію в 12 ст. до н.е.) з-за Дунаю, були дуже войовничі. Вони мали кращу – не мідяну чи бронзову, а залізну зброю і були на конях. Дори зруйнували Мікени й інші міста та оволоділи цілим півостровом. Про цей їх наїзд написав історик Тукідит». (Володимир Паїк «Корінь безсмертної України», Львів 1995). Згодом у 9 ст. до н.е. у Лаконіці дорійці утворили державу-поліс під назвою Спарта. Після Пелопонеської війни 431-404 рр. до н.е. Спарта встановила гегемонію над усією Грецією. Таким чином дори стали одним із основних грецьких племен. На відміну від решти грецьких племен дорійці відрізнялися суворою військовою дисципліною, відвагою (згадаймо подвиг 300 спартанців), стійкими родовими традиціями, гордістю та простотою життя. (Сергій Наливайко «Етнічна історя давньої України» Київ 2007).

З часом дори адаптували вищу мікенську культуру: доричний ордер – один із трьох давньогрецьких ордерів, в його стилі у 6 ст. до н.е. збудовано храм Артеміди (одне із семи чудес світу); дорійський лад – один із семи різновидів діатонічних ладів народної музики – октавний звукоряд від ноти «Ре» до «Ре». Цікаво, що в бесіді з відомим музикознавцем, викладачем Коломийського педагогічного коледжу – п. Михайлом Тимофієвим зазначено, що улюблена тональність весільних музикантів Галичини - ре-мінор (паралельна – фа-мажор), у якій виконують коломийки та іншу народну музику. А весільні акапельні ладкання, дружки і свахи безпомилково розпочинають у тональності ре-мажор (ну, так, як би їм хтось до вуха причепив камертон). В тій же тональності дівчата на церковному подв’ї виконують обрядові великодні гагілки-гаївки. Історія – це та ж музика: її можна вивчити, розповісти, а потім – забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України (Євген Афанасьєв).

[http://home-recipes.com.ua/article/read/prostij-recept-paski.html'''Простий рецепт паски, яка вдається завжди''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дора

2017-11-26T11:46:52Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

Справжня арійська назва великоднього ритуального хліба – [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] – Дар землі і бога сонця Ра. Саме таку назву декілька тисячоліть мала нинішня паска. Посудина для свячення великодних дарів називалася дорінник. Дорінники виготовляли із соснових клепок боднарським способом, циліндричні за формою з незначним розширенням до верху. Ще на початку ХХ століття ці слова (дора, дорінник) зафіксував знаменитий дослідник Гуцульщини Володимир Шухевич.

'''Вікіпедія''' [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0 '''Па́ска''']— обрядовий здобний Великодній хліб поширений в Україні, ареалах розселення українців та у деяких інших народів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''Цікаво знати:'''
Від інших ритуальних хлібів дора відрізняється наявністю на ній солярного символу – свастики у вигляді прописної букви «г» зі спірально закрученими кінцями, який називається «великодник». При накладенні двох «великодників» твориться хрест-свастика (Юрій Боберський «Арійська сучасність Гуцулії» Микуличин 2009 (7517).

Сьогодні на Гуцульщині, на жаль, майже забуті слова «дора», «дорінник». Мешканець села Татарів з урочища Женець Стефурак Федір Петрович 1932 р.н., дорінник, що лишився йому у спадок від діда-прадіда називає «пасковец». Мешканка села Дора (передмістя Яремча) Петращук Анна Петрівна 1942 р.н. не чула що то є «дора», але паски випікає зі свастикою. Інші старожили села Дора розповіли, що назва їхнього села походить від імені якоїсь жидівки Дори Хайкіної, яка там колись самовіддано трудилася на «тяжкій» корчмарській ниві. При випадкових зустрічах зі священниками різних конфесій, на запитання що таке «дора» - останні співчутливо кивали головою по діагоналі.

Відповідь отримав від священника УАПЦ о. Ігоря Приймака: - частина просфори (проскура – хліб для причастя), що залишилась від «Агнця» називається «Антидор - Дор» - те що напроти «дори». (В даному випадку проведено заміну слова «дора» на слово «агнець» (ягня).

Приблизне тлумачення я отримав від мешканців села Яблуниця. Отинієць Володимир Ботюк, випускник духовної семінарії, журналіст, зазначив, що слово «дора» в якості причастя поширене на Гуцульщині і Буковині. Слово «Антидор» зафіксовано у церковній літературі: - (Юрій Федорів «Пояснення Церковних Богослужень і Святих Тайн» Торонто 1976). Ще одна назва Великоднього свячення – Артос – частинки хліба, який роздають у церкві мирянам на Провідну неділю під час миропомазання (о. Павло Белзюк УГКЦ с.Угорники). Артосом греки називали хліб, який завозили з Артанії. Арта-Артанія, Куявія і Славія – державне утворення українських земель докняжої доби, згадується арабськими і перськими істориками і географами у 8-9 ст. н.е.

