Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Норіцина Анастасія Миколаївна

2023-10-12T12:44:49Z

K.vasylenko:

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
Норіцина Анастасія Миколаївна

ЖУРб 1-16-4.6з

===Електронна пошта===
*[amnoritsyna.ij16@kubg.edu.ua ]

===Соціальні мережі, блоги===
Instagram https://www.instagram.com/nastya_noritsyna/
Facebook https://www.facebook.com/profile.php?id=100013392793736
YouTube https://www.youtube.com/@Anastasia_Noritsyna
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===

Анастасія Норіцина ведуча 24-го Каналу. У прямому етері веде програми Норіцина Live, де аналізує суспільно-політичні події разом із експертами, народними депутатами та іншими спікерами.
Авторка та ведуча аналітично-сатиричної програми ";Обережно! ЗОМБОЯЩИК";.
Анастасія розбирає на молекули російське телебачення з метою протидіяти дезінформації, викривати російські фейки, показувати, якими темами маніпулюють пропагандисти.
Авторка та ведуча проєкту «Лицеміри без міри». У цьому проєкті Анастасія показує як російська «еліта» використовує росіян заради досягнення своїх цілей. Як діти, дружини та чоловіки «верхівок Кремля» насолоджуються життям у той час, як їхні співвітчизники пачками помирають на війні в Україні.
Кар’єрний шлях розпочала у 2017 році зі стажування на провідному, на той час, інформаційному каналі «112 Україна». Цей телеканал і став першим місцем роботи.
Спочатку працювала журналістом на проекті надзвичайних (кримінальних) новин. Потім редактором ранкового шоу. Як підкреслює сама Анастасія, звільнилася у листопаді 2018 року, через зміну інформаційної політики каналу (в ефірі почастішали згадки про «ОПЗЖ» та Віктора Медведчука).
З березня 2019 працювала журналістом на проекті журналістських розслідувань.
Підготувала та випустила десятки сюжетів на антикорупційну тематику. Брала інтерв’ю у посадовців та експертів.
З червня 2020-го до лютого 2023-го працювала на телеканалі “Апостроф ТВ”. Спочатку журналістом у департаменті новин. Потім спеціальним парламентським кореспондентом у Верховній Раді, а з червня 2022-го - ведучою прямих етерів LIVE.
Після початку повномасштабного вторгнення Анастасія започаткувала авторський проект «ОБЕРЕЖНО! Зомбоящик», який зберігає свою популярність і зараз.

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==
ОБЕРЕЖНО! Зомбоящик!
https://www.youtube.com/playlist?list=PL9o6bQUWYNvKQhaWr625QTDWNziRt2bhx
https://youtu.be/NcqrD7LIOc4?si=z7dywoE_wCl0T4JY

https://youtu.be/ioXBiedFJhg?si=n6UWg_v9GEcuI_bd
https://youtu.be/SmYA5Rjjb24?si=kluXxp1W7HPxDskE
https://www.youtube.com/playlist?list=PLwur4DZMl58QJ_-W5LFQC87w3fE9oJL7M
ЛИЦЕМІРИ
https://youtu.be/61sZzRtmPNU?si=XV8DD26__68AFM2t
https://youtu.be/ZjCldcV_bUQ?si=0X9-WjP-kLsfdkQY
https://youtu.be/1L32fWky020?si=GJCChvI0gDPcnE_H
https://youtu.be/x3wDc5NKRnE?si=15BVxVzuej6kTqvr
https://youtu.be/1zTM8NShqYA?si=VwNsxDSYrtdxwGKG

НОРІЦИНА LIVE
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkRNlkfiG52174HOLnUEYlc3WR3AqMxzE
YOUTUBE-СТРІМИ
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkRNlkfiG522_N5g6d7tJeZbLWOihn-tY

Спільний проєкт Апостроф ТВ та Центру протидії дезінформації— “Кремлівський фарш”.
https://youtu.be/TQTy980qHBM
https://youtu.be/qxUrf0N7Zrw

[[Категорія:Портфоліо студента/ЖУРб-16-4.6з]]

Посилання на опубліковані матеріали:
https://www.youtube.com/watch?v=SGqTL1V-VWk&t=140s
https://www.youtube.com/watch?v=VrhFNHdBm98&t=406s
https://www.youtube.com/watch?v=jbD413TpEYA&t=130s
https://www.youtube.com/watch?v=T0L_Nh72GJs&t=792s
https://www.youtube.com/watch?v=8vcYbQ-7Ha0&t=229s

Практика з 16.11 по 13.12
https://youtu.be/J-5o1Cj095Q
https://www.youtube.com/watch?v=Wz_QeduHyHs&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=8&t=520s
https://www.youtube.com/watch?v=-aMkUAXLlhg&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=5&t=330s
https://www.youtube.com/watch?v=S59mRkYPdUs&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=4&t=55s
https://www.youtube.com/watch?v=NsKMF8cyecQ&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=1&t=263s

Норіцина Анастасія Миколаївна

2023-10-12T12:43:04Z

K.vasylenko:

==Персональні дані==
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
Норіцина Анастасія Миколаївна

ЖУРб 1-16-4.6з

===Електронна пошта===
*[amnoritsyna.ij16@kubg.edu.ua ]

===Соціальні мережі, блоги===
Instagram https://www.instagram.com/nastya_noritsyna/
Facebook https://www.facebook.com/profile.php?id=100013392793736
YouTube https://www.youtube.com/@Anastasia_Noritsyna
==Навчальна діяльність==
===Навчання на MOOC===
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

===Навчальна практика===
===Програми мобільності===
===Нагороди та подяки навчального характеру===
==Наукова-практична діяльність==
===Наукові публікації===
===Участь у конференціях, семінарах===
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===

==Професійний розвиток==
===Професійна сертифікація===
===Професійні навички===

Анастасія Норіцина ведуча 24-го Каналу. У прямому етері веде програми Норіцина Live, де аналізує суспільно-політичні події разом із експертами, народними депутатами та іншими спікерами.
Авторка та ведуча аналітично-сатиричної програми ";Обережно! ЗОМБОЯЩИК";.
Анастасія розбирає на молекули російське телебачення з метою протидіяти дезінформації, викривати російські фейки, показувати, якими темами маніпулюють пропагандисти.
Авторка та ведуча проєкту «Лицеміри без міри». У цьому проєкті Анастасія показує як російська «еліта» використовує росіян заради досягнення своїх цілей. Як діти, дружини та чоловіки «верхівок Кремля» насолоджуються життям у той час, як їхні співвітчизники пачками помирають на війні в Україні.
Кар’єрний шлях розпочала у 2017 році зі стажування на провідному, на той час, інформаційному каналі «112 Україна». Цей телеканал і став першим місцем роботи.
Спочатку працювала журналістом на проекті надзвичайних (кримінальних) новин.
Потім редактором ранкового шоу. Як підкреслює сама Анастасія, звільнилася у листопаді 2018 року, через зміну інформаційної політики каналу (в ефірі почастішали згадки про «ОПЗЖ» та Віктора Медведчука).
З березня 2019 працювала журналістом на проекті журналістських розслідувань.
Підготувала та випустила десятки сюжетів на антикорупційну тематику. Брала інтерв’ю у посадовців та експертів.
З червня 2020-го до лютого 2023-го працювала на телеканалі “Апостроф ТВ”. Спочатку журналістом у департаменті новин. Потім спеціальним парламентським кореспондентом у Верховній Раді, а з червня 2022-го - ведучою прямих етерів LIVE.
Після початку повномасштабного вторгнення Анастасія започаткувала авторський проект «ОБЕРЕЖНО! Зомбоящик», який зберігає свою популярність і зараз.

==Соціально-гуманітарна діяльність==
===Волонтерська діяльність===
===Соціальний проект===
===Університетські заходи===
===Благодійні акції===
===Студентське самоврядування===
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===
==Доробки==
==Корисні посилання==
==Відгуки==
==Мої проекти==
ОБЕРЕЖНО! Зомбоящик!
https://www.youtube.com/playlist?list=PL9o6bQUWYNvKQhaWr625QTDWNziRt2bhx
https://youtu.be/NcqrD7LIOc4?si=z7dywoE_wCl0T4JY

https://youtu.be/ioXBiedFJhg?si=n6UWg_v9GEcuI_bd
https://youtu.be/SmYA5Rjjb24?si=kluXxp1W7HPxDskE
https://www.youtube.com/playlist?list=PLwur4DZMl58QJ_-W5LFQC87w3fE9oJL7M
ЛИЦЕМІРИ
https://youtu.be/61sZzRtmPNU?si=XV8DD26__68AFM2t
https://youtu.be/ZjCldcV_bUQ?si=0X9-WjP-kLsfdkQY
https://youtu.be/1L32fWky020?si=GJCChvI0gDPcnE_H
https://youtu.be/x3wDc5NKRnE?si=15BVxVzuej6kTqvr
https://youtu.be/1zTM8NShqYA?si=VwNsxDSYrtdxwGKG

НОРІЦИНА LIVE
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkRNlkfiG52174HOLnUEYlc3WR3AqMxzE
YOUTUBE-СТРІМИ
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkRNlkfiG522_N5g6d7tJeZbLWOihn-tY

Спільний проєкт Апостроф ТВ та Центру протидії дезінформації— “Кремлівський
фарш”.
https://youtu.be/TQTy980qHBM
https://youtu.be/qxUrf0N7Zrw

[[Категорія:Портфоліо студента/ЖУРб-16-4.6з]]

Посилання на опубліковані матеріали:
https://www.youtube.com/watch?v=SGqTL1V-VWk&t=140s
https://www.youtube.com/watch?v=VrhFNHdBm98&t=406s
https://www.youtube.com/watch?v=jbD413TpEYA&t=130s
https://www.youtube.com/watch?v=T0L_Nh72GJs&t=792s
https://www.youtube.com/watch?v=8vcYbQ-7Ha0&t=229s

Практика з 16.11 по 13.12
https://youtu.be/J-5o1Cj095Q
https://www.youtube.com/watch?v=Wz_QeduHyHs&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=8&t=520s
https://www.youtube.com/watch?v=-aMkUAXLlhg&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=5&t=330s
https://www.youtube.com/watch?v=S59mRkYPdUs&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=4&t=55s
https://www.youtube.com/watch?v=NsKMF8cyecQ&list=PLwur4DZMl58Sg08Cx-3I_3c0q4zbdH8yG&index=1&t=263s

Окропляти

2023-04-14T09:06:03Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14048.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KtUN4d3A-_M}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Удовжитися

2023-04-14T09:05:17Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Удовжи́тися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''Задолжаться.
[[Категорія:Уд]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
УДО́ВЖУВАТИСЯ, ується, недок., УДО́ВЖИТИСЯ, иться, док.

1. Ставати довшим, збільшуватися в довжину. Вечоріє. Здовжуються тіні (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 68); Почуття «дистанції» завжди тримало Ярослава на віддалі від Корнія Івановича. А відколи товариш Турбай став секретарем, «дистанція» ота ще здовжилася (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 214).

2. Ставати тривалішим, більш довгочасним.

3. тільки недок. Пас. до здовжувати. Вогонь не гаситься вогнем, І ніч не здовжується днем (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 544.

"Удовжитися" - це дієслово, яке означає збільшуватися в довжину або тривалості, або простягатися в певному напрямку. Наприклад, "літо може удовжитися на кілька тижнів", що означає, що літній сезон може продовжуватися довше, ніж зазвичай. Це слово також може вживатися в переносному значенні, наприклад, "розмова удовжувалася на години", що означає, що розмова тривала дуже довго.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Удовжитися_14.04.2023.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лінійка.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T09:02:42Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14048.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|KtUN4d3A-_M}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T09:02:24Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14048.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|KtUN4d3A-_M}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T09:01:51Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14048.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1404.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KtUN4d3A-_M}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Тіки

2023-04-14T07:31:12Z

K.vasylenko:

'''Тіки, тіко, '''''нар. ''= '''Тілько. '''''Тіки вирву з рожі квітку. ''Грин. III. 403. ''Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. ''Ном. № 157.
[[Категорія:Ті]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
==Сучасні словники==

тіко, тільки — див. тіки. Великий тлумачний словник сучасної мови

тіко, тіки, присл. тільки. Наприклад: "Тіко автором був не я (Інтернет)". Словник сучасного українського сленгу

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B8

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B8

http://slovopedia.org.ua/93/53410/999406.html

==Зовнішні посилання==

Хромак

2023-04-14T06:45:06Z

K.vasylenko: /* Сучасні словники */

'''Хромак, -ка, '''''м. ''Хромая овца. Вх. Зн. 77.
[[Категорія:Хр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Хромак - іменник, чоловічий рід, істота. Значення - кульгава вівця
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BA%20https://slovnyk.ua/ https://slovnyk.ua/]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vivtzya.l.jpg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vivtzya.l2.jpg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vivtzya.l3.jpg|x250px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vivtzya.l4.jpg|x250px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Солонцювати

2023-04-14T06:35:44Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Солонцювати, -цю́ю, -єш, '''''гл. ''Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. ''Порох ще довго солонцював талавиркою. ''Мир. ХРВ. 193.
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

СОЛОНЦЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Полковник під'їхав до ставкового майстра й здивував його, розповівши, як саме треба солонцювати місце під ставок (Юрій Яновський, Мир, 1956, 40).

СОЛОНЦЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., розм. Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним. Порох ще довго солонцював талавиркою [рибою], обсмоктував кожну кісточку, кожен шматочок (Панас Мирний, II, 1954, 153); Метнувся Данько до гарби, приніс торбу, насипав кожному [верблюдові], мабуть, по фунту [солі]: — Солонцюйте, тільки не ревіть! (Олесь

гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.

(насичувати ґрунт солями натрію)
смакувати

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Данило1.10.04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Данило2.10.04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|63ZWZN4UqaE}}

==Див. також==

==Джерела та література==
https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/солонцювати

http://sum.in.ua/s/soloncjuvaty

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Солодій

2023-04-14T06:34:43Z

K.vasylenko: /* Джерела та література */

'''Солодій, -дія, '''''м. ''Онанистъ.
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

СОЛОДІ́Й, я, чол., розм.

1. Той, хто любить солодке.

2. Те саме, що онаніст.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 446.

Значення в інших словниках
солодій — СОЛОДІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто любить солодке. 2. Те саме, що онані́ст. Словник української мови у 20 томах
солодій — Солодій, -дія м. Онанистъ. Словник української мови Грінченка
солодій — солоді́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
солодій — Ласун, ласій, ласощохлист; (- збоченця) онаніст, солодун. Словник синонімів Караванського
солодій — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Словник синонімів української мови

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Солодій.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ласун.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
[https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9%20 slovnyk.me]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Рипатися

2023-04-14T06:32:08Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Рипатися, -паюся, -єшся, '''''гл. ''Часто отворять дверь. ''Сиди в хаті, не рипайся. ''Ном. № 13305.
[[Категорія:Ри]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: РИПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
• Багато ходити туди-сюди, відчиняючи раз у раз двері. Часом тра [треба] перейти через пекарню. Кричить баба, мов у своїй хаті: «чого рипаєтесь, чого розходилися» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 457); Діти не відступали від Сенька, рипалися постійно то на двір, то з двору (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 94).
• перев. з запереч. част. не. Пориватися, намагатися кудись піти або зробити що-небудь. [Опара (танцюючи):] Ану, піддай хто охоти! А то вже ноги ледве човгають! [Недобитий:] З такими танцями краще б ти й не рипався! (Марко Кропивницький, V, 1959, 30); Я мав зайти до Тамари, але відкладав це з дня на день. Навіть впала мені думка прикинутись, що занедужав, і нікуди не рипатись (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 89).

Фразеологічний словник української мови:
сиді́ти, (і) не ри́патися.
Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Хто забрався, .. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріта.10.04.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|6QOxV_LpPUA}}

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/rypatysja

https://slovnyk.me/dict/vts/рипатисяhttps://slovnyk.me/dict/vts/рипатися

https://uk.worldwidedictionary.org/рипатися

https://jak.koshachek.com/articles/shho-znachit-ripatisja-znachennja-sliv.html

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Очутися

2023-04-14T06:27:30Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Очутися, -чуюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Очутитися 1. '''Вх. Зн. 45.
[[Категорія:Оч]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Очуняти - опритомніти, прийти до тями, прийти до пам'яті, очуняти (очунятися), очутитися.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Опритомніти 11.12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:122223344.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
опритомніти — прийти до свідомості (тями, тямку); прийти до пам’яті; прийти до (в, у) себе.

==Джерела та література==
Чи було воно так?.. Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? Загинув, не приходячи до свідомості?...

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

Файл:122223344.jpg

2023-04-14T06:27:09Z

K.vasylenko:

Лакомо

2023-04-14T06:20:37Z

K.vasylenko: /* Зовнішні посилання */

'''Лакомо, '''''нар. ''1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. ''Підважуй дрючком лакомо (лакомки). ''Черк. у.
[[Категорія:Ла]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛА́КОМО - робити щось із захватом, задоволенням
рідко, розм. Присл. до ла́комий

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лакомо 12.12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
ЛА́КОМИЙ, а, е, розм.

1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий;
// перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий. Гроші — лакома річ (Номис, 1864, № 1374).
Лакомий кусок (кусочок, шматок, кусник і т. ін.): а) дуже смачна їжа. Був [пан Темницький] подібний до гладкого кота, що, розкішно муркотячи, пасе очима якийсь лакомий кусник (Іван Франко, II, 1950, 292); б) що-небудь принадне, спокусливе. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Євген Гребінка, I, 1957, 70).

==Джерела та література==
Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159).

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

[http://sum.in.ua/p/4/439/2%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.—%20Т.%204.%20—%20С.%20439. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.]

Лакомо

2023-04-14T06:19:07Z

K.vasylenko: /* Зовнішні посилання */

'''Лакомо, '''''нар. ''1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. ''Підважуй дрючком лакомо (лакомки). ''Черк. у.
[[Категорія:Ла]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛА́КОМО - робити щось із захватом, задоволенням
рідко, розм. Присл. до ла́комий

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лакомо 12.12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
ЛА́КОМИЙ, а, е, розм.

1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий;
// перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий. Гроші — лакома річ (Номис, 1864, № 1374).
Лакомий кусок (кусочок, шматок, кусник і т. ін.): а) дуже смачна їжа. Був [пан Темницький] подібний до гладкого кота, що, розкішно муркотячи, пасе очима якийсь лакомий кусник (Іван Франко, II, 1950, 292); б) що-небудь принадне, спокусливе. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Євген Гребінка, I, 1957, 70).

==Джерела та література==
Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159).

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 342
[http://sum.in.ua/p/4/439/2%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.—%20Т.%204.%20—%20С.%20439. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.]

Кулеба

2023-04-14T06:13:11Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Куле́ба, -би, '''''ж. ''Густой переваренный '''куліш'''. Мнж. 183.
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Кулі́ш (від угор. köles — «просо»), кулеба[1][2] — страва білоруської та української кухонь:
у білоруській кухні — каша з борошна із салом;
в українській кухні — пшоняна страва на м'ясній юшці або на воді, яку затирають салом із цибулею і часником.[3]
Куліш за способом приготування схожий на крупник, але готується переважно з пшона. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Готували його і чумаки в далекій дорозі. Звідси й інша його назва — польова каша.[5]. 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво «Перун» 2. УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ З КУХОВАРСТВА Й ХАРЧУВАННЯ 3. Універсальний словник-енциклопедія

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кулеба 11.02.2023 12.14.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кулеба 11ю04.2023 14.00.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кулеба 11.04.2023 14.01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кулеба 11.04.2023 13.59.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|CxGs9E-QwEA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Кукобити

2023-04-14T06:05:20Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Куко́бити, -блю, -биш, '''''гл. ''1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — '''кого́'''. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. ''Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити''Г. Барв. 247.
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КУКО́БИТИ «збирати, набувати; влаштовувати; піклуватися, доглядати, плекати»
не зовсім ясне;
можливо, первісною є форма [куку́блитися], що могла бути утворена за допомогою префікса ку- (ко-) від кубло́ «гніздо; лігво» (пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) «пестити, плекати»;
пов’язується також (ЭССЯ 13, 90–91) з псл. kuka (kukъ) «гак»;

КУКО́БИТИ, блю, биш; мн. кукоблять; недок., перех., діал. Доглядати. Зовсім знемігся [батько] на силах; не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 247).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Selo-Gontivka-07.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RIW16wesDs8}}
{{#ev:youtube|vVuHVDk6bFs}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Кукобити

2023-04-14T06:04:11Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Куко́бити, -блю, -биш, '''''гл. ''1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — '''кого́'''. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. ''Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити''Г. Барв. 247.
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КУКО́БИТИ «збирати, набувати; влаштовувати; піклуватися, доглядати, плекати»
не зовсім ясне;
можливо, первісною є форма [куку́блитися], що могла бути утворена за допомогою префікса ку- (ко-) від кубло́ «гніздо; лігво» (пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) «пестити, плекати»;
пов’язується також (ЭССЯ 13, 90–91) з псл. kuka (kukъ) «гак»;

КУКО́БИТИ, блю, биш; мн. кукоблять; недок., перех., діал. Доглядати. Зовсім знемігся [батько] на силах; не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 247).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Selo-Gontivka-07.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RIW16wesDs8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Княжа

2023-04-14T06:01:43Z

K.vasylenko:

'''Княжа(я́), -жа(я́)ти, '''''с. ''Молодой князь; сынъ князя. ''То в тій галері Алканпаша, трапезонськеє княжя. ''АД. І. 208. ''В ридвані сидів князь із княжам. ''К. ЧР. 212.

[[Категорія:Кн]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КНЯЖА, ати, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).

КНЯЖА́ а́ти, с.
Молодий князь (у 1 знач.). Приклади
Вихід був єдиний..: спровадити Ярослава з Новгорода .. і назавжди звільнити Новгород від присиланих з Києва княжат. (П. Загребельний)
Маленький син князя (у 1, 2 знач.). Приклади
В ридвані сидів князь із княжам. (П. Куліш)
Мариця колихала менше княжа, – на ослонах край високих свіч тулився зі шиткою [шитвом] гурток жінок. (К. Гриневичева)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P-003-0x0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Княжити.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Xj2vmh7olAo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

<h3><center>Етимологія</center></h3>
В ординській державі XIII—XVI ст. слово «княжа» вживали як руський відповідник слова «син хан», який означав начальника будь-якого рівня, сина начальника взагалі, як людину з роду Чингіза так і ні, як виборного так і наказного (частіш наказного). Такий порядок закріпив сам Чингіз-хан, який як справжній степовик, простий у побуті, видав наказ про відміну всіх титулів і звань усіх державних утворень, які увійшли до складу ординської держави крім титулу «хан» (рус.князь). В цей зустрічаються згадки про князів верхніх і нижніх, князів десяцьких, соцьких і тисяцьких, тобто фактично в тому значенні, в якому у козацьких військах наступних століть вживалось поняття «отаман», а у європейських державах — «офіцер». Саме нащадки цього численного прошарку русько-ординських служивих князів, часто змішаного русько-татарського походження і склали у подальшому основу дворянства при утворенні царства Московського, наслідуючи тим самим ординську систему управління.

При́нц — правитель, монарх, їхній син або член їхньої родини. Шляхетний спадковий титул у деяких європейських країнах.

Княжа

2023-04-14T06:01:26Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

Квітина

2023-04-14T06:00:39Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Квіти́на, -ни, '''''ж. ''Одинъ цвѣтокъ. ''Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. ''О. 1862. VIII. 25. Ум. '''Квітиночка. '''''А дитиночка як квітиночка. ''Грин. III. 337.
[[Категорія:Кв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КВІТКА, и, жін.

1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах. Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби, синів ранній степовий сон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (Михайло Стельмах, II, 1962, 137); * Образно. Пролунав постріл.. У синій високості розпускалася біла квітка вибуху (Олесь Гончар, I, 1954, 386); * У порівняннях. Леся почервоніла.., як повна квітка в траві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 83); І юнак розкривсь як квітка і почав розповідати — про своє велике горе (Павло Тичина, II, 1957, 19);
// Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Жасмин, гвоздики і троянди. Кімната тоне у квітках (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 47);
// Ботанічна назва органу розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин. Деякі види, як-от верба козяча або коноплі, роздільно-статеві й дводомні: на одних рослинах утворюються тільки чоловічі, на інших тільки жіночі квітки (Бджоли, 1955, 97).

2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала.., у городі інші квітки позасіювані були цієї весни... (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Степ щодалі ставав чарівнішим. Уся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, на якому розбризкано мільйони різних квіток (Олександр Довженко, I, 1958, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 135.

КВІТ
псл. květъ/cvětъ‹*kvoitъ, повʼязане чергуванням голосних із kvisti/cvisti ‹ *kveit-tei «цвісти», kvьtǫ/cvьtǫ *kvĭtǫ «цвіту»;
споріднене з лтс. kvitêt «блимати, блищати»;
іє. *ku̯ei- «цвісти», очевидно, повʼязане давнім паралелізмом приголосних з *k ̑u̯еі- «світити»;
р. [квет\ «забарвлення, колір; квітка; цвітіння води», [кве́тка, квето́к], бр. квет «колір; квітка», кве́тка «квітка», п. kwiat, ч. květ, слц. kvet, вл. нл. kwět, полаб. kjot, болг. цвят, цветъ́т, м. цвет, схв. цвȇт, слн. cvét, стсл. цвѣтъ;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітина11.04.2023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітка11.04.2023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітина2023.04.11.jpg|x140px]]
|}

[[Файл:Https://www.youtube.com/embed/zwTWD lTPZA|міні|Квітка. Що таке квітка?]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|zwTWD_lTPZA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Злотківець

2023-04-14T05:59:31Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Злотківець, -вця, '''''м. ''= '''Злот. '''''Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. ''Чуб. IV. 278.
[[Категорія:Зл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗЛОТКІВЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗЛО́ТО
запозичення з польської мови;
п. złoto, як і вл. нл. złoto, відповідає укр. зо́лото (див.);
бр. [зло́та], др. зло́то;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Злоти,1,польща-10-12-22.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Злото,злот,золото-10-12-22.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|o6ARPvIu5Kk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Дихтіти

2023-04-14T05:56:47Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). ''Дихтять вівці. ''НВолын. у. ''Дихтить чоловік. ''НВолын. у. ''Лес вивалив язик і зачав дихтіти. ''Вх. Лем. 410.
[[Категорія:Ди]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ДИХТІТИ, -чу, -тиш, недок., зах. Пришвидшено й важко дихати (напр., через спеку, хворобу тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови

дихтіти — Дихті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410. Словник української мови Грінченка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дихтіти словник.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1pQSlhwwiiY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Деренчання

2023-04-14T05:56:16Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Деренча́ння, -ня, '''''с. ''Дребезжаніе.
[[Категорія:Де]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ДЕРЕНЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням деренчати і звуки, утворювані цією дією (видавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощо). А навкруги такий достиглий спокій, Така дорідна лагода в усьому, Що деренчання косарок нагірних І цокотіння кованих безтарок Лише увиразнюють безгоміння (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 248.

деренчання - іменник, середній рід, неістота

Синоніми:
ДЕРЧА́ТИ[ДИРЧА́ТИ], ДЕРКОТА́ТИ[ДЕРКОТІ́ТИ]підсил.,ДЕРЕНЬКОТА́ТИ[ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ДРЕНЧА́ТИрозм.,ДЖЕРГОТА́ТИ[ДЖЕРГОТІ́ТИ]розм.,ДЖЕРКОТА́ТИ[ДЖЕРКОТІ́ТИ]розм.,ДИ́РКАТИдіал.В ранковій тиші з боку колодязя деренчало залізне колесо дворамного насоса (М. Томчаній); Ці дурноверхі птиці [сороки] скрипіли, дирчали й стрекотіли з такою силою, що їх було чути аж з третьої дачі (В. Винниченко); Вибравшись на твердіше, він [мотоцикл] знову переможно деркоче, мчить вперед так, наче хоче злетіти в повітря (О. Гончар); Колеса деркотіли, аж ніби кричали (І. Нечуй-Левицький); Як розбитий горнець, то завше деренькоче (Словник Б. Грінченка); Панотець.. хріп, аж вікна дренчали (А. Свидницький); Тихенько, по-джмелиному, джерґотів дріт (В. Козаченко); Цокають сокири, джеркотять пилки (А. Шиян); По широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (А. Головко). - Пор. бряжча́ти, 1. дзвені́ти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трактор.10.04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Двигун.10.04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VPvfHOXQLFU}}

==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/derenchannja

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=деренчання

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Гайсати

2023-04-14T05:55:28Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Гайса́ти, -са́ю, -єш, '''''гл. '''''= Гасати.'''
[[Категорія:Га]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАЙСА́ТИ а́ю, а́єш, недок., рідко.
Те саме, що гаса́ти. Приклади
У лісі загадка гуляла; Коваль пройдисвітку спіймав І, щоб у лісі не гайсала, Хвоста їй відрубав. (Л. Глібов)
Мене ж ти від землі родила, земні твої я груди ссав, по горах, по полях гайсав. (П. Тичина)
Малі й веселі, вони [перелесники] гайсали по землі, .. вишуковували яри й темні ями, чагарі й кропив'яні нетрі. (Валерій Шевчук)
В степу донецькім сірий день вгасав, А бій кипів і грім гармат гайсав. (А. Крижанівський)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайсати 12 2023.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4oUV-J-YAbk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Властиво

2023-04-14T05:55:01Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Властиво, '''''нар. ''1) Свойственно. Желех. 2) '''= Власне. '''
[[Категорія:Вл]]

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vlastyvo Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===

ВЛАСТИВО.

1. присудк. сл. Характерно для кого-, чого-небудь. — Кришка мені зараз чи ні?.. Ні! Я дуже молодий, і мені властиво більш думати про смерть ворога (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Основу народного доходу Росії становила не промисловість, як це властиво високорозвиненим країнам, а сільське господарство (Економічна географія СРСР, 1957, 5).

2. вставн. сл. Те саме, що власне 1. За домом ріс парк, який, властиво, тільки й робив нам осінь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 247); В панському будинку світилося три вікна. Властиво, два вікна, а між ними шкляні двері, що виходили на веранду (Гнат Хоткевич, I, 1966, 118).

3. част. Те саме, що власне 2. — Хто властиво позволив собі змістифікувати вас таким нечуваним способом? (Іван Франко, III, 1950, 248).

''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 703.''

==Медіа==
{{#ev:youtube|XLsM85XLfYU}}

==Джерела та література==
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

==Зовнішні покликання==
===[http://sum.in.ua/s/vlastyvo Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Бризкалка

2023-04-14T05:54:04Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Бризкалка, -ки, '''''ж. ''То, чѣмъ брызгаютъ.

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
бризкалка — БРИ́ЗКАЛКА, и, ж., розм. Прилад для розбризкування рідини. Раніше фарби робили з квітів, а бризкалки – з бамбукових трубок (із журн.); Спочатку кожний мив свою машину сам десь у дворі. Потім на вулицях з'явилися хлопчики з бризкалками та ганчірками (із журн.). Словник української мови у 20 томах бризкалка — Бризкалка, -ки ж. То, чѣмъ брызгаютъ. Словник української мови Грінченка бризкалка — бри́зкалка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови бризкалка — БРИ́ЗКАЛКА, и, ж. Прилад для бризкання. Словник української мови в 11 томах— Том 1, 1970. — Стор. 235.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бризкалка.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|v2WIlhw27L8}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Блимавка

2023-04-14T05:53:03Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Блимавка, -ки,''' ''ж.'' Блуждающій огонь. Желех.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник
БЛИ́МАВКА, и, жін. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 449);
// Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник. Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 439).

Орфографічний словник української мови
БЛИМАВКА - іменник жіночого роду, неживий.

Словник синонімів
КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́, БЛИ́МАВКА ,БЛИСКУНЕ́ЦЬ ,МИГУНЕ́ЦЬ, МО́РГАВКА, СЛІПА́К, СЛІПУ́ШКА, ЛАМПА́ДА.

Українсько-російський словник
Блимавка - Мигалка –
1) проблесковый маячок
2) третье веко у птиц

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лілія1.10.04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лілія2.10.04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2SIrQIzhIcs}}
{{#ev:youtube|ViDMmDHofuE}}

==Див. також==

==Джерела та література==
https://r2u.org.ua/s?w=блимавка&scope=all&dicts=all&highlight=on

https://uk.worldwidedictionary.org/блимавка#Словник_синонімів0

http://slovopedia.org.ua/35/53393/43540.html

http://sum.in.ua/s/blymavka

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Блимавка

2023-04-14T05:52:19Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Блимавка, -ки,''' ''ж.'' Блуждающій огонь. Желех.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник
БЛИ́МАВКА, и, жін. Освітлювальний прилад (лампа, каганець і т. ін.), що горить слабо, блимаючи, і дає мало світла. — Прийде час, — ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 449);
// Тьмяне світло; далекий, неяскравий вогник; блукаючий вогник. Бліда радість засвітилася в її очах, наче повабила її на болоті мінлива блимавка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 439).

Орфографічний словник української мови
БЛИМАВКА - іменник жіночого роду, неживий.

Словник синонімів
КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́, БЛИ́МАВКА ,БЛИСКУНЕ́ЦЬ ,МИГУНЕ́ЦЬ, МО́РГАВКА, СЛІПА́К, СЛІПУ́ШКА, ЛАМПА́ДА.

Українсько-російський словник
Блимавка - Мигалка –
1) проблесковый маячок
2) третье веко у птиц

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лілія1.10.04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лілія2.10.04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2SIrQIzhIcs}}
{{#ev:youtube|ViDMmDHofuE}}
{{#ev:youtube|c8II9kahWS8}}
{{#ev:youtube|c8II9kahWS8}}
[https://www.youtube.com/watch?v=2SIrQIzhIcs,%20 https://www.youtube.com/watch?v=ViDMmDHofuE https://www.youtube.com/watch?v=2SIrQIzhIcs, https://www.youtube.com/watch?v=ViDMmDHofuE]

==Див. також==

==Джерела та література==
https://r2u.org.ua/s?w=блимавка&scope=all&dicts=all&highlight=on

https://uk.worldwidedictionary.org/блимавка#Словник_синонімів0

http://slovopedia.org.ua/35/53393/43540.html

http://sum.in.ua/s/blymavka

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T05:47:56Z

K.vasylenko: /* Медіа */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[14048.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[1404.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KtUN4d3A-_M}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T05:42:51Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[14048.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[1404.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:14048.png

2023-04-14T05:42:38Z

K.vasylenko:

Окропляти

2023-04-14T05:40:48Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 29.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[1404.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:1404.png

2023-04-14T05:40:35Z

K.vasylenko:

Окропляти

2023-04-14T05:37:40Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Okropyty1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 29.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Okropyty1404.jpg

2023-04-14T05:37:22Z

K.vasylenko:

Окропляти

2023-04-14T05:36:04Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити1404.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 29.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T05:35:19Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити1404|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 29|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Окропити1404.jpg

2023-04-14T05:35:04Z

K.vasylenko:

Окропляти

2023-04-14T05:32:59Z

K.vasylenko: /* Ілюстрації */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 29|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Окропити14 04 8 30|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Файл:Окропити14 04 8 30.jpg

2023-04-14T05:32:47Z

K.vasylenko:

Файл:Окропити14 04 8 29.jpg

2023-04-14T05:31:30Z

K.vasylenko:

Файл:Окропити14 04.jpg

2023-04-14T05:30:56Z

K.vasylenko:

Окропляти

2023-04-14T05:28:41Z

K.vasylenko:

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T05:26:13Z

K.vasylenko: /* Сучасні словники */

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37);
// безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

[http://sum.in.ua/p/5/681/1%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%205,%201974.%20—%20Стор.%20681. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T05:24:48Z

K.vasylenko:

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Окропляти

2023-04-14T05:24:37Z

K.vasylenko:

'''Окропля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''окропити, -плю́, -пиш, '''''гл. ''Окроплять, окропить. ''Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. ''Макс.
[[Категорія:Ок]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Ближче

2023-04-14T04:58:12Z

K.vasylenko:

'''Ближче,''' ''нар.'' Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. '''[[Ближченько]].''' ''Сядьте ближченько, мамо.'' МВ.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БЛИ́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до близько. Я підійшов ближче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 468); Зібрав трохи матеріалу, ближче познайомився з природою й життям гуцулів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 398).

[http://sum.in.ua/p/1/197/1/%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%201,%201970.%20—%20Стор.%20197. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ближче 10 12 22 1455.png|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
[http://sum.in.ua/p/1/197/1/%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20томах.%20—%20Том%201,%201970.%20—%20Стор.%20197. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 197.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]

Квітина

2023-04-13T13:07:03Z

K.vasylenko:

'''Квіти́на, -ни, '''''ж. ''Одинъ цвѣтокъ. ''Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. ''О. 1862. VIII. 25. Ум. '''Квітиночка. '''''А дитиночка як квітиночка. ''Грин. III. 337.
[[Категорія:Кв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КВІТКА, и, жін.

1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах. Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби, синів ранній степовий сон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (Михайло Стельмах, II, 1962, 137); * Образно. Пролунав постріл.. У синій високості розпускалася біла квітка вибуху (Олесь Гончар, I, 1954, 386); * У порівняннях. Леся почервоніла.., як повна квітка в траві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 83); І юнак розкривсь як квітка і почав розповідати — про своє велике горе (Павло Тичина, II, 1957, 19);
// Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Жасмин, гвоздики і троянди. Кімната тоне у квітках (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 47);
// Ботанічна назва органу розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин. Деякі види, як-от верба козяча або коноплі, роздільно-статеві й дводомні: на одних рослинах утворюються тільки чоловічі, на інших тільки жіночі квітки (Бджоли, 1955, 97).

2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала.., у городі інші квітки позасіювані були цієї весни... (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Степ щодалі ставав чарівнішим. Уся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, на якому розбризкано мільйони різних квіток (Олександр Довженко, I, 1958, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 135.

КВІТ
псл. květъ/cvětъ‹*kvoitъ, повʼязане чергуванням голосних із kvisti/cvisti ‹ *kveit-tei «цвісти», kvьtǫ/cvьtǫ *kvĭtǫ «цвіту»;
споріднене з лтс. kvitêt «блимати, блищати»;
іє. *ku̯ei- «цвісти», очевидно, повʼязане давнім паралелізмом приголосних з *k ̑u̯еі- «світити»;
р. [квет\ «забарвлення, колір; квітка; цвітіння води», [кве́тка, квето́к], бр. квет «колір; квітка», кве́тка «квітка», п. kwiat, ч. květ, слц. kvet, вл. нл. kwět, полаб. kjot, болг. цвят, цветъ́т, м. цвет, схв. цвȇт, слн. cvét, стсл. цвѣтъ;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітина11.04.2023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітка11.04.2023.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітина2023.04.11.jpg|x140px]]
|}

[[Файл:Https://www.youtube.com/embed/zwTWD lTPZA|міні|Квітка. Що таке квітка?]]
==Медіа==
https://youtu.be/zwTWD_lTPZA

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]