Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Говорушка

2017-11-12T22:20:40Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Говорушка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''говоруха. '''2) мн. Родъ грибовъ.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
'''ГОВОРУ́ШКА''', и, жін., розм. Та, що любить поговорити; балакуха. Обидві [хазяйки] .. говорухи такі — що тільки слухай (Марко Вовчок, I, 1955, 373); — Як же в товаристві без неї? Перва [перша] співуха, говоруха вона (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Ghovorushka

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Говорушка

2017-11-12T22:20:06Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Говорушка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''говоруха. '''2) мн. Родъ грибовъ.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
'''ГОВОРУ́ШКА''', и, жін., розм. Та, що любить поговорити; балакуха. Обидві [хазяйки] .. говорухи такі — що тільки слухай (Марко Вовчок, I, 1955, 373); — Як же в товаристві без неї? Перва [перша] співуха, говоруха вона (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Говорушка

2017-11-12T22:19:54Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Говорушка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''говоруха. '''2) мн. Родъ грибовъ.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
'''ГОВОРУ́ШКА''', и, жін., розм. Та, що любить поговорити; балакуха. Обидві [хазяйки] .. говорухи такі — що тільки слухай (Марко Вовчок, I, 1955, 373); — Як же в товаристві без неї? Перва [перша] співуха, говоруха вона (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 101.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Говорушка

2017-11-12T22:19:12Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Говорушка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''говоруха. '''2) мн. Родъ грибовъ.
[[Категорія:Го]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Оногди

2017-11-12T22:18:04Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Оногди, '''''нар. ''Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. ''А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди зза гори винесли? ''Федьк.
[[Категорія:Он]]
Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

==Сучасні словники==
'''О́НОГДИ''', присл., діал. Недавно, цими днями. — Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 698.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/onoghdy

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Оногди

2017-11-12T22:17:32Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Оногди, '''''нар. ''Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. ''А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди зза гори винесли? ''Федьк.
[[Категорія:Он]]
Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

==Сучасні словники==
'''О́НОГДИ''', присл., діал. Недавно, цими днями. — Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 698.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/onoghdy

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Оногди

2017-11-12T22:17:00Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Оногди, '''''нар. ''Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. ''А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди зза гори винесли? ''Федьк.
[[Категорія:Он]]
Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

==Сучасні словники==
'''О́НОГДИ''', присл., діал. Недавно, цими днями. — Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 698.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Оногди

2017-11-12T22:16:37Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Оногди, '''''нар. ''Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. ''А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди зза гори винесли? ''Федьк.
[[Категорія:Он]]
Андрусь добру службу найшов. Оногди я здибав його в Добромилі (Іван Франко, III, 1950, 61).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Перса

2017-11-09T12:50:19Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Пе́рса и пе́рси, перс, '''''с. ''1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. ''А та кобила і пха персами назад віз. ''Рудч. Ск. І. 181. ''Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. ''Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕ́РСА''', рідко ПЕРСИ, ів, мн.

1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Міцна й струнка.. ішла вона поруч чоловіка, і сотник скоса милувався з її рівної, як стовбур, шиї і високих пружних персів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 36); * У порівняннях. Ніжна блакитна хвиля, чиста і тепла, як перса дівчини, кидала на берег тонке мереживо піни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 402).

2. рідко. Те саме, що груди 1. На призьбі сидить молодий ще тато Орисин; вуси йому аж на перса упали, а в зубах коротесенька люлька (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 19);

// Передня частина тулуба коня від кінця шиї до початку ніг. Хмари вже заступили під лісом кавалерію, що брела по перса коням житами (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 330.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Persa

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Перса

2017-11-09T12:50:03Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Пе́рса и пе́рси, перс, '''''с. ''1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. ''А та кобила і пха персами назад віз. ''Рудч. Ск. І. 181. ''Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. ''Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕ́РСА''', рідко ПЕРСИ, ів, мн.