Слово «дора» теж знаходимо у географічних назвах: Дорна-Ватра (тепер Ватра-Дор), Дорна-Кандрени – буковинські села, тепер у складі Румунії. м. Дора-Міттельбау (ФРН), м. Дору-Літораль (Португалія).., а також в іменах: Дора, Дорка, Ісидора, Дорко, Дорик (Теодор), які розповсюджені як у нас, так і по інших державах. А ще таку назву мало потужне арійське плем’я, що селилося в Карпатах – дори, доряни, дорійці. «Дори, що наїхали на Гелладу (Грецію в 12 ст. до н.е.) з-за Дунаю, були дуже войовничі. Вони мали кращу – не мідяну чи бронзову, а залізну зброю і були на конях. Дори зруйнували Мікени й інші міста та оволоділи цілим півостровом. Про цей їх наїзд написав історик Тукідит». (Володимир Паїк «Корінь безсмертної України», Львів 1995). Згодом у 9 ст. до н.е. у Лаконіці дорійці утворили державу-поліс під назвою Спарта. Після Пелопонеської війни 431-404 рр. до н.е. Спарта встановила гегемонію над усією Грецією. Таким чином дори стали одним із основних грецьких племен. На відміну від решти грецьких племен дорійці відрізнялися суворою військовою дисципліною, відвагою (згадаймо подвиг 300 спартанців), стійкими родовими традиціями, гордістю та простотою життя. (Сергій Наливайко «Етнічна історя давньої України» Київ 2007).

З часом дори адаптували вищу мікенську культуру: доричний ордер – один із трьох давньогрецьких ордерів, в його стилі у 6 ст. до н.е. збудовано храм Артеміди (одне із семи чудес світу); дорійський лад – один із семи різновидів діатонічних ладів народної музики – октавний звукоряд від ноти «Ре» до «Ре». Цікаво, що в бесіді з відомим музикознавцем, викладачем Коломийського педагогічного коледжу – п. Михайлом Тимофієвим зазначено, що улюблена тональність весільних музикантів Галичини - ре-мінор (паралельна – фа-мажор), у якій виконують коломийки та іншу народну музику. А весільні акапельні ладкання, дружки і свахи безпомилково розпочинають у тональності ре-мажор (ну, так, як би їм хтось до вуха причепив камертон). В тій же тональності дівчата на церковному подв’ї виконують обрядові великодні гагілки-гаївки. Історія – це та ж музика: її можна вивчити, розповісти, а потім – забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України (Євген Афанасьєв).

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дора

2017-11-26T11:44:20Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

Справжня арійська назва великоднього ритуального хліба – [http://www.harmony.com.ua/sacred/76.html'''дора'''] – Дар землі і бога сонця Ра. Саме таку назву декілька тисячоліть мала нинішня паска. Посудина для свячення великодних дарів називалася дорінник. Дорінники виготовляли із соснових клепок боднарським способом, циліндричні за формою з незначним розширенням до верху. Ще на початку ХХ століття ці слова (дора, дорінник) зафіксував знаменитий дослідник Гуцульщини Володимир Шухевич.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''Цікаво знати:'''
Від інших ритуальних хлібів дора відрізняється наявністю на ній солярного символу – свастики у вигляді прописної букви «г» зі спірально закрученими кінцями, який називається «великодник». При накладенні двох «великодників» твориться хрест-свастика (Юрій Боберський «Арійська сучасність Гуцулії» Микуличин 2009 (7517).

Сьогодні на Гуцульщині, на жаль, майже забуті слова «дора», «дорінник». Мешканець села Татарів з урочища Женець Стефурак Федір Петрович 1932 р.н., дорінник, що лишився йому у спадок від діда-прадіда називає «пасковец». Мешканка села Дора (передмістя Яремча) Петращук Анна Петрівна 1942 р.н. не чула що то є «дора», але паски випікає зі свастикою. Інші старожили села Дора розповіли, що назва їхнього села походить від імені якоїсь жидівки Дори Хайкіної, яка там колись самовіддано трудилася на «тяжкій» корчмарській ниві. При випадкових зустрічах зі священниками різних конфесій, на запитання що таке «дора» - останні співчутливо кивали головою по діагоналі.

Відповідь отримав від священника УАПЦ о. Ігоря Приймака: - частина просфори (проскура – хліб для причастя), що залишилась від «Агнця» називається «Антидор - Дор» - те що напроти «дори». (В даному випадку проведено заміну слова «дора» на слово «агнець» (ягня).

Приблизне тлумачення я отримав від мешканців села Яблуниця. Отинієць Володимир Ботюк, випускник духовної семінарії, журналіст, зазначив, що слово «дора» в якості причастя поширене на Гуцульщині і Буковині. Слово «Антидор» зафіксовано у церковній літературі: - (Юрій Федорів «Пояснення Церковних Богослужень і Святих Тайн» Торонто 1976). Ще одна назва Великоднього свячення – Артос – частинки хліба, який роздають у церкві мирянам на Провідну неділю під час миропомазання (о. Павло Белзюк УГКЦ с.Угорники). Артосом греки називали хліб, який завозили з Артанії. Арта-Артанія, Куявія і Славія – державне утворення українських земель докняжої доби, згадується арабськими і перськими істориками і географами у 8-9 ст. н.е.

Слово «дора» теж знаходимо у географічних назвах: Дорна-Ватра (тепер Ватра-Дор), Дорна-Кандрени – буковинські села, тепер у складі Румунії. м. Дора-Міттельбау (ФРН), м. Дору-Літораль (Португалія).., а також в іменах: Дора, Дорка, Ісидора, Дорко, Дорик (Теодор), які розповсюджені як у нас, так і по інших державах. А ще таку назву мало потужне арійське плем’я, що селилося в Карпатах – дори, доряни, дорійці. «Дори, що наїхали на Гелладу (Грецію в 12 ст. до н.е.) з-за Дунаю, були дуже войовничі. Вони мали кращу – не мідяну чи бронзову, а залізну зброю і були на конях. Дори зруйнували Мікени й інші міста та оволоділи цілим півостровом. Про цей їх наїзд написав історик Тукідит». (Володимир Паїк «Корінь безсмертної України», Львів 1995). Згодом у 9 ст. до н.е. у Лаконіці дорійці утворили державу-поліс під назвою Спарта. Після Пелопонеської війни 431-404 рр. до н.е. Спарта встановила гегемонію над усією Грецією. Таким чином дори стали одним із основних грецьких племен. На відміну від решти грецьких племен дорійці відрізнялися суворою військовою дисципліною, відвагою (згадаймо подвиг 300 спартанців), стійкими родовими традиціями, гордістю та простотою життя. (Сергій Наливайко «Етнічна історя давньої України» Київ 2007).

З часом дори адаптували вищу мікенську культуру: доричний ордер – один із трьох давньогрецьких ордерів, в його стилі у 6 ст. до н.е. збудовано храм Артеміди (одне із семи чудес світу); дорійський лад – один із семи різновидів діатонічних ладів народної музики – октавний звукоряд від ноти «Ре» до «Ре». Цікаво, що в бесіді з відомим музикознавцем, викладачем Коломийського педагогічного коледжу – п. Михайлом Тимофієвим зазначено, що улюблена тональність весільних музикантів Галичини - ре-мінор (паралельна – фа-мажор), у якій виконують коломийки та іншу народну музику. А весільні акапельні ладкання, дружки і свахи безпомилково розпочинають у тональності ре-мажор (ну, так, як би їм хтось до вуха причепив камертон). В тій же тональності дівчата на церковному подв’ї виконують обрядові великодні гагілки-гаївки. Історія – це та ж музика: її можна вивчити, розповісти, а потім – забути. Але можна знайти ту мелодію, пізнавши яку, не забудеш потім ніколи жодної ноти у величезному творінні, яким є історія України (Євген Афанасьєв).

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дора

2017-11-26T11:42:25Z

L.kuzemko:

Дора

2017-11-26T11:35:00Z

L.kuzemko:

'''Дора, -ри, '''''ж. ''= '''Паска. '''Шух. І. 106, 251.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Достаток

2017-11-26T11:33:42Z

L.kuzemko:

'''Достаток, -тку, '''''м. ''Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. ''Достаток чинить статок. ''Ном. ''Тогді любва бере, як достаток є. ''Ном. № 8921. ''Він при достатку. ''Черк. у. ''Достаток добрий у його. ''Черк. у. ''Як би у мене достатки, то я б учився. ''Ромен. у. ''Хто буде ховати ''(мерця)? ''На які достатки? ''Мир. Пов. ІІ. 115. У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. ''Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. ''Каменец. у. Ум. '''Достаточен. '''Сим. 227.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словопедія'''
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264266.html '''ДОСТАТОК'''] забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 388.
['''ДОСТА́ТОК'''], тку, ч.

1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); Грицько, ..пишаючись своїми достатками, сам тепер думав не про убожество (Мирний, II, 1954, 79); Чесна трудова сім’я живе в достатку, бо, як говориться: де працює гурточок, там повний куточок (Колг. Укр., 4, 1956, 22); // Матеріальні засоби, доходи. Як прийде час, вибере [Грицько картоплю], привезе додому, і вже всі достатки (Ірчан, II, 1958, 70).

2. тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Всі наші люди мусять мати (і матимуть!) достаток найкращих у світі фруктів (Гончар, М. Братусь, 1951, 74); Достаток високоякісних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості неможливий без крутого піднесення тваринництва (Ком. Укр., 4, 1963, 21).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=23&t=1397 '''достаток'''] (матеріальна незалежність) заможність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск.

[http://wooordhunt.ru/word/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA'''Достаток'''] (англ.) prosperity, sufficiency, plenty, easy circumstances, competency

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[https://www.youtube.com/watch?v=sDWDPfKFJfE Лялька-оберіг на достаток] (відео)

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Достаток

2017-11-26T11:24:49Z

L.kuzemko:

'''Достаток, -тку, '''''м. ''Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. ''Достаток чинить статок. ''Ном. ''Тогді любва бере, як достаток є. ''Ном. № 8921. ''Він при достатку. ''Черк. у. ''Достаток добрий у його. ''Черк. у. ''Як би у мене достатки, то я б учився. ''Ромен. у. ''Хто буде ховати ''(мерця)? ''На які достатки? ''Мир. Пов. ІІ. 115. У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. ''Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. ''Каменец. у. Ум. '''Достаточен. '''Сим. 227.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словопедія'''
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264266.html '''ДОСТАТОК'''] забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 388.
['''ДОСТА́ТОК'''], тку, ч.

1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); Грицько, ..пишаючись своїми достатками, сам тепер думав не про убожество (Мирний, II, 1954, 79); Чесна трудова сім’я живе в достатку, бо, як говориться: де працює гурточок, там повний куточок (Колг. Укр., 4, 1956, 22); // Матеріальні засоби, доходи. Як прийде час, вибере [Грицько картоплю], привезе додому, і вже всі достатки (Ірчан, II, 1958, 70).

2. тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Всі наші люди мусять мати (і матимуть!) достаток найкращих у світі фруктів (Гончар, М. Братусь, 1951, 74); Достаток високоякісних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості неможливий без крутого піднесення тваринництва (Ком. Укр., 4, 1963, 21).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=23&t=1397 '''достаток'''] (матеріальна незалежність) заможність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск.

[http://wooordhunt.ru/word/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA'''Достаток'''] (англ.) prosperity, sufficiency, plenty, easy circumstances, competency

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tok5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Tok5.jpg

2017-11-26T11:23:28Z

L.kuzemko:

Файл:Tok4.jpg

2017-11-26T11:23:16Z

L.kuzemko:

Файл:Tok3.jpg

2017-11-26T11:23:03Z

L.kuzemko:

Файл:Tok1.jpg

2017-11-26T11:22:51Z

L.kuzemko:

Достаток

2017-11-26T11:11:32Z

L.kuzemko:

'''Достаток, -тку, '''''м. ''Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. ''Достаток чинить статок. ''Ном. ''Тогді любва бере, як достаток є. ''Ном. № 8921. ''Він при достатку. ''Черк. у. ''Достаток добрий у його. ''Черк. у. ''Як би у мене достатки, то я б учився. ''Ромен. у. ''Хто буде ховати ''(мерця)? ''На які достатки? ''Мир. Пов. ІІ. 115. У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. ''Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. ''Каменец. у. Ум. '''Достаточен. '''Сим. 227.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словопедія'''
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264266.html '''ДОСТАТОК'''] забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 388.
['''ДОСТА́ТОК'''], тку, ч.

1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); Грицько, ..пишаючись своїми достатками, сам тепер думав не про убожество (Мирний, II, 1954, 79); Чесна трудова сім’я живе в достатку, бо, як говориться: де працює гурточок, там повний куточок (Колг. Укр., 4, 1956, 22); // Матеріальні засоби, доходи. Як прийде час, вибере [Грицько картоплю], привезе додому, і вже всі достатки (Ірчан, II, 1958, 70).

2. тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Всі наші люди мусять мати (і матимуть!) достаток найкращих у світі фруктів (Гончар, М. Братусь, 1951, 74); Достаток високоякісних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості неможливий без крутого піднесення тваринництва (Ком. Укр., 4, 1963, 21).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=23&t=1397 '''достаток'''] (матеріальна незалежність) заможність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск.

[http://wooordhunt.ru/word/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA'''Достаток'''] (англ.) prosperity, sufficiency, plenty, easy circumstances, competency

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Достаток

2017-11-26T11:03:46Z

L.kuzemko:

Достойний

2017-11-26T11:02:46Z

L.kuzemko:

'''Достойний, -а, -е. '''Достойный. ''Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? ''К. ЧР. 336.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''Словопедія'''
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264273.html ДОСТОЙНИЙ] ур., вартий, гідний; (син народу) заслужений, шановний, вартий поваги.

'''Словник української мови''' (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 389.
[http://sum.in.ua/s/dostojnyj'''ДОСТО́ЙНИЙ'''], а, е.
1. чого. Який заслуговує, вартий чого-небудь; гідний. Я відповів своїм прихильникам: на те, щоб славити мене прилюдно — я не згоджуюсь, бо не достойний того (Панас Мирний, V, 1955, 386); — Робіть у вашому житті все тільки так, щоб бути достойними червоного прапора (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 57).
2. Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-, чому-небудь; гідний. Ворог чіпляється за кожен горбок, від могили до могили гонять його достойні сини своїх великих предків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 4); Панас Мирний був достойним продовжувачем традицій революційно-демократичної естетики і в своїх творах непохитно дотримувався її принципів (Історія української літератури, I, 1954, 386).
3. Який має потрібні позитивні якості. [Лукерія Степанівна:] І який чоловік достойний, і гості наїздять все достойні люде (Марко Кропивницький, II, 1958, 297); Школа зброї, в якій служив Павло, дала для фронту достойне поповнення (Василь Кучер, Голод, 1961, 66).

'''Всесвітній словник української мови''' [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 '''Достойний'''] '''Синоніми:''' ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ[ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]розм.,ВА́РТНИЙдіал.Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); - Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, - вимагали колгоспниці. - Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); - Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); - Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[https://ua.censor.net.ua/video_news/459193/memorialnu_doshku_yevgenovi_yalovtsyu_yakyyi_zagynuv_pid_minometnym_obstrilom_u_zoni_ato_vidkryly_na Меморіальну дошку Євгенові Яловцю, який загинув під мінометним обстрілом у зоні АТО, відкрили на Кіровоградщині]. ВІДЕО

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Достойний

2017-11-26T10:52:46Z

L.kuzemko:

'''Достойний, -а, -е. '''Достойный. ''Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? ''К. ЧР. 336.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''Словопедія'''
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264273.html ДОСТОЙНИЙ] ур., вартий, гідний; (син народу) заслужений, шановний, вартий поваги.

'''Словник української мови''' (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 389.
[http://sum.in.ua/s/dostojnyj'''ДОСТО́ЙНИЙ'''], а, е.
1. чого. Який заслуговує, вартий чого-небудь; гідний. Я відповів своїм прихильникам: на те, щоб славити мене прилюдно — я не згоджуюсь, бо не достойний того (Панас Мирний, V, 1955, 386); — Робіть у вашому житті все тільки так, щоб бути достойними червоного прапора (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 57).
2. Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-, чому-небудь; гідний. Ворог чіпляється за кожен горбок, від могили до могили гонять його достойні сини своїх великих предків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 4); Панас Мирний був достойним продовжувачем традицій революційно-демократичної естетики і в своїх творах непохитно дотримувався її принципів (Історія української літератури, I, 1954, 386).
3. Який має потрібні позитивні якості. [Лукерія Степанівна:] І який чоловік достойний, і гості наїздять все достойні люде (Марко Кропивницький, II, 1958, 297); Школа зброї, в якій служив Павло, дала для фронту достойне поповнення (Василь Кучер, Голод, 1961, 66).

'''Всесвітній словник української мови''' [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 '''Достойний'''] '''Синоніми:''' ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ[ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]розм.,ВА́РТНИЙдіал.Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); - Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, - вимагали колгоспниці. - Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); - Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); - Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dct4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Dct4.jpg

2017-11-26T10:51:12Z

L.kuzemko:

Файл:Dct3.jpg

2017-11-26T10:50:59Z

L.kuzemko:

Файл:Dct2.jpg

2017-11-26T10:50:42Z

L.kuzemko:

Файл:Dct1.jpg

2017-11-26T10:50:28Z

L.kuzemko:

Достойний

2017-11-26T10:41:30Z

L.kuzemko:

'''Достойний, -а, -е. '''Достойный. ''Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? ''К. ЧР. 336.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
'''Словопедія'''
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264273.html ДОСТОЙНИЙ] ур., вартий, гідний; (син народу) заслужений, шановний, вартий поваги.

'''Словник української мови''' (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 389.
[http://sum.in.ua/s/dostojnyj'''ДОСТО́ЙНИЙ'''], а, е.
1. чого. Який заслуговує, вартий чого-небудь; гідний. Я відповів своїм прихильникам: на те, щоб славити мене прилюдно — я не згоджуюсь, бо не достойний того (Панас Мирний, V, 1955, 386); — Робіть у вашому житті все тільки так, щоб бути достойними червоного прапора (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 57).
2. Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-, чому-небудь; гідний. Ворог чіпляється за кожен горбок, від могили до могили гонять його достойні сини своїх великих предків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 4); Панас Мирний був достойним продовжувачем традицій революційно-демократичної естетики і в своїх творах непохитно дотримувався її принципів (Історія української літератури, I, 1954, 386).
3. Який має потрібні позитивні якості. [Лукерія Степанівна:] І який чоловік достойний, і гості наїздять все достойні люде (Марко Кропивницький, II, 1958, 297); Школа зброї, в якій служив Павло, дала для фронту достойне поповнення (Василь Кучер, Голод, 1961, 66).

'''Всесвітній словник української мови''' [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 '''Достойний'''] '''Синоніми:''' ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ[ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ[ГО́ДЕН]розм.,ВА́РТНИЙдіал.Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); - Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, - вимагали колгоспниці. - Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); - Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); - Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Достойний

2017-11-26T10:34:59Z

L.kuzemko:

'''Достойний, -а, -е. '''Достойный. ''Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? ''К. ЧР. 336.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Dss5.jpg

2017-11-26T10:33:12Z

L.kuzemko:

Файл:Dss4.jpg

2017-11-26T10:32:43Z

L.kuzemko:

Файл:Dss3.jpg

2017-11-26T10:32:30Z

L.kuzemko:

Файл:Dss2.jpg

2017-11-26T10:32:15Z

L.kuzemko:

Доступ

2017-11-26T10:31:52Z

L.kuzemko:

'''Доступ, -пу, '''''м. ''Доступъ. ''Прозьба доступ має. ''Ном., стр. 286, № 4466.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словник української мови:''' в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390. [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF'''ДО́СТУП'''], у, ч.
1. Місце, по якому можна підійти, наблизитися до чого-небудь; прохід до чого-небудь. Невже та довга будівля.. її колись оселя? Місце те, та хата незнайома: доступ до неї не через хвіртку, а прямо з улиці (Мирний, III, 1954, 334); Флотський патруль закрив доступ у порт, замкнувши гратчасту залізну браму (Кучер, Голод, 1961, 191).
2. Можливість входити куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-небудь і т. ін. Щодо ректора.., то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр., IV, 1950, 232); Щоб закрити в садок доступ шарикам, курям і котам, Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // Можливість користуватися, займатися чим-небудь і т. ін. Якби його було вчити замолоду, якби йому було дати доступ до таємниць науки — який би то вийшов.. чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467); Стадницький намагається добити його відомими іменами і своєю ерудицією,.. недарма ж він колись мав доступ і квиток в книгосховище Британського музею (Стельмах, Хліб.., 1959, 42).
3. Можливість проникання куди-небудь. Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434).

'''УКРАЇНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК''' [http://www.marazm.org.ua/document/termin/index.php?file=%C4%EE%F1%F2%F3%EF.txt '''Доступ'''] - реалізація можливості: знаходження в зоні обмеження доступу; отримання інформації і документів;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dss2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dss3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dss4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dss5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[https://support.microsoft.com/uk-ua/help/4027674/windows-share-files-in-file-explorer Спільний '''доступ''' до файлів у Файловому провіднику]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 ЗАКОН УКРАЇНИ Про '''доступ''' до публічної інформації]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Доступ

2017-11-26T10:25:54Z

L.kuzemko:

'''Доступ, -пу, '''''м. ''Доступъ. ''Прозьба доступ має. ''Ном., стр. 286, № 4466.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словник української мови:''' в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390. [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF'''ДО́СТУП'''], у, ч.
1. Місце, по якому можна підійти, наблизитися до чого-небудь; прохід до чого-небудь. Невже та довга будівля.. її колись оселя? Місце те, та хата незнайома: доступ до неї не через хвіртку, а прямо з улиці (Мирний, III, 1954, 334); Флотський патруль закрив доступ у порт, замкнувши гратчасту залізну браму (Кучер, Голод, 1961, 191).
2. Можливість входити куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-небудь і т. ін. Щодо ректора.., то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр., IV, 1950, 232); Щоб закрити в садок доступ шарикам, курям і котам, Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // Можливість користуватися, займатися чим-небудь і т. ін. Якби його було вчити замолоду, якби йому було дати доступ до таємниць науки — який би то вийшов.. чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467); Стадницький намагається добити його відомими іменами і своєю ерудицією,.. недарма ж він колись мав доступ і квиток в книгосховище Британського музею (Стельмах, Хліб.., 1959, 42).
3. Можливість проникання куди-небудь. Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434).

'''УКРАЇНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК''' [http://www.marazm.org.ua/document/termin/index.php?file=%C4%EE%F1%F2%F3%EF.txt '''Доступ'''] - реалізація можливості: знаходження в зоні обмеження доступу; отримання інформації і документів;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[https://support.microsoft.com/uk-ua/help/4027674/windows-share-files-in-file-explorer Спільний '''доступ''' до файлів у Файловому провіднику]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 ЗАКОН УКРАЇНИ Про '''доступ''' до публічної інформації]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Доступ

2017-11-26T10:25:28Z

L.kuzemko:

'''Доступ, -пу, '''''м. ''Доступъ. ''Прозьба доступ має. ''Ном., стр. 286, № 4466.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словник української мови:''' в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390. [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF'''ДО́СТУП'''], у, ч.
1. Місце, по якому можна підійти, наблизитися до чого-небудь; прохід до чого-небудь. Невже та довга будівля.. її колись оселя? Місце те, та хата незнайома: доступ до неї не через хвіртку, а прямо з улиці (Мирний, III, 1954, 334); Флотський патруль закрив доступ у порт, замкнувши гратчасту залізну браму (Кучер, Голод, 1961, 191).
2. Можливість входити куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-небудь і т. ін. Щодо ректора.., то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр., IV, 1950, 232); Щоб закрити в садок доступ шарикам, курям і котам, Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // Можливість користуватися, займатися чим-небудь і т. ін. Якби його було вчити замолоду, якби йому було дати доступ до таємниць науки — який би то вийшов.. чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467); Стадницький намагається добити його відомими іменами і своєю ерудицією,.. недарма ж він колись мав доступ і квиток в книгосховище Британського музею (Стельмах, Хліб.., 1959, 42).
3. Можливість проникання куди-небудь. Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434).

'''УКРАЇНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК''' [http://www.marazm.org.ua/document/termin/index.php?file=%C4%EE%F1%F2%F3%EF.txt '''Доступ'''] - реалізація можливості: знаходження в зоні обмеження доступу; отримання інформації і документів;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[https://support.microsoft.com/uk-ua/help/4027674/windows-share-files-in-file-explorer Спільний '''доступ''' до файлів у Файловому провіднику]
[[Файл:Dss1.jpg|міні]]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 ЗАКОН УКРАЇНИ Про '''доступ''' до публічної інформації]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Dss1.jpg

2017-11-26T10:21:12Z

L.kuzemko:

Доступ

2017-11-26T10:19:46Z

L.kuzemko:

'''Доступ, -пу, '''''м. ''Доступъ. ''Прозьба доступ має. ''Ном., стр. 286, № 4466.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словник української мови:''' в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390. [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF'''ДО́СТУП'''], у, ч.
1. Місце, по якому можна підійти, наблизитися до чого-небудь; прохід до чого-небудь. Невже та довга будівля.. її колись оселя? Місце те, та хата незнайома: доступ до неї не через хвіртку, а прямо з улиці (Мирний, III, 1954, 334); Флотський патруль закрив доступ у порт, замкнувши гратчасту залізну браму (Кучер, Голод, 1961, 191).
2. Можливість входити куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-небудь і т. ін. Щодо ректора.., то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр., IV, 1950, 232); Щоб закрити в садок доступ шарикам, курям і котам, Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // Можливість користуватися, займатися чим-небудь і т. ін. Якби його було вчити замолоду, якби йому було дати доступ до таємниць науки — який би то вийшов.. чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467); Стадницький намагається добити його відомими іменами і своєю ерудицією,.. недарма ж він колись мав доступ і квиток в книгосховище Британського музею (Стельмах, Хліб.., 1959, 42).
3. Можливість проникання куди-небудь. Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434).

'''УКРАЇНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК''' [http://www.marazm.org.ua/document/termin/index.php?file=%C4%EE%F1%F2%F3%EF.txt '''Доступ'''] - реалізація можливості: знаходження в зоні обмеження доступу; отримання інформації і документів;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Доступ

2017-11-26T10:19:05Z

L.kuzemko:

'''Доступ, -пу, '''''м. ''Доступъ. ''Прозьба доступ має. ''Ном., стр. 286, № 4466.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Словник української мови:''' в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 390.
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF'''ДО́СТУП'''], у, ч.
1. Місце, по якому можна підійти, наблизитися до чого-небудь; прохід до чого-небудь. Невже та довга будівля.. її колись оселя? Місце те, та хата незнайома: доступ до неї не через хвіртку, а прямо з улиці (Мирний, III, 1954, 334); Флотський патруль закрив доступ у порт, замкнувши гратчасту залізну браму (Кучер, Голод, 1961, 191).
2. Можливість входити куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-небудь і т. ін. Щодо ректора.., то хоч ми й любили його і вважали справедливим, але доступу до нього не мали (Фр., IV, 1950, 232); Щоб закрити в садок доступ шарикам, курям і котам, Марина Василівна межу саду виклала валиком з дерну (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // Можливість користуватися, займатися чим-небудь і т. ін. Якби його було вчити замолоду, якби йому було дати доступ до таємниць науки — який би то вийшов.. чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467); Стадницький намагається добити його відомими іменами і своєю ерудицією,.. недарма ж він колись мав доступ і квиток в книгосховище Британського музею (Стельмах, Хліб.., 1959, 42).
3. Можливість проникання куди-небудь. Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (Укр. страви, 1957, 434).

УКРАЇНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

[http://www.marazm.org.ua/document/termin/index.php?file=%C4%EE%F1%F2%F3%EF.txt '''Доступ'''] - реалізація можливості: знаходження в зоні обмеження доступу; отримання інформації і документів;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Доступ

2017-11-26T10:12:16Z

L.kuzemko:

'''Доступ, -пу, '''''м. ''Доступъ. ''Прозьба доступ має. ''Ном., стр. 286, № 4466.
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дотик

2017-11-26T10:10:55Z

L.kuzemko:

'''Дотик, -ку, Осязаніе. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Вікіпедія'''
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA '''Дотик'''] (тактильне відчуття) — одне з п'яти основних видів почуттів, на які здатна людина. Воно полягає у здатності відчувати дотики, сприймати щось рецепторами, розташованими в шкірі, м'язах, слизових оболонках. Різний характер мають відчуття, що викликаються дотиком, тиском, вібрацією, дією фактури і протяжності. Відчуття обумовлені роботою двох видів рецепторів шкіри: нервових закінчень, що оточують волосяні цибулини, і капсул, які складаються з клітин сполучної тканини.
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та інших впливів.

'''Медична енциклопедія'''
[http://medical-enc.com.ua/osyazanie.htm '''Дотик'''] - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату. Основне місце у формуванні дотику належить шкірного аналізатора, який здійснює сприйняття зовнішніх механічних, температурних, хімічних та інших подразнень шкіри.

'''Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980))''' в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 393.
[http://sum.in.ua/s/dotyk '''ДО́ТИК'''], у, чол.
1. Дія за значенням дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Іван Франко, IV, 1950, 184); Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 229).
2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32); Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 49).

[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-english-term-10967.htm '''Дотик'''] (англ.) - touch, touching;sense of touch (чуття);мат. contact;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

[http://coma.in.ua/28917 '''Дотик'''] (відео)

[https://www.radiosvoboda.org/a/28144447.html У Києві представили виставку для незрячих людей '''«Торкаючись, бачу: Великі українці'''»] (відео).

==Див. також==

[http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=21810 '''Що таке дотик'''?]
[http://samorozvytok.info/content/pro-dotiki '''Про дотики''' ]
[http://subject.com.ua/biology/shans/126.html Довідник з біології: '''Дотик''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дотик

2017-11-26T10:09:11Z

L.kuzemko:

'''Дотик, -ку, Осязаніе. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Вікіпедія'''
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA '''Дотик'''] (тактильне відчуття) — одне з п'яти основних видів почуттів, на які здатна людина. Воно полягає у здатності відчувати дотики, сприймати щось рецепторами, розташованими в шкірі, м'язах, слизових оболонках. Різний характер мають відчуття, що викликаються дотиком, тиском, вібрацією, дією фактури і протяжності. Відчуття обумовлені роботою двох видів рецепторів шкіри: нервових закінчень, що оточують волосяні цибулини, і капсул, які складаються з клітин сполучної тканини.
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та інших впливів.

'''Медична енциклопедія'''
[http://medical-enc.com.ua/osyazanie.htm '''Дотик'''] - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату. Основне місце у формуванні дотику належить шкірного аналізатора, який здійснює сприйняття зовнішніх механічних, температурних, хімічних та інших подразнень шкіри.

'''Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980))''' в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 393.
[http://sum.in.ua/s/dotyk '''ДО́ТИК'''], у, чол.
1. Дія за значенням дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Іван Франко, IV, 1950, 184); Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 229).
2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32); Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 49).

[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-english-term-10967.htm '''Дотик'''] (англ.) - touch, touching;sense of touch (чуття);мат. contact;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

[http://coma.in.ua/28917 '''Дотик'''] (відео)

==Див. також==

[http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=21810 '''Що таке дотик'''?]
[http://samorozvytok.info/content/pro-dotiki '''Про дотики''' ]
[http://subject.com.ua/biology/shans/126.html Довідник з біології: '''Дотик''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дотик

2017-11-26T09:58:39Z

L.kuzemko:

'''Дотик, -ку, Осязаніе. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Вікіпедія'''
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA '''Дотик'''] (тактильне відчуття) — одне з п'яти основних видів почуттів, на які здатна людина. Воно полягає у здатності відчувати дотики, сприймати щось рецепторами, розташованими в шкірі, м'язах, слизових оболонках. Різний характер мають відчуття, що викликаються дотиком, тиском, вібрацією, дією фактури і протяжності. Відчуття обумовлені роботою двох видів рецепторів шкіри: нервових закінчень, що оточують волосяні цибулини, і капсул, які складаються з клітин сполучної тканини.
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та інших впливів.

'''Медична енциклопедія'''
[http://medical-enc.com.ua/osyazanie.htm '''Дотик'''] - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату. Основне місце у формуванні дотику належить шкірного аналізатора, який здійснює сприйняття зовнішніх механічних, температурних, хімічних та інших подразнень шкіри.

'''Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980))''' в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 393.
[http://sum.in.ua/s/dotyk '''ДО́ТИК'''], у, чол.
1. Дія за значенням дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Іван Франко, IV, 1950, 184); Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 229).
2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32); Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 49).

[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-english-term-10967.htm '''Дотик'''] (англ.) - touch, touching;sense of touch (чуття);мат. contact;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dot5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

[http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=21810 '''Що таке дотик'''?]
[http://samorozvytok.info/content/pro-dotiki '''Про дотики''' ]
[http://subject.com.ua/biology/shans/126.html Довідник з біології: '''Дотик''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Dot5.jpg

2017-11-26T09:57:10Z

L.kuzemko:

Файл:Dot3.jpg

2017-11-26T09:56:58Z

L.kuzemko:

Файл:Dot2.jpg

2017-11-26T09:56:45Z

L.kuzemko:

Файл:Dot1.jpg

2017-11-26T09:56:34Z

L.kuzemko:

Дотик

2017-11-26T09:51:50Z

L.kuzemko:

'''Дотик, -ку, Осязаніе. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Вікіпедія'''
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA '''Дотик'''] (тактильне відчуття) — одне з п'яти основних видів почуттів, на які здатна людина. Воно полягає у здатності відчувати дотики, сприймати щось рецепторами, розташованими в шкірі, м'язах, слизових оболонках. Різний характер мають відчуття, що викликаються дотиком, тиском, вібрацією, дією фактури і протяжності. Відчуття обумовлені роботою двох видів рецепторів шкіри: нервових закінчень, що оточують волосяні цибулини, і капсул, які складаються з клітин сполучної тканини.
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та інших впливів.

'''Медична енциклопедія'''
[http://medical-enc.com.ua/osyazanie.htm '''Дотик'''] - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату. Основне місце у формуванні дотику належить шкірного аналізатора, який здійснює сприйняття зовнішніх механічних, температурних, хімічних та інших подразнень шкіри.

'''Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980))''' в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 393.
[http://sum.in.ua/s/dotyk '''ДО́ТИК'''], у, чол.
1. Дія за значенням дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Іван Франко, IV, 1950, 184); Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 229).
2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32); Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 49).

[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-english-term-10967.htm '''Дотик'''] (англ.) - touch, touching;sense of touch (чуття);мат. contact;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

[http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=21810 '''Що таке дотик'''?]
[http://samorozvytok.info/content/pro-dotiki '''Про дотики''' ]
[http://subject.com.ua/biology/shans/126.html Довідник з біології: '''Дотик''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Дотик

2017-11-26T09:49:00Z

L.kuzemko:

'''Дотик, -ку, Осязаніе. '''
[[Категорія:До]]

==Сучасні словники==

'''Вікіпедія'''
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA '''Дотик'''] (тактильне відчуття) — одне з п'яти основних видів почуттів, на які здатна людина. Воно полягає у здатності відчувати дотики, сприймати щось рецепторами, розташованими в шкірі, м'язах, слизових оболонках. Різний характер мають відчуття, що викликаються дотиком, тиском, вібрацією, дією фактури і протяжності. Відчуття обумовлені роботою двох видів рецепторів шкіри: нервових закінчень, що оточують волосяні цибулини, і капсул, які складаються з клітин сполучної тканини.
Дотик виникає при подразненні рецепторів шкіри, слизових оболонок. Збудження в цих рецепторах виникають при доторкуванні, натискуванні, дії тепла і холоду та інших впливів.

'''Медична енциклопедія'''
[http://medical-enc.com.ua/osyazanie.htm '''Дотик'''] - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату. Основне місце у формуванні дотику належить шкірного аналізатора, який здійснює сприйняття зовнішніх механічних, температурних, хімічних та інших подразнень шкіри.

'''Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980))''' в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 393.
[http://sum.in.ua/s/dotyk '''ДО́ТИК'''], у, чол.
1. Дія за значенням дотикати 1 і дотикатися. Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Іван Франко, IV, 1950, 184); Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 229).
2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32); Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 49).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

[http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=21810 '''Що таке дотик'''?]
[http://samorozvytok.info/content/pro-dotiki '''Про дотики''' ]
[http://subject.com.ua/biology/shans/126.html Довідник з біології: '''Дотик''']

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]