Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:V-ognevyuk-qr.png

2015-03-09T11:21:40Z

Ivan:

Файл:O-bezpalko-qr.png

2015-03-09T11:21:18Z

Ivan:

Юрченко Віктор Іванович

2015-03-09T11:19:32Z

Ivan:

[[Файл:Фото Юрченко Віктор Ів.JPG|250px|thumb|Фото: Юрченко В.І.]]

 
==ОСОБИСТІ ДАНІ==
[[Файл:V-yurchenko-qr.png|150px|thumb|Посилання на портфоліо (QR-код)|праворуч]]
===Прізвище, ім’я, по батькові===
<big>ЮРЧЕНКО Віктор Іванович</big>

===Посада, вчене звання, науковий ступінь, членство в Національній та галузевих академіях, почесні звання===
Директор [http://pi.kubg.edu.ua/ Педагогічного інституту], кандидат психологічних наук, доцент
===Освіта===
[[Файл:Освіта.jpg|60px|ліворуч]]

* У 1976 р. закінчив [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%BE-%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Піско-Удайську восьмирічну школу], Чорнухинського р-ну, Полтавської обл.

* У 1980 р. закінчив Кременчуцьке педагогічне училище (спеціальність [http://pi.kubg.edu.ua/informatsiya/vstupnikam/napryami-pidgotovki/pochatkova-osvita.html «Початкове навчання»], кваліфікація «Вчитель початкових класів»);

* У 1985 р. закінчив із відзнакою Київський педагогічний інститут імені О. М. Горького (нині - НПУ імені М.П.Драгоманова) (спеціальність «Педагогіка та психологія», кваліфікація [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%9A%D0%94%D0%9F%D0%86_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9E.%D0%9C._%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE «Викладач-дослідник з педагогіки та психології»]).

===Місце роботи===
[[Файл:Місце роботи.png|60px|ліворуч]]

-----
[http://kubg.edu.ua/ '''Київський університет імені Бориса Грінченка''']
-----
* з січня 2008 р. по 30.06.2010 р. - завідувач [http://il.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-praktychnoi-psykholohii/sklad.html кафедри практичної психології] Інституту психології і соціальної педагогіки (нині - [http://il.kubg.edu.ua/ Інститут людини]);

* з 01.07.2010 р. - директор [http://pi.kubg.edu.ua/ Педагогічного інституту];

-----
'''Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова'''
-----
* 1.09.1998- 2000 рр. - доцент кафедри психології і педагогіки Інституту педагогіки та психології;

* 2000 - січень 2008 рр. - доцент кафедри педагогіки та психології вищої школи;

-----
'''Білгород-Дністровське педагогічне училище'''
-----

* 1985-1998 рр. - викладач педагогіки і психології, голова предметно-циклової комісії викладачів психолого-педагогічних дисциплін.
===Тема дисертації===
'''[http://www.psyh.kiev.ua/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%C2%AB%D0%AF-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97%C2%BB_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B0 «Формування Я-концепції майбутнього вчителя в умовах педагогічного училища»]''', 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія (1997 р.)
===Контакти===
[[Файл:Kontaktyop.png|60px|ліворуч]]
'''Тел.роб.''': (044)295-59-35

'''E-mail:''': v.yurchenko@kubg.edu.ua

==НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ==

===Наукова школа===
[[Файл:Наукова школа.jpeg|70px|ліворуч]]

====Керівництво аспірантами/докторантами====
=====Аспіранти/пошукувачі=====

* [http://pi.kubg.edu.ua/struktura/inshi-pidrozdily/navchalnyi-viddil/sklad-viddilu.html?pid=349&sid=350:%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%BA-%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Павлюк Наталія Василівна], Тема дисертації "Психологічні особливості готовності майбутніх учителів початкової школи до співпраці з батьками", 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія;

* [[Сітцева Марина Вікторівна]], Тема дисертації "Мультиплікаційні образи як чинник морального розвитку молодших школярів", 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія;

=====Докторанти/здобувачі=====
====Захищені доктори наук====
====Захищені кандидати наук====
* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D1%8E%D0%BA_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Микитюк Галина Юріївна] «Взаємини викладачів і студентів як чинник становлення особистості майбутнього вчителя», 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія (2003 р.)

* [http://il.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-praktychnoi-psykholohii/sklad.html?pid=342&sid=372: Маланьїна Тетяна Михайлівна] [http://elibrary.kubg.edu.ua/1365/ «Психологічні особливості подолання вчителями внутрішньоособистісних конфліктів»], 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія (2012 р.)

* [http://il.kubg.edu.ua/struktura/kafedry-instytutu/kafedra-zahalnoi-vikovoi-ta-pedahohichnoi-psykholohii/sklad.html?pid=341&sid=361: Терещенко Марія Вікторівна] «Психологічні особливості становлення образу сім'ї у дітей дошкільного віку», 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія (2013 р.)

====Опонування дисертацій====
'''2014'''
* Гула Н.В. Саморегуляція як чинник подолання негативних психічних станів у станів у студентському віці; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Боброва Л.Г. Психологічні особливості внутрішньоособистісних конфліктів майбутніх психологів; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Отич Д.Д. Я-концепція як чинник копінг-стратегій майбутніх психологів; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

'''2013'''
* Дзюбенко О.А. Психологічні особливості адаптації молодших підлітків до навчання в основній школі; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Яблонський А.І. Психолого-педагогічні умови формування мотиваційної готовності майбутніх учителів до професійної діяльності; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

'''2012'''

* Шастко І.М. Психологічні особливості переживання амбівалентності латентного материнства у дівчат юнацького віку; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

'''До 2012'''
* Литвинчук О.М. Психологічні умови запобігання маніпулятивного впливу в педагогічному спілкуванні; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Халік О.О. Тривожність як чинник дезадаптації практичних психологів-початківців; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Тимошенко О.А. Формування суб'єктної орієнтованості особистості майбутніх практичних психологів; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Михайлова І.В. Особистісні детермінанти прояву турботи про себе в ранньому юнацькому віці; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Пенскі В.М. Психологічні особливості становлення моральної свідомості у підлітковому та юнацькому віці (на матеріалі крос-культурного дослідження); 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Ханецька Т.І. Формування культури мовленнєвого спілкування у професійній діяльності майбутніх психологів; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Кобильнік Л.М. Психологічні особливості самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Жердецька Л.Л. Когнітивні стилі як чинник професійного становлення майбутніх психологів; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Хурчак А.Е. Психологічні особливості амбівалентності атитюдів у юнацькому віці; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Давидюк Н.М. Психологічні умови активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення психологічних дисциплін; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості прояву амбівалентності особистості в ранньому юнацькому віці; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

* Ічанська О.М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці; 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

===Друковані публікації===
[[Файл:Book.png|80px|ліворуч]]

====Статті====
'''2014'''

'''2013'''
* [http://elibrary.kubg.edu.ua/6354/1/T_Proshkyratova_V_Yurchenko_PSH_10_PI.pdf Прошкуратова Т.С., Юрченко В.І. Практична підготовка студентів – одне з найголовніших завдань педагогічної освіти] //Початкова школа. – 2013. - №10. – С.47-49.

* Юрченко В.І. Практична підготовка студентів-майбутніх педагогів як передумова професіоналізації їх особистості // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Додаток 1 до Вип.29, Том V: Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». – К.: Гнозис, 2013. – С.320-325.

* [http://scholar.google.com.ua/scholar?oi=bibs&hl=uk&cluster=7663534023171299032&btnI=1 Юрченко В.І. Формування в учнів комунікативної компетентності – важливе завдання початкової школи // Імідж сучасного педагога. – 2013. - №4 (133). – С.59-62.]

* [http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=ridna-mova-19 Юрченко В.І.Підготовка майбутнього вчителя в Україні: від традицій до сьогодення // Рідна мова: Квартальник українського вчительського товариства у Польщі. – 2013. – № 19. – С.20-26.]

'''2012'''
* [http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=r-dna-mova-18 Юрченко В.І. Формування в молоді національної самосвідомості – одне з головних завдань освіти // Рідна мова: Квартальник українського вчительського товариства у Польщі. – 2012. – № 18. – С.13-15.]

'''До 2012'''
* Юрченко В.І. Підготовка сучасного педагога: психологічний і етнопедагогічний ракурс //Дошкільна освіта: теоретико-методичні аспекти / Навчально-методичний посібник / За заг. ред. Н.В. Кудикіної / [Укл.: О.В. Коваленко, О.В. Мартинчук]. – К.: Київськ. Ун-т імені Бориса Грінченка, 2011. – С. 5-22.

* Подоляк Л.Г. Психолого-педагогічна підготовка викладачів як передумова підвищення якості вищої освіти / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко //Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Історико-педагогічні студії. – Випуск 5. -Актуальні проблеми педагогіки вищої школи в руслі Болонського реформування : матеріали І Всеукраїнських Морозівських педагогічних читань (12 лютого 2010 р., НПУ імені М.П.Драгоманова). – К.: НПУ, 2010. – С. 136-140.

* [http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=pdf-rm-16 Юрченко В.Позитивна «Я-концепція» вчителя як передумова запобігання професійного вигорання //Рідна мова: Квартальник Українського вчительського товариства у Польщі. – Варшава: Ridna Mowa , 2011. – №16. – С. 30-35.]

* [http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=pdf-rm-15 Юрченко В. Рідна мова як чинник психічного розвитку і становлення особистості дитини // Рідна мова: Квартальник Українського вчительського товариства у Польщі. – Варшава: Ridna Mowa , 2011. – №15. – С. 39-43.]

* [http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=pdf-rm-13 Юрченко В. Етнопсихологічні чинники формування «Образу-Я» особистості] // Рідна мова: Квартальник Українського вчительського товариства у Польщі. – Варшава: Ridna Mowa , 2010. – №13. – С. 35-39.

* Юрченко В. Позитивна "Я-концепція" як складник культури здоров’я педагога // Педагогічна освіта : теорія і практика. Педагогіка. Психологія : Зб. наук. праць / Редкол.: Огнев’юк В.О., Бех І.Д., Хоружа Л.Л. [та ін.]. – К. : Університет, 2008. – №10 (част. 1). – С. 99–103.

* Подоляк Л.Г.Психологічна підготовка майбутнього викладача як передумова гуманізації і демократизації вищої освіти / Л.Г. Подоляк, В.І.Юрченко // Освіта і управління. – 2006, т. 9. – № 3-4. – С. 99-107.

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8:_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 Юрченко В. Проблеми підготовки вчителя національної школи: етнопсихологічний ракурс] // Освіта і управління. – 2004. – т.7, число 2- С.103-113.

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 Юрченко В. Керівництво педагогічною практикою: діагностика і психологічна підтримка студентів] / В.І. Юрченко, О.М. Мельник // Освіта і управління. - 2000 (2001).-Т.4,№1-2.- С.106-114.

* Волинець Л. Проблеми соціального сирітства / Л.Волинець, В. Юрченко // Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.- С.26-31.

* Юрченко В.І. Соціокультурні і соціально-психологічні чинники становлення особистості майбутнього вчителя // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова/Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.-К.:НПУ,2001.- Вип.38.- С.160-166.

* Мороз О.Г. Підготовка майбутнього викладача вищої школи: психолого-педагогічний ракурс / О.Г. Мороз, В.І. Юрченко //Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова/Укл.П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.-К.НПУ,2001.-Випуск 41.- С.156-159.

* Юрченко В. Дослідження особливостей «Образу –Я» майбутнього вчителя із застосуванням модифікованого тесту «Двадцять тверджень само ставлення» // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - №3.-С.5-7.

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8E%D0%BA%D0%B0 Юрченко В. Гуманістична психологія Г.С.Костюка] // Рідна школа. – 1999.- №12.- С.25-27.

* Юрченко В. Соціально-психологічна функція керівника школи: зміцнення «Я –концепції» вчителя // Освіта і управління. – 1998.- №2,т.2.- С.51-58.

* Юрченко В.І. «Я –концепція» як показник особистісного зростання майбутнього вчителя // Вісник Харківського держ. ун-ту. Серія: Психологія. Політологія. “Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві, психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти” / Мат.3-х Міжн. психол. читань. – Харків, 1999.- Част.3. Шляхи та перспективи створення систем розвивального навчання.-С.191-194.

* Юрченко В. Формування «Образу –Я»: етнопсихологічний аспект //Освіта і управління. – 1999.-№1,т.3.- С.93-101.

* Юрченко В. «Я –концепція» як показник особистісного зростання майбутнього вчителя // Психологія. Зб. Наукових праць. – Випуск 4(7).- К.:НПУ, 1999.-С.31-35.

* Юрченко В. Оптимізація взаємин у системі «студент-викладач» // Освіта і управління. – 1997.-№3,т.1.-С.103-110.

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97 Юрченко В. Оцінні ставлення в педагогічній взаємодії] // Освіта і управління. – Т.2, №4. -1998. - С.91-99.

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%8F%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%B2_%22%D0%AF-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97%22_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F Юрченко В.І. Тривожність як прояв суперечливостей в «Я –концепції» майбутнього вчителя] // Педагогіка і психологія. – 1997.- №1.-С.191-197.

* Юрченко В.І. «Я –концепція» майбутнього вчителя // Проблеми і перспективи розвитку психології в Україні: Мат. 2-го з’їзду Товариства психологів України: В 16 т. - Т.2.- К., 1996.- С.41-43.

* Юрченко В.І. Вплив взаємин між студентами і викладачами на «Я –концепцію» майбутнього вчителя // Освіта і управління.-1997.-№1, т. 1.- С.119-123.

====Тези до конференцій====
'''2014'''

'''2013'''

'''2012'''

Юрченко В.І.Професіоналізація особистості студента – одне з головних завдань вищої освіти // Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах [Текст]: матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Київ, 25 травня 2012 р.) – К.: Нац. акад. внутр. справ, 2012. – С.253-255.

'''До 2012'''
* Юрченко В. Актуальні психологічні проблеми вищої школи в Україні //Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах : матеріали міжвуз. наук.-прак. конф. (Київ, 21 травня 2010 р.). – К.: Київ.нац. ун-т внутр. справ, 2010. – С.6-8.

* Юрченко В. Рефлексія студента як чинник становлення особистості майбутнього фахівця //Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: Матеріали шостих Ірпінських міжнародних педагогічних читань. – Ірпінь, 2008. – С. 658-661.

* Юрченко В. Формування в майбутніх фахівців національної самосвідомості як чинника національної безпеки // Психологічні аспекти національної безпеки / Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції: 22-23 березня 2007 року. – Львів: В-о ПП «Арал», 2007. – С.226-229.

* Юрченко В. Психології вищої школи: завдання та проблематика в період реформування вищої педагогічної освіти в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти і виступу Президента України Л.Д.Кучми». -К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. – Ч.4. - С.226-228.

* Юрченко В. Керівництво педагогічною практикою студентів: змістовно-діагностичний підхід / В.І. Юрченко, О.М. Мельник // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти: Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково-практичної конференції (11-12 травня 2000 року).-Тернопіль: Економічна думка, 2000.- С.129-134.

* Мороз О.Г. Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи / О.Г. Мороз, В.І. Юрченко // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти: Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково-практичної конференції (11-12 травня 2000 року).- Тернопіль:Економічна думка, 2000.- С.187-189.

* Юрченко В. Використання колірного тесту відношень (КТВ) для діагностики взаємин в системі «викладач-студент» //Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: Матеріали міжнародної конференції «Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє». – Тернопіль: «Принтерінформ», 1996. – С. 38-40.

* Юрченко В. Дослідження тривожності студентів у зв’язку з педагогічною практикою // Матеріали міжнародної конференції «Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє» .- Тернопіль, 1996.-С.58-59.

====Підручники, посібники====

{| style="width:70%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:2px #66CDAA solid; border-bottom:2px #66CDAA solid; text-align:center"
|-
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Як навчитися поважати себе.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Кудіна Юрченко ПВШ.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Мороз Юрченко Педагогіка і психологія.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Фото обкладинки книги Викладач вищої школи- психолого-педагогічні основи підготовки (навчальний посібник).jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Фото обкладинки книги Психологія вищої школи (навчальний посібник).jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Фото Подоляк Л Психологія вищої школи Підручник (2008).jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Фото Психологія вищої школи Практикум.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Подоляк Юрченко обкладинки ПВШ - 2011.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Приходько Юрченко Словник-довідник.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Подоляк Юрченко обкладинки ПВШ - 2014.jpg|x150px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Обкладинка Словник-довідник.jpg|x150px]]
|}
'''2014'''
* [http://elibrary.kubg.edu.ua/5759/ Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Підручник.] – 4-є вид., випр.-К.: Каравела, 2014. – 360 с.

* [http://elibrary.kubg.edu.ua/5763/ Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник: Навч. посіб.] – 2-є вид., випр. і доп. -К.: Каравела, 2014. – 346 с.
'''2013'''

'''2012'''
* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%AE.%D0%9E.,_%D0%AE%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%86._%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%28%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%29 Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2012. – 338 с.]
'''До 2012'''

* [http://elib.kubg.edu.ua/2707/1/Podol_Urcenk_Psih_v_shkoli_Pidr_c_1_346.pdf Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Підручник. – 3-є вид., випр.-К.: Каравела, 2011. – 360 с.]

* [http://elib.kubg.edu.ua/2706/1/Podol_Jurch_Psih_v_shkoli_Prakt_c_1_300.pdf Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Практикум: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2008. - 336 с.]

* [http://elib.kubg.edu.ua/2702/1/Podol_Jurchenk_Psih_v_shkoli_Navch_pos_c_1_320.pdf Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навч. посіб. - К.: Філ-Студія, 2006. - 318 с.]

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7_%D0%9E.%D0%93.,_%D0%9F%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9E.%D0%A1.,_%D0%AE%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%86._%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8:_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%28%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%29 Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки: Навч. посіб.] / О.Г. Мороз, О.С. Падалка, В.І. Юрченко; За заг. ред. О.Г. Мороза.-К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. – 206 с.

* Юрченко В.І. Психологія вищої школи: курс лекцій/ В.І. Юрченко, В.В. Кудіна.- К.: Київський славістичний університет, 2004. – 176 с.

* Педагогіка і психологія вищої школи: Навч. посібник для молодих викладачів, аспірантів і майбутніх магістрів / О.Г. Мороз, О.С. Падалка, В.І. Юрченко; За заг. ред. О. Г. Мороза. - К.: НПУ, 2003. - 267 с.

* Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навч. посібник /Мороз О.Г.,Гусак П.М.,Падалка О.С., Юрченко В.І., Яшанов С.М.;За ред. академіка О.Г. Мороза.-К.: НПУ, 2001.- 337 с.

* Як навчитися поважати себе і інших: Поради психолога / Волинець Л.С., Говорун Т.В., Юрченко В.І. та ін. – Кн.3.- Серія «На порозі самостійного життя».- К.: УІСД, 2000.- 80 с.

====Методичні матеріали====
'''2014'''

'''2013'''

'''2012'''

'''До 2012'''
*Психологія вищої школи: типова навчальна програма і зміст самостійної роботи. Методичні рекомендації для магістрантів і аспірантів / Л.Г. Подоляк, В.І.Юрченко. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005.- 44 с.

* Магістерські роботи з психології: вимоги до написання й захисту. Методичні рекомендації / Бондар В.І.,Пов’якель Н.І., Юрченко В.І. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. – 15 с.

* Педагогіка: Програма курсу для вищих педагогічних навчальних закладів України 1-2 рівня акредитації – спец. 5.010102 «Початкове навчання» / Бородовський О.Е,Мельник О.М., Юрченко В.І. - К.: Ін-т змісту і методів навчання, 2002. - 24 с.

* Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: навчально-методичний комплекс вивчення дисципліни / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко. - К.: КСУ, 2007. – 45 c.

* Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: типова навчальна програма і зміст самостійної роботи. Методичні рекомендації для магістрантів і аспірантів / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005.- 44 с.

* Державна доповідь «Про становище дітей в Україні» (за підсумками 1999): Соціальний захист дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування / Волинець Л.С.,Антіпкин Ю.Г.,Максименко С.Д., Юрченко В.І. - К.: УІСД, 2000.- 138 с.

* Юрченко В.І. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Вікова психологія» для студентів, які навчаються за спеціальністю «Психологія». - К.: КСУ, 2000.- 28 с.

===Електронні публікації===

'''[http://www.psyh.kiev.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Сайт "Вісник психології і педагогіки"]'''

[[Файл:Електронні публікації.jpg|60px|ліворуч]]

====Статті====
'''2014'''

[http://elibrary.kubg.edu.ua/5647/ Юрченко В.І. Роль рідної мови у формуванні комунікативної компетентності молодших школярів‎] // ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс]; Педагогічний інститут, Інститут людини Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 16. – К., 2014. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_16

'''2013'''

'''2012'''

'''До 2012'''

* Юрченко В. Рідна мова як чинник психічного розвитку і становлення особистості дитини //Рідна мова : Видання Об’єднання українців у Польщі; Українське вчительське товариство у Польщі. – Zespół Twórczy ZUP-Redakcja "Ridna Mowa", 2010. – №29. – Режим доступу : http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm29_02

* Юрченко В. Рідна мова і становлення особистості дитини // Вісник психології і соціальної педагогіки [Електронний ресурс] : Збірник наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету ім.Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний інститут. – Випуск 2. – К., М., 2010. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua

* Юрченко В. Етнопсихологічні чинники формування «Образу-Я» особистості // Вісник психології і соціальної педагогіки [Електронний ресурс] : Збірник наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету ім.Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний інститут. – Випуск 1. – К., М., 2009. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua

====Тези до конференцій====
'''2014'''

'''2013'''

'''2012'''

'''До 2012'''
====Підручники, посібники====
'''2014'''

'''2013'''

[http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA_%D0%9B.%D0%93.,_%D0%AE%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92.%D0%86._%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%28%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%29 Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навч. посіб.]

'''2012'''

'''До 2012'''

====Методичні матеріали====
'''2014'''

'''2013'''

'''2012'''

'''До 2012'''

===Профілі у науковометричних базах===

'''Профіль у [http://scholar.google.com.ua/citations?user=7L4Flg4AAAAJ&hl=uk Google Академія]'''

==ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК==
[[Файл:Професійний розвиток.jpg|60px|ліворуч]]

===Участь у міжнародних та державних проектах===
===Участь у міжнародних конференціях та форумах===
{| style="width:50%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:2px #66CDAA solid; border-bottom:2px #66CDAA solid; text-align:center"
|-
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Конференція Львів.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Конференція Польща1.jpg|x190px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Конференція Польща.jpg|x190px]]
|}

===Професійна сертифікація===
===Підвищення кваліфікації===

Закінчив курс навчання з програмного забезпечення SMART NotebookTM для інтерактивних дошок SMART BoardTM 18 квітня 2013 р.
{|style="width: 100%"
|[[ Файл:Сертифікат Smart Юрченко.jpg |thumb|left]]
|}

===Гранти та стажування===
===Міжнародна виставкова, творча та спортивна діяльність===
===Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твори===
Навчальний посібник "Психологічний словник-довідник"; Приходько Юлія Олексіївна, Юрченко Віктор Іванович
{|style="width: 100%"
|[[ Файл:Свідоцтво про авторправо ЮрченкоПриходько.jpg|міні|ліворуч]]
|}

==ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ==
[[Файл:Навчання.jpg|60px|ліворуч]]

===Навчальні дисципліни===
====Список дисциплін====

* [http://e-learning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=406 Психологія вікова];

* [http://www.psyh.kiev.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%28%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%29 Психологія вищої школи]

====Електронні навчальні курси====

* [http://e-learning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=406 '''Психологія вікова''' (3 курс, денна форма, на базі ОКР "молодший спеціаліст")] Сертифікований (Наказ № 398 від 01.10.2014)

* [http://e-learning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=2197 '''Психологія вікова''' (3 курс, заочна форма, на базі ОКР "молодший спеціаліст")] Сертифікований (Наказ № 582 від 24.12.2014)

{| style="width:50%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:2px #66CDAA solid; border-bottom:2px #66CDAA solid; text-align:center"
|-
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сертифікат Психологія вікова ПОд.jpg|x190px]]
|}

===Наукові досягнення студентів===
====Участь у міжнародних олімпіадах та конкурсах====
====Участь у всеукраїнських олімпіадах та конкурсах====

[[Категорія:Портфоліо викладача]]
[[Категорія:Педагогічний інститут]]

Файл:V-yurchenko-qr.png

2015-03-09T11:09:54Z

Ivan:

Блягузниця

2014-06-04T10:36:55Z

Ivan: Скасування редагування № 111182 користувача Ivan (обговорення)

'''Блягузниця, -ці,''' ''ж.'' Женскій половой органъ. Павлоград. у.

[[Категорія:Бл]]

Блягузниця

2014-06-04T10:34:59Z

Ivan:

'''Блягузниця, -ці,''' ''ж.'' Женскій половой органъ. Павлоград. у.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Embedded system

2014-05-13T09:48:24Z

Ivan:

[[Файл:Ukraine.gif|link=вбудована система|50px]]
[[Файл:Flagros.gif|link=встраиваемая система|50px]]
[[Файл:Embedded-system.jpg|обрамити|праворуч|Embedded system]]
An '''embedded system''' (укр. [[вбудована система]]) is a computer system with a dedicated function within a larger mechanical or electrical system, often with real-time computing constraints. It is embedded as part of a complete device often including hardware and mechanical parts. By contrast, a general-purpose computer, such as a personal computer (PC), is designed to be flexible and to meet a wide range of end-user needs. Embedded systems control many devices in common use today.
''
Modern embedded systems are often based on microcontrollers (i.e CPUs with integrated memory and/or peripheral interfaces) but ordinary microprocessors (using external chips for memory and peripheral interface circuits) are also still common, especially in more complex systems. In either case, the processor(s) used may be types ranging from rather general purpose to very specialised in certain class of computations, or even custom designed for the application at hand. A common standard class of dedicated processors is the digital signal processor (DSP).''

The key characteristic, however, is being dedicated to handle a particular task. Since the embedded system is dedicated to specific tasks, design engineers can optimize it to reduce the size and cost of the product and increase the reliability and performance. Some embedded systems are mass-produced, benefiting from economies of scale.

Physically, embedded systems range from portable devices such as digital watches and MP3 players, to large stationary installations like traffic lights, factory controllers, and largely complex systems like hybrid vehicles, MRI, and avionics. Complexity varies from low, with a single microcontroller chip, to very high with multiple units, peripherals and networks mounted inside a large chassis or enclosure
==Hardware for Embedded Systems==
*[http://en.wikipedia.org/wiki/Microcontroller Microcontrollers]
*[http://en.wikipedia.org/wiki/Digital_electronics Digital Electronics]
*[http://www.zums.ac.ir/files/research/site/ebooks/it-programming/digital-systems-design.pdf Digital System Design]
*[http://users.ece.cmu.edu/~koopman/des_s99/communications/ Embedded Communication]
*[http://en.wikipedia.org/wiki/AS-Interface Sensors, Actuators and Interfacing]
==Software for Embedded Systems==
*[http://en.wikipedia.org/wiki/Embedded_C C for Embedded Systems]
*[http://en.wikipedia.org/wiki/Embedded_software Embedded Software Development]
*[http://en.wikipedia.org/wiki/Embedded_operating_system Embedded Operating Systems]
*[http://en.wikipedia.org/wiki/Graphical_user_interface_builder GUI development]
*[http://www.embedded.com/print/4407007 Multicore Programming]
*[http://www.comtrade.com/software-engineering/embedded-systems-development/professional-testing-of-embedded-systems-software/ Testing]
==Equipment==
[[Файл:Equipment.JPG|праворуч|300px]]
*Set up for DSP, Embedded SW, Embedded OS, digital systems, μcontrollers, embedded communication, CAD/CAM/CAE: (exemplary, actual implementation may differ)
**Pandaboard ES: Single Board Computer with 1.2GHz dual-core ARM Cortex-A9 OMAP4460, 1GB RAM, WiFi, Bluetooth, USB + case;
**Cables: HDMI to DVI-D, U.FL-RPSMA;
**BWZ3-RA: antenna 2400MHz;
**Sandisk SDHC card 16GB;
**Logitech C615 Full HD-webcam;
**Nexys™3 Spartan-6 FPGA Board;
**Basic microcontroller board
**Zigbee USB Module;

==Video==
{{#ev:youtube|tj3GmD2cXHw}}
[[Категорія:Tempus/Dictionary]]

Тупиця Юрій Іваногвич

2014-04-12T20:35:19Z

Ivan: Ivan перейменував сторінку з Тупиця Юрій Іваногвич на Тупиця Юрій Іванович: Видалення зайвої літери з по батькові

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тупиця Юрій Іванович]]

Дуло

2014-02-27T14:36:36Z

Ivan:

'''Дуло, -ла, '''''с. ''Дуло. К. Досв. 215. ''Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. ''Макс. (1849), 59.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Ду]]

Дуб

2014-02-27T14:12:33Z

Ivan:

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі '''дуби''' з солодкими жолудями.1)
'''Дуби''' бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового '''дуба''' листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У '''дуба''', що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. '''Дубові''' колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений '''дуб''' особливо цінується в столярних роботах.
'''Дубильні''' речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

'''Плід дуба''' (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

'''Листки дуба''' кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2014-02-27T14:11:40Z

Ivan: Скасування редагування № 107276 користувача Ivan (обговорення)

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі '''дуби''' з солодкими жолудями.1)
'''Дуби''' бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового '''дуба''' листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У '''дуба''', що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. '''Дубові''' колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений '''дуб''' особливо цінується в столярних роботах.
'''Дубильні''' речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

'''Плід дуба''' (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

'''Листки дуба''' кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[R:\DOb-1-13-4.0d\ІІ підгрупа\Чередниченко Марія\Виконані]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2014-02-27T14:11:22Z

Ivan:

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі '''дуби''' з солодкими жолудями.1)
'''Дуби''' бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового '''дуба''' листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У '''дуба''', що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. '''Дубові''' колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений '''дуб''' особливо цінується в столярних роботах.
'''Дубильні''' речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

'''Плід дуба''' (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

'''Листки дуба''' кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[R:\DOb-1-13-4.0d\ІІ підгрупа\Чередниченко Марія\Виконані]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Добрячий

2014-02-27T14:02:52Z

Ivan: Скасування редагування № 89006 користувача Талах (обговорення)

'''Добрячий, -а, -е. '''Очень добрый, очень хорошій. ''Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. ''МВ. Т. 27. ''Добрячі були люде покійнички. ''МВ. І. 15. ''Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили. ''
[[Категорія:До]]

Доброта

2014-02-27T14:02:05Z

Ivan:

==Тлумачення слова==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]===
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164

===[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]===

'''ДОБРОТА''', и, жін. Чутливе, дружнє ставлення до людей. Не шукай красоти, а шукай доброти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116); Сміялися з його незграбного вигляду, але любили.. за його доброту (Іван Франко, II, 1950, 217);
// Привітність, ласка, прихильність. Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); Скільки мудрості в поглядах на життя, скільки людяності, доброти в серці [Оленчука]. Сусіди йдуть до нього з своїми клопотами, і він.. кожному чимось порадить, допоможе (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 351).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]===

'''Доброта:'''
''Доброта'' — чутливе, дружнє ставлення до людей.[1]
''Доброта'' — село у повіті Прахова в Румунії.
''Доброта'' — місто (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Котор.
''Доброта'' — радянський художній фільм 1977 року.
''Доброта'' — автомобілебудівне холдингове підприємство, Дрогобич, Україна.
''Доброта'' — благодійний фонд, Донецьк, Україна.

===[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]===

Ударение: доброта́
ж.
Отвлеч. сущ. по значению прил.: добрый (1,2).

===[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]===

'''Доброта''' – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині. Наскільки він прихильний моральності, настільки і високий його особистісний рівень як людину доброго, чуйного і благородного.

==Про доброту==
Здебільшого, доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх років життя. Радіючи батьківської любові, оточуючим природних красот і теплим сонячним променям, ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом проблеми, негаразди, цинічне оточення починає виховувати в людині негативні прояви, готові заступити найсвітліші сторони його характеру. Але якщо в душі живе любов, якщо у свідомості тверді справжні цінності, то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.

Прояв доброти помітно буквально у всьому. Це турбота про рослини, тварин і навколишнього середовища, щире співпереживання людям, готовність прийти на підмогу. По-справжньому добра людина завжди допоможе літньому перехожому, втішить плач дитини, зупинить хулігана, який псує рослини або міське майно. Небайдуже ставлення до подій – один з найбільш явних ознак істинної доброти. Така людина ніколи не пройде повз потребують допомоги, що не самоусунеться від проблем оточуючих.

Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах. Розцінюючи любов батьків лише як можливість отримання подарунків, залишаючись при цьому егоїстичним споживачем, не можна вважатися доброю людиною. Використовуючи у власних цілях дружбу, не варто претендувати на звання моральної особистості. Абсолютна щирість, людяність і безкорисливість – це не тільки важливі якості будь-якої людини, але і його впевнена, гідна дорога в справжнє життя.
==Медіа==

==Див. також==
[[Добро]]

==Джерела та література==
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]
#[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]
#[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]
#[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:До]]

Дитина

2014-02-27T13:53:27Z

Ivan:

'''Дитина, -ни, '''''ж. ''1) Ребенокъ, дитя. ''Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. ''Ном. № 9189. ''Він мені за дитину рідну став. ''МВ. І. 22. Знайти дитину. Родить дитя. '''Нарядити дитину'''. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. ''Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. ''Мет. 70. '''Батькова дитина. '''Ном. № 7485, '''мамина дитина'''. Любимчикъ отца, матери. 3) '''Продавати дитину'''. Родъ игры. О. 1861. XI. 30, 51. Ум. '''Дитинка, дитинонька, дитиночка. '''''Аби дружинна, дасть Бог дитинку. ''Ном. № 9181. ''Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати. ''Макс. (1849), 103.
[[Категорія:Ди]]

Дбайливий

2014-02-24T15:04:19Z

Ivan: Замінено вміст на «'''Дбайливий, -а, -е '''= '''Дбалий. '''Борз. у. Категорія:Дб»

'''Дбайливий, -а, -е '''= '''Дбалий. '''Борз. у.
[[Категорія:Дб]]

А-є

2014-02-18T10:38:25Z

Ivan:

'''А-є, А-єк,''' ''нар.'' Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1.

[[Категорія:Ає]]

Граната

2013-12-03T11:52:49Z

Ivan:

'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.
==Сучасні словники==
Ґрана́ти (рос. гранаты, англ. garnets, нім. Granate m pl ) — група мінералів ортосилікату острівної структури.

''Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.''

==Різновиди==
'''Розрізняють:'''

* ґранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
* ґранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); ґранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
* ґранат бобровський (демантоїд);
* ґранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
* ґранат ванадіїстий відміна ґросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3);
* ґранат вапнисто-глиноземистий (ґранат кальціїсто-алюмініїстий);
* ґранат вапнисто-залізистий (ґранат кальціїсто-залізистий);
* ґранат вапнисто-хромистий (ґранат кальціїсто-хромистий);
* ґранат везувійський (застаріла назва лейциту);
* ґранат глиноземистий (ґранат, який містить глинозем: ґросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
* ґранатжад (ґросуляр);
* ґранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
* ґранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
* ґранат залізний (ґранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
* ґранат звичайний (андрадит);
* ґранат зелений (уваровіт);
* ґранат ітріїстий (відміна ґранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
* ґранат кальціїстий (1. ґросуляр; 2. — андрадит);
* ґранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва ґросуляру та гесотиту);
* ґранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
* ґранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
* ґранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
* ґранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
* ґранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
* ґранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
* ґранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
* ґранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
* ґранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
* ґранат марганцевистий (спесартин);
* ґранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
* ґранат м'ясо-червоний (гесоніт);
* ґранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
* ґранат сибірський (альмандин);
* ґранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
* ґранат скан-діїстий (відміна ґранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
* ґранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
* ґранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
* ґранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
* ґранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2);
* ґранат хромистий (відміна ґранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3);
* ґранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).
Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві ґранати.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KIx7RvJpEsU}}

==Див. також==

* [[Камінь]]
* [[Порода]]
* [[Самоцвіт]]

[[Категорія:Гр]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:20131201 granata 3.jpg

2013-12-03T11:46:57Z

Ivan:

Файл:20131201 granata 2.jpg

2013-12-03T11:46:48Z

Ivan:

Файл:20131201 granata 1.jpg

2013-12-03T11:46:33Z

Ivan:

Ставок

2013-12-03T10:21:52Z

Ivan:

'''Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''став. '''
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ставок — штучна водойма для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб. Стави викопують або створюють, будуючи на невеличких річках і в природних улоговинах (балках тощо) греблі. Відповідно до 1 статті Водного кодексу України ставком вважається штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн м³. Ставки наповнюються водою за рахунок поверхневого і підземного стоку. В Україні є понад 22 000 ставків загальною площею понад 140 тис. га. Для порівняння, кількість озер в Україні понад 3 000 із загальною площею 200 тис. га[1]. Ставки розміщені нерівномірно; найбільше їх на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області) і на Придніпровській височині.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|wvkrd1K98pI}} {{#ev:youtube|_vy5TFEDK-k}}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ст]]
Озеро,
Водойма,
Стариця,
Стави України.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Граната

2013-12-03T10:18:24Z

Ivan:

'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Грана́та — один з видів бойових припасів, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху. Це слово має коріння у французькій мові від слова фр. (pomme) grenate — гранат. Плоди цієї рослини нагадували бойові гранати формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху. Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (960—1279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік суперника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції суперника.
Розрізняють декілька типів гранат:
Ручна граната (для метання рукою)
Гранатометна граната, які вистрілюються із спеціальних пристроїв — гранатометів;
Гвинтівкова граната, яка вистрілюються за допомогою особливої насадки або мортирки;
Артилерійська граната, вид боєприпасу до артилерійської системи.
За призначенням гранати розподіляються на:
протитанкові (фугасні, кумулятивні),
протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні),
запалювальні,
гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні тощо).
Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:35.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:32.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KIx7RvJpEsU}}

==Див. також==

[[Категорія:Гр]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82 Гранатомет]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Гранатометна граната]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Димова граната]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 Гвинтівкова граната]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Лазня

2013-12-03T10:14:03Z

Ivan:

'''Ла́зня, -ні, '''''ж. ''1) Баня. ''Лазня в калу стоїть та людей миє. ''Ном. № 11285. ''Гаряче як у лазні. ''Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. ''Хата так неначе лазня. Що ж се лазня? Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. ''Кіев. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. '''Лазенька. '''''Пристав нові дверці до старої лазеньки. ''Ном. № 13296.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Історія лазні сягає своїм корінням прадавніх часів. Близько шести тисяч років тому пращури сучасних жителів арабських країн надавали великого значення чистоті свого тіла і скрізь активно користувалися лазнями.
Єгипетські жерці мали скрізь комфортно влаштовані і доступні кожному лазні й обмивалися чотири рази на добу: двічі вдень і двічі вночі. Неабияка прихильність до банної справи, масажу та обмеженість в їжі допомагали єгиптянам зберігати стрункість фігури і успішно боротися з процесом старіння. А єгипетські лікарі того часу вважалися найкращими у світі і загадкове мистецтво лікування різних хвороб не представляли без ритуального використовування води і лазень.
Особливу популярність мала процедура відвідування лазень у римлян. Тут існував цілий культ банної справи. Навіть при зустрічі стародавні жителі Риму замість вітання питали один в одного: «Як потієш?». А на одній із старовинних будівель зберігся напис: «Банити, любов і радість — до старості ми разом», який дійшов аж до наших часів. Лазня для римлян служила цілим ритуальним приміщенням, була невід'ємною частиною їх житла. Адже там вони не тільки милися, але і проводили бесіди, читали вірші, малювали, співали, влаштовували пишні трапези.
Були в банному приміщенні і кімнати для масажу, майданчики для спортивних вправ та змагань і навіть бібліотеки. Римляни-багатії відвідували сауни двічі на день.
У Давній Греції лазні з'явились спочатку у спартанців і виконували роль оздоровниць.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:52.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2XlMM46Kk1I}}

==Див. також==
[[Категорія:Ла]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%96 Центральні торгові лазні]

[http://korrespondent.net/kyiv/768583-fotogalereya-idite-v-banyu Фотогалерея: Ідіть в баню]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Гвіздок

2013-12-03T10:10:38Z

Ivan:

'''Гвіздок, -дка, '''''м. ''1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) '''= Гак 2. '''Вх. Пч. II. 25. Ум. '''Гвіздочок. '''
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Гвіздок (діалектні відповідники: цвях, цвєк, цьвок) — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.
В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.
Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника.
Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові міш

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:38.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:39.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:41.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0by1RgOErQc}}

==Див. також==
[[Категорія:Гв]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C&action=edit&redlink=1 Нагель]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C Дюбель]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BF Шуруп]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%82 Болт]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Село

2013-12-03T10:06:14Z

Ivan:

'''Село́, -ла́, '''''с. ''Село, деревня. ''То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ''ЗОЮР. Ум. '''Се́лечко, сельце. '''''Через наше сельце везено деревце. ''Чуб. III. 139. ''Ой дано ж єму та три селечка. ''АД. І. 149.
==Сучасні словники==
'''Село́''' — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий маєток.
1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
2. Тип поселення (зазвичай велике).
3. (збірн.) Жителі сільської місцевості.
'''Село''' в Україні є адміністративно-територіальною одиницею поряд з районом, містом, районом у місті, областю, селищем, автономною республікою.
«Село» є слов'янським словом, і поширене в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У Словенії, слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в діалектах, натомість словенське слово «VAS» використовується у всій Словенії. В Росії — використовується слово «дєрєвня» (рос. деревня), попри те, що в російській мові існує термін «сільське господарство» (рос. сельское хозяйство), а «селяни» — російською «крєстьянє».

'''Село''' Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, Іран
Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо.
В Ізраїлі, термін "місто" не має юридичного значення. У Швеції та Данії юридичного поняття "місто" не існує також. Це пов'язано з іншою мовною картиною світу (а відтак і реальністю), а також з філософських міркувань. В українській ж мові термін "село" походить від слова "селитись"(поселення), а "місто" — від польського miasto "місце в поселенні". "Місцями" називали «території в поселенні» навколо ринків, де оселялись ремісники (це було зручним для їхнього бізнесу). Від того, у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву "Площа Ринок". Поняття "город/град/городище" — означало виключно "обгороджену територію" (з київ, або тину, або паль (палісад — посаджені палі)). Лише при появі Магдебурзького права на теренах України пов'язується інтродукція поняття "місто", оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.3) Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.4) До того часу всі поселення (і село і "місто") становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, солтис, лавники, ремісники, а володіння землею було пов'язане зі сплатою податків.4) Міську раду у Львові називали сенатом (лат. senatum, officium consulare).4) В древніх латинян всі поселення людей звались "поліс" (звідси, і "метрополіс, метрополія" — поселення(центр, край), який має колонії).
Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її свідомості в «моделі села». З приходом християнства і появою поняття "держава" (походить від слова "держати") усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією.
Див. також: Хутір, Станиця.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:88.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:87.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:86.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:85.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|25EXt8DJ4Ow}} {{#ev:youtube|PMNCzvQdk24}}

==Див. також==
[[Категорія:Се]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Децентралізація]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Сільська місцевість]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F) Провінція (територія)]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%80 Хутір]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83 Селище міського типу]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#.D0.86.D0.BD.D0.B4.D1.83.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.D0.B2_.D0.A1.D0.A0.D0.A1.D0.A0 Індустріалізація]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD Селяни]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE Місто]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Сало

2013-12-02T11:41:30Z

Ivan:

'''Сало, -ла, '''''с. ''1) Сало. ''Різать кабанів на сало. ''Стор. М. Пр. 60. ''Перчун придбав салів, не каятиметься уторгує. ''Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) '''Дурне сало'''. Тупица, дуракъ. 3) '''Сало де́рти'''. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) '''Залити сала за шкуру'''. Досадить, допечь кому. ''Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. ''Стор. М. Пр. 45. 5) '''Дідове са́ло'''. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. '''Сальце. '''''Плямка собі сальце. ''Ном. № 1137. ''По чарці випємо, сальця ззімо шматок. ''Гліб.

==Див. також==
Додаткові відомості'''Сало, -ла, '''''с. ''1) Сало. ''Різать кабанів на сало. ''Стор. М. Пр. 60. ''Перчун придбав салів, не каятиметься уторгує. ''Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) '''Дурне сало'''. Тупица, дуракъ. 3) '''Сало де́рти'''. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) '''Залити сала за шкуру'''. Досадить, допечь кому. ''Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. ''Стор. М. Пр. 45. 5) '''Дідове са́ло'''. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. '''Сальце. '''''Плямка собі сальце. ''Ном. № 1137. ''По чарці випємо, сальця ззімо шматок. ''Гліб.
[[Категорія:Са]]

==Визначення==

Якщо вірити безосібному, САЛО – їжа, що вирізняє козака від єурейа; козаки видобували сало із свиней за допомогою доброти, турботи та шаблі

СВИНЯ – тварина, на якій, за спогадами очевидців, і росте сало; (не плутати з растітєльнім салом, написи про яке можна побачити на цінниках багатьох москальських магазинів; в давнину були навіть козаки-характерники, що не лише здатні носили на плечі буряк, а могли реально перетворитися на свиню за допомогою чарівних слів та відра горілки
Са́ло — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулому сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770-870 ккал на 100 гр.), а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють; виготовляють шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.
Сьогодні, коли поширюється здорове харчування з невеликим вмістом жирів, сало стає більше традиційною закускою на національному столі, ніж основною стравою.

==Сало для українців==

В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є унікальною стравою у тому сенсі, що більшість народів вживає смалець, а українці їдять його великими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами.
Сало здавна користувалося в українcькому народі особливою популярністю. Йому віддавали перевагу, навіть не підозрюючи, що воно містить багато корисних речовин, таких необхідних для людського організму. І, насамперед, — арахідонову кислоту, яка належить до ненасичених жирів і бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні.
За деякими припущеннями, традицію висміювання «салоїдів» започаткували після Національно-визвольної війни 1648—1657 років євреї, релігія яких забороняє вживання свинини і свинячого сала - Форостюк О. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004. - С. 62.. Як відомо, у добу Хмельниччини на охоплених повстанням територіях загинуло та померло від епідемії близько 40-50 тис. євреїв, майже чверть єврейського населення тодішньої Речі Посполитої Хмельницкий Богдан. Электронная еврейская энциклопедия . Анекдоти стали своєрідною помстою євреїв, для яких період повстання став однією з найтрагічніших сторінок в історії єврейства Східної Європи.

==Медична дія сала==

Сало в залежності від відгодівлі містить 88—94 відсотки чистого жиру, який за рівнем засвоюваності йде нарівні з молочним і риб'ячим жирами. Біологічна активність сала в п'ять разів вище, ніж яловичого жиру. За вмістом інших незамінних жирних кислот (близько 10 відсотків) свиняче сало переважає вершкове масло. Окрім того, сучасна наука стверджує, що якість свинячого сала поліпшується при топленні. А його споживання в поєднанні з овочевими салатами попередить розвиток атеросклерозу.

==Див.==

http://uk.wikipedia.org/wiki/Сало

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91421093 0 90847 1e362249 XL1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1315075431 44015248 fc5e4735efce.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:News 1340013853.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сало.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8W-dvCW4ZVE}} {{#ev:youtube|DrCyUKEB1hY}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Сад

2013-12-02T11:37:33Z

Ivan:

'''Сад, -ду, '''''м. ''1) Садъ. ''Сади рясні похилились. ''Шевч. — '''виноград'''. Виноградникъ. 2) Мельничный поставъ. Ум. '''Садо́к, садочок, садонько. '''''Садок вишневий коло хати. ''Шевч.
[[Категорія:Са]]

==Сучасне значення==
сад, -а, о ~е, в ~у, мн. ч. -ы, -ов, м.1. Участок земли, засаженный деревьями, кустами, цветами; сами растущие здесь деревья, растения. Фруктовый с. Цветущий с. Расцвели ~ы. Зимний с. (помещение в доме, здании, имитирующее ~, с живыми деревьями, растениями, цветами).2. В нек-рых названиях: учреждение, коллекционирующее, разводящее и изучающее растения, животных. Ботанический с. Зоологический с.3. То же, что детский ~. С.-ясли.• Детский ~ воспитательное учреждение для детей дошкольного возраста.уменьш. ~ик, -а, м. (к 1 знач.).прил. ~овый, -ая, -ое (к 1 знач.) и ~овский, -ая, -ое (к 3 знач.; разг.). Садовая ограда. Садовый инвентарь. Садовские ребятишки.• Голова ~овая (прост.) о глупом человеке, разине (обычно при обращении).

==Місто-сад==

Город-сад, тип зразкового міста, розроблений в кінці 19, — початку 20 вв.(століття) у Англії. Виникнення ідеї будівництва Г.-с. було пов'язано з різким погіршенням санітарно-гігієнічних умов життя в крупних капіталістичних містах. Її можна вважати спробою практичного здійснення проектів соціалістів-утопістів про подолання протилежності між містом і селом. Основні принципи організації Г.-с. були викладені в працях англійського соціолога і архітектора. Е. Хоуарда . Містам-гігантам Хоуард протиставив невеликі міста з територією близько 400 га , оточеною садово-парковим поясом площею близько 2 тис. га , і з обмеженим числом жителів (30—35 тис.), яким забезпечувалися б зручності міського життя і зв'язок з природою. Крупніші центри повинні були формуватися з «сузір'їв» малих міст. Перший Г.-с. Лечуорт (архітектор Р.Ануїн) був закладений в 1902 в 55 км. від Лондона, в 1920 в 32 км. від Лондона був заснований Уелін-Гарден-Ситі (архітектор Л. де Суассон), планування і забудова якого отримала загальне визнання. Ідея Г.-с. придбала прибічники у ряді країн, у тому числі в Росії, де в 1910-х рр. була зроблена спроба побудувати в 40 км. від Москви в Кратове Г.-с. для службовців Московсько-рязанської залізниці (архітектор Ст Н. Семенов). Проте в умовах капіталізму ідея Г.-с. не отримала значного розвитку. У радянському містобудуванні ідеї Г.-с. знайшли перетворення в широкому озелененні (як на території житлових масивів, так і в суспільних центрах і приміських зонах) і посиленні ролі природного ландшафту, що покращує архітектурну подобу міст і сприяє створенню хороших умов для життя і діяльності людей.

==Див.==

Літ.: Іконников А. Ст, Сучасна архітектура Англії, Л., 1958; Howard Е., To-morrow, L., 1898; його ж, Garden cities of tomorrow, L., 1902 (русявий. пер.(переведення) — Гоуард Е., Міста майбутнього, СП(Збори постанов) Би. 1911).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0b0b57e8d496c06dd7d9c9f6bf2cb25f.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0c1e59c281889714ae0faa95bcad2e75.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:597401.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bahe4tx9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C358a9b2f7737697a0c1beacbf3044c2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|PHMQdh4Bi2w}} {{#ev:youtube|fd1h9YoD6fU}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Лава

2013-12-02T11:35:14Z

Ivan:

'''Лава, -ви, '''''ж. ''1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. ''А ні печі, а ні лави. ''Ном. № 1502. ''Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). ''Ном. № 11939. '''Лягти на лаву'''. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на '''лаві'''). '''Положити на лаву'''. Хоронить. Отсюда проклятіе: '''Щоб тебе положили на лаву! '''Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: '''А щоб мене до вечора на лаві положили'''! ''(коли не так кажу, зроблю). ''Ном. № 6762. '''Кинути під лаву'''. Пренебречь, забросить. ''Вони свою славу кинули під лаву. ''Ном. № 761. ''Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. ''Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). ''Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. ''Ном. № 10159. ''А в нашого пана пшениця як шва. ''Грин. III. 133. '''Іти лавою'''. Идти рядами; идти сплошной массой. ''От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. ''Кв. І. 147. '''Ставати лавою'''. Строиться, выстраиваться въ рядъ. ''У дві лави задніпрянці з москалями стали. ''Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. ''Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. ''Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда '''лисиці '''(см.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. ''Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. ''Котл. Ен. III. 9. Ум. '''Лавка, лавонька, лавочка. '''''Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. ''Ном. 1734. ''І жив не любила, і вмер не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. ''Ном. № 8331. ''Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. ''Чуб. V. 427. ''Не встиг дячок неборачок на лавочку сісти, лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. ''Чуб. V. 673.

[[Категорія:Ла]]

==Сучасні словники==

Лава (італ. lava, від латів.(латинський) labes — обвал, падіння), вогненно-рідкий, переважно силікатний розплав, що виливається під час вулканічних вивержень на земну поверхню. Відрізняється від магма відсутністю газів, що випаровуються при виверженні. Залежно від складу при застиганні утворює різні ефузивні гірські породи . Кислі, багаті кремнекислотой ліпарітовиє Л. — в'язкі і зазвичай відносно холодні, як правило, утворюють куполи, рідше розтікаються у вигляді лавових потоків ; виверження супроводяться великою кількістю викидів, які разом з осадовим матеріалом відкладаються у вигляді всіляких туфов. Середні по складу — андезітовиє і основні — базальтові Л. більш легкоподвіжни і поблизу виходу де їх температура досить висока (до 1000—1200°С), можуть текти досить швидко, із швидкістю 30 км/ч. Поступово остигаючи, Л. стає в'язкою, і швидкість її руху знижується до декількох м-код в годині Л. виливається інколи з центрального кратера, але частіше з бічних лавових тріщин (бокка) і тече уздовж знижених частин рельєфу у вигляді лавових потоків. При потужних виверженнях Л. заливає всі пониження і розливається по поверхні, утворюючи лавові покриви ; при цьому часто виникають т.з. гірські рівнини — лавові плато.

==Літературне значення==

Лава и, ж. 1. Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді — прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Номис, 1864, № 11939); Хата простора, чиста: кругом стін липові лави (Мирний, І, 1949, 330); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки, понівечені за зиму дощані халабудки, лави (Досв., Вибр., 1959, 368); // Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а також кладуть багаж; полиця. У вагоні ще попросторішало. Звільнилась горішня лава — зайняли для Гайового (Головко, II, 1957, 439).
О Знаходити (знайти) сокиру під лавою див. сокира;
Кинути під лаву що — викинути що-небудь як непотрібне; занедбати, забути. А що на вас вони скажуть? Знаю вашу славу/ Поглузують, покепкують Та й кинуть під лаву (Шсвч., І, 1951, 76); Коли (як) покладуть на лаву — після смерті. [Дудар:] Га? Я лежатиму ? (Підводиться). [ Голос:] Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді (Мик., І, 1957, 28); Лягти на лаву — померти: Посадити на лаву підсудних — передати на розгляд суду; Потрапити (сісти і т. ін.) на лаву підсудних; Опинитися на лаві підсудних — потрапити під суд. Натрапила [Клавда] на таких шахраїв, що якби., не зупинилась, могла б опинитися на лаві підсудних (Вільде, Сестри.., 1958, 454); Сидіти (бути) на лаві підсудних (обвинувачених) — бути підсудним. Галан мав нагоду спостерігати головних німецько-фашистських воєнних злочинців, що сиділи на лаві підсудних (Іст. укр. літ., II, 1956, 295); * У порівн. Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Л. Укр., III, 1952, 688).
2. Похилий стіл із прикріпленим до нього сидінням, за яким працюють учні, студенти; парта. Шкільна лава; Студентська лава.
<0 Із (зі) шкільної (студентської) лави: а) з часу навчання в школі (у вузі). Товариш із шкільної лави; б) відразу після закінчення школи (вузу). З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (Кол., На фронті.., 1959, 6); На шкільній (студентській) лаві — під час навчання в школі (у вузі). Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося., проектів! (Коцюб., І, 1955, 222).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28045 anat lava.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 1aa55 b556f7f5 XL.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:323846.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Doganin-gucu 3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|L9nDKhe6n4Q}} {{#ev:youtube|HfjqS6fX47M}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Кабан

2013-12-02T11:28:45Z

Ivan:

'''Кабан, -на, '''''м. ''Кабанъ; вепрь. ''Не бурли, як кабан у кориті. ''К. ЧР. 132. Ум. '''Кабанець, кабанча, кабанчик. '''Ув. '''Кабанюга. '''
[[Категорія:Ка]]

==Сучасне значення==

Кабан, дика свиня, вепр, (Sus scrofa), парнокопитний ссавець сімейства свиней. Довжина тіла до 2 м-код, висота в загривку до 1,2 м-код, важить до 300 кг Верхні і нижні ікла, особливо великі у самців, заломлені вгору і в сторони. Тіло покрите грубою щетиною, взимку з м'яким підкошлатому. Забарвлення дорослих До.. бура; поросята зі світлими подовжніми смугами. До. поширений в Північній Африці, Європі і Азії; у СРСР — в Прибалтиці, Білорусії, на Україні, в дельті Волги, в Середній Азії, Казахстані, Південною. Сибіру, Примор'ї. Віддає перевагу лісам і очеретам поблизу водоймищ, гірські ліси. Всеїдний; харчується кореневищами, бульбами, травою, жолудями, плодами диких яблунь і груш, черв'яками, личинками комах, равликами, дрібними гризунами. Тримаються невеликими групами. Ведуть нічний спосіб життя. Злучаються в листопаді — січні; 3—4 поросята народяться в березні — травні. Об'єкт промислу: дає м'ясо, шкуру, щетину. Інколи шкодить посівам. К.— родоначальник домашніх свиней .

==Див.==

Літ .: Слудський А. А., Кабан, А.-А., 1956; Соколів І. І., Копитні звіри, М. — Л., 1959 (Фауна СРСР. Ссавці, т. 1, ст 3); Ссавці Радянського Союзу, під ред. В. Г. Гептнера і Н. П. Наумова т, 1, М., 1961.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 76b3b d7ea102e XL.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Get img.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hq-wallpapers ru animals 35686 800x600.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yaban-domuzu.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vh10bZE7-pE}} {{#ev:youtube|WunGwks21m4}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Палац

2013-12-02T11:25:49Z

Ivan:

'''Палац, -цу, '''''м. ''Дворецъ. Чуб. II. 57. ''Прийшла туди, у палац царський. ''Рудч. Ск. II. 50.
[[Категорія:Па]]

==Сучасне значення==

Палац

Палац (від «князевий двір» — житло князя), монументальна парадна будівля. Спочатку резиденція лише володаря, пізніше — представників вищих шарів суспільства (див. також Замокнув, Палаццо ) ;, в 13—15 вв.(століття) Д. стали називати також найважливіші будівлі органів державної влади, а з 19 ст — особливо значні спорудження різного суспільного призначення. Для палацового будівництва різних епох характерна участь видатних архітекторів, живописців, майстрів декоративного мистецтва. Д. зазвичай відрізняються крупними розмірами, монументальними формами.
Нова важлива фаза в розвитку архітектури Д. із заздалегідь продуманою композицією починається із споруди Д. римського імператора Августа (14 р. н.е.(наша ера)); за ним послідували Д. інших імператорів, що зводилися в Римі на Палатінськом горбі [звідси лат.(латинський) назва Д. — palatium, що лягло в основу відповідних термінів в мовах романської групи, — palazzo (італ.), palais (франц.), можливо, російського — палата ]. Римські Д. відрізнялися строгою симетрією основних репрезентативних, розкішно оброблених приміщень (палац флавієв, 1 ст н.е.(наша ера)), які розташовувалися довкола одного або декількох дворів, перетворених на сади з фонтанами, водоймищами і скульптурою; всілякі в плані зали були перекриті зведеннями і куполами, які створювали струнку систему супідрядних внутрішніх просторів («Золотий будинок» Нерона, 1 ст н.е.). Величні руїни цих Д. приголомшують розмахом, монументальністю, грандіозністю масштабних буд. Вплив розвинених в римських Д. архітектурних прийомів позначилося в архітектурі Д. імператорів і намісників в римських, європейських, азіатських, і африканських провінціях, а також в країнах, що входили у Візантійську імперію, де вони видозмінювалися відповідно місцевим умовам і художнім традиціям [палац Діоклетіана в Спліте (ок. 300), Великий палац (4—6 вв.(століття)) і Буколеон (5—8 вв.(століття)) в Константинополі]. Мавританська архітектура 13—14 вв.(століття), що відрізнялася витонченістю і багатством декору (Д. у Сіцілії, Альгамбра в Гранаде і ін.), зробила частковий вплив на розвиток палацової архітектури Європи (особливо Іспанії). З розвитком середньовічних міст-республік в Європі з'явилися Д. органів муніципальної самоврядності і посадових осіб (наприклад, в Італії: Палаццо Публіко в Сиене, 1297—1310, Палац дожів у Венеції, Палаццо делла Синьорія, або Веськкьо, у флоренції, 13—15 вв.(століття)). Поряд зі світською знаттю Д. будували також представники духівництва (папські Д. у Орвієто, 13 ст, і в Авіньоне, 14 в.; патріарші і архієрейські палати на Русі). Монументальні Д. 15—16 вв.(століття) з просторими внутрішніми дворами, з приміщеннями для бібліотек, залами для зборів живопису, унікальних предметів і т. д., що незрідка займали цілий квартал міста, зробили (у епоху абсолютних монархій) значний вплив на формування нового типа Д. — королівського, імператорського, царського, в якому парадна репрезентативність отримала подальший розвиток ( Еськоріал поблизу Мадрида, 16 в.; Лувр в Парижі 16—18 вв.(століття)). Характерною межею палацових композицій стала анфілада, що спонукала відвідувача до руху, в ході якого перед ним розкривалися все нові архітектурно-просторові ефекти. Композиція фасаду будувалася на зіставленні гладких стенів, прикрашених колонадами, і сильно виступаючих різалітов, які як би пов'язували будівлю з навколишнім простором. Розташовані, як правило, на головній планувальної осі площі, парку, саду, будівлі, Д. домінують над навколишнім простором ( Версаль ; Бленім в Оксфордшире, Англія, 1705—24; Шенбрунн у Відні, 1695—1749; Палаццо Реалі в Казерте поблизу Неаполя, з 1752). Той же принцип сповна самостійно розроблявся в палацовій архітектурі Сходу ( Імператорський палац в Пекіні — величезний комплекс житлових будівель, павільйонів і храмів, розташованих серед садів, що піднімалися терасами до центру осьової композиції). У російських палацових комплексах 12—17 вв.(століття) яскраво виражена така національна межа архітектури, як живописність просторової композиції, в якій органічно поєднувалися різні по функцією, призначенню частини будівлі (хороми, сіни, тереми, служби); серед них важливе значення мали висотні об'єми церков, дзвіниць і так далі (княжий Д. у Боголюбове, 12 в.; Терем Д. Моськовського Кремля, 17 в.; дерев'яний Д. у Коломенськом, 17 ст). Д. Цворец дожів у Венеції. Зал Великої Ради. 18 — почало 19 вв.(століття) грандіозністю розмірів, складністю і в той же час чіткістю об'ємно-просторової структури близькі зап.(західний)-европейським, але відрізняються звучністю колірного вирішення фасадів (палаци Петербургу, Москви, Києва, багаточисельні заміські царські Д. і Д. у дворянських садибах). З середини 19 ст Д. — великі, часто розкішно оброблені громадські будівлі різного призначення («Кришталевий палац» на Усесвітній виставці в Лондоні, 1851; Палац спорту в Римі, 1960; і ін.). Термін «Д.» не зв'язується тепер з певним типом споруди. Багатофункціональні Д. спорту трансформуються, наприклад, в хокейний або водний стадіон, аудиторію, виставковий зал.(заливши) У радянській архітектурі з'явилися нові типи Д. — Д. з'їздів в Московському Кремлі, палаци культури, палаци і удома піонерів і школярів, Д. мистецтв (у Ташкенті, 1968), Д. одружень (у Тбілісі, 1964). Вони включають один або декілька зорових зали-аудиторій, обширні фойє-кулуари, багаточисельні кімнати для кружкових занять, підлеглі центральному приміщенню: у Д. піонерів це Ленінський зал, в Д. мистецтв — виставковий зал, в Д. одружень — зал урочистих актів.

==Див.==

Літ.: Успенський А. І., Імператорські палаци, т. 1—-2, М., 1913; Брунов Н. І., Палаци Франції XVII і XVIII століть, [М.], 1938; Swoboda До. М., Römische und romanische Paläste, W., 1924; Chierici G., Il palazzo italiano dal secolo XI al secolo XIX, pt. 1-3. Mil., [1952—57].
Ст Ф. Маркузон.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20d0b4d0b2d0bed180d0b5d18657814.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:36e3456de774.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Deb8b8868ce1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Picture source 4763.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vqd0q9m2oyE}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Важкий

2013-12-02T11:16:22Z

Ivan:

'''Важкий, -а, -е. '''Тяжелый. ''Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. ''Мет. 81. ''До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. ''Ном. № 201. ''Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. ''Мет. 225. ''Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. ''Макс. ''Важкий дурень. '''''Важким духом дихати'''. Злиться. ''Дитя плаче, ти не поколишеш, все на мене важким духом дишеш. ''Макс. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. '''Важенький, важкенький. '''''Баран важенький і орлу. ''Греб. 381. ''Маленьке, але важкеньке. ''Ном. № 7329.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасне визначення==

Важкий , - а,-е ; - їв , - ела.1 . Хто має велику вагу , обтяжливий . Т. вантаж . Т. валізу. Важко ( нареч. ) навантажений автомобіль . Важка їжа ( перен. : важко перетравлюється ) . Важке паливо (нафта , гас , мазут ; спец. ) . Важка рука у кого -н. ( перен. : боляче б'є ) . Важка голова у кого -н. ( перен. : при нездужанні ) . З важким серцем ( перен. : 1 ) те ж , що згнітивши серце , 2) з відчуттям неспокою , стурбованості ) .2 . Важкий, що вимагає великої праці , великих зусиль. Т. працю. Важка задача. Важка обязанность.3 . Огрядний , позбавлений легкості . Важкі кроки . Т. розум ( перен. : повільний ) . Т. склад ( перен. : великоваговий ) .4 . Напружений , скрутний ; доставляє занепокоєння , неприємність . Важке дихання . Т. сон. Т. повітря ( несвіжий ) . Т. запах (неприємний ) .5 . Суворий , дуже серйозний . Важке покарання . Важка вина. Важке преступленіе.6 . Про хворобливих , фізіологічних станах: небезпечний , дуже серйозний . Важка рана . Т. хворий ( в небезпечному стані). Важкі роди.7 . Сумний , болісно - неприємний . Важке почуття . Важке видовище. Т. день (напружений або невдалий) .8 . повн. ф. Незлагідна , важкий ( в 3 знач.) . Т. чоловік. Т. характер.9 . повн. ф. Що відноситься до машин або засобам озброєння великої потужності , сили. Важке машинобудування . Т. танк. Важка самохідна артилерія. Важка кавалерія . • Важкий на підйом хто ( розм.) насилу вирішується йти , їхати , робити що - н.Тяжелая промисловість промисловість, що виробляє засоби проізводства.сущ . тяжкість , - і , ж. ( до 1 , 2 , 3 , 4 , 5 , 6 і 7 знач.) .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_vazhko_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_vazhko_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oG13it-e1VA}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:21213 vazhko 2.jpg

2013-12-02T11:15:34Z

Ivan:

Файл:21213 vazhko 1.jpg

2013-12-02T11:15:15Z

Ivan:

Важкий

2013-12-02T11:09:14Z

Ivan:

'''Важкий, -а, -е. '''Тяжелый. ''Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. ''Мет. 81. ''До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. ''Ном. № 201. ''Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. ''Мет. 225. ''Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. ''Макс. ''Важкий дурень. '''''Важким духом дихати'''. Злиться. ''Дитя плаче, ти не поколишеш, все на мене важким духом дишеш. ''Макс. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. '''Важенький, важкенький. '''''Баран важенький і орлу. ''Греб. 381. ''Маленьке, але важкеньке. ''Ном. № 7329.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасне визначення==

Важкий , - а,-е ; - їв , - ела.1 . Хто має велику вагу , обтяжливий . Т. вантаж . Т. валізу. Важко ( нареч. ) навантажений автомобіль . Важка їжа ( перен. : важко перетравлюється ) . Важке паливо (нафта , гас , мазут ; спец. ) . Важка рука у кого -н. ( перен. : боляче б'є ) . Важка голова у кого -н. ( перен. : при нездужанні ) . З важким серцем ( перен. : 1 ) те ж , що згнітивши серце , 2) з відчуттям неспокою , стурбованості ) .2 . Важкий, що вимагає великої праці , великих зусиль. Т. працю. Важка задача. Важка обязанность.3 . Огрядний , позбавлений легкості . Важкі кроки . Т. розум ( перен. : повільний ) . Т. склад ( перен. : великоваговий ) .4 . Напружений , скрутний ; доставляє занепокоєння , неприємність . Важке дихання . Т. сон. Т. повітря ( несвіжий ) . Т. запах (неприємний ) .5 . Суворий , дуже серйозний . Важке покарання . Важка вина. Важке преступленіе.6 . Про хворобливих , фізіологічних станах: небезпечний , дуже серйозний . Важка рана . Т. хворий ( в небезпечному стані). Важкі роди.7 . Сумний , болісно - неприємний . Важке почуття . Важке видовище. Т. день (напружений або невдалий) .8 . повн. ф. Незлагідна , важкий ( в 3 знач.) . Т. чоловік. Т. характер.9 . повн. ф. Що відноситься до машин або засобам озброєння великої потужності , сили. Важке машинобудування . Т. танк. Важка самохідна артилерія. Важка кавалерія . • Важкий на підйом хто ( розм.) насилу вирішується йти , їхати , робити що - н.Тяжелая промисловість промисловість, що виробляє засоби проізводства.сущ . тяжкість , - і , ж. ( до 1 , 2 , 3 , 4 , 5 , 6 і 7 знач.) .

==Медіа==
{{#ev:youtube|oG13it-e1VA}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Багацтво

2013-12-02T11:06:07Z

Ivan:

'''Багацтво, -ва,''' ''с.'' '''= [[Багатство]].''' ''Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово.'' Єв. Мр. IV. 69. ''Пошли ж, Боже, нашим молодим щастя і багацтва.'' Шевч. 290. ''Багацтво дочасне, а лихо довічне.'' Ном. № 1450.

[[Категорія:Ба]]

==За словником==

Багатство - безліч , велика кількість , достаток , надлишок , надмірність. Багатство врожаю. Багатство думок. Велика кількість майна , животів , грошей , богасьво , богачество , ні богатество , багатіли, багаті ( з також багат ) , животи , маєток , майно , достаток , багатство , стан ; достатність , заможність ; предмети , складові майно людини , і самий побут , стан заможного ; протилежно бідність , брак , убозтво , злидні , нужда , нуж Багатство пихи те саме що . Багатство дметь , а бідність гніт. Багатство дрочить ( обдимає ) , а убозтво плющить . Не та людина в багатстві , що в злиднях. Багатство - вода , прийшла і ушл Дурному синові не в допомогу багатство. Чи не з багатством жити , з людиною , про заміжжя. Ні кінь без вуздечки , ні багатство без розум Багатство розум народжує ( розум дає ) . Бідність плаче , багатство скаче. У пеклі не бути, багатства не нажити . Чи не від убозтва ( убозтва ) скупість вийшла , від багатств Пишність , пишність , розкіш. Прикраси храму славляться багатство Багатий , богатущій , богатенний рясний , щедрий , надмірна , многий . Багата жнив Багата мідна руд Багата уява . Володіє великим майном , маєтком , багатство Мужик багатий , що бик рогатий, зазнається. Багатому життя , а бідному виття . Багатий мужик береже пику (у бійці) , а бідний одежу . Чим багаті ( багатшими ) , тим скупіше . І богатенек , та скупенек . Багатий - розуму купить ; убогий і свій б продав , та не куплять . Чоловік дружину любить здорову , а брат сестру багату . Хто тороват , той не багатий. На що мені (або : Не треба мені ) багатого , подай тороватого . Не проси у багатого , проси у тороватого . Чи не багатий годує , тороватий . У багатого чорт дітей катає . Будеш багатий , будеш і рогатий . Хто багатий , той і рогатий , гордий. Багатому не спиться : багатий злодія боїться. Не багатий , та тороват . Дивлячись на людей , багатий не будеш. Адже я не на багатого мужика шлюсь , а на Бога , кажуть якщо не вірять Божба . Сніг та дощ на весільний поїзд - багато жити . Багатому чорти гроші кують . Багатому потрібний не товариш . Не сильний , що не борися : не багатий , не сердься . Будеш багатий , будеш і скупий. Багатим бути важко , а ситим ( а задоволеним ) не мудро . Багате надлишково , рясно , палко , розкішно, чудово ; добре , славно , іменитим , прекрасно ; багато. У нас багато овець. Богач , Богатінов , багатій багачка , богачіха , богачуха , богатуха об. богатир , багатий майном чоловік; зажівний , заможний , вельми достатній , заможний , грошовий . Богач , вогонь , з багатим . Багатії - Пузач ; Голяки - голенастікі . У багатого Богатінов пива - меду багато, та з каменем б його у воду. Бога хвалимо , Христа величаємо , багатого Богатінов проклинали Богач багатий народ , багатії. Тут з'їхалося таке багатіїв, що страх . Богатіч богатічна син або дочка багач Неудатни богатічі живуть ; нуждічі небалованние краще. Богатічі , що поповичі да блакитні коні : рідко вдаються. Богачова , Богачихин , що належить багатієві . Перед воротами , перед Богачова , пісня. Багаті кого , збагачувати , наділяти багатство що багаті , то і зоріт , торгівля. Багатий чи багатіти , збагачуватися , наживатися ; бути збагачуватися. Замолоду не багатіли , а під старість захотілося . Богаченіе дію багатих , збагачення . Богатеніе , стан багатіє . Він набогатілся , нажився , і мене збагатив , і сам розбагатів. Богатітель богатітельніца збагачує кого , що дарує багатство. Земля -матінка богатітельніца наш Богатко , богатніца , богатінка Conyza ; коморник , блошнік ; гармати , Erigeron , блошниця , неувяда ; на Івана - купала ворожать нею : встромляють нирку в щілину хати , або кладуть під ікони ; розквітне , до добра ; усохне , до худу . Складні слова : богатолюбівий , богатодарний і зрозумілі по собі , але важкі і маловживаних .

==За російським словником==
богатий,-а,-е;-ат; богаче.1. Володіє великим майном, грошима, дуже заможний. Б. фермер.2. повн. ф. Дорого стоїть, розкішний. Багата обстановка.3. Те ж, що рясний; містить в собі багато чого-н. цінного. Б. урожай. Край, б. озерами. Багате збори рукопісей.4. повн. ф., перен. Містить багато цінних якостей. Б. голос.сущ. багатство,-а, порівн.

==Медіа==
{{#ev:youtube|ExcXVhbnqB0}} {{#ev:youtube|DxMuPgpsEfQ}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Майстер

2013-12-02T11:03:44Z

Ivan:

'''Майстер, -тра, '''''м. ''1) Мастеръ. ''По роботі пізнати майстра. ''Ном. № 7338. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. ''Вже того майстра нема, що я пристав, умер. ''Вересай.
[[Категорія:Ма]]

==Значення==

Майстер (посада), в СРСР керівник виробничої ділянки. Залежно від величини і виробничої структури цеху підкоряється начальникові цеху, зміни, прольоту або старшому М., який керує не менше чим трьома М. Осуществляєт зв'язок між апаратом управління і робітниками. М. підкоряються основні і допоміжні робітники ділянки, а також службовці — обліковці, розподільники, комірники. Він забезпечує виконання планових завдань дорогою найбільш раціонального розподілу робіт між виконавцями і оптимального завантаження устаткування. У своїх рішеннях М. керується поточними планами і оперативними графіками виробництва, календарно-плановими нормативами, маршрутними і операційними технологічними картами, експлуатаційними даними устаткування і кваліфікаційними характеристиками робітників. М. застосовує апаратуру дистанційного контролю за роботою устаткування, засоби викличною і пошуковою сигналізації, промислове телебачення, рахункові машини. В процесі керівництва ділянкою він використовує організаційно-адміністративні, економічні і виховні методи, сприяє розвитку соціалістичного змагання і поширенню передового виробничого досвіду, бере участь в тому, що передивляється норм вироблення і розцінок, привласненні робітником розрядів, заохочує окремих працівників або накладає на них дисциплінарні стягнення, преміює з фонду М. і ін.

== За тлумачним словником==

Майстер тра, ч. 1. Фахівець з якого-небудь ремесла. Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря (Шевч.,
II, 1953, 271); Бреше [Микита], мабуть, не вперше:
язик обертається, як човник у ткацького майстра
(Вовчок, VI, 1956, 278); Якби хлопець — справа ясна:
можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на
майстра научався (Кач., II, 1958, 24); Будинок колій-
ного майстра мав дві кімнати (Смолич, Ми разом..,
1950, 34).
Керівник окремої ділянки виробництва. Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі майстри й директор сахарні (Н.-Лев., II, 1956, 199); Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Донч., VI, 1957, 161).
чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. По роботі пізнати майстра (Номис, 1864, № 7338); Робота була така гарна, така чиста, колесо було так., зроблено, наче його зробив справжній майстер (Н.-Лев., II, 1956, 171); Народ у свою чергу дуже шанує і поважає своїх письменників, тих славетних майстрів рідного слова, що оздобили його мову своїми невмирущими творами (Мирний, V, 1955, 308); Багато на Поліссі видатних майстрів високих врожаїв (Колг. Укр., 12, 1958, 45); // на що і з інфін., розм. Вміла, спритна в чомусь людина. Майстер читати, писати й з горшків хватати (Номис, 1864, № 11063); [Чоловіки:] Може б ти, Остапе, поборовся з ним [борцем], ти ж колись на це майстер був (Вас, III, 1960, 106); — А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Донч., II, 1956, 58).
Майстер свобї справи — той, хто досяг високої майстерності, досконалості в чомусь; Майстер спорту — звання, що надається людям, які досягли видатних успіхів у певній галузі спорту; людина, що має це звання. Звання майстра спорту є почесним, довічним і надається спортсменам — громадянам СРСР, які мають спортивні досягнення, встановлені для цього
звання з окремих видів спорту (Худ. гімнаст., 1958, 4); Майстри мистецтв — провідні артисти. Під час Декади, крім музичних колективів і ансамблів, перед москвичами виступатимуть солісти — майстри мистецтв України (Наука.., 10, 1960, 8).
Q На всі руки майстер див. рука.
4. розм. Те саме, що тесляр. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Мирний, II, 1954, 258).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:35284.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:83741707_large_1329570530_17.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RLU4qHR2U14}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Робітник

2013-12-02T11:00:08Z

Ivan:

==Сучасні словники==

Робітники (працівники, трудівники) — наймані особи, зайняті в безпосередньому виробництві, рідше в сфері послуг. Виконавці, що знаходяться в самому початку технологічного або управлінського ланцюга (ієрархії). В правовому суспільстві права та інтереси робітників захищені в трудовому законодавстві.

==В раннє-індустріальному суспільстві==

В епоху ранньої, або первісної індустріалізації (на Заході XIX ст., в Росії — початок-середина ХХ ст.), робітники — це як правило особи, зайняті чисто фізичною працею на важких, часом шкідливих для здоров'я виробництвах. Вони безпосередньо створюють матеріальні речі, продукти, цінності; впливають на предмети праці за допомогою простих (примітивних) знарядь виробництва; виконують ремонт знарядь (устаткування), переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень тощо.
В радянському суспільствознавстві («марксизм-ленінізм») робітниками вважались люди виключно фізичної праці, без професійної освіти, зайняті нескладним трудом, які чисельно повинні складати більшість суспільства, на відміну від селян, службовців та інтелігенції.

==В постіндустріальну епоху==

Завдяки масовій заміні та витісненню ручної праці механічною (науково технічній революції) значно посилюється роль спеціальної освіти та підготовки в управлінні робітником машинами та механізмами. Зростає доля робітників, що управляють складними механіко-машинними комплексами та технологічними лініями з числовим-пограмним керуванням. Тому визначення робітника як особи чисто «ручної та некваліфікованої праці» розмивається, стає неадекватним. А саме поняття робітник стає менш однозначним. Практично воно означає виконавця нижчого ступеня в управліньській ієрархії (менеджменті).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X_0f83b4a9.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dea18a118b66be57a7d88176ad9c31c5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Adverimg-123131.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1323916741_fpox3635.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2bm-FEYre64}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Робітник

2013-12-02T10:59:08Z

Ivan:

Ей

2013-12-02T07:52:14Z

Ivan:

'''Ей, '''''меж. ''1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. ''«Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» ''Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. ''Ей, де там! ''Желех. ''Оттепер же я тебе з’їм, кобило! Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! ''Рудч. Ск. І. 7. 3) Эй. ''Ей, нуте, беріться! ''Ном. № 10892.

[[Категорія:Ей]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_ey_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_ey_2.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|VjlzhfsErlw}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:21213 ey 2.jpg

2013-12-02T07:46:28Z

Ivan:

Файл:21213 ey 1.jpg

2013-12-02T07:46:16Z

Ivan:

Етноґраф

2013-12-02T07:34:08Z

Ivan:

'''Етноґраф, -фа, '''''м. ''Этнографъ.
[[Категорія:Ет]]

==Сучасні словники==
Етнограф - науковець, який досліджує історію народу (включає в себе історію його житла, одягу, харчування, його родинного укладу, форм побуту у широкому сенсі цього слова), займається вивченням історії народного світогляду, його знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв.
Важливе місце для етнографа займає вивчення етногенезу - історії виникнення того чи іншого етносу, становлення соціальних інститутів. Останнім часом приділяється увага і міжетнічних взаємин.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_etnograf_4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_etnograf_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_etnograf_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21213_etnograf_1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[http://Назва%20сторінки%20або%20URLhttp://tsn.ua/video/video-novini/meksikanski-etnografi-zaproponuvali-vlasnu-versiyu-populyarnosti-mini-spidnic.html Мексиканські етнографи запропонували власну версію популярності міні-спідниць (відео)]
==Див. також==
[http://histpol.narod.ru/person/pers-men.htm Етнографи Полтави]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Файл:21213 etnograf 4.jpg

2013-12-02T07:33:27Z

Ivan: Дослідник і шаман пігмеїв

Дослідник і шаман пігмеїв

Файл:21213 etnograf 3.jpg

2013-12-02T07:32:34Z

Ivan: Етнограф Бронислав Малиновський в експедиції

Етнограф Бронислав Малиновський в експедиції

Файл:21213 etnograf 2.jpg

2013-12-02T07:30:48Z

Ivan: Обкладинка книги "Етнографія України"

Обкладинка книги "Етнографія України"

Файл:21213 etnograf 1.jpg

2013-12-02T07:29:45Z

Ivan: Обкладинка книги "Этнография русских"

Обкладинка книги "Этнография русских"

Євангеліе

2013-12-02T07:15:17Z

Ivan:

'''Євангеліє, -лія, '''''с. ''и '''євангелія, -лії, '''''ж. ''Евангеліє. ''Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. ''Ном. № 12026.

Єванге́ліє:
1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії.

2) Переносно — книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось.

==Словники==

'''1.Вікіпедія'''

Єванге́ліє або Благовість, Благовіщення (від грец. εύαγγέλιον — добра звістка, добра новина) —
1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії.
2) Переносно — книги, в яких укладено основні принципи, правила чогось.
У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усьго людства, пов'язану зі спасінням через розпяття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті. Спочатку вважалося, що існує лише одне справжнє «Євангеліє» про життя Ісуса, котре лише доповідалось різними авторами. Багато критиків вважають, що Сам Ісус, не давав вказівок щодо письмового фіксування свого життя та діянь, але якщо взяти до уваги Єв. від Матвія гл. 23 ряд. 34, де говориться: «І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників…» (у грецькому оригіналі слово книжники має значення переписувачі) стає очевидним, що Він уповноважив апостолів йти та проповідувати про «радісну звістку» щодо спасіння своїм співгромадянам з Ізраїлю та усім іншим народам, при цьому записавши усе бачене.

'''2.Словник літературознавчих термінів'''

Євангеліє (грецьк. euangelion — добра звістка) — жанрове визначення перших чотирьох книг Нового Заповіту, який є продовженням Старого Заповіту, частиною Біблії. Тут викладені основи християнського віровчення, мовиться про життя, вчення і воскресіння Ісуса Христа, викладене у чотирьох версіях, авторами яких були Матвій, Марко, Лука та Іван. Ці тексти вважаються канонічними, визнані християнською церквою, на відміну від апокрифічних Є., котрих нараховується кілька десятків. Чотири канонічні Є. називають синоптичними, власне, зведеними. За жанровою природою вони сполучають у собі оповідь, учительну проповідь, цикл сентенцій-притч, У киево-руську книжність Є, потрапило у старослов'янському перекладі, здійсненому з грецької мови Кирилом (Костянтином) та Мефодіем. Існує два типи Є.. — тетраевангеліє (четвероевангеліе), де тексти євангелістів від Матвія до Івана розташовані у відповідній послідовності, на відміну від апракосних Є. Від XI-XIV ст. збереглося близько 150 тетраєвангелій, зокрема найдавніші, писані глаголицею, — Зографське та Маріїнське. З-поміж старослов'янських апракосних Є. відоме глаголичне Ассеманове, кирилична Савина книга, Остромирове Є. Перші тексти Є. з українсько-білоруським мовним колоритом з'являються у XVI ст., це передовсім Пересопницьке Є. (1556-61), перекладене Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм, здійснене у селі Двірці та місті Пересопниці на Волині. Близьке до цього рукописного Є. також Житомирське. Перші друковані Є. з'явилися наприкінці XVI ст., зокрема видання Василя Тяпинського-Омеляновича (1575-80), перекладене за польськомовною Біблією Симона Будного. Тетраевангеліє ввійшло до складу Острозької Біблії (1581). Український переклад Святого Письма здійснювали у XIX ст. М.Мочульський, П.Куліш та ін., але перший текст у перекладі П.Куліша, І.Нечуя-Левицького та І.Пулюя з'явився друком 1903 у Відні. В Україні здавен існували також тлумачні Є., на основі яких постали учительні Є. — своєрідні збірники проповідей на євангелійні теми. Є. завжди правило за одне з невичерпних джерел світової і вітчизняної літератур.
[[міні]]

==Ілюстрації==

[[Зображення:5-1-035-400.jpg|x140px]]
[[Зображення:Gospel_1772.jpg|x140px]]
[[Зображення:Ba39d0be6251.jpg|x140px]]
[[Зображення:Oklad-ostr-ev.jpg|x140px]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|v7JFOoQ4VSI}}

==Джерела та література==
# http://uk.wikipedia.org/wiki/Євангеліє
# [http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/3prj1.html Євангеліє]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

[[Категорія:Єв]]

Єва

2013-12-02T07:08:36Z

Ivan:

''Єва, -ви, '''''ж. ''Пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.''

Єва (івр. חוה‎, Хава — дослівно «Подателька життя, життя»)
Етимологія та використання в якості імені
Єва — жіноче ім'я, український варіант єврейського імені חוה Хава. Дослівно з івриту це слово означає «подателька життя», але в даному контексті вживається в розумінні: «жвава», «пустотлива». В деяких мовах християнських народів це ім'я ввійшло у формі Ева (чеська, польська), Іва (англійська), та інші (грузинська) у формі Хава.
Також Єва — це коротка форма не тільки деяких жіночих імен (наприклад, Євангеліна, Євгенія, Євдокія, Євніка), але і чоловічих імен — Євстигней, Євтропій.

== Єва в Біблії ==
Єва (Ева) — в Старому Заповіті перша жінка, мати роду людського. За Біблією Бог створив її з ребра Адама.
Єва, наслухавшись Змія, спокусила Адама і він з'їв заборонений плід з Дерева пізнання добра і зла — за цей гріх Бог вигнав їх з Едему (Раю).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Adao eva.PNG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Adam2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uhhu.jpg|x140px]]
|}

==Мультимедіа==

[http://my.mail.ru/video/mail/galkazima3/843/822.html#video=/mail/galkazima3/843/822 Відео про Адама і Єву]

==Див. також==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B0 "Єва" в Вікіпедії]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Йти

2013-12-01T22:34:14Z

Ivan:

'''Йти, йтися. '''См. '''іти, ітися.'''
[[Категорія:Йт]]

==Сучасні словники==
1. Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне стояти. «От і купив, от тобі й нива!» — думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Крайнєє ходив довго і нарешті спинився перед дверима кімнати, де жила Яринка (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 114); Бугай ходив по кругу, красиво вигнувши жирну, в важких зморшках шию (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 114); * Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила (Тарас Шевченко, II, 1963, 171); Ходить ніч по червневому темному місту (Леонід Первомайський, І, 1947, 92); Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві (Максим Рильський, I, 1956, 45);
// Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик.. Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може (Володимир Сосюра, I, 1957, 240); Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити (Юрій Яновський, II, 1958, 10);
// Переміщатися на милицях, з палицею, з чиєю-небудь допомогою і т. ін. — Отже узявся танцювати, та, може, і не вмію! Повчитись було у кривого Хоми, що на дерев'янці ходить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 30); Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили (Леся Українка, V, 1956, 19);
// по чому, чим, через що. Користуватися для проходу, переходу тощо (дорогою, стежкою і т. ін.). [Відьма:] Через яр ходила Та воду носила... (Тарас Шевченко, II, 1963, 312); Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Знали піхотинці, що не ходити їм по цьому шосе... (Олесь Гончар, III, 1959, 134);
// по чому. Бувати десь, переміщаючись ногами. Вміли [якути] по лісах ходить, по всяких нетрях (Леся Українка, 1,1951, 405); Не ходив я по корейських горах, Не спускався у сади рясні (Максим Рильський, III, 1961, 80);
// Пересуватися кроками, певним чином, у якийсь спосіб, мати якусь ходу. Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); — Хібо ж воно гарно, як дівка.. ходить, неначе ступа просо товче (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 313); — Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс, — сказала Уляна (Олександр Довженко, I, 1958, 293); Спритно він пірнає та як довго, затримавши дух, по-краб'ячому ходить просто по дну (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 38);
// Вештатися, тинятися без діла. Вже матушка наготувала снідання, порозсилала людей на роботу, ходила, нудилась без роботи, двічі молилась богу, а панотці все спочивали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 129); Вона цілий день ходила й тілько те й знала, що щупала свою одежу (Панас Мирний, I, 1954, 67); — Жди його, як пана, — бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла. — Ходить, позакладавши в кишені руки, ще йому й молока в глечик наливають (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133);
// Добиратися, йти до якогось місця протягом певного часу, переміщаючись ногами. — Де ж той чоловік живе? — хитаючись пита Яків. — Та вони тут; недалеко ходити (Панас Мирний, I, 1954, 294); Тож, певно, оглянемо виноградники ще в с. Улу-Узені, верстов 12—15 звідси. Ходити далеко буде дуже, а що ж зробиш (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153);
// Гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь. — Ой у полі могила; Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала (Тарас Шевченко, I, 1963, 309); Не раз цвіли й спадали листом гаї, де з вами я ходив (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 46); І потім ходжу я, блукаю, вітрини й електрику п'ю (Володимир Сосюра, I, 1957, 114);
// перен. Проводити час, дружити, водитися з ким-небудь. — Оце тобі так! — вирвалося у Левка. — Тут чого не передумаєш, а вона ще й з благородними ходить... (Михайло Стельмах, I, 1962, 550);
// Марширувати, карбуючи крок. На «плацу-» розставили їх [некрутів] невеличкими купками, приставили до кожної по старшому та й давай учити: як ходити, стояти (Панас Мирний, I, 1949, 222);
// Рухатися в танці; танцювати. Невесело одначе вона ходила в кадрилі: її думки літали коло Бонковського... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 102); У великому фізкультурному залі суворовці ходили під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 14);
// Бувати де-небудь, відвідувати кого-, що-небудь. Сам Роман дуже змінився в той час. Він все ходив до церкви, співав та читав на криласі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 389); Ми ходили два рази в театр в Києві і на виставку картин (Леся Українка, V, 1956, 5); Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь і усе люблю (Володимир Сосюра, I, 1957, 341);
// Бувати скрізь; мандрувати. — Та тільки скажи мені, чи набрався ти, по чужим сторонам [по чужих сторонах] ходячи, розуму, якого тут нема? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 482); Треба багато ходити в житті — тоді побачиш, яке воно є (Юрій Яновський, II, 1958, 186);
// Бувати, проводити час де-небудь. Коли ж милий на тім боці, Буйнесенький, знаєш, Де він ходить, що він робить, Ти [вітер] з ним розмовляєш (Тарас Шевченко, I, 1951, 9); Повернулася [Катря] ік вечору така, що батько споглянув та й поспитав в неї, де була, де ходила (Марко Вовчок, І, 1955, 197); — Господи! і де він ходе [ходить] так довго? — трохи не плачучи, питалася [Одарочка] сама у себе (Панас Мирний, I, 1954, 253);
// Виходити, вирушати звідкись. От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 195); Був собі [Наум] заможненький: було й воликів пар з п'ять, була й шкапа, були й батраки; було чим і панщину відбувати, і у дорогу ходити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24);
// Прибувати, приходити куди-небудь. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 264); Хто пізно ходить, той сам собі шкодить (Номис, 1864, № 11954); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків (Михайло Стельмах, I, 1962, 32);
// Потрапляти всередину чого-небудь; заходити, входити. — Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько (Тарас Шевченко, I, 1963, 322); [Йосип:] Навряд чи вдасться сходка... Доки зберуться, чого доброго, урядник наскочить та й розжене, як і завжди... [X видимой:] Вовка боятись — в ліс не ходити (Марко Кропивницький, IV, 1959, 295); — Ну, ходім, коли так, в залу, мій лицарю ідеальний... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52);
// Відвідувати то одне, то інше місце. Вони [дворові] мерщій кидали панські двори та ходили від шинку до шинку (Панас Мирний, I, 1949, 258); Нимидора розпитувала про його на ярмарках, ходила по сахарнях: ніхто не бачив і не чув про Миколу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Khotba_pryamoy_put_k_zdorovyu_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:715967_3.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|f7O32bZlQt0}}

==Див. також==

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ходьба

http://uk.wikipedia.org/wiki/Локомоція

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]