1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Міцна й струнка.. ішла вона поруч чоловіка, і сотник скоса милувався з її рівної, як стовбур, шиї і високих пружних персів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 36); * У порівняннях. Ніжна блакитна хвиля, чиста і тепла, як перса дівчини, кидала на берег тонке мереживо піни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 402).

2. рідко. Те саме, що груди 1. На призьбі сидить молодий ще тато Орисин; вуси йому аж на перса упали, а в зубах коротесенька люлька (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 19);

// Передня частина тулуба коня від кінця шиї до початку ніг. Хмари вже заступили під лісом кавалерію, що брела по перса коням житами (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 330.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Persa.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Persa

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Persa3.jpg

2017-11-09T12:50:00Z

Kapaliura.fzfvs17:

Файл:Persa2.jpg

2017-11-09T12:49:19Z

Kapaliura.fzfvs17:

Файл:Persa1.jpg

2017-11-09T12:49:10Z

Kapaliura.fzfvs17:

Файл:Persa.jpg

2017-11-09T12:49:00Z

Kapaliura.fzfvs17:

Перса

2017-11-09T12:47:17Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Пе́рса и пе́рси, перс, '''''с. ''1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. ''А та кобила і пха персами назад віз. ''Рудч. Ск. І. 181. ''Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. ''Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕ́РСА''', рідко ПЕРСИ, ів, мн.

1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Міцна й струнка.. ішла вона поруч чоловіка, і сотник скоса милувався з її рівної, як стовбур, шиї і високих пружних персів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 36); * У порівняннях. Ніжна блакитна хвиля, чиста і тепла, як перса дівчини, кидала на берег тонке мереживо піни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 402).

2. рідко. Те саме, що груди 1. На призьбі сидить молодий ще тато Орисин; вуси йому аж на перса упали, а в зубах коротесенька люлька (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 19);

// Передня частина тулуба коня від кінця шиї до початку ніг. Хмари вже заступили під лісом кавалерію, що брела по перса коням житами (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 330.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Persa

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Перса

2017-11-09T12:46:07Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Пе́рса и пе́рси, перс, '''''с. ''1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. ''А та кобила і пха персами назад віз. ''Рудч. Ск. І. 181. ''Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. ''Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕ́РСА''', рідко ПЕРСИ, ів, мн.

1. Жіночі груди. Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273); Міцна й струнка.. ішла вона поруч чоловіка, і сотник скоса милувався з її рівної, як стовбур, шиї і високих пружних персів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 36); * У порівняннях. Ніжна блакитна хвиля, чиста і тепла, як перса дівчини, кидала на берег тонке мереживо піни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 402).

2. рідко. Те саме, що груди 1. На призьбі сидить молодий ще тато Орисин; вуси йому аж на перса упали, а в зубах коротесенька люлька (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 19);

// Передня частина тулуба коня від кінця шиї до початку ніг. Хмари вже заступили під лісом кавалерію, що брела по перса коням житами (Григорій Косинка, Новели, 1962, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 330.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Перса

2017-11-09T12:44:58Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Пе́рса и пе́рси, перс, '''''с. ''1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. ''А та кобила і пха персами назад віз. ''Рудч. Ск. І. 181. ''Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. ''Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Перса

2017-11-09T12:44:46Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Пе́рса и пе́рси, перс, '''''с. ''1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. ''А та кобила і пха персами назад віз. ''Рудч. Ск. І. 181. ''Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. ''Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Придоба

2017-11-09T12:44:01Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Придоба, -би, '''''ж. ''Удобство. ''Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. ''МВ. II. 202. ''Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип’ячі й смолі не велика придоба. ''МВ. (КС. 1902. X. 149).
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
'''ПРИДО́БА''', и, жін., заст. Вигода. Сестра Меланін посіла [сіла] у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів (Марко Вовчок, I, 1955, 255); А з сіл шляхами чи річками Бредуть уже старі й малі Шукать у городі придоби (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 607.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Prydoba

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Придоба

2017-11-09T12:43:44Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Придоба, -би, '''''ж. ''Удобство. ''Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. ''МВ. II. 202. ''Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип’ячі й смолі не велика придоба. ''МВ. (КС. 1902. X. 149).
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
'''ПРИДО́БА''', и, жін., заст. Вигода. Сестра Меланін посіла [сіла] у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів (Марко Вовчок, I, 1955, 255); А з сіл шляхами чи річками Бредуть уже старі й малі Шукать у городі придоби (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 607.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Prydoba

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Придоба

2017-11-09T12:43:05Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Придоба, -би, '''''ж. ''Удобство. ''Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. ''МВ. II. 202. ''Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип’ячі й смолі не велика придоба. ''МВ. (КС. 1902. X. 149).
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
'''ПРИДО́БА''', и, жін., заст. Вигода. Сестра Меланін посіла [сіла] у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів (Марко Вовчок, I, 1955, 255); А з сіл шляхами чи річками Бредуть уже старі й малі Шукать у городі придоби (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 607.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Придоба

2017-11-09T12:42:44Z

Kapaliura.fzfvs17:

Попоміряти

2017-11-09T12:41:55Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Попоміряти, -ряю, -єш, '''''гл. ''1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. ''Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! ''Шевч. 78.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
'''ПОПОМІРЯТИ''', яю, яєш, док., перех., розм. Міряти багато разів, тривалий час;

// перен., розм. Ходити багато разів по якому-небудь шляху. Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю Попоміряв і я колись — Щоб його не мірять!, (Тарас Шевченко, I, 1963, 30).

♦ Попоміряти вздовж і впоперек що — ходити багато разів по якій-небудь місцевості.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 218.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Popomirjaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Попоміряти

2017-11-09T12:41:22Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Попоміряти, -ряю, -єш, '''''гл. ''1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. ''Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! ''Шевч. 78.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
'''ПОПОМІРЯТИ''', яю, яєш, док., перех., розм. Міряти багато разів, тривалий час;

// перен., розм. Ходити багато разів по якому-небудь шляху. Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю Попоміряв і я колись — Щоб його не мірять!, (Тарас Шевченко, I, 1963, 30).

♦ Попоміряти вздовж і впоперек що — ходити багато разів по якій-небудь місцевості.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 218.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Попоміряти

2017-11-09T12:41:10Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Попоміряти, -ряю, -єш, '''''гл. ''1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. ''Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! ''Шевч. 78.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
'''ПОПОМІРЯТИ''', яю, яєш, док., перех., розм. Міряти багато разів, тривалий час;

// перен., розм. Ходити багато разів по якому-небудь шляху. Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю Попоміряв і я колись — Щоб його не мірять!, (Тарас Шевченко, I, 1963, 30).

♦ Попоміряти вздовж і впоперек що — ходити багато разів по якій-небудь місцевості.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 218.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Попоміряти

2017-11-09T12:40:49Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Попоміряти, -ряю, -єш, '''''гл. ''1) Помѣрять много. 2) Много, долго идти какою либо дорогою. ''Далекий шлях, панибрати... Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! ''Шевч. 78.
[[Категорія:По]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Обробити

2017-11-09T12:39:39Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Обробити, -ся. '''См. '''Обробляти, -ся. '''
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
'''ОБРОБИТИ''', роблю, робиш; мн. оброблять; док., перех.

1. Певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану і т. ін. Камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Майстри на місці мусили занадто грубе та неотесане дерево обробляти наново (Іван Франко, VIII, 1952, 384); Хлопці обробляють деталі для невеликих токарно-гвинторізних верстатів (Робітнича газета, 1.X 1965, 2);

// чим, без додатка, спец. Діяти чим-небудь на щось, домагаючись потрібного результату. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою, іноді обчищають від шкірочки (Українські страви, 1957, 213); Хімічно обробляючи її [деревину], одержують штучне волокно (Наука і життя, 2, 1959, 28).

Обробляти (обробити) рану — очищати, дезинфікувати рану, готуючи до перев'язки, операції і т. ін. Заброда швидко і вправно витяг великого осколка, обробив рану, наклав шви (Василь Кучер, Голод, 1961, 117); Обробляти (обробити) хворого (пораненого і т. ін.) — готувати хворого (пораненого і т. ін.) до перев'язки, операції; перев'язувати, оперувати. — Молодець! — Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург, обробляючи пораненого Орлюка (Олександр Довженко, I, 1958, 306).

2. Готувати для вирощування рослини (про ґрунт). До півліта стоїть у плавнях дніпрова вода, а коли спаде, родючий плавневий мул селяни обробляють під городи (Олесь Гончар, II, 1959, 372); У весняно-літній період ранній пар обробляють культиваторами з плоскорізальними лапами і боронами (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 232); Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння (Юрій Яновський, II, 1954, 128);

// Виконувати, здійснювати весь цикл сільськогосподарських робіт (на полі, в городі і т. ін.). Всім було цікаво.. Що краще — чи поділити землю між люди, чи, може, гуртом оброблять поле і тоді вже ділити хліб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 84); Два вільні дні [кріпаки], замість відпочити, надсаджували останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (Іван Франко, III, 1950, 45); — В самому тільки Казахстані за час війни моя машина обробила тисячі гектарів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 99);

// Системою агротехнічних заходів створювати необхідні умови для вирощування рослин; вирощувати. На [науково-дослідній] станції сіють та обробляють рис, поливний бавовник, кукурудзу (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 226); Цукрові буряки у нас рік у рік дають порівняно високі врожаї, бо ми їх добре обробляємо (Колгоспник України, 9, 1956, 18).

3. Упорядковуючи, удосконалюючи, надавати чому-небудь викінченого вигляду. Олесь завжди дуже старанно обробляв свій текст, та все ж інколи і в нього траплялися недоробки (Олесь Донченко, VI, 1957, 616); У Петропавловську М. М. Васильєв обробляв результати спостережень, проведених під час плавання (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54); Увесь свій талант і многолітній труд поклав [М. Лиссико] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу (Олександр Довженко, III, 1960, 23);

// Опрацьовувати, розробляти (тему, сюжет і т. ін.). — Кілька разів говорив я вам, як обробляти вільну тему (Осип Маковей, Вибр., 1954, 53); Ми маємо на меті не тільки дати імпульс нашим письменникам оброблювати теми з життя інших верств суспільності, але й видати нові, недруковані праці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 243);

// чим. Оздоблювати, прикрашати чим-небудь краї одягу і т. ін. Більшість трикотажних виробів по краях обробляють резинкою — рубцюватою, пружною тканиною (В'язання крючком, 1957, 13).

4. недок., тільки обробляти, перен., розм. Впливаючи на кого-небудь, схиляти його до чогось. — Він із своїм дружком, .. гімназистами, а потім і студентами, у нас там, у Вітровій Валці, молодь обробляли (Андрій Головко, II, 1957, 447); — Ось їх гетьманські шпигуни й обробили (Олександр Довженко, I, 1958, 146); — От ти і оброби його, товаришу Криворучко, — обзивається Чугай. — Тільки привчи його більше мовчати (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 144).

5. тільки док., розм. Упоратися з повними роботами в кого-небудь; зробити все кому-небудь. А ще що й.. уродиться, то таки на полі пропадає, бо мусимо пана обробити насамперед, за погоди (Іван Франко, II, 1950, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 570.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/obrobljaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Обробити

2017-11-09T12:39:24Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Обробити, -ся. '''См. '''Обробляти, -ся. '''
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
'''ОБРОБИТИ''', роблю, робиш; мн. оброблять; док., перех.

1. Певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану і т. ін. Камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Майстри на місці мусили занадто грубе та неотесане дерево обробляти наново (Іван Франко, VIII, 1952, 384); Хлопці обробляють деталі для невеликих токарно-гвинторізних верстатів (Робітнича газета, 1.X 1965, 2);

// чим, без додатка, спец. Діяти чим-небудь на щось, домагаючись потрібного результату. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою, іноді обчищають від шкірочки (Українські страви, 1957, 213); Хімічно обробляючи її [деревину], одержують штучне волокно (Наука і життя, 2, 1959, 28).

Обробляти (обробити) рану — очищати, дезинфікувати рану, готуючи до перев'язки, операції і т. ін. Заброда швидко і вправно витяг великого осколка, обробив рану, наклав шви (Василь Кучер, Голод, 1961, 117); Обробляти (обробити) хворого (пораненого і т. ін.) — готувати хворого (пораненого і т. ін.) до перев'язки, операції; перев'язувати, оперувати. — Молодець! — Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург, обробляючи пораненого Орлюка (Олександр Довженко, I, 1958, 306).

2. Готувати для вирощування рослини (про ґрунт). До півліта стоїть у плавнях дніпрова вода, а коли спаде, родючий плавневий мул селяни обробляють під городи (Олесь Гончар, II, 1959, 372); У весняно-літній період ранній пар обробляють культиваторами з плоскорізальними лапами і боронами (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 232); Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння (Юрій Яновський, II, 1954, 128);

// Виконувати, здійснювати весь цикл сільськогосподарських робіт (на полі, в городі і т. ін.). Всім було цікаво.. Що краще — чи поділити землю між люди, чи, може, гуртом оброблять поле і тоді вже ділити хліб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 84); Два вільні дні [кріпаки], замість відпочити, надсаджували останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (Іван Франко, III, 1950, 45); — В самому тільки Казахстані за час війни моя машина обробила тисячі гектарів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 99);

// Системою агротехнічних заходів створювати необхідні умови для вирощування рослин; вирощувати. На [науково-дослідній] станції сіють та обробляють рис, поливний бавовник, кукурудзу (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 226); Цукрові буряки у нас рік у рік дають порівняно високі врожаї, бо ми їх добре обробляємо (Колгоспник України, 9, 1956, 18).

3. Упорядковуючи, удосконалюючи, надавати чому-небудь викінченого вигляду. Олесь завжди дуже старанно обробляв свій текст, та все ж інколи і в нього траплялися недоробки (Олесь Донченко, VI, 1957, 616); У Петропавловську М. М. Васильєв обробляв результати спостережень, проведених під час плавання (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54); Увесь свій талант і многолітній труд поклав [М. Лиссико] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу (Олександр Довженко, III, 1960, 23);

// Опрацьовувати, розробляти (тему, сюжет і т. ін.). — Кілька разів говорив я вам, як обробляти вільну тему (Осип Маковей, Вибр., 1954, 53); Ми маємо на меті не тільки дати імпульс нашим письменникам оброблювати теми з життя інших верств суспільності, але й видати нові, недруковані праці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 243);

// чим. Оздоблювати, прикрашати чим-небудь краї одягу і т. ін. Більшість трикотажних виробів по краях обробляють резинкою — рубцюватою, пружною тканиною (В'язання крючком, 1957, 13).

4. недок., тільки обробляти, перен., розм. Впливаючи на кого-небудь, схиляти його до чогось. — Він із своїм дружком, .. гімназистами, а потім і студентами, у нас там, у Вітровій Валці, молодь обробляли (Андрій Головко, II, 1957, 447); — Ось їх гетьманські шпигуни й обробили (Олександр Довженко, I, 1958, 146); — От ти і оброби його, товаришу Криворучко, — обзивається Чугай. — Тільки привчи його більше мовчати (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 144).

5. тільки док., розм. Упоратися з повними роботами в кого-небудь; зробити все кому-небудь. А ще що й.. уродиться, то таки на полі пропадає, бо мусимо пана обробити насамперед, за погоди (Іван Франко, II, 1950, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 570.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/obrobljaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Обробити

2017-11-09T12:38:45Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Обробити, -ся. '''См. '''Обробляти, -ся. '''
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
'''ОБРОБИТИ''', роблю, робиш; мн. оброблять; док., перех.

1. Певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану і т. ін. Камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Майстри на місці мусили занадто грубе та неотесане дерево обробляти наново (Іван Франко, VIII, 1952, 384); Хлопці обробляють деталі для невеликих токарно-гвинторізних верстатів (Робітнича газета, 1.X 1965, 2);

// чим, без додатка, спец. Діяти чим-небудь на щось, домагаючись потрібного результату. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою, іноді обчищають від шкірочки (Українські страви, 1957, 213); Хімічно обробляючи її [деревину], одержують штучне волокно (Наука і життя, 2, 1959, 28).

Обробляти (обробити) рану — очищати, дезинфікувати рану, готуючи до перев'язки, операції і т. ін. Заброда швидко і вправно витяг великого осколка, обробив рану, наклав шви (Василь Кучер, Голод, 1961, 117); Обробляти (обробити) хворого (пораненого і т. ін.) — готувати хворого (пораненого і т. ін.) до перев'язки, операції; перев'язувати, оперувати. — Молодець! — Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург, обробляючи пораненого Орлюка (Олександр Довженко, I, 1958, 306).

2. Готувати для вирощування рослини (про ґрунт). До півліта стоїть у плавнях дніпрова вода, а коли спаде, родючий плавневий мул селяни обробляють під городи (Олесь Гончар, II, 1959, 372); У весняно-літній період ранній пар обробляють культиваторами з плоскорізальними лапами і боронами (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 232); Вони з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння (Юрій Яновський, II, 1954, 128);

// Виконувати, здійснювати весь цикл сільськогосподарських робіт (на полі, в городі і т. ін.). Всім було цікаво.. Що краще — чи поділити землю між люди, чи, може, гуртом оброблять поле і тоді вже ділити хліб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 84); Два вільні дні [кріпаки], замість відпочити, надсаджували останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48); Він почав наймати робітників і оброблювати поля (Іван Франко, III, 1950, 45); — В самому тільки Казахстані за час війни моя машина обробила тисячі гектарів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 99);

// Системою агротехнічних заходів створювати необхідні умови для вирощування рослин; вирощувати. На [науково-дослідній] станції сіють та обробляють рис, поливний бавовник, кукурудзу (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 226); Цукрові буряки у нас рік у рік дають порівняно високі врожаї, бо ми їх добре обробляємо (Колгоспник України, 9, 1956, 18).

3. Упорядковуючи, удосконалюючи, надавати чому-небудь викінченого вигляду. Олесь завжди дуже старанно обробляв свій текст, та все ж інколи і в нього траплялися недоробки (Олесь Донченко, VI, 1957, 616); У Петропавловську М. М. Васильєв обробляв результати спостережень, проведених під час плавання (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 54); Увесь свій талант і многолітній труд поклав [М. Лиссико] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу (Олександр Довженко, III, 1960, 23);

// Опрацьовувати, розробляти (тему, сюжет і т. ін.). — Кілька разів говорив я вам, як обробляти вільну тему (Осип Маковей, Вибр., 1954, 53); Ми маємо на меті не тільки дати імпульс нашим письменникам оброблювати теми з життя інших верств суспільності, але й видати нові, недруковані праці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 243);

// чим. Оздоблювати, прикрашати чим-небудь краї одягу і т. ін. Більшість трикотажних виробів по краях обробляють резинкою — рубцюватою, пружною тканиною (В'язання крючком, 1957, 13).

4. недок., тільки обробляти, перен., розм. Впливаючи на кого-небудь, схиляти його до чогось. — Він із своїм дружком, .. гімназистами, а потім і студентами, у нас там, у Вітровій Валці, молодь обробляли (Андрій Головко, II, 1957, 447); — Ось їх гетьманські шпигуни й обробили (Олександр Довженко, I, 1958, 146); — От ти і оброби його, товаришу Криворучко, — обзивається Чугай. — Тільки привчи його більше мовчати (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 144).

5. тільки док., розм. Упоратися з повними роботами в кого-небудь; зробити все кому-небудь. А ще що й.. уродиться, то таки на полі пропадає, бо мусимо пана обробити насамперед, за погоди (Іван Франко, II, 1950, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 570.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Обробити

2017-11-09T12:37:50Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Обробити, -ся. '''См. '''Обробляти, -ся. '''
[[Категорія:Об]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Нагнути

2017-11-09T12:36:48Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Нагнути, -ся. '''См. '''Нагинати, -ся. '''
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
'''НАГНУТИ''', ну, неш, док., перех.

1. Згинаючи, нахиляти. Вітер в гаї нагинав Лозу і тополю (Тарас Шевченко, I, 1951, 153); У садку достигала соковита шпанка. Віра нагинала віти, вибираючи найспіліші (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142); Леонід Семенович підняв руки вгору, підскочив, як заєць, вхопив гілку яблуні, нагнув її (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 121); * Образно. Від самого малечку по сей час воно [життя] його кидало.. з боку на бік, гнуло, нагинало (Панас Мирний, IV, 1955, 173).

2. перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь. [Руфін:] Люцій умів себе примусити до того, до чого я себе не міг нагнути (Леся Українка, II, 1951, 507); Яке ж лихо чи розпука нагнули його до журливих струн? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 48.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/naghynaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Нагнути

2017-11-09T12:36:19Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Нагнути, -ся. '''См. '''Нагинати, -ся. '''
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
'''НАГНУТИ''', ну, неш, док., перех.

1. Згинаючи, нахиляти. Вітер в гаї нагинав Лозу і тополю (Тарас Шевченко, I, 1951, 153); У садку достигала соковита шпанка. Віра нагинала віти, вибираючи найспіліші (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142); Леонід Семенович підняв руки вгору, підскочив, як заєць, вхопив гілку яблуні, нагнув її (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 121); * Образно. Від самого малечку по сей час воно [життя] його кидало.. з боку на бік, гнуло, нагинало (Панас Мирний, IV, 1955, 173).

2. перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь. [Руфін:] Люцій умів себе примусити до того, до чого я себе не міг нагнути (Леся Українка, II, 1951, 507); Яке ж лихо чи розпука нагнули його до журливих струн? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 48.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/naghynaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Нагнути

2017-11-09T12:35:38Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Нагнути, -ся. '''См. '''Нагинати, -ся. '''
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
'''НАГНУТИ''', ну, неш, док., перех.

1. Згинаючи, нахиляти. Вітер в гаї нагинав Лозу і тополю (Тарас Шевченко, I, 1951, 153); У садку достигала соковита шпанка. Віра нагинала віти, вибираючи найспіліші (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142); Леонід Семенович підняв руки вгору, підскочив, як заєць, вхопив гілку яблуні, нагнув її (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 121); * Образно. Від самого малечку по сей час воно [життя] його кидало.. з боку на бік, гнуло, нагинало (Панас Мирний, IV, 1955, 173).

2. перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь. [Руфін:] Люцій умів себе примусити до того, до чого я себе не міг нагнути (Леся Українка, II, 1951, 507); Яке ж лихо чи розпука нагнули його до журливих струн? (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 48.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Нагнути

2017-11-09T12:35:21Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Нагнути, -ся. '''См. '''Нагинати, -ся. '''
[[Категорія:На]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Могоричник

2017-11-09T12:33:01Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Могори́чник, -ка, '''''м. ''Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
'''МОГОРИ́ЧНИК''', а, чол., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Вечірній Київ, 13.I 1958, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 774.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Moghorychnyk

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Могоричник

2017-11-09T12:32:48Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Могори́чник, -ка, '''''м. ''Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
'''МОГОРИ́ЧНИК''', а, чол., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Вечірній Київ, 13.I 1958, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 774.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Moghorychnyk

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Могоричник

2017-11-09T12:32:20Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Могори́чник, -ка, '''''м. ''Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
'''МОГОРИ́ЧНИК''', а, чол., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Вечірній Київ, 13.I 1958, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 774.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Могоричник

2017-11-09T12:32:04Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Могори́чник, -ка, '''''м. ''Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
[[Категорія:Мо]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переметнути

2017-11-09T12:31:09Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Переметнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''переметати'''. Перебросить, перекинуть.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕРЕМЕТНУ́ТИ''', ну, неш, док., перех., через що.

1. Різким швидким рухом перекинути що-небудь через щось або в інше місце. Переметнув [Голобородько] через плече речмішок, взяв чемодан (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 274).

2. Швидко перестрибнути, перескочити через яку-небудь перешкоду. Серед тих, хто при в'їзді в Чаплинку крадькома шугонув із шляху в сутінь акацій, був і Яресько. Переметнув конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (Олесь Гончар, II, 1959, 88);

// Швидко подолати який-небудь простір. Бану переметнув через вигін, навпростець, зайшов на край села (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 224.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Peremetnuty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переметнути

2017-11-09T12:30:54Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Переметнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''переметати'''. Перебросить, перекинуть.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕРЕМЕТНУ́ТИ''', ну, неш, док., перех., через що.

1. Різким швидким рухом перекинути що-небудь через щось або в інше місце. Переметнув [Голобородько] через плече речмішок, взяв чемодан (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 274).

2. Швидко перестрибнути, перескочити через яку-небудь перешкоду. Серед тих, хто при в'їзді в Чаплинку крадькома шугонув із шляху в сутінь акацій, був і Яресько. Переметнув конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (Олесь Гончар, II, 1959, 88);

// Швидко подолати який-небудь простір. Бану переметнув через вигін, навпростець, зайшов на край села (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 224.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/Peremetnuty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переметнути

2017-11-09T12:30:13Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Сучасні словники */

'''Переметнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''переметати'''. Перебросить, перекинуть.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
'''ПЕРЕМЕТНУ́ТИ''', ну, неш, док., перех., через що.

1. Різким швидким рухом перекинути що-небудь через щось або в інше місце. Переметнув [Голобородько] через плече речмішок, взяв чемодан (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 274).

2. Швидко перестрибнути, перескочити через яку-небудь перешкоду. Серед тих, хто при в'їзді в Чаплинку крадькома шугонув із шляху в сутінь акацій, був і Яресько. Переметнув конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (Олесь Гончар, II, 1959, 88);

// Швидко подолати який-небудь простір. Бану переметнув через вигін, навпростець, зайшов на край села (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 224.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Переметнути

2017-11-09T12:29:46Z

Kapaliura.fzfvs17:

'''Переметнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''переметати'''. Перебросить, перекинуть.
[[Категорія:Пе]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ваганки

2017-11-09T12:28:59Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Зовнішні посилання */

'''Ваганки'''. Ум. отъ '''вагани. '''

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
'''ВАГАНКИ́''', ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vaghany

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ваганки

2017-11-09T12:28:47Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Джерела та література */

'''Ваганки'''. Ум. отъ '''вагани. '''

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
'''ВАГАНКИ́''', ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/vaghany

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Ваганки

2017-11-09T12:28:15Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Ваганки'''. Ум. отъ '''вагани. '''

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
'''ВАГАНКИ́''', ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Vaganky.JPG

2017-11-09T12:28:01Z

Kapaliura.fzfvs17: Kapaliura.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Vaganky.JPG»

Файл:Vaganky.JPG

2017-11-09T12:27:10Z

Kapaliura.fzfvs17: Kapaliura.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Vaganky.JPG»

Файл:Vaganky.JPG

2017-11-09T12:26:55Z

Kapaliura.fzfvs17: Kapaliura.fzfvs17 завантажив нову версію «Файл:Vaganky.JPG»

Ваганки

2017-11-09T12:25:35Z

Kapaliura.fzfvs17: /* Ілюстрації */

'''Ваганки'''. Ум. отъ '''вагани. '''

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
'''ВАГАНКИ́''', ів, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Іван Котляревський, I, 1952, 91).

2. діал. Ночви.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vaganky3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Файл:Vaganky3.jpg

2017-11-09T12:25:03Z

Kapaliura.fzfvs17